| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Все,залишаю вас та вірші,
Без анотації й тертя,
Заграла звабила ізюмом,
Під Лоєм,скрипка шарада…
В весняний ранок посміхалась,
З віконця денного з двора,
Вона,вона,пронира ранку,
Я покохав її вуста…
До неї килимом квітучим
З фліртом просилася душа…
Її блискучі ніжні очі,
Й за ушком квітка польова…
У неї сміх дзвінкий приємний,
Парфуми з чар немов слова,
Вона кидала вигляд ласки,
Й обійми линули з пуда…
Адроном образ утопився,
Відчути зиск її тепло,
Та зойк і плечі цілувати
Не випускати з рук з думок
Рожевий ром вологі губи,
Шийні обійми стихлий звук,
Помірним рухом гладить шкіру
Її чар - лагідність із рук…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2011
Підземний світ мене гукає!
Вторгнутись через зали слав...
Живий олтар та грона перла,
В горючі течі скатних лав…
Мені іти по них прийдеться,
Щоб співпадати в прототип
І смерті вічність віддавати...
Та акварель з душі за гріх.
Вона під регі жде чикає!
На грані з чорної смоли,
Там їй вірші буду писати!
Що при житті мене звели...
Звели із розуму з дороги,
З тепла святого та добра!
Від них життя мене штовхає,
З блаженства в за колодки зла…
У танці вогнища кружляю,
За цю окрушку і болить!
Аби зійти із павіана,
Що з чорних гір гріхів кричить…
За кантом пролизів із серця,
- Вітала долю щастя мить!
Коли вірші - злу дарувала,
Та відчувався в серці сміх,
І "срібне сяйво" ніжить душу...
Від - Радо!) – сяючих очей,
Звели вони мене із раю!
До полохливих вій з ночей…
До мого моря промінь Божий,
Приносить арії думки,
Ніколи їх не проміняю!
На славу в пеклі та рублі…
Усі прикраси на ялівці,
Прибрав із щирої руки,
І їх приємно дарувати!
До притаманної душі…
Я буду з смертю танцювати!
Через надмірний поворот,
В мені бажання віршувати!
І смерть не сушить чорний рот…
Через обради горя й смутку,
Знайду до серця чистий путь!
Залізу в душі прогрівати,
Своєю нехтуючи в суть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2011