| Сторінки (3/236): | « | 1 2 3 | » |
Ты помнишь, как мы молчали в тишине?
А помнишь, говорили столько раз?
Тогда мы были так в душе просты,
И не использовали принятый сарказм.
И вспомни, столько раз мы улыбались,
Улыбкой не для посторонних глаз,
Ты помнишь? Ничего мы не боялись,
Мы знали, что есть где-то ангел наш.
Мы были искренни, мы были верны,
Мечте своей, своим словам любви,
И может, мы так многого хотели,
Но в этом смысл жизни находили мы.
А что теперь?... О чем теперь нам думать?
В душе лишь поселилась пустота,
А для мечты ничего и не осталось,
Лишь, может боль и музыка для сна.
Мы перестали искренности верить,
Мы стали слишком взрослыми людьми,
Ведь проще от людей захлопнуть двери,
Чем полюбить, обнять, поговорить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376223
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.11.2012
За что мне жизнь приносит столько боли,
Не рассчитали мне кусочек счастья?
Я не пожалуюсь, не сдамся в бое,
Я буде верным, правильным солдатом.
Пусть друг меня покинет в страхе, грязи,
Я отыщу его на проклятой земле,
Пусть брат меня не ищет, предпочтя собаке,
Я промолчу, хоть закричал бы в след.
За что же жизнь калечит и ломает,
За что смерть забирает всех родных?
И, кажется, совсем ее не понимаю:
Я мало спас, я мало тварей загубил?
И все что мне оставили для счастья:
Дорога, небо и кошмарность снов.
И вспомнив детские мечты, вздыхаю,
Молюся ангелу, который даже не со мной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374460
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.10.2012
Не тонути в палючім болі,
Не шукати стежок назад.
Відчуваєш? Сантиметр волі...
Просто так, лише ти і я.
Не ховати очі від сонця,
Тільки світло, тільки життя.
Ти боїшся? І я боюся...
І палає тихо душа.
Не тікати, лілеїти мрію,
Хоч це просто лише в словах,
Забуваєш? Не небо біле...
Сонце сліпить вже який раз.
Зрахувати всі "не" й "неможливо"
І прожити гідне життя.
Ти людина? Скажи це сміло!
Не ховай свої очі й знання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
Мы, как два одиночества на краю Земли,
Ничего не хочется, никакой любви,
Только сердце отбивает безумный ритм,
Мы, как север и запад, видим звезд огни.
И в горящем пламени, поискав слова,
Не сказали, не смогли, помолчали так...
И в нелепой горечи, посмотрели вверх,
Не нашли пророчества и пошли в разбег.
Мы два одиночества, край Земли наш дом,
Без тебя не хочется, а в душе разлом,
Мы, две вольных крепости, смотрим с высоты:
Гордости, нелепости, только нет любви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373816
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2012
Прости меня, пожалуйста, прости,
За то, что по-другому не умею,
Прости меня за все мои грехи,
За то, что я в твоей любви болею.
Ведь был же час, не чувствовал совсем,
Быть ангелом тогда не так уж трудно,
И нет в душе сомнений и идей,
Я был лишь глупым воином повсюду.
Но ты мне показал свободу, жизнь,
И мысли разом все перевернулись,
В глазах я был тогда еще другим,
А вот в душе эмоции шатнулись.
Я полюбил и вдруг забыл слова,
Внутри так быстро трепетало сердце,
Твои глаза смотрели на меня,
А губы улыбались как-то дерзко.
Прости меня, а ты лишь обнимаешь,
Ведь за любовь прощенья нет теперь,
Мой человек, в любви мне отвечаешь,
Я ангел твой, отныне и на век.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373483
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2012
- Ты упадешь?
- Я полечу!
- Не пропадешь?
- Нет, я смогу!
- Тебе не жаль?
- Ты не поймешь.
- Я не прощу!
- Я знаю, но…
- Ты предал нас!
- Прости за все…
Вновь тишина в груди,
Лишь в сердце бьется боль,
Он не с тобой. Один...
Тебе не все равно.
Его спасешь опять,
Хоть предал, но и что?
