| Сторінки (45/4474): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Немає фальші, ні – нема,
Кожна струна - це соло…
І п’ємо пісню ми із дна,
Романс чи колискову.
Акорд один, а потім ще…
І лине пісня знову,
Неначе річечка тече
І творить пісню нову…
Тут замовкає пісня враз,
Струни мовчать – притихли,
Навіщо той іконостас*,
Коли слова зависли.
Немає слів, мовчить струна,
І вже немає співу,
Візьміть ту пісню знов із дна,
І дайте нову силу.
Бо там, далеко десь, на дні,
Забуті вже роками,
Чекають струн старі пісні,
Від бабці, чи від мами.
А є ж такі, що сотні літ,
Лежать на дні – чекають…
Нехай вони побачать світ
І знову залунають!
Іконостас* - символізує межу між небом і землею
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
Земле моя, квітуча Україно!
З очима голубими, наче небо,
Тебе чомусь рахують на узбіччі
Та саме ТИ їм і найбільше треба.
Ти вмієш нас зігріти наче мати,
Й нагодувати, коли ми голодні,
І розум, коли треба, можеш дати,
Підняти, коли впали із безодні.
Ти нині бідна, але ти й багата,
Ми твої діти, яких ти зростила,
Ми ще зламаєм ненависні грати,
Бо знову люди відчувають силу.
Свята наша земле, до тризни,
Тебе, як Христа розпинають,
Чому ти комусь ненависна?
Тебе ж на шматки розривають…
Родилася в тяжких ти муках,
Й донині спокою не маєш,
Тобі знов викручують руки,
Ти земле й сьогодні страждаєш.
Згуртуй, Україно, родину,
Вклоняюсь і Богу молюся,
Шануй свою волю й калину
І світлі часи відізвуться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Ви придивіться, небо стало чисте,
Хмарини білі, сірих ще нема,
Хоч осінь на дворі ще листям сипле,
Не за горами матінка зима.
Вечірнє небо вкрилося зірками,
Пливе яскравий Місяць угорі,
Обняти небо прагну я руками,
Щоб на землі горіли ліхтарі.
Притихли птахи, зупинився вітер,
Короткий слід летючої зорі,
Неначе небо красень Місяць витер,
Замерехтіли зорі угорі.
Кілька хвилин і новий день засвітить,
Червоним ранком зафарбує схід,
Ніщо його вже не зупинить в світі,
А новий день залишить новий слід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Постаріло село, постаріло,
Не співає сучасне село,
Заніміло, чомусь, заніміло,
Мов на рельси під поїзд лягло.
Не ридає, бо висохли сльози,
Не кляне і не просить спасти,
На лугах перламутрові роси,
Як колись до схід сонця зросли.
Дідусі і бабуні лишились,
Покидають орлята село,
Виглядати в селі потомилось,
А яке ж бо веселе було…
І теребить бабуня хустинку,
Що привезли онуки в село,
Витирає сльозу - намистинку,
Бо для неї ОТЕ – відбуло.
Колись в полі на ланці трудилась
І лилися пісні поза гай,
А в неділю у церкві молилась,
І здавалось життя, наче рай…
Постаріло село, постаріло,
Зрідка в полі хтось кіньми оре,
Воно тихо, як вечір згасає
І колись непомітно помре…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
У жінки доля, як осінній лист,
Подує вітер і зірвати може…
Та кожна з них несе життєвий хрест,
Жіночі долі, часто дуже схожі.
Не помилитися в житті – це головне…
І молоді літа з водою не пустити,
Як тільки розум мрії осягне,
Тоді ти в змозі шлях свій охрестити.
І коли доля вибере його,
Єдиного, що є на білім світі…
Шануй того, єдиного свого,
До тих років, щоб разом посивіти.
Щоб все життя прожити без сльози,
Яка стікає, коли є образа,
Лиш сльози радості помножені в рази
І ви від щастя плакали вдвох разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Я поетесам, подарую літо,
На сайті маю я таких, аж дві,
Була єдина в мене - Інсоліто,
Та дві тепер вродились у мені.
Та перша, десь в світах блукає,
Поділася давно і вже нема
І соловейко більше не співає,
Замість весни нахлинула зима.
Проте живу – є Любця і Наталка,
І чари їхні всіх беруть в полон,
Красуні дві - Ігнатова й Кульбабка,
Для мене вони рідні, а не сон.
Дуже б хотів почути Інсоліто,
Вона для мене доня і сестра,
Хай в нас на сайті завжди буде літо,
І щирість в слові завжди пророста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Як чорне й біле -
Так добро і зло
Оспівані щодня
І незалежні…
Одні сіяють,
Інші, як більмо,
Одні воюють,
Інші, наче лежні…
Одні живуть,
А інші мовчазні,
Не рвуться уперед
На переправу.
Лиш хліб жують,
Ховають щастя в склеп,
Життя тримають
Просто на забаву.
Ніколи і ніде,
Не влітку уночі,
Чи осінню при зорях
В чистім небі,
Холодна хмара
Душу не візьме
І не одягне,
Коли їй не треба..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Разом з меншим внуком Махайликом
Вклоняюсь своїм бабцям,
У мене їх аж дві,
Вони завжди у праці,
Я радий, що живі…
Усе, що найсмачніше,
Для внуків на столі,
А хто з нас наймиліший
Не кажуть нам, о, ні!
Казок в них повна скриня,
Загадки і байки…
Як справні господині,
Печуть для нас торти.
І часто на подвір’ї
Ми граємо в футбол,
Радіє чомусь бабця,
Коли заб’ю я гол.
У шашки вміє грати,
Я часто програю,
Та годі нарікати…
Бабусю я люблю!
Із іншою малюнки
Лягають на папір…
І в сумочці дарунки
Тримає до цих пір.
В них каші найсмачніші,
Найкращі голубці,
Для них ми найрідніші,
Це видно по лиці.
Мої рідненькі бабці!
Хай б’ються в Вас серця,
Вас запрошу до танцю,
Як стану до вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Якщо серце закрите, то печалі немає,
Сліз з очей не побачиш, і душа не страждає…
Відбувається втрата – солов’ї замовкають,
Відлітає кохання – плечі знову ридають.
Бережи ключ від серця, від снігів і від льоду,
Хай кохання нагряне тільки в ясну погоду.
Ранок сонцем рясніє, день теплом відізветься,
Вечір ляже у зорі, Місяць всім усміхнеться.
І життя по стежині побіжить далі й далі…
І зупиниться... тільки... на далекім вокзалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Люблю я пити зранку каву,
Висить у хаті аромат…
І ти, сідаючи на лаву,
Дві чашки кави п’єш підряд.
На іншій вулиці чи в місті,
Тебе не знаючи в лице,
В думках лечу у небо чисте,
Для тебе стати промінцем.
Бо ми удвох на цій планеті,
Немов споріднені серця,
Нам не потрібен зайвий третій,
Бо двом ступати до вінця.
Та як знайти тебе, любове,
В який краях ти каву п’єш?
На нас чекає чисте поле,
Як в ньому ти мене знайдеш.
Ми не знайомі і далекі,
Дві крапельки на цій землі,
Приємний клекіт нам лелеки,
Та йдемо спати ми одні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Заметілі не йдіть в листопаді,
Не засипте ріллі і межі,
Не ставайте життю на заваді,
Ваші спереду ще куражі.
Дайте осені трішки гульнути,
Хай спадуть пожовтілі листки,
Бо не хочеться в зиму шмигнути,
Із снігів напекти пиріжків.
Перший сніг буде наче перина,
Хай зігріє озимі на час,
І покриє нову конюшину,
І сніги збережи про запас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
Курив колись дідусь мій люльку -
Удома різав самосад,
У праву руку брав кавульку,*
Ішов в село… Тоді назад…
У нього жовті були вуса,
Напевно, то від буркуну**,
Люлька йому була спокуса,
Ховав її, як йшов до сну.
Проте бабуся добре знала,
Де люлька є і є тютюн,
Його сушила, знов ховала,
В тютюн добавивши буркун.
Коли збирались до вечері,
Він руки мив, сідав за стіл
І закривав до двору двері,
Ніколи в хаті не курив.
Вже дідуся давно немає,
Як на городі тютюну…
Дідуся люлька все ж чекає…
Що хтось закурить ще до сну.
