Ірена Смачило

Сторінки (2/137):  « 1 2»

Завжди буду твоя!!!

Далеко  там  за  небесами  
Грає  мелодія  душі.  
Далеко  там  за  морями,  
Лиш  у  цьому  житті.  

Там  за  швидкою  рікою  
Серце  не  може  заснути.  
Там  за  суцільною  темнотою  
Ти  лиш  можеш  світлом  бути.  

Полюбила  -  невинна,  
Забути  -  не  змогла.  
Серце  лиш  до  тебе  лине,  
Я  завжди  буду  твоя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2012


Не зламаєш ти мене!!!!!!!!!!!

Вже  3-тя  ночі,  
А  я  і  досі  в  шоці.  
На  серці  сильно  боляче    
І  душа  мені  щось  шепоче.    

Бачиш,  що  ти  зробив  -  
Не  захотів.  
Мені  ти  обрізаєш  крила,    
А  я  так  мріяла  бути  любима.  

І  знов  у  відповідь  бездушне  «Ні».
Ти  хоч  уявляєш,  що  сталося  тоді  в  мені?    
Запитую,  чому  не  дав  мені  ти  шансу?    
Тепер  моє  життя  немає  сенсу.  

Та,  незважаючи  на  це,    
Не  зламаєш  ти  мене!
Бо  я  добре  знаю,  що  я  хочу,      
І  точно  це  получу.    

Я  -  вперта,  наполеглива,    
Так,  я  така!!!  
Хоч  як  болить  моя  душа,    
Але  все  одно  не  здамся  я!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2012


Завжди буду біля тебе!!!

Серце  тобі  віддала,  
Віддала  тобі  душу.  
Ти  скажеш:  "Навіщо  ти  це  зробила?"  
А  я  відповім:  "Вибач,  милий,  мушу!"  

У  мені  це  все  не  проживе,  
На  самоті  загине.  
А  ти  зігрієш  своєю  любов'ю,  
За  це  я  завжди  буду  з  тобою.  

Хоч  ти  і  не  побачиш,  завжди  буду  біля  тебе,  
Хоч  ти  і  не  відчуєш,  буду  тільки  біля  тебе.  
Тільки  прошу  тебе,  не  дай  серцю  і  душі  
Загинути  у  самоті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2012


Всім для тебе у житті я стану!

Любов  моя  назавжди  вже  з  тобою,
Ти  -  сенс  всього  мого  життя!
Не  знаю,  що  мені  робити  із  собою,
Вже  божеволію  від  цього  почуття!

Знайди  мене  ти  серед  ночі,
І  зірку  з  неба  я  тобі  дістану!
Заглянь  ти  ніжно-ніжно  в  мої  очі,
І  всім  для  тебе  у  житті  я  стану!

Хочеш,  сонечком  тобі  я  посміхнуся,
Легеньким  вітерцем  до  тебе  доторкнуся.
А  хочеш,  сніжинкою  для  тебе  стану
І  на  твоїй  долоні  я  розтану.

Якби  могла  -  для  тебе  все  б  зробила,
Бо  ти  єдиний,  хто  мені  дарує  крила.
Коханий,  чуєш,  я  вже  пропадаю
І,  як  без  тебе  жити  далі,  я  не  знаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2012


Мої думки

Чому  думки  не  дають  мені  спокою?  
Може,  тому,  що  я  живу  одним  тобою.  
Не  можу  викинути  тебе  я  з  голови.  
Ой,  кляті  ці  мої  думки!  

Мучить  мене  це  кохання,  
Буває,  іноді  не  сплю  до  рання.  
І  виривається  все  із  душі,  
Тому  пишу  тобі  оці  вірші.      

Іноді  я  так  хочу  знати...  
Де  ти?  Як  ти?  Що  ти?  
Та  жаль,  я  лиш  це  відчуваю,    
І  що  мені  робити  далі,  я  не  знаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2012


Вперше тобі

Ти  такий  прикольний,
Класний  і  чудовий!
Сподобався  з  першої  зустрічі  мені,
Вже  серце  своє  віддала  б  тобі.
Проходив  час,
На  жаль,  не  об'єднав  він  нас.
Ти  кожен  день  нагадував  про  себе,
На  серці  лиш  радість  була  у  мене.
Кожен  день  був  просто  щастя,
Не  вірила,  що  щось  удасться.
Та  раптом  щез  кудись,
Пропав  ти  десь.
Та  ні,  ти  полюбив,
Оту  єдину  ти  знайшов!
Що  ж  мені  прийшлось  тоді  робити?
Просто  відпустити…
Пообіцяти  собі  завжди  турбуватися  про  тебе,
А  ти  ж  сказав,  що  не  забудеш  і  про  мене.
Хоч  так  серденько  моє  вже  не  боліло,
Бо  завжди  щастя  лиш  тобі  бажало!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2012


" ЗУПИНИСЬ…"

За  вікном  дощ  падає,    
Відчуваю,  що  згораю  я  до  болі.
Потрібний  номер  не  відповідає,
Та  ж  нічого  за  це  не  скажеш  долі.

Зупинись…  Візьми  мене  з  собою!    
Зупинись…  Я  хочу  бути  лиш  з  тобою!!!    

Знову  ніч  прийшла,    
Я  все  ж  не  можу  заснути.    
Усе  темнотою  вона  вкрила,    
Як  же  мені  без  тебе  далі  бути?    

Зупинись…  Без  тебе  я  не  знаю,  що  робити!    
Зупинись…  Без  тебе  я  не  хочу  далі  жити!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2012


Ти або Я…

Ти  або  Я    
Зможем  до  зірок  дістати.  
Ти  або  Я    
Зможем  щастя  відшукати.  

