| Сторінки (3/272): | « | 1 2 3 | » |
Місяць в моє вікно заглянув.
Осінь залишив на сніданок.
Після нічного телекошмару,
Йду в холодний душ.
Чай на столі всю ніч замерзає.
Тіло на стіни, холод міняє.
І не збагну хто пише сценарій.
Я на кінець не піду.
А бачиш як місто під небо сховалось.
Чуєш як зорі на ньому зітхають.
Білі це ті що добилися слави,
А інші впали десь тут.
Час не лікує, а просто вбиває.
Може так треба, хто його знає.
Буде ще краще як випити яду.
І завершити етюд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013
Коли сідає сонце, так звично до вікна.
Приходить хто самотній, самотність це краса.
Вона в прозорій сукні, що схожа на кришталь.
В очах її розкутість, вона така одна.
Коли сідає сонце, то знак дає життя,
Що треба покохати, кохання це біда.
Воно бліде та чорне, рожево-голубе.
Чи може так на вечір, бо сильно дороге.
Я вірю в те що люди це вигідний товар.
А почуття це бізнес або азартна гра.
А очі це наркотик, а доза це ковток,
Що сповнює на подих, на ще один дзвінок.
Коли сідає сонце, то місця вже нема.
Щоб сіло воно поруч, бо тут сидить біда.
Вона одна не ходить, скажена та дурна.
Бо з нею впали в долю, довіра та краса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013
Чекай без болі, чекай на правду.
Я знаю що усе прийде але не зараз.
Один у полі, один це воля.
І ця самотність доведе мене до сказу.
Дивиться в очі, слабий не зможе.
Бо безнадійний він, ховається у стаді.
Не в цьому щастя, не в силі радість.
І я не знайду вихід коли йду на захід.
Пробач за погляд, пробач за подих.
Пробач, цієї ночі буде моє соло.
Один з любов'ю, так чують очі.
Так плачуть руки, і тіло хором.
Пиши щоб мовчки. Чекати зустріч.
Щоб плавити серця і гріти душі.
Чекай на диво, чекай красиво.
Ти дай дощу, бо тяжко так на суші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012
І вип’ю цей лист, з гіркими словами.
На смак наче сіль,впала на рану.
На тій стороні відбиток помади
З любов’ю на пам'ять, писала мені.
Великі мости, війна між тілами.
Ти снилась мені, не наче примара
Я хочу як сніг літати над нами.
І бачити світ. Ти снилась мені.
Налий мені день, веселий із сонцем.
І море пісень, і зливу емоцій.
Я хочу як птах один і без зграї
Співати на твоїм холоднім вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2012
Жизнь это много движений.
Много дорог без пути.
Нет в этом больше сомнений
Я не живой без любви.
Лень убивает стремление
Мысли как ночью огни.
Рождаются в смысле идеи
Мне непонятны они.
Правда, где правда пропала?
Пустой этот ответ.
Ждать так судьба приказала.
Пока не откроет секрет.
Жизнь, ты всегда где-то рядом
Тайна твоя велика
Грязная, пошлая драма
Невидно в ней дна и конца.
Знаю, что будет прозрение
И от беды не уйти.
Глупо упасть и валятся
Труднее встать и пойти.
Пусть нелегка эта проза.
Краткая тонкая нить
Ум для того что бы думать
Слёзы чтоб душу спасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2012
Рано так вийшло сонце вітати.
Світло потрапило в рідне вікно.
Що тут гадати, що ж тут чекати.
Нові пригоди воно принесло.
Сон розірвали збентежені лихом.
Звідки з'явилися біль із вогнем.
Беріть свою клятву країну тримайте.
А ну повставайте за слово своє.
Вона відпустила його бо любила.
Життя наче камінь, а горе вода.
Бо вірна вона і Бога молила:
-"На все Твоя воля, яка б не була".
Руки на груди, серце відкрите.
Очі на небо, чиста вода.
Теплі обійми згадують плечі.
Які в нього руки, та сильна душа.
Довго чекала про нього мовчала.
Тихо молитва в душу зайшла.
І цю хвилину долею звала.
Кохання його повернуло назад.
Дивилась в вікно, там знайоме обличчя.
Розлука втомила, а відстань стіна.
В минулім залишила мертві страждання
Війна не зруйнує такі почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Сон это не смерть, смерть это не боль.
Боль бывает порой, смерть это вечный покой.
Бред это классная вещь. Смех это радость и грех.
Лечь для того что бы встать. Ночь это время мечтать.
Три это не два. Ты это не я.
Встать - это выйти сказать. Врать - себе изменять.
Всё - ещё не конец. Время что-то менять.
Ноль бывает пустой, что бы его заполнять.
Молодость это не казнь. Страсть отчужденная власть.
Тормоз владеет тобой. Страх переспал с красотой.
Люди не верьте слезам. Слёзы используют вас.
Взгляд привыкает к глазам. Трудно потом оторвать.
Любовь - не алкоголь. Не зачем с грязью мешать.
Мешать это время терять. Быть значить существовать.
Речь тоже может молчать. Молчать - это тихо кричать.
Терпеть и внезапно уйти. И ни чего не сказать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362107
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.09.2012
Не превращайся в вещь. Не выходи в астрал,
Когда тебя туда никто не звал.
Не привыкай во тьме, сидеть во мне как зверь.
И выходить на свет не открывая дверь.
Не возвращайся, нет. Пусть даже сладок смех,
Что причиняет боль. Поверь, он после будет след.
Не заводи друзей, они страшней врагов.
Один предаст за всех - убьет за одного.
Не умирай, прощай. Молчишь, так значит ты не прав.
Не спишь, так значит, не устал.
Пропал, наверное, тебя никто не ждал,
Не привыкал к тебе, и не пытался что-то ощущать.
Мы всё, когда то сможем потерять.
Ошибка это новый шаг. Лицо в руках не прячь.
Верни свой взгляд в глаза, пусть он и глуп,
Но небеса не врут. Они не могут обмануть.
За нами смотрит власть, здесь каждый на счету.
Неверный шаг убьют, за деньги рожи бьют.
Наверное, я правды не дождусь. Пытайте, режьте, я не продаюсь.
За что вы превратили человека в ложь? На пыль он стал похож.
А тень за мелочь разделили всем, кто был среди жестоких туч.
Что звери, схавали добро. Врагам назло. Вернется вам оно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361418
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.09.2012
Мовчиш, так гарно почерком своїм.
Живеш ідеями, що захопили світ.