* Кавулька – палка - ( часто різьблена) для старших людей загнута півдугою зверху на яку спиралися…
** Буркун (трава), що додавали до тютюну для приємного запаху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
Поклоніться татусеві низько,
Щоб відчув він синівську любов,
Бо без тата немає колиски
І життя, без його настанов.
Подивіться на скроні, що сиві
І на зморшки, що вкрили лице,
Їхні очі бувають щасливі,
Як зігрієте їх промінцем.
Поцілуйте спрацьовані руки,
Хоч для них не потрібно жалю,
Подаруйте дідусеві внуків,
Хай вони скажуть слово: «Люблю!».
Придивіться уважно до нього,
Як ваш тато уже постарів
І звертайтесь немов до святого,
Тато завжди один у синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Ховалися зорі, як били громи,
По синьому небі хмарини пливли,
Сіяло півнеба і видно було,
Неначе у клубі дивились кіно.
А дощ наростав,, потім лив, як з відра,
Просили дощу і ліси, і поля,
Пожовкла трава заховалась у тінь,
Неначе боялась нічних мерехтінь.
А вибухи грому втікали удаль,
Неначе у кузні стомився коваль,
А дощ не змовкав, тихо стукав в вікно,
Такого дощу не було вже давно.
Стихали громи, зорі сяяли знов
І вечір від спеки потрохи схолов,
А дощ тихо йшов, він стомився - не лив,
Напевно йому бракувало вже сил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Вже руки тремтять, посивіли давно,
Солдати війни ще живі, хоч в кіно
Вони молоді… Рвався кожен у бій,
Не завжди із бою виходив живий.
Покрили могили поля і ліси,
Молилися Богу: «О! Боже, спаси!»,
Лягли молодими й понині лежать,
Лиш сонце і зорі над ними горять.
Сльозяться берези, ридають клени,
Під ними лежать молоденькі сини,
Рясніють тумани і гріють серця,
Тут шлях свій солдати пройшли до кінця.
А тим хто живий, хто вернувся з війни,
Вклонімося правнуки, внуки, сини!
Шануймо, прошу Вас, їх ще при житті,
Бо в нас ветерани – це люди святі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013
Напрям визначить вітер,
Шлях життєвий по часу,
Біль сердечну як витру,
Зникне болю гримаса.
У життєвих тенетах,
Підкоряючись долі,
Чи в падінні, чи злетах,
Вітрам в чистому полі.
Між хлібів золотистих,
З вітром разом пройдуся
І у помислах чистих,
У дитинство вернуся.
До хатини під лісом,
Чи в гаї солов’їні,
Чи в розлитому плесі,
Чи у скошенім сіні.
Зупинити би вітер
І послухати пісню,
Подивитись на жито,
До схід сонця – не пізно.
По життєвій стежині,
Попрямую поволі,
І роки від зозулі,
Я почую у полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013
Вірші свої я прочитати хочу,
У них моя душа і щирий спів,
Господь їх дав, мені їх напророчив,
Коректував, як бракувало слів.
Вірші мої написані для люду,
Що виникли й полинули з душі,
Я їх писав і ще писати буду,
Вони для мене рідні – не чужі.
Вклоняюсь Музі і Творцю на небі!
Без них єдиного не було би вірша…
І певно рими чують в них потребу,
Бо в кожен вірш добавлена душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013
Поля зелені, наче на весні,
Безлистий ліс замовк перед грозою,
Дощі ідуть, рясні ідуть дощі
І прагнуть зустрічі з холодною зимою.
Втікає осінь у далеку путь,
У білий сніг вбираються дерева,
Сніги спішать, хурделиці зовуть,
Але весна чекає березнева.
Перезимуємо звичайно і цей рік,
У первоцвіти глянемо крізь зиму,
Як зникне сніг, останній зникне сніг,
Земля одягне з пролісків кофтину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Немає ран, але болить душа,
Образа і понині коле серце,
Біжить сльоза, знедолена сльоза,
Струмочком по щоці, неначе вперше.
За що? Чому? Мені словесна біль,
Запала в душу і нанесла рану,
А був же спокій, мов озерний штиль
І мерехтіли в кольорі екрани.
Болить, якби ви знали, як болить,
Збираються у чашу знову сльози,
Приходить мить і знов душа ятрить,
Із неї треба вийняти занози.
І виплакати сльози всі за раз,
Щоб полилися бурною рікою,
Щоб жити без принижень і образ,
Лишатися в житті самим собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Чому «москаль» так рветься в Україну?
- Бо жадоба хватає за гортань…
А робить не розумно це й невміло,
Маючи зброю - робить без вагань.
Скупили все, на берегах, в Карпатах,
А наші дурні продають своє,
Не варто нам такого «брата» мати,
Бо взавтра «брат» цей в душу наплює.
Та відпустиш нас «брате» - дай пожити,
Нам наплювати на твій «рідний» газ,
Ми вміємо ростити і любити
І ти, повір, тепер нам не указ.
Брати мої, історію згадаймо,
Мить Хрещення, оту навік святу,
І силу нашу, силу пригадаймо,
Бо ми ж завоювали і Москву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2013
Мама в собі переносила болі,
Мама маленьких вивела на двір,
Мама одна буває в нашій долі,
Мама, ти їй життя своє довір…
Матуся – вона поруч , не далеко,
Матуся – це святиня, де поріг,
Матуся ліквідує небезпеку,
Матуся – це родина, оберіг.
Матусенька, вона мене родила,
Матусенька, кормила із грудей,
Матусенька з малого нас ростила,
Матусенька, зробила з нас людей.
Матінко, у мене ти найкраща,
Матінка - перлина у роду,
Матінка піде за нас на прощу,
Матінка все зробить до ладу.
Ну а «Ненька» - слово, наче свято,
Ненька - найдорожча на землі,
Ненька - в слові цім думок багато,
Ненька – нас обійме у теплі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2013
До дня писемності
Мову свою у золотий багет,
За кришталеве скло я в покуття поставлю,
Як Божий образ, як сім’ї портрет,
Немов святиню, у слова обрамлю.
Бо на землі, напевно, серед мов,
Вінок лавровий їй дали по праву,
Звертаємось до неї знов і знов,
Вбираємо у сонячну оправу.
Цвіте калина словом у душі
І ягід китиці, мов сльози українця,
Схиляють голови в знедоленій журбі,
Якої напилися ми по вінця.
Та ми народ, хоч нас цькують давно,
«Брати», яким не до вподоби мова,
Її слова - святе, міцне вино,
Окремі - наша пісня колискова.
Мово моя, перлино із перлин,
Проникни в серце кожної людини,
Хай повертає до Вкраїни клин
І мова буде у роду єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
Я хочу випити сьогодні за жінок,
За істинних жінок, яким вклоняюсь,
За жінку – маму, що леліє Бог,
До неї завжди руки протягаю.
За тих жінок, що нас взяли в життя,
І саме нас, а не когось інакше,
З якими відбулося в нас злиття,
І терплять нас – напевно це найважче.
За тих жінок, що можемо тепер,
В важку хвилину розказати біди,
За наших любих, дорогих сестер,
Які ніколи не таять обіди.
За вірних подруг, що міцні, як сталь,
В яких плече надійне, як в мужчини,
За їхнє серце чисте - як кришталь,
За допомогу дружню щохвилини.
Я хочу випити сьогодні за жінок,
За всіх, які живуть на білім світі,
Не випадково сотворив їх Бог,
Щоб чоловіча доля була в цвіті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
Все вперше і цікаве, і страшне,
Якщо це поцілунок - то блаженство,
Єдина мить і у полон візьме
І нагадає золоте дитинство.
А перший страх, чи перший переляк,
Коли на раз стають великі очі,
Кудись дівається з - під ніг свята земля
І світ не той, неначе хтось наврочив.
В житті не помиляється лиш той,
Який нічого не привик робити,
Такий буває на словах герой
І може лише просто говорити.
Немає на святій землі людей,
Які б не оступилися в житті,
А, якщо є – ці люди без ідей,
Вони, напевно, і без почуттів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Як людина відходить і лишає сліди,
Недаремно прожито, хоч пішла назавжди,
Часто пам'ять шукає ті стежини життя,
Щоб побачити кроки, де ходило дитя.
