| Сторінки (45/4474): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Таких потрібно берегти людей,
Що залишають по собі сліди,
Що переповнені невичерпних ідей,
Які залишать людям назавжди.
Вони творили і всього себе,
На плаху положили ще живими,
Не корчили із себе, я – «цабе»,
Жили як всі і не були святими.
По-різному складалося життя:
В одних воно спокійне й тихе-тихе…
У інших дні прикидані сміттям
І часто щастя чередує з лихом.
Та більшість з мудреців – це «босяки»,
Саме вони творці, що мають силу,
А інші просто люди – сіряки…
Що прагнуть жити на землі щасливо.
Найдовший шлях лишає тих зоря,
Що залишають слід земний навіки,
Для них молитви чутно дзвонаря,
А постаменти бережуть їх лики.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2013
Тумани вкрили берег у росі,
Сховалась ряска між очеретами,
Забрало Сонце промені усі,
Покрилось небо ясними зірками.
В дуплі старої верби порохно,
Світило тьмяно, мов казкове сяйво
І тінь хиталась, як маленький гном,
І ця краса була для нас, як "тайна".
Дурманили покошені луги,
Під кумкіт прохолодного туману,
Що прокладав над річкою стежки
І гоїв травам не зажиті рани.
А каченята, наче залюбки,
Під берегом мальками ласували,
За карасем ганяли щупаки,
Лиш зорі у воді відпочивали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2013
І захотілось осені щедрот,
Вдягти камзол із золота п’янкого,
І знов зробити свій переворот,
Щоб ми давно не бачили такого.
Всю зелень заховати до ріллі,
А де рілля - засіяти озимі…
І замість співу зранку солов’їв,
Почути спів осінньої пташини.
Ховаються в болота комарі,
Птахи готують харч собі на зиму,
Сховались миші в скиртах зі стерні,
Від картоплиння знову запах диму.
Пора щаслива, справжня благодать,
Дарує нам свою красу щороку,
Осінні хмари птахами летять,
Клином надії угорі, високо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Червоно сонце освітило схід,
Зірвався вітер і проснулись хмари,
Холодна сирість, наче перший лід,
Торкнулась струн осінньої гітари.
Кленовий лист у всій своїй красі,
Затріпотів і полетів додолу,
А ліс у золоті позбувся голосів,
І зашумів, якось осінньо - хворо…
Туманний ранок - дихає город,
Дерева вимальовують пейзажі,
Приносить осінь купу нагород,
Що новий день, то нові персонажі.
Ще «літо бабине» нам принесе тепло
І полетить біленька павутина…
Знов потемніє золоте село
І змінять фарби осені картину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Відбитки від дощу приносять серцю муки,
Я осінь попрошу притишити ці звуки,
Хай легкий шум його плете рядно з водиці
І під таким дощем озимина святиться.
Спадає жовтий лист попід дощем осіннім
І небо угорі тепер осінньо – синє,
А хмари все летять і закривають небо,
Жмут осені несуть і думають, так треба…
Осінній листопад дощем холодить душу,
Все золотить кругом, теплу наносить глум…
Змовкає птаха спів, ховає ліс у глушу,
Чорніє все кругом і навіває сум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Берегине вогню, берегине рідні,
Берегине народного слова…
Тобі низький уклін за душевні пісні,
Живи довго і будь нам здорова.
Поки ти на землі, рід укупі завжди,
Бо летить, вчувши крик берегині,
Нас додому ведуть твої, мамо, сліди,
Чисте небо, безхмарне і синє.
Ти поклич в любий час, злетимося ураз,
Бо родина - це те найдорожче,
Що в собі ти несеш і даєш водночас,
Ми ж до тебе йдемо, як на прощу.
Щира дяка тобі, що даруєш тепло,
Бережеш, як зіницю родину
І допоки ти є - є родинне гніздо,
То до тебе на крилах ми линем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Пролетять, немов птахи, перелистані роки,
Побіжать удаль, сховавши пережите…
Підростуть сини й доньки і зажуряться батьки,
Що так мало залишилося пожити.
Що ще внуки при зорі заспівають молоді
І запросить внук бабусю танцювати,
І захочеться тоді, коли Місяць угорі,
Вийти в поле і від радості співати.
Сиплять зорі на поріг, в дім зібралася рідня,
Діти, внуки за столом – батьки щасливі…
І коли в душі тепло, осідлаю я коня,
Молоділи б нам батьки, хоч вже і сиві.
Вип’єм келих ми вина, за родину і до дна,
Щоб батьківська завжди хата нам співала,
Щоб натягнута струна, і батьківська сивина,
Грала довго й на порозі зустрічала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013
Любителям гумору...
Спозаранку до лікаря прийшла молодиця,
Губи ледь підфарбувала, новенька спідниця…
Лікар скоса подивився: знайому особа,
Присідайте, запрошує, шкельця взяв на лоба.
Розказуйте!.. Боже милий, і тут почалося…
«Все болить у мене доктор, лиш окрім волосся…
Руба в спині, ноги ниють, у вусі стріляє,
При ходьбі буває часто від вітру хитає…
Голова болить щоднини, сльози заливають,
Як мені так дальше жити, просто вже й не знаю?»
Усміхнувся хитро лікар і промовив слово:
« А мені чомусь здається, що Ви є здорова…
Позавчора бачив зранку Василя у хвіртці,
Вчора Петра, що так шмигнув, при живій то жінці…»
- О, Господи Боже милий! Невже люди знають?
На одне здорове місце і то зазіхають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
Зірвалася зірка у простір - летить одиноко,
Свій шлях залишила у синьому небі на мить,
А скільки ж до неї? Не знаю… Вона так високо…
І лет цей не зможе, повірте, ніхто зупинить .
Якщо кожна зірка горить і з душею згасає,
А ті, що горять - як люди, що ще на плаву…
Дивлюсь я на небо і зірку єдину шукаю,
Бо тільки при зірці на білому світі живу.
Щоб зорі у небі злітали лише коли треба,
Щоб віку добавив Господь молоденькій зорі…
І щоб ми дивилися завжди на зоряне небо,
І душі у нас залишались завжди молоді.
Щасливого лету, зоря! Ти свій слід угорі залишила…
Напевно, щасливо своє прожила тут життя…
Бо швидко погасла, напевно, кудись ти спішила,
Чи може летіла у простір - родити там нове життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
В Україні живу, де Полісся й Карпати,
Стяг єдиний несу, мрію сіяти й жати,
Об’єднати Донбас аж до Чорного моря,
Щоб їх вогник не згас – не було більше горя.
Щоб на новім мості українці зустрілись
І, щоб всі вороги у Дніпрі потопились,
Бо держава у нас, як єдина родина,
Сини й доньки, прошу: Бережіть Україну!
І під стягом своїм заспіває ще доля,
Ми підемо грудьми за єднання і волю,
І кордон наш із рук обніме Україну,
Бо земля для всіх нас, наче матір – єдина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2013
І заграли цимбали, підхватили музики,
Коломийка лилася, били такт черевики...
І підошви горіли, танцювали Карпати,
І співали смереки, бо сьогодні тут свято.
Капелюшки спітніли, а цимбали все грали,
Сині гори до ранку коломийки співали,
Зорі взявшись за руки, мерехтіли високо,
А вода Черемоша бігла рваним потоком.
Полонини мовчали, вони слухали диво,
Бігли хмари по небі, усміхались зрадливо,
Заховали вершини в своїм сивім тумані,
І замовкли цимбали, як зоря зникла рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2013
Зірви, хмаринко, нам осінній лист
І зацілуй дощем ранковим щоки,
Пошли нам вітру неповторний свист,
Що гонить листя осінню щороку…
Зігрій промінням вранішню росу,
Вдягни дороги у ясні тумани
І прибери у золоту красу,
Поля розорені, щоб заживити рани.