Он друг тебе и брат,
Он лишь ошибся вновь.
***
- Ты снова здесь?
- Не смог уйти…
- Не помогу.
- Нет, помоги.
- Я не простил.
- Я не прошу.
- Так уходи!
- Я не могу…
- …
- Я знаю, ты…
- Не знаешь, нет!
- Прости меня!
- За что теперь?
- За боль, за злость…
- Мне все равно.
- Я понял, ухожу…
- Надеюсь, далеко…
Пронзает синий взгляд –
Отчаянный, печальный,
Так хочется обнять
На гордость не врезая.
И почему смотреть,
Вдруг стало очень трудно?
Ведь он предатель, нет...
В душе остался другом.
***
- Ты не ушел.
- Я уходил…
- И что с того?
- Я там один.
- Мне все равно.
- Мне тоже жаль.
- И что теперь?
- Не осуждай.
- Я не могу…
- …простить, я знаю.
- Пойми меня!
- Я понимаю.
- Уйди, прошу…
- Я там один.
- А здесь ты с кем?
- С тобою лишь.
И сердце снова застучало,
Так резко и немного рвано,
Обнять, простить, не отпускать,
Быть рядом и всегда прощать.
Превозмогать невзгоды на пути,
Быть вместе это быть и вопреки...
Укрыты ангельским они крылом,
Им свет внутри зажжет любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372793
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2012
Я бы написала стих о море,
Если бы увидела его хоть раз,
Я бы написала стих о горе,
Но его прочувствовали все не раз.
Я бы написала стих о счастье –
Мимолетное виденье для всех нас,
Я бы написала стих о страсти,
Но всегда она уходит, каждый раз.
Я бы написала стих о доме,
Но не все меня поймут, наверное...
Я бы написала стих о воре:
Сердца моего, успокоения.
Я бы написала стих о чести,
Но кто-то в этот миг отведет глаза,
Я бы написала стих о лести,
О пустых и дешевых сердцу словах.
Я бы написала стих о жизни,
Но каждый день - непохожие кино,
Я бы написала стих о смысле,
Но разве всем его понять суждено?
Я бы написала стих о вере,
Верить нужно нам ни смотря ни на что...
...Я пишу стихи для того кого-то,
Кому их прочитать не суждено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371258
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.10.2012
В тіні картин відомих і ошатних,
На непригляднім місці серед зал,
Висів портрет новий і стародавній,
І сумно на всі дійства поглядав.
Була в портрета своя дивна доля,
Колись його художник змалював,
І став він прикрашати все довкола,
У домі світлому, та без тепла.
Художник був людина вкрай самотня,
Його не знали друзі й глядачі,
В його картинах була вся турбота,
Любов і біль, політ душі без крил.
Портрет дивився на творця із сумом,
І знову його очі, як колись
Наповнилися гіркотою й болем,
Він би заплакав, як би тільки міг.
Він так хотів принести тоді щастя,
Художнику своєму і митцю,
Та він лише картина, на нещастя
Полотна не дарують нам радість, сум.
А людям стало вже давно байдуже,
Кому цікаве ще чуже життя?
І хай художник малював від Бога,
Він був ніким й нічим для всіх і вся.
Помер творець портрета в самотині,
Лише картини плакали за ним,
А люди лиш прийшли і подивились:
Ні жалості, ні співчуття, ні сліз.
Така була в митця трагічна доля,
Й занадто суму надививсь портрет,
Він не пізнав вже щастя і турботи,
Не усміхнувся сумом тих очей.
В тіні картин відомих і ошатних,
Живе портрет своїм новим життям,
Він пам’ятає світло, холод, фарби,
І так сумую за отим життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Я пам’ятаю, холодало, і дощик моросив,
Я пам’ятаю, так бувало, і осінь шукала проблем,
Я пам’ятаю, все на краще, та це твої слова,
Я пам’ятаю, ми не бачим, гордість це теж вина.
