| Сторінки (4/396): | « | 1 2 3 4 | » |
Сьогодні ти подарувала мені свою усмішку.
І освітила нею мою пам"ять назавжди.
Я хочу з тобою тут побути ще трішки...
Та мушу йти... Прости...
А завтра, коли буду десь далеко,
Згадаю знову як радієш ти .
І знову мені зробиться легко,
Щоб з вірою вже далі йти.
Прийде час і я прийду до тебе.
Посміхнись до мене як тоді.
Ти для мене миліша за небо,
Миліша за зорі на тихій воді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018
Скажи мені, хто ти?
Що, ніжно так шепчеш своїми вустами?
Я відчуваю твій дотик...
Зародження іскри між нами...
І розгораюсь вогнем як востаннє...
Перетворився на тигра твій котик...
Ну як ти змогла оживити кохання?
Благаю, скажи мені хто ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
1. Сонце йде, сонце йде...
І світанок своїм першим ніжним промінням цілує вже,
Цілує вже
Хтось ще спить, хтось - спить,
А хтось вже босоніж по траві пишнокосій до сонця йде,
До сонця йде
Я іду... Це мій шлях, моя віра, моє пізнання, моя сила...
Чуєш, я люблю тебе, люблю тебе,
Люблю тебе!!!
ПР.
Живи!!! Ти востаннє в цьому світі! Подивись на світ як діти!..
Живи! Живи!
Кохай!!! До останнього хотіти, до останнього згоріти...
- Давай!!! Розправ крила вогненні і в небо світанком взлітай!
2.Добрий день.
Я вклоняюсь тобі моя рідна земля добрий день,
Добрий день
Все мине, все мине...
Швидко стихнуть пожари, розлетяться всі хмари...Все мине,
Все мине
Поцілуй, поцілуй...
Сонце, ніжним промінням усі душі зболілі... Поцілуй,
Поцілуй
Пригорну, пригорну...
Рідну в тихі обійми, яка ніжно щось шепче - мою любов,
Мою Любов!!!
ПР.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018
Ех! Утни, козаче, танцю, танцю запального!
Щоб гриміло все - і стеля, і уся підлога!
Поцілуй же брате дівку, дівку-чарівницю,
Щоб дала тобі напитись живої водиці
Помолись же Богу щиро, тихо і з сльозою
Аби не була стара твоя мати одна - сиротою
Розірви козаче гучно ти піснями груди!
І завжди де ти крокуєш хай Україна з тобою буде!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018
Я припаду до джерела й нап"юся чистої води
Вклонюся травам, Богу помолюсь...
Піду із серцем чистим - без біди
Пройдусь босоніж по траві біля ріки
І посміхнуся сонцю щиро, щиро
Тай заберу з собою спогад цей в роки
І попрошу в душі мені відкрить
Ту силу про яку мовчать не сила
Любов, що може всіх нас воскресить
І хай весь світ нарешті зробиться щасливим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018
Я побачив маленьку сніжинку
В якій Бог лишив своє провидіння.
Душі влив маленьку частинку,
Благословив сніжинок кружіння
Я побачив світанок і вечір
Зиму, літо, осінь, весну...
Доказ творіння Його - безперечний,
В думах глибоких сьогодні засну
Мені відкрились древні-дерева,
Що стали камінням в думках людей
Тепер зі-мною сила неба
Любов"ю наллється кожен мій день
Я всіх прощаю, дякую, сніжинки
І дихаю вільно на повні груди
В моїй свідомості нема і хмаринки
Звільняюся назавжди від болючого бруду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
О зорі, небесні світила,
Ви хто захищає світи від пітьми,
Розкажіть, де моя сила?
Щоб вільно змахнути крильми.
О пустота, велична глуха і сліпа
Ти німотою без руху все покриваєш,
Можливо розкажеш де моя простота,
Де спокій подівся чи знаєш?
О знаки всесущі в структурі всього
Ви будуєте всесвіт і вічності в бескінечність
Проявіться енергією духу мого,
Формулою любові у теплу сердечність
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
Просто так вирішив любити,
Все що на світі є навколо мене
І просто так вирішив жити
Поки просто так життя не мине
А потім вирішив в небі летіти
Відростив собі тихо дивнії крила
Ні то не сила, просто варто хотіти
Щоб душа феніксом - жаром летіла
Не схотів більше плакать ніколи
Бо без посмішки не побачити дива
Тай болячеколи щастя нема-дуже вже коле...
Немає без нього волі порива
Тому буду жити з любов"ю у серці
І посміхатись маленькому диву
Виблискуючи сяйвом на сонці,
Несіть мене в щастя мої дивнії крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2017
Мене пянить твій запах,
Ніжних весняних квіток.
Я відчуваю тебе в снах,
Ніжність твоїх пелюсток...
О, скільки щастя в росі?
Я витру всі твої сльози
Щось невимовне у твоїй красі,
Як теплі по літньому грози...
Знову втоплюся у твоїх глибинах
Пірнаючи в серце знову і знов
І ми назбираємо вдвох по краплинах
В наші долоні - любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2017
Чи співав ти сьогодні пісню, брате?
Чи сміялись від твоїх байок діти?
Наше життя тисячі зірок в небі варте
Щастя є, варто лиш захотіти...
Скільки вмирати кожного дня мені?...
Розп"ятим бути на перепуттях долі?
Так остогидли ноти брехні
Кривавії стопи, та мчуся до волі.
Коли вже будемо жити правдою, брате?
Ні Бога, ні себе не записувать в дурні
Таке життя нічого не варте
Де не віра, а злиденний сумнів...
Кажуть шамани... Душа помирає,
Хто не знає байок не співає пісень.
Тільки той соколом в небо злітає,
Хто повірив у себе, у свій сонячний день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017
Привіт життя. Я хочу тобі подарувати свій подих,
Коли вперше відчув себе вільним. Все що я можу чи міг би дати цьому світу - це тільки від моєї душі. А інакше все тут і так існувало до мене, існує зараз і залишиться після мене. Але тепер я вірю, що людям дихатиметься вільніше і тому я ще подарую цьому світу мою усмішку. Від всієї душі усмішку. Я радію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017
Чотири звіра бачать твою суть
Безмовно пишучи історію твою
Не в їхніх силах щось забуть,
Вони завжди з тобою в мирі і в бою
У тебе тільки вібір з підтасованих думок
Із спецефектами емоцій на долонях
Обдумуй щосекундно кращий крок
Життя -лиш марево... а ми в його полоні
На право білий тигр лежить
На ліво дракон на горі високій
Назад, де все людське кричить
Чи прямо, де у небі сокіл
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719375
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2017
Запахне ще долею в нашому світі.
Повірить в нас дійсно Господь.
Бо не дано в"янути в первоцвіті...
Не власна над духом плоть...
І зацвітуть. я вірю мої, знову квіти
І потече вода із струмків!!!
Хто ви такі? - сучі діти?
Хто дав вам право лишати нас наших снів!?
Ми не бездомні, і є у нас воля
Ми як ніхто цінуєм життя!!!
Боже ти чуєш? - ти наша доля...
Даруй нам надію на краще життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
Забуду усе, що тягне в неволю
Політику і брудні балачки
Злечу у натхненні до волі
До світла моєї душі
І хай критикують ксерокси мою вдачу
Хай піняться води у морі
А я пропонную вам генії ледачі
Пробудити блискавкою зорі
І хай палає ваш вічний вогонь.
І хай світить - ваше світило
Напитись я хочу - поети, з ваших долонь
Любові..., що вічно світила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
Знову будеш Іудою...
Знову тобі я прощу...
Навчиш останньому вчителя...
Навчишся від вчителя сам...
Знову знесеться той, хто на це здатний...
А хто не здатний - теліпатиметься на гілці в петлі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016
Намалюю тихим вітром галявини первоцвіт
Вогнем запалю на небі світила,
І птахом злечу у найперший політ
Розправивши свої крила...
І в пустоту пірну з головою
Відчую в собі ніжну тишу
І буду навжди з тобою
Твоєю душою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016
Ти знову прийдеш до мене дощем,
Знову постанеш - красуня небесна
Там на веранді закутій плющем
Передімною секундно воскреснеш
І поцілуюєш мене як тоді...
Як тоді коли вдвох посміхались
Вдивляючись на хмарки в калюжній воді,
У щастя обіймах купались
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015
Не сумуй, не опускай до долу очі!
Торкнись до щастя джерела.
Чому не доспані ті ночі?
Чому ти не знайшла тепла?
Зміни розруху в серці на весну
І хай співає щосекундно доля
Бог вибрав лиш тебе одну...
І подарована тобі з дитинства воля
Співай, і розкажи усім легенду щиру!
І смійся разом із дощем!
Бо все зав"яжеться гармонією миру!
І зацвітеш як квітка- попрощавшись із плачем:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015
Я йтиму гордо по своїй рідній землі
Де верба плаче, де рясніє калина
Я знаю судилось розвіятись мглі
Я знаю, що мати побачить ще свого сина
Як мільйони зірок - засвітять небо мечі
І лунатиме клич бойовий на весь світ що є сили
Не варитимемось більше в котлі, не заснем на печі
Не за те діди наші Бога молили
Проростемо квітками із крові на полі
Й зашумим голосніш всіх вітрів на землі
Що хотіли завжди - то завжди лише волі
І щасливої долі собі...
