viter_IP

Сторінки (1/4):  « 1»

життя чи існування?

…дві  сторони  життя,
дві  речі  існування-
одна-дорога  в  небуття,
а  інша-неземне  кохання.

Нема  границь  для  почуття
Солодкого  такого  і  п’янкого.
Не  відчуваємо  ми  каяття,
Потрапивши  в  полон  кохання  того.

У  пристрасті  народжуємось  ми,
Вмираєм      легко,  чи  страждаєм  .
Хто  як  пройшов  свій  шлях  земний-
По  смерті  вже  плоди  ті  позбираєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239491
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2011


Ця пізня осінь

Пожовкле  листя  землю  покриває,
Січе  в  обличчя  дощ  дрібний  ,
Противний  вітер  тіло  пронизає,
Зникає  по  домах  юрба  людей.

Це  -  осінь  і,  причому  ,  пізня.
Я  так  нена́виджу  її.
Он,  хмара  знову  насуває  грізно
І  знов  дощі,  дощі,  дощі…

А  хочеться  зайти  десь  у  кафе,
Вмоститись  в  напівтемряві  зручніше
І,  взявши  філіжанку  кави  чи  латте,
Замріятись,  забутись  ,  зупинитись….

Дивитись  у  вікно  на  сірий  день,
На  змоклих  одиноких  перехожих,
Не  думати  про  те,  що  було,  те,  що  жде-
Хай  дощ  змиває  бруд  думок  негожих.

Допивши  прохолодний  вже  напій,
Закутавшись  в  пальто,  на  небо  зазирнувши,
Вступити  в  осінь  пізню  цю,
Піти  у  далечінь,  в  своє  майбутнє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2011


Віра у казку

Забути  все  найгірше,
Почати  все  спочатку,
Побачити  найкраще,
Повірити  у  казку.

Попереду  -  надія,
Позаду  -  біль  й  образи,
Тримає  тільки  мрія,
Що  буде  все  прекрасно.

Минуле,  що  закреслив,
Не  витреш  ти  ніколи.
Майбутнє  ж,  що  задумав-
Не  домалюєш  скоро.  

У  кожного  є  вади,
Є  злети  та  падіння.
Та  кожному  бракує
І  витримки,  і  вміння.

Щоб  вади  побороти,
А  після  падіння  -  встати,
Піднятись,  розпрямити    крила,
Злетіти  вгору  і  більше  не  вертатись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235761
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2011


Брехня.

Брехня-це  частка  злого  світу,
котрий  керує  нами  упродовж  життя.
Комусь  вона  як  ложка  дьогтю  в  бочці  меду,
для  когось  -  як  відсутність  почуття.

Без  неї  жити  дехто  вже  не  може,-
немов  наркотик  кожен  раз,
потрібен  він  все  в  більших  дозах,
нема  ні  сорому,  ні  меж.

Кохання  -  теж  наркотик,
котрий  смакуємо  ми  залюбки;
міняєм  складові,  міняєм  дози,
але  відмовитись  бракує  сил.

Коли  нам  брешуть  просто  незнайомі,
це  неприємно,  але  терпимо́,
образи  від  брехні  проходять,
ми  далі  тихо-мирно  живемо́.

І  раптом  біль  у  серці  різкий,
у  голові  туман,  і  пустота  в  душі-
це  ви  відчули,  або  вже  пізнали
від  найдорожчої  людини  на  Землі

оцю  брехню,  котра  спустошує,  руйнує
і  перекреслює  всі  ваші  почуття.
Як  грім  на  голову  посеред  сонячної  днини-
так  само  звалюється  звістка  ця.

в  коханні  все  ми  пробачаєм,
стараємось  оберігати  як  дитя,
та  всі  ми  ненавидим  зраду,
бо  в  зраді  за  основу  є  брехня.

Брехня-це  частка  злого  світу...





́́́́́́́́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2011