| Сторінки (3/216): | « | 1 2 3 | » |
Вже завтра дощ умиє горобину,
Холодний вітер зірве жовтий лист,
Мороз ще вранці ляже на долину,
Пухнастий,сивий, ніби хитрий лис.
Почую крик гусей десь за горою,
Що вже летять від рідних берегів,
Від крику серце сповниться журбою,
Забракне гарних, ніжних, теплих слів.
А ще сьогодні за селом баштани
На сірих грудях гріють кавуни,
І падають з дерев руді каштани,
І сушать лист під сонцем ясени.
Та вже туман лягає на стежину,
Повзе вужем старезним до води,
Ховає в полі ніжну горобину,
Й до неї на траві твої сліди.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11210089547
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2012
-Скажи,як більше не любити,
Забути те,що так святе,
І як тоді без нього жити,
Як думати,що все пусте?
Не хоче пам'ять відпускати,
У душу товпиться з ножем
ЇЇ шмагає на квадрати,
Лишаючи у серці щем.
Сльоза ховається на віях,
Побляк від туги білий світ.
Ти залишилася у мріях,
Любов закінчила політ.
А може ще злетить?Не знаю.
Болючі рани заживуть
І може знов десь заспіває
Там,де її у мріях ждуть.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11208212013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012
На вокзалі горять ліхтарі.
Швидко поїзд прибув до перону.
Я втискаюсь о пізній порі
До плацкартного тихо вагону.
За вікном вже побігли вогні,
Поїзд стрімко втікає за місто,
-Чому сумно зробилось мені?
Стисло горло,сльозам стало тісно.
Добре знаю від чого той сум
Окропив мене ніби росою,
Ще у пам'яті запах парфум,
Ніжна постать з густою косою.
Та мій поїзд як вітер на схід
Ліхтарем ріже долю на двоє,
Залишивши у пам'яті слід
Про коротку ту зустріч з тобою.
Заблукати б у полі отак,
Серед стиглих хлібів, там де роси,
Де горів грішним полум'ям мак
Диким медом де пахнули коси.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11209051670
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2012
Мово моя,соловейком оспівана в росах,
Мово моя,що зорею на травах бриниш,
Мово моя,що заплетена квіткою в косах,
Мово моя,ти по жилах нектаром біжиш.
Ти, ніби пісня, широкого Дикого поля,
Ти, ніби казка, поліських дрімучих лісів.
Ніжно сплелись в тобі щедрість козача і воля,
Мудрість народу,збережена сотні віків.
Як тебе, рідна, забути або не любити,
Ти молоком материнським у мене влилась,
Ти серед інших найкраща,тебе хочу чути,
В думах народних і в мужніх козацьких піснях.
То ж розцвітай в своїй хаті розкішно і вільно,
Як господиня -ганьбити не дай чужакам,
І серед інших звучи мелодійно,велично,
В стольному Києві,в селах,далеких містах.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11209049937
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362049
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2012
Помарніли на могилі квіти,
Провалилась під хрестом земля,
Заїжджати рідше стали діти,
В кожного дорога в них своя.
Та я чую твій знайомий голос,
Що звучить десь поряд за кущем.
І сумний,останній з болем погляд
Обпікає серце, як вогнем.
Обірвалось на високій ноті
Ниткою тоненькою життя,
Залишилась усмішка на фото,
Ти на нім радієш, мов диття.
Не старіє посмішка з роками,
Вже без тебе піднялись сини,
Забіжать до тебе з діточками,
Зашумлять, як влітку, ясени.
Вже за літом приблудила осінь,
Розстелила жовті килими,
Чути в небі крики стоголосі,
Може птахом відлітаєш ти?
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11208319764
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361298
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2012
Кричать над Україною сичі,
Пророчать мабуть нещасливу долю.
Кувати мабуть треба вже мечі
І йти у бій за правду і за волю.
Змести всю нечисть з кручі у Дніпро,
Щоб занесла вода далеко в море,
Роздати нею вкрадене добро,
Зламати зайд збудовані комори.
Тоді всміхнеться щастя по хатах,
Сичі замовкнуть,полягають спати,
І щастя стріне ранок у житах.
Не даймо Україну доконати.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11208277735
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012
Вже серпень вмився зорепадом
І осінь знову на порозі
Вітрами,жовтим листопадом,
Зустріне нас в життєвій прозі.
Остудить спеку прохолода,
В тумани вдягнеться світанок,
Непередбачена погода
Дощем рясним впаде під ранок.
Умиє листя на тополі,
Гілля високе,біле тіло
І спогади,вже зовсім кволі
І те,що ще не відболіло.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11208128397
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2012
Коли не зможеш вже любити
Забудь його,забудь і все,
Щоб сміху й голосу не чути,
А біль хай вітром рознесе.
Вже пам'ять вляжеться в куточку
І може пилом припаде,
І чи й залишиться шматочок
Із того,що вже не прийде.
Ти не шукай його дороги,
Він їх вночі перекопав,
Щоб більш не мучили тривоги.
Його немає-він пропав.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11208072205
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2012
Сміялись зорі високо над нами,
Над дивними ,самотніми людьми.
-Як передати біль отой словами,
Який обом вдалося пронести?
А ти за мною поряд йшов повільно.
Ловила погляд часом на собі,
Душа благала,-Вистачить!Доволі!
Не муч.Ще на хвилиноньку прийди.
А ти всміхався.Може й не навмисне?
Бо мабуть знав,що замете сліди
Багряна осінь,собере намисто
З червоних ягід,й принесе мені.
Це буде потім.-Нащо такі муки?
Навіщо тінню містом я бреду?
Пройди дощем,візьми мене за руки
І за тобою слідом я піду.
Навіщо за дощами і вітрами
Тебе у моє місто занесло?
Я окропляю спогади сльозами
І те ,що з нами зовсім не було.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11208015176́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2012
Вітаю,ще сто раз вітаю,
Тебе в цей літній теплий день,
Здоров'я успіхів бажаю
І за столом рясних пісень.
Щоб наливалися бокали
Грайливим молодим вином,
Щоб гості тостів накричали
За переповненим столом.
Щоб діти в щічку цілували,
А внуки тортик принесли,
Тебе за мудрість шанували,
Тяглись до тебе дорости.
Щоб гарна музика заграла,
Тебе покликалав танок,
І біль в ногах й спині пропала,
Яка турбує вже давно.
І я тобі всього бажаю:
І щастя,і безхмарних днів
Здоров'я,успіхів без краю
Добром наповнених столів.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11207011812
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2012
Я став для тебе вже чужим,
А вчора був твоєю тінню,
Та вже сьогодні нам одним
Співати музику осінню.
Стрічати в самоті птахів
Гойдати віти горобини,
Дивитись як течуть з дахів
Додолу краплі сіро-сині.
Холодний дощ змива сліди,
Залишені колись тобою,
Не повернутись нам туди,
Не окропити їх сльозою.
А потім заметуть сніги
Дороги наші насвітанні,
Якими вдвох з тобою йшли,
Які для нас тепер останні.
Скотилась капля по щоці
Схилила віти горобина,
Вона лиш знає як вночі
Лунала пісня лебедина.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11205259483́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2012
Зустріло місто хмарами мене,
Ранковий поїзд покотився далі.
Дрібненький дощ нашіптує сумне,
Розкручуючи пісню по спіралі.
Пустий вокзал,за вікнами граки
Кричать,вмостившись,на гілках тополі,
Червневий ранок рум'янить боки
Хмарин похмурих,що пливуть поволі.
Я повернувсь з далеких берегів
До рідної домівки,до порогу,
Та добре знаю,як би не хотів
Залишитись.Ні знову у дорогу.
Шукаю щастя у чужих краях?
Не відповім.Того і сам не знаю.
Той шлях мій в моїх віршах і піснях,
Хто того хоче,знаю,- відшукає.
Мій давній предок якось те сказав,
Що цілий світ не міг його вловити.
Так і мене,-ловив ,та не впіймав!
Я знов в дорозі,-буду ще я жити!
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11107130106
́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2012
Накрила ніч село дрібним дощем,
Із стріхи краплі падають в відерце,
Сумну співають вітер і сичі
Мелодію,що ріже ножем серце.
Горить свіча у склянці на столі,
Повільно вітер полум'я хитає,
У чорній рамці фото на стіні,
На нім вона сміється, не ридає.
Вона жива,вона - саме життя,
Та доля розсудила по-своєму,
Вказавши шлях із світла в небуття,
Життєву перекресливши поему.
Стоять, схиливши голови сини,
Свіча у склянці,мов життя згоряє,
Кричать сичі.Ти прийдеш знову в сни,
Синам знов колискову заспіваєш.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11204222085
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012
Пригріє сонце.Лагідне тепло,
Розбудить в полі молоду калину,
Накриє цвітом холодам назло,
Пригорне ніжно,мов чужу дружину.
Зігріє поцілунком пелюстки,
Гнучкі гілки і захололе тіло,
Зашелестять розхристані листки,
Забудеться усе,що відболіло.
Всміхнеться світ небаченій красі,
Закрутиться бджола над квіточками.
Прийду у поле вранці по росі,
Щоб доторкнутися її руками.
Зненацька вітер струсить цвіт з гілок,
Злетить він ніби вельон з молодої,
Опуститься тихенько у струмок
І попливе за бистрою водою.
Соромлячись своєї наготи,
Малина червоніє ягідками,
Схилившись до цілющої води,
Вмиває стан листочками-руками.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11204129956
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330099
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2012
Я тримаю в руках лист осінній кленовий,
Що до мене влетів у відкрите вікно,
Наче пам'ять моя,ніби сон світанковий,
Ніби шлях в ті часи,що минули давно.
