| Сторінки (13/1236): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Жагучий ненаситний пошук правди
Зі свічею з ліхтарем як Діоген
Ти звершуєш небесні променади
Блукаючи у нетрях мікросхем
Але повсюди лиш сама облуда
Пекучий біль і проклята пітьма
І ти сидиш самотній в залі суду
Де окрім тебе ні душі нема
Жадоба - ненаситний пошук правди
А що є правда як не вічна сутінь?
Ти звершуєш конкісти і паради
І губишся в щоденній каламуті
Твоя печаль - типова людська вада
Любов твоя - це ноша егоїста
Думки твої важкі немов снаряди
І весь твій дух - як розіп*яте місто
Після годин чергового артобстрілу
А розум твій - данина пізній осені
Що птахом шугає в засмучену рань
Де янгол ховає ключі від прощань
Де Вишній відкриє нам безліч прозрінь
Де кожному дáрують міру падінь
Амінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018
Убралась в одіж січня й сонць,
Премудра - майже як Гедройць.
Вона ішла в безлисті зим,
Бо сніг -то спадкоємність рим
І я - приблуда-пілігрим,
Бреду за нею псом сліпим,
Так ніби вірю, що вона -
Богиня із морського дна.
Душа - лошиця ворона
Манить мене за нею вдаль
І розтриножилась печаль.
Болюче жало ста отрут,
Неначе велетенський спрут,
Уп*ялось щупальцями в серце.
І барабанами ритм-секцій
Про себе лютий возвістив.
І вовком я від щастя вив,
Хоча відмовити не смів,
Бо ж оминути не зумів
Облуди та любові чашу.
Зима знаменами "кримнашів"
Лягає тихо на мій край,
Немов монгольський Субудай.
Шепоче тихо : "Засинай!
Прощай усе і всім прощай. "
* Є́жи Ге́дройць князь гербу Гіпокентавр (пол. Jerzy Giedroyc; 27 липня 1906, Мінськ — 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж).
Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій.
** Субудай - найближчий соратник Чінгізхана, вчитель і наставник хана Батия, головнокомандувач монгольського війська під час походу на Русь у 1236-42 роках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2018
Одін висів на дереві в цвіту
Він бачив перший день і день останній
Усю ту маячню та марноту
Яку ми множили неначе окаянні
А позатим іде до нас Кінець
І разом з ним остання злісна битва
Після якої тисячі сердець
Поринуть у пітьму як у молитву
І все те бачив Одін одноокий
Сивобородий мученик-герой
Боги вмирають точно нині в строки
Отож вперед - списами упокой
Свою трагічну з понтом вічну душу
Упало небо і розверзлась суша
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768330
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2017
Осиновий кіл
У серце віків
Крізь безум багать
Крадуся мов тать
Вриваюся в табір
До маврів - арабів
Шукаю халіфа
А бачу лиш блазнів
Я - часточка міфу
У вогнищі сказу
У розпал хвороби
Шаленого мозку
Боги хай заліплять
Уста мої воском
Оракул із мене
Дурний та непевний
Даремно я нене
Їв хліб мій щоденний
А людям брехати
Погодься нечемно
Наш Всесвіт без того
Обридливо темний
Усюди є підступ
І зрада і страта
Не чути б не бачити
І не бажати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768161
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2017
Багряно-радісні женці
Зорали землю моїх батьків
Скупали у крові і молоці
Відкрили безліч нових світів
Де не розстрілюють кобзарів
Де Курбас досі іще живий
Втішайся земле моїх батьків
Каравелло загірних мрій
Де розхвильований Хвильовий
Нікому не ціляє в лоб
Де Леонтович вічно молодий
Шаліє в ріках своїх синкоп
Де Семенко - апостол нових смислів
Шаманить словом як алхімік-жрець
Де наше все і навіть польська Вісла
А хто не знами - той звичайно мрець
* В ОБРАМЛЕННІ ВІРША ВИКОРИСТАНЕ ПОЛОТНО КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА " ЖНЕЦЬ НА ЧЕРВОНОМУ ФОНІ " ( 1912-1913 РОКИ )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2017
Нас тихо труїть шум заводів
І крематорії думок
На противагу лжесвободі
Нам вказують кінцевий строк
Тож мука ця не безкінечна
Тож ранки - діти ночі лиш
Цей день як голова Предтечі
З якої проростає вірш
Хоч лячно бути їй без тіла
Хоч золотий пече таріль
Цей день лиш перехід несмілий
Із напівсвітла в напівтінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766718
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2017
Ми всі на узбіччі - у середньовіччі
У замкнутих колах забутих тіней
В спіралях історій абсурдних і вічних
Розхристаних літер та мертвих ідей
А більше нікого а більше нічого
Самі лише митарі та боржники
Шукатимуть вихід ламатимуть ноги
Об ядерні весни і льодовики
* В обрамленні вірша використане полотно " В очікуванні сонця " Давида Бонацці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764965
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2017
Кохатись з Медеєю на руні золотому
Не маючи страху не знаючи втоми
Лиш пристрасть жагуча як лезо меча
Лиш стишений шепіт і мармур плеча
І родимки - зорі на смаглому тілі
І рухи відверті глибокі як хвилі
Ясоне - Ясоне немудрий і смілий
Потрапив у сіті - у гру чужих цілей
І поки Медею ти стелиш травою
Боги насміхаються над тобою
Та Зевс-вседержитель готує пастку
В яку ти приречений будеш упасти
А доти хай квітнуть садами оливи
Афіни і Дельфи Корінфи і Фіви
А доти радій бо ще можеш любити
Кохати жадати й не бути убитим
Але не барися - поквапся і смійся
Бо потім не буде вже вільного місця
Ні для веселощів ні для спокою
За подвиг заплатиш ти головою
Похований будеш своїм кораблем
Пожертий вітрами піском та дощем
Ти будеш лежати - кістяк безіменний
Забутий занедбаний і непрощенний
* В ОБРАМЛЕННІ ВІРША ВИКОРИСТАНЕ ПОЛОТНО Віки Суровцевої .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760514
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2017
Я - снігопад.
Я - Гетсиманський сад.
Я - яблуня на урвищі століття.
Я - кочівник, одвічний конокрад
У царстві рим. Віршовані суцвіття
Мені даються важко, ніби зло
Ще не впокореному праведному духу.
Я підставляю музиці чоло,
Але даремно, бо не маю слуху.
Я - органіст.
Я - песиміст-музика,
Я - смислів доморощених поет.
Я - недоріка:
Я не маю крику,
Відтак тону у суєті суєт!
Я - яничар
Без талану і роду.
З поезії є тільки ятаган,
Але для повної духовної свободи
Мені потрібні скроня і наган.
* В ОБРАМЛЕННІ ВІРША ВИКОРИСТАНІ ФРАГМЕНТИ ВІТРАЖІВ ІЗ СОБОРУ СВЯТОГО ВІТТА, ЩО В ЧЕХІЇ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757875
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2017
Немов гончар, що обертає круг,
Я загубився у собі.
Я - весь печаль, я - плин і рух,
Нащадок тисячі рабів.
Моя земля, важка і чорна,
В собі ховає таїну.
Вона - розтерзана й голодна,
І призвичаєна до сну.
Вона забута і забита.
В диму радянських цигарок
Така собі нова Лоліта,
Спресована з чужих чуток.
