Тетяна Горобець (MERSEDES)

ДОВГА НІЧ

Така  довга  ніч,  лиш  місяць  й  зорі,
Оксамитами  виблискують  вгорі.
І  ледь  чутно  плещуть  хвилі  моря,
На  алеях  вже  загасли  ліхтарі.

Я  одна,  думки  мої  тривожні,
Не  дають  спокійно  спати  у  цю  мить.
Бо  ж  летять  ракети  десь  ворожі,
Обривається  життя,  душа  болить.

Кажуть  берегти  нам  треба  нерви,
Бо  вони  таки  згодяться  у  житті.
Тільки  в  моїм  тілі  рвуться  вени,
Від  думок  тривожних,  що  у  голові.

Я  молюсь  і  Господа  благаю,
Захисти,  молю  усіх,  що  на  війні.
Хай  моя  країна  не  страждає,
Повертаються  з  війни  хай  всі  живі.  

Нехай  буде  мир  у  всьому  світі,
Не  вмивалися  слізьми,щоб  матері.
Щоб  всміхалися  й  раділи  діти,
Бо  життя  -  таке  прекрасне  на  землі...

Така  довга  ніч,  лиш  місяць  й  зорі,
Оксамитами  виблискують  вгорі.
Як  наступить  ранок  світанковий,
Новий  день  уже  з'явивсь  в  календарі.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2024

ГУМОР ВИХВАЛЯЛАСЬ

Вихвалялась  Валентина  дочками  завзято,
Одна  в  мене  балерина,  друга  в  депутатах.
Третя  дуже  знатна  леді,  їздить  на  Канари,
Є  ще  й  син  у  мене  Федя,  ледар  і  бездара.

Працювати  він  не  хоче,  любить  добре  їсти,
Цілий  день  мов  кіт  муркоче  і  сидить  у  кріслі.
А  як  тільки  борщ  запахне,  бере  зразу  ложку,
Запихає  на  дві  гулі,  робить  в  губі  трощу.

Балерина  завітає  у  гості  до  мами,
Все  дієтою  балу́є  і  шле  телеграми.
В  телеграмах  чоловіку  надає  роботу,
Мабуть  буде  так  довіку  у  неї  він  "  мотом".

Як  приїде  депутатша  у  гості  до  мене,
То  не  мов  японська  гейша,  кімоно  зелене.
Все  промови  якісь  строчить,  шукає  трибуну,
А  тоді  блука  щоночі  з  бару  її  сунуть.

Коли  ж  третя  завітає,  дуже  знатна  "  леді",
То  така  до  всіх  привітна,  навіть  і  до  Феді.
Він  її  так  полюбляє,  наче  котик  треться,
Бо  багато  грошей  має,  мов  курка  несеться...

Спокійніше  в  хаті  стане,  як  нема  нікого,
Серце  рівно  в  мене  б'ється  і  не  болять  ноги.
Нехай  мають  свої  справи  і  в  них  поринають,
Я  від  них  не  хочу  слави,  хай  собі  тримають...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024

ГУМОР КУМАСИНЕ САЛО

Раз  зайшов  кум  до  куми,
Позичити  сала.
А  кумася  на"горі",
Сало  те  сховала...

"Хочте  куме  сала  ви,  
Лізьте  на  горище.
В  мене  болить  голова,  
А  там  вітер  свище".

Лізе  по  драбині  кум,
А  вона  трясеться.
Глядь  у  кошичку  собі,
Курочка  несеться.

Тихо...  тихо  -  каже  кум,
Я  яєць  не  хочу.
Не  роби  будь  -  ласка  бум,
Лиха  напророчиш.

Тільки  він  проговорив,
Ті  слова  завітні.
Ставсь  нервовий  в  курки  зрив,
Очі  не  привітні.

Кума  взяв  від  того  страх,
Курка  закричала.
Їхав  вниз  він  по  щаблях,
Де  кума  стояла...

Тільки  й  всиг  промовить  я,
Тут  не  винуватий.
Люба  кумонько  моя,
То  драбина  клята.

А  ще  курка  мов  змія,
Засичала  злісно.
Переляк  отримав  я
І  драбина  трісла...

Замість  сала  гулю  він,
Отримав  добрячу.
Виймав  щепки  із  колін,
Сів  й  з  кумою  плачуть.

Ще  й  кума  із  злості  так,
Кума  обізвала.
Став  червоний  кум,  мов  рак,
Стидно  мабуть  стало...

Стежкою  пошкандибав,
Навпростець  додому.
Злість  у  серці  не  тримав,
Мав  велику  втому...

Більше  мабуть  сала  він,
Позичать  не  буде.
В  голові,  ще  й  досі  дзвін,
Скажу  добрі  люди...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024

ГУМОР Відпочили

Запросив  бабу  Федору,  дід  Митько  в  Карпати,
Поїдемо  люба  в  гори  на  лижах  спускатись.
Підігнав  він  "  Запорожця"  і  відкрив  дверцята,
Бабу  зразу  взяли  млості,  почала  кричати.

Що  то  Митьку  за  машина,  хочу  "  Мерседеса",
Посідали  в  неї  шини,  відпадуть  колеса.
Хочу  розкіш,  салон  в  шкірі,  щоб  було  тепленько,
В  "  Запорожця"  кругом  дири,  він  уже  старенький.

Де  тобі  візьму  я  "  Мерса"  -  Федоронько  люба,
Ти  ж  кохана  не  принцеса,  випали  вже  зуби.
Підгинаються  і  ноги,  кийок  підпирає,
А  я  тебе  Федоронько  всеодно  кохаю...

Тож  давай  моя  кохана,  не  вередувати,
Збирай  швидко  свої  клунки,  зачиняймо  хату.
Не  забудь  костюм  спортивний,  двометрові  лижі,
А  ще  бутель  самогону,  щоб  розтерти  "кри́жі".

Всілись  швидко  до  машини  і  додали  газу,
Довів  Митько  свою  любку,  до  самого  сказу.
Пролетіли  перевали,  мов  в  небі  комета,
З  баби  усе  позлітало,  виправка  атлета.

Повертай  -  кричить  додому,  бо  вже  помираю,
Я  не  хочу  впасти  в  кому  у  чужому  краю.
Потерпи  моя  Федосю,  он  уже  і  гори,
Будемо  з  тобою  в  русі,  посміхнуться  зорі...

Ось  вже  й  база,  тут  трампліни  і  круті  доріжки,
Віддихають  Філіпіни,  затишнії  хижки.
Подивись  моя  Федосю,  яка  тут  природа,
Чом  не  вдіта  ти  і  досі,  час  марнити  шкода.

Говорив  Митько  так  ніжно  до  свеї  Федосі,
А  на  гірках  дуже  сніжно,  сніг  лежить  і  досі.
Взяли  вони  палки  в  руки  і  стали  на  лижі,
Полетіли  наче  круки  із  гори  до  низу.

Баба  враз  зробила  "сальто",  зачерпнула  снігу,
Краще  б  їхали  на  Мальту,  зайнялися  б  бігом.
Та  було  уже  запізно,  про  щось  говорити,
Федоронька  віртуозно  уміла  крутити...

Не  зумів  Митько  догнати,  любку  свою  милу,
Потім  міг  лише  стогнати,  бо  не  мав  вже  сили.
Як  додому  повертались,  вражень  було  повно,
Всю  дорогу  слухав  милу  свою  невгамовну...

І  з  тих  пір  Митько  нікуди,  більш  не  виїзджає,
На  Федоринії  груди  часто  прилягає.
Лиш  в  думках  не  забувають,  ту  свою  поїздку
Ті  горби  їх  так  лякають,  зразу  ломлять  кістки...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024

Гумор КНИГА - МОЛОДОСТІ

Зайшла  Зоська  до  книгарні,
Пита  в  продавщиці,
-Чи  є  книги  у  вас  гарні,
Хочу  подивиться.

Продавщиня  відпові́ла,
-Вам  про  що  бабусю?
В  мене  нога  оніміла,
Цілу  ніч  верчуся.

-Ви  до  лікаря  зверніться,-
Дає  та  пораду.
-Що  ви,  любко  схаменіться,
В  черзі  я  позаду.

Все  стою,  усе  чекаю,  
Всі  мене  штовхають.
Йой,  кричу,  що  помираю,
А  вони  зітхають.

Як  піді́йде  черга  ближче,  
То  обід  почнеться.
Їжте,  кажу  дохтор  швидше,
Бо  болить  вже  серце.

Він  подивиться  на  мене,-
-  Уже  час  бабусю.
Вам  вінок  робити  з  клена,
А  ви  сюсі  -  пусі...

Цілий  час  чекаю  й  більше,
А  його  немає.
Люди  під  дверима  інші,
З  черги  випирають.

-  Я  стояла  і  молилась,
Враз  терпець  ввірвався.
Закричала  -  мов  сказилась,
Натовп  розіпхався.

-  Двері  враз  мені  відкрились,
Сіла  на  кушетку.
Іскри  в  очах  заіскрились,
-Дайте  хоч  таблетку.

Промовила  Зоська  тихо,
-Невже  помираю?
Чи  наїв  вже  лікар  пиху,
-В  медсестри  питає.

А  вона  її  на  вухо.
Закричала  здуру.
-Треба  бабо  ноги  рухать,
Щоб  була  фігура.

Тоді  й  лікар  прийме  швидко,
Бо  він  таких  любить.
-А  на  вас,  дивитись  гидко,
Його  від  вас  нудить...

Зоська  вийшла  з  кабінету,
Лікар  й  не  з'явився.
Полетіла,  мов  комета,
З  думкою:"Вдавився!"

-Ось  й  прийшла  я  до  книгарні,
Книгу  купувати.
Щоби  ноги  були  гарні,
Й  молодою  стати...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024

Гумор ТАНЦІ - ШМАНЦІ

Дід  Семен  і  баба  Настя  коханцями  стали,
Цілу  ніч  вони  від  щастя,  танго  танцювали.
А  коли  в  віконце  сонце  зазирнуло  зранку,
Дід  побачив  свою  жінку,  через  офіранку.

Тупцювала  на  порозі,  стукала  у  вікна,
Щось  під  носа  муркотіла,  аж  кума  поникла.
Накінець  почулось:"  Настю,  ти  жива,  чи  мертва?
Цілу  ніч  світилось  світло,  в  мене  ноги  втерпли."

Дід  хотів  ступити  крока,  щось  стрельнуло  в  спину,
Не  минуло  і  пів  року,  коли  нерв  той  згинув.
А  тепер  чомусь  проснувся,  нагадав  про  себе,
Бач  не  добре  повернувся,  так  мені  і  треба.

Не  сиділось  біля  жінки,  хотів  танцювати,
Закололо  щось  в  печінці,  як  тепер  тікати?
У  вікно...  не  перелізти,  не  зігнеться  спина,
Ну  кудою  йому  лізти...  Вгледілась  драбина.

Повела  вона  наго́ру,  високо  забрався,  
А  кума  хутко  в  комору,  дід  перелякався
Що  тепер  йому  не  злізти  із  гори  ніколи,
Лише  буде  бачить  небо  і  яснії  зорі.

Що  ж  тепер  скажу  Килині,  де  ту  правду  взяти?
Ми  із  Настею  невинні...  дід  став  міркувати.
Жінка  шарпала  за  двері,  двері  відчинились
І  суперниці  на  ганку  ніс  -  у  -  ніс  зустрілись.

Чи  глуха  ти  моя  ку́мо,  чи  вуха  заклало,
Що  у  тебе  за  розруха  все  порозкидала?
Чи  не  бачила  ти  діда,  десь  вражина  дівся,
Вчора,  ще  пішов  з  обіду  і  не  передівся...

Настя  враз  почервоніла,  стала  заікатись,
Все  життя  брехать  не  вміла,  треба  признаватись.
На  горі,  щось  застогнало:"Я  не  винувата."  
Промовила  Настя  швидко,  тай  втекла  в  кімнату.

А  Килина  на  драбину  тихо  піднялася,
На  гарячому  зловила  свого  ловеласа.
Тільки  дід  стояв,  мов  камінь  і  не  ворушився,
Буде  тепер  йому  а́мінь  -  з  Килиною  стрівся.

Ти  чого  старий  задумав,  що  із  головою,
Нагорі,  та  щей  в  сусідки,  діду,  що  з  тобою?
Та  оце,  як  йшов  додому,  блуд  мені  вчепився
І  тепер  не  пам'ятаю,  як  тут  опинився...

Любко  мо́я,  серце  мо́є,  що  скажи  робити?
Треба  бу́ло  любий  діду  вчора  менше  пити.
Треба  бу́ло,  добре  знаю,  нема,  що  сказати,
Бо  ж  таку  натуру  маю  -  люблю  танцювати.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024

Ти лиш повернися

Вже  знову  розквітли  каштани,
На  нашій  алеї  у  сквері.
Вони  нас  чекають  коханий,
Ти  тільки  відкрий  мої  двері.

Ти  лиш  повернися,  благаю,
Щодня  я  за  тебе  молюся.
Тобі  там  не  легко  -  я  знаю,
Коли  ти  мовчиш  -  я  боюся.

Мовчання  -  то  біль,  невідомість.
Як  довго,  то  так  пече  в  грудях.
Я  знаю  війна  -  то  жорстокість,
Вона  несе  горе  всім  людям.

Я  вірю,  що  Ангел  з  тобою,
В  бою  він  тебе  захищає.
І  може  накриє  собою,
Коли  куля  зла  пролітає.

Нехай  береже  тебе  Ангел,
Хай  кулі  тебе  не  торкають.
Я  знаю  настане,  ще  ранок,
Серця  наші  зустріч  чекають

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024

Поезія і ти

Поезія  і  ти  -  для  мене  такі  близькі,
Мої  в  ній  почуття  гарячі,  пломенисті.
Поезія  і  ти  -  блакить  небес  і  зорі
І  стукіт  серця  б'є,  неначе  хвилі  моря.

Поезія  і  ти  -  для  мене  не  роздільні,
Поезія  і  ти  -  для  мене  крила  вільні.
Без  неї  я  одна,  одна  так,  як  без  тебе.
Хоч  в  ній  зима,  весна  і  літнє,  ясне  небо.

Поезія  і  ти  -  допомагають  жити,
Поезія  і  ти  -  водою  не  розлити.
І  навіть  коли  дощ,  то  там  живе  кохання,
Коли  метуть  сніги,  нема  розчарування.

Поезія  і  ти  -  веду  щодень  розмову.
Поезія  і  ти  -  дарує  мить  казкову.
І  як  прийде  весна  в  квітучому  убранні,
Поезії  й  тобі  віддам  у  дар  кохання.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024

ЛІЛІЇ

Намалюю  тобі  білі  лілії,
Щоб  ти  ім'я  моє  не  забув.
Щоби  дні  не  були  твої  сірими,
Щоби  настрій  завжди  в  тебе  був.

