| Сторінки (6/561): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Опять стоим мы на пероне
И слезы у тебя на глазах
Скоро уеду я в вагоне
И буду видеть тебя в снах
Зачем же плачеш дорогая
Я ж не надолго – я вернусь
Прости любимая, родная
Я должен ехать уже, пусть
Пройдут вновь дни а может
Й ночи – и я опять вернусь
Забыл – может тебе скажет
Кто – то но никогда - вернусь
Сквозь города, моря и реки
Твой образ навсегда со мной
Наши сердца уже навеки
Соединила нас любовь
Я знаю вспомниш ты печально
Те ночи звездные – те дни
Когда гуляли – и когда случайно
В друг друга влюбились мы
Наступит время – снова лето
С тобою будем мы опять гулять
Хоть я не рядом но я где – то
Мыслями там где ты опять
Любовь которая заводит сердце
Заставит его снова жить
Любовь которая как солнце
Позволила тебя любить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365133
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2012
На дворе дождь а в памяти мелькает
Опять тот вечер под луной
Грустиш ты – но никто не понимает
И остаешся ты одной
Ты снова у окна стоиш печально вспоминая
Те дни – которые с тобой мы были
Ты забываеш позвонить – но ты единственная
Любовь и боль – вспомню обятия твои
Приходит вечер – а тебе опять не до сна
Да его нет – светит луна
На небе звезды , жаль а ты сидиш одна
И вспоминаеш времена
Прошу тебя дождись – моя любимая
Скоро приеду я вернусь
Ты в моем сердце навсегда единственная
В глубине глаз твоих я утоплюсь
Пусть говорят, завидуют и шепчут
Мне пофиг все – тебя люблю
Тех нвшых чуств – никогда не смогут
Охолодить которые жывут
Прошу не плачь – и не ревнуй больше
Ты для меня одна и других нет
Нам надо верить что лутше дальше
Еще будет и наш рассвет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365132
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2012
Чую знову голос твій
Благаю залишись хоч на мить
Я тепер на зазавжди твій
Лише тебе одну буду любить
Я бачу блиск твоїх очей
В ту мить коли ми двое
І тишину зоряних ночей
У парку сидимо з тобою
Лиш ти і я – лише нас двоє
Зоряні ночі ніч твоя
Тобі свій поцілунок подарую
Для мене ти одна
Тебе знов бачу - до світання
Гуляли разом ми
В серці росло наше кохання
Співало росами
Неначе сон – бистра ріка
Несло так нас життя
В моїй руці твоя рука
І знову ніч твоя
Вогонь любові не спинить
Доки бються серця
Вона укаже як нам жить
Разом до кінця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012
Хоть далеко ты – меж нас города
И разделяют души километры
Но ты в сердце моем навсегда
Крикну люблю тебе сквозь ветры
Я верю тежало тебе сейчас
И грустно одной понимаю
Но время то что развело нас
Еще зведет я в это верю
Проходят дни – темные ночи
А ты все помниш и грустиш
Приеду и увижу я глаза твои
Я знаю что меня ты любиш
Поверь мне тоже не легко
Я без тебя здесь скучаю
Все что не делается – однако
Мне – и ничего не замечаю
Не нужны мне громкие слова
Которые как шоколад
Но только сверху – а лава
В нутрии – бросает в ад
Мне хватит только пару слов
Услышать голос твой и все
Душа содрогнется до основ
Смотрю на фото я твое
Ты для меня эдинственая – да
Я знаю что в многом не прав
Время уходит как вода
Как много я не понимал
Твой поцелуй – твои обятия
Твоя улыбка , дзвонкий смех
И снова ветер и снова я
Целую тебя на глазах у всех
Все пролетит так быстро – не заметиш
Когда закончатся те дни
И снова в парке на руках заснеш
Я буду целовать губы твои
Прошу дождись – еще не много
Еще чуть – чуть и снова мы
Наши сердца хотят только одного
Быть в месте - навсегда я и ты
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364955
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2012
Приходит вечер – опять без сна
На сердце боль - она одна
Сидит скучает - и до зари
Плачет – воспоминания одни
В городе ночь – пора любви
Звуки машин - слова твои
Нет не услышать никак в них
Страсти мыслей твоих
Снова сон – и ты опять уходиш он
Падает звезда - убегает прочь
И вопрос только один
Зачем же эта ночь
Знаю что мне не удержать
В себе чуства – хочу бежать
Но выхода нет – дурацка игра
Снова одинко до утра
Ты играеш в жизнь - но в душе
Ты совсем иначе – и больше
Не зачем скрывать - будь как есть
Отпусти из сердца своего месть
Ты смотриш на себя – ну и что теперь
Красивая – и что – просто поверь
Ты хороший друг – very sexy girl
Парень не один с ума сошел
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364685
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2012
Тебя я снова вспоминаю
Сижу думаю и скучаю
Я о тебе , хоть и далеко
Но в моем сердце - ты всегда
А время идет , летят минуты
Гумага рвется , плачут ноты
Ведь я не знаю что сказать
Еще тебе – просто люблю
Ночью не сплю – передо мной
Твой образ светлый, неземной
И я иду опять к тебе
А утром позвоню – привет
Я не устану – только сон
Любить тебя но даже он
Не сможет разучить
С тобою нас никогда
Вспоминаю я тебя и вновь
Мне не заснуть – в сердце любовь
Й только ты со мной – снова и я твой
Не покидай меня – моя любовь
Город . танцы ночные сны
С тобою мы – глаза твои
Улетает вновь – звезды в небесах
Я держу тебя на руках
Я вспоминаю вновь тебя
Время идет но все ж меня
Тянет опять в место туда
Где ты сейчас одна
Ночные улицы – мы одни
Я вижу вновь глаза твои
Тебя целую я и только
В этот вечер – он наш
Время бежит – наша любовь
Все пройдет – но тебя вновь
Я вспоминаю – время то
Когда были с тобой
Твой образ я ношу в душе
Время река – а что дальше
Нет не закончится эта
Ночь нашей любви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364683
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.09.2012
Я буду вспоминать твою любовь
Я буду возвращаться вновь и вновь
Я буду убегать в мир мечты
В моем сердце навсегда только ты
Я буду забывать те ночи й дни
Когда не вместе мы одни
Минуты щастьябуду вспоминать
И снова буду твои губы целовать
Я буду улетать – в сказочный мир
Я буду убегать только поверь
Закрою я за нами дверь
Только одну тебя люблю поверь
Иду опять к тебе – вечерний лунный свет
Дзвоню не отвечаеш – тебя нет
Но знаю что ты ждеш меня и вновь
Я вспоминаю нашу песню про любовь
Минуты щастья в месте мы одни
Над городом ночьный светять фонари
Эта пора нашей любви – я обниму тебя
А ты мне на руках уснеш опять и я
Я буду целовать губы твои
Мы будем с тобой вместе до зари
Последний поцелуй – с тобою мы
Как – то так стали взрослыми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364566
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2012
Я не кажу тобі прощай
Я повернусь – ти лиш чекай
Твоя любов – моя печаль
Лише тебе одну люблю
Лише для тебе я живу
Лише тобі одній помолюсь
Ти знов згадаєш вечори
Що ми з тобою провели
Разом у двох з тобою ми
Не забувай благаю я
Що ти навіки лиш моя
Для мене ти любов одна
Мене ти бачиш лиш у сні
Та знов настануть тії дні
Коли гулятимемо разом
Лише тебе одну люблю
І лише усмішку твою
Я хочу бачити лише одну
Ти знов приснилася мені
І я благав не йди – це сни
І знову вечір – ми одні
Для мене ти в серці навік
Із серця сумнівів давно зник
А з душі моєї чути крик
Любові крик – любові писк
Останній промінь сонця зник
Тепер навіки ми з тобою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2012
Я вспоминаю эту ночь с тобой
В двоем мы били до утра
Но ты ушла – остался след немой
И я потерял тебя на всегда
Я вспоминаю эту ночь с тобой
Тот майский вечер – нашей любви
Я утром вслед кричал - постой
Не уходи – но не услышала того ты
Ах этот вечер эта ночь – мой грех
Я розплатился слюбов’ю сполна
С того момента я забыл про смех
И про любовь - на душе боль одна
Зачем, зачем я каждый раз спрошу
Себя - и горько улыбнусь ну да
Я искупил уже свою вину
Утратив смысл жизни навсегда
Я вспоминаю нашу ночь любви
И каждый раз передо мной твой
Образ вновь и вновь - прости
Мы били молоды так еще с тобой
Я так хочу вернуть тот вечер
То лето и тебя хочу вернуть
Тебя с надеждой встретил
Но ты сказала мне – забудь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364046
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2012
Прокидаюсь знов на душі тепло
Згадую імя твоє я знов
Згадую як разом і все що було
Згадую тебе я – наша любов
Фотки в телефоні твої в мене
В душі образ твій
Ти пригортаєш мене ніжно до себе
Й шепочеш ти мій
Знову відлітаю – ти на самоті
Залишається лиш образ у душі
Та скрізь кілометри і міста
Вітром прошепочу я твоє імя
Час безжально знову роз’єднує нас
Залишається лиш згадка одна
Та любов назавжди житиме у нас
І в серці моїм будеш ти одна
Знов проходжу я вулицями
Що ішли ми ними в двох
А любов що живе між нами
Що її благословив сам Бог
Знов стріну тебе і ніжно обніму
Для тебе живу я тебе люблю
Таку ніжну щиру єдину таку
Знов бачу усмішку я твою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364044
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.09.2012
Легенько стелиться туман
Запах роси й осінніх квітів
Падає листя – жовтий океан
Останній поклик в небі журавлів
Встає з – за обрію сонце
Освітить землю все ж не так
В кожному подиху осінь – це
Чується знов і знов в усіх звуках
Останні промені тепла
Спокою , тишини й надії
Останні хвилини літа
Мене пестять руки твої
Остання ніч літа і вже
Приходить золотава осінь
Що ж вона для нас принесе
З тобою разом ми – назавжди
Холодний вітер – в небі птах
Жалісно кличе відліта
І знову згадується в снах
Наша любов – хвиля тепла
Дні знов летять – минає час
Все пролітає – ніби й не було
Та літо це що було для нас
Залишило в серці тепло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2012
Ах дорогой мой друг
Прости мне эту боль
Что я сказал тебе
Когда – то что – то мне жаль
Пойми меня но впрочем
Тебе в праве судить
Ошибки делал я не зачем
Но это не вернуть
Я знаю как печально
Когда случилось так
Как будь – то бы случайно
Сказал но не враг
Ты мне друг мой милый
С которым я дружил
Наш путь давно не сменный
А я кА бы забыл
Прости мне все приколы
Шутки все те мои
Которые так задевали
Нежные ощущения твои
Ты мой хороший друг
С тобой «два хулигана»
Красивая девчонка
С именем Zоряна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363832
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.09.2012
Ось закінчилося літо
Приходить вже осінь до нас
Дерева в жовте одіті
Листя і мені їхати вже час
Сідаю вже й вирушаю
Знову й довгі осінні вечори
Кожного разу гадаю
Усмішку ніжну і губи твої
А час летить так не помітно
І вириває із рук нас
Літо минуло так швидко
Знов для розлуки час
Я знаю що ти сумуєш
Я знаю що любиш мене ти
Що згадуєш і чекаєш
Серце моє з тобою назавжди
Лише одна для мене
Ти у цьому світі злив й самоти
Не прошу я для себе
Нічого – щоб булла поруч ти
Не хочу лаврів й корони
Лише одне бажаю бачить знов
Відчути поруч кроки
