тарпик

Сторінки (3/247):  « 1 2 3 »

Чиновникам.

Вдивись  в  ці  очі  голубі,
Які  завчасно  смерть  згасила
Й  побачиш    докори  тобі,
Що  їхній    дім  тепер  могила,
А  ти  в  палаці,  що    купив,
Укравши  на    бронижилеті,
І  він  тому  не    захистив
Від  ненаситних  ікол  смерті.
Що  ти  в  машині  за  калим
За  незакуплені  снаряди,
Які  б  згодились  їм,  коли
У  них  цілились  смертю    "Гради".
І  за  стотисячний      твій  торт
Замість    всевидящого  дрона,
Щоб  попередив,  що  от-от
У  нього  впнеться  куля  чорна.
В  очах  їх  -  жаль  за  Буковель,
І  за  ті  яйця  по  сімнадцять,
Що  горе  плаче  з      їх  осель,
А  поряд    в  інших  -  веселяться.
Вдивись  в  ці  очі  голубі..
Вони  погаснули      за  волю,
Щоб  не  прийшлося  знов  тобі
Шукати  колоски  по  полю.
Тож  схаменися  й  не  кради,
Допопоможи  очам  сміливим,
Що  ще  рятують    від  орди
Блакитне  небо  й  жовті  ниви.
     18.1.2024.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024


Друзям.


Мов  осінь  листя,  розкидала
Війна    нас,  друзі,    по  світах,
Ще  й  комусь  зброю  в  руки  дала
І  -    у  окопи  по  фронтах.
Між  нами  -  сотні  кілометрів
Печалей,  крові  і    руїн
І  не  розвіє  подих  смерті
Навіть  комфорт  чужих  країн.
Й  хто  знає,  чи  нам  святий  вечір
У  двадцятьтретім  дасть  куті?
Чи  защебечемо  безпечно
Ще  раз  колядочки  святі?
Зійдуть  сніги  й  весна  покличе
З  чужин  лелек  у    гнізд  тепло,
Але  чи  знову  закурличем
Й  ми  з  вами  радісно  селом?
Чи  когось  з  нас  не  переманять
Своїм  добром  чужі  світи,
Чи  в  ключ  Героїв  хтось  не  стане
Й  навік  у  вирій  відлетить?
Та  вірмо  щиро  в  перемогу,
Про  край  свій  пам'ять  бережім
Й  молімось  разом  щиро  Богу,
Щоб  повернув  нас  в  рідний  дім.
20.11.22.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022


"Люстрація".

У  садочку,  під  сливою
Гриць  Мілька  питає:
-Що  то,  слово  "люстрація",
Скажи,    означає?
-На  роботі  у  Сибіру,-
Пояснює  Мілько,
-Один  москаль  крав  в  нас  гроші,
Тушонки  й  горілку.
Я  зловив  його,    вхопив
Люстерко  й  зі  злості
"Люстрував"  його  по  ребрах,
Аж  хрустіли  кості.
Від  тоді  вже  перестав
Красти  маскалисько
І  боявся  так  люстерка,
Як  кота  щурисько.
Гриць  задумався  і  каже:
-То  в  крові  в  них,  брате!
Он,    тепер  до  нас  приперлись
Щоб  теж    грабувати...
Але  наші  вояки
Добре  їх    "люструють",
З  "Байрактарів"  й  "Джавелінів"
По  ребрах  пакують.
Щоб  відчули  орки  силу  
Нашого  народу
І  ніколи  вже  не  пхали  
Сюди  свої  морду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022


Герою.

Чорнобровий  Герою,    спасибі  тобі
За  цвітіння  добра  на  планеті,
Яке  своїм  майбутнім  в  важкій  боротьбі
Заслонив  від  жорстокої  смерті.
Ти  ще  юний  такий,  доброта  у  очах,
Серце  сповнене  мрій  та  любові.
Тебе  біль  не  зламав,  не  зігнув  тебе  страх,
Ти  не  здався  московському  псові.
Нарачена  в  сльозах,  жаль  і  смуток  в  батьків,
Бо  чекали  тебе  вінувати,
Дочекатись  від  тебе  дочок  та  синів,
А  не  ямі  сирій  віддавати.
Ми  довіку  в  боргу  перед    серцем    твоїм,
І  допоки  земля  буде  жити,
За    життя    без  сирен,  мирні  сни  і  гаї
Будем  вдячно    за  тебе  молитись.
Під  салют,  по-геройськи  у  вічність  здійнявсь,
Небеса  з  нами  слізно  ридають...
Але  сонцем,  дощем  повернешся  до  нас,
Бо  Герої  повік  не  вмирають!
9.5.22.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022


Порадник.


Дорікає    Василь    жінці:
-Ти    мене    винуєш,
Що    даремно    я    собаку
Нашого    годую.
А      провладний        депутат
Пояснив        нам    днями,
Що    за    газ    платити    можна
Й    елітними    псами  ...
Жінка    його    перебила:
-Ти    здурів    вже,    бачу!..
Який    "хрень"    у    тебе    візьме
Ту    "облізлу"    клячу?
Він    глухий    і    вже    трясесі,
Як    би    ток    го    вдарив,
Ну    а    шерсть  -  як    би    його
Кип'ятком    ошпарив.
-То    пусте,  -    Василь    перечить,
-Відгодуєм    трохи,
Дихлофосом    перетроїм
І    глисти,    і    блохи,
Покупаєм    і    покропим
Твоїми    духами,
"Мендиляцію"    накрутим
На    нім      бігудями.
Хвіст    "болгаркою"    обріжу,
Вставим  зуби    файні,
Щоб    був    схожий  на    бульдога,
Чи    на    доберманів.
Й    може      стане  го    за    
місяць
За    газ    заплатити...
Потім    підем    по    селі
Блудних    псів    ловити...
А    там    може    ще    й    порадять
Котами      платити...
Та  й    так    зможем    оту    зиму
Якось    пережити...
                 8.2.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022


Маленькі долоні.

Маленькі  долоні    волають  в  скорботі:
-За  віщо  нас  вбили  кати  на  "голготі"
І  змили    стежки  наші  болем  та  кров'ю
Під    смертоносні  страшні      колискові?
За  що    закопали  наш  цвіт  у  могили,
Про  Бога  забувши,  вогнем  нас  спалили?
І  ніжні    крильцята  посміли  ламати,
Такі  безневинні,  немов  в  ангеляти.
Ми  б  зігрівали  планету  серцями,
Було  б  світліше  на  світі  із  нами,
Від  пелюстиночок    нашої  долі
Було  б  барвистіше  в  світі  довкола...
Маленькі  долоні  просять  нас  слізно
-Ну  схаменіться,    ще  поки  не  пізно,
Знайдіть  в  собі  совість  порозумітись,
Щоб  не  палили  ракетами  квіти,
Щоб  не  здіймались  в  скорботи  холодні
Мов  журавлята,  дитячі  долоні...
15.4.22.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022


Весна.


Прийшла  весна,  щоби    зігріти  світ,
А  ми  -  хто  в  ранах,  в  кого  страх,  хто  вбитий
Бо  люципер  ще    хоче  пити  й  пити
Безжальний  смузі  з  крові,  сліз  та  бід,
Й  чомусь  гадає,  що  вогонь  та  страх
Спалять      в    серцях  цю    спрагу  до  свободи,
Та  не  чекав,  що  більшу  лють  народить,
Яка  зітре  його,  не  залишивши  й  прах.
Прийшла  весна..
І  хоч  зима  дме    сніг,
Та  з  під  руїн    все  ж  проростуть  підсніжки,
Звитяга  наша  поверне  усмішки,
Бо    єдність  та  молитва  знищать  гріх!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022


Закрийте небо!


Закрийте  небо  над  Україною,
Щоби  не  стала  вона  руїною!
Не  думайте,  варто,  а  чи  не  варто,
Поки  не  щезла  вона  із  карти.
Закрийте  небо  над  нашим  майбутнім,
Поки  не  стали    в  ГУЛаги  закуті  ми.
Нас  убивають  знову  ординці
Тільки  за  те,що  ми  українці.
Закрийте  небо    перед  бідою,
Поки  не  треба  ще  вам  над  собою.
Побачте  з  руїн  біль  руки  дитячої
Яка  у    молитві  до  совісті  вашої.
Закрийте  небо,  благаєм,  над  нами
Бо  ми  помираєм,  щоб  бути  між  вами.
Тільки  не  зрадьте,  
Для  нас  і  для  себе
Молим,  закрийте  від  смерті  небо!
6.3.22.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022


Родичі.


Питається    дочка    в    мами
-Як    з'явились    ми    на    світ?
-Сотворив    Господь    нас,    доню,-
Мама    дала    їй    одвіт.
Але    доня    їй    перечить:
-А    татусь      розповідав,
Ніби    люди    всі    походять
Від    якихось    диких    мавп.
-Просто,    він      розповідав    вам,-
Мама    мовила    крізь    сміх,
-Про    родичів    своїх,    доню,
Ну    а    я    вам    -    про    своїх...
                   14.8.20.  Затока.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020


Коефіцієнти.


Яка    сила    величезна
Буває    в    жадоби,
Що  втрачає  через    неї
Хтось    й      
Людську    подобу.
Особливо  коли    грошей
Кортить    "грабанути"  -
Любу    пакість    й    навіть    злочин
Люди    можуть    "втнути".
Як,    наприклад,  чиновники
З    постачання    газу
Видумують    грошоздирства
Різнії    щоразу:
То    тарифи    "рубанули",
Від    яких    ми    в    шоці,  
В        секондхендах    і    вже    майже
Голодні    та    босі.
То    придумали    для    нас
Ще    одну    "удавку  "  -
Щоби    ми    їм    доплатили
Й    за    газодоставку.
Позлилися  трохи    люди,
Та    й    це    "проковтнули",
А    чинуші    ще    одну
"Здиралівку"    втнули:
"Витрясає"    із    людей  
Копійки    останні
Лише    їм    зрозуміле
Газ-коригування.
Та    не    спиняться  і    "впарять"
Наші    газодавці  
Ще    якісь    "коефієнти,"
Наприклад    за  капці,
Які    нищать    на    роботі,
За    штани    протерті,
За    ризики    від    безділля
Сповніти    чи    вмерти.
Ще    придумають        доплату
За    зношені    труби,
За    поламані      крісла
Й    поржавілі  шруби.
Щоб    мільйоннії    зарплати
Їхнії    зростали,
Щоб    родичі    за    кордоном
Палаци    купляли.
А    ми    будем    вибирати:
Чи    в    холоді  -    ситі,
Чи    з    голоду    "загнемося",
Та    газом    зігріті.
               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020


Керонавірус


Зараз    майже    з    усіх    сайтів
І    телеефірів
Гомонять,    що    світом    бродить
Злий    коронавірус.
Дискутують:      де  він    взявся,
Як    нам    руки    мити,
Що    не    їсти,  з    ким    не    спати,
Якщо    хочеш      жити.
Та    у    нас    ще      є        давно
Й    вірусна    хвороба,
На    яку    хворіють    часто
Керівні    особи.
Лише    хтось    якось    "дорветься"
До    влади    допіру  -
Її          зразу        вмить        вражає
Злий        "керонавірус".
Й    керівник    стає    брехливий,
Жадібний    злодюга
Й    за    копійку    може    вбити
Родича    чи    друга.
Та    коли    його    від    влади
"Гонять    в    шию"    люди  -
В    опозицію    іде    він
І    горланить    всюди,
Що    при    владі    цій  -    злодюги,
Тупі    крахобори,
Що    їх    треба    гнати    звідти,
Як    мишей    з    комори.
І    хоч    влада    щось    і    робить
Добре    для    держави,
Та    вони    все    брудословлять,
Як    кнурі    плюгаві.
І    їм    байдуже,    що    шкодять
Цим    країні    й    людям,
Вони    рвуться    знов      до  влади
Й    красти    далі    будуть.
Коли    цей    "кероновірус"
Зможемо        здолати,
Тоді    наша    Україна
Буде    процвітати.
   24.3.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869181
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.03.2020


Весняний сніг.


Упали    сніги    нежданні
На    березневий    розмай,
Неначе    на    перше    кохання
Зради        холодне    "Прощай".
Голівки      підсніжок    стоптали,
Проліски    плачуть    в    снігах
І    сонце,    мов    в'язня,  скували,
Патли    зчорнілих    хмар  -  птах.
Лиш    пташки    щебечуть    в    віконце:
-Не    тратьте    надію    й    вона
Розтопить    цей    сніг,    мов    сонце
І    нам    усміхнеться    Весна.
         22.3.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2020


Розплата.


Ми  посіяли    гріх,    приорали,
Поливали    брехнею    щораз
І  злосходів    нарешті    діждались,
Які    вже    убивають    і    нас.
Страх,    ридання    скували    планету,
Ескулапів    безсилість    кляне,
Ну    а    зло    в    свої    смертні    тенета
Долі,  наче    стеблини      ті  ,  жне.
І    нема    панацеї    від    цього,
Лиш    хіба    що    слізьми    молитов
Порятунку      просити    у    Бога,
Бо    лиш    Він    колись    смерть    поборов.
Й    час    нарешті    затямити    людству,
Що    ці    біди    спроста  не        грядуть.
Поки    сієм      бур'ян      гріхоблудства  -
Доти    будемо    жати    біду.
       18.3.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020


Передбачлива.