Хтось пройде по тій стежці і, напевно, не раз,
Пронесе чиюсь пам'ять - іншим дороговказ,
В невідомій родині, при чужому столі,
Пам'ять слід чийсь відтворить при інакшій зорі.
Хтось вино розливає за відбиті сліди,
Що лишились на згадку дорогими людьми,
Проголошують тости, п’ють червоне вино,
За слідочки людини, що померла давно.
Коли пам'ять витає, бережуться сліди,
Недаремно прожито, спомин лине завжди,
Якщо пам'ять живе, слід, як карта лягла,
Про людину таку кажуть теплі слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Діти Шевченкові, не заплямуйте мови,
Ви ж українці, при любій зорі,
Смоктали груди з чистою любов’ю
І плакали тихенько на дворі.
Весь український рід - родина нерозумна,
Що поклоняється сусідам і «браткам»,
Розміщений давно по їхніх тюрмах,
Життя ж народу у його руках.
Не плачте й не ридайте - українці,
Не кланяйтеся їм, бо це не варт…
Нехай втікають із землі чужинці,
А в діток наших хай міцніє гарт!
З корита, що в державі - відлучіте!
«Кобзар» нас вчить, щоб розум берегли,
І землю нашу хлібом освятіте,
Ми – українці, але не раби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013
Ти запитай у долі,
Яка твоя дорога,
Чи будеш вітром в полі,
Чи деревом розлогим.
Якщо підеш за Сонцем,
То світлий шлях проляже,
А шлях Молочний, друже,
На інший путь покаже.
Як впав, то піднімися,
Коли летиш - будь дужий,
Не ний і не журися,
Будь завжди сильним, друже.
Коли з тобою друзі,
Ти чуєш плече друга,
Ти не будуй ілюзій
Бо це твоя дорога.
Упевнено іди шляхом,
Який життя вказало
І май житло під дахом,
Де б щастя воркувало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013
Кожне слово твоє, ловить слух,
Кожну ноту чарівного співу,
Навіть вітер надворі ущух,
Налякався мовчазного гніву.
А слова, як струмкова вода,
Ллються ніжно, хлюпочуть об берег,
Наче пава іде молода,
Чи то квіти покрили дерева.
Як приємно мовчати удвох,
Коли крила ростуть в поцілунку…
І співають гаї – тьох та тьох,
Захмелівши від ніжного трунку.
Тільки ти, як тоді, мовчазна,
Лиш цілуєш неначе у душу,
Забриніла любові струна,
Берегти цю струну я ще мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
Чоловіки - партнери і раби,
Мужі, владики, полководці долі,
Ви повелителі хвилини і доби
І лицарі у боротьбі за волю.
Брати, батьки і любі дідусі,
Поети, композитори, актори,
Ви працею звеличені усі
І можете перевернути гори.
Ви голови у сім’ях споконвік,
Хоч три кутки доручено дружині,
Коли господар справний чоловік,
То завжди видно толк в такій родині.
Тримайте честь і бережіть свій рід,
Свою родину освітіте Ликом,
З коханою лишіть життєвий слід,
Щоб кожна з них пишалась чоловіком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
Теплий вечір осінній,
Захід сонця далекий,
Стає ліс чорно-синій,
Відлетіли лелеки…
Пригорнув тебе, люба,
Серце б’є в барабани,
Не шукаю я чуда,
Ти для мене кохана.
Йдемо мовчки по парку,
Місяць світить рогатий,
Ми попали у казку,
Я коханням багатий.
Поцілунок у віці,
Має долі служити…
Зорі тонуть у річці,
Нам ще жити і жити…
Ти так щиро смієшся,
До плеча прихилилась,
Серце в грудях ще б’ється -
Доля нам поклонилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Ви кожна інакша: чарівна, красива,
У вас десь береться незвідана сила…
Ми любимо Вас за тепло і за ласку,
То ж будьте щасливі, прошу Вас, будь ласка!
Для когось Ви мама, для когось дружина,
Для третіх сестра, ще для інших родина,
Мужчина шукає кохану єдину,
Що потім для нього складе половину.
Сумуємо часто, буває, що й плачем,
Мужчини без жінки частенько незрячі,
Нам ніжного слова й тепла завжди мало,
Ми прагнемо жінки, щоб ніжно кохала.
За Ваше тепло! За терпіння! За ласку!
Хай кожен мужчина потрапить у казку,
Щоб доля жіноча стелилась піснями
І Ви залишалися завжди ЖІНКАМИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Живу я Вами, бо люблю давно
І радий, що і Вам я небайдужий…
Я виглядаю кожну мить в вікно,
Оту єдину, неповторну ружу.
Хитається земля, як бачу Вас,
Хмеліє голова, у скронях стука,
А час втікає – невблаганний час,
Життєва хвиля знов у жилах хлюпа.
І раптом залоскоче хробачок,
Що десь той інший, що тепер із Вами,
І тихий зойк, немов тугий смичок,
Виводить звуки - різні ноти гами…
А Ваше ім’я, наче талісман,
Воно у серці, дороге для мене,
І Ваш чарівний, як смерека, стан,
Моє життя надалі переверне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
(Дякую, пані Наталі Мазур за допомогу!)
Доля дала багато літ,
Чудес просити не посмію,
Бо ще Тарас подав надію,
Котру вложив у «Заповіт».
Шевченко змалечку кріпак,
Проте йому всміхнулась доля,
І він відчув, що значить «воля»,
Коли зібрав її в кулак.
Життя коротке й нелегке
Судилося йому прожити.
Та він митець, умів творити,
І був народжений на те.
Злетів увись у ті часи,
Немов орел у хмари сині,
На славу ненці –Україні,
І нам заповідав рости.
Та тільки нам бракує ще
Єднання й розуму краплину.
Прийми, наш Батьку, дяку сина,
Хоч відчуваю в серці щем.
Кобзар давно вказав нам шлях
Та не змінилась наша доля,
Немає зораного поля,
А наш народ став, мов монах.
.Церкви будує, молитви
Перед іконами возносить,
У Бога тільки щастя просить,
Його ж не вміє досягти…
Під гаслами чужих заброд
Змарновано вкраїнську мрію.
По Україні вітер віє
І злидарює наш народ.
Та віримо, як ти колись,
Що вільними ще зможем стати,
І мову рідну поважати
Та із руїни піднестись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
Не кричу: « Прийдіть на допомогу!»
І не проклинаю білий світ…
Бо давно обрав свою дорогу,
Йду і я, як йшов мій древній рід.
Я пишаюсь тим, що українець
І возносить гордість до небес…
Що Господь подарував гостинець,
Що нарешті мій народ воскрес.
Ставлю свічку, як буваю в храмі,
Кланяюсь народу і землі,
Пам’яті родини – тата й мами,
До могили йду, як є в селі.
Якби я радів, щоб ближчим часом,
Мій народ позбувся власних пут,
Збудував широку щастя трасу,
Вибравши обдуманий маршрут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
До тебе, матінко, я лину у думках,
Сиджу один на кухні й тихо плачу…
І борода, я запустив, в сльозах…
Дивлюсь на фото, мов живих Вас бачу.
А туга крає, кличе в храм свіча,
Піду до храму, як ударять в дзвони.
Нехай очиститься розпущена душа,
Я помолюся тихо до ікони.
Дивуюся і згадую слова,
А ти ж мені тоді ще говорила…
Уважно слухав, та чомусь мовчав,
Бо розумів, що ти мене учила.
Хоч Ви давно не снилися мені,
Та я Вас бачу, як живих в родині,
Ви завжди поруч у моїй сім’ї,
Пам'ять про Вас, для мене це – святиня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Хто право дав ударити в лице?
Хоч Бог казав: « Щоку підставте другу…»
Та я б хотів віддячити свинцем,
Тим , що так нині здійснюють наругу.
Порвати на шматки, отих господ
І як Ведмедя, на цепах водити…
Хай їм у душу наплює народ,
Бо стало страшно на Вкраїні жити.
Горілка у ціні росте, мов на дріжджях,
Не тому, що її не вистачає,
Із нею скоро прийде інший крах,
Народ від оковитої, як муха вимирає!