Такі рідні і твою любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2012
Снег – а в душе моей вновь весна
Нет – не отпущу тебя никогда
Тот – прекрасный миг любви
Опять вспоминаю я тебя
Жаль – что разделяют нас города
Но – мыслями мы вместе всегда
Ты – для меня как солнца свет
Моя любовь и боль моя
Перечеркну все боли и вслед
Я за тобой улечу – больше нет
Не удержать мне своих чуств
И не забыть никогда - и ни как
Переплыву я жизни реку и
Буду целовать руки твои
И твой поцелуй сделает чудеса
Только ты одна – ты одна
Дождь – из слез каплет вновь
Так – плачет только любовь
И для нее нет границ
Нет границ у любви
Боль – которую несет она
Это просто только нужна
Но она не мешает нам
Друг друга любить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363685
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2012
Опять приходиш ты ко мне во сне
Мне сниться как мы при луне
С тобой целуемся и вновь
Буду грустить – наша любовь
Ни километры , злые языки
Нас не разлучат, любви узники
Наши сердца давно уже горять
Тем пламенем огня – дарят
Нам звезды свет и при луне
Мы одни и ты сказала мне
«Единственный ты моя а я твоя
С тобою в месте будем на всегда»
О боже как же тежало
Быть вдалеке но мне легко
На душе – уверен я
Что ты только одна моя
Наш мир отдельный не такой
В нем только мы с тобой
Все наши мысли и мечты
Только для нас и только ты
Свой поцелуй тебе дарю
Тебя только одну люблю
Сквозь километры й города
Нас не разлучат никогда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363509
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.09.2012
Ты мой единственный луч светла
В этой земле - мире вражды
Я просыпаюсь и знаю что где – то
Проснувшысь думаеш обо мне ты
Мой ангел ты моя богиня
Я не боюсь сказать этих слов
Моя любовь – жизнь моя единственная
Ты превратила меня до основ
Ты сделала меня совсем иначе
И войдя в сердце мое ты на век
Ты отпустила меня для света
Теперь совсем другой я человек
Ты мне дала возможность полюбить
Забыть за все и стать только твоим
Ты дала мне так много понять
Я превратился – да я стал иным
Любовь которая так убивала
Уж не тревожит душу больше мне
Любить и быть любимым подарила
Й взамен не захотела ничего себе
Моя любовь , мой ангел , ты Психея
Прекрасная – й даже во сне
Только одна в душе и сердце – я
Думаю только о тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363508
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.09.2012
Знаю я как тежало тебе
Одной – на сердце грусть
Как хочется прижаться ко мне
Но вдалеке я – и пусть
Но сердцем я всегда с тобой
Думаю, я живу тобой
И перед глазами образ твой
Такой прекрасный и святой
Я вновь куда – то и зачем
Не зная убегаю но
Не подумал я о том
Как тебе тежало
Я называю тебя ребенок
И в звуке этом суть
Ты единственный алый цветок
Ты суть жизни моей
Я должен бил понять но
Вместо того – я тебя
Чтобы любить как бы на зло
Подкалывал ревнуя
За все те выходки мои и боль
Которую тебе воздал
Просить прощения позволь
Ведь я для тебя жил
Я жил, любил и буду дальше
Только тебе одной мои слова
Прости я так не буду больше
Буду с тобою навсегда
P.S. часто я своїми жартами завдавав тобі болю … часто замість розуміння від мене було лише якісь приколи … заню що за таке простити є дуже важко , але я благаю Тебе – прости мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363309
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.09.2012
Я знаю был не прав – я вспоминаю
Все и только об одном
Жалею я – зачем так не понимаю
Все поучилось – зачем?
Тебя люблю одну я – и не скрываю
Своих я чуств не перед кем
Но что поделать я даже не знаю
Ты мне не вериш - зачеш?
Зачем мне лгать , любовю прикрываясь
Ведь в правду я тебя люблю
Я за тебя умру, упаду и не каясь
Я за тобой и в рай и в ад уйду
Ты мой единственный лучь светла
Ты моя радость и любовь
Мне без тебя жить смысла нету
Хочу увидеть тебя вновь
О боже мой что я наделал – прости
Меня – если сможеш прошу
Мое сердце горит пламенем страсти
К тебе, тобой одной живу
P.S.ми часто робимо боляче своїм близьким , коханим навідь не замислюючись над тим що вони відчувають в той момент … знаю є важко налагодити відносини якщо втрачаєш довіру до людини котру любиш… знаю що своєю поведінкою я засмучую Тебе , але все ж прошу ПРОБАЧ! Я люблю Тебе одну і все що в мене є це ти ! я не можу житии без Тебе ,моя Кохана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.09.2012
Я буду згадувать нашу любов
Я буду повертатись знов і знов
Я буду в своїм серці мріяти
Я буду зберігати що сказала ти
Я буду забувати ночі й дні
Коли були не разом ми одні
Хвилини щастя знов згадаю я
Мене повернее усмішка твоя
Я буду втікати в інший світ
Де казку розкаже нам дід
Закрию я за нами двері назавжди
В серці своїм лише скажи прийди
Я відірвусь і полечу туди
Де будеш ти і смутку і біди
Більше не буде мріяли ми
Вдарили лебеді білі крильми
На дворі тиха ніч – я іду до тебе
Для мене ти одна - іншої не треба
І мрію про одне лише щоб ми
Були з тобою разом назавжди
На дворі сяють зорі – ніч темна
Я знаю що чекає мене дівчина одна
Що люблю і сумує і разом
З тобою ми в життя пройдем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2012
А час летить і знову відліта
Останній ключ у небо журавлів
Планету що була нам дана дана
Ми запалили тисячами вогнів
Доходить до кінця – остання мить
Ще трохи і помре усе створіння
І замість того щоб ростить й любить
Людина убиває все без шкоди і сумління
Приходить тихо ніч – на дворі сяють зорі
А десь далеко плачуть ангели в горі
Над тим що з Божим світом зробили ми
Знищили й не сказали – Боже прости
Жах і гріх – лишається єдина надія
На твоє Господи батьківське терпіння
Нехай не забуде любов нас твоя
Подай тебе просимо в серця розуміння
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362669
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2012
Пусть говорят - пусть пишут и шумят
Пускают слухи злые языки
Пусть завидуют себе им того не понять
Как любим друг друга мы
Пусть говорят, шепчутся где – то сзади
В нашей они с тобой тени
пусть лопнут все они от зависти
Останемся только мы одни
Пусть говорят и думают что все
Что правда их и их страна
Просто завидуют все они тебе
Потому что ты у меня одна
Пусть говорят и чуш несут
Я не буду стыдится слов
Которые сказал тебе которые несут
В себе мою любовь к тебе
Все пропадет изменится исчезнет
Укроется все в мраке темноты
А мы с тобой будем ити в перед
Навсегда в месте я и ты.
P.S.Коли людина обсуджує іншу людину це може означати лише одне – значить та інша людина стоїть на кроків два – три попереду… нехай говорять - це вони роблять із заздрості …Нехай говорять – це показує їх низький рівень розвитку… нехай собі думають що хочуть – а ми з тобою будемо любити одне одного наперекір всім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362391
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2012
Снова приходит утро – солнца рассвет
Снова спешат куда – то а толку нет
Опять в обятиях закроет кто – то в этот раз
И убегает куда – то жизнь он нас
Вряд ли узнает кто – то просто сон
Нет не услишит никто сердца стон
Время уносит в сторонни и только он
Останется в сердце навсегда твоем
Не скажеш что ты просто играеш
Не скажеш что ты грустиш
Не знаеш что будет дальше
Прогониш или простиш
Грустью в сердце озвется
Боли твоей немой стон
Надеятся только остается
Что вернется назад еще он
Опять новие ошущения
Друзья и знакомые – лесть
Идеш ты в жизнь не зная
Как много тебе не успеть
Ты просто живи и не бойся
Ты просто иди впереди
Забуть обо всем не стесняйся
Остаться собой – не грусти
Все будет еще впереди
У тебя станеш вновь
Ты и новых друзей среди
Втретиш свою любовь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362387
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.09.2012
Приходит вечер вновь не спится мне
Думаю про тебя и образ твой
Я так хочу опять прийти к тебе
Обнять й сказать люблю - ели живой
Уходят тихо в даль мои слова и мысли
Они летят туда где ты сейчас
С тобой рождались мы где и росли
Туда где щастье свело нас
Навек только тебе одной , любимой
Буду я петь, писать и жить
Тебе одной – такой неповторимой
Наши сердца связала любви нить
Я знаю что я у тебя один
Что любиш меня ты и ждеш
Вспомню тебя а в сердце стон
Ведь только ты меня поймеш
Я сплю и вижу как с тобою мы
Идем а в небе луны свет
И хоть разделены мы километрами
С тобою я одной хочу быть
И больше ничего сказать мне
Передо мною снова ты
Все для чего живу – только тебе
Все мои слова и мечты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362150
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.09.2012
О нет скажи мне почему
Бросаеш взгляд ты снова в никуда?
Ведь я люблю тебя одну
Я твой давно уже и на всегда!
Зачем тревожыш мысли в голове
И для чего нам снова эта боль?
Где бы не был я – вернусь к тебе
Моя единственая ты любовь
Прости меня во многом был не прав
Но ты все равно давно простила
Ведь я никого больше так не любил
Твоя любовь дала мне крыла
С тобой поднимемся мы в небеса
Забудем обо всем что было прежде
Меня пенит глаз твоих красота
Живу увидеть тебя в надежде
Нас не разлучит больше никогда
Ни снег, ни боль ни время и никто
Щитаю время то наконец я когда
Приеду и пойдем с тобой куда – то
Ты для меня - единственна мечта
Й во сне вижу только тебя одну
Обнять й не отпускать тебя никогда
Любимую, красивую и нежную
Забуду все – забуду те слова
Может когда – то сказаны свои
Но не забуду я твои глаза
И имя святое твое – Натали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362148
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.09.2012
«Діти як і маєток, не є власністю
батьків, а даром Бога»
(Пс. 127.3)
Досить часто серед, особливо, старшого покоління людей можна почути нарікання – мовляв якою тепер є молодь. От лише взяти та пройтися вечором і що можна побачити: молодих людей(частіше підлітків) котрі сидячи в нетверезому стані вживають нецензурну лексику(частіше вони інакше і не вміють говорити!), вдягаються бозна як ну і так далі в тому дусі. А от колись,мовляв , такого не було ( щодо цього в мене особисто виникають дуже великі сумніви!). звичайно різниця була – але навіть вже в ті далекі 60-80 були свої «крутелики» що ставили все з ніг на голову. Зрештою майже вся сучасна мода, пісні є побудованими на тих «безбідних» пісеньках Gueen ,Skorpions та багатьох інших. З іншого боку в Радянському Союзі в школах пропагувалися ідеї Маркса – Енгельса про рівність, братерство, а бабки потайки водили своїх дітей на підпільні «служби» і вчили – « не роби бо Бозя буде карати». В той час як зараз? Зараз зовсім інакше. І саме це «інакше» знищує молодих людей.