Яка вона справжня? Хто знає?
Чим вона дише і живе?
Країна ця - окраєць раю,
Що вічно стогне і реве.
Пливе у даль новим ковчегом,
Котлом амбіцій та племен.
Країна ця - конструктор "Lego"
Із тисяч жил і сотень вен.
Немов гончар, що крутить обруч,
Штовха планету обіруч.
Я - лиш ілюзія і покруч,
Я - пасинок Дніпрових круч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757251
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2017
Я темний, як монгольський хан.
Я чорний вчинком і бажанням.
Стискає горло пес-аркан,
Що іменується коханням.
І ніби знаєш, що не треба,
Не варто - все одно на дно.
Регоче люто зла Евтерпа,
І проливається вино
На білу скартетину віршем.
Кому з тобою буде гірше?
Кому без тебе буде краще?
Можливо, ти ще не пропащий,
Хоч темний, як монгольський хан,
З прадавнім іменем Богдан.
Вмить розтриножується думка
І заливає все довкіл,
А ти - фальшива божа дудка,
Симфонія пекельних кіл.
Ідеш покірно на той поклик -
Химеру темну із бажань,
Ідеш, як вперше, зовсім голий,
Готовий до нових прощань.
Я темний, як монгольський хан.
Я чорний вчинком і бажанням.
Стискає горло пес-аркан,
Що іменується коханням.
І ніби знаєш, що не треба,
Не варто - все одно на дно.
Регоче люто зла Евтерпа,
І проливається вино
На білу скартетину віршем.
Кому з тобою буде гірше?
Кому без тебе буде краще?
Можливо, ти ще не пропащий,
Хоч темний, як монгольський хан,
З прадавнім іменем Богдан.
Вмить розтриножується думка
І заливає все довкіл,
А ти - фальшива божа дудка,
Симфонія пекельних кіл.
Ідеш покірно на той поклик -
Химеру темну із бажань,
Ідеш, як вперше, зовсім голий,
Готовий до нових прощань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2017
Твій мозок-сад затягне павутинням
І бур*ячиння в ньому поросте
І все твоє сумління і прозріння
Вже буде ніц не варте як на те
Твій мозок-сад давно поїли черви
Зточили шершні змії обплели
Твій горе-сад - святилище Мінерви
Думки твої - пекельнії котли
Важкі немов пудові кулаки
Що подробили розум на уламки
На атоми безплідних намагань
Ти став як всі -
Тебе загнали в рамки
Де замість віршів безлічі мовчань
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755188
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2017
Усі ці коди і айфони
Комп*ютери і телефони
Усе це просто сума дзвонів
Яку призначено всім нам
Це просто вірус новий штам
Що скрашує дозвілля й працю
Тут Опенгеймер і Горацій
Отримують новеньку робу
Благеньку і смішну подобу
Щасливого і ситого життя
І віри в краще майбуття
Де кожному по сухпайку
І дівку теплу і м*яку
Під зморений трудами бік
Отак закінчується вік
Де все твоє в клавіатурі
У моніторі
Morituri
Та істина
Сплелись в Гордіїв вузол
І кожен сущий Роббі Крузо
Освоює свій власний острів
Де п*ятниця в календарі
Де наші душі на погості
А розум вщерть перегорів
Зав*язли в ґуґлі ніби в злі
В новинах наче у петлі
І нам тепер так славно жити
У переддень згасання світу
* MORITURI - від латинського загибель, смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754714
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2017
Сині сосни синій горизонт
Небеса набрякли темно-синім
Сосни бачать сто десятий сон
Щастя їхнє нетривке осіннє
Cиві сосни сивий горизонт
Сиві хмари - перестиглі дині
Янголи до Господа в вагон
Душі грішників ведуть
з лісів Катині
* Катинь -найбільше відома через масові розстріли інтернованих поляків, здійснених органами НКВС в часи Другої світової війни. 17 вересня 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі за наказом Сталіна, силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч осіб (за деякими даними - 25 857 осіб . Усі вони стали заручниками, спочатку їх мордували у камерах, а потім співробітники НКВС розстріляли їх в різних місцях, зокрема в катинських лісах 4421 особу.
( Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. )
© Богдан Тригуб
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751674
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2017
Украйно рідна, що ти хочеш?
Яких людей собі в князі?
Які такі святі й пророчі
Зірки з небесної осі
Ти хочеш з п*ядесталу зняти?
Які варяги й сармати
Прийдуть до тебе у тузі?
Які такі тачанки й коні
У вітчизняній обороні
Будуть латати всі дірки?
Полин твій зрощений гірким,
Сини твої земні і доні -
Ескіз Господньої долоні.
Яріють маками червоні
Нурти вкраїнської ріки.
* В обрамленні вірша використане полотно роботи Володимира Кірєєва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751225
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.09.2017
Афини їж горянко
Смерека - душа на виріст
Падати буде м'яко
Первісний люд уже виліз
З прадавніх своїх печер
З камінних віків-списів
Видко первісний дух не помер
На днищі в душі осів
Готовий щомить пробудитись
З ведмеже-зимової сплячки
Падати й не розбитись
Ось що насправді лячно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017
Аnno domini, сяюча Ганно,
Важко йти у глибоких снігах.
І було мені темно і п*яно,
У тісних часових поясах.
Я блукав все життя в лабіринтах,
Мінотаврів та левів вбивав.
Аnno domini,радісна квітко,
Я в тобі повсякчас проростав!
Аnno domini, мила, ти чуєш?
Дзвони ці як завжди по мені.
Anno domini - сумно і всує
Проминуть мої сонячні дні.
І у човен бродяги-Харонa,
Сяду я без сумлінь і вагань .
Аnno domini, пристрасна донно,
Хай вінок із моїх пожадань
Потихеньку, помалу, зів*яне
у безрадісний Стікс опаде.
Anno domini,вічно кохана,
Час у тебе мене украде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2017
Сніг у серці долу ліг
Затихнув сміх
І страх
Горіх
Його натрудженого мозку
Наповнився гарячим воском
Думок і поривань пустих
І жоден спомин жодна ніч
Йому спокою не принесли
Всюди пітьма чужих облич
І він самотній ніби Нестор
Коли писав літопис віку
Гірка печаль у чоловіка
Який життя віддав Вітчизні
Вона йому натомість тризну
Вона його натомість в піч
Історії та протиріч
Пожежею розквітне ніч
У ній згорить останній Хам
Який хотів би стать Яфетом
Суспільство оминає храм
Зате обожнює буфети
* Вячеслав Липинський - пол. Wacław Lipiński (5 (18) квітня 1882, с. Затурці, Локачинський район, Волинська область — 14 червня 1931, Перніц біля Відня, Австрійська Республіка) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За гетьманату — посол України в Австрії. Частково публікувався під псевдонімами В. Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний. ( Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747877
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2017
Лампочка Ильича
Октябрь рубит с плеча
Октябрь как загнанный зверь
Он с петли срывает дверь
И входит непрошенно в дом
Себе наливает ром
Садится перед окном
Чтоб видеть грядущий содом
Он смотрит за край и ждёт
Когда первый всадник придёт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747657
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2017
Хочу зняти собі дівку на ніч,
Зняти з плечей намолений карабін
І не стріляти більше ані в птахів, ані в людей,
Бо ні ті, ні інші того не варті.