Дивуюся… Чому чужі пани,
Які уже давно у нас до влади рвуться,
Не в змозі в себе толку довести,
А тільки з нами весь свій час гризуться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
Немає вірша без думок,
Вірша немає без любові,
Коли на серці знов замок,
То вірш написаний без крові…
Слова у вірші…Що слова?
Коли душі у них немає
І знов лисіє голова,
А новий вірш душі чекає…
До Музи прагнемо завжди,
Як вдався вірш - ростуть в нас крила…
Ми зможем поле перейти…
Щоб вірна Муза нас пригріла.
Бажаймо віршів - не віршів,
Щоб Муза нас завжди любила
І кожен з нас не тлів – горів,
Щоб доля вірші освятила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
Я бажаю Вам щастя
І здоров’я в родину,
Щоб коханка всміхалась
І раділа дружина…
Щоб пилася горілка,
Сало свіже жувалось,
На багатій тарілці,
Щастя Вам усміхалось.
Я бажаю Вам долі
І здоров’я в родину,
Хай коханою буде,
Тільки люба дружина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
(Навіяне віршем Михайла Таніча «ЧЁРНОЕ И БЕЛОЕ»)
Горе відійде,
Радість літає,
День з попереднім
Не співпадає.
Двічі в ту ж воду
Стати не сила,
Доля є гірка,
Доля щаслива.
Люди до всього
Завжди звикають ,
Хтось ненавидить -
Інший кохає,
Комусь для щастя
Досить хлібини,
Іншому досить
І половини.
Прагне людина
Щастя земного,
Робить усе -
Добивається свого.
Злиться, нервує,
Плаче сльозою…
І попадає в дощ
Із грозою.
Сонце виходить,
Птахи співають,
Люди радіють,
Знову кохають.
Що попереду,
Ніхто не знає.
Горе відійде,
Радість літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
Перебираючи роки,
Дивлюся у відкрите небо…
І ми вже стали теж дядьки,
А ще зробити досить треба.
Потрібно пестити внучат
І козаків із них ростити…
Для цього варто в світі жити,
Слова хай смутку помовчать..
Летять літа, біжать роки,
Та я весь час спішу додому…
Бо варто лише прилягти,
Я чую пісню колискову.
І знову сльози полились,
Зоря упала вечерова…
Ми за життя удвох взялись -
Я не скажу вам більш ні слова…
Лише піду у те життя,
Щоб обняла душа родину.
Повір, кохана, я прилину,
Схилюсь до тебе, як дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Слова лягають у рядок,
Скрипить перо - лишає слід,
У голові клубок думок,
Одні гарячі - інші лід.
На подиху один катрен,
А далі ще, і ще, і ще…
Папір лягає на диван,
Думки нові і новий щем…
А горобина за вікном,
Осінній шле мені привіт,
Вже на дивані, перед сном,
Вмивається пухнастий кіт.
Нові думки, нові слова,
Лягають знову в записник,
Приходить ніч, а я ж «сова»,
Вночі я працювати звик.
Вже зорі мерехтять вночі…
І місяць гупає у скло,
Я при запаленій свічі,
Творю словесне полотно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Якщо росіянин любить Росію – він патріот. Якщо українець любить Україну – він махровий бандерівський націоналіст.
Якщо росіянин говорить «хохол» - він по доброму іронізує над представником братського народу. Якщо українець говорить «москаль» - він виявляє такими словами свою націоналістичну, антиросійську сутність.
Якщо росіянин мітингує – він відстоює свої інтереси. Якщо українець мітингує – він відпрацьовує американські гроші, виплачені йому в антиросійських цілях.
Якщо росіянин розмовляє російською мовою – він просто росіянин. Якщо українець розмовляє рідною мовою – він Петлюра недобитий.
Люди, які живуть в Україні і ненавидять нашу державу – патріоти Росії. Українці, які живуть у Росії і люблять Україну – підривні елементи.
Зменшення російських шкіл в Україні – антиросійська політика. Відсутність українських шкіл в Росії – небажання вивчати свою мову.
ПОДУМАЙТЕ ЛЮДИ!!!
(Окремі вислови взяті з Інтернету і переведені мною, окремі взяті із спостережень.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013
Що я шукаю у собі,
Давно все знаю, так здається…
Чи є ще кутики душі,
Де вчинок певний відізветься.
Чи докричусь до глибини
І, чи почують закапелки?
Нема моєї тут вини,
Немов зимової веселки.
Можливо двері до душі,
Відкриє хтось, загляне в душу,
Ці люди будуть не чужі,
Відкрити двері їм я мушу.
Якщо знайдуть, оте, в душі,
Що заспіває, чи заплаче,
Чи гострі вихватить ножі,
Чи буде немовлям незрячим…
Тоді я зрозумію все…
Що ще душа моя багата,
Що, оте все, - то є святе,
Треба його оберігати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013
Спориші, спориші, спориші…
Ви стежками лягли по країні…
Ви припали усім до душі,
Для нас завжди були ви святиня.
Ви приносите радість душі
І даруєте щастя хвилину,
Моє диво – мої спориші,
Я люблю вас, мов матір єдину.
Як босоніж іду по стерні,
Вашу ласку я чую ногами,
Ви рослини моєї землі…
І ми завжди пишалися вами.
Ви накормите завжди коня,
Козаку віднайдете перину…
І співає щаслива земля,
До якої я думкою лину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
Лягав туман, немов із чар,
До сну давно збиралось місто…
Стояв засвічений ліхтар
І горобина промениста.
Тролейбус їхав у депо,
Закохані ішли із парку,
Хтось в барі пив смачне вино,
А інший доїдав ще шкварку.
У місті танці залюбки,
Туман клубочиться, як хмара,
А я сиджу й пишу рядки,
Які прийшли, немов примари…
Туман сідає на листки,
Жовтнева осінь у намисті,
Я хочу все це зберегти,
Як і дерева златолисті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
І ти його впустила в дім,
Ключа легенько повернула,
Він довгий час не був твоїм,
Та серцем ти його відчула.
Він добре знав про норов твій,
Вивчав тебе немов молитву,
Та й він був наче неземний,
Готовий був іти на битву.
Про різні квіти знав усе…
І, що конвалії ти любиш,
Він зірве їх і принесе
І ти, при ньому, їх пригубиш.
А потім впустиш його в сад,
Який ти називаєш раєм…
І двох тоді під зорепад,
Його пригостиш вперше чаєм.
Коли ж побачиш у очах,
Що з ним іти можна до згуби,
Неначе на вістрі меча,
Зіллються в поцілунку губи.
І піде кругом голова,
І очі вдивляться у очі,
І будуть зайвими слова,
В коханні пройдуть ваші ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013
Сльоза злетіла у бокал,
А там було вино…
Кохання пригадався шквал -
Це так було давно…
І з того часу у вино,
Летить гірка сльоза,
Вино вже випито давно,
А в голові гроза.
Кохання плаче, а не я,
Сльоза летить в бокал…
І тільки виблиск кришталю,
Нагадує причал.
Хоч ти давно на чужині,
В далекому краю,
Запала в душу ти мені,
Я й дотепер люблю.
Поставлю квіти на столі,
Наллю бокал вина…
І зникнуть сльози у вині,
Як ти колись сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013
Не буду плакати, просити теж не буду,
А кожну мить, як треба проживу…
Нехай мене побачать різним люди,
Що я завжди лишаюсь на плаву.
Не викину з душі ніколи волю
І не забуду хрещення своє,
Народу я бажаю гарну долю,
Коли в народу серце в грудях б’є…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013
Спілкуватися хочу із Вами…
Не тому, що один залишився…
Хоч давно вже не маю я мами,
Та я, друзі мої, оженився.
У сім’ї маю сина і внуків…
І живу, наче добре в родині,
Не боюсь, ні розбірок, ні слухів,
Бо сім’я - це для мене святиня.
А святиня – це те, що у серці…
Моє рідне, яке із душею,
Яке творить, яке добро вершить,
Що до купи завжди сім’ю склеїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013
Оранжева канва лягає до землі,
А я шукаю тінь в прозорому вікні,
У золоті дерева збуваються листви
І листя шурхотить, ми з ним давно на ти.
Повірте, вже давно, зберіг оте, що мав,
Колись її знайшов і щиро покохав.