Квіти  ці  в  ароматі  духмяному,
Квіти  ці  носять  ім'я  моє.
У  промінні  яснім  полум'яному,
Коли  сонце  на  небі  встає.

І  коли  візьмеш  в  руки  ти  лілії,
Зразу  любий  згадаєш  мене.
Ми  кохання  на  них  своє  вилили,
Воно  завжди  у  серці  живе.

Буде  дощик  за  вікнами  плакати,
По  шибках  будуть  сльози  текти.
Краплі  з  квітів  роси  будуть  капати,
Їх  в  долоні  збиратимеш  ти.

Посміхнеться  до  тебе  знов  лілія.
В  ній  усмішку  побачиш  мою.
Буде  завжди  з  тобою  моє  ім'я,
Пам'ятай,  що  тебе  я  люблю.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024

Я ЗНАЮ, ЩО ТИ Є

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
Моє  кохання,  сонце,  небо.
Я  стільки  літ  живу  без  тебе,
Та  гріє  образ  твій  мене.

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
На  цій  землі,  хоча  далеко.
Як  в  теплий  край  летить  лелека.
Мені  привіт  передає.

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
Приходиш  в  сни,  мене  цілуєш.
Цілунком  душу  ти  лікуєш
І  навіть  зцілюєш  мене.

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
Хоч  за  вікном  зима,  чи  літо.
Так  порядкують  гордовито,
Усе  ж  чекаю  я  тебе.

Я  знаю  любий,  що  ти  є...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024

КОХАННЯ

Я  в  серці  маю  те,  що  не  вмирає,
Воно  у  ньому  полум'ям  горить.
У  дощ  і  заметілі  зігріває,
А  ще  вітрами  на  гіллі  шумить.

Я  зустрічаю  радо  з  ним  світанки,
Ловлю  в  долоні  зорі  у  ночі.
Я  є  його  єдина  полонянка,
Від  нього  лиш  тобі  віддам  ключі.

Я  з  ним  живу  щоденно,  щохвилинно,
Оберігаю,  щоб  ніхто  не  вкрав.
Воно  зі  мною  перше  і  єдине,
Його  мені  Господь  сам  в  руки  дав.

Я  прийняла  його,  як  подарунок,
Воно  щораз  нагадує  тебе.
Гарячого  кохання  ніжний  трунок,
Воно  немов  молитва  -  теж  святе.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024

Я тебе дочекаюсь

Я  тебе  дочекаюсь,  ти  коханий  це  знаєш,
Я  тебе  дочекаюсь,  ти  вернешся  з  війни.
Я  тебе  дочекаюсь,  ти  вернутися  маєш,
Бо  в  житті  цім  коханий,  нероздільнії  ми.

Я  тебе  дочекаюсь,  знаю  Ангел  з  тобою,
Він  тебе  берегтиме  мій  коханий  в  бою.
Переповнене  серце  моє  завжди  любов'ю,
На  колінах  в  молитві  перед  Богом  стою.

Я  тебе  дочекаюсь,  буде  зустріч  ця  знову,
Пригорнуся  так  ніжно  і  кохаю  скажу.
Споглядатиме  ранок,  знов,  на  мить  цю  казкову
І  в  намисто  збирати  буде  чисту  росу.

Я  тебе  дочекаюсь,  буде  все  ж    Перемога,
Згине  зло  те  назавжди,  що  вбивати  прийшло.
Приведе  тебе  любий,  рідна  серцю  дорога,
На  поріг  де  кохання  завжди  наше  цвіло.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023

МИ ВІРИМО НАСТАНЕ ПЕРЕМОГА

В  окопі  усмішка  твоя  так  гріє,
Від  кулі  береже  любов  твоя.
Душа  моя  зустрітися  так  мріє,
Мій  Янгол,  за  тобою  скучив  я.

Нічні  атаки  сміло  відбиваєм,
Від  них  щоночі  сну  у  нас  нема.
Та  ми  з  тобою  люба  добре  знаєм,
Що  Україна  -  ненька  в  нас  одна.

А  ворог  робить  боляче  їй  дуже,
Він  спопеляє  села  і  міста.
До  сліз  дитячих  ворогу  байдуже,
Бо  ж  не  цінує  радості  життя.

На  землю  нашу  він  прийшов  вбивати,
Щоб  знищити  усе  з  лиця  землі.
Не  знає  він,  що  нас  не  подолати,
Ми  боронити  будемо  її.

Не  віддамо  свого  "чумі"  проклятій,
Зітрем  її  на  порох  в  одну  мить.
І  буде  на  душі  тоді  лиш  свято,
Коли    "чума"  у  полум'ї  згорить.

Ми  віримо,  настане  Перемога,
Бо  сильний  дуже,  наш  козацький  дух.
Засвітить  світло  послане  нам  Богом,
Піднімуться  до  неба  сотні  рук.

І  буде  радість  литися  рікою,
Обійми  щирі,  натовпи  людей.
Тоді  і  ми  зустрінемось  з  тобою,
Найщасливіший,  мирний  буде  день...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023

Весільні квіти

Весільні  квіти  ніжності  букет,
В  твоїх  руках  моя  кохана.
Щасливій  долі  нашої  сюжет,
Ця  мить  з  тобою  незрівняна.

Приспів:

А  біла  сукня  і  фата,
Тобі  кохана  дуже  личать.
Ти  наречена  лиш  моя,
Всі  люди  щастя  для  нас  зичать.

Веселі  дружки,  легені  свати,
Пісень  весільних  нам  співають.
До  Вівтаря  тебе  буду  вести.
Музи́ки  марш  для  нас  заграють.

Весільний  коровай  на  рушнику,
Зібралася  в  дворі  родина.
Коханням  вибирав  тебе  таку.
В  моєму  серці  ти  єдина.

Твоя  усмішка  мов  троянди  цвіт,
Мене  мов  сонце  зігріває.
Для  мене  ти  увесь  великий  світ,
Мов  соловей  душа  співає.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023

Стелись барвінку

Стелись  барвінку  блакитним  цвітом,
Щоб  пісню  дзвінку  співав  нам  вітер.
Вже  ліс  прокинувсь,  весна  всміхнулась,
Пташина  зграя  з  світів  вернулась.

А  сонця  промінь  торкнувся  личка
І  щось  шепоче  бурхлива  річка.
Всміхаюсь  сонцю,  всміхаюсь  небу,
Думками  лину  любий  до  тебе.

Стелись  барвінку  блакитним  цвітом,
Нехай  стежина  веде  нас  в  літо.
Туди  де  поле,  туди  де  гори,
Де  місяць  сходить  і  світять  зорі.

В  твоїх  обіймах  зігрітись  хочу,
В  твої  коханий  дивитись  очі.
Щоб  серце  билось,  пісні  співало,
Кохання  щастя,  нам  дарувало.

Стелись  барвінку,  музи́ки  грайте,
Теплом  весняним  нас  зігрівайте.
Кохання  ніжне  душі  торкнулось.
І  з  нами  любий  не  розминулось.

Торкнулось  серця  твого  і  мого,
Буде  життєва.  довга  дорога.
Буде  сім'я,  народяться  діти,
Усмішка  їхня  буде,  як  квіти.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023

Непередати цю красу

Дощі  нарешті  вгамувались
І  сонця  промені  ясні.
Землі  легесенько  торкались,
Всміхались  радісно  весні.

Весна  неначе  наречена,
Вдягла  на  голову  фату.
Свій  килимок  трава  зелена
Їй  розстелила  на  горбку.

Птахи  дзвінких  пісень  співають,
Луна  летить  у  береги.
Вони  так  весну  прославляють,
Хмарок  торкаються  крильми.

І  я  весні  також  раділа
Її  обожнювала  я.
Як  надувалися  вітрила,
У  даль  їх  несла  течія.

Побачив  дійство  теє  вітер,
Весну  до  танцю  запросив.
Їй  дарував  найкращі  квіти,
Чекав  у  гості,  так  любив.

Я  милувалася  весною,
Непередати  цю  красу.
Вона  була  разо́м  зі  мною,
Під  ноги  кидала  росу.

Автор  Тетяна  Горобець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023

Я знаю ( слова до пісні)

Я  знаю  ти  при́йдеш,  я  знаю,
Обі́ймеш,  пригорнеш  до  себе.
Світанки  з  тобою  стрічаю
І  встелене  зорями  небо.

Я  знаю  ти  будеш  зі  мною.
У  будь  -  яку  важку  хвилину.
Запросиш  на  зустріч  з  собою,
Під  нашу  з  тобою  калину.

Я  знаю,  що  зустріч  ще  буде,
Я  дуже  на  неї  чекаю.
Весна  розквітає  повсюди,
Душа  соловейком  співає.

Коли  теплим  променем  літо.
До  нашого  тіла  торкнеться.
Я  знаю  ти  будеш  любити,
В  обійми  мої  повернешся.

Я  знаю  так  буде,  так  буде,
Бо  серцем  усе  відчуваю.
Воно  тебе  любий  так  любить,
Я  знаю,  я  знаю,  я  знаю...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023

Серце любов'ю палає

Білий  сніг  наче  лебідь  кружляє,
Доторкає  своїми  крильми.
Моє  серце  любов'ю  палає
І  чекає,  чекає  весни.

Заквітує  вона  білим  цвітом.  
Свої  запахи  ніжні  віддасть.
І  зігріє  теплом  наче  літом.
Поєднає  закоханих  нас.

Солов'єм  моє  серце  співає,
Хоч  у  краї  гостює  зима.
Всі  дороги  й  стежки  замітає.
Та  дарма,  та  дарма,  та  дарма.

Ми  зустрінемось  милий  з  тобою,
Закружляє  нас  вальсом  танок.
Заціловані  будем  любов'ю
І  летітимо  аж  до  зірок.

Ну  а  поки  що  сніг  хай  кружляє
І  танцює,  танцює  зима.
Срібний  килим  під  ноги  лягає,
День  казковий  за  руку  трима.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023

ЗАЧАРОВАНИЙ ПОГЛЯД

Тепла  кава  в  моїй  філіжанці,
За  вікном  хазяйнує  зима.
В  білосніжній  своїй  вишиванці,
Зачарований  погляд  трима.

Яж  дивлюся  на  неї  із  сумом,
Бо  про  тебе  мої  всі  думки.
Сніг  мете,  заміта  нерозумно,
Всі  дороги  в  снігу  і  стежки.

Уявляю  твій  погляд,  усмішку
І  волошкове  поле  в  очах.
Доторкнутися  хочу  так  нишком,
До  твого  мій  коханий  плеча...

Може  й  ти  п*єш  десь  каву  самотньо,
Споглядаючи  зиму  в  вікні.
І  мій  образ  до  тебе  сьогодні,
На  хвилиночку  прийде  у  сні.

Мій  коханий  я  знаю,  я  знаю,
Перепон  не  несе  нам  зима.
Я  тебе  милий  мій  обіймаю,
Наближаючи  весну  сповна...

Заквітує  вона  буйним  цвітом,
Заспіває  у  серці  любов.
Полетить  ніжна  пісня  над  світом,
Ми  з  тобою  зустрінемось  знов.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023

Букетик конвалій

Я  тобі  подарую  букетик  конвалій,  
Пригорну  і  коханням  зігрію  тебе.
Нас  війна  розлучила  з  тобою  на  далі,
Перемога,  до  тебе  кохана  верне...

Тут  в  окопі  твоя  зігріває  усмішка,
А  ще  гріє  тепом  українська  земля.
Я  пройдуся  по  ній  вздовж  і  поперек  пішки,
Бо  горить  у  вогні  Україна  моя.

Захищати  мені  її  випала  доля,
Будем  ворога  гнати  з  святої  землі.
Бо  для  нас  українців  є  символом  воля,
Вона  в  душах  у  нас,  вона  в  нашій  крові...

Ми  пройдемо  цей  шлях,  буде  в  нас  Перемога,
Я  букетик  конвалій  для  тебе  зірву.
А  тепер  у  молитві  звертаюсь  до  Бога,
Щоб  і  він  захистив  Україну  мою.


Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022

Цвітуть сади, а смуток не зникає

Цвітуть  сади,  а  смуток  не  зникає,
Над  головою  небо  голубе.
Здається,  що  й  війни  ніби  немає,
Але  вона  не  зникла,  вона  є.

Летять  ракети  й  поливають  гради
І  чується  сирени  страшний  гул.
Нам  краще  б  грому  чути  канонади
І  краще  б  вітер  гілку  ворухнув...

А  коли  тиша  знову  наступає,
Ми  боїмось  чомусь  уже  й  її.
Неспокій  в  серці,  він  не  відлягає
І  так  повторюється  день  при  дні.

Воюють  хлопці  -  воїни  сміливі,
Женуть  навалу  з  нашої  землі.
В  бою  приймають  кулеметні  зливи,
На  час  прийшли  цей  роки  молоді.

Десь  там...  їх  зачекалися  кохані,
Маленькі  діти,  матері,  жінки.
Щоразу  у  молитві  ввечір,  вранні,
Навколішках  стоять  старі  батьки...

О  Господи!  Ти  захисти  цю  землю,
Не  дай  рашистам  знищити  її.
З  руїн  міста  і  села  піднімем  ми
І  буде  мир  і  спокій  на  землі.

Цвітуть  сади,  а  смуток  не  зникає,
Над  головою  небо  голубе.
Хай  Перемога  променем  засяє
І  радість  в  серце  кожного  прийде!

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022

Послання із гарячих слів ( слова до пісні)

Тривожні  дні  і  серце  у  тривозі,
Лише  про  тебе  всі  мої  думки.
Із  небом  розмовляють  гучні  грози,
До  низу  вітер  нахиля  гілки.

Іще  роса  на  землю  з  трав  не  впала,
З  рікою  ранок,  ще  не  гомонів.
Для  тебе  я  коханий  написала,
Своє  послання  із  гарячих  слів.

Тобі  весна  послання  прочитає,
У  білій  хуртовині  буде  цвіт.
З  тобою  ми,  коханий,  добре  знаєм,
Що  зустріч  наша,  то  медовий  плід.

До  мене  ти  всміхнешся  любий  радо,
В  твої  обійми  ніжні  упаду.
На  нашій  лаві  ми  з  тобою  сядем,
Тебе  від  себе  я  не  відпущу.