І тут, на цьому краю землі,
В долинах, де сонце вічно сходить,
Згадую свято, яке завжди зі мною,
Юну індіанку із племені дакота,
Яку я кохав, коли був молодим.
Вона називала мене не Ернестом,
і навіть не Хемом,
А просто Білолицим.
Водила пальчиком по нічному небі,
Тицяла ним у жовтувате молоко медового місяця,
Лукаво сміялася і говорила:
"Ти - це він, а він - це ти".
Стріпувала кольоровими волічками у волоссі,
Пускала бісики вологими від багать очима.
І цілувала ніжно і глибоко,
Так, як вміють лише жінки із племені дакота.
І дотепер, сидячи у прокуреному барі
Посеред волоцюг різних мастей і станів,
Я посміхаюсь, коли згадую
Мою маленьку сієсту
Посеред моря війни і крові.
І жодна повія її не замінить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
І кожен з нас по суті Джейсон Борн
Блукає в лабіринтах заборон
У парашутних стропах -
Віршованих строфах
В містах де зріднилися скло і бетон
Та Бог як десантник - своїх не кидає
Розуміє зціляє прощає та відає
А свої для Нього ми усі
Все людство - зморшки на лиці
Вчорашні стигми - столітні рани
Провулки вкутані в тумани
Мов кошики повні хлібів та вина
Але ненаситні до самого дна
І кожен з нас по суті Джейсон Борн
Шукає втрачене й забуте
У буднях повних лжі і смути
Де над реальністю панує сон
Де кожен з нас - живий оксиморон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2017
В пісках безликої пустелі
Плетеш віршований катрен,
В морях холодної постелі
Забутих лиць, чужих імен.
Шукаєш марно одкровення
В буденності буденних тем,
Бо ще живе в тобі натхнення -
Ти сам собі Ромул і Рем.
Не там шукаєш, не того,
Не з тими певно, та й для чого?
Усе , що є в тобі свого,
Давно записане на Бога.
І більшого ти не знайдеш,
А меншого тобі не дано.
І ніби темно, але все ж
Опісля ночі прийде ранок .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734949
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2017
Вези мене ровеснику вези
З четвертого на перший поверх
Щоб я топтав свої шузи
Або крутив новенький ровер
Я знаю зрозумієш ти
Дарма що дротяний і металевий
Навколо безліч глупоти
Юрби насилля - крик і лемент
Прозрів ти суєту суєт
Кагали пристрасті й базари
Отож штовхай мене вперед
В безумство людської отари
І хто б не був пастух чи вовк
Пащека в мене чи обличчя
Повз каламуті злих чуток
Душа мене у натовп кличе
У рух у спів у крик у божевілля
У танець у розкрилля снів
І виють нерви тануть сухожилля
Під натиском шалених днів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733536
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2017
Білий кіт - маленький тигр -
Лежить тихенько у траві,
Стеблини мне, немов вериги,
Пустельники у рукаві.
Перебирає їх, як чотки,
Рахує вперто сонцедні.
Кіт знає, що вони короткі,
Як неминучість слова "ні"
Міраж - коробка божих снів -
Сьогодні є, а завтра - глип! - немає...
Звір спить тихенько у траві.
Він наперед усе вже знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732869
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2017
Бо ти ніхто - старезний безхребетний
Стриножений забутий з часом кінь
Ідеш назустріч болю й вірній смерті
Як йде назустріч дню північна тінь
Бо ти - ніхто бо ти - маленький атом
У хаосі скуйовджених думок
З таких як ти зростають Герострати
Що без вагання тиснуть на курок
* Герострат — мешканець Ефеса, що спалив храм Артеміди у своєму рідному місті 21 червня 356 року до н. е. для того, щоб, як він зізнався під час катування, його ім'я пам'ятали нащадки.
Існує крилатий вислів «Геростратова слава», під яким мається на увазі слава, рівнозначна вічній ганьбі; так характеризують людей, які прославилися тільки деструктивними та руйнівними діями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.04.2017
Долоні її мечеть
Стискає моє плече
Груди її - мінарети
Стегна - немов корвети
Хвилі крізь мене женуть
І тане моя грішна суть
Лишається тільки вона
Моя близькосхідна війна
Моя половецька ноша
Важка але гожа гожа
Вечірня немов луна
Натягнута як струна
Нестерпна але хороша
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017
Мені нічого сказати,
Кохана
Рано !
Ранок ваш хай буде теплий.
Клепле коваль березневий мечі мені в ріст,
А я для вас дихав і рухався, й ріс.
Я вас будував, ніби ви - первоміст,
Молився на вас, ніби ви гурудева.
Я вас відчував, мурував і беріг
Так, наче ви - промінь,
А я мовби сніг...
Я вам підкорявся і падав до ніг,
У ваших очах я навіки застиг.
* Гурудева ( гурудев) - шанобливе звертання до вчителя в індуїзмі.
* В обрамленні вірша використані полотна Рене Магріта " Вечірня сукня " ( 1954 )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017
" І ось вже стільки днів
Ми
Однокриле
Летимо
І кожна мить
Загрожує
Падінням "
© Микола Вінграновський
Ми однокриле летимо
Ми зазираємо в трюмо
Шалено прагнемо втекти
Від кружеляння суєти
У задзеркалля у світи
Де ще немає людських рук
Де ще невинний кожен звук
І слово ще не прозвучало
Де неспотворене Начало
Лишень почне творити світ
Навколоземний наш політ
Так від Землі нас віддалив
Що ми не бачимо як дух
До неможливості змалів
Зістарився і огрубів
Архангел сивий на трубі
Вже грає нам останній вальс
А трепет наших самб і сальс
Йому чужий смішний байдужий
Хоч він жаліє нас недужих
Істот нещасних кволих хворих
Та мусить грати пісню мору
* В обрамленні вірша використане полотно Марка Шагала " Над містом "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722848
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2017
Я радий що тебе зустрів
На перехресті снігопадів
На погранниччі злих вітрів
У віхолі як у зачатті
Можна почути голоси
Тих хто пішов і хто прийде ще
І небо пальцями грози
Над головою морем плеще
Та все ще терпить нас і вас
Не розділяє люд як вежі
В тобі спиняється мій час
І рибою пливе в мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2017
Агов прокинься Гільгамеше
Всесвіт -пес він завше бреше
Глупо лає на всіх підряд
Твій межиріцький диво-сад
Уже нікого не врятує
Всі жертви марні - певно всує
Ми кличемо Господні імена
Нема небес а є стіна
Яку навряд чи можна обійти
Нема любові без мети
Мети немає без любові
Дні схиблені в своїй основі
А ночі п*яні безпробудні
Ми всі загублені у грудні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721211
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2017
Каміння вроди то тягар
На тебе дивляться крізь тіло
Так ніби ти новий ліхтар
Який розбити закортіло
Якщо незмога володіти
То можна вбити розтоптати
Дрімучий вік - первісні діти
І нікого за те картати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720602
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2017
Йому сказали не ний ти - Ной
Ти мусиш усе подолати
Останній на світі живий ковбой
Не личить тобі пасувати
Подумаєш диво яке - Потоп
Калюжа насправді не більше
Господь сказав тобі чесно в лоб
Що любить тебе найглибше
Що ти Йому не чужий чоловік
Він з тобою відверто говорить
А ти чомусь опустився поник
Хоча міг би розсунути гори
У трюмах цідиш старе вино
Зазираєш у пащі верблюдам
І бачиш там своє власне дно
А на дні гірко плаче Юда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2017
О, донно Анно,
Дон Жуан
Поліг у плетиві ліан :
У теплих хвилях вашого волосся
І ваші ноги - голі, ніжні й босі
Бредуть по серцю ловеласа.