А потім все життя беріг її, як міг,
Лише любов свою пускав я на поріг.
І море розлилось, і хвилі об причал,
Я про свою любов ніколи не мовчав,
Лише коли вночі, пекли нас комарі,
То ми удвох були щасливі до зорі.
Бо, певно до кінця, нас поєднав Господь,
Просив нас, ти дивись нікому не нашкодь.
І ми давно удвох, таке у нас життя…
Бо у житті своїм, ми прагнемо злиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
Ти вибач мені, сонечко,
Як я зірвусь колись…
Це певно на віконечку,
Сльози твої лились…
А я на дощ все списував,
Образи не тримав,
Хоч сам часами схлипував,
Проте завжди мовчав.
Образ я не тримав в собі,
Чекав, що прийде час
І знову роки золоті,
Повернуться до нас.
Як промінь сонця у вікні,
Збереться йти до сну,
Я твої коси чарівні,
До серця пригорну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
Такі вітри бувають тільки в снах…
Тендітні, що траву колишуть ранню,
Що гонять вруну зранку по хлібах
І охолонути дають обом в коханні.
І вітерець, що дує навпростець,
Не зупиняє музики, ні співу,
Вітер такий, як справжній молодець,
Додасть зерна багатому засіву.
Бо це лиш вітер – це не ураган,
У спеку подарує прохолоду,
Він зробить все – бо він в природі - пан,
Хоч він не в силі побороти воду…
Щоб кланялись вітрам у всі часи,
Бо, як на світі без вітрів прожити…
Вітри спокійні лише для краси,
А урагани є – несамовиті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013
Я твій портрет на пляжі малював,
Не аквареллю і не маслом вроду,
На мокрому піску портрет писав
І час від часу, лив на нього воду.
Шумів прибій і хвилі промовля,
Творили шурхіт, як чудове скерцо,
В руках пісок, мов гралось немовля,
Портрет писав з любов’ю через серце.
А ти дивилась вдаль, де кораблі,
Втікали від причалу і зникали…
І твій портрет, найкращий на землі,
Набігли хвилі і умить забрали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013
Завмирає душа…
Я чудово усе розумію,
Що комусь мій відхід,
Нанесе гострий в спину удар.
Та я тихо піду,
Бо душа при відході зомліє…
Полечу до зірок,
Де немає на обрії хмар.
Перед тим, як іти,
Зі всіма попрощатись зумію,
Напишу для вас всіх,
Дорогого до болю листа.
І тоді я в останнє,
На нашій землі захмелію,
За вас, друзі, я вип’ю
Неземного, міцного вина.
Але там,
У далеких зірках Андромеди,
Я молитися буду,
За тих, хто живе на землі.
І чекатиму з вами,
Єдиного Страшного суду,
Де зберемося разом
І мертві усі і живі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
Давайте славити у віршах все своє:
Червоний борщ, полтавські галушки,
Красу полів, яка завжди в нас є,
І в споришах заквітчані стежки.
Озера сині і ліси дубові,
Болото у мохах і птаха спів…
Красунь – дівчат, які у нас чудові,
І парубків, тут я не маю слів…
Наш прапор - де пшениця й небо чисте,
І тризуб «ВОЛЯ» - герб, що до душі…
Рясну калину, що росте намистом,
Небо у зорях в місячній красі.
Шматочок сала і линка із річки,
Грибів поліських чи з гірських Карпат…
З вербової лози малі колиски
І сушений на плоті самосад.
Найкращі в світі луки у лататті
І вишиті матусі рушники,
І писанки щороку в нас при святі,
І дим із комина, що в’ється догори.
Багато іншого, святого для народу,
Шматок хлібини й чашку молока,
Найкращу на землі у нас природу
І пісню, що з гірського потічка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Якби я знав що там на небесах,
Щаслива і згуртована родина,
Що моя мама знає внука шлях,
А тато вчить неначе свого сина.
Я б був спокійний на святій землі,
Земні гріхи старався б замолити,
Просив би Бога і усіх святих,
Щоб помогли у щасті всім їм жити.
Хоча далекий роду мій зв'язок…
Там пращури зустрілись незнайомі,
А на землі живі ще роблять крок,
Що поруч тут й живуть в своєму домі.
Якщо є пам'ять, значить є рідня,
Молюся тут за Ваше щастя в небі,
Життя родини - з колоса зерня,
Ми на землі, бо пам'ять рідним треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013
Туман. Який стоїть туман…
Напевно хмара заховала осінь,
Неначе непрочитаний роман,
Кохання до собору ніби просить.
У сиву плахту зібрано життя,
Ясніє десять метрів жовта липа,
Осінь прискорює мені серцебиття,
Коли кохання із туману глипа…
Туман клубком по вулиці пливе,
Будинки у вогнях вже переспіли,
Живе кохання, так воно живе…
Тумани від кохання захмеліли.
Вже піднімається угору сивина,
Земля радіє теплому світанку,
На дворі осінь, а в душі весна,
Такі думки туман навіяв зранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013
Горобина має вишиванку,
В кольорах червоно – золотих,
Перший промінь - сонця спозаранку,
Китиці червоні освятив…
В Україні ягоди єдині…
Всі в ожині, у ясній росі…
Щастя у калині й горобині,
Що квітують в осені усі.
Я тепер прошу осінні трави,
Що мені нагадують роки,
Нам не здобувати більше слави
І у шлях невідомий лягти.
А туман змиває листя й гілля,
Наречена йде вже до вінця,
До весни готується весілля,
Перед нами ж осінь золота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Я знов прийшов до Тебе на могилу,
Поговорити, вилити всю душу…
Одна лиш Ти мені добавиш сили,
З Тобою тут порадитись я мушу.
Складне життя тепер моє, матусю,
Чомусь на серці тяготою камінь,
Щодня, як вчила, Богу я молюся
І хоч не часто, та буваю в храмі.
Невістка, внук твій, правнуки здорові,
В мене болячки, Ти їх добре знаєш,
Хата стоїть, порядок в нас на дворі,
Стежина та ж, її Ти пам’ятаєш.
Та щось не так… Чи просто я втомився?
Родина вже не та - чужою стала…
Вірші пишу, а твій, отой, десь дівся…
А Ти його мені, так гарно прочитала.
Прийду до Тебе, мамцю, на сторіччя,
Бо і у тата також іменини…
Ношу з собою смуток на обличчі,
Бо з татом Ви зробили все для сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013
А парк у золоті увесь,
Трава зелена під ногами,
Листва формує орігами,
Та це у парку тільки днесь.
Ще Стир хлюпоче чарівний,
Листки відносить із водою,
Ріка бере їх із собою
У поцілунок затяжний.
Кущі, неначе золоті,
Стоять над Стиром мовчазними
І верби з гілками п’янкими,
На варті – справжні вартові.
До сну готується ріка,
Збирає води по краплині,
Вони прозорі, ніби сині,
Їх пестить річка у руках.
Ми переступимо поріг,
Де пломеніє красна осінь
Вона красу у серце вносить,
Щоби осінній сніг не ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
А землю я свою люблю…
За цвіт весняний, за хліба,
За те, що я живу в раю,
Де хліб усьому голова.
Болить мене чомусь в душі,
Як бачу рани по полях,
Окопи, схрони, бліндажі,
Не в силі згоїти земля.
Коли за гріш чи без гроша,
Плюндрують землю, як дівча,
Чому не стало в нас коша,
Щоб наш народ добру навчав.
Земля й країна в нас одна,
Вона любов’ю відповість,
Пригорне і віддасть сповна,
Коли господар ти - не гість.
Я України вірний син,
Нелегко жити в цім раю,
Та завжди я пишаюсь цим,
Бо землю я свою люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
Думки заклав я у веселку,
Зберіг тутешній цвіт душі,
Почистив чарівне люстерко,
Що заховав колись в глуші.
І подивився, як буває,
Чи є у ньому відблиск той,
Що моє серце огортає,
Щоб знову став я, як герой.
Гортає час книжки відомі,
Не має більше в мене слів,
Думки єднаю в ріднім домі,
Лиш близькі - інших не хотів.