Жовтий лист,як жовтий цвіт розлуки
Не даруй мені,ти почекай,
Краще я візьму тебе на руки
Віднесу в наш загадковий рай.
Увісні обіймаю оголені руки,
Очманіло вдихаю твого тіла дурман,
Ми любов пронесем через терни розлуки,
Через біль негараздів,через гріх і обман.
Осінь пише роман золотими листками,
Розсилає за вітром адресатам своїм.
Наче лист підіймусь ,полечу за вітрами,
Щоб упасти як він на долоні твої.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации ⱱ11203200065
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2012
Де ти моя кохана,
Де загубив тебе?
Де та любов остання,
Що ніби мак цвіте?
Може десь ходить в полі,
Може в човні пливе?
Я запитав в тополі
Не бачила та ніде.
Може не там шукаю,
Може не в тім саду?
Тільки напевне знаю,
Що я її знайду.
Враз затанцюють зорі,
Зашелестять ліси,
Коли в відкритім морі
Стрінуться паруси.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11112310191
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Вiн тебе не чує …. .
Холодний дощ стікає по вікні,
Змиваючи з весни немиті шиби,
Наспівує мелодії сумні
Про те кохання,що його ви вбили.
Біжить краплинка по його щоці
Немов сльоза і капає під ноги,
Тепло ще відчуваю у руці,
Останній скарб ,залишений тобою.
Холодним лезом вдарили слова,
Холодним душем окропило тіло,
Раніше ти ж такою небула-
Душа счерствіла,серце заніміло.
Невже кохання зовсім не було?
Його ж приймала ніби для забави.
А пам'ятаєш,як колись цвіло,
Оте кохання ,яке вдвох шукали?
Пройдуть роки і прийде ще той час,
Коли сама залишившись з собою,
Згадаєш,що об'єднувало вас,
І що втекло за бистрою водою.
На твій дзвінок ніхто не відповість,
А в відповідь-,,Цей номер не існує!,,
Ти не тримай в собі на нього злість.
Любов заснула-він тебе не чує.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11201189916
ID: 307455
Рубрика: Вірші, Лірика
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2012
Підсніжники-гінці весни
З під снігу вилізли несміло.
Біля старезної сосни
Від них,мов взимку,побіліло.
Вмить повернулася весна
В серця з тендітними квітками,
Розтала льодяна стіна
Зігріта теплими словами.
Ожив,розвеселився світ,
З берези полилися сльози.
Душа знов рветься у політ,
Забувши про лихі морози.
І ти всміхнулася мені.
Усмішка мила,загадкова.
Які вчуваються пісні,
Що ти в цей час така святкова?
В очах купається весна,
Влилося небо в них рікою.
На пагорбі стара сосна
Шумить,вітає нас з весною.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112030510727
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2012
Підсніжники-гінці весни
З під снігу вилізли несміло.
Біля старезної сосни
Від них,мов взимку,побіліло.
Вмить повернулася весна
В серця з тендітними квітками,
Розтала льодяна стіна
Зігріта теплими словами.
Ожив,розвеселився світ,
З берези полилися сльози.
Душа знов рветься у політ,
Забувши про лихі морози.
І ти всміхнулася мені.
Усмішка мила,загадкова.
Які вчуваються пісні,
Що ти в цей час така святкова?
В очах купається весна,
Влилося небо в них рікою.
На пагорбі стара сосна
Шумить,вітає нас з весною.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112030510727
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2012
Все далі й далі в небуття
Втікають ті щасливі роки,
Коли кохання почуття
Ми розкидали на всі боки.
Коли вдивлялись,як вночі
Кромсають небо блискавиці,
Влухались,як кричать сичі
На яворі біля криниці.
Стрічали вранішній туман,
Вмивали ноги в сивих росах,
Вдихали запашний дурман,
Що заблукав в дівочих косах.
Стрічали жайворонка спів
В житах достиглих за горою,
І хто подумати б посмів
Про білий цвіт над головою.
Та він з роками розцвітав
І осідав скоріш на скроні,
Відцвівши,на волося впав,
Вже не зметуть його долоні.
Та тільки молода душа
Не хоче помічати зміни,
Нуртує,як мале лоша,
ЇЇ не схилиш на коліна.
Вона ще хоче у політ,
Ще хоче,як колись любити,
Ще хоче обійняти світ,
Вона жива... . То будем жити.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11202299689
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318493
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2012
Як молодить жінок любов.
Вогнем жадань палають очі,
Зникають зморщки,грає кров,
Пружніє тіло-мов дівоче.
Стає прудкішою хода,
Блукає усмішка лукава.
Яка в цей час ти молода!
Яка велична - ніби пава.
Летиш на крилах, наче птах,
Долаєш біль і перешкоди,
Цвіте кохання у очах,
Серед похмурої погоди.
Я піднімаю свій бокал
За ту, що вміє так кохати,
Що вміє щастя куштувати.
За неї підніміть бокал.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11202222664
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2012
Іду полем,на нім ковила,васильки.
Он,за балкою,скіфська могила темніє,
Зеленіють жита.Подивись,навкруги
Аж до обрію,в житі волошки синіють.
Наливається хліб.Навіть чути вночі,
Як по стеблах у колос вливається сила.
Йдуть косити врожай молоді косарі,
На плечах перекинуті коси і вила.
Он за полем ,внизу,розляглося село,
Біля річки в туманах городи ховає.
Косить тато траву ,витирає чоло,
Рясний піт по щоці на сорочку збігає.
По дорозі повзе корівок череда,
Чути мукання звичне від краю до краю,
Розрослась по толоці густа лобода,
Пастушок корівок в ній до гурту зганяє.
Пахне ранок борщем й запашним молоком,
Приготовлених мамою нам на сніданок.
Все минуло....Далеко з дитинством пішло,
Я залишивсь у світі,як в полі підранок.
.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11202170094
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
На прощання ромашок букет
Залишаю на мокрім пероні.
У кишені на поїзд білет
Перше місце в купейнім вагоні.
Той букетик ніхто не підняв,
Не зігрів,не торкнувся вустами,
Він ще довго самотньо лежав,
Перехожі топтали ногами.
Плакав дощ і вмивав пелюстки.
Ранок бачив як сонце вставало,
Як зібрали букет дві руки,
Й біля серця з любов'ю тримали.
Швидкий поїзд летів в нікуди,
Мов втікав від пекучого болю,
А за вікнами ніби сліди,
Цвіт ромашок по білому полю.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11202046403
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
На прощання ромашок букет
Залишаю на мокрім пероні.
У кишені на поїзд білет
Перше місце в купейнім вагоні.
Той букетик ніхто не підняв,
Не зігрів,не торкнувся вустами,
Він ще довго самотньо лежав,
Перехожі топтали ногами.
Плакав дощ і вмивав пелюстки.
Ранок бачив як сонце вставало,
Як зібрали букет дві руки,
Й біля серця з любов'ю тримали.
Швидкий поїзд летів в нікуди,
Мов втікав від пекучого болю,
А за вікнами ніби сліди,
Цвіт ромашок по білому полю.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11202046403
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
Гудуть вітри,ламають гілля,
Зривають лист з горобини.
Я заварю п'янкого зілля,
Засну,нехай насняться сни.
Нехай насняться ясні ночі,
Далекі відблиски заграв
І молоді грайливі очі,
Яких весь час мабуть шукав.
Може насниться як стікало
По тілу шовкове вбрання,
І з шелестом під ноги впало,
Немов листок з календаря.
У сні побачу пружне тіло,
Відчую вуст терпкий нектар,
Згадаю те,що відболіло,
Побачу спалахи Стожар.
Насниться,-як свічки палали
Серед розкиданих шовків,
І довго тіні дві блукало
Під давню музику гріхів.
Як в трепеті тіла злилися
У загадково-дивну тінь,
Мабуть весь світ тоді молився
Не піднімаючись з колін.
Коли скінчилась ніч казкова,
Туман нічний на трави впав,
В руці тримав вбрання шовкове.
То може зовсім я й не спав?
Гудуть вітри,ламають гілля,
Зривають лист з горобини,
Я захмелів від того зілля,
Яке так манить в дивні сни.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112013110459
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Ти ще купаєшся у сні,
Закриті очі,тепле тіло,
Розцвів рум'янець на щоці,
Вуста всміхаються несміло.
В ранковій тиші ходять сни,
В обіймах їхніх ти літаєш.
Де занесли тебе вони?
Про те ніхто не відгадає.
Загляне сонечко в вікно,
Промінчик кине якось в очі,
І сну немов би й не було,
А прокидатися не хочеш.
Відкриєш очі ,а тобі
Всміхається з небес хмарина.
Летять лелеки угорі,
Про сон лиш знає горобина.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11201238963
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2012
Спекотне літо вчора ще палило
Пекучим жаром у степу траву,
А вже сьогодні осінь прилетіла
І жовтим листям всілась у саду.
Зарум'янілась стигла горобина,
У позолоті вишня і верба,
Туманом білим вкрилася долина,
Росою сизою умилася трава.
Крик журавлів вгорі над головою,
На горизонті затягли дощі,
Холодний вітер бавиться водою,
Похмурі хвилі заганя в кущі.
А там дивись закрутяться сніжинки,
Мороз покриє льодом озерця,
Чиєсь життя святкує вже обжинки
Й так кожен рік з початку до кінця.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11112198786
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301040
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2011
Не поспішай сказати ні,
Не смійся над його коханням,
Дні пролетять як увісні,
Щоб не залишитись з зітханням.
Не поспішай сказати ні,
Любов'ю треба дорожити,
Йому відмовиш,пройдуть дні,
Чи зможе хтось як він любити?