Щоб осінь заспівала при зорі,
Зібралися під скиртою зайчата,
Щоб довго не злітались снігурі,
А щедра осінь принесла нам свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2013
Я знов до тебе лину, як тоді,
Коли був чуб обмазаний смолою,
Зростав, мов ліс, уверх над головою,
Коли були ми двоє молоді…
Носив тоді тебе я на руках,
А ночі нам завжди не вистачало,
Як солов’ї до ранку не мовчали
І зорі рахував Молочний шлях…
Стирались губи в місячній красі,
Кохання в нагороду пломеніло,
А серце відпускати не хотіло,
Тебе додому по рясній росі.
Проте й тепер, коли немає чуба,
Замість смоли біліє сивина,
Для мене залишилась ти одна,
Ота єдина, що так серцю люба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2013
Ударив грім в безхмарнім небі,
Спинилося серцебиття,
Здалося, що уже не треба,
Ні сонця більше, ні життя.
Отой один, що був опора,
Злетів до хмар і десь пропав…
О, як це сталося не в пору,
Її ще вчора він кохав.
Красива жінка - в мить вдовиця
І наступила темна ніч…
Іще красива молодиця
З життям лишилась віч-на-віч.
І смутку хвилі налетіли,
Діти далеко, враз сама…
Від снігу коси побіліли,
Життя окутала зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
Золотіє у полі, один наче перст,
Клен, вдягнувши осінню сорочку…
Хоч чекає на нього рясний падолист,
Він тепло своє п’є по ковточку.
На мольберт і не раз, його слали портрет,
Золотий із багрянцем, зелений…
Та найкраще виходив осінній сюжет,
Одинокого в золоті клена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
А хмари летять, а хмари летять,
Як клин лебединий на фоні,
Дерева шумлять, дерева шумлять,
Осінні, зелено-червоні.
Вдягає свій одяг осіння пора,
Лиш чорні поля від врожаю…
До школи пішла гомінка дітвора,
Вже листя додолу злітає.
Рясніють дощі і мокріють стежки,
Малюють осінні пейзажі…
І листя спішить в поля навпружки,
Мов хоче спочити на пляжі.
Біжить вітрюган, робить в хмарах дірки,
Грибний лісовик в гості просить…
Лиш промені сонця латають хмарки,
Всіх в гості запрошує осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
Волинянине мій, брате духу й пера,
В нас коріння одне із Волині.
Це святиня для нас і тут зайві слова,
Бо тут небо по іншому синє.
Нас єднають думки, справи спільні у нас,
Ми на чатах в держави своєї,
Хоч рубнемо з плеча, це ще буде не раз,
Ми ж бо діти землі однієї.
І допоки живі, ще перо не тупе,
Вороги ж нас, як круки обсіли,
Тобі, брате, завжди я підставлю плече,
Щоб ми дружбі обоє раділи.
Бережімо, що є, хай квітує земля,
Наша рідна Волинь, Україна,
Золотяться колоссям безкраї поля,
Ми на варті! Хранім Батьківщину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013
Відродила земля до спочинку спішить,
Літо бабине вже відлетіло,
Помаранчеве листя летить і летить,
Ну а я задивляюся в небо.
Я люблю коли осінь і небо в зірках…
І сичі не кричать вечорами,
І коли до межі давно обраний шлях,
Наче тепла дорога до мами.
Зникли хмари з небес, небо сяє в сині,
Червоніє казкова калина,
Я дивлюся на те… Те, що бачу в вікні -
Це ж мій край і моя Батьківщина.
(До пісні, якщо хтось візьме…)
(Приспів може бути інший…)
Пр.
Я Полісся люблю і Поліссям живу,
Я шаную батьківську могилу.
Та проходять часи, хоч я ще на плаву,
Я молюся й прошу в Бога силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013
Любителям гумору
Кожен день і кожен час семимильним кроком,
Йде прогрес вперед від нас, ніби ненароком.
Хтось збирається на Марс, хтось шука мікроби,
Хтось засукав рукава – ліки від хвороби.
Думає простий народ, як у світі жити,
А дівчата молоді – гарно заміж вийти.
Бо проблеми є у всіх і в народів тоже…
Кожен їх рішає сам - як, коли хто може…
Німець думає і чех, як зробити пиво,
Щоб без градусів було та творило диво.
В росіян проблеми ті ж, лише для горілки,
Щоб без градусів була, не було похмілки.
Ну а, що ж лишилось нам, щирим українцям,
Щоб могли ми за столом випити по вінця.
Головне, щоб в нас велось українське сало
І грошей було побільше, щоб на все хватало.
Може виведемо сало пісне наче риба,
Щоб його могли із салом їсти замість хліба.
В Книгу Гіннеса вдалося з салом нам попасти,
А свіженьке і товстеньке в шоколад покласти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
Повноліття своє святкувала із шиком,
Запросила подружок у крутий кабачок…
Тато гроші дав доні, бо не шитий був ликом,
Щоб дитя погуляло й не було балачок…
Розплела доня коси і пішов білий танець,
Кинувсь в очі дівчині молодий вуркаган…
Налетів, наче хвиля, невідомий обранець,
Він для неї тоді, був неначе султан.
І цей танець здававсь, наче танець від Бога,
Саксофон розпинався і співала труба,
А дівчина дрижала, і з’являлась тривога,
І душа щось просила – це було, як мольба.
Кожен танець її, був із ним, наче свято
І кипіла у серці налякана кров,
А душа її прагла кохання обняти,
У цей вечір вдалося їй впізнати любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2013
Кинь, Марічко, журитись!..
Поцілуй мене в губи,
Пригорнись, примирися –
Зачаровуй до згуби…
Ясні зорі у висі
Вже шляхи прокладають –
Дві душі, наче птиці,
Спільну долю шукають.
Приспів:
Хай гітара співає,
Так чарівно співає –
В’ється пісня пташина...
Моє серце кохає,
Так безтямно кохає –
Я до тебе прилину.
Ми пройдемо, кохана,
Одну стежку з тобою –
Навесні, зорі ранній
Поклялись під вербою.
Вже серця̀ не німують,
Не клубочаться сніжно –
Я тебе обніму
Зацілую так ніжно…
Приспів.
Моя мила Марічко,
Моє сонечко ясне,
Я люблю твоє личко,
Твою душу прекрасну.
Обніму стан тендітний,
Як тоді, під вербою,
Бо так хочеться жити,
Моє серце, з тобою.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2013
Сніг не падав тоді,
Не мели заметілі,
Написав хтось судьбі,
Темні рани на тілі.
Він пішов, як пацан,
Хлопці Богу молились,
І не гасла свіча,
І не гасла свіча на могилі…
І кайданів нема, залишився той крок,
Вже чорняві дівчата не милі,
І спасти від життя, може тільки курок,
І вінок на бездомній могилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013
Коля студент не коловся в общазі ні разу,
Лише часами курив зі всіма анашу…
Пиво хлептав, пив горілку, як кляту заразу,
Це все насправді, ніколи я вам не брешу.
Колю в общазі усі називали - професор…
Вчився відмінно, тягнув на червоний диплом…
Грав преферанс і не мав по житті Коля стресів,
Часто бувало під ранок він спав за столом.
Карта – фортуна любила студента Миколу
І він ні разу у програші крупнім не був,
Та один раз він касу загріб комсомолу,
Ту, яку з сейфа бувший комсорг потягнув.
І налетіла тічня комсомольська, як зграя,
Виграні гроші хотіли вернути назад,
Коля й не знав, що хмара в повітрі літає,
Скільки на нього чекає у ВУЗі засад.
Але Микола виходив з бійцівського роду,
Він за законами честі і совісті жив,
Понад усе любив справедливість й свободу,
І комсомолі ніколи тоді не служив.
Тиждень ходила общага під кайфом щоднини,
Гріш комсомолу прийшов до вподоби усім…
Всі захищали Миколу, підставивши спини,
Бо для студентів Микола завжди був своїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013
І кобза заграла – натягнуті струни,
Співає кобзар, де дороги зійшлись,
Весняні хрущі і зелененька вруна,
Доносить цей спів в глибину до душі…
Зібралися діти, прийшли і старенькі,
Послухати те, що співає кобзар…
І пісня лунає нова - не старенька…
Як жити надалі й позбутися чвар.
Подайте хлібину провіснику волі ;
Ніхто вам життя не відкриє, як тут…
Душа наша рветься до кращої долі,
Слова кобзареві за душу беруть.
