Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Пісню чую уві сні...
Прокидаюсь вмить!
Я люблю твої пісні,
В них весна бринить.
Поведеш мене кудись,
Де була у снах,
Скажеш: “Хочеться у вись,
Де літає птах”.
Заворожений стою:
Чистих п’ять октав
Розлітаються в гаю,
Падають у став.
Я скажу тобі: лети!
Голос твій – від них.
Як співала вчора ти,
Соловей затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2011
Чому егоїзм не вбиває кохання,
Яке ти готова нести без утоми?
“Різниця у віці”, – кричу я востаннє,
А ти мені тихо: “Чекатиму вдома...”
Віддавши тепло, не кричиш про віддачу,
Хоч довго його відтворити не зможеш.
Страждаю, та знову поводжусь невдячно.
Тебе не люблю, чом ти душу тривожиш?
Стоїш і мовчиш, а сльози твої
Спадають на губи, щоб довго гірчити.
Ти краща, ніж я,
Не мені тебе вчити...
Закоханий погляд відводиш несміло,
Нервове тремтіння приховуєш лячно.
Пробач, я боюся, щоб ти не згоріла,
І йду, бо не можу лишатись невдячним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2011
Відпускай мене з веселкою,
Сяду в неї на спині.
І, будь ласка, будь відвертою:
Ти зі мною йдеш чи ні?
Відпускай мене із хмарою,
Що звільнилась від дощу.
Ще, як був з тобою парою,
Ти казала: "Відпущу".
Відпускай мене із річкою,
Риби вкажуть, де звернуть.
Понесе стрімкою стрічкою,
Побажаєш добру путь?
Відпускай мене із піснею,
Що недавно проспівав.
Полечу...
Та тільки визнаю:
Сильно я тебе кохав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2011
Перше слово зірвалося з губ, як струна,
Забриніло октавами вгору.
І розчавлює серце гнітюча луна
Та примножує ноти мінору.
Друге слово випалює душу дотла
А байдужість розвіює попіл.
Ти в безодню кохання мене завела
І лишила в проваллі глибокім.
Третє слово спиняє, вбиває за мить,
Резонансом розгойдує нерви.
То найвища октава між ними бринить
Невблаганно і безперервно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2011
Пихато розгортаючи гламуристий журнал,
Виблискуючи супер-манікюром,
Шукаєш Брітні Спірс і черговий її скандал,
Прискіпливо оцінюєш фігури.
Твоя енциклопедія навчить тебе життю:
У ній помади, одяг і машини.
Ти звикла їсти суші і забула про кутю,
Що їла у селі в своїй родині.
Ти першою із подруг прочитала до кінця
“Алхіміка” і трошки Муракамі.
Ти знаєш: цього вистачить, щоб стати до вінця,
І в подорож весільну на Багами.
У повному спорядженні заходиш в модний клуб.
Оцінюючи розміри кишені,
Помітиш, підберешся, будеш їсти в нього з рук,
Подобається їм таке страшенно.
Твій силікон оплачено, відроблено кредит,
І кількість брендів на тобі вражає.
А серце рівно б’ється і ні краплі не болить,
Як косиш діамантові врожаї.
Ти звикла їсти суші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243978
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.02.2011
Секс по телефону?
Хочу я Мадонну!
Що, вона не хоче?
Досить нам три ночі
І вона полюбить
Хлопця з України.
Їй тут буде добре,
Я ж такий сумлінний.
Дрова порубати,
Пічку розтопити,
Свиней годувати,
Вмію все робити.
З нею у ставочку
Плаватиму брасом.
Хай мені співає,
Допоможу басом.
Вийдемо з ставочку
Мокрі і щасливі,
Потім у садочку
Ми з’їмо по сливі.
Як найкращій парі
В нашому районі
Подарують півня
Грицю і Мадонні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243977
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.02.2011
Картопля печена долоні поцілує,
А дим вогню нагадує той час,
Коли навколо кожна річ дивує,
А за плечима тільки перший клас.
