| Сторінки (5/447): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Знаєш що... я відчуваю коливання алгоритмів серця
Яке на дуель викликаєш невблаганно
Він навантажень воно можливо розірветься
І не буде все так бездоганно...
Крізь напружені відвертісю рядки
Прорветься шалений вітер моїх тремтінь
Я народився щоб торкнутися рідної руки
і навчитись розрізняти Світло й Тінь...
я бачив як тряслись коліна
і спідниця була просто декорацією
ти чула тіла викличні веління
Та разом впали у вертикальну медитацію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
…торкаючись кінчиків пальців твоїх рук, я дізнавався всі таємниці і загадки цього світу…і розумів, що я єдина щаслива людина на цій Богом забутій планеті…я розкажу вам про неї: дана персона нон грата переховувалася від переслідування голодних на красу херувимів, у закапелках моєї душі…вона вклинилася туди зеленими сапфірами і багрянистими опалами…дивлячись на неї, виникало відчуття прихованої небезпеки, неначе вона завше носила з собою заточений ятаган, і за допомогою сталі вирішувала усі преценденти…саме з того часу я почав вірити, що гармонія існує…знаєте, що я вам скажу, раніше я гнався за фізіологічними параметрами, за харизмою…а забував про людяність і елементарну доброту…час виховує у генераціях людей неправильні системи оцінки реалій…не важливо, наскільки хто розумний, красивий чи багатий…а важливо, як до тебе відносяться…хоч я був далеко, від неї за сотні кілометрів…я відчував її…як її тіло трясеться від сміху, чи навпаки обличчя кривиться від болю…вона передавала свої сигнали тремтінням мого епітелію…я виходив на піратській галері в скривавлене море її надій, і ловив штиль хижацьких поцілунків та збочених обіймів…кожна зустріч інша, і ніби остання…вміння змінювати матерію, передалося нам…з часів третього Риму…я завжди хотів бути священнослужителем, оспівувати Творця, нести слово у маси…а Він бачив це і подякував мені…в небесних краплинах моєї Мекки я знайшов її…і сказав «Спасибі» акапельним співом цикад…її тіло кольору стиглого аметисту, казкового каменя, що квітне на берегах Нілу…вона ходить повільно, ніби впевнена в собі аристократка, а руки такі м’які неначе шовк, що плетуть в Дрездені…вона любить запивати народний фольк, кавою з корицею…інколи її пробиває на креативний хавчик і вона бодяжить віршики…остерігається злих поглядів і незручних обставин…вона дев’ять кроків до досконалості…я готовий отримати шрами і гематоми, якщо вона буде ініціатором цих бійок…не знаю, чомусь відчуваю баланс коли вона поруч…вона щось посереднє між фісташками і Третьою світовою…неповторний вакуум воскреслої Антлантиди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
о_О
чому зубки такі ніжно білі?
Ти напевне просто жреш смачнющий блендамет
І якщо карієс жив у твоєму тілі
то він давно вже здох, як той Макбет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
В житті головне не втратити одного - відчуття, що живеш…
***
Твої губи проповідують світло
А тіло пахне мармелядою зранку
Так було, а зараз горем розквітла
Закриваєш очі фіранками…
В них вдало приховуєш перець розпуки
Кожен день шукаєш рецепти від болю
Мала б розуміти, що це душевні сполуки
Які заганяють свідомість в неволю…
Панацея одна: вилити все у горлянку минулого
Зробити кілька кроків до справжньої долі
Не шукати потопельника, почуттів що втонули
І підіймати голову…не швидко, однак і не поволі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
Привіт…
Нехай стрепенеться весь твій світ…
Відкрий своє внутрішнє небо
Тікаєм, лиш разом з цієї планети…
Знаєте, а все починалося з усмішки, коли вона посміхалася, на щоках з’являлися приємні ямочки…і оточуючі тамували подих…в них проникала її позитивна енергетика… Деякі із людей вміють передбачати вчорашній день, але вона відмовляється пити каву на самоті, не отравляючи її чорну кофеїнову душу білим цукром…Їй важливо, щоб світанок стукав у вікно, і над ранок квіти розквітали від її голосу…Їй важливо, слухати, саме ті треки…які гріють її душу…
ЇЇ імя, прийшло до нас з Античної Еллади, і мені самому інколи здається що сама Афіна Паллада зійшла з Олімпу, і своїми ніжками торкнулася цієї грішної землі…звичайно я дещо гіперболізую, але…мені дійсно тепло коли тебе обіймаю, торкаюся твоїх рук, ти кров що пульсує по моїм венам…з тобою я почав вірити у долю, і у те що зустрічі невипадкові…ти моя творчість, моє життя, мій успіх, з твоєю допомогою проходжу найскладніші вершини, я тобою одержимий, ми на багато речей дивимось по різному, але ми найближчі, дивлюся на тебе з хвилюванням, ти мій настрій, моя муза…все буде добре, все найкраще попереду, люблю тебе кохана, з тобою я непереможний… і знай всі сльози на твоїх щоках висохнуть, і ти маєш вірити, що я завжди буду поруч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013
Ти мій останній злет
На архіпелаги крижаного щастя
Та долі неписаний сюжет
Що нагадує втаємничене причастя…
Ти там під ребрами, закута у аортах
Бігаєш вічне коло стежками сміху
Дозована бажанням у ретортах
І так я визнаю…що від тебе зносить стріху…
З тобою повії бідніють розпусно
Віряни прикладають уста до ікон
Тебе полюбив я друковано і усно
ЦЕ називаю благодаті закон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013
Я на старті атаки
Це мій стиль тру
Мені байдуже, все до сраки
Кому не ясно, я підітру…
Тривога застигла напалмом в повітрі
Римопсихопат руйнує застарілі мотиви
Що засохли у ваших макітрах
Готуйте всі контрацептиви….
Передайте ХАЙ хейтерам всім
Цинікам, бевзям, і просто підлоті
Нехай слова вдарить грім
Озирніться, ви тонете в болоті…
Всі мрії газують у Монтану
Лас – Вегас, шизоїдний гламур
Всі цілуєм монітори чи екрани
І ховаєм речення серед абревіатур…
Гучний вибух після рими вербальних атак
Нехай розтопить оскаженілу кригу
Звісно я далеко не Спартак
Але хочу щоб всіх накрило…
Час панікувати, підіймати літосфери криком
ЛЮДИ не бійтесь ЖИТИ НАЖИВО
А лева грізним РИКОМ
Ховайте тупість ЗАЖИВО…
Моя тактика реверсивне знищення
Обертаючись до зла обличчям
Це шлях власного очищення
І боротьби з демонів величчям….
