| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Я ходжу по прокуреним вулицям, що кишать метушнею людською, я гублюсь у шурупах і гайках, я є зайва в механізмах суспільства. Як задуматись на секунду, вітер, що розвіває волосся, завіває з собою свободу - ця солодка хвилина без відчаю, наодинці з пустими думками... Знов під'їзди, розписані дурістю, кожен поверх - подалі від всіх. Та в багатоповерхівках наврядчи сховаєшся... Все це сумно, та діватись нема куди. Чашка чаю, хай як це банально, теплий душ, як замінник дощу - все змиває із розуму втомленого, хвилин на двадцять, не більше, нажаль. Знов безсоння. Не в думках, а у відчаї, у безсиллі безвольного атома. Я? Я не женусь за шаблонами - я є атом, але унікальний. За солодкі секунди у снах я б віддала, напевне, слона. Та кричить на мене будильник, розбиваючи здійснені мрії. Я боюсь, відкриваючи очі - надто сіре для мене усе, хоч і сліпить до болю в душі. Чашка чаю мені не зарадить і замінник дощу все не змиє - часу зранку на щастя немає. І тепер вітер віє не спокоєм, а обтяжує зобов'язанням. Я так хочу подалі сховатись і нічого ніколи не знати. Мені будь-ласка дві ложки цукру - це для щастя не так вже й багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287871
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2011
Я шкребу пальці стінами,
Розмовляючи з тінями,
Що колись були вільними
У залатаних душах.
Я папером стираю
Ті думки, що на краю,
Я не бачу вже раю -
Це несказанно душить.
Я женусь за довірою,
Я не дру́жу із мірою,
Залишаючись вірною,
Я тікаю кудись.
Я шалено кохаю,
І напевне, не знаю,
Чи живу, чи вмираю?
І так було завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2011
Бувають дні, коли безсилий
розум гірко душу палить
Але коли з тобою милий,
Життя стає прекрасним навіть.
Коли повільний плин буденний
вбиває радість знов і знов.
В коханого мого обіймах
Відчутно спокій і любов.
Коли пекельно все набридло,
і відчай серце обпікає,
то я піду до свого милого,
який так ніжно обіймає...
Я можу віршів не читати
я можу тишу берегти,
не перестану лиш писати
і в цьому винен, любий, ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2011
Ізолюйте мене від суспільства,
придушіть в гамівному мішку.
Я помру, видихаючи совість
і велику суспільну брехню.
Розтовчіть об асфальт мені голову,
розітріть в порошок окуляри
і взагалі будь-які емоції з обличчя,
раз рожевий мені вже не личить.
Заплатіть за проїзд автострадою,
поетапно ховаючи блеф.
За обман вам платитимуть правдою
Ті, хто вірою вічно живе.
Я втомилась від багаточисленних людей,
що при зустрічі вічно вітаються,
хоч насправді прирізали б мене в перевулку,
але дивлячись в очі всміхаються.
́́́Підпаліть мої речі на розі,
й погасіть все це літром бензину.
Я втомилась, я більше не в змозі,
Я від відчаю лізу на стіну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2011
Зима.. Холод, заздрість, розчарування. Вітер танцює, плавно звіваючи тонкий шар снігу з тротуарів на змучені безкінечним рухом дороги. Біла земля, сіре небо, чорні думки...
Гарячий душ змиває все уявлення про світ, ніби даючи шанс почати все спочатку. І так щодня. Ніби проживаєш все життя знову і знову через якісь дрібні буденні помилки.
Гаряча кава з вершками наповнює думки теплом. Все притихає, заспокоюється, завмирає. Тиша... Така бажана і солодка тиша, якої чекаєш, і яка лякає водночас.
Такий стан речей мав би засмучувати, змушувати почувати себе самотнім та немічним... Але я щаслива. Таке, зазвичай, важко пояснити, але моє щастя виглядає саме так.
Новий день, добре знайомі вулиці, залюднені байдужими особами, які роблять вигляд, що ти їм цікавий. Чому вони так роблять?Хіба хтось в змозі відповісти на це питання? Ніхто. Навіть вони. Це така загальноприйнята гра, якій всі сліпо слідують, щоб бути таким, як всі.
Приходиш додому, з відразою струшуєш з себе брехню, лицемір'я, заздрість, розчарування... І знову гарячий душ. Знову гаряча кава з вершками. Знову нове життя... Біла земля, сіре небо, чорні думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276466
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.08.2011
Як запам'ятними часами
Проливались осінні дощі.
Так виходило, що за нами
Залишались слідами вірші.
Тягнуть вікна за очі до ранку,
Місяць дивиться оком своїм.
Вже не буде отого світанку,
Що калічить світогляд усім.
Мирний обрій в душах замріяних,
Снігом всипані голі думки.
Підвіконники, пухом завіяні
Розривають давно вже роки.
Не пускає мене темінь-ніченька
У провалля глибокого сну.
В неспокійному подиху - лишенько!
В муках тихих чекаю весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276289
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.08.2011
Я знов тону, я задихаюсь
Лише від поглядів твоїх.
Блакитні очі. Я вмираю
Коли немає поруч їх.
Я знов тону, я задихаюсь
У ніжних я живу твоїх
Обіймах. Лиш куди діватись?
Куди? Куди мені без них?
Я знов тону, я задихаюсь!!
Бо серце моє у твоїх
Руках. Ті милі руки!
Нема мені життя без них.
Я ЗНОВ ТОНУ, Я ЗАДИХАЮСЬ!!!!
Я вся твоя! Душею й тілом!!!
Від рук твоїх я б радше вмерла
Якби вже жити не хотіла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2011