Я пам’ятаю, було добре, у спогадах життя,
Я пам’ятаю, поцілунки, але це інша сторона,
Я пам’ятаю, дуже ніжно, але були слова,
Я пам’ятаю, ти безгрішним, але «нас» вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2012
Ось вже і наступила осінь. Всі говорять, що ця пора року несе сум, холод, розлуку, але хіба це правда? Осінь чарівна, золотиста, інколи, дощова пора. Пора, коли відлітають птахи і закінчується літо. Але вона не сумна. Ні...
В душі ностальгія за теплом, а сонце вже не гріє. Осіннє сонце не таке, але осіннє небо прекрасне. Ми вже не побачимо такого неба, воно є тільки зараз. Яскраве, блакитни, ти дивишся вверх і хочеться полетіти в цю прекрасну блакить, обійняти хмари і вдихнути глибше повітря. І це є тільки зараз, в житті більше не буде цієї миті. Вона скороплина.
Це все в думках, а в очах просто відзеркалюється небо.
Осінь не розлука. Для любові не може стати розлукою жовте листя чи холодний дощ. Ми просто шукаємо причину, чому все так вийшло, чому все пішло не так. Ми шукаємо винного. Не треба звинувачувати осінь, вона просто скидає маски з людей, показує їх справжніми.
Осінь, осінь, осінь... Скільки разів я ще зможу побачити таку осінь? Такої вже не буде ніколи. Так, це сумно, боляче, нечесно. Я ніколи не доторкнуся до такого осіннього неба, яке можна побачити сьогодні. Воно, як мрія - недосяжне. Мрї збудуться, а неба буде зовсім інше...
Осінь хорошо. Просто тому, що це осінь. І хай, що меланхолія в серці, а в голові музика, цю осінь варто пам'ятати. Вона неповторна, красива, золотисто-яскрава.
Такої осенні у житті вже не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361455
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.09.2012
І вже не болить, лише тихо, спокійно,
Підемо стежками, там вічність мінлива,
Так що ж ми хотіли, шукали? Не вірно.
Скажіть мені прямо, скажіть мені вміло.
І ранок захопить. Його не чекали,
Ти бачиш усе, так правда чи мара?
Вкажи мені світло, так хочу я знати,
Скажи мені просто, і можна, без страху.
І ранок без сонця, і ранок туманний,
Згадаймо дитинство, що всі по втрачали,
Це боляче було, і присмак від солі,
Не плачмо, не треба, лиш дюйм ще до волі.
Виходячи з дому – не бачимо світла,
А потім спитають: «Чого непривітні?»
Що ж треба сказати, давайте неправду,
Не треба душі розкривати всі карти.
Не любимо ранок, він сну нас лишає,
Тут світ без ілюзій, там мрії і хмари.
Тут боляче й страшно, там добре і тихо,
Я хочу заснути, не бачити лиха.
Пройде потім ранок, пройдуть і тривоги,
Залишить нам сірість, і радість, і сльози,
Не буде туману, і вигляне сонце,
Не буде вже ранку такого у прозі.
Людина, що очі відкриє для світу,
Побачить у снах свою душу зігріту,
І хай, що прокинулась, а мрії здійснять,
Долоні сховати в дощеві не вдасться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012
Ми знайдемо час й перемінимо світ,
Може не сьогодні, але все це буде,
Так задумав хтось, вже давним-давно,
А ми виконавці, ми всього лиш люди.
Ми не ті, хто може, все перевернути,
Ми не ті, хто знає, як усе міняти,
Ми не ті, хто прагне, сонце мати вдома,
Ми лише створіння, що тут ще сказати.
Ми любити вмієм, кожен особливо,
Ми сміємся, навіть коли дуже сумно,
Ми не плачем від страшного болю в грудях,
Ми такі звичайні, такі випадкові.
Ми шукаєм щастя й віддаємо близьким,
Ми поділим горе тільки з пустотою,
Ми коханням світ наповняти вмієм,
Ми такі смішні, ми такі прозові.
Зміни в світ прийдуть, всі це розуміють,
Ми і створим їх, як творець картину,
Ми, оті звичайні, ті прозові люди,
Дива в світ внесем, і краси, і світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Для кожного на небі світить зірка,
І ця зоря до мрії нас веде,
У ній любов, всі спогадами і миті,
Які в душі ми палко бережем.