Тому йтиму я гордо по своїй рідній землі
Бо й вмирати на своєму полі не важко
Не вбоюся я зла в самій темній пітьмі
Бо Бог з нами - чуєш мамо? З ним нам не страшно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Люблю тебе й згораю
Цілую й падаю в пітьму
Останній раз я так кохаю...
Останню зиму і весну...
Звучить мелодія шалена
І вітер позривав зірки
Прощай, ти не моя вже наречена...
А я не твій...
Тюльпан червоний в чорній вазі -
На п"ядесталі вічна кров
І моя пісня в вічному екстазі
Звучатиме тобі - любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Гори вогнем в багрянім сяйві,
Ти о Богине, не підкорена стихіям...
Хай блідий місяць, заклякне у відчаї,
А смертні віддаються мріям.
Топи лід тілом невгамовним
Спини плин часу, о прекрасна!
І жестом щирим- невимовним,
Створи на цьому світі щастя!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
За неможливим - можливе!
За неоправданим - мрія!
Хто долетить, а хто доживе?...
Знає вона -місс надія
В зернині майбутнє,
А може й минуле...
Пояснення в дві години ночі відсутні...
Душа майже заснула...
Лишились десь наміри гострокутні...
Ех невідомі страхи, де ви хто ви!?
Можливо вас не існує?...
Втомився, дуже втомися, до втоми,
Але напевне ще не засну я....
Бо не можливе з можливим римую,
Намір свій перетворюю з мрії
У те чим вас я здивую,
Ті, що плекали надію...:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Гриміли кайдани, цькуючи з рани кров
Мої плечі рвали хижо батоги
Серце наливалось болем знов і знов,
Та мої ноги все ж топтали дороги
Свої продавали в пекло за безцінь
Брехали собі, що вони люди
Душа билась в агонії шукаючи ціль
І знову падала в нікуди
Де оступився і не замітив?
Як помилився й схаменутись не встиг?
Як, Боже, своїх квітів...
Вберегти ти не зміг?
Я мушу стояти! Гордо озвалося в серці
Я мушу терпіти! Мій дух проспівав
І я боровся все життя, аж до смерті,
І Аруандою рай свій назвав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014
Запахи леса вдыхая ноздрями,
Чувствуя алую кровь на клыках,
Наполненный сил - царь над зверями
Рыщет по диких местах.
Тихо идет предвкушая добычу...
В свободный и дикий полет,
Сердце его неустанно все мчится
Таинство смерти зовет...
И убивая во плоть упиваясь
Сжимая все жилы в экстазе охоты
Издохом чужим наслаждаясь
Царь над зверями спросит тебя: "Кто ты...?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443646
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.08.2013
Виходь лютий враже на герці гуляти
Зі славою битись тай в землю лягти
Виходь, хоче шабля моя заспівати
Можливо в останнє тут я або ти...
Виходьте татари, виходьте і ляхи
На герці гуляти, тут воїни всі
Облиште свої невгамовнії страхи
Тут справжня війна і у справжній красі
Як сюди не виходив - вільним не стати
Тай не називати себе козаком
До слави не йти, а лише плазувати
Не злитись ніколи з сталевим клинком
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2013
Навіть маленька квітка світла в пустелі темноти
Дарує мені віру і натхнення, щоб по дорозі далі йти
І хай дорога ця і кам’яниста й розбиті ноги до крові
На цім шляху тернистім в пряму зійдуться всі криві
Бо йду я вірою своєю, що духу є, до квітки у пітьмі
І точно знаю, що не вмре надія і світло що живе в мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Чому так тяжко жити в цьому світі?
А може здатись й бути як усі?
Чому зав"яли пелюстки у первоцвіті?
Нема квіток заплетених в косі...
Чому ти впала рідна, Україно,
В багнюку й плачеш в ніщиті?
Хто принесе у пустоту - любима?
Ті вічні заповіти і святі
Чому мені так хочеться летіти?
Хоча давно вже обгоріли крила.
Напевне буду жити і любити
Бо ще десь крапелька душі вціліла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2013
Возбуждение режет мне мисли
Что когда нет и что когда да?
Минуты на стрелке зависли
Я умер? Неправда.
И злость заставляет все чаще
Наносить удары по венам
И кажется воздух все слаще
Я не верен больше изменам...
Теперь я себе не изменник
Я слился с своею душой
Прощай замученый пленник
Теперь я с новой весной...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402283
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.02.2013
Червоним хрестиком на вишиванці
Плекала мати синові узор -
Гаї омиті сріблом вранці,
Птахів чарівний, дивний хор.
І всю турботу й материнську ласку
Руками вклала в полотно
Аби життя було як казка
І щастя щоб завжди було
Барвінок вишила на тій сорочці,
Щоб син знайшов свою любов
Червоним хрестиком раз край разочку,
Щоб не пролив ніколи кров
Червоним хрестиком на вишиванці
Плекала мати сину долю золоту....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Який талант, коли немає волі?
Яке життя, коли з дитинства воїн?
Немає щастя, коли хочеш жити
Немає сліз, щоб затужити.
Не віриш в силу, коли ідола немає
Вмираєш, як ніхто тебе не пам’ятає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013
До тебе, кохана, до тебе нагору
Деруся все вище до твоїх очей
Забув я про біль, забув я про втому,
Але не забути мені тих ночей
Я буду кохати тебе навіть в пеклі
Хоча ти на небі, а я у вогні
І буду летіти і мчати до тебе
Й ніхто, ти повір, не завадить мені
Я вирощу крила і змагатимусь з небом
За тебе кохана, за твоє тепло
І я поверну, лиш повірити треба
Ті дні в яких нам добре було
Я завжди кохатиму лиш тебе…
Я завжди летітиму лиш до тебе…
Я кохаю лиш тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013
Я больше не смотрю в глаза
Иду тихонько в поднебесье
Но Богом я не стану никогда
И в человеке больше не воскресну
Быть может выросту цветком на поле,
И пропаду из жизни холодами,
А может…. Может просто воля?
Я буду дальше между вами.
И стану призраком бродить,
По деревушкам, городам, столицам
Я буду с вами, но не жить….
С пятном в душе самоубийцы.
Меня никто не принуждал,
Мне просто так сказали:
«Как ты живёшь, и кем ты стал?
Тебя давно мы потеряли.
Ты же не думаешь как мы,
Ты веришь в Бога не такого, как мы знаем,
Не признаёшь зимой зимы,
Даже тогда ты лето ощущаешь.
Тебе дороже денег лес,
Не веришь в скорость ты машины?
Находишь ты ответ с небес,
Так просто, пробежавшись по тропинке?
Да кто ты есть, что бы науку изувечить?
Как можешь ты нас всех любить?
Ведь не любим никто на свете,
А за любовь нужно платить!
Откуда же имеешь столько денег?
Ведь гол ты как листок осенний.
А может у тебя, за нас всех больше веры?
Ведь ты не ходишь даже в церковь.
Уйди от нас колдун; ты грешный!
Законы мы все знаем наизусть;
Мы мудрости стена извечной,
А ты, а ты лишь в пятке нашей зуд!
Уйди нас всех пугаешь!
Как можно вылечить добром?!
Ты ничего не понимаешь,
Ты подружился с демоном – со злом!
Иди, и призраком броди,
По деревушкам, городам, столицам,
Живи, живи как мы, иль вовсе не живи!
Ты сам себя давно убил – самоубийца!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395717
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.01.2013
Ти розцвіла сьогодні як весняна квітка
Даруючи всім радість навкруги,
Даруючи любов і ніжне світло.
В цей день не знатимеш нудьги…
Нехай вітри холодні обминають,
А щастя і добро заб’є ключем,
Сьогодні ангели тобі співають
Ну а примари розлітаються з плачем…
Сьогодні ти найкраща в світі
Бо ти любима – квітка, усіма
І сонце від пелюсток сяйва у зеніті
Й ніяковіє перед поглядом твоїм, зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2013
Твоє волосся розвивалося за вітром
В очах-волошках ще цвіла надія...
І ти згадала, як тоді із ним ви обіймаючи колосся,
Ще вірили, що здійсниться ваша найбільша мрія
Тоді здавалося усе так легко
І так хотілось до небес злетіти,
А зараз все змарніло й так далеко
Ті дні в яких хотілось знову жити
Та ти чекатимеш його нестерпно
Усе життя на скільки хватить сили
Й ніякі нагороди вже посмертно
Ніколи не замінять щастя, що ви пили.
Цвітуть волошки тихо у колоссі
Твоє волосся стало сиве
Та ти чекаєш їх і досі
Ті дні в яких була із ним щаслива
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013
Подивись у вічі світу,
Знов брехатимуть вони
Не підняти їх з-під гніту
Знову правда у вогні
Щось так капає у мозок,
Наче масло на пісок
Я деруся через морок
До невидимих зірок
Пустота якась у тілі
Затхлим пахне сірий страх
Місяці,, роки, неділі,
Перетворюються в прах
У моїх думках незримих -
Гори, з тоннами сміття
Не дають мені й хвилини
Прагнути свого життя...