Ця істина, нотаріально є завірена
І я продовжу звісно далі
Кривавим потом перевірена
Ми всі хочем жити в ідеалі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013
Що ж, суспільство деградує
І це не новина, аж зовсім
Брехня і підлість морально девальвують
І ніби кінець світу вже невдовзі…
Але насправді не все так і погано
Просто варто відкрити очі лиш
На свій негатив напиши догану
І депресію, у кишені ти залиш…
Озирнись довкола, вдихни на повні груди
Зламай всередині систему порожнечі
На світі, залишились добрі люди
Які вміють відрізняти тепло від холоднечі…
Революцію робити треба у свідомості загальній
Власним прикладом, руйнувати нісенітниці оці
Змінити все, в цій реальності дзеркальній
Триматись, разом, рука в руці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
Ти рухайся далі, і нехай мої слова руйнуватимуть твої барабанні перетинки, зарядами децибелів…ти продовжуй свій шлях, навіть якщо безголосі онімівші крики вириватимуться з моєї горлянки хрипкими звуками, ти крокуй, завойовуй нові локації, підкоряй ногами весь світ…ти знаєш правило: лівою – правою…такий собі постійний рух, закон динаміки, швидкості… і мотивації…
Пам’ятаєш ти мені сказав, що тобі не вистачає думок для роздумів, на що я відповів, що комусь не вистачає хліба і води, чи навіть сну…цікава диспропорція не знаходиш? Ми дещо, втрачене покоління…живемо банальними популістськими цінностями, ми генерація тих людей які знають всьому ціну, але нічого не цінять…це гірко, життя творить смертельний водевіль на Парнасі наших стереотипів…а нам «пофіг», така байдужість… мимоволі згадується невеличкий вислів «Щоб любов була вічною, байдужість має бути взаємною», який якраз демонструє підміну понять…все перевернулося, стало доступним, люди розучилися бути людьми (ви зараз напевне усміхнетеся і запитаєте себе Невже? от Я наприклад людина і все зі мною гаразд, а ви прокрутіть в голові останній ваш безкорисливий вчинок для своїх оточуючих? Пригадуєте? А?)…але це все їжа, для роздумів…перейдемо до суті…
Все починалося по наростаючій, це як стрибок, трішки зусиль і ти у повітрі, ніби гравітації немає…ти летиш…приємне відчуття чи не так?...Життя зароджується завдяки рухам, і це не просто слова…думаю ви мене зрозуміли…все живе існує завдяки принципам динаміки…а ви самі задумайтесь, кожен подих, кожен такт серця, кожне слово, що зривається осіннім листком з ваших уст…це все рух, просто він модифікований у інші оболонки і сфери…всі ваші рішення, дії є системою рушіїв…
Знаєте в кожного твору, чи опусу є мета…так от мета цього витвору…пробудити Вас у Вас самих…або хоча б задуматися над дійсністю…
Є одна річ про яку я вам хочу розказати вона називається Превентивним Мисленням (ПМ)…Що це? Запитаєте Ви? Просто…це стиль мислення, стан свідомості який спрямований на недопущення виникненню кризових моментів у вашій реальності…Є універсальне правило, ризики необхідно ПОПЕРЕДЖАТИ, а не усувати їх наслідки…Напевне наступне питанняЧко буде а ЯК це зробити??? Відповідь також не є складною…варто оцінити об’єкт роздумів зі всіх можливих точок зору і зробити конструктивний його аналіз…часто, ми робимо, говоримо не подумавши (і автор цього тексту не святий, але старається получити німб :) )…і це приводить, до безлічі сліз, істерик, даремного навантаження на гортань і інші проблеми…для чого вам це…краще зробити крок, коли ви бачили як його роблять тисячу раз…
Тому коли навіть ваш внутрішній голос каже вам стоп, і реальність замикає коло, навколо виростають надміцні стіни, які оточені ровами, заборами під електричним струмом, Ви не здавайтесь…просто рухайтесь вперед…до кращих змін, робіть кроки поступово, міцно стоячи на місці…і готуйтеся зробити крок іще…в далечінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
Є слова, в яких завмирають сни
І речення у яких приречений
Прокинутись…в обіймах божевільної весни
В якій тобою був знівечений…
Десь під шумом веселкових зграйок
У тиші мовчазних сердець
Між крилами білосніжних чайок
Я за тебе…є борець…
За усмішку, залишену у моїй кишені
За рук тепло, і голу пристрасть
За миті, що були скажені
Ти мій опій, така вже в тебе масть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Все вужчає коло, замикає квадрати
Ти сама сформувала, геометричні ті грати
Тут дихати важко, і вітер безсилий
Ти з тих, хто втратили крила…
А я пам’ятаю ті співи пташині
Як чайки кричать, коли океан завмира
Ти йшла по тій, що треба стежині
А зараз світ, що створила – він помира…
Так прояви останні зусилля
Віднови своє внутрішнє небо
Ти здатна припинити самонасилля
Не вірити в себе, це просто ганебно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Немає меж, тих що були раніше
По частинкам я складаю візерунки снів
Твої долоні звісно найніжніші
І їх не відпускаю з своїх днів…
По складам рвуться речення на волю
Так хочеться сказати, «Я навік з тобою»
Подивитись в вічі, доторкнути епітелій
І полетіти в небо, як прозорий гелій…
Я щоразу дивуватимусь твоїм теплом
В якому жевріють неоднозначні почуття
І демони зникають під вікном
Злякавшись співу мого серцебиття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
А я знову прокинусь, від холодного поту
Відчуваючи страх, що зміюкою лізе по венах
Серце попало в невідому нікому мерзлоту
І від болю, просто б’ється шалено…
Тільки ти здатна, розірвати вічні прокляття
Розтопити цю кригу, запалити багаття
Відкрити мені вікна, що дихають хмарами
І наповнити сни, власними чарами…
І знову сонце мені вистелятиме шлях
Я знову Людина, і розсіваю туман
В знебарвлених кров’ю втрачених днях
Ти вернула мені мій Ханаан…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
Оператори мовчать, в контексті повідомлення
А я стираю, дні рукою невблаганно
І не приховую свого усвідомлення
Що, між нами не було все бездоганно…
Ти лишала сліди на моїх стелях
Кидалась ночами проведених в готелях
Цідила книги, з особливим смаком
І хотіла, щоб відчув себе я одинаком…
Що посіяла, те й отримала ти згодом
А я, що ж не пропустив нагоди
Втілити в реальність, бажання потаємні
І не надійся більше на взаємне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012
Ти даруєш намистини
По – осінньому крихкого снігу
В тобі майстерність балерини
І це повір мені, приносить втіху…
Здається, ти підкована, як інфузорія
Що в туфельках, барвистих
І нехай слова ці – алегорія
Зате говорять промовисто…
Що очі сховали в собі правду
І що я прагну спрагло
Випити, тебе до дна самого
Бо ти життя мого дорога…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012
Вміння правильно пробудити потрібні почуття, рівноцінно ковтку амброзії...ну а по сучасному потрійній дозі екстезі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
Твій принцип МОЖЛИВО, однак аж ніяк не ТОЧНО...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
Запиши
Свої сни на долоні
Залиши
Тільки пальці на скронях…
Збережи
Сторінки недописаних слів
Накажи
Тих, хто тебе не жалів…
Накриши
Думки рівними рядками
Залиши
Кроки між нашими стежками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
Все у Всесвіті складається з звуків,
і якщо ти композитор свого життя,
то зможеш досконало заспівати своє соло…
Від самого початку життя, все починається з мелодії, і найперша це пульсація серця, його такт і ритм, люди як маленькі динамо – машини, вистукують кардіограми рішень і дій, коли людина спокійна то мелодія набуває стабільних переливів, якщо ж збуджена то тоді вона складається з динамічних уривків… І в кожного з нас своя пісня, своя особиста мелодія…
Мовою звуків, можна передати все…недарма кажуть мова душа народу, а мова складається з звуків (голосних там приголосних і теде і тепе)… Звуки можна показати, так, так саме показати, наприклад виразити його у танці… це вже буде асиміляція, тонкий контакт – співзвуччя звуків і рухів… Хіба це не прекрасно?!
Чути перші крики малюка, який старається пізнати всесвіт, і старанно імітує все, що бачить і чує… Життя наповнене мелодіями, просто багато хто з нас їх не зауважує… А як ж звуки природи, кому з нас на серці спокійно коли чуємо дуель краплин дощу з металевим підвіконням, або могутні крики водоспадів, я вже мовчу про співи птахів і інших прекрасних речей…
А дихання, так воно теж промовляє голосисто, чути дихання коханої людини, як воно зігріває твій епітелій...або ж як пальці вистукують барабанний дріб по нарисам небайдужого тобі тіла…