Ти  або  Я    
Зможем  напрям  вітру  змінити.  
Ти  або  Я    
Зможем,  як  ніхто  в  світі,  любити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2012


Хочеться…

Хочеться  тільки  неба...    
Бо  ти  ж  прийдеш  і  землю  принесеш!    
Хочеться  половину  світу...      
Бо  знаю,  другу  точно  ти  знайдеш!    

Хочеться  тільки  дня...    
Щоб  ти  прийшов  -  і  ніч  прийшла.  
Хочеться  лиш  тепла...    
Щоб  ти  прийшов,  і  я  щаслива  була!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2012


Моя нагорода !!!

Чи  пам'ятаєш  останній  день  зустрічі?  
Я  ж  згадую  його  щомиті.  
Весь  час  боляче  стає  мені,  
Чому  ж  це  сталося  тоді?  

У  моєму  серці  ще  не  згасли  сподівання.  
Невже  тоді  ти  не  відчув  мого  кохання?  
Та  ти  пішов,  не  обернувся,  
В  мені  тоді  весь  світ  перевернувся!  

Так  склалося  з  тобою  і  зі  мною,  
І  було  все  цією  весною.  
А  зараз  мучаєшся  тільки  ти  -  та  все  не  те,  
Хоча  мені  сказав:  "Не  муч  себе..."!!!  

А  знаєш,  хочеш  правду?  
Себе  я  зовсім  і  не  мучу.  
Бо  КОХАТИ  ТЕБЕ  -  це  не  мука,  
Лиш  НАГОРОДА  ДЛЯ  МЕНЕ  ВИСОКА!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2012


Так знову хочу…

Так  знову  хочу  заглянути  в  твої  очі,  
У  них  побачити  себе.  
Та  ті  безсонні  ночі  
Ховають  знов  тебе.  

Так  знову  хочу  доторкнутися  до  твоїх  губ,  
Відчути  ніжність  поцілунку.  
Та  ти  зараз  всього  лиш  мій  друг,  
І  не  відчути  мені  більш  цього  дарунку.  

Так  знову  хочу  побачити  твою  усмішку,  
Вона  у  тебе  завжди  позитивна.  
Та  бачу  лиш  твою  сторінку,  
І  все  ж  таки,  яка  я  дивна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2012


Ілюзія весни

Надворі  стало  тихо.  Здавалося  навіть,  що  після  такої  затяжної  зими  ніколи  не  настане  весна.  Так  само  в  серці  Ірен  бушував  затяжний  буревій,  після  якого  обов́язково  мусила      з́явитися  любов.  Деколи  хотілося  все  залишити,  померти  і  не  чекати  цього  прекрасного  почуття.  Ірен  здавалося,  що  воно  вже  ніколи  до  неї  не  прийде.      
   Та  раптом  почав  танути  білий  пухнастий  сніг,  пробилася  перша  травичка  і  побігли  струмочки.  На  деревах  розпустились  бруньки,  і  все  довкола  позеленіло,  залунав  спів  пташок.      
   На  серці  в  Ірен  розтопився  шматочок  льоду,  який  так  довго  з  нею  жив.  Весна  принесла  не  тільки  довгоочікуване  тепло,  а  й  радість  і  надію,  надію  на  краще.  З́явилась  й  надія  на  кохання.      
   Одною  прекрасного  сонячного  ранку  Ірен,  як  завжди,  прогулювалася    парком.  І  раптом  вона  помітила  хлопчика,  який  їй  дуже  сподобався.      
   Він  сидів  на  лавочці  і  щось  слухав  у  навушниках,  очевидно,  якусь  свою  улюблену  музику.  Вона  підійшла  і  спитала:      
«Тут  вільно?  Можна  біля  вас  присісти?»    
   У  відповідь  пролунав  ніжний  голос:    
«Так,  сідайте!»  
   Цей  голос  зразу  полонив  її  серце,  а  очі...які  ж  у  нього  були  очі!      
   Вона  присіла  на  лавочку  і  запитала:    
«А  що  ти  слухаєш?»  
   Він  відповів,  що  любить  спокійну  музику,  бо  треба  інколи  рослаблятися.      
   Ірен  не  могла  й  подумати,  що  вона  його  зустріне,що  він  тут  випадково  сидітиме.  Вони  познайомилися,  хлопця  звали  Юра.  Обмінялись  телефонними  номерами.  Розмовляли,  спілкувались,  сміялись.  Давно  Ірена  не  відчувала  такого  щастя.      
   Почало  вже  сутеніти.  Ірен  треба  було  повертатись  додому.  Вона  попрощалась  зі  своїм  новим  знайомим.      
   Додому  вона  прийшла  щаслива,  нікому  не  розповіла  про  свого  нового  знайомого  і  з  усмішкою  на  обличчі  лягла  спати.      
   Навіть  не  помітила,  як  настав  новий  день.  Раптом  зателефонував  її  новий  знайомий,  він  запросив  погуляти  містом,  бо  дуже  хотів  її  побачити.  Ірен  без  вагань  зібралась  і  прийшла  на  зустріч.Сьогодні  він  виглядав  трохи  по-іншому:  в  руках  тримав  червону  палаючу  троянду,  а  в  його  очах  виблискував    маленький  вогник  кохання.      
   Щодня    Ірен  бачилась  із  Юрою.  Вони  гуляли  парками,  містом  і  спостерігали  за  тим,  як  розцвітає  все  довкола,  і  як  вони  зближаються.  Все  було  прекрасно,  здавалось,  що  ідилія  триватиме  вічно.      
   Ірен  сяяла  від  щастя,  навіть  подруги  її  не  впізнавали,  багато  хто  не  вірив  у  те,  що  буває  таке  кохання.  Та  Ірен  наполягала  на  своєму,  вона  його  любила,  а  до  всіх  інших  їй  було  байдуже.  Минала  весна,  і  наставало  літо.      
   Їхні  почуття  змінились.  Вона  почала  його  ще  дужче  любити,  а  він  відчував,  що  вони  більше  не  пара.  Він  не  знав,  як  їй  сказати,  що  він  любить  іншу,  не  знав,  як  це  зробити,  щоб  не  розбити  її  чистого,  невинного  серденька.  Але  минуло  небагато  часу,  і  вона  помітила,  що  щось  не  так,  і  зрозуміла,  що  він  її  зрадив,  зрадив  по-справжньому.      
   З  гіркими  сльозами  вона  приїхала  додому,  не  вірила  більше  нікому,  закрилась  у  собі  та  плакала.  Вона  не  думала,  що  таке  буває.  Що  зробила  та  весна?  Навіщо  були  ці  поцілунки,  слова,  якщо  вони  не  варті  нічого?  Ірен  зненавиділа  весну,  яка  розбила  її  серце.  
   Минув  час.  Та  вона  не  могла  цього  забути:  було  дуже  важко  повірити,  важко  жити,  коли  ти  знову  почав  любити...  а  тут  тебе  спіткали  розчарування  і  зрада.  Вона  переконувала  себе  в  тому,  що  це  був  тільки  сон,  який  більше  не  повториться  ніколи.      
     Та  раптом  вона  прокинулася,  подивилась  у  вікно,  а  там  після  лютих  завірюх,  морозів,  нарешті,  наставала  весна.  
   Водночас  із  потеплінням  надворі  відчутне  потепління  в  душі.  Навіть  песимісти  починають  вірити  в  те,  що  всі  негаразди  залишаються  в  минулому.  Ірен  вдихнула  на  повні  груди  тепле  повітря,  пішла  до  парку,  як  завжди,  гуляти.      
 Отака  маленька  історія  мого  кохання,  яке  тривало  водночас  із  весною.  Минула  весна  -  не  стало  й  кохання.  Але  насправді  кохання  завжди  з  нами,  просто  треба  вміти  його  чекати  ,  а  не  створювати  собі  ілюзій,  і  воно  обов''язково  прийде.    
   Бажаю  вам  щасливого,  палкого  кохання,  а  основне  -  вірного,  бо  кожен  із  нас  на  нього  заслуговує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312136
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.02.2012