Послухайте внуки слова кобзареві,
Розумні слова, яким сотні віків,
І дякуйте Богу – Земному Творцеві,
Що нам кобзаря подарити зумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2013
Розхрестались вітри, розірвали сорочку,
І на груди лягли, як вода по пісочку,
Ранить душу сльоза, плаче серце у грудях,
Лиш радіє душа, лиш радіє душа не при людях.
Хай розквітне роса і замовкне сльоза,
Затуманене небо відкриється сонцю,
Захлюпочуть річки, перестане гроза,
Перший промінь загляне в віконце.
Я люблю, як люблю і для мене це рай,
Синє небо загляне у душу,
Я шаную тепло і люблю водограй,
Берегти в серці радість я мушу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Заридав саксофон біля столу з вином,
Червонясте вино заспівало в бокалі,
І янтарний напій кинув фарби на дно,
Танцювали в бокалі коралі…
Впала тихо сльоза і замовкли зірки,
Шлях Чумацький сховав степ в кургани…
Всі дороги давно до домівок лягли,
Що утоптані кіньми й синами…
Сядьте, друзі, за стіл, покуштуйте вина,
Поцілуйте коханій долоні,
Бо дорога життєва у нас лиш одна
І єдині в нас сльози солоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Не водись з «босяками», синочку,
Оглядайся часами назад…
І міняй кожен тиждень сорочку,
А шкарпетки щоднини підряд…
Не кради, не вбивай, навіть птиці,
Подай руку людині в біді,
Дай напитись у спрагу водиці
І тепло бережи у гнізді.
Не хвалися багатством ніколи,
Коли маєш - з людьми поділись,
Жити вчись, а не тільки, що в школі,
І щовечора Богу молись.
Я прошу тебе, сину, як мати,
Бо для мене ти любе дитя,
Буду я колискові співати,
Хоч на скронях твоїх сивина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013
Взяв до рук свою гітару, перебрав шість струн підряд… Охопив азарт.
І заплакала гітара, рясно сльози полилися… Не на жарт.
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
П’ю вино я під акорди, дим лягає на диван… Наче пан.
Розриває серце груди, линуть думи звідусюди… Мов туман.
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
За далекі кілометри, у вечірньому вікні… Мов у сні.
Виглядають долю очі, наче Місяць щось пророчить… Каже «Ні»
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
Та душа до тебе лине - відстані нема… Грай струна.
Прилети до мене пташко, бо мені без тебе важко… Ти одна.
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013
Двоє нас на межі - я і осінь...
Відлетіли лелеки уже,
Верби стиха сплітають у коси,
Свої віти, немов щось чуже.
Трави прагнуть піднятися в небо,
Але хмари повисли вгорі,
І вже літніх забав нам не треба,
Як дощів при осінній порі.
Почорніла стерня, почорніла,
Спориші заплелися до сну,
Яка осінь для мене ти мила,
Я люблю таку осінь рясну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013
З днем народження, Луцьк! Я вклоняюсь тобі!
Ти сьогодні вдягнув вишиванку.
Засріблилися роси повсюди в траві,
Перші дзвони ударили зранку.
Сокіл знявся увись від замкових бійниць,
Освітились хрести над собором,
У старинних дворах стільки ще таємниць,
Ще Волинським не співані хором.
Ти сьогодні цвітеш, наче знову родивсь,
В тебе кралі зростають дівчата,
Лине з криласа спів, він дзвенить, як колись,
У цей день, бо для нас нині свято.
Лесин парк засіяв, понад Стиром туман,
В шишках срібні замовкли ялини.
Ти стрічаєш гостей, ти сьогодні, як пан,
То ж по панськи святкуй іменини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
Відлетіли у теплі краї,
Знов лелеки злетіли у вирій,
Залишили гніздо на землі,
Де був кожен із них так щасливий.
Прокричали «курли» в вишині,
Помахали крильми на прощання,
Залишилось гніздо в тишині,
Заховалось весняне чекання.
Тихий смуток за плечі обняв,
Знову пустка – гніздо біля хати,
Вітер знову хмарини погнав,
Щоб відлуння «курли» обігнати.
Зникне сум і засяє душа,
Як весною «курли» пролунає,
Знов народиться нове пташа,
Пісню нову земля заспіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
А я живу, бо сходить Сонце…
Пливуть хмарки у вишині…
І стук бузку в скляне віконце,
І в білім вельоні вишні.
Живу тому, що жити хочу,
Вклонятись Місяцю вгорі,
Як вітер травами лоскоче,
Дзичать травневі комарі.
Життя люблю, як ясні зорі,
Злітають в прірву в небесах,
Коли хліба лежать в коморі,
А за вікном щебече птах.
Яка краса, коли в родині,
Зростають діти, як зерня,
І над сім’єю небо синє,
Земля твоя – твоя рідня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013
День Незалежності…О, це не просто день...
Надія наша, мрія і свобода,
Це дяка українського народу,
За право наспіватися пісень!
Та тільки тих, що вийшли від людей,
Передаються з роду і до роду,
Допомагають зберегти свободу
І тиснуть із любов’ю до грудей.
Святкуй, народе, день щасливий свій,
Нехай твоє ім’я в віках святиться,
А ти лети крилатий, наче птиця
І волю повну, ти верни хутчій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013
Ти вільний від чужинців, мій народе,
Проте не вільний від своїх хазарів,
Які взяли давно собі за моду,
Робити все, як кажуть, без «базарів»…
Плювати їм на нашу незалежність,
Братва керує, в них свої порядки,
Від нас нічого більше не залежить,
Одне лишається, копати дачні грядки…
Або ціпи і вила готувати
І нанизати, як шашлик - вельможу,
Не варто плакати, а варто воювати,
Може в нас розум засіяє – може!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2013
У маленької Марусі, засвербіло в лівім вусі
І русявенька малеча прихилилася на плечі,
Бо лише матуся знає, сверб такий нам хто знімає…
Поцілунок в ліве вушко -
Теплий сон в смачну подушку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
Земле моя, оспівана родино!
Живу тобою - ти моя єдина,
Свята земля, що народила сина,
Єдина і велична – Україно!
Бо ти Шевченку дарувала крила,
Його ім’я навіки освятила,
Вклоняємось тобі за твого сина,
Єдина і велична – Україно!
Живи віки і об’єднай родину!
Наш схід і захід у сім’ю єдину,
І збережи оте імення сина…
Єдина і велична – Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
Комусь тушонка, іншим – молоко,
Хустина - мамі, а шапчина - тату,
У хаті кіт, а на дворі – Сірко
І Муза, яку треба виглядати…
Сливки в садку, а на городі біб,
На лузі переспіла конюшина,
У стайні – кінь, у хаті - свіжий хліб,
А у колисці спить мала дитина.
Життя одне, лише вгорі хмарки,
Громи ридають часто вечорами,
В покосах роси до зорі лягли,
Покрилось небо ясними зірками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2013
Слова матері Роксолани:
«Вийдіть і заспівайте!!!»
Збираються віддати Україну,
Як Роксолану, та не по любові…
Перетворити неньку у руїну
І окропити нашу землю кров’ю.
Знов розривають, як вороння хиже,
Плюють у душу власному народу,
Вони тепер не чорні і не рижі,
Є тільки ті, що відняли свободу.
Серпи є в нас, ціпи старі і вила,
Є біль у грудях, у душі страждання,
Окремим з них назначена могила,
За їхні проти люду злодіяння.
Подайте руку брату, як ніколи,
У домі нашім завжди його маймо,
Щоб не було ніколи в нас розколу,
Виходьмо, люди всі і заспіваймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2013
Чомусь мені не плакалось тоді…
Чи смутку не було, чи настрою такого,
Чи віри я не йняв пустій сльозі,
Чи не було в душі чогось святого…
А люд ридав, старці і малюки,
Окремі навіть голосили дуже,
А я мовчав і мріяв про стежки,
Бо решта все було мені байдуже.
Нас гурт стояв чубатих хлопчаків,
З криниці тато набирав водиці,
Зиркнув на нас - ніхто з нас не «ревів»,
Воду поніс непоєній телиці.
