| Сторінки (1/77): | « | 1 | » |
Коли я вже не буду гостя в цьому світі
І на той світ піде моя душа -
Згадай мене, що я була у цвіті
І кожен день з усмішкою жила.
Згадай моє обличчя, голос, руки,
Згадай, і помолись за душу -
Тільки не плач,
Не треба цього!
Я знаю, що когось ця смерть буде боліти довго,
Когось не буде.
Ти будеш чити голоси:
"Була і вже нема..."
І ти згадаєш всі слова,
І всі моменти, які були також пов'язані зі мною.
Але пройде ще пару років
І ти забудеш вже мене,
Ти не згадаєш всіх моментів,
Але спасибі і за те.
І ще! Коли ти будеш мати час
Згадай ти просто, що була така,
Якої більш ніколи вже не буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723288
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2017
кожне слово проткнене міліонамі тоненьких голок.
і мовчання важить сотні тонн.
кожен погляд Твій протертий до ран і кровоточить.
і кожен Твій дотик болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722919
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2017
заникає спілкування.
помалу зникає також бажання жити.
і я помираю всередину себе.
кожен, йдучи, забирає частину мене.
залишилось зовсім мало..
зовсім мало.
а попереду ж ще стільки втрат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722418
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2017
Розшарпана всередині,
ідеально допасована зовні.
Емоції заховані і Ти нічого не почуєш.
Танцююча на холодному розбитому шклі, з 'мурахами' по всьому тілі.
Зла від фрустрацій,
агресивно налаштована..
I така втомлена.
Tака втомлена..
Йдучи вперед, з неможливістю залишитись чи просто відійти.
Бо ж амбіції.
Безрадність видається бути шершавою порожнечею за грудною кліткою.
Так сильно бракує закінчення цілісної особистості.
Віддай же все, що забрав!
Інакше залишуся ще більше порожня..
Або забирай..
Mай собі..
I просто піди.
A я залишусь з механізмами захисту.
Ta бажанням Тобі добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721690
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2017
Т. Ти. і Твоє ім'я на Т(А)..
і Твої очі - тепле літнє небо.
і мені страшно.
і приємно.
і Тебе стало більше в думках.
і онлайн.
і раптом стало якось так важливо, що хочеться тікати подалі від Тебе.
від майбутнього спокою.
майбутніх днів..
майбутніх ночей.
істерик.
болі.
_________________________________
або закрити герметично і заховати Тебе від всіх.
лише мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694624
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2016
Боже..пройшло вже близько триста тижнів..я і не думала, що писатиму тобі..чи про тебе. якщо читаєш, то знаєш, шо тобі. бо більше ніколи не звернуся до тебе з великої літери.
ти собі збудував нове життя..з нею?! з нею!!!???? з нею, яка важить більше за тебе?! з тою, яка за твоїми словами жирна і не красива..який гидкий гіпокрит!! але в тебе з такою нею сімя..ти розділяєш з нею ліжко і собаку..
а я все так само, залишаюсь одна і не дозволяю нікому приблизитись ближче границі безпечної відстані.
я іноді згадую тебе..і жалію себе. не довго. та все ж..
мимольотні романси..і голос в голові - "гірше бути не може!", "він має мати краще тіло від його. має бути дозрілий і мужній. має бути ідеальний." і він має краще тіло за твоє. і він гарний. і він має також мужність, розум і роки. має блакитні, глибокі як океан з небом очі. стільки пристрасті, спорту і музики в ньому..! він ідеальний..
але тримаю відстань.
аби він не зробив боляче.
як ти.
ненавиджу тебе. заздрю тобі. дивлюсь на ваші фотографії і ненавиджу тебе. і її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688603
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
обожнюю дивитись в Твої очі.
при тому віддаватись Тобі. повністю.
обожнюю відчувати, що все моє тіло в Твоїх руках.
обожнюю спостерігати як домінуєш.
часом агресивно.
Твій запах..
плечі..
руки..
Твої очі!
розумієш без слів.
контролюєш моє дихання.
контролюєш моє тіло.
контролюєш близькість.
контролюєш емоції.
контролюєш думки.
контролюєш тренінги.
а я даю свою акцептацію.
і потребую Тебе більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686632
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
маєш часами враження, що Ти лише спостерігач..?
якби була за шибою..?
якби дивилась тв..?
люди кудись біжать..
постійна метушня та поспіх..
а Ти..хм..разом з ними попадаєш в симбіоз..
в такий самий темп..
так, якби той поспіх був заразливий.
але одягаєш "вуха".. і тепер ок. і тепер можеш надати свому сьогоднішньому життю відповідний темп.
такий як хочеш..
такий як чуєш..
з власного вибору.
а не той - дурноватомасовий.
Отже, як Ти вже є тим спостерігачем..і як вже сядеш в безпечне місце..
місце, яке забезпечить Тобі границі Твого тіла..
і котре відділить Тебе від смердючих тa несамовито дратуючих людей..
Отже, сидиш Ти собі за тою своєю безпечною шибою..
і думаєш..що ж власне ці їбануті люди роблять зі своїм життям..?!
безсенсовним існуванням з рівно таким же безсенсовним, але вже приємнішим споживанням та спаровуванням..
і власне, наоглядаючись цього світу.. нічого, крім масового самовбивства їм не порадиш.
тепер залишається лише вибрати..
вибрати чи залишатися Тобі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667096
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016
бракує повітря.
голосно кричу..лише в середину себе!
голосно розриваю на собі одяг, аби звільнитись. та ніхто не бачить.
голосно плачу..та ніхто не чує.
згораю.
аж занадто свідомо.
води..
води!!
..брак змін.
світ йде як йшов.
ніхто. нікому. нічого. не винен.
додому б..
додому..
спокою б.
тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665654
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016
відкриваюсь. для Тебе. лише не вбий. то важливо.
Твої глибокі очі, кольору неба з океаном і зими, віють холодним вимріяним теплом.
втулюючись в Твої плечі, відчуваючи Твої руки і запах, хочеться здатись.
врешті те бажане спортивно-домінуюче чоловіче архе, котре дозволяє забути про власну силу та стати на мить беззахисною і Твоєю.
бо ж знаю, що втримаєш.
наша зимова історія "метро".
Твоя щирість, сонні очі, скуйовджене волосся і той погляд.
моя мимовільна посмішка і бажання давати Тобі ніжність.
змінити дієту, робити шейки, цілувати очі..
хай би воно тривало трохи менше ніж вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639465
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
..i скільки ж ще смертей треба пережити, аби звикнути і прийняти то як натуральне, швидше чи пізніше, закінчення життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639298
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
якщо Ти десь в просторах інформації.., Ти ж прочитаєш?
раз на якийсь час, захожу та переглядаю Твою сторінку. і знаєш що? - я намагаюсь побачити активність. дивлюсь, коли останній раз був он-лайн.
лише тепер не видно.
a останній раз 3.06.2015.
за кожним разом так сильно хотілося б побачити іншу дату.
3.06.2015 Ти нарушив границю/кордон/лінію життя.. та будь-як! Ти просто перейшов до стану вихідного. але Ти помилився. до холери!!! Ти так глобально помилився! Злість перемішана зі смутком. лише зараз даю собі час від часу прoживати Твою смерть. то називається "відкладення жалоби" тa "мeханізми захисту".
..а від Неї все ще чути відчаєм та болем. Ти повторював, що вона Твоя маленька принцеса. Ти планував..! невже то був лише, такий собі манекен життя? Ти ж давaв їй стільки надії. і стільки любові. і стільки сили. і запевних всіх довкола, що в Тебе плани на майбутнє. і на життя. і отак просто все закінчив..?! ОТАК!??