Часи пройшли і понад світом,
Зійшла ясна для нас зоря,
Нам з зіркою цією жити,
Ця зірка - наше немовля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
Стоїть, розкинутий над Стиром,
Мій древній Луцьк в своїй красі…
І купола понад собором,
Хрестами вінчані усі…
Червоне листя ще на клені,
Потиху падає униз,
Листки окремі ще зелені,
Покриті крапельками сліз.
А вітерець жовтеньке листя,
Мете на чистий тротуар,
Чорні гілки листви зреклися,
Тримають вітровий удар.
Шепочуть вулиці й бульвари,
Тихеньким голосом листви,
А клумби, що зібрали чари,
До снігу будуть ще цвісти.
Весь Луцьк у золоті сіяє,
Біленькі хмарки в вишині,
Нас древній замок зазиває,
Що вечором увесь в огні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Сльозяться очі, на душі "сума",
О, як мені тебе не вистачає!
Хурделить доля і стоїть зима,
Любов ножами моє серце крає.
Тобі ж чомусь, без мене все одно,
Неначе птаха заховалась в клітку,
Тебе не можна витягти в кіно,
Закрили в хаті, начебто сирітку.
А пригадай, як ми ходили двох
По різнотрав’ї босими ногами…
Збирали у букет чортополох
І по ночах стояли біля брами.
Тепер один, немов у ті часи,
Коли моє кохання розцвітало,
Я так радів і Господа просив,
Щоби воно, як Сонце засіяло.
У тусклих фарбах ще летить життя,
Надія є, що ще воно засяє,
Можливо, ще вернуться почуття,
Новим вогнем кохання запалає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Листопад вже спішить на поріг,
Дощ збирає у темні хмарини,
Місяць красень показує ріг,
Ще висять китяги горобини.
Вітер знову пішов по полях,
Висихає рілля під посівом,
До спочинку готова земля,
Щоб родити набратися сили.
Відридали жовтневі дощі,
Павутина літає хмарками,
Шле нам сонце тепло для душі,
Нічне небо покрите зірками.
Листопад поміняє свій плащ,
Чорне гілля зіллється з ріллею,
Красень жовтень, йому ти пробач,
Він з удачею прийде своєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013
Розповім вам сьогодні про рідну Волинь,
Про ліси, болота і озера,
Де поля у льонах, що ясніють, як синь,
Де панує лісна атмосфера.
Як квітує земля - то чорничник цвіте,
Дубчаки молоді одягають листочки,
А під вечір в’юни у річках гомонять,
Своїм піском наповнюють ночі.
Коли хмари низенько в повітрі висять,
Поховалися зорі у небо,
Квітнуть рясно сади, а хрущі все летять,
Солов’їв чути вечором щебет.
Світязь б’є в береги, шурхотить очерет,
Сонце в вечір за лісом сідає,
Прилетіли качки, зупинили свій лет,
Мавка знов Лукаша виглядає.
Гріє душу Волинь, ця квітуча земля,
Де росте чудодійна ожина,
Прилітають лелеки сюди іздаля,
А на лузі цвіте конюшина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013
Перечитані книги давно,
Трохи вицвів рушник із весілля,
Та біжить ще життєвий струмок
І роса покриває довкілля.
Споришами покрились стежки,
Вже не вишиє мама сорочку,
Не піду по стерні навпружки,
Не візьму більш до клубу гармошку.
І вишневий садок вже не той,
І грушки облітають раніше,
Хоч в думках, наче я ще герой,
Та все голос щоднини тихіший.
Ще кохання у грудях горить
І весною чекаю лелеки,
Бережу я життя кожну мить,
Бо до вирію знаю далеко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013
По дорогах, де ходив я,
Спотикався, і не раз,
Піднімався, йшов і злився,
Та мене характер спас.
Була молодість і сила,
Розум, друзі, не прийшов…
Виростали сильні крила,
Наламати міг я дров.
Колись, чисто випадково,
Стрів я, друзі, мудреця,
Він сказав мені лиш слово,
І змінив мене з лиця.
Можеш впасти чи злітати,
Та коли піднявся ввись...
Не старайсь багато взяти,
Краще з ближнім поділись.
І тоді включився розум…
Добре знаю я тепер,
Час минув, минули грози,
Мудрих слів цих час не стер.
Як важливо на дорозі,
Стріти, друзі, мудреця,
Щоб не тільки на морозі,
Поміняти зміст лиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013
Ось на діжку дідусь набиває обруч,
Буде бабця капусту солити…
Робить сам залюбки, як колись, власноруч…
Він уміє й капусту кришити…
Натре моркву у миску, капусту січе
Так дрібненько, як тільки уміє.
Шатківницю до хати з комори несе,
Потім гарно в господі помиє.
Приготує відро гарних яблук тоді
І помиє солому вівсяну,
На початку капусту положить на дні,
Потім яблука викладе пряні.
Зверху знову капусту і круг, щоб під гніт,
Чисту шматку лляну, як годиться,
Бо капусту таку, роблять сотні вже літ,
Що смачна і буває нам сниться.
А коли на поріг наступає Різдво,
То капуста і яблука пряні,
На святому столі, як якесь божество,
Нас пригостять у вечір Різдвяний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
Похмурий ранок, дощ затих - хмарини
Побігли в синім небі навпростець…
Святкуємо твої ми іменини,
А за вікном легенький вітерець.
У домі затишок, парує зранку кава,
У холодильнику стоять аж два торти,
Сьогодні гості будуть поруч з нами,
Пришлють вітання і прийдуть листи.
Як то приємно, коли ти щаслива,
Хоч вчора готувала цілий день
І вже під вечір бракувало сили,
Щоби моїх послухати пісень.
Сьогодні гості завітають в хату:
Батьки, куми і друзі, як завжди
І зробимо для тебе, люба, свято,
І будеш ти, як квіточка цвісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
Мій Господи молюся я Тобі,
Що ім’я записав моє у книгу,
Що шлях життєвий визначив мені,
А з татових грудей розплавив кригу.
Молюся, Отче, за гріхи батьків,
За грішні вчинки славної родини,
Молюсь за друзів тих, яких зустрів,
За честь і славу неньки України.
Молитись буду перед вівтарем,
Щоб щастя нам приносило причастя,
Щоб світ сіяв і зник сердечний щем,
Щоб у житті завжди родило щастя.
Я на колінах попрошу Тебе,
Згуртуй народ і дай йому краплину
Простого щастя і життя тепер,
Щоб ми любили рідну Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013
У Поліських лісах, між озер і ожини,
Де до хати веде кожна в лісі стежина…
Де болото мохове лягає під ноги
І де серце саме вибирає дорогу.
У чорничнім краю і у цвіті ожини,
Карасів наловлю і вугрів для дівчини.
Віджену комарів, що літають, як хмари,
Зварю юшку з грибів, вона буде, за чари.
По піщаному дні, ми купатись підемо,
Повний козуб чорниць до обіду нарвемо,
Солов’ї у лісах нам співають казково,
Це поліський мій край, тут моя колискова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013
Настала жовтнева пора,
Червона висить горобина,
До школи біжить дітвора
І сірими стали хмарини.
Полощуть дощі із відра,
Так нудно на серці буває,
Змивають пилюку з листка,
А ягода сонця чекає.
А ти на роботу спішиш,
Напившись тепленького чаю,
А потім додому летиш,
Бо ж я у вікні виглядаю.
Знімаєш легеньке пальто,
Сідаємо їсти обоє,
Мені по житті повезло,
Що доля з’єднала з тобою.
І затишок ліг на диван,
Актори виконують соло,
Замовк у столиці майдан,
Екран засвітився казково.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013
Дні пролітають
Птахою в небі,
Не залишають
Та і не треба…
Смутку картину,
Радості соло,
Хмарою линуть
В небі високо.
Рвусь я у небо,
Вслід за тобою,
Чую потребу
Із головою,
Бо закохався,
Наче малеча,
Як не старався,
Думав про втечу…
Добре ти знаєш,
Бачиш страждання,
Та чи кохаєш,
Зіронько рання?
Десь в синім небі
Хмари зійдуться
І при потребі
Разом зіллються.
Не став я трусом,
Бо я твій вірус,
Ти станеш плюсом,
Я буду мінус.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013
Як заграють цимбали – затанцюють Карпати,
Полонини затягнуть свої диво-пісні,
З топірцями гуцули стануть в круг танцювати,
А смереки до танцю додадуть голосів.