Подивись у вічі світу,
Запитай: " Хто я, хто ти?"
І як знов захочеш жити
То спали усі мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012
Смерть, рождение, начало и конец
Всё бесконечно закрутилось в мысли
Любовь, как вера – к счастью гонец
Бессмертье Бога – смертность жизни
Леса, поля, идеи и разлуки
Прекрасность бытия и мрак ночной тиши
Боль мира, как великолепность муки
Гроза и свет сквозь пыль души
Ведро, ведь полное наполовину,
Нет пустоты, лишь место для всех нас
В забитости воспоминанья силы
Не в смерти, а в рождении шанс
ПР.
Пробил час
Колокола кричали,
Пробил час
Запели музы
Пробил час
И легионы встали
Сквозь слёзы запевали правду люди
Убийство, как тюрьма и наказание, как ложь
Слепое правосудие без искры
Никто не сможет в радости помочь
И в храбрости давно нет смысла
Не ройте больше ям под ноги
Не пейте яд змеи с горла
Смотрите, ведь ведут дороги
Туда, где не бывает зла.
2.
Палач, свирепость и раздолье воли
Непринуждённый зов больных сердец
И райское убийство боли
И белое начало, как венец
Да, крест – четыре стороны на свете
Восход закату – брату, брат
Сквозь тело светом шепчет ветер
Неся с собою, развевается у врат
Смеясь над кем-то, роем мы могилу,
Но кто-то посмеётся не сейчас
Ведро ведь полное наполовину,
Но жизнь одна для всех из нас.
ПР.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370989
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2012
Ти брешеш мені з екрану
Через свої антени.
Ти закладаєш в мозок,
Мені розплавлені клеми
Куєш залізні кайдани
Хитрими своїми словами.
Ти хочеш щоб я думав
Лише твоїми думками
ПР.
Воля!!! Де ти є (3)
Ти забираєш в дитини іграшку
Та ще й проклинаєш
Та щось стає так шкода
Ти ще більше забираєш
Усіх нас садиш в клітки
Щоб нашу волю подолати,
Ти хочеш наші душі
За п’ять копійок купувати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012
Зацілуй мене у мріях
Понеси мене у височінь
І схились до мене у надії,
Вже не сила тяготіть
Роздратуй мене як небо,
Розірви мій рай на двоє
І убий мене для себе
Заховай у вічне море
Хай несе ріка перо
Вітерець нехай колише
Спогад той де все було
Де колись я все полишив
Не стогнатимуть вже гори
Не буятимуть ліси
Бо поет уже безвільно
Полетів далеко в сни
Подаруй мені удачу
Моя всесвітняя любов
І лиш подякуй та без плачу,
За те що я пролив за тебе кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Что ты шепчешь собою
Туманная синяя даль?
Может, радость и солнце,
Или слёзы, печаль?
Что напеваешь так тихо
Чистыми слезами дождя?
Может, тайну про штормы, что лихо,
Держат во власти моря?
Что ты прячешь так больно,
Чью неудачу иль жаль?
Сколько имеешь секретов невольных
Туманная синяя даль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368995
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2012
Спустився вечір на землю
І згасли вечірні вогні,
А я набрав води у долоні
І побачив у них зорі сумні
Вони сумні дивилися на мене
Поки з рук вода не втекла
І лиш шепотіло листя зелене:
«Втекла вона, пішла, пішла…»
Пішла і темна ніч опустилась на мене
Пішла й залишились лиш зорі сумні
Пішла, і тільки листя на деревах зелене
Всю ніч співало колискову мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012
Скажи мені, люба, де ти сховалась?
За якими думками твоя минула краса?
Де той час, коли ти посміхалась?
Чому знов на лиці в тебе сльозини роса?
Чому я не чую, як барабаном у грудях,
Серце стукоче переливаючи кров?
Душа вже втомилась жебракувати по людях
Й питати в відчаї: «Що значить любов?»
Де пісня гучна, що між нами лунала
Бадьорячи світ, возвишаючи дух?
Куди я сховав або ти заховала
Нашого щастя позолочений круг?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012
Під звуком тиші щось так тяжко
І не зімкнути до світанку очі
Минають дні, минають дні так важко
Зміняючись на довгі ночі
Я наркоман любові й щастя
Шукаю їх у однотонності картонної коробки,
Але не знаю чи знайти мені щось вдасця
Із мозку гучно вилітають пробки
Десь струм подівся що живив мене із неба
І хочеться так жерти як німому зомбі
Мені крім магазину більш нічого вже не треба
Застряг мій світ у підгниваючому тромбі
Я хочу бачити в вогні свою країну
Знетомлену гангренами і диким смутком
Я хочу жити хоч хвилину…
Хвилину вільним із здоровим глуздом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Запахло ліщиною в туманному лісі
І запах рознісся на крилах вітрів
Поодаль хатина. Накрапав дощ по стрісі
Без метушні день зголоднів
Злетіло додолу жовте намисто
Дерева стояли вже голі давно
Хотілось би літа, та наче навмисне
Постукала осінь тихенько в вікно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Я хочу розказати правду,
Про те ким був і хто я є,
Але чи совість заспіває ту баладу
В якій, моє – моє.
А я хотіла зачекати
Чекати з квітами й любов’ю.
А я хотіла покохати
Всім тілом, серцем кров’ю…
А надіявсь ти моя…
Навік моя краплина щастя.
Я так надіявсь що земля…
Створити нам її удасться.
І так пекельно мріяв про життя
Та залишився тільки в мрії
Де ти завжди була моя
Де ми живемо у надії.
То нащо ж милий мрію роздирати,
Коли ми й так удвох єдині?
То нащо ж плакати й ридати,
Коли цей зорепад у нашу честь є нині?
А так і справді, люба, ти прости…
Занесло думку у кювети
Надію, певне, зможу відростить,
А чи полюбиш ти поета…?
Я все життя тебе любила,
І в твоїй мрії я – твоя
Я свої мрії погубила…
Аби твоя одна жила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
В мені ожила сила неба
Даючи людям теплий дощ
Й мелодія почулася здалека
Прокинувся у тіні старий плющ
Життя лишилося десь знизу
На розпеченім коні з”явилась любов
Її жарина впала на тремку кригу
І забурлила у мені червона кров
Відчувся стогін земної товщі
Захлинулося дно криком води
І проросло з зерна колосся,
Яке породить нові світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Прийшла пора змінити міфи
Пролити світло в темноту
Або підводні розбивати рифи
Або у тиху німоту
Вдивитись у мурашник добре.
Невже там справедливість є?
Так само як і в світі здобнім
Поняття справедливості гниє.
Добро за зло приймає лаври…
Чи може розум тіло напоїть?
Якщо не тягне плоть до плоті,
То тіло мертве або спить.
Погрожуєш зламати світ на двоє
На свою долю викупить патент,
Але безсилий бо без волі,
Давно духовний імпотент.
В раю надіючись спочити
Свічки купуєш найдорожчі
Але чи зможеш ти туди злетіти,
Коли ти сам собі не робиш прощі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356254
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2012
Поправ Божественное слово
И тайны мудрых стариков
К запретной цели снова и снова,
Я шел, пытаясь вырваться с оков
Читая книги темной ночью
Чернее чем сама земля
Я наделял себя безумной мощью
Но все мрачнее становился я
Не назову себя отважным,
Но трусом никогда не был
И я решился. Подвиг страшный
Всю жизнь мою в косяк переменил
На дар, рассчитывая смело,
Я бросил вызов теням пустоты
И проиграв так неумело,
Теперь я у своей черты.
Теперь платить придется долго
За гордость буйную в душе
Мой мир – горящие осколки,
Что боле не подвластны мне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354657
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.08.2012
Колише вітерець легкий тополі
І трави ніжно, тихо розвиває
І хлюпотить, тече ріка поволі,
А ліс її в обійми забирає.
Вербиці коси поспускали,
Стоять задумано на берегах
І згадують як вчора діти їм співали
Гойдаючись на їх гілках
Ледь чутно музика десь грає
Мелодія із моїх снів…
Моя земля мене вітає:
«Ти повернувся, сину - промовляє -
Ти знов до мене прилетів…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Не плач моя душа, замучена віршами
Не рвися бідне серце від невдач
Життя – лиш голова заповнена думками,
А я лиш вічний утікач.
Так хтось сміятиметься з мене…
А хтось же і заплаче по мені.
Я хочу зупинитись від гоніння, леле!
Заснути на сирій землі.
Та хто ж страждатиме за вас нещасних?
Кого б гонили ви, скажіть?
Я марив… Я хотів донести щастя…
Болить душа… О Боже, як болить!
Візьміть мене і розіпніте!
Я не ховаюсь від життя, як ви,
Тоді радійте, тіштеся, любіте!