Їхав    Степан    до    сповіді
В    район    на    машині
І    побачив    на    зупинці
Куму    Катерину.
"Підібрав"    її  він,    звісно,
І    узнав    від    неї,
Що  й    вона    йде    сповідатись
До    церкви    цієї    ж.
Та    дорога    через    ліс
Якраз    пролягала
Й    там    "нечиста"    їм    підступно
Про        гріх    нашептала...
А    коли    вони    змогли
 До    церкви    добратись,
 Першим      пішов    до    отця
Степан    сповідатись.
Розказав    він    сором'язно
Про    той    гріх    єдиний,
Який      вони        "сотворили"
Із      кумою        нині.
Отець    вислухав    й    порадив,
Як    гріх    відмолити
Й    після    кума    стала    кума
Отцю    говорити:
-Дуже    сильно    я,    панотче,
В    житті    завинила,
Бо  я    нині      аж    два    рази    
З    кумом    согрішила.
Отець    спитав    здивовано:
-Хто    з    вас    бреше    в  вічі:
Кум    признавсь,    що      раз    згрішили,
Ви    ж    кажете    -  двічі?
Ну    а    кума      обурено:
-А    що    кум,    панотче,
Брати    мене    із    собою
Додому    не      схоче?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867497
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.03.2020


Алергії.


Стурбовані        лікарі
Зараз  майже    всії,
Що    з'являються    щоразу
Нові    алергії:
Когось    уже      обсипає
Від    запаху    хреню,
В    когось    свербить    усе    тіло,
Коли    з'їсть    копчене.
В    когось    навіть    вуха  пухнуть,
Як    в    долоні  плещуть,
А    у    когось      сверблять    руки,
Коли          бачить    тещу.
Й    таких    різних    алергій
Сотні    може    й    більше,
Які    роблять  людське    життя  
Від    пекла    страшнішим.    
А    я,  новин    надивившись,
Зі    злості      ще    прошу
Щоб      з'явилась    й    алергія
За      вкрадені    гроші.
Щоби    пекли    руки,  ставши,
Мов    буряк,  червоні,
Котрі  "тирять"    держбюджетні,
Чи    гроші    церковні.
І    ще    б    здалась    алергія,
Щоб    спух      язицюра
І    робився    довшим  в    того,
Хто    бреше    й    нас    дурить.
Як      багато    б    тоді    рук  
Від    людей      ховалось,
А    язики,    як    хвости,
До    землі    звисали.
Може    б    тоді    відучились
Красти    та    брехати,
Особливо    "міністрики"
Й    наші    депутати.
       24.2.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865901
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.02.2020


Порадник.

Дорікає    Василь    жінці:
-Ти    мене    "довбала",
Що    даремно    я    годую
Нашого    "шакала".
А      провладний        депутат
Пояснив        нам    днями,
Що    за    газ    платити    можна
Й    елітними    псами  ...
Жінка    його    перебила:
-Ти    здурів    вже,    бачу!..
Який    "хрень"    у    тебе    візьме
Ту    "облізлу"    клячу?
Він    глухий    і    вже    трясесі,
Як    би    ток    го    вдарив,
Ну    а    шерсть  -  як    би    його
Кип'ятком    ошпарив.
-То    пусте,  -    Василь    перечить,
-Відгодуєм    трохи,
Дихлофосом    перетроїм
І    глисти,    і    блохи,
Покупаєм    і    покропим
Твоїми    духами,
"Мендиляцію"    накрутим
На    нім      бігудями.
Хвіст    "болгаркою"    обріжу,
Вставим  зуби    файні,
Щоб    був    схожий  на    бульдога,
Чи    на    доберманів.
Й    може      стане  го    за    
місяць
За    газ    заплатити...
Потім    підем    по    селі
Блудних    псів    ловити...
А    там    може    ще    й    порадять
Котами      платити...
Та  й    так    зможем    оту    зиму
Якось    пережити...
Добре,  що    є    депутати
Розумні    при    владі,
і    є    кому    нам    давати
Розумні    поради.
                 8.2.2020.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864144
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.02.2020


"Доступні ліки"


Віддавна    вже    нам    міністри
"Грають    мармуліка"
Про    програму    "суперову"
"Доступнії    ліки".
Й    не    важливо,  що    мож    швидше
Небіжчиком    стати,
Ніж    аптеки,    де    "Доступні    Ліки"    відшукати.
Й    що  програма    ця    "забула"
Купа        препаратів,
І    що    вони    дуже    часто
Є    фальсифікати.
А    хотілось  би    спитати:
Як    воно    так    сталось,
Що    ці    ліки    для    людей
Недоступні    стали?
Ціни    на    них    як    в    Європі,
Може    навіть    й    більші,
Хоча    ми    від    європейців
В    десять    раз    бідніші.
Роздивляєшся    в    аптеці,
Хтів    би    полічитись,
Та    не    мож    до    ліків    грішми
Тими    доступитись.
Ні,    ну  декілька    таблеток
Ти    купити    годний,
Але    потім    будеш    місяць
Ходити    голодний.
І    міркуєш:  чи    лічитись
Й    з    голоду    "загнутись",
Чи    "хрякнути"    від    хвороби,
Але    ситим    бути.
Є      ще    й    інші    варіанти:
Мож    кредит    узяти,
Чи    корову,    якщо    маєш,
На    ліки    продати.
Якщо  ж  лікар    не    "голодний"
Тобі    попадеться  -
Лиш    свинею    лікування
Може      обійдеться.
А    хто    лежить    у    палаті
Й    нема    грошей    зразу  -
То    лікарі    не    підходять,
Якби    мав    заразу...
А    може    вже    час,  міністри,
Знизити    ті    ціни,
А    не      "впарювати"    людям
Програми    сумнівні.
Й    "викинути    із    цін"    трутнів
Й    паразитів    всяких,
Щоб    мільйони    не    "смоктали"
Із    нас,  немов    п'явки.
           28.1.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020


Листи Святому Миколаю.


Відкрив    Святий    Миколай
З    листами    торбину
І    почав  читати    просьби
Кожної    людини:
-Ось    Марічка  з    Кальни    просить
Телефончик    новий,
Плаття    не    гуманітарне,
А    модне      та    "кльове".
Петрусь    пише:    "Я  просив,
Миколаю,    ровер,
Шарфик  ,  м'яч    і    телефон,
Навушники    нові.
Так    от,  ти    вже  не    неси
Телефон    і    шарфик,
Бо    я    їх    собі    знайшов
Позавчора    в    шафі.
Гриць    подарок    під    подушку
Просить    не    ховати,
Але    зразу    у    гараж
Його    заганяти.
Ось    Світлана    лист    прислала:
"Святий  Миколаю,
Я    торік    просила    хлопця...
Та    тепер    благаю:
Забери  оцього  дурня
Назад    у    торбину,
Краще  принеси  вже  плаття,
Або    мандарини.
Люді    з    Липи    не    потрібно
Ніщо    приносити,
Лише    просить    помогти
Дорогу    зробити.
Вова    радить    депутатам
Лише    різки    дати,
Бо    не    хтіли    вони    добрі
Закони    приймати.
А    ось    з    клубів    мене    просять
Дівчаток    багато,
Щоб  міністрів    я    заставив
Піднять    їм      зарплати.
Із    Гузієва      Мирон
Просить    посприяти,
Щоб    і    їм    теж    здогадались
Пенсії    підняти.
Й    просить,    щоб    заставив        газ
Дешевший      зробити,
Щоб    лишалось    грошей  хліб
Та    ліки    купити.
А    цей    лист    є    від    усіх  
Дітей    України
Й    вони    просять,    щоб    приніс    я
Мир      на    Україну...
Призадумавсь    Миколай
І    згодом    промовив:
-Всі    потрібні    подарунки
Й    гарні,  безумовно,
Та    я    думаю,    що    все    ж
Для    кожного    нині
Найпотрібніший    дарунок  -
Мир    для    України.
       16  .12  .2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019


Як одружуватись?

Син    женитися    надумав
І    питає    тата:
-Як    нам    з    Аллочкою    краще
Долі    поєднати?
Бо    читав      я,  що    хтось    в    РАГСі
Шлюб    свій    реєструє,
Хтось    вінчається    ще    й    в    церкві,
Хтось    все    ігнорує,
Бо    вважає,  що    для    нього
Це    є    пута    рабські,
А    по  справжньому    він    вільний
В    шлюбі    громадянськім  .
А    ти,    тату,    по    якому
З    мамою    побрався:
По    цивільному,    чи    може
У    церкві    вінчався?
Ну    а    батько    вмить  скривився,
Немов    від    оскоми
І    шепнув    йому    на    вухо:
-А    я    по    дурному...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019


Доступні ліки.


Баба    Марта    тільки    тиждень
Ходить      всюди    без    ціпка,
Ну    а    потім    з    ним    постійно,
Аж      набрякла    вся      рука.
Кожен    місяць,  дивуючись,
Я    оце    спостерігав,
Та    не    міг    вгадать    причину
Й,  врешті,    в    неї      розпитав.
Ну    а    бабця    мені    з    сумом:
-В    мене    пенсія    така,
Що    стає    лише        на    тиждень    
Для    ноги    купить    лікарств.
Ще    колись    могла    й    на  місяць,
Але    ціни    так    ростуть,
Що    прийдеться    про    ці    ліки
Назавжди    мені    забуть!
Я    сказати    хтів:  "Ну,    що    Ви,
Ну    куди    вже    там    "зростуть",
Коли    вдесятеро    більше
Вони    й    так      із  нас      "деруть".
Хтів    сказати,  та    подумав,
Що    можливе    все    у    нас,
І      розрадив  лиш,      що  врешті
Прогнозують    літо    в    нас...
І    додав    ще:  "  Все    це    скоро
Нам    та      Богу    надоїсть
Й      хтось    за      всі    оці    знущання
Неодмінно      відповість...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2019


Лікування.

(  гумореска)
Прийшла    жінка    із    села
І    "шипить"    до    Роми:
-Он,    в    селі    усі    ся    лічать,
Лиш    я    сиджу    вдома!
Свєта  в    Калуші  знайшла
Лікаря  -  мудрюгу,
Що    руками    лиш    поводить  -
Й    каже    всі    недуги.
А    Іванка    аж    в    Франківську
Винайшла    травницю,
Що    від    усіх    слабостей
Дала    їй    водицю.
Вона    наще    її    п'є,
В    компот    доливає,
Натирає    нею    крижі,
Голову    вмиває.
Та  ще    й    зілля    надавала,
Чисто,  як    матина,
Воно    шлаки    всі    виводить
З    утроби    людини.
А    Миколу    аж    у    Львові
П'явками    лікують...
Вони        кров,    котра    нездала,
Із    нього      "помпують".
Й    хоч    вони    його    погризли,
Що    трудно    впізнати,
Та    зато    він    поправивсі,
Що    мож    ним    орати.
Ромко    слухав    це    та    й    каже:
-Лічаться,  бо    хворі,
А    ти    моцна,  як    Шварцнегер...
Нащо    ти    докторів?
Ох,  як    жінку    то    узлило:
-Ага,  я    здорова!
В    животі    як    би    колола
Рогами    корова.
Раз    не    можу    нічо    з'їсти,
І    нічо    підняти,
А    вночі    як    та    сова
Вже    не    можу    спати...
Роман    її    перебив:
-Не    шукай    лікарні,
Краще    перестань    рубати
Всьо,    як    та    січкарні!
"Натовчешся"    перед    сном
Пляцків    і    ковбасів,
Та    й    того    не    можеш    спати...
А    я    "мру"    від        газів...
Що    сказала    на    це    жінка  -
Не    гарно        писати,
Лиш    хіба    що    мож        із    того
Науку    узяти,
Що    не    спасуть    лікарі
Навіть    знамениті,
Якщо      ти    не    будеш    жити
Так,  щоб    не    хворіти.
І      якщо    в    такому    віці
Сам    собі    не    лікар  -
Ти,    як    кажуть    у    Китаї,
На    розум    каліка.
         11.11.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019


Жертва "роману".


Гриць    на    морі    зустрів    жінку,
Що    звалась    Олена
Й    продавала    кукурудзу
Й    креветки    варені.
Де    лиш    вони    не  гуляли,
Що    лише    не    пили,
Майже    в    кожному    кафе
Разом    веселились.
І    коли    вони    сиділи
На    березі    моря,
Гриць    збентежено    Олені
На    вушко    говорить:
-Із    тих  пір,  коли  мав  щастя
Вас    отут    зустріти,
Вже    не    можу    їсти,    пити
І    навіть    курити...
-Так,  я    бачу,-    каже    жінка,
-Ви    навіть    схудали...
Скажіть    правду,    пане    Грицю,
Ви    так...    закохались?
-Трохи...  не  те,-  каже  Гріша,
-А    просто,  Олено,
Не  лишається    на  це
Вже    грошей  у    мене.
                       26.8.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2019


Прикра жінка.