..так так..знаю, то Твій вибір – і треба його шанувати. прикро лише, що я нічого не відчула. що не спробувала. що ми віддалились і в консеквенції не мали змоги поговорити. то болить. видається, що можна було б вплинути на рішення. дати підтримку. вберегти. завжди видається, що від Тебе щось залежить чи залежало. хм..ілюзія омніпотенції..
п.с. маю надію ми зустрінемось в іншому.., або може ще в цьому житті. Ти б мені все пояснив. я б хотіла так багато запитати..
п.с.с. а в Її очах та словах бачу Тебе. Там Ти все ще по цій стороні життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638654
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
..і кожного разу, коли роблю макіяж чи демакіяж очей..Ти стаєш в памяті.
чую Твою енергію, Твій голос, бачу Твої очі..
відчуваю навіть той сніг, що Ти сипав мені на обличчя!
посміхаюсь.
дивно так.
а потім Ти пішов..
і закрив за собою двері життя.
_________
p.s. якось воно не так повинно було бути, Рос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638550
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
говорю ему: „ уходи уже. мне больно.”
Он посмотрел своими большущими красивыми глазами и сказал:
”..меня давно уже нет..
Ты же знаешь..
нo Ты живи.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603131
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 30.08.2015
знову зломана. як колись. як тоді, коли була внизу. в самому низі низу..в самих мінімальних кілограмах, яких вистачало для якогось там життя. життя, яке не вимагало багато енергії.., бо її просто в мене не було. ну бо звідки взяти енергію, з тих 39кг.
Ти знову притискаєш горлом до холодної підлоги, коли в кімнаті і ззовні -7 та бридка вологість з густим туманом.
Але..! ставлю планку. ставлю вимагання. пам'ятаю вимагання інших..
і розумію, що знову знизу. знову бракує свіжого повітря і сили. сили, аби дихати хоча б тим, що залишилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601639
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
холод бере мене крижаними пальцями.
зимовий блюз з джазом.
давай, стріляй! зроби surprise..
закутуючись в його сині вени переплетені з капілярами,
я розумію, що врешті знайшла те, чим заповню пустку.
мій герой.
мій центр всесвіту.
моє спасіння..
мій епіцентр хаосу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535608
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.11.2014
тишею розриває з середини.
вирвали все що було.
з м'ясом.
штучний серотонін заблокував норепінефрин.
тепер не страшно.
лише занадто пусто.
всередині так тихо..,
аж болять вуха.
занурююсь під воду.
тиша.
але на цей раз, така як люблю.
тиша та спокій.
амплідуда хвиль мозгових в нірвані.
Rebirthing.
уявляю свій пренатальний розвиток.
спокій.
все здається неважливим.
лише я.
енергія всесвіту та води навколо..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534253
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.11.2014
а я би так хотіла Тебе любити..
Ти такий хороший..
не робиш граматичних помилок.
розставляєш інтерпунктацію правильно.
саме тому, моя децизія, аби послати Тебе нахуй - була ціль в десятку.
p.s. та. я умнічька і красавічька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520906
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.09.2014
выплакивать Тебя ливнями и солеными океанами.
ненавидеть Тебя за то, что Ты умер.
жалеть себя, что опять осталась одна.
вспоминать Твой запах.
он всё ещё на одеяле.
которое я никогда не сдам в прачечную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520587
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 31.08.2014
і в той час, коли вона виходить з глибини..,
коли її сльози болять з середини і зовні..
безкінечними тоннами чистого кришталю ваги..
варто жити
на хвилях нескінченного океану.
на подиху теплого вітру.
на дотику емоцій неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517317
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.08.2014
мне кажется, я так и не успела прожить свою жизнь.
Ты далеко.
все там же.
все так же..
сложно понимать что Ты это Ты.
море..хочу на море.
всегда так,
когда становится тяжело дышать.
что же оно..?
кому это надо?
а мне..? так точно нет..
а Ты все есть и есть..
никуда не ищезаешь,
никуда не уходишь
..и даже не знаешь, что я влюблена в Твои глубокие глаза цвета океана.
хотелось бы посмотреть в них без посредников.
когда-то я встретила монаха..
у него был цвет глаз, как у Тебя..
думала утону.
но потом он ушёл.
а я осталась жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506376
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 20.06.2014
..коли Ти залишаєшся на одинці, з дитячим пакунком несвідомості, я стаю частиною Тебе..
тої, котра, в чотири роки, плакала на сходовій клітці та трусилась від жаху.
тої, котра вірила в всемогутність батьків.
тої, котрій забороняли відчувати та довіряти і разом з тим вчили агресії.
гіпноз. сон. висока температура тіла. ці чинники відправляють нас в світ несвідомості.
а з якого аспекту користаєш Ти..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504237
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.06.2014
йди..сьогодні можна.
і я обіцяю, що не скажу ні слова.
сьогодні тепло та вітряно.
як в той день.
я знаю, Ти пам'ятаєш.
йди..
і я обіцяю, що не проситиму, аби Ти залишилась.
сьогодні важливий день.
Ти знаєш.
сьогодні Ти можеш мене вбити
і я, звичайно, обіцяю, що не буду Тебе благати про зміну рішення.
йди..
відпускай та залишай.
і я обіцяю, що не плакатиму.
йди..
лише йди впевнено.
так як Тебе навчили.
йди.
і більше ніколи не повертайся, коли я буду в дома..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503514
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.06.2014
бути під теплим дощем, змивати з себе її.
чорними смугами вона перетинає мені моменти життя.
спить собі. затовчена штучним серотоніном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503513
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.06.2014
меня. Тебе. душа. одному.
мечты. слова. письма.
без слёз. без мук. без обещаний. они ведь не сбудутся.
домой. гроза. одна.
уже без слов.
ну просто больно.
ну просто уже поздно.
пустота.
Ты - нет.
Я да - живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503307
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 05.06.2014
нема Тебе..
стало незатишно і занадто тихо.
Ти зник з водою.
а я так любила море..
Ти десь там..,
в голограмі світил.
а я залишаюсь і живу своє життя.
я так сильно не вмію втрачати близьких..
така чиста ніч..
невже Ти там?
чи тут?
як склалисьТвої атоми?
як так сталось, що я втратила Тебе..?
Ти був моїм теплом..
Ти був тим світлом..
і сном..
я так сильно скучила.
в дорозі завжди повертаюсьдо спогадів..до роздумів..
мені так прикро, шо я не змогла Тобі допомогти..
так прикро, що Тобі було боляче
так прикро, що Тебе нема
Твій останній крик та біль в очах..
Тебе так сильно не вистачає..
і Ти не приходиш в сни..
в такі моменти хочеться вірити в реалізм християнського раю.
в плеєрі залишилось 5 годин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503306
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.06.2014
бракує Твого дихання.
і шуму.
ще трохи запаху є на одіялі.
в яке я загортаюсь, наче в Твій запах.
Тебе постійно стараються замінити.
а я лише посміхаюсь.
і думаю, що треба посадити квіти.
навіть не знаю чи Ти любив квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503089
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.06.2014
після Того життя..,
Ти залишився в голограмі всесвіту мого мозку.
кожного вечора подумки обіймаю Тебе ,
вдихаю Твій запах
і по щоці помало стікає сльоза
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503088
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.06.2014
вода - жизнь..?
вне всякого сомнения, в Tвоём случае,
к сожалению, напротив..