Нерозгадані вчинки…

Осінь.  Холодно.  Самотньо.  На  серці  -  біль,  у  душі  давно  порожньо  через  якихось  кілька  невдалих  зустрічей.  А  так  хотілось,  щоби  хтось  пригорнув  до  себе,  обійняв,  хотілось  відчути  чиєсь  тепло,  яке  на  теперішній  час  так  потрібне…
     Йдучи  парком,  відчуваєш,  як  під  твоїми  ногами  шелестить  листя.  Підводячи  голову,  помічаєш,  як  парком  гуляють  пари.  Одні  тримаються  за  руки,  а  інші  сидять  на  лавочці…  
     Та  колись,  одного  осіннього  вечора,  я  теж  зустріла  своє  кохання,  яке,  мабуть,  ніколи  не  забуду!  Тоді,  як  я  пам’ятаю,  ще  було  тепло.  Це  був  початок  жовтня.  Вітер  віяв  ніжно-ніжно  і  розвівав  локони  мого  волосся.  Я  з  ним  мала  зустрітись  біля  місця,  яке  назавжди  залишиться  в  моїй  пам'яті!  
   Здалека  побачивши  його  постать,  я  підбігла  до  нього  і  привіталася.  Ще  тоді  я  навіть  уявити  собі  не  могла,  що  ця  людина  стане  дорожчою  за  моє  життя.  Він  тоді  був  таким  веселим,  вихованим,  цікавим  і  впевненим  у  собі.  Прогулявшись  містом,  ми  тоді  зайшли  до  кав’ярні.  Замовивши  каву  та  шоколадку,  почали  спілкувалися…  За  декілька  годин  ми  дізнались  одне  про  одного  доволі  багато.  Його  історії  були  такі  захопливі,  аж  хотілося,  щоб  цей  вечір  ніколи  не  закінчився!  Саме  тоді  мені  він  дуже  сподобався:  в  ньому  було  щось  таке,  що  у  той  вечір  мене  вразило!  Тоді  я  не  помітила  цього,  бо  після  розчарування  до  мене  прийшло  щось  нове,  ще  таке  нерозгадане…  Я  не  очікувала,  що  це  буде  так  швидко,  бо  я  закрила  серце  і  повісила  табличку  з  написом:"Входу  НЕМАЄ"…  Але  прийшло  кохання  і  сказало,  що  не  вміє  читати…  
   Після  цієї  зустрічі  я  щодня  від  нього  отримувала  приємні  смс-повідомлення.  Із  часом  почала  до  них  звикати,та  як  тільки  мені  це  почало  подобатись,  він  перестав  писати.  Минуло  декілька  днів,  і  я  зрозуміла,  що  щось  не  так!  Тоді  ми  поспілкувались,  і  виявилося,  що  він  закохався,  знайшов  оте  своє  єдине  сонечко.  Нехай  буде  щасливий!!!    "Хм...життя  -  така  неочікувана  річ!!!  В  один  момент  може  все  змінитись,  навіть    якщо  ти  здогадувався  про  це:(((  І  тоді  стає  дуже  боляче  ...".  Того  вечора  ми  залишилися  просто  друзями,  бо  кожен  із  нас  пішов  своєю  дорогою.  
     Минув  час…  Настала  весна,  все  довкола  почало  розцвітати,  навіть  уже  потеплішало,  а  з  неба  падала  мряка.  Коли  ми  зустрілись  через  півроку,  впродовж  якого  тривала  дружба,  то  знов  ж  таки  пішли  до  тієї  ж  кав’ярні,  де  кожен  поділився  тим,  що  трапилося  з  ним  за  той  час,  поки  ми  не  бачилися.  З  його  розповіді  було  зрозуміло,  що  він  розчарувався  в  коханні,  йому  було  дуже  боляче,  і  на  душі  -  порожнеча.  Він  виглядав  таким  розбитим  і  пригніченим,  що  мене  переповнило  величезне  бажання  йому  допомогти.  Так  сталося,  що  я  поквапилася.  Хотіла  просто  його  підтримати,  але  він  мене  неправильно  зрозумів…  
   Я  ж  за  тих  півроку  збагнула,  що  це  те  саме  кохання,  яке  я  дуже  довго  шукала  і  нарешті  знайшла!  Та  чомусь  доля  знов  його  відібрала  у  мене.  Втім  люди  ж  кажуть,  що  доля  не  дура,  просто  так  людей  не  зводитиме,  проте  варто  лише  зробити  один  хибний  крок  -  і  все  може  зникнути  назавжди.  
   І  тоді  у  мене  з’явилася  мета  -  довести  йому,  що  мої  почуття  справжні.  Я  вирішила  його  завоювати:  писала  вірші  і  статуси,  які  були  присвячені  лиш  йому:  
                     "Хотіла  б  я  на  весь  світ  закричати,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  
                       Як  сильно  я  тебе  люблю.  
                       Та  жаль,  цього  не  чуєш  ти,  
                       Сама  на  цьому  світі  я  живу".  
   Через  півроку  я  зрозуміла,  що  він  не  буде  зі  мною  і  вирішила  його  забути…  У  своєму  статусі    написала  лише  одне  слово  -  "...ВІДПУСКАЮ!  ..."  
     Але  чомусь  саме  після  цього  він  почав  доволі  часто  до  мене  телефонувати.  У  такий  спосіб  він  нагадує  про  себе.  Це  ж  для  мене  дуже  боляче!!!  
                   "На  душі  так  важко  стає,  
                     Серце  виривається  з  грудей.  
                     Відчуваю,  що  ніколи  це  не  мине,  
                     А  час  проходить  цей!!!"  
     Навіщо  він  це  робить?  Для  чого  телефонує?  Чому?  Адже  я  для  нього  ніхто!  Це  досі  залишається  для  мене  загадкою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297873
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.12.2011