Такий бридкий, де сльози й сміх.
Розбили все, бо не вклонилася ти їм.
Молилася, ходила босоніж.
Душею вгору головою вниз.
Твій хрест такий бери його й неси.
У час лихий до вірної мети.
Я чую вітер вільний полетів,
Без крил, він диво показав мені.
Живи, бо випав шанс такий.
Вперед - будуй свої мости.
Мовчиш, так гарно ти одна стоїш.
Чужого не бери, і не бреши.
Співай, радій, бери усе від мрій своїх.
Бери усе але за все плати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
Рвутся нервы, а горе я спрячу в карман.
Пусть надежда одна, но умрет после нас.
Закрывают глаза и боятся огня.
Но ведь он зажигает любовь, каждый раз.
Да я рад, что слеза, а она как гроза.
В белый день, после сна, ночь была без ума.
В темно-белых тонах, всё запомнят глаза.
В душу падает камень, и тонут слова.
Уходить просто так, чтоб без выхода стать.
Не уснули над нами, живут небеса.
И рождают они каждый час чудеса.
А без них умирают в разлуке тела.
Посмотри, купола стены веру хранят.
Снова слуги врага, здесь не терпят добра.
Без войны нет его, а без "нет" слова "да".
В каждом вздохе упала на землю вода.
В каждом вздохе живу, в каждой капле слеза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353249
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.07.2012
Пусть боль скрипит, но в сердце нет огня
И чёрной стаей улетают мысли
В твоих словах, предательство улыбки
В моих ты не увидишь не хрена.
И больше правды с чистого листа
Огонь мерцает пыльной папиросы
Из-за стеклянного дождя
Я замечаю острые вопросы.
Я ноль пустой, но мир вокруг меня
Как чувство камень бьются об асфальт
И видно кровь стекает как слеза,
я в правде не найду себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350627
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.07.2012
І не туди, і не туди їдуть мости, просять води.
Падають в них тисячі тон, з ними я знов.
Випити біль, піти у бій. Хтось один з нас ніби як здох,
Але чекай, ще один стук, серце пішло.
Кого знайти, кого змогло, далі твій дім, все за спиною
Далі є ціль, чуже пройшло, вчора з тобою.
Прошу стискай серце в руках. Ціни нема, ти дорога.
Спільна мета доля така, доля - струна.
Дивись мішень б'є по ногам,
Збили приціл, впала й душа,
Тепер лежи або іди, повзи як я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012
А ти ходила усю ніч втомила ноги
І мріяла втопити тінь, бо під грозою
Тримали хмари але ті ще не чекали
Зустріти біль така, що випала на долю.
А тОбі мати юну заплітала кОсу,
Сказавши мАбуть, але це ж була неправда.
Така не вигадана неприємна драма,
Спіткала тих хто вірив в сподівання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012
Прилітайте птиці мОї, двері вам відкриті,
Бо у полі босі ноги затоптали землю
Вам на неї свОї крила, відпочити треба
Сон спокОїть ворог хоче, а один не воїн.
Стали пилом й криком мати, син віддасть свій погляд.
Взявши руку стиснув міцно, мамо я з тобою.
Хоч у битві чи у мирі, чую твоє серце.
Запах хати, треба спати, спів над головою.
Сильно стало бути вільним, за землЮ стояти.
Та зійшлися дим дивися, за великим гаєм.
Честь і гідність відстояти, злодіїв карати.
Бачать очі твої небо, кОго вже приймати.
Слів немає як сказати, стати за порогом
ПрИйде вечір та покине доля своє слово.
Посідали ті крилаті, пісню колихати.
Мати плаче, а це значить смерть його забрала.
Ой летіть ви мОї рідні, душу підіймайте,
І туди де вище треба, крізь старі тумани.
Чути пам'ять просить трохи плачем помовчати.
Ви летіть і ще літайте, смерть його забрала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2012
Хай руки зв'яжуть мене прив'яжуть. Хай тіло скаже, що тут не так
І очі друзі, і люди чують. Бо слухи ваші смерть за життя.
Розкине попіл, розірве фото. Це не війна це просто гра
Я візьму розум та й кину в простір. Бо в ньому межі бо в ньому я.
Розіб'ю скло бо ньому зло. Таємні ми що йдемо на дно
Руки крила, ти так хотіла. Хай стіни скажуть що все пройшло.
Вже темні, темні і світло спокій. Солодкі ночі дійшли мети
А теплі теплі, привітні очі. Накрий на стіл, знімай пальто.
Сідай бо змокли слова від мови. Втомились ноги щось говорить
Бліда й погана розчина кава. Немає де її пролить.
Немає знає про це і плаче. Вода з під крана, в твоє плече.
Багато хто життя пробачив,. Багато хто із ним живе.
Комусь покажуть шляхи невдачі. На небо дивлюсь а в ньому світ
А десь поділась розлука-мати. Хто нам покаже де я де ти.
Де вікна сльози, на них морози. Напишуть те, що бачать ті.
Години втілюють свободу. Одну собі залишу мить.
Я сам собі одну лиш мить, я сам собі чужий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Я вже піду, піду я за вітром, шукать чудеса,
Бо бути так сумно. Знайду я життя та й сяду на сходах.
Є правда одна та втомлені ноги і з ними тіла.
Кроки дощу, краплі на руки, нагадують мить, спокуси й розлуки.
До мене зайшла, тихо зі сміхом, a хто ти така? І як тебе звуть?
Питаю, бо не пам'ятаю звідки з'явилась в цю ніч ясну.
У відчай впала, кості зламала. Сльози-вода.
Я розум благаю, за що ти караєш пам'ять мою.
Чуєш не спи, в твій дім ввірвалась скажена лють
Кожного будить і в кожнім заводить війну.
Може й слова, скажуть промову. І все ж таки я, і все ж таки знову.
Мене зведуть з розуму ночі. Ніби як сміх, а плакати хочуть.
Довгі шляхи, напилися вдосталь, з неба води, із стелі світла.
Коли слово ніж, а очі прохання. Я вбитий на скрізь,
Бажання між нами, бути одним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
А я не чув, як б'ється вечір в мої двері
Співати сильно я не міг, бо рвуться речі
І бути серед всіх живих як ніби мертвий,
Я б так не зміг.
Іти війною на весь світ, це безнадійно
Карати чи любити, вибір вільний.
Шукаю слово, щоб сказати як жаліти,
Як я не вмію.
А я б не зміг би без надії стати вірним
А я б не зміг би ротом чути й говорити
І розуміти пити й весело летіти.