Нам заважає наша замкнутість, ми не вміємо чути… Адже чути і прислухатися - це дві різні речі… Люди хто з вас любить класику, напевне таких взагалі мало… Ми їмо, те що нам дають, це так безрозбіливо… Особисто я, смакую шедеври Вівальді і експресії Гайдна, бо це розвиває особистість і смак до ДІЙСНО прекрасного… Хтось може думати, що це ненормально, але для мене моя ненормальність це норма…хто б що так не казав… також мене вражають тексти популярних пісень… це ж бузувірство… м’яко кажучи… не потрібно нічого видумувати, все давно придумали… але ні нам ж потрібно, щось особливе, нехай це буде г*мно, зате своє, я ж ОСОБИСТІСТЬ, так і будь нею, але невипендрюйся і не будь елементарним дурнем… не міняй власні цінності на популістські дешевинки… Висновок один, щоб навчитися дійсно слухати, треба очистися від нав’язаних нам ідей, і бути собою… а ось це зробити справді складно… легше бути кимось, але тільки не собою)
Бажаю вам бути собою, і не тікати від власної суті, і виконувати власну композицію… )))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
Якось Вітерець який дув з далекого теплого Півдня, залетів на поле жовтих квітів… і він не знав як їх звати, літав навколо них, обіймав їх своїми повітряними руками і довго й задумливо роздивлявся… і так незамітно наступив ранок, і Сонечко несміливо визирнуло з ледь синіх хмаринок і усміхнулося всьому живому на світі, в лузі почувся гомін цвіркунів, попрокидалися зайчики у своїх норках і здивовано на м’яких і тендітних лапках повилізали у лісок, зігріваючи свої шубки і мліючи від задоволення, цвірінькання пташок, заворожувало своїм переливом… І тут Вітерець задумався що ці квіти схожі на сонечко, такі ж жовті, й круглі… і назвав їх соняшниками, від того що вони були похожі на сонце…
Посеред тих всіх соняшників вирізнявся, один, такий маленький і невиразний, він наче боявся, і лишався в тіні своїх старших братів і сестер, і не хотів дивитися на сонечко… так проходили дні, минав, час, всі соняшники росли і розквітали, а він залишався таким ж маленьким і беззахисним, Вітерець навіть старався на нього дмухати і оминав його, щоб бува не зашкодити…і одного Сонечко його запримітило, і лагідно обігрівши своїм проміннячком запитало його, чому він
ховається від нього, на що соняшник скромно промовчав, і лише опустив свою голівку… На наступний день сонечко особливо його зігрівало незважаючи на всі викрутаси соняшника, воно все ж таки дарувало йому своє ніжне тепло… і на диво соняшник почав жовтіти і рости вверх… йому просто не вистачало сміливості, щоб попросити сонечка його обігріти… і він радів, і співав свою особливу заквітчану мелодію, і пташки підспівували йому… і весь луг радів разом з ним… брати і сестри тепер поважали його…
Але одного дня старший брат Вітерця - Ураган, прийшов на їх луг, і нагнав цілі купи чорних хмар, і небо плакало прозорим дощем, не один день, і соняшник почав марніти на очах, і здавалося він теж проронив сльозинку разом з хмарами… він так хотів побачити свого улюбленого теплого друга – Сонечка…і попросив Вітерця, щоб він йому допоміг… Той полетів до середнього брата – Буревія, і разом вони прогнали Урагана з поля, у далеку холодну Північ… і знову на полі засяяло Сонечко, для свого маленького жовтого друга…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012
***
Відстань до тіла, дві ті хвилини
Не надійся на Бога, бо немає причини
Просити про того, хто біля тебе
Дарує прозорі намистинки карого неба…
А хто я? Початківець – фантаст
Що, дихає твоїм тілом в контраст
На зло, інтригам й картинам реальності
Зафарбую тебе у відтінки легкої тональності…
Начитавшись рядків древніх книг
Підіймаю буревій, що ще вчора застиг
А собі залишу частинки твоїх імперій
І тепло, що лишилось на цьому папері…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012
Життя - імітаційна гра
Брехня, замаскована під щирість
Усе реальне, то мара
А правда, полетіла в вирій…
Забуваємо обіцянки, в яких клялись
Балачками заповнюємо серця пустоту
І вже нічого не буде, як колись
Розпався часом сформований статут…
Документ, що є кодексом людини
Яка руку нам подасть, і вислухає щиро
Вона простить усі провини
Й дасть надію жити з миром…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Я жив у світі, що створений не мною
У просторі, де завмирають колорити часу
Йшов до тебе, з теплою весною
І з тобою я вмирав щоразу…
У цьому вимірі, радість нескінченна
Народжує лиш келихи вечірніх трунків
У неї суть, що часом незнищенна
І доказом того є вічність поцілунків…
Але, як завжди є незрозумілі речі
Реальність ця, не є легальна у житті
Вона маскує зайві кровотечі
І лишає сни мої на самоті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Ти наповнила його життя небанальним співом
У голосі, в якому звучали гімни переливом
З ним велась, як з дисидентом
І вела розмову, з ніжності акцентом…
Йому дарувала, шалені ночі та свої руки
Заради нього фарбувалась, й одягала ти перуки
Намагалась стати кращою, неначе Артеміда
Але тільки потім зрозуміла, що любиш інваліда…
А він все сприймав як йому належне
І неповторно грав ролі неабиякого лежня
І в останній надії згоріли сонні бонапарти
Повір, твої зусилля для нього нічого вже не варті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012
У нашому світі цнотливість звісно поважають, але дахівку зносить зовсім від протилежного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012
Я відкриватиму
Сховані під шкірою небесні крила
І починатиму
Йти стежинами, що ти відкрила…
Я замерзатиму
Від полум’я твоїх очей
І заклинатиму
Нехай сни мої хоч трішки обпече…
Ти розтанула
Сніжинками на віях
І мене втягнула
В загадкові протидії…
В яких, я повторився знову
Повірив у твою доброту
Але, потім зрозумів що це лиш змова
І що я покохав уже не ту….
Ілюзорний наступив світанок
Він не гоїть тисячі маленьких ранок
А лиш болісно, знищує наш квітень
В якому сонце тільки світить…
Дежавю, зустріло нас мовчанням
І серця кроки затулило
Я крикнув, а почув лише німі питання
І вони, серце просто спопелили…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
Цю реальність, повиту тінню
І століття, що зліплене із гіпсу
І час, що сприяє сильному падінню
Він приближає, те що названо Апокаліпсом…
Ми руйнуєм всі найкращі сподівання
Самі створюєм собі страждання
Не робим крок вперед, а лиш назад
І сипле з неба, відплати град…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
Тривіальні будні в ритмах Ренесансу
Виводять мене з реалій трансу
Люди, це скульптурки із фаянсу
І про це пишу я нестандартні станси…
Про те, що варто поміняти
А щось, й залишити навіки
За що, чекати лиш розплату
А що, для серця справжні ліки…
Варто зрозуміти лиш одне
Що шлях нагору, не такий простенький
І слабкий із нього враз і дремене
І підведе усі надії неньки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
Ти принесеш любов у жертву
Холодним берегам північної Антарктики
Без неї…я постійно мертвий
Це новий вектор твоєї тактики…
Вбивати те, що тільки народилось
І навчилось дихати, невинне те маля
Воно із попелу зненацька відродилось
Як фенікс, зігрівало нас здаля…
І тільки втративши усе, ти зрозумієш
Що весна насправді пахла шоколадом
І від здивування онімієш
Коли втечу я разом з снігопадом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
Твої руки заповняли простір
І було все неймовірно просто
І рай здавався ближче, тільки крок
Відділяв від тепла його зірок…
Але все пройшло, і зійшло на манівці
Я відчуваю твою сльозу на моїй щоці
І в очах розпуки ненависний біль
Ми надто різні, і творили водевіль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012
Вчорашню ніч оспівую лиш я
І ній втопила ти Ім’я
Яким було неназване минуле
У в ньому приємно ми тонули…
Тоннаж приємних відчуттів барвистих
Ранить словом промовистим
І думками, що ріжуть ноги зрання
А я відчуваю тільки хвилювання…
Колись, я підкорити небо міг
І був тобі як оберіг
А зараз мандрівник в пустелі
І висохли мої всі акварелі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012
Ти не перша, кому я обіцяв
Подарувати всесвіт, що створив
І звісно мені не до лиця
Не відповідати за те, що говорив…
Але, ти хотіла троянду з – під небес
І щоб, я був вірний, як звичайний пес
Нізащо, дорогенька, так не буде
Я скину грим незвичної облуди…
Закінчу радість нескінченну
Розвію міф, про те що наречена
Підпалю сірник, і нехай горить усе
Життя тобі мене не принесе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Дзвенить вода
Тихо плесо грає переливом
Вона на хвилях нас гойда
І тішить мокрим співом…
Блаженство у весняному саду
Вітер пестить твої повіки
Ти народжена у листопаді
Джерело моєї втіхи…
Я лишив архіпелаг
Розчарування й темноти
І влаштовую аншлаг