Для кожного на світі є людина,
Яка полюбить нас за все,
Ми в ній знайдемо спокій і підтримку,
І те незвичне відчуття сердець.
Для кожного в житті знайдеться щастя,
Це відчуття польоту у душі,
Ми всі знайдем тепло, любов і ласку,
Ми всі, як «кожний», але не такі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012
Сьогодні змінить вчора – це рух простих хвилин,
Ми просто незнайомі, цього ти так хотів?
А завтра буде краще – сумнівне забуття,
Ніхто і не побачить, як заболить душа.
І день за днем спливає – секунди ділять час,
В житті і так буває, що не кохають нас,
Буває, що на небі зоря не світить нам,
А може так і треба, згоріла вже вона.
Все в відчаї проходить – минає пустота,
І знову усміхатись з’явилася мета,
В душі немає болю – там квіти, там життя,
І хочеться літати, та крил на жаль нема.
І буде все як в казці – лише сумний кінець,
Як жаль, що доля знає, що все колись пройде,
Усе не вічне в світі – це час тут командир,
Життя, як подих вітру – і вільне, і сумне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012
Ти тримаєш мене за руку – я відчуваю пульс,
В нас хвилини ще до розлуки, хай в години перейдуть,
Я не хочу тебе відпускати, так боюся я пустоти,
Серце знову ламає грати, розум бачить ознаки біди.
Я цілую тебе так палко, на губах вже присмак сліз,
А ти кажеш, що все в порядку, усміхаєшся, так як слід.
Я не знаю, що ще сказати, непотрібні мої слова,
У душі є бажання кричати, та є час настраждатись сповна.
Я не можу тобі сказати, що без тебе не проживу,
А як буде це виглядати, не тримаю й не відпущу.
Хочу просто ще раз обійняти, і стояти вічність так,
Свої руки в твоїх відчувати, а в обіймах своє життя.
Та хвилини невпинно спливають і вже час розійтись нам,
Моя руку повільно пускаєш, і лиш пара кроків назад.
Я прошу, я очами благаю ще секунду побуди удвох,
Та вже небо тебе забирає і ще погляд останній – любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2012
Більш немає мене, тільки боляче в грудях,
Обміну – відштовхну, все рівно не осудять,
Сльози просто вода, сперечатись не сила,
Ти пішов… Ну а я, залишилась безкрила.
Просто взяв та й пішов, як тече вода далі,
Я кричала, не в слід… Тільки як жити стало?
Десять вдихів глибоких, та від цього не краще,
Люди роблять помилки, ти помилка, як скажеш.
Я хворіла тобою, це не було прокляттям,
А якщо хочеш чесно – це було як розп’яття.
Я хворіла любов’ю та кувала кайдани,
Я беззахисна птиця, що попалась в капкани.
Ти пішов, от і добре, тепер стала я вільна,
Дихать знову пригода, сонце знову красиве,
Ти пішов, от і добре, лиш мене теж не стало,
Тепер знову я вільна та я волі не рада…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2012
Вдих. Видих. Зловити частинку щастя,
Знайти кольорове на білому тлі.
Задихати глибоко, бо більше не вдасться
Прожити життя й побачити очі твої.
Завмерти, щоб все зупинилось на мить,
Затримати ще на хвилину кохання,
Летіти, без крил, але в синю блакить,
І тихо сміятись, що все це в останнє.
Не плакати! Жити. Бо сльози лиш сіль,
Не варті цих крапель чужі сподівання,
Боротися краще, ніж бути, як всі,
Шукати, є щастя – бо є білі хмари.
Востаннє, відчуй, я тебе обніму,
Не треба вже слів, ми, на жаль, говорили,
Прошу, усміхнись, я на завжди піду,
А завтра життя буде нове й красиве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2012
Зробити чесний вибір,
Не вибиравши час,
Ми йшли,щоб не хотіти,
Не знати відчуття.
Дорога з перехрестям
Виходить в нікуди,
Помилка у рівнянні
Все зводить до нулів.