Скелі Довбуша пісню теж затягнуть тихенько,
Плотогони по ріках знов відправлять плоти,
Коломийки полинуть у Міжгір’ї тоненько
І трембіти у горах перестануть густи.
А цимбали все грають, веселяться Карпати,
Позліталися птахи на гірський Синевір,
А цимбали все грають, лине пісня крилата
І співають Карпати, що найкращі із гір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013
Чому я, друзі, й досі не помер?
Тому, напевно, що ви завжди поруч.
Я славлю ім’я кожного тепер,
Ми всі гуртом дамо любому фору.
Чому я, друзі, й досі не помер?
Напевно, тому, що думки єдині,
Ми на землі, яка поміж озер,
Над нами завжди сяє небо синє.
Чому я, друзі, й досі не помер?
Тому, що кожного плече відчув часами,
А Ваше слово, як життєвий нерв,
Було тим словом, що ішло від мами.
Чому я, друзі, й досі не помер?
А через те, що просто хочу жити,
І кожен день – вівторок чи четвер,
Своє життя повинен я любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013
РОКИ ЛЕТЯТЬ, ЯК ХМАРИ В НЕБЕСАХ,
НА НИХ ДИВЛЮСЬ МРІЙЛИВО Я УГОРУ,
ЯК МИ ТОДІ… ЯКА Ж БУЛА КРАСА…
ПРИСНИСЬ МЕНІ, МОЯ ЧАРІВНА ЗОРЕ!
ЩОБ ПРИГАДАВ, ЯКА ТИ СПРАВДІ Є,
БО ТВОЇ ЛАСКИ ПАМ’ЯТАЮ Й НИНІ,
А УСМІШКА ТВОЯ Й ТЕПЛО ТВОЄ,
ЗОВУТЬ МЕНЕ, НЕНАЧЕ НЕБО СИНЄ.
НІКОЛИ НЕ ЗАБУДУ ТИХ ХВИЛИН,
КОЛИ НАМ НОЧІ ДАРУВАЛА ДОЛЯ,
А СТАЛОСЬ ТАК - ЛИШИВСЯ Я ОДИН,
ОДИН, ЯК ПЕРСТ, НА ВСІМ ЖИТТЄВІМ ПОЛІ.
ПРИСНИСЬ МЕНІ І ЗАЛИШИСЬ У СНІ,
ЗІГРІЙ ТЕПЛОМ У ВЕЧІР, ЩО ІЗ ЛЬОДУ
І ПРИГОРНИ, ЯК В ТІ КАЗКОВІ ДНІ,
ЩОБ МИ УДВОХ ВІДЧУЛИ НАСОЛОДУ.
РОКИ ЛЕТЯТЬ, ЯК ХМАРИ В НЕБЕСАХ,
НА НИХ ДИВЛЮСЬ МРІЙЛИВО Я УГОРУ,
ЯК МИ ТОДІ… ЯКА Ж БУЛА КРАСА…
ПРИСНИСЬ МЕНІ, МОЯ ЧАРІВНА ЗОРЕ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Блискавиці у хмарах
І громи вдалині,
Наче казки, чи чари,
Що приходять у сні.
Солов’ї в тихім гаї,
Витинають пісні,
Десь кохання чекають,
Зорі в небі ясні.
Цвітом світиться вишня,
Гуде зранку бджола
І дівча з коромислом,
Тихо йде із двора,
Щоб набрати водиці,
Напоїти коня,
Може доля насниться
І засяє зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Червоніє горобина,
Червоніє горобина,
Осені іде пора…
Ще ясніє небо синє,
Ще ясніє небо синє,
Але літо догоря.
Знов клубочуться тумани,
Знов клубочуться тумани,
Береги стоять в росі…
Я люблю тебе, кохана,
Я люблю тебе, кохана
І про тебе думи всі…
Дні летять у стиглу осінь,
Дні летять у стиглу осінь,
Та кохання лине ввись.
Бо воно ще літа просить,
Бо воно ще літа просить,
Любе, літо, одізвись.
Червоніє горобина,
Червоніє горобина,
Осені іде пора…
Ще ясніє небо синє,
Ще ясніє небо синє,
Але літо догоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Мені затишно стало
На цій грішній землі,
Хоч вже листя жовтаве
і нема журавлів…
Проте стежка підсохла
Після рясних дощів…
І береза, як охра…
Вітер дує з полів…
Снує бабине літо,
Лягло листя в траву,
Став у сні я літати,
Не лечу на яву.
Від тепла серце б’ється,
Певно, ще не літа…
В літо серце несеться,
Це ж пора золота..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Обходив я світ широкий,
Бачив все, та не збулось…
Те, що впало колись в очі,
Так і стріти не прийшлось.
Піднімався круто в гори,
Плив по річці навпростець,
У чужі краї, крізь море,
Думав, там знайду вінець.
І не раз мені прийшлося,
Переглянути себе,
Чи каштанове волосся,
Мене в край свій позове.
Та проте, неначе чари,
Хтось насипав на поріг,
Може серце із металу
Чи на серце випав сніг…
Те ж каштанове волосся,
Застелило білий світ,
Так мені і не прийшлося,
Розтопити серця лід.
Щоб іще на білім світі,
Розтопити лід вдалося
І знайти, оту єдину,
Із каштановим волоссям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
Я руку протягну, не як жебрак,
Голодним не проситиму хлібину,
Комусь подам я руку просто так,
Тим, де відчую серцем я людину.
Окрім руки підставлю і плече,
І упряж одягну, як є потреба,
Хай вчинок мій нікого не пече,
Як необхідно, прихилю і небо…
Допоки сила у руках ще є,
Життю радію, маю вірних друзів,
Хоча у кожного давно життя своє,
Теплом ділюся з ними по заслузі.
А ще радію друзям, як добро,
Ділити горе теж я научився,
Напевно по житті мені везло,
Бо в певний час і саме там родився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
Червоні квіти круглий рік,
Дають любов людині,
Якщо червоні - то навік,
Шанують очі сині…
Пр. Червоні квіти бережіть,
Бо в квітах цих кохання,
Тепло у них завжди лежить
І квітне спозарання.
І карим також зацвітуть,
Зеленим усміхнуться,
Червоні квіти сліз не ллють -
Коханню віддаються.
Ви бережіть червоний цвіт
І квітку, що червона,
І скільки Вам не має літ,
Душа в червоних гронах.
Нехай квітує в нас життя,
Червоні квіти сяють,
Росте завжди серцебиття,
Коли тебе кохають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
Зігрій у холодні дощі,
Коли павутина пропала
І скинь ті промоклі плащі,
Як лити уже перестало.
Осінні хмарки поміняй,
Віддай половину для неба,
Хай Сонцем горить небокрай,
А більшого людям не треба.
І зиму, прошу, скороти,
Щоб теплою нам удалася,
Щоб лиш на Різдво залягли,
Сніги і у них закохайся.
Щоб наша зима, як зима,
Різдвяним морозом вдалася,
І щоб Різдвяна в нас сурма,
В зимову косу заплелася
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
Плаче вітер хустинкою,
Береги у воді,
Сяють роси краплинкою,
У річковій імлі.
Очерет пахне ладаном,
Не сумує душа,
Та життя ще не складено,
Бо немає гроша.
В берегах, що задумались,
Став лягати поріг,
А роки промайнули всі,
Час на душеньку ліг.
Пролітає сніжок уже,
Не зібрали врожай,
Проте доля тепло несе
І зникає печаль.
А коли Сонце промені,
Подарує в житті,
Полетять наче в комині,
Наші думи ясні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013
Полісся знову в запахах грибних,
В Карпатах гриб дурманить полонини,
Опеньки й маслючки і «білі», як один,
Лягають зібрані у плетені корзини.
Яка ж то радість «білого» знайти,
Душа співає «гімн грибний» природі,
Від втоми в лісі на мохи лягти
І дякувати лісу і погоді.
Корзини повні і душа цвіте,
А кількість «білих» – ордени на грудях,
Бо справжній гриб, лиш по ночах росте,
Щоб рано–вранці показатись людям.
