| Сторінки (1/44): | « | 1 | » |
Твоє волосся розвівається по вітру,
Заплющи очі і злегенька посміхнись.
Твоє обличчя змазує в моїх очах усю палітру,
Благаю,сонечко, не йди...Вернись...
І серце б'ється в тисячу разів частіше,
Коли ти просто появляєшся онлайн...
І я не хочу щоб було простіше,
Бо й так можливо will be fine...
І я не хочу щоб це відчуття зникало...
Солодка біль, коли душа ридає за тобою...
Коли повітря десь у грудях заблукало,
Від серця нагріваючись робилося парою...
Коли у жилах лава замість крові закипає,
І холод не лякає більше нас обох...
Мій ангел посміхається і заздрісно зітхає,
Він крилами тепер від світу заховає двох...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
Ти ж бачиш...Нам не просто бути ними,
Не стати тими ким ніколи не були...
Так важко бути друзями...Чужими,
Про те мовчати що забути не змогли...
Чому у серці ще щемить...Кого гукає?
Тікаючи від тебе намагається знайти.
Нас душить сум коли самотність відступає,
Чому ж так тепло? В обіймах тої самоти...
Чому придумуємо ролі, статуси ,відмовки?
Для чого сцени ,сльози і жорстокий сміх?
І для любові кожен раз шукаєм сховки,
Щоб хтось її в очах побачити не зміг...
Ми станемо чужими...Скаженіємо від болю,
Крізь час і простір повертаємось назад.
І страчуємо дні у спробі надурити долю,
З життя зробивши хмурий маскарад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
Ти наче чаша сповнена їдкого болю,
І чорні сльози котяться вночі з очей.
Тривожні сни про смерть не щадять волю,
Для когось ти УСЕ...Для інших лиш...Трофей.
"Я більше не впаду...Нізащо в світі" -
Шепочеш ти...Та чи піднялася з колін?
Та ці слова...Неначе напис на граніті,
Горить вогнем, немов живий кривавить він.
Тобі не місце тут...Ти янгол...Почорнілі крила,
Ховаєш очі щоб ніхто у них не бачив неба.
А перед сном шепочеш: "Що ж я наробила,
Вмирає все чого торкнусь...А щастя ?Ні,не треба"
Отруйні рани, що ніяк не загояться,
Сліди від крил, що скинула давно.
І очі ці...Сумні, та вже нічого не бояться,
Щовечора самотньо дивляться в вікно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Ти так хотіла щоб усе було так само,
Але щоб інший хтось отримав мою роль,
Щоб все було так добре, райдужно, яскраво –
А замість мене був величний принц або король.
Я заховаю за спиною спаленії крила,
Якими я не скоро в небо ще злечу.
Туди дорогу ти мені навік закрила –
Від болю зціпив зуби , але більше не кричу.
Я відчуваю як вони кривавлять і вмирають,
А кров стікає темним слідом по спині.
Пір’їни білі біля ніг твоїх спадають –
Вони кружляють мов танцюють у твоєму сні.
Мине ще трохи часу й я їх десь покину,
Залишу й стану геть пустим.
Хай хтось кохає і літає без упину
І байдуже! Нехай моє життя стає простим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
И что с того что мир нас разделил на части,
В отчаяном желании себя сберечь.
И только так ослабил силу этой власти,
Способной все до тла испепелить и сжечь...
Но находя тот свет в глазах открытых,
Уже вдвоем готовы обжигать людей.
Для них не существует более дверей закрытых,
Их жизнь тогда уже считается своей...
Мы вместе порознь мечемся по свету,
И детским лепетом звучат слова,
А между нами все еще единства нету -
Нам не хватает порознь рук тепла...
Что непостижимо даже Богу - врать себе в надежде,
И верить возлагая беды на себя,
Ни мир...Никто не видел прежде...
Таких как мы...Других...Как ты и я....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503246
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.06.2014
В земле затоптан и избит камнями,
Лежишь в грязи…Свинья! Изгой!
Но ты не ранен…Ты убит словами…
Они терзают разум… Не дают покой…
Мне безразличен смех, издевки и обиды,
И неважны непонимания и грубость…
И постоянные проклятья Фриды,
Все это для него уже не новость…
Не новы все слова отвергнутых признаний…
Издевки и игра с судьбой Фортуны.
И нипочем года напрасных ожиданий,
Пока в груди еще играют струны…
Он слаб, измотан, но смеется,
Растерзан миром и оставлен Богом.
Тяжелый вдох его вдруг оборвется,
Последний раз одарит землю взором.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503244
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.06.2014
Незримой тенью тихо наблюдаем,
Спасаем, отдавая всю свою любовь.
Мы лучше всех их понимаем,
И стоя за спиною защищаем вновь и вновь.