Молитва любові

Ніч.  Сидиш  на  балконі,  дивишся  на  небо,  куриш  сигару  і  рахуєш  зірочки.  Чекаєш,  коли  закінчиться  це  все:  закінчаться  безсонні  ночі,  ці  марення  увісні.  Ех!  А  так  хочеться,  щоб  закінчилася  ця  безумна  ніч,  почався  новий  день,  з  новими  надіями,  емоціями  і  почуттями.  День,  який  буде  сповнений  радістю,  де  не  ходить  збоку  тінь  печалі  та  самоти.  
   Та  ні,  зараз  на  дворі  ніч…на  годиннику  3-тя  ночі,  а  ти  ще  досі  не  спиш,  згадуєш  літо…  
   Так,  літо,  тепле  літо,  де  немає  ніяких  сумнівів,  що  там  буде  холодно.      Згадуєш  нічні  прогулянки,  поцілунки  на  березі  моря.  Це  все  у  твоїй  голові.  Не  знаєш,  навіщо  це  все  тобі  було?  
   Ти  просто  поїхав  відпочити  від  щоденних  турбот  і  навчання.  Нічого  не  скажеш,  відпочинок  був  класний,  якби  не  ВОНА.  Саме  там  ти  її  зустрів,  познайомився.  Ти  ж  любиш  ризикувати,  ти  любиш  ставити  на  карту  все  і  тобі  байдуже,  що  буде  далі.  Дівчинка,  як  на  диво,  виявилася  романтичною,  лагідною,  милою  та  цікавою.  У  наш  час  рідко  такі  зустрічаються.  А  ти  саме  таку  шукав,  та  й  не  дивно,  що  ти  закохався  з  першого  погляду!  
   Відпочинок  тривав  всього  лиш  10  днів.  За  цей  час,  ясно,  що  ви  зблизилися,  стали  один  одному  небайдужі.  Тому,  це  все  здавалося  правдою,  що  це  відбувається  з  тобою  зараз.  
   Час  пройшов…пролетів  миттєво…їм  довелося  розлучитися,  бо  живуть  у  різних  містах,  різних  краях.  
   Та  розлука  була  довгою  і  гіркою…  Ти  не  міг  відпустити,  попрощатись.  І  в  останню  хвилину  перед  від’їздом  дав  обіцянку:  «Будь-якою  ціною,  байдуже  якою,  але  я  тебе  знайду,  щоб  хоч  мить  побачити,  заглянути  у  твої  голубі  оченята...  та  з  гордістю  сказати:  «Так,  це  відбулося  зі  мною!  Це  не  сон,  а  реальність!!!»  
   Ти  поїхав  додому,  знову  і  знову  переконуючи  себе,  що  це  все  не  сон.  
   Ось  так,  тому  ти  зараз  вдома,  сидиш  на  балконі,  дивишся  на  небо,куриш  сигару  і  шукаєш  оту  знайому  зірку  з  того  минулого  літа…  
   Бідненький,  ти  думаєш,  як  позбутися  оцих  болючих  снів,  самотніх  днів  та  безсонних  ночей…А  ви  були  такою  гарною  парою  =(  
   Ну,  і  як  тобі  зробити  так,  щоб  побачити  знову  її  усмішку,  та  добрі  голубі  очі.  
Задумався…на  годиннику  вже  5-та  ранку,  стало  світати.  За  горизонтом  видно,  як  зі  сходу  піднімається  сонце,  як  воно  освітлює  все  довкола  і  гріє  всіх  теплом  своїх  промінчиків.  
   «Яка  гарна  природа,  краса,  
   Шкода,  що  її  лиш  поруч  нема!»  -  подумав  ти.  
   І  проснувшись  від  своїх  думок  і  спогадів,  вийшов  з  балкону  та  пішов  на  пошуки  коханої…  
   Бо  обов’язково  потрібно  дотримати  своєї  обіцянки!!!=)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295759
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2011


Любове моя, де ти?