О, донно Анно,
Ну, хіба не ясно,
Що ця фортеця вам уже здалася?
І командора тінь,немов у казці,
Розпалася сама по собі...
Ви чуєте ? У вас в утробі
Ворушиться нове життя,
Чудесне, як любов і каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717824
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2017
Пташине віче клином кличе
У безвість в синю глибочінь
І серце чайкою кигиче
Покинь усе і всіх покинь
Не маєш на Землі ти щастя
Не мусиш мати ні на грам
Тобі лише буденні страсті
І раз на тиждень божий храм
Гарячим воском капле свічка
Стікає в кратери долоні
І серце пташкою курличе
І дзвоном стукає у скроні
Як бранець у татар в полоні
Що риє землю по ночах
Минає горе-варту і кордони
І забуває сущий страх
Стрибає серце ввись у вирій
У безміри пташиних віч
Щоб з ними злитися у мирі
Позбавитися протиріч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717392
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2017
Хотів би зустрітись з тобою колись
Пірнути доземно в захмарену вись
Що збита на порох і стерта на мак
Ти - світоч пустелі ти - равлик і рак
Я мушлею ляжу у серці навзнак
Дощами умитий цвіркун-одинак
Петлі мертвих часів стебла трав обів`ють
Та залишишся ти і залишиться суть
В барометрах неба розсиплеться ртуть
Загинуть сонця і нічна каламуть
Усе заховає під темне крило
І тільки тебе посоромиться зло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717034
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2017
Вітер північний
Як східний поет
Невелемовний апологет
Прохолоди і безнадії
Вітер північний
Чорнющі вії
Печальні кола попід очима
Вітер північний легкий і незримий
Сплітає намисто із ритмів і рим
Самотньо-безкрилий сліпий херувим
Впав з неба на землю бо нагрішив
Вітер північний завжди в мені жив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716302
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2017
Ігоре,князю, ратище кинь,
Щит твій розбитий і сіверська синь
Тихо розхлюпалась з юних очей.
Всеволод курський до тебе рече,
А ти не чуєш - оглух і осліп,
Втратив дружину - від крику охрип.
Ігоре,княже,зламався твій меч,
Смерть імовірно найлегша із втеч,
А так до скону нестимеш ганьбу,
За те, що вижив, а військо в гробу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2017
Жасминова дівчинко, дай усім трохи любові,
Жагучої крові Ікара, завзяття дедалових крил.
Жасминова дівчинко , мед покаяння і каро,
Приходиш прозрінням і трепетом серця і жил.
Жасминова дівчинко, сенс, тятивою тугою,
Прогнеться під важкістю погляду сяючих стріл.
Жасминова дівчинко ,тайною русел сльозою,
Прийди і залишся, щоб хаос ущент не скосив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714736
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2017
Говорю з громами та із дощем
Та із зорями, наче то ти.
Сповиваю себе плащем
Ілюзорної теплоти.
І слова, як опори й мости,
Виростають із духу наново...
У мені прокидаєшся ти
Зацвітаєш небесно-каштаново.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Люди бувають різні
Воскові і залізні
Радісні і печальні
Янголи безначальні
Люди бувають темні
Змучені і буденні
Щирі і дуже справжні
Теплі коти домашні
Чорні кати жорстокі
Заздрісні і стоокі
Люди такі не схожі
Світлі і зловорожі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710010
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2017
У чоловічому началі - Мінотавр
В жіночому - медузи і горгони
Під крики барикад і шум литавр
Народжувались і вмирали сонми
І погляд кожен ніби лабіринти
Де нитка долі Парками прядеться
За все в житті доводиться платити
Метанням духу і мовчанням серця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709490
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2016
Ніч - як світанок, світанок - як ніч,
Місяць спадає з оголених пліч.
Хто я монгол, печеніг, а чи Русь?
Я забуваю, що я якось звусь.
Крові в тобі із ста тисяч племен :
Сотні наріч і ще більше імен.
Все це клекоче зове і манить,
Я зупиняю омріяну мить.
Тихо пірнаю у гирла очей :
Теплих і темних південних ночей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Моя Рапунцель ненавидить зло
А я це зло у чистому виді
Я ніби шабля завжди наголо
І мої змії повсякчас неситі
Я не благаю розуміння ні
На розуміння в мене прав немає
Можливо завтра буду на коні
А зараз янгол вигнаний із раю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016
Чуєш, Сине Божий,
Як спис проходить
Тобі попід ребра:
Із хрустом
Виходить назовні,
Впиваючись вістрям
У сонце ключиці?
Як п*яні прочани
Приходять до Тебе,
Сумують
І точать із Тебе вино:
Мовляв Ти пророк,
Майже Бог,
Але Бог розіп*ятий
Завжди безпечнішим є,
Аніж Бог всемогутній.
(А в ті казки про воскресіння
Ніхто особливо й не вірить).
Он , бачиш Лонгін?
Змащує тобі рани оцтом,
Нібито з милосердя,
А насправді боїться покари
Від Твого Отця,
Якщо той і справді існує.
Дивний правда?
Дарма що римський сотник.
Чуєш, Сине Божий,
Як цвяхи протинають
Твої долоні,
Розчахуючи навпіл
Деревний шовк.
Бо тільки хрест,
Тільки дерево,
Розділяє нині
Твоє страждання
І муку:
Дерево ж не камінне,
На відміну від чоловіка,
Який Тебе осудив.
І звісно, без сумніву
На кожного прокуратора
Знайдеться своя Іудея,
Але хіба Тобі від того легше?
Не минула Тебе чаша сія,
Ой, не минула!
Якби міг чи змінив би минуле?
Ні, напевно що ні,
Бо в кожного своя скорбота
І тайна дарованих днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2016
Осінній дощ і мир осінній
Нічого не зміниться вже
Бо небо є і небо синє
І світ - яйце не Фаберже
Бо суще
Творилось не день не ніч
Не місяць і навіть не рік
Бо суще
То сума людських наріч
Поразок падінь і бід
От знову говоримо про сумне
І просвітку вперто не бачим
Життя насправді таке нудне
Якщо не давати здачі
Не витискати зі звивин все
На що вони справді здатні
У світу напрочуд просте лице
І посмішка в нього братня
Та Каїн в халяві ховає ножа
Щоб Бога встотисячне вбити
І Землю йому ані крихти не жаль
Бо вбивця не вміє любити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701917
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2016
Як гачок у горлі риби
Вийняти ніхто не в змозі
Ці органні теми й рифи
Що сидять у вусі й оці
Музика терзає скроні
Органіста - доходяги
Але вийняти назовні
Жаль не вистачить відваги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701486
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2016
Пора пускати в хід екзоскелети
Для нанівець замучених сердець,
Тікати чи триматись люто, вперто,
Не тремтячи перед словом "кінець".
Поразка бетонно-картонного світу
Нікого не дивує вже давно.