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11112149633
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2011
Нажаль все промине,і більш не буде
Палких цілунків,ніжних вечорів,
Вона тебе як іншого забуде,
Що так як ти горів і догорів.
Багаття ваше згасне без любові,
Бо в нього дров ніхто не підкладе,
Задує вітер іскорки ледь кволі
І не шукай їх більше вже ніде.
На серці туга,та горить надія,
Що може ті повернуться часи,
Коли єднала вас єдина мрія
І йшли удвох до спільної мети.
Та не чекай що розцвіте кохання,
Як розцвітають в полі васильки,
Тебе забула,та любов остання,
Вона пішла від тебе назавжди.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11111201964
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2011
Нажаль все промине,і більш не буде
Палких цілунків,ніжних вечорів,
Вона тебе як іншого забуде,
Що так як ти горів і догорів.
Багаття ваше згасне без любові,
Бо в нього дров ніхто не підкладе,
Задує вітер іскорки ледь кволі
І не шукай їх більше вже ніде.
На серці туга,та горить надія,
Що може ті повернуться часи,
Коли єднала вас єдина мрія
І йшли удвох до спільної мети.
Та не чекай що розцвіте кохання,
Як розцвітають в полі васильки,
Тебе забула,та любов остання,
Вона пішла від тебе назавжди.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11111201964
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2011
Журавлиним клином осінь відлетіла,
Землю застелила ковдра сніжно-біла,
Та південний вітер прилетів здалеку
І весну на крилах принесли лелеки.
Забуяли трави,розцвіли ромашки,
З під сухого листя вилізли комашки.
Я нарвав букетик білих подолянок
І тобі раненько їх приніс на ганок.
Ти відкрила очі,сон змела рукою,
А ромашки ніби бавляться з тобою,
Заглядають в очі, пелюстки скидають,
Ніби все на світі і про всіх все знають.
Ти береш у руки квіточку шовкову,
Ворожіння вранці починаєш знову,
-Любить,чи не любить?-розкажи,ромашко.
І летять на землю пелюстки,як пташки.
Вже в руках лишилась квіточка остання,
-Може ця розкаже правду про кохання?
Та з ромашки вітер пелюстки зриває,
-Любить чи не любить?- хто тепер вгадає?
© Copyright: Віктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11111179368
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2011
Робота зранку і до ночі,
Ми забуваєм хто ми є,
І лиш тоді відкриєм очі,
Коли хвороба дістає.
Коли вона підступно ззаду
У спину нанесе удар,
Не зможем дати собі раду,
Не знімем із плечей тягар.
Враз потемніє ясне сонце,
Поблякне,почорніє світ,
Залізе смуток у віконце,
Осиплеться життєвий цвіт.
То ж поки є у тебе сила,
А в жилах ще вирує кров,
Не зупиняйсь,ставай на крила,
Сенс нашого життя -любов.
© Copyright: Віктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11111088500
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291670
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2011
Осінній вітер рве на шмаття хмари,
Обтрушує краплини дощові.
Старі дуби у полі, мов примари
Стоять,гадають думи вікові.
-Що сниться вам ,діди перестарілі?
-Що хочете розповісти мені?
А може як летіли гуси сірі
І сіли відпочити на стерні?
Як постріл обірвав життя пташине,
А зграя піднялася в небеса.
І довго чувся в небі крик журливий,
А в вас боліла за гусей душа.
Пригадуєте, як кружляв над вами,
Як кликав подругу самотній птах,
Востаннє, прокричавши над полями,
Упав на землю з болем на очах.
Згадали ви ,як плакало над вами
Осіннє небо.Пам'ять ожива.
Оту жорстокість не зігріть словами,
Коли кохання постріл убива.
© Copyright: Віктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11111037771
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2011
Роздягнув листопад тополю,
Одяг мокрий скинув у воду,
Покотилась слава по полю
Про тополі чарівну вроду.
Приблудився грайливий вітер,
Тіло біле пестив ночами,
Повтішався,зламавши віти,
І подався у світ ярами.
Край дороги стоїть тополя,
Прикриває тіло гілками,
Зажурилась,а вітер в полі
Горобину ніжить піснями.
© Copyright: Віктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11110251918
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2011
Закрутила осінь жовтим листям.
Горобина мокне під дощем.
Правда, ще стоїть зелена вишня,
Та на серці вже зимовий щем.
Скоро прилетять легкі сніжинки,
Ляжуть на багряні килими,
Не залишать жодної шпаринки
Без прикрас холодної зими.
Побіліють ріки і долини,
Завірюха замете лани,
Осінь,відшумівши,відпочине
Під товстою ковдрою зими.
Тільки поміж снігу горобина
Червонітиме як восени,
Та журлива пісня журавлина
Чутиметься може й до весни.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11110158833
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Скінчилось літо,серпень у дворі
Достиглі яблука скидає за ворота,
Ховає їх під деревом в траві,
Збираю їх,й для мене є робота.
Беру у руки вже дозрілий плід,
Вдихаю літа щедрі аромати,
Лишивши на траві росяній слід,
Йду навпростець до батьківської хати.
Підсліпкувато дивиться у світ
Старенька хата вікнами-очима.
У подумках я їй кажу:-Привіт.
І зупинив ходу перед дверима.
Дихнув в обличчя пусткою наш дім,
Вже не виходить зустрічати мати.
Згадав, як бігав я ще тут малим,
Під яблуню,щоб яблук назбирати.
Як пахли смачно свіжі пироги,
Матусиними спечені руками,
І сміх стояв до пізньої пори,
І засинав мабуть разом із нами.
Яким щасливим,радісним був дім,
Яким веселим в нас було подвіря!
Пройшли роки,росте бурян на нім,
Сміх відлетів,немов з долоні піря.
Старенька яблуня і хата у дворі,
Ще яблука,що падають під ноги,
Нагадують про ті щасливі дні,
І пройдені життям моїм дороги.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11109309224
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011
Я запитав колись у мудреця:
-Яка з жінок на світі найгарніша,
Якій усі наряди до лиця,
На цілім світі за усіх миліша?
Подумавши,так відповів мудрець,
Закривши книгу древнього Корану:
-Та наймиліша,всім жінкам взірець,
Яку назвав для себе ти кохана.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11108318722
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2011
Я запитав колись у мудреця:
-Яка з жінок на світі найгарніша,
Якій усі наряди до лиця,
На цілім світі за усіх миліша?
Подумавши,так відповів мудрець,
Закривши книгу древнього Корану:
-Та наймиліша,всім жінкам взірець,
Яку назвав для себе ти кохана.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11108318722
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2011
Забери мене у свої сни,
У рожеві світанкові роси,
У розмаї раньої весни,
Коли верби розпускають коси,
Забери у мрії голубі,
У вечірні тихі зорепади,
Там,де посміхаються тобі,
Загадковим посміхом стожари.
Забери і стану я вогнем,
Що холодні розпікає гори,
З ніжністю відчую в серці щем
Від твоєї дивної покори.
Дай мені впиватися в вуста,
Що палають краплями калини,
Пронести цілунок крізь літа
Може до останьої години.
Забери мене у свої сни,
Забери у мрію світанкову,
Забери,щоб разом пронести
Слово,що назвали ми любовью.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11108204558
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011
Забери мене у свої сни,
У рожеві світанкові роси,
У розмаї раньої весни,
Коли верби розпускають коси,
Забери у мрії голубі,
У вечірні тихі зорепади,
Там,де посміхаються тобі,
Загадковим посміхом стожари.
Забери і стану я вогнем,
Що холодні розпікає гори,
З ніжністю відчую в серці щем
Від твоєї дивної покори.
Дай мені впиватися в вуста,
Що палають краплями калини,
Пронести цілунок крізь літа
Може до останьої години.
Забери мене у свої сни,
Забери у мрію світанкову,
Забери,щоб разом пронести
Слово,що назвали ми любовью.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11108204558
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011
Я тобі подарую небо,
І веселий щебіт птахів,
І хмаринку здійму для тебе
Із високих стрімких дахів.
Покладу білих лілей квіти
На коліна в вечірній час,
Побажаю любов зустріти,
Що сховалася десь від нас.
Як тобі до лиця усмішка,
І грайливий вогник в очах.
Пригадав,як струнка берізка
Зустрічала в обіймах нас.
Як горіли бажанням очі,
Мов черешні твої вуста,
Наша зустріч-соната ночі,
Що єднає в одне серця.
Подарунки прийми як свято,
Щебіт птахів і лілей цвіт,
Може скажуть це небагато-
Завтра я подарую світ.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11106308022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2011
Затих мій біль,сльоза в очах сховалась.
Я поглядаю в бік на телефон,
Надія ще живе,вона ще не прощалась,
Вона співає з серцем в унісон.
З надією живу і кожен день стрічаю,
А дні безжалісно біжать за небокрай,
І вже звикаю,що любов втрачаю,
І що колись всьому надійде край.
Та тисне серце і чекаю знову,
І затремтить як в хворого рука,
Від так жаданного,але тепер чужого,
Такого звичного й далекого дзвінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2011
А пам'ятаєш,як ми рвали вишні,
Що червоніли на тонких гілках,
Вилазили на вишні нанайвищі,
Із вишнями втікали по кутках?
Ті ягоди були ще ледь червоні,
Та нам вони були такі смачні,
Як цінний скарб тримали їх долоні,
Які ж з тобою ми були смішні.
А час минав і вишні червоніли,
В них наливався той жаданний сік,
Яким вони не раз обох поїли,
Який у пам'яті назавжди я зберіг.
Зайшов недавно в сад,червоні вишні
Ледь перестиглі,сік немов вино,
Смакую їх,вони ще більш смачніші,
Таких не куштував я вже давно.