Мы ангелы в людском обличье
Поэтому нельзя нам их любить
Большие крылья за спиною, перья птичье –
Мы остаемся чтобы их хранить.
Хранить для тех кого пока нет рядом,
Для тех, кто должен рядом с ними быть
Чтобы жизнь казалась Райским Садом,
И помнить: Нам нельзя их полюбить.
И все закончив здесь мы улетаем,
Летим на солнце не желая жить…
Сложивши крылья падаем и умираем –
Нам больше незачем здесь быть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502605
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.06.2014
И в миг когда нам так хотелось,
Оставить крылья и прожить хотя бы час.
Над нами небо пламенем согрелось,
Отец призвал - нельзя им больше видеть нас.
Мы вновь бежим от собственной идеи,
Не осознавая этого - до без сознания любя.
Как уходящих в мир иной терзают змеи,
Так мы, рыдая, рвем сами себя...
И наблюдая, мы им становимся подобны.
Мы учимся любить, страдать и не жалеть.
Пойми Отец! Они на многое способны!
А мы все время пробуем успеть...
У нас ведь времени так много!
А все они увяднут через сотню лет!
Тебе, Отец , мы не простим одного -
Что их на белом свете больше нет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502604
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.06.2014
Я намагався бути кращим...Та для чого?
Криву усмішку ціниш більше почуттів...
Нехай віддам усе!У відповідь?Нічого...
Та може просто я багато захотів...
Чого хотів?Щоб завжди була поряд?
Зв'язати тим чого,здавалось, не було...
Хотів ловити кожен твій щасливий погляд?
Залишити в тобі хоча б своє тепло...
Але нехай...Залишся спогадом...Навіки...
Холодний смерч нездійснених бажань.
А там десь в далині надії бліки,
Горять у зареві ще не забутих сподівань.
Заграва нече полум'я облизує дерева
На зміну холоду щодня займається тепло.
Невже для нас ця станція кінцева?
Чи далі шляху просто не було..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
Ты как игрушка на помойке...
Ты сломан, никому не нужен...
Ты карта в карточной постройке...
Ты жив но против мира безоружен...
Ведь ты пойми! Зачем кому-то,
Твои слова любви, строки признаний...
Ведь время рыцарей, принцесс забыто...
Сейчас век денег, секса и желаний...
Тебе все говорят : "Ты самый-самый!!!"
Но выбирают полную противоположность...
Выходит самый-самый странный?
Объясните кто-то эту сложность...
Все говорят что ты Айвенго ,ты Ромео!
Тогда хватай коня, доспехи - на турнир!
Ведь ты другой! Ты избран! Нео!
Ты победишь все зло! Изменишь мир!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502434
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2014
Упавши на шляху, ми завжди повертаємось додому,
Там де самотні стіни допоможуть рани зализати.
І двері там відчиняться лише тобі одному,
Кімната де свої скелети можна заховати...
Одне лиш світло від душі, яка горить мов свічка,
Освітлює пожовклі фото, що висять на стінах...
На кожній з них в кутку чорніє стрічка,
А ангел долі перед ними плаче на колінах...
І їх слова і лиця лишаться навік у тій кімнаті,
І біль від втрати нікуди не ділась...
Від жаху закриваєш очі мов на власній страті,
В момент коли сокира з шиєю зустрілась...
Та тьмяний вогник згасне і в пітьмі суцільній,
Опинишся похований в домівці із бетонних брил.
І лиш тоді відчуєш що насправді вільний,
Коли злетиш на небо і без власних крил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Я между небом и землею пролетаю,
Одним из падших ангелов в бою…
И жадный взгляд на землю я бросаю,
Ведь там есть та , которую люблю…
Застрял я между Раем и горящим Адом,
Взнося руками в небо к Богу…
Прошу прощения я скорбным взглядом,
Ведь без тебя я жить не смогу…
Ведь между белым, черным всегда серый,
Цвет пепла сожженных в любви сердец.
Мой взгляд обезображен и сгорелый,
Идет с Старухой-Смерть’ю под венец…
И я все время не теряю с взгляда,
Смотрю на землю и ищу тебя…
И знай…Когда ты счастлива и рада –
Кружиться в небе рядом буду я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501851
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2014
Я знаю що настане день коли залишуся один,
Віч-на-віч із самотністю...З якою поріднився...
І тільки стос старих пожмаканих світлин,
Мені вірнішим другом залишався...
Так мало тих, кого згадаю посміхнувшись,
Їх посмішки...Обійми...Радісні хвилини...
Щоразу бачу розуміння обернувшись -
Ці погляди для мене бережуть світлини...
Та поки нас іще життя не розкидало,
Я радий чути голос твій куди б не занесло.
Й коли одного нас воно зламало,
У іншого в руках знайдеться запасне весло.