Ми вже не квіти.
Ти не сама коли навколо ходять люди
І може суки або ті що хочуть жити
Стають на руки або падають під ноги.
Вони як слуги.
Я бачу як кружляють краплі у повітрі
Вони малі і всі впадають до калюжі.
Я б так не зміг, коли мені це не потрібно.
Я б так не зміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
Яскрава зірка падала вниз,
Хто ж посмів штовхнуть з висоти.
Моє бажання жива ти чи ні,
Тінь на землі, місяць світи.
Падала зірка, падала вниз
З горя напилась, з моря води.
Криком збентежили тишу птахи.
Страшно не йди, сама не йди.
Слово скажи мені не бреши.
Вправо й вліво йдуть кораблі
Зверху до низу, світ до гори
Сонце розбила сиди й мовчи.
Правда твоя без тіла й душі
Сором завзято дивиться в слід.
Шлях до мети, сузір'я сплели
Ночі твої, темнії дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012
1. І де твої карі розгублені очі, чом не дійшли до мети?
І де твої руки що просять, дайте хліба й води?
Знову руйнує відстань минуле. Погляд втамує голос весни.
Вийду із себе мокрий та босий. На чистій землі я залишу сліди.
Приспів:
А поки в п'ятницю йде дощ.
Такий незграбний сьогодні він.
А поки в п'ятницю йде дощ.
І разом з ним ти.
2. Хмари колонами йдуть на схід. Нам залишаючи сліди.
Самотнє тіло сидить на вікні. Йому немає куди піти.
Приспів...
3. Майже нікого немає в цей день. Море посуди і крига пісень.
А як же здобути вірність людей. Майже нікого а хтось таки є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2012
Бачиш як небо на тебе впало
Такого у світі більше нема.
Майже зайшов але ще залишаюсь
До поки смерть не прийшла.
Зламалися нерви, вогню ніде впасти
Розгорнуті крила і вітер як птах.
Знаю що в твоїх очах кохання
Збентежено в душу зайшла.
Бачиш як колір від ночі втрачає
Смак поцілунку закритих дверей.
Слово відверте вже не лякає
Майже нікого, а хтось таки є.
Будить істерика, тіні з тілами
Доброго мало залишиться тут.
Мертві секунди стануть між нами
Бачиш вони разом з нами живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012
Эх, там за окнами вид там прекрасная степь.
Эх, я пошёл поперек взявши волю в кулак.
Что ты мозолишь глаза- черная дверь.
Что ты светишь в глаза раскаленная сталь.
Время летит напролом, не поймешь где любовь.
Я бы в окна прошёл так высокий порог.
Я не вернусь в старый дом, там развешанный дым.
Стены бандиты сужаясь, всё давят на мозг.
Падает, падает вниз головной потолок.
Там о свободе поёт, ненормальный народ.
Где-то оторванных сил
С неба свет слезы пролил.
Воздух наполнил стакан.
Мне бы на грудь пару грамм.
Мокрый на землю упал, с неба землю накрыл.
Выше летающих крыш он казался живым.
Там на дороге туман, сероглазая пыль.
Чувствую что я живой, но недалеко жить.
Время летит напролом, не поймешь где любовь.
Я бы в окна прошёл так высокий порог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329773
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2012
Я прошёл мерзляком возле хаты.
Ощутил себя смелым певцом.
И оставил свои отпечатки.
На земле сырой.
И опять этой темною ночью.
Нам экран зажигает огни.
Пусть танцоры танцуют и пляшут.
Под фанеру открываются рты.
За столом затеваем беседу.
Я сырой и ещё пару душ.
Мы на завтрашний день план доели.
От беседы под утро тошнит...
Быть для публики горький осадок.
Мы пытались но нам скучно жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329637
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2012
В старой, старой сказке, новый мотив.
В этот смысл знаю кто-то проник.
Каждый шаг оставил след за собой....
На асфальте ходят тени чужих.
В этом кругу ты не находишь своих.
Проще в этом танце, взять и уйти.
Потерять в надежном слове мотив.
Старый художник умелой рукой.
Нарисовал отрывок жизни ночной.
В танце смешались ветер, дождь и луна.
С виду казалось будто это война.
Запах свежей варёной земли.
С неба свет дневной на ужин сварил.
Пару грамм накапал чистой воды.
За столом под светлым знаком луны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329623
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2012
Прощання під вечір, невже ми як речі.
Від гострого погляду в серце, вмираю.
Я чую як хочу торкнутися з краю,
Не можу межу подолати… Я знаю.
Що очі яскраві усміхнено грають,
Та руки тримають двома лиш словами.
Буває змиває вода страшні рани.
Від місяця ходять тіла по між нами.
Блукають, шукають, знаходять, втрачають.
Збиває шляхи перехресне кохання.
Живу виживаю, надію в кишені на щастя тримаю,
Бо знаю, я знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
З ночі спати не хочу, грають нерви дівочі.
Місяць білий та босий, вміло про щось тебе просить.
Струни неначе волосся, щастя в похмілля злилося.
Просто так просто не можна, дотик – це постріл порожній.
Знаю що правду лякаю, може вона про це знає.
Чорна розчинена кава, темна задумана драма.
З ночі я спати не хочу, грають нерви дівочі.
Тіло знімає сорочку, рано поставили точку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
О свободе не плачут. Нервы слабых снуют.
Остается под выстрел бросаться.
О любви не поют, стен задушенных душ.
И в бою строй оплавленных пуль под раздачу.
Чтоб свободой нажраться, кровь родную прольют.
И теряется в стаде незрячий.
Провожают огни, я живу, не живу.
Доживаю последнюю форму свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308935
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2012
Время роли воплощать, в день сырой, седой без грима.
Стать на сцене как актёр проиграть свой эпизод,
Выпасть из народной рифмы, каждому своё седло.
Надоело жизнь вязать орденами награждая,
Ткани на телах сидят, заменяют одеяло.
Вот опять воскликнул рот, - «Зачем вы губите народ?
Закрываете в бутылки, пропускаете сквозь дырки,
Заставляете плясать на экране у шеста», пьяная идея ритма.
Деньги делают своё, превращают правду в зло,
Продают участок неба, что бы выросло добро,
А потом продать его.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301615
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2011
Поезія як подих вітру, не стримує ні погляду ні слів.
Живими рухами із рук поета, зв’язались букви на листі.
Він і сльозу і радість втіхи, і посмішку дитячих літ.
