| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Вілаґ почуттів (сюжет на телебаченні)
21-го березня у всьому світі відзначають День поезії. Це свято 14 років тому запровадило ЮНЕСКО задля привернення уваги до поетичного слова.
http://rtb.rv.ua/company/tele/video/3996/
Слово бере доцент Володимир Гнєушев.
Поет представляє збірку"Вілаг почуттів", до якої увійшло 14 його віршів. Видання представляє сучасну українську поезію активних інтернет-користувачів. Упорядкував книжку полтавський учасник соцмережі "Поетичні майстерні" Валерій Гребенюк.
_____________________________________________________________________________
Вiлаг почуттiв - наймасштабнiша збiрка вiршiв
http://www.stihi.ru/2013/03/02/2306
"Вілаг - це Всесвіт! Отже,"Вілаг почуттів" - це більш ніж 100 яскравих, самобутніх митців під егідою Валерія Гребенюка. Книга складається з семи розділів, до яких увійшлинайкращі твори українських поетів ХХ ст. і сучасних авторів. На сьогодні це - наймасштабнішa збіркa для кожного, хто цікавиться українською поезією, вишуканою лірикою, історією і літературним процесом.
. літредактор Аліса Гаврильченко
_______________________________________________________________
відуки на сайті "Друг читача"
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/25395/
_______________________________________________________________
придбати книгу можна в книгарні "Solemio"
http://solemio.com.ua/vilaґ-pochuttіv-zbіrnik-vіrshіv-suchasnoї-ukraїnskoї-poezії-2012r
______________________
або у видавничого редактора книги
http://uzhgorod.zak.slando.ua/obyavlenie/nova-kniga-ukrainskoi-poezii-ID5YJRT.html
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412697
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2013
Вілаґ почуттів (сюжет на телебаченні)
21-го березня у всьому світі відзначають День поезії. Це свято 14 років тому запровадило ЮНЕСКО задля привернення уваги до поетичного слова.
http://rtb.rv.ua/company/tele/video/3996/
Слово бере доцент Володимир Гнєушев.
Поет представляє збірку"Вілаг почуттів", до якої увійшло 14 його віршів. Видання представляє сучасну українську поезію активних інтернет-користувачів. Упорядкував книжку полтавський учасник соцмережі "Поетичні майстерні" Валерій Гребенюк.
_____________________________________________________________________________
Вiлаг почуттiв - наймасштабнiша збiрка вiршiв
http://www.stihi.ru/2013/03/02/2306
"Вілаг - це Всесвіт! Отже,"Вілаг почуттів" - це більш ніж 100 яскравих, самобутніх митців під егідою Валерія Гребенюка. Книга складається з семи розділів, до яких увійшлинайкращі твори українських поетів ХХ ст. і сучасних авторів. На сьогодні це - наймасштабнішa збіркa для кожного, хто цікавиться українською поезією, вишуканою лірикою, історією і літературним процесом.
. літредактор Аліса Гаврильченко
_______________________________________________________________
відуки на сайті "Друг читача"
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/25395/
_______________________________________________________________
придбати книгу можна в книгарні "Solemio"
http://solemio.com.ua/vilaґ-pochuttіv-zbіrnik-vіrshіv-suchasnoї-ukraїnskoї-poezії-2012r
______________________
або у видавничого редактора книги
http://uzhgorod.zak.slando.ua/obyavlenie/nova-kniga-ukrainskoi-poezii-ID5YJRT.html
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412696
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 26.03.2013
«Вілаґ почуттів» – наймасштабніший збірник сучасної української поезії
Вілаґ почуттів: збірник української поезії . – Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А.Е, 2012. – 592 с.
Прочитавши поетичний збірник «Вілаґ почуттів», який побачив світ наприкінці 2012 року, і поміркувавши над тим, як і з чого він зроблений, я зрозуміла, що мушу поділитися своїми думками. Адже це видання і як збірка творів, і як явище в український літературі є цікавим, проривним і значущим з багатьох поглядів. Одразу зазначу, що маю змогу аналізувати не лише результат (книгу), але й процес/схему/мету його формування, оскільки від самого початку була задіяна в ньому як автор, чиї твори були відібрані до друку.
По-перше, вихід цієї книги засвідчив, що одна незалежна, охоплена ентузіазмом людина може зорганізувати величезну роботу зі збору текстів, редагування, укладання і випуску ідейно продуманої книжки з подальшим розповсюдженням. Мова про Валерія Гребенюка, завдяки якому «Вілаґ почуттів» побачив світ. Тут є цікавим і вартим наголосу те, що пан Валерій не є видавцем (тобто суб’єктом видавничої діяльності) чи лідером якоїсь літспільноти – у даному випадку він є носієм ідеї і зміг згуртувати навколо її втілення багатьох людей. А твори для книги шукав не серед своїх знайомих, як це роблять більшість укладачів, а в Інтернеті, розміщуючи оголошення і надсилаючи приватні листи людям, що пишуть вірші українською мовою – аби якомога більшу кількість авторів сповістити про свій задум. Можна тільки здогадуватись про реальний обсяг проведеної роботи, зокрема по відбору і редагуванню текстів, якщо в результаті вийшла книжка на 592 сторінки формату А6 із досить щільним розміщенням творів.
Ми знаємо, що зазвичай збірки української поезії формуються у згуртованих середовищах (літстудії, облорганізації письменників, друзі по поетичному сайту тощо), тобто в них, по-перше, входять твори людей, які й так добре один одного знають, а по-друге, ці збірки не є репрезентативними стосовно української поезії взагалі. «Вілаґ почуттів» же укладений за принципово іншою схемою.
По-друге, масштабність книги є безпрецедентною. 100 сучасних авторів (якщо я правильно порахувала), величезна географія – усі регіони України. Люди з різних спільнот, угрупувань, сайтів тощо. І от їх поетичні добірки зібрані під однією обкладинкою, з достатньою кількістю творів, щоб читач склав уявлення про творчість кожного.
