Katerink@

Сторінки (1/4):  « 1»

Леліючи квітками

Вже  небо  все  засіялось  зірками,
І  місяць  кінчик  носа  показав,
Ми  там  були  одні,  і  нами
Неначе  світ  весь  подих  тамував.
Там  ліхтарі  світили  ясними  вогнями,
І  вітер  з  листям  вальс  свій  танцював
А  ти  своїми  карими  очами,
Хотіла  б  знати,  що  ти  там  ховав,
Чи  може  темними  ночами
Ти  іншу  обіймав  і  цілував?
Та  поєднавшися  серцями,
Не  знав  що  діяти  і  легко  покидав,
Колись  мене,  леліючи  квітками,
Тепер  же,  геть  од  себе  гнав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2011


До зіроньки. .

Вже  я  не  буду  плакати  ізнову,
і  ще  раз,  другий  раз,  і  третій
Я  буду  плакати  тоді,
Коли  ніхто  н  бачить  того,-
Мої  надії  і  тривоги
Мої  безглузді  сподівання...
Моя  вечірняя  зоря!
Скажи  мені,  ти  знаєш  все,
Чому  іду  я  навмання,
Із  шляху  вічно  я  збиваюсь,
Невже  я  буду  так  скитаясь
По  світу  білому  бродить,
Чогось  шукать,
Втрачать,  ізнову  знову  здобувать...
Свої  трофеї,  перемоги,
Свої  поразки  і  тривоги.
Лиш  ти  скажи  всевишнім  богам:
Я  буду  йти  по  тім  шляху  своїм  убогім...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2010


Не узнал. .

Лишь  серцем  посмотрю  в  твои  глаза,
Лишь  взглядом  прикоснусь  к  твоим  губам.
И  ты  закрыв  свою  тетрадь
Не    дал  мне  даже  написать
Три  слова  важных  для  меня,
Ну  что  ж  будь  воля  так  твоя.
Но  знай,  что  горький  вкус  судьбы
Пытаю  я  сейчас,  а  ты...
Не  посмотрев  в  робеющий  мой  взгляд,
Так  дружно  хохотал..
И  пусть  лишь  мыслями  касаюсь  я  к  твоим  устам,
Горю  желаньем  видить  лишь  тебя
Я  всё  ж  одно  хочу...
Что  б  ты  об  этом  не  узнал...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2010


Україна

Ти  пісня  співуча,  мелодія  серця
Ти  дума  Шевченка,  ти  слово  Франка
Ти  квітка  у  полі,  що  завжди  зривали,
Гнобили  бідненьку,
А  ти  піднялась!
Топтали  єдину  піщинку  у  серці,
А  ти  не  здалась!
Бо  знала,  що  кляті  кайдани  колись  ти  порвеш.
Що  вийдеш  з  ярма.
Що  будеш  ти  вільна.
Що  будеш  гуляти  ,  як  ген  у  полях,
Що  будеш  цвісти  в  українських  садках!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205508
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 12.08.2010