Приймач замовк і розійшовсь народ,
Носовички в кишені поховали…
Мені запам’ятавсь цей епізод,
Людей багато на той день чекали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013
Коли плаче струна бандури
І співає сліпий кобзар:
Що з народу здирають шкуру,
Що народу приходить край.
«Перці» ті в кого є мільйони,
А для них ми лише раби,
Кожен з нас шле для них прокльони,
Вони ж роблять для нас гроби.
В них земля, але без посіву,
І вода теж належить їм,
У повітрі не чути співу,
Як в протесті оцім глухім.
Я клянусь! Поки буду жити,
Захищу, хоч пером людей,
Вік не той, мушу все зробити,
Краще буду, як Прометей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013
Край дороги, під тином, у довгий рядок,
Мальви ніжно цвітуть через літо,
Ніби хату прибрав хтось у дивний вінок,
Щоб зумів нам життя прикрасити.
Ой, які ж вони гарні, в ранковій росі,
У рядочку стоять, наче справжні солдати,
Це квітують мальвінки у ніжній красі,
Що до осені будуть сіяти…
Неповторна краса… І стрункі наче юнь,
Усміхаються й тягнуться в небо,
Не знайдеш більш ніде таких диво - красунь,
Вони квітнуть у нас… Нам шукати не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2013
Ридає ніч зірковою сльозою,
Хмари ховають зорі в небесах,
Окремі плачуть рваною грозою,
А поміж листя не змовкає птах.
Синіє небо, одягнувши плаття,
Біліють хмари, наче гурт сестриць,
Горить над річкою розпалене багаття,
Шугає дим угору із костриць.
Над річкою, де ряска заніміла,
Де видко риб при Місяці на дні,
Де в небі зірка нова полетіла,
Де ночі є веселі і сумні.
А зорі все летять і плаче Місяць,
Темніють хмари знов перед грозою,
Вітер у небі нове тісто місить,
Ридає ніч зірковою сльозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2013
На вірш Люби Ігнатової...
Доброго ранку, кохана!
Чай я приніс тобі зранку,
Глянь, як сіяє кімната,
Це подарунок світанку…
Доброго ранку, кохана!
Квіти у вазі голубиш…
Просто краса незрівняна,
Чай із рум’янку ти любиш…
Доброго ранку, кохана!
Ти вже не спиш - піднімайся…
Сонячні промені зрана -
Прошу ти в них закохайся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013
Земляку, Миколі Серпню!!!
Ти, брате родивсь в Україні,
Для нас – український поет,
Хоча в казахстанській родині,
Ми бачимо рідний портрет.
Де Стир і Горинь вдаль хлюпочуть,
Вітри де біжать у ліси,
Душа твоя плаче й не хоче,
Кидати такої краси!
Додому вертайся в родину,
Пристанище – рідна земля,
Тут крила подариш ти сину,
Тут доля добром окриля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013
Пролетіли в кайданах роки,
Рахувати ніхто не збирався,
Зникла Січ і дороги лягли,
До принижень, але не до братства.
Рвала шляхта, «брати» - москалі,
Бо хотіли єдиного царства,
Та були запорожці тоді на землі,
Українське було тоді братство.
А тепер запорожців давно вже нема,
Є нащадки дідів з «оселедцем»,
Нехай родиться світ, щезне клята чума,
Яка наші серця сипле перцем.
Обнімімось, брати, станьмо всі у ряди,
Щоб Дніпро відгукнувсь заповітом,
Залишімо чіткі після себе сліди,
Українцям прийдеться тут жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2013
Летіли в небі два крила,
А серпень бив у груди,
Життя дорога пролягла,
На двох – єдина всюди.
Волошки сяяли в очах,
Збирали думи долі
І перламутрова роса,
Корилася неволі.
Косили луки, сяяв день,
Достигли абрикоси,
І гама сонячних пісень,
Летіла при покосах.
Червоне сонце йшло до сну,
Жоржини розцвітали,
А ми любов свою одну,
Самі причарували!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2013
Під вікном червоніє калина,
Вітер гонить листву на поріг,
Виглядає у вікна дівчина
Хоч на серці хурделить і сніг.
Сірі хмари лягли ще раненько
І тумани до танцю пішли,
У цей час вечоріє швиденько,
Пошли радості, Боже, пошли…
Заблукав десь коханий, чи мріє…
Я дивлюсь у промокле вікно,
І у серці жевріє надія,
Може дійсно мені повезло.
Скрипне хвіртка і кроки тихенькі,
Переступлять до хати поріг,
І заб’ється тужливе серденько,
В кучугурах розплавиться сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013
Я так сумую за тобою,
А ці дощі, що нині ллють,
Мене окроплюють сльозою,
І холодок до серця шлють.
Хмари висять у небі синім,
Печаль залазить до грудей,
Далеко ти, не в Україні,
А я один, як Прометей.
Злетілась зграя вороняча,
І розривають на шматки,
Та я мовчу, терплю, не плачу,
Чекаю вірної руки.
Бо знаю я, що певно скоро,
Відчую я твоє тепло
І усміхнеться знов дітвора,
Ми знову станем на крило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013
Принесу я жоржини тобі,
Квіти літа із смутком осіннім,
Пригадай, як колись молоді,
Рахували зірки в небі синім.
Як червону жоржину до рук,
Я поклав у гарячі долоні,
Ти призналась кохана тоді,
Що так любиш жоржини червоні.
Ти схилилась мені на плече…
І забилося серце частіше,
Цвіт жоржини тебе не пече,
Бо цей колір тобі наймиліший.
Не спадають з жоржин пелюстки,
Жодна з них до зорі не зів’яне,
Нам жоржини проклали містки,
Наше щастя в жоржинах – кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
Нас Луцьк вечірній запросив у гості,
В осіннє місто диво ліхтарів,
Де кави запах до кав’ярень просить,
І музика лунає звідусіль…
Униз стежина, що веде до парку,
Вся в зелені, неначе йдеш у ліс,
Тут мимоволі кидаєш цигарку,
Яку з собою ти до парку ніс.
Вслухаємось про що шумлять тополі,
І линуть з парку крики пугача,
Снують закохані, щасливі юні долі
І зорі в темнім небі щось кричать.
А ми йдемо… Милуємось собором,
Вдивляємось у замкову красу,
Старим ідемо, по бруківці, двором,
Заходимо у паркову росу.
А тут, над Стиром клени золотяться
І лебеді з малечою не сплять,
Вони уже нікого не бояться,
Краса у парку – справжня благодать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
Бредемо по стежці, де листя осіннє,
Картоплею пахне земля,
А зверху, над нами, цвіте небо синє
І стиха до нас промовля:
Чому зажурились, чи може злякались?
Це ж осінь іде, але ще не зима,
Колись у коханні ви двоє признались,
Як осінь була золота.
По парку ви йшли під мелодію листя,
Рясний був тоді падолист,
І руки уперше неначе сплелися,
І серце летіло увись.
Він листя тоді заплітав тобі в коси,
А ти, як царівна була,
Отава холодна лежала в покосах,
Бо осінь вступила в права.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
Музика і виконання Миколи Шевченка
Розірву сердечні струни,
Щоб ти піснею відчула,
Мого серця спів далекий
І мелодію нову.
І засяють в тебе очі,
Наче зорі серед ночі,
І нам долю напророчать,
На життя одну…
Рветься серце, моя доле,
У широке чисте поле,
На простори і стодоли,
У кохання вир.
Квітнуть знов волошки сині,
Стигнуть грона горобинні,
І радіють люди нині,
І радіє зір…
Місяць вийшов із-за хмари,
Зорі всі зігнав в кошару,
Під мою стару гітару,
Пісня зазвучить…
Обніму тебе за плечі,
Щоб позбутись холоднечі,
Тихим голосом лелечим,
Стрінемо цю мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
А Лесин парк до осені спішить,
Жовтіє листя ясена зелене,
Ряска поверху плаває, не спить,
У завидках поглядує на клена.
Лягли пташата міцно на крило,
Окремі з них вже «парубками» стали,
Дрібні листочки вітром понесло
І хмари темні у громи заграли.