Любов  приходила  до  мене  уві  сні,
Тоді  були  лиш  сонячні  у  мене  дні.
Вона  ласкала,  гріла,  пригортала,
Та  на  вушко  мені  щось  тихо-тихо  шептала.

Ледь  чутно  було  ці  слова,
Здавалось,  що  я  тут  одна.
Та  раптом  закінчується  цей  сон,
А  з  ним  пропадає  і  любов.

Хочеться  так  закричати:  "Куди  ти?
Не  залишай  мене  саму,  з  собою  забери!"
І  тут  я  просинаюсь,  так  сумно  стало  на  душі,
Вже  й  на  вулиці  не  світять  вогні.

Щезли  всі  надії,  почуття,
Пропали  й  відчуття.
А  так  тоді  хотілось  все  змінити
І  на  весь  світ  закричати:  "Любове  моя,  де  ти?"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2011


Любов - це гра !!!

Любов  -  це  гра,  
Лиш  одна  мета.  
Зробити  крок  
І  досягнути  до  зірок!  

Любов  -  це  гра,  
Я  знаю,  вона  -  така.  
А  закінчиться  це  тоді,  
Коли  надоїсть  все  мені  й  тобі.  

Любов  -  це  гра,  
Без  неї  нема  і  життя.  
З  нею  сумісний  біль,  
І  лиш  щастя  -  одна  ціль!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2011


Спогади…

Осінь...  знову  мені  нагадує  про  нашу  зустріч...

Парком  гуляю,
Тебе  із  свого  серця  не  відпускаю.
Так  хочу  побачити  тебе,
Відчути  біля  себе.

Вже  перший  лист  із  дерева  упав,
Здавалось,  мені  щось  він  нагадав.
Та  це  все  у  минулому  давно,
А  серце  в  пам'яті  все  зберегло.

Той  час  забути  важко,
Без  тебе  жити  і  нелегко.
Вночі  часто  музику  вмикаю
І  чомусь  про  тебе  згадую.

Серце  просить:"  Не  забувай,
Ти  ж  його  кохаєш,  почекай!"
Душа  на  частини  розривається
І  як  уже  від  цього  я  втомилася.

У  закриті  двері  стукала,
Ключі  від  свого  серця  віддала.
Та  пройшли  роки...
І  нічого  не  змінили  вони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2011


Моє божевілля…

Оглянись  і  подивись,  як  живуть  люди,  які  люблять  один  одного...вони  щасливі...бо  ЛЮБОВ  -  ЦЕ  ДАР  БОЖИЙ!!!

Досі  пишу  вірші  про  нас,
Хоча  пройшли  роки,  пройшов  час.
Та  все  ж  думками  я  часто  вертаюся  туди,
Де  вперше  один  одного  зустріли  ми.

Ти  перевернув  моє  життя,  як  ураган,
І  проснувся  у  мені  тоді  вулкан.
Не  вірила  я,  що  існує  така  любов,
Що  в  серці  аж  закипіла  моя  кров.

З  дня  в  день  від  цього  почуття
Почала  божеволіти  я.
У  неба  просила,
Вернути  понад  усе  тебе  хотіла.

Та  мене  ніхто  не  чув,
Чи  навмисно  слухати  не  хотів.
Потихенько  до  самоти  звикала,
І  з  часом  сильнішою  я  стала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2011


Необхідна зустріч

Ніч...  Зірки  на  небесах.  
Чути,  як  барабанить  дощ  по  дахах.  
А  я  сиджу,  в  думках  згадую  тебе,  
Як  же  ти  там  без  мене?  

Сумно...  Відчуваю,  як  скучаю  за  тобою,  
Моє  серденько  уже  немає  покою.  
Із  нетерпінням  зустрічі  нашої  чекає,  
Бо  два  серця  вона  в  єдине  об'єднає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2011


Ти - дорожчий за життя!

Не  знаю  я,  куди  мені  подітись,  
Серце  моє  сильно  болить.  
Де  ж  мені  зупинитись,  
А  надворі  лиш  грім  гримить.  

Душа  моя
Немов  натягнута  струна,
Уже  давно  твоя.  
Та  все  ж  болить  вона.  

Ти  ранив  мені  все,  
Зачепив  мою  душу.  
Зачепив  мені  серце,  
А  тепер  тебе  я  забути  мушу.  

Ні,  я  так  не  можу!  
Ти  -  дорожчий  за  життя!  
Тепер  чекаю  лиш  ласку  Божу,  
Що  зміниться  усе  моє  буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2011


Знаю…

Знаю,  що  ти  не  мій,  
Ти  для  мене  чужий.
Моє  серце  сильно  б’ється,
Та  деколи,  може,  і  це  здається.

Бачились  з  тобою  ми  не  раз,
І  все  змінилось  за  цей  час.
Та  ж  мене  тоді  щось  зачепило,
Що  від  всього  світу  відвернуло.

Зрозуміла,  що  в  тебе  закохалася,
З  тобою  би  на  все  життя  зосталася.
Серце  своє,  як  сувенір,  тобі  я  віддала.
Що  більше  так  не  покохаю  -  точно  знала.

Тепер  я  буду  шукати  тебе  серед  лісів,
Щоб  ти  прийшов  і  обігрів.
Буду  голосно  ім'я  твоє  кричати,
Щоб  ти  почув,  як  я  вмію  кохати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2011


Проходить ЧаС…

Розлітається,  проходить  час,  
Уже  і  не  існує  нас.  
На  небі  стало  сіро-сіро,  
А  на  душі  лиш  гірко.  

Все,  що  було,  лишається  забути,  
Все,  що  було,  просто  закреслити.  
Та  відчуваю  тільки,  як  серце  
стискається  від  болю,  
"Ти  вибач  мене...,"  -  кажеш,  -  "Sorry..."  

Відпусти  мене,    
Не  тримай  мене.  
Будь  ласка,  залиши,  
І  без  мене  ти  іди.  

Не  знаю,  як  вернути  все  назад,    
Немає  сенсу  жити  просто  так.  
На  серці  лише  пустота,  
Ні  для  кого  мене  нема.  

Сумую  часто  за  тобою,  
Та  що  ж  ти  робиш  зі  мною?  
Я  ж  тебе  сильно  люблю  
І  для  тебе  одного  живу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2011


Цссс…

Цссс...  Ніченька  прийшла,  
Темнотою  все  вкрила.  
Місто  спить,  відпочиває,  
У  снах  своїх  літає.  

Де-не-де  ліхтарі  світять,  
Немов  все  довкола  оживляють.  
Видно  лиш  із  темноти,  
Сліди  людської  ходьби.  

На  серці  тоді  спокійно  стає,  
На  душі  все,  що  болить,  щезає.  
У  ту  ніч  про  все  я  забуваю,  
Для  мене  нікого  немає.  

Та  ранок  новий  настає,  
Нові  турботи  мені  несе.  
Приходить  тихенько
І  ранить  до  болю  знову  серденько.  

 Навіщо  ти  так  поступаєш?  
 Невже  ти  нічого  не  знаєш?  
 Розіб'єш  серденько  раз,  
 Не  отримаєш  його  ще  раз.  

Та  ні,  він  не  чує,  
Чи  слухати  не  хоче.  
Знов  новий  день  встає  
І  дівоче  серце  розбиває.  

Стає  мені  самотньо,  
А  на  душі  так  важко.  
Знайти  б  десь  розраду,
І  я  собою  знов  стану!  

Та  чому  все  так?  
Подай  же,  Боже,  мені  якийсь  знак.  
Як  вибратись  із  самоти
І  назавжди  його  забути!  

Я  ж  невинна  в  тому,  що  полюбила,  
Свого  милого  серед  людей  знайшла.  
Та  він  мене  не  зрозумів  
І  просто  так  покинув.  

Лишив  мене  одну,  
На  цьому  світі  саму.  
З  мріями  лиш  про  нього,  
І  з  любов'ю  теж  до  нього.  

Тепер,  коли  новий  день  настає,  
Здригається  аж  серце  моє.  
Не  хочу  бачити  день  я  більше,  
Мені  тільки  від  нього  гірше.  

Лиш  вночі  почуваюсь  добре,  
Серце  моє  не  тужить,  
Насолоджуюся  темнотою,  
Якої  в  мить  не  стане  за  горою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2011


Прийди до мене!!! Прийди!!!

Одної  казкової  ночі    
Приснились  мені  твої  чарівні  очі.    
Цей  сон  був  наповнений  любов’ю,    
І  я  була  лише  з  тобою.    

Ніжно-ніжно  я  до  тебе  пригорталась,    
Ми  з  тобою  на  каруселі  колихались.    
Де-не-де  подував  вітерець,    
Було  аж  чути  стук  наших  сердець.    

Тебе  так  сильно  обійняла,    
Бо  лиш  одного  тебе  чекала.  
У  ту  ніч  так  сильно  покохала    
І  своє  серце  я  тобі  віддала.    

Та  в  одну  ніч  ти  не  прийшов,    
У  серці  закипіла  моя  кров.    
Тепер  нестерпно  воно  болить,    
Пекельний  там  вогонь  горить.    

Ти  ж  прийди  до  мене,    
У  снах  чекаю  лиш  тебе.    
Заспокой  розбите  серце,    
Воно  крихке  є,  як  скельце.    

Прийди,  до  мене  прийди,
Мої  сльози  витри.
Скажи,  що  не  покинеш
І  зі  мною  завжди  будеш.

Душа  моя  зараз  плаче,    
Вже  довкола  нікого  не  бачить.    
Тебе  одного  я  мрію  дочекатись,    
З  тобою  зовсім  не  хочу  прощатись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2011


Ти – мій сон

Перша  ночі,
Легенько  закриваю  очі.
Поринаю  у  свої  сни,
В  яких  є  тільки  ти.

Та  сниться  спогад  із  життя  мого,
Тоді,  пам’ятаю,  ще  холодно  було.
А  так  хотілося  твого  тепла,
Та  і  його  не  заслужила  я.

Серце  тоді  нестримно  билось,
Здавалось,  що  все  на  світі  зупинилось.
І  кожна  мить  була  для  мене  дорога,
Бо  знала,  що  своє  кохання  вже  знайшла.

Заглянувши  тоді  у  твої  очі,
Так  не  хотіла  бачить  їх  щоночі.
Та  серцю  не  накажеш,
І  ти  це  добре  знаєш.

Та  мить  і  ця  пройшла,
І  дорогою  довгою  простелилася,
Ми  попрощалися  з  тобою,  
І  твоя  постать  зникла  десь  там  за  темнотою.

