| Сторінки (3/216): | « | 1 2 3 | » |
Курів Чумацький Шлях між вербами в долині,
Пекельним жаром дихав Дикий Степ,
Палило сонце з Божої вершини,
В ставку засохлім жовтий очерет.
Зомлілі будяки застигли край дороги,
Сховавсь від спеки у норі ховрах,
Все жде дощу, на небі ні хмарини,
Проклята спека навіває жах!
Та раптом повстають «діди» на горизонті,
В небесний бубон грізно вдарить грім,
Закруте вітер куряву в безодні,
Почне трубити загадковий Гімн.
І стане темно так, немов у домовині,
Затихне все, листок не шелесне,
Зрадіє світ цілющій тій краплині,
Що першою на землю упаде.
Серпень 2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203842
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2010
Хто ти, чарівна незнайомко?
Вдивляюсь знову в твій портрет.
Хто оспіває твою вроду
Співак, художник чи поет?
А з фото дивляться ласкаво
Грайливі очі із-під вій,
Застигла усмішка лукава
На фотографії твоїй.
Таку тебе запам'ятаю,
В уяві ніжно обійму,
Я все життя таку шукаю,
Та так ніколи й не знайду.
Де ти всміхаєшся крізь роки,
Немов би смутку і нема,
Я оглядаюсь на всі боки,
Тебе шукаю.Та дарма.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11008011469
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2010
Покинули тебе? Змирися...Що тут вдієш.
Вона вже іншого голубить, чи її.
Ти ще про неї в снах коротких мрієш,
Та не всміхнеться вже вона тобі.
Забудь її. Вона того не варта,
Щоб побиватися за нею раз-по-раз.
Болить сьогодні, а що буде завтра?
Затихне серце від її образ?!
Всміхнися долі, жіночок багато,
Ти придивись до усмішок, очей.
Якась тобі всміхнеться і о-свято!
І стане раєм день і час оцей.
В ріку кохання вскочеш з головою.
І понесе бурхлива течія,
І вмить забудеш випадок з собою
І ту, яка давно вже не твоя.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007305650
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2010
Ти все пробачила мені,
Сліпі світанки ,грубе слово,
Веснянний щебіт солов'їв,
І недоречну ту розмову,
В якій вчувалось: серця щем,
Освідчення,жорстока зрада,
Вливалась мова та вогнем,
В холодний струмінь водопаду.
Недоціловані вуста
Шепочуть знов слова кохання,
Розплетена коса густа,
Трепеще тіло від жадання.
Я на руках його несу,
Впиваюсь вишнями-вустами,
Спиваю із грудей росу,
Душа співає з солов'ями.
І ти всміхаєшся.В очах
Знову горить жіноча зваба,
А скільки ніжності в словах,
Яких мені не доказала.
Як палко з жаром цілував,
Вуста дівочі,ніжне тіло.
Розплющив очі.Задрімав.
Прокинувся.Все відлетіло.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11005131363
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
По отаві іду до тієї криниці,
Що ще може мій прадід колись відкопав,
Я іду, щоб цілющої випить водиці,
Як давно я не був тут, та якось згадав.
Скільки люду пройшло, всіх вона напувала,
І ніхто не спитав, де взялася в степу,
А вода її дивна по жилах співала,
Піднімала з колін на святу боротьбу.
Хан Батий смакував ту цілющу краплину,
І Петро довгоногий спориш тут топтав,
Тут лунали пісні про весну й Україну,
Тих, хто серце своє за свободу віддав.
Всіх вона напувала й води вистачало,
А дуби, що край яру, її берегли,
Тільки зараз вода у ній згіркла, пропала,
Як же так, ми її зберегти не змогли?
Хто очистить криницю очистить джерела?
Хто весь бруд в ній збере, десь між верб закопа?
Щоби слава води у народі воскресла,
Не згубилась в синів до криниці тропа.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11002107104
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Я зупинився, я зробив ще крок
А потім зупинився назавжди.
Як загнаний скажений вовк,
Йшов навпростець, а міг би обійти.