Як  зацвіте  у  лузі  знов  калина
І  буде  солов'їний  спів  в  саду.
Промовиш  ти  мені  слово  єдине,
Тебе  кохана,  міцно  так  люблю.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946655
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022

Воскресне Україна

Христос  Воскрес!  Воскресне  й  Україна!
Не  дасть  Син  Божий  знищити  її.
І  буде  вона  сильна  і  єдина
І  буде  мир  на  цій  святій  землі.

Відновляться  міста  і  наші  села,
Всі  парки  й  сквери  знову  оживуть.
Поллється  пісня  звідусюд  весела,
Наш  край  до  життя  мирного  вернуть.

Христос  Воскрес!  Воскресне  й  Україна!
Не  дасть  Син  Божий  знищити  її.
І  Від  Карпат  аж  до  самого  Криму,
Лунати  буде:"  З  України  ми!"

Помолимось  за  нашу  Україну,
За  воїнів  нескорених  в  війні.
Нехай  Господь  дає  їм  більшу  силу,
А  окупанти  хай  згорять  в  вогні.

Христос  Воскрес!  Воскресне  й  Україна!
Не  дасть  Син  Божий  знищити  її.
Вбереться  у  весільний  цвіт  калина,
Блакитно    жовтий  буде  стяг  вгорі!

Нехай  молитва  береже  вас  люди,
Хай  буде  в  серці  кожного  із  вас.
Нехай  війни  ніколи  більш  не  буде,
А  буде  мир  на  довгий,  довгий  час!

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022

Я вірю

Я  вірю,  що  з'явиться  світло  над  нами,
Цю  темряву  геть  прожене  із  землі.
З  руїн  знов  піднімуться  села  з  містами,
По  новому  їх  відбудуємо  ми.

Хай  знає  весь  світ,  що  в  нім  сильна  Держава,
Яка  Україною  зветься  для  всіх.
Вона  у  боях  здобувала  це  право
Її  не  прийняти  у  серце  -  то  гріх.

Хай  кожен  із  нас  про  ці  дні  пам'ятає,
Вони  вкарбувалися  в  нашій  душі.
Хто  землю  свою  боронить,  завжди  знає,
Що  не  переможні  ми  з  вами  усі.

Нам  боляче,  страшно,  та  ми  переможем,
Бо  наш  загартований,  мужній  народ.
Навалу  оцю  ми  із  вами  розтрощим
І  згине  вона  серед  мулу  і  вод.

Я  вірю,  я  вірю  і  всіх  закликаю,
Щоби́  не  втрачалася  віра  у  вас.
Ми  вистоїм  темряві,  добре  я  знаю
І  з'явиться  світло  у  небі  для  нас.

Знов  радісно  будуть  сміятися  діти
І  будуть  співати  птахи  у  садах.
Ми  світлу,  що  з'явиться  будем  радіти,
Наступить  нарешті  для  темряви  крах.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022

Очі, що вели у бій

Її  очі  вели  його  в  бій
Її  голос  наказував  жити.
Бути  пильним  і  цілити  в  ціль,
Щоби  ворога  не  пропустити.

Ти  сміливий  -  казала  вона,
Хай  любов  моя  буде  з  тобою.
Перемога  на  всіх  в  нас  одна,
З  нами  Бог,  з  нами  Віра  і  Воля.

Бий  рашистів,  жени  із  землі,
Нехай  згине  та  гідра  проклята
Щоб  не  знали  ми  більше  війни,
Не  було  на  землі  супостата...

Коли  йшли  десь  запеклі  бої
Її  серце  пришвидшено  билось.
Він  завжди  бачив  очі  її,
Що  у  небі  зорею  світились.

Ось  така  вона  -  справжня  любов,
Ось  таке  воно  -  справжнє  кохання.
Він  у  бій  разом  з  нею  ішов,
І  беріг  у  думках  те  прохання...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022

Сигнали тривоги

Сигнали  тривоги  звучать
І  ми  біжимо́  у  підвали.
Ракети  у  бік  наш  летять,
То  села  й  міста  нелюд  палить.

Здригається  болем  земля,
Лишається  біль  в  нашім  серці.
Лежать  нерухомі  тіла,
Вони  не  піднімуться,  мертві.

Зруйновані  школи,  садки
І  вирвами  знищені  сквери.
Нам  вулицю  не  перейти,
Бо  снайпер  у  ціль  свою  стрелить.

Дитячий  десь  чується  плач,
По  щічках  течуть  гіркі  сльози.
Украв  їх  дитинство  палач,
Матусине  серце  морозить.

Бабуся  в  далекім  кутку,
Тихенько  читає  молитву.
Дитятко  мале  в  сповитку,
Заслухалось  мабуть,  притихло.

Стихає  сирена,  мовчить,
Та  знаємо,  то  не  надовго.
Нам  кожному  хочеться  жить,
Чекаємо  всі  Перемогу!

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022

Материнські сльози

Вона  втратила  доньку  і  сина,
Що  пішли  на  війну  воювати.
Її  діти,  прекрасна  родина,
Плаче  тихо  навколішках  мати.

Серце  стиснулось  каменем  в  грудях
І  прокляття  для  ворога  линуть.
У  ці  дні  стало  боляче  людям,
Та  безстрашні  вони  в  цю  хвилину.

З  фотографії  донька  всміхнулась,
Син  промовив,  не  плач  моя  мамо.
Куля  втрапила  не  розминулась,
Але  ми  будем  завжди  із  вами.

Поцілуйте  молодшого  брата,
Хай  скоріше  росте,  підростає.
Буде  сміхом  наповнена  хата,
Хто  на  небо  іде  -  не  вмирає.

Посадіте  берізку  і  дуба
І  щоранку  ви  їх  поливайте.
Ми  і  там  вас  матусенько  любим,
З  вами  будем  завжди  -  пам'ятайте.

Буде  мир  і  прийде  Перемога,
І  міста  відбудуються  знову.
А  тепер  всі  моліться  до  Бога,
І  в  молитві  ведіть  з  ним  розмову.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022

Вірні Україні

Нас  українців  не  здолати,
І  не  поставить  на  коліна.
Бо  ж  Україна  -  наша  мати,
Для  нас  одна  на  всіх  єдина.

Не  будем  сльози  проливати,
Ми  краще  берегтимем  сили.
Бо  Україна  -  наша  мати,
Геройский  дух  у  нас  зростила.

Ми  будем  ворога  карати,
За  злодіяння  над  народом.
Бо  ж  Україна  -  наша  мати,
Завжди,  завжди  з  козацьким  родом...

Минуть  роки,  минуть  століття
І  прийде  но́ве  покоління.
Ми  найсильніші  будем  в  світі
І  буде  жити  Україна!

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022

Непереможний наш народ

Чим  завинила  Україна,  
Перед  Росією  скажіть?
За  те,що  вільна  і  єдина,
За  те,  що  в  мирі  хоче  жить?

Смердючий  ворог  споконвіку,  
Все  не  давав  її  життя.
Пророчив  долю  її  гірку,
Щоби  не  мала  майбуття.

Вона  ж  тягнулася  до  світла,
Як  виноградная  лоза.
Завжди  весела  і  привітна,
А  інколи  уся  в  сльозах.

Вперед  робила  свої  кроки,
Наперекір  всім  ворогам.
Усе  хотіла  мати  спокій,
Щоб  краще  в  ній  жилося  нам.

Не  спалося  все  окупантам,
Аби  загарбати  її.
Та  не  хватило  їм  таланту,
Всі  потопають  у  "лайні".

Бо  наш  народ  -  велика  сила
І  Україна  в  нас  одна.
Вона  ту  силу  в  нас  зростила,
Вона  у  спадок  нам  дана.

За  нами  буде  Перемога,
Непереможний  наш  народ.
Він  завжди  має  віру  в  Бога,
Козацьких  сил,  землі  щедрот.

Автор  Тетяна  Горобець
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022

Ти для мене зорею світи

Пролетіли  так  швидко  роки
І  назад  вони  вже  не  вернуться.
В  край  вертаються  тільки  птахи,
А  роки  у  думках  лише  в'ються...

Тихий  берег,  кохання  -  ріка,
Несла  хвилями  нас  за  собою.
Обіймала  так  ніжно  рука,
Ми  щасливі  були  із  тобою.

Посміхалася  наче  весна,
Наче  пташка  на  зустріч  летіла.
А  тепер  залишилась  одна,
Не  піднятися  більше  на  крила.

Не  співати  нам  разом  пісень,
Не  кружляти  у  парі  з  тобою.
І  чомусь  сірим  став  навіть  день,
А  душа  не  витримує  болю.

Пролетіли  так  швидко  роки,
Наче  бистрії  коні  промчали.
Не  догнати  кохання  -  ріки,
У  минуле  роки  повертали.

І  як  важко  не  буде  мені
Перешкоди  усі  я  здолаю.
Ти  для  мене  зорею  світи,
За  тобою  я  дуже  скучаю...

Автор  Тетяна  Горобець  (MERSEDES)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936508
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022

Ми зустрінемось знову

Як  зірка  упаде  із  неба,
Ти  загадай  бажання.
В  Різдвяну  ніч  спішить  до  тебе,
Негаснуче  кохання.

Воно  минає  перешкоди
І  сніжні  заметілі.
Не  стра́шні  витівки  природи,
Коли  ідеш  до  цілі.

Приспів:

І  нехай  і  нехай  мрії  збудуться,
Ми  з  тобою  зустрінемось  знову.
Сніг  мете,  сніг  кружляє  по  вулицях,
Він  веде  із  зимою  розмову.

І  нехай  і  нехай  мрії  збудуться,
А  Різдво  подарує  нам  казку.
Нехай  ба́жана  зустріч  відбудеться,
Бо  чекати,  повір,  дуже  важко.

Доторкнулась  сніжинка  щоки,
Перекинулась  в  краплю.
Ледве  видно  у  небі  зірки,
Та  до  тебе  я  втраплю.

Приведуть  мене  мрії  мої
І  зігріє  кохання.
Ти  долоні  простягнеш  свої,
І  здійсняться  бажання.

Приспів:

Автор  Тетяна  Горобець  (  MERSEDES)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936393
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022

Русалонька

Сумувала  Русалонька  в  морі,
Розпрощалась  з  коханим  вона.
Водяні  їй  лишились  простори,
А  йому  залишилась  земля.

Моря  хвилі  торкалися  тіла,
У  очах  безкінечності  сум.
Вона  чайкою  вслід  полетіла  б,
Загубилась  в  мелодіях  струн.

Не  приносять  їй  радості  перли,
Ні  троянда  пахуча  в  руці.
В  її  серці  любов  не  померла,
Покотилась  сльоза  по  щоці...

Пригадалися  зустрічі  їхні,
І  як  гріли  собою  слова.
Як  вони  їй  тепер,  ось  потрібні,
Кожне  слово  в  думках  ожива.

Як  була  у  обіймах  коханих,
Веселилась  від  щастя  душа.
Як  розмову  вели  із  вітрами,
Тепер  думка  одна  потіша...

І  коли  місяць  сходить  на  небі,
Відбивається  блиском  в  воді.
Кличе,  кличе  Русалка  до  себе,
Та  коханий  не  чує  її...


Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2022

Моя ромашка

Там  где  ветер  целует  ромашки,
Повстречались  мы  в  поле  с  тобой.
Поёт  песни  душа  нараспашку,
Утонул  я  в  любви  с  головой.

Припев:

Ах  ромашка  моя,  ты  ромашка,
Полевой  мой  любимый  цветок.
Ах  ромашка,  моя  ты  ромашка,
Нагадал  мне  тебя  лепесток.

Я  улыбкой  твоей  очарован,
Глаз  своих  отвести  не  могу.
Я  тобою  любовь  околдован,
Для  тебя  все  ромашки  сорву.

Как  коснулся  руки  твоей  нежной,
Моё  сердце  забилось  в  груди.
И  ромашек  букет  белоснежный,
Положил  я  на  руки  твои.

Только  вместе  державшись  за  руки,
По  тропинке  с  тобою  пошли.
Ты  оставила  ветру  разлуку,
Мы  любовь  здесь  в  ромашках  нашли.

Автор  Татьяна  Горобец

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934448
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021

Подаруй мені погляд

Ти  неначе  сонце  його  промінець,
Пригортаєш  ніжно,  даруєш  тепло.
І  ніхто  не  зможе  розбити  сердець,
Бож  любові  -  щастя  обом  нам  дано.

Приспів:

Тільки  подаруй  мені  погляд  хоч  раз,
У  чарівну  казку  мене  поведи.
Там  де  є  любов  там  немає  образ,
За́вжди  там  весна  і  немає  зими.

Ти  немов  фіалка,  троянди  бутон,
Солов'їна  пісня  і  краплі  дощу.
Я  прийму  кохана  від  тебе  цей  сон
І  тебе  у  серце  до  себе  впущу.

Я  для  тебе  мила  дістану  зорю
І  сплету  всі  ріки  в  єдиний  пучок.
Буду  шепотіти,  що  палко  люблю,
Ну  а  ти  на  зустріч  зроби  мені  крок.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933951
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021

Про все розкажуть нам вірші

Хоч  віртуальна  дружба  в  нас  з  тобою,
Та  ми  з  пів  слова  відчуваємо  її.
Вона  в  життя  ввірвалася  з  весною,
Коли  від  сну  все  прокидалось  на  землі.

Радію  так,  що  ти  з'явивсь  у  мене,
Твою  підтримку  дружню,  відчуваю  я.
Є  поетичне  слово  в  нас  взаємне,
Без  нього  дружба,  не  буватиме  міцна.

Я  радість  в  спілкуванні  відчуваю,
По  поетичних  ми  блукаєм  сторінках.
У  них  зустрівшись,  дуже  добре  знаєм,
Таємні  почуття  до  нас  приходять  в  снах...

Для  мене  ти  збираєш  ясні  зорі,
Подорожуємо  у  місячнім  човні.
Я  відчуваю  доброту  у  кожнім  слові,
Яку  з  цілунком  посилаєш  ти  мені.

Твої  слова  звучать  неначе  пісня
І  часто  так  торкають  серця  і  душі.
А  може  то  любов,  як  перша  -  пізня,
Про  неї  розповідь  ведуть,  мої  вірші.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021

Чекаю дзвінка

Я  дуже  чекаю,  чекаю  дзвінка,
А  ти  все  не  дзвониш  чомусь.
Любове,  скажи  ну  чому  ти  така,
Думками  до  тебе  озвусь.

Мовчить  телефон  і  здається,  що  ніч,
Мої  всі  читає  думки.
Любове  -  я  зустріч  прошу  віч  -  на  -  віч,
А  ти  все  мені  навпаки.

З'явилися  зорі  і  місяць  в  вікні,
У  тишу  вслухаюся  я.
Невже  не  подзвониш  коханий  мені,
Не  скажеш  коханій  слова.