Для того, щоб просто утекти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Не багато і не мало…але твій номер дивним чином зберігається у пам’яті телефону, і в моїй на жаль теж…з тобою минає моя остання осінь, і ти знову шукаєш мене серед паперових листочків, які я списав перехресною римою, а ти не хотіла розуміти значення написаного…так справді, для чого сприймати, щось розумне, якщо душа рветься до приземленості, для чогось щось створювати якщо нема нічого вічного, але ти забула що для мене вимір вічності це тривалість життя, і в цьому проміжку часу все вічне, важить лише твій вибір…я не герой твоєї повісті, яку навіяв тобі ранковий світанок, я навпаки реальний, я куля в обоймі твоєї свідомості, призначенням якої є знищити всі твої проблеми, але лише тобі вибирати мішень…надлишок, саме надлишок ілюзій заважає жити…я розділяв твій біль, наливав собі додатково у крапельницю, і слухняно вводив її у вени…адже я вірив тобі…невже можна забути ночі, які були наповнені дурманом пристрасті і крижаними криками
безумства…я жив тобою, твоїми долонями, невеличкими рисочками на твоєму обличчі коли ти усміхалася, краплинами воску який розбавляв, ту невагомість і лишав парафінові сліди… я сміло приймав кожну дуель, яку ти проводила з безликою реальністю, і вдихав у тебе віру у тебе саму, вертав тобі спокій і вкрадені кимось сни…ми стояли, двоє по ту сторону барикад, з двох сторін, ми самі сформували стіну мовчання, яка дихала німим асфальтом, на те що було раніше, і віддавала свіжим розчином бетону, який був замішаний на сльозах, криках і переживаннях…ми проміняли все, на пусту матерію, яка навіть не кольорова, самотність, це екзогема, яка має тенденцію до геометричного прогресу, я б хотів ще раз спуститися краплинами дощу по тобі, зеленою травою торкнутися твоїх ніг, але є тільки але…наші ангели покинули небо,і спалили Рай... і як підсумок, можна сказати лише одне, я буду щасливий лиш тоді коли прокидатимусь і засинатиму з тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012
Завжди залишаючи картини
Ти пишеш аквареллю половину
Тих моментів, що заливають душу
Нестримних поцілунків душем…
Аромат твого тіла – це трофей
А я закоханий Орфей
Розкладаю ноти на партитуру звуків
Під які чути серця мого стукіт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012
Коли відпочинок - це смертний вирок…
Якщо ви літом надумали трішки відпочити і заробити грошенят, НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ ЇДЬТЕ В ТРУСКАВЕЦЬ В ОДИН ЛІТНІЙ ТАБІР… Там ви лише здобудете травми, вас використають не раз, ви будете робити не свою роботу, за яку вам не заплатять… Адміністрація табору є просто театром абсурду, або найгіршою пародією на стабільну систему…
Отож ВЕЛКАМ…
Десь далеко за синім горизонтом, в славетному місті – курорті Трускавці, на вулиці яка тікає з центру міста (де дорога є «дуже надійною і красивою») розташований дитячий табір, який є сумнозвісним прецендетом… Інфраструктура табору є пережитком радянської епохи, як казала директриса табору (цитую) «Фарби на тому дереві більше, ніж його самого», складається таке враження, що це не табір для діток, а колонія суворого режиму. Огорожа яка не радує око, кілька хвацьких (і не кормлених) песиків підстрибують в очікуванні свіжих жертв, персонал який виконує ВСЮ роботу (і через це всі на нервозривах)… Цей заклад є мінісценарієм нашої держави, або так сказати прелюдією до дикого хаосу…
Ціла купа проблем, підлога яка руйнується під ногами, нестерпна жара у корпусах, посуд який вже роками не змінюється, їжа (5-ої дієтичної групи) то недосолена то пересолена, неорганізованість процесів постачання мінеральної води «Нафтуся» та хліба (це ВЗАГАЛІ НЕНОРМАЛЬНО)… Ставлення до діток, тут просто НАДзвичайне, вихователі і обслуговуючий персонал тут НІХТО, а вони богИ (це дуМка «дуже шанованої» адміністрації)… Мені особисто смішно було, коли територію табору огородили червоною з білим стрічкою і повішали надпис «Ходити заборонено» (чи щось таке)… Та ЛЮДОНЬКИ, купіть сітку та й поставте… Але ні людська зажерливість перемагає все навіть елементарні норми безпеки… От уявіть собі вам на кухні подають котлети… Так скажете мені все нормально, колета є котлета, хоч би що… а як вам такий факт, що на кухні НЕМАЄ, просто НЕМАЄ м’ясорубки, а м'ясо здається труть на терці… ХА-ХА-ХА… Це вже не економія, а відвертий примітивний ДИБІЛІЗМ…
Що мене також «радує» так це ініціації старшої вожатої (старшухи, або кобри), вона дотримується норм які не сповідує визнана психологія, педагогіка та дидактика… Таке враження, що ця дівчинка ніде не вчилась, і що її відірвали від корови в селі і взяли на роботу… Нехай би далі смикала рогатих за вим’я на рідній фермі, в забутому богом селі…Вона сміло купувала оковиту діткам, та дітки спивайтесь і спіть тихо, не заважайте вихователям… Пропаганда моралі і культури в її поведінці відсутня, оточила себе підлабузниками і сраколизами і вона «принцескО»… Вчись бути людиною, будь компетентною в тій роботі яку тобі ввірили, і не копай ям своїм колегам, хоча до тебе дівчинки з хворобливою психікою це не дійде, оскільки для тебе слово «фунікулерна ангіна» звучить як французька мова (я ледве стримував сміх, коли це почув), їдь до себе додому в село і крути коням хвости і лови жабок…
А давайте порахуємо в скільки державі обходиться за 1 зміну цей заклад… Отож 1 ліжко-день тут вартує 131 грн. табір на 1 зміну прийняв 145 дітей, зміна триває 21 день… 131*145*21=398895 грн, якщо ж перерахувати на долари то виходить майже 50 тис. дол., а це вартість 2-кімнатної престижної квартири в тому самому Трускавці… То куди йдуть ці кошти, звісно в чиїсь кишені, оскільки ні харчування, ні проживання не оправдують цих грошей… Тому дехто багатіє на здоров’ї діток і працівників…
Хочу окремо написати про директора табору, такий веселий дядько, який є хронічним алкоголіком, любить бризкати слиною і на всіх кричати, який не розуміє логіки і думає що він ЗАВЖДИ правий, і якщо ти в нього працюєш (за такі копійки), то ти маєш бути майстром на всі руки, і благати в нього на колінах про роботу… Говорити з тим це те ж саме, що плювати проти вітру, або шукати воду в пустелі… Безнадійна людина з сильною формою шизофренії, яка деградувала ще в школі, а тепер мстить цілому білому світу… Також звісно є ціла низка конфліктів в колективі, який розділився на дві групи, ті які відверто лижуть дупу керівництву, і ті які в опозиції, я був як ви всі здогадались в опозиції, просто не терплю некомпетентність, і коли грандіозні ідеї стосовно проведення дозвілля закопують в землю на очах, коли нікого не хвилює думка дітей, це просто божевілля…
Перепади електроенергії, та подачі холодної води (а про гарячу я мовчу взагалі) тут ніби вже є звичним явищем… Мене також веселить одна фраза директриси коли хлопчик 6-ти років підійшов до неї і запитався «А можна мені погладити песика», вона йому у відповідь «Погладь його, а якщо не вкусить то гладь далі», тобто перевір хлопче якщо вкусить значить не гладь, а якщо ні то продовжуй… Сміх, курам на сміх такі поради, якщо я б неї запитався чи можна їсти хліб вона сказала б вкуси його, якщо ж він не вкусить у відповідь то їш далі… Людина явно десь вдарилась головою, і не зауважила цього… І звичайно тут і цю мізерну зарплату затримують, це ж норма для бюджетних установ (коментар з вуст дирекції)… Для вас норма, для нормальних людей тупість…
Однак давайте про позитив, лише під тиском проявляється істинна суть людини, тому опозиція здружилась і стала особливо стійкою в останні дні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2012
Краще відчувати більше, нвж взагалі нічого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2012
Це більше ніж ти здатна
Не стій, а крокуй сміливо
Життя це стежка непридатна
Але не забувай, що ти важлива…
Не сприймай мене як сон
Який розлиє ранкову кров
По твоїм венам, це кордон
Чи шлях, який я поборов…
Не треба, не стирай думки
І не сприймай усе на віру
Ти відкриєш всі замки
Ти мій шматочок ніжного зефіру…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012
Ти забираєш час
Створюючи епідерміс штучно
І прагнеш сонця, й водночас
Щоб акомпонемент лунав співзвучно…
Так, неможливо отримати усе
Це істина проста, однак важко зрозуміла
Ти чекаєш, що вітер принесе
Твої забуті, напівпрозорі крила…
Я був першим, хто почав
Вірити у твої сили
І в сну обіймах я примчав
На поле, яке слізьми ти оросила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012
Все вертається назад
Слова, вчинки і події
І зимою починає листопад
Вбивати те, від чого ти радієш…
Не можна гратися у безсердечність
Слова кидати на волю вітру
Тоді ти твориш просто суперечність
І кидаєш виклик світу…
Той виклик, це безглуздя вчинок
І твоя дурість це причина
Всіх, твоїх проблем і бід
Розумнішайте, і дурості ламайте лід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012
Так ми вже не ті
Що йшли, по вулиці разом
Ми віддали все самоті
І вбили все… Тоді який резон?