Куди ішов? Чого шукав в житті?
Що нового хотів у нім знайти?
Забув я мабуть істини прості,
Що кожен хрест свій мусить сам нести.
І на Голгофу на хитких ногах,
Збиваючи їх люто до крові,
Тягнув свій хрест до темряви тов очах,
До паморчіння в голові.
Забув, а може то чужий?
А може хтось в дорозі підмінив?
Лиш на горі збагнув я, що хрест свій,
Давно.давно внизу я залишив.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1909296572
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2010
Хотів би поклонитися до ніг,
Хотів би на руках тебе носити,
Нажаль тоді тебе я не зберіг
І ти пішла, бо не могла більш жити.
І ти пішла, а я не вірив в те,
І посміхалася мені востаннє,
А я казав:, Матусю, все мине
Все буде добре, ну яке прощання»
І все ж пішла, від горя я кричав,
Не міг і не хотів себе простити,
Такий важкий на серце камінь впав,
Як довго довелось його носити.
Приходила ти часто в мої сни,
Торкалася чола мого рукою,
А я ввісні благав: ,,Пробач, прости»,
Ні слова, лиш хитала головою.
Тепер я зрозумів, залишився один,
І сином я ніколи вже не буду.
Гірчить життя, як у степу полин,
Своїх помилок вік я не забуду.
Як все давно було, та в пам’яті моїй
Та рана серце кров’ю обливає,
Як мало часу віддаєм ми тій,
Яка народжує і всі гріхи прощає.
14 травня 2009р.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910042069
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2010
Говорить розум:-Зупинись!
А серце слухати не хоче.
Заб'ється раптом, як колись,
Прокинувшись посеред ночі.
Заб'ється швидко, заболить,
І вже сльоза щоку ласкає.
Чому прокинулось, не спить?
Кого в пітьмі нічній шукає?
І не знайшло.А ранок вже
В вікні з пташками розмовляє.
Встаєш із ліжка, все чуже,
А серце все ж чогось чекає.
А розум просить:-Зупинись!
А серце слухати не хоче.
Було це вчора, не колись.
Не повернувсь. І плачуть очі.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007241440
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2010
Як швидко осінь наступає,
Вже за весною літо підійшло,
І кожен урожай свій пожинає,
Що добре,що з половою пішло.
І я надіявся, і виросло колосся,
Я вже в уяві хліб свій смакував,
Здійснитись мріям так і не вдалося,
Вогонь шалений урожай забрав.
Тепер стою,дивлюсь на попелище,
Ще догоряє золоте стебло,
А вже осінній вітер полем свище,
Згорів врожай, немов і не було.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007215634
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2010
В день народження квіти дарують тобі:
Хто троянди, хто лілії, а хто може калли.
Подарую я квіти тобі лугові,
Отакі, що коханим завжди дарували.
Назбираю їх вранці, коли ще все спить;
Коли ранок ще тільки на сході світліє;
Коли літня роса на травинці бринить;
І лелека в гнізді на стовбі бовваніє.
Ти прокинешся вранці від запаху трав,
Від веселого вітру, що в квітах дрімає,
Від п'янкого дурману дніпровських отав,
Від пташинної пісні, що вранці лунає.
І пригорнеш до серця ромашку просту,
Якнайкраще, що в світі для тебе існує.
Я вдивляюсь в усмішку щасливу твоє,
Хай же серце твоє мій дарунок відчує.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11006251715
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2010
Старий скрипаль у руки скрипку взяв,
І полилась мелодія печальна,
Весь зал притих, немов би щось чекав,
Незнаючи, що пісня то остання.
Злилися звуки скрипки і душі
В один дует і болем залунали.
Маестро зараз був в усій красі,
На скрипку непомітно сльози впали.
А скрипка краяла ножем серця,
І билися об стіни сльози-звуки,
Здавалося не буде їм кінця,
Ніколи не закінчаться ці муки.
Та раптом засміялася вона,
Розреготалась диким, дивним сміхом,
І враз замовкла, тріснула струна.
Спинився час над сивим чоловіком.