Актори звикли помирати й жити
У рамках чорно-білого кіно.
Пора пускати в хід весь розум книг.
Можливо, він когось та порятує.
На лицях вулиць попелом застиг
Той шепіт слів, яких ніхто не чує.
Та як Сізіф до верху прагнеш ти,
Хапаєш камінь, щоб не сповз до решти,
Бо знаєш, що у царстві суєти
Душа дешевша нині, аніж мешти.
Душа дешевша нині за усе.
Отож, коти під гору клятий камінь,
Бо дівчинка, народжена бійцем,
Одвічно глибша за найглибші рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701326
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2016
Якби я приїхав в Франківськ
Цілував би очі й губи
Злітав би птахами вечірніми
З даху ратуші
Вклонявся б доземно
Безсмертним твоїм зозулям
Трьом
( по одній на кожен рік )
У любові короткий вік
Принаймні у земної
Тому перекочовую в небесну
З надією що може і воскресну
Стрибнувши із даху ратуші
Прости мені світе радощів
Прийми мене земле щемно
Щоб на небі не було темно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2016
Христос у горах стереже отару
Дощі пантрує та рокує грози
Христос мандрівець молодий вівчарик
Збирає у торбину людські сльози
І ріже сонце як холодну бринзу
Вартує псом овечок понад плаєм
Він любить гори наче дідо Вінценз
І палить люльку небо наслухає
*Дідо Вінценз - мається на увазі Станіслав Вінценз - польський письменник,філософ та есеїст, автор роману " На високій полонині " присвяченого Карпатам та гуцульському побуту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700906
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2016
Де ти лемкине де ти?
В сумних передгір*ях Карпат
Падають з неба комети
І сиплеться з неба град
Де ти лемкине де ти?
В долинах яких передгір
Ховаєшся вкотре від смерти
Моїх скоростиглих вір
Де ти лемкине де ти?
Ворожить на бартці мольфар
Вогонь хоче все пожерти
Й сама ти осінній пожар
Де ти лемкине де ти?
Я страшно тебе боюсь
Не годен я буду померти
Допоки тебе не торкнусь
Де ти лемкине де ти?
Най води твоїх волось
Затоплять мене щоб стерти
Що був біля мене хтось
*Фото Руслана Трача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2016
Зелені розкрилля віт
Розплавлять мене як мідь
Вмалюють мене у свій сон
Як образ із давніх ікон
Я буду мовчати все ж
Лишатися в межах меж
Я буду покірним бо
Я поки що все ж не бог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691474
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2016
Світ як " Ніч "Антоніоні
Чорно-білий колір - тло
І вогні сліпих неонів
Лише множать суще зло
Не тікаю не шукаю
Я - це просто тінь сльози
Я все знаю точно знаю
П*яним плетивом лози
Обплітає душу побут
І полонить розум лінь
Ранками освятить когут
Вежі всіх моїх молінь
Поривань і сподівань
О химерна призмо щастя
Я зрікаюся кохань
Віддаю свій голос казці
Віддаю свій голос дітям
Істина - не у вині
Радості південний вітер
Лишиться в очах на дні
*Світлина з фільму Мікеланджело Антоніоні " Ніч ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690498
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2016
За Зеленою стіною
Не ридай і не проси
Будуть бризкати слиною
Інтегралів люті пси
Математика то щастя
Цифр трепетний екстаз
Ми однакової масті
І ніхто не спинить нас
Розділи квиток зі мною
Люба О чи люба Ю
Розтечись в мені рікою
У тілесному раю
Розділи квиток рожевий
Ти не бійся це на раз
Тихо ніжно дуже щемно
Є для всіх спеціальний час
Всі поеми й маніфести
Радість вся і вся печаль
Буде людство вгору вести
Нотами благодіянь
Благодійник чи диктатор
Хто його його насправді зна?
Іудейський прокуратор
За Зеленою - весна
Я нічого так не хочу
У мені не зріє бунт
Прагну лиш щоб небу в очі
Інтеграловий закрут
Ніби гострий спис встромився
Воцарився і застиг
Боже як я утомився
За Зеленою вже сніг
*Вірш написаний за мотивами однойменного роману Євгена Замятіна " Ми ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689334
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2016
До війни був електромонтером.
По нього прийшли, дали в руки зброю і сказали:
" Іди і захищай землю:
Українську, новоруську, донецьку, чи ще бозна-яку,
Ми самі до пуття не знаєм, як її називати.
Але Вітчизна кличе, її треба боронити
Незалежно від того, хто і як її називає ".
І він пішов битись за землю, імені якої не знав,
Але яка його завше втішала, підримувала і годувала,
Незважаючи на те, чи він про неї пам'ятав.
І він захищав, і воював, і вбивав, і повернувся додому,
Щоправда, без обох рук
(Їх він лишив десь у станиці Луганській).
І до них, до тих рук,
Як до мощей прадавнього святого,
Щовечора сходились зорі
Віддати шану і поклонитись,
Бо з болю зростає віра
Квітами покаяння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688283
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2016
Не танцюватиме зі мною вальс
Не литиме на млин гарячий воду
Одного дня втече у свій Прованс
Залишивши по собі присмак вроди
Волосся має знаменом свободи
Гірчить у шахті пам*яті дощем
І тихо плачу я - магістр Йода
Загублений в галактиках систем
Цей озвірілий ненаситний щем
Напалмом мені рве на клапті серце
Нехай пече - додайте болю ще
Людина в пошуках утраченого сенсу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
Смертні живуть в лабіринтах. У кожного свій Мінотавр. Своє Руно і свій Ясон.
У кожної генерації свій Дамоклів меч. Кам’яниці міст від дощу не рятують. Але дають ілюзію безпеки, втечі від відповідальності. Бо злим бути простіше, вбивати простіше, ніж оживляти, грабувати і гребувати приємніше, аніж дарувати і приймати допомогу.
Пес Гордині і Жадоби наступає на п’яти. І немає ради на цього Цербера.
Тому маєш стати собі Героєм і Гераклом. Маєш берегти в собі добрість і благість, зрощувати їх, плекати, як герані на вікнах перед війною. Квіти революції не приносять спокою, лиш сумнів і сум. Борися радістю, борися благістю та усміхом, бо ти людина. Виходь за будь-яку систему координат. За межі звичного та комфортного.
Гоголь писав, мовляв, у людині мало людини, а ти знайди. Зрости. Стань більшим і кращим, ніж ти є, не всупереч іншим, а заради них. Жонглюй сонцями замість ножів. Згадай величну малість дитинності, яка колись спонукала радіти кожному дню і кожній події довкола. Чому ти став іншим і коли? Раніше був як той пластилін: обтікав світ, а він в свою чергу - тебе. Зупинись. Вернись в чертоги свого світла. В колиску. В огром своєї малості. У безмір всеприсутності і вседотичності. Джунглі міста нас не врятують, як і тиша монастиря. Тільки дух і чин здатні щось змінити. Бог замість бренду. Хліб замість меча.
У гавані серця хай квітнуть вишневі сади. Носи в собі меч миру, як Христос, як князь тиші. Тебе розпинають, а ти цвіти. Проклинають, а ти цвіти. Проганяють, а ти цвіти!
Радіти – не значить змиритись зі злом, але навпаки: долати його. Чим більші зливи, тим пишніші сади по тому.