Спливають дні, до осені ще крок,
Та пари ходять взявшися за руки…
Соколи діткам надають урок,
Виконують у небі різні трюки.
Готуються до осені стежки,
Вони позаростали споришами,
У трави падають достиглими грушки,
Лишаючи на ній солодкі шрами.
Вітер до сну збирається в траві,
Нагадує про скошені отави…
І світяться по парку ліхтарі,
А час із літом робить свої справи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013
Хмари в синім небі залиши,
Що поставу мають лебедину,
Вони білі, значить для душі,
Прикривають землю, як перина.
Хай нагонить вітер їх вгорі,
Щоб росою впали в чистім полі,
Для закоханих поділись до зорі,
Рахували зорі чиїсь долі.
Красень Місяць запалив вогонь,
Освітив дороги й перелази,
Щоб кохання випити з долонь,
Пригортаючи до серця їх щоразу.
Зіроньки, не падайте вгорі,
Не лякайте цвіркунів у полі,
Шлях вкажіть до стоптаних доріг,
Де колись зустрілися дві долі.
Залишіть мелодію гаїв,
Де ховається сполохана пташина,
Де туман на жито налетів
І цвіте червона конюшина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013
Щоб завжди ранок надихав на день,
А день готовив все на гарний вечір,
Чудова жменя чарівних пісень,
Творила в серці пречудові речі…
Цвіло кохання, квітами в душі,
А вередливі Музи обліпили,
До досконалості не трапилось межі,
Нестиглі вірші швидше щоб доспіли.
А ще Вам зичу шляху, щоб без ям,
Води джерельної і чистої, як криця,
Чудових внуків, як я маю сам,
Хай кожного із вас ім'я святиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2013
Зацвіли жоржини в нашому саду,
Ще не раз з тобою я сюди прийду,
Сядемо під липу, в скошену траву,
Я тебе за плечі ніжно обійму.
Молоді жоржини тільки розцвіли,
У цей час колись ми перший раз прийшли…
Перший поцілунок з руж зняли самі
І сіяли зорі ясно у горі.
А жоржини теплі в ранішній росі,
При ранковій зірці сяяли в красі,
Перший промінь сонця липу освітив,
Я тебе додому тоді відпустив…
У вечірнім небі знов Чумацький шлях,
І тумани сиві бродять по полях,
Чарівні жоржини квітнуть у саду,
Я за стільки років вперше сюди іду.
Сяду знов на сіно, добре липа є
І заб’ється з болем серденько моє,
Зацвіли жоржини в батьківськім саду,
Я до них, кохана, як уперше йду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2013
Ще листя зелене, а груші пожовкли,
Волосся сріблиться волошками в полі
І очі сіяють, вони не промокли,
Хоч осінь співає душі моїй соло.
Пригадую груші у буйному цвіті,
Як запах дурманив, а зорі співали,
Коли твої губи, як груші налиті,
Шукали моїх, щоби серце не стало.
Вже осінь на дворі чекає на мене,
Та серце співає, неначе весною,
Шукає кохання і б’ється шалено,
І прагне ще літа, кохана, з тобою.
P.S.Грушки збираю в нашому саду,
Пекучі оси принесли вже осінь,
Не залишилось літечка й слідУ,
Проте душа, весни ще часом просить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2013
Я признаюся, земле, тобі,
Що закоханий я з головою,
Що не маю тоді я спокою,
Коли бачу потребу в мені.
Золотаві пшеничні поля
І ліси у пташиному співі,
Я буваю в великому гніві,
Коли хтось обража немовля…
А на тебе, як пси із тічні,
Набігають не наші вельможі,
Правда, наші на них дуже схожі,
Чути лозунги їхні гучні.
Ми на грудях пригріли змію,
Що так прагне народ покусати,
Їм, насправді, на нас наплювати,
Вони прагнуть розбити сім’ю.
Бо живемо ми дійсно в раю…
Хіба можна тебе не любити?
Ми зумієм тебе захистити…
Я ж тебе, Україно, люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2013
Оченята чорні дивляться на світ
І русявий чубчик виграє промінням,
- Любий мій онучку, скільки тобі літ?
Ти кровинка наша, з нашого насіння.
Гордість дідусева і надія бабці,
Батьківська постава, мамина краса,
Як приходиш в гості, ми неначе в казці,
Хата оживає - обертом пішла,
Вчиш нас малювати, пазлики складати,
Хитрі оченята бачать все навкруг,
Ти умієш внучку бабцю поважати,
А дідусь для тебе самий кращий друг.
Виростай наш внучку і шануй родину,
Повертайсь додому, де сім’я твоя,
Бережи червону під вікном калину,
Тут твоє гніздечко, тут твоя земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2013
Двох синів ростила мати,
Їх любила колисати,
Колискової співати…
Стало серце завмирати,
Як зросли сини…
І молилася ночами,
Бо горнулися до мами,
Мудрими росли синами,
З сильними крильми…
Час проходив, скоро з хати
У політ пустила мати,
Люблячих синів…
Наказала на дорогу,
Щоб завжди молились Богу,
Обминали, щоб тривоги,
Мирно дзвін дзвенів…
І сини увись злетіли,
Бо були міцними крила,
В небі неньки України,
Голос забринів…
І почула крик дитячий,
Наче в небі сонце плаче,
Помолилась за удачу,
За своїх синів…
Сльози мамині почули
І додому повернули,
Бо колиски незабули,
Пара голубів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013
Я сам не знаю, як писати маю,
То серце пише, в тому вся біда,
Мені не треба похвали і раю,
Бо думка віршем з серця вирина…
Не хайте, але й не хваліте,
Справа у тому, що вірші мої,
Повинні трішки на землі пожити,
Серед гаїв , в яких є солов’ї..
Як думка з серця виринає часом,
Знімається високо, аж до хмар,
З душі злітає інша – парять разом,
Сердечний ліквідуючи тягар.
Колись, можливо, час такий настане
І зрозуміють вірші від душі,
Неприязнь віршова тоді розтане,
І стануть вони рідні - не чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013
Вірш від імені жінки...
Земля у квітах, солов’ї щебечуть,
На двох кохання називають раєм,
Коли обніме любий мій за плечі,
То серденько від щастя заспіває.
А, як напитись з рук його приємно,
Вдихнути запах вуст п’янких, медових,
Дивитись в очі, в глибину бездонну,
Удвох ходити в росах світанкових.
Дуже важливо віднайти кохання
І берегти його, немов очей зіницю,
Єдине воно в нас, воно й останнє,
Коли на небесах воно святиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013
Волинь жнивує, хліб вродив на славу,
Поля у золоті, аж просяться в снопи,
Волошки сині ще цвітуть яскраво
І мак червоний можна віднайти.
Складають копи трударі по полю,
Обв’язують перевеслом хліба…
І лине пісня, вирвавшись на волю,
Бо йдуть жнива, багаті йдуть жнива.
Ось перший сніп і мак червоний в ньому,
Що виріс в полі на землі святій,
Червона квітка заплелась в корону -
Тендітний мак в оправі золотій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Заграй, скрипалю, музику чарівну…
Нам розкажи, яка любов є справжня,
Як віднайти єдину ту царівну,
Ту ніжну квітку, що розквітла зрання.
Та так скажи, щоб музика до серця,
Влилася тій коханій і лишилась…
І чистою водою із джерельця,
Кохання наше щедро освятила.
Заграй, скрипалю, скрипка хай поплаче,
Щоб сліз в коханні не лишити долі,
Щоб заспівало серденько козаче,
Щоби коханню не нанести болі.
Заграй, скрипалю, але без печалі,
Заграй чарівну музику кохання,
Щоб об’єднались долі дві надалі,
В чарівний світ, де сяє квітка рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013
І засвітила ніч зірки,
Сховався Місяць,
Побіг туман біля ріки,
Швидкою риссю.
Замерехтіло в вишині,
Зіркове поле,
Десь там, у чорній далині,
Літала доля.
Шукала іншу, ту, що спить,
Знайти зуміла
І наступила щастя мить,
Вдвох полетіли.