Де зараз відпочиває молодь? Хоча я б то відпочинком не назвав!( Самі розумієте чому!). і хто в тому винен спитаєте ви – батьки! Однозначно вони! Сучасні батьки і матері не різко самі дозволять дітям різного роду «розваги» котрі не рідко призводять до плачевних наслідків.
Батьки несуть відповідальність за своїх нащадків, за їхнє моральне виховання, за їхню релігійну і світську освіту. Як може вчитель виховати дитину коли вона прогулює уроки, а в дома ведуться розмови в котрих обчернюються ті ж вчителі? Часто самі батьки стають пичинб розпущеності власних дітей, не звертаючи належної уваги на поведінку свого сина чи дочки, та не цікавлячись їхнім життям в цілому.
Батьківство полягає не лише в тому щоби народити дитину, дати їй фізичне тіло. Але також потребується виростити, навчити, виховати в дусі справжньої людини.
Існує одна легенда, що до одного старого мудреця прийшов молодий чоловік за порадою. Він спитав з якого віку має починати виховувати свою дитину. «Скільки років дитині,- запитав мудрець. А почувши у відповідь що кілька місяців відповів: « ти запізнився мій друже!». І це нажаль справді так! Багато звичок батьки передають своїм дітям. Батьки є в усьому прикладом для своїх дітей, а особливо на перших порах її життя. Мало сказати дитині: «це не можна» або «це погано» треба довести це власним прикладом. Як можна щось сказати малій дитині що вона вживає не цезуру лексику, коли в дома батьки її самі вживають її для зязки слів.
Рано чи піно ці діти всі повиростають і матимуть своїх дітей. Що вони зможуть їх навчити, що передати, як виховати! Як вони зможуть навчити своїх дітей того чого самі не знають? Згідно християнського вчення занедбування виховання є важким(!) гріхом. Батьки , котрі погано виховували своїх дітей будуть покарані власними ж дітьми!
Від сьогоднішнього виховання залежить якою людиною ваш нащадок стане в майбутньому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361949
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.09.2012
За твою красу за твою любов
Моє серце б’ється знов і знов
За очі ясні й усмішку твою
З розуму від тебе я зійду
Поцілунок твій і твоя краса
З розуму мене давно звела
А твоя любов ніжний голос твій
Манить мене я назавжди твій
Бачу тебе знов та не знаю що сказати
Я знаю що це любов і це не пояснити
В грудях серце б’ється коли обніму
Я тебе і скажу – я тебе люблю тебе одну
Не повіриш ти ніби з під землі
Звалився з неба я на голову тобі
Що сказать – змовчу лиш тебе люблю
Лиш тобою дишу й для тебе живу
Я не ангел - знаю але попри все
Я тебе кохаю – ти життя моє
Ти мій ніжний сон я повністю твій
Ти мій ідол – бог ти ангел мій
І не має слів що іще сказать
Й не стане листків щоби описать
Як тебе люблю я дишу тобов
Відчуваю погляд твій я знов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2012
Снова вечер – дзвонит телефон
Знаю это ты гворищ – привет
Собирайсь гулять и армагедон
Мы снова встретим рассвет
Я скажу люблю – близ полуночи
А ты расмеешся мне в ответ
И ты посмотриш мне в очи
И оставиш в душе моей след
Эта любовь – это война
Эта любовь – она одна
Эта любовь – опять меня
Обманеш ты
Эта любовь – и снова
Боль – эти мечты
Эта любовь – и навсегда
Это любовь – и никогда
Эта любовь – забудеш
Меня снова ты
Эта любовь – и оставляеш
Берега мечты
И далеко уже за полночь
Летят ,летят наши мечты
И мы бросаем сомнения прочь
Здесь мы с тобой – я и ты
И нам не надо слов
Мы где – то в небесах
Летаем, в сердце любовь
И ты, уснеш у меня на руках
Это просто любовь
Как по краю пропасти ступаю я
И забываясь – нет ты мне нужна
Я отрываюсь, я поднимаюсь вверх
И больше не успеть и больше
Не вернуть уже ни как меня
Как по лезвию ножа ступаю вновь
Я отпускаюсь и паду – любовь
Излечит раны, новая мечта
Опять стою я на грани
Мы вместе – ты и я
Это просто любовь
Это просто злой ветер
Нашептал тебе вновь
Щастьеболь не излечит
Это просто любовь
Это просто мечта
Это просто любовь
Мы с тобой на всегда
Это просто любовь
Это просто наш мир
Закрываем мы вновь
Дверь чтобы уйти
Это просто мечта
Разгорелись сердца
Для любви – мы с тобой
Созданы – на всегда
Сердце вновь шепнет – люблю
И я забуду все и только одну
Я слышу только голос твой и
Я не хочу возвращаться , я хочу
Остаться, из этой жизни
Прошепчу люблю я не каясь
И скажу тебе – приду не таясь
Опять в небеса я улетаю
К тебе. Хоть многое может я
И теряю – но все же люблю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361744
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.09.2012
Уходиш вновь – только сон
И я как прежде влюблен
Теряю я свои сны
Какое время сейчас
И розстаяние нас
Не розведет с тобой
Светит на небе луна
А ты со мной – не одна
Время для нас и с тобой
Взлетаю я в небеса
Светит на небе луна
В тебя навеки влюблен
Ты не уснеш и снова дождь
Он скроет все наши мечты
Ты не умреш – хоть в сердце
Моем но не забита ты
Ты не придеш - я не усну
Только в небе луна
Ты не найдеш больше
Останешся теперь одна
Я улечу только в небе зоря
Я прокричу единственная моя
Но не услышыш ты
Я упаду в ад к всем чертям
Я упаду и даже там
Не перестану любить
Я прокричу что тебя люблю
И снова ветер – я к тебе приду
А ты опять уснеш
Я улечу и никто не увидит
Я для тебя умру и не будет
Больше этой любви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361741
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.09.2012
Я много раз убегал от судьбы
И всегда я говорил – не буди
Во мне спящую мечту
Ты которая знаеш что не быть
Вновь и вновь я уходил
Оставляя одни следы
Каждый раз тебя молил
Отпусти меня ты
Что ж ты делаеш со мной
Почему не даш забыть?
Я прошу –только об одном
Позволь мне ее любить
Больше я не подойду
И к тебе не прикоснусь
Что ж ты делаеш – прошу
Я люблю ее одну и пусть
Каждый раз когда вижу
Я ее, снова в сердце слышу
Стук. Я хочу ее любить
И больше никого – нет
И не важно что потом
Я люблю ее одну
Я прошу лиш об одном
Дай увидеть мне мечту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355540
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2012
Ты не стой на моем пути
Ты знаеш мне надо уйти
Просто не мешай жить
Пройми так легче забить
Не строй преграды на пути
Тебе и так никогда не найти
Лучше тебе просто забить
Мне больше незачем жить
Последний разговор – и больше нет
Последний вопрос – один на все ответ
Понять меня – ну зачем это тебе
Дорога в ад и так стелиться мне
Не спрашивай ни о чем ты
Живи – ведь у тебя есть мечты
Я отдаю последнюю любовь
Тебе, уже не будет вновь
Ты так и не узнаеш никогда это – нет
Что я сейчас умру, скоро рассвет
Последний раз, последняя боль
И чуств больше нет, просто ноль
Да я глупець до глубины души
Да этот крест, это мои сны
Я унесу в могилу все слова
Которые я не сказал никогда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355538
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2012
Ти знаєш про мене все
Абсолютно всю правду
Кохана. Я хочу бачити
Тільки тебе. І більше
Нікого. Неначе п’яний.
Я все сказав – правду усю
Лише тебе одну люблю
Та знову бачу що ти сумна
Знов по щоці покотилася сльоза
Скажи мені чому ти плачеш ?
Скажи кохана чого ти хочеш ?
Я все зроблю – ти лиш одна
В серці моїм – навік жадана
Скільки людей – скільки думок
Скільки ідей – зроби лиш крок
Скільки дівчат – ти лиш одна
Втратити все – лише ти кохана
Ти знаєш як я люблю
Безмежно тебе і більше
Нікого. Тільки поклич
І я прийду. Лише побачить
Тебе. І більш нічого.
Я все віддам за цю любов
Бачить тебе знову й знов
Та знову я бачу що ти сумна
Знову ти плачеш, знову сльоза
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2012
На дворі осінь – падає дощ
А на душі твоїй сльоза
Я знову йду і лиш одна
Лишається згадка про любов
Я згадую тебе кохана
Падає дощ і про любов
Нагадує мені фотокартка
Твоя знов у й знов
Я вдячний тобі за все
За ночі проведені з тобою
Не знаю куди занесе
Мене доля – тебе я люблю
Я вдячний безмежно тобі
За ласку твою і любов
Приходиш знову у сні
Я згадую знов і знов
Я увійду тихенько в дім
Тут все дише тобою
Я крикну – я люблю
Благаю будь зі мною
Я прошепчу ім’я твоє
Єдина, ніжна і остання
На світі , кращої нема
Лише тобі мої зізнання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2012
Я не узнал тебя как будь –то
Бы не видел сотни лет
Ты остановилась на минутку
И прошла – прошу нет
Я влюблен в твой образ навсегда
И нет больше слов
Мне не помогает ни одно
Лекарство – это любовь
О ,королева неземной красоты
Что же делаеш со мною ты
Я не узнал я не понимал
Ты любовь моя – я угадал
О божественна и земная
Ты словно ангел из рая
Ты надежда моя и любовь
И я тебя увижу вновь
Меня ослепила красота твоя
Но все же я живу
Ты позвонила в час ночи
И сказала – жду
Я не мог сказать – но знал
Что просто люблю
Я не мог поделать с собой
Да – я казал - приду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347917
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.07.2012
Мне опять привиделась она
Шла по улице совсем одна
Вспомнил я о тот образ неземной
О , моя любовь прошу, постой!