Ділися одягом, їжею, серцем, думками, не злостися, стань махатмою, брахманом на островах своєї реальності. Не впадай у крайнощі, не гордися, та зберігай гідність, поступайся, але не принижуйся. Не стань блазнем, але нудьгу з відчаєм оминай.
У видимому зри невидиме, як говорив філософ, дружи з тваринами і людей не цурайся, день сприймай як Диво, дякуй богам за нього.
Звіра в собі випалюй Молитвою; а не можеш молитися, то хоча б не чини зла.
У цьому і є весь Закон, весь наш пожиток, весь наш оброк, подяка небу за життя.
© Богдан Тригуб
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687200
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2016
На білому камені - чорній землі
Блакитні квіти блакитно цвітуть
В ранковому мареві в зламі колін
Ховається ніжність - затаєна суть
У теплому дотику в лініях губ
Ховається згуба - спокуса сліпа
І розум мовчить і тіло як труп
В обійми дівочі росою упав
Ніколи до того нічого не знав
Та раптом змінилось нараз і усе
І все освітилось - у всьому є сенс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684211
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.08.2016
Причащатись від поетів
Від їх літер знаків злетів
Від їх падінь і від осяянь
Від помилок і від розкаянь
Сумлінно вчитись у поетів
У бур і снігових заметів
У літніх сонць весняних трав
Я у поетів іскру вкрав
Летів із нею у майбутнє
Кидався з нею в піну днів
Та видимо перегорів
І загубив усе посутнє
*На світлині Томас Едвард - валлійський поет(1878-1917). Фото з Вікіпедії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2016
Загублені діти на дереві світу
І падаєм з дерева наче плоди
Шукаємо щастя омріяну квітку
Яку не судилось нікому знайти
Самотні мандрівці - сліпі аргонавти
У темряві миттю не знайдеш гілок
Усі ми здається воюєм за правду
А множимо фальші і брехні чуток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681049
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2016
Лежить листок стократно в землю вбитий,
Закоханий у сонячний зеніт.
Стікає кров*ю - скинутий з орбіт,
Хапає в снах праматеринські віти.
Відірваний від пам*яті дерев,
Від племені, від роду і коріння...
Лежить листок, а думає що лев,
Бо в кожному є величі насіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679354
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2016
Часом в голову б*є сеча слави
І людям здається вони пуп землі
Але все це лише отрава
"Месершміти" у мертвій петлі
Кружляють над сонним містом
Трагедій суміш безмір драми
У розумі що вщент зависнув
У безумі що в серці є
Де свій до свого по своє
Ніколи більше не піде
Старезний згорблений і сивий
Кінь -апокаліпсис бреде
*В обрамленні вірша використане полотно Пітера Брейгеля -старшого "Країна ледачих ",1567 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677786
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2016
Яблука хиляться Анні у руки
Яблука хиляться - гасне печаль
Яблука хиляться - тіні розлуки
Танець любові і танець бажань
Яблука хиляться - атоми світу
Тихо потріскають - бризкає сік
Яблука хиляться - спомини літа
Ніжно лягають під ковдру повік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677423
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2016
Сьогодні я помер - усоте за життя,
Скорботний спів - сумне виття,
А скільки ще посмерть за тим чекає...
Хто його знає, хто його знає?
Сьогодні я помер, бо заміж вийшла ти
І коровай весільний - свідок гіркоти
Рожном засів поперек горла.
Душа моя направду гола,
Печальним янголом тобі віншую щастя,
Собі ж лишаю дикі темні страсті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Як Даниїл мордуюся в рові
І темна прірва повниться водою
Левиний рик тяжить над головою
І сонце засинає у траві
Як мученик під тиском страти
Стражданням навчений чекати
Із клітки духу випускаю голубів
Нехай Отцям звістять що я віджив
На світі так багато слів
Та жодне з них не може пояснити
За що гонителів прощати і любити
Коли на всіх одна й та сама смерть
Наземне пекло і підземна твердь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675984
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2016
Камінчики в море із твоїх рук
Тепер у морі є твоя частинка
І дрібка твого сміху
Розходиться колами по воді
Люблю коли звучиш як флейта
Чи як скрипка
Як муза чи музика
Із плоті і крові
Із піску та південного вітру
Знамена твоїх волось
Огорнули собою півсвіту
І хмари радіють тобі
І цуциком лащиться літо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016
Одеською портовою дниною
Забрів на мілину її очей
І раптово почувся рибиною
Сп*янілим як Кочубей
Перед доносом на Мазепу
В передчутті нового непу
До крику збитої душі
Впліталась ніжність у вірші
І праглося стати для неї своїм
Грайливим ніжним та морським
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
- Чого блукаєш,старцю Діогене?
Кого шукаєш з ліхтарем?
Дай нам знання своє вогненне
І за тобою ми підем.
- "Чого шукаю?", - кажеш, сину.
Шукаю я з вогнем людину,
А бачу всюди лиш скотину
Істоту ницу та безкрилу.
Босфори подолав і Дарданелли,
Світами мандрував без їжі й сну,
Та бачив всюди лиш самі химери
І розум омертвілий, і війну.
І вигадав тоді собі країну,
Де спокій, мир, де тиша й благодать,
Де, як скота, не продають феміну
І не панує лихо, ніби тать.
І відповів філософу нащадок:
- Гіркий у тебе, батьку, спадок,
Бо все на світі - тлін і суєта,
Омана, зрада, підлість, глупота...
Не мають люди ані крихти слуху,
Не чують одне одного - хоч ріж...
І жаль мені тебе, хоч бог розрухи
Однаково заманить на свій ніж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672245
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2016
І замість янголів лишились тільки боти
І каяття пече лілею рота
Тканину ока рве гірка сльоза
А злий прогрес - замурзаний мурза
Стрілою поціляє в овоч серця
І рвуться струни в арфах давніх Грецій
І падають духовні орієнтири
Вмирають душі і зникають віри
Догралися панове - технократи
Лишається в чистилищі чекати
Допоки в пекло знов зійде Христос
Забрати хоча б раз у рай когось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670788
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2016
Почуваюсь як Генріх четвертий
Якого змусили йти в Канносу
На зустріч ганьбі та смерті
Приниженим голим і босим
Почуваюсь королем наварським
Якому нав*язали католицтво
Прийняв осоружне рабство
І чуюсь дрібним і ницим
Почуваюсь Іваном Грозним
Що в гарячці вбиває сина
Безликий та безголосий
Як належить стою на колінах
Почуваюсь суддею неправедним
Мов людину прирік до загину
Як місто обложене маврами
Що без бою здалось сарацину
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669389
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2016
Потерті динозаври підвіконь
Старі немов з часів палеозою
Та ще горить в глибинах той вогонь
Який мене колись єднав з тобою
Померлі динозаври підвіконь
Ніхто тепер нікого не чекає
І тіятива напнутих вен з надскронь
Червоні води крові розганяє
Раптово смуток зупиняє час
Без оборони зустрічає темінь
Бо світ помер бо світ давно без нас
І тільки Бог зарадить цій дилемі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Настка.Настася.Чагрівна.
А я хто? А я - князь.
Вона молода попівна,
А я біля неї грязь.
У мене лиш бояри й важкість влади,
Держава - як прокляття зла.