І вийшов Місяць із-за хмар,
Зустріти пару,
Їм подарив любовних чар,
На двох по праву.
Своє сузір’я віднайшла
Щаслива пара,
А чорна хмара пропливла
І десь пропала….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013
Померла Ориська, останніх два дні
Вона не виходила з хати,
Ходили по черзі сусіди й чужі,
Щоб бабці водиці подати.
Жила наче перст, чоловік із війни,
Додому чомусь не вернувся,
Напевно, лежить у далекій землі,
Чи просто Ориську забувся…
Дітей не було, все життя ланкова,
Мозолисті руки боліли,
Копала город і рубала дрова,
Бо кості старечі не гріли.
Вдягала тернову хустину часом,
До церкви ходила молитись,
А вдома молилась щодня перед сном,
Їй молодість мала наснитись…
Як час невблаганно біжить до кінця,
Немає Ориськи, ні хати,
Один лише раз вона йшла до вінця
І вміла кохання чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
Уздовж понад дорогою,
Розквітла липа медами,
А пісня із тривогою
Летить понад левадами.
Три донечки у матері,
Розквітли, наче сонечка,
Три долі чорнобровії
Все дивляться в віконечко.
І мріє кожна донечка
Зустріти долю-долечку,
І щоб сіяло сонечко
Постійно у віконечку.
А мати Богу молиться
За долю кожній донечці,
Не може дочекатися,
Як будуть всі у парочці.
Доля прийшла до кожної,
Злетіли доні з парою,
Не залишилось жодної,
Самотність вкрила хмарою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
Поклонімося матері - жінці,
Що родила на світ немовля,
Нашій жінці, яка в вишиванці,
Рідним словом до нас промовля.
Поклонімося низько матусі,
Бо у кожного мама своя…
І матусиній мамі – бабусі,
Бо на них бережеться сім'я.
Поклонімося тепло сестричкам,
Бо це завжди опора братам,
Хоч росточком вони невеличкі
Але завжди подібні квіткам.
Поклонімось простій трудівниці,
Тій що змінює все навкруги,
Нехай ім'я жіноче святиться
І хай буде їм все до снаги.
Поклонімося жінці низенько,
Бо без неї немає життя,
Вона сива, чи ще молоденька,
Жінка – пісня, як спів солов'я!
Поклонімося жінці низенько!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
Таврійські степи і ліси на Поліссі,
Казкові Карпати і Шацькі озера,
Дніпрові русалки і мавки у лісі,
Казкові міста, що вдягнулись у сквери.
Родючі грунти, і духкі сіножаті,
Гаї солов’їні багаті піснями,
І ватри казкові при кожному святі,
Столичні каштани, що сяють свічками.
Синішого неба немає на світі,
Зелених лісів, короваю смачного,
Вишневих садків у весняному цвіті,
І ранку, ще в зорях, до болю близького.
Шануй свою землю, відстоюй родину,
Вклоняйся квітучій і стиглій калині,
Бо всі ці багатства, скажу тобі сину:
«Народу належить, тобі й Україні!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
Звучи, рідна мово, звучи!
Навчай Україну любити,
Без тебе не зможемо жити,
Звучи, рідна мово, звучи!
Щоб внуки її берегли
І правнуки нею пишались,
Ніколи її не цурались,
Як треба, за неї лягли!
Розлийся по рідній землі,
Для нас ти свята материнська,
Чарівна, своя українська,
І думи у тебе святі…
Гуртуй, наша мово, людей,
Які так гордяться тобою,
Зови, коли треба до бою
І завжди горни до грудей.
P.S. Немає народу без мови,
А наша, вона особлива,
У мови такої є сила,
Без неї одягнуть окови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013
Мов лебедів пара складалось життя,
Родилися діти, злетіли у вирій,
З’їжджались додому завжди на свята
І кожен насправді був дуже щасливий.
Напевно, завидував хтось з-за кутка,
За рік, наче щепка, «згоріла» дружина,
Він враз посивів, певно доля така,
Немов підмінив хтось і доню, і сина…
Замкнувся в собі, не виходив на двір,
Відрад не шукав, лиш дивився на фото,
Читав молитви, та став падати зір,
І плакало серце у вічній скорботі.
Ридала душа, думав певно «Кінець!»
І сльози часами лилися струмками,
А як дальше жити, коли ти вдівець?
Не стало дружини, а діточкам мами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Яка в «Пасажі» завжди смачна кава,
Для «кавоманів» – це кавовий рай…
«Експресо» п’ємо, чи «Американо»,
Вона смакує – лише наливай!
Соборні дзвони кличуть спозаранку,
Туман пливе по парку в тишині,
Нам каву наливають в філіжанку,
Життя цвіте, ми знову на коні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
О, сину мій, Ти відійшов у вічність,
Зігравши до кінця свою трагічність...
Увесь народ пишається тобою,
Хоч твій відхід обняв серця журбою.
Твоє життя, яким я так пишалась,
Колючим терном часто покривалось,
Та я тебе любила завжди, сину,
І ти любив без тями Україну.
Твої слова, як небо те безкрає,
Де й до тепер душа твоя літає.
Хай кажуть, що нема людині злету;
Тримає міцно на собі планета...
Твоя дорога в небо пролягла,
Ти ж нам Костенко говорив слова:
«Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013
Злились тіла, злились в єдине ціле,
І шаленіли губи в поцілунку,
Закрились очі, зупинялось серце,
Та долі не просили порятунку.
Дурманило каштанове волосся,
Сплелися руки в теплому віночку,
Щаслива мить – це вперше нам вдалося,
Кохання смакували по ковточку.
А за вікном десь мерехтіли зорі,
Місяць сховався за велику хмару
І ми пливли, неначе в синім морі,
Чи то пили єдині разом чари…
Прекрасні миті, як ми їх чекали,
Зникали зорі, на дворі світало,
Ми від блаженства і не засинали,
Бо нас кохання у полон забрало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013
Живіть брати, тримайтесь роду,
Часи змінились, йде орда,
Вона творить кругом погоду
І не лякається суда.
Збирає мито, б’є і ріже,
Дівчат гвалтує, як колись,
Їх дух всі чують, він ще свіжий,
Та ти, мій брате, не корись.
Гостріть мечі, ціпи готуйте,
Бо скоро прийде судний час,
Орді прошу вас не слугуйте,
Одна надія лиш на вас.
Ординців виженемо з хати,
Порядки заведем свої,
Не довго будемо чекати,
Зсічемо голову змії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013
Сльоза кровава по щоці…
Надходить ніч, лягає смуток,
Зібрались зморшки на лиці
І душить серце холод лютий.
Життя в меандрах, як колись,
Іще багато поворотів…
Та ти уважно придивись,
Чи не збудовані десь дзоти…
Чи вдарить куля спідтишка
І наповал прострелить груди…
Бо світ цей весь в складних стежках
І поруч завжди різні люди.
Пройди дорогу до кінця
І обмини і прірви й дзоти,
Щоб довго билися серця,
Минало лихо і турботи.
Як поруч сильне є плече,
Твоя надія і опора,
То доля річкою тече
І родить хлібом щедро поле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013
Жнива ідуть… Пшениця у снопах…
Зерно, як криця, золотом сіяє,
Стерня мовчить в зелених споришах,
Я вірш пишу багатому врожаю.
Гудуть комбайни, в’яжуться снопи,
Таке багатство маємо ми нині,
Збирають хліб і згадують хрести,
Що голод залишив по Україні.
А я пишу і славлю хліб святий,
Нелегку працю брата хлібороба,
І коровай, що наче золотий,
Сіяє на столі, його найвища проба.
Вклоняюся мозолистим рукам,
Землі родючій і людині праці,
Святому небу у рясних зірках,
Новому дню, що наступає вранці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Два сини, ще орлята малі,
Батька завжди стрічали в дворі
І горіли в дворі ліхтарі,
Як приходив татусь при зорі.
А матуся горнула обох
І просила: «Іще підождіть…»,
Сльози падали наче горох
І молилась: «Не бути біді…»
І татусь повертався завжди,
Щоб на руки узяти синів,
Вміло серце його привести,
Хоч в ночі і не видно слідів,
Повертався з роботи татусь,
Утомився, та вдома сім’я,
Добре знав, що сини його ждуть,
Часто пішки ішов крізь поля.