Тут можна говорити про зріз сучасної української поезії, яка існує переважно в Інтернеті – яка вона, чим дихає, якими художніми засобами оперує. Мабуть, ця книга колись згодиться літературознавцям, які захочуть подивитись на українську поезію нашого часу ширше, ніж через призму розкручених імен, лауреатів поетичних конкурсів тощо, адже з часом сьогоднішня «рейтингова» картина, вочевидь, вимагатиме перегляду. Слід зазначити, що «розкручені» імена в книзі не представлені (мабуть, це завдання інших книг).
Не секрет, що автори з різних спільнот, різних регіонів не лише мало спілкуються між собою, але й часто ніколи не чули один про одного, ніде не перетинались. Тож «Вілаґ почуттів» багатьох авторів «познайомить» з колегами по перу. А це вже немало. Особисто мені в книзі були знайомі не більше 10-ти імен. Гадаю, більшість учасників збірника дивляться на перелік імен так само.
По-третє, досить високий рівень поезій, чого мало хто чекав. Редактори (їх було кілька), вочевидь, провели дуже масштабну роботу (за словами укладача, усього було опрацьовано майже 5 тис. творів близько 300 авторів). Так що ті, хто не хотів надсилати твори, щоб не опинитись в колі графоманів (а такі дискусії розгортались) – прогадали.
Поетичний Інтернет – дуже об’ємний, розрізнений і насичений іменами. Тож зрозуміло, що «критикам» і «знавцям поезії» легше на нього навісити ярлик «графоманства», ніж у ньому розбиратись і відшукувати живі зерна. У цьому сенсі «Вілаґ почуттів» виконав велику роботу з «просіювання Інтернету» задля пошуку вартісних текстів. Не пригадую жодного видання, яке б хоч раз виконало цю функцію у такому обсязі.
Окремим розділом у збірнику виділено твори членів Спілки письменників України та її обласних організацій. Я не дуже розумію цього кроку. Мабуть, за цим стоїть бажання продемонструвати статусність окремих учасників, адже якісно їх твори не вивищуються над творами інших авторів збірника. Непрямо цим підтверджується, що уся збірка вміщує твори, виконані на досить високому рівні поетичної майстерності.
По-четверте, книга виконує і просвітницько-нагадувальну функцію. До неї увійшли твори та біографічні довідки про українських поетів, переслідуваних чи знищених більшовицьким режимом. Це зроблено влучно і лаконічно, що за відчуттями нагадує постріли. Мабуть, саме такого емоційного ефекту намагався досягти ідейник «Вілаґу почуттів».
У книзі вміщено цілу «Історію України в сонетах» від Київської русі до теперішніх часів авторства Ігоря Федчишина (усього 35 сонетів).
Занурюють у давнину, міфи і містику твори самого Валерія Гребенюка. Він називає їх екзотичною лірикою – неспроста, адже читати їх доводиться зі словником застарілих і діалектичних слів, який також долучено до збірника. Зі словника читач довідується зокрема, що слово «Вілаґ» означає Всесвіт. Отже, «Всесвіт почуттів». Мета автора – повернути забуті слова і образи людям.
Ці розділи не є значними за обсягом, проте є вагомими і дуже вирізняються серед решти поетичних добірок, здебільшого заглиблених у почуття, самокопання, тугу за минулим, розмірковування про щастя тощо (за деяким винятком). Тому «Вілаґ почуттів» буде цікавим для людей, що люблять співпереживати чужим долям, проникатися чужими почуттями, заглиблюватись і розглядати їх під мікроскопом, отримуючи від цього чуттєву насолоду.
По-п’яте, окремо варто поговорити про організаційний бік проекту «Вілаґ почуттів». Тоді як багато книжкових проектів-задумів (поетичних) розбиваються об нестачу фінансів, байдужість видавців і пасивність чи неорганізованість самих авторів, «Вілаґ почуттів» продемонстрував схему, коли творчий задум упорядника реалізується за рахунок усіх залучених авторів, а в результаті усі автори залишаються задоволеними і книга виходить якісною.
Цей проект «танцював» від ідеї: гадаю, зиждитель збірника (як називає себе Валерій Гребенюк) від самого початку планував наповнити книгу саме так: нагадати або й розповісти (бо деякі імена маловідомі) про переслідуваних у ХХ ст. українських поетів, вмістити тексти на історичну і мовну тематику (до речі, серед поетичних добірок авторів зустрічається чимало патріотичних віршів), левову частку уваги у збірнику приділити своїй особистій творчості, надмета якої – повернути людям забуті слова (при обсязі виконаної ним роботи це справедлива винагорода) і поєднати це із сучасною українською поезією багатьох авторів, зробивши серйозний редакторський відбір.
Отже, це принципово відрізняється від популярного методу видання поетичних збірок «у складчину», в яких фінансова участь авторів є переконливішою, ніж якість текстів. До речі, «Вілаґ почуттів» не передбачав прямої грошової участі авторів у виданні книжки, проте, гадаю, чи не кожен з учасників скористувався можливістю викупити потрібну їм кількість примірників.
Тут дуже важливо згадати про масштабність збірки, тобто географію авторів, їх кількість і приналежність до найрізноманітніших поетичних спільнот, адже саме ця «масштабність» і формує систему розповсюдження як тиражу, так і інформації про книгу.
Отже, підсумовуючи усе сказане про «Вілаґ почуттів», хочу зазначити, що схема цього книжкового проекту є цікавою і, можливо, вартою наслідування. А якщо Вас зацікавило наповнення збірника, тобто поезія – шукайте «Вілаґ почуттів» у своєму місті серед своїх знайомих.
Антоніна Спірідончева
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/25395/
_____________________________________________________________
Замовити книгу можна за адресами:
grifer5223@ukr.net
grifer5223@yandex.ru
grifer5223@уа.ru i cyміжні: народ ру, я ру і тд.
grifer5223@mail.ru
grifer5223@gmail.com
Примітка: з РАМБЛЕРА іноді листи не надходять.
