| Сторінки (2/105): | « | 1 2 | » |
Зима відступила сніжна
Навколо подих весни.
І березень ніжний - ніжний
В свої огортає сни.
Проторує слід завзято
Маленький швидкий струмок.
Роботи ще так багато,
Невтомний стрімкий танок.
Проснеться від шуму квітка-
Свої оченята до сонця.
Перший несмілий свідок
Оксамитового віконця.
Втомилося все від сірого
холодного зимного сну.
Не тільки в любов ми віруємо,
Ми віруємо у весну.
В полоні оновлення духу
Печалі забудемо всі,
Щоб з світом задумливим слухать
Пісні у весняній красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246870
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.03.2011
Так випадково, зовсім випадково
Зустрілися їх душі загадкові.
Серед життя розвихреного віття
Дві половинки цілого суцвіття.
І поле золотавого колосся
Їм вічністю відкритою здалося.
Пускали стріли золоті Амури,
У серці біль терпкий вони відчули.
Співали сурми з голубих небес:
- Вогонь Венери жертовний воскрес!
І їхні два незвідані світи
Один політ відчули висоти.
Так випадково, зовсім випадково,
Сплелися їхні душі загадкові,
щоб їм було і затишно і світло
Й кохання вічне у серцях розквітло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2011
Сьогодні я зустрілася з минулим -
Воно мене, наївне, не впізнало.
Про Попелюшку казку розказало -
І я згадала те, що вже забула.
Минуле все шепотіло, говорило
І аж до ранку не давало спати.
Йому про себе мала щось сказати,
Воно ж - на плечі руки умостило:
- Не треба, дівчинко, це буде сьогодення,
А я із відти, де ти вже не будеш.
Щось пам’ятатимеш, а щось забудеш;
Сьогодні свято, завтра день буденний.
Пішло минуле - нам не по дорозі,
Та й так спасибі, завітало в гості.
І ластівки пірнали в високості…
Майбутнє ж зачекалось, вже на розі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Про маму слів багато ніжних сказано,
У кожного по-своєму болить.
Коли ти з дому їдеш перший раз,
Заглянь у очі мамині на мить.
Постій отак, візьми її за руки
І пригорни рідненьку до грудей.
Хай будуть сльози першої розлуки,
Такий розбитий у тривозі день.
Як скинуть клени пожовтіли листя,
Тоді дорогу видно із вікна.
І буде мама у калиновім намисті
Така прекрасна і така сумна.
Огорне хату біла завірюха,
Примерзнуть двері , вітер аж голосить.
Вона не бачить цього і не слуха:
- Лиш стежку видно б, - тільки Бога просить.
Прощань і зустрічей попереду багато,
Хто знає, скільки так збіжить води…
Та сивочола вічна чайка - мати
Прощання перше згадує завжди.
В які б не їхали ми далі, йшли дороги
І як би наш не замітало слід -
Вертаймося до рідного порогу,
Спішнім до не відчинених воріт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2011
Під тихий шелест сонячних дібров,
Де залишають пісню солов’ї,
Прийшла ніким не прохана любов,
Заполонила думи всі мої.
Весняна повінь розливає ріки,
І заливає стомлені поля,
Моя земля! Люблю тебе на віки,
Так мила серцю ця краса твоя.
О, як тебе, Вкраїно, не любити,
Твої простори , ниви золоті,
Люблю по травах зніжених ходити,
До тебе, земле, прагну у житті.
Моя скарбнице, колискова мати,
Ти вчиш мене як жити для людей ,
Тебе і не купити й не продати,
І кращої, ніж ти, нема ніде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246428
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2011