Вновь уходиш привидением ты
Вновь куда – то уносиш мечты
Я прошу останься ты со мной
Перед глазами снова образ твой
Вновь спешыш не зная куда
Обернись и просто скажи – да
Я готов на край земли пойти
Чтобы полюбить ,чтоб тебя найти
Мне вновь приснилась ты
Я узнал знакомые черты
Я нашел которую искал
Просто я тебя узнал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347916
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.07.2012
В огне сгораю от твоей любви
Я снова вижу глаза твои
И больше не надо мне ничего
Только твой взгляд – и все
Я знаю понять это сложно
Я знаю забыть не возможно
Но я все равно скажу то
Что люблю я тебя одного
Опять приходиш ты ко мне во сне
Терзаеш душу волнениями ты мне
Зачем? – влюбилась так и знай
Я подарила тебе ,наш новый рай
Скажи зачем – и снова я твоя
И на руке я напишу твое имя
Заснуть, забыть я не смогу
Видеть тебя я еще раз хочу
Уходит ночь и без вина
Пенею я – чия вина
Что я влюбилась в него
И мне не надо никого
Тебя забыть не возможно
Меня любить очень сложно
Тебе понять трудно знаю
Я без тебя здесь скучаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344078
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.06.2012
Последние шаги – закрытая дверь
Я уже совсем другая – ты поверь
И не говори что любиш меня ты
Это были всего только наши мечты
Знаеш что больше уже не озвусь
Знай что к тебе я уже не вернусь
Иди и гуляй дальше – меня ты забудь
Теперь в моей жизни есть новый путь
Давай уходи и не возвращайся
Я улетаю – ты не удивляйся
И ухожу а ты только знай
Я уже забыла – не вспоминай
Нет не приду и говори мне
Да я забыла давно уже о тебе
Нет не хочу я больше любить
Прошу не мешай – дай мне забыть
Последняя мечта и камнем вниз
Когда – то ты был для меня екскиз
Но время прошло и поняла я
Хочу улететь й начать все с нуля
Уносит меня словно синий туман
Прошу уходи ведь больше нам
С тобой не любить и не общаться
Больше не упасть и не подняться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344070
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.06.2012
Проходят года – и я стаю взрослим
Больше не будет встречь никогда
А ты будеш с ребятами играть , я им
Завидую и вспоминаю когда
Мы с тобой просто мечтали и ели
Кашу – маляшу мой маленький друг
Родители нам колыбельную пели
А мы не хотели спать , мой друг
Ты мой маленький друг
Друзей закрытый круг
Знаю что никогда
Знаю – время вода
Ты приходиш ко мне
Внонь,и я вспомн во сне
Наш замкнутый круг
И тебя мой милый друг
Года пролетают и взрослыми
Стали ребята из нашего двора
Теперь эти песни вспоминали
Идя домой и то иногда
А дети играют и ты с ними
Я знаю что там, милый друг
Когда – то и они станут взрослыми
Забудут свой замкнутый круг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343871
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2012
Я опять сгораю от твоей любви
И опять я вижу во сне глаза твои
И день и ночь – и никак
Мне не успеть – не догнать
Я улечу – просто знай
Я уношу – твою печаль
Стоп города нас разделяют вновь
Я не забуду никогда твою любовь
И не унять сердце и не забить
Только тебя одну буду любить
Вижу тебя и снова в даль
Меня уносит – просто печаль
На сердце – но не вспоминай
Ведь я люблю тебя просто знай
Время уходит а я еле живой
Я вспоминаю всегда образ твой
Нежны обятия твои
Встреча с тобою и
Надежда и любовь моя
На всегда вместе ты и я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343868
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2012
Скажи просто одно – зачем
Нет просто так не верю я
О чем думаеш – да просто ни о чем
Разбитая первая мечта моя
Скажи просто мне – почему
Ведь я любил только тебя
Ты говорила что мне одному
Будеш верна – и верил я
Я ухожу и больше нет
Последний раз – этот рассвет
Твоей любви – твоей мечты
Я ухожу – уже назад
Я не вернусь и только ад
В моей душе, от любви
Я ухожу – последних фраз
Я больше не скажу – и нас
Больше не будет никогда
Я хожу – не будет встречь
Эту любовь уже не сберечь
Твою любовь – и мою боль
Просто лучше же помолчим
И так понятно все – больше
Не будет встречь – ты с ним
Не вспоминай меня больше
Да знаю может и не прав
Я был – но черт бы с ним
Да я одну тебя любил
Ты была ангелом моим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343673
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.06.2012
Приходит ночь – я вновь без сна
Приходить вновь и ты одна
Твою любовь – тот поцелуй
Слышу шаги твои – постой
В Бруклине ночь – ну и пусть
С тобою в месте забудем грусть
Давай не бойся, ей ну смелей
Нас зажигай , давай диджей
Эта ночь – она твоя
Давай забудем и любовь
Между нас ты и я
Зажигает вновь
Где твоя мечта?
Покажи любовь
Вместе до утра
Диско, танцы и ночь без сна
Снова светит в небе луна
Прячеш свой взляд в тисячах огней
Зажигай , давай нас диджей
За полночь час а мы с тобой
Идем по улице такой крутой
Сегодня ты моя, эта любовь
Мы зажигаем вновь и вновь
Улица,пять – вот адрес мой
Ты говориш – сегодня твой
Выходной, я готов уже давно
Заеду за минуту – твое кино
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343670
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.06.2012
Твою любовь – твою последнюю мечту
Я сберегу у себя в сердце
Твои слова, твою улыбку неземную
Я сохраню в себе навечно
Твои слова – и каждый вздох
Я вспомню снова о тебе
Твою печаль – и каждый шаг
Ты снова снишся мне
Твои глаза как океан, любви
И нежности, полны всегда
И слышу вновь шаги твои
Я не забуду тебя никогда
Твою любовь – твой нежный поцелуй
Твои гарячие обятия сберегу
Я в памяти своей. Время постой!
Только тебя одну люблю!
P.S. я люблю Тебе … лише Тебе одну …кожного вечора – коли я засинаю ,то бачу перед очима Твій образ … кожного ранку ,коли прокидаюся, я прокидаюсь з Твоїм ім’ям на устах… Ти для мене єдина – Наталі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.06.2012
І знов гроза і знову небо синє
І знову грім і блискає в вікні
І знов гроза і тільки життя моє
І знов гроза – здається мені
І знову грім і знову вкрите небо
Чорними хмарами так як і в душі
А я сиджу біля вікна і просто
Дивлюся на крапельки дощові
Знову гроза – лютує небо синє
Знову кричить в далечі птах
А я сиджу і все життя моє
Та думкою далеко – в небесах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343457
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.06.2012
Опять гримит – Перун лютует
Он мечет молнии – огни
Наверное Олимп ликует
Ведь не боятся только боги
Опять огни на небе
Зажигает могуществеий Зевс
Люди ведь боятся больше
Всего огня – это гнев богов
Опять шалит владыка Олимпа
Опять он мечет молнии – огни
Вдали смотриш и лампа погасла
Слова богов боятся все люди
А где – то в уголке ребенок плачет
И что ему до грозного царя
Царя богов ,он маму ищет
И в темноте кричит , и зря
Зря ты лютуеш грозный деспот
Владыка неба и земли
Ведь голос грома больше не заставит
Дрожать, ведь люди мы!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343242
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.06.2012
И снова битва в небесах
И гром гримит и снова тучи
Я вижу ангелов в своих снах
Сраающихся, в небе этом
От сотворителя – творца ушли
И стали себе быть сами
Но себе места не они нашли
На земле и под небесами
И отрекаясь от всего они
Ушли в подземное царство
Там ад сделали себе они
Думали что будут себе одни ,но
Их покарала их же гордость
И стали демонами на века
Сердца их стали – вечна злость
И ненависть в них одна
Прошли века может столетия
Бог создал новых себе «друзей»
Которые бы его без медления
Любили и служили – людей
Но злые духи не смирились
Своим упадком – снова в бой
Они пришли и очень удивились
Что место их уже занял другой
Демоны вечны, к сожалению
Им никогда не осознать того
Что стали они по Его велению
Но не признали творца своего
Их облик сам собою страшен
И в вечном все горят огне
Тот жар их ненависти не угасен
Бить откинутым – наедине
И всюду сея ненависть и лож
Они летая по миру и места
Для них нет и только нож
Режет их каменное сердце
Последняя битва и Армагедон
Последний миг истории своей
Переживая они , как Наполеон
Кричат судьбе своей – постой …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343240
рубрика: Поезія, Поэма
дата поступления 11.06.2012
И встреча вновь и лунный свет
Гуляли мы с тобой
Она была как сладкий сон
Эта единственная любовь
И снова вспоминаю я
Эти встречи с тобой
Ты снишся мне и я
Дзвоню тебе, я твой
Ах эта первая любовь
Дарить ей розы и до утра
Твой образ вижу я вновь
Ты в моем сердце навсегда
Ах эти нежные слова
Только одной тебе скажу
Что я люблю только тебя
И поцелую нежно й обниму
И снова вечер – снова жду
С тобою встречи я
Ты мне сказала – приду
Схожу с ума от тебя
И снова я в парке жду
Тебя ,о эта ночь!
И снова я к тебе иду
Сомнения прочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343038
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2012
Давай уедем в новую страну
Давай начнем все с начала
И я прощу любую твою вину
Только бы ты рядом била
Давай уедем и на всегда
Отсуда и вдалеке горят огни
Меня уносит словно вода
Я вижу их – давай догони
Еще минута – на нет
И мы уедем на всегда
Еще минута – рассвет
А время как вода
Один рывок – и пусть
Что хотят – говорят
Давай забудем грусть
Там новые жизни ждут
Не надо слов и просто скажи – да
Не надо слов – мы в месте на всегда
Не надо слов – просто любовь
Мы возвращаемся с тобою вновь
Бросить все это и просто
Уедем куда – то , в даль
Мы еще дети как будь – то
И на глазах твоих печаль
Давай все просто бросим
И уедем в далекий край
Нет мы не спросим
Ни у кого – это наш рай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343034
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2012
Ты где – то далеко
Я где – то без тебя
Я знаю не легко
Забить, любить меня
Просыпаюсь вновь один
Тишина в доме и только
За окном ветер один
Щитаю я дни – сколько
Сколько мне ждать опять
Встречи с тобой и пусть
Боль, говорят не унять
И на сердце моем грусть
Ты где – то далеко
Я опять без тебя
И знаю не легко
Просто любить тебя
Ты где – то вдалеке
Скучаеш и ждеш
О поезд мчи скорей
Когда же ты приедеш
Опять скучаю и я не знаю
Зачем мне это и жду рассвета
Опять скучаю в небо взлетаю
К тебе родная себя теряю
Стою опять – о нет
Душа болит – ведь я
Не могу жить – о нет
Я люблю только тебя
Скажи мне что – нибудь
И станет легче мне
Услышав голос твой – не забудь
И я приеду к тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342934
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2012
Тобі одній я помолюся
Перед тобою впаду ниць
Перед тобою я схилюся
Бачу твій образ в сотнях лиць
Лише тобі одній єдиній
Покладу квіти я до ніг
І живучи радію миті тій
Коли тебе побачить зміг
Лише тебе єдину й найдорощу
Я згадувати буду в своїх снах
Єдину неповторну і найкращу
І знову я далеко – в небесах
Лише для тебе ці слова
І лиш тобі одній усі пісні
Чарівна, незрівнянна і кохана
З ім’ям прекрасним – Наталі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2012
Все буде рівно так
Як ти цього захочеш
Літати в небесах
Ти не кажи- не можеш
Все буде рівно так
Як ти того прагнеш
В далеких нічних снах
А може і не знаєш
Все буде рівно так
Я ти того бажаєш
Пробуй життя на смак
Ти може забуваєш
Все буде як захочеш ти
Я не перечитиму тому
Кожен з нас хоче довести
Та довести собі самому…
Все буде так як скажеш ти
Все буде лиш для тебе
Прошу лише любов збережи
Останню пісню, лиш для тебе
P.S.Ти кажеш що я з Тобою в усьому згоджуюсь …так це правда… Ти думаєш що я роблю так навмисне – ні, зовсім ні! Інколи є справді важко змиритися що ти не правий… але … я люблю Тебе – Наталю !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2012
Он переследует меня
Тот образ перед глазами
Хоть он не зрим не знаю я
Какая связь между нами
Он переследует меня
Он мучит меня ночю
Испытывая жар огня
Я вижу жизнь свою
Он переследует меня
Тот призрак каждой ночю
Стоит он возле меня
Дышание его я слышу
Не знаю кто он
Ангел или бес
Не знаю кто он
Но дрожу от страха
Я полу сумашедший
И полу одержимый
Я полу бог и полу человек
Я полу ангел и я полу бес
Но кто же он ?