Тепер вони п'янкі і соковиті,
В них бродить той приємний дикий хміль,
Яким вуста твої були налиті,
Коли тебе у тім саду зустрів.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11104221446
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2011
А пам'ятаєш,як ми рвали вишні,
Що червоніли на тонких гілках,
Вилазили на вишні нанайвищі,
Із вишнями втікали по кутках?
Ті ягоди були ще ледь червоні,
Та нам вони були такі смачні,
Як цінний скарб тримали їх долоні,
Які ж з тобою ми були смішні.
А час минав і вишні червоніли,
В них наливався той жаданний сік,
Яким вони не раз обох поїли,
Який у пам'яті назавжди я зберіг.
Зайшов недавно в сад,червоні вишні
Ледь перестиглі,сік немов вино,
Смакую їх,вони ще більш смачніші,
Таких не куштував я вже давно.
Тепер вони п'янкі і соковиті,
В них бродить той приємний дикий хміль,
Яким вуста твої були налиті,
Коли тебе у тім саду зустрів.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11104221446
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2011
Тебе ніщо вже не хвилює,
Любов пішла,ні сліду,ні жалю,
Вже серце не болит, не чує,
Спокійно,тихо,ніби у раю.
Скінчилась журавлина пісня,
Забуті ноти,тріснула струна,
Весна. Вже розцвітає вишня,
Любов пішла.А чи вона була?
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11104191420
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2011
Я хотів приручити птаха,
Що у Дикім Степу впіймав,
Та для нього неволя-плаха,
Жаль тоді я про те не знав.
Змайстрував з позолоти клітку,
Годував відбірним зерном,
Із струмка носив воду влітку,
Що на березі за селом.
Та не п'є ,не співає пташка,
Ні до чого мої слова,
Не потрібні їй жаль і ласка,
Всі турботи мої-дарма.
Відпустив я її на волю,
Трохи з жалем,весняним днем,
І почув як співає поле
Вже забутих її пісень.
Відпускаю й тебе на волю,
Відпускаю вже без жалю,
Ще надіюсь почути в полі
Вже забуту пісню твою.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11104148145
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2011
Вже прокидалася земля,
Вже впало небо на долоні,
Сріблястий місяць у погоні
За зіркою із неба впав
Із чистою водою став,
А вранішня зоря палала.
Ранкова тиша ще стояла,
Вдивляючись на ту зорю,
Аж поки та геть не пропала
Від світла денного.
Вже сонце встало
І все довкола розцвіло,
І ніби ночі не було,
Вона в ставку за мить розтала.
А вже за лісом загуло,
Здійнявся вітер,потягло
По небу волохаті хмари,
Немов вівчар погнав отари.
Враз вдарив грім і полило,
І стало місця всьому мало,
І тим отарам у кошарі.
Від ливня обрій затягло.
Шмагали небо блискавиці,
На яворі біля криниці
Кричав у вітах якийсь птах,
Стікали каплі по обличчю,
На білу шию,на спідницю,
Зтікаючи на битий шлях.
Срумки побігли по ярах
У той ставок,де ніч розтала.
Гроза пройшла,веселка встала
І усмішка знов на вустах.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11104034286
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251411
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.04.2011
Вдихаю спів весни на повні груди,
Впиваюсь запахом зомлілої землі,
З очей зриваю зимову полуду
І бачу в небі хмари-кораблі.
Пливуть із заходу на всіх вітрилах,
Лоскочуть боки їм терпкі вітри
І чути вже за гаєм загриміло,
Щось трохи рано для ції пори.
Весна вірвалась криком журавлиним,
Цвітінням пролісків тендітних у гаю
І поцілунком першим і несмілим,
І ніжними словами :-Я люблю.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11103158367
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2011
Вітер віє, хмари гоне,
Хвилі підіймає,
На березі мати стоїть,
Сина виглядає.
На очах сльоза застигла,
Руки білі склала,
Заглядає в очерети,
В вітра запитала:
-Може знаєш, де син ходить?
Де мушу шукати?
Якщо знаєш, скажи йому,
Що жде його мати.
Вітер мовчить, верби хиле,
Хмари наганяє,
Біле тіло під вербою
Хвиля колисає.
8 квітня 1998 рік
Пам’яті Богуша Олександр
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11102208256
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2011
Вертається весна клинами журавлів,
Вертається, як це бува щороку.
Я чую потаємний її спів,
Беру валізу і іду в дорогу.
Куди іду, не знаю навіть сам,
Шукаю що, ніхто мені не скаже,
Що загубив, не розкажу я вам,
Та, мабуть, і ніхто вам не розкаже.
Духмяний вітер вдарив у чоло,
Потужний вихор роздирає груди,
Життя проходить, все в ньому було,
Хотів би, та не можу щось забути.
Вже сонце докотилось до гори,
Останній промінь кинуло зухвало.
Не знаю, повернусь я ще сюди,
Сніги зійшли, мені і цього мало.
Березень 2008 рік
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11102208203
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011
Горить стара трава, вогонь шуга за вітром,
В шаленім полум’ї бур’ян і ковила,
А за вогнем, між попелом і димом
Вже зеленіє молода трава.
Згора старе життя, усе іде за димом,
Нове вже рветься в бій, його не зупинить.
На попелі, на згарищі страшному
Нове життя травинкою бринить.
Отак би підпалити всю країну,
Спалити всю підлоту й непотріб,
На попелі згорілого дурману
Вирощувати український хліб.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11102208061
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2011
В придніпровських степах,де гуляють вітри,
Де дощі випадають,хіба що на св'ято,
В день народження вранці піду до сестри,
Назбиравши у полі,ромашок багато.
Подарую тобі я цей скромний букет,
Хай він стане для тебе дарунком жаданним,
Очі вмить заблистять,та вон й не секрет,
Як згадаєм удвох ми про роки останні.
Пригадаємо все.Як малими були,
Тата й маму і наші дитячі забави,
Наш веселий куток,де щасливо росли,
І вечірню зорю,що удвох зустрічали.
Нал'єм келих і вип'єм терпкого вина,
Хай розніжений хміль в жилах кров розганяє,
-Ти моя найрідніша,ти в світі одна,
Хай же Бог тобі скрізь у житті помагає.
-Будь щаслива,вродлива,завжди молода,
Нехай горе до тебе дорогу не знає,
Пам'ятай,є у тебе на світі сестра,
Яка любить тебе і добра лиш бажає.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11102189577
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2011
Весна влетіла в місто серед ночі,
Немов кохання перше уві сні,
Як загорілись в перехожих очі,
Як серце від тепла співа пісні.
І ти ідеш вся в неземному сяйві,
Дивлюсь на тебе - ти сама весна,
Що говорити? Та слова тут зайві,
Коли весною сповнена душа.
Щаслива посмішка,легка ,немов хмаринка,
Лиш чути цокіт жвавий чобітків,
Куди спішить ця ще вродлива жінка?
Я запитати в неї захотів.
Та де спитаєш,як вона, як мрія,
Була ось тут і вже її нема.
Я пригадав,як посміхнувсь тобі я,
Ти посміхнулась і в весну пішла.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11102088947
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2011
Посміхнувся вечір світлою зорею,
Розлилося небо в дзеркалі води,
Накриває ніжно чорною полою
Ніч,чаклунка вічна, річки береги.
А над берегами нахилились верби,
Миють коси довгі в річковій воді,
Дзюркотить струмочок жваво біля греблі,
Доганяє річку по густій траві.
Тиша.Навіть чути як росте тополя,
Як сріблястий місяць миється в воді.
Догоріла зірка,впала серед поля,
Ніби подарунок зробланий мені.
Загадав бажання і приліг на спину
У траву високу слухати пісні,
Що співають в кронах лунко,безупинно,
Співаки сіренькі з ранку й до зорі.
Посвітліло небо,ніжна прохолода
Сивою росою впала на траву,
Відкриваю очі,випала нагода,
Закохатись знову у життя мені.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11102065634
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2011
Посміхнувся вечір світлою зорею,
Розлилося небо в дзеркалі води,
Накриває ніжно чорною полою
Ніч,чаклунка вічна, річки береги.
А над берегами нахилились верби,
Миють коси довгі в річковій воді,
Дзюркотить струмочок жваво біля греблі,
Доганяє річку по густій траві.
Тиша.Навіть чути як росте тополя,
Як сріблястий місяць миється в воді.
Догоріла зірка,впала серед поля,
Ніби подарунок зробланий мені.
Загадав бажання і приліг на спину
У траву високу слухати пісні,
Що співають в кронах лунко,безупинно,
Співаки сіренькі з ранку й до зорі.
Посвітліло небо,ніжна прохолода
Сивою росою впала на траву,
Відкриваю очі,випала нагода,
Закохатись знову у життя мені.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11102065634
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2011
Вітер сильний подув і лавровий вінок
Впав гаранту на шию бичачу,
Ледь зі сміху не впав із ослону сусід,
Як побачив гаранта невдачу.
-Щось йому не везе і не клеється все,
Вже скінчилась до нього й довіра,
Бо з екрана таку єрунду він несе,
Що від слів його й Ганька зомліла.
І за що ж Україну так Бог покарав,
І Микола не може сказаті,
-Грєчкі повно у нас,-він з трибуни кричав,
-І нєнада помного купляті.
А до діла дійшло,то нічого нема,
Вже не знають, чим дірки латати,
Ще й надворі зима,а тепла теж нема,
Треба газ у Росії купляті.
-Ето Юлькі віна,ето відно вана
Усю гєчку с запасов поїла,
Апєтіт-то какой,вже пусті закрома,
А за газ вана мать нє платіла.