Це диво змалював у слові, у стані паперових снів.
Народжена чорнилом не загине. Несе свому народу чудеса.
Невтомну вроду в ту природу. Вона живе як скажуть небеса.
Поезія, ти в світі безпритульна але твоя адреса кожного душа.
І в кожнім вислові як рідна, і в кожній фразі – кожен я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011
Глаза в глаза, а вместо слов слеза, по телу в виде тёплого дождя.
И шаг, что предрекая расставание и прерывая, паузу молчания
Сказать прощай и всё начать с нуля.
Хотя с нуля я начинаю превращаться в пустой открытый чемодан.
Как вещь ненужная валяться, как пленный я свободой буду пьян.
А может это время полюбить заученные нами роли,
На пару с красотой поговорить узнать, куда она уходит…
А без неё так скучно, один как выброшенный в степь.
О превосходство, о немые звуки, рыданье встреч.
От скуки умирают люди, от скуки складывают руки,
А после умывают слёзы. Опять сидеть придется взаперти,
И встретить вечером рассвет, где свет дают нам фонари.
Есть выход - это смех, но смех однажды тоже грех.
Не может грех продлить секунды, минуты жизни и века.
Любовь всегда жива. "Бессмертная" и на кресте воскресла.
Раздвинув тучи, облака, надежда вера и она.
В любви не выживут враги. Те чувства Он связал под небесами.
Ломаются об камни взгляды, и шьют по телу шрамы,
От слов, что делали нам раны.
Живой повесил своё тело на покой, живым душой оно не нужно.
Кто в этот день несчастный, станцует «мокрым» во дворе?
Тот любит жить, а жизни нет во вред,
А жизни нет во вред.
Живой – так значит, есть любовь. Живой! Твоя прямая речь.
Живой! Живи, пока любовь, живёт с тобой. А если есть любовь, так значит ты ЖИВОЙ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301187
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.12.2011
В парадных нас нет,
и времени нет для сна,
в количестве мас,
проживших в тот час.
Не перечесть...
И не списать коридор.
И в не закрытых глазах,
рождаеться новая роль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286896
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.10.2011
Пишу письмо разлуке чернилам на листе.
В испуге её почерк царапаю в душе.
За каждой строчкой точка, и в каждый выход дверь.
Рассматриваю скуку на белом потолке.
В глазах хранящих правду, пугает пустота.
Предательство в улыбке и нож в твоих руках.
Когда один - несчастный, но во многом счастья нет.
Разлука – волк бесстрашный, он воет в тишине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286695
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.10.2011
Смотрящий из окна, веселый и угрюмый.
Под ровный стук дождя, заводит ветер вьюгу.
От радости устал, голодный тихий голос.
Прозрачная стена, стеклянная погода.
Живая здесь вода, да ровная дорога...
Колышет меня ночь, но ей со мной не спится.
Агония ветров прогонит меня вновь.
А в доме где темно, он цветом серой нити.
Прогонит фимиам, и сокрушится тьма.
И светом озаряется душа...
На ощуп по стеклу, свет лапает руками.
Живой исток в словах, где слово там начало.
Осядет в книгах пыль, твоё богатство знаний.
Живым из мира в жизнь не суждено уйти.
И всё же прошение виной найти...
Срываясь к небесам, чтоб высотой напиться.
И в стороне грехов понять что ты не птица.
А в стаде облаков, на небе крест искрится.
Там сохранит от бед Небесная Царица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286276
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.10.2011
Старый лес, тёмный, дремучий.
Следы от свежих ран.
Растрёпанные деревья.
Этой ночью был ураган.
Прохладное серое утро.
Трава примятая лежит.
Не пройти да не проехать.
Белая стена перед нами стоит.
Старый дом, ржавая крыша.
Рухнула давно.
Кто-то на улицу вышел.
Не в двери, а в окно.
Белою, белою простынею.
Накрыло город весь.
Не пройти да не проехать.
Спит дремучий, старый лес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279555
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2011
Мальчик безголосый, в театре он играет роль.
И в зале проливают слёзы. В душе его живёт актёр.
Мальчик безголосый, явленье из-за красных штор.
В глазах его оттенок ночи. В молчании хранится роль.
И закрывая взгляд на строки. По телу пробежалась дрожь.
Садится свет на мониторы. И режиссёр махнул рукой.
Мальчик безголосый, в трепетных руках его.
Есть неуверенность и кротость. Но его талант поёт.
И вот сезон закроет шторы. Но зритель в ожиданье слов.
И дирижёр своей рукою. Даёт финальный аккорд.
Молодой актёр уходит. Прощальный взгляд забрал его.
А зритель плачет и смеётся. В надежде что вернется он.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279518
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2011
Зійшлися хмари, сонцю вже набридло
Світить крізь листя шумове.
І бачити як вітер віє,
Сповзають краплі по твоїй руці.
А відстань та що погляди руйнує,
Що слово через неї не доніс.
Є в кожному із нас кохання
Зневолене, цей волею до сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2011
А здесь уже поют, а где-то ещё снится: пожары, снег весной, пора бы уже влюбится.
И скажет пару полуслов, проснётся на перроне проводница.
Стучит, стучит холодный чай в "стеклянных" выпитых вагонах.
А в эту ночь подушка мне подруга в разговорах.
Сплелись словами в полночь вверх ногами,
Из верхней полки вниз, ты вместе с нами.
Огонь горящих ламп в зеркальном отражении.
И дверь пугает своим смыслом сна, где мы как будто звери.
Нам сутки дали.… Лечь, уснуть, проснутся, встать и выйти в эти двери.
Ещё немного криков и мелодий, змеиными путями вдаль дороги.
Вокзал – преддверье, где в одно всё слито. И вот посёлок городского типа…
А в Симеизе дождь… Он в тучах прячет красоту высот,
Не спящий воздух пряных снов. И каждый камень дышит.
И каждый лик влюбляется весной.
Погодой сыт не будешь, разбудит солнца отраженье на воде.
Но не сезон ещё и тело не умыто. Холодным зноем по душе,
Нырять в «зеркальный» прорубь неохота.
И стать на набережной в строй с протянутою ротой кипарисов.
Обнять их во всех смыслах слов, взойти на дивный скалы Дивы склон,
Дышать из глубины веков, найти себя среди запутанных дорог,
Весёлых лавочек, аллей, на выпущенном с неба ветре,
И в эхе каменных пород, я чувствую своё, хотя оно мне очень далеко.
Я благодарю за всё Его, что побывал на этом фоне.