Гуртом підкорим Західні Вітри* і Течію з затоки*
Пліч-о-пліч не страшні глибини Маріани*
Коли ми поруч не страшні судьби заскоки,
Здолаємо тайфуни бід і слави урагани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Чомусь невесело...Набридло криво посміхатись,
Слова застигли в горлі...Причиняють біль...
Я знов пішов коли хотілось так зостатись,
В той час як серце роз'їдала цвіль...
Я відчуваю погляд на собі...Ти наче рвеш очима,
Усе що залишилось після тих коротких днів.
Я обіцяв собі любов лишати за її дверима,
Та замість неї брав з собою...Гнів.
Та не суди...Я втратив спокій і кудлату душу,
І обіймаючи тебе вона вгризається зубами.
Я так любив...Казав для тебе гори зрушу,
А ти гадала це було лише словами...
Ти жартома даш ляпаса для того щоб торкнутись,
Невже не бачу,думаєш? Та я вже звик...
Я мусив йти для того щоб іще колись вернутись,
Туди де залишив життєвий путівник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Минаючи дорогою повішанця малого...
Хитаєм головою "Боже ну й дурний!"
Та хто ж любив його...Німого...
Хоча раніше був такий верткий...
Її побачив й онімів від щастя...
І лиш вона могла почути шепіт губ
І вже тоді він знав...йому не вдасться,
Але здаватись відмовлявся навідруб...
Вона приходила і йшла...Із іншим...
А він лишався і дивися в слід...
І з кожним днем ставав слабкішим,
І з кожним днем...Синів як лід...
І лізучи в петлю...Він пошепки промовив -
"Мовчав...Бо нічого було казати,
І участь цю я сам собі вготовив,
Щоб бути поруч і завжди...Кохати.
Що було далі...Тільки доля пам'ятає,
Чи бачила? Чи плакала? Напевне ні...
Бо пройде час...Вона і не згадає
І справа зовсім не в її вині...
Він досі поруч...В серці...В жилах
Яка різниця що у пеклі догорає.
Бо іноді нікому вже не в силах,
Спинити того хто і й так...Вмирає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
Втомився...Дощ яскраві барви вимиває,
Жовто-гарячий слід лишаючи позаду...
Моя душа по тілу цівками збігає,
В землі черствій шукаючи розраду.
А спогади, немов петля закинута на горло,
Стискають, душать наче чорні сльози
І очі мов у пса побитого так кволо,
Шукають вихід не вбачаючи загрози...
А інколи так прикро...Зуби зводить!
Куди подівся час? Чому лишились рани?
Чому спокійно жити далі...Не виходить?
Чому любов не тане разом із снігами?
Торкнуся пальцями калюжі під ногами,
Яка ж душа на смак: солодка чи гірка?
Чим пахне те...Несказане словами?
І чи така як ти? Жагуча і п'янка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
Мов янгол-Пілігрим витає над містами,
Він той, хто зрікся світу вже давно...
І той хто знову нехтує її словами,
Куди відносить вдача вже,насправді, всеодно...
Бо він втече з під варти гордості і страху,
І в пошуках погубить ще одне життя.
Назад додому вже ніколи він не знайде шляху,
Його любов...Його прокляття...Вічне забуття...
Єдиний ритм ударів серця він шукає,
Коли вона побачить — стрепенеться знов...
В ту мить сама себе спитає -
Куди поділась та шаленая любов...
І в Бога на суді, прикований за крила,
Він дивиться у мармур під ногами,
Та лиш слова:” Навіщо це зробила?”
Він на плиті викладує сльозами...
Йому уже байдужий час, що вже скінчився,
Яка різниця що було?Що буде?
Яка трагедія...А світ і досі не змінився,
Яка різниця...Що ніколи не забуде...
За межами реальності, де все відносно,
На варті він стоятиме забувши світ...
А з кожним днем в душі так млосно,
Із-під землі твоя любов кричить”Привіт”
“Кохаю” - це слова...А що говорять вчинки?
Щоб вберегти його достатньо, думаєш,зробили?
І замість привітань з річницею — поминки,
Твої слова...Мов цвяхи в гріб...Мене убили...
І це не тільки люди оживають дивом,
Не лиш вогонь спалахує нізвідки...
Його любов зігріє теплим рецедивом,
Мов переспілий пил вона зірветься з квітки...
Впаде чи полетить...Лише одне відомо...
Та це можливість...Шанс все вкотре довести...
І знову день...Знову ніч...До болі все знайомо...
Шанс ще одне життя з тобою провести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Крізь призми слів і паралелі вчинків,
Вогонь образ і лід холодних фраз.
Я так стомився від одвічних поєдинків
Та так хотів би виграти хоч раз...