Тот гость ночной
Но кто же он?
О, стань передомной
Скажи мне ты
Зачем меня ты мучиш
Скажи куда мои мечты
Ушли, да ты не слишиш…
Он переследует меня
И так всю жизнь
Он переследует меня
И не даст умереть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342424
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 07.06.2012
Давай обійдемось без почуттів
Давай забудемо з тобою про любов
Про ті хвилини радості і щастя
Що нас єднали із тобою знов
Давай обійдемось без почуттів
Ти скажеш а потім відкинеш
Мою любов – хоч як того хотів
Та все одно – уже не зміниш
Давай забудем просто про любов
Про ніжність і тепло – про все
Давай збудуємо нове до основ
Життя без любові – щось нове
Давай забудем про зоряні ночі
Про ті розмови що з тобою ми
Вели до ранку, про мрії дівочі
Про почуття що живуть між людьми
Давай забудемо – може не треба
Благаю зупинися хоч на мить
Хочеш лишайся а моя душа до неба
Підніметься вище аніж блакить
Може забудеш ти усе на світі
Ті почуття – формальність скажеш ти
Але чи зможеш дальше жити
Коли порожнє серце,щось знайти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2012
Я вновь слышу в трубке голос твой
Ты скажеш скучаю и я уже вновь
Убегаю на встречу к тебе сам не свой
Кому – то не понять но в сердце любовь
Цветы в руках и смотрю на часы
Смотрю идеш ты – и все мои мечты
И я скажу вновь тебе – люблю
Только я и ты – только две мечты
Только мы с тобой вместе до зари
Только новый день только нова грусть
Все нам говорят что не пара – пусть
Я люблю тебя – я живу тобой
И во сне вижу я опять образ твой
И опять без сна на небе луна
Я скажу люблю – только ты мне нужна
Километры вновь разделят нас
Но я все равно помню о тебе
И дзвонок твой – слушаю Вас
Отвечу с улыбкой вспоминая о тебе
Ты скажеш что не прав
И улибнешся мне в след
Да может и не понимал
Я люблю тебя – один ответ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342238
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.06.2012
Тепер ти знаєш усе
Про мене всю історію
Я знаю що вже більше
Сказати не зумію
Чому ,та знаю більше
Не вернути назад
Чому від мене все дальше
А на губах холодний лимонад, чому
Чому ти плачеш якщо покидаєш
Чому ти плачеш ти і так знаєш
Чому ти плачеш я лише для тебе
Живу в цьому світі – прошу не треба
Скільки людей – скільки думок
Скільки речей – один ривок
Скільки дівчат – ти лиш одна
Всі почуття тобі моя кохана
Моя кохана скажи мені
Що сталось і ти плачеш
Будь – ласка повернись – о,ні
Та ти того уже не чуєш
Чому ти не чуєш мене
Я знаю ти не повернешся
Чому ти ідеш від мене
Розбилося все що не збулося, чому
P.S.ми часто не помічаємо сліз наших близьких... людей котрі для нас є найціннішими ... наскільки близькими... єдиній і неповторній Тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2012
Бачу тебе ніби востанній раз
І знову в голові згадки фраз
Що ти сказала мені тоді але
Час проходить і забирає мене
Не знаю чи повернуся не знаю
Чи будеш ти мене любити
Й чекати але завжди пам’ятаю
Усе що сказала мені ти
Усе пройде усе минеться знов
І знов я згадую твою любов
Усе пройде і лишиться лише
У памяті твоїй згадка про мене
Усе пройде і пролетять роки
Може колись й згадаєш ти
Усе пройде та в памяті моїй
Ти залишишся на завжди
Бачу тебе може й в останній раз
Осколки льоду і лише сотні фраз
Ті вечори що ми з тобою говорили
І ті хвилини коли справді любили
Усе проходить але залишаєш
На серці слід і в памяті моїй
Можливо що мене забудеш
І викинеш зі світу своїх мрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2012
Уходиш – что ж прощай и дверь закрой
Уходиш – так и знай я тебе уже чужой
И больше не дзвони й не надо слов
Это только игра под названием любовь
Все уходи й не возвращайся больше никогда
Все не смотри ты унесла мечты й любовь на всегда
Все только знай что возвращение не будет – нет
Все уходи а у меня завтра будет новый рассвет
Уносиш ты из сердца навсегда любовь
Уходиш так не возвращайся ко мне вновь
Я пожыву как – то без тебя а может нет
Но завтра будет новый для меня рассвет
Я скажу что люблю но все равно
Все окончено – уже новое кино
Ты больше мне уже не нужна
А на небе светит новая луна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341024
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.05.2012
Ушла и больше нету
Последняя фраза нет
И уходя по интернету
Сказала – все не будет встречь
Ты думаеш я буду плакать
Хотя и другом лучим
Была для меня – нет мне не понять
Но истекло все и ты с другим
Какая разница кому теперь
Достанется моя любовь и сердце
И все слова. А в сердце поверь
Больше не останется – ты ушла
А ты ушла – ну так и закрой дверь
Ты за собой и в сердце моем навсегда
Ведь я любил тебя поверь
Но ты это не услишиш никогда
Я проживу может и не долго
В этой земле и в скорее я умру
Может увижу я уже скоро
Но к тебе во снах я не приду
Ты проганяеш из своего сердца
Ты говориш что видно не судьба
Я не скажу что это был удар
Нет я замолчу, уже навсегда
Уходиш знай – ты друг и в моем
Сердце ты может будеш навсегда
Может тебя я и забуду ,впрочем
Какая разница, время – вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341023
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2012
Твою последнюю любовь оставлю в сердце
Я своем на век – и вспомню что люблю
Может когда – то и вернусь еще к тебе
Ведь ты только скажи и я к тебе приду
Не надо ничего мне образ твой
Хочу увидеть – хоть на миг
Я вспомню о тебе - чуть живой
Извини что позабыть не смог
Я знаю это трудно будет забыть
И я прошу тебя не уходи – постой
Я знаю что так тежало любить
Когда человек тебе уже чужой
Я вспомню все й без лишних слов
Останусь на краю земли и упаду
Я в пропасть и только одна любовь
К тебе вернет меня с глубин – приду
Я знаю вновь не возвратить любовь
Я понимаю что я был совсем не прав
Мне снится образ твой вновь и вновь
Клену себя – ведь я сам себе врал
Не надо ничего мне – только ты
Одна нужна мне – и глаза твои
Хочу увидеть я – свои мечты
Хочу сказать люблю тебе – Натали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340840
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.05.2012
Стародавній Ізраїль – земля що «тече молоком і медом». Так це саме Ізраїль. Однак нема тут ані молока ані меду – тут лише плач, крик і штандарти легіону котрі римський префект наказав внести до «столиці Юдеїв». Вже майже сімдесят років минає як Юдея опинилася під владою Риму. Це зробив ще славний полководець Гней Помпей приєднавши всі ті землі до римської республіки. Він скинув, правлячу на той час, династію Хасмодеїв і на царському престолі опинився чужинець. Не просто чужинець … Колись свого часу ще Аристобул – Юдейський князь приєднав невеликий народ Ідумею і примусив до обрізання все чоловіче населення території щоби так їх асимілізувати. І тепер Ідумеєць пустив коріння на царському престолі…
Єдиними хто залишався думати про народ були група правовірних, ортодоксальних євреїв – фарисеї. Первосвященики змінювали один одного з такою швидкістю що ніхто не знав хто там є насправді тим хто несе службу перед їхнім богом і приносить жертви за народ всемогутньому Ягве. Одним із таких скинутих первосвящеників був Анна…
- Доброго ранку тобі батьку народу нашого,- почулося з порогу і в кімнату увійшов молодий чоловік,- бачу щось тобі не спиться!
- Ох не спиться мені…не спиться,- зітхнув старий що сидів на кріслі біля стола ,-ти думаю чув по того свіжого проповідника із Назарету!
- Так чув ! І що з того?
- А те що він притягує людей до себе, Каяфо,- скрикнув Каяфа і грюкнув кулаком по столі,-надіюсь що ти розумієш що якщо за ним підуть маси тоді… хто лишиться з нами?
- Та перестань ти так!- відповів спокійно Каяфа,- хіба мало їх таких що народ баламутять… ну і що з того , а потім раптом раз і «чудо не відбулось»
- Ти смієшся -,з докором промовив старий,- сину,він сильніший від інших. Ти хіба не знаєш які він має збирає маси довкола себе. І чуда, кажуть ,творить. І головне твердить що він месія!
- Той що? Хіба мало себе називало месіями, підбурюючи народ а потім опинялися на хресті. Пам’ятаєш Симона, Івана – ну і де ж вони?Римляни розіп’яли! Так буде і з ним.
- А якщо ні! Що тоді? Сину мій, ти знаєш як я хвилююсь! Я хочу щоби ви разом із Соломією жили довго і щасливо і щоб не було ніяких воєн. А тепер уяви собі що якщо він замислить підняти повстання! Що тоді?
- Так, і найгірше те, що скоро Пасха!
- Я теж про це думав … він може з’явитися біля храму і почне свої проповіді – а народ темний, не розуміє що все це політика… будь – яке скупчення людей Пилат може сприйняти за підготовку до повстання…
- Ні ,може бути й дещо і набагато гірше коли римляни захочуть ввести військо в Єрусалим – хто нам допоможе?
- І знову хрести,- тихо мовив Каяфа.
- Так я тебе розумію! Сини Ірода є ніякими правителями. Їх ніхто не підтримує а народ зневажає.