И наконец, уехать невзначай в стеклянном, выпитом вагоне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278107
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.09.2011
Я око відкрив і друге за ним.
Таким я ніколи, не був ще ніколи.
На постіль розлив все те що в собі.
Тримав я руками, і рвав на собі.
Ті штори що вікна закрили в ночі.
Ті звуки прелюдій на нотнім письмі.
Звучати то легко, а щоб відчувати.
Розбити серця, полонених, на скрізь.
Нам дайте свободу, щоб встати й піти.
Дайте розлюченим спокій знайти.
Навчити як жити, ніяк без війни.
Дайте свободу, щоб встати й піти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2011
Поле как дом, но ничей.
И у порога ручей.
Букет, как памяти след.
Взгляды свои ты не прячь.
Смелая, крепкая мать.
За Русь, кто готов пострадать?
Родина - тонкая нить.
Голос твой в сердце проник.
В бой, мы за тобой.
Тонет столица в слезах.
Красных, затёртых глазах.
И ещё, силы есть встать.
Тир, мы идём под обстрел.
Кто подаст тебе руку когда ты тонешь в огне.
Мир поглотивший войну.
Мы дома как будто в плену.
Знать, кому вверх, кому вниз,
Ломал жизни свет коммунизм.
Стать, на расстрел у стены.
Запах убитой травы.
Мёртво прижавшись к земле.
Те, кто за родину шел,
Те, кто за родину пал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275470
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.08.2011
Он ненавидел прошлый год.
Искал приют в печали.
Ходил по переулкам снов.
Прожил в бессильной славе.
Каких он ждал невиданных чудес ?
Из очень древней книги.
И не надеялся на милость.
С невидимого мира.
Видел, всё что было на земле. Видел , жизнь и свет.
Злые пережеванные лица.
Смотрели в след его последний.
И так прекрасен был тот день.
В слезах сидели тени.
Хотели знать судьбу кого-то.
По жизни говорили стены.
А он лежал и умерал,
И видел свет и небо.
Видел, всё что было на земле. Видел, жизнь и свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275155
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2011
А я в квартире одинок и я останусь там.
Меня не будит механизм, чтоб бегать по утрам.
И закрывает свои смыслы книга всех новостей.
Привет, родная, ты явилась вновь из этих дверей.
Опять разделят эту тару, две по двести, сто грамм.
Найду я пару нежных слов и будем жить пополам.
Какая дружба здесь, о чём ты? Каждый сам за себя.
За деньги строят лицемеры, город продан любя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274601
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.08.2011
Белая стая взлетела в небо.
На больших крыльях белых как снег.
И у реки она приземлилась.
И снова взлетела, вверх.
Кружила она над этой рекою.
Над этой рекою кружила она.
Я выйду во двор махну рукою.
Махну ей в след рукой я.
А над рекой туман расстелился,
А в этом тумане обрывки любви.
На ветках деревьев висели,
Как рваные тряпки они.
А лебеди пронеслись над землею.
Собрали обрывки и унесли.
И унесли они их в те семьи.
В которых не хватало любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273851
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.08.2011
Снег упавший вниз, с огнём дружил Париж.
Топил в себе меня, и сказочный мотив.
Меня пугает дверь, и человек что в ней.
А что за дверью той? Любовный монитор.
В рулоне свежих слов, в движенье вялых ног.
Подвыпивших слегка, дрожит её рука.
Пустились птицы в пляс. И не смыкая глаз.
На площади в разгаре. Французский карнавал.
Взгляд упавший вниз, усталых белых лиц.
И очень мелкий шаг, не согревает их.
В постели босиком, лежал прозрачным сном.
Не Шарль и не Луи, а танец Жан Мари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272424
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.07.2011
Луна на потолке, и душ холодный в ванной.
Разорванный паркет, и гость в дверях нежданный.
Сидим мы за столом и дерево под нами.
Смотрят на меня, друзья мои стаканы.
А в тишине повис, твой голос в верх ногами.
Слезами напоил разбитые стаканы.
Наивная мечта, одна в огромной стае.
Ловила птичий взгляд, закрытыми глазами.
Ты пела просто так, ты в похоти смеялась.
Убила свет рукой, накрылась одеялом.
Фонарные столбы, так ярко улыбались.
Светлее стала ты как мне тогда казалось.
Вернись и взгляд не прячь. От стен холодных ужас.
Потёки дождевых принёс, тебе на ужин.
Глазастую мечту, ты прячешь за очками.
Но что ж такой наряд, мы выбрали не сами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.07.2011
Нет пошлости на голубом экране.
В шумящих войнах, радио эфира.
Где оргии? Прости земля несчастных.
Куда ушли они? Так грустно расставаться.
Нет смелости, обнять и просто так остаться.
И спрыгнуть с крыши, выжить и родится.
Нет сил, так пусть Он нам поможет.
Взлететь подняться, выпить, не напиться.
Нет лирики? Ну и не надо.
Ещё её здесь не хватало.
Не спеть простую чью-то пьесу.
И ранить как обычно в область сердца.
Нет ничего, что может быть получше.
Нет сквозняка, что голос нам даёт хрипящий.
Нет сна, в котором смысл не понятный,
Вступил в ботинок мимо проходящий.
Нет ничего, а жаль что ничего не надо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272044
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.07.2011
Я ещё жив для мира, ещё могу пропеть.
В закрытых окнах видеть радость и услышать лесть.
Какая суть в разбитых зеркалах, не видно отражение лица.
Любовь нашлась, а потерялась сила. Погас огонь в сердцах.
В невидимых картинах небо, передо мною ангел в белом.
Он мне дорогу указал, за крепость в вере, отворил врата.
Здесь воцарила сила не земная, меня украсил тихий свет.
Надежду я имел и очень верил. Врагов простил и ангел вострубил.
В разорванных одеждах ярость, с небес казалась глупым суета.
Там потеряли двери рая. Теперь лежат убитые тела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271828
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.07.2011
Спалили дим афганського білого пилу
Пригріла їх натовська лють.
Когось розділили на тисячі рівних фігур.
І все на стіл, впускають в кров.
І вже під дозою лежить без задніх ніг
Він ще живий, дитина раб їхніх слів.
Нащадки їх винні розбили святість століть
Червоним минуле руйнують, чорним на сніг.
І лікар держави бере голку собі
Зорі вже можуть змінювати свій мотив.
Зіграють в дві четверті духи землі
Війна не жива вона з смертю на "ти".
Є зрілі каміння, вперед на війну,
Є захід якого ідею милом натруть.
За вбиті тіла, ще орден на груди і все,
Бо вже приручили керує червона змія.
Зимою зігрілися в жовтій та теплій воді,
Не вижити в полі, не вижити знов.
Під шкірою сльози за юний рід
Їх народили не в час, а в нуль годин.
Череп і кості, масонські назви вогню
Діти зв'язані, одного віддали псу.
З землею зрівняли ідола дня
Добрі не вині просять по граму життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2011
Тут «розумні» навчать в сірому просторі, на стінах карлякати квадратні круги.
Філософськими фразами, білими стелями, щоб плювати туди.
Зав’януть за партами юні створіння, із них випивають, їх палять при всіх.
За що стільки сили вкладали туди, щоб потім за бали згоріти в вогні.
Зійдіть ваша низькість,а в меншому горі, корону тим бідним віддайте землі,
бо золото старшим за еру не личить, за вами ідуть перехресні стежки.
В ночі не лякайтесь коли душі соні, заплатите ви за свої помилки.
Все в мокрому, в крові, бувайте здорові, ми вас не залишимо в живих.
І стіни не гріють і стіл як покійник, по білим сталеві повзуть хто куди.
Заглядають в вікна кучеряві дерева, і нас кличуть туди…
Де волоси дибом прокурені димом, за мудрим парканом живуть одним днем.
А в сірої мудрості мудрі здихають, у бабському слові і гріх як пиріг.
Зневажливо ставлять стакан алкоголю, за світлу науку і слава брехні.
В сторінці лиш матом згадають їх діти, як словом їх крили старі.
Вже нові нащадки і нові розмови, при вході у дім виймайте стволи,
Все в мокрому в крові, здихають здорові, ми вас не залишимо в живих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2011
Что ты, высота, прекрасна? Серый шепот твоих туч.
Ты умела превращаться вдаль широт и ввысь и вглубь.
Что за чертежи земные, из зелёных трав ковры?
Здесь земля подвластна небу, ждёт приказа с высоты.
Научи меня прощаться кровь хмельная, взгляд немой.
В безразличии бояться, что придет день дождевой.
Осень тихое мгновенье, макияж сними с лица.
Ты прекрасная с рожденья, желтоватая краса.
Научи меня прощаться кровь хмельная, взгляд немой.
В безразличии бояться, что придет день дождевой.
Ветер он прислуга, сестра вьюга завелась.
Месяц – свет, а ночь – подруга, выйти в поле благодать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271029
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.07.2011
Тихо стало в селі, так завжди перед штормом.
Через 30 хвилин, все літає кругом.
Це напився сусід, він танцює як може.
Всіх построїв в шеренгу та виносить вердикт.
А буває збудує корабель або хату.
І получе за це не велику зарплату.
Це буває тоді коли сонце не гріє,
Коли мало води, але дощ до гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2011
Это день или ночь, это ночь или день.
Не в состоянии был, он в окно посмотреть.
Днями и ночами он пил, и часами храпел.
И комаров не давил, не было сил.
Пьяный комары по кровати ползли.
И с кровати падали они .
Носило их не попадали в окно.
От пьяной крови его.
Серые и мрачные, для него были эти дни.
Он ненавидел их, и этот мир разлюбил.
От этой ржавой любви, он совсем пропадал.
Я шел рядом с тобой, а он где-то лежал.
А помнишь ты говорила о том.
Носом дышала говорила ртом.
Нос задрала под ноги не смотрела.
Шла по болоту грязь на меня летела.
Грязные ноги по колена. И слюна изо рта летела.
Ты говорила о том, что когда-то любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270436
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.07.2011
Летучие мыши напали на город,
Это на них напал страшный голод.
Я закрываю окна и двери.
Чтоб они в дом не залетели.
А эти голодные злые пасти,
Белые тряпки рвут на части.
Голодные псы, равные цепи.
Сорвались, умчались они на рассвете.
Тоска с тобой сидит за столом.
И тень вдоль двери. Ночь за окном...
А она возле двери стояла
И меня в твой дом не впускала.
Эта голодная злая собака.
Так выйди ей дай поесть наконец-то.
А мыши над головой летали.
Я прикроюсь тёмной рубахой.
Что бы они в меня не вцепились,
Что бы они меня не сожрали.
Впусти меня в свой дом. Открой дверь свою.
В твоём бардак, но ничего, все свои.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270247
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.07.2011
Мы, дети экрана
Голодная стая.
На ужин реклама
И голубой фон.
Пластмассовый ящик,
Дурдом настоящий.
Но там живут "звёзды",
Ведь это их дом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269710
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.07.2011
Стены полки держали гвоздями.
Дом седой с золотыми зубами.
И живые дровами на койках.
А внутри пьяный спирт да помойка.
Кисть рисует не внятно но ловко.
Жизнь покажет где сладко где горько.
Под окном роет землю разлука,
За плечами дождливая скука.
Стонут стены и травы танцуют нам вальс.
Ветер смелый и небо дает дождю власть.
Мы стояли и каждый верил из нас. Из нас...
В окнах тают знакомые лица.
Стены держат земные границы.
На картинах где травы и птицы.
И в журналах немые страницы.
Только капли, капли и капли.
Только в белых халатах медбратья.
Рвутся марли на мелкие тряпки.
Окружили спиртные маньяки.
Стонут стены и травы танцуют нам вальс.
Ветер смелый и небо дает дождю власть.
Мы стояли и каждый верил и ждал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267554
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.06.2011
Жарко так стало, з криками - мало.
Всі хто живуть це тільки свої.
Тут своїх мало нас покидають,
Запахом фальші, нам давлять мозги.
Ртуть розливають і вірус зникає.
Все продають за три копійки.
А в мене на щастя вмерла гітара.
Плакати буду день через сни.
Із одягу тільки мої окуляри.
Рожеві щоб світ казався простим.
Щоб вальс танцювали...
Щоб знали хто ми...
Вечір на вікна вже наступає.
Мама нам дзвонить - "чуєш прийди,
Батько вже келих знов допиває,
А я стою як дура в вікні."
Слово за словом і тінь пропливає.
Впала тарілка хтось значить прийде.
Ми знаємо хто це, в нас дальні інстинкти.
Всі по куткам, вмикаєте мультфільм.
Стрілка вгору і друга як перша.
Згадую мамине "сину прийди".
Рука в неї сильна повірте я знаю.
Все хлопці зникаємо, бо зловлять менти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2011
Слово як небо і звук як пісок.
Ніч у сліпих у розлючених сном.
Дах на землі а під ним щось живе
В білих сорочках, в середині зле.
Ми годували із ложок голодних собак.
Із годинника тиша і аж в нікуди.
Ти живий до поки кров молода.
Із світу вниз де світла нема.
Стуки стаканів, дві краплі води.
Місце холодне й темніше землі.
В стінах де ліжко і ковдра у борг.
Я завітаю холодний у морг.
З криками браття по п'ю у них чай.
Страх у очах, дивись не вбивай.
Стіни цю долю на себе взяли.
Хліб розділили все як на війні.
Відповідь бачу я перед сном.
Де є два неба і все там без ком.
Пальці рахують такти життя.
Є сильна доля за нею слабка.
Блакитна сорочка й жовті штани.
На серці якось набридли вони,
Мови й кордонів у смерті нема.
Давай кричи, ти ж в нас німа.
Мама рок, така доля моя
Бачу ти плачеш, вибач земля.
Як тебе звати біла душа,
Світла але згоріла вона.
Кроком покійники йшли у відгул.
В них вихідний хоч по стінам танцюй.
Накриють по голову полотном.
Чай з молоком дадуть перед сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2011
В сети радости впали созвездия,
Судьбой связаны, вместе останутся,
Слава нищая, куда она тянется,
Там вершины, там птицы останутся.
Люди мелкие, что им завидовать,
Даже многие жить разучились.
Приоткрыть бы их тайны укрытые
Кружат черные, жадные вороны.
За любовь они платят предательством,
И в неправде всё у них правильно
Лишь на сердце останется милая
Человек душою красивая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264032
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.06.2011
Вы вдвоем, словно грустно и весело.
Две дороги в одном тихом омуте,
Еж пирог да гуляй среди пепла,
Ты один, за тобой ещё несколько.
Зачем рвать бумагу невинную,
Пачкать чистую, белую, славную,
Горьким голодом, тихим по-чёрному,
Напиши душу близко сидящую.
Ты поплачешь, она во всём кается,
Не допьешь, так дай на съедение,
Звери пасть уже с криком раззявили,
Не бросай её в ночь сновидения
Лампа, две головы и четыре руки
Философскими фразами маются,
Хоть и я один с вас как мне кажется,
Да куда я без вас господа мои!
Вот дорога натянута струнами,
А за ней сидит гордость музыки,
Ты с ней белой звезде отражение,
Да и путь вы прошли больно муками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263987
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.06.2011
Рождённая пить меня научила.
Дышать глубоко, носить знамя мира.
Она рождена, что бы быть помоложе.
Зажечь все костры быть на правду похожей.
Собою прикрыла рассвет и зарю.
Из радуги красок пустила волну.
Из боли на свет смотреть не могу.
Чертить лесть и запад да строить страну.
Рождённая жить, к земле приручилась.
В воде она тонет, на воле хранит,
Те краткие строки и славу земли.
Спокойствием сыты, любовью сплелись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263972
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.06.2011
Я грішник у тілі, душа наче птах.
Я духом у гору, а ділом злим в прах.
Силою плаче врятує й помре.
А чуєш як дихає, значить живе.
Руки на груди, ротом мовчить.
Продам своє гідним, хто в дома не спить.
Надія на вищих, я вірю у них.
По чорному бродить, а ладан зберіг.
Одним я на пам'ять відкрию вікон.
До Нього одного так в моду ввійшло.
Де порвані в попіл, де ходять вони.
За стінами храму, купили гріхи.
Я знову від берега, вбитим на скрізь.
Мокрим по місту, плачу до сліз.
Що, Світ так на землю падає з ніг.
Молитвою з Богом, я зло переміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2011
Хто його знає, хто б він не був.
Невідомий... В чорнім плащу.
Звідки він приїхав, я його не знаю.
Йому нікуди піти ніде випить чаю.
Довгою дорогою пішов він туди.
Там де вітер, друг назавжди.
Його мокрі сльози пливли в небесах
Там зігріло їх сонце у своїх руках.
Хмари з водою падали тут.
В цих краях, де тіні живуть.
Світом небесним відкрив ці шляхи.
Та залишив на небі день і вічні сни.
Місяць над містом сів у вікна.
І розбудить ніч пустота.
Тіло покинутих він рахував.
Тут зіграв свої ролі душі їм віддав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2011
На вікнах сліпа все в кольорі ночі,
Від тіла до тіла лише один крок.
За гроші емульсія стане як чай.
Проллє на столі та залишить своє.
Він демагог він щось інше ніж ти,
За несправжньою сценою герой хоч куди.
Усміхнеться останнє в Тарасову ніч,
Нейлоновими нервами.
Вічна дама сидить в необмежені сни,
Там хорейова ера, невеликі дахи.
Їж не в радості гріх, заїдай ямбом хліб.
На обличчі дешеві мімі стичні шляхи
Діалог про не вбиті початі роки.
Ті що з слабкістю рухів крутив як хотів
А його ці білети масонські штрихи
Вниз у дев’яті круги.
А хотів не правдою славу купить
За що стільки фарби змальовуєш ти
Ти демагог із золота шви,
Газети початок твоєї брехні.
Вивчив ці рухи, щасливий в собі.
Сидить в підземному склі
В закритих пів вбитих за ногу нога.
Вульгарної дами відверта краса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2011
Сколько дышащих лиц проникает в воздух
Вырастает из земли вкопанный прохожий
Это утро ритуал и гастроль железа
Пропадают люди там день перед отъездом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262320
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.05.2011
На землі червоні квіти, краплина вина.
На сухому скляна совість, сміється вона.
А кохання до чого? А весна, а весна?
Знову випила дозу, аромати з відра.
І зав'яла при вході у нове життя.
Рок-н-рол, гострі глюки і відкрита струна.
Де газета подруга, витирала уста.
І проїли пів ночі, і проспали пів дня.
На вікні портрет губ із рекламної ночі.
Не дитячі обійми після курива сльози.
На дивилися номер і сцени в прихожій.
Речі падали в куток, а дивилися в очі.
Кайф продав тіло буйних тут розум не ловить.
Тільки запах спиртного робить ворога другом.
Не згадали ім'я, кожен день, ранок будить.
Тут вже що не кричи ми зав'язані кругом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011
Рідні руки в царстві сталі, гріють близько так чужих.
За скляними небесами ходять свіжо-молоді.
Розкидай блідо вологих словом мудрої весни.