І ти свідомо радше кинеш себе в прірву,-
Так легко жити під кермом хорошого життя,
Аніж чекатимеш допоки хтось здолає прірву,
Допоки хтось дістане серце з укриття...
Та ти й не знатимеш...А я вже все побачив,
Ось там початок...Тут розв'язка...І...Кінець?
А я заздалегіть усе сказав й тебе пробачив,
Бо нашій дружбі й так вривається терпець...
І ще б колись сказав що кинуся у пекло,
Зроблю усе...Я буду поруч...Я доб`юсь...
Та дивлячись на тебе просто...Слів забракло,
Я лиш живу і сумно відповідь тобі сміюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2014
Ты мой линчеватель...Моя кровопийца...
Ты взглядом сладким сводишь с ума
Прекрасна как ангел...Двуликий убийца,
Почему ты так делаешь?Почему ты сама?
В холодной постели ты спрячешь обиды,
Подушка солёной осталась от слёз...
Я знаю смеешься ты толька для вида,
Я знаю...Ты знаешь что это всерёз...
Что дальше?Мы будем рвать себе раны,
Что бы боль не ушла...А с нею любовь.
И в каждом следуйщем мы ищем из'яны,
Мы знаем с тобою: нам это не в новь...
Хотел все оставить но так же остаться,
Ведь жыть интересней в смертельном пике.
"Мне всеровно?"-но я устал притворяться,
Вновь слёзы твои целовать на щеке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399905
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2013
У мить коли я йду і більш не озираюсь,
Береш за руку а в очах сльозинки…
Коли тебе здобути вже не намагаюсь,
На землю падають дощу перлинки…
Я намагався…Боже!Знову й знову!
Усі думки про тебе заховати глибоко в собі.
Не відчуваю я в собі нічого окрім гніву,
Та я піду…І лиш залишу слід в тобі..
А що найкраще…Ти знайдеш заміну…
А я лиш здалеку стоятиму на варті…
І забиватиму зневіру кулаками в стіну…
Та все ж на фініші згадаєш що було на старті…
Мені не зрозуміти те чому так сталось
Чому найкращий та усе ж не я…
І ці слова на серці каменем зостались…
Зі мною…Та ніколи не була моя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
«Замовкни» - до себе промовляю лиш губами,
Їй більше не потрібно твоїх слів.
Нехай не чує як кричиш ночами,
Коли немає сил ховатися від снів.
Коли свідомість не встигає за тутешнім часом,
Й у снах мене так солодко цілуєш.
Скрегучий голос правди каже: « Ви не разом»
Та так сумую за тобою... Чуєш?
Уже зіниці стерті у блакитний порох,
В бажанні упіймати поглядом твій сміх.
Уже на світ дивлюся мов крізь морок,
Я посміхнусь…І з неба впаде перший сніг
І впавши на коліна я крізь сміх заплачу,
А ти йдучи повз просто посміхнись.
Та я без тебе так багато втрачу…
Але зі мною буде все гаразд…Колись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
Йдучи у даль...Затиснувши в долонях мрію,
Надієшся, що доля все розставить на свої місця.
"Щасливою я бути більше не посмію," -
Лиш ці слова в сльозах шепочеш без кінця...
Й цілуючи, ти ляпасом обпалиш щоки,
А відсахнувшись з жахом бачиш...Я сміюсь.
І лиш почувши як зтихають мої кроки,
Одними лиш губами скажеш..."Я боюсь..."
Величніше кохання? Буває ж відданість до скону,
Усе втрачає сенс... Хоча в обох у статусі:"Є пара"
І з кожним днем все важче нам тримати оборону,
Ці почуття для нас це дар чи,може, кара...
Тривожить те, що все навколо - Рай,можливо,
Чому ж живем з тобою мов на полі бою?
Та я лиш думаю про те... Хіба це так важливо?
Не має значення, бо я у цім "раю"...З тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2013
І тут…Упавши на коліна я благаю…
Розплющуй очі! Залишись зі мною.
З твоїм останнім подихом я землю покидаю,
І вся любов впаде останньою сльозою…
Не хочу вірити…Це жарт? Скажіть,благаю!
Чому забрав її?В мої обійми поверни!
Безжально руки об каміння розбиваю…
Прийди до мене і востаннє пригорни…
Твій сміх крізь біль і віра в Бога,
В Моїх очах неначе невразлива…
Та ось…Дійшла кінця твоя дорога,
Й з моїх очей впаде кривава злива...
Та ти лиш крилами змахнеш і посміхнешся,
Така красива…В білому вбранні…
У щоку поцілуєш і злегка торкнешся...
Залишся тут…Не відлітай…О ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
І ще хвилину тому ти вдоволено сміявся,
А зараз з жахом мечешся із боку в бік...
Такий кремезний, дужий враз злякався?
Тоді чому ти досі ще не втік?