- Що ж нам робити? Сину мій чому все проти нас, чому Господь нас покинув…
В цей момент до кімнати увійшла молодша дочка Анни – Гадера молода, красива дівчина років двадцяти. Її красиве довге волосся спадало по плечах. Гадера вдягнута в звичний для свого часу одяг. Її молоде й рум’яне личко випромінює стільки доброти і щирості. Карі очі,чорні тонкі брови над очима, тонкий гнучкий стан – ніби намальована, справжня принцеса.
- Доброго ранку батьку! Чого так рано не спиш? Може тобі чого принести?
- Ні ні доню не треба! Іди ще спати. Ми з Каяфою обговорювали свої справи.
- Добре батьку … я ще хотіла спитати тебе!
- Говори моя доню -, озвався старий. Це була його молодша і найулюбленіша дочка, котру він ніжно називав – «моя лілея»
- Батьку а ти чув про вчителя з Назарету -,спитала дівчина,- говорять що він…
- Ні, не чув -,різко відказав Анна,- ти ним цікавишся?що ти про нього чула?
- Ну, майже нічого -,зніяковіла дівчина,- лише чула що він може творити чуда, воскрешати померлих , допомагає хворим і бідним…кажуть його слова мають незвичайну силу.
- Значить то все правда!-,тихо мовив Каяфа.
Дівчина вийшла з кімнати. За дверима почулися голоси. Вона з кимось говорила, напевно із Сусанною – старшою дочкою Анни, дружиною Каяфи що був затем Анні і став того року первосвящеником. У дверях зявилась постать. Це був Гамалиїл – великий вчитель моралі. Старий юдей із сивою бородою, низьким чолом, маленькими очима і довгим ,сивим волоссям. В цілій Юдеї його поважали і вважали за найрозумнішого серед учителів закону. Він також вів при храмі спеціальну школу для хлопців в котрій вчив їх святого писання. Його авторитет був не лише у цілій Юдеї але скрізь де були євреї.
- Вітаю вас великий вчителю,- звернувся Анна з чим прийшов ти до нас?
- Хотів провідати тебе шанованого нашого Каяфу! Хто знає може вже завтра мене не буде , на все воля Всевишнього!
- Так так… воля Господня-,прошепотів Каяфа,- сідай Гамалиїле. Ми саме хотіли почути твою думку…
- Ну що я можу сказати старий Гамалиїл. Не думаю що можу сказати чи порадити… це лише буде думка нікчемного старого …
- Ні, ні ти не бійся -, перебив його Каяфа,- але справа є трохи серйозна ... думаю ти чув про проповідника із Назарету на імя Ісус!
- Чув, а що? Молодий, розумний – божий він чоловік! Що я можу сказати?
- Як ти не розумієш -, зашипів Анна,- він нам заважає! Хіба не бачиш як народ іде за ним? В краю стає дедалі не спокійніше! Пилат скоро приїде, а відповідатимемо ми! Чи може ти забув те, що було кілька років тому назад, коли я ще був первосвящеником! А тепер що… ?
- Ти боїшся втратити владу із своїх рук, Анно?- тихо спитав Гамалиїл.
- Подумай що може статися коли ми вже не зможемо контролювати ситуацію! Гамалиїле – ти ж розумний чоловік, скажи нам що робити? – спитав Каяфа.
- А ви що думаєте? Я вже ніби все сказав! Якщо воно від людей несе свій початок – то скоро зникне і всі забудуть, але якщо справді від Бога то що ми зробимо? Лише станемо противними Всевишнього волі! А це самі розумієте!
- Ти хочеш сказати що нам варто сидіти і мовчки чекати -,спитав Анна,- а якщо не так?
- Ти чогось боїшся? Але чого? Що вам до того?
- Подумай сам, якщо знову почнуться заколоти. Рим нам більше простить. А хто тоді нам допоможе, хто? Всі хто є довкола нас лише чекають на це, щоб ми похитнулися! Аретта котрий ворогує з Филипом,Єгипет що сам знаходиться під рукою римлян?
- Всевишній захистить нас Анно! Хіба мало разів він нас виводив з дна?
- Бог вже давно нас покинув, Гамалиїле!- сумно відповів Анна.
- Ти правий Анно! Але все ж … я думаю що нам не варто вмішуватися в ці справи. Нехай цим займаються римські намісники. Нам варто стати осторонь і почекати що буде далі…
- Гамалиїле, Гамалиїле – який ти надто спокійний. Але ти розумієш що ми мусимо зберегти наш край за будь – яку ціну!
- Ну в такому разі не буду тобі зважати Анно! Але згадай що над всім діє сила Могутнього. Щоби це не стало твоєю власною амбіцією мій любий друже!
… кілька днів потому …двір Ірода…
По галереї ідуть : Каяфа, Ірод – Антипа , Гамалиїл, Симон і Ананія…
- Гарний палац чи не так,- перервав довгу мовчанку Антипа,- величні зали … все що залишилося від батьківської слави…
- Не від батьків – а батька -,злісно перервав Каяфа.
- Ну,ну Каяфо ….-, мовив Гамалиїл ,- не конче відразу показувати свою неприязність!
- Так ,гаразд зараз час зовсім не на це -,мовив Симон, що належав до близького кола і був членом синедріону,- ми маємо краще подумати як нам бути із тими заворушеннями що починаються в народі!
- Ах, цей новий проповідник! Він весь час на очах! Ми не можемо так просто сидіти і чекати коли прийдуть римські легіонери і знищать ті рештки свободи котрих і так уже майже нема!
- Ми просто змушені щось робити!,- сказав Симон ,- інакше в нас почнуться справді дуже великі неприємності із Римом!
- Так, так…-, важко зітхнув Антипа,- тепер уже не ті часи коли був дружній нам Август! Тепер мусимо бути дуже обережними… часи так змінилися…
- Якби ви менше гризлися,то може наше становище може не було б таким жалюгідним -,відказав Ананія,- дивлячись на вашу безпомічність люди самі прокладають свій шлях до свободи… а ви що думали … царями не народжуються – ними стають …
- Який іще шлях -, крикнув Каяфа ,- не можна будувати чогось на блюзнірстві і богохульстві! Чи може ви хочете до нього приєднатися? Може забули що було з повстанцями під проводом Симона ? тисячі хрестів з конаючими на них євреями! Ви цього хочете? Римляни не зупиняться ні перед чим! Вони зараз творять що хочуть – а ми що ! нічого не зможемо!
- Каяфо ти надто емоційний -, тихо промовив Гамалиїл,- думаю що воно дещо інакше виглядає повна картина. Але найперше треба добре подумати щоб і ми часом не натворили ніяких дурниць.
- Може ти і правий , але з іншого боку і Каяфа теж має рацію. Ми не маємо права на помилку! Треба справді добре обдумати бо ситуація справді вимагає конкретних і рішучих дій.
- І що з того ? що нам робити?
- Хто може нам сказати? Але питання з Галилейським вчителем залишається відкритим і не розв’язаним -, мовив Антипа,- зрештою він на а Галилеї а це земля Филипа. До того ж без дозволу на це прокуратора ніхто не зможе його ліквідувати. А він сам розумієте як захоче то дозволить а якщо ні - то ні !
- Але ж з ним щось треба робити!- відказав Ананія
- Так ти правий … але що … а ще скоро Пасха…
Тут несподівано, наче із під землі ріс, появився Йоханед. Це був один із прислужників Каяфи – начальник охорони храму. Чоловік років сорока п’яти , середнього зросту , з чорним волоссям, малими чорними очима, глибоко схованих в середині очних ямок. На правій щоці мав великий шрам. Він був радше схожий на бандита чи вбивцю аніж на охоронця храму… саме так вбивцю… і ним Йоханед був. Каяка взяв його до себе не так давно але він щоразу оправдовував сподівання свого господаря – відданий пес. І цього разу також він порадує свого Каяфу і принесе добрі вісті, які той хоче чути.
- Мій пане -,звернувся Йоханед,- чи можна з тобою поговорити?
- О мій любий Йоханеде! Говори говори! Ти приносиш мені лише хороші вісті!
- Справа яку ви мені доручили…
- І що щось не так?-,стривожився Каяфа.
- Ні, ні все добре! Ісус буде на Пасху в місті. Зараз він перебуває в домі одного свого друга… але ще дещо… я знайшов між його «учнями» того хто нам допоможе!
- Це вже добре!-, мовив Каяфа,- і скільки він просить за таку «послугу» ?
- Не надто багато як за таку справу! А про найсприятливіший момент він скаже нам сам.
- Що ж дуже добре-, сказав Ананія,- але… чи не схоже на якусь пастку?
- Що ж ти говориш друже!-, заперечив його каяка,- хоча… але ти бачив моїх людей!
- Ні, не думаю -, продовжував Йоханед,- він розчарований у своєму «вчителеві праведності»
- Отже -,лукаво посміхнувся Каяфа до Гамалиїла,- а ти говорив що треба чекати! Всевишній сам видає нам його в руки!
- Ти молодець Йоханеде! Візьми скільки треба грошей. Піди до скарбника і скажи що я наказав дати тобі рівно стільки скільки тобі треба! Не скупись – заплати тому блазневі!
Наблизилося вже свято Пасхи. Був гарний сонячний день. Каяка саме вийшов із дому і походжав по внутрішньому подвірї. Місто почало пробуджуватися. Було чути вже перші крики юрби.» як на диво досить спокійний ранок -, думав собі Каяфа, насолоджуючись ранковим ранковим свіжим повітрям,- так тихо – ніби перед бурею. А скоро Пасха… головне щоби пройшло все без ніяких інцидентів, бо той паскуда – римський намісник потім захоче мене в чомусь звинуватити…»
Переповнений такими думками він сів собі на лаву що стояла поблизу стіни. Та його спокій перебив старий Анна що теж вийшов на двір. Він побачивши засмученого зятя на лаві підійшов і поставивши руку на плече промовив:
- Не переживай мій сину! Скоро настане і наш час!
- Може й так , може й прийде… -, тихо мовив Каяфа,- а може й ні… ти ж сам бачив як вчора він входив до міста – ніби цар! А народ … народ його вітав як свого князя! Що з нами тепер буде … що нам тепер робити, батьку?
- Перестань! Не бійся! Мусимо триматись твердо! Треба скликати Синедріон! Порадимось а там як буде…
Вже через дві години в дім первосвященика почали сходитись найповажніші члени Синедріону – щось на зразок установчих зборів що тримали у своїх руках все. Все робилося доволі швидко і через кілька хвилин кімната стала переповненою людьми. Тоді Каяфа став по середині кімнати і почав говорити:
- Шановані вчителі закону і моралі в Ізраїльському народі! Найрозумніші серед усіх! Ми зібралися тут самі розумієте напевно чому! Всі ми знаємо що сталося вчора! Цей Назарянин проявив небачене нахабство – він перевершив усі допустимі норми! А ми … ми всі стояли і спокійно спостерігали за тим що відбувалося. Ви самі бачите як той чоловік відводить людей від храму і баламутить своїм новим вченням котре він не відомо звідки заніс. Постає дуже велика загроза – коли ми не зможемо більше управляти ситуацією. Всі ви прекрасно знаєте що серед його учнів є найрадикальніші – зилоти. Йде поголоска про те, що є заплановано вбивство римського прокуратура! Що ж нам тепер робити?
