| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Я уже не бешусь и не плачу,
И обиду в слезах не топлю,
Понимая, что мыслю иначе,
Просто тихо, спокойно люблю...
27 марта 2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334744
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2012
Один лишь год – и жизнь перевернулась!
Две тысячи одиннадцать – волшебное число.
Твоя душа моей души коснулась,
Попала я в твой мир, как в сказку унесло…
Сознанье прочь! И в голове неразбериха!
Две тысячи одиннадцать – коварное число.
Мечтала я, чтоб всё это утихло,
А иногда молилась, чтоб совсем ушло…
Но к лучшему все те метаморфозы.
Две тысячи одиннадцать – счастливое число!
«Прекрасна жизнь, - сказал ты, - вытри слёзы»
Благодарю я этот год – мне повезло!
21 декабря 2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301690
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2011
Журба по тóбі – це моя турбота,
Та необхідно себе в руки взяти.
Я змушена свій сум перебороти,
Адже КОХАТИ – значить ВІДДАВАТИ!
Чому схвильована, збентежена? Не знаю.
Не їм нічого і не сплю три ночі.
Не уявляєш ти, ЯК Я ТЕБЕ ЧЕКАЮ!
Щоб просто зазирнути в твої очі.
А завтра, коли знову я побачу
Ті вогники, що в погляді жевріють,
Прийду до тями… Навіть не заплачу,
Бо лагідні слова твої зігріють.
Посидимо ми поряд, а пізніше
Скажу я, що в період розставання,
За три недовгі дні я ще гостріше
Відчула глибину свого кохання!
11 грудня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011
Що це було? Мабуть, реальність феєрична?
Я м’ятним чаєм з медом лікувалась…
Скоріш за все, це сон був фантастичний –
У нездійсненних мріях я тоді купалась:
Ти був так близько, що твій теплий подих
Я відчувала на губах. І стільки шуму
У голові моїй. Дурманив, як наркотик
Гіркий мигдаль в твоєму східному парфумі.
Гарячих пестощів розсипались стожари.
Бажання пальців, губ – то є велика сила!
І запашну корицю з кінчика ножа я
На оксамит твоєї шкіри натрусила…
Ми з насолодою пили той еліксир омани,
Гарячим шоколадом пригощали,
І цю складну амброзію духмяну
Усім своїм єством ми поглинали…
……………………………..........................…..
Я просто захворіла, і застуда
Пошуткувала над уявою, як вміє,
Але я знаю точно, що ЦЕ БУДЕ!
Давай скоріше втілимо в життя цю мрію!
07 грудня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011
Ты говоришь, что ты мне друг, -
Сомнительное утвержденье.
О Дружбе, небом данной вдруг,
У нас разнятся представленья.
Она – немалый труд души,
Наверняка ты это знаешь,
Так почему ЕЁ, скажи,
Ты как повинность отбываешь?
Давай ценить добро и смех,
Что друг от друга получили,
Ибо “в ответе мы за тех,
Кого когда-то приручили”.
Прошу, ты мною дорожи,
Хоть капельку тепла в ответ мне,
И просто пару слов скажи
С крупицей нежности и света.
Конечно, Я тебе не друг,
Хоть предана душой и сердцем.
Моей судьбы замкнулся круг,
И никуда теперь не деться.
04 ноября 2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290861
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2011
Знов в безпорадності гину,
Знов розгубилась в житті,
Зрештою вересень й червень
З квітнем у змові були.
Ти можеш вбити мовчанням,
Словом – вернути в життя,
І, як дурепа остання,
Знов захлинусь почуттям.
Ти не кохаєш? Не треба!
Тільки не проганяй,
Хмари розводити в небі
Твого життя дозволяй.
Долю мою неутішну
Міцно тримаєш в руках.
Не зневажай мене грішну –
Переборю я свій страх.
Ти – моє щастя і горе,
Чиста джерельна вода,
Свіже повітря прозоре,
Снага життя молода.
Цього безумства сліпого,
Серця слабкого нужди
Я не зречуся ніколи –
Буду кохати завжди!
Буду вдаватися в тугу,
Потім зірвусь та мерщій
З вірним “сапфіровим” другом*
Зникну в безодні нічній.
Згасне остання надія,
Сили, щоб жить, звідкіля?
Найзаповітніша мрія –
Схоже на тебе МАЛЯ.
Так! Над усе цього хочу –
Сина твого чи дочку,
Сонячну посмішку, очі,
Постать і душу легку.
27 вересня 2011р.
* - “сапфіровий” друг – автомобіль синього кольору
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011
Я посміхаюся і тисну твою руку,
Хоч серце відпрацьовує лише на чверть.
Для мене будь-яка така розлука,
Як в пісні Пугачової, - маленька смерть!
Приємно, що ти завтра будеш ближче -
На захід вісім сотень кілометрів уві сні,
Відчуєш істинну карпатську тишу,
А я закон всесвітнього тяжіння на собі.
13 серпня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
Что за урок мне жизнь преподнесла?
Мне просто не дано его усвоить!
В иронию судьбы переросла
Моя любовь, чтоб всех обеспокоить.
Я не могу смотреть тебе в глаза,
Волнение свое с трудом скрываю,
Корю себя, когда в душе гроза,
И каждый раз я от стыда сгораю.
В толпе твое лицо ищу любя,
А имя в сердце проникает жальцем.
Как только встречу настоящего тебя,
Ты ускользаешь, как песок сквозь пальцы.
Нужна ли эта откровенность, и к чему
Я так бесстыдно обнажаю душу?
За свою жизнь тебе лишь одному
Я искренне проговорить не трушу.
Эх, чем же рану эту заживить?
Уйти в работу, в монастырь, напиться?
Бесповоротно душу загубить?
В чужих объятиях на миг забыться?
Должна смиренно наказание принять,
И даже если будет мне больнее,
Терпеть и, зубы сжав, себя сдержать,
Ведь я люблю тебя еще сильнее.
О, Боже! Дай мне мудрости, чтоб так
Достойно вынесть человечность!
Быть может время лечит, только как
Прожить до исцеленья эту вечность?
Прости меня, любимый, что опять
Замучила навязчивым вниманием.
Иду вперед... Не поворачиваю вспять...
Люблю тебя... Благодарю за понимание...
9 июня 2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287065
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.10.2011
Як довго ми всі чекали
Такого прозорого неба,
Такого яскравого сонця,
Таких позитивних думок!
За день такий благодатний
Подякувати нам треба
Дідам нашим героїчним
Згадати тодішній урок…
Як довго вони чекали?
Чотири болючі роки
Крізь полум’я та крізь кулі
Йшли до цієї весни.
Тепер багатьох немає,
Вже вийшли останні строки.
Вшануймо їх пам’ять,
Хай бачать чудові сни.
Замислимося під звуки,
Зупинимося на хвилину:
З відкритих вікон автівок
Лунають воєнні пісні…
Що треба людині для щастя?
Кохання, здорова родина
І сонце у мирному небі,
І співи птахів навесні.
9 травня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
Вмивається місто травневим дощем,
Та не нарікаю на певні обмеження -
Я вдячна весні, що магічним ключем
Замкнула інстинкт мій самозбереження.
Я Господу вдячна за не співчуття:
Бо шлях мій розмірений і прагматичний
Стикнувся з твоїм безтурботним життям,
Потужно стикнувся, а не по дотичній!
Я вдячна тобі, що в своєму житті
Узнала я, що таке справжнє кохання.
Коли мені ближче вдалось підійти,
То ти перевершив мої сподівання!
Я вдячна тобі за безмежне терпіння
(Зі мною морочитись важко, я знаю),
За щирість твою, за твоє розуміння.
Я вірю тобі. Я тобі довіряю.
Мені імпонує твоя толерантність,
Те, як заспокоюєш серце моє,
Тактовність, небачена делікатність.
Я дякую просто за те, що ти є!
08 травня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Мій світлий друг, Тобі – вітання!
У цей святковий день я знов
Не можу стримати бажання
Засвідчити свою любов!
Ти – така сонячна людина!
Притягує тепло Твоє.
Хоч простодушний, як дитина,
Таким лишайся, як Ти є!
Бо випромінюєш собою
Невичерпаний оптимізм.
Нехай обходить стороною
Безбарвних сутінків цинізм.
Коли летять події, люди,
Життя з прискоренням тече,
Так важко роздивитись чудо
У хибних сутностях речей!
Ти заслуговуєш на щастя
Не штучне і крихке, як скло,
А істинне, живе, природне,
Одразу не збагнеш його.
Бо справжнє щастя – це метелик,
Що раптом сяде на плече…
Якщо не затамуєш подих,
Брутально схопиш, - він втече.
Я зичу щиро і невпинно
Від всього серця, як ніхто,
Аби метелик цей чарівний
На день бував разів по сто,
Щоб дихав Ти на повні груди,
Щоб вільним був, неначе птах,
Щоб не відчули близькі люди
Спустошеність в твоїх очах.
Стереотипи геть! Бажаю
Парадоксального злиття –
Гармонії душі і серця!
Це – квінтесенція життя!
16 липня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Коли Земля причепурилась
В квітучий одяг навесні,
То Ангел з Демоном зустрілись
Чи випадково, чи то ні.
І Демон хитро запитав:
"Ну як там твої люди?
Такі ж слабкі, як я казав?
Нічого з них не буде!
Пограємося з їх життям-
Цю дівчину візьмемо,
Одразу в серце почуття
Немислиме пошлемо!"
А дівчина собі жила
Та навіть і не знала,
Ростила сина, дім вела
І дерево саджала.
Сховати серце не змогла –
Щілину привідкрила.
І пристрасть хвилею зайшла,
Ущент заполонила.
І Ангел сумно подививсь –
Її душа палала…
"Ну що ж ти, дівчино, зречись!
Ти шлях свій вже обрала! "
А Демон посміхнувся враз:
"На кого сподівалась?
Адже з обранцем весь цей час
Кохана залишалась.
А хіба варта ти його?
Навіщо тепер мрієш?
Нема краси – пиши листи!
Нічого ти не вдієш!
Тепер на себе нарікай,
Отримай покарання:
Живи без радощів і май
Ти сльози та страждання! "
22 травня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Я помилилася. Відкривши свою душу,
Не мала я обличчя відкривать.
Тепер постійно стримуватись мушу,
Щоб зайвий раз тебе не турбувать.
Я втратила і здатність, і можливість
Торкатись ніжно поглядом тебе.
Загублена без вороття сміливість.
Почую голос – і в очах пливе.
Відкрита посмішка, твої котячі очі
Виснажують і спопеляють вщент,
Та все одно я бачить тебе хочу,
Тріпочучи, чекаю той момент.
Я помилилась: почуття НЕ ефемерне,
А ПЕРМАНЕНТНЕ, сильне і сліпе.
В моєму серці ті чарівні зерна
Були – завжди, а проросли – тепер.
02 травня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Коли збагнути прагну істину життя
І впоратись з випробуванням долі,
Мій друг-автомобіль чекає вороття,
І вириваємось ми вдвох на волю.
А під капотом ніжно муркотить
Його велике і потужне серце.
Педаль в підлогу – і стартую вмить,
Врубаю голосно Чилійських Перців.
Я їду містом, спорожнілім на свята,
Дивуюся відсутності заторів,
І повертається розсудливість проста,
Холоднокровна мудрість і прозорість:
Я розумію, що кохання у житті –
Це не випробування, а дарунок долі,
І краще потонути в почутті,
Ніж не відчути диво це ніколи!
Потужний вибух щастя, що п’янить,
В кожну клітину тіла проникає!
Адреналін вирує! Кров кипить!
Душа осяяна сміється і співає!
Я повертаюсь втомлена й сумна,
До лікаря звертатись вже не треба.
Це місто спорожніло НЕ в свята,
Воно порожнє – бо немає в ньому ТЕБЕ!
23 квітня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011
Якби ночами не страждала
Від пристрасних солодких снів,
Навряд чи я б тобі писала
Цієї ночі навесні.
Можливо дофантазувала
Твій образ мужній і палкий.
Іванко! Мрію доторкнутись
Твоєї сильної руки.
І усвідомлюю прекрасно,
Що ефемерне почуття,
Що якось трохи несучасно
Писати хлопцеві листа…
Просити літо мені варто,
Щоб вгамувало серця крик,
І квітня ці приємні жарти
Знешкодить червень-рятівник.
А поки що дивлюсь на тебе
З прискореним серцебиттям.
ТИ Є – це все, що мені треба,
Аби наповнити життя!
16 квітня 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011