І раділа дружина й сини,
Часто рідні казали: «Люблю!»
Йому затишно вдома було,
Як зіницю беріг він сім’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
З чорничника сплету простий вінок…
Не з терну, не з барвінку і не з квітів,
Він буде над чолом чиїмсь горіти
І ягода спадатиме, що крок…
Жорсткий вінок, немов оте життя
І чорний смуток ягодою влився,
Напевно я тоді не помилився,
Як вибирав чорничник для злиття.
Дрібні листочки, наче малахіт,
А чорні ягоди, як крапелинки крові,
І хоч вони чорніють, не червоні,
Засохла кров теж чорний має цвіт.
Щоб з нього не злітав ніколи лист,
Чорниця чорна і листки зелені,
Такі вінки на свято – не буденні,
Я спробував закласти в нього зміст…
Історія вінка починається у глибокій давнині. За стародавнім віруванням предків через вінок приходили у наш світ безсмертні душі з потойбіччя. Згадка про вінки сягає шумерської культури (ХІІ-ІІІ ст. до н.е.).
«Коли хочеш врятуватися від безгрошів'я, їж більше чорниці» (народна прикмета).
В одній з легенд говориться, що знадобилося якось Лісовій Феї перейти з одного лісу в інший, а ніч стояла темна, безмісячна. Заблукала Фея, присіла на траву і зажурилася. Раптом чує вона тихий голосок: «Дорога Фея, з'їж жменьку моїх ягід, і очі твої стануть такими зіркими, що в темряві розгледять будь-яку стежинку». І відчула Фея, як на долоню їй хтось насипав щось кругле, точно намистинки, піднесла вона їх до рота, одну надкусив, іншу ... І здалося їй, що навколо точно світліше стало, тут вона і стежку помітила ... Не забула Фея допомогу чорниці, а це була саме вона, і повеліла лісовому народу розселити її по всьому світі ...
А далі ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Плаче вранці трава і не день, і не два,
З першим променем сльози зникають,
На прощання тобі я сказав ці слова,
Що увечері знову чекаю…
А на вербі старій соловей не змовкав,
В нас німіли вуста в поцілунку,
А під ранок туман перший промінь сховав,
Мов закрив понад лугом фіранку.
Я до тебе прийду, коли сонце зайде,
Коли зорі на небі засяють
Та кохання моє, шлях до тебе знайде,
Солов’ї знов пісень заспівають.
Закричали сичі, роси впали на луг,
На побачення птахою лину,
А пісні солов’я зачаровують слух,
Знаю вийдеш ти вже за хвилину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
Закохались дві долі у вечір,
В ясні зорі, які в вишині…
Я обняв тебе, люба, за плечі
І горіли серця у вогні.
Перша зірка з’явилась на небі,
Ми з тобою пішли у туман,
Місяць - красень поплив, наче лебідь,
Роси вкрили засіяний лан.
Чарували пісні солов’їні,
Зорепад нам дорогу стелив,
І світились твої очі сині,
Я від щастя, як вогник горів.
Знов летіли дві долі у небо,
В темну вись, у яскравих зірках,
Гомоніли закохано верби,
Наче щастя тримали в руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013
Хто ж тобі одяг таку свитину,
На квітковий луг послав по мед,
Застелив росяну скатертину,
Неповторний виписав портрет…
Перший промінь ліг тобі на крила,
Вітер заховавсь в очеретах,
Музика на хвилю заніміла,
Ти летів на луг, неначе птах.
Подивись на різнотрав’я в лузі,
Які барви створює роса,
Позлітались на сніданок друзі,
Неповторна ранішня краса.
Різнокольорові твої крила,
Наче Рафаель їх малював,
Зранку ясно сонечко світило,
Ти у лузі квіткою сіяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Молитви шлем за Україну,
З часів коли святили Русь,
У час цвітіння й час руїни,
А я й по нині ще молюсь…
За дивні Наддніпрові кручі,
Ліси Полісся і степи…
Чому ж народ наш не везучий,
Чи нас зуміли проклясти?
Тож наче віримо у Бога,
У церкві ставимо свічки,
Хоч по кістках біжать дороги,
А кров фарбує ще річки…
Живемо ми на Україні,
Де прадід жив мій і дідусь,
Тут щедре поле й небо синє,
В нас недарма святили Русь.
Моя країно, дар від Бога,
Хрестом освячена земля,
Народ обрав собі дорогу
І береже, як немовля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
Як би разом ми стали за плуг
І засіяли спільно лани,
Ти подав мені руку, як друг,
А країна назвала «сини».
Крізь Дніпро збудували мости,
Обнялись, як при святі брати,
Ми змогли б наче квіти цвісти,
А щаслива держава рости.
У нас мова одна на землі
І єдиний в державі народ,
Нам співають одні солов’ї
І не буде в житті перешкод.
Об’єднавшись в єдине святе,
Як брат брату підставим плече,
Хай могутність Вкраїни росте,
А Дніпро і надалі тече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2013
Облиште геть всі
справи на хвилину -
В напрузі й так марнуємо життя...
Ви уявіть минулу
Україну,
Крізь час збудіть свідомо сенс буття.
За що місця навколишні
родючі,
Та й мова в нас - співуча над усі.
Животворять людей Дніпровські
кручі.
Кому й за що ми винні цій красі ?..
І разом з тим - тіжка
постійно доля.
Несе наш люд суворий хрест віки.
Чому така разюча Божа
воля:
Земля цвіте, а ми в нужді таки ?..
Не кара це, скажіть, за
зволікання ?
Не поштовх це святих поводирів ?
І тих завдань, яких
невиконання
Не входить в план Космічних терезів...
Чорнобиль - то
остання засторога,
А вільний хліб - навмисне щедрий шанс,
Це мешканцям
підказана дорога,
А багатьом - поблажливий аванс...
В минулих днях -
завжди всесвітній розум !
Майбутній схід із вчора майорить...
Хто розбере
давнезну предків прозу,
Того життя життям нагородить
!..
Євген Юхниця
За вірш такий, що чистий наче криця,
За слово тепле і патріотизм,
Вклоняюся Євгенію Юхниці,
Бо він поет, до віршів має хист…
Не розумію віршів я окремих,
Що пише він не серцем, не в душі,
Та в нього вірші є, що від Богеми,
Загоять рани, наче спориші.
У мене чорний список стане менший,
А обране доповниться віршем,
Чому цей вірш не прочитав раніше?
В моєму серці і донині щем…
Віталій Назарук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013
Хомут на шию і пішов з життя…
Ревуть воли, хоч пломеніють зорі,
Ще не родилося у серці почуття,
Як не родились хвилі в синім морі…
Не піднімають радості громи
І блискавки не падають на землю,
Ще перед нами сльози не лягли,
Я біди від нещастя відокремлю.
Люблю життя і проліски люблю,
Як очі волошкові п’ють з криниці,
Я по дорозі йду, не по краю…
І кожен день нехай для нас святиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Батьківська хата край дороги,
Моє пристанище в житті,
Я йшов від рідного порогу,
Лишивши вдома дні святі.
З цієї хати ще маленьким,
Йшов босоніж із сухарем,
Тут вчила жити мене ненька,
Татусь від бід вкривав плащем.
Садок шумів, як вітер в полі,
Хліба росли, я пас корів
І усміхався щедро долі,
Тут я родився ріс і жив.
Мій незабутній, отчий доме,
Пройдуть літа... Іще не раз,
Я пригадаю те знайоме…
Батьківський дім – дороговказ.
Колись я стану на коліна,
Чолом торкнусь святих дверей,
Де хата ця зростила сина
І кожен день чека вістей.
Моя хатино, край дороги,
З тобою частка серця тут,
Тобі вклоняюся у ноги,
До тебе в нас один маршрут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Твої коси лляні
Зчарували,
Задурманили ніжним
Любистком,
Пісню зорі вечірні
Співали,
Очі сяяли люблячим
Блиском.