В кімнаті стало не наче у вулику. Було чути голосні крики, хтось комусь щось доказував, було чути окремі фрази… Потім почалися висловлювання з різних сторін кімнати:
- Вбити його! Забити на смерть!
- Ні, краще нехай прийде і стане перед нами!
- Нехай його вбють римляни!
- Стратити бунтівника!
Обстановка що разу то ставало все жаркішою. Серед старшин не було як такої єдності але все ж більшість була із думкою що треба позбутися небезпечного конкурента. Каяка ликував. Половину справи зроблено. Залишилось лише якось змусити Пилата щоби він підписав смертний вирок. Але це вже половина справи. Головне що члени Синедріону погодились із тим що треба цього «вчителя» видалити з лиця історії. Анна аж помолодів від радості що нарешті справа котра так довго не дозволяла їм спокійно спати – вирішена. Він уже бачив кінець – коли Ісус буде привселюдно обвинувачений у політичному підбурювані народу проти римської влади, богохульстві та в ряді інших гріхів що дозволять засудити його. Хто тоді його підтримає? Хто схоче слухати його? – ніхто! Всі відвернуться від злочинця і повернуться до храму. Тоді знову настане довгоочікуваний спокій котрий принесе усім задоволення.
- Чому не прийшов Гамалиїл-, спитав Ання Каяфу,- той старий хитрун хоче як завжди бути правим і чистим!
- Яка тобі різниця? Ми і без його авторитету зробимо справу! Що нам іще потрібно?
- Але якщо б він був то все було б набагато простіше і переконливіше! Все ж цього старого лиса всі поважають як визначного вчителя закону. А це щось таки означає!
- Так , але все ж -, відповів Ананія ,- думаю що нам стане і тих голосів щоб заставити його замовкнути назавжди!
- Що ж тепер залишається лише чекати слушного моменту щоби його схопити!
- Так, але це треба зробити досить тихо а в часі Пасхи цього не вийде!,- мовив Симон
- Сподіємося що він нічого не придумає витворити на саму Пасху!
- А якщо ні! Якщо він вже власне щось задумав! Ви ж самі бачили як люди зустрічали його! Кричали йому «осанна»! це ж пряма вказівка на початок повстання! Чи ж ви думаєте що він такий добрий як говорить?
- Не знаємо ми його -,відказав Анна ,- але чули що він говорив про себе вказуючи що віцн ніби син Всевишнього! А це вже переходить всякі межі! Думаю що цього нам досить щоб зрозуміти що цей чоловік противник Бога!
- Так ти правий! -, крикнув Симон
- Тоді ми маємо що йому закинути і не просто закинути але… за таке один вирок – каменування!
- Може взяти його ввечері, коли народу в місті мало-, сказав Азарія
- І як ти це собі представляєш -,спитав Каяфа,- ти ж знаєш що народ весь час за ним!
- Ти ж говорив що знаєш якогось із його прибічників що готовий нам його видати!
- Так, є один – юда! Але ж це останній план!
- От і використаймо його-, мовив Анна,- так буде і краще нам і простіше. Заодно це і відведе всякі підозри від нас!
- Тоді до справи… Йоханеде піди і знайди того чоловіка і і домовся з ним. І що швидше то краще!
- Так мій пане але як я зможу зловити того Ісуса якщо …
- Ти з слуга храму і маєш право діяти в інтересах храму! Це мій друже тобі дозволяє все що ти захочеш! Головне щоби цей «вчитель» був живим доставлений до нас!
- Добре мій пане буде зроблено -,сказав Йоханед і вийшов геть…
На дворі вже було темно. Все вже давно глибоко спало. Тихий теплий вітерець гуляв по повітрі. На небі світили зорі і здавалося що це найкраща пора коли все спочивало від важкого жаркого дня. Однак в домі Каяфи не спали. Годину тому до нього прийшов один із учнів того ненависного йому » Галилейського вчителя» і повідомив що вони будуть цієї ночі в Оливному саду за містом. Це був найбільш сприятливий час для дій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340643
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Прости меня пожалуйста
Может в последний раз
Скажу я эти слова но
Эти строчки … и пару фраз
Может не будет шанса
Больше тебе сказать
Как я люблю тебя
Обнять и поцеловать
Ведь знаеш что люблю
Я тебя и никого мне
Не надо , больше, просто
Прошу не уходи теперь
Я без тебя не проживу и дня
А сердце бется , на фотографию глядя
Я вспоминаю тебя вновь
А в сердце плачет тихо любовь
Я знаю что не прав и вновь
Не знаю что нашло и спустя
Начать все и забыть, но любовь
Не убить в сердце – никогда
Ты знаеш как я без тебя
Я думаю вновь и вновь
Ну где же ты - ведь зря
Я с горя убил нашу любовь
Я не прощу себе за все
Что я сказал тебе грубя
Я знаю ты простиш меня
Но прощу ли себя я
А может нет – и еще миг
Может последняя искра
Еще горит надежда спит
Но меня уже не будет до утра
P.S. як часто ми приносимо прикрість своїм близьким самі того навідь не усвідомлюючи …
Часто нам заступає світло любові наш єгоїзм , наше себелюбство і думка проте, що вона мене … не любить… ми розтрачаємо дорогоціний час на сварки , образи , вибрики але не знаємо коли покинемо цей світ так і не сказавши найдорощій для себе людині Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340591
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.05.2012
Да может в многом я не прав
И ошибался – но любовь храня
Я никогда тебе любимая не лгал
Мне нету смысла без тебя
И в этот раз правду тебе скажу
Что без тебя на этом свете не проживу
Я сохраню нашу любовь
И даже среди тысяч лиц
Ты одна вновь и вновь
Перед тобой упаду ниц
Я останусь не берегу реки
Нашей с тобой любви
Я твои любимая целую руки
О эти ночи жаркие твои
Ах это расставание и опять
И в другой конец уеду света
Я знаю многим это не понять
Что ты для меня единственна
Я так хочу увидеть улыбку твою
Дарить цветы и прошептать люблю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340405
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2012
Я падал и взлетал и только
Не сердце осталась боль и горько
Была на душе , разбитой моей
Но взлечил раны образ твой
Ты научила меня взлететь
Ты указала как не упасть
Ты позволила себя любить
Я для тебя воскресну в последний раз
Я оживу среди огней и сотен фраз
Я для тебя останусь здесь на всегда
Я вернусь к тебе даже из глубин ада
Я для тебя оживу вновь и вновь
Ты единственная моя любовь
Я оживу среди сотен тысяч лиц
Я умру вновь только ради тебя
Проходит время а мы с тобой
Опять во сне я вижу образ твой
Ты для меня единственная
В этом мире любовь моя
Я жду твоего дзвонка
И просто уже теперь навсегда
Ты для меня единственная
Я для тебя восстану из мертвых вновь
Я вспомню все – вспомню твою любовь
Твою улыбку и глаза твои
Всегда передо мной твой образ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340404
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2012
И снова я вспоминаю тебя
Тот миг твои глаза
Твой голос слышу опять я
Ты в моем сердце навсегда
Приходит ночь но не уснуть
Я вспоминаю образ твой
Тебя мне никогда и не понять
Я иногда себе чужой
Я знаю в многом я не понял
Ведь ты любила , а я ?
Я в многом тебя просто злил
Но понимал что без тебя
Мне жизни нету и не
Будет больше в этом мире
И не смогу я то забыть
Хочу одну тебя любить
Я знаю нет прощения мне
Ведь я не оценил твои слова
Я без конца благодарен тебе
За все, за жизнь что ты дала
Ведь для тебя мне захотелось
Жить дальше на этой земле
И сердце вновь в груди забилось
Когда я шел на встречу к тебе
Ты ангел мой небесный
Божественна и не земная
Прекрасная Психея – сон
Я словно вижу – единственная
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340236
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2012
Я подзвоню – ты не ответиш
Я на пишу – ты не заметиш
И что бы я не сказал
Все что бы не сделал
Тебе оно не понравится
И так всегда – я знаю что не прав
И вновь в ответ я услышу не понял
И каждый раз хочу я все забыть
Начать с нуля – хочу тебя любить
Я знаю это не возможно
Я знаю что очень сложно
Тебя любить но все равно
Я буду … всегда с тобой
Я подойду – ты не увидиш
Я прошепчу – ты не услышыш
Ты скажеш что не узнал
Спросиш куда пропал
Но я всегда только с тобой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340235
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2012
Розпочинаючи тему про любов ,треба згадати стару (до певної міри добру) приказку –“Любов’ю вогонь не розпалиш “ Це говорили наші прародичі ще в стародавні часи, котрі напевне зналися в тому, так званому почутті . Більше того, вони всіляко підкреслювали що любов лише руйнує хороші наміри і навідь стає тим поштовхом до різних воєн. Пригаймо хоча б Троянську війну через нібито любов Паріса до Елени. Деколи старі люди жартома кажуть: “любов прихоть і відходить а їсти хочеться завжди” Звичайно, мова йде не про саму їжу але про багато різних речей матеріального характеру. Такими висловлюваннями люди натякали що вона ,на відміну від самообманства романтиків що любов є вічна і не знищима, зовсім не така аж вічна. Любов є настільки матеріальним почуттям поряд з почуттям холоду,голоду, гніву та ін.. Вона не має нічого спільногоз моральними почуттями(котрих доречні не існує) Якщо характеризувати любов то вона супроводжується кількома(або багатьма) критеріями, а саме:
-Станом ейфорії ;
-Піднесення настрою;
-Різка зміна тонів;
-Повне ігнорування навколишнього середовища.
у повному значенні того слова. Однак часткове потьмарення розуму тут присутнє.(це пояснює вчинки які роблять люди ) В такому стані людина не може об’єктивно думати. Це призводить до того,що індивідум стає повністю суб’єктивним у своїм мисленні та висловлюваннях.
В стані закоханості людина не може тверезо мислити і висловлюватись а отже і не може бути дієздатною. Почуття котре заволодіває нею робить людину не свобідною у своєму виборі. Така людина вже не може користуватися своїм розумом у повному обсязі. До певної міри це нагадує стан якоїсь душевної хвороби. Хоча не можна так сказати. Звичайно що об’єктивність у такої людини є відсутня.