Якщо протягом тиждня Вам не надійшов лист-підтверження
напишіть повторно.
_____________________________________________________
Тел. для довідок
(+38) 068-650-73-72
097-38-35-667
Валерій Костянтинович, Світлана Федорівна.
(Краще телефонувати в другій половині дня.)
З пов. Валерій Костянтинович
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398461
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 05.02.2013
«Вілаґ почуттів» – наймасштабніший збірник сучасної української поезії
Вілаґ почуттів: збірник української поезії . – Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А.Е, 2012. – 592 с.
Прочитавши поетичний збірник «Вілаґ почуттів», який побачив світ наприкінці 2012 року, і поміркувавши над тим, як і з чого він зроблений, я зрозуміла, що мушу поділитися своїми думками. Адже це видання і як збірка творів, і як явище в український літературі є цікавим, проривним і значущим з багатьох поглядів. Одразу зазначу, що маю змогу аналізувати не лише результат (книгу), але й процес/схему/мету його формування, оскільки від самого початку була задіяна в ньому як автор, чиї твори були відібрані до друку.
По-перше, вихід цієї книги засвідчив, що одна незалежна, охоплена ентузіазмом людина може зорганізувати величезну роботу зі збору текстів, редагування, укладання і випуску ідейно продуманої книжки з подальшим розповсюдженням. Мова про Валерія Гребенюка, завдяки якому «Вілаґ почуттів» побачив світ. Тут є цікавим і вартим наголосу те, що пан Валерій не є видавцем (тобто суб’єктом видавничої діяльності) чи лідером якоїсь літспільноти – у даному випадку він є носієм ідеї і зміг згуртувати навколо її втілення багатьох людей. А твори для книги шукав не серед своїх знайомих, як це роблять більшість укладачів, а в Інтернеті, розміщуючи оголошення і надсилаючи приватні листи людям, що пишуть вірші українською мовою – аби якомога більшу кількість авторів сповістити про свій задум. Можна тільки здогадуватись про реальний обсяг проведеної роботи, зокрема по відбору і редагуванню текстів, якщо в результаті вийшла книжка на 592 сторінки формату А6 із досить щільним розміщенням творів.
Ми знаємо, що зазвичай збірки української поезії формуються у згуртованих середовищах (літстудії, облорганізації письменників, друзі по поетичному сайту тощо), тобто в них, по-перше, входять твори людей, які й так добре один одного знають, а по-друге, ці збірки не є репрезентативними стосовно української поезії взагалі. «Вілаґ почуттів» же укладений за принципово іншою схемою.
По-друге, масштабність книги є безпрецедентною. 100 сучасних авторів (якщо я правильно порахувала), величезна географія – усі регіони України. Люди з різних спільнот, угрупувань, сайтів тощо. І от їх поетичні добірки зібрані під однією обкладинкою, з достатньою кількістю творів, щоб читач склав уявлення про творчість кожного.
Тут можна говорити про зріз сучасної української поезії, яка існує переважно в Інтернеті – яка вона, чим дихає, якими художніми засобами оперує. Мабуть, ця книга колись згодиться літературознавцям, які захочуть подивитись на українську поезію нашого часу ширше, ніж через призму розкручених імен, лауреатів поетичних конкурсів тощо, адже з часом сьогоднішня «рейтингова» картина, вочевидь, вимагатиме перегляду. Слід зазначити, що «розкручені» імена в книзі не представлені (мабуть, це завдання інших книг).
Не секрет, що автори з різних спільнот, різних регіонів не лише мало спілкуються між собою, але й часто ніколи не чули один про одного, ніде не перетинались. Тож «Вілаґ почуттів» багатьох авторів «познайомить» з колегами по перу. А це вже немало. Особисто мені в книзі були знайомі не більше 10-ти імен. Гадаю, більшість учасників збірника дивляться на перелік імен так само.
По-третє, досить високий рівень поезій, чого мало хто чекав. Редактори (їх було кілька), вочевидь, провели дуже масштабну роботу (за словами укладача, усього було опрацьовано майже 5 тис. творів близько 300 авторів). Так що ті, хто не хотів надсилати твори, щоб не опинитись в колі графоманів (а такі дискусії розгортались) – прогадали.
Поетичний Інтернет – дуже об’ємний, розрізнений і насичений іменами. Тож зрозуміло, що «критикам» і «знавцям поезії» легше на нього навісити ярлик «графоманства», ніж у ньому розбиратись і відшукувати живі зерна. У цьому сенсі «Вілаґ почуттів» виконав велику роботу з «просіювання Інтернету» задля пошуку вартісних текстів. Не пригадую жодного видання, яке б хоч раз виконало цю функцію у такому обсязі.
Окремим розділом у збірнику виділено твори членів Спілки письменників України та її обласних організацій. Я не дуже розумію цього кроку. Мабуть, за цим стоїть бажання продемонструвати статусність окремих учасників, адже якісно їх твори не вивищуються над творами інших авторів збірника. Непрямо цим підтверджується, що уся збірка вміщує твори, виконані на досить високому рівні поетичної майстерності.
По-четверте, книга виконує і просвітницько-нагадувальну функцію. До неї увійшли твори та біографічні довідки про українських поетів, переслідуваних чи знищених більшовицьким режимом. Це зроблено влучно і лаконічно, що за відчуттями нагадує постріли. Мабуть, саме такого емоційного ефекту намагався досягти ідейник «Вілаґу почуттів».
У книзі вміщено цілу «Історію України в сонетах» від Київської русі до теперішніх часів авторства Ігоря Федчишина (усього 35 сонетів).
Занурюють у давнину, міфи і містику твори самого Валерія Гребенюка. Він називає їх екзотичною лірикою – неспроста, адже читати їх доводиться зі словником застарілих і діалектичних слів, який також долучено до збірника. Зі словника читач довідується зокрема, що слово «Вілаґ» означає Всесвіт. Отже, «Всесвіт почуттів». Мета автора – повернути забуті слова і образи людям.