Було вірити у твої очі
І слухати серце, що воркоче
Як кіт, що виліз до сніданку
А я любив, твої ті забаганки…
Пам’ятаю ти співала пісні невідомі
І вчила крилатого літати
А зараз? Я теліпаюсь в судомі
І не вмію більше щебетати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
Таке мале
Росло з пів – неба
Так мале, але
Знає те, що треба…
А треба жити справедливо
Кожен крок міряти думками
Робити потрібно те, що є важливо
І створювати свій світ, своїми же руками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
Розірви мене ручками
Нанизай на пальці обручками
Залиш мене вві сні крадькома
І нехай мене вкраде пітьма…
А я залишусь на столі десертом
Нерозпакованим ніким конвертом
В якого сунеш нерозгорнутий пергамент
А я його пожмаканий орнамент…
Залиш мене нерозпочатим алкоголем
І в твоїх венах, я розтану болем
Відчуттям того, що статися могло
Але на жаль мені, ніщо не допомогло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
Ми пам’ятаємо – мова, те що нас єднає
Колорити слів, приємні дискусійні речення
Це те, що ніколи не зникає
Але, на жаль вона приречена…
Приречена лежати під ногами
Як бруд, чи непотрібна річ
Вона століттями була під батогами
Її калічив Сталін і Ілліч…
Однак живе, хоч і стікає кров’ю
Вона живитися народною любов’ю
І щоб вона не занепала духом
Ми всі повинні бути відчайдухом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
Усміхнись
Горизонтам часу
Наснись
Мені щоразу…
Відчуй
Мене у своїх венах
Віщуй
Зміни в моїх генах…
Зрозумій
Одне - єдине
Подалі від надій
Моє серце б’ється безупинно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
Куди тікають мрії,
Куди їх вітер віє,
Я зачарований був ними,
І дні здавалися скляними…
З шматочків кольору блакиті,
І миті, були вином розлиті,
На пів - філіжанки більше ніж
Ти змогла пробігти босоніж…
У снах де панувала Артеміда,
Вона складала химеру – піраміду,
Несла її через твої вуста,
В які, я мовив, «ти все ж та»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2012
Ми граєм героїв
Через призму пародій
Створюєм оманливу суть
І ці рядки до вас донесуть…
Те, що не варто боятись
А постаратись й дізнатись
Природне значення свого життя
Коли відчуваєш серцебиття…
Таке живе і незабруднене шумом
Деталей, що маскують
Ту дійсність, яка
Втекла, і її конфіскують
І продадуть за пів – мідяка…
Втрачаючи себе, тікаєм зі світу
Виходим на неправдиву орбіту
А давайте браття, всі дружно знімемо маски
І просто, повіримо у створення власної казки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2012
Відрізняй
Сонце від штучного світла
Відрізняй
Квітку, від тої, що вже квітла…
Починай
Пробуджувати власні дні
Оминай
Речі, що лежать брудні…
Пам’ятай
Ти життя свого є фундатор
Виростай
І бери шлях на мрій екватор…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2012
Я ляжу на твої сторінки
Тінями забутих моментів
І від мене тікають ті рядки
Що, залишились від наших сентиментів…
Я пам’ятаю плакала весною
Ховала сум в неправдивих значеннях
І хотіла залишитися святою
Тікаючи, не залишалась на побаченнях…
Ти як той нерадивий сон
Який приходить не тоді коли потрібно
Засліплена стоїш серед персон
І говориш «а мені все рівно»…
Однак час міняє все місцями
Тобі байдуже було, а мені тепер
Можливо я втрачений легіонер
Але закінчив з тобою всі я мелодрами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2012
Коли обертаєшся назад,
і розумієш що все втрачено,
хочеш кричати від дикого болю…
А що ви робите коли ваше яскраве і повноцінне життя втрачає свої фарби, і стає однотонним, таким сірим і буденним… Що ВИ РОБИТЕ КОЛИ НІЧОГО НЕ ВЕРНУТИ НАЗАД, і ти просто кусаєш лікті від тих мук, що роздирають тебе, коли дивишся в такі знайомі очі і не знаходиш там тепла яке тебе гріло… коли грунт пропадає під ногами, і ти ходиш поволі ніби завантажений невидимою масою… коли тебе мучають спогади, і по венам лезом виписуються літери ЧОМУ? ЗА ЩО МЕНІ ЦЕ…
Так це історія про те що наповнює змістом всіх нас простих смертних, це дарунок Купідона і Афродіти – кохання, це те заради чого ми живемо, це людська суть, і від неї немає спасу… Тому почали…
Він ріс веселим хлопчаком, як і всі малі діти був розбишакою, пустував без упину, корчив лагідні пички, бігав і капризував… Його батьки були небідними, тому дитинство проходило райдужно і безхмарно… З дитсадка він перейшов в школу яка була всього в кілька хвилин ходьби від його дому, він до цих пір пам’ятає ті коричневі стіни і підвали які пахли сирістю, і аж ніяк не знанням… Не можна сказати, щоб він вирізнявся на фоні своїх однокласників, але одним точно, щоб він не робив завжди, завжди доводив до кінця, і щоб це не було, чи домашнє завдання, чи превентивний план нападу на вчительку з дурними питаннями… завжди все до кінця, принцип який прописався жирним шрифтом (ДЕСЬ ОТАКИМ) в його житті… якось бігаючи по коридорам рідної школи він очима заглянув в паралельний клас, і там на задніх партах побачив дівчинку, з дуже блідою шкірою та незвичними очима трьохкольоровими зелено – каро – блакитними… «альбінос» подумав він і замислився він також мав такі очі…а її волосся таке шовковисте, падало рівними локонами на її плечі, і ось вона подивилась на нього і в її очах було стільки зацікавленості, що він не витримав і втік… так ішли роки… і ось йому стукнуло 16… матір померла… всі ми знаємо, яке це горе коли помирає найближча тобі людина, чому запитаєте найближча… все просто і елементарно, оскільки саме МАТІР виносила вас і вона дала вам життя, вона перша почула ваш сміх, крик, і перше слово, це вона ніжно стискала маленькі пальчики і усміхалася коли ви намагалися ходити, але це виходило курйозно… це вона найближча і найрідніша, хто б що не казав… і батько розказав йому те, що вони його усиновили, і він не є рідною дитиною, і те що його батьки залишили в дитячому будинку на початку 90 – тих… він образився на батька, через те що він не сказав йому раніше… маючи непогані навики в роботі з автомобілями, та знаючи фізику і математику, він поступив на механічний факультет столичного вузу, звісно на платну форму, але це не було проблемою оскільки батько непогано заробляв… він переїхав в Київ, почав працювати в вечірню зміну на СТО, і складати свій капітал… і одного, здається зимового ранку, він побачив знайоме волосся, тільки воно не було на дівчинці, а вже на дівчині, яка прожила досить на цьому світі… тепер він знав що робити, тому сміло підійшов до неї і поклавши руку на плече сказав «привіт»… він відчув як плече здригнулось під його рукою, можливо з переляку (подумав він), і вона обернулася… і він просто не зміг стримати усмішки… вона також посміхнулася у відповідь і сказала «я тебе пам’ятаю, ти той маленький хлопчик, який втік від мене, страхопуд», на що він ще більше розсміявся… нарешті вони познайомилися, її звали Христиною… а він її кликав Христинка – намистинка… і навіть життєві долі співпадали, вона теж була прийомною дитиною, її батьки жили в Канаді, а вона вчилася в Києві на зубного техніка (і як ми всі зрозуміли її зуби були білими, як в того бобра з реклами зубної пасти колгейт)… вони разом казилися і дуріли, неначе божевільні, які втекли з психодиспансеру… мене особливо вражає той випадок, коли він на модулі заповз в аудиторію і по – пластунськи витяг її з кабінету і вони разом побігли геть з універу, брехня скажете ви, як таке можливо, та це не складно, старенький викладач здається не виспався вдома, тому і куняв на робочому місці, а група насолоджувалася тими моментами в які можна вдало списати і не паритися… але треба було докласти трішки зусиль і повитирати підлогу улюбленої альма – матері і вони були на волі…
Спільний стукіт двох сердець, формував стежину по якій вони йшли разом…
Вона йому сказала: «ми з тобою так схожі, навіть думаєм одинаково, і напевно це доля…», на що він відповів: «а ти мала навіжена психопатка, без якої я не можу прожити»… це було нетипове взаємне освідчення…
Для неї було НАДзвичайним щастям, ділити світанки разом з ним, імітувати його ледве чутний храп, та бити його по писку несвіжими шкарпетками (та він трішки був грязнуля, але це її не лякало)… а ще бувало заганяла йому пальця під самі ребра і лоскотала до приємної напівсмерті, він старався її сильно не бити подушкою і завжди кидався Нявчиком в неї… ото халепа, я вам забув розказати про кота, якого нарекли Нявчиком і прирекли на вічні страждання в їхній квартирі (вони вирішили забити на гуртожиток, і винайняли однокімнатну квартирку в спальному районі), це був монстр - паразит якого всі любили, а назвали його так, через те що він нявкав лише тоді коли хотів їсти, і більше ніколи… його улюблене місце було на канапці яка розміщувалася біля вікна, і коли сонце нагрівало її кіт стрибав на неї і лагідно мружив очі від екстазу, який наповнював його блюзнірську душу… через кілька років помирає його названий батько, і передає йому по заповіту значні кошти, і він вирішує поїхати в Лондон спробувати поваритися в каші туманного Альбіону, підівчивши англійську мову на курсах, він разом з нею, рука в руку, поїхали на чужину… чуже життя не дуже йому сподобалася, англійський спокій та прохолодна погода не справляли приємного враження на його запальну натуру… тому вони трішки поїздили по Європі, побували в Парижі, де вимазалися в свіжій фарбі Ейфелевої вежі (її фарбують раз на 7 років), їли китайську їжу в Нью – Йорку, бігали по бруківці в Вені, одним словом побачили