| Сторінки (2/122): | « | 1 2 | » |
Сьогодні уві сні я бачив Ісуса.
Упізналися не зразу. Він збрив бороду,
Залишивши густі вуса
й Елвісові бакенбарди.
А я виріс, прийняв молоду подобу
і мрію стати бардом.
«як не старайся, не станеш» - каже: «граєш марно,
і цей вірш гарантує негативну карму».
Від цих слів розладилася навіть гітара.
Хотілося чимось Його вколоти, тому з’язвив:
«почала розбрідатися твоя отара!»
Не пройшло й секунди, стерпнув мій язик.
Що ж… Мовчатиму. Розповідай мудрець,
Тільки навіщо цей казна-який форс.
Ну то й що, як одна з твоїх біснуватих овець
Забула про субординацію і комільфо.
Спробував запитати про життєвий сенс,
Але Ісус махнув рукою вбік.
Розумію - навкруги концентрований Дзен.
Проникнувши в нього – попадаєш на пік.
«твоя душа - це допомога
і переварювання знань» -
Сказав Господьович строго:
«допік мені, не треба більше німих питань».
Онулившись, прекрасно розумів,
Мабуть, що треба прокидатись.
Він вигукнув, ідучи в хлів:
«готуйся, адже скоро страта».
17.02.11.
так, немає ритму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241839
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2011
Перекошене обличчя.
Настрій покрився жирними колами з олії.
Меланхолія – це завжди надія,
Що до щастя йти ближче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2010
Нездужаю від втрати снігу,
Тривожно, куди подівалася втіха?
Де моє небо - донор похмурий?
Коли вже насипле кучугури
«Лапатого Новорічного»?
Враз залунаю істерично.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228855
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.12.2010
Із зору ніч випила соки,
Безвихідь і дощ воду харкає.
О, чудо! Я бачу апельсиновим оком –
Цигарка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2010
Тісно ходити вечорами.
Стемніла у річці вода.
Гоїть денні сонячні рани
І тисне з боків Чорнота.
Туман фарбує ніч у біле,
Робить це злочинно тихо.
Дим додає йому тіло,
То тютюн вимагає свіжого вдиху.
16.11.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222657
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2010
Мед і зелений чай
Кажуть мені, що вечір
Знову почав
Заварювати тьму і залазити мені на плечі.
Я знаю формулу,
Щоб чаювання було незабутнім:
Вдягайте зручну форму,
Тобто те, в чому входите у будні;
Гукайте близьких чаєголіків;
Лийте у чашки, зсередини ще голі,
Коричневий нектар
Й окріп, перемішаний з медом.
Все. Осінній темний чай – це дар.
Що перед сном ще треба?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2010
День починається з «Доброго ранку!»,
Гарячого чаю, бадьорої кави.
В хаті Ви зараз чи ,може, у замку –
Для нас одинакові перші вправи.
Дзеркало, сніданок, знову в дорогу,
Посмішка, вулиця, крок, перехожі,
Птиці у небі, перегляд мікроблогу,
Мрії, проблеми, щось Бог допоможе.
Дихай повітрям, чистим і свіжим,
Серце віддай любові до ближніх,
Душу відправ на острови Фіджі.
З щастям в собі – ми станемо вище.
Весь час багатшає наша планета.
Як можна тут стати злим мародером?
Вірити меланхолійним газетам???
Виходьте на курс мирної ери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2010
Написано під впливом прослуханої вчора аудіокниги «Пролітаючи над гніздом зозулі» Кена Кізі та читання роману Віктора Пелевіна «Generation П».
Різниця виникла у Вавилоні.
Люди розписалися вежею в небі…
Моя культура - тітка клонів;
Зізнавайтеся, хто з Вас її небіж?
Блює у душу квазіщастям,
Стікає по спині теплом.
А завтра корпоративна паща
Почне жувати живу плоть.
Система давить сік
З відірваного рота,
Його останній крик
Від’єднано від дроту.
З.І. …і мене більше нема…
12-13.10.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215915
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2010
Ми дві птиці,
чи пара з янголів.
Вона гарна і світиться
Таку завжди хотів.
Встань, роздягнися,
І потанцюй, як це добре.
Оголи крильця –
Цей політ буде пробний.
Сидимо ми на кватирці;
Журавлі літають гаком;
В мене спали черевики,
Полечу за ними у вакуум!
Був перший поверх:
Зідрані коліна.
Досить, game over!
Я ж янгол, а не поліно.