Як почуєш цей бред наших "славних" мужів,
Що тягар свій на жінку спихають,
Так і хочу сказати "Як кінь той не твій,
То коня того й не запрягають..
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11101258389
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2011
Дивлюся вже настав той час,
Коли сокири час гострити,
Та доморощених палити
Панів,що соки п'ють із нас,
Та в бога за гріхи просити
Прощення.
Он подивись сусід бідує,
Диття по смітниках ночує.
У чому ж їхня тут вина?
Коли та виросла стіна
І хто й коли її мурує?
А пан мовчить,бо він не чує
Як плачуть діти і вдова
Отаннє сину віддала,
Щоб той втікав із України
На чужину.А ту вдову
Податки й злидні задушили.
Розп'ята,бідна, Україно,
Вставай,вставай,вставай з коліна,
Верни додому свого сина,
Бо він один,твоя дитина,
А покрутів в Дніпрі втопи,
І землю кров'ю окропи
Ворожою.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11101214702
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2011
Опустись сніжинкою малою,
Віхолою в гості завітай,
Іней розтруси над головою,
На сосульках весело заграй.
Розкажи,як заглядає ранок,
Як пищать на вишні снігурі,
Як виходиш ввечері на ганок,
І стоїш до пізньої зорі.
Прилети і затанцюють хмари,
Заіскряться вікові сніги,
Посміхнуться з висоти стожари,
Оживуть кохання береги.
Опустись сніжинкою малою,
Я тебе від спеки збережу,
Тільки б знати,що вона зі мною
Та,якою завжди дорожу.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11101178035
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011
ВІДБОЛІЛЕ
Виктор Гала
Ніч заховала те,як серед ночі
Ти йшов кудись, і покидав мене.
Горів вогонь,не заплющала очі,
-Ну повернись!- благала я тебе.
А ти ішов,змовкали твої кроки,
І серце так стискалось від жалю,
Хотілось бігти разом на всі боки,
Шукати долю в пеклі чи раю.
Та ніч минала,у вікні вже ранок,
Ще одна ніч,а сну як не було.
Кричить душа,як у степу підранок,
Якому постріл влучив у крило.
Як без крила?Його чим замінити?
А ти приходиш,знов йдеш в нікуди.
Болить душа,не хоче розуміти,
Що ти ідеш від мене назавжди.
Ти повертавсь і знову я терпіла.
Ти знову йшов і знову ніч без сну.
-Пробач! Душа від болю відболіла.
Ти знову йдеш,нарешті я засну.
Душа болить,та де взялася сила,
Я вірю заживе моє крило,
Перед тобою двері зачинила,
Іде життя,тебе в нім не було.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11101118122
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2011
Опустився туман,в нім сховалась долина.
Ледь помітна стежина веде в нікуди.
Я по стежці іду,там росте горобина,
Може в білім тумані тебе там знайду.
Скільки раз я з стежини збивавсян - не знаю.
Скільки раз повертався назад - не скажу.
Тільки знав,що мене горобина чекає,
Їй одній я про тебе усе розкажу.
А туман все густіше ляга на долину,
В ньому броду немає,шукай не шукай.
Загубив я тебе і свою горобину,
Не вернусь вже до них,то ж чекай, не чекай.
Раптом сонячний промінь розрізав хмарину,
Біле марево вітер з долини прогнав.
І побачив у полі свою горобину,
І тебе,що так довго в тумані шукав.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11012257541
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010
Я повернувсь туди,де небо в зорях,
Де восени горить горобина,
Де ти була зі мною зовсім поруч,
І ніч була для нас обох одна.
Ми сни одні дивилися з тобою,
І в них завжди було все до ладу,
Ми в любощі впадали з головою,
Немов жили у райському саду.
Я випивав тебе всю до останку,
Всю пив до дна,я пив і знов хотів,
І так тривало з вечора до ранку,
Допоки я від тебе не пянів.
Від випитого виростали крила,
Пянкий нектар я пив з твоїх долонь
І ти була в той час така вродлива,
Який горів в очах твоїх вогонь!
Я цілував твої засмаглі руки,
Все тіло поцілунками вкривав,
Та як завжди, приходить час розлуки,
І день, і час останній той настав.
Я повернувсь туди,де небо в зорях,
Де ввосени горить горобина,
Де ти була зі мною зовсім поруч,
Де ти була,тепер тебе нема.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11012111165
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010
Диким Полем іду поволі,
Край дороги, немов хрести,
Розп'ялися гіллям тополі
Десь, мабуть, зааж на дві версти.
Скиглить вітер по нотах суму,
Пісню осені дограє.
Сиве небо гадає думу,
Щось задумалось про своє.
Холод з вітром впряглись у пару,
Як хорти рвуть полу в плащі.
Котять сивий курай до яру,
Заганяють в густі кущі.
А хрести підпирають хмари,
Щоб не впали на Дикий Степ,
І кудлаті пливуть отари
На край обрію, без потреб.
Пізня осінь в житті природи,
Дощ холодний б'є мов батіг,
Все покращення жду погоди,
А погода з дощу - та й в сніг.
Ніч мине і загляне ранок
Сонця променем у вікно,
Через шибу дивлюсь на ганок -
Хтось мов біле згубив рядно.
Лиш скелети дерев край поля
Нагадають осінній жаль,
Та розп'ята вітром тополя,
І зими снігова печаль.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11012096881
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2010
Ти не моя,ти не моя дружина,
Коханою ж тебе я називав,
І пам'ятає юна горобина,
Як я тебе під нею обіймав.
Яким вогнем горіли твої очі,
У них закралась та шалена хіть,
Яка не може дочекатись ночі,
Щоб у обіймах тіло обігріть.
А ягоди-вуста, які жаданні.
Я куштував, пив з них терпкий нектар.
Схилились віти низько на світанні,
Немов на них зваливсь нічний тягар.
І ягоди за ніч почервоніли,
А вранці, коли випала роса,
Я бачив, як вони мов жар горіли,
І з них на землю капала сльоза.
Ти не моя, тоді моєю стала,
Терпкою ягода любов була.
Два тіла горобина обвінчала
У ніч, коли в серцях весна цвіла.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11011307835
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2010
Як хочеться в дитинство повернутись,
Де мама й тато зовсім молоді.
Під колискову мамину заснути,
Тримаючи цукерку у руці.
Почути мудру татову пораду,
Коли сім'я зібралась за столом.
Побігти вранці з друзями до саду,
Що ріс велично зразу за селом.
Нарвати вишень,Білого Наливу,
У річку з головою забрести
І закохатись в дівчинку вродливу,
З зачіскою,що звалася" ХВОСТИ".
О, Боже,як світило тоді сонце,
Які ласкаві,теплі вечори.
Як заглядав промінчик у віконце,
А я "тягнувся "швидше"підрости".
Та все минає,вже чоло біліє,
І мами й тата вже в живих нема,
Сад мій засох,і річка все міліє,
А серця доторкнулася зима.
Холодний вітер душу не зігріє,
Холодний дощ сльозами обіллє,
Холодне листя під дощем зотліє,
У холоді згорить життя моє.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11011227726
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2010
Горілка вся однакова на смак,
Є добра,а бува, та що казати,
А от вино,то зовсім тут не так,
У кожному свій смак і аромати.
Шумить в бокалі молоде вино,
Ще непрозоре,трохи гіркувате,
А пригуби, і в голову воно
Почне химерні думи підкидати.
Засяють очі,розігріта кров,
Ударить в голову і затанцюють ноги,
Захочеш зкуштувати його знов,
Й обов’язково зіб’єшся з дороги.
А пройде час, відстоється воно,
Почне свій смак і міцність набирати,
Ото тоді ти справжнє п’єш вино,
Таким захочеш завжди смакувати.
Воно густе,спокійне і п’янке,
В ньому зібрались смак і аромати,
В цьому вині знайдеш ти щось таке,
Від чого серце схоче заспівати.
Вино-що жінка,гарна,запальна,
Ще молода,з медовими вустами,
Або замріяна,спокійна,як вода,
В казковім озері з крутими берегами.
І кожен вибирає на свій смак,
І випива своє вино роками,
Хто платить гроші,а хто п’є за так,
Хто лиш пригубить,а хто п’є діжками.
Вином я наповняю свій бокал,
О, бачу засвітились твої очі,
Зриваю із табу тонку вуаль,
Я п’ю вино за жінку опівночі.
20 червня 2009 рік
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11011141854
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
Ти,як весна в замріянім убранні,
Немов би яблуня в рожевому цвіту,
До тебе лину ввечері і вранні,
Щоб тільки бачить вигадку оту.
Беру цей цвіт загрублими руками,
Вдихаю запахи зпізнілої весни,
Впиваюсь в неї постарілими вустами,
-О, скільки в тебе затаїлося краси.
Росу тендітну вітер колисає,
Біжить за хмарами розлючена гроза,
З верби росинка на щоку спадає,
А може не росинка,а сльоза?
Весна,весна,як хочеться любити,
Як хочеться дивитись вдалину,
Пробігти полем,по траві ходити,
Тобою жити і любить тебе одну
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1907244912
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010
Тебе, засмучений Кобзарю,
Твої теперішні онуки,
Мабуть, народжені від суки
Вже не згадають в Україні.
А сон твій і тривожні думи
Розтопчуть і піднімуть глуму,
Розіб’ють лоба у поклонах
Чужим монархам і іконам.
І будуть раді, що рабами
Здихати будуть під тинами,
І будуть зватися хохлами,
Не українцями-панами.
На Україні байстрюками
Живуть вони, і є катами,
Ще й топчуть грішними ногами
Мою країну й рідну мову,
А землю доять, як корову.