Любов спалили на кострищі звади
І мене разом з нею дотла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016
Крізь цей текст,як крізь лісові хащі ,треба продиратись,і що до чого розумієш лиш в кінці.Порушується проблема міжцилізаційних і міжкультурних взаємин Сходу і Заходу,протиріч людей,стихій і доль,як воно бути в чужій планиді,в чужому і разом з тим своєму тілі у ворожій і водночас звичній країні.Автор пише нарочито сухо,але дивожним чином зберігає поетику Стамбула,мінаретів,астрологій,
війн,звіринців і придворних інтриг віку 17- го.Коли двоє стають одним,а одне двома....
Принаймні я відчув запах колір і звук часу...
Суміш болю ностальгії та надії від Орхана Памука.
Книжка з присмаком Дому.
http://chtyvo.org.ua/authors/Pamuk_Orhan/Bila_fortetsia/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2016
Ридає Праотець на березі ріки.
Ридають разом з ним утрачені віки,
Льодовики,немов льодяники,
Тануть у сонця на згірклих устах.
І день блискавичний, як шаблі замах,
А ніч довжелезна - як миті війни
І злі бандерлоги - зкошмарені сни
Кусають за шию, скажені як варг.
Ридай же, Свароже, гучніше ридай,
Прощайся з Ярилом - в безодню стрибай!
* Варг - у скандинавській міфології величезний вовк.
**Ярило - бог сонця у давніх слов*ян.
***Сварог - небесний коваль,творець світу у них же.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665022
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2016
І доля моя як Чумацький Віз
Як зорі вночі як топлений віск
Планида моя ніби згусток фарб
Лишаю на пам*ять на фарт чи карб
Дарую тобі ніби квіти зла
Покраяні зморшки свого чола
Химерний танок із незрілих дум
Люблю твого стану рахат -лукум
Люблю твої стегна і стріли брів
Я жив би в тобі та на жаль не смів
Любити тебе як любити дзвін
Каміння впаде від китайських стін
Хотіти тебе як хотіти вись
Боїшся упасти - вклякай молись
А ні - то борися дерися вверх
Дракон твоїх буднів себе пожер
Залишивши тільки сліпу любов
Причастя останнє і першу кров
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016
Христос воскрес!
Скидайте хрест
З плечей немов плащі.
Христос воскрес!
Уста отверз
Згорьованій душі.
Христос воскрес!
І відчай щез
І радість знов прийшла.
Христос воскрес!
Господній перст,
Як оберіг від зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663278
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2016
Христовий рубіж
І вік наче ніж
І вік ніби сенс
Тривалий процес
Є руки є губи
І є голова
Очей ліхтарі
І волосся трава
Але чогось таки не вистачає
Чого?
Хіба я справді знаю?
Може удачі
А може тепла
Може добра
А можливо і зла
Христовий рубіж
І тридцять як вірш
Моє ти ім*я
Навіки твоя
Рятуєш мене
ти - щастя земне
Ти - світло і світ
Ти - теплий мов кіт
Як хліб тебе краю
І п*ю як вино
У тебе пірнаю
Ігнорячи дно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Коли над домом чутно літаки
Дзвенить в повітрі туга і безчасся
І вже немає сили і снаги
І все не так і все чомусь не в масті
Тікай з будинку в поле чи у сад
Там вічна тиша - не прядуть не сіять
Рослини трави й неба зіккурат
Не метушаться і майна не ділять
Натомість ти - блаженний оглашенний
Терзаєш марно ближніх і себе
Шукаєш ніби чисте - сокровенне
Знаходиш завжди нице і брудне
* Зіккурат - храм у давньому Вавилоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661481
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2016
Назвеш сина на честь пророка Іллі
Або Йони або Симеона
Або ще якимсь старозавітним ім*ям
І я його ніколи не бачитиму
А відтак не бавитиму і слава Богу
Інакше б щеміло до кінця днів
Те що син твій твій син
З очима кольору індиго
Руками хапкими як зуби бульдога
І сміхом схожим на срібні дзвоники
Міг би бути моїм у якомусь із вимірів
Але реальність на жаль одна
І я в ній також один
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661288
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.04.2016
Я люблю тебе ти потрібен мені
Але я вийду заміж
Потрібно ж залишити спадок
У цій юдолі на цій землі
Де завжди панує нужда і упадок
Поки ти танцюватимеш на межі
Ловитимеш вітер Гіперборей
Хтось вникне в тайну моєї душі
І стане батьком моїх дітей
Поки ти танцюватимеш тарантеллу
Хтось поведе мене до костелу
Або до старої міської церкви
Щоб там назвати мене своєю
Жагучу і пряну як небо Бомбею
Тобі ж залишається гідно померти
* Гіперборея — в давньогрецькій міфології легендарна країна, місце проживання блаженного народу гіпербореїв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016
Нічого не змінилось,Бо!
Бо ж не було нічого від початку.
Пий обережно відчаю бурбон,
Знайди собі покірну азіатку.
Відкрий в собі несамовитий степ,
Переори свої дочасні зморшки...
Жіноче слово - святочний вертеп,
Люби свого бога в собі,але мовчки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016
Я наслухаю музику падінь
І горлом виповза твоє заміжжя
Я - тінь я - безшелесна тінь
Заключна книга п*ятикнижжя
І розум мій - то кубла диких змій
А безум твій - то сонце і гамак
Ти все частіше ходиш по прямій
Я ж більше на криві мастак
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Мамаю відрубали голову
Засолили в бочці
І виставили напоказ в Істамбулі
Дивіться мовляв
І Мамай не безсмертний
І його можна вбити
А почалося все із зрадливої баби
Яка зопалу вскочила в гречку
І похапцем вийшла заміж
За якогось жовторотика
Із Полтавського чи то пак
Миргородського полку
Мамай якраз повернувся додому
Нав*ючений адамашками намистами
Перснями коштовними
Знятими з вбитих турецьких сипагів
А дім - вже не дім
І кохана - вже не кохана
Спересердя хотів вбити обох на місці
Але пожалів жовтодзьоба
Та й невірниці шкода
Нову плахту кров*ю мазати
Бо груба вже - щаслива
Глянув востаннє
Довго звідчаєно дико і сумно
Сплюнув злісно
І в першому ж ліпшому поході
Знайшов собі
Нову наречену
Бо смерть - то єдина дівойка
Яка ніколи не зрадить
* Сипаги - різновид турецької важкої кавалерії, що став разом з яничарами основним військовим підрозділом, використовуваним Османською імперією. Назва походить від (перс. سپاه) (sepâh — армія). Це також назва деяких кавалерійських підрозділів французької та італійської колоніальних армій XIX та XX сторіч.
* Груба (діалект) - вагітна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Воюватиму на боці африканських легіонерів,
Переходитиму моря, висушуватиму океани,
Щоб одного разу відкрилися двері
У імені сельву і тіла савану.
Безглуздо ховатись в карткові будинки,
Вавілонські вежі, пісочні замки...
Не варто у русі робити зупинку,
Від злих очей закривати фіранки.
Та я хочу сонця у кожному кроці!
Невже це так важко прийняти ближнім?!
Я прагну знати: дівчина хто ця,
Послана ким, і за що, і навіщо?
Губи у неї достиглі, мов вишня,
Манять мене за собою куди,
Розбурхані морем човнові борти
Кличуть мій пульс у яку Одіссею?