світ… і от він не витримав і запропонував їй свою руку і серце в обмін на халявну каву зранку… (ну і інші деталЬки)… все було просто чарівно він запросив її в затишний ресторан де під чашкою її улюбленого чаю з корицею лежало колечко і він їй сказав… «знаєш а мені здається я тебе шукав завжди, я хочу дихати з тобою в один такт, відчувати тебе щосекунди, ділити з тобою все…тому будь зі мною поруч назавжди»…. Вона звісно дала свою згоду…і подзвонила своїм батькам в Канаду…і вони поїхали до них в гостини і там за келихом червоного вина, вони розказували про себе, далі він про себе що він не знає справжніх батьків, про своє дитинство про плани на майбутнє, і про те як він сильно любить її, і як на диво батько (тесть) наливав собі все більше вина слухаючи його історію… в його очах блищало щось дивне, а матір виглядала так наче їй щойно зробили кровопускання… все вияснилося наступного дня… виявляється його кохана це його сестра, названі батьки розказали що вони в 90 – ті роки були в Києві і хотіли усиновити дівчинку, але в той час було з цим складно, тому вони домовилися з одною породіллю яка щойно народила двійню (близнюків) що та їм віддасть донечку за матеріальну допомогу, (оскільки вона могла прокормити тільки одну дитину) і вони поїхали в Канаду…він не знав, що й казати, почав перевіряти зробив ідентифікацію генів (результат був позитивним) поїхав піднімати архіви і все сходилось, дійсно він кохав і спав з своєю сестрою… і хотів на ній одружитися… ця жорстока правда не давала йому спокою, він не їв, і не спав ночами, а вона жорстко змінила свою позицію стосовно нього, вона втікала від нього, обходила десятою дорогою, вісім років, цілих всім років вони вчилися, любилися, а тепер це все виявилось міражем, такою пустою ілюзією… життя написало такий страшний сценарій, що годі уявити… все розділилось і пропало… він втратив все і вся, пригнічений і розчарований не хотів жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Горде слово – незалежність
Неньки - України, або просто мами
Однак насправді - протилежність
І все розвіяло туманом…
Предки будували міць Вітчизни
І гостинно просили всіх на тризну
Єдина віра, мільйонний стук сердець
А зараз що? Лише отара пафосних овець…
А де суспільство, братство сильне
Де люди, що з серцем вільним
Будуть творити нову епопею
І єднати свій піт з РІДНОЮ землею…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Ніколи не шукайте суперечностей в собі…
І не робіть з проблеми лиха…
Люди та не будьте ви сліпі…
Ваше серце просто диха…
Губите себе у просторі думок…
І течія життя утворює струмок…
Ви це найбільший ворог - сам собі…
І губите себе у стадній тій юрбі…
Коли ж прокинетесь, розірвете ці пута…
І нехай не раз, біль вас скрутить…
Не здавайтесь, і йдіть до світла…
І ваші кроки пролинуть світом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Ти прийшла раптово
З минулих акварелей
І все робила поступово
Й будувала мури цитаделей…
Гіпсом закладала вуха
Ностальгію розвіяла між небом
Я… я зняв перед тобою капелюха
І накормив квітчастим медом…
А далі все пропало фантастично
Як сніг, що впав весною зрання
Ти права, нічому не бути вічним
І це найгірше долепокарання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Я шукав тебе у світі
Що, створений не мною
А ти волошка серед квітів
Розплилась у воді водою…
Я так вдячний за іскру божу
Що дарувала мені щодня
Тебе я більше не тривожу
І в моїй душі тепер стерня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Себе приношу в жертву
Тим снам, що вчора ворушились
Я здатен оживити мертву
Землю, щоб ти на ній лишилась…
Я відчуваю порожнисту тишу
Моє серце, ледве дише
Воно не здатне зрозуміти
Як ми могли усе кудись подіти…
Залишаються спогади, які шматками
Рвуть плоть і омивають болем
Місця, де думки течуть ріками
Без Тебе відчуваюсь голим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Різні люди - різні бачення
їх тримає нитка протилежностей
і можливо нічого вже немає значення
але друзі, це коло єдностей...
Ті струни, що тримають масу
попри біль, вагання й суперечки
ми разом виходим на життєву трасу
і плетем пальці як вервечки...
Дружба, як ненормована стихія
вона в собі несе надію
і коли тихне галас фраз
вона знов запалить вогник, що вже згас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
У стилі всіх своїх традицій
ти неначе віриш в світло
я воскреслий є патрицій
а ти сонце, що розквітло...
Усміхаєш ніжно ти у простір
ніч, ще трішки й промине
ми - це таємниць двоякий острів
а мій сон, тебе він здожене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
Вона прокралась легко крізь бар’єри
Приспала пильність, що зносилась скоро
Картин душі відкрила екстер’єри
І відчула що щось чудове творить…
Будує ритм із динамік – рухів
Складає їх повільними рядами
Вона це асамблея звуків
І звісно, що чарівна дама…
Без застережень віддається часу
Хвилинкам, що біжать рікою
Танцюючи пробуджує емоцій масу
Але в душі лишається тонкою…
Тонкою як фіалка, що розкрилась враз
Вона ховає за потоком фраз
Очі, що цвітуть каштаном
В синяві приємного туману…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2012
Їх хроніки пройшли
Листами почорнілих днів
Вони…нічого не знайшли
Й не знали більше відчуттів…
Сон торкнувся щему серця
І думка кралась тихо ввись
Надія… вона лише здригнеться
Але даремне, він тепер завис…
Завис у невагомих купах
Чогось складного й дотепер
Він знов віддав їй на поруки
Те щастя, що жило в четвер…
Немає більше світла у горизонті
Немає слів, розказаних раптово
Любов, полягла на невідомім фронті
По ній самотність крокує знову…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2012
Натисни
Кнопку у ліфті
Здійми
Галас у ньому
Збризни
Лаком нігті
Вийми
Їх із мене
Прикинься
Метеликом таким несерйозним
Ти фея денна
Ти моя кров, та що венозна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2012
Як завжди емоції,
правлять людськими серцями…
Ви відчували той приємний струмінь заряджених частинок, який виникає коли ти торкаєшся її руки, і її маленька ручка топиться в ній, як яхта яка вийшла в океан, у якому гуляє свіжий морський бриз, який викликає усмішку на її тендітному обличчі, яке здавалось існувало в моїй пам’яті, ще до нашої зустрічі… Або коли ви п’єте каву з однієї філіжанки, і на ній залишається слід її помади, яка надає особливого смаку цьому тонізуючому трунку, або коли вона здіймає такий дикий вереск, а вам це приносить радість, чи раптом образиться так через ніщо, а потім ніби простить вас і пригорнеться, почуття виявляються тоді коли ви ділитесь останнім, це коли ти даєш їй гроші на маршрутку і йдеш сам, даруєш квіти а сам не їш, на мою думку любов має безліч виразів, але є (для мене) остаточний, це КОЛИ ТИ РОБИШ ДОБРО НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ І НЕ ОЧІКУЄШ ВЗАЄМОВІДДАЧІ… інколи до кохання близько, а ми думаємо, що чи кілометри, та що кілометри сотні тисяч миль, самообман це одна з НАЙБІЛЬШИХ помилок в почуттях (і не тільки)…Знаєте, а я все ж таки вірю, в силу непереможного кохання, хоча мені траплялись лише його уламки… Віра в нього, зміцнює щодень, думка про неї от, що справді є стимулом для моєї життєдіяльності… це так захоплююче коли вона закриває очі від задоволення, а коли відкриває їх, то у них стільки ніжності, що серце просте завмирає, і не хоче продовжувати свій стукіт… Любов вона здатна розламати кригу, такий собі криголам))) Вона здіймає хвилі і проливається рясним дощем поцілунків на закоханих, єдине, що від них потребується це зберегти її первозданну чистоту, і не плямувати її конфліктами та дурницями, оскільки вона як квітка, якщо пильнувати і оберігати, то все буде гаразд і вона буде квітнути,а якщо навпаки то зав’яне, тому бережіть те що маєте…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2012
Лід у віддзеркаленні очей
Ховає тепло прожитих днів
Знаєш а я за тобою зголоднів
І це найважливіше серед усіх речей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2012
Обернись
Обличчям до вітру
Що правду несе
Схаменись
Він відкриє палітру
Яка любов мою донесе
Відвернись
Від обману й неправди
Зрозумій найпростіше
Вернись
Твої очі безцінні смарагди
Ти моя найрідніша…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2012
Знаєш можливо між нами кілометри, звуки пустих вагонів по рейках, та простір сповнений трагічними нотками… Я шукаю тебе серед чужих очей, твій запах серед гармидеру ароматів, та знайомий до болю сміх… Можливо майбутнє ніколи не стане ближче ніж минуле, але коридор між ними перегукується спогадами, а пам’ятаєш як ми завжди починали розмову пошепки, щоб вітер нас не підслуховував, і ніби з похмілля бігали як навіжені по місту, примружували очі від сонця, або від елементарного щастя, коли ми двоє, то дні дуже швидко старіють кожен на кілька десятків років, я вертаюся до забутих квартир, в яких ми проводили ночі, я шукаю там те що нас поєднало, звісно моє життя може початися і без твоєї присутності, але що ж це буде за життя??? Так просто безнадійне існування, і не більше… Я вчусь тебе любити, коли знаходжуся за горизонтами часу, ери сильних тропічних дощів, олівцями малюю туман, який приховує те що між нами, я ховаю твій біль у таємних кишеньках викрадача снів… Ти постійно поруч зі мною, прокидаючись я згадую тебе, твої фото нагадують приємні моменти, і вертають назад у минуле, кажуть що час пришвидшує свої темпи коли чекаєш когось, так ось він для мене, ще й як швидко біжить… Я живу у вигаданому світі, можливо він ілюзорний, зате такий затишний, і лише для нас двох…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012