Калюжі в дощ – причина посміхатись,
А небо через скло – зелений світ.
І з дерева найвищого зірватись
не страшно,
Бо падіння – теж політ.
Я в снах літав щоночі і невпинно,
Та від життя дорослого не втік.
Дитинство промайнуло, як хвилина,
Але секунди ті — в душі навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243285
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2011
До чого ж цікаво, не знаєте, як
Дивитися зблизька на весь зодіак.
Велика Ведмедиця лапу дає,
Підемо по зорях, півночі ще є.
Навколо краса, що не стримати спів.
Стрілець наганяє: “Та як ти посмів?”,
Пускає із лука вогненну стрілу.
Якби не присів я, збирали б золу.
Довго тікав через весь зодіак,
Хотів відпочити: попереду Рак.
Вщипнув, що довгенько не зможу присісти,
Хоч, добре йому не хотілося їсти
Сидять Близнюки в суперечках всю ніч,
Піду, розберуся, у чому тут річ.
Хто з вас найстарший? Я тупнув ногою:
Обидва малі в порівнянні зі мною!
Насилу утік, бо малі Близнюки
Сильніші удвічі, ніж я в їх роки.
А що це за красень стоїть на зірках?
Стрункий Водолій і вода у руках.
Я думав — серйозний, а він — жартівник,
Водою облив, засміявся і зник.
Стоять Терези, не пускають дурних,
Щоб далі пройти, треба стати на них.
Заважив: дві – добрих, поганих — одна.
Зламались, на радість!!! Не буде кіна.
Овен попався, на нього я скочив, –
"До Діви неси, цілуватися хочу!"
Будь ласка, приймайте тринадцятим знаком,
Миритись піду з Близнюками і Раком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243284
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.02.2011
Дівчата-троянди – красиві, непідступні. Особливо гарні, коли на них лежать діаманти роси.
Хлопці-чорнобривці – невисокі, веселі, люблять бути гуртом. Притаманні сільській місцевості.
Дівчата-ромашки – добрі, лагідні і спокійні. Навіть на перший дотик відповідають ніжно, а не ранять, як троянди, шипами.
Хлопці-кактуси – незрозуміло серйозні і напружені. При неправильному дотику можуть сильно поколоти.
Дівчата-соняшники – життєрадісні, кругловиді. Завжди дивляться у сонячний бік. Які б злі птахи їх не дзьобали, все одно тягнуться вгору.
Хлопці-піони – гарні, запашні, голосні. Але можуть передчасно осипатися, якщо не доглядати.
Дівчата-гладіолуси – моделі, високі і довгоногі. Претензії до життя – як у троянди, але себе чомусь вважають ромашками.
Хлопці-тюльпани – помітні здалеку. Спочатку роблять таємницю з того, що насправді знаходиться у них всередині.
Дівчата-дзвіночки – тендітні, ніжні. Дзвенять для того, хто їх знаходить і прикрашають все його життя.
Хлопці-нарциси – самі про себе все розкажуть і похвалять. Як на мене, то запах не дуже й приємний.
Дівчата і хлопці-бур’яни... Що тут казати. Самі знаєте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243088
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.02.2011
У кожного є своя Біблія. Людську Біблію знаємо ми всі. «Не вкради», «Не вбий», – ці заповіді повинні стримувати наші грішні бажання, а як у інших?
Я бачив Біблію Дерев. Не впади на слабшого, не тягни соки з іншого, не затуляй Сонце меньшому. Але все так, як і у людей: заповідей ніхто не дотримується. На це все дивиться і зітхає з висоти Великий Листок, син Великого Дерева, від якого взяли свій початок інші дерева. Колись Велике згоріло, захищаючи інших від Вогню, найпершого і найстрашнішого ворога. Але уцілів один листок і відлетів вгору, де знаходиться зараз і чекає на мить повернення до своїх дітей.