Тому що скований,немов в болоті тонеш,
Та схоже сам не проти в нім скупатись.
Для виду борсатись довіку можеш,
Та що поможе знов не закохатись?
Ти самодур,якщо вважаєш наче в силах,
Все те що коїться навколо відвернути.
Усе що маєш ти - це діри в крилах,
Як згадку про часи, які не здатен повернути.
Вона притягує тебе,мов сонце на світанку.
Ти ним милуєшся і погляд не ховаєш...
Та пам'ятай... Дедалі глибше ти щоранку -
Чим ближче ти до неї, тим скоріш згораєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Здавлося б я мав усе давно забути,
Бо не сумуємо за тим, чого не пам'ятаєм.
Та досить лиш заплющисть очі щоб відчути,
Як ти мене, неначе вперше, обіймаєш...
Як дихання вривається і наче завмирає,
А серце зупиняється і замерзає кров.
І як болить воно, ніхто не знає...
Не знає як звільнить його з твоїх оков...
Та я не хочу...Ні...Не хочу забувати,
І ні секунди що ми разом не впущу...
Я відблиск щастя у твоїх зіницях, буду пам'ятати,
В останню мить згадаю і навіки замовчу...
Й щодня улюблений мотив нагадує про тебе,
В середині ,неначе осінню ,вирують грози.
Сиджу, блаженно посміхаюсь сам до себе,
А на брудну підлогу падають криваві сльози...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012
Минаючи дорогою повішанця малого...
Хитаєм головою "Боже ну й дурний!"
Та хто ж любив його...Німого...
Хоча раніше був такий верткий...
Її побачив й онімів від щастя...
І лиш вона могла почути шепіт губ
І вже тоді він знав...йому не вдасться,
Але здаватись відмовлявся навідруб...
Вона приходила і йшла...Із іншим...
А він лишався і дивися в слід...
І з кожним днем ставав слабкішим,
І з кожним днем...Синів як лід...
І лізучи в петлю...Він пошепки промовив -
"Мовчав...Бо нічого було казати,
І участь цю я сам собі вготовив,
Щоб бути поруч і завжди...Кохати.
Що було далі...Тільки доля пам'ятає,
Чи бачила?Чи плакала?Напевне ні...
Бо пройде час...Вона і не згадає
І справа зовсім не в її вині...
Він досі поруч...В серці...В жилах
Яка різниця що у пеклі догорає.
Бо іноді нікому вже не в силах,
Спинити того хто і й так...Вмирає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012
Навчився жити з спогадом про тебе,
Солодким жахом розриває він щоночі,
І щось немов горить посеред ребер,
І щось щоразу заставляє опускати очі...
Тепер я вмію гордо глянути у вічі,
У очі тій хто вчора ще була усім,
Я намагався битись і не раз...а двічі,
лишаючи щоразу страхи на потім...
Я більше не боюсь твоє ім`я згадати,
Та далі спогади усе ще не пускаю...
Здається тут вже нічого додати?
Без тебе знову жити вже...Звикаю...
Хоч знаю що болить...Що ще кривавить,
І скільки б часу нам не знадобилось,
Щоб поодинці крила знов розправить,
Й одного дня сказати що усе...Наснилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012
Ну спробуй,друже, вир той в голові спинити,
Та ти не зможеш… Розум проти твій повстав.
Здоровий глузд неначе сточують терміти,
Ти знов кохаєш,хлопче…Я ж казав…
І ця стрімка рішучість що тебе сповняє,
Жене вперед неначе яхтове вітрило.
Ніхто,лиш глянувши на тебе, більше не спиняє,
Тому біжи вперед…Удачі і щасливо…
Ти наче в поїзді, що із рейок сходить,
Вже без надії врятуватися – стрибаєш.
Твоя любов ось зараз на перон виходить,
А ти, мій друже, знову не встигаєш…
І хоч би що там – ви зустрілись…
І світ в обіймах на секундочку зникає…
Неначе у дітей рум’янцем щічки зашарілись,
Це ще одне за що він так її кохає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012
Я піду далі…Лиш для того щоб дізнатись,
Чому наступний крок приносить тільки біль?
Чому в минулому так хочеш ти зостатись?
Чому на смак твій подих мов ваніль..?
За крок до прірви дивишся лише донизу,
І ти стрибнеш, бо ладна вмерти через нього…
І тільки ти в його вогонь підкинеш хмизу,
Його життя врятуєш та…Ціною свого…
Та я не спинюсь і не втомлюся шукати,
Колючу квітку, що розквітне там де впала.
Вона не знатиме що значить покохати,
І трепетом листочків шелестітиме… «Прогорала»
Я зроблю все для того щоб тебе зцілити,
Щоб знову ці уста хотіли посміхатись…
І щоб зіниці пригадали як воно…Любити…
Я піду далі…Лиш для того щоб зостатись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2012
Повірити в ілюзію,брехню що сам плекаєш,
Прийняти за реальність те що сам створив.