Не треба звинувачень,
Бо вині ми самі,
Жорстоке покарання,
Ти ходиш не туди,
Ти хочеш щось сказати
Й боїшся пустоти,
Й не треба більше плакать,
А сильним будь завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2012
Десь є біда, десь знову смуток,
І люди наче зовсім не жили,
Погасли душі, мов недбалий вулик,
Померли долі зовсім молоді.
Гуляє вітер, разом з ним і хмари,
Це поле, що веде назад в каскад,
Проходять там загублені помалу,
І зараз з ними проходять біль, і час.
Минуле вже не повернути більше,
Та ще є образи із втрачених століть,
Так все нешвидко, але і поспішно,
Ніхто не помічає ангелів своїх.
Проходять дні, минає все помалу,
Змінилися століття, з ними й ми,
Пройшло усе, що колись ціну мало,
Лише душа безцінна, як завжди.
Загублені, куди звертати треба?
Скажіть мені, чому ви знову тут?
По колу ходимо, виходь теорема,
Помилки що на старт нас приведуть.
Красиве небо, знову білі хмари,
Ви бачили усе це сотні раз,
Та цінувати з втратою не стали,
Ви загубилися, на жаль, в своїх словах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Знову занадто нестримно,
Ще відчуваю я пульс,
Знову невчасно, хвилини,
Ти почекай, я живу.
Знову так боляче, сіро,
Та ти не бачиш, іду,
Весело було й так гірко,
І все життя у пітьму.
Грайся, в очах ніби срібло,
Серце розтане від рук,
Душу забрала ти гідно,
Та повернула чужу.
Що ти любила, казала?
Я не живу, тільки час,
Ти мені знову брехала,
Все зветься просто це «Фарс».
Мріяв, кохав, я змирився,
Ти не обрала, прошу
Дай ще всього лиш хвилину,
Виведу пульс в частоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2012
В серці тихо щемить від болю,
А в очах вже давно пустота,
Ти сказала, на поки доволі,
Буду жити, як є ще життя.
Користуйся, коли так потрібно,
Моє серце відкрите для слів,
Воно зовсім тепер не привітне,
Ти розбила надії у нім.
Полонила своїми очима –
Ти не думала, як я живу,
Тільки поглядом своїм навчила,
Що любов не дарують в раю.
Ти шукала в мені добре світло,
Подивися, я досі живу,
Як ж боляче, та не помітно,
Подивися на мене, прошу.
Убиваєш своїми словами,
Де ця проклята є пустота?
Я не хочу вмирати, ще рано,
Але смерть так неждано прийшла.
Ні за що я помер, ні для кого,
В тебе відповідь тільки – любов,
Боже, каюся ради святого,
Я тепер навіть Бога прошу.
В мене є безкінечність страждання,
А ти просто не любиш мене,
Ти казала, що все це кохання –
У душі так прекрасно живе.
Мене вічність назавжди забрала,
А ти просто всміхнулась у слід,
Ти не мала душі, просто грала
На чужих струнах серця й душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2012
Коротко…я ще скаже, що відчуваю,
А серце поки тихо йде у тінь,
Ми всі стомилися шукати правду,
Та це нічого, все колись збіжить.
Не знаю, та доволі поки гратись,
Усі слова завжди пусті у грі,
Життя нам дозволяє усміхатись,
А ми у відповідь лиш плачемо, дурні.
Чи ти не віриш? Знову лише казка,
Я знаю, вірю – в серці є життя,
Ти лише зволікаєш, все напрасно,
І це не те, чого хотіла ця душа.
Це все до бою: зброя, обладунки,
Та лиш любов у програші завжди,
У нас із небом вже не ті стосунки,
І я говорю Вам, що час біжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Всього лише п’ять хвилин любові,
І десять разів порахую до ста,
А скільки у цьому житті є законів,
Так просто сказати, що все це обман.
А що називають словами від серця?
Все це лиш жорстока стихія життя,
Ми знову зберемося для вічного серця,
І знову помремо в ім’я каяття.