Пташина Біблія величезна і надзвичайно складна, крім того, має декілька варіантів написання. Сьогодні відомо три найпопулярніших: Орлина Біблія (книга, яку полюбляють великі птахи), Заповіт Колібрі (колібрі написали її власними дзьобами за допомогою крапель нектарної роси) і Руни Першої Пташки (найдавніший пташиний документ). Перелічити їхні заповіді важко і прихильники Орлиної Біблії дуже рідко розуміють прибічників Заповіту Колібрі. Часто між пташками виникають дискусії про об’єднання всіх книг в одну і люди частенько спостерігають, як горобці сперечаються саме у цьому питанні.
Біблія Риб – документ, якого ніхто з людей не бачив, але я точно знаю де і на якій глибині знаходяться священні камені з настановами. Саме в цій книзі є точна дата початку і кінця Землі. Це знають всі риби, а також дехто із морських птахів, так як летюча риба одного разу не втрималася і розповіла таємницю чайкам. Відтепер чайки постійно літають над хвилями і гукають летючу рибу, щоб розпитати детальніше про деякі глави Апокаліпсису.
Я бачив найкоротшу у світі Біблію Мишей, дуже радісну Біблію Мавп і зараз дочитую страшну Комарину Біблію, написану кров’ю. Але знову і знову впевнююсь, що у них все, як і у людей: заповідей ніхто не дотримується.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243086
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.02.2011
В нас дощем змиває листя із асфальту
І відблискують будинки темно–жовтим,
Роблять ластівки своє останнє сальто.
Ти колись цьому раділа,
А тепер... Хто ти?
Ти про осінь не згадаєш, як раніше,
Але інколи в душі беруться ноти,
Що примушують тебе писати вірші
Підсвідомо, ностальгічно,
А тепер... Хто ти?
Ностальгія відмирає поступово,
Вже й листи не відсилаєш щосуботи.
Чи “Люблю” вже стало словом іншомовним?
І побачиш — не згадаєш,
Бо тепер... Хто ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Щезло все і у темряві
Я чекаю на сни нові,
Бо старі зникли безвісти,
А новим вже не розцвісти.
Спалах був, не зігрів теплом.
Йде життя за холодним склом.
Я не з ним, я відстав на крок.
Чи попереду я на крок?
В спалахах-спогадах
Темнота наді мною – дах.
Голосів навкруги луна,
Та свідомість – міцна стіна.
Я за нею один стою
І нікого не впізнаю.
Руку хтось тримає завжди
Та говорить тихо: Зажди,
Відганяючи темну тінь
Від холодних незламних стін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Я був на бархані
І бачив його короля,
А він запитав мене:
Де моя рідна земля?
Коли я сказав: “Україна –
Моя батьківщина”, –
Задумався він,
Ворушились навколо піщинки.
Сказав, що не знає такої,
Хоч всюди бував:
В Австралії, Африці
Жовті сліди залишав.
Росію він знає, Китай,
Азіатські пустелі,
От тільки в країні моїй
Не бували бархани веселі.
Сказав, що прийде в Україну,
Як вітер його занесе,
Та знаю, не зможе.
В нас інший король – Чорнозем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2011
Так непомітно з’явилися зморшки,
Без попереджень, підступно і мовчки.
Швидко зробили свої візерунки
Років моїх невеселі дарунки.
Очі в полоні дрібненької смужки, –
То вже мій сміх доробив самотужки.
Тільки онукам вони до вподоби,
Кажуть, я з ними веселий і добрий.
Справді, без них не назвуть мене дідом.
Зморшки – лічильник знайомства зі світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2011
Встати! Суд!
Присяжні шепочуться
Наче вперше, наче на збоченця
Всім салют!
Адвокат
Годинник зі стразами
Розпочне загальними фразами
Плагіат!
Прокурор
Спітніло-караючий
За душею нічого не маючи
От актор!
Арештант
Вибухи й паніка
Я тікаю з цього Титаніка
Я — талант!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2011
На живій воді настояну
І розлиту в десять чаш,
П’ю отруту, неозброєний,
Та волаю "Отче Наш".
Захопили і примусили,
Затягли в святий Грааль.
Молодого і безвусого
Їм життя мого не жаль.
Кожна чаша синім піниться,
Закликає на той світ.
Як помру, то хто ж залишиться?
Хто продовжить славний рід?
Обирати не доводиться:
Випивати – так до дна.
Дев’ять з них зі смертю водиться,
А жива — лише одна.
Лиш одна із них освячена,
Не вгадаю, – то помру.
Всі, отрутою збагачені,
Так і звуть мене в труну.
Пропікає горло краплями,
Я не ту обрав із чаш...
Жаль, що ви в мій сон потрапили,
А не я прийшов у ваш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2011
Ти називаєш себе Білосніжкою.
Вони називають не так і по-різному,
Семеро гномів, що ходять до тебе.
У вас виникає взаємна потреба.
Приносять горілку і палять в кімнаті,
До тебе чіпляються злі і пихаті.
А ти ж Білосніжка, ти добра і чемна,
Поясниш їм знову, що пити даремно.
Вони засміються, облають ким зможуть,
Не вистачить слів, то й рука допоможе.
Ти звикла до них, полюбила їх жарти,
Коли роздягаєшся, граючи в карти.
Звели до найнижчих низин у суспільстві
Колись Білосніжку з колись королівства.
Як знищать тебе, знов шукатимуть замки.
Життя Попелюшки розіб’ють на зламки,
Асоль постраждає, бо семеро гномів
Знаходять завжди...
В них багато знайомих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2011
Я зберу докупи бідних
І роздам своє багатство.
Вийде кожному — копійка,
Не зрадіє бідне братство.
І не стане в мене грошей,
Я піду до бідних жити,
На одного стане більше.
За грішми почну тужити,
Бо немає тої слави,
Друзів, що були зі мною,
А тепер єдина справа:
Де дістати хліб з водою?
Я зберу докупи бідних,
Заберу своє багатство.
Стане добре жити в світі,
Не зрадіє бідне братство.
Рознесе мої ворота,
Розчахне в скарбницю двері,
Забере усе голота.
Добре, що лиш на папері
Я пишу вірша про бідних.
Я насправді небагатий.
Серед бідних стільки рідних,
Що не можу ображати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240946
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.02.2011
ПАМ’ЯТНИК ДО БЛАЗНІВ...
Стою на постаменті, геть не схожий
На того, з кого ви мене зліпили.
А ви приходите, волаючи: “О, Боже,
Ти – світоч націй. Дай натхнення й сили!”
Я б дав, якби у темних тоннах бронзи
Закралася хоч крапля тих емоцій,
Які збирав поет, ходивши босим,
У полі, на тринадцятому році.
Ще у землі краплинами металу
Я й думати не міг, що так складеться.
Дістали, зплавили, представили загалу,
Дітей зігнавши. Так у вас ведеться...
Подякуйте творінню із металу,
Що я стою, терплю фальшиві оди.
Одне прохання: витирайте сало,
Коли торкаєтесь і кажете: “З народом”.
Питаю вас: були ви на могилі
Хоч раз у нього, ставши на коліно?
Ви всі, коли людей багато, – милі,
У груди б’єте: Слава Україні!
Ви вивчили слова і, ставши разом,
Співаєте "Не вмерла..." на бенкетах.
Я ж, пам’ятник, мовчу. Лиш час від часу
Болить мені за бідного поета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2011
СПИСКИ НКВС
В тому списку, в якому ти
Опинився геть випадково,
Добровольців, ні, не знайти.
За тобою: державна змова,
Провокації, шпіонаж,
Так багато для твого віку.
Все на допиті добре зваж.
Не зізнаєшся, – на каліку
Перетворить тебе сержант,
Що й надія помре остання.
В нього дуже страшний талант
Вибивати з усіх дізнання.
Особистість втрачає суть,
Не надійся на милість ката.
Визнай все, що тобі знайдуть
У скривавлених казематах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2011
Музика
Я дуже люблю музику, до нестями люблю, всіх напрям-ків і стилів, веселу і сумну, повільну та швидку, голосну й тихеньку. Музику я чую всюди: йде дощ – спокійна мелодія, гримить грім – небесні барабани беруть найнижчі ноти в природі, гавкають собаки – енергія злості перемішується з доброю мелодією махання хвостом.
Музика, яку я слухаю, нескінченна і неповторна. Чи хтось із вас чув справжній рок-н-рол польових мишей вночі? Оцінював джазові імпровізації завивання вітру у щілинах вікон? Розумів ритми падаючої на землю перестиглої вишні? Насолоджувався блюзом диму згасаючих вогнів?
Коли до мене звертаються люди, я читаю по вустах, тому що завжди слухаю цей величезний оркестр життя. Я не граю на жодному музичному інструменті, тому що чую музику природи і знаю, що краще ніколи не зможу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239417
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.02.2011
МОЛОДІ КУРГАНИ
Розпускалися квіти на наших могилах
І ранкова роса омивала їх цвіт.
Що ж так рано у полі нас смерть покосила
І таким незнайомим залишила світ?
Прилітають лелеки, сидять на курганах,
Зберігають наш спокій на вічні віки.
Ми здолали в тій битві монгольського хана,
Як до смерті стояли, рука до руки.́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239416
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.02.2011
МАЛЕНЬКЕ ЯПОНСЬКЕ ДІВЧАТКО
Це сталося під час ядерного бомбардування японського міста Хіросіма. 6 серпня 1945 року, по мосту Айон проходило дев’ятеро людей. За хвилину на цьому місці лишилося тільки дев’ять тіней, навічно вкарбованих у камінь. Це все, що залишилося від цих перехожих і ще кількох тисяч хіросімців, які на час вибуху перебували неподалік від епіцентру.
Камінь добре зберіг таємниці,
А для обраних лишаться тіні,
Зрозумілі лише очевидцям.
Їх так мало лишилось в країні.
Відчуваю знайоме тремтіння
І чомусь відчуваю провину,
Бо у темному серці каміння
Уявляю наступну картину:
Як маленьке японське дівчатко
Істерично махає руками,
Та бажає почати спочатку
І нарешті добігти до мами.
Притуляю тремтячі долоні:
Я до вас незабаром, як бачте...
Дев’ять тіней мовчать на Айоні,
А десята, моя, тихо плаче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2011
19 ПОШТОВХІВ
Через дев’ятнадцять поштовхів
Серце каже, що зупиниться,
Серце каже, що стомилося,
Час малий дає на роздуми.
Перший поштовх...
Я здригаюся.
До кінця не розуміючи,
Аж до другого бездіючи,
Все збагнути намагаюся.
Третій поштовх...
Жити хочеться.
Он четвертий наближається,
А мені вже смерть ввижається
І душа моя тріпочеться.
П’ятий поштовх...
Все згадалося:
І дитинство, і народження,
Випускний і нагородження,
Як жилося і кохалося.
Шостий поштовх,
Аж до сьомого:
Діти, школа, їх одруження,
Всі хвороби та одужання.
Вистача в житті вагомого.
Восьмий...
Рухаюсь до старості.
Пам’ятаю й посміхаюся,
Цим періодом пишаюся,
Всім бажаю стільки ж радості.
Дев’ять... Десять...
Руки трусяться.
Чи самі, чи серце бавиться
І зупинкою цікавиться
Та на зло мені вовтузиться?
Одинадцятий відлунює...
Сил не стало, слів не вистачить.
Вороги мене хай вибачать,
Друзі в пам’ять щось подумають.
До п’ятнадцяти темнішає
І тунель тепер ввижається.
Рай чи пекло наближається?
Розумію, не безгрішний я.
Я сто років жив, не каявся,
Та шукав своє призначення...
Вісімнадцять...
Посміхаюся...
Дев’ятнадцять...
До побачення...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2011