А я і далі оберігатиму твій сон
І міцно притискатиму до серця
Я твій фанат серед персон
Що вчора відкрили нам люстерце…
Дзеркальце сонця і свіжих поцілунків
Що відбиватиме проміння від прозорих обладунків
Воно відкриє правди нам обличчя
І зрозумію ти мені найближча…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2012
Так як мої почуття біжать попереду твоїх весняних мрій,
мені лишається втікати без оглядки, щоб наша з тобою весна не пройшла… Ти моїй крові прийшлась на смак, міледі клянусь трояндовим світанком, моє серце з тремтінням говорить що ми одне для одного, а тепер впади в мої обійми, і смійся, смійся так наче життя це непрочитана книга, а ми завмерли лише на першому абзаці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2012
Грайся з вітром, бешкетуй без упину
я завжди прикриватиму твою спину
і пізнаватиму твоїх таємниць глибину
хочу прожити з тобою життя, без зупинок…
Будуватиму фундамент міцний я невпинно
підкорю всесвіт ароматами жасмину
я… а я просто без тебе гину
твій зелений світ мене поглинув…
Сплітаю поцілунків павутину
розбираю хаос й плутанину
встеляю квітами твою рівнину
і хочу чути сміх нашої дитини…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2012
Надія… це слово означає, що не потрібно здаватися і вірити у краще… Ще кажуть, що вона вмирає останньою, однак на моє особисте переконання вона безсмертна… Так, саме так, вона ніколи не помре, оскільки людство завжди вірить у кращі зміни… Ми можемо заставити сонце світити сильніше, а серця битись частіше… Кожен новий день, дарує нам світанок, нові пригоди та проблеми, біль і радість одночасно, але якщо йти з надією в серці, рука в руку, тоді все зміниться в кращу сторону…надія є, і варто це пам’ятати, ніколи не здавайтесь і не звертайте з обраної дороги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012
Це не просто так
Коли серця б’ються в такт
Коли очі вкрадені в небес
А руки зв’язані навхрест…
Одна любов на двох
Губами зробимо переполох
Доторкнемось тілами до зірок
Моя любов до тебе лине з строк…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012
Ти це втілення веселки
Хитрих вулиць закапелки
Ти це бісики в очах
Ти як пава величава…
Ти це вечір, що порушив тишу
В тобі себе без залишку залишу
Ти сніг, який розтанув зранку
Ти орнамент моєї вишиванки…
Ти рідна, як колиска вітру
З тобою я вертаю віру
Ти як сон наповнюєш мене
Ти пророцтво, ще й знаменне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2012
В повітрі вітер і смертельні крики
А сонце нові відкриває лики
Дня, того що не настав
Дня пародій і вистав…
Він несе напівмертву тишу
А я ледве, зовсім ледве дишу
Через хаотичну метушню
Я стою, як завжди на краю…
Запахло навколо все вогнем
Життя це сукупність теорем
Варто розірвати це трикляте коло
Або заховатись під подолом…
Останній варіант явно не для мене
Я біль розливатиму по венах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2012
Твоє весняне тіло має чари
Писати найніжніші мемуари
Розчерком пера напишу на тобі
…Хочу провести з тобою решту днів…
Надпис залишиться у вчорашніх книгах
Він колись розтопить нашу кригу
Сполучена любов із твоїм тілом
Тектиме разом з вічним Нілом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Знаєш, а інколи серце терпне у долонях
І я залишаю його на чужих підвіконнях
Ти щось чарівне. Мене маниш і поглинаєш
Ти не міраж. Ти не зникаєш…
Кожен твій погляд перетворюю в дотик
Єднання сердець – райський екзотик
З тобою розливаю вино по фужерам
І навчаюся гарним манерам…
Притягуємо підлогу вечірніми днями
А ранок пробуджуєм безсонними піснями
На кожен твій крок, подих чи просто зітхання
Я відчуваю серця свого звучання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Посмішка запакована в конверті
Яка несе сяйво сентиментів
Рядками лягає на вологий, ще папірус
Заражає почуттями неначе вірус…
Так все просто, ти оточена лиш мною
А я і далі, підкорюю тебе війною
Ти не здаєш своїх позицій
І не хочеш чути пропозицій…
Ставиш останній ультиматум
Підносишся на рівень – фатум
Тепер це вже дуель контрасту
І ти ідеш на мене в наступ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012
Кінець навчання близько
Щасливі роки студентства
І в душі чомусь вже слизько
Непорочного братерства…
Моменти пережиті разом
Балачки на парах
Тікали з них відразу
Хтось був трезвий, хтось в угарі…
Кидались шпорами вдало
Але нам цього було замало
Відверто катали ми з конспектів
І викладачу віддавали респекти…
Перетинали аудиторії поглядом очей
Міряли кроками кафедральну відстань
Згадували підручники серед ночей
І шукали в ліжку пристань…
Ми не могли жити просто без пригод
Студенти - дивакуватий цей народ
Мріє підірвати бурсу й деканат
Закидати свій вуз зв’язками гранат…
Але цей час був і лишиться найкращим
І спогади, не віддам нікому і нізащо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012
Моя ініціатива - постільний режим
Коли тіла - єдине ціле
Я твій казковий джин
А ти фея, що згоріла…
Влаштуємо оказію
Доторками долонь
Проявимо фантазію
Розпалимо вогонь…
Забудемо про все
Сплетемось у візерунок
Відчуємо що тепло нам несе
І візьмем його ми в дарунок…
А далі палкі поцілунки
В кімнаті обірвані штори
Пристрасті гарячі малюнки
Відчуття підіймає нас на гору…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012
Якщо будеш йти
То вертайся щоночі
Якщо будеш красти
То вкради моє горе
Якщо захочеш обманути
То обмани смерть
Якщо плакатимеш
То тільки літнім дощем
Якщо відчуватимеш
То лишень серця щем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012
Закрий мене в собі
Лише залиш квартирку
Щоб я міг відчувати
Твій аромат…
Наклей марки на мої конверти
Вони підуть незвіданими маршрутами
І завжди вертатимуться
До одного адресата…
Побудуй наш всесвіт
Влаштуй втечу галактик
Засип землю зірками
І зроби крок у квант…
Перелий мене в чашку
Залиши на ній сліди від своїх губ
Перетвори мене в осадок чаїнок
І випий, випий до дна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Мелодія повільна
Звучить стиха
Ти божевільна
Розсипаєшся крихтами…
Рветься душа
На вістря ножа
Шукатиме пригод
Авантюрний антипод…
Раніше мовчали
Затулялися разом
Човен відчалив
І вкрав мій озон…
Культ твоєї особистості
Це краплини ігристості
Напівсолодкого
В якому я змок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Скоро День Перемоги, тих кого вже з нами немає, тих хто віддав своє життя за те, щоб ми з вами жили, за незалежність Батьківщини... Вічна їм память...
Слава Україні!!! Героям Слава!!!
День славетний Перемоги
Це час коли відступати немає змоги
Цей день кровопролитний
Коли за Вітчизну йшли на битву…
Вони ішли незламно, борючись
Несли віру у серцях, як багаття
Своїми руками мир відтворюючи
«Ура» - переможне це закляття…
Слава й шана цим Героям
Що життя віддали, за народ
Вони жили і пали останнім боєм
За те що берегли від нападу чужих нам орд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335807
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2012
А день танцює виставкове танго
Несе шматочки божевільного нам манго
Це все феєрія – блискуча і красива
Життя це ті моменти, коли радієш диву…
Захоплений я барвами у пастку, трішки
Люблю понад усе твої м’які панчішки
Ти поруч тут, що мені ще треба
Ми це дві хмаринки, вкрадені у неба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2012
Я ад’ютант який в полоні
Пропав коли торкнувсь твоїх долоней
А далі були ночі із сум’яттям
Себе розпалював багаттям…
Не можу жити, я не можу
Позбутися від твоїх чар
Думками я себе тривожу
Серед минулого примар…
Воском тепле тіло затремтить
Вічна запам’ятається та мить
Коли пристрастю палають очі
І в них продовження цієї ночі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012
Ангели перші падають з небес
За спробу жити просто без чудес
Вони відчули запах криці
І болем відчуття іскриться…
Сліпе сонце через хмари визирає
Шукаючи те місце, що названо Раєм
Вони злітали, крилами торкаючись людей
І відкривали нові коридори невивчених речей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012
Позавчора сяяв веселковий сніг
Білим цвітом лягав до ніг
І білосніжний вітер віяв
Він мені тебе навіяв…
Ілюзорну ту красу, вишневу
Розділив він сонце з небом
Спробував надати нам контрасту
Обійшовся без дурниць і фарсу…
Мусимо здолати руїни бувших літ
Вони залишили невидимий, той слід
Але не забувай, що творим невідоме
І рвем себе бажанням до судоми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012
Шукаю те, що давно вже втрачене
Закриваю очі на побачене
Вбиваю, те що ненароджене
Це суть моя, мені природжена…
Моя дорога - сумніви нотаток
В душі лише байдужжя статок
Автономно я собі існую
Альтернативність пропагую…
Не згинаюся під хрестом меча
Навіть коли суцільна колотнеча
Моя зброя прагматичний кулемет
Він фундамент вічних мет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012
Відроджую свідомість
Відкриваючи механізми часу
І не живу, а натомість
Знищую земну красу…
П’ю прозорий лід
Очі закриваючи від спеки
І шукаю ліки від
Зла прихованої теки…
Встаю у вічні черги
Під шум і гуркіт гроз
Ми це часточки енергій
Які створюють хаос…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012
Мінус спокій
Додався біль
Чому обрій
Творить водевіль?