(Гумореска)
Йшли    із  церкви  у    неділю
Степан    та    Євгеній
І    тихенько    розмовляли
Про    справи    сімейні:
-Моя    жінка    як    десь    піде,-
Став    Степан    казати,
-То    потому    страшні    сварки
Бувають      хаті.
Бо    як    їй    щось    сподобалось
Те,    що    мають    люди  -
Терміново    таке    саме
І    в    нас    мусить    бути.
Ось    недавно    прийшла    злюща,
Як    тигр  африканськиий:
-Ти    би    видів    йкі    в    сусіда
Ринви    "аліганські"!
А  із    наших    на    голову
"Летить"    вода    з    хати,
А    в    грозу    мож    по    подвір'ю
Кораблі    пускати!..
Поміняв      ринви,    та    жінка,
Прийшовши    від    свахи:
-То    нема    вже    що    робити,
Аж    вчепивсь    до    даху?
-Ти    ж    казала  поміняти!-
Я  до    неї    дзвінко,
А    вона:    "Ти    що    за    хлоп,
Що    слухаєш    жінки?..
Он    іди    зроби    бєсєдку,
Як    в    кума    Івана,
Або    краще    колисанку,
Таку    як    в    Руслана...
Доробляю    колисанку,
Ну    а    жінка    злиться:
-Тобі    вічно    в    голові
Лиш    якісь    дурниці!
Ти    би    видів,    йкі    ремонти
Зробив    Коля    гарні...
Наша    хати    проти      його,
Як    якась    бомжарня...
Й  так    вона    мене    "пиляє"...
Важко    їй    вгодити...
Вже    не    знаю    з    того    всього
Що    маю    робити?
А    Євген    йому    говорить:
-Й    так    буде    постійно!
А  щоб    тебе    не    пиляла  -
Ти    не    будь      "поліном".
І    не    буде    у    житті
У    тебе    спокою,
Поки    сам    ти    керувати    
Не    почнеш    собою.
                 25.7.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843379
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.07.2019


Вибори.

Жили    в    злагоді    сусіди
Довгими  роками,
Аж    вибори    їх  зробили
Злими    ворогами.
Бо    Василь    за    Порошенка
Готовий    був    вмерти,
Гриць    за    Юлю    міг  любого
Забити    до    смерті.
За    Зеленського    Микола
"Дзигонів"    усюди,
Клим    "плювався",    що    Ляшко
Президентом    буде.
Колись  вони  у    саду
При    чарці    стрічались,
Але      тепер    оминати
Друг    друга    почали:
Василь    йде    через    городи
У    сільську    крамницю,
Щоб    не  стріти    випадково
Опонентів    лиця.
Гриць,    як    їде    на    ровері,
Тупо    в    землю    вп'явся,
Поки    чолом    у  гіляку
Врешті    не  "втесався".
Гонить    Клим    в    сусідні    села
Пасти    коровину,
А    на    пиво    принципово
Їде    аж    в    Долину.
Лиш    Микола    по    вулиці
Йде    собі    раденький
Й    гомонить,  що    президентом
Став    його    Зеленський.
Раз        хотів    він      в    Василя
Позичити    хрону,
Та    той      сухо      "відрубав":
-Най    ти    зичить    клоун!
А    тут    ще    як  на    біду    
Кольова      Христина
Зустрічатися    почала
З    Василевим    сином.
Закричав    Микола    з    гніву:
-Ах    ти    і    сволота!
Ти    привести    хочеш    в    хату
Нам    "порохобота"?
І    Василь      "сичить"    на      сина:
-Ти  не  будь    дибілом!
Не  зв'язуйся,    бо    ти    з    ними
Станеш      москофілом!
Роздивляються      у    церкві,
Щоб    не    стати    разом,
"Есемески"    дурноваті
"Катають"    щоразу:
-А    твій    "Зеля"    москалям
Здає    Україну!
-А    твій    "Порох"    зробив    з    неї
Суцільну      руїну!
Та    пора    вже    зрозуміти,
Що    досить    сваритись,
І    вже    час    заради    щастя
Всім    порозумітись,
Що      нас    сварять    вороги,
Щоби    розділити,
Бо    роз'єднаних    найлегше
В    ярмо      полонити.
         29.6.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2019


Аналізи.


Каже    Галя    до    Миколи:
-Вчора    показали,
Як    майбутні    президенти
Аналізи    здали
І    тепер    будемо  знати,
Що  новий    керманич
Не    слабий,    не  алкоголік
Й    не    є    наркоманом.
А      я    собі    подумала,
Що    то    теж    би    здалось,
Щоб      молоді    перед    шлюбом
Аналізи    здали.
Бо    як    би    я    колись    взнала
Йкий    ти    за    здоровий,
То    тебе    би    обходила,
Як    вовка        корова.
Ти    зробити    ніц    не    можеш,
Ніби    килу      маєш,
Хіба    лише    горілеги
Й    колєгів    шукаєш.
Як    візьмеш    косу    у    руки  -
Від    ваги    клякаєш,
Коза    тебе    по    городі
Як    снопа,    вплітає.
Та    зато    тебе    від    миски
Не  мож    відігнати...
Я      могла  би    дві    свині
Тим    нагодувати....
Слухав    Коля    це    й    зробив
Висновок    для    себе:
-Я    не    знаю,    чи    здавати
Аналізи  треба,
Але    конче    мав    би    бути
Контроль    супер    строгий,
Щоб      не    був    язик    в    людей
Дуже    сильно    довгий.
Бо    якщо    біда    ця    в    жінки  -
То    хлопа    'пиляє",
А    керманич    язиком    тим
Лиш    брехати    знає.
І    дивитись,  чи    в    них    руки
Не    є  липкі    й    довші,
Щоб    вони    не    розкрадали
Державнії    гроші.
             27.5.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2019


Щоб не стало гірше…


...А    цікавий    ми    народ,
Чи    дивний,    вірніше:
Боїмося    щось    змінити,
Щоб    не    стало    гірше.
Щось    нове    чомусь    страшить,
Мов    пришельці    з    Марсу,
Бо    не    так    воно    стоїть
Й    не    такої    маси.
Через    наших    можновладців
Стали    найбідніші,
Але    страшно    їх    змінити,
Щоб    не    прийшли    гірші.
І    хоча    у    нас    багато
Нових    розумніших,
Та    не    пустим    їх    до    влади,
Щоб    не    стало    гірше.
Бо    старе    хоч    шкідливеньке,
Та    його    ми    знаєм.
А    вгадай,    яке    нове?
Й    якої    "заграє"?
Й      застаріле    на    старе
Вже    роки    міням
І    від    них    чогось    нового
Наївно    чекаєм.
Але    їх    стара    система
Жити    так    навчила,
Щоб      собі    усе    "гребсти",
А    народ    дурити.
Тож    давайте    врешті-решт
Станемо    мудріші
Й    зміним    на    нове    старе,
Щоб    не    стало    гірше.
                     4.4.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019


Перед вибором.


Розсічені      буттям    на    "за"    та    "проти",
Кидаємо    образи  в    гніві            ми,
Забувши    що    і    "зе"    
 й  "порохоботи"
Повинні    в    першу    чергу    буть        людьми.
Дають    поради  нам    персони  славні
Хто    справжнє    зло,  а    кого    обирать,
Самі,  насправді,    знов    злякавшись    явно
На    свої    плечі    хрест  правління    взять.
Січе    інакодумця    хтось    від    люті,
А    хтось    молитву    шепче    крізь    сльозу,
Між    них    вилазять    "гідри"    з    каламуті
І    срібняками    душі    їх    гризуть.
Хтось    хоче    тільки    нове    й    неспізнане,
Для    когось    щастя    у    старім  багні,
А    ворог    підсипа    розбрат  на  рани
І    топить    нас    у      жужілі    брехні.
Де    правда    тут  -  лише    Господь    наш  знає
І    за    молитву    серцю    дасть    у    дар.
Молімося,    бо    долю    обираєм,
Молімося,    щоб  схибити    не    дав!
         3.04.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019


Не бійся змін!


Перш,    ніж    віддати  голос    свій,
Поглянь    чи    стала    Україна
Країною    жаданих    мрій,
Чи    перетворена    в    руїну.
Згадай,  за    що    стояв    Майдан  -
За    рівноправ'я,  чи    неправда?
І      не    за    те,    щоб    з    наших    ран
Смоктала    кров    новітня    банда.
Ми    помилилися    ще    раз!
Проте    не    треба    змін    боятись,
Багато    чесних    є    ще    в    нас,
Лиш    треба    серцем    придивлятись.
Без    змін    ще    щастя    не    було,
Як    сніг    без    сонця    ще  не    танув.
Затям,        не    зміниться    брехло,
Як    вовк    овечкою    не    стане.
То    ж      не    змарнуй    знов    голос    свій,
Не    "темінь"      вибери,  а    "сонце"
І    не    продайся    банді    цій,
А      сам    пануй    в    своїй    сторонці!
           28.3.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019


Передвиборчеє шоу.

Передвиборчеє    шоу.
І    почалося    в    нас    знову
Передвиборчеє    шоу:
"Лопотять"    з  телеекранів
Кандидати    спічі    гарні,
Вдовж    доріг    кричать  білборди
Про    любов    до    народу.
Метикують      кандидати
Що  ж    такого    ще    збрехати,
Щоб    народ    цим    задурити
І    дорватись    до    корита.
Взялись    іміджі    міняти,
"Шкури    вовчі"    приховати,
Роблять    фото    в    вишиванках,
В    камуфляжах,  в    полі,  в    танках,
Роздають    нам    гречку,  гроші,
Продпакети    та    калоші,
Щоб    розчулити    знов    когось
Й    виманити    в    нього  голос.
Та    ми    мусим    помудріти
Й    фальш    від    правди    відрізнити.
Не    дозвольмо    одуритись,
Ні    продатись,  ні    купитись,
Бо    за    срібняки    ці    грішні
З    нас    мільйон    "зідруть"  пізніше
Й    продамо    у    рабства    руки
І    себе,    й    дітей,  й    онуків.
                                                 17.3.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019


Якщо б ти встав, Тарасе!

Ох,    якщо    б    ти    встав,  Тарасе,
Й    глянув    як    з    Вкраїни
Знов    панки    здирають      ласо
Останню    свитину,
Як    прокляті    з    ворогами
Життями    торгують,
Материнськими    сльозами
Свободу    купують.
Душі    грішнії    прикрили
Гаслами    святими,
До    твоєї    пруть    могили
Серцями  черствими
Й    кладуть    квіти    із    словами
Блудної      любові
Ще  й    злодійськими        руками,
По    лікті  у    крові.
От,    якби    ти    встав.  Кобзарю,
Згуртував    нас    словом
І      змели    б    цих    яничарів,
Як    з    хліба    полову.
Й    збудували    б  ,  як    казав    ти,
Щасливу          Вкраїну,
Де    б    світило    сонце    правди,
По  -  справжньому    вільну.
                               11.3.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019


Відповідальність.


Питається    мама    в    доні:
-От    признайся    мамі
Чи    ти    думаєш    нарешті
Виходити    заміж?
-Та    ти    що,  яке    ще    'заміж",-
Доня    гордовито,
-В    мене    он    хом'як    недавно
"Відкинув    копита",
Був    собака    й    теж    "калякнув"
З  голоду    в    вітальні...
Ну  а    мати    чоловіка  -
Це  ж  відповідальність.
                   2.3.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827686
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.03.2019


Молитва.

Боже,      не    дай    ще    раз    нам
У    виборі        помилитись,
Продатись    зрадливим  словам,
З    безправ'ям    й    брехнею  змиритись.
Зроби    наше    серце,    мов    лід
До    просьб    їх    лукавих    й  дарунків,
Дай  волю    тверду,    мов    граніт
До  юдиних    їх                поцілунків.
Не    дай    спокуситись    на    гріш,
Закрий    наші    очі    на    гречку,
Відкрий    їх    на    тих,  в    кого    ніж,
Хто    сіє    між    нас    суперечку.
Втлумач    в    наші    голови  ,вбий
Що    доля  вершиться    сьогодні:
Або    будем    чиїсь    раби,
Або    станем    вільні    й  заможні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827300
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2019


Газоціни.


У    неділю    два    сусіди
На    лавці    сиділи
І    один    із    них    почав
Тему    наболілу:
-От    ціну    на    газ    підняли
Знову    нам    міністри,
Але    пенсії    й    зарплати
Лишили      на    місці.
Значить,    мусимо,  Миколо,
Щось    не    докупити,
Щоб    змогли    ми        за    той    газ    
Якось    заплатити:
Вже    "нольп'ять"  не    будем    брати,
А    лише    "чекушку",
Лиш    одну    на    двох  канапку
Брати    на    закуску.
Тепер    одну    сигарету
Мус    на    двох    курити,
І      будемо    одне    пиво
Пополам      ділити.
-Жінці    теж    тепер    урветься,-
Продовжив    Микола,-
-Бо  вже  свої    "мальовидла"
Не    купить    ніколи.
Трохи    схудне,  бо  буде
Лиш    раз    в    тиждень  "жерти",
Нові    чоботи    і        куртку
Не    купить    до    смерти.
Та    й    котам    про    "кітікети"
Пора    забувати...
Тепер    будуть    вже,  як    милі,
Миші    "пакувати".
І      не    дай  Бог    тепер    чимось,
Брате,    слабувати,
Бо    грошей    отих    лиш    стане
На    "зельонку"    й    вату.
-Але    мус,-  Василь    продовжив,
-Мус    нам    то    терпіти,
Аби        наші    олігархи
Могли    багатіти!
Й    щоби    вони,  врешті  ,  стали
Найбагатші  в    світі,
Щоб    ми    мали    ким    гордитись
Й    хоч    чомусь      радіти.
                                     9.2.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019


Ціни.