Що я скажу Посейдону й Тесею,
Як зупиню Мінотавра з мечем,
Знає лише синьоока Гюльфем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Щебет птахів полудневих
Сонця медова жага
В клітках ув*язнені леви
Неба жилава нога
Шовками падає на горло
Але не душить - лиш тримає
Ще один день - чергове коло
Планета всіх перетриває
*В обрамленні вірша використане полотно Віки Суровцевої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658554
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2016
Сам усередині і ззовні сам
Забутий млин останній хам
Ні борошна нема ні хліба вже
І розум точеним ножем
По закапелках-споминах і міфах
Заснув учора точно в Дельфах
Прокинувся на ранок в Фівах
Єретиків палив на змучених кострищах
Жив на Землі але забаглось вище
Забаглось далі та не доста сили
Кохався в чорному втішався білим
Розбив в душі садів правічний щем
У злодіїв і вбивць окремий є Едем
Сам усередині і ззовні сам
Забутий млин останній хам
Ні борошна нема ані пшениці
Боги від злих ховають власні лиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2016
В якомусь житті
Вони перетнуться у Вінниці
В центрі міста
І він зізнається їй
Як давно і сильно її хотів
Як часто бачив про неї сни
Надто реальні і відверті
Щоб бути просто снами
А вона посміхнеться і скаже
Все нормально мовляв
Всі ми люди
Візьме його за руку
і слухатиме його серце
Ночами замість колискових
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016
Білі фортеці білі дні
Що пролітають понад світом
Угоди в силі - і весні
Вже присягають перші квіти
Суворочолий дикий час
Благослословляє нас рукою
Сивобородий Карабас
Пускає миті за водою
Та поміж ними обома
Поміж весною і часами
Підступно шкіриться зима
І тріумфує над богами
Побіля неї є пітьма
І відчаї і безнадія
Нікому просвітку нема
І нечисть вся чекає Вія
Щоб заарканити весну
За безцінь здати людоловам
Як пам*ятник страшному сну
Умів розхитані основи
Хто порятує світ тепер
Коли над ним висить загроза ?
Золотогривий сонце-лев
Зникає і провістить грози
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657417
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2016
Доки є богині з тілом як мармур
З плоттю як вечірній мед
Життя людське не буде марним
Воно ітиме надалі вперед
Доки є слова,
Які відкривають серця
Найгрубші з граніту і сталі
Доти буде ім*я Творця
Жити в кожному з нас
Незалежно від статі
Незалежно від імені та від роду
Вчупереч вірі у різних богів
Всупереч крикам продажної моди
Буде доста вина і багато хлібів
І дасться врешті кожному по мірі
Відвертих осяянь прощень одкровень
І буде нам грати на стомленій лірі
Сумний але світлий безсмертний Орфей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656603
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2016
Всі карти відкриті
Не бійся - ходи
Крізь хащі до цілі
У джунглі мети
Протоки відкриті
Не бійся - ступай
У море - по горло
У вічність за край
Вітрів не страшися
Дорога - клубок
Життя лише зав*язь
Господніх ниток
Життя - каруселі
І сонце шаман
Танцює на скелі
І б*є в барабан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Небо клочок бумаги
Скорбный далёкий путь
Блюзы прольет и рагги
Солнце - багрянец-ртуть
Арфа иного мира
В каждом уме звучит
В каждом Цейлон и Бирма
Сердце как динамит
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2016
Темно мені і тоскно
Вию на повен місяць
Десь над Парижем чи Осло
Дух мій примарно висить
Дух мій застряг у фйордах
В хмарах чогось шукає
Душе мій віра - ворог
Пташка що покидає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655835
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2016
А далі повзти - куди ?
А далі повзти - навіщо?
Лишаєм свої сліди
Далеким і дещо ближчим.
Будуєм свої мости
Ворожі і дружні часом,
Бо скорі ми на суди -
На прощення не відразу.
Та попри усі труди -
Закохані й ненависні
Збиваємось у гурти,
Бо тяжко коли нарізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655203
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2016
Хочу бути вітром
На березі ріки
Розвівати твоє волосся
Чорне як воронове крило
Чи віти дерев
Щоб ти відчувала себе частиною ріки
Чула як світ колишеться під тобою
Гойдається як колиска
На вітрі проклятущих змін
Щоб ти замріяно дивилась вдаль
І вдавала що янголів у світі знаному немає
Натомість є базкраїй горизонт
Що серпом виблискує в небесній руці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Я жадав би щоб ми зустрілися в бібліотеці
(Хоча зараз в бібліотеки ніхто вже не ходить)
Десь на сторінках спільних книжок
Від прологу і аж до форзацу
Ти чекала б мене біля пам*ятників
Залізному Феліксу або проклятому Йосифу
Височіла б над ними як заперечення
Будь - яких диктатур
А я підкрався б до тебе стиха
Обійняв би тебе прекрасну
У передчутті свого материнства
І сказав би тобі на вушко
Про те як круто
Бути безсмертним ще за життя
Про те як класно
Бути безсмертним ще за життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653662
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.03.2016
Лютнева дівчинка з руками березневими,
Грудневий хлопчик у ямі з левами...
Чи судилось їм бути разом,
Чи судилось їм бути поряд,
Де всім правує угода й маза,
А почуття нагадують техогляд?
Чи не злякає їх даль дороги,
Стріли отруєні та ворожі.
І чи не стануть вони убогі
І чи залишаться все ще божі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016
Моя небесна і воскресна Ю.
Тобі віддав я голову свою
Я не предтеча - не пророк
Закинь в темницю чи в мішок
Чи в Чорне море
За право зняти твій вінок
На все готовий
За право зняти дум замок
З душі твоєї
Торкнутись теплих пелюсток
Грудей камеї
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
Я - людина ти - ведмідь,
Ти - томем мій,так чому ж
Кров мою - кипучу мідь
Спиняєш ваготою туш?
...І гострозубо - у горлянку
Жадаєш впитися мені,
Щоб темним молоком світанку
Збудити крик зачаєний на дні.
З глибин душі до племінних печер
Той крик рікою відчаю тече.
Скажи - за що? Я ж так тебе любив,
А ти мене без сумніву убив.
Списа на тебе марно не підняв,
А ти моє життя собі забрав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650213
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2016
Небесні зорі. З них колись прийшов.
До них можливо знову повернешся -
На теплий, світляний, горішній шовк
Господніх латок піднебесся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2016
Самотні кораблі з пробитим дном
Ідуть на дно із хлібом та вином,
Із грізними пророками й святими,
А замість них приходять люті зими...
А ззамість них надходять злючі пси -
Глобальні катастрофи і ліси
порубані.Понівечена честь.
Прости нас, Боже.Омини нас,жесть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648632
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2016
Ранами узбереж
Долю свою несеш
Щастя своє і біль
Просиш собі стокриль
Просиш собі життів
Просиш собі прощень
Замість своїх братів
Бачиш лише мішень
Кожен із них - із тих
Що по той бік ріки
В засідці теж затих
І не подасть руки
В небі твої чини
Певно гроша не варті
Бідні земні сини
І не смішні в них жарти
Вкотре чекають страти
Бідні земні сини
Хай їм удома мати
Намолить щасливі сни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647014
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2016