Ты умер.
от воды.
a я остаюсь, с нею жить.
я пью её так много,
пока онa не кончится.
жаль только вот..,
Ты ужe не вернешься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503074
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 03.06.2014
Твоє тіло..
Твiй запах..
колір очей..
досконалі губи та мова..
інформація..
дотик..
голос..
біг..
музика в Тoбi..
по білих проводах..
пришвидшене дихання..
серцебиття..
приємна посмішка..
ніжність..
підказки в спорті..
захоплення Твоіми руками..
червоний T-shirt..
сон..
реальність..
універ..
Твоя посмішка..
я скучила..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503073
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.06.2014
..и вот она - я.
в вибрациях нового города
внутри темно-синего цвета.
и хочу домой.
хочу найти свой цель.
свой путь.
свой мир.
хочу видеть свою музыку.
слушать Твой запах.
чтобы заполнить то пространство.
которое болит пустотой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486968
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 20.03.2014
..это больше чем Твоя жизнь.
это довольно глубже.
знакомо?
держи волну!
..и задыхайся дымом.
cмотри на облака!
..и глотай воспоминания.
движение губ..
дрожание тела..
и помни..
тот запах.
и помни..
тот цвет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486498
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 18.03.2014
хвилювання.
радість.
багато обовязків.
багато завдань.
адаптація.
стільки тепла.
обійми.
близькість.
розуміння.
спільний час.
спільнй сон.
такий..приємний запах.
великі сіро-сині очі.
шрами на тілі.
нетолеранція холоду.
навчання.
екзамени.
хвороба.
лікарі.
інтервенція фармакологічна.
RTG.
вода.
крапельниця.
сльози.
крик.
не залишай мене!!!
будь ласка.
будь зі мною.
Ти мені так треба.
Твої сльози.
мої сльози.
Твій крик..Тобі боляче..і мені
і мені так сильно боляче!!
пробач мені..
фармакологічна сплячка. /бо Тобі боляче/
зупинка серця.
реанімація.
моя надія.
Твоя друга зупинка серця.
мої сльози.
Твоя друга реанімація.
мої сльози.
2:30am
Твоя смерть.
Твій погреб.
болять очі.
брак сил.
Мені так сильно Тебе бракує.
Твій запах залишився на одіялі.
засинаю в ньoмy..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486497
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.03.2014
хочy просто перервати всі знайомства..
закреслити минуле і сьогодення..
хочy просто виїхати геть..
далеко і там, де тепло..
хочy просто сидіти і у велике вікно дивитись на небо з океаном..
а якщо взимку..-грітись біля каміну,в теплих носках,з кубком гарячого чорного чаю з корицею та медом в руках..
і дивлячись у велике вікно на небо зі снігом..
а з людей мені б вистачило моєї сестрички.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437787
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.07.2013
..не розумію
звідки
взялось
те
почуття,
котре
пригадує
любов.
воно
під
каменем.
лежало
собі
та
не дихало.
з'явився..
несподівано.
і
все
пішло
шкереберть.
забирайся геть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437785
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.07.2013
. .
..такий далекий та чужий, а заразом близький та свій..
заплуталась..
більше не впевнена..
інший..
з присмаком відчуженості, з запахом невідомого..
я не памятаю його..
такого..
..емоції живуть..людина ж лише біологічний робот.. тільки емоції допомагають подорожувати тим якісним, індивідуальним потягом..і зупинятись на правильних чи теж ні, зупинках..ось і він...здавався такою правильною та якісною зупинкою, котра з часом мала б їхати зімною, в моєму життєпотягу..а тепер..тепер все це стало холодним..та іноді здається навіть не правильним..
я ненавиджу себе за те, що маю 2 життя..якими й живу, стараючись не схрещувати їх на ніяких перехрестях, чи не плутати на роздоріжжях..і так OK, допоки вони не заходять одне на одне..,бо тоді хочеться втікти..бігти далеко..найгірше те, що втікти хочеться не від них всіх..а від себе, що зробити просто HEреально..
треба моря..
витишення..
поїхати..
так і зроблю
потрібно закінчити справи, котрі почала та купити білет в дві сторони (колись куплю в одну)..маю фізичну потребу в морі..я впевнена, саме воно!!! а не молоко з медом, як каже Мама, зробить мені добре. саме воно..
бо тепер він робить боляче..за кожним разом..а я не можу піти..
думаю..колись я закінчусь..я просто зникну..без жодних пояснень..без листів, повідомлень..я матиму скільки завгодно сил, аби ніколи більше не згадувати його..i я не буду його ненавидіти..мені буде байдуже..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437232
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.07.2013
знаєш..я би хотіла..хотіла б..аби в неба були кольорові хмарки..аби з них падав кольоровий дощ..знаєш..небо може бути кольоровим..коли сонце сильно активне, воно викидає свої зарядженні часточки в космічний простір і коли ті маленькі часточки досягають магнітного поля нашої Землі, то взаємодіють з верхніми шарами атмосфери..і..небо стає кольоровим..стає таким прекрасним..особливо якщо дивитись на нього з висототи.., в космосі..стає видно освітлену планету..стає невидно людей..і вона така..прекрасна, така ідеальна..запирає дух і хочеться летіти геть..хочеться бути тим всесвітом, розчинитись в енергії всесвітнього розуму, в голограмі світил..хочеться бути досконалою енегрією світу і пізнати всі таємниці..світ такий..такий incredible..без людей..
ми всі так премось по нікчемний папір, і навіть не задумуємося, що для цього паперу ми готові.. ми є! з нас зробили маріонеток, видресирували, як циркових псів..сказали як поводитись..натомість лаштуючи собі якомога вигідніше життя..а самі..сидять за пультами обладнання..і грають в карти на "де сьогодні почнеться війна", і в чу-ва-чі на "який вірус запустимо сьогодні", аби було веселіше спостерігати як ми брикаємось в власному гімні..,яким нас годують також медіа..але людство надалі не бачить цього! продовжує гнатись за папірцями, ніби вартісними...,а вони, гратись нашими життями..
світ без людей ідеальний..міг би бути..насправді, якби ми були, з самого початку, енергією в чистому вигляді, все було б досконало..люди б не використовували свого мерзенно-гидотного потенціалу..були б..можливо зірками..чи..новими планетами чи..мескіпунами чи просто чимось..кимось..високим та досконалим..тоді б люди були ідеальною енергією добра, світла та правильної любові..наблизились б до правдивого Космосу..а він є власне саме такою ідельною несамовитою енергією,..а не таким як його описують вівці в християнстві, де священники тра*ають хлопчиків і де лише "одна сльоза священника прощає всі їхні гріхи"..блять, сміхота! як можна надалі бути сліпими і вірити в те що каже вся та п*гань, для того, аби якомога більше папірців зібрати на костел/церкву/храм?! аби відкрити в ньому ще більше готелів з картинами єпископів та святих попів, барів, з освяченою їжею по 300% надціни, та купити собі ще більше якомога найдорожчих найновших автівок..бо ж як освячена ср*ка буде кататись на маршрутках?!
так і здохнуть, аж потім зрозуміють, наскільки даремно та нікчемно витратили своє одне вартісне життя..краще б були куском гімна. валялися б і просто смерділи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437231
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.07.2013
спи..
нехай ці 8 секунд моєї душі, в чотирьох стінах неба..
до самої глибини Тебе..
розмалюють Твої очі щастям..
вдихай мене..
не покидаючи себе..
бери трохи вільності..
якщо Тобі треба..