Щось від феї
Летить і знову
Світлі орхідеї
Відбирають мову….
Воскресало світло
Ранніми ночами
Ти знов заквітла
Пишними речами…
Безумство у блакиті
Лякає висотою
Життя це тільки миті
Коли цвітеш весною…
І ось поцілунок
Рве останні струни
І за одну секунду
Серце готується до бунту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012
Мороз майстерний молодець
Малює майбутні мандри
Маріонеткою метнувся в манівець
Методика у метра марна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2012
Я в тебе вірю, незламна і горда
Ти сама твориш акорди
Перетворюєш себе в живу сталь
Коли тривожить серце темна даль…
Загостреним мечем розтинаєш злість
З терпінням витримуєш лиховість
Не згинаєшся, не падаєш з колін
Ти знаєш, що поруч завжди він…
Підтримає у потрібну завше мить
Долонями обіцянки скріпить
Я в тебе вірю, благородна
Ти сама велика віра, неповторна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2012
Вчорашній день не вернути
Мені не забути твої руки
Ми шукали місце де нема нікого
Мені не забути стукіт серця твого…
Ми мріяли про тишу, й казкові сади
Мені не забути, розділені з тобою сни
Малювала контуром веселку, так жваво
Мені не забути, недопиту чашечку кави…
Кров як скажена, бурлила у жилах
Мені не забути, як життя моє освіжила
Вкривала полотна рядками злих формул
Мені не забути, як все перетворювала в норму…
Шила нитками, барвисті заграви
Мені не забути, те що ми мали
Пізнавали себе, в приємних тремтіннях
А тепер, минуле розгубило всі тіні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012
Ми відхились від курсу... В суспільстві, де успіх і статус вимірюється матеріальним достатком, а не вкладом в розвиток соціуму, легко зрозуміти чому світ такий, який він зараз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012
Спочатку був Голос…
Він розбив тишу німим мовчанням…
Це він – Титан і Колос…
Створює мелодію бажання…
Підіймає звуком аж до неба…
Повідомляє про все галасливим криком…
Розливає музику по венам…
Інколи шепоче, навіть стиха…
Він анонсом розносить новину…
І світ стає багатим на події…
Він може зупинити цю війну…
А може й розгорнути воєнні дії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Авокадо Авансом Зїм Автентично
Равіолі Радикально Забавляти Романтично
Павутиння Павільйоном Зробити Палітурка
Після Цього Вірша Забере Мене Дурка...)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
А твої губи залишаться червоними
Від тих листів які написані кров’ю і запиті вином
Ти шукала правду, в промінцях сонця
Яке зимою, буває оманливим, світить але не гріє…
З усмішкою, давала мені свої долоні
Босоніж, блукали по гірським річкам
Так легко опускаючи ноги в холодну воду
Йшли, навіть не знаючи броду…
Дзвеніли береги, набирали ритмів
Так само, як те, що діялось між нами
Єднання сердець – мистецький витвір
Червоний, колір, зробив нас - богами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012
Будь моєю тінню
Яка тікає від сонця
Будь дивним осередком
В цьому дикому світі.
Стань моєю подушкою
Яка береже сни недосконалі
Стань вкраденою у вітру, хмаринкою
Чи просто знайомою стежинкою.
Стань радісним телефонним дзвінком
Який потоком слів мене розбудить
Стань мелодією, яка вабить мене
Будь останнім листом на папері
Будь звуком, що зачиняє двері.
А я стану твоїми долонями
І в них берегтиму наші таємниці
Тебе впізнаватиму по губах
Стану краплиною з криниці
Вирву з серця абсолютний страх.
Ти є тою, яку не забувають
А з ніжністю стискають в обіймах
Ми з тобою вже зіграли свої ролі
І забули, щойно створені паролі.
Стань моїм світом, а я стану твоїм
Без різниці, що з цього вийде
Давай просто спробуємо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012
Гуляв по парку
Шукав очима знайому арку
Під якою, я тебе зустрів
І від щастя, ледве не зомлів.
Я не люблю дощ похмурий
Він краплинами хова зажуру
Серед твоїх очей, кольору блакиті
У них заховані прекрасні миті.
Ти попала поглядом у серце
Наповнила озоном, моє озерце
Яке хвилями ніжності мене накрило
Я повірив в те, що ти просто диво…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Ти просто тримай мене за руку,
Відчуй гармонію німого звуку,
Розбий бажанням гірський кришталь,
І вже нічого, крім нас, мені не жаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Її життя почало зафарбовуватися в незвідані досі їй кольори, вона почала по іншому бачити сонечко яке вставало зранку, Мальва не могла зрозуміти чому це так… і вона чекала наступного листа, і він прийшов з ось таким змістом:
«Тобі здається, що ти не спроможна сама себе зрозуміти, ти починаєш рости, тягнутися вверх до свого неба, замість того що ти бачила і розуміла раніше, і того що тобі говорили, ти відчуваєш щось інше, те що заховане в тобі, твій внутрішній потенціал, твоя власна неприборкана стихія, тільки тобі вирішувати ким тобі бути, тобі і більш нікому, скоро доля підкине тобі випробовування…очікуй»
І ось знову школа, звичайний день у сільській школі, де життя тече повільно, немов ріка, без особливих динамічних зрушень. І ось Мальва відчула на собі погляд очей хлопчика (здається, його звали Андрійком), і зрозуміла (підсвідомо, звичайно), що тут щось не так, ні звичайно погляд, як погляд, але він попри всі інші погляди, затримався на ній, і нікуди не дівався, настирний…І тут вона побачила картину склала всі пазли докупи, він останнім часом був з нею люб’язним, гуляв з нею та її подружкою Аліною, носив портфелика, одним словом проявляв інтерес. І ясно що він до неї, щось відчуває, однак проблема була в тому, що їй зараз хлопчики не цікавили, а швидше щось нове, непізнанне, природа, танці, веселощі, тому вона вирішила сказати йому що він подобається Аліні, свідомо обманувши його, вона переорієнтувала його увагу і упадання за подружкою, зробивши класичний хід дорослої жінки, і для впевненості сказала Аліні, що він її любить, щоб це тісто інтрижки трималося міцніше і довше…це було для неї просто в свої неповні 8 років, маленька дівчинка опановувала мистецтво жіночого маніпулювання значно швидше за своїх однолітків…поставало питання ким вона буде в майбутньому… Хм… а вона просто очікувала ще одного листа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012
Міфи і реальність…про любов і кохання…
Кохання і любов - це різні речі але схожі між собою
Ви подумаєте, що тут можна сказати, якщо вже стільки всякого є, і вірші, поеми, пісні, фільми, суспільні обґрунтування, погляди філософів, думки вчених та купа іншого…однак ми забуваємо про те що любов сприймається і проявляється в різних формах, і для кожного вона своя, особиста і неповторна… Варто розрізняти поняття кохання, любові і закоханості, оскільки це різні речі. Стан ЗАКОХАНОСТІ, а не любові і кохання, обов'язково передує коханню і є раннім його виявом, передумовою для виникнення чогось більшого і стабільнішого, це дивне і хаотичне почуття, яке лише з плином часу, і під тиском обставин шліфується.
Кохання це прояв особливого відношення, виключно до однієї людини, любов ж навпаки більш ширше поняття, воно включає в себе більший спектр понять (наприклад материнська любов, братерська, любов до тварин та ін.)
Кохання як почуття, поза сумнівом не піддається плануванню, воно має характер спонтанного явища, якого неможливо добитися, заставляючи себе чи когось, однак треба намагатися робити добро (це вважається, одним із основних складових кохання), що при умові вільного вибору і достатньої настирливості може принести свої плоди.
В процесі тривалих відносин настають кризові моменти, і способом їх покращення є вміння безболісно виказувати неприємні речі про партнера, це дозволить краще розкрити характер, особистість, перенесе комунікаційний рівень на вищу щабель, та краще зміцнить довіру.
Ще кілька слів про БЕЗКОРИСЛИВЕ кохання, такого немає по суті. Просто прояви альтруїстичного відношення стають ПОТРЕБОЮ для того хто кохає в такому ракурсі. Тобто проявляючи безкорисливість, людина в першу чергу задовольняє ВЛАСНУ внутрішню потребу в цьому.
І наостанок пам’ятайте, любов’ю завойовується любов (кохання так само)…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012
Доторкнутись поцілунком
Цим втаємниченим дарунком
До вуст твоїх солодких, і недопити
Чашу почуттів, чи себе у ній втопити???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012