Оркестр затих, мовчав в чеканні зал.
Скрипаль на мить відкрив закриті очі,
Зійшов у зал і їй до ніг упав,
Згорів, як зірка в небі опівночі.
Обірвана струна немов життя,
Та музика для неї лиш звучала,
Її скрипаль дограв всю до кінця,
Тій, що в житті, його не помічала.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11005202937
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2010
Затих мій біль, а може десь сховався.
Я поглядаю в бік на телефон,
Надія ще живе, вона ще не прощалась,
Вона співає з серцем в унісон.
З надією живу і кожен день стрічаю,
А дні безжалісно біжать за небокрай,
І вже звикаю ,що любов втрачаю,
І що колись всьому надійде край.
Та тисне серце і чекаю знову,
І затремтить як в хворого рука,
Від довгожданого, але тепер чужого,
Такого звичного й далекого дзвінка.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007121200
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2010
Ти знову смієшся...
Виктор Гала
Ти знову смієшся,а вчора ще капали сльози,
І знову для тебе всміхається лагідно світ,
Пройшли зовсім близько нежданні,непрохані грози,
Ти вже посміхнулась і знову продовжиш політ.
Дивлюсь,як заграли іскринками лагідні очі,
І сонце румянці малює на білих щоках,
А вітер-пустун задирає спідницю на боці,
І хоче зірвати її у людей на очах
Увесь світ у барвах, минуло кіно чорно-біле,
Рожевий туман напува яблуневі сади,
Жита зеленіють,блакитним всміхаються хвилі,
І небо синіє в гілках молодої верби.
Щебечуть пташки,ти щебечеш звичайно не менше,
Сьогодні для тебе немає ні горя,ні болю,ні бід.
Дивлюсь,і я бачу,що стало тобі уже легше,
Дай, Боже,щоб ти обігріла тепер увесь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2010
Сніг розтанув в степу не лишилося й сліду,
Пролетіли роки, бачу їх мов у сні.
Я втомився мабуть, я нікуди не їду,
Одиноко стою на зупинці своїй.
Проїжджають авто, літаки пролітають,
Вдалині чути стукіт вагонних коліс,
Добре знаю, мене вже ніхто не чекає,
Я стою і наспівую пісню під ніс.
Тільки пам'ять не хоче мене відпускати,
Тільки сни про дорогу, та цокіт копит,
Запряжу я коня, щоб від себе тікати,
Утечу десь у поле, де вже не болить.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007097230
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2010
Шкодуєш за минулим?
Виктор Гала
-Шкодуєш за минулим? -Не шкодуй.
Воно пішло,його не повернути,
Картин сумних не треба, не малюй,
Лиш посміхнись, як хочеш щось забути.
Всміхнися долі, що ще раз дала
Чудові ранки, зустрічі з весною,
Земного незабутнього тепла,
Що так лилось при зустрічах з тобою.
Не згадуй погляду моїх очей,
Не згадуй запахи терпкого тіла,
І тих замріяних, мов мед ночей,
Яких чекала, від яких тремтіла.
Як пахне вечір запахами трав,
Дощем, що барабанить за стіною,
День той пройшов і інший вже настав,
І не шкодуй, не ти тому виною.
Спливає час, як з джерела вода,
Сердечні рани добре час лікує,
Розбурхана вода все ж осіда,
Любов заснула, серце більш не чує.
© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007021448
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2010
Придумав, чи приснилась серед ночі?
Чи я в обіймах пристрасних живу?
В думках цілую загадкові очі,
Нектар п'янкий із вуст медових п'ю.
Напитися не можу, мов з похмілля
Перехиляю чашу почутів.
Яким чарівним поїш мене зіллям?
Я пив його, я п'ю...і знов хотів...
Від випитого виростали крила,
В обіймах пружне тіло цілував,
І ти була в цей час така зваблива,
Що я тебе богинею назвав.
У снах і мріях ми давно коханці,
Серця в обох вже б'ються в унісон.
З надією я прокидаюсь вранці
Та бачу, що то вигадка, то сон.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910238382
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2010