Ці розділи не є значними за обсягом, проте є вагомими і дуже вирізняються серед решти поетичних добірок, здебільшого заглиблених у почуття, самокопання, тугу за минулим, розмірковування про щастя тощо (за деяким винятком). Тому «Вілаґ почуттів» буде цікавим для людей, що люблять співпереживати чужим долям, проникатися чужими почуттями, заглиблюватись і розглядати їх під мікроскопом, отримуючи від цього чуттєву насолоду.
По-п’яте, окремо варто поговорити про організаційний бік проекту «Вілаґ почуттів». Тоді як багато книжкових проектів-задумів (поетичних) розбиваються об нестачу фінансів, байдужість видавців і пасивність чи неорганізованість самих авторів, «Вілаґ почуттів» продемонстрував схему, коли творчий задум упорядника реалізується за рахунок усіх залучених авторів, а в результаті усі автори залишаються задоволеними і книга виходить якісною.
Цей проект «танцював» від ідеї: гадаю, зиждитель збірника (як називає себе Валерій Гребенюк) від самого початку планував наповнити книгу саме так: нагадати або й розповісти (бо деякі імена маловідомі) про переслідуваних у ХХ ст. українських поетів, вмістити тексти на історичну і мовну тематику (до речі, серед поетичних добірок авторів зустрічається чимало патріотичних віршів), левову частку уваги у збірнику приділити своїй особистій творчості, надмета якої – повернути людям забуті слова (при обсязі виконаної ним роботи це справедлива винагорода) і поєднати це із сучасною українською поезією багатьох авторів, зробивши серйозний редакторський відбір.
Отже, це принципово відрізняється від популярного методу видання поетичних збірок «у складчину», в яких фінансова участь авторів є переконливішою, ніж якість текстів. До речі, «Вілаґ почуттів» не передбачав прямої грошової участі авторів у виданні книжки, проте, гадаю, чи не кожен з учасників скористувався можливістю викупити потрібну їм кількість примірників.
Тут дуже важливо згадати про масштабність збірки, тобто географію авторів, їх кількість і приналежність до найрізноманітніших поетичних спільнот, адже саме ця «масштабність» і формує систему розповсюдження як тиражу, так і інформації про книгу.
Отже, підсумовуючи усе сказане про «Вілаґ почуттів», хочу зазначити, що схема цього книжкового проекту є цікавою і, можливо, вартою наслідування. А якщо Вас зацікавило наповнення збірника, тобто поезія – шукайте «Вілаґ почуттів» у своєму місті серед своїх знайомих.
Антоніна Спірідончева
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/25395/
_____________________________________________________________
Замовити книгу можна за адресами:
grifer5223@ukr.net
grifer5223@yandex.ru
grifer5223@уа.ru i cyміжні: народ ру, я ру і тд.
grifer5223@mail.ru
grifer5223@gmail.com
Примітка: з РАМБЛЕРА іноді листи не надходять.
Якщо протягом тиждня Вам не надійшов лист-підтверження
напишіть повторно.
_____________________________________________________
Тел. для довідок
(+38) 068-650-73-72
097-38-35-667
Валерій Костянтинович, Світлана Федорівна.
(Краще телефонувати в другій половині дня.)
З пов. Валерій Костянтинович
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398460
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2013
. Валерій Гребенюк
Я пишу тобі, моя кохана,
Щирого, останнього листа...
Біль душі – то є відкрита рана
Більше не зустріне нас весна...
– Ти цей лист нікому не показуй,
Наодинці потай прочитай...
Почуттів таємних не виказуй
Та мене надвечір не чекай...
Разом не ходити по суницю,
Не губитись в травах і в гаях...
І жалійки спів – на вечорниці
Сльози не залишить на очах...
У зажурі ночі до світання
Вся любов прещира не мені...
Спів сопілки спомином – зізнання
Досі відгукається всі дні...
Віри шлях – у пошуку надії
Відбирає найдорожче – враз!
Загубились найщиріші мрії –
У тенети хитро вабить фрас...
Ваннак із віків нам донесеться –
Вічність вже відмірила життя!
Падають слова із піднебесся –
Сльози долі щирого митця...
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2012
Свидетельство о публикации №11207293248
--------------------------------------------------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2012
Валерiй Гребенюк
Став у моді забутий вже квілтінг –
Економність торочить своє!
З ганчірок понароблюють квітів –
Старий мотлох в пригоді стає!
У злидотності шиється квілтінг:
Давніх лахів складання шматків.
Зі сміття назбиравши лахміттів,
Навимудрюють біні штанів.
Копошиться ґаздиня в хатинці:
Подушок вишиває краї...
Понастьобує ряден із клинців:
Замереже всі збіжжя свої.
Обернувся занепад у квілтінг –
Лихоскалення вічне журби.
Із обшарпаних стяганих джинсів
Нашиває злидота торби.
Безліч дзюрів майстрині руками
У новому продовжує жить
І яскраво нерівними швами
Той занепад увесь майорить!
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339032
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 22.05.2012
Валерiй Гребенюк
Bápoш манить незайману мрiю
У знiчев’ї пречистi пуття...
Та пiнязi приваблюють бiню,
Що рушає у краще буття!
Досi всотує вáрош на волi
Найпречистi надiї, на жаль...
Самовiльно гуляє недоля –
Хитро вабить у шанець параль...
Метушаться поквапливо люди –
Безучаснiсть у душах сама!
Має вáрош такий устрiй всюди –
В його сутностi вiчна зима!
Затихає маленька надiя,
У зажурi прещире життя...
Забуваються давнi повiр’я,
Гiрко плаче самотнє дiвча...
Почуттям простягає долонi –
Сподiвання вручає свої!
Та в асфальтових вулиць полонi
Непримiтно дiвчисько стоїть...
Поспiшають навколо машини
У кiрунку зникають: де як...
На байдужiсть знаходяться сили
I зростає у душах будяк!
Вáрош має свою самобутнiсть –
Неосяжна людей течiя!
Що дiвчини змiнила присутнiсть,
Змiнить може вiдсутнiсть... Чия?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2012
Квиток у інший світ.