Деруть три шкури із народу,
Щоб зберегти сучу породу,
Кубло гадюче зберегти.
Вони, теперішні іуди,
Країну-неньку продають,
Хто за доляри, хто за марки,
За все, що тільки подадуть.
Устань, Кобзарю, з домовини,
І рідним словом вдар щосили,
Та нагадай «синам» паршивим,
Що гайдамаки із могили
Із Гонтою ще повстають
Та й Україною пройдуть. 10 березня 1998 рік
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11003094160
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010
Ні квітів,ні дарунків не чекай-
Тобі подарував я їх немало.
На самоті минуле пригадай,
Як серце моє у багні топтала.
Із насолодою дивилась як болить,
Як розривається мільярдами клітинок.
Із під чобіт жар-птицею горить,
Розтоптане,але не просить відпочинок.
Та серце вирвалось і розцвіло,
І з нього слово іскоркою впало,
Немов тортур і болю не було,
Немов його ніщо не шматувало.
Горить воно і інших зігріва,
І всі слова купаються у ньому.
А потім слово в душу запада,
І ріже серце знову по живому.
Ні квітів,ні дарунків не чекай,
Коли вже серця виявилось мало.
І лебедину пісню доспівай
Сама,бо наша з часом заблукала.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911167126
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010
-Привіт!-так хочеться почути,
Та в відповідь лише гудки.
Для неї ти давно забутий,
Як тогорічні нагідки.
Он знову в відповідь короткі,
Ніхто тебе там не чека,
Та тільки на душі неспокій,
ЇЇ немов би розрива.
Тремтить рука,слова шукаю,
Вагання подих зупиня,
-Скажи лиш слово,-я благаю.
Й так повторяється щодня.
Та в день,коли той голос жданий
Почув,я ніби занімів,
Хотів сказати так багато,
Та так нічого й не зумів.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11010312184
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2010
Усе минає, радощі і горе,
Вчорашній день іде за горизонт,
Відходять кораблі у синє море,
Покинуть літаки аеропорт.
Вчорашній день не вернеться ніколи,
Вечірнє сонце не повернеться на схід.
І ти ідеш, як вітер через поле,
Не залишаєш за собою, навіть, слід.
Ну хто сказав, що рани час лікує?
Ну хто сказав, що завтра не болить?
Чом серце слів красивих тих не чує,
Як пташка б’ється і в грудях болить?
Чому слова, як мед, стають гіркими?
Чому від щастя на очах сльоза?
А рівний шлях є сходами крутими?
А ясний день заполонить гроза?
Прийде весна за сніжною зимою,
Я знову вранці вийду на поріг,
Щоб так, як вчора, стрітиться з тобою,
Та в полі я побачу лише сніг.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911277078
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2010
Ти пішла, щоб більш не повертатись,
Щоб забути дні ті і літа.
Що ж ворушиш, що давно забуте?
Чому думка знов назад верта?
Спогадами знов живеш і мрієш,
Спогади тепер твоє життя,
Перед ними мучишся і млієш,
Все життя теперішнє - сміття.
Не дають вночі тобі заснути,
Вдень спокою від думок нема,
Добре, що не видно і не чути,
Як та думка душу розрива.
І стоїш в задумі на розпутті,
Виглядаєш те, чого нема,
Перелистуєш листки давно забуті,
Та в майбутнє виросла стіна.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11004214569
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2010
Зачерствіла душа, більше серце не плаче.
Не лягають на аркуш ніжні, гарні слова.
І ніхто переміни тієї не бачить,
Тільки й бачуать, що біла моя голова.
Де ж поділося все, де поділися рими?
Чому спить в павутині на столі олівець?
Обірвала буденність мелодію гімнів,
І поставила вирок "ПОЕТУ КІНЕЦЬ".
Чорно-білі етюди не радують око,
Від постійної сірості муза втекла,
У ві сні тільки бачу те небо високе,
Де купаються рими, в ніжних хвилях тепла.
Прокидаюсь з надією, все вже минуло,
І з'явилися знову усі кольори,
Сірі полоси долі за ріг завернули,
Що втекли, як втікають весною сніги.
Та виходжу надвір,сірий ранок стрічає,
Сірий вітер у груди і болото з-під ніг,
Від брудних кольорів всю надію втрачаю,
Що колись оживу і продовжу свій біг.
Дай же, Боже, мені сірі дні пережити,
Взяти знову у руки білий лист, олівець,
І назло сірим дням написать:-Буду жити.
Я воскрес, я пишу, ще мені не кінець.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1912306483
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2010
Любов не варто повертати,
Вона пішла,її нема.
Не треба іншої шукати,
Вона тебе знайде сама.
Вона тихенько підкрадеться,
А то зненацька завіта,
Ласкаво,ніжно усміхнеться,
Немов прийшла на всі літа.
Та ти не вірь їй,вона зрадить,
Вона прийшла,вона пішла,
Своїм вогнем тебе обпалить
І ти згориш у нім дотла.
У тім вогні горять багато,
Я сам колись у нім горів,
Та то було найбільше св'ято,
Яке в своїм житті зустрів.
А може то любов остання
І знею в серці ти умреш?
То ж хай горить вогонь кохання,
Поки на світі ти живеш!
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11003171538
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2010
Он,подивись,як ніжно розцвіла,
Як тішить око гілочка вишнева,
Як небагато треба їй тепла,
Щоб так цвісти,як в квітні,простонеба.
Склянка води і трішечки тепла,
І вже всміхається квітками-зірочками,
І хай хурделиця стежини заміта,
Вона зігріта ласкою й словами.
Цвіте природно у домашньому теплі,
Стоїть,мов наречена серед хати,
І на душі у неї знов весна,
Від щастя хочеться їй пісню заспівати.
Бува в житті трапляється таке,
Замерзлу душу раптом хтось зігріє,
І оживе вона,як вишня розцвіте,
І іншу душу відігріть зуміє.
Заради цього хочеться цвісти ,
Нехай коротке буде те цвітіння,
Та як приємно в серці пронести,
Священний гімн земного воскресіння.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1912111335
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2010
Он,подивись,як ніжно розцвіла,
Як тішить око гілочка вишнева,
Як небагато треба їй тепла,
Щоб так цвісти,як в квітні,простонеба.
Склянка води і трішечки тепла,
І вже всміхається квітками-зірочками,
І хай хурделиця стежини заміта,
Вона зігріта ласкою й словами.
Цвіте природно у домашньому теплі,
Стоїть,мов наречена серед хати,
І на душі у неї знов весна,
Від щастя хочеться їй пісню заспівати.
Бува в житті трапляється таке,
Замерзлу душу раптом хтось зігріє,
І оживе вона,як вишня розцвіте,
І іншу душу відігріть зуміє.
Заради цього хочеться цвісти ,
Нехай коротке буде те цвітіння,
Та як приємно в серці пронести,
Священний гімн земного воскресіння.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1912111335
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2010
Ти почекай, ще рано йти туди,
Ти ще не всі літа порахувала,
Ще на порозі залишилися сліди
Де тільки що нога твоя ступала.
Ти подивись, вертається весна,
Ти подивись, вже гуси прилетіли,
І першим проліском всміхається вона
У тому місці, де сніги в саду біліли.
Струмок біжить, змиває береги,
Береза ніжно коси розпустила,
І вся природа просить, ти живи,
Ти молода і є у тебе сила.
Он подивись, з берези капа сік,
Із рани, що сокирою зробили,
Краплини падають на сірий сніг,
Та вижити у неї хватить сили.
Та рана заживе, як і твоя,
Нічого в цьому світі не змінити,
І в цьому, мабуть, правда є своя.
Лиш ти живи. Бо треба просто жити.
Лютий 2008 рік
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910313579
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2010
Сховалось сонце,ніч не за горами,
Щербатий місяць з неба підморгнув,
Там вдалині,за білими снігами,
Останню пісню вітер затягнув.
Стихає день,порозсипались зорі,
Стовп диму в небо лізе від землі,
І ніч-чаклунка топить в чорнім морі,
Зимовий день,як в хвилях кораблі.
З німих небес зірвалися сніжинки,
Мов табунець метеликів нічних,
Летять на землю святкувать обжинки,
В саду всідаються на гілочках тонких.
А в ніч,коли зима зірки колише,
Коли у кожен дім заходять сни,
Картину дивну на вікні напише
Мороз,для зустрічі веселої весни.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11001302500
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2010
Не прилетить вже більше птах кохання,
Здійнявся якось,взяв і полетів,
Крилом здалека помахав ввостаннє,
А зупинить його я не зумів.
Навіщо зупиняти,коли осінь,
Давно вже забрела в мої сади,
І крик душі і гами стоголосі,
Його не вернуть знову вже сюди.
Він полетів,а може десь блукає,
А може вже співа в чужім саду,
І не надіюсь,більше не чекаю,
Що в сад цей я колись іще прийду.
Позаростають стежки і доріжки,
Посохне гілля,листя рознесе
Холодний вітер з білої берізки,
Яка остання в тім саду росте.
Чому ж тоді іду,беру лопату,
Саджаю деревця нові в саду?
Я все ж надіюсь птаха дочекатись,
Та так уже не рік один стою.
Нема його,весни вже більш не буде,
За осінню у сад зайде зима,
А птах мій не згубивсь,ніде не блудить,
Він раптом вмер,його уже нема.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1912164836
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2010
Спить у лузі калина, спить в колисці дитина,
Вітерець у садочку теж приліг подрімать,
Тільки батько і мати будуть довго не спати,
Будуть думку гадати і додому чекать.
Приїзджайте додому, не везіть ви нічого,
Тільки в хату загляньте, щось батькам розкажіть,
Їм не треба багато, лиш сміялась би хата,
Щоб були ви щасливі і здорові були.