За вас моливсь й молюсь завжди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012
Я зов услишал скрипки
Во мраке пустоты
И запах крови липкой
Теперь моя невеста ты
Те ноты ранили мне сердце
Точя его бежественной игрой
Теперь я брошу… брошу вызов солнцу
Теперь , ты навсегда сомной
Я буду слушать звуки скрипки
Взлетая пеплом в висоту
Твоя игра, кок солнца блики
В немую и глухую пустоту
И твоя кровь била бы слаще
Когда б я пригубил твой аромат
Но в первый раз мой мир стал краше
И я увижу свой закат…
Прощай мой ангел, я сгораю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354430
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2012
Твої очі так розливаються сльозами
По склі холодному, останній дощ
Усе зникає, як туман осінній, поміж нами
Те, що колись було, тепер по вітру рознеслось
І вже не буде більше радості в очах
Наш край до скону заметуть сніги
І ми не злетимо до сонця в снах,
Які вдвох виплекали ми
Та, я тобі скажу одне
Я завжди кохав лиш тебе…
Змий з очей солоні сльози
Подивись у небо я там є
Твій, твій, назавжди твій,
Той що кохає лиш тебе.
Мої мрії всі обплутались думками
Я прагнув жити я давив на газ
Забув, що та любов між нами,
Була тоді в останній раз
По склі холодному стекла сльоза дощу
На волю вирвалась червона кров
Я захлинався нею до схочу
Та я кохав тебе моя любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
Відпущу я свої думи й полечу далеко,
Де ключами розбивають висоту лелеки
Та погляну на ту землю, де я народився
І побачу я в ній щастя, за яке молився
Розів’юся я на полі думами-вітрами
Золоте колосся обійму своїми руками
Подивлюся сонцю в очі, що мені світило
Та подякую і Богу, за те, що любив я
З-під землі заб'ю водою думками-струмками
Розіб’юся я росою, сяючи весь ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
1
Я жебракую в цьому світі,
Прошу хоч трішечки добра
А ви проходите всі мимо
Його в кишені в вас нема,
Немає щастя, світла, волі
Немає радості в очах,
Давно вже ваші руки кволі
Обмазані в брехню і страх
ПР.
Дайте мені, прошу вас – добра
Дайте світло в очах
Моя душа хоче бути жива,
А що робиться в ваших душах?
2
Я погано виглядаю в цьому світлі
Прошу те чого в вас нема
У ваших затхлих сірих квартирах
І в серці у вас давно вже зима
Немає весни в ваших душах,
Вона вже давно відцвіла
І жебраку у дранті на площі,
Ніхто не подарує і краплі добра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012
Я дивлюсь в магазинах прямо в збіднілі очі
Руки мнуть щось в кишені, щастя напевно купити хочуть
І я бачу навкруги сірі і хворі обличчя
В них немає своїх снів, в них чужа любов, чужі звички
Я не чую більше співу, не бачу раю, щастя не знаю
Наді мною птах пролетів, прокричав мені, що я вмираю…
Пр.
Ми раби!!!!!!!!!!
Ми раби!!!!!!!!!!
Батогами жене нас доля,
Батогами жене нас життя,
Ми працюємо ради волі,
Якої не буде й нема.!!!!!!!
2
Я з дитинства п’ю щось добре, щось солодке таке і таке гірке
Я з дитинства дихаю димом він мені надію на новий дає
Я завжди дивився у вічі, що не бачили сонця не бачили дня
Подивись у своє дзеркало ти побачиш, що там нікого нема.
ПР.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012
Новые версии компьютеров
Пентиум, атлон – всё равно,
Дети на них играют,
Видя мир как кино
Стреляют, бегают, предают
Не успел оглянуться и труп -
В моём мире мой уют,
Ты мне враг и я тебе не друг
Пр.
Отмена, отмена, отмена!!!
Я отменяю ваш мир, в котором лишь суета,
И устанавливаю свой,
В который играю я…
На моем счету 324 убито невинных людей
Вот ещё одна жертва я следую за ней
Меня манит мой рай – моя победа,
Меня манит эта среда
В этом мире я безграничен,
И не буду слаб никогда
Пр.
Речитатив,
Чаты, пароли, с сети преступленья,
Убийства, политика, срам,
Деньги, рекламы, шлюхи, известья,
Всё предлагается вам.
Рог изобилия, море желаний,
Счастье, насилие и кровь,
Любовь на бело-голубом мониторе,
И ваш ребенок готов………..
ВСЁ ПРИНЯТЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!
ПР.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353358
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.07.2012
Мене заточили камені в квадратні стіни
Я забув де любов, де сонце на небі стине
Згадую знов і знов, на ліжку кольорові тіні
П’єш думками з мене кров, моя – моя єдина
ПР.
Та коли ніч ввійде у ранок
Забуду я любов твою
І затягне у серці рану
Проміння сонячне, мою
Пробач любов уже нічий я,
А ти вже більше не моя
Залишилось одне похмілля,
Після міцного почуття
Я зібрав свої погляди й заховав далеко в душу
Я кохав, та тепер піти я звідси мушу
Спини мене літом сонячним, зимою пекучою, з мене досить
Я піду на весні і залишуся там де осінь
ПР.
Нехай летить літак у небі
Нехай птахи з дахів зліта
Я залишуся там де воля
Де є надія на життя
І коли ніч ввійде у ранок
Забуду я любов твою
І затягне у серці рану
Проміння сонячне, мою
Пробач любов уже нічий я,
А ти вже більше не моя
Залишилось одне похмілля
Після міцного почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2012
Вступ
(грає потужна вступна музика)
В розпечених пустелями країнах,
Де жінка скута ланцюгом покірності,
Там мить свободи лиш в хвилинах…
Тисячоліття тягнеться мить вірності…
Батьків тверде незрушне слово
Гартує долю вірної жони
І знову там життя іде по колу
Не знаючи ані зими, ані весни…
Там назавжди заховане обличчя дівчини
За масками із найдорожчого шмаття…
І тіло вковане словами з вічності
В німу реальність людського життя…
(включається музика)
1
Вони росли в ілюзії свободи
Брехню сприймаючи за правду, як усі
Такі традиції завжди були у їх народу,
Та щось противилось в душі…
(Танець, де танцює 5-6 дівчат в платтях з ланцюгами 2-і з них танцюють відчайдушно, але не можуть повністю розкритись, ланцюги заважають їм зробити повноцінний рух)
І як зробити вільний подих
Коли, повітря затхле від неволі
І щось так мариться, десь має бути продих,
В розграфленій вже на перед, їх, долі…
І ось воно, нарешті вже назріло
Оте бажання, щоб пізнати світ,
Тепер не загасити, що зайнялось в душі й горіло
І не сховати крила, що тягли в політ
(Танець, де показано змову про втечу, в танці виражено як партнери розуміють, що несила знаходитись в даному середовищі, і тікають)
2
З-під паранджі жінок ледь чутно шепіт
«Тепер тих двох назавжди зневажає світ,
Тепер чекатиме їх тільки клопіт,
І назавжди для краю рідного зав’яв їх квіт»
Вони ніколи не прийдуть до дому
Бо тут ніхто їх не чекатиме назад
Тут ті хто вже давно навчився пережити втому,
І жити у неволі - в лад…
( Танець жінок, в якому показано, що назад дороги нема, вони звикли до такого життя і зневажають тих хто порушує вікову традицію)
Немало часу вже пройшло
Коли наважились на подвиг дві красуні
Та знов на крилах долі принесло
Тривогу у серця їх юні
Десь в місті на базарній площі
Не сцені де актори виступали,
Зустрілися дівчата із жінками з свого міста,
Коли свій танець танцювали
(Танець, на базарній площі – бажано червоні плаття)
3
Вони тепер назавжди вільні,
Свобода їх – то їх життя
І не примусять люди їх, свавільні,
Зректися волі каяттям…
Зблиснуть в руках клинки
Розпалюючи східний танець
І розірвуться беззворотньо ланцюги
Неволя назавжди облишить пам'ять.
(Танець з клинками)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353139
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.07.2012
В плену сомнений, страха
Я шел к своей мечте
И не страшась ночного мрака
Я пробуждал свет в темноте
Мое светилось одеянье
И руны напевали мне
О том что исчезает все отчаенье
И духи зов услишали из вне
Теперь я аз науки постигая
Не вижу страха
А лишь игру свою играя
Стаю сильнее мысли краха
И мой близнец убит словами,
Что сильный я, ибо я, аз, науку постигая
Иду дорогой и стопами
Тех кто вииграл игру свою играя
И смерть страшит лишь настигая
Но кто увидит ее очи
Тот сможет мудрость постигая
Не убояться тайны ночи
В плену сомнений, стаха,
Всю жизнь как на игле… Но…
Постав из пепла – феникс-птаха
Несет меня на огненном крыле
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353138
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 26.07.2012
Де прерії палючих сонцем днів,
У горах і в загадках диколісся,
Мисливця дух не зупиняючись летів,
А потім… Розчиняючись вознісся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Я тепер не хочу помирати,
Коли життя вдарило по щоці
Я вихід буду шукати
З мечем здавленим у руці
Мені тепер хочеться жити
Серце розбите забилося рівно
Я не зможу більше служити
Дорогу собі вибиратиму вірно
І не сховатись від мене нікому
Бо взнав я силу свою
Біль ігноруючи й втому
Сталевим големом стою
Я тепер не хочу вмирати
Тай думаю, вже не прийдеться
Бо із трупів зумів я постати
Й життя моє, тепер справжнім зоветься
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Пробачте всі мої проколи
Я відлітаю залишивши час
Я знаю, вам хотілось, щоб ніколи
Мій дух не потривожив вас
Я вас хотів чомусь навчити
Та марно силу я віддав
Не хочуть слухати всю правду діти,
Кидаються у море вплав.