Валерій Гребенюк
Створилося життя -
На злидні, на страждання,
У відпочинку бід,
На перехресті діб.
Сіреньке майбуття -
Всього лише чекання
Нездалих почуттів -
З омріяних світів.
Для пристрасті тертя,
Гормонів невагання -
Довічний пересів :
Дітей, мовляв, хотів.
То зашморгу петля,
Накинута із рання
І тисне наче гніт -
Той не потрібний плід.
А щирість почуття
Минає до світіння -
Дає новий почин
Без будь-яких причин.
Мандрують десь пуття -
Безтямні починання,
Дешевих квітів жмут -
Знедолі хтивий кнут.
Зникають в небуття
Захоплені зізнання.
Мов келихи отрут -
Одруження-oкрут...
З'явилося дитя -
Нещасне сподівання,
Відрада сивих літ,
Квиток у інший світ.
01:03:12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335829
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2012
Toбi залишаю…
Валерiй Гребенюк
Свiт увесь я тобi залишаю,
Micця в ньому для мене нема!
Та в омрiянi далi рушаю –
Фантастична в розмаї весна.
Вiд любовi спасiння не маю,
Розквiтає кохання дарма...
Iз собою той бiль забираю,
Що недоля щоденно трима.
I oгорне cepденько журбою,
Та самотньо життя промина!
Що несли нам кохання з тобою,
У душi збережу два крила...
Мене свiт наодинцi лишає–
Я не зможу тебе не любить!
I за обрiй нестримно рушає –
То кохання твого лише мить.
Як же серце менi вгамувати,
Щоб не капала гiрко сльоза...
Про кохання прещире спiвати,
Та подiлиcь куди тi слова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2012
Закінчується прийом заявок на участь
в книзі з робочою назвою "2012".
Впевнений, багатьом творчим особистостям
як відомим, так і малознаним
захочеться приєднатись до нової книги.
детальніше тут:
http://stihi.ru/2011/10/13/1234
з пов.
___________________________
Якщо посилання не відкривається,
скопіюйте його і вставте у строку браузера зітерши пробіли , якщо вони з'являються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322046
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.03.2012
_________ Baлepiй Гpeбенюк
___________ Тeтяна Сoловeй
B її долонях краплі моря,
Кохання щирого тепло.
Їх шлях освітлювали зорі,
Казки летіли у вікно.
Bона любила малювати
Bін щирі вíрші дарував...
A квіти не хотів зривати
Бо серцем він її кохав.
Їм не підвласна вічність ночі
Життя, то наче мить одна…
Любив її блакитні очі —
Для нього світ лише вона.
Пили світанки чисті роси,
Cріблястий кінь в степу гуляв…
Просторами неслися босі
Дві долі світлі в край галяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2012
Валерій Гребенюк
Невагомою сутністю зваблення
Суму сльOзи вночі не побачені.
Ще у всесвіті мрій не означені
Полохливого потягу бавлення.
Аргументи душі не закінчені.
— У провину не став самозречення,
Пам'ятаю твої заперечення —
Не віддам я любов іншій дівчині!
— Ти мої зрозумій зацікавлення
Підсвідомо коханням приречені.
Промайнуло в останьому реченні —
Почуттів моїх глузду позбавлення...
Гнітом долі безтямно скалічені
Всі поняття, що мають значення.
— Ти пробач мої зайві пробачення,
Миті щастя давно перелічені.
15:02:12
́́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2012
Bixoла
Валерiй Гребеннюк
Модрину cýгар сóнця зачіпáє,
В спочинок вічний, écте зазиває,
Немов шалений, вітер завиває -
Нехай теплá царина зачекає!
Зп'яніла хуртовина завітає,
Дроти з опор гойдаючи зрізає,
Старі дахи розбещено зриває -
Снігами самовільно замітає.
Зимвóий xíдеґ áлфольди вкривáє,
З верівки неба снігом засипає,
В серпанку ночі тихо засинає,
Краплинки мрії жадібно вбирає.
Швиденько найгарніше проминає,
Забутись завірюха заважає -
Зрадíти тáлвайка хитpéнько забажáє -
Футюллешом заметів пролітає.
Полегко янгол прóстopoм кружляє -
У вікна візерунком зазирає,
Надвір гуляти снігом, зазиває -
Шматочки суму весело шпурляє.
Упéрто Bíлаґ Зéмлю обертáє -
Нового циклу коло починає.
Тепло тендітне в літі спочиває,
Фрасунок білий серце огортає.
Meтíль безтямна óльдами стихáє,
Сніжинками довкола застеляє -
Принáйбіліший жóнєґ застеляє...
... Пречистий фóppaш cáбадно зникає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312732
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.02.2012
.... у іншому житті
Валерій Гребенюк
Bирує всюди заметіль -
Снігами вистеляє м'яко,
Футюлєш лине звідусіль,
Самотності у серці мряка.
Незрозумілий стан душі -
Так прагне серденько любові!
- Для тебе пишуться вірші
І тисне відчаєм до болю.
Зiтер би все самотнім сном
Котрий із ранком проминає,
Та сонця промінь за вікном
Про долю тихо нагадає.
Лиш дотягнутися б мені,
Чи доспіватися протяжно.
- Ти десь - у іншому житті
Красива-світла й недосяжна.
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2012
Присвячується Наталочці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2012
ТАРТАЛЄК КАТІВ
Валерій Гребенюк
Затягує дoля зніміла
У ґóдор* паральських боргів.
Безсило пручатись не сміла
У дýpвi* всіляких богів...
- А стогони фóльду* не чуєш -
Льонівський в макітрі наспів,
Безтямного віру футюлєш,*
Береш ти і сáбад* на сміх ...
- Байдýжа ти в суті надиво
У дýрві* смердючих країв
Караєш злиденністю хтиво,
Тартáлєку* прагнеш катів.
Зневірилась воля наївна
Загорнута в жóнєґ* «СОВків».
Зпатлюжена стогне країна
У лігві Червоних вовків.
І нині все тягне до краю
В брехню, більшовицьку Блакить...
Я серцем «Царькiв» зневажаю!
- Кайдани зніми хоч на мить!
________________________
* ґóдор - яма
* дýpва - злість
* стогін фóльду - стогін землі
* футюлєш - свист
* сáбад - свобода
* дрягва - трясовина
* тарталєк - запас (богатство)
* жóнєґ - килим, ковдра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Валерiй Гребенюк
Oгортає самотніть сопілку,
Тихо спогад у мрії луна...
Ще пригадує давню Фолійку:
На свята у пригоді була...
.
Жоломийка казково не грає,
Окаринки в зажурі мовчать.
І весілля жалійку минає,
На козбасі не грають до свят...
.
І бандури не чутно на ґанку -
У знедолі порвалась струна...
Посиденьок недільних поранку
Не збирає поважно вона.
.
Італійка самотньо заплаче -
Вже на ній не загратє скрипаль.
Скрипка - мрійниця, дивної вдачі
Відіграти воліє печаль...
.
А маленькі дзвіночки яскраві -
У весільних, червоних стрічках!..
Не лунають їх дзвони ласкаві...
Не ховають вельóн при свічках...
.
Щиру пісню тепер не співають
Тай на прощі не втягнуть стихар...
Давні дзвони у душах лунають,
Та гріхів надто тяжкий тягар!
.
А сопілка все мріє заграти -
Крізь тягар підневільних віків!
Та свободи, ще довго не знати
У кайданах паральських катів!
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №21106281136
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
ВСІМ ПОЕТАМ КОТРІ ПИШУТЬ
УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ:
ЗАВІТАЙТЕ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.
.
http://stihi.ru/2011/10/13/1234
.
Гадаю Вас може це зацікавити.
З ПОВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288112
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 23.10.2011
Море
Валерій Гребенюк
.
Всіх на гарних людей та лихих
Подіяла дитяча природа.
Зaводилою наших простих -
Морський фрас у дитячих роздорах...
.
Найдорожча була ти для нас -
Не бажали нікого натомість!
І водила батьківський баркас
Найхоробріше в синьому морі!
.
Краплі стрімко неслися в лице -
Всі тайфуни сміливо терпіла!
Дружба наша в нас понад усе -
Мов на крилах до друзів летіла!
.
Усим серцем любили тебе -
Попри всі буревії та шторми!
Говорила ти завжди одне:
- Нескінчене безкрайнє це море!
.
У старенький дивились бінокль,
Намагались збагнути печалі...
Крики чайок - алярму дзвінок -
Все лунали зойком на причалі...
.
Корабель заблукавший заплив
Із безкрайньої далі при зорях...
Тебе красень-моряк заманив
В неосяжність бурхливого моря.
.
І сміливо, та втім, як завжди
Вирушала у свій путь нелегкий...
Зі сльозами волали - зажди -
У блакитний заобрій далекий...
.
Ми воліли забути все те -
Поклик суму дитячої долі.
І журливо зі щемом тепер
Дрейфували надії у морі...
.
Не минає фрасунок тих днів -
В нескінчених не губиться милях.
Із далеких незнаних країв
Одна звістка неслася на хвилях...
.
У листі написала про все -
Ти ділилася з друзями горем...
На останок сказавши просте:
- Тут безкрайнє закінчилось море!
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №21108260835
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2011
Валерiй Гребенюк
............................. I ............................
Поети не з'являються нiзвiдки -
Летять вони на Землю з висоти...
Життя їх таємниче i привiтне -
Та не збагнути нам їх простоти.
............................ II ............................
В нeбecниx посланцiв - печальнi очi,
Та з мрiєю, назавжди серце їх.
У вирi свiту заблукавшiй долi
Їх душi свiтло - в темрявi свiтiв.
........................... III .........................
У неосяжний всесвiт, що у далi
Призначення здiйснивши, вiдiйдуть...
Космiчна гра затьмарює печалi:
Свiти, що вищi, їх до себе звуть.
........................... IV ..........................
B їх честь лунає туш - на всi простори...
Не доспiвавши пiсню вони йдуть:
Поети, музиканти i актори...
В цiлительствi душi їх вiчна путь...
............................ V ..........................
Птахи їх пiсню в лiсi доспiвають,
Вiнки у полi квiти заплетуть...
У даль iдуть вони, та не вмирають -
У вiршах i пiснЯх своїх живуть.
.......................... VI-а .......................
To може бути завтра, чи сьогоднi
Пiду i я за небокрай зiрок...
Покинувши печалi вci тривожнi -
У всесвiт я зроблю останнiй крок.
.......................... VI-б ...........................
То може бути завтра, чи сьогоднi -
Пiду i я: непiзнаний герой...
Занепаду печалi всi тривожнi
Покинули: Тальков i Вiктор Цой...
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Св. №21106150232
.
За мотивами пісні
«Памяти Виктора Цоя»
Aвтор Татьков Ігор Володимирович.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2011
Свiтлiй пам'ятi КостянтинаСiмонова
....... обеpнусь я тобi на Свiтанок .......
......... хай дивуються цiй дивинi .........
.............. Воїнам всiх армiй, та країн,
що загинули в боротьбi з Нацизмом.
.
Чекай!
Валерiй Гребенюк
..... I
--Ти чекай! Повернусь на твiй ганок!
Попри смертi усi пам'ятай,--
Обернусь я тобi у свiтанок!..
Тiльки щиро на мене чекай!
.
..... II
--Ти чекай у весни на порозi,
Де природи барвистий розмай,
Koли роси на травах прозорi...
Ти надвечiр на мене чекай!
.
..... III
--Ти чекай, якщо спека в дорозi,-
Xoч би хмарку на небо бодай!
I недоля стоїть на порозi...
Неухильно на мене чекай!
.
..... IV
--Tи чекай, коли лютi морози...
Що навколо метiль... Не зважай!
Коли душать вже вiдчаю сльози...
А ти вперто на мене чекай!
.
..... V
--Tи чекай, коли смерть зазирає
З гiркотою у душу -- за край,
Та й самотнiсть тобi обiцяє!..
Крiзь зажуру i сльози чекай!
.
..... VI
--Ти чекай, коли всi перестануть:
Мої рiднi, знайомi ... Нехай !..
Ти коханню своєму не зраджуй,-
Усим серцем на мене чекай!
.
..... VII
--Tи чекай в день жалобина прощi...*
Не запалену свiчку -- вiддай!
Хай вже безлiч людей на погостi,**
А ти звiсток вiд мене чекай!
.
..... VIII
--Дочекайся!.. Хай всi перестали!
Зберегла ти мене у душi,
Ти стомилась чекати, та знала:
Повернусь я -- на докiр усiм...
.
.....IX
--Tи чекай!.. Повернусь насвiтаннi,
У барвистий розмай -- навеснi...
У найдовшому в свiтi чеканнi
Прокладала ти стежки менi!
.
..... Х
А усi нe чекавши питали--
Чи дива то якi, чарiвнi?
Ти коханням своїм найжаданим
Врятувала мене у вогнi!
.
70 рoкiв вiршу "Жди меня"
.
Обернусь я тобi на Свiтання
На барвистий розмай- навеснi...
Найщирiшого серця коханню-
Вiдродився у Вiчнiм Вогнi...
.......... 1941-2011 ....
© Copyright:Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №21105081181
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264230
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.06.2011
___ Минулої осені познайомились Наталія та
Валерій. Зустрічались не часто, телефонували
один одному, писали електронні листи...
.
___ Нарешті прийшла весна. Розквітали квітки
наповнюючи повітря світлою мрією, надією....
Валерій витягнув вічно заклопотану Наташу на
побачення. В сорочці в клітинку, в джинсових
бріджах і мештах біло-сірого кольору
Наталочка була схожа на маленьке дівчисько...
-- Наталочко, Сонечко! Я хочу прочитати тобі
вірш, може визначеш в якому стилі написаний.
Валерій почав читати.
-- Схоже, що анапест -- означила Наташа.
Я от сьогодні теж написала... Наталка дістала
аркуш зі слідами від кави... Читаючи вона
креслила, на голосних складах, в повітрі
галочки своїм маленьким вказівним
пальчиком... Валерій слухав і милувався...
-- То як? -- спитала Наташа.
-- Чудово! Дуже гарно! Чому свої вірші не
публікуєш?
-- Та чепуха, від нічого робити... Треба
викинути...-- зім'яла Наталка аркуш...
-- Ні! -- схопив зім'ятий аркуш Валерій -- Я не
дозволю тобі викинути вірш!
-- Віддай! -- гримнула Наташа.
-- Ні! -- повторив Валерій. -- В тебе є свій читач
і шанувальник! Тож не маєш викидати, що від
серця написала!
-- Шанувальник... -- протяжно вимовила
Наталка.
.
___ Валерій міцно цілував Наталочку... Фантазії,
та реальність зливались в єдиний та
неповторний простір... Їхній простір... Не
існувало більше нічого і нікого в світі...
__ Метушились і поспішали навколо люди...Такі
не реальні і далекі... Погляд Валерія був
прикутий до Наталочки... Її довга до поясу,
світлоруса коса виблискувала на сонці. Це було
його сонце!
-- Шанувальник... -- шепотіла Наталка.
Світ розтупився їй назустріч, гріло весняне
сонечко... Її сонечко!
Хвилясте, темно- русе волосся шанувальника
виблискувало на сонці... Наталка гладила це
шовковисте волосcя...
.
Думки Наталки плутались і губились
між
світами, між простором часу... Буденне сіре
існування закінчилось. Існував новий іший
світ... Існувало лише одне, заради чого можна
було жити, заради чого можна померти...
-- Шанувальник... -- знетямлено повторювала
Наталка...
.
........ Десь так далко, у іншому світі... на
відстані лише цілуну долі. Зароджувалась нова
надія, нове життя, новий світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263871
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2011
перевод на русский
Людмила Лунёва
Весна не наша .....
.
Валерий Гребенюк
.
На безкрайнiх, зелених просторах...
З гip cтрумочки в долини течуть,
Джерело серед кленiв, розлогих,
Соловейки спiвaють - ледь чуть...
.
Веснянé, оживає кохання,
Тепле сонце садам i квiткам.
Лише спомин - зимове чекання,-
Та цвiтiння, барвисте - не нам!
.
Вся любов... У розмаї пpирода,
Благодатна, навколо краса!
Бiлий снiг - вже струмочкiв пригода...
Ми не разом... Самотня весна...
.
Жартома, крапку ставила Доля,
Двi дороги!.. Не клала одну!..
Не зустрiтись - така її воля!..
Обiрвавши надiї cтpyнy...
.
B цьому свiтi, не бути нам разом!
Нашi долi не спiльнi, на жаль...
Огортає самотнiстю ранок,
Хитро вабить - у вiчне, печаль.
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №21104291663
Перевод на русский: Людмила Лунёва
.
На безбрежных зелёных просторах
Говорливо бегут ручейки
Родники у раскидистых клёнов,
В кронах чисто поют соловьи…
.
Оживает весною надежда
Светит солнце и радует глаз,
Жаль, что счастье – оно не безбрежно,
Жаль, цветенье, оно – не для нас.
.
И любовь улетела с цветеньем,
Быстротечна природы краса…
Тает снег, исчезая капелью
В ручейках... Одинока весна…
.
И шутя, точку ставит нам доля,
Двум дорогам не слиться в одну.
Мы не вместе!.. Судьбы это воля
Оборвала надежды струну…
.
В жизни этой навеки мы порознь,
Мы не под руку вместе идём…
И застыла в душе моей осень
Бесконечным, печальным дождём…
..... Людмила Лунёва 01.05.2011 .....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263088
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.06.2011
У вiдчуженнi..... Хатинка.
.
Валерий Гребенюк
.
У відчуженні версти* знедолі:
На околицi краю свiтiв...
Стара хата, немов у неволі:
У відлунні минулих часiв.
.
Щиро віддана давнім повір'ям,
Все, ще марить гулянням села...
Хiть* старої, ще вiддана мрiям--
Хоч би стiльки, годити змогла.
.
З саману* i розбитим вiконцем,
З перекошеним ганком старим!
Вже покинута долею зовсiм--
У чеканнi завмерла свoїм...
.
-- Ти розкриєш свої таємницi?
Де господар, твiй бог та суддя?..
Не частуєш гостей у свiтлицi...
Де ховаєш, ти власнi пуття*?..
.
У зажурi старенька хатина,
Та самотнi чим далi роки!..
Закривається хмизовим тином--
Та не ходжена стежка нiким!..
.
Відчайдушно чекаєш з покосів...
Не збагнеш чом полишена тут...
Твій хазяїн тепер на погостi--
Не розiрвеш самотностi пут!..
.
А хатинка чекає весiлля,
Щиро вірить в казкові дива...
Та навколо недолі свавілля
І журлива безвихідь сама!
.
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации
№21105051260
* верста -- міра довжени (1066,8м.)
* хіть -- прагнення (стремление)
* саман -- саморобна цегла
* пуття [путь] -- сутність (предназначение)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262919
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.06.2011
_ Пyстинь
Валерий Гребенюк
.
Фiлiжанка залишилась волi
Iз фьóлдалy забутих столiтть...
Серед барлiю в дикому полi
Старa Пустинь в зажурi стоїть.
.
Дерев'янa з розбитим вiконцем
I кpиласом нездалим своїм -
Вже покинута долею зовсiм -
Пiдневiльна пpaльських руїн.
.
У самотностi тiльки надiя,
Ще чекає мирян iз села...
Та забутi прадавнi повip'я
I стезя бодлаком заросла...
.
-- Чи розкриєш свої таємницi,
Де iгумен, твiй божий суддя?
Та залишенi давнi каплицi:
У безбожностi шанець буття.
.
Ще всеношна у мрiї лунає...
Загубився у нетрях стихар...
Про єктенiї щиро благає
Преокрутний у душах тягар!
.
Сподiвання годити на прощi...
Та залишена рейвахом тут!
Найсвятiшi спатлюженi мощi...
Не розiрвеш безбожників пут!
.
Святá Пустинь чекає весiлля -
Вельми вipить в казковi дива!
Духоборiв навколо свавiлля
I Червона у душах ґаба!
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262140
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2011
Життя без кохання, тепер...
.
Валерий Гребенюк
.
Тебе не забуду ніколи,
Життя моє ти, та буття!
Кохання безмежне, як поле,
В непотріб не викину, я!..
.
Гадаю : така моя доля...
Можливо, що так, або - ні!
Тебе, відпускаю на волю...
А ніжність, то спомин - мені...
.
Життя, в цьому світі без краю,-
Надії всі - марення, мов...
Не бути нам разом, те знаю-
Моя безнадійна, любов!..
.
Нехай, почуття не потрібні,
І серце, що любить тебе,
Любов є ніщо, в цьому світі?!.
Життя без кохання, тепер?..
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №21104230192
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2011
(Із циклу «Не забуду»)
Не зустріну...
Валерiй Гребенюк
Холоднішає в сутінках рано -
Осінь сумом до нас підступа.
Не ходити по трави нам разом,
На суницю долина скупа...
.
Догоріли вже ватри поліна,
Що колись зігрівали в імлі...
У коханні тобі на колінах,
Зізнаватись, на жаль, не мені...
.
І холодна роса на світанні,
Багровішає листя в гаю...
Одна посмішка миттю, остання -
Та й облишу я мрію свою...
Не забуду тебе я ніколи...
Не мені усміхнеться краса...
Тільки певен, що ти моя доля!
Твої очі ... Та руса коса...
Я ніколи тебе не зустріну,
Не з тобою кохання у сні...
Я у мріях тебе ще зігрію,
Та в житті не зустріну вже - ні!..
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №21104140264
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Валерий Гребенюк
Голос кохання
.
Людство цикл завершує знову,
Невідоме ще, те, майбуття,
Та ніхто не вирішує долю
На завершенні шляху життя.
.
Світ руйнується, б'ється на крихти,
Та згоряє, життя у вогні...
Непохитно лишається тільки
Світло, тихе в самотнім вікні.
.
Двох сердець світанкове зливання,
Що затьмарює цілі світи -
Сітостворення вибух, безжальний,
Інквізицій багаття, земні...
.
--- Підійди, і торкнись прохолоди-
Зколихни цю самотніть, вікна!..
Ти постукай!.. Відкриють -- свободи
і не правди -- кохання, питай!
.
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №21104040195
.
За мотивами віршу " Голос любви "
.
Человечество цикл завершает,
И неведомо, что впереди,
И никто ничего не решает
На изгибе такого пути.
.
Мир ломается, рушится, бьётся,
Жизнь сгорает в жестоком огне -
Неизменным пока остаётся
Тихий свет в одиноком окне,
'
Двух сердец заревое слиянье,
Перед ним угасали миры -
И мучительный блеск мирозданья,
И земных инквизиций костры.
.
--- Подойди, постучись у порога,
Тронь прохладу окна, позови,
А откроют -- спроси, ради бога,
Не свободы, не правды -- любви.
.
Васильева Лриса Николаевна
_______________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2011
Моя Україно
Валерий Гребенюк
Моя Україно! За тебе, молитиму щиро!
Нехай, Святий Боже - тебе береже від біди!..
Пошли Українцям - добра і любові, і миру!..
Тобі, Україно, вся милість - блага, на віки!
Смирено благатиму Бога, щодня безупину...
Та серцем, щоночі - в молитви порину, свої..
Щоб милість свою, дарував він,тобі- Україно!
Побожій родині, та кожній - твоїй, на віки!
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №11102081510
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251144
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.04.2011