Білим інеєм скроні притрусило у тата,
Побіліла у мами темно-руса коса,
Відлітають у вирій роки клином пташиним,
Забирають здоров’я і марніє краса.
Не цурайтеся дому,не цурайтеся мови,
Не цурайтеся, діти, своїх сивих батьків,
Вам для них треба жити,все за них повторити,
І чекати з дороги своїх власних синів.
Спить у лузі калина, спить в колисці дитина,
Вітерець у садочку теж приліг подрімать,
Тільки батько і мати будуть довго не спати,
Будуть думку гадати і додому чекать.
18 листопада 2003 рік
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911047114
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2010
Як чарівно звучить твій голос,
Ніби сотні джерел злились,
Ніби сонце, що живить колос,
Мов, струмок, що між гір біжить.
Ніби сотня дрібних дзвіночків,
Що зібрались в стрімкий танок,
Ніби шепіт трави й листочків,
Що в єдиний сплелись вінок.
Ніби щебіт птахів весною,
Ніби зірки нічний політ,
Я впиваюсь ним, як водою,
Він із серця зганяє лід.
То веселий він, то з журбою,
То замріяний, а бува
Так запалить серце жагою,
Що закрутиться голова.
Я не хочу срібла і злата,
Дорогих і дрібних речей,
І віддав би дуже багато,
Тільки б чути голос оцей.
18 липня 1999 рік
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910287876
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2010
Мости горять,назад шляху нема,
І не спасе ніяка переправа.
Два берега поглинула пітьма,
Твій берег зліва,а мій берег зправа.
Біжить вода.Стоїм біля ріки,
Ще посміхаємся,а міст вже догоряє,
Із сумом дивимось ,як тліють вже стовби,
Як полум'я останнє доїдає.
Дорога заросте до тих мостів,
Їх буряни і кропива укриє,
Мости згорять,не треба зайвих слів,
Їх з двох сторін удвох ми підпалили.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11005276407
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2010
Той листопад не вернеться вже знову,
Він відшумів, його мов не було,
Його розвіяв вітер мов полову,
А потім білим снігом замело.
І відлетів, забрав тепло з собою,
Гнітуча туга в душу залягла,
Прийшла зима незримою ходою,
Осінній лист снігами замела.
Сніги, сніги, як холодно за вами.
Як ріже очі ваша сивина.
Той листопад сховався за сльозами,
Він був колись, тепер його нема.
І не чекай, що прийде потепління,
Що знову загориться дивограй.
Байдужу хмару не проб'є проміння,
Тепла зимою краще не шукай.
Весна прийде. Природа відімліє.
Втече зима за дальній небокрай,
Берізку юну сонце обігріє,
Я обійму її. Мій листопад,прощай!
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11001137458
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2010
Батьківська хата що з краю села,
Сонцем південним пригріта,
Біля порогу черешня росла,
І зацвітала щоліта.
Ніжний спориш мої ніжки ласкав,
Як біг малим до криниці,
Довго на мене потому чекав,
Як працював у столиці.
Я приїзджав і стрічали мене
Тато і мама щороку,
Навіть не думав, що час промине,
Що не зустріну нікого.
Їду додому, із поїзда встав,
Віз для батьків подарунки,
Раптом над хатою сич прокричав,
Випали з рук всі пакунки.
Чорними вікнами хата стріча,
Вишня стоїть засихає,
Ніжний спориш кропива забива,
В хаті нікого немає.
Сів на порозі, сльоза на очах,
З чарки гірку випиваю,
В хаті два фото у чорних стрічках,
З жалем мене зустрічають.
Батьківська хата немов би жива,
Дивиться з сумом за мною,
Знає, навік залишилась одна,
Так, як і я, - сиротою.
11 06 2009 р.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910255643
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2010
Маленькі ніжки бігли по стежині,
Що пролягла серед густих пшениць,
Дивились на дівча волошки сині,
І чути було спів перепелиць.
Торкались колоски плеча дитини,
Цвіркун виводив пісеньку дзвінку,
Всміхалось сонечко з-за білої хмарини,
Дивлячись вниз на дівчинку малу.
Та раптом заєць перебіг стежину,
Побіг щосили вітер доганять,
А в інший бік дівча біжить щосили,
Від страху оченята лиш блистять.
Маленьке серце вискочити хоче.
З грудей дитячих, як листок тремтить,
Уже не плаче, щось під ніс бурмоче,
З усії сили до села біжить.
Захекана, налякана до краю
У двір чужий швиденько забіга,
Та тільки мама щось не зустрічає,
А з хати вийшла тітонька чужа.
Дівча не зрозуміло, що від страху
З стежини збилось. Тітку відпиха,
Біжить до хати, загляда у шафу,
Під ліжко, всюди матінку шука.
Стояла жінка, ніжно посміхалась,
Дивилась на розгублене маля,
Потім взяла на руки, приласкала,
В село сусіднє із дівчам пішла.
Про випадок той згадують донині,
Коли сім'я сідає до стола,
Як дівчинка прибилась до хатини,
Куди пізніш невісткою зайшла.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911046842
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2010
Летить мій вітрильник за вітром по хвилях,
Летить, щось шукає в морській далені.
То бореться з штормом, то штиль зустрічає,
Вітрила купає в солоній воді.
Летить і шукає той острів у морі:
Де птахи щебечуть; вода не кипить;
Де лагідне сонце, всміхаються зорі;
Де серце співає, уже не болить.
Проплив вже багато, а краю немає,
У морі буремнім мабуть заблудив,
А може той острів не там він шукає?
А може вночі непомітно проплив?
І знову вітрила наповнені вітром,
І мчить, не спиняючись, вдень і вночі,
Та раптом на обрії чайку помітив...
Тепер відпочине - доплив до землі.
Та ще не відомо земля як зустріне,
Чи є така гавань, де можна пристать?
А може на скелях політ свій закінче
І більше не буде по морю літать?
Лети ж, мій вітрильнику,доки є сили,
Благай, щоби вітер щоглу не зламав,
Щоб хвилі об берег тебе не розбили,
Лети, відпочити ще час не настав!
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910174391
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2010
Тремтить на віях чоловіча
Скупа, непрохана сльоза,
На мозолисті руки тяжко
Схилилась сива голова.
Про що задумався, солдате?
Чом невеселий і сумний?
Згадав, мабуть, як в рідну хату
З війни вернувся ти живий
Як згарищем тебе зустріло
Твоє зруйноване село,
Як плакало і голосило
За тих, кого вже не було.
Чи може рани заболіли?
А може друзів пригадав?
Отих, з якими по Берліну
З боями разом крокував.
А, може, тих згадав, що в полі
Лягли навіки спочивать,
Щоб ти, вернувшись із походу,
Нове життя міг будувать.
Все пригадав, бої запеклі,
І Перемоги день святий,
І відбудови дні, як в пеклі,
Тоді ти був ще молодий.
За тих, хто не вернувсь з походу,
За мертвих всіх, і всіх живих
Ти будував життя народу
Для всіх старих і молодих.
Пройшли роки, немає сили,
Здоров’я й молодість віддав,
І зараз плачеш на руїнах
Всього, що ти побудував.
2 лютого 1999 року
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1908221529
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
Холодно.Боже,як холодно стало,
А у природі буяє ж весна,
Душу гріють слова твої мало,
Коли в серце ввірвалась зима.
Слово інеєм білим покрите,
Ніби крига мої почуття,
Для тепла всі ворота закриті,
Без тепла і життя не життя.
Мабуть в теплі краї відлетіли,
Ті красиві і теплі слова,
Може в вирії десь заблудили?
Їх шукаю,а їх вже нема.
Не зігрію теплом твої руки,
Лід із серця не зможу зігнать,
Моє слово несе тобі муки,
Вимагає ще більше страждать.
І не треба тепла дожидати,
Вічний холод всю душу скував,
Я прошу лиш колись пригадати,
Як я палко колись обіймав.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1909182048
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2010
Посадив тополю в мами біля хати,
Поливав з криниці,ніжно доглядав,
Виросла висока,усміхалась мати,
Вечорами в вітах соловей співав.
Тополенько-тополе,материнська доле,
Виглядаєш сина з далеких доріг,
Прилітай синочку,зачекалось поле,
Повертай скоріше на мамин поріг.
Посадив барвінок під вікном у мами,
Стелився низенько,землю застеляв,
Заглядав в віконце синіми очима,
Материнське серце сумом наповняв.
Барвіночку-барвінку,стелися низенько,
Стелися низенько,в хаті привітай,
Постаріла мама,згорбилась старенька,
Де ти,мій синочку,швидше прилітай.
Посадив калину в мами на могилі,
Зеленіє рясно,полумям горить,
Де ж ви ,моя моя мамо,де ж ви коси сиві?
Над кущем калини чайка голосить.
-Калинонько-калино,я усе покинув,
Я в село прилинув, мамо,зустрічай,
Шелестить тополя,стелиться барвінок,
А калина шепче,:*Синочку,прощай.*
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1906281065
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2010
А тополі стоять ще зелені,
Вже й морози на трави лягли,
А вони щось шукають у небі,
Виглядають напевно весни.
Виглядають роки, що минули,
Виглядають клини журавлів.
Он, як високо в небо гайнули,
Що піднялися вище дахів.
Їм не віриться, що вже минуло
Тепле літо, за обрій пішло,
На прощання листком колихнуло,
Мов ніколи тепла й не було.
І вони полетіти б хотіли
З теплим літом у теплі краї,
Тільки корені тут розпустили,
В цій твердій, кам'янистій землі.