Нестримно  із  очей  сльози  капали,
Все  про  тебе  нагадували.
І  тут  сильний  дощ  пішов,
Всі  сліди  він  змив  
і  на  шляху  своєму  нічого  не  лишив!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2011


Скажи мені…

Скажи  мені,  скажи...  
Навіщо  ти  мене  отак  караєш  
І  моє  серце  розбиваєш?  
Невже  тобі  мене  не  жаль,  
Нехай  так  буде,  хай!  

Скажи  мені,  скажи...  
Чому,  чому  саме  я?  
Ти  ж  знаєш,  я  завжди  твоя.  
Люблю  безмежно  лиш  тебе,  
Без  тебе  не  існує  і  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2011


Пробач мене… або до Тебе наостанок…

Пробач  мене  за  те,  що  я  живу.  
Пробач  мене  за  те,  що  я  тебе  люблю!!!  

Пробач  мене  за  те,  що  для  тебе  серце  бережу.  
Пробач  мене  за  те,  що  лиш  одним  тобою  я  живу!!!  

Пробач  мене  за  те,  що  полюбила.  
Пробач  мене  за  те,  що  колись  перший  крок  зробила.  

Пробач  мене  за  те,  що  не  змогла  мовчати.  
Пробач  мене  за  те,  що  лиш  тебе  я  буду  кохати!!!  

Пробач  мене  за  те,  що  тебе  ніколи  не  забуду.  
Пробач  мене  за  те,  що  я  твоєю  завжди  буду!!!  

Пробач  мене  за  те,  що  в  одну  мить  все  зруйнувала.  
Пробач  мене  за  те,  що  все  це  написала...  

Пробач  мене  за  все!!!  
Пробач,  пробач  мене.........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2011


Де знайти тебе???

Розлука  душу  розриває,
І  серця  стук  уже  не  чути.
Щось  невидиме  його  стискає,
Як  мені  дорогу  іншу  віднайти?
Ти,  будь  ласка,  підкажи,
Де  відчути  можна  рук  твоїх  тепло?
Без  зайвих  слів  ти  розкажи,
Де  відшукати  чисте  джерело?
Хочу  спогади  п'янкі  вернути  я  назад
І  не  вибирати  двері  в  рай  навгад.
Покажи  ж  мені  цей  шлях,  
Поведи  по  дорогих  тобі  місцях.

Вже  північ...  а  я  не  сплю,
Про  тебе  думаю  і  мрію.
Пишу  тобі  листи,
Які  колись,  напевно,  прочитаєш  ти.
І  по  щоці  скотилася  сльоза,
Як  від  цього  вже  втомилась  я.
Оживи  ж  мої  висохлі  уста,
Бо  ця  дорога  буде  непроста.
Та  спрага  вже  замучила  мене,
Скажи,  де  мені  знайти  тебе?
Шукати  скільки  треба  днів,
Щоб  вже  нарешті  був  ти  мій?
Написала  море  я  тобі  листів,
Я  ж  тебе  люблю,  ти  зрозумій!
І  своє  серце  подаруй  мені,
Оберігати  завжди  його  буду.
Повір,  усе  зроблю  для  тебе,  
Бо  цього  навік  я  не  забуду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2011


Хотіла б я…

Хотіла  б  я  на  весь  світ  закричати,  
Як  сильно  я  тебе  люблю.  
Та  жаль,  цього  не  чуєш  ти,  
Сама  на  цьому  світі  я  живу.  

Хотіла  б  я  усе  тобі  віддати,  
Мрії  всі  твої  здійснити.  
Та  жаль,  не  хочеш  ти  прийти,  
Сказав:  "Усе  забудь  і  ти..."  

Хотіла  б  я,  
Та  жаль,  не  можу,  
Обрізав  мені  крила,  
У  клітці  я  сиджу.  

Сиджу  одна,  як  пташка,  
Що  не  має  волі,  
Моя  кімната  -  моя  клітка!  
Не  хочу  я  такої  долі!  

Весь  час  болить  моє  серце,  
Мається  моя  душа.  
Не  віриться,  що  все  це  
Переживає  і  вона.  

Я  хочу  відчувати!  Де  Ти  є?    
Прошу,  будь  ласка,    з′явися.  
Я  хочу  любити!  Де  Ти  є?    
Бо  загину  без  тебе  я!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2011


Хочеться…

Хочеться  тільки  неба...    
Бо  ти  ж  прийдеш  і  землю  принесеш!    
Хочеться  половину  світу...      
Бо  знаю,  другу  точно  ти  знайдеш!    

Хочеться  тільки  дня...    
Щоб  ти  прийшов  -  і  ніч  прийшла.  
Хочеться  лиш  тепла...    
Щоб  ти  прийшов,  і  я  щаслива  була!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2011


Я прислухаюсь…

Я  прислухаюсь...  
Щось  шепоче  тут  мені  весна,  
Може,  це  кричить  моя  душа.  
Та  ні,  ці  дні  такі  холодні,  
Ліхтарі  лиш  видно  із  безодні.  
Ну,  як  той  вечір  повернути?      
Готова  я  усе  забути!!!  
Без  тебе  прожити  не  можу  ні  дня,
Ти  –  моє  щастя,  ти  –  моє  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2011


Ріднесенька, привіт!