Як просто сказати, що буде боліти,
Відчуйте хоч раз це усе на собі,
Ви знаєте, що неможливо летіти
У світ, де мрійливо прийдуть усі дні.
І будуть тривоги, так змішані з сумом,
І тихо повіє з минулого дим,
А ми будем шумом, розвіяним гулом,
І мріяти будем так палко в душі.
Любити, змагатись, боротись за правду,
І ще ж так багато потрібно зробить,
І є ще хвилина для щастя й обман,
Для вічного смутку і гарних пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Моя воля не бачити світла,
Ніби знаєш, що все це у тьмі,
Моя доля із настроєм бідна,
А в очах лиш небесні вогні.
Моє щастя тебе не любити
Та не можу скорити його,
Моя сутність постійно губити,
Що не зробиш – вернеться воно.
Моя спрага – твої поцілунки,
І я бачу, що ти без жалю,
Моя думка, що рухатись можна
І що ми в безіменнім раю.
Моя серце навіки для тебе
І навколішки тихо стаю,
Моя чесність скарає, як вершник,
А вуста прошепочуть: «Люблю».
Це для тебе, як можу любити,
Бо душа моя справжня пітьма,
Це усе, що я можу хотіти,
Ще хоч раз цілувати вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2012
Дружба...Друг – близька тобі людина, яка підтримає тебе в сумну хвилину,спробує допомогти, але головне зрозуміє.Розуміння, яке так рідко виникає між людьми - дуже цінне.Ми часто говоримо,що немаємо справжніх друзів і знову помиляємося,не можемо навіть оглянутися навколо себе…Час розставляє все на свії місця,але треба пам’ятати,що друзі пізнають не тільки в біді, а і в радості…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316386
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.02.2012
Такий нестримний, гарний і вражає,
Він любить кольори і все життя,
Він грає музику, серця він полоняє,
І світ все знає про його життя.
Він є прихильником усього з леопарда,
І різнобарвних в дудочку штанів,
Він вічно сам, але любов його чекає,
І група Muse для щастя у житті.
Блондин, веселий і дотепний драммер,
Він народивсь із мрією в душі,
І довго йшов, щоб все це мати,
Він не такий під назвою «Усі».
Є в нього друзі і хороша група,
І є не мало успіхів в житті,
Він вартий всього, що тут думать?
І це Дом Ховард, знайте і любіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316385
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 23.02.2012
Не все в житті купляється за гроші,
Не все можливо вибачити враз,
Ми тихо усміхаємося прохожим,
А це буття летить й не дивиться на час.
Не все в любові добре і хороше,
Не все в душі забудеться колись,
Можливо, ми цього так хочемо,
Але бажаннів треба берегтись.
Не все у долі зроблено на благо,
Не все можливо вчасно відпустить,
На серці завжди будуть свіжі рани,
А в голові думки про ту блакить.
Не все так добре, як хотілось бачить,
Не все завжди виходить у житті,
Та все, що можна треба відчувати,
Занадто мало часу є в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Це не нічого, як говорять люди,
Бо від нічого не болить в душі,
Це все, що неможливо вже забути,
Життя у вихрі будніх, сірих днів.
Це не нічого…Що іще сказати?
Любов так полонила все ніщо,
І важко дихати, потрібно лиш літати,
Це не нічого, як не все рівно.
Це не нічого, це дитяча радість,
І ранок захопив усіх людей,
Ніщо не має змоги усміхатись,
Воно не подарує нам пісень.
Це не нічого, лиш шматочок щастя,
І сміх заповнить давню пустоту,
Нічого, що усе так склалось,
Життя дозволить ще побачити весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
Я завжди обираю тебе,
Хочу знати, що є прощення,
Я такий як завжди, як я є,
Тільки боляче серце завмерло.
Я завжди обираю тебе,
І втрачаю усе по частинах,
Не живу без твоїх я очей,
Я не вмію, ніколи не вмію.
Я завжди обираю тебе,
Бо я знаю, що значить любити,
Я багато чого опустив,
І бувало не хочеться жити.