наповнюйся кристалами музики сенсу..та емоцій.
лише будь..
нехай не зі мною..
але з собою
а від мене можеш взяти чай з довірою і мелісою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436104
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.07.2013
..ледяной холод под ложечкой..
одиночество как состояние..
холод рук..холод дыхания..холод взгляда..
моего
буря мыслей ..
ливень души ..
туман ночи ..
горькая Луна ..
во мне
целуй дождем..
рисуй цветом молнии..
слушай тихим шёпотом ветра..
меня
дыши нежностью..
засыпай северным сиянием..
обнимай мерцанием луны..
обещай каплю близост тёмно-синей ночи..
без света в комнате..
без серости линии..
без вечности слов..
Ты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434353
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 29.06.2013
холодно..
так сильно холодно..
забирайся будь ласка геть.
я втомилась.
не приходи більше в сни..
в думки..
забирай весь одяг
і запах
і очі
і руки.
залиш будь ласка мене саму.
і більше ніколи не давай свій погляд.
ти забирав мене..
не даючи себе..
ти віддавав мене на їжу для собак, при тому запевняв, що кохаєш..
пройшло так багато часу..
я тебе вже разів 36 пробачила та 48 разів забула..
але..
ти причинився до мого шпітального перебування, за що тебе ненвиджу. в тричі більше. довше. та глибше.
можеш собою пишатись.
ти залишив так сильно багато розбитого, гострого, блискучого шкла..
тепер вже з моєю кровю.
але ти знаєш..я все ще хочу в Сідней.
але хочу туди без тебе.
без твоїх очей
сильних рук.
я більше ніколи не хочу бути залежною від тебе.
ти тепер знайшов новий вихід в моє життя,
нагадуєш мені про себe крізь сон.
та знаєш..
я все ще хочу в Сідней.
і без тебе.
я все ще хочу двох дітей.
не від тебе.
я все ще хочу будинок, на березі океану, аби бачити приливи.
не з тобою.
більше не з тобою.
а Ти переїдеш геть з моїх снів.
назавжди.
я не хочу відчувати твій запах.
більше ніколи.
забирай свої очі з обіймами.
та більше ніколи не приходи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431824
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.06.2013
ти був світлом..
в мені..
ти був тим,
хто завжди
я хотіла тебе,
я благала тебе,
але ти вибрав день..
а я так люблю ніч
я, сьогодні, сама
поміж тисячі хвиль..
ти залишишся в дні..
я ж пливу через ніч..
я б хотіла тебе,
я б бажала тебе,
я б благала тебе,
якби ти вибрав ніч..
поміж тисячі слів,
я, сьогодні, сама..
ти носив мені біль,
але я все змогла.
я дарую себе
та лише все собі
я чекаю на день..
не виходячи з ночі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
ніч..вітер..магічність..відчуття сили..сили всесвіту..
потяг..шлях..ніч..забуті ліхтарі думок та відчуття магічності.. магічності переплутаних доріг..
Ти..Я..ніч..обійми..відчуття захищеності..захищеності Тобою мене..
[плацебо?]
дощ..ніч..відчуття очищеності..очищеності Тебе з мене..
і в цьому вся магічність..
з легкістю змити Тебе з мене..
швидкість..ніч..небо..зорі..відчуття пристрасті..
скороминучої вільності та незалежності..
нехай так і залишиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408456
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Твої сльози.. - мій дощ. Твої очі.. - мій світ.
де б Ти не була.. де б Ти не чула..
квіти в волоссі..та сонце на шиї..
я все відчую.. я буду з Тобою..
знаю.., Ти..іноді маєш думки, котрі в болоті..
я зрозумію..
і знаю, що більша половина Твоєї душі в титані..
але..я допоможу..
і буде в нас сонце.. на стінах..
буде в нас небо
в руках та в думках..
Ти лише не здавайся..
до болі..
не можна..
Ти маєш жити щасливо..
бо ж я відчуваю..
і я дуже хочу мати Твою посмішку вільності та безтурботності вперемішку зі щастям та вишневим тістечком..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407537
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.03.2013
ангажуючись в нового Тебе, хочеться бігти в іншу сторону, протилежну до тої, де розстелені почуття..
хочеться щоразу кричати Тобі, аби Ти забирався геть!
кричати, що більше не витримаю поразок..
але Ти лише якось бавовняно обіймаєш і дивишся своїми шоколадками - очима.., котрі інколи дають мені біль..
береш моє тіло..наче своє..вночі не відпускаєш з себе..і то приємно..,і хочеться кричати, аби Ти забирався геть з мого життя..
але Твої очі..в перемішку з мовчанкою..і я кричу..
лише кричу собі..навіть не пошепки..кричу так, аби Ти ніколи не почув..кричу собі в думках..і там також біжу від Тебе геть..
бо розумію, що я занадто слабка..а Ти..проходиш мені психотести.., від котрих я розумію як ми подібні..і як мені з Тобою добре..
і як мені з Тобою боляче.. якось дивно-токсично..забагато другорядних ролей..в Твоєму житті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400584
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Врешті ти пішов назавжди з мого життя.
Стало легко та спокійно.
І я, більше не заглядаю в нотатки, по залишки тебе. Факт, ти боляче забрав з собою частинку мене. але то більше не болить. давно. і мені не шкода тої частинки. нехай вона буде тобі на щастя.
Здавалося, що хочу багато "розказати".
але крім того, що я рада і дуже добре чуюсь з тим, що тебе більше немає в моєму житті, та що я щиро бажаю тобі добра, сказати нічого.
дивно лишень, що як такої поваги до тебе не залишилось. навіть "Т" писати не хочеться.
Лише жалість. та нехай з тобою буде успіх та щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394495
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.01.2013
..to było tak gdybym zmagałam się ze sobą.. krok po kroku.. wydech po wdechu.. tak.. naturalnie zmagałam się ze sobą..
a tak naprawdę, po prostu przeżywałam swoje kolejne życie, które, jak mi się wydawało dobiegało swego logicznego końca.
tam daleko..i tuż obok.
24 rok życia..biegnę..
tak naprawdę to wszyscy biegniemy ku swojej śmierci.. "przestań już tego się bać! nie możesz tego w żaden sposób uniknąć..bynajmniej nie w tym życiu i nie w ten sposób!" - tak słyszałam w głowie, mówiłam tak do swoich oczu, do dwóch pojedynczych swoich oczu..
zagubiona w myślach, zaplątana w niebie..
czy ja wiem co to znaczy miłość i czy nadaję tym słowom, które wymawiam.. prawdziwego, poprawnego sensu..?
czy to co robię..doprawdy jest dla mnie ważne..,warte..,sensowne..?
wszędzie szukam tego sensu..Zaraz, na następnym sympozjum będzie prezentacja na temat sensu życia..mam ochotę wsłuchać się w każde słowo, w każdą literkę, by potwierdzić sobie, jeszcze raz, że go nie ma..by skończyć z tym narzekaniem i udać się do najbliższego szpitalu, położyć się przed drzwiami i leżeć tam..dopóki nie przyjmą mnie na oddział. I już nigdy więcej stamtąd się nie wydostać. Czytać tylko te książki, które dla mnie będą interesujące. Robić tylko, ale to TYLKO TO, co będę chciała..ryczeć cały dzień, bez przerwy na obiad..
nawet zgodzę się na elektrowstrząsy..
jest już za późno na cokolwiek..
jestem zmęczona i wyczerpana.
rozerwana i pogrzebiona.
Mam dość tego.
Przeklęta zima..??
Wątpię.