Що    не    зайдеш    в    магазини  -
Аж    серце    "хапає",
Бо    щодня    в    них    на    товари
Ціна    виростає.
Вже    і    долар    не    "росте"
І    пальне    дешевше,
Але  ціни    на    товари
Вперто    вгору    "чешуть".
І  вже    йдемо    в    магазин
Їх  не    купувати,
А    дивитись,  мов    в  музеї
Чудо-експонати.
А    може    тим    продавцям
Почалось    здаватись,
Що    отут    не    Україна,
А        багаті    Штати?
Чи    між    нами    не    живуть
І    тому    не    знають,
Що    нам    пенсії    й    зарплати
Так    не    піднімають?
Ну    чому    вони    всі    стали
Такі    ненажери
Й    за    півроку    хочуть    стати
Усі      мільйонери
І    їм    байдуже,  що    в    нашій
"Споживчій    корзині"
Скоро    буде    лиш    вода
Та    шматок    хлібини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019


Дешева ковбаса.

Розглядає        Василько
Ціни  на    ковбаси:
-Та  по    сто...а    та  аж    двісті...
Ух,  напевно    класна!
О,  а    та  по    сорок  п'ять...
...Візьму    грамів    триста,
Бо    в    неділю    може    гостей
Наднести    нечиста...
Вдома    спробував  шматок,
Та    йому    прийшлося
Витягати    пальцем    з    рота
Клаптики    волосся.
-А    щоб    вам,-  сичав  Василь,
-Руки    покривило!
...То    таке,  якби    свиню
Зовсім    не    смалили!
Спробував    він    ще    шматок
Й    залився    сльозами,
Бо    подер    язик    до    крові
Якимись    трісками.
-То    не    люди,-  він    кричав,
-А    якісь    вандали!
...Та    вони    що,    патиками
Свиню    годували?
Та    коли    йому    до    цвяха
Зуб    переламався,
Не    стерпів    і    з    ковбасою
В    магазин    погнався.
Продавець    єхидно    слухав
Василеві    крики,
Й    взявши    тую    ковбасу,
Гнівно    прохихикав:
-А    ти    думав,  чоловіче,
Що    я    певно    буду
За    ту    ціну        того    пса
Ще  й    виймати    з    буди?!
17.12.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818083
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.12.2018


Таблетка.


Сидять      в    саду  на    лавочці
Микола    й    Данило
І    згадують,    як    колись
В    армії    служили.
-Пам'ятаєш,  -    каже    Коля,
-Нам    в    їду    кидали
Йкусь    таблєтку,  щоб    до    жінок
Ми    тяги    не    мали?
-Пам'ятаю,  ну    і    що?  -
Данило    питає,
А    той    сумно:  "Вже    діяти,
Клята,  починає...
                       1.12.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815955
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.12.2018


Нерозумний собака.


Приповз    Василь    із    буфету
Уночі    під    хату
Й    тихо    пробує    ключем
В    замок    попадати.
Та  трясе,  немов    від    струму,
Василеві    руку,
А    тут    пес    ще    розгавкався,
Наче    на    злодюку.
-Т-тихо    будь,  бо    ж-жінку    збудиш,-
Став    Василь    "сичати",
-Й    тоді    б-будеш,  старий    д-дурню,
На    вулиці    с-спати.
                 1.11.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812458
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.11.2018


"Патріот"


Сидять    друзі    у    "Корчмі",
Зустріч    відмічають
І    Володя      Василя,
Хвалячи,    питає:
-Ти    в    Армії      відслужив!..
Натерпівсь    немало...
...А    скажи,    тобі    в    бою
Руку    відірвало?
-Ні,  -  у    відповідь    Василь,  
-Сталося  це,  брате,
Коли    мене    "волочили"
До    воєнкомату...
         16.10.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018


Через бджоли.


Не    сварився    ще  Петро
З    сусідом    ніколи,
Але    вчора    ледь    не    бились
Через    дурні    бджоли.
Вони    пасіки    обоє
Невеличкі    мали
Й    один    одному    в  цій    справі
Нераз      помагали.
Подзвонила    на    роботу
Йому    жінка    Галя,
Що    неждано    їхні    бджоли
Роїтись    почали.
А    Петро    їй    підказав,
Що    сусід    є    вдома,
Хай    біжить    його    покличе
Й    він    дасть    ради    тому.
Прибіг    сусід    в      спецкостюмі,
Взяв    рійницю    свою
І    почав    ловити    рій,
Кроплячи    водою.
Але    раптом    кинув    він
На    землю    рійницю
І    став        дерти    в    їхню  хату,
Як    миш    від    лисиці.
І    у    хаті    з  сильним    криком,
Із    швидкістю    кулі
Він    почав  знімати    з  себе
Все,  що    на    нім    було.
І    коли    був    лиш    в    трусах,
Неначе    на    пляжі,
"Залетів"    Петро    до  хати
І      єхидно    каже:
-Я    тебе    просив    в    рійницю
Бджоли    позбирати,
А    ти,  сволоче,    надумав
Жінку    спокушати!
-Ти    здурів,-  сусід    перечить,-
-Не  "плети"    дурниці!
У    труси    налізли  бджоли,
Як    збирав    в    рійницю!
Але    Петро    перебив:
-Що    ти    "поливаєш"?
Ти  що    мене    за    лоха
Останнього    маєш?
І    він    був    би    вже    у  вухо
Його    "зациндолив",
Та    на    щастя    із    трусів
Вилетіли  бджоли.
Аж    тоді  Петро    повірив,
Почав    вибачатись
Й    пішли    разом    далі  рій
В    рійницю    збирати.
Ну    а    потім    при    горілці
Насміялись      вволю
З    того,  що    ледь    не    побились
Через    дурні    бджоли.
                             24.9.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018


Делікатеси.


Поїхали    Гриць    та    Коля
На    море    в    Одесу
І    пробують    екзотичні
Там      делікатеси.
Наминають    шаурму,
Креветки    патрошать,
На    лаваш    і    на    шурпу
Не    жаліють    гроші.
І    натрапили    якось
Під    вечір          друзяки
На      кафе,    де    продавали
Горілки      всілякі:
З    персика    і    кавуна,
З    дині    і    сандала,
Та    найбільше    з    кактуса
Заінтригувала.
Тож    купили    літрачок,
Щоб    не    було    мало
Й    шашличка    із    барана
На    закуску    взяли.
Та    в    процесі    споживання
Почав    чути    Коля,
Що    його    щось    в    животі
Наче    шилом      коле.
Гриць,  регочучи,  торочить:
-То    почала,  брате,
Та    горілка    із    кактуса
Колючки    пускати.
І    продовжив    він,  від    сміху
Аж    задерши    ноги:
-Або    може    з    шашлика
Проростають    роги!
Та    не    довго    він    сміявся,
Бо    у      його    пузі
Забуркало    й    "загарчало",
Наче    вовк    у    лузі.
-Щось      здається    мені,  Грицю,  -
Коля    запатякав,
-Що    той    шашлик    ще    недавно
По    дорозі    гавкав...
А    за    тоту    кактусівку
Я    б    відрізав    руки...
Нею,  скажу    тобі,    добре
Лиш    троїти    жуки!
Мусіли    в    аптеці    брати
Різні    препарати,
Щоб    в    животах    перестало
Колоти    й    "гарчати".
Й    від    тоді    вони    до    смерті
Вже    запам'ятали
Що    нема    нічого    краще
Самогонки    й    сала.
           24.8.18.Лазурне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2018


Наглі ями.


Чом      дорожнії    майстри
Як    ями    латають
Бодай    одну      десь-не-десь
Яму      залишають.
Чи    смола    якраз    скінчиться,
Чи    совість    згубили,
Та    багато    тим    біди
Вони    наробили.
Постраждав    через    ті    ями
І    Петро    Матина,
Коли    їхав    із    жінкою    
В    Львів    на    іменини.
Спізнювались,    як    завжди
І    дружина    Люба
Малювала        під  час    їзди
Вії,    нігті    й    губи.
А    Петро    "летів",    неначе
Куля    з    самопала,
Бо    дорога    була  файна,
Та    й    горілка    ждала.
І    тут    підленько    десь    взялась
Посеред      асфальту
Така    яма  глубоченна,
Немов    від    гармати.
Жінка    якраз    помадою  
 Губи    малювала
І    від    поштовху        лице  
Нею      обписала  .
Як    побачив    Петро  її
Лице,  як    малину,
То    подумав  ,  що    то    кров'ю
Залило    дружину.
Він    машину    зупинив,
Кинувся    до    жінки,
Та    вона      його    штовхнула  
Й    закричала    дзвінко:
-Та    із    тебе  такий    шофер,
Як    із    кота    льотчик!..
Та    ту    яму    сліпий    б    ввидів
Навіть    серед    ночі!..
Терли      шматами    помаду
На    лиці      дружини,
Не    жаліючи      горілки,
Пива    та        бензину.
Але    що    лиш  не  робили-  
Не    допомогало,
Лише    стала,  як    буряк
І    шкіра    злізала.
Тому    мусіли    в    рідні    
Вони  вибачатись
І    додому      неохоче
Злющі      повертатись.
Отак    вони  через    яму
Втратили    гостину,
А    не    один    покалічивсь
Та    побив    машину,
Через    те,  що  в    дорожників
Звичка    дурновата  -
Не    всі    ями    на    дорогах
Повністю    латати.
                 21.8.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2018


Фальшліки.


Лежав    Петро    у    лікарні
Ранньою    весною,
Бо    "капався"    від    другого
В    цім    році    запою.
І    приснився    сон,  що    в    нього
Є    страшна    хвороба
І    якщо    не    лікуватись  -
Не    проживе    й    добу.
Він    "зірвався"    і    побачив,
Що    сам    у    палаті,
Бо    всі    хворі    процедури
Розійшлись    приймати.
А    на    їхніх    тумбочках
Таблетки    лежали,
Які    їхні    лікарі
Їм    поназначали.
-Треба    всі    таблєтки    сперти,-
Став    він    міркувати,
-І    котрась    одна    мене
Мусить    врятувати!
Він    таблетки    скоро    згріб
У    долоню    свою
І    усі    відразу    з'їв,
Запивши    водою.
Та    не    вмер    він,  стлумивши
Препарати    тії,
Завдячуючи    нашій    "чесній"
Фармакології.
Думаю      вам,    друзі,    тут
Збагнути    не    важко,
Що    ті    ліки    всі    були
Звичайна                              "підмашка".
Петру    вийшло    то    на    добре,
Та    більшість    страждає,
Бо    фальшивка    не    рятує,
А    хіба    вбиває.
Найдорожчими    в    Європі
Ліки    в    нас    зробили,
Та    вони    так    "помагають",
Як    мерцю    кадило.
У    гонитві    за    грошами
Мов    ті    звірі    стали,
На    людські  життя    й    здоров'я
"Тупо      наплювали".
             4.8.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2018


Дощі.


Звідки    береться    стільки  дощів?
Може    з    краплинок    чийогось    горя,
Чи    із    сльозинок      чиєїсь    душі
Після    "Прощай",  що    навік    говорять.
Звідки    на    небі    є    стільки    хмар?
Може      то    тіні    думок    зрадливих,
Чи    силуети    вчорашніх    чвар,
Через    які    ми    не    є    щасливі.
А    ці    громи      й    блискавиця    оця?
Мабуть    це    наші    слова    злоби,
Що    розривають    навпіл    серця
Й    гасять    надії    сонце    в    тобі.
       31.7.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018


Лікарка.


Зайшла    бабця    в    кабінет,
Ледь    бідна    не    плаче,
Щоб    порадили    їй    чим
Лікувать    болячки.
-  Що    в    вас    бабцю,-  молода
Лікарка    питає,
-  Та    болить    мене    спина,
І    не    відпускає...
Подивилася    на    неї
Лікарка    з-під    лоба:
-  То    від    старості,  бабусю,
У    вас    та      хвороба.
-"Крутить"    мені    руку  сильно...
Дайте      якісь    ліки...
-  Вам    ніщо    вже    не    поможе,
Бо    це    в    вас    від    віку.
-То    порадьте    щось    для    ніг...
Ходити    не    можу!
-То    у    вас    оця    проблема
Від    старості    тоже!
Що    вам  ,  старій  ,  дивуватись,
Що    болить    добряче,
Коли    в    мене    молодої
Вже      безліч      болячок!
І    додала,  показавши
Купку    препаратів:
-Ось,    дивіться,    скільки    ліків
Мушу    я    вживати...
Встала    бабця    й    попленталась
Тихо    з    кабінету,
Не    захтівши    вже    її
Порад    і    рецепту.
-Бо    що    вона,  -  каже    бабця,
-  Чужому    порадить,
Як    вона    не    може    дати
Сама    собі    ради.
             21.7.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018


Болехівські пригоди.


Розказують    у    їдальні
Два    таксисти    хворі,
Кого    яке    привело
До    лікарні    горе.
Перший    каже:  "Підібрав    я
Панянку,  як    паву
Й    зупинились    в    Болехові,
Щоб    випити    кави.
П'ємо    каву,  розмовляєм,
Знайомимось    ближче,
Але    ніс    мій    роз'їдає
Гидкий          запашище.
Я    подумав,  що    шпандьорить
Так    із    рота    в    пані,
Або    може    що    не    була    Вона    з      рік    у    бані.
Але    вона    теж    не    п'є,
Лише    крутить    носом,
Якби    пах    я    або    гноєм,
Або    дихлофосом.
Мене    врешті    то    достало
І    я    "стрілив"    гордо:
-Треба    себе    пильнувати,
Та  й    не    буде    смроду!
Вона    нічо    не    сказала,
Лиш    чашку    вхопила
І    з    розгону    у    чоло
Мене    заліпила...
...Коли    прийшов    я    до    тями  -
Нема    кави    й    пані,
Лише    лікар    наді    мною
Щось    пише    в    лікарні.
Й    там    узнав,  що    в    цьому  місті
Шкірзавод    є      близько,
Який    троїть      все      живе
Противним    смродиськом.
-А    мене    за-заказали,-
Розказує    інший,
-З    Калуша  в    Львів    за-завезти
Чи-чим    поскоріше.
Минав    село    за    селом  Яко-кось    полегкі,
Аж    поки    не    за-заїхав
У    місто    Болехів...
Знаєш,  я    вже    надивився    
Я-я-ям    світами,
Але    те,    що    в    Болехові  -
То    вже    не    я-ями!
Як    почало    нас    тря-трясти,
Як    на    віброситі,
Ко-колес    із    ям    не    видно
Й    мож    їх    там    лишити.
Всі    втікають      від    я-ям
Хто    вліво,  хто    ввправо,
Звідти    фіра    пре    на    мене,
Там      фу-фура    давить.
Я    гадав    мені    кінець
Буде      сьо-сьогодні
І    мене    вже    в    отій    ямі
Навік    захоронять.
Ледве    виїхав    із    неї,
В    болоті    по  вуха
Й    почав    сильно    заикатись
Дістав    жо-жовтуху.
-Славне    місто,-  каже    перший
І    гарна    громада,
Та    як    його    спотворила
Недолуга    влада!
Як    же    треба    оте    місто
Й    людей    не    любити,
Щоби    його    перед    світом
Отак    ось    ганьбити!
                 19.7.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018


"Газда"


Із    друзяками    гульбанив
Коля    до    півночі
В    честь    від'їзду    його    жінки
На      гандель      до    Польщі.
Ну    а    зранку    він    зірвався
Й    навіть    без    похмілля
Вхопив    скрипку    й    погнавсь    грати
У    Грабів      весілля.
Й    аж    на    другий    день    забави
Спромігся    згадати,
Що    мав    тещу    попросити
Свині  годувати.
-Ну,  -    подумав    він    собі,
-Що    буде    -  то    буде!
Переб'ються    без    їди,
Свині    -  то    не    люди.
Повернувсь    на    третій    день,
Всипав    чиру    в    миску,
Привідкрив    у    стайню    двері,
Бачить  -  сплять    кнуриська.
Лиш    почав    він    виливати
Їду    у    корито,
А    свиня    за    ногу    "хап"
І    почала    гризти.
Ледве    вирвав    Коля    ногу
Й    давай    звідти    "дерти",
Ну    а    свині    за    ним    услід,
Злющі,  мов      пантери.
Гнав,  як    куля    кругом    стайні,
Аж    згубились    сподні,
Та    кнурі    не    відставали,
Хоч    три    дні    голодні.
-Як    догонять,  -    шепче    Коля
Зжеруть    скотиняки!
І    став    дертись  на    черешню,
Як    від    псів    котяка.
Взялись    свині    стовбур    гризти,
Але    повтікали,
Бо    на    них    щось    неприємне
Зверху    подзюрчало.
Визирав    він    із      черешні,
Як    з    вишки    солдати,
Поки    свині    чир    не    сперли,
І  не    лягли    спати.
Відтоді    їм    догоджає
Краще,  ніж    дружині,
Носить    їсти    повні    відра
Кожної    години.
І    чекає    на    Різдво,
Щоб    настала    змога
Відімстити    тим    кнурякам
За    погризлу    ногу.
                                   8.7.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018


Бюрократ.


Він    сидить    у    кабінеті
Вже    десятиліття,
Переживши,  перебувши
Різні            лихоліття.
"Вліз"  колись    в    КПРС,
Щоб    була    нагода
Швидше    дертись    догори
По    кар'єрних    сходах.
Гавкав  "Слава  Іллічу"
На    зборах    й    парадах
І    невдовзі    догавкався
Щедрої    посади.
Та    коли    союз    "зігнив",
Мов    стара    бритванка,
Крикнув:  "Смерть    КПРС!"
Й    вхопив    вишиванку,
Записався    скоро    в    Рух,
Потявкав    на    вічах,
Щоби    лакому    посаду
Зберегти    навічно.
Та    коли    прийшли    до    влади
Донецькі    бандити,
У    партію    регіонів
Мусів    "зарулити".
І    коли    Майдан    почав
Цю    нечисть    "змітати",
Мусів    знову    вишиванку
З    скрині    витягати.
Всюди  "Слава    Україні"
Він    почав    пищати,
Й    терміново    в  БПП
З    вигоди                                впихатись.      
І    сидить    у    кабінеті,
Наче    в    крісло    врісся,
Вигавкує    на    прідлеглик,
Мов    вовчисько    в    лісі.
І    щоб    лише    якісь    гроші,
Якась    допомога,
Він    відразу    "гострить    зуби":
-А    що    мені    з    того?
І  якщо    йому    відкатик
Не    "капне"    в    кишеню,
Буде    "шнобилем"    крутити,
Наче    кіт    від    хреню.
"Трудиться"    не    для    держави
І    не    для    народу,
А    для    власної    кишені
Й    злодійського    роду.
Поки    такі    бюрократи
Будуть    в    нас    при    владі,
Доти    будемо    ми    бідні
Й    плентатись    позаду.
Вже    пора    із    кабінетів
Трутнів    цих      прогнати  -
Людей    чесних    й    працьовитих
До    влади      обрати.
                       29.6.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2018


Нещасливі дороги.


Їду    з    Вигоди    в    Долину,
Від    ям    утікаю
Й    ту    дорогу    францовату
З    болю    проклинаю:
-Скільки    вже    на    ті    дороги
Грошенят    списали,
Що      вони    вже    золотими
У    нас    бути    б    мали,
Чи    такі,    як    у    Дубаях,
Чи    хоч    як    в    Бендерах,
А    не    такі    як    десь    в    джунглях
До    нашої    ери.
А    дорога    раптом    каже:
-Не    клени,  доволі,
Бо,  насправді,  не    ми    винні
Що    в    нас    така    доля.
А    якщо    би    ваші    гроші
Отак    розкрадали,
Ну    а    вам    лиш    раз    на    рік
Трохи    їсти    дали,
Як    не    мили    би    ніколи
І    не    лікували,
Лише    глиною    чи    шутром
В    сніг    та      дощ    латали.
Якщо    б    фурами    товкли    вас    
Та    й    ще    тракторами,
Чи    не    були    б    ви    горбаті
Й    пориті    ямами?
Ви    кленіть    отих    злодюг,
Що    крадуть    щоденно,
Через    яких    ви    і    ми
Отакі    нужденні.
Відучіть    нарешті    красти,
Або    поміняйте,
І    тоді    не    будем    з    вами
Отак    бідувати!
     4.6.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2018


Перший цвіт.


Усіх  невдач  щезає    гніт
І  всі    образи    вмить    пройдешні,
Коли    побачиш    перший    цвіт
На    молодесенькій    черешні,
І  серцю    віриться    чомусь,
Що    з    часом    скажуть    онучата,
Який    був    добрий    наш    дідусь,
Що    посадив    нам    деревцята.
Й    щороку    кожної    весни
У    кожній    квіточці    й    плодині
Вже    будуть    бачити    вони
Моєго    серденька    частину.
                 22.4.2018..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018


Як легко впасти.

Як    часто    впасти    мож    в    житті
Під    тягарем    чужої    кривди,
Чи    від    своїх    гріхохотінь,
Які    розсудком  не    спинив    ти.
Так    легко  впасти,    та    притім,
Важливо    сил    знайти    піднятись,  
Бо    в    цьому    хаосі    людськім
До    смерті    можуть    затоптати...
                       23.4.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018


Старість.


Спотворене    тіло    роками,
Обличчя    порізане    болем
І    врода,  розмита    сльозами,
Що    вже    не  цвістиме    ніколи...
Чи  наші    це    гріхопадіння
Під    ноги    нас    кинули    карі,
Чи    просто      нема      в    нас    спасіння
Від      страти,    що    зветься    "старість".
Хапає    нас,  наче    намисто
Своєю    холодною    тінню
Й    кидає    вже    висохше    листя
У    вир    небуття    та    тління...
                                                         15.4.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787968
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2018


Щастя-нещастя.


Випитує    Галя    Таню:
-Ну    як    твоя    доня?
Чи    щасливо    в    неї      склалась
Сімейная    доля?
-В  неї    гарний      чоловік,-
Хвалиться    Тетяна
Й    вона    "  в    щасті    купається",
Як    пиріг    в    сметані:
Він    за    неї    варить    їсти,
В    хаті    прибирає,
Сам    корову    навіть    доїть,
І  грядки    сапає!
-А    як    син    твій    поживає?
Питається    Галя,
-Ну    а    син,  як    на    каторзі,-
Таня    заридала.
-Він    за    жінку    варить    їсти,
В    хатах    прибирає,
Сам    корову    бідний    доїть,
Ще  й    грядки    сапає...
                                                       16.4.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018


Воскресіння.


Ісус  пройшов    свій    хресний    шлях
І    переміг    окови    смерті,
Стерпівши    біль,  здолавши    страх,
Людської    зради    круговерті.
А    скільки    ще    Вкраїні  йти
Своєю    хресною    ходою
І    хрест,  страдаючи    нести,
Омитий    кров'ю    та    сльозою?
Ще    скільки    Юдів      буде    тут,
Які    продались    за    копійку
І    під    лукавий    словоблуд
Деруть    останнюю    свитинку?
Котрі    "Осанна"    їй    гудуть,
По    трупах    повзучи    до    влади,
А    потім    судять    і    плюють
І    забивають    цвяхи    зради.
І    доки    будем    ми    мовчать
І      за    обставини    ховатись,
Коли    на    наших    вже    очах
Ведуть    Вкраїну    розпинати.
А    скільки    ще    Вкраїні    раз
Треба      розп'ятою    померти,
Щоб    зрозуміли    ми,  що    час
Її    спасати    вже    від    смерті.
                       10.4.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018


П'ють.


Сидять    і    п'ють,  і    п'ють,  і  п'ють,
Закусуючи    пустослів'ям
І    поступово      всі              стають
Тупим,  безликим    поголів'ям.
Тих    декілька    хвилин    життя,
Що    залишилося    ще    жити,
Зливають    їх    без    вороття
В    стакан,    залежністю    накритий.
А    під    ногами  -  плач    дітей,
Дружини    відчай    і    надії,
Шматки    розтрощених    ідей,
В    горілці    втопленії    мрії.
Сидять    і    п'ють,  встають    і    п'ють,
Закусують    сльозами    й    горем,
Нечистій    душу    продають
І    з    нею    світ    ганьбою    орять.
Щодня    на    самострату    йдуть
Скрізь    сміх,    із    спраглими    очами
Й    ніщо    не    бачать    вже,  лиш    п'ють
І    заживо    стають    мерцями.
                                   24.3.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2018


Цікава мода.


Катерина    і    Олена
Набирали    воду
Й    емоційно      говорили
Про    нинішню    моду:
-Ну    скажи,    хіба    то    файно  -,
Почала    Олена,
-Що    тепер    всі  мужики
Ходять    неголені?
Я    би    ті    не    бриті    писки
За    вуха    хапала
І    від    сажі    баняки
Ними    пуцувала...
Бороди    позапускали,
Як    цапи    клапаті,
Що    від    них    мож    зі  страху
Інфаркта    дістати.
-Ну    а    я,-    буркоче      Катя
Била    би    до    смерти
За    ту    моду,    що    то    ходять
У    штанах    подертих!
Світять  дурні    між    людьми
Голими    литками,
Якби    вони    десь    у    лісі
Жили    між    вовками.
То    колись  такі    подерті    Жебраки    ходили
І    по    людях    кусень    хліба
З    голоду    просили...
Або    то    що    ходять    лисі  -
Теж    не    до    вподоби,
Бо    йди    знай,    чи    не    облізли
Від    йкоїсь    хвороби?
Та    вже    байка,  що    то      ходять    
Подерті    й    не    бриті,
Щоб    лиш    мода    не    настала
Ходити    й    не    митим.
Бо    тоді    вже    би    прийшлося,
Жіночко,    щоразу
Виходити    межи    люди
У    противогазі.
...Отака  то    штука    мода  -
Для    когось,    мов    сонце,
Ну    а    декого    нервує,
Як    більмо    у    оці.
                           22.3.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018


Лелеки.


Хто    вам    сказав,    лелеки,
Що    у    нас    вже    тепло,
Що    ви    примчали  здалека
У    своє    рідне    село?
В    нас    тут    сніги    по    шию,
Безладу    заметіль,
Бурі    брехливі      виють
Поміж    холодних    тіл.
Сонця    не    видно    зовсім
Із    під    злодійських    хмар,
Блудимо    ми    ще    й    досі
У    кучугурах    чвар.
Але    курличуть    птахи
Із-  поміж    холодів:
-Ми    не    здамося    страху,
Бо    тут    наш    рідний    дім,
Світ    розігрієм    разом
Сонцем    своїх    сердець
І    аж    тоді    відразу
Прийде      зимі    кінець.
                     21.3.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018


Щастя.


Ну    не    треба    на    нещасну
Долю    нарікати
Треба    лише    вміти    щастя
В    житті    помічати.

От  скажіть    хіба    не    щастя
Що    ми    ще    живі    є,
Ще    щось    маєм    трохи    їсти,
І    сміятись    вмієм?

Чи    не    щастя,  коли    лікар
Приписав        вам    ліки,
Й    вони    хоч    не    помогли,
Та    не    вснув    навіки?

А    чи    нам    не    пощастило
Капітально,  братці,
Що    в    нас    газ    лише    по    7,
А    не    по    сімнадцять?

Що    колеса    не    відпали
Й    не    дістав    струс    мозгу,
Як    заїхав    на    машині
На  нашу    дорогу?

Чи    не    щастя    як      з    роботи  
Прийшов    швидше    трішки
І    не    застав    жінку    з    кумом
У    своєму    ліжку?

Як    якоїсь    ковбаси
Стлумив    кусень    грубий
І    ніщо    не    заболіло,
І    не    врізав    дуба?

Це    ж    є    щастя,    як    на    сцені
Ти    людям    співаєш,
Й    вони    за      це    аплодують,
А    не    чимсь    кидають.

І    такого    щастя    в  нас
Насправді    багато,
Лише    треба    научитись
Його    помічати.

Бо    найбільше    в    світі    щастя
Й    найцінніше    диво,
Коли    ти    себе      умієш
Вважати    щасливим.
         21.3.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2018


Теми.


Отак    собі    нераз    "клепчу":
-Пиши    краще,  брате,
Про    жіночі    уста    й    плечі,
Про    наші    Карпати,
Опиши    як    в    небі    синім
Сонечко    сіяє,
Як    у    гаю    на    калині
Соловей    співає.
Ну    нащо    тобі    чіплятись
Злодюжні    отої?
Їм    глубоко    наплювати
На    тявкання    твоє.
А    їм    колись    писня    оця
Може      й    надоїсти
І    від    тебе    залишиться
Лише    мокре    місце.
Але    ж    як    мовчати    можем,
Чи    ж  не    гріх    боятись,
Коли    сміє    прийда        кожна
Народ    обкрадати?
Ну    як    мож    нам    сонетами
Присипляти    совість,
Коли    зради    багнетами
Б'ють    гетьмани    нові.
Бо    допоки    буде    й    далі
"З    краю      наша    хата",
Будуть      нас    оці    вандали
Підло    обкрадати
І    залишимося,    браття,
Далі    жебраками,
Пошматовані    на    клапті
Різними    панами.                                                        16.3.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018


Світлій пам'яті Диндин Д. І.


...І    знову    продзвенів    шкільний  дзвінок,
І    учні    в    класі    вчительку  чекають,
Але    вона    не    прийде      на    урок  -
Її    в    раю    вже    ангели    стрічають.

Від    втрати        біль    не    залікує    й    час,
Бо    важко    в    це    повірити    зуміти!
Вона    ж  недавно    ще    ішла    до    нас,
Щоб    частку    серця    кожному    вділити,

Вона,    мов    мама,    ніжністю    й            теплом
У      кожне    серце    засівала          мрію
Про    світлу    долю,  виткану    добром,
Про    успіхи,  про    щастя    та    надію.

...Нажаль,    глуха    хвороба    до    благань
Дітей,    внучат,  учнівської  молитви
І      навіть    сльози    матері    ридань
Її,  нажаль,    не    в    силі    зупинити.

Але    навік      залишиться    вона
Безмежжям    щирості    в      людських    серцях    і    долях,
І    буйноцвітом    з    її    зерен  -  знань
З    любов'ю  до    життя,  людей    та    школи.

...І    знову    продзвенів      шкільний      дзвінок,
А    учні    в    класі    вчительку    чекають,
Хоч    знають    не    прийде    вже    на    урок,
Та    все    ж    в    вікно    в    надії    заглядають...
                                 14.3.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018


Інфляція.

Хтось    з    міністрів    на    токшоу
Вперто    став    казати,
Що    інфляція    мішає
Нам    піднять    зарплати,
Бо    будуть    зростати    ціни    
На    усії    крами
І    ми    станем    через    неї
Навпаки    драбами.
Та    коли    свої    зарплати
Збільшують      керони,
До    багато    сотень    тисяч,
Чи    й    до    міліона,
То    інфляція    мовчить,
Ціни    не    здіймає
І    отих    зарплатищ    їхніх
Мов    не    помічає.
А    підніміть    нам    зарплати
Теж    до    тисяч    двісті,
Може    ціни    зостануться
Теж    стоять        на    місці,
Може    тоді    лиш    лютує
Інфляційне    диво,
Як    зарплату    піднімають    
Лиш    на    пару    гривень.
                                           7.3.2018.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018


Мітинг.

І    свистали  і    ревіли
І  "ганьба"    кричали,
А    вони  із    своїх    вікон
Над    нами    сміялись:
-Ви    кричіть,  гудіть,  пищіть
Як    миші    в    шуфляді,
А    ми    зробим,    що    захтіли,
Бо    ми    є    при    владі
Й    вся    поліція,  міністри,
Судді,  прокурори,
Не    задумуючись,    роблять
Те,  що    ми      говорим.
А    як    сильно    нас    "достануть"
Ваші    заворушки,
Ми    дамо    команду  "фас"
"Беркуту"    й    "тітушкам".
А    ті    хлопці    вас    "порвуть",
Як    котяра    сало.
Деякі    ще    на    Майдані
Вам    "тягла    давали".
Бо    ми    всі    тут    перевжно
Пацани    конкретні
Й    не    дозволим    вам    робити
Те,  що    попередні...

Та      забулися    й    оті
Чинуші      пихаті,
Що    нас    може    тут    зійтися
Ну    дуже    багато.
І    тоді    їм    не    поможуть
"Беркут"    й      тітугани,
Й    будуть    звідси    "рвати    кохті",
Як    недавно    янек.
                           31.1.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2018


Герої Крут.


А    ми    ішли    у    бій    такі    ще    юні
Крізь    заметіль    крутянської    зими,
Бо    знали    на    Вкраїну    знову  суне
Нашестя    більшовицької    чуми.
Хай    нами    прикривали    свою    втечу
Вожді,  що    край    не    здатні    боронить,
Та    знали    ми,  лиш    наші      юні      плечі
Вітчизну    нашу    зможуть  захистить.
Постріляні,  порубані,  побиті,
Копитами    потоптані,  мов    цвіт
Під    гімн    ми    піднімались    гордовито,
Бо    дух    наш    був    твердіший    за    граніт.
Постріляні,  порубані,  побиті,
Питаєм,  чи    з    віками    не    зітлів
Той    дар    свій    край    без    користі  любити
І    стать    з    мечем    супроти    ворогів?
Бо    знов    через    століття    та    ж    руїна,
І    влада    в    спруті    непорозумінь,
Та    мусите    спасати    Україну
Як    ми    колись,    для    нових    поколінь.
                           29.1.2018.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018


Самотність


Кутя    холодна    вже    давно,
Різдвяна    свічка    догорає,
А    мама,  вп'явшись    у    вікно,
Дітей    в    надії      виглядає.

Та      син    десь    в    Польщі    діточкам
На    їх    навчання    заробляє,
Дочка    у    Австрії    панам
За    гроші    хату    прибирає.

Син    другий      фурою    застряг
Десь    у    засніженому    Відні
І    зі    сльозами    на    очах
Різдво    святкує    у    кабіні.

Бо    то  такий    вже    прикрий    час,
За    щось    же    жити    вони    мусять,
Та  хоче    вчути    ще    хоч    раз:
"Христос    рождається,  матусю!"

Самотність  -  найлютіший    кат,
Чекання  -    мука    настрашніша
І    вже    не    хочеться      й    тих    свят,            
Якщо    воно    без    найрідніших.              
...Кутя    холодна    вже    давно
І    вже    давно    в    хатині    темно,
А      мама    дивиться    в    вікно,
Хоч    сльози    шепчуть      що  даремно...
                     15.1.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018


"Спеціаліст"

Розболілось    Вову    вухо,
І    то    не    на    жарти,
Якби    гупав    в    ньому    лом,
Або    перфоратор.

Він    зайшов    у    кабінет,
Дочекавшись    черги,
Й    там    знайомий    фахівець
Вислухав    всі    скарги,

І,  обстеживши    його
Чуйно    і    старанно,
Написав,  що    треба    "взяти"
У    аптеці    в    Ані.

Та    за    тиждень    знову    Вова
Скиглить    в    кабінеті,
Що    не    дали    позитиву
Ті    медикаменти.

Повернув    у    «друге    русло»
Доктор    лікування
Й    наказав    купити    інші
Препарати      в    Ані.

Цілий    тиждень    капав    Вова
Ці    мікстури    в    вухо,
Але    біль    не    пропадав
Й    не    більшало    слуху.

Знов    оглянув    лікар    вухо:
-Я    тут    ніц    не    бачу,
Й    ти    тепер    Володя,    мав    би
Чути    вже    добряче!…

-То    по    твому,-  "шипить"    Вова,-
-Я    щось    «химерую»?
Ти    нічого    тут    не    бачиш,
А    я    ніц    не    чую!

Мусів    Вова    вже    до    інших
Лікарів    звернутись,
Які    змогли    біль    "прогнати"
І    слух    повернути.

А    мораль    отут    проста:
Якщо    хтось    бездарний-
Не    поможуть    ані    гроші,
Ні    стосунки    гарні.
                                     11.8.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018


Абонплата


У  краіні  крик  та  гнів,
Що  аж  страшно  спати,
Бо  узяв  хтось  та  й  "вчудив"
За  газ  абонплату.
"Возмутивсь"  прем'єр-міністр:
-Як  могло  так  статись?
То  лише  НКРЕ
Це  могла  "встругати".
Та  глава  НКРЕ
Почав  боронитись:
-Це,  міжіншим,  нам  кабмін
Так  казав  зробити!
А  прем'єр  аж  "закипів":
-Ви  не  є    "під  нами"  
Й  що  то  ви  таке  "плетете",
Як  п'яний  ногами!
Врешті  втрутивсь  президент:
-Хто  б  не  "напартачив",
Та  щоб  тоі  абонплати
Місяць  я  не  бачив!
-Це  усе  рука  Москви,-
Хтось  почав  судити,
Другі  плачуть,що  то  НАТО
Це  могло  зробити.
Але  деякі  кияни
Нам  розповідали
Що  над  Києвом  недавно
НЛО  кружляло.
Тож  ,  напевно,  що  то  ці
Марсіяни  кляті
І  "  забацали"  оцю
За  газ  абонплату.
Бо  хіба  лише  чужинці
З  далеких  галактик
Із  чужим  народом  можуть
Таке  витворяти.
               5.4.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2017


Обґрунтування.

   
Знов    міністри    сотворили
В    нас    цінозростання,
Щоб    було    економічне
В    них    обґрунтування,
Газ    і    світло    європейські
Ціни    мусять    мати,
Бо    інакше    фірми    можуть
Жебраками    стати.
Подорожчали    продукти
І    вироби    з    тіста,
Щоби    було    чим    платити
Зарплату    три    двісті.
Та    задав  би    я    міністрам
Просте      запитання:
-А    яке    в    зарплатах    наших
Є    обґрунтування?
Бо    виходить,  згідно    них,
Ви    такої    думки,
Що    нам    досить    кусень    хліба
І    від    сала    шкурки.
Згідно    ж    ваших,    ви    чомусь
Вартуєте        більше:
Супервілли,  «мерси»,  яхти,
Капці    найкрутіші.
Та    посмію    нагадати
Що    ми    теж    є    люди
Й    хочем    їсти    те,  що    й    ви
І    кататись    всюди.
Щоби    наших    зарплатят
На    ліки    хватало,
Щоб    ми    також    на    Канарах
Пуза    вигрівали.
Щоб    зарплати    наші    були
Не  ганьба    й    знущання,
А    було    економічне
Й    в    них    обґрунтування!
                                       28.2.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721262
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 02.03.2017


Урожай

Питається    кум    Василь
У    кума    Гаврила:
-Чи    в    вас    файно    того    року
Бульбиця    вродила?
Кум,  вдоволено    всміхнувшись,
Відповів    поволі:
-Ой,  вродила,  кумасику,
Така,  як    ніколи!
Посадив    один    мішок
І    один    вкопав,
Так    що,  куме,  ні    один
Бульбан    не    пропав.
         28.1.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714984
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.01.2017


Мисливець.

                           
-Де    ви,  куме,  цілий    тиждень
Знову    пропадали?
Питається    кум    у    кума,
Чмакаючи      сало.
-Я    ходив    на    полювання,
Та    забув    патрони,
Втік    на    дуба    від    вовків
Й    сидів,  як    ворона.
-Ну    а    що    ж    ви,-  кум    питає
Там    їли    і    пили?
А    кум    тихо:  «Мені    жінка
Із    дому    носила…
-Ну    а    що    вовки    казали?-
Кум    торочить    далі,
-Лиш    на    жінку    подивились-
Як    дурні,  втікали.
               28.1.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714983
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.01.2017


Синоптик.

                       
Де    подівся    той    синоптик,
Який    хляпав    писком,
Що    холодної    зими
Не    буде    і    близько?
Що    будуть    за    цілу    зиму
Пару    днів    з    морозом,
А    в    остальні    мож    ходити
Мало    що    не    босим.
Я    послухав    та    й    купив
Холодніші    капці,
Тепер  мені    відмерзають
Від    холоду    пальці.
Йду    по    місті,  підскакую,
Трясусь    від    морозу
Й    кляну    того    синоптика
Й    ті    його    прогнози!
Я    б    його    надвір    за  вуса
Волік,  аж    би    плакав,
Най    би    видів,    чи  то    мороз,
Чи    що    він    патякав.
Добре,  що    хоч    не    купив
Жінці    такі  ж  самі,
Бо    його    би    травматолог
Склеював    кусками,
Бо      вона    б    йому    брехню
Ту    не    дарувала
І    в    Києві,  чи    у    Львові
Його    відшукала.
Він    пролив    би    неборака
Гіркенькії    сльози
Й    вже    б    ніколи    не    казав
Брехливі    прогнози.
                   17.01.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712808
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.01.2017


"Слуги народу"


Тільки    вибори    підходять  –
Телешоу    всі    гудуть:
«Депутат  –  слуга    народу!»
«Наш    народ  -  господар    тут!»
Може    когось    то    здивує,
Та    чомусь    в    нас    навпаки,
Бо    господар    цей    бідує,
Ну    а    «слуги»    в    нас  –  панки.
У    «слуги»  –  у    перлах    пальці,
Він    купається    в    «баблі»,
А    газда    в    гуманітарці
Ледь    нашкрябує    на    хліб.
Не    за    це    Майдан    життями
Заплатив    сповна    колись,
Щоб    господар  був  –  як    наймит
У    «слуги»,  що    пан    зробивсь?
                         16.01.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712609
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 16.01.2017


Новорічний концерт


Випили    на    Новий    рік,
Настрій    гарний,  звісно,
Й    захотілося    почути
Новорічну    пісню.
Телевізор    увімкнув
На    концерт    святковий
Й    бачу,    хлопці    щось    «лабають»
На    російській    мові.
Я    подумав,  що    попав    
На    канал    російський,
Чи    утрафив    випадково
На    сепаратистський.
Увімкнув    канали    інші
І    там    справи    кепські,
Таке,  ніби    я    дивлюся
Огоньки    совєтскі!
Я    подумав,  що    я    може    
Маю    амнезію
І    якось    воно    так    сталось,
Що    я    у    Росії.
Та    уважно    роздивився,
Ні,  я    в    себе    вдома,
Ось    мій    кум    собі    розлігся
На    дивані    мому,
Та  й    артисти,  придивився,
Також    українські,
То    чому  ж    вони    «поют»
Пісеньки    російські?
Чи    то    може    для    Путіна
Співають    так    клоьово,
Чи    отим    сепаратюгам
На    їх    рідній    мові?
А    коли    для    українців,
Артисти    шановні,
Заспіваєти    концерти
Україномовні?
Сквльки    треба    заплатити
Вам,  зірки    преславні,
Щоби    то    ви    заспівали
Й    на    нашій,    державній?
Та    невже    за    стільки    років
Ненька-Україна
Не    вартує,  щоб    звучала
Наша,  солов’їна?!
                   4.01.2017.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017


Допит-шоу.

               
Певно    наші    можновладці
Почали    вважати,
Що    ми    якісь    недоумки,
А    чи    варіяти.
Бо    інакше    що    гадати
Після    того    шоу,
На    якому    Янукович
Допитувавсь    знову.
Ну    невже    вони    гадали,
Що    ми    будем    ждати,
Як    він    почне    сам    себе
Катом    називати,
Або    що    він    би    «нашкріб»
В    собі    честі    й    сили,
Щоби    здати    отих    «псів»,
Що    йому    служили.
Він    «балдіє»    у    Росії
За    грошики    наші
І    плював    на    вас    із    нами,
Й    на    вироки    ваші.
Треба    було    не    давати
Йому    драпанути,
Щей    з  собою    всю    казну
Нашу    потягнути.
А    тепер    нащо    ті    шоу
І    оті    дебати?
То    таке    як    після    бою
Руками    махати!
         2.01.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709900
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 02.01.2017


Косметика


-Ти    чого    на    мальовидла
Стільки    «жреш    бабосів»?
Я    з    тобою      піду    в    жебри,-
«Клепче»    Любі    Йосиф.
-Бо    якщо    би    ти    побачив,-
Каже    хитро    Люба  ,
-Без    косметики    мене  –
Зразу    б    «врізав    дуба»!
                         27.12.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709194
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.12.2016


Щастя

                                                 
-Певно    буду    розводитись,-
Бідкається    Боря,
-Бо    півроку    вже    зі    мною
Жінка    не    говорить.
-Ти    здурів,  чи    перепив?
Здивувався    Вася,
-Ти    не    думай,  що    знайдеш
Ще    раз    таке    щастя!
             29.12.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709193
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.12.2016


Ялинка

Гриць    ялинку    у    вітальні
Встановити    хоче,
Та    вона    весь    час    паде,  
Якби    хто    наврочив.
Ну    а    жінка    «підмахнула»,
Зайшовши    в    кімнату:
-В    тебе    навіть    вже    ялинка
Не    хоче    стояти!
                           9.12.2016.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705650
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.12.2016


Молоко

                               
Оженивсь    Іван    і    дзвонить
Через    рік    матусі:
«В    нас    недавно    народився
Синочок    Петрусик,
Та    Наталочка,    нажаль,
Молока    не    має
І    сусідка  -  негритянка-
Дитину  плекає.
Та    у    тому    молоці
Є    такі    гормони,
Від    яких    і    наш    синочок
Став    як    негри    чорний.
Ну    а    мама    йому    каже:
-В    мене    теж    так    сталось,
Що      козячим    молоком
Трьох      вас    годувала,
Та    родилися    нормальні
Усі,  слава    Богу,
Лиш    в    одного    тебе,  сину
Чось    виросли      роги.
               3.12.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704530
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.12.2016


Шатун

-Аж    тепер    настав    нарешті
Спокій    в    нашій    хаті,-
Розказує    на    роботі
Петро    Волохатий.
-Раньше    жінка    скандалила
Часто    по    пустому
Й    такі    були    крики    в    хаті,
Як    у    тім    дурдомі!
Та    якось    Вован    Шатун,
Сусід    сто  кільовий,
Залетів    у    нашу    хату
Й    нас    потовк    до    крові.
Ще      поклявсі    язики    
Нам      повідрізати,
Якщо    будемо    сварками
Не    давати    спати.
Тепер    роблю    всьо,  що    хочу.
Жінка    щось    лиш    пискне  –
Кажу,  що    прийде    Шатун
І    «начистить»    писки.
Такой    добре    по    сусідству
Варіята    мати,
Щоби    було    ким    постійно
Когось    присмиряти!
         20.11.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701995
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.11.2016


Метафори


Дорікає    на    дивані
Соломія    Яші:
-До    весілля    метафори
Ти    вживав    інакші.

Була    зіронька    я    в    тебе,
Сонечко    гаряче,
А    тепер    лиш    називаєш
Мене    словом    «зайчик».

Ну    а    Яша    романтично:
-Розумієш,  мила,
Бо    колись    ти    від    кохання,
Мов    зоря    світилась,

А    тепер,-  продовжив    Яша,
Подивившись    в    очі,
-Ти    лише    тоді    сіяєш,
Як    «капусту»    хочеш.
     13.11.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700586
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.11.2016


Хитра хвороба

                           
Взялися      останнім    часом
Керівні    особи
Все    частіше    «залягати»
На    страшну    хворобу,

Через    яку    їм    раптово
«Відказують»    ноги
І    вони    самі    ходити
Вже    «не    мають»    змоги.

Але    та    страшна    хвороба
Їх    тоді    вражає,
Коли    злочин    чи      крадіжку  
Хтось    із    них    вчиняє,

І    лише    повістку    в    суд
Судді    їм    вручають,
Всі        в    візочки    інвалідні
Вмить    «пересідають».

Та    чому    не    гнулись  ноги
І    зле    не    ставало,
Коли    гроші    народнії
Нагло    розкрадали?!

І      не    треба    комедії,
Панове,  «стругати»,
Бо    й    насправді    отаке
З    вами    може    статись.

І    колись    покрутить    дійсно
Руки    й    ноги    ваші,
Як    будете    й    далі    красти
Народнії    гроші.

Бо    згадайте,  як    колись
Вас    навчали    в    школі,
Що    не    падуть    людські    сльози
На    землю    ніколи.
                     26.9.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690965
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.09.2016


На морі

                                 
А    по    морі    хвилі,  мов    по  долі    щастя:
То    штормить    під    вечір,  то    на    ранок    штиль,
І    важливо    в    спів    їх    в    унісон    попасти,
Щоб    не    обірвався    плин    життєвих    миль.

Ще    важливо    знати,  що    пливеш    ти    вірно,
Зі    шляху    не    збили    течії    спокус,
Чи    твої    бажання    нереальні    в    міру,
Й    не    ведуть    в    безодню    твій    життєвий    курс.
                                                       20.08.2016.    Лазурне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687483
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2016


Прощання з морем

       
Мільйони    людей    біля    моря
Мільйони    своїх    бажань
В    надії    серцями    говорять,
Зросивши    сльозами    бажань.

Мільони    монеток    мрії
Ховають    хвилі    щодня,
Даруючи    їм    надії
В    згасанні    останнього    дня.

А    море    кроки    ніжно
Цілує    останній    раз
І    хвилями    шепче    втішно,
Що    вічно    чекатимуть    нас.
                           23.8.2016.  Лазурне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016


Останні акорди


Останні    акорди  пісні    про    море…
Вони    не    мінорні,  але    й    не    мажорні,
Це    щось    між    сльозою    радості    й    горя,
Неначе    слова,  які    не    говорять.

Останні    акорди,  але    без    кадансу,
Бо    ще    звучатимуть    в    обрію    часу,
Як    спогадів    клавіші    в    пошуках    тем
Народять    у    серці    ноти    та    щем.

Останні    акорди  пісні    про    щастя,
Яке    ми  посміли    в    долі    украсти
Поривами    грішними    тіл    і    думок,
Реальністю    змите,    наче    пісок.
                           25.08.2016.  Лазурне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016


Європейське

Вихвалявсь    один    політик
Що    не    все    в    нас    кепсько
Й    поступово    все    стає
У    нас    європейське.
І    правий    він  –  наші    ціни
В    аптеках    і    шопах
Такі    самі,  а    то    й    вищі,
Аніж    у    Європі.
Гордість    груди    розпирає
Що    і    на    газ    ціни
Десь    приблизно    такі    самі
Як    в    Бордо    й    Афінах.
Одяг    також    європейський,
Дешевий    і    гарний,
Не    біда,  що    переважно
Він    гуманітарний.
Депутати    споживають
Усе    єврокласу,
Правда,  часто    поведінка
В    них,  як    в        папуасів
І    чомусь    їм    дуже    важко
Основне    «догнати»:
Що    в    нас    мали  б    європейські
Бути    і    зарплати.
       20.7.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679858
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.07.2016


Спогад

                                     
В    віночок    літа    спогади    вплелися
І    кличуть    на    загублені    стежки,
Якими    ми    закохані    неслися,
Сп’янівши    лиш    від    дотику    руки.

На    тих    стежинах    зоряніють    квіти,
Які    я    крав    у    літа    у    букет
І    ним    тоді    ми    тішились,  мов    діти,
Кружляючи    кохання    менует...

Пташки    дарують    пелюстки    мелодій,
А    вітер    їх    сплітає    у    пісні
І    може    біля    мене    ти    сьогодні
Тихенько    ляжеш    між    квітки  рясні.

Дарма    пісні    згубили    ми    по    світі
І    вже    калина    майже    одцвіла,
Про    все    нам    нагадають  наші    квіти,
А    сонечко    позичить    нам    тепла.
                               2.07.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016


Чоловікозамінники

           
Докучає      запитанням
Катерина    мамі:
-От    скажи,  чому    не    вийшла  
Ти    удруге    заміж?

Ну    а    мама,  посміхнувшись,
Сказала    дитині:
-От    дивися,  в    нас    є    пес,
Що    гарчить    щоднини,

Є    папуга,  що    за    мною
Тупо    повторяє,
В    хаті  є    камін,  який
Дим    на    нас    пускає,

Є    ще    кіт,  якого  лихий
Десь    ночами    носить…
Й    ти    вважаєш,  що    нам,  доню,
Оцього    не    досить?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675926
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.07.2016


Вдалий подарунок


Вихвалялись    чоловіки
Якось    при    горілці,
Які    вони    дарували    
Подарунки    жінці.

Вітя    віник    дарував
В    минулому    році,
Міша    плащ    гуманітарний
І    нові    гумовці.

-А    я    своїй    цього    літа,-
Похваливсь    Андрійко,
-Купив    дуже    дорогу
На    курорт    путівку,

Й    не    шкодую,  що    на    неї
Бабла    стратив    сила,
Бо    вона    мені    цілком,    
Хлопці,      окупилась!..
.
-Що    здорова    жінка    стала?
Поцікавивсь    Міша,
-Та    ні,  вона    вже    до    мене
Не    вернулась    більше!..
                                       18.06.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016


Ненажери


Прийшов    Петро    у    неділю
До    кума    Гомілки,
Щоби    разом    зняти    пробу
З    його    «калганівки».          

Там    вони    «дегустували»
Напій    лікувальний,
Коментуючи    події,
Тепер    актуальні.

-А    скажіть    мені,  кумасю,
Якої    «холєри»
Яценюк    ся    не    вступає
З    посади    прим’єра?

А    чи    то    він    «дурку    гонить»,
Чи    не    «доганяє»,    
Що    від    його    «керування»
Скоро    поздихаєм?

-  Нагадайтесь,  як    ми    колись,-
Мовив      кум    невдовзі,
-Годували    разом    свині
В    совєтскім    колхозі,

Пам’ятаєте,  там    був
Кнурюк    ненаситний,
Що    сам    хотів      пережерти
Увесь    чир      з    корита?..

Як      ви    його    від    корита
За    хвіст    волочили,
І    граліма    по    риляці
Й    дупі      «молотили».

Та      кнурюка    від    корита
«На    грам»    не    вступивсі,
І        сам    тлумив    усю    «хавку»,
Поки    не    вдавивсі…  

Отак,  куме,  й    можновладці
Хапають    багато,
Забуваючи,  що      може
Їм    то    в    горлі    стати!
                                 6.04.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657967
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 07.04.2016


Офшори


Питається    у    сусідки  
Цікава    Федора:
-Поясни    мені,  Олено,
Що    таке    «офшори»?

Призадумалась    сусідка
Та  й    її    питає:
-Чи    ти    знаєш    куди    гроші
Чоловік    ховає?

-Та    деякі    його    «точки»
Вже    мені    відомі:
У    кльозеті,  у    стодолі,
У    дуплі    старому…

-Так    от    якраз    ті    «заначки»,
Щоб    знала,  Федоро,
Олігархи    називають
Культурно    «офшори»,

І    так    само,  як    від    тебе
Твій    коханий    Бодя,
Теж    безсовісно    «офшорять»
Гроші    від    народу    .
                                       7.4.2016.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657964
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 07.04.2016


Подяка прим'єрові



Дякуємо    вам,  шановний
Арсеній    Петрович,
Що    створили    нам    життя
Таке    «пречудове».
Що    зимою    в    хаті    ходим
В    валянках    й    куфайці
І    до    ложки    примерзають
І    язик    і    пальці.
Що    у    «кошику    споживчім»  
Вода    й    хліба    трошки,
І    мусимо    одівати
Чужі      «недоноски».
Дякуєм    за    ваші    ціни
В    аптеках    на    ліки,
Через    які    мусим    бути
Хворі    та    каліки.
За    зарплати    ви    подяку  
Також    заслужили,
Щоб    ви    на    таку    ж    «ганьбу»
Аж    до    смерті    жили!
…Але    всі    оті    проблеми
То,  по    суті,  «байка»
Й    ми    готові  себе    впхати
Ще    у    дві    куфайки,
Замість    хліба    кору    жерти,
Мило  –  замість    сала,
Лиш    щоби    вас    із    прем’єра
Повік      «не    знімали»,
Бо  хто    буде    нам    з    «екранів»
Казочки    «лапшати»,
Як    Вкраїна    буде    з    вами
Скоро    процвітати.
Нам    від    суму  «  дах    поїде»
Й    будем    «вовком    вити»,
Якщо    більше    не    будете
Нас    отим    смішити.
                       19.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645817
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 21.02.2016


Самогонщик

Почав    Мілько    самогонку
Вечорами    гнати
І    успішно    населенню
Реалізувати.
Поки    він    із    натуральних
Гнав    інгредієнтів,
Не    було    відбою    в    нього
Від    вдячних    клієнтів.
Та    захтілося    прибуток
Іще    більший    мати
І    почав    він    в    самогонку
Карбіт    підсипати.
Підросли    його    прибутки
Реально    в    моменті,
Але    й    стали    інтенсивно
Вмирати    клієнти.
Ті,  що    вижили    помстились
За    ту    підлу    справу
Й    написали    в    міліцію
На    нього    заяву.
Мілько    того    не    чекав
Й    міліціонери
У    коморі    знайшли    цукру
Чотири    центнери.
-То    для    чого    у    вас    цукор?-
Ті    в    нього    питають,
-Як    для    чого?-  рявкнув    Мілько,
-То    цукор    до    чаю!..
-Так    багато?-  здивувався    
Найстарший    між    ними
Ну    а    Мілько    в    тому    ж    тоні:
-То    на    цалу    зиму!..
                             28.1.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640497
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.02.2016


Супсидія

                                       
Прийшов    Мілько    восени
До    сестри    й    питає:
-Чувім    людьом    сапсидию
Якус    назначают?
-То    є,  Мільку,  файна    штука!-
Сестра    інформує,
-То    чим    більше    спалиш    газу-
Тим    менше    коштує!
Жарив    Мілько    день    і    ніч,
Всі    в    трусах    ходили,
Мусів    вікна    відкривати,
Бо    поти    залили,
Та    коли    побачив    скільки
За    той    газ    платити,
То    найперше    йому    хтілось
Сестру    задушити.
Мусів    Мілько    за  борги
Корови    позбутись,
Й    про    субсидії    тепер
Не    хоче    і    чути!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639929
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.01.2016


Моя наречена

Поєднали    з    тобою    нас    зорі,
Будем    разом    у    щасті    і    горі,
Поєднала    з    тобою    нас    доля-
Нас    ніхто    не    розлучить    ніколи.
       Поєдналися    наші    стежини-
       Все  в    нас    спільне    тепер    і    єдине,
       Подивися    мені    у    очі
       Бо    сказати    тобі    я    хочу:
                   Приспів
Ти    кохана    моя    наречена,
Ти    найкраща    у    світі    для    мене,
Ти    кохана    моя    дружина,
Я    ніколи    тебе    не    покину.
                                             2
Знай,  кохана    моя    пташко,
У    житті    буде    інколи  й    важко,
Та    кохання    міцне    переборе
Найстрашніше    у    світі    горе.
           Знай,  кохана    моя    Ладо,
           Ні    сльозинки    з    очей  не    впаде,
           Все    життя    я    тобі  і  всюди
           Ці    слова    говорити    буду:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015


Секонд-хенд

         
А    маєм    не    таку    реальність,
Яку    створить    вони    клялись
Тому    і    знову    актуальна
Гуманітарна,  як    колись.

Перебираєм    в    «Секонд-хендах»,
Прикривши    соромом    серця,
Напівпоношенії    бренди
Чи    то    з    живого,  чи    з    мерця.

Та    може    б    й    це  стерпіли    тихо,
Якщоб    із    нами    в    «Секонд-хенд»
Йшли    й  винуватці    цього    лиха-
Наш    керівний    істеблішмент.

А    то    їм    «Dolce  &  Gabbana»,
В    елітних    бутиках    вони.
Не    ми    ж    керуєм    так    погано,
Чом      в    «Секонд-хендах»    тільки    ми.
                                     23.11.1015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623658
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 24.11.2015


Дідусеві повчання

       
Колись    мене    повчав    дідусь:
-Втікай,  онучку,  від    горілки,
Щоб    через    неї    не    позбувсь
Здоров’я,  честі,  друзів,  жінки!

Бо    дуже    хочуть    вороги,
Щоб    ми    спивалися,  «кололись»,
І    зачманілі    не    могли
Про    волю    мріяти    й    боротись.

Та    призабулись    ці    слова,
Я    «щастя»    спробував    хмільного,
Та    лиш    боліла    голова
І    користі    не    було    з      того.

А    скільки    часу    змарнував,
Й,  напевно,  вже    б    не    жив    на    світі,
Якщо    б    прозріння    Бог    не    дав,
Щоб    дідуся    всеж    зрозуміти.

Тож    боляче    тепер    за    тих
Кого    ця    напасть    полонила,
Й    обкрадених    і    молодих
Звела    горілка    у    могилу.

А    ворог    тішиться    тому,
Що    гинем    ми    без    кулі    й    міни,
Бо    буде    легше    так    йому
Знов    поневолити    Вкраїну.

Та    скиньте    з    себе    в    забуття
Кайдани    хмелю    й    насолоди
І    посвятіть    своє    життя
Сім’ї    і    праці    для    народу.
                                             11.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2015


Шматок арматури

«Зчепилися»    дві    сусідки,
Аж    тряслися    мури,
Бо    не    змогли    поділити  
Шматок    арматури.

Хтось    паркан    ним    рятував
Й    від    важкої    долі,
Поржавівши,  він    згинався
До    землі    поволі.

Та    Маргоша    стала    його
З    паркана    тягнути,
Бо    задумала    козу
На    нього    припнути.

А    сусідка    її    дії
Як    теракт    сприйняла,
Бо    ту    ржаву    арматуру
Своєю    вважала.

-Ти    чого    чуже    торочиш?-
Грізно    засичала,-
-То    мій    хлоп    її    запхав…
Я    ще    помагала!

-Що    ти    гониш,-  друга    грізно
Зміряла    сусідку,
Сіпаючи    арматуру,
Наче    дідо    ріпку.

-То    мій    тато    її    бив,-
Далі    «рубанула»,
-Тебе    тоді    ще    в    селі
Й    в    помині    не    було…

І    почали    одна    одну
Різно    обзивати,
«Підмішуючи»    для    ефекту
Чим    раз    більше    матів.

Реготали    з  них    сусіди,
Пси    з    ланців    зривались,
Кури,  яйця      погубивши,
В    курники    ховались.

Та    через    що    було    шоу
Оце    галасливе?
Із-за    шматка,  що    коштує
Вісімнадцять    гривень?

Чи    вартує    той    метровий
Шматок    арматури,
Щоби    потім    рятували
Від    серця    мікстури?

Правду    кажуть,  що    із    мудрим
Погодиш    велике,
А    придурки    за    дрібницю
Наб’ють    собі    пики.
                 7.11.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619186
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.11.2015


Дивний сон

Якось    мені    приснився    сон,
Що    я    живу    в    країні    дивній,
В    якій    шанується    закон
І    перед    ним    усі    є    рівні.

В    ній    справедливий    президент
Й    слова    «на    вітер    не    кидає»,
Ну    а    прем’єр-міністр    бюджет
Безсовісно    не    розкрадає.

Корупції    там    не    бува,
Бо    і    суди    там    не    продажні,
Про    олігархів    не    чувать,
Бо    всі    однаково    заможні,

Бо    не    принижує    народ
Аж    сорок    доларів    зарплата,
І    кожен    може    на    курорт,
На    той,  що    наші    депутати.

В    країні    тій    дешевий    газ,
Щодня    там    ціни    «не    вбивають»,
ДАІ    не    зупиняє    вас,
І    на    «данину»    не    збирає.

За    край      такий    нас    міліон
Йшло    на    Майдан    колись    в    надії!..
Як    жаль,  що    то    лише    був    сон,
Солодкий    сон    про    наші    мрії.
                                     1.11.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617936
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2015


Владі

                                                                               
Обіцяли    ви    Вкраїну    таку    збудувати,
Що    вороги    від    заздрості    будуть    завивати.
І    такі    заможні    станем,  що    у    нашу    хату
Будуть    з    Криму    та    Росії    усі    утікати.
Але    від    цін    та    зарплат,  що    при    вашій    владі
Усі    навпаки    втікають,  гірше,    ніж    від    «Градів».
А    у    Криму    певно    люди    безмірно    радіють,
Що    від    «щастя»    отакого    їх    спасла    Росія.
Й    не  додумався    би    навіть    жоден    кат,  чи    й    Путін,
Щоби    ціни    отакі    на    газ    «довбанути».
Вже    здається    ніби    вас    вороги    заслали,
Щоби    нас    напів-живих    їм    до    ніг    поклали.
Схаменіться    й    нагадайтесь    якою    ціною
Дали    владу    на    Майдані    вам    в    руки    герої.
Бо    заслужить    гнів    народний    і    кару    Господню
Той,    хто    дурить    й      знущається    з    власного    народу!
                                                                                 30.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617236
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 30.10.2015


Не вірте їм!

                                     
І    знов    до  влади    рвуться    багачі
І    поміж    нас    недоїдки    кидають,
Знов    чути    їх    «хвалебнії    плачі»,
З    країни    рай    зробити    обіцяють.

Та    брешуть    підло    псюки,    як    завжди,
Бо    хочуть    владу      у    руках    тримати,
Щоби    на    тлі    розрухи    та    біди
Свої    мільйони    далі    наживати.

Не    вірте    їм    і    голос    свій    за    них
Не    віддавайте    за    ніяку    плату,
Повірте,  в    нас    багато    є    таких,
Що      чесні    і    не    будуть    обкрадати.      
                                                               22.10.2015.                                    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615303
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2015


Лілі Ю.

А    в    небі    зірка    гасне,
Стихає    пісня    серця
І    вечір    передчасно
Хворобою    несеться,

І    листя    вже    додолу
В    безсиллі    опадає,
Душа    ж,  не    чує    болю,
І    радісно    співає…

Чи    так    тобі    судилось,
Чи    за    когось    спокута,
Що    марні    всі    зусилля
Проти    хвороби    люті…
             20.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615019
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.10.2015


Несправедливість

 
Взяла    жінка    зарплатину
Тисячу    сто    двадцять    гривень,
Й  стала    думати-гадати
Що    ж    за    неї    купувати.
Бо    якщо    пальто    придбає-
То    не    купить    дітям    чаю,
Чобіточки    і    книжки,
Шоколадки    й    пиріжки,
Свині    й    кури    «дуба    вріжуть»,
Газ    й    електрику    «обріжуть».
А    якщо    за    газ    заплатить-
То    пальта    не    буде    мати,
Дітям    купить    хіба    чаю,
Свині    й    кури    поздихають…
Підскажіть    же,    депутати,
Як    їй    краще    поступати!
Бо      на    ваші    зарплатини
Ви    купуєте    машини,
Пуза    ніжить    моря    плесо,  
А    їсте    делікатеси.
За    яку    таку      провину
Отакі    нам    зарплатини,
Й    за    яке    добро    і    ласки
Вам    такії    блага    райські?
                                     8.10.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612285
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 09.10.2015