Йди-но ближче:
На старт, увага.
Цілуй в обличчя,
Навколо рота спрага.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2010
Вже звичайний початок для оди тривозі,
Слова і натхнення приніс некролог.
Вмирають тру-люди в квартирах, в дорозі.
У шоці від цього я рвався і дох.
Анафемою поп-культури зацькували лицаря,
Де видавить він очі від позору.
Якими ж були ті слова ницими,
Як покидали язикатого рота нору.
Як поглиналась матерія,
Під стереотипами недогромадян.
І кого вже навчить містерія?
Кращий наставник ентеогенний дурман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210389
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.09.2010
Чорний і гіркий чефір
Зігріває пельку і печаль.
Боги заварюють ефір,
А я дешевий чай.
Чаюю... Упевнено й хвастливо
Мій смуток витягся дугою
На місці рота. Надворі літня злива
Порадує мене й загоїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210388
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.09.2010
Години підхопили діарею:
Летять і гаснуть, як феєрверк.
Я зачиняю в нові справи двері,
Немає часу глянути у верх.
Мізерні дії відбирають простір,
Немитий кисень у пусту псують.
Швидкий, як автоматний постріл,
Псевдо зайняття чинять самосуд.
Мене це поїдає ззовні.
Роки пливуть, а я ще сплю.
Щоб бачити життя на повну,
Дивлюся відео з «YouTube».
Я спробую на власній шкірі сам
Усе доступне і потрібне.
Азарт й цікавість ділю пополам:
Ці якості ейфОрії подібні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210337
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.09.2010
Ескіз. Умалюй туди мене.
Мої ноги звисатимуть із полотна.
Якщо ти картину перевернЕш –
Я впаду на рельєф її дна.
Повісь у кімнаті свій твір,
Чи зарий на горищі у мотлосі,
Зимою винось надвір,
В знак своєї холодності.
Вилазити не хочу…
З часом фарба облізе лускою…
Ранком заглядатиму в твої очі,
Вночі бубнітиму колискові.
Побачиш замерзлі краплі зимою, -
То не сльози скупі, а сніг.
Намальовані чоловіки не ниють,
І не піджимають звисаючих ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205880
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.08.2010
Де Ви пишете твори,
Фарбуючи пастою зошити?
Я люблю сидіть надворі,
Перебираючи прожите.
Крісло-некачалка й літній сад,
Навколо рими кружляють мухами.
Вірш помер? Навряд.
Але нема тут тих, хто б його послухали.
Рядки скисли, як забутий на столі компот,
Як щастя від чужого горя.
Ще, часом, на екрані піксельний Word
Ставить думки в буквах поряд.
Я не митець, шукач словесних див.
Пишу пером (хоча це жарти).
Літературу уже трохи забруднив,
За що дали звання поет-сержанта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2010
Тепер вже знаю ціну слова,
Що говорив із ржавим сміхом,
Та відступити не готовий.
Чого потвЕрднула горіхом?
В моїх грудях іще рокоче
Фунт серцевого фаршу.
Погоджуся охоче,
Щоб почуття змінились фальшем.
Та ні ж…
Так ніжно і криваво
Все тіло мокрий біль зігрів,
Коли твій мелорінг картавий
Порвався серією гудків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2010
Народження.
Перший потік повітря з носа,
Усередині працюють альтруїсти-органи.
Виходить із тіла пилу доза,
Яка обсипається згустками погані.
Нові нейрони оживають, як і совість,
Розрізнення ароматів, пам'ять, воля.
Їх принцип дії – загадковий.
Мій кров’яний насос викопаний з грудей, наче бараболя.
Хто не розуміє, хто не хоче зрозуміти,
Що створення «ЄДИНОЇ» - затяжний процес
Безтілесних розмов із зими до літа.
Обділений, романтичний абсцес,
На моєму некОханому серці,
Болить рідким настроєм осіннього вітру.
Вона відкрила на щілину клапани-дверці,
За квартал застоялось там повітря.
Я перебільшую, але засихаю квіткою,
Пахну спиртом і секретами.
Пелюстки моїх пропозицій терплять зіткнення
З її постійними ветами.
Почуваюсь симпатичним, як вовк,
Хоча знаходжу себе у людському вихованні.
Вату і лахміття принципів у тіло товк,
Щоб не стати Сашидлом із Сані.
Рай для мене – читати думки.
От твій рай – цукерки й шампанське.
Отримати чесно зароблені тумаки –
Це також рай для того, хто веде себе по-хамськи.
Я так старався рай створити,
Та співпадінь не знайшлося.
Той рай розтер лінивий модний критик
Чистолюбивих переконань. Досі
Не відчував себе розчавленим, дражливим.
Що створено в собі – це холодець;
Такий він примітивний. Чекаю зливи,
Коли стечу з водою в землю весь.
Дні ще лежатиме листок,
Напасчений чорною кульковою ручкою.
Я трансформуюсь в завиток
На буквою «д», бо автографом бути не зручно.
Омріяну славу донести без хвороб
(В яких прив’яжусь до матеріальних благ)
Бажається, але блискучий зірковий лоб
Все ж краще, ніж душевний крах.
Одинакові, як і у всіх людей
Мої мотиватори для повного спокою:
Любов, секс, багато грошей,
Рибалка, настрій, спогади, докори.
Після народження –
Пісня і бажання замороження,
Ще залишаю без відповіді запитання,
Ті, яких боюся, чесно…
Постійно плутаюсь від невідомих даних,
Почую похвалу чудесну,
Приймаю інформацію гострющу,
Яка переплітає моє горло,
І вам дарую свою душу…
Коли відійду в андеграунд гордо.
17.01.12. вирішив занапастити весь, а то якось нечесно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2010
Так міцно ти сидиш в мені,
Коли не бачу – хочу бути близько.
Буває депресію купаю у вині,
Хоча вважаю це ангедонічним, низьким.
Так хочу провінційним містом
За руку разом простувати,
Розмови сповнювати змістом,
Усе, що схочеш подавати.
З тобою я стаю свавільним.
Ох, як чарівна, добра, справжня.
В глибокій шахті із вугіллям
Без тебе не пройду ні сажня.
І на горі, де мало кисню,
Тобою дихати лиш буду.
Не бійся, дівчино, не тисну,
Прийми мене, не буде нудно.
Нагородила автора хворобою:
Простий діагноз – закохання.
Красуню добитись спробую,
Тож будь зі мною, Аня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2010
Питає: «Яке ти хочеш татуювання?».
Відповідь убога, але моя: «Хочу дощ,
З усією його вологою і запахами,
Теплом і звуком, бо ж літо надворі».
Візаві дивиться не мене, як на ідіота.
Дивиться на дощ, хмикає,
І каже: «Ти не цікавий!».
- Так, вірно, а ще я латентний літній дощофіл.
Ми розходимося без набридлого «ну-у, давай, пока».
Дощ навколо. Шкіра його стягує по собі; притатуйовує певно.
Цінність продощеної землі вилізе через
зелене задоволення людської ненаситності
і кольоровими запасами на зиму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201056
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 15.07.2010
Чесність – це мій віник,
Ним розганяю смуток.
Роти ближніх пінить
Від правдивих дУмок.
Чарівні усмішки
Гнуться у овали,
І на мене трішки
Слина їхня валить.
Люблять лесне слово,
А я хуліган,
Звівши підло брови –
Дав анкомпліман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201019
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.07.2010
В мене в роті повно піску.
Його жую, аж кришаться зуби.
Я – інвалід, але не у візку –
Моральна каліка другої групи.
Пісок символізує пусту моду,
Яку усім внушає main stream;
І забирають лапи із рук воду,
Щоб не запив й мовчав, як мім .
Роки пройдуть, пісок спечеться в скло,
Що зріже лівер, туман спресує ситом.
Щоб зняти біль, зміняю розум на вино,
Чекатиму поки прийде спаситель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201018
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2010
Моє знайоме Мистецтво дихає брудним повітрям,
Воно хоче вмерти від ядерних жовтих криків,
Залишаючи свою тінь недозрілим дітям,
Що вирощені Гордістю, і тому - дикі.
Його стогони збуджують печаль.
Його діти – розчарування,
Ржавіють наче сталь
Після купання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200801
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.07.2010
Вечір. Спалахи блискавки.
Я на дискотеці у дощу.
Громо-музика жбурляє виклики,
Та все-одно парасолю не відпущу.
Забуду про наївні забобони,
Що розмовляти стільниковим у грозу
Смертельно. Хранитель зло відгонить,
Як тільки я його позву.
Калюжа вкрала сухість з туфля,
Вода стікає по волоссю.
Поливши мокрі каплі з кухля,
Сміється дощ, що я вже босий.
Радію літній небесній воді,
Навмисне хлюпочу в калюжі.
Люди, з дощами гуляти ходіть,
Замість симуляції в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200784
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.07.2010