To się zaczęło jeszcze 3lata temu..i jest już najwyższa pora z tym skończyć.
poza tym jest O’K. Mam nowe butki i mandarynki
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379887
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.11.2012
дай мені сили напитись свободою..!
дай мені сили бути вільною..!
дай мені сили бути вільною від себе..!
до самого закінчення мрії..
до самого тихого запаху Тебе..
я хочу бути доброю для себе..
я хочу бути вільною від думок..
я більше не хочу..я більше не зможу помирати, аби відродитись..
я хочу жити глибоко..
хочу жити без Тебе і з Тобою..
хочу бути вірною собі і Тобі..
я просто ще не знаю хто Ти..
я хочу мати в собі добро..
хочу мати в собі дитя..
хочу мати в Тобі мене..
хочу мати сонце з небом
в Тобі та мені..
я хочу снігу з літом!
відпусти!
та забери..
я можу кохати!
більше!
глибше!
я буду кохати!
лише згодом..
після мене..
Ти лише забери..
а я буду з Тобою до останньої кулі..
я буду більше!
я буду міцніше каменів!
я буду вище неба!
і я затону в океані..почуттів..
Ти лише зачекай..
і я буду справжня.
без плити в грудній частині.
і я буду сонцем..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2012
є добре..врешті є добре.
керую велосипедом і так! на цей момент я щаслива..:
усміхнений з дредами хлопчик, в веселому светрі та з хорошою музикою;
ще зелена трава, в тон мого шарфа;
легкий вітер, котрий підкреслює життя атомів;
блакитне, зовсім не холодне небо;
сухе листя під шинами та ногами;
усміхнені люди;
осінній приємний запах;
..тепло..;
і також тепло в мені...;
все добре.
..в мене все гарaзд.
p.s. i я люблю свої черевики :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372056
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.10.2012
тисне в грудях.
більше не Твоя.
більше немає сил.
більше немає сліз.
більше немає сил пробачати.
відпусти.
досить.
втомили кілометри.
втомили Твої зради.
музика рятує.
вніч отримую захист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
мовчу..
здавалося б все відомо.. все зрозуміло.. все давно по місцях..
туман ночі..
краплі неба..
жасминовий чай..
холод..
лише глухий звук кроків.., котрі йдучи,.. відпускаючи залишають..
кричу..
пошепки..
чиїсь блакитні очі.. котрі заглядують в кожен куток поламаної душі..
забрати б мене.. від мене..
занести б туди, де лагодять зіпсовані речі..
записати б всі дивні сни..
забути б все зле
та бачити б море..тихе, а заразом неспокійне..
бачити б небо.., котре помалу переходить в рай..
чути б запах..той, котрий так треба..,
знати б що в НИХ все гаразд та багато щастя..
мовчу..
порожнеча..
до останньої літери..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363044
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.09.2012
летіти..птахою..за мріями..звільнитись з кайдан реалій..летіти до Тебе..до тепла..до нот, котрі були важливі..до крапок, котрі не поставлені..
музика..вона примушує "душу" вивертатись на зовні а тіло плакати
залишається проводити пальцями по клавіатурі та моніторі..
музика, що в мені змінилась на іншу..а мені так бракує попередньої..тої, котра була близько..хоча насправді ніколи і не була..були лише ноти..
сльози..вони мають свою траекторію.., як і краплинки дощу..вони розмивають чорнило і малюють біль..
коли закінчиться біологія..закінчиться й життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339434
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.05.2012
New Toy..
знаю, що не така як попередня, попередню відчувала та любила, досі залишились затерті сліди..
стільки негативних відгуків про цю, New..,а мені добре бути з нею..щоправда, не чую особливого ентузіазму з її сторони..та..хм../any way/.., так добре.
коли вона є, стає безпечно, вона, правда, не з нової колекції, проте хорошої якості.
вона добра на дотик..
з нею приємно спати..
дивитись фільми..
і..
бути..просто бути..
вона не вимагає багато часу, не говорить зайвих слів..
все настільки вільно, що майже беземоційно.., але звязано..ще з валізки.., з Львівського вокзалу та вулиць, з переповненої маршрутки та з відчуття якоїсь свого роду близкості в моменті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335863
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.05.2012
тепла ніч. трохи зіркового запаху.трохи приємної музики з приймача. і порожнеча..але я не шкодую..про те, що було..чи чого не було..лише болять поламані мрії.
шкода лише, коли їду геть, то завжди беру з собою себе. тепер, хотіла б геть від себе..аби не так пусто. тепер, хотіла б наповнитись сонцем та веселкою.., сліпим дощем та легким вітром.., частинками блакитного неба та світлою енергією слів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335696
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.05.2012
горло чорного пса..в сні..
емоціональна лабільність..в реалі..
нагляд лікаря? невдячні звірі! то не серйозно. бо не в стаціонарі.
далеко за північ. очі втомленого таксиста.. [пса?]
кохані сестрички. то важливо.
поранені лапи. дурна посмішка.
хтось каже, аби не спинятись.., аби встигнути записати думки.
голограма всесвіту жива. ніч. пуста. і звуки серця. хай він пройде швидше. час. хай прожене пса, з тим порізаним червоним горлом. то страх.
і нехай там, далеко, все буде добре - звідти є обіцянка.
ходи? будемо їсти всі сонця..? заберемо собі, в великі банки, пів всесвітнього повітря. жени мій всесвіт. бери мене.
нехай співає день. і дай мені себе, аби не пусто.
але не Ти.
Ти спи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330651
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.04.2012
пусто..
а знаєш..,Ти колись надихав..,по-різному..
але Ти здався..вирішив все один..
пусто засинати, зникаючи з Тебе..
розуміти, що Ти закінчився..,а я..
я клянуся собі своїм болем та голими пошарпаними спогадами, що більше не буду гостею в Твоєму житті..
болить, стримуюсь аби не дзвонити Тобі..,це нічого..,я скоро перестану Тебе хворо кохати і все закінчиться. я, врешті, залишу свій Уксворд і поїду..Ти більше ніколи не знайдеш мене, бо тобі ніхто не скаже де, аби я була щаслива, Ти більше ніколи не зможеш кидати в мене, зі сталі та болі, слова.., там буде багато сонячного неба, без Тебе..
так!! я буду, щодня, в своїх улюблених сyкнях, босоніж, по теплому піску, з прибоями океану, я буду носити в собі мого, але не Твого сина.. і більше ніколи не дозволю Тобі заходити в мої зламані Тобою двері..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326795
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.04.2012
розірвані лінії неба.
тримай мене..
залишилось зробити крок..
ніч давить крапками далеких жовтих ліхтарів,
котрі з корінням в землі.
запутані туманом сліз дощів..
за склом..
шукаю Твоїх слідів в нотатках..
аби випити з них залишки почуттів..
ранковий туман..i без зайвих слів я випю всі сонця,
розгадаю всі таємниці..
я залишуся міцніше каменів.
рвані джинси. зімята футболка "бі хепі".
ангел гратиме мені джаз.
а я летітиму очима просто до океану..
завтра можливо вітер знову розбудить зливи
все залишиться на місцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324371
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.03.2012
ненависть..
37,3 та головний біль днями
більше нема кольорів...є лише солене сіре небо в очах
болить.. чергове загострення..?
до дому..?
хм.. його вже нема.. там більше не затишно..там холодно..і багато крапок.. і більше немає очей.. я не права, там вони є, та лише вони неправильно..вони не вміють показувати світло..шкода.. ні, я знову не маю рації..вони є..щирі.., я просто буваю там мало і то також болить..