Пломеніли, мов
Квіточки льону,
Чи блакить озеркова
Полісся,
Пахли губи твої
Малиново,
А твій голос звучав,
Наче пісня.
Розплети свої коси,
Кохана,
Нехай шаллю лягають
На плечі,
Щоби зіронька рання
Кохання
Принесла нам на
Крилах лелечих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Дев’яносто бабусі, вона біла, не сива,
Колись певно бабуся була дуже красива,
Сприт в руках ще зберігся, тихо голос лунає,
А бабусина доля вранці сонця чекає.
У гаях недалеко, червоніє калина,
Давно осінь минула, вже зима за плечима…
Сива жінка, старенька, дочекалась правнуків,
А вони, як до мами, протягають їй руки.
Всю родину й понині береже, як зіницю,
Мудрість з неї черпають, наче воду з криниці,
Дотепер у роботі, де ж береться в ній сила,
У свої дев’яносто бабця й досі красива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
Не боявсь я ніколи людей,
Хоч найбільше їх треба боятись,
Та не варто низенько вклонятись,
Бо не кожен з людей - корифей.
По лиці пролягла борозна,
Срібло вкрило притомлені скроні,
Залишилися сльози солоні,
Вже майбутнього майже нема…
Старість лізе у душу сама,
Хоч душа рветься в поле весняне,
Ти радій, коли поруч кохана,
Тоді в серці цвістиме весна.
Пролетіли роки, наче мить,
Їх не можна ніколи забути,
Ми не можем всього осягнути,
Та проте нам приходиться жить.
Було б добре, коли б при житті,
Шанували ми душу і тіло,
Коли розпач, життя надоїло,
Пригадайте хвилини святі.
Дуже добре, коли по житті,
Чисте небо і поле безкрає,
Бо душа і в вогні не згоряє,
То ж шануймо ці миті святі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
Принесу мила квіти,
Щоб сплела ти віночок,
На Купала пустила
Під кохання місточок…
Я дістану з водиці,
Пригорну до серденька,
Не зів’яв твій віночок,
Моя пташко маленька.
Кожна квітка в віночку,
Мені дивиться в очі,
Наче усмішку дарить,
Наче долю пророчить.
Не зів’януть ці квіти
У барвистім віночку,
Ти до шлюбу, кохана,
Мені виший сорочку.
На Купала дві долі
Зорі в небі вінчали,
Цілу ніч, аж до ранку,
Солов’ї не мовчали.
І пішли ми додому,
Як зійшла зірка рання,
Ми удвох збережемо
Наш віночок кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
Будьмо українцями
Щоб мова звучала, розлунював сміх
Й ганьба не дивилася скоса –
Вкраїнцями будьмо – прошу вас усіх,
Убиймо в душі малороса!
Вадим Крищенко
Як гетьманів троє із двох козаків,
Коли і надалі керують чужинці,
Не буде в нас толку, не вистачить слів,
Щоб справжніх зробити із нас українців.
Розумний народ і родюча земля,
А мова державна лиш зрідка лунає,
Хоч серце у грудях своїм промовля,
Та рідної мови вкраїнець не знає…
Газети, журнали, книжки на кінець,
Чужою здебільшого в нас видаються,
Шануймо своє, а чужим - хай їм грець,
Хай більше із нас чужаки не сміються.
А ми українці на власній землі,
Хоч «старший з братів» нас зове «малороси»,
Тепер колос наш на міцному стеблі,
Хай «брат» помовчить і не дивиться скоса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
Як колись за селом розкидаються житні поля,
У волошках цвіте і у маках червоних земля,
Тихо вруна біжить по квітучому хлібу у даль,
І співають лани: «Кинь печаль, кинь печаль, кинь печаль…».
Наливаються медом рясні яблуневі сади,
В збитих росах лишають янтарно - зелені сліди,
Яблуневі парфуми дурманять повітря навкруг,
Над рікою, в тумані милується
квітами луг.
Світить сонечко в небі і творить красу на землі,
І співають казково під вечір
в гаях солов’ї,
Його пісня, як птаха, у простір далекий летить,
Яка гарна Земля і як хочеться довше пожить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Пройдуть свята, життя окраса,
І знову будні на поріг,
Скільки вже пройдено доріг
І скільки ще лишилось часу…
Років життя не зупинив
Ніхто до нас, і не зупинить…
А шлях життя – це просто мить,
Від посівної і до жнив.
Як є свій дім, родився син,
Весною сад цвіте казково,
І чуєш ти ласкаве слово,
То час сповільнює свій плин.
Ти маєш жити на землі,
Радіти в будні і у свято,
Щасливі миті - їх багато,
То кожній з них радій в житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Онуки горнуться до діда з ласкою,
Уроки в старшого… Малий із казкою…
Невістка в розпачі, внуків покликала,
Дарунки дідові кудись заникала…
Субота дідова - внучата в радості,
Дитячі усмішки, дитячі жалості…
За день дідусеві зморшки діваються,
Тиждень цілісінький дід усміхається.
Сіяють сонечком внучата дідові,
Радіє їм завжди, як скибці хлібові,
Повільно з внуками його життя пливе,
Дідусь онуками, як долею живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
До тебе лину, рідна хато,
Щоб з дому вийти на лани…
Хоч бачив кожен з нас багато,
Та отчий дім для нас один.
Учились розуму й косити,
Під плуг лягала борозна,
Нас тут батьки навчали жити,
А їх давно уже нема…
Вже осінь сріблом вкрила скроні,
Плете мереживо зима,
Молімося Святій Іконі,
Що залишилася сама.
Це наша станція, як спомин,
Єдиний крок і ти в раю,
І гарний на хатині комин...
О, як я хату цю люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Біля хати росла червонява, крислата черешня,
В білоцвіті спліталося щедре гілляччя ягід,
Та не знала вона, що дарує їй день цей прийдешній,
Що від блискавки вмить залишити прийдеться цей світ.
Вдарив грім із небес, її серце нараз пронизало,
І злетіли із гілля червоні німі врожаї,
І черешня, як факел, ураз із гори запалала,
І упали на землю, обвуглені гілля її.
Залишився огарок, згоріла до низу черешня,
І сумує родина, черешні вже більше нема,
Та зростає у верх, ще не вмерле коріння торішнє,
Ще підніметься в гору черешня пагінням сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2013
Я просто так в поезію прийшов…
Закам’янів, коли побачив Музу,
Не зчарував ні Луцьк, ні Любишов,
Ні гай зелений, ні співак Карузо.
Збирав по краплі зорі із небес,
Брав у обійми ласку, як ніколи,
А час співав, неначе час воскрес,
Сіяли серцю ясні видноколи.
А потім, коли сонечко зійшло,
Ударило у дзвін кохання вперше,
Мені, як вихор, щастя принесло,
Хоча життя я нині не завершив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Знов гітара на закоханих струнах заграла,
Мерехтіли у вечірньому небі зірки,
Покохала, перший раз у житті покохала,
І настали для неї найщасливіші дні у житті.
Забриніла струна, наче пісня між зір забриніла,
І зібралися Мавки в вечірнім, зеленім гаю,
А кохання, кохання до неба на крилах летіло,
І лунало в повітрі, «Люблю», «Я кохана, безмежно люблю!»
Обнімала і пестила, як хмароньки кучері білі,
Цілувала у губи за кожну злетівшу зорю,
Місяць красень горів і зорі на небі світили,
А гітара і серце співали «Люблю» і «Люблю».
І мелодія бігла, неначе хліба в чистім полі,
А на серці в обох квітла проліском ніжна весна,
Освятив красень Місяць закохані люблячі долі,
І лунала для щастя мелодія двом чарівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Земля в нас єдина, єдина країна,
Живемо одні і бажаємо щастя,
Як квітка, сьогодні цвіте Україна,
Окремі, хай сповідь приймуть і причастя…
Щоб нам не вбивали клинки, як нам жити…
Не лізли у душу, якщо не пускають…
Не можемо ворога ми полюбити,
А ворог сховався і миті чекає…
Прошу українці, шануйте державу,
Колиску малечі в руках потримайте,
Ви мудрий народ, що здобув собі славу,
Майбутнє візьміть, але зла не чекайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013