Ти опустиш свої очі до асфальтної краси.
Небо плаче тихо в землю, точать зуби дітлахи.
Їм зварило сонце їсти та залило страхом сни.
В темну пору вийшов в гору, п’яний місяць зробить круг.
Ніч положить тіло в спокій, а із нього вийде дух.
Вибач кожної секунди, речі з запахом трави.
Ранок дише мідним горлом після буйної грози.
І крилаті хочуть ласки падають в відкрите дно.
За кохання платять люди кожної секунди злом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2011
Таку силу людей, витримує ця земля
і сонце гріє усіх, така природа ця.
Далекі хмари пливуть, напевно буде дощ.
І він по льє все кругом, хутчіш біжіть всі в свій дім.
Я знову дома сиджу. Читаю книгу якусь.
Та це не може бути так, що я в цю ніч не засну.
А ніч так довго йшла. Дивився в небо з вікна.
Сидів рахував я зірки, яскраво світили вони.
А в мене на душі розгром, на серці простора.
Я ж так кохаю тебе, о це твоя доброта.
Вогонь палає в душі та не загасне він.
Думаю я що вже край, давай все зачиняй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2011
Прокинувсь в білім, білім покривалі,
Розлючений вчорашнім днем.
Родила постіль молоду без тями,
Та положила квіти разом з нею.
І попадало сонце між дахами,
Курили вікна й залишали слід.
Де на сухому паперові плями,
І замість сонця лампа на столі.
А за скляним птахи на пів варені,
Ламали вітер й небо стерегли.
Стригли дерева,голодом не ситі.
Копали воду талої зими.
Шукало жертву по містам кохання.
Та залишало погляди свої.
Не просихали мокрі від прощання,
А почуття в руках вони німі.
А нащо рвати й сльози ні до чого,
Коли сказати треба відпусти.
І дивний образ створює думками,
В картині небом змалював листи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2011
Знову сцена рвані штори, алкоголь, пакети, клей.
Сірий ранок, скляні очі, мама кольору дверей.
Збережи мене останнім, після зіграних ролей.
Тінь на о щуп йде по п’яні, рок свободу принесе.
Підкидай щоб зорі гріли, не з проста, а просто так.
Нас на крилах чорно-білий, принесе на гору птах.
Серце гордості наїлось і анфасом до гори.
Стрічки рідних, що зігріють у холодну пору злих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2011
А быль может зеркала врут, всё, скрывая нам лики людей.
В полумраке закрытых дверей, демонстрируют рожи зверей.
Даже камни не верят в обман, в отражении дивных зеркал.
Где из лунного света в степи, превращаются волки враги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261488
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.05.2011
Ми живемо один раз у столітті, нащо мріяти? Все на повну.
Вже вона нам диктує хто рідний і на корм не показує бідний.
Так є шум, є пильні відбитки, та в сталевих нерви потужні,
На руках всі лінії стерті вони тільки нам голову зводять.
Ось настала невірна причина. Є одна, а за нею ще стільки.
Предки стали руїнами часу. Це хвороба, мікроба керує.
А не молись ідолу страху, це земля помінялась містами.
Половина піддалася злому і співає хоробрим по слову.
Ліжко й лампа холодна над нами, гостре плавно розводить руками.
Голова для людини не тіло, розважаються з ним металеві.
Довша пам'ять, пам'ять за меншу. Амнезія поставила крапку.
Відбирає останні хвилини, проти нерви і воля на волю.
По наказу хворий не хворий. Продають свої по фігурі.
Все дорожче за їх мертві душі, вже могила стоїть на порозі.
Де ти брат дай мені руку, де людина з білим волоссям.
Вона справжня є руки і ноги, і де серце щось чоловіче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
В холодному холі аркан на всі боки,
Дотиком білого дня.
Не в такт і не в розмір заповнюють простір.
Аортою дихає на слух.
За льє знову кров'ю за льє його кров'ю.
Та тіло заверне в мішок.
Відкритими струнами, звуками звуки,
Сходить в ніч темний дух.
Король на свободі, народ це актори.
На сцену із всесвіту нуль.
Людина без пульсу її ворог добрий.
Вогонь із холодних долонь.
Із вікон органи, настроєні гами,
Дарує на пам'ятник хрест.
Клітинами нерви змальовані гербом
Прикованим до батарей.
По стінам з небесних краплинами плачу,
Романтики сходять з кінця.
І знову на п'яному диві ознаки.
Зупинить апострофом бал.
Без тіла, без світла, без теплих обіймів,
Так звик до них ніжний тон.
Вже вечір тримає втомлені душі,
З очей виходить водою.
У рівному полі занесені гори,
Закутані полотном.
Там птах на високому березі річки,
Які витікають з водойм.
Його не вбивайте, бо в нього є діти,
Так що ж, що він менший нас.
Його друзі птиці літають у небі,
Знесилені від людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2011
Этот день ритуал, поколение дам.
Поклоняется свежая слякоть.
И находит приют за столом торжества,
Это раб из стальных оград града.
Из стеклянных веков, стены старых домов,
Станут нам порой небесами.
Воспитали они пыль седых стариков.
В утешении станет отрада.
И в безвыходном плане срываешь цветы,
Не сорвешь, так зарежет родная.
Подарил праздник ей в мире славы сует.
Убивать так живых привыкаешь.
Это сильная тварь, прошёл снежный февраль,
И Венера пришла сердцем править.
И похожая вновь из Венер на Мадонн,
Приобщает тебя к ритуалу.
И теряет весь толк, этот день словно волк,
Поглощает спиртные стаканы.
И зачем женский пол подписал приговор,
Черный свет из глубин ждёт начала.
И обнять, словно ждать, за спиной будет рать
Или может, остынет прохлада.
И в дрожащих руках привыкает она
Незнакомая, милая дама.
Хлопнул ржавый замок, на часах ровно ноль. И сползает по темным слепая.
Возвращается вновь в тесных узах любовь, так живёт семейная драма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259847
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.05.2011
И вот этот день я долго так ждал.
И вот этот день наконец-то настал.
Каждый час помолчим и снова споём.
Дождёмся зимы и крепко уснём.
Голос весны пропал в небесах.
Заманчиво эхо заглохло в глазах.
И жизнь не легка но мы там вдвоём.
В холодных стенах с надеждой живьём.
Я жду яркий свет под тусклым огнем.
Я вижу тебя под расплавленным льдом.
Я бью кулаком себя в железную грудь.
Ты утонула в себе как тебя мне вернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259811
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.05.2011