Будь-яка форма любові є лише відчуттями котрі руйнують незалежність людини від об’єкта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340000
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.05.2012
Минає час – пройшло як не було
Моє дитинство і уже настало
Нове життя що сповнене пасток
І материнська ласка що оберігала
Пройшло уже давно як не було
Роки дитячі так все проминуло
Життя що кличе вдаль мене
І мати що лишилась в Україні
А десь далеко кожної весни
Чекає мене мати у господі
І виглядає вона сина з чужини
Й молиться за нього до ікони святої
А десь далеко летять мої сни
Я бачу рідну хату але знов
А десь далеко кожної весни
Я згадую про материнську ласку і любов
Пройшли роки і повернувся знов
Я сотні тисяч кілометрів пролетів
Та знову й знов я повертавсь туди
В думках де мати чекає мене
Час промине і зміниться усе
А губи шепочуть одне – матусю
Те слово святее і не порочне
Те слово величне й найперше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2012
Ночь и вновь мы с тобой
Вместе идем по улицам
Этот ночной город твой
Он дарит мечту нам
Снова с тобою в месте
И не говори ни о чем
Я подарю тебе свой поцелуй
Тот жаркий поцелуй лета
Я подарю тебе свою любовь
Солнца закат и лучи света
Я подарю тебе свою любовь
Эти слова и шум моря
И до утра только с тобой
Я жду тебя только одну
Я подарю тебе свою любовь
И сердца стук, белые розы
Сердце мое навек с тобой
Приду к тебе я сквозь грозы
Я подарю тебе свои мечты
Закаты и рассветы – эти сны
Я подарю свою любовь и ты
Унеш в моих об’ятиях
Ночь и только мы с тобой
В эту ночь и на всегда
Я когда-то тебе чужой
Сейчас не изменить никогда
Не говори мне ни о чем
Ведь слова лишни иногда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339779
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2012
Снова я жду тебя – на улице май
Снова я как пацан – сам не свой
Я скажу тебе – что люблю
Хочу просто увидеть улыбку твою
Нас не догнать – нас не понять
Ночь.. до утра – лето …жара
Будем гулять – будем шалить
Просто любовь – просто игра
Только я и ты лето на дворе
Только я и ты и наши мечты
Только мы с тобой – когда-то чужой
Только мы с тобой и образ твой
Только я и ты это просто сон
Только я и ты и все уже позади
Только я и ты вместе до утра
Только сердце говорит на всегда
И снова я вижу тебя в этот вечер
Ты скажеш я твоя – за окном ветер
Я обниму тебя и прикоснусь
Губами твоих губ и проснусь
Нас не унять – нас не узнать
Солнца закат – ночь до утра
Будем любить – будем шалить
Наша любовь – твоя игра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339778
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2012
Плещет а дали волна
Стонет в дали причал
Я с тобой – ты не одна
Вспоминает он нашу любовь
Тихо шепчет тебе луна
Про мою любовь
Что ты для меня одна
Что ты ангел мой
На берегу реки на берегу моря
На берегу любви мы будем я и ты
На берегу мечты на берегах этих снов
На берегу твоей мечты спит наша с тобой любовь
Снова я вернусь туда
На берег моря и вновь
Я буду вспоминать всегда
Нашу с тобой любовь
И время и города нас
Розлучают с тобой
Но я раз и на всегда
Запомнил образ твой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339620
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2012
Я не скажу тебе больше тихо прощай
И не приду я больше в снах
Я не скажу прости – больше не твой
Й не вспоминай меня в своих мечтах
Может это была просто игра
А может нет – но уже все равно
Любовь закончилась и до утра
Осталось воспоминания одно
Эту последнюю любовь
Эту последнюю мечту
Эту последнюю сердца боль
Я на всегда в себе уб’ю
Эти последние мечты
Эти последние слова
Эту последнюю встречу – ты
Больше не будет никогда
В сердце последняя искра любви
Но мы уже сказали все
Я вспомню еще не раз об’ятия твои
И дом напомнит о тебе
И все прошло и хоть печально
Но нет смысла больше жалеть
И плакать тоже бесполезно
А может мне просто по шалеть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339618
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2012
Глава 1
Історія нам подає багато прикладів: великих полководців, що вигравали численні битви;державних діячів,що ставали до влади в найскрутніший час для свого народу;геніїв мистецтва що залишили нам величезну культурну спадщину. Але вона подає нам також і ту на перший погляд не значну річ котра впливала на них всіх – це їхні відносини до релігії. Звичайно можна сказати – ну яке відношення має якась релігія до певної історичної особи. Зовсім ніякого. Однак це далеко не так. Релігія це один із факторів що впливає на розвиток людини.
Це бачили ще в стародавні часи перші жреці. За допомогою певних сприятливих умов вони нав’язували людині думку про якесь божество що живе десь далеко але може допомогти у її справах, божество як істоту набагато сильнішу від самої людин і котра володіє світом та всіма природними явищами.
Пізніше щоб задобрити це видумане божество людям внушали іншу думку – думку що «воно» потребує жертви - певних дій від людини чи навіть людської смерті. І людина радо не радо але була змушена погодитись на все лише щоби сили природи були до не прихильні.
Так почали поширюватися різні так звані культи. Потім все це почало переростати в більш складніші відносини між людиною і божеством або радше жрецем.
Ми знаємо що перші люди хоронили своїх померлих(навіть неадентальці). В людей починає складатися уявлення про так зване потойбіччя. Наші предки твердо вірили що після смерті їх буде чекати життя у іншому світі – світі богів. І взалежності від того як ти прожив своє життя тут – таку ти отримаєш нагороду на тому, іншому світі.
Окремі з перших людей, ті котрі більше почали досліджувати навколишній світ і отримували певні уявлення про нього, швидко доходили до розуміння що ніякого божества нема. Всіх вигаданих богів вони не шанували і не збиралися їм поклонятися. Однак була і сіра маса котра йшла за тим що скажуть інші. Власне з них і формуються перші послідовники і вперті захисники релігій. Для них поняття божества асоціюється із самою сутністю людини або і її потребою в спілкуванні.
Люди котрі намагалися нав’язати свою думку іншим говорили проте, що якесь певне божество дозволяє їм і тільки їм говорити із собою (дало певні знання чи наділило силою ) і цим самим дає можливість іншим прийняти його через посередництво даних осіб. Цей не хитрий план досить гарно спрацьовував і люди почали тягтися до так званих жреців цілими товпами. Звичайно що кожен хотів забезпечити собі вдале полювання,добру долю чи скажемо ще чогось іншого. Так і починали створюватися свого роду різні вірування, починали появлятися релігійні структури, зі спільними,об’єднуючими центральними фігурами божеств.
Стародавні Єгиптяни будували свою релігію на вірі в загробне життя. Ну скажемо так нічого поганого – але ця віра створювала цілі системи котрі експлуатували маси людей для будівництва пірамід. Тим самим стає зрозумілим той факт чому в усі подальші часи всі володарі будуть опиратися саме на релігію а не скажімо економіку чи військову силу. Тому що саме релігія робить людину настільки не вільною що та навіть не може до кінця цього усвідомити. Однак вернімось до єгиптян. Їхні усипальниці були схожі швидше на спочивальні кімнати а ніж на останнє спочинкові місце,місце поховання.
Іншим прикладом були стародавні греки. Вони розширили настільки свої уявлення про божества що дійшли можна сказати до певного абсурду. Для них люди і боги ставали подібними. Окремі герої, царі, правителі, воїни отримували від богів певну частину їхньої сили що піднімало їх на одне місце із богами. Тоді постає питання – а де ж тоді вони, ті герої(геркулес, тесей, ахілл) і чому вони не є живими зараз? Чи може вони сидять десь на олімпі? Або може втекли ще далі від ока людини? – та зовсім ні! Їх не має і не могло бути.
Як історичні особи вони жили в певний час, свою епоху. Однак треба сказати що це по – перше було давно а по – друге те що вони не мали ніякої над людської сили. Їх сила поляга в їхній сміливості, певному кращому орієнтуванні на окремих речах але це не несло нічого божественного. Тобто людина мала якісь певні здібності у військовому мистецтві, добре розбиралась у політиці свого періоду – однак не треба робити з неї надприродну істоту. В таком разі в наш час треба кожного другого проголошувати божеством. Смішно правда!
Однак повернемось до стародавніх народів і їхніх вірувань. Всі народи на початковому етапі свого релігійного сприйняття віри не лише в існування якихось так божеств але й у те що є ще й потойбічний світ. І цей світ є чимось скривленим від нашого світу. Головно ці думки були у класичних народів – фінікійців, єгиптян, греків і пізніше римлян. Думка про те що у майбутньому людина буде жити краще ростила в людині віру в божества(особливо ті котрі відповідальні за потойбіччя – аїд, осіріс)
Віра в те, що божество може допомогти людині або зашкодити породжувала цілу і дуже складну систему обрядів, складних ритуалів, дій що мали на меті задобрити божество. Звичайно що логіки в тому ніякої не було. Ну яке відношення має скажемо дощ до того що людина буде щось там собі шептати. Звичайно що ніякого. Випадання дощу це радше природна потреба вологості і залежність від кліматичного поясу ,наявності річок чи озер в місцевості. Однак первісна людина цього ніяк не могла пояснити чи зрозуміти і тому пояснювала це у свій примітивний спосіб. Звичайно що разом із її поясненням вирстало і число божків у яких вона свято вірила як і також в те, що її життя залежить від їхньої волі чи настрою.
В цей же час починають формуватися спеціальні групи людей що стають відповідальними за правильне принесення жертви, дотримання ритуалів тощо. Вони стають ніби посередниками між людиною і певним божеством. Так з окремих дій народжується ціла система культів, вірувань, обрядів.
Окремішні невинні вірування починають перестати у складну форму релігійних відносин. Людина прагне задобрити божество підлаштувати природу до своїх потреб, робить крок що його називаємо – стрибком еволюції. Вона досить швидко змінює свою думку. Якщо її далекі родичі австралопітеки чи неадентальці боялися грому, блискавки чи інших природних явищ що були їм не зрозумілими – то тепер homo sapiens сприймає це як вияв могутності богів, котрим вона поклонятиметься, котрих можна задобрити ,прикликати на допомогу в потрібний час і котрі її оберігатимуть. Таким чином починається складний процес відносин між людиною і природою або радше між людиною і божеством. Це породжує в людях з однієї сторони страх а з іншої впевненість. Якщо мисливець виконає який певний ритуал чи обряд то божество допоможе йому на полюванні чи в поході. З початку жертви приносили в капищах таких собі природних храмах інакше кажучи у будь – якому місці. Згадаймо хоча б Авраама і його принесення жертви на горі. Маємо капища котрі викопують зараз на території України. Тобто не було якогось конкретного місця поклоніння. Чому? Тому, що первісна людина вела кочовий спосіб життя і не мала постійного місця перебування. Ми маємо багато знайдених місць – стоянок первісних людей. Ці тимчасові житла служили лише для сховку від дощу, холоду і голоду на короткий період часу.
Пройшли сотні тисяч років перш ніж наші предки почали осідати і будувати житла. (одним із перших поселень на території України було поселення біля селища Трипілля приблизно 10 тис. років тому).
Як бачимо людина долала доволі складний процес процес еволюції: від мавпоподібних істот до сучасної людини. Разом із тим змінювалось і її уявлення про навколишній світ.
Разом із культурою, родинними відносинами приходь і релігія. Уже перші уявлення пