| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Я очі підведу в безмежне небо
І гляну у чарівну цю блакить
Промінчик сонця на волоссі майорить
Хоч далі йти не хочеться,а треба...
Не повернути час й не стерти все,що було
Шляху назад нема тай перемін багато
І кожну мить може лунати свято
Бо щастя є й воно про мене не забуло...
Ми не вбережені від сліз і хибних кроків
Потрібно перше думати,а не читини
Але ж життя для того,щоб би ЖИТИ
Й воно насичене десятками уроків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299593
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2011