Десь  чується  подих  таємний  Землі,
Планети  поснули  мабуть.
Не  спиться,  не  спиться  сьогодні  мені,
Так  хочу  дзвінок  цей  почуть...

І  лише,  коли,  задзвонив  телефон,
До  нього  я  стрімко  біжу.
О  Боже,  коханий  невже  то  не  сон,
У  слухавку  тихо  кажу.

На  іншому  проводі  чую  слова,
Кохана  пробач  забаривсь.
У  всьому  мабуть  винувата  зима,
Коханням  твоїм  я  зігрівсь...

Автор  Тетяна  Горобець
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021

Книга - молодості ( гумор)

Зайшла  Зоська  до  книгарні,
Пита  в  продавщиці,
-Чи  є  книги  у  вас  гарні,
Хочу  подивиться.

Продавщиця  відпові́ла,
-Вам  про  що  бабусю?
В  мене  нога  оніміла,
Цілу  ніч  верчуся.

-Ви  до  лікаря  зверніться,-
Дає  та  пораду.
-Що  ви,  любко  схаменіться,
В  черзі  я  позаду.

Все  стою,  усе  чекаю,  
Всі  мене  штовхають.
Йой,  кричу,  що  помираю,
А  вони  зітхають.

Як  піді́йде  черга  ближче,  
То  обід  почнеться.
Їжте,  кажу  дохтор  швидше,
Бо  болить  вже  серце.

Він  подивиться  на  мене,-
-  Уже  час  бабусю.
Вам  вінок  робити  з  клена,
А  ви  сюсі  -  пусі...

Цілий  час  чекаю  й  більше,
А  його  немає.
Люди  під  дверима  інші,
З  черги  випирають.

-  Я  стояла  і  молилась,
Враз  терпець  ввірвався.
Закричала  -  мов  сказилась,
Натовп  розіпхався.

-  Двері  враз  мені  відкрились,
Сіла  на  кушетку.
Іскри  в  очах  заіскрились,
-Дайте  хоч  таблетку.

Промовила  Зоська  тихо,
-Невже  помираю?
Чи  наїв  вже  лікар  пиху,
-В  медсестри  питає.

А  вона  її  на  вухо.
Закричала  здуру.
-Треба  бабо  ноги  рухать,
Щоб  була  фігура.

Тоді  й  лікар  прийме  швидко,
Бо  він  таких  любить.
-А  на  вас,  дивитись  гидко,
Його  від  вас  нудить...

Зоська  вийшла  з  кабінету,
Лікар  й  не  з'явився.
Полетіла,  мов  комета,
З  думкою:"Вдавився!"

-Ось  й  прийшла  я  до  книгарні,
Книгу  купувати.
Щоби  ноги  були  гарні,
Й  молодою  стати...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021

Любіть рідну мову

Любіть,  поважайте  свою  рідну  мову,
Бо  вона,  як  пісня,  бо  вона  казкова.
Вона  наче  літо  в  сонячнім  промінні,
Легка  і  відкрита,  наче  небо  синє.

Українська  пісня  -  то  початок  з  неї,
Ніжна  і  прекрасна,  наче  орхідеї.
І  дзвінка  мов  дощик,  що  понад  гаями,
На  квітках  у  лузі  вона  із  роями.

Не  змогли  б  без  неї  промовити  слово,
Вона  барвінко́ва,  вона  калино́ва.
І  прозоро  -  чиста,  мов  вода  джерельна,
Хоч  буває  різка  і  бува  пекельна...

Та  за  це  ми    друже  її  й  поважаєм,
Той  хто  їй  байдужий,  від  того  тікає.
А  хто  зігріває  ласкою  своєю,
З  слів  вінок  сплітає,  завжди  дружить  з  нею.

Ми  завжди́  за  неї  боротися  будем,
Хай  вона  мов  сонях,  розквітає  всюди.
З  журавлиним  клином  проліта  над  нами,
Хай  вона  над  світом  лунає  піснями.

Нехай  голуб  миру,  нею  промовляє,
Хто  її  почує,  нехай  кожен  знає.
Що  без  мови  в  світі  неможливо  жити,
Як  скажіть  нам  люди  її  не  любити!

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021

А листопад все хмуриться

А  листопад  все  хмуриться  від  холоду  й  дощу,
Вже  сірі  стали  вулиці  і  вітер  не  ущух.
То  осінь  з  нами  грається,  випробування  шле,
А  Грудень  прокидається  і  в  гості  до  нас  йде.

Він  кине  снігу  білого  і  морозцем  дихне
І  птаху  білокрилого  він  у  полон  візьме.
Примчить  Зима  -  хуртелиця  на  білих  скакунах,
В  саду  моїм  оселиться  та  тільки  не  у  снах.

У  снах  моїх  ще  літечко,  співають  солов'ї,
І  розквітають  кві́точки  і  гомонять  рої.
Несе  у  дзьобі  ластівка  обід  для  пташенят,
І  оксамитом  падає  в  долоні  зорепад...

Як  вранці  я  прокинуся,  то  зазирну  в  вікно,
До  нього  доторкаюся  замерзле  вже  воно.
На  нього  я  подихаю  й  побачу  білизну,
Пташки  уже  під  стріхою,  прокинулись  від  сну.

Не  жданно  і  не  гадано  упав  біленький  сніг,
На  серці  стало  радісно,  він  осінь  переміг.
Сховались  кудись  крапельки  холодного  дощу,
Сльоти  більше  осінньої  я  в  серце  не  впущу...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021

Два келихи червоного вина ( слова до пісні)

Два  келихи  червоного  вина
І  пурпуро́ва  гілочка  калини.
Довколо  листопаду  дивина,
Кружляє  нас  в  осінній  хуртовині.

Приспів:

Якщо  прийде́  негадано  зима
І  кине  своє  срібло  на  волосся.
Втішатися  вона  буде  дарма́
Її  з  тобою  ми  не  боїмо́ся.

Питаєш  ти,  чи  холодно  мені,
Не  холодно,  тобі  я  промовляю.
Для  мене  то  найщасливіші  дні,
Зі  мною  ти  і  я  тебе  кохаю.

Я  так  люблю  -  летять  увись  слова,
Вони  торкають  місяця  у  небі.
В  смарагдах,  ще  виблискує  трава,
А  я  щаслива,  так  тулюсь  до  тебе.

Два  келихи  червоного  вина
І  пурпуро́ва  гілочка  калини.
Тепер  я  знаю,  в  світі  не  одна,
Коханий  біля  мене  і  єдиний.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932362
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021

Берег кохання

До  берегу  твого  кохання,
Пливу  через  усе  життя.
То  світить  зірка  мені  рання,
То  місяць  стелить  вишиття...

Коли  цвітуть  сади  весною,
Птахи  вертаються  в  свій  край.
Думками  любий,  я  з  тобою,
Ця  зустріч,  наче  справжній  Рай.

А  як  приходить  тепле  літо,
Пісень  співає  соловей.
Його  теплом  я  так  зігріта,
Блукаючи  серед  алей...

Журбою  осінь  накриває,
А  ще,  коли  ідуть  дощі.
Мені  тебе  не  вистачає,
Й  кохання  твого  пригорщі...

Засипе  снігом  все  навколо
І  холодом  війне  зима.
А  серце  все  співає  соло,
Воно  чекає  недарма...

Думками  берег  той  шукаю,
Хоч  його  снігом  замело.
Та  сніг  розтане,  добре  знаю,
Кохання  ві́зьме  на  крило...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2021

Чарівна незнайомка

Моя  принцесо,  королево!
Візьми  троянду  цю  до  рук.
Приїхав  я  з  країни  Лева,
Почуй  кохана  серця  стук.

З  тобою  хочу  обвінчатись,
Дружиною  моєю  будь.
До  тебе  важко  так  дістатись,
А  почуття  так  серце  рвуть.

Спустися  з  замку  я  благаю
І  руку  дай  мені  свою.
Красуне,  я  тебе  кохаю,
Під  замком  цілу  ніч  стою...

Вона  всміхнулася  до  нього
І  тихо  мовила  слова.
Кохати  буду  лиш  одного...
А  втім...  уже  кохаю  я.

Пробач,  благаю  чужестранцю,
Не  доля  в  парі  бути  нам.
Не  вартий  мого  ти  рум'янцю,
Не  вірю  я  твоїм  словам...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021

Вітання й щирі побажання Амадею

У  цей  святковий  листопадний  день,
Дозвольте  Вас  сьогодні  привітати.
Добра,  здоров*я,  радості,  пісень,
Від  свого  серця  хочу  побажати.

На  все  життя,  на  довгий  -  довгий  вік,
До  сотню  літ  у  мирі  й  щасті  жити.
Бож  день  такий  буває  раз  на  рік,
Сьогодні,  веселитись  не  тужити.

Всіх  благ  для  вас  земних  -  з  роси  й  води
І  сил  від  гір,  від  сонця,  від  калини.
Щоб  не  було  ніякої  журби,
Хай  лине  спів  у  серці  солов'їний.

Нехай  Господь  дасть  щастя  на  путі
Хай  здійсняться  усі  Ваші  бажання,
Хай  буде  завжди  в  Вашому  житті,
Палке  і  незгасаюче  кохання...

Нехай  цвітуть  під  небом  синьооким
Ще  довго-довго  дні  Ваші  й  літа,
А  тиха  радість,  чиста  і  висока,
Щоденно  хай  до  хати  заверта!

З  Днем  народженням,  дорогий  друже!!!
Найголовніше  в  житті  кожного  з  нас  –  здоров'я,  тож  я  бажаю,  щоб  Ви  і  Ваші  рідні  завжди  були  здорові.  Решта  все  додасться,  адже  воно  залежить  тільки  від  Вас.  Нехай  Господь  оберігає  Вас  від  негараздів,  а  Матінка  Божа  буде  Вашою  помічницею  в  усіх  починаннях.  З  Днем  народження!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021

Краса незрівнянна

Я  дуже  люблю  цю  красу  незрівнянну,
В  парчовому  платті,  для  вітру  кохану.
Вона  то  сміється,  а  то  бува  плаче,
Та  все  ж  вам  скажу,  має  серце  гаряче.

З  дощами  холодними  любить  дружити,
А  ще  вона  віддано  вміє  любити.
Весільні  музи́ки  пісень  їй  заграють,
То  гори  й  долини  від  них  завмирають.

І  лине  луною  далекою  пісня,
Кружляє  і  падає  золотом  листя.
Природа  для  неї  встеля  килимами,
Доріжки,  алеї  і  сиві  тумани...

У  кошику  в  неї  завжди  є  дарунки,
На  диво  -  картинах  лиша  візерунки.
Бурштино́ві  відтінки  лишають  сліди,
У  цю  пору  вона  незрівнянна  завжди.

Я  з  нею  стрічаюся  кожного  ранку.
Як  тільки  відшторю  з  вікна  офіранку.
Всміхаюсь  до  неї,  вітаюся  щиро,
Її  не  любити  скажу,  неможливо...



Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021

Зігрій мене

Зігрій  мене  в  осінню  ніч
І  подаруй  своє  тепло.
Торкнись  устами  моїх  пліч,
Щоб  небо  зорями  цвіло.

Нехай  розкаже  Листопад,
Про  нашу  віддану  любов.
Впаде  листковий  снігопад,
А  ми  посеред  нього  знов.

Зігрій  мене,  прошу,  зігрій,
Щоб  не  торкалися  вітри.
Не  відбирай  завітних  мрій,
Ти  ніжних  слів  наговори.

А  я  до  тебе  усміхнусь
І  тихо  так  прошепочу.
Кохання  досхочу  нап'юсь,
В  осінню  пору  дощову.

Зігрій  мене  своїм  теплом,
Від  себе  більш  не  відпускай.
Щасливі  будемо  разо́м,
Коли  ми  вдвох  -  то  справжній  рай.  

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021

Я дуже хочу Україно…

Я  дуже  хочу  Україно,  
Щоби  ти  вільною  була.
Ні  перед  ким,  щоб  на  коліна,
Упасти  більше  не  змогла.

Щоб  ворог  не  торкав  кордонів,
Не  забирав  чуже  майно.
Щоб  голуб  -  миру  на  долоні,
Не  боячи́сь  клював  зерно.

Я  дуже  хочу  Україно,
Щоби  лунав  дитячий  сміх.
І  згуртувавшись  воєдино,
Могли  ми  відсіч  дать  для  всіх.

Поля  зерном,  щоб  засівали,
А  не  осколками  війни.
Щоб  сліз  гірких  не  проливали,
Не  додавалось  сивини.

Я  дуже  хочу  Україно,
Щоб  мир  запанував  у  нас.
Щоб  журавлі  летіли  клином,
Щоб  день  наза́вжди  не  погас.

Щоб  дочекалась  матір  сина
І  щоб  його  обійняла.
Я  дуже  хочу  Україно,
Щоб  ти  щасливою  була.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021

Мені ночами літо сниться

Мені  ночами  літо  сниться,  пахучі  трави  у  лугах,
Воно  із  сонцем  веселиться  і  потопає  у  квітках.
Дзвінкі  потоки  рік,  озера  і  гір  висока  далечінь,
Воно  мені  дарує  крила  і  кличе  неба  голубінь.

Я  так  люблю  пахуче  літо  і  сонця  променів  тепло,
А  ще  коли  росою  вмите  і  заціловане  воно.
Коли  щебечуть  птахи  дзвінко,  бджолиний  хор  співа  пісень,
Там  рудохвоста  скаче  білка,  посе́ред  паркових  алей.

Почули  б  ви,  як  грають  грози,  на  інструментах  зразу  всіх,
І  витирає  вітер  сльози,  а  дощ  комусь  змиває  гріх.
Мені  ночами  сниться  літо,  хоч  за  вікном  уже  зима,
Накрила  землю  білим  цвітом,  за  руку  сон  мене  трима...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021

Танці - шманці ( гумор)

Дід  Семен  і  баба  Настя  коханцями  стали,
Цілу  ніч  вони  від  щастя,  танго  танцювали.
А  коли  в  віконце  сонце  зазирнуло  зранку,
Дід  побачив  свою  жінку,  через  офіранку.

Тупцювала  на  порозі,  стукала  у  вікна,
Щось  під  носа  муркотіла,  аж  кума  поникла.
Накінець  почулось:"  Настю,  ти  жива,  чи  мертва?
Цілу  ніч  світилось  світло,  в  мене  ноги  втерпли."

Дід  хотів  ступити  крока,  щось  стрельнуло  в  спину,
Не  минуло  і  пів  року,  коли  нерв  той  згинув.
А  тепер  чомусь  проснувся,  нагадав  про  себе,
Бач  не  добре  повернувся,  так  мені  і  треба.