нехай.. небо мій дім.. я так хочу
хочу далеко, де є вода і вода..і нічого окрім..
де нема болі, котра живе в мені..там, внизу..по лівій та центральній стороні,
де нема поганих снів..
де нема стандартів,
де не треба 100% зору, дорогого одягу та косметики
де моє імя може звучати по-іншому,
де не треба розуміти себе,
де може бути багато мене..різної, і не треба тих..щоб розуміли і любили..
нехай лише небо..
і також нехай дощ
нехай все закінчиться..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322280
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.03.2012
лежу..
прив'язана..
..прив'язана!!!??? голові болить! довго вже.. навколо лише стіни..білі.. чи то полотно..? і гумові паси на моїх зап'ястях ногах та голові..
зайшли люди..[з нівідки] також в білому вбранні..мовчать..і дивляться крізь респіратори..респіратори???!! та де ж я!? невже то такий дивний рай?.. я вже було почала думати про своє минуле життя/останнє..
"серія" електрошоку і я розумію, що то не рай..до холери!! що зі мною?! і голові не краще.. вони придумали собі білий одяг, щоб бути подібними до янголів та вводити в оману подібних до мене..
кричу..
закрили рот..
холерні янголи !! чергові пропущення, крізь мої мізки, електичного струму в 420V. до холери!!! люди, ні, НЕлюди! це..ж навіть не біль..
адже ж в 50роках його відмінили!! та мені сказали [хтось з голови], що в 80 знову прийняли...я знаю, навмисно!..аби тепер мені раптово позвільнювати нейромедіатори в центральній нервовій системі та підвищити активність рецепторів.., аби я не була така депресивна. та пішли вони нах з такими ліками!! в мене ж були емоції..злі правда..але то не міняє факту!
жива..? не знаю ...а серце..?
..знаєш..зі мною був загальний обезболюючий наркоз..[а не Ти] мое мясо [мязи] лише трохи (в порівнянні) посмикується..без наркозу є можливість компресійного зламання хребта..
бо Ти спробуй 420..крізь себе! не хочеш?! і я не хотіла..
якби Ти лише знав..якби відчував..
_______________________________________________________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320526
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.03.2012
мало сил..мозаїка..фрагменти життя, скуйовджене волосся, багато хаосу та швидкості..[не встигаю]
і завжди мінус 9 годин з плюсовою по фаренгейту до тебе. Т! Тебе! так правильно.
я вивертаюсь в інший бік, випускаю все що виходить на волю, в простір.. через матриці, процесори, ramи, та клави лeптопів, через фірми знаних виробників. постав на якість, курво!..не хочу втрачати добрих думок.
дай себе!? без гарніру. віддай мене, безладну та безпомічну, не ніжну та гостру. ну де ж Ти?!? йди сюди!! .........я Тобі знову набрешу за вухо і в душу. закрий рот та люби мене!!
дивися, в мене нове волосся та шкіра. я купила іі на розпродажі..в неба, знаєш? там більше нема. лише не читай мене. можеш казку..зі своїм відображенням та запахом [брудної від спортзалу вперемішку з парфумами та Тобою] футболки. а потім піди геть. бо Ти заставляєш вибирати. дай же мені спати!! одне око буде плакати за Тобою. Ти..
я просто не писала.., коли стаю лезом. трансліт..трансліт..дай мені спокій! і себе..бодай на пів хвилини.
на годиннику 36:75..і я не можу дочекатися завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320027
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.03.2012
але де ж я?!?
...ті, хто мене по частинкам крали, *уки!! віддайте назад!!!
бо тепер я..кольору..різного калібру та інфраструктури..тепер більше..
о, мелодія сонця..Ти чула її? знаєш, я Тебе хочу!
врешті я можу вільно прокричати шепотом!
він пішов від мене..хоча знаю, то не на завжди..я ж кохаю..
..вночі..на білому, з гарним запахом, простирадлі. з ведмедем, телефоном та мізками швами на зовні. заставляю себе спати. але ті параноїдальні очі, котрі могли б нишком прогледжувати крізь мою стелю з вікнами не дають мені снiв. мені смокче живіт. треба доброго хліба та нової [операційної] системи і нахер сусідів! треба тиші вперемішку з йогою.
то просто друга я, та шо не ніжна..Ти знаєш її..інколи..
так! так! правильно!! куплю собі новий перцевий газовий паралізатор і сукню..бо я люблю сукні..і коралі..з морем. тепло..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320025
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.03.2012
У Тебе не виникає думок про те, що зовсім скоро ми будемо купувати собі трохи повітря..трохи сонця..трохи енергї..?як першочергові продукти..? і ці "продукти" можна буде купити лише за платиновий лімітований чіп, який будемо мати з часом .. дecь в шкірі.. чи в мізках - така собі кредитка.. чи там дебетівка.. без різниці.. дохід.. на прожиття..
..а що, якщо сон - то не тільки сон.. якщо сон - це інша реальність..або „вікно” в четвертий вимір.. якщо він завжди правдивий, адже ж бувають пророчі сни..,тобто ми бачимо щось правдиве і там нема такого поняття, як час.., проcто ми не звикли.., бо нас навчили, що сон - то лише сон..a..просто людина вибирає інший шлях в свому житті і він (сон) не здійснюється..(колапс?)
...............................................................................................................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319760
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.03.2012
..хочу лежати в траві і дивитись на небо, розгадувати хмари.., і щоб було тепло.., і щоб сонце в очі не світило.., і щоб обок..був..Ти..і щоб жодних комах.., і щоб вітер легенький.., і щоб нікого довкола..
і хочу танцювати в дощ, під свою музику, в навушниках.., і щоб ніхто її не чув..лише я..
a знаєш, дощ танцює.. В нього такий..своєрідний відвертий танець..і він любить так, коли один..виконувати..щирий..контемп..
..коли він такий теплий, приємний..такий свій..і такий чужий..
a ще..,ще небо..!! я закохана в небо..Я тpoxи не вмію передати своїх емоцій.., коли на чистому блакитному небі відбивається захід сонця.., коли на такому небі видніються тіні хорошої архітектури..мм..в такі моменти хочеться зупинити час.., а заодне і весь світ..
люблю мости..не всі, лише красиві мені..люблю, бо вони всі як літерка "i" ..з'єднюють 2 береги, 2міста, 2країни, 2половини..Люблю їх освітлення ніччю..
люблю теж ніч..вона така інша [як Марічка].., в ній відбувається все..! в ній інакше видно.., вона магічна.., від неї люди сплять.., в ній видно зірки..
ой..а якщо за пару годин я собі помру..? то навіщо я все це хочу тa люблю..? ходила б гола по вулиці з крилами і казала, що ангел..
знаєш.., якщо ми досягнемо 100% роботи своїх мізкiв..ефірний стан.., де непотрібне тіло.. знаєш, так пишуть про рай..
а може вмираючи..досягаємо тих відсотків..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319741
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.03.2012
Наше знайомство – сама випадковісь,
Наше знайомство – звичайне життя.
І ця телефонна розмова – спадковість
Якогось простого, звичного чуття.
Тебе, я зовсім трошки знаю,
Та почуваюся як птах,
Твою розмову я не забуваю,
І знаю я різницю у літах.
Ймовірно ти – чудовий друг.
Ти… гарно розмовляєш,
У тебе зовсім інший круг,
І друзів ти моїх не знаєш.
Але з тобою вільно розмовляти,
Ти розумієш суть життя,
Нехочеш ти минулого згадати,
І думаєш, що я – наївне ще дитя.
Я плекала свої мрії все життя,
Вибирала, - самі кращі почуття,
Але ти, як друг усе це роз’яснив –
Нема любові, мені ти це пояснив.
Сказав, що переміниться життя,
Нема любові – є чуття.
Довір’я – ось ціле життя,
А решту – це наївні почуття.
Із твоїх слів прийшло нове життя,
Я зрозуміла суть всього буття.
Реальність – це складний маршрут,
А мрії – це простий накрут
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
ніч..вона дивиться на мене зі всіх сторін, вітер..,котрий всередині мене..нічого не говори..мовчи..я піду сама..по стінах розмазані тіні..,під ногами камні..
..тепер..лежу на мокрому небі.., мене накривають хмари..очі в соленому дощі..я..вільна..потребую дороги..тепер колір навіть не болі..
годі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317767
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.02.2012
..так, я не вмію писати віршів..я не вмію й доброї прози..я лише викладаю відчуття..почуття..просто свої емоції, кудись в інтернетовий простір..;я лише мрію про здорову сім'ю, в майбутньому..і так боюсь її не мати..,і боюсь не мати майбутнього..,бо ж я так сильно хочу..але воно так сильно не залежить від мене..
..сьогодні перший раз пекла булочки *посміхаюсь*..,бо насправді я не люблю готувати.., а раніше навіть себе не уявляла біля плити..все змінюєтся, та й булочки вийшли тверді, не важливо..
..зима..такий застій..в мені..заморожене все..але скоро мені дадуть хлопчика, на 2 години в тиждень..в нього нема сім'ї, а я дам йому хоча б частинку любові..я спробую..і також спробую не ангажуватись почуттями.., бо ж знаю, що його треба буде залишити за рік..чи за два..буде важко..але я не вмію любити не по-чесному. І також знаю, що на світі багато дітей без любові...так жорстоко..вони ж не винні, що люди виродки. а то так болить..без любві.., без ніжної руки Матусі..
..кохаю Його..але не так як треба..не правильно..але я не знаю як кохати правильно..я не знаю правил..
..я живу в цих пару метрів квадратних..і..не знаю чого хочу від життя..я почала любити вазонки..,в цих пару метрах.
з.і. хочу напівчервоних полуниць з Його поцілунком
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312190
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.02.2012
..таке тихе..закінчення..моєї мрії..,яку мені подарували..і забрали на півдорозі до її здійснення..так само тихо обірвалось щось всередині, те, котре тримало щастя
..лише її запах..,її небо..та моя розпачлива біль з можливим раком..
..так сильно вірила в неї..,в наше з нею світле майбутнє..
..дихати собою навзAєм..,і того було прекрасно досить..
.
..сьогодні кілометри остаточно забрали її собі..
..в пізню осінь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294509
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.11.2011
тепер я можу розказати про море в дощ.
сьогодні я побачила його з іншої, кращої сторони. можна сказати з величнішої, Лордової, в сенсі Бога..Море з нами.
стоючи в ньому, відчувалися удари теплих хвиль. не знаю чи воно було теплої температури чи теплої енергетики, але то було так..приємно і віддано..,наче воно хотіло розповісти всі слова, що в нього кидали.
дощ.. надає йому іншої суті. він independent. він не питає дозволу впасти, лише падає. він зупиняє літаки. зупиняє вогонь. змиває сліди.
..в певний момент свого життя, коли вже треба буде з нього йти, я би хотіла віддатись морю в дощ, в гарній чорній сукні..боса..,я би перетворилась в нештучне море..
..море..воно складається з всього.., дощ йому приносить дуже багато кілометрів інформації зі всьоого світу..всі слова, що були кинуті в море, дорогі прикраси.., сльози.., пісок.., кораблі.. Атлантида..все це бере участь в процесі.., бо всі води міняються інформацією.
а дощ..дощ один, завжди один. в нього є люди, предмети.., котрі його люблять, кохають..та в нього немає рідних і тих, котрих він би кохав.. він сам.., але я не знаю чи йому важко з тим..мабуть ні. все що його болить, він виливає в інші води і бере собі трохи хороших емоцій від них. вони обмінюються гігабайтами емоцій доти, доки ця інформація не зникне..та насправді..насправді вона не зникає, лише перескладується в іншу конструкцію атомів.., заломлюється разом зі світлом, випаровується разом з парою, заморожується з кристалами льоду, міняє форму, але живе вічно..реінкарнація інформації зі збереженням памяті всіх віків, від народження світу.
між нами дощ..
лише дощ допомагає нам стати частиною моря, океану, а відтак всесвіту, лише уяви, ми беремо участь у світовому обміні..реінкарнації, але зі збереженням памяті. уяви, ми на одному рівні з інформацією про правдивий початок світу, про енергію Бога, паралельних світів, обєктивною правдою..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291708
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.11.2011
коли Ти останній раз бачила небо..? коли дивилася на нього і щиро посміхалася..? коли дивилася і бачила красу з вікна..? коли музика була не негативна..?
життя..воно таке миттєве, а Ти хочеш протратити його на негатив..то не правильно. так, все відносно: правильно..не правильно.., але ж для Тебе найважливіше те, як Ти відчуваєш та відбираєш гігабайти інформації, котра безперестанку собі живе.., те як чуєшся з собою..
я не знаю,поки, як Тобі допомогти..,але я дуже хочу..,хочу щоб Ти почала абсорбацію позитиву..!
давай спробуєш контрастний душ? давай спробуєш малювати пальцями і показуватимеш мені малюнки? або заховаєш їх для себе.. давай спробуєш чистити мізки? я так хочу бачити Тебе наповненою хорошою інформацією з блакитним небом. я вірю, що Тобі вийде. я вірю, що Ти готова до змін..просто Ти довго жила з тими картинками..вони, знаєш, пустили коріння..та важко вириваються..знаєш, як зуб,котрого коріння заплуталось глибоко в яснах. давай Ти ті минулі картинки перетворш в іншу енергію..,залишиш лише ті, які хочеш ще відчувати..давай напишеш 2 списки: вдячності та мети? давай..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291700
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.11.2011
виблювати. докінця. зі всіма словами та залишками. минуле..
чому ж Ти не даш мені врешті спокою, а царапаєшся своїми кігтями за душу??!
я ж попереду маю ціль. Тебе там давно немає. але Ти щоразу нагадуєш про своє існування. я переконую себе про ненависть до Тебе. стає тепло. люблю, коли Твої друзі Тебе не толерують. люблю, коли Тобі боляче. люблю, коли Ти плачеш. бо було забагато болю для мене..,знаєш?
не люблю згадувати наше минуле, то було так купу років назад, що дивно чого Ти надалі чіпляєшся за рештки.. і слово "наше" тут так сильно недоречнe!
я більше не хочу з Тобою розмовляти, мені більше не цікава Твоя дівчина. мені її шкода, знаєш.. бо ж Ти зраджував їй не лише зімною. хоча.. можливо в свій час Ти зраджував мені з нею..
то було як замкнуте коло, котре я розірвала і рада цьому, лише залишився Твій образ.. ідеального, котрий зараз зовсім не вписується в ані мій триб та стиль життя, ані власне в ідеальність..
просто піди вже геть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290404
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.11.2011
чотири стіни. підлога. нерівна стеля - в ній вікна. все це в нецілих девять км кв. вечір. одна. так добре. шкода лише, що закінчились свічки.
два життя. одне на іншому континенті. і два моїх. і я не буду їх ділити. нехочу вже правильності. бо складно. нехай буде так.