Так і я, вже давно в світ гайнув би,
Пошукати тепліші краї,
І напевно давно вже забув би
Про тополі у ріднім селі.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911012853
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2010
Не говори нічого на прощання,
Слова не зможуть видавить сльозу,
Переступила ти свої вагання,
В відносинах накреслила межу.
Спинився час,поблякли фарби світу,
Важкий тягар на душу раптом впав,
Не знять його ні осені,ні літу.
За що так дивно Бог нас покарав?
За ту любов,що в серці схоронили,
За ту любов,що свято берегли?
Мабуть за те,що ми не тих любили,
Мабуть за те,що з іншими пішли.
Заплаче осінь,Замете снігами
Зима холодна зустрічі сліди
І тільки деколи згадаєш ти з роками,
Де ми колись з тобою разом йшли.
І стане пусто в серці й одиноко,
Немов би в нього хтось забив клина,
Лікує час,та прірва вже глибока,
Земну любов згасила ти сама.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1909252495
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010
Сивий ранок залазить в вікно,
Виганяє з кутків чорні тіні,
Щось мені вже не спиться давно,
Очі ловлять розпливчатість ліній.
Спить ще все, спить дружина і внук,
За вікном сплять пташки галасливі,
Ще не тче свою сітку павук,
Вітерець спить на дядьковій сливі.
Тихо так, що в вухах дзеленчить,
Чути навіть, як час пропливає,
Може десь хтось, як я тут, не спить
І на стелі щось в мріях шукає.
Сон покинув мене, чи заснув,
Десь приліг у кутку подрімати,
Я не буду будити його,
Може зможу вірша написати.
Або може згадаю весну,
Що нектаром п’янким напувала,
Або ту, неповторну одну,
Що для мене дружиною стала.
Так пролежу до ранку без сну,
Поки сонце промінням заграє,
Стукне вітер листком по вікну
І думки з голови позганяє.
Квітень 2009р.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910217680
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2010
Красива чаша в золотій оправі
Від старості,а може просто так,
Упала і лежить собі на лаві,
Складаю,не складається ніяк.
Як довго дому чаша та служила,
Порожньою ніколи не була,
Всіх годувала і вином поїла,
Та залишилась з неї купа скла.
Втомилася, розсипалась з роками,
Вже не змогла людині більш служить,
Згадають її добрими словами,
Та вже її ніяк не відновить.
Збере хтось в руки залишки блискучі,
Без жалю,просто кине на сміття,
Не думаючи,що стоїть на кручі,
На поминках розбитого життя.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1908156154
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2010
Ти плачеш, жінко? Знову щось наснилось?
А може память в юність забрела?
Під ту вербу,де небо нахилилось,
Де вперше ти щасливою була?
Він ще юнак, з дитячими очима,
Несміло і невміло цілував,
Але яке те все було правдиве,
Що цілий світ у час цей замовкав.
Несміливий той перший поцілунок,
А в серці щем, що груди розпера,
Здавалось доля піднесла дарунок,
На довгі роки, довгії літа.
Сміливішому, іншому всміхнулась,
Пішла за ним в його незнаний рай,
Від милого, від щастя відвернулась,
Не сміла навіть вимовить: - Прощай.
Чому ти плачеш, жінко, серед ночі?
Чому в очах опука і печаль?
Ти згадуєш його дитячі очі,
Минулого й себе все більше жаль.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1908055623
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2010
Вже чужі,а ще вчора здавалось,
Що кохання у нас назавжди,
Що в житті нашім гарно все склалось
І не треба чекати біди.
Чи кохання було те несправжнє,
Чи його не змогли зберегти,
Впало каменем слово останнє,
Розвело перед нами мости.
Мовчимо.Що тепер говорити,
І кому ті потрібні слова,
Коли душі для слова закриті,
Їх шукаєм,а їх вже нема.
Гостре слово і світ похитнувся,
Чорним змієм образа лягла,
Я об камінь життєвий спіткнувся,
Ми чужі.Я один.Ти одна.
Слово може на світ народити.
Розтопити сніги вікові,
Слово може кохання убити,
Заховати його у імлі.
Стоїмо вже чужі серед поля,
А навкруг зеленіють жита.
Словом вбиті кохання і доля.
Ти така ж, але ти вже не та.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11009211453
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2010
Осінь палить листи, що писало їй літо,
Прочитавши рядочки з початку до краю,
Цідить сірі дощі через порване сито,
У далекі краї сивий клин проганяє.
Помокріла трава, мокне гола тополя,
Соромливо схилилась в поклоні ліщина,
Почорніла верба у журбі серед поля,
Лиш горить у саду ягідками калина.
Мов сміється над смутком минулого літа,
Над дощем, що живе все зганяє до хати,
Червоніє яркіше, дощами умита,
Хоче смуток осінній з душі розігнати.
Та осіннє тепло землю вже не зігріє,
А дощі перейдуть, заховаються в гори,
І в один день зима фарби сірі накриє,
Заховавши під ковдрою осені поле.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1909303310́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2010
Кохання, як той птах, було і полетіло,
І вже співає в іншому саду,
Чому співать в моєму не схотіло,
Чи то на радість, може на біду.
Воно було. Згадай як все співало,
Як спів той викликав у серці щем,
Затихло враз і співу вже нестало,
Лиш згадкою про нього ми живем.
Чекай весни з дзвінкими солов'ями.
І птах кохання може прилетить,
Так заспіва, такими голосами,
Що серце від кохання вмить згорить.
І слух піснями буде лоскотати,
Немов з кайданів вирветься душа,
Від того співу схочеш заспівати,
Прийде кохання чисте як сльоза.
Та пташку ту, не зачиняй в темниці,
ЇЇ ніхто не звабив, не купив,
Як полонянка утече з в'язниці,
Кохання ще ніхто не приручив.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910088911
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2010
Дивлюсь, як солодко ти спиш,
Чомусь всміхаєшся в ві сні.
Ти зараз десь із мріями летиш,
А може чуєш ангельські пісні?
Ні зморщечки, ні суму на лиці
Розгладив сон усі тривоги дня
Немов тебе скупали в молоці
Яка ти зараз ніжна, молода.
Рум’янці грають на твоїх щоках,
Напіввідкриті шепчуть щось вуста,
Не описати сон твій на словах,
І ні до чого тут твої літа.
Чарівник-сон дарований усім.
Повіки закриваються і вмить,
Заходить тиша в твій блаженний дім.
Спинися час! Дивися, жінка спить!
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1906305359
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2010
Ти знову смієшся,а вчора ще капали сльози,
І знову для тебе всміхається лагідно світ,
Пройшли зовсім близько нежданні,непрохані грози,
Ти вже посміхнулась і знову продовжиш політ.
Дивлюсь,як заграли іскринками лагідні очі,
І сонце румянці малює на білих щоках,
А вітер-пустун задирає спідницю на боці,
І хоче зірвати її у людей на очах
Увесь світ у барвах, минуло кіно чорно-біле,
Рожевий туман напува яблуневі сади,
Жита зеленіють,блакитним всміхаються хвилі,
І небо синіє в гілках молодої верби.
Щебечуть пташки,ти щебечеш звичайно не менше,
Сьогодні для тебе немає ні горя,ні болю,ні бід.
Дивлюсь,і я бачу,що стало тобі уже легше,
Дай, Боже,щоб ти обігріла тепер увесь світ.
28 квітня 2009
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910252298
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2010
Ще рано,ще не всі слова
Твої вуста мені перешептали,
Ще на моїм плечі чорнява голова
І руки,що так ніжно обнімали.
Ще пружне тіло горнеться у сні
До мого тіла в трепетнім жаданні,
Дівочі груди відчуваю на собі
І лоно,що завмерло у чеканні.
Ще подих рівний,ще чаклунка ніч,
Рожевим сном вплелася у волося,
Ти пахнеш вітром з голови до ніг,
Достиглим яблуком і запашним колоссям.
Розніжена жіноча плоть
Чекає ніжності й кохання,
Туманом напливає млость
І відступають всі вагання.
В тобі змішались молоко і кров,
Пекельна спека,ніжна прохолода,
В обіймах опиняюсь твоїх знов,
Куштую рай.Яка це насолода!
Смакую грішний плід в сплетінні рук і ніг,
В шаленнім танці тіло розриваю,
Нехай сховає нас ця дивовижна ніч,
І ранок нас в обіймах зустрічає.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1907061199
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2010
Схилилась дівчинка над купою сміття,
Худенькі ручки в ньому щось шукають.
Що робить тут це нічиє дитя?
Що просить в Бога?Чи його хоч знає?
Недоїдки в торбинку накладе,
Безруку ляльку в пазуху ховає,
Вона вже по дорослому сумна,
Щось тихо шепче,може щось прохає?
Сичить холодний вітер по степу,
Холодний дощ давно пробравсь до тіла,
Скучають ручки по домашньому теплу,
Була б матуся,може б обігріла.
Безсонні ночі, холод допіка,
Де притулитись?Де заночувати?
Не обігріє мамина рука,
Ніхто не буде ввечері шукати.
Пригріється в куточку на землі,
Під голову підсуне рученята,
Матуся прийде в гості у вві сні,
Буде голубить і волосячко чесати.
Та сон мине, а дійсність наяву,
І знов смітник, щоб голод вгамувати,
Там бачив я дитину не одну,
Ні з яким горем це не порівняти.
Дивлюсь,сльозу не можу зупинить,
-То це твоє майбутнє,Україно?
Хіба у тебе серце не болить?
А як болить, то захисти дитину.
Нехай не буде нічиїх дітей,
Нехай завжди матуся зустрічає,
Щоб сльози не котилися з очей,
Про смітники ніщо не нагадає.
02. 06. 2009 р.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1912241524
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205443
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2010