Я завжди обираю тебе,
Ти для серця єдина відрада,
І пробач мене за усе,
Обіцяю приносити щастя.
+
Я всегда выбираю тебе,
Я ищу в этом мире прощенья,
Просто рядом и все с нуля,
В моем сердце боль и смятенье.
Я всегда выбираю тебе,
И теряю себе по частицам,
Просто знаю, твои глаза –
Видят душу мою до крупиц.
Я всегда выбираю тебя,
И любовь это плен, моя слабость,
Нет, не будет мой мир без тебя,
Я сломаюсь, но не сдамся.
Я всегда выбираю тебя,
Мое сердце навечно с тобою,
Ты прости меня дурака,
Твое счастье – главный закон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2012
Він ішов і шукав, та не вірив,
Просто трохи затихло життя,
Просто мрії чужі та нещирі,
І не можна знайти співчуття.
Він дивився на все без довіри,
Зараз зовсім любові нема,
Тихо й смутно... А що ми хотіли?
І в очах вже згасає душа.
Він не бачив, як бути собою,
Все туманне і сіре в думках,
Люди війни почали без зброї,
А продовжили з смертю в серцях.
Він не знав, як навчитись любити,
Але доля змінила його,
І так знову хотілося жити,
Дарувати усмішку й тепло.
Він тепер, на колись так не схожий,
Краще жити у серці з добром,
Не завжди, але мріяти можна,
І важливо любити когось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012
Нам треба вірити
У щось велике
І бачити життя
Всю суть
І йти до перемоги
З прапором надії
Й не оглядатися назад,
Бо все пройшло.
Нам треба бути сильними
Й всміхатися коли болить
І всі наші проблеми-це
Страх ступити крок,
І жити треба з радісттю,
Бо кожний день новий
Приносить в собі щастя
І символ доброти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011
Замріятись і подивитись в небо
І відпустити біль з душі,
І не боротись,не іти напевно
Туди де щастя у житті.
І дощ іде,і сонце згасло
І вечір тихо опустивсь,
Лиш біль пече
І тихим вогником горить...
І щастя близько
Та не доторкнутись
І бігти,щоб не впасти до землі.
І час іде,та серце не забуде,
Як я живу заради мрії та мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011
Покинуті на призволяще,
Бездушні та живі
Так хочеться померти
І світ такий пустий.
Нема нічого з нами,
Та вже й без нас нема,
Холодними руками
Ти лід вже розтопляв,
Зірки із неба впали,
Пройшло вже небуття
І темними очами
Ти в небо поглядав.
Як хочеться збагнути
Оцей весь сенс життя
І всі чужі провини
Прощати ворогам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2011
Ми,ще живі,
Бо біль пече із середини
Немов немає серця там,
І оглянутися немає сили,
Прокляття вічне
Жити так ...
Живемо,бо живі
Ідемо,бо дорога,
Напевно-це усе
І більш нема нічого.
Забудьмо на хвилину,
Що ми і ще живі
І відпустивши біль
Злетіти від землі.
І дихати,ще треба
Та горло так пече,
І ніжні квіти вянуть,
А серце не замре.
І плакати захочу
Та очі запечуть,
Я дивлюся у небо,
А бачу чорноту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2011
Ти щасливий?Зовсім просте запитання,але більшість людей не можуть дати на нього відповідь.Щастя…що означає – це слово для тебе?Любов, друзі, сім’я – це вже щастя, але найголовніше життя.Так, воно складається не тільки з приємних моментів, але це перевага живих відчувати все це.І коли наступного разу тебе заптають про щастя, не вагаючись кажи, що так…Не думай, що буде завтра, просто живи цею щасливою миттю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275807
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2011
Останній лист на дереві,
І тихий шепіт трав
І ніжний погляд осенні
В вікні від сірих хмар.
Птахи вже полетіли
Й курличуть журавлі
І тихий сад,зарошений
Стоїть на самотті.
Несамото дощ іде,
І сонце заховалось
І кожний день новий
Яскравості-це спалах,
І тиша вдалині
Від слова лиш зосталась,
І літо,ще прийде
Лиш трохи зачекаймо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2011