Немає совісті у вас.
А може в мене талану немає?
Та все одно проходить час,
Коли усе просте зникає
Зникає простота душевна,
З’являються лиш теореми і формули,
Скажіть мені, невже даремно,
Ви істини усі сприймали голими?
Та все ж пробачте всі мої проколи
Пробачте, що любив всіх вас.
Ви так хотіли, й я клянусь, ніколи
Мій дух не повернеться в час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012
Зацелую тебя я до смерти,
Сделаю всё, что будешь просить
И насытившись твоею невинною плотью
Демоном в небе буду парить
Подарю тебе цветы, диаманты,
Вскружу голову в танце любви,
Возбуждая тебя своими губами,
Всажу в шейку твою я клыки.
Ты не в силах ни в чём отказаться,
И согревая твою наготу –
Буду богом тебе я казаться
Стану видеть тебя лишь одну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324593
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.03.2012
Твои глаза не видят больше света
Душа забылась в бесконечном сне
И твоё тело умирает где-то,
На инквизиторском столе
Тебя считают все изгоем
И со смехом смотрят на тебя
И отрекаются, навеки заклинаясь горем,
Что ты когда-то принесла…
А ты их всех, всех любила,
Ты не желала никому из них зла
И умирая, ты прощала
Смотря на них сквозь языки огня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321223
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.03.2012
Я заковтну пігулку від болю
І заховаюся під покривало
Я хотів бути назавжди з тобою,
Та тебе просто не стало...
Я виколю дротом свої очі,
Щоб лиш тебе одну бачити
Я поміняю дні на ночі,
Що би в снах тебе не втратити.
Поклич мене з собою в небуття
Я хочу з тобою в пеклі горіти
Візьми моє ганебне життя,
Я не зможу далі без тебе жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Я хочу умереть мое далёкое солнце
Мне так ненавистен яркий твой свет
Я прыгну в глубокий колодец
Где кроме тьмы кромешной ничего нет
Мне хочется резать весь мир на части
Мой Бог больше не слышит меня
И теперь мои молитвы все напрастны
И жизнь мне больше не нужна
И сердце пусть разобьеться о землю,
Я не услышу никогда его звук
И разум в могиле пусть дремлит,
Уставший от горя разлук
О камень острый разрывая плоть
Я буду разлетаться на куски
И пусть в моей душе не только злость
Мой Бог по-мне не будет знать тоски
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320703
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2012
Блуждая ночью, как виденье, он видел дождь,
Он видел слёзы, слёзы неба в глуши, во мраке
Не знаю, доверял ли он небу или думал это ложь
Но он как будь-то бы, всю ощутил ту боль,
И вместе с небом он заплакал.
И он увидел берега и море синие, как даль
Такую даль, что не обнять ни взором, ни руками,
Такую глубину, такую толщу, где исчезла бы печаль
Там всё исчезло бы под водой, уже в новом, молодом океане
И никто больше бы не помнил, что когда-то были мы с вами
Тогда заплакал он сильнее и попросил у неба пощады
Он захлинаясь молил о помощи у неба, нет не страшила его смерть
И не страшны ему были жизнение прегради он просил лишь ослепнуть
Так устав от своего своего дара, так устав от лжи людей
Не золота не щастья просил он сквозь слёзы, а только бы не видеть неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320701
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2012
Моя філософія не для зомбі
Так якось дико писати те, що дійсно є правдою для мене. Хочеться все заокруглити римованими фразами, але не виходить… Душа кричить і важко добирати риму… Важко навіть клацати на клавіатурі, розум противиться моїй філософії, руки неохоче виконують, те, що тільки мені потрібно. Здається що не я володію своїм тілом… Але зібравши трохи волі, в мене її не так багато, я все-таки насмілюсь…
Моя філософія не для зомбі.
Я пишу це тому, що бачу; можливо я один; бачу зомбі навколо себе…
Хто такий поет? Той хто несе в собі душу народу. Я поет. Мені тяжко думати навіть про себе, але я намагаюсь… Я намагаюсь навіть щось змінити, я навіть думаю про інших, іноді, забувши про себе… Мене не треба оцінювати по критерію добра, я й так знаю, що я недостойний і маленької нагороди.
Бо нагорода дається лиш героям. Я брешу собі, значить я не герой. Але я не зомбі.
Легко оцінювати людство зі свого балкону на четвертому поверсі. Але дуже тяжко витримати оцінку людства, коли підтікає твій дах. Від тебе невимовно вимагають дії. І ти змушений коритись спільноті, виконуючи просту дію: когось принизити І потім зухвало виправдатись, мовляв: «Я це зробив… Я їм сказав… А вони козли…»
Я поет. Я дивлюсь на цей світ так, як притаманно тільки мені. Я бачив як люди замовкли… Як почали сваритись за кращу клітку в міських тюрмах. В тих гнилих «хрущовках», які лякають своєю красою… Як почали вірити в чудодійну силу «Олейни» і такого добра як «Гала» і ще купу всякого непотребства, яке так треба людству. Я бачив, як помер спорт… Я бачив, як купуючи мобільні телефони, люди ставали землянами… Як миротворці йшли творити мир зі зброєю в руках, «для самооборони»… Я бачив як люди присіли на «могильні новини», в яких сама позитивна думка, коли хтось сам повісився і позбавив світ від своєї вдачі… Я бачив, як зник ліс в якому я бавився, коли був малюком... Я бачив… Я міг би плакати, але я сам приймаю участь в цьому шоу. Але я бачив це, тому я поет, а не зомбі.
І критики моєї творчості говорять, що мої вірші пахнуть нафталіном… Але коли людина звикла жити в смороді, і хтось скаже, що тут смердить, виникає агресивна поведінка: «Він побачив мою гниль, в мене все гаразд, але мені якось не так… Я знаю своє місце в суспільстві…»
Я люблю критику. Я ненавиджу, коли критик не критикує себе і на основі тих теорем, які завчив, будує модель всього світу.
Я першовідкривач. Я живу в свою епоху і так має бути. Я пристосований до труднощів і я виживу. Це моя земля. Я син свого народу. Я – поет .
Але знову ж таки… Для чого я це пишу? Для чого вирішив відкрити те, що так гризе тільки мене? Навіщо мені мучити людей проблемами?
Я знаю! Я пишу вам, поети. Я пишу вам, атланти правди. Воїни честі! В царстві сліпих – і одноокий король. А в царстві мертвих, ті, хто живе справжнім життям – ангели. Я пишу вам ангели! Я пишу вам поети! Я пишу не для зомбі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318876
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2012
В твоих глазах я вижу небо,
Глубины неизведанных озёр
Но в твоём сердце я никогда и не был,
Хоть и в душе моей горел костер
Ты так играла своей жизнью
Рисуя все мгновенья на холсте,
Ты так смеялась, так любила…
А я следил тихонько в темноте
Я был мертвец, мертвец несчастный,
Но научился я летать благодаря тебе
Я радовался жизни, видел счастье,
Но жил как прежде в темноте
Ведь ты как бабочка летала,
А я как мышь летучая в небытие
Ну а потом, сломавшись, ты упала
И умирая, ты противилась судьбе
И я в твоих глазах увидел небо,
И даль тех неизведанных озёр
Ты улыбалась, заклинаясь верой
Ты умерла…Не умирал в моей душе костёр…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318648
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.03.2012
Я бачу людей, що повмирали в житті,
Напитись, заснути – найбільше бажання,
Заснули у серці Українські пісні,
Вмирає душа і надія остання.
Де щирість людська і любов простодушна,
Куди покотились діти ваші – скажіть?
Лиш голос з історії звучить відчайдушно:
Не йдіть у тенета, в багнюку не йдіть.
Продали вже усе, лиш волю шкодуйте,
Цінуйте найкраще – любов і життя,
Згадайте колишнє дідівське відлуння,
Ми не народжені стати сміттям.
Я бачу людей, що повмирали в житті,
Та дехто схилився, лиш руку подати.
І низький уклін людській доброті,
Яка не дає себе подолати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2012
Води краплина на долоні
Виблискує на сонечку грайливо
Я заворожений, я у полоні…
Я відчуваю це маленьке диво…
Який поет тебе створив,
Малесенький рядочок слів природи?
Якою римою тебе він наділив…
Він, геній, він достойний нагороди…
Малесенька краплина на долоні –
Маленька… А який великий світ…
Та ти зі мною тут сьогодні,
Тож передай поету тому мій привіт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012
Колись було таке все очманіле…
Брудні околиці, думки, як стічні води…
Тепер мені все стало зрозуміло…
Душа моя хильнула трішечки свободи.