Не  сиділось  біля  жінки,  хотів  танцювати,
Закололо  щось  в  печінці,  як  тепер  тікати?
У  вікно...  не  перелізти,  не  зігнеться  спина,
Ну  кудою  йому  лізти...  Вгледілась  драбина.

Повела  вона  наго́ру,  високо  забрався,  
А  кума  хутко  в  комору,  дід  перелякався
Що  тепер  йому  не  злізти  із  гори  ніколи,
Лише  буде  бачить  небо  і  яснії  зорі.

Що  ж  тепер  скажу  Килині,  де  ту  правду  взяти?
Ми  із  Настею  невинні...  дід  став  міркувати.
Жінка  шарпала  за  двері,  двері  відчинились
І  суперниці  на  ганку  ніс  -  у  -  ніс  зустрілись.

Чи  глуха  ти  моя  ку́мо,  чи  вуха  заклало,
Що  у  тебе  за  розруха  все  порозкидала?
Чи  не  бачила  ти  діда,  десь  вражина  дівся,
Вчора,  ще  пішов  з  обіду  і  не  передівся...

Настя  враз  почервоніла,  стала  заікатись,
Все  життя  брехать  не  вміла,  треба  признаватись.
На  горі,  щось  застогнало:"Я  не  винувата."  
Промовила  Настя  швидко,  тай  втекла  в  кімнату.

А  Килина  на  драбину  тихо  піднялася,
На  гарячому  зловила  свого  ловеласа.
Тільки  дід  стояв,  мов  камінь  і  не  ворушився,
Буде  тепер  йому  а́мінь  -  з  Килиною  стрівся.

Ти  чого  старий  задумав,  що  із  головою,
Нагорі,  та  щей  в  сусідки,  діду,  що  з  тобою?
Та  оце,  як  йшов  додому,  блуд  мені  вчепився
І  тепер  не  пам'ятаю,  як  тут  опинився...

Любко  мо́я,  серце  мо́є,  що  скажи  робити?
Треба  бу́ло  любий  діду  вчора  менше  пити.
Треба  бу́ло,  добре  знаю,  нема,  що  сказати,
Бо  ж  таку  натуру  маю  -  люблю  танцювати.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021

Пригадалась наша осінь ( слова до пісні)

Пригадалася  коханий  наша  осінь,
Наша  осінь  пригадалась  золота.
Листопад  трусив  нам  листя  на  волосся,
Вітерець  косички  вербам  заплітав...

Не  було  для  нас  тоді,  днів  щасливіших,
Коли  ми  з  тобою  поруч,  я  і  ти.
Я  писала  лиш  тобі  коханий  вірші,
І  просила  в  них  кохання  берегти.

Посміхався  ти  і  пригортав  до  себе,
Стукіт  серця  в  твоїх  грудях  шаленів.
Промовляла:"  Я  щаслива!  Чуєш,  небо!"
Кожен  з  нас  коханням  дорожити  вмів...

То  чому  ж  скажи  в  життя  ввірвалась  злива,
Захолонули  враз  почуття  твої.
Громовицею  взяла  їх  спопелила,
Текли  сльози  по  щоках  гіркі  мої...

Витирали  їх  тихенько  вітер  й  осінь,
Не  журись  прохав  мрійливий,  листопад.
Стрінеш  щастя  ти  своє,  ще  на  порозі,
Коли  буде  танцювати  снігопад...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929303
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021

Ніхто не покохає так, як я ( слова до пісні)

Я  так  люблю  щасливу  нашу  осінь,
Вона  обох  до  пари  нас  звела.
Вінок  кохання  заплела  у  коси,
У  казку  нас  за  руку  повела.

Приспів:
Ніхто  не  покохає  так,  як  я,
Молитвою  звучить  любов  моя.
А  серце  виривається  з  грудей,  
Як  поглядом  торкаєшся  очей.

Я  так  люблю  щасливу  нашу  зиму,
Горить  багаття  у  каміні  знов.
Вслухаємось  з  тобою  в  хуртовину,
А  серце  зігріває  нам  любов.

Приспів:
Ніхто  не  покохає  так,  як  ми,
Цілунками  зігріємось  весни.
Вона  у  нас  у  серденьку  живе,
І  кожен  день  дарує  щось  нове.

Я  так  люблю  щасливу  нашу  весну,
Коли  сади  буяють  у  цвіту.
Вони  для  нас  встеляють  цвітом  стежку
І  ти  мене  кохаєш  лиш  одну.

Приспів:
Ніхто  не  покохає  так,  як  ти,
Ми  будем  почуття  ті  берегти.
Летять  у  височінь  твої  слова,
Лебідонько  моя  ти  чарівна.

Я  так  люблю  щасливе  наше  літо,
Воно  нас  гріє,  як  твоя  любов.
У  келихи  вино  уже  налито,
То  нашого  кохання  ніжний  зов.

Приспів:
Ніхто  не  покохає  так,  як  ти,
Ніхто  не  покохає  так,  як  я.
Всміхається  нам  небо  з  висоти
І  береже  нас  матінка  -  Земля.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929198
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021

Забути не змогла

Я  тебе  забути  не  змогла,
Хоч  роки  так  швидко  пролетіли.
Почуття  морозила  зима,
А  вони  все  душу  мою  гріли.

Я  тебе  забути  не  змогла,
Не  забула  очі  волошкові.
В  тебе,  я  закохана  була,
Лише  не  купалася  в  любові.

Я  тебе  забути  не  змогла,  
Як  тільки  в  житті  не  намагалась.
Із  під  ніг  тікала  десь  земля,
Коли  на  стежині  зустрічалась.

Я  тебе  забути  не  змогла,
Ти  пробач,  пробач  мені  коханий.
Все  життя  весна  в  душі  цвіла,
Лікувала  біль  мені  і  рани.

І  любов,  що  в  серденьку  цвіла,
Своїм  поцілунком  доторкалась.
Я  тебе  забути  не  змогла,
Вірна  почуттям  своїм  осталась.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021

Я знов прийшла до тебе

Ну  здрастуй  ліс!  Я  знов  прийшла  до  тебе,
Стежиною  мене  ти  вів  у  глиб.
Між  крон  дерев  виднілось  в  хмарах  небо,
В  опавшім  листі  заховався  гриб.

Художниця  для  тебе  постаралась,
Прибрала  в  золотаві  кольори.
Вона  до  свята  гарно  готувалась,
Листочки  рясно  сипала  згори.

Я  так  люблю  обнятися  з  тобою,
Блукати  і  вдихати  радість  дня.
Хто  милувавсь  природою  такою,
Для  того  ліс  у  серці,  мов  сім'я.

Ось  дуб  розлогий  жолуді  дарує,
Калини  нахиляється  гілля.
Ліс  у  повітрі  кожен  шелест  чує
І  відчуває  дихання  земля.

Чиїсь  сліди  лишились  на  стежині,
Хтось  мабуть  дуже,  дуже  поспішав.
Вони  належать  лісовій  тварині,
Яку  мій  ліс  від  хижака  ховав.

А  ось  красуня  у  зеленій  сукні,
Колючі  гілочки  торкають  враз.
Які  ж  ці  дні  з  тобою  незабутні!
Та  швидко  так  чомусь  спливає  час.

Прощатись  нам  уже  пора  з  тобою,  
Всеж  обіцяю,  знову  я  прийти.
В  зимову  тишу,  поведем  розмову,
Мені  розкажеш  про  пригоди  ти...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021

Ти повір

Надихнув  Володимир  Шевчук  своїм  віршем  "  Баграніє  у  осені  сад"

Не  забула,  слова  ті  живуть,
В  її  серці,  як  осінь  приходить.
Як  хмаринки  у  небі  пливуть,
Як  увечері  сонце  заходить.

І  як  ранок  кидає  росу,
Залишаючи  мокрії  сльози.
І  як  день  посилає  грозу,
Вона  все  це  забути  невзмозі...

Ти  її  так  багато  сказав,
А  вона  усе  серцем  відчула.
Листопад  їх  в  намисто  знизав,
А  воно  бурштино́м  спалахнуло.

Так  й  кохання  горить  до  сих  пір
І  його  загасити  неможна.
В  нього  лише  прошу  ти  повір,
Хоч  за  вікнами  осінь  вельможна...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021

Така дивовижна природа

Не  можна  потрапити  в  осінь  -  без  літа
І  в  літо  не  можна,  минувши  весну.
Природа  рішила  усе  гордовито
І  кожному,  пору  вручила  свою.

Зимі  -  дарувала  санчата  і  шубки,
А  ще  білосніжний,  пухнастий  сніжок.
Щоб  грілися  всі  біля  теплої  грубки,
А  звірі,  щоб  смикали  в  полі  стіжок...

Як  будуть  дзюрчати  струмочки  веселі,
То  сонячні  промені  збудять  весну.
Вона  прибере  в  первоцвіти  оселі,
Прокинеться  все  від  пробудного  сну.

Червоні  черешні  даро́вані  -  літу,
Птахів  щебетання  веселе  в  саду.
І  сонячні  промені  в  шепоті  вітру,
Ми  чуємо  нічки  таємну  ходу.

І  ось  задощило,  в  руках  парасолька,
Струсив  хтось  під  ноги  пожовклий  листок.
То  осінь  найменша  сестриця  і  донька,
Лишає  по  вулицях  й  скверах  свій  крок.

Така  дивовижна  у  світі  природа,
Без  неї  нам  жити  так  сумно  було  б.
Дарована  кожній  порі  своя  врода,
Чарівна  й  цілюща  -  немов  джерело.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021

Слова написані душею

Нехай  слова  написані  душею,  
Торкнуться  серця  люблячого  вмить.
Засвітять  зорі  в  небі  над  землею,
Бо  вони  тако́ж  вміють,  ще  любить.

І  місяць  буде  ясний,  без  туману,
Щоб  ми  змогли  зустрітися  при  нім.
Природа  подарує  ніжний  ранок,
Скупає  нас  в  промінні  золотім.

Блакить  небесна  буде  посміхатись,
Хмаринки  в  далечінь  нас  позовуть.
Ми  будемо  з  тобою  сподіватись,
Адже  закоханих  у  казці  ждуть.

Казковий  світ  з  своїми  чудесами,
Завжи  чекає  люблячі  серця.
Торкнеш  мене  гарячими  устами,
Яка  ж  для  нас  красива  казка  ця.

Щасливий  той,  хто  все  це  відчуває
У  кого  в  серці  завжди  доброта.
Хто  вірить  і  по  справжньому  кохає
У  кого  фальші  не  несуть  уста.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021

Фея щастя та любові

Маленька  Фея  щастя  та  любові,
Присіла  на  трояндовім  кущі.
Земля  і  небо  десь  були  у  змові,
Слова  кохані  линули  з  душі.

Вони  летіли  з  уст  її  медових,
Торкали  серця  солодом  своїм.
Ховалися  у  мріях  кольорових,
Лягали  на  папір  з  казкових  рим.

Маленька  Фея  -  серденько  гаряче,
У  ньому  полум'ям  горить  вогонь.
Сьогодні  вперше  я  її  побачив,
Торкаючись  малесеньких  долонь.

Бажаю  й  вам  зустріти  таку  Фею,
Щоби  в  цей  вечір  сумно  не  було.
Щоби  і  ви,  теж  подружились  з  нею,
Любов  відчули  і  її  тепло...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021

Ніжності мотиви

Соловей  щебече  у  зеленім  гаю,
Про  кохання  наше  всім  розповіда.
Як  тебе  люблю  я,  як  тебе  кохаю,
Ніжна,  синьоока  зіронько  моя.

Вітерець  розносить  співи  солов'їні
І  летять  мов  птахи  в  далечінь  вони.
А  я  все  вдивляюсь  в  твої  очі  сині,
Коли  ти  приходиш  казкою  у  сни...

Простягаєш  руки  і  ведеш  до  гаю,
У  якім  на  вітті  соловей  співа.
Я  тебе  кохана,  ніжно  обіймаю,
Шепочу  на  вушко  лагідні  слова.

Солов'їна  пісня,  солов'їні  співи,  
Дочекавшись  ранку,  спати  не  дають.
І  торкають  серця  ніжності  мотиви,
За  собою  люба  нас  вони  ведуть...

Відкриваю  очі  все  кудись  зникає,
Серце  сильно  б'ється,  а  тебе  нема.
Буду  я  чекати  ночі  знову,  знаю,
Нехай  сон  на  крила  обох  підійма.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021

Я така ж, як осінь

Моя  мила  осінь,  полети  у  місто
І  листком  кленовим  в  руки  упади.
Хай  шепоче  вітер  слова  урочисто,
Буде  в  кожнім  слові  хай  любов  цвісти.

Підійми  коханий,  свої  очі  в  небо
І  знайди  на  ньому  ясную  зорю.
Я  свої  цілунки,  передам  для  тебе
І  промовлю  тихо,  що  тебе  люблю...

Як  я  хочу  милий,  впасти  у  обійми,
У  твої  обійми  й  більше  не  чиї.
Твої  поцілунки,  уста  мої  приймуть,
А  в  душі  співати  будуть  солов'ї.

Я  така  ж,  як  осінь  з  нею  дуже  схожа,
Бува,  що  радію,  а  бува  в  журбі.
Я  її  попрошу,  нехай  допоможе,
Почуття  гарячі  передасть  тобі...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021

Оксамитовий вересень

Оксамитовий  вересень  тішить,
Він  дарує  своє  нам  тепло.
Іще  листя  не  скинули  вишні
І  трояндове  квітне  стебло.

Позолотою  фарби  лягають,
Білі  хмари  у  небі  пливуть.
Сонця  промені  ніжо  торкають,
Журавлів  проводжаючи  в  путь.

А  в  дворі  у  червонім  намисті,
Посміхнулась  калина  мені.
І  листочки  вишнево  -  барвисті,
Наче  вишиті  на  полотні...

Осінь...  Вересень...  Бабине  літо...
А  за  ними  прийдуть  холоди.
Сльози  дощик  свої  буде  лити,
Залишаючи  мокрі  сліди.

Автор  Тетяна  Горобець

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021

Чорно - біла любов

Коли  любов  приходить  в  кольорах,
Ти  бачиш  радість  у  її  очах.
Птахи  пісень  в  душі  співають
І  ніжно  квіти  розквітають.

Коли  любов  приходить  в  кольорах,
То  зорі  нам  встеляють  сріблом  шлях.
Любов'ю  пишуться  романи,
Від  болю  не  ятряться  рани...

Та  не  завжди  вона  у  кольорах
Її  чатує  хитрість,  навіть  страх.
І  біль  щоразу  дошкуляє,
Від  того  серденько  страждає.

Брехні  багато  і  не  правди  теж,
Та  ти  її  у  торбу  не  зметеш.
Не  "викуриш"  її  мітлою
І  не  заллєш  її  смолою.

Вона  чатує  душі  кожен  раз
І  ось  душа  отримує  наказ.
Когось  образити  у  тиші,
Облити  брудом  найчастіше.

І  вже  летять  образливі  слова,
Ну  а  любов  в  куточку  помира.
Її  чомусь  не  захистили,
Любов  лишилась  чорно  -  біла...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021

Знову осінь мій коханий ( слова до пісні)

Знову  осінь,  знову  осінь,  мій  коханий,
В  прохолоді  загорнувся  тихий  ранок.
У  червоному  намисті  вже  калина,
А  у  небі  чути  крики  журавлині.

І  до  вирію  збираються  лелеки,
Їм  летіти  і  летіти,  так  далеко.
Упадуть  дощем  холодним,  дрібні  сльози
І  напише  знову  осінь  свої  прози...

Як  з  тобою  будем  милий,  їх  читати,
Буде  осінь  про  кохання  нам  шептати.
Заволочать  береги,  густі  тумани,
Тільки  я  тебе  любить  не  перестану.

Я  любов'ю  в  пору  цю,  тебе  зігрію,
І  осінню  тугу,  вітром  я  розвію.
Посміхнись  до  мене  милий  -  я  з  тобою,
Ми  посидимо  під  нашою  вербою.

Лиш  вона  про  наші  знає  таємниці,
Вірю  любий,  що  задумано  -  здійсниться.
І  нехай  осінній  танець  нас  кружляє,
Я  скажу  що  моє  серденько  кохає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924340
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021

Осінь, любий…

Розмовляють  про  щось  явори,  
Осінь,  любий...  На  серці  тривоги.
Загорнулись  в  туман  береги,  
Вітер  ки́дає  листя  під  ноги.

Вже  збираються  в  зграї  птахи,
Дні  коротшають,  ночі  холодні.
Мочить  дощ,  барабанить  в  дахи,
Заховалося  сонце  сьогодні.

Посхиляли  голівки  квітки,
Від  краплин  дощових  їм  так  важко.
Закрадаються  в  серце  думки,
Сумно  десь  обізвалася  пташка...

Осінь,  люба...  Ти  скажеш  мені,
Я  всміхнуся  і  тихо  промовлю.
Нехай  осінь,  та  будуть,  ще  дні,
Що  зігріють  своєю  любов'ю...


Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021

Соняхи кохання ( слова до пісні)

Там  де  сонях  цвіте,  там  всміхається  літо,
А  кохання  святе,  сонцем  ніжним  зігріте.
Серед  соняхів  тих,  ми  з  тобою  зустрілись.
Заблудилися  в  них,  ми  у  них  заблудились.

Приспів:

Поцілунок  твій  солодкий,  тиха  зваба,
А  твій  погляд  загадковий  мене  вабив.
Наче  Мавка  серед  поля  ти  з'явилась,
Посміхнулась  і  у  квітах  загубилась.

Погляд  тво́їх  очей,  мене  так  заворожив,
Стільки  днів  і  ночей,  без  них  жити  не  можу.
Колосяться  лани,  пшеницями  густими,
Чомсь  приходять  у  сни,  літо,  осінь  і  зими.

Приспів:

Ти  з'явись  хоч  у  снах,  я  прошу  тебе,  знову,
Диво  Мавко  моя,  ти  промов  хочаб  слово.
Ти  мовчиш,  ти  мовчиш  і  нічого  не  кажеш,
Стежку  стелить  спориш,  він  узори  пов'яже.

Приспів:

Я  на  поле  прийду,  там  де  соняхи  квітнуть,
Дочекаюсь  зорю,  щоб  тебе  знов  зустріти.
І  як  з'явишся  ти,  посміхнешся  до  мене,
Будуть  зорі  цвісти,  ніч  тебе  мені  верне.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923572
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021

Таємниці ночі

Серпневий  вечір  котиться  до  нас,
А  вітерець  принишк  і  не  дихне.
Давно  вже  промінь  сонячний  погас,
До  себе  небо,  нічку  пригорне.

Розкинуте  мереживо  зірок,
Мелодіями  грати  буде  вальс.
Яскравий  місяць  піде  у  танок,
Він  танцем  цим,  порадує  всіх  нас.

В  годину  цю,  не  спиться  цвіркуну,
Він  пише  ноти  і  пісні  для  нас.  
Йому,  як  бачте  також  не  до  сну,
Як  тільки  промінець  останній  згас.

Впадуть  росинки  дзвінко  у  траву,
Підхопить  прохолода  їх  собі.
Підніме  невдоволено  брову
І  понесе  росиночки  вербі.

А  під  вербою  пара  молода
І  іхні  таємниці  неземні.
За  ними  тихо  нічка  підгляда,
Думки  сьогодні  чомсь  її  сумні.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021

Я назву тебе любов'ю

Поведу  тебе  у  казку,
Там,  де  розмовляють  зорі.
Роздають  любов  і  ласку,
Вітер  хвиль  торкає  моря.

По  стежиночці  сріблястій,
Прогуляємось  з  тобою.
У  чарівній  нашій  казці,
Я  назву  тебе  любов'ю.

Місяць  буде  нам  світити,
Кине  нічка  срібні  роси.
Падать  будуть  оксамити,
Їх  тобі  вплету  у  коси.

Я  назву  тебе  любов'ю,
Ніжно  пригорну  до  себе.
І  тобі  одній  промовлю,
Що  не  можу  жить  без  тебе.

Поведу  тебе  у  мрію,
Нас  чекатимуть  світанки.
Смуток  назавжди  розвію,
В  росах  нас  скупають  ранки.

І  тумани  заховають,
Від  людського,  злого  ока.
В  небі  ось  уже  світає,
Квітко  моя  синьоока!

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2021

Любов їм дарувала крила

На  них  дивились  перехожі,
Вони  ж  не  помічали  їх.
Любов  жила  у  серці  схоже,
Хоч  падав  дощ,  хоч  падав  сніг.

Під  ноги  осінь  лист  стелила,
А  птахи  кликали  в  політ.
Любов  їм  дарувала  крила
На  них  дивився  цілий  світ...

Він  і  Вона  -  кохані  двоє,
Й  благословенна  їх  любов.
Купались  під  дощем  любові
Із  серця  линув  її  зов.

І  мелодійні  чулись  звуки,
А  очі  -  глибина  морів.
Тримав  в  долонях  її  руки,
Не  рахував  щасливих  днів.

Вони  були  такі  щасливі
І  що  для  них  холодний  дощ.
Вони  і  не  відчули  б  зливи,
Що  сльози  лила  серед  площ...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021

Поспішайте до мами

Пролітають  роки  за  роками
І  стаємо  дорослими  ми.
Зігріває  нас  усмішка  мами,  
Наче  промені  перші  весни.

Пригортаю  матусені  руки,
Стільки  ніжності  в  її  очах
В  грудях  серденько  сильно  так  стука,
Як  самотньо  виходить  на  шлях.

І  щоразу,  як  взріє  здалека,
То  на  зустріч  щаслива  біжить.
І  стає  на  душі  моїй  легко,
Не  забути  щасливу  цю  мить...

Як  живете,  матусю,  питаю,
Ви  пробачте,  що  довго  не  був.
Винуватий,  матусенько,  знаю,
Та  про  вас  рідна,  я  не  забув.

І  дивилися  очі  щасливі,
Доторкалася  чуба  рука.
Лились  сльози  від  щастя,  мов  зливи,
Моє  серце  вогонь  пропіка.

І  згадались  пісні  колискові,
Їх  матуся  співала  мені.
Як  на  небі  з'являлися  зорі,
Розкидав  місяць  з  човника  сни.

То  було  так  давно  і  неда́вно,
Голос  мами  постійно  я  чув.
Те  дитинство,  що  казкою  славне,
Пам'ятав  і  ніщо  не  забув...

Те  тепло,  що  мені  дарувала
І  любов,  що  мені  віддала.
Найдорожча  матусенька,  мама,
У  молитві  мене  берегла.

У  село  поспішайте  до  мами,
Вона  завжди  чекає  на  вас.
Її  душу  зігрійте  словами,
Їдьте,  доки  не  сплинув,  ще  час...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021

Старе місто ( слова до пісні)

Нас  місто  старе  зустрічає,
В  осінній  зажуреній  млі.
А  осінь  листки  розкидає
Їх  ловлять  долоні  мої.

І  я  в  цій  осінній  завії,
У  місті  старому  стою.
Воно  знає  всі  мої  мрії.
Я  з  мріями  цими  живу.

Приспів:

Старе  місто,  старе  місто,
Запали  свої  вогні.
Старе  місто,  старе  місто,
Знов  прийшли  до  тебе  ми.
Старі  вулиці,  бульвари,
Парки,  скверики,  сади.
Ними  ми  завжди  блукали,
Тепер  знов  прийшли  сюди.


Пройдусь  по  бруківці  колишній,  
Спинюся  на  нашім  містку.
У  храмі  де  править  Всевишній,
Я  щастя  для  всіх  попрошу.

Стоять  старовиннії  замки,  
Вони  збереглись  до  цих  пір.
Виблискують  врунами  ранки
У  ніжних  мелодіях  лір.

Приспів:  

В  мелодіях  осені  ніжних,
Згадаємо  ми,  ще  нераз.
Це  місто  старе,  дивовижне,
В  якому  багато  прикрас.

Воно  нам  дарує  ці  миті,
В  обійми  бере  нас  свої.
Найкращі  тут  роки  прожиті,
Лишились  дитинством  в  дворі.

Приспів:  

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922111
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021

Ранок у зажурі

Чомусь  сьогодні  ранок  у  зажурі,
Лишає  в  травах  росяні  сліди.
Схилилися  троянди  на  бордюри
І  від  дощу  прокинулись  сади.

Сріблястий  бісер  котиться  намистом,
Наниже  його  вітер  на  нитки́.
І  коли  зійде  сонце  променисте,
То  арії  співатимуть  пташки.

Начіпить  серпень  кліпси  горобині,
Що  би  вона  покрасувалась  в  них.
Сховали  сірі  хмари,  небо  синє,
Останні  краплі  падають  зі  стріх...

Поплакав  дощ    і  швидко  ліг  на  хмарку,
З'явилася  веселка  в  кольорах.
Із  барв  ясних  вона  зробила  арку,
І  залишилась  з  нею  на  ланах.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021

Трояндовий букет ( слова до пісні)

Сьогодні  несу  я  троянди,  
Для  тебе  кохана  моя.
У  серці  ти  вічна  розрада
І  вічна  загадка  моя.

Візьмеш  у  долоні  ці  квіти,
В  обійми  затиснеш  міцні.
Як  будеш  від  щастя  п'яніти,
Пташині  хай  линуть  пісні.

Приспів:

Червоні  троянди  -  то  квіти  кохання,
Вишневі  троянди  -  то  вірність  й  любов.
Червоні  троянди  -  то  мо́є  зізнання,
Вишневі  троянди  -  то  ніжності  зов.


Гойдатиме  небо  десь  зорі,
З'єднаються  наші  шляхи.
Купатися  будем  в  любові
І  будем  її  берегти.

Ти  будеш  моя  королева,
Найкращою  серед  квіток.
Чарівна  троянда  вишнева,
У  серці  щасливих  думок.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921505
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021

Два крила ( слова до пісні)

Коли  у  парі  два  крила,
Нас  піднімають  в  небо.
Любов,  як  казка  ожива,
У  неї  вірить  треба.

Торкають  серденька  слова,
У  мріях  оживають.
Коли  у  парі  два  крила,  
То  кращого  немає...

Ті  крила  доля  нам  дала,
Що  би  у  вись  злетіти.
І  за  собою  повела,
Що  би  у  щасті  жити.

Як  поєднаються  серця,
Мелодія  заграє.
Коли  у  парі  два  крила,
Тоді  душа  співає.

Шептати  буду,  ти  моя,
Найкраща  в  цілім  світі.
Коли  у  парі  два  крила,
Не  можна  не  любити.

Любов  свята...  любов  свята,
Святішої  немає.
Коли  у  парі  два  крила,
Вогонь  в  серцях  палає.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921412
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021

В осінніх мелодіях

Нас  обійма  вечірня  прохолода,
Сховалось  сонце  вже  за  горизонт.
Погасла  літа  неповторна  врода,
Мелодії  осінні  наче  сон.

Я  в  них  вслухаюсь  й  тво́ї  чую  кроки,
До  мене  підкрадаєшся  зтишка.
О,  мила  осінь!  Як  тікають  роки,
А  ти  для  мене  завжди  дорога.

Все  пригортаєш  і  шепочеш  тихо,
Я  тут  з  тобою,  не  покину  я.
Ти  ди́хання  моє  і  моя  втіха,
Жариночка  кохання  ти  моя...

Хоч  журавлі  уже  злетілись  в  зграї,
Прошу  тебе  ти  їх  не  проганяй.
Нехай  для  них  мелодія,  ще  грає
І  радісно  співає  водограй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021

Скажи, скажи… ( слова до пісні)

Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...

Вже  осінь  розкидає  жовте  листя,
Калина  у  червоному  намисті.
Твоя  любов  за  осінню  тікає,
Осінній  дощ  сліди  твої  змиває.

І  навіть  дощ  чомсь  проливає  сльози,
А  у  душі  моїй  чомусь  морозить.
Серед  осінніх  днів  тебе  шукаю,
Ти  повертайся,  я  тебе  кохаю...


Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...


Шукаю  я  сліди  твої  на  листі,
Твої  слова  і  звуки  променисті.
Та  їх  немає,  заховала  осінь,
Прощання  журавлі  уже  голосять.

Вони  про  щось  курличуть  безупинно,
У  моїм  серці  ти  одна  -  єдина.
Під  ноги  вітер  листя  розкидає,
Ти  повертайся,  я  тебе  кохаю...

Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...


Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921250
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021

В обіймах літа

Пахнуть  у  лузі  покоси,
Щедрого  літа  дари.
Сині  волошки  у  коси,
Теплі  вплітають  вітри.

Йдеш  по  широкому  полю,
Шовку  торкаєш  трави.
На  пасовиську  вже  коні,
Сонце  всміхнулось  згори.

Бджілка  присіла  на  квітку,
Пісню  свою  завела.
Як  же  красиво  улітку!
З  квітки  пилок  узяла.

І  полетіла  швиденько,
В  сад  де  бджолина  сім'я.
Радіє  моє  серденько,  
Чується  спів  солов'я.