Стояла  я  біля  місця  зустрічі  останньої  
І  згадувала  слова  розмови  нашої  недавньої.  
Шукала  отут  я  сліди  
Нашої  з  тобою  ходьби.  
Ніхто  ж  не  поможе  їх  знайти,  
Ніхто  не  підкаже,  куди  далі  йти.  
Від  мовчання  замерзаю  
І  тебе  лиш  одного  чекаю.  
Що  ти  прийдеш  і  скажеш:"Ріднесенька,  привіт!"  
Ну,  чому  такий  жорстокий  світ?  
Та  марно  я  тебе  чекала,  
Сліди  лиш  твої  шукала.  
Ти  ж  сюди  не  прийдеш  
І  мене,  мабуть,  забудеш.    
Сказав,  що  між  нами  нічого  не  буде,    
Та  нас  тільки  Бог  судить.  
Вже  намагаюсь  тебе  забути,  
Ну,  як  же  мені  далі  бути?  
Але  кожен  день  приходжу  я  туди,  
Щоб  знов  знайти  твої  сліди.  
З  надією,  що  скажеш  ти  мені:  
"Ріднесенька,  привіт!"  ще  як  тоді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2011


Одна…

Ніч...
Блиск  в  очах...
Розпач...
Гіркий  мед  на  устах...
Люди...
Лиш  видно  страх...
Не  всюди...
Щастя  у  руках...

Далеко...
Чути  мовчання...
Тяжко...
Ховати  почуття...
Одна...
Я  сама  без  тебе...
Хвилина...
Лиш  нагадує  про  тебе...

Половинка...
Одна  я  знов...
Думка...
Де  ж  поділася  любов?
Втома...
Голова  кругом  вже  йде...
Вдома...
Як  важко  це  все...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2011


Як тебе забути?

Тоді  вечірнє  небо  було,      
І  прохолодним  вітром  дуло.  
Серце  моє  зупинилось  
І  так  тихо-тихо  билось.  

Ну  чому  далеко  твій  голос  чути?    
Як  мені  далі  бути?  
Я  на  коліна  низько  падаю,  
І  лиш  твій  облік  згадую.  

О,  Боже,  ти  поможи  
Мені  його  забути!  
Кожну  ніч  молилась,  
Ну  навіщо  я  влюбилась?  

Любов  ця  точно  мене  погубить,    
І  ніхто  мене  не  любить.    
Не  хочу  більше  я  отак  страждати,    
І  просто  так  любов  свою  втрачати.    

Нехай  болить,  мучиться  душа,  
Без  тебе  існування  -  не  життя!    
Не  буду  нічого  я  боятись,  
Не  дам  лиш  серцю  розридатись.    

О,  Боже,  ти  поможи  
Мені  його  забути!  
Кожну  ніч  молилась,  
Ну  навіщо  я  влюбилась?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2011


Пробач мене… або до Тебе наостанок…

Пробач  мене  за  те,  що  я  живу.    
Пробач  мене  за  те,  що  я  тебе  люблю!!!    

Пробач  мене  за  те,  що  для  тебе  серце  бережу.    
Пробач  мене  за  те,  що  лиш  одним  тобою  я  живу!!!      

Пробач  мене  за  те,  що  полюбила.    
Пробач  мене  за  те,  що  колись  перший  крок  зробила.    

Пробач  мене  за  те,  що  не  змогла  мовчати.    
Пробач  мене  за  те,  що  лиш  тебе  я  буду  кохати!!!    

Пробач  мене  за  те,  що  тебе  ніколи  не  забуду.    
Пробач  мене  за  те,  що  я  твоєю  завжди  буду!!!    

Пробач  мене  за  те,  що  в  одну  мить  все  зруйнувала.      
Пробач  мене  за  те,  що  все  це  написала...    

Пробач  мене  за  все!!!  
Пробач,  пробач  мене.........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2011


Чекаю твого кохання…

Ніч.  Самотність.  
За  столом  одна.  
Любов.  Гордість.  
Капає  з  очей  моя  сльоза.    

Мрії.  Туга.  
Не  вірю,  що  сама.  
Зорі.  Нудьга.  
Без  тебе  я  така.  

Земля.  Вічність.    
Якесь  дивне  відчуття.    
Люди.  Вірність.  
Правдиві  ж  всі  ці  почуття.  

Тиша.  Біль.  
У  днях  і  секундах  твого  чекаю  кохання.    
Мовчання.  Тінь.  
Ціна  ж  йому  –  моє  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2011


А. Н. Г. Е. Л. і С. А. Т. А. Н. А.

Зустрівшись  із  тобою,  
Не  мала  я  уже  покою.  
Ти  здався  таким  духовно  СИЛЬНИМ
І  по  життю  АКТИВНИМ.  

Тепер  сиджу  і  вдумуюсь  в  твої  слова,  
Яка  ж  тоді  для  тебе  була  я?  
А  ти  такий  ТАЛАНОВИТИЙ,  
Ніхто  б  і  не  сказав,  що  ти  є  АГРЕСИВНИЙ.  

Слова  для  мене  ці  багато  значили,  
Що  очі  вже  нічого  й  не  бачили.    
Лиш  голос  чути  із  грудей,  
Ховаюсь  зараз  від  людей.  

Кажуть,  справжня  троянда  розцвітає  
в  одного  садівника,  
Та  жаль,  що  його  отут  нема.  
І  тому  троянда  ця  зів’яне,  
А  моя  надія  з  нею  розтане.  

Та  пошкодувала  тільки  я,  
Що  не  побудували  ми  з  тобою  моста
І  впали  прямо  в  річку,  
Проспала  я  без  тебе  довгу  нічку.  

Ти  ж  казав,  що  ти  НАДІЙНИЙ,  
А  насправді  просто  АФІГЕННИЙ.    
Що  ж  тоді  це  за  лихо?
А  надворі  й  досі  тихо.  

Зрозуміло  тепер,  чому  ти  С.А.Т.А.Н.А.  
Сильний  та  Активний,  Талановитий  і  
Агресивний,  Надійний  і  Афігенний,  
Ліків  від  цього  точно  нема.  

Та  А.Н.Г.Е.Л.  точно  переможе  С.А.Т.А.Ну,    
Такий  Адекватний  і  Наївний,  Гордий  і  
Енергійний,  трохи  Лагідний,  
І  знову  піде  в  самоту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2011