На дорогах скрізь ідуть ремонти.
Очищаються водойми від сміття.
Й здається, наче, як експромтом,
Але, у даху мого, нове покриття…
В моєму місті нова пропаганда –
Усім жінкам дарують квіти…
Ми з нетерплячістю всі ждемо гранда
Старі, дорослі й малі діти…
А визнання те, лиш твоя усмішка,
Ти та богиня на яку тут уповають
Ти просто притулись до мого серця трішки…
І ти почуєш, як в моєму місті всі тобі співають…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012
Эй! Короли и купцы, адмиралы,
Не побоюсь я вам сказать ребята,
Что никогда не сдержат ваши цепи
В душе моей свободного пирата
Моя стихия – паруса надуты ветром,
Моя стихия море и волна
И я плыву свободным на рассвете
Нового солнечного дня.
Я не боюсь вас властелины мира,
Не записать пиратов вам в ослов,
Я вам плюю в лицо с такою силой,
Как плюнули бы тысячи рабов.
Я навсегда свободен, вы смиритесь,
Вам не поймать меня никак
Эй! Короли и купцы смотрите –
Чернеет в море мой пиратский флаг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318104
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2012
Прости мою любов, коли вона горіла,
Мою надію, що серце пропекла,
Я тебе завжди кохав, та ти не любила,
А просто так собі жила.
Ти може мріяла, бо ти сміялась
А я ж то вірив бо літав
Ти загубилася в собі й не прокидалась
І я з тобою цілий вік проспав.
І в тому сні простому, так нескладно
Лягали всі мої думки на дно
Кохати, вірити – так марно,
В твоїм житті моє життя плило.
І гіркий, як полинь, той подих вітру
Прилинув до нашого вікна,
Я так любив тебе – до крику,
А ти лиш просто так собі жила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012
Я прихожу сюда в кабак,
Не для того, что бы напиться и покурить,
Не для того, что бы подраться или
С распутною девицей уйти, предавшись радости на миг
Нет, я прихожу сюда
Смотреть на тот цветок отчаянья,
На танцовщицу из Испании,
Ту, что танцует крик
На её танец как забвение,
На её жест без промедления,
Как страсти миг, дарующий надежду
На красную горячую любовь, пред сильным головокруженьем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317531
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.02.2012
Эх! Веселись скрипка-душа,
Чего мне умирать от скуки,
Залью я всё глотком вина,
Забуду боль, печаль разлуки.
Танцуйте девки у стола
Кружите пляски у меня над головою,
А я зальюсь глотком вина,
В бутылку окунаясь с головою.
Напьюсь сегодня как свинья,
И пьяным ходом, чуть качаясь,
Уйду в запой тихонько я,
На зверя быстро превращаясь.
Ах! Веселись скрипка-душа!
Любить; не благодарная ведь это штука,
Забыл я всё кроме тебя,
Моя прелестнейшая сука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317526
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.02.2012
Тримав я у руці тендітну, ніжну
Найкращу квітку – із родів, прекрасних
Від неї віяло лиш холодом залізним
Та тільки в ній я бачив своє щастя.
Коловся до крові її шипами
Та все ж терпів – любив щосили,
Любов її давалась лиш сльозами,
Але, які ж вони були чарівні.
Я милувався нею, як на Бога
І все їй віддавав до краю
Так став сліпіший за сліпого.
Троянда чорна душу крає
Нема турботи в ній – любові,
А лиш краса чаруюча до крику.
Торкнувся я до неї своїм серцем
І поколовся мрією – навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Мне больно, ветер, слышать твои стоны
Моя агония сильнее твоих снов
Вокруг меня, лишь только стены
Освободи меня скорее из моих оков
И унеси меня, где дождь поёт всем песни
И море плещет девственные берега,
Тогда я вновь, твоей, воскресну
Твоей невестой – навсегда
Мы будем петь смеяться и кружиться
Вновь тешась бесконечным сном...
Я так хочу в мечтах забыться,
Освободи меня скорее из моих оков...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316937
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.02.2012
Я пробіжу полями України,
Та надихаюсь рідним теплом
Піднявши очі, в небо полину
Вільним і гордим орлом
Впаду в річки Українські
І пропливу крізь ліси і гори
Тай засну на пахучому сіні
Десь на Українській волі
Защебечу солов”ями в дібровах
Заспіваю дзвінками весни
І посміхнуся рідному сонцю,
Що світить на рідній землі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Едва на небе звёзды заблестели,
Тут кто-то тихо по лесу пошел
Ступая аккуратно, как по снегу
Колдун неторопливо на лужайку вышел.
Снял свою сумку, положил на землю,
С неё он вынул свечи, зеркало достал,
Одел, свою одежду и, взяв посох в руки
Им круг вокруг себя нарисовал
Из своей книжки прочитал он строчки
Свечу зажег и что-то бормотав
Он зеркало поставил, прям за свечкой,
Смотрел на лес и чего-то ждал
Вдруг лес затих, деревья смолкли,
Колдун же выпрямил свой стан,
И с леса прямо по лужайке
На колдуна бежал кабан
Колдун стоял, не издавая звука
Кабан быстрее на него бежал
Потом колдун махнул рукою
И кабан тихо, послушно возле круга стал
Колдун пригнулся к кабану
И на ухо ему невнятно что-то бормотал
Кабан вокруг себя вдруг обернулся
И в лес спокойно убежал.
И началось, из лесу звери
Бежали табуном все к колдуну
Он им всё бормотал, они крутились
Скрываясь, как кабан в лесу.
Лишь солнце вышло из-за горизонта
Колдун, вновь что-то с книжки прочитав,
Взял свои вещи, положил их в сумку
И за собою всё убрал.
И в тот же день, к полудню, если быть точнее,
На той лужайке начался аврал,
Приехал царь со свитою своею,
Гостей он на охоту всех созвал
Весь день в лесу слышны лишь крики,
Лай гончих псов и звук рога
Вот только диво, нет добычи,
Куда-то дичь из лесу вся ушла.
Вдруг видит царь, дедок сидит в глушине
И что-то собирает с-под кустов.
Ты кто такой? Спросил царь старика.
И что ты делаешь здесь ныне
Не видел ли ты, где вся живность подделась из моих лесов?
Я, царь, кудесник, старик ответил смело,
А живность из лесу вчера я всю убрал.
Я знал, что будет здесь охота,
Что будет здесь ужаснейший аврал.
В семействе кабанов, родились кабанята,
А у оленей оленёнок подрастал
Вы просто их убили бы и только
Ты просто бы гостей поразвлекал.
Тут крикнул царь, повесить!
И слуги вздёрнули бы старика,
Но тут старик сказал, ты хочешь дичи,
Тогда держись вот и она.
Старик махнул рукою и лес очнулся,
Почуялось хрюканье кабанов
Зашивылилось всё, и всё ожило
И лес был полон жизнью вновь
Заулыбался царь, а слугам он кивнул, повесить,
Что бы колдун уж больше не мешал
Вернулся из охоты, царь, доволен,
Доволен тем, что много дичи настрелял
Но, заглянув в повозку с дичью, он увидел
Что кроме шишек, веток и помёта он ничего и не поймал.
А вместо старика на дереве болтался
Старый почерневший пень,
А тот старик ишел и улыбался
По той лужайке в то же самый день
А на лужайке рылись кабанята
Вся дичь паслась, не чувствуя беды
Старик ушел из лесу тихо
До своей старой конуры.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316778
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 25.02.2012
Задень скрипач за струны скрипку,
Пусть запоёт она тебе,
Пусть зарыдает диким криком
В кромешной непроглядной тьме,
Пусть защебечет соловьями скрипка
Обрушиться мелодия волной
И сердце проколов прекрасным звуком,
Вдруг вырвется из нот любовь…
Играй скрипач, пусть ветры пляшут
Да так, что б вышли с берегов моря
И пусть всё с каждым разом краше
Звучит та скрипка у тебя.
Сыграй скрипач, сколько имеешь мощи
Пусть та игра заденет каждого из нас
Как Бог играй без лишней злости,
Так как играл бы ты в последний раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315734
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2012
Я - українець
(пролог)
Чи давно ми з вами українці?
Чи ж то на світі більш нічого вже нема?
Щоб заховатись по своїх світлицях
Й просити у чортів добра.
Я - українець, я – українець, такий як ви
Так само я брешу і краду так само
Думки у мене українські, теж лихі
Та все ж я – українець, разом з вами.
Я на сусіда точу гострі зуби
І кулаки у мене чешуться на вас
Я знаю, скнара доведе мене до згуби,
Та загрібаю я під себе навіть час.
Я сам пишу історію свою,
Я – українець, роботяга, думка, сила
Та все своє життя я у вині топлю
І потім падаю безсилий.
Я – українець, непокірний, дужий,
Але ганебний у народженні ідей
Бо всі вони – лиш гроші, та байдужість
Зажерливість та заздрість вирощую так як своїх дітей!
Кріпаччина кругом на Україні
Свист батогів і плач селян.
Таке було колись… Таке воно і нині,
На кожного із нас найдеться пан.
Такі ми люди, що робити…
То ми такі, а не життя!
Хотіли волю й правду дати дітям,
Дали лиш долю кріпака.
То ми ж у тому хіба винні?
То хто ж то винен?.. Мабуть то Господь,
За те, що не відтяв по плечі руку,
Що простяглась до жмені копійок.
Щоб Україну назавжди продати!
Забути про страшний народний біль!
І потім десь байдикувати…
За тридцять срібних – прямо в Рай!
Я українець і мені не страшно…
Бо назавжди я українцем залишусь
Батоги
На панщині я жала. Кров’ю своєю
Я захлиналася від батога
Хоч падала, та все ж вставала, і з вірою своєю
Злітала птицею на небеса
Ішла до дому, та все ж співаючи, від болю
Топилася в сльозах. І в тих очах солоних
Як в озерах, я заховалася від долі
Тих українських бідолах.
А вдома те дитя вже підростало,
Та слава Богу що воно хоча б росло
Вже щось робило… Щось співало…
Єдиною розрадою у пеклі цім було.
То моя дівчинка Мар’яна. Всі ті найдужчі на землі
Всі ті пани і королі ті їхні п’яні
Вся їхня челядь їхні всі сини. Всі разом
Їй ніколи й в рівень би не стали…
Бо то моя дитина, моя віра, доля
Моя зернинка на усій землі,
І на кріпаччині цій вільна воля –
Мій світлий промінь в темноті…
І знов на панщину женуть. Кати прокляті
Давно вже відділили душу від життя
Вже не співає молодь. Мовчки всі ідуть
Варитися, в котел до чорта.
То мабуть Бог таке дає.
Що заслужили те і маєм,
Як що ми з пеклом весь цей час були,
То може, будемо ще й з раєм?
То на ж тобі вже пане хліб,
Греби ті гроші за нещасне українство
Твори, твори свій гріх,
Та знай, що ми були і будемо єдинством.
Батіг злетів над головою
І вжалив як зміюка по очах
І вмер той світ у темноті без болю,
Не бачать очі, значить вмер і страх.
В останнє бачила я сонце,
В останнє бачила панів.
Й дитя своє я не побачу вже ніколи.
На волю дух мій полетів…
Андрій
Всі пана обзивають, та все ж його бояться,
В усьому світі його знають, Його поважають,
А нам не слід і ображатись.
Пани давним-давно за нас все знають.
І я на пана хоч роблю, та все ж його я поважаю
А так я сам у вашій множині. То хто ви?
Люди, хто ви? Я не знаю.
Помер би вже дано від втоми як і ви…
А ви ж зовсім не люди. Як говорить пан:
Ви бидло, Українське бидло
Та й я хоча б не хан, та все ж на вас…
Дивитись вже мені обридло.
І гірко, гірко мій народе,
Що не приймаєте від Бога ви нове,
Були копійки, а стали злоті,
То що тут? Що таке вже в біса тут страшне?
Чого ви плачете на долю?
Чого ховаєтесь в хатах?
Ми ж з вами українство вольне!
То де ж тут узявся біль і страх?
«Хто ж нас розрадить? Хто нам розкаже?
Хто нам покаже те життя прекрасне?»
Ви дурні, дурні, слухайте, що пан вам каже…
Лише для себе ви нещасні…
Мар’яна
Всі люде у селі, неначе поніміли,
Та де ж ти, мамо, подивись!
Я тут вмираю, я в могилі…
За мене мамо Богу помолись…
Я кожен день на панщину іду,
Працюю там допоки держать сили…
Я скоро утоплюсь або втечу,
Я виберусь з могили…
Я виберусь на світ де сонце проблисне
Я подивлюсь на ті гаї довкола
І заспіваю пісню про життя своє –
Про біль Вкраїнського народу!
До мене, мамо, той Андрій учора приїжджав,
Що в пана у конюшні процвітає,
Як будеш в мене, - він казав,
То більше горя не пізнаєш…
Не вірю, мамо, я йому,
Він того пана більше любить,
З Андрієм я хутчій зав’яну,
Ніж панщина мене погубить…
Кшиштоф
( У Мар’яни )
Приїхав я до тебе, Щоби в хороми забирати,
Учора наречений твій до мене завітав,
Просив йому щоб грошей дати,
Та грошей я йому не дав.
Сказав йому, що я давненько на тебе око вже поклав
Отож збирайся і хутенько…
Бо я і так тебе вже Добре почекав. Давай збирайся.
Щоб я тебе із силою не забирав.
Мар’яна
Ти чуєш, мамочко, пан вже забирає,
Андрій в дружини записав,
Ти чуєш, мамо, вбий мене, бо я не знаю,
За що мене Господь прокляв…
Всі
Мар’яну завезли до пана,
Й вона до нього оніміла,
А він кричав: «До біса окаянна,
Щоб ти мене ще вчила»
В одежі панські зодягнув Мар’яну пан
Й закрив в палатах панських
Віднині ти слухняна будеш привикай,
Віднині ти моя панянка.
А натовп вже до болі натерпівся,
А натовп вже під вечір закричав:
Палити все, палити пана!
Той вечір кров’ю душі наливав.
Всю охорону панську перебили,
Сікли всіх батогами до загину,
А після того панську варту почепили,
На дереві біля старого тину.
А пана вивели з палат.
Зняли із нього одіж і в хвилину,
Повісили, на самих вищих воротях,
Як ту нікчемную скотину.
Мар’яну вивели в панянських шатах
Знедолену як та сльоза…
Сльозина волі, і сльозина правди,
У неї по щоці текла.
Я українка, моя душа, навік на Україні,
Я з вами люди все життя була,
То ви давно вже поніміли
Від того, того батога.
Андрію, ти ж хотів зо мною бути,
Чого ховаєшся за спинами людей
Тобі ж хватило совісти просити
У пана жалюгідних грошей
Спаліть її, кричав Андрій
Вона панянкою вже стала.
То там он на заборі чоловічок твій,
Якого ти так покохала.
Що мучив нас усіх серпом,
Його ж ба батоги нас вибивали
І він для нас усіх був пеклом,
Для тебе видно, був він Раєм!
Спаліть її.!! Кричали всі
Спаліть її! В селі гриміло
Паліть все панське пекло на вогні
Бодай воно усе згоріло.
Паліть мене промовила Мар’яна
Спаліть, щоб доля ваша легша стала.
Не ждіть, щоб у вогні я закричала,
Я заспіваю пісню Українську, яка колись нас всіх єднала!
Паліть її!!!
І запалало. Мар’яна в тих палатах,
Як голубка все билась у вікно, та не кричала
І раптом, пісня… Пісня українська,
З палат ледь чутно прозвучала…
І хто почув ту пісню, той схилився,
А хто й побіг втікати за поля,
На вільну землю, десь на ту дорогу,
Де пан молодший з вартою ішов до батька – пана.
Я Українець
(епілог)
Я українець, і мені не страшно,
Бо назавжди я українцем залишусь
Живий, живий і як би там не тяжко
Я українськими піснями захлинусь
Було колись, та пісня досі ще лунає
І може хтось почує, встане із колін
Та то не пан в кострі палає
То духу Українського згасає тлін.
Я українець, і мені не страшно,
Бо назавжди я українцем залишусь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
В душе нечаянно порхнула
Надежда на тепла пору
И птицы будто бы запели
В покрытом зеленью саду,
И будто солнце заблестело
Теплее чем было всегда
Весна, весна вдруг зазвенела –
Ромашек, колокольчиков пора.
И всё так мило улыбнулось
Душе замученной зимой
Уже не спит душа – очнулась,
Бежит по росам трав босой
И замяукали вдруг кошки
Под окнами в тиши ночной
И звёзды в небе заблестели,
Своей далёкой красотой
Весна, весна всё так прекрасно
Всё просыпается весной
И люди, птицы, звери и деревья
Любуясь тою красотой
Вдыхая запахи цветов прекрасных
Поймав легонький ветерок,
Стают чуть-чуть добрее
И чуть-чуть прекрасней,
Когда весна приходит на порог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315405
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.02.2012
Её изгибы тела заставляют верить в счастье
Она богиня тех прекрасных снов
Где звон монет и сверкание кристаллов
Стоят чуть меньше чем любовь
Она, так как песок сквозь пальцы,
Неуловима так и так близка
Она кружится с восточным танцем
Сверкают ярче звёзд её глаза
И смелою уверенной походкой
Она даёт богам понять,
Что никогда бессмертные не смогут
Всю ощутить земную благодать
И у костра будто тигрица,
Не зная никаких оков,
Она танцует свой арабский танец
С парою стальных клинков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315404
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.02.2012
Сколько вам люди, нужно, что бы напиться
Что бы вдоволь набить животы?
Перетрахать весь мир, но не влюбиться
Не зная любви, увы.
Сколько вам люди, нужно слави добиться
Что б вершить над своїми синами суды?
Так юлить в лож окунаясь,
Что б не видно было головы
Сколько же нужно зла и коварства
Что бы не знать доброты?
Сколько вам нужно, люди, предательств
Что б были оправданы вы?
На сколько мне, люди, нужно забыться,
Что бы не видеть такой темноты?