хороші звуки. музики. і я не хочу додому. я просто хочу вільності. більше простору. тепла. сонця. води. я більше не хочу розуміти себе. не треба. то важко. то зайве. живу. так добре. для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290332
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.11.2011
..просто було боляче..
..а якщо насправді я в якійсь комі/заховалась в глибині себе і просто лежу/сижу на ліжку і дивлюсь вперед,хтось витирає мені слину, а насправді все це я вигадую..і просто не можу зрозуміти що робиться навколо мене..якщо так, то я можу вмирати багато разів і починати жити заново..Тоді я можу вибирати собі життя таке, яке хочу..потрібно просто наважитись переступити грань,яку нам закладують на самому початку життя..довіритись своєму розуму..чи це і буде називатись „віра в себе”..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268174
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.07.2011
17.11.2010..сьогодні в мені вичерпалось життя..з самого початку воно покинуло серце..,а потім і мозок..я довго тримала його..та колія з пусткою попереду взяла своє..і моє життя пішло геть,по закинутих трамвайових коліях, за руку з невідомим синьо-прозорим туманом..я бачила всі тіні, що були в моєму житті, вони просили залишитись..та я здалась, відпустила..в очікуванні кращого, ейфоричного життя..я бачила як воно йде геть з душороздираючою музикою..хотілось кричати нехай повернеться..воно ж моє.а принаймні стільки часу було зі мною..чи при мені..але я просто дивилась йому вслід шукаючи його сенсу..і так і не знайшовши, я зрозуміла, що вибрала правильне рішення..
"after the rain is sun.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268013
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.07.2011
Закінчення дня..навушники з хорошою музикою..кольорові світла ліхтарів та неони рекламових стендів..жовте з червоним свіло нічних автобусів..темно-синє небо..мало людей та машин..більше простору..частіше зеленого світла..більша швидкість..спокій..дорога..і чомусь в такі моменти завжди згадуєтся дорога додому..туди,де мене чекають..,туди, де можна бути маленькою дівчинкою..,туди,де погані дороги, не євромагазини..та любов близких.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268005
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.07.2011
я знову пишу Тобі..,але не адресую..знаєш про шо я думаю, коли сижу на криші майже моєї хатки і бачу повню..?
я думаю про те,що коли ми ввійдем в інший вимір..то чи будемо відчувати всю безтурботну розкіш переміни?..чи будемо кохати тих, кого кохали?..чи будемо чути приємність?..а може хвилювання?..чи може щось інше..те,що в актуальності буття ми не можемо почути..то так, як не можемо бачити інфразвук (НЕ чути, а саме бачити)..? як воно..?там..?
я, коли говорю Тобі, через невидимий канал..впевнена,що коли-небудь Ти мене почуєш..а на разі, моя інформація збережеться в світовому (чи часовому?) буфері обміну..,але потім..потім ми зможемо вільно спілкуватись..навіть незважаючи на всі світлові години простору між нами..
..а коли зима переходить в весну я маю агресію..без ентузіазму..зараз 13 градусів на плюсі..Ти чуєш це?? після тих -20..це так..не знаю..для початку незвично, але дуже приємно..хочу більше весни..глибшої весни..весни з теплом, сонцем і білим цвітом під ногами та в волоссі..
а ще мене турбують катаклізми..якось останньо мені страшно через них..навіть в носках не комфортніше.
а зараз в мене дуже сильно мало часу на сон..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267871
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.06.2011
..і чергова ніч в неспанні..відчувається щось на кшталт хвилювання..такого..неприємно-приємного..з метеликами/або іншою хернею в животі..відчувається сила всесвіту..вагомість почуттів..любов до близьких..хвилювання за близьких..то так важливо..відчувати потрібність..,любов..,залишитися цинічності..
і відчуття святості..святості в будь-якій інтерпретації цього слова..
А власне слова, ми так звикли, що кожне слово підходить до свого значення..,незадумуємось над тим, що то далеко не так..,що ми..лише хами та простаки, але поводимось так, наче нам належить цілий всесвіт, не усвідомлюючи його величності..,його неможливості вивчення..та помсти.
я не знаю які висносвки зробити..,я не докінця розумію своїх відчуттів..та це приємно..мені просто потрібно було "вилитись на папір".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267870
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.06.2011
люблю небо..люблю взимку білість..люблю відбитки сонця на снігу і обличчі..люблю запах зими при температурі -6; -7..люблю малюнки на вікнах..- пригадують мені безтурботність дитинства і запах мандаринок..тоді, в такі моменти, я відчуваю щастя..люблю ввечері сніг..і блиск доріг..хаток..трамваїв..
власне трамвай..мені подобається слово "трамвай".. воно зовсім інше,ніж тролейбус, автобус чи метро..і їхати в ньому якось по-іншому..чогось воно мені асоціюється з далеким минулим..але ок, йдемо далі..люблю..хмм..свою теплу хатку з кльовими вікнами взимку.
люблю запах ароматичної олійки "ківі" з тої фірми,що мають коробку в блідо-жовтому кольорі, з рожевими полосочками зверху і знизу..мм...обожнюю той запах!
і не знаю чого, мене дратує той хлопчик,що сидить позаду мене на парах..в нього жахливі парфуми і чорні "буси" на шиї..і дурний чорний півгольф і він гризе нігті..і так по-дурнуватому каже мені "чеееешьчь!"..і спить на логіці..і малює по кріслі- і цей звук мене також дратує!..і має вузькі очі в гарному кольорі з великими і пухнастими чорними густими віями, які ну зовсім не підходять до його лисої голови!!..і він не напрягається,щоб побачити щось з презентації.., хоча й сидить позаду..і він не париться.коли забуває окуляри взяти..нупросто він їх не носить і просто спить, коли щось не так..але то таке..то було не важливо.., але я люблю його термос..хоча він не мій і ніколи моїм не буде..той такий сіро-сталевий термос з чорним ковпаком-стаканом і чорними літерками..не знаю що там написано..то не важливо..там є добрий чай..може з медом..?
і мене дратує моя поведінка на парах зі статистики і іноді логіки..бо я не люблю,коли чогось не розумію..,але я люблю свого вчителя з корепетицій на логіці..каже що я розумничка..дає багато нових і складних задач..чи може він так каже, бо отримує свою платню по годинах..,м?..і ще люблю тавтології, але не люблю вираховувати функтори.. як я НЕ люблю їх вираховувати!!! але люблю,коли він мені присилає нові завдання мейлем..люблю читати "поздравям" вкінці кожної відомості..і не люблю хотіти до дому,коли я десь в не дому..
люблю коли мене болить прес після навантаження..люблю біль мязів після занять чи розтяжок..бо то значе, що я знову врешті щось робила зі своїм тілом.
люблю йти собі геть..
а я казала що закохана в небо..?..і навіть в сіре..тому, що його легко можна пофарбувати в яскраво-рожевий..:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267654
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.06.2011
..глибоко вдихнути небо..
посміхнутись для нового дня та закреслити ввечері ще один в календарі..
.. пройшло цілих 8 днів літа, 8 заходів сонця, купу неба, музики, вдарянь серця, один іспит, кілометри доріг та світлофорів, мільйони прочитаних та написаних літер і гігабайти проаналізованої інформації..
Kонтинуючи, я набираюсь новою енергією чергового дня, котра дає мені сил налаштуватись на наступні..і незважаючи на пустоту, незаповнену Тобою, вже частіше я можу дихати, бо ж знаю про відчуття часу,простору та відстані..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267636
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.06.2011