Людині щастя, як ростуть гриби,
Коли тумани покривають гори,
Чи на Поліссі від грибів сліди,
Гриби ж бо в лісі диво-казки творять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013
Плаче небо від осені,
Журавлів вже нема…
Бо давно берег скошений,
Йде в безтрав’я – зима.
Плаче сонечко вишнею,
А ріка воду п’є…
Запах літній колискою,
В нашій долі цвіте.
Як набридли дощі в душі,
Хай вітри гомонять,
І летять по щоці моїй,
Сльози і мерехтять.
А дощі, як вгамуються
І засяє роса…
Хмари враз поцілуються
У ясних небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
І задощило… Пелена із хмар,
Закрила небо сонцю вже неділю,
Лише із рідка Місяць, як ліхтар,
Несе нам світла сонячну надію.
Періщить дощ, на дворі вже моква,
Ховається під стріхою пташина,
Як добре, що закінчились жнива
І відцвіла червона конюшина.
На чорнім полі вже стоїть вода,
Хоч поле не засіяне на зиму,
Неситний вітер дерево гойда,
Зриває листя наче одежину.
Осінній дощ холодний і рясний,
По вікнах б’є і заглядає в комин,
Та прийде день безхмарний і ясний
І від дощу залишиться лиш спомин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Великий Верещака був поет,
Він наче батько чатував на сайті,
Пішов від нас, та залишив портрет,
А ще слова, які багато варті.
Розрадити, поставити на шлях,
Учив завжди поета молодого,
А сам парив у небі наче птах,
Завжди в житті він добивався свого.
Миколо, брате, сироти тепер,
Без тебе ми, як без батьків дитина,
Для нас живий, для нас ти не помер,
Тебе шанує сайтова родина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
Робота жовтня… Підпис на картині,
Дерева золоті, а небо синє-синє…
Пшеничним сходом зеленіє поле,
Густий сивач біжить по лузі кволо.
Ось три ялини, наче три сестриці,
В туманній хвилі кожна бадьориться,
А листя клена, наче хтось із казки,
Наніс на полотно в чарівні краски.
По вечорах у небі сяють зорі…
І сунуть хмари, наче вони хворі,
Плететься Місяць, роги взяв угору,
Світить на стежку, що веде до двору.
Малює жовтень чарівні картини,
Нанизує на трави намистини,
Що наче перли світяться із рання,
Красуня осінь обняла коханням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
Майже по В. Гафту…
У Луцьку два гуляли пси,
Біля Варшавського базару…
Я їх гарненько пригостив -
Дав хліба шмат і кусень сала.
Але, Віталію, навіщо,
Ти кормиш псів, які бездомні?
Бувають люди в нас голодні,
А є такі, що зовсім нищі…
Є серед нас іще такі,
Що лають, наче з переляку,
Проте ці люди не святі,
Скупі, бо по житті невдахи.
Коли ж живемо на землі,
Не будьмо, як ота собака,
Допоможімо при житті,
По-іншому – вперед, на плаху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Я мріяла обрізати косу,
Яка була красою за плечима,
Обрізала… І жаль тепер ношу…
Ніхто не проводжає вже очима.
Вона ж для мене гордістю була,
Аж до колін звивалася змією,
Росло дівча і з ним росла коса,
А я пишалась гордістю своєю.
Під хлопця я постриглася чомусь,
Заволоділа іншою душею,
По іншому я Богу вже молюсь,
Бо розпрощалася із гордістю своєю .
Храніть оте, що Бог дає в житті
І бережіть його, немов очну зіницю,
Ми люди на землі і ми тут не святі,
Та те, що нам дано, нехай святиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Коса смертельна, кожен день стина
І я викреслюю із списку своїх друзів,
А попереду наче мур - стіна,
Я обійти уже її не в змозі.
Часом до мене голоси такі,
Яких я пам’ятаю з днів дитячих,
Лунають начебто святі,
Я чую їх, проте я їх не бачу.
Можливо я до раю попаду,
А може і до пекла шлях проляже,
Хоча гадати, друзі не люблю,
Господь мені дорогу сам покаже…
Я кроки ще ступаю, як колись,
Не встиг допоки все договорити,
Думки ще є… А де вони взялись?
Із ними ще прийдеться трохи жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
Хлопцям, що полягли під Крутами присвячую…
Три сотні проти всього війська,
А далі що? А далі смерть…
Не ставлять довго обелісків,
Бо заплямована їх честь.
Юнці безвусі – вже герої,
З свинцем у грудях навіки,
Що не здали землі святої
І всі до одного лягли.
Прийшов до їхньої могили,
Став на коліні, як рекрут…
Щоб взяти в них отої сили,
В безвусих хлопців біля Крут!
На тому світі поіменно,
Як стріну на землі зиму,
Юнцям безвусим, персонально,
Я руку щиро потисну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
Спроба перекласти вірші Валентина Гафта…
Усім відомо, що життя – театр,
Хтось просто раб, а інший – імператор,
Хтось з нас мудрець, а де - хто – ідіот,
Хтось мовчазний, а цей уже – оратор,
Той чесний, буде провокатор,
Бо завжди людям ролі Бог дає
Для Нього ми завжди іграшки є,
Видніше Богу із небес…
Олександр Сергійович Пушкін,
А напроти – Жорж Дантес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
Вливається у мене, мов із струмка вода,
Пташиним щебетом вривається у груди,
Чарівна музика, мов з кришталю сльоза,
Що може привести навіть до згуби.
Сполохує, часом лоскоче слух…
А потім цвітом закружляє в танці
І вальс звучить, хоч промінь вже потух,
Так цілу ніч, аж сонце зійде вранці…
Дарує крила і несе увись,
Вривається у вікна і у двері,
Сідає на дерева, наче рись,
Барвистих по осінньому артерій.
І тільки взимку захурделить світ,
Посипле сніг, закривши сонце зрання,
То музика, немов холодний лід,
В клітини мозку закладе чекання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
А рваний вітер лазив по шибках,
То затихав, а то черпав десь силу,
Листя зривав, робив це залюбки,
Гонив за хату, мов давав їм крила.
Злітав до хмар, а потім падав вниз,
Гонив дими, що з коминів сивіли…
І золото зривав з деревних риз,
Хоч біля них втрачав бувало сили.
Летіли хмари й птахи із гнізда,
Налякані стихією п’янкою…
І зеленіла в полі борозна,
А вітер не давав землі спокою.
Холодна осінь сіла на поріг,
Дощі, дощі вже перемили долі
І наче із відра посипав сніг,
І побіліли враз дерева голі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013
Ми зустрілись – це не сон,
Ресторан, вино, «шансон»
І замовлений «музон»
Небо в зорях…
Нам співали солов’ї
Чарівні свої пісні
І здавалося мені,
Все в узорах…
І летить моє життя
Крізь засіяні поля
І дивується земля
Цьому лету…
Бо до тебе лину знов,
Я зустрів свою любов,
До якої довго йшов
По паркету…
Знаю,ти давно не спиш,
У думках кудись летиш,
Ти у ліжку і мовчиш,
Ще тепленька…
Тебе ніжно пригорну,
Свою зіроньку ясну,
Свою квітку чарівну,
Дорогеньку…
Прочитаєш ти в очах,
Там моя любов – не страх,
Краще разом при свічах,
Моя доле…
Бога я тепер молю,
Як же я тебе люблю,
Бо знайшов і не згублю
Тебе, зоре…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013
Любителям гумору
Грають «жмурки» дід і баба,
Є на те причина…
Бо ховає баба завжди від діда плящину.
Цілий день шукає часом,
Баба дуже рада…
А коли дід розшукав –
Ховається баба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
І дожили… У нас вже сивина,
Хоч юність ще стоїть перед очима…
Життєві нерви, мов туга струна,
Бринить тужливо в нас поза плечима.
Нам мудрості добавили роки
І внуки, як пташки защебетали,
Та повертаємось в дитинство залюбки,
У рідний дім, який зовемо раєм.
І кожен крок, як стиглий колосок,
Життєвим урожаєм повнить діжу,
Хоч до кінця не вивчений урок
І ще не час життя знімати лижі.
Ще варто подолати довгий шлях,
Лижню життя проторити родині,
Засіяти розорені поля
І відлетіти в журавлинім клині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013