Літечко  миле  і  тепле,
В  обійми  мене  взяло.
Там  де  схилилися  верби,
Стежкою  вдаль  повело.

Знаю,  мене  ти  чекаєш,
Вірю  у  нашу  любов.
Серцем  своїм  зігріваєш,
Щастя  в  коханні  знайшов...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021

Люблю ( слова до пісні)

Я  люблю  губитися  в  ромашках,
Серед  квітів  ніжних,  польових.
І  коли  щебече  в  небі  пташка,
За́вжди  прислухаюсь  в  спів  її.

Я  люблю  кружляти  в  парі  з  вітром,
Доторкатись  пальчиком  роси.
А  ще  хмари,  що  пливуть  над  світом,
У  пухкій,  незвіданій  красі.

Я  люблю  чудові  літні  ранки
І  блакитне  небо  голубе.
Сонце,  що  оділо  вишиванку,
А  найбільше  я  люблю  тебе.

Ти  й  ромашки  дуже  мені  близькі,
Я  любов  завжи́  знаходжу  в  них.
Милий  мій  із  юності  хлопчисько,
Не  забула  я  очей  твоїх...

Як  дивлюся  на  волошки  в  житі,
Бачу  погляд  й  усмішку  твою.
Найдорожчий  ти  в  усьому  світі,
Я  любов  для  тебе  бережу.

І  нехай  роки  летять  птахами
І  тікає  молодість  кудись.
Буду  йти  я  нашими  стежками,
Поспішати  буду,  як  колись...


Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920628
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021

Троянди розлуки ( слова для пісні)

Жовті  троянди  розлуки,  кинув  коханий  до  ніг,
Падали  сльози  на  руки  і  холодили  мов  сніг.
Промені  сонця  не  гріли,  не  віддавали  тепло,
А  у  душі  так  боліло  і  заметілью  мело.

Приспів:

Я  у  вихорі  метілі  загублюсь,
Хоч  душа  цей  біль,  ще  відчуває.
У  молитві  я  до  Господа  звернусь,
Хай  тобі  образи  всі  прощає.

У  небі  спалахне  зоря,  на  неї  подивлюся,
Я  не  твоя,  я  не  твоя,  коханою  не  звуся.
Коли  розлук  розтане  сніг  і  стане  небо  світле,
Весна  вернеться  на  поріг  і  знову  все  розквітне.

Приспів:

Зустріну  я  свою  любов,  зустрінеться  кохання,
І  буде  квітнути  все  знов  із  вечора  до  рання.
Співати  буде  соловей  і  вітерець  кружляти,
Любов  пригорне  до  грудей,  щоб  більш  не  відпускати.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920452
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2021

Чудо природи

Природа  чудо  сотворила,
Подарувала  квітку  милу.
Вона  до  нас  немов  сміється,
Так  ніжно  лілією  зветься.

Рожеві,  білі  і  червоні,
Ми  завжди  в  їхньому  полоні.
Їх  запахи  до  себе  манять,
Коханням  серце  наше  ранять.

Вдивляюсь  в  квітку  -  тебе  бачу,
А  ще,  любов  твою  гарячу.
Що  зігріває  мене  й  досі,
Хоча  із  квітки  падуть  роси.

Я  кожен  раз  дивлюсь  на  неї,
Які  ж  красиві  ці  лілеї.
Вони  немов  саме  кохання,
Несе  закоханим  зізнання...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021

Доки йшла до тебе ( слова до пісні)

Доки  йшла  до  тебе,  промочила  ноги,
Відчувала  осінь  всі  мої  тривоги.
Відчувала  осінь,  тихо  говорила,  
Доки  йшла  до  тебе,  любов  мене  гріла.

Ту  любов  гарячу,  несла  я  з  собою,
Умивались  трави  дрібною  росою.
Умивались  трави,  вітерець  торкався,  
Мабуть  він  у  мене  також  закохався.

А  я  посміхнулась  і  йому  сказала,
Що  тебе  одного,  все  життя  кохала.
Що  тебе  одного  і  більше  нікого,
Лиш  до  тебе  милий  приведе  дорога.

Зазирну  у  очі,  пригорнусь  до  тебе,
Б'ється  моє  серце,  щастя  бачить  небо.
Б'ється  моє  серце,  щастя  бачуть  зорі,
Корабель  кохання  нас  відносить  в  море.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920202
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021

Пурпуровий світанок

Світанок  у  пурпу́ровім  загарі,
Пробуджується  у  обіймах  ніжних.
Мелодії  хтось  грає  на  гітарі,
Вона  летить  до  хмарок  білосніжних.

Прозора  хвиля  у  обіймах  вітру,
Йому  на  вушко  тихо,  щось  шепоче.
Трима  художник  у  руках  палітру,
Чекаючи  світанок,  ще  із  ночі...

Яка  краса,  яке  чарівне  диво!
Ярило  -  сонце  землю  пригортає.
Стежиною  до  нього  йду  сміливо,
Світанок  в  полі  вже  мене  чекає.

Рукою  роси,  він  розсипав  травам,
Торкнувся  берега,  стрімкої  річки.
У  позолоті  верби  кучеряві,
Йому  всміхнулись,  наче  дві  сестрички...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021

Духмяний липень

Духмяний  липень,  пахне  цвітом  липи,
Хоча  дощить,  то  зовсім  не  біда.
Дощ  у  долоні  діаманти  сипе,
А  небо  на  це  дійство  спогляда.

Пшениця  дозріває  вже  у  полі,
Почнуться  незабаром  і  жнива.
Веселий  вітер  вирвавшись  на  волю,
Пісень  для  неї  на  сопілці  гра...

У  лузі  пахнуть  ніжно  сінокоси,
Поважно  ходить  в  березі  бузьо́к.
Збирають  квіти  перламутні  роси,
А  літо  їх  збирає  у  вінок.

Чудову  мить,  фарбує  ніжне  літо
І  прикрашає  всім  своїм  єством.
Вино  в  бокалах  солодом  налите,
Чекає  нас  з  тобою  за  столом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021

Любов до рідної землі

Мій  краю  рідний,  рідний  краю,
Як  я  люблю  тебе  й  життя!
Той  ніжний  плескіт  водограю,
Волошок  й  маків  вишиття.

Твої  поля  пшеничні  й  житні,
Луги  зелені,  неба  синь.
І  трави,  що  росою  вмиті
І  любу  -  матінку  Волинь.

Мій  краю  рідний,  рідний  краю,
П'ю  прохолоду  з  джерела.
Красу  й  пісенність,  наче  з  Раю,
Земля  у  спадок  нам  дала.

Твоя  історія  для  мене,
Це  мій  прадавній  родовід.
Те,  що  лишилось,  сокровенне
Його  не  перейти  у  брід.

Мій  краю  рідний,  рідний  краю,
Вітрів  політ  і  лісу  шум.
Душею  я  красу  спиваю
І  відганяю  з  серця  сум.

В  саду,  де  гойдалка  і  тиша,
Так  цю  романтику  люблю...
Я  тут  творю  і  ві́рші  пи́шу,
І  мить  думками  цю  ловлю...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021

Сьогодні дощ сльозою впав на землю ( До річниці пам*яті Віталія Назарука)

Сьогодні  минає  рік,  як  не  стало  нашого  дорогого  друга,  поета,  пісняра  ВІТАЛІЯ  НАЗАРУКА.  Ми  не  забули,  ми  пам*ятаємо  і  у  скорбрті  схиляємо  голови!  Вічна  пам*ять  Вам  і  царство  небесне  дорогий  друже,  спочивайте  у  мирі  і  спокої!  Нам  так  Вас  не  вистачає...  Висловлюю  співчуття  рідним  та  близьким  покійного...


Сьогодні  дощ  сльозою  впав  на  землю,
Заплакали  хмарини  й  небо  плаче.
Вони  відчули  з  нами  сум  напевно,
А  так  хотілось,  щоб  було  іначе...

Минув  вже  рік,  як  Ви  пішли  у  вічність,
Та,  добра  пам*ять  залишилась  з  нами.
Цінний  здобуток  -  віршів  безкінечність,
До  нас  говорять  Вашими  словами.

Вже  рік  минув  -  а  я  усе  не  вірю,
Як  так  могла  розпорядитись  доля.
Жила  у  серці  віра  і  надія,
Та  хтось  її  забрав,  додавши  болю.

Той  біль  нестерпний,  нам  так  дошкуляє,
Краса  Волині  залишилась  в  серці.
У  цьому  світі,  Вас  не  вистачає,
Слова  не  гомонять  такі  відверті...

Найкращі  із  найкращих  йдуть  до  Бога,
Вони  йому  тепер  служити  будуть.
Ми  пам'ятати  будем  вас  живого,
Свою  любов  й  тепло  Ви  несли  людям...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2021

Емігрантка ( слова до пісні)

Присвячую  всім,  кого  зла  доля  закинула  далеко  від  своєї  країни  у  кого  щей  досі  
болить  серце  і  кричить  душа...  за  таким  далеким  та  рідним...


Я  сьогодні  прокинулась  зранку,
Доторкнулася  серця  печаль.
Називають  мене  емігрантка,
А  я  дуже  люблю  рідний  край.

Десь  сумують  за  мною  смереки,
Полонини  і  гори  мої.
Та  від  них  я  так  дуже  далеко,
Лиш  співають  в  душі  солов'ї.

Приспів:

Емігрантка,  емігрантка,  емігрантка,
Таке  слово  для  мене  чуже.
Емігрантка,  емігрантка,  емігрантка,
Нехай  Бог  нас  усіх  вбереже...

Фотографії,  діти,  родина,
Мої  сльози  на  руки  падуть.
Де  взялася  лиха  та  година,
Що  в  далеку  відправила  путь.

Часто  в  снах  у  садах  я  блукаю,
Йду  в  поля  де  густі  пшениці.
У  букети  волошки  збираю
І  тримаю  те  щастя  в  руці.

Приспів:

Пригадаю  холоднії  зими,
Під  ногами  поскрипував  сніг.
Моя  пам'ять  малює  картини,
Біль  у  серці  моєму  заліг.

Мрію  я  повернутись  додому,
Щоб  ступити  на  рідний  поріг.
Не  бажаю  я  більше  нікому,
Тих  далеких  незнанних  доріг.

Приспів:

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918413
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021

Твої цілую руки

Я  твої  цілую  руки
І  топлюсь  в  твоїх  очах.
Роз'єднала  нас  розлука,  
Та  вернув  до  тебе  шлях...

Довго,  довго  йшов  по  ньому,
Лабиринтами  кружляв.
Та  повір,  що  ту  дорогу,
З  перешкодами  долав...

Як  лили́  дощі  осінні,
Слухав  їх  мелодії.
Як  лягав  на  вії  іній,
Вії  згадував  твої.

А  коли  весна  всміхалась
І  стелила  білий  цвіт.
Ти  у  снах  моїх  з'являлась
І  від  того  меркнув  світ.

Зігрівало  тепле  літо,
Разом  з  ним  любов  твоя.
Маковим  торкала  цвітом
І  волошками  в  полях...

Обійняв,  притис  до  себе,
Ти  навік  любов  моя.
Посміхалось  до  нас  небо,
З  нами  серце  розмовля.

І  тепер,  коли  зустрілись,
Руки  ніжно  цілував.
Все  збулося,  як  хотілось,
Вітерець  пісень  співав...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2021

Мелодії серця

Коли  уранці  сонечко  всміхнеться
І  птахи  защебечуть  у  гаю.
Пісенним  хором  пісня  розіллється,
А  я  на  зустріч  пісні  тій  піду.

Пісенні  звуки  промовляє  річка,  
Несе  її  зваблива  течія.
І  сонячне  проміння,  наче  стрічка,
Вплітається  в  блакитні  небеса.

Підхоплює  мотив  веселий  вітер,
Несе  його  на  луг  і  в  береги.
Заслухались  мелодією  квіти,
І  так  стає  красиво  навкруги.

Для  мене  навіть  шелест  листя  -  пісня,
Веселий  джмелик  додає  акорд.
Через  паркан  троянда  перевисла,
Вмостивсь  метелик  ніби  справжній  лорд...

А  коли  нічка  завітає  в  гості,
Засвітяться  зірки,  мов  ліхтарі.
Навіть  й  тоді  летітимуть  у  простір,
Мелодії,  що  грають  звіздарі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021

Дай напитись щастя

Колоситься  в  полі,  дозріва  пшениця,
Говірливий  жайвір  в  небесах  завис.
Б'є  ключем  холодна  з  джерела  водиця.
Прохолодний  вітер  в  небесах  з'явивсь.

Червоніє  в  маках  неозоре  поле,
Стежка  у  долину,  радо  повела.
Бережім  любов,  що  дарувала  доля,
Нехай  будуть  в  парі  завжди  два  крила.

Чуєш  моя  мила,  цвіркунець  цвіркоче,
Діамантом  в  трави  скапує  роса.
Б'ється  від  кохання  серденько  щоночі,
Манить  за  собою  неземна  краса.

Пригорнись  кохана,  дай  напитись  щастя,
Полони  собою  і  не  відпусти.
Ми  з  тобою  в  Храмі  приймемо  причастя
І  навік  з'єднаєм  долі  самоти...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917707
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021

Не шукай

Там  де  ве́рба  плакуча,
На  гіллі  вітер  спав...
По  долинах  і  кручах,
Своє  щастя  шукав.

Натомився  за  нічку,
Ліг  собі  відпочить.
Пробудилася  річка,
Що  піснями  дзвенить.

"Ой  ти  річечко  -  річко,
Не  шуми  я  прошу.
Заспокійся  водичко,  
Бо  приліг  я  до  сну..."

Як  почула  розмову,  
Ту,  самотня  верба.
Вона  вітер  не  словом,  
А  гіллям  обняла.

"Не  шукай  свого  щастя,
Не  збирай  його  з  мрій.
нам  зустрітися  вдасться,
Знай  ти  мій,  тільки  мій..."

І  з  тих  пір  вітер  вербі,
Розплітає  косу́.
Пригортає  до  себе
Її  ніжну  красу.

А  вона  все  шепоче,  
Лиш  для  нього  слова.
З  ним  в  обіймах  щоночі,
Про  любов  розмовля...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917643
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2021

Краса незабудок і жовте латаття

Краса  незабудок  і  жовте  латаття,
Я  їх  пам'ятаю  у  себе  на  платті.
Це  плаття,  матуся  мені  дарувала
І  ніжно  до  себе  мене  пригортала.

Рости  й  будь  щаслива,  ріднесенька  доню,
А  я  тебе  завжди  до  себе  приго́рню.
Ти  будеш  красива,  неначе  лебідка,
Всім  хлопцям  на  диво,  рости  моя  квітко...

Роки  -  за  -  роками  так  швидко  минали,
Для  донечки  справжню  красу  дарували.
І  стала  вродливою  наче  та  квітка,
Лише́  на  гуляння  виходила  зрідка.

Блакить  незабудок  в  очах  відбивалась,
У  красеня  -  хлопця  вона  закохалась.
Ті  чорнії  брови  і  карії  очі,
Заснуть  недавали  їй  кожної  ночі.

Кохання  палало  у  серці  вогнями,
Вона  на  гуляння  просилась  у  мами.
Поглянула  мама  на  доню,  всміхнулась,
Сльоза  їй  на  очі  чомусь  навернулась.

Іди  моя  квітко,  коханий  чекає,
Ондо  біля  плоту,  щоночі  співає.
А  вранці,  букет  незабудок  на  лаві
І    жовте  латаття  в  промінні  яскравім...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021

Лист для коханої

Свіча  стояла  на  столі,
Думки  таємні  рвали  душу.
А  він  листа  писав  її
І  посилав  в  осінню  тишу...

Ти  у  душі  моїй  одна.
Найкраща  і  така  бажа́на.
Всміхаєшся  немов  весна
Із  світлим  іменем  Світлана.

Коли  у  небо  я  дивлюсь,
Блакитні  очі  твої  бачу.
Я  в  них,  мов  в  озері  топлюсь,
Ти  чуєш  люба,  дощик  плаче...

А  разом  з  ним,  моя  душа,  
В  самотності  усе  страждає.
Тому  й  пишу  тобі  листа,
Бо  ж  серце  до  сих  пір  кохає.

Ти  тільки  лист  мій  прочитай,
Як  сонце  зійде  на  світанку.
І  відповідь,  кохана  дай,
Чекатиму  її  -  Світланко...

Свіча  стояла  на  столі,
Вона  не  гасла,  а  горіла.
Він  образ  не  забув  її,
А  ніч,  на  картах  ворожила...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021

Зіронька моя

На  небі  засвітилась  зірка,
У  пахощах  стоять  сади,
Десь  виграє  весни  сопілка
І  кличе  нас  удвох        туди.

Черемху  вітер  пригортає,
Торкається  її  квіток.
А  серденько  моє  кохає,
Із  почуттів  плете  вінок.

Блукати  будем  до  світанку,
Залишимо  свої  сліди.
Як  ніч  зустрінеться  із  ранком,
Засолодять  уста  меди.

Зловлю  ту  зірку  у  долоні,
Бажання  загадаю  я.
Ти  будеш  у  моїм  полоні,
Найкраща  зіронько  моя...

Автор  Тетяна  Горобець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021

Я п'ю любов твою до дна

Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Із  твоїх  уст  її  спиваю.
У  світі  ти  така  одна,
За  тебе  кращої  немає.

Очей  озерна  глибина,
Уста  неначе  спілі  вишні.
Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Благослови  її  Всевишній.

Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Від  неї  без  вина  хмелію.
Ти  Господом  мені  дана,
Збулись,  збулись  завітні  мрії.

З  ромашок  падає  роса
Летять  пелюстки  білі,  білі.
Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Вдихаю  запахи  ванілі...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021

Дарунки літа

В  траві  сховався  сонця,  промінь
І  відзеркалився  в  росі.
Десь  чується  пташиний  гомін,
На  гілці  всілись  горобці.

Під  дахом  у  кублі  із  глини,
Маленьких  чути  ластів'ят.
Під  ноги  цвіт  паде́  з  калини,
Неначе  справжній  снігопад.

На  квітку  приземливсь  метелик,
Втомив  його  мабуть  політ.
Неподалік  співає  джмелик,
Нектар  збирає  бджілка  з  квіт.

Де  ще  побачиш  ці  картини,
Лиш  літечко  малює  їх.
Дарує  -  в  кого  іменини,
Щоби  дитинства  чути  сміх.

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2021

Літній ранок

У  рожевому  тумані  сонечко  встає,
Воно  ніжить  на  світанні,  каву  подає.
Розмальовує  картини,  ясним  промінцем
І  танцює  по  долині  з  теплим  вітерцем.

Літній  ранок,  літній  ранок  зустрічаю  я,
Літній  ранок,  літній  ранок  пісня  солов'я.
Літній  ранок,  літній  ранок  небо  голубе,
Літній  ранок,  літній  ранок  я  люблю  тебе.

Прокидається  від  співу,  радісно  земля,
Пісня  рідного  мотиву,  серце  звеселя.
У  чарівному  розмаї,  квіти  польові,
У  букети  їх  збираю  і  несу  тобі.

В  споришах  веде  стежина  з  гірки  до  води,
Посміхається  калина  і  гудуть  джмелі.
В  травах  коники  стрибають,  пахне  череда
І  метелики  літають,  просто  чудеса...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021

Ці дивні запахи конвалій

Ці  дивні  запахи  конвалій,
Я  пам'ятаю  до  сих  пір.
Неначе  в  справжньому  романі,
Летять  мелодії  до  зір.

Божественно  -  красиві  квіти,
Мені  з  весною  дарував.
Всміхався,  веселився  вітер,
Цілунком  ніжним  осипав.

Приспів:

Білі  конвалії,  білі,
Із  поцілунком  весни.
Серце  моє  полонили,
Щастям  лягли  в  мої  сни.

Білі  конвалії  білі,
Несли  кохання  й  любов.
Запахом  душу  п'янили,
Наших  таємних  розмов.


Я  брала  букет  цей  у  руки,
Ховала  у  ньому    лице.
І  чулися  серденька  звуки,
Я  вдячна  мій  любий,  за  це.

З  тобою  були  серед  саду,  
Ти  руку  мені  простягнув.
До  тебе  всміхалася  радо,
Цей  день  найщасливішим  був...

Приспів:  

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915459
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021

Хай збудуться мрії

Душа  випромінює  щастя,
І    стільки  надії  в  очах.
Чи  нам,  ще  зустрітися  вдасться,
Чи  лишиться  все  у  віршах...

У  мріях  щоразу  з  тобою,
А  ще  зустрічаємось  в  снах.
Росинки  на  листі  сльозою,
Їх  висушить  ніжна  весна.

А  я  терпеливо  чекаю,
Минає  і  літо  й  зима.
І  так  за  тобою  скучаю,
Любов  в  моїм  серці  жива.

І  навіть,  як  стукає  осінь,
Пожовклим  листком  у  вікно.
Кохання  п'янить  мене  й  досі,
Як  міцне,  червоне  вино.

Тебе  я  любов'ю  зігрію,  
Тобі  усі  фарби  земні.
Хай  збудуться,  збудуться  мрії,
Насправді  -  не  лише  у  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021

Мій рідний край

Озера,  ріки  і  моря,  
То  Україна  є  моя,
Рівнини,  гори  і  ліси,  
Нема  чарівніше  краси.

Пісенний  край,  колиска  мрій,  
Обожнюю  я  образ  твій.
Ромашок  плетені  вінки
І  птахів  голоси  дзвінкі.

Поля  безкраї  в  пшеницях,
Волошки  й  маки  у  житах.
У  незабудках  береги,
У  шати  вбралися  луги.

Весела  пісня  солов'я,
Летить  луною  із  даля.
Карпати,  підвісні  мости,
Трембіти  звуки  голосні.

Потоки  швидкоплинних  рік,
Ведуть  розмови  цілий  вік.
Цвіте  десь  папороті  цвіт,
Його  шукають  стільки  літ.

І  лише  хто  його  знайде,
В  коханні  пару  віднайде.
Легенди  замків  і  печер,
Вивчають  вчені  дотепер.

Де  ще  знайти  таку  красу,
Верби́  розплетену  косу.
І  сонця  захід  й  зірну  ніч,
Світанку  спалахи  сторіч...

Мій  милий  і  пісенний  край,
Тебе  люблю  з  дитинства,  знай.
Усю  цю  ніжність  і  красу,
Через  життя  я  пронесу!

Автор  Тетяна  Горобець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2021

Бунт на кораблі (гумор)

Зробила  бунт  на  кораблі,  
Горпина  свому  діду.
-  Не  хочу  жити  у  селі,
-  Мабуть  у  місто  піду.

-  Ти  що  скрутилася,  стара?
Промовив  він  до  неї.
-  Ти  у  літах  не  молода
-  Була  завжди  моєю.

Твоєю,  -  мовила  вона,
Час  не  стоїть  на  місці.
-  Переживаєш  ти  дарма,
-  Пожити  хочу  в  місті.

До  міста  вибралась  кума,  
Тепер  сидить  в  салонах.
І  береже  красу  вона,
А  друзі  в  телефонах.

У  неї  є  красивий  дім
І  дорога  машина.
Живе  не  з  дідом,  -  з  молодим
І  п'є  заморські  вина.

-  Ну,  що  приснилося  тобі,
Горпинонько  миленька.
Були  з  тобою  молоді,  
Тепер  уже  старенькі.

Та,  промовчала  чомсь  вона,
Лиш  дочекалась  ночі.
Валізу  в  руку  узяла
І  подалась  охоче.

Спинила  радісно  таксі,
Промовила:"У  місто!"
І  гроші  віддала  усі,
Лишилась  зовсім  "чиста".

І  запитав  таксист  її,
-  Їдем  куди,  бабусю?
-  Мовчи  прошу  і  їдь  собі,
Бо  гірш  буде́,  клянуся...

Він  цілу  ніч  возив  її,
По  місту  без  адреси.
Переговори  вів  складні,
І  був  в  одному  стресі.

Таксист  не  знав  куди  везти́,
Спинивсь  біля  приюту.
Їй  не  було  куди  іти,
-  Хоча  б  яку  каюту.

Тихенько  мовила  вона,
Не  маючи  вже  сили.
В  чужому  місті  і  одна,
-  Ой  Грицю,  деж  ти  милий!

Уранці  коли  дідо  встав,
Почав  стару  шукати.
Він  цілий  день  її  гукав,
Втомивсь  і  пішов  спати.

І  знову  ніч  і  знову  день,
Приют  -  то  не  розрада.
Тут  не  співається  пісень,
Не  пахне  милим  садом...

Враз,  сум  Горпину  чомусь  взяв,
Додому  захотілось.
В  думках  Грицько  за  руку  брав
Їй  часто  дома  снилась.

Перина,  ліжко,  любий  дід,
Маленькі  поросята.
Калина,  що  біля  воріт.
Як  їй  все  це  вертати.

-Яка  ж  була  тоді  "дурна"
Промовила  Горпина.
-  Тепер  в  приюті  і  одна,
Мабуть  я  тут  і  згину...

Не  згинеш  -  голос  прозвучав,
До  нього  повернулась.
А  на  порозі  дід  стояв,
Горпина  посміхнулась.

Вони  щасливо  обнялись
І  двоє  були  раді.
Що  знову  поруч,  як  колись,
Все  це  не  сон,  насправді...

Зайшовши  тільки  в  рідний  дім,
Горпина  причитала,
-  Тепер  я  закажу  усім,  
Щоб  розум  не  втрачали.

Не  хочу  вин  заморських  я
І  не  міських  салонів.
Бо  найдорожча  є  сім'я,
А  не  модель  на  троні...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021

Мелодії скрипаля

Сьогодні  небо  чомсь  засумувало,
Холодний  дощ  краплинами  упав.
В  веснянім  ранку  злива  заспівала
І  заховалась  між  зелених  трав.

А  вітерець  підштовхував  у  спину,
Хмарин  -  отар,  щоб  розігнати  їх.
А  потім  забаганку  цю  покинув,
Мабуть  забракувало  сил  своїх.

Він  поспішив  удаль,  в  широке  поле,
Щоби  на  ньому  польку  танцювать.
А  потім  пригорнувся  до  тополі,
Давно  так  мріяв  він  її  обнять.

Вона  ж  не  дуже  була  вітру  рада,
Коли  до  неї  прилітав    здаля.
Її  любов  була  у  тім  розрада,
Як  слухала  мелодій  скрипаля.

Він  до  тополі  часто  так  приходив,
Сідав  у  самоті  і  брав  смичок.
Очей  своїх  із  неї  він  не  зводив,
Для  неї  грав  мелодії  -  вінок.

Вона  до  нього  опускала  віти
І  чувся  шепіт  між  співучих  струн.
Мелодія  могла  її  зігріти,
Й  розвіяти  той  безкінечний  сум...

Коли  лилась  мелодія  луною,
То  навіть  вітер  подих  тамував.
Вона  зачарувала  всіх  собою,
Хто  чув  її,  той  більш  не  нудьгував...

Автор  Тетяна  Горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021

Острів кохання ( слова до пісні)

Десь  далеко  в  океані,острів  щастя  є,
Називається  "  Коханням",там  любов  живе.
На  цей  острів  потрапляєм  в  місячнім  човні,
Один  -  одного  кохаєм  в  зоряному  сні.

Приспів:

Острів  кохання,  острів  любові,
Ніжне  єднання,  цілунки  медові.
Острів  кохання  нам  не  забути,
Тільки  на  ньому  ми  хочемо  бути.

Посміхаюся  до  тебе  і  цілунки  шлю,
В  нас  у  свідках  лише  небо  і  твоє  "люблю".
І  немає  більше  щастя,  як  в  обіймах  буть,
Святе  Господа  причастя,  нам  обом  дадуть.

Приспів:

Я  без  тебе  не  залишусь,  ти  без  мене  теж,
В  твої  очі  дивити́мусь  в  них  немає  меж.
Цілуватиму  долоні  і  уста  твої,
Добре  бути  у  полоні  з  тобою  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914635
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021

Пригадалось літо

Зацвіла  черемха  білим,  білим  цвітом,
А  мені  коханий  пригадалось  літо.
Ранок  росянистий  і  трава  пахуча,
У  тумані  білім  заховалась  круча.

Дуб  стоїть  мов  лицар,  нас  оберігає,
На  калині  в  лузі,  птах  пісень  співає...
То  веселі  чути,  то  сумні  заводить
І  так  мелодійно  у  нього  виходить.

Щоби  не  зігнати,  тую  птаху  з  гілки,
Ми  тихенько  любий  піднялись  на  гірку.
Ближче  до  хмаринок,  до  ясного  сонця,
Що  вляглось  тихенько  на  моїй  долонці.

В  низині  лишились  береги  і  річка,
Б'є  ключем  джерельце,  холодна  водичка.
В  тиші  цій  ранковій,  ми  з  тобою  двоє,
Листячком  торкає  зеленим  тополя.

Обіймає  вітер  стан  її  легенько,
Трепетно  забилось  чомсь  моє  серденько.
То  лягли  на  плечі,  милий  твої  руки,
Пригадалось  літо,  що  несло  розлуку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2021