В которой нет даже и света крупицы
Мерцающей сред пустоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314911
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.02.2012
Я кровью останусь на твоём платье белом
Слезою хрустальной скачусь у тебя по щеке
Я навсегда с тобою моя нежность и вера
И ты будешь жить навечно во мне
И я клянусь, вернусь к тебе душой и телом
Мечтой заветной я приду, как сон к тебе
Я стану бессмертным, другим, наверно смелым
Прошу, узнай меня в кромешной тьме
Я, начертив круги, не мелом, кровью,
Не мог протистоять своей судьбе
И уходя из сердца твоего безумной болью
Остался сам на проклятой земле
О, ангелы, признайтесь мне, прошу…
Когда я научусь летать, как вы,
К своёй любимой птицей полечу,
Которую, я потерял, увы.
На том одре лежал я в чёрном одеянии
Ты тихо посмотрела на меня
В глазах твоих увидел я отчаянье,
Но ты не видела меня
А я ведь рядом, я шептал тебе, прости!
А я ведь рядом, я безмолвьем говорил тебе: «Родная»!
Ну, как тебя я смог так просто отпустить?
Любовь о дно асфальта разбивая
А ты шептала мне прощай,
Тебя я так и не узнала,
Ну, а когда пришла домой
Над свечкой тихо зарыдала
Те слёзы были как стекло,
Мне душу болью разрезая
А я смотрел в твоё окно
Безмолвием пустым рыдая
И шепотом любви небесной силы
Я прикоснулся ветерком к тебе
Ты посмотрела на меня и улыбнулась мило
Сказав: «Ты навсегда во мне»
А я кровью останусь на твоём платье белом
Слезою хрустальной скачусь у тебя по щеке
Я навсегда с тобою моя нежность и вера
И ты, будешь жить навечно во мне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314910
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 18.02.2012
Хотів би я сказати, що кохаю,
Але на світі певне не достатньо слів,
Щоб описати все що відчуваю –
До тебе, до якої все життя летів
І якби не злітав в своїх думках високих,
Я падав знову до твоїх прекрасних ніг.
Й ніколи і ні з ким не відчував тих відчуттів глибоких
Які лише з тобою відчувати зміг
Ти будеш сонцем, що зійшло для мене
Ти освітила мій зомлілий світ
Й куди б не занесло мене життя шалене
До тебе я прилину, мій весняний цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Миледи, вы меня простите, правда,
Не думал я, что близок для любви конец,
Я знаю, что на всех засадах был не прав я
И признаю, повёлся с вами, как подлец.
Мне был ваш взор приятней неба
И с вами успокоилась душа моя,
Но скрывшись, избегая вас, так глупо и нелепо,
Я побоялся полюбить вас навсегда.
Простите ли меня вы, я не знаю,
Но знаю точно, что себе я не прощу,
Не веря в чувства, ничего не понимая,
Не мог я сам себе признаться, что люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313288
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2012
Я хочу до дому, де ріки й поля,
Я хочу до дому, де рідна земля,
Де ліс замітають білі сніги,
Де місця немає для болю й нудьги
Там сонце надію і радість дає,
Там тепле минуле, там рідне – моє.
Я хочу згадати, як я., любив…
Знову пробігтись поміж колосків
Набратися сили хочу я там
Лиш там мого серця оспіваний храм,
Там тужить за мною ненька моя,
Про неї щоденно думаю я
Я хочу до дому прилинуть мов птах!...
Та, тільки, далеко омріяний дах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2012
Жив сам завжди, не вірячи нікому.
По-справжньому довіритись міг лиш собі.
Тягнув буденних днів шалену втому,
Яку скидав лиш уві сні.
Здавалось, марив хворими думками.
А може, був мудріший за старих?
Лежав у всіх він під ногами,
Хоча, і вище був за всіх.
Він був рабом і всі сміялись,
Але ж, то королі корилися йому.
Його як прокаженого прогнали.
Та кожен з них забрав його додому.
Залишив світ з багатством долі в серці,
Облишив горе з сміхом на вустах.
Лишився тим ким виріс – непутящим,
І генієм в чужих очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2012
Мені захотілось вина напитись
У душі зовсім пусто нема де подітись
Кругом чорно-біле малюють тіні
Я тебе любив…
Прощавай віднині.
Я не можу йти і зупинитись
Там де був, мені не лишитись
Я ішов і тримав себе за руку
Прощавай життя…
Дякую за муки
ПР.
Я не можу повірити в те що тебе нема
Я не можу воскреснути, коли в серці зима
Я не можу побачити снів увісні
Ти мій сон згубила, ти живеш в мені
2
Знову білий день, хочеться втопитись
Запитання людей: «Що сталось?» - змиритись
За вікном пейзаж – міста осінні
А на серці лід…
Холодні лінії
Я летів, а вийшло розбитись
Як листок в повітрі закрутитись
На вікні павук робить павутиння
Та ти не прийдеш…
Ти віднині вільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012
Вы как цветок, что вдруг расцвёл перед глазами
И захватил меня так пленно,
Что всё, что мог я сразу же отдал бы,
Упал бы к вашим я ногам – прекрасная Елена.
Вы так прелестно грациозны
И как принцесса элегантны,
Стихи творить о вашей красоте чудесной,
Боюсь, мне может не хватить таланта.
Меня вы позовите днём и в ночь глухую
И к вам примчусь я, несомненно,
Готов я с вами на край света ехать,
Лишь только б с вами – милая Елена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303501
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2012
Хрест масивний врізався у тіло,
Сучки гострі ранили плоть
Перед очима життя пролетіло
Яке напевне ліпше забуть
Костилі пробивали руки,
А потім в ноги врізались вони
І байдужими стали біль і муки,
Не замолені стали гріхи.
Вже мабуть би втратив надію,
Якби не побачив там в далині
Як на площі побитий месія,
Тягне теж свій хрест на спині
Й на мить зрадів і захлинувся
Сльоза тихо стекла по щоці
Він нарешті, нарешті прокинувся,
Той дикий біль у серці
Душа хотіла попросити прощення
За те що цінним не було,
За те дурне знедолене щеня
Що все життя по течії плило
І він був прощений,
Він не злякався, признати всі свої гріхи
І поруч із месією загинув
Тепер назавжди вільним, на хресті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303369
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 31.12.2011
Родился демоном я грешным из небытия
Всю жизнь играл в ложь и коварство,
Мой лик пугал страшнее ночи и огня,
В глазах моих блестело лишь лукавство
Крушил, не веря никому и не себе
Топтал цветы, что так хотели солнца
И бешеный свой танец я плясал во мгле
Смеялся диким смехом иноверца
Как еретик был изгнан из святой земли
Но и в преисподней не нашлось мне места
Теперь брожу по свету в теле без души –
Виновник зла, предательства маэстро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303368
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 31.12.2011
Смеялось солнце надо мною
И день был полнен болью слёз
Я не корился больше зною,
Лишь ночью оживал в серьез
Летел, куда душа желала,
Туда где море крови и зла,
Где капля крови умирала,
Давая мне чуть-чуть тепла
Я упивался ненасытно
В уста, не ведая любви
И умирал так безвозвратно
Не зная счастья и доброты
Я не родился тем изгоем
Которым после смерти стал
Я стал вампиром и безвольно
Себя я демону продал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011
Я так боюсь писать стихи…
Где много раз терял себя
Меня окутывали мхи
Я лгал, не веря, не любя.
Откуда мне узнать любовь
Когда на свете всё открыто
И хоть от страсти багровее кровь –
Я у разбитого корыта
Я так боюсь поверить сам себе,
Но доверяю лже богам
Из верой: если не тебе,
То, может, буду нужен там…
Я лжец, поет, слепой старик
С фальшивою как сон любовью
В моей душе лишь только крик,
Что наполняет сердце болью
Я так боюсь писать стихи…
Но должен я напиться яду
Чтоб обуздать свои стихии
И для людей писать, как надо.
Но я проснулся, слава Богу!
Мой сон, теперь ты, наяву!
И пусть, извилистой дорогой
Но к свету дня сквозь тени иду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2011
Я відчуваю, тебе, моя рідна земля,
Босоніж пройшовши по срібній росі
Так Богом дано було, що ти доля моя,
Де рідне - моє, у рідному часі.
Минало все, приходило й знову верталось…
А я напивався з тремтячих струмків
І сонце теплом неба до мене всміхалось,
Коли я терпів звичний біль мозолів.
Як вовки, завиваючи, вітер у полі,
Мене не лякав бо я тут зростився
Я завжди співав пісню добра своїй долі
Й на неї ніколи я не жалівся.
Бо, тут, на повні груди, я дихаю вільно!!!
Лісами, полями і всім чим живу…
Й до тебе завжди я схиляюся уклінно,
Та сторона, яку безмежно люблю!
Із глибини віків росло в мені коріння
Мойого роду від моїх батьків
І будуть потім нові будуть покоління
На цій землі яку я так любив
Я відчуваю тебе, моя рідна земля!
Всім єством своїм тебе відчуваю!
Ти сила,любов, надія і мудрість моя
Тобі я сьогодні оду співаю.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2011