Ось це мистецтво - вірити у те що знаєш,
А хтось горланить що ніколи не любив...
Але вона не піде...З голови...Із серця...
ЇЇ не змиє дощ ,мов просто напис на вікні.
І скільки не кричи, не плач, не сердся,
Тобі навік судилося палати у її вогні.
Вона мов біль...Піде щоб вразити сильніше,
Сховається у хмарах щоб пізніше знов зігріти.
Тобі ніхто не вірить?То крични гучніше...
Або мовчи...Мовчи і дай собі згоріти.
Вона - твоє життя і лиш тоді скінчиться,
Коли останній подих покидатиме легені.
Нехай її немає поруч, та вона тобі насниться,
Вона твій скарб...А решта-теревені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2012
Ще вчора в грудях серце билося шалене,
Заради тебе ладен був здолати цілий світ.
А зараз лиш болючим спогадом для мене,
Ти залишилась наче страж біля воріт…
І не впускатимеш туди нічого і нікого,
Щоб пам’ятав тебе немов солодкий сон.
Здавалося б…Кохав…А що такого?
Хто ж знав що поміж нами стільки перепон.
Ще вчора дивлячись на твою вроду,
Я захлинався від емоцій, наче потопав.
Такої ж болі як сьогодні я не знав ще зроду,
А пам’ятаєш вчора? Вчора я ще не вмирав…
Ще вчора стоячи над прірвою кохання,
Стрибнув бо знав…Бо вірив що впіймаєш.
Та тут замало одного лише мого бажання,
Хто ж знав що досі іншого кохаєш…
А вже сьогодні серце із землі здираю,
Затоптане байдужістю твоїх очей.
Хоч боляче нестерпно та я знаю…
Забуду все…Колись…В агонії ночей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
І ще хвилину тому ти вдоволено сміявся,
А зараз з жахом мечешся із боку в бік...
Такий кремезний, дужий враз злякався?
Тоді чому ти досі ще не втік?
Тому що скований,немов в болоті тонеш,
Та схоже сам не проти в нім скупатись.
Для виду борсатись довіку можеш,
Та що поможе знов не закохатись?
Ти самодур,якщо вважаєш наче в силах,
Все те що коїться навколо відвернути.
Усе що маєш ти - це діри в крилах,
Як згадку про часи, які не здатен повернути.
Вона притягує тебе,мов сонце на світанку.
Ти ним милуєшся і погляд не ховаєш...
Та пам'ятай... Дедалі глибше ти щоранку -
Чим ближче ти до неї, тим скоріш згораєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
І буря, що на вулиці, мене торкається самого,
Не можу заховатися в шаленім вирі слів.
І поглядом торкаючись обличчя твого,
Я свій запал в очах сховати не зумів…
Усе життя немов розписане на стінах…
Усе в подряпинах від пазурів жалю…
І червоніється у цих спотворених руїнах,
Один лиш напис… «Я…Тебе…Люблю…»
І дощ безжально із землі змиває,
Всі спогади…неначе крейдою писались…
Хтозна…Вона, можливо, більше не згадає,
Як безтурботно й щиро разом ми сміялись…
Навіщо відриватись знову людям,
Як більше вже не вдасться приховати?
Той напис що вогнем палає в грудях -
Моє клеймо – «Засуджений до страти…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2012
Народження…Твоє життя, твоя дорога…Та чи фініш?
Яким успішним би не був, закінчиш там де всі…
А там немає значення чи атеїст, чи наче віриш,
Там вже не зможеш дивуватися нічній красі…
Поглянь навколо…Озирнись…І що ж ти бачиш?
Лиш дим сигар й брунатні відблиски бокалу…
Лиш мить…Немає поруч тих для кого «так багато значиш»,
Так мало помічав…Життя дісталося фіналу…
А варто тільки глянути в вікно щоранку,
Побачити…Почути сміх сусідських розбишак,
Які радіють сонцю, посміхаючись світанку,
Впиваючись життям… Куштують, як воно на смак.
То де був ти? Ти спав коли сходило твоє сонце?
Коли ,здавалося, життя пригода…Коли неначе був ще час…
Та годі шкодувати і востаннє подивись в віконце –
Мертвенно білий місяць вийшов зустрічати нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2012
Немов у шахах ми йдемо до перемоги
Втрачаємо фігури,щоб сховати головне.
Хіба по іншому ходити ми не маєм змоги?
Одного із гравців усе ж поразка не мине.
Всі прагнуть результату, а мені лиш гра цікава.
Для кого партія, мені ж цікавий кожен хід.
І лиш остання ця була захоплива й яскрава -
Фігура короля в руках обпалить наче лід...
Я заберу його із дошки - навпіл розламаю...
"Здаюсь."-Сміюся.-"Хочеш так перемогти?"
У цей момент з полегшенням зітхаю,
Відсуну крісло і готуюся піти...
Надіюся не спинищ за плече схопивши,
"Ще партію?" - спокусливо спитаєш ти.
Я посміхнусь повіки сумно опустивши :
"Пробач...Немає сил...Втомився...Мушу йти"
І всі фігури розлетяться по підлозі,
Як ти рукою їх зметеш зі столу...
"Пробач...Тримати сміх не в змозі"-
Почну з тобою знов заплутану розмову...
А чорний ферзь впаде мені під ноги,
"Я розтопчу?Тобі ж ,мабуть,усеодно?"
В її очах лиш сльози і ніякої тривоги,
"Усе в твоїх руках...Другого не дано."
Я,далі сміючись, візьму тебе за руку,
"Що ти накоїла?Та ти ж їх більше не збереш.
Нехай ця гра буде тобі в науку,
Ну чому ж ти плачеш..?Ну чого ревеш..?"
Фігури з золота чи лиш з потертого граніту,
Яка різниця як думки у кожного блудні...
І ними в пошуках я облетів ледь не половину світу
Та не знайшов...Бо правила у гри одні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012
Під свистом куль і криками живого бою,
Так важко дихати, мов з діркою в легенях,
Я поринаю в вир думок,залишений тобою,
Де наші фото разом на мішенях...
Війна в середині...Здоровий глузд позиції зминає,
Тіснить на всіх фронтах,долає почуття.
Яка йому різниця хто кого кохає,
Холодний наче лід не знає співчуття...
Він добре пам`ятає, як отримав рану,
Коли одівчний ворог тихо шепотів...
Коли три слова наче в груди вдарили кохану,
Він мирно спав...Втручатись не хотів...
Заклякло в грудях...Наче світ здригнувся,
І тиша засвистіла мов піднятий меч...
Ще мить...І я як завжди посміхнувся,
Хоч відчував як в голові гуляє смерч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012
Ти наче чаша сповнена їдкого болю,
І чорні сльози котяться вночі з очей.
Тривожні сни про смерть не щадять волю,
Для когось ти УСЕ...Для інших лиш...Трофей.
"Я більше не впаду...Нізащо в світі" -
Шепочеш ти...Та чи піднялася з колін?
Та ці слова...Неначе напис на граніті,
Горить вогнем, немов живий кривавить він.
Тобі не місце тут...Ти янгол...Почорнілі крила,
Ховаєш очі щоб ніхто у них не бачив неба.
А перед сном шепочеш:"Що ж я наробила,
Вмирає все чого торнусь...А щастя?Ні,не треба"
Отруйні рани, що ніяк не загояться,
Сліди від крил, що скинула давно.
І очі ці...Сумні, та вже нічого не бояться,
Щовечора самотньо дивляться в вікно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012
З тобою граєм в божевільні ігри...
Хто дужче вдарить...хто сильніше закричить...
Неначе два поранені у серце тигри,
Коли один піде то інший болісно мовчить...
"Ми просто так з тобою...просто друзі",
Аж надто часто це повторюєш мені,
Та мітку "смертник" ставиш будь-якій подрузі,
"Ти тільки мій"...Шепочеш увісні...
Тамуєм біль щодня в чужих обіймах,
Ховаєм сльози знов фальшиво сміючись
І кожна мить неначе в романтичних фільмах,
Одними лиш губами просимо..."Вернись"...
Здається все так легко повернути,
Та кожен гордо фиркає собі під ніс.
Чому тоді не можемо усе забути?
Спустити все байдуже під укіс...
І я читаючи рядки лиш сумно посміхнуся,
Ніщо від себе я не здатен заховати,
Заплющу очі...На стіну зіпруся -
Не хочу жити лиш для того щоб...Не помирати
І день прожитий не приносить втіхи,
Коли нам справді більше нікуди піти...
Так сильно тягнуть до землі байдужості доспіхи,
Коли насправді в серці тільки ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012
У цитаделі, де за стінами любов свою сховала,
Які, суцільним каменем зубців зростають до небес.
Навколо ж все далеко заливає лава,
І тільки я по волосині пройду шлях увесь…
Та чи чекатимеш мене?Чи варто визволяти,
З кайданів,що сама на себе одягнула?
Та дико хочеться за плечі ніжно обійняти,
Щоб ти , почувши шепіт серця, все збагнула…
Чарівна усмішка таки зламала мою волю,
Йдучи вперед не в силах навіть обернутись…
Й тепер лише в гірких обіймах алкоголю,
Собі дозволю зрідка сумно посміхнутись…
Мій світ без тебе догорає мов лампадка,
Востаннє спалахне так коротко й яскраво…
Й на сторінках життя мого ти – ще одна закладка,
Так шкода що про нас у ній написано так мало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Тернистий шлях з небес додому,
Ти вкотре надто високо забрався.
І хочеться не вірить її жоднім слову,
Та все почув щоб більше не вагався…
Та не про втрачену надію ти шкодуєш,
Ніщо не значать втрачені можливості і час.
То за солодким болем втрати ти сумуєш -
Смієшся, знаючи що вже ніщо не поєднає вас…
А з кожним днем усе у серці каменем зростає,
І кров чорніє, застигаючи у жилах, мов смола…
І чи востаннє ти кохав ? Ніхто не знає,
Та з болем в грудях згадуєш її слова…
І все у що так свято вірив знов тебе вбиває,
Не вб’є… Та все ж тобі сильнішим вже не бути…
Та варто йти вперед…Бо хто там знає,
Яких вершин ти здатен, впавши, досягнути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Пробач мені...Та далі йтиму вже без тебе,
Та твоє фото завжди в гаманці...
І хто сказав що я це вирішив для себе,
Тримаючи розбите серце у руці..?
Хто знав..?Що можна так любити...
Що розум можна втратити, торкнувшись.
Хто знав що даш мені зогнити?
Хто знав що в пеклю провалюся лиш...
Спіткнувшись...
А знаєш...ти єдине що в мені навіки.
Усе піде кудись...А ти лишайся...
Ти знаєш..?Тут не допоможуть ліки...
А тільки три цих слова...Ти зізнайся...
І будь що буде...Янголом для тебе стану,
Я той хто завжди в відповідь сміється...
Нехай...Навік для всіх на світі я розтану,
Та знатиму,що моє серце в твоїх грудях...
Б'ється...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012
Останні ці слова...На клаптику брудному...
Пробачте,отче,що не сповідаюсь...
Кому потрібен,Боже?Лиш тобі одному?
Пробач мене...Та в Рай я навіть не збираюсь.
Стою ось зараз тут...Я вирішив усе скінчити...
Цей жалюгідний шлях...Крізь терни до зірок...
Я думаю що заслужив...Спинитись...Відпочити...
Ось тут і зараз...Ступивши тільки крок.
Пробач,Отець...Пробач що не шукаю сили,
Продовжити цю боротьбу як лев...Або віслюк...
Усе життя мене,мов клаптик цей...Вітри носили,
Неначе в цирку...Це останній і смертельний трюк.
І не питай мене чому...Чому здаюся?
Своє життя забрати?І хто я такий..?
Я відповім...Бо далі жить...Боюся...
Й моїм останнім словом буде..."Я слабкий"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012
Це відчувати якось...Болісно й приємно,
Найкращі миті що лишились у німому сні.
Колись я вірив що усе це...Не даремно...
І ми як квіти знов розквітнем на весні...
Йдучи морозним ранком по засніженій дорозі,
Знайомий погляд відчуваю на собі так близько.
Шкода що я вернутись в часі вже не в змозі...
А сам схвильовано всміхнусь - "Моє дівчисько..."
Минуть роки...І їх гарячі кроки лиш земля згадає
І ця історія ,мов казка, стане перед сном.
А хто ці двоє? Чи живі уже ніхто не знає,
Та їхню пісню вітер й досі грає за вікном...
І тільки фото в кожного в сімейному альбомі,
В руках у внуків оживають знов і знов.
І лиш слова...Лише вони такі знайомі -
"Дідусь...Бабуся...І його...Її...Любов..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2012
А я люблю...Похмурі дні і ще сіріші ночі,
Як за вікном шапоче дощ...Мене хвилює...
Коли нам колір вдень дарують тільки очі,
А решту все життя немов вугіллям домалює...
Люблю як краплі бігають по скронях,
Мов сльози щастя капають із неба...
Люблю твоє ім'я писати на долонях...
Люблю бо масок більше вже не треба...
Люблю коли в обіймах є кого зігріти,
Коли кохана леститься неначе кошеня...
Це так приємно: ввечері когось зустріти,
І лиш її очах втопити решту дня...
Люблю....Любив...Коли кипіло в жилах,
Як навіть просто інший хтось торкався...
Сказав лише “Привіт”, а я уже не в силах...
Люблю за те, що просто закохався...
Люблю за те що завжди бачу,
Коли лиш просто закриваю очі...
Люблю за те що байдуже на вдачу,
Люблю за руки до обійм завжди охочі...
Лише за сміх люблю...Отой дитячий...
За те що борсались мов діти на підлозі...
Любив...За кожен погляд твій гарячий...
Люблю за те...Що вже любити більш не в змозі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2012