| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Сидить вона одна,
в гуртожитку, на підвіконні,
і сльози від прохожих,
ховає у долоні.
Усі її, мов прокляту, минають,
невже співчуття у серці не мають,
чи горя і болю не знали й не знають,
або ж просто, того не відчувають.
Лиш тихий, дощ -
один супутник до волі,
благає - лиш не коритись долі,
ще буде у неї кохання доволі.
Та вона цього не розуміє,
чимдуж сумує, й спогади леліє,
а він іншу цілує,
й на солоний дощ уваги не звертає.
Й гадки немає,
що десь там,його кохана знемагає,
руки ламає, долю проклинає,про нього лиш згадує,
й обійняти востаннє бажає.
Отак в житті буває:
один - кохає, а інший - зневажає,
один - страждає, а другий зраджує,
і знов - кохає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2010
Ви знаєте,
як хочеться забути оте кохання,
яке давно минуло,
і принесло лише страждання,
та все ж, єдиним було?..
Як хочеться...
Але, так важко,здається, навіть, неможливо,
Коли щодня,
супроти себе,ти бачиш очі,
як безмежне небо,
але сама собі говориш : "Так треба!!!"
А знаєте,
як ще важче пройти гордо,
стрімкою ходою,
не заглянувши в очі,
не промовити й слова одного,
і не заплакати,
побачивши його,
такого ж німого,зажуреного, черствого,
і хоча чужого,
та все ж такого рідного?...
Не знаєте,
як невимовно боляче
залишатися байдужою,
веселою,
коли на душі,
ніби лезо заставлено,
і роздирає серце на шматки,
а гордість говорить: "НЕ плач, НЕ кричи,
ти - сильна, ти зможеш, вперед лиш іди!!!"
Не знаєте,
що серце того вже не чує,
його смуток повив,
і шалений крик душі оглушив,
а жаль його просто розбив,
на сотні шматків розділив...
НЕ знаєте,
НЕ відчуваєте тієї болі,
НЕ усвідомлюєте,
як зсередини вона розриває,
безжалісно ранить,
як душа страждає!..
НЕ знаєте!!
А я вже знаю!!!
Та все ж,
ВИ - судите,
а Я - страждаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2010
За все у цьому світі
призначена ціна:
За радість треба заплатити мукою,
а за щасливі зустрічі
ми платимо розлукою,
за поцілунки ніжні -
ми платимо сльозами,
за тендітні і кохані руки -
тремтячими і болісними переживаннями.
За щастя і кохання -
терпіннями і співчуттями,
сумнівами і молитвами...
Та все ж солодкі плоди муки і чекання,
що розквітають потім,як квіти кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2010
Ми часто кажемо не те,
що думаємо,
і не те, що хотіли б сказати,
ще частіше,
відчуваємо не те,
що кажемо,
чи хотіли б відчувати,
інколи, робимо не те,
що хочемо,
часто, крізь сльози і душевний біль,
але,незважаючи нінащо,
ми знову кажемо, робимо,
а потім серце страждає, сумує, і плаче...
Тому, потрібно прислухатися,
як воно стукоче,
бо завжди лиш правду шепоче...
Щоб потім серденько не сховалась у закутку темнім,
не страждало, не обманювало, не зраджувало,
як жити і любити підказувало.
Бо що є людина без нього -
Ніщо! німіше німого, чужіше чужого,
бездушне тіло, й більш нічого...
Хоч розум лишається,
в грудях серця немає,
почуття не виникає,
ніщо всередині від кохання не завмирає,
мову не віднімає,
захоплення не викликає,
і тогоєдиного, з мільйону, ніщо не визначає...
А розум лиш несправжність почуттів притягує,
й наказує: терпи, люби, але мовчи!!!
А серце відказує : не хочу, не буду, не можу...
І серденько слабшає, знемагає, затихає,
і врешті, розум перемагає,
але, не так бути має,
серце ж сильніше,
воно все відчуває...
Тож слухайте його,
не замикайте,
не стримуйте,
не затихайте,
а просто ним - КОХАЙТЕ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2010
Відчуй мене
я прошу...
пробач за все
я молю...
побач мене
ти чуєш?..
поглянь на небо
бачиш?..
Прийми в свої обійми
можеш?..
я впаду у них дощем
хочеш?...
і розтану в твоїх очах
краплинкою...
і помру на губах
сльозинкою...
я залишусь назавжди твоєї болі
частинкою,
а ти для мене -
коханою людинкою!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2010
Я пам*ятаю,
ти сказав мені "Прощай!.."
вустами ніжними, пянкими,
і ці слова закарбував
глибоко в серці, всередині...
Тож не питай тепер,
чому ті очі,
що були ясні,
і мерехтіли,наче зорі уночі,
тепер для тебе вже чужі,
бо змертвіли,
збайдужіли,
відтінком темним зажевріли,
вогнем ненависті до тебе
в той момент горіли...
Не питай!..
Чому руки мої тремтять,
а на скронях лиш слід від печалі,
чому густі і чорні вії - просто упали...
Не питай...
Я прошу, не питай,
і моє серце ти ще більше не розривай,
залиш мене у спокої,
іди,
кохай,
прощай,
ти зрадив,
втратив,
мене убив...
І не проси,
і не моли,
і не питай,
і не благай,
ти втратив все,
ти винен сам,
вітаю,
аж тепер -
ти - вільний птах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2010
Я знаю, янголи не плачуть,
тоді чому, по щоці сльози течуть?
Руки їх спиняють,
а очі все палають,
від болю, чи горя,незнаю...
Хто ж це крила обламав,
з небес на землю забрав,
маленьке серце вирвав,
і на сотні-тисячі осколків розірвав
і повсюди порозсипав?..
А люди ходять-бродять,
уваги на янгола не звертають,
на серце наступають...
Та ніхто не пожаліє,
не пригорне,
а бездушне янголятко вяне,сохне...
А йому ще жити і любити,
вчитись у мріях літати,
а тут потрібно,
в юних шістнадцять,
вже самоту і гіркоту розлуки відчувати..
А чому так буває?..
Хто ж в нього крила забирає???
Не знаєш ти?..
І я незнаю...
Для чого ж тоді виникає питання,
янголам являється кохання?..
І все ж, лиш янголи вміють вірно кохати,
та водночас,люди навчилились
і їм серця розбивати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2010
Сьогодні зустрілись на мить,
і погляди наші -
зійшлисть-розійшлись,
а щось у серці ще й досі щемить...
Не так собі це уявляла,
цієї зустрічі безмежно я чекала,
та як зустріла - пожаліла...
Бо не впізнала...
це чужа людинастояла біля мене...
І я дивилась
у ті безмежні сині очі,
та не побачила нічого,
крім, німого погляду, чужого...
І в серці щось запекло,
затерпло, боляче стало,
бо я надіялась, чекала,
хоч марно - і я це знала,
та лиш тепер зрозуміла,
і померла вже моя надія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2010
Коли ідеш ти поруч з ним,
кохана ти йому,
не означає,
що і він -- отой єдиний,
цілий світ...
Якщо того, кого кохаєш,
немає поруч,
не ознчає,
що він - чужий,
забутий, некоханий...
І коли цілує іншу,
нібито єдину,
не означає,
що її кохає,
чи тебе забув,
хоч перше вірно так любив...,
і знає він,
що обох згубив...
коли не разом ви,
не означає,
що окремо,
і ти і він - не кохаєте,
відчути і побачити один одного
не бажаєте,
та гордість зламати все ж не зумієте...
та навіть, якщо більше ніколи не зустрінитесь,
не означає,
що забудите...
любов - не сон,
вона навіки,
бо, навіть після смерті,
зіллються ваші серця і руки...
І все ж, гордими бути,
не означає -
не любити,
але гордістю найлегше кохання убити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2010
Ти - не я
а я - не ти,
Ти - не мій,
а я твоя,
ти - веселий,
я сумна,
ти - це сміх,
я ж -сльоза,
ти- як грім,
а я гроза,
ти - це сніг,
а я -роса,
ти - небо,
я - земля,
ти - це місяць,
я ж зоря,
ти - невідомість,
я - буття.
ти - далекий,
я ж близька,
ти - чужий,
а я -найрідніша...
ти - любов,
а я - це смуток,
ти - кохання,
я - чекання.
ти ж - терпіння,
я - страждання,
ти - написане,
я - прочитане,
ти теперішнє,
а я -минуле,
ти моє - вічне,
а я - забуте,
ти - плюс,
я - мінус,
ти - реальність,
а я - мрія,
ти - вигадка,
я - життя,
ти -повітря.
я ж вода,
ти - ангел,
крила я,
ти - міст,
прірва ж я,
ти - вічність,
я ж забуття,
ти - серце,
а я -душа...
Як бачиш - дві дороги у нас ,
а не одна,
але, завжди біля тебе,
йду поруч я...
лиш протягни на зустріч руку,
і відчуй,
ось де,тут я....
Тут моє серце і душа,
а на них викарбувані слова :
"Назавжди твоя!.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2010
Я більше не заплачу,
просто сліз вже не маю,
хай поплаче душа,
я ж залишусь німа...
Десь є люди, у яких,
ще гірша біда,
та вони не плачуть,
і не жаліються, як я...
Хай інші скажуть,
що доля така,
мені всеодно - усміхатимусь
у відповідь на їхні слова я...
Вони не судді мені,
не Боги,
і байдуже мені,
що думають вони!
Я не плачу...Чуєш...
Не плачу!!!
і більше ніколи,
ти - сліз моїх не побачиш!
Хоч чутиму голос твій,
крізь простір буття,
і снитиму лише
твоїм образом я...
Не діждешся більше,
щоб текла по обличчі гірка сльоза,
бо не така вже й я слабка,
хай краще поплаче душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2010
Все вирішено вже за нас...,
пройдено цей незабутній шлях,
якого не повернеш вже назад,
бо двічі в одну річку не ввійдеш,
і міст згорівший до тла не підіймеш,
лиш спогади у попелі знайдеш,
які невдовзі,все ж вітер рознесе,
із серця біль і горе забере,
у прірву скине...
і ВСЕ...
ти мене забудеш,
я знаю, ти зумієш...
і лиш почуття свої прилелієш,
бо їх не в силі я забрати,
тому лиш прошу тебе - не страждати,
і щоб було краще нам обом,
відпустити, забути, не згадувати,і не благати...
не суджено нам разом букет,
із почуттів пянких сплітати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2010
Тихіше...чуєте...
любов вже догорає...
Тиша...чути десь далеко,
крик душі лунає...
Хтось, десь, за кимось
долю проклинає...
А той, інший,
з ненависті до себе...
серце розриває...
Він і Вона...
про кохання один одного не знають...
А любов клянуть-проклинають...
і світ вже не милий...
очі чужі...
серця немає....
в ангельській,здавалося б, душі...
і за що вони терплять цю муку,
і таку болючу розлуку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2010
Пробач...
Прощай...
Навік...
Не повернеш вже назад часу лік...
Іди...
Біжи...
Спіши...
Люби...
Я - тут...
Ти - там...
Пішов...
Пройшов...
як дощ...
І не повернешся ти знов...
а я не плакатиму за любов,
яку спалив ненависті вогонь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2010
Коли ми маємо любов,
то не цінуємо,
а коли втрачаємо -
страждаємо, і не розуміємо -
що по-справжньому,
кохати не вміємо...
а ти пробач мені
за розписане у зошиті життя,
за вирвані листки твого кохання,
перегорнута уже остання...
сторінка нашого страждання,
залита гіркими сльозами,
на якій розчинилося із буквами наше чекання...
ось така-ось історія кохання....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2010
Вже вкотре беру в руку ручку,
виводжу старанно кожну букву,
в ній стільки горя і печалі,
й невисказані слова болі...
І знов пишу я вірші,
пишу Тобі,пишу про Тебе,
хоча тобі цього не треба,
а я крізь сльози пишу далі,
про наші зустрічі невдалі,
про моє вірне до тебе кохання,
довготривале оте чекання,
про те, скільки ти причинив мені страждання...
Пишу, пишу,а все даремно,
все пустота,
лиш у блокноті всі слова,
й невисказані мною почуття,
яких ніколи ти не зрозумієш,
бо вірші серця - читати не вмієш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2010
Він йшов з її життя,
а Вона знала -назавжди,
Він зупинився нехотя,
а їй хотілось прокричати : "НЕ ЙДИ!.."
Не прокричала, не зупинила,
Він озирнувся, Вона - у вікні ридала,
не схаменувся, не розпитала,
Він - одружився, а Вона - все чекала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2010
Їй так мало потрібно для щастя:
трішки обіймів,
безліч цілунків,
і зовсім не принца в срібних обладунках,
не треба їй неба, ні зорі, ні сонця,
й багатства не треба,
лише його вуста,
і очі кольору неба,
і ласкава усмішка,
і він поруч неї,
теплі слова,
його кохання вірне,
і доля єдина, на все життя...
Такий рецепт щастя придумала одна,
і вмить найскравіше,
з-поміж всіх жінок,
засяяла вона,
одівши собі переможний, лавровий вінок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2010
Вона полюбляє чорну каву,
з ніжними вершками,
а Він - зелений чай,
Вона обожнює дощ і вітер,
що розвіює її шовкове волосся,
а Він...він полюбляє сонце,
і ховається від краплин їй любого дощу,
під парасольку...
Вона обожнює бігати босоніж літніми ранками,
коли росяниста трава лоскотить їй ступні,
а Він безжалісно,
без відчуттів топче квіти...
Він - чорне,
Вона - біле,
Він - сум,
Вона - радість,
Він - реальність,
мрія ж Вона,
та все ж єдине ціле,
одна душа,
хоч такі різні - Він і Вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2010
Ніч...Спокій...Тиша навкруги....
На лавочці сиділи двоє - я і ти,
а під вікном, що насіяла мати,
Пахнуть матіоли...
Ти мене за руку ніжно так тримав,
і казав, що любиш,мабуть,
ще тоді брехав...
Пахнуть матіоли...
Пройшов час, і я одна,
сиджу на лавочці сама,
і згадую, як мило мені було,
коли ти промовляв :
"Пахнуть матіоли..."
Колись, вони пахли мені любов*ю,
а зараз...зараз лиш зрадою і журбою,
і згадкою про те, що я не буду вже з тобою...
Пахнуть матіоли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2010
Мобільного екран плаче словами:
"Ваш абонент - більше не з Вами...
цілує руки іншої...
пянкими вустами..."
Стираю файли, смс і номери,
отак би й в серці стерти всі спогади...
Дощем весняним змити рани,
і більш не згадувати про обмани...
Та не можливо так у світі жити,
щоби любити і не страждати,
немає іншого виходу,
коли хочеш кохати...
І знову набираю текст:
кохаю,скучаю, чекаю....
та телефон цього не сприймає...
не той абонент, що бути має...
Та той, інший,
десь далеко, поза зоною літає,
і досягти його - я сил немаю...
Мій абонент - його не чекає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2010
Ми любимо тих,
хто нас не варті....
і губим тих,
кого не варті ми...
За кимось ми страждаємо,
і долю проклинаємо,
а хтось і так за нами
всю ніч лиш сльози проливає,
і життя кляне-проклинає...
Того, хто поруч є щодень -
не помічаємо,
за тим, хто нас уникає,
очима всюди ми шукаємо...
І, як мани, дзвінка чекаємо,
на інших презирством відповідаємо...
Тих, кого ми приручаємо,
Тепер весь час оберігати маємо!
А ті, хто приручили нас -
усе забудуть швидше,
пройде болі й горя час...
І не жалітимуть, ніколи, нас...
Тоді навіщо ж робити так,
щоб було гірше нам і вам,
і чому любити так не вміємо,
щоб не губити життя іншому?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2010
Забери мої страждання,
іди геть з моїх думок,
ти був колись моє кохання,
та зараз гомін серця вже замовк...
І не приходь у мої сни,
уже чужі для тебе вони,
не муч мене, прошу я, відпусти...
лети, зникни, біжи...
Як хочеш, то кричи,
лиш не проси,
за все прости,
за те, що не зумів покохати..
Не зрозумів мої почуття ти,
не захотів воювати,
за щастя, долю і любов
хоч бачу знов і знов...
Отой байдужий мов,
твій погляд - ніжний і соромязливий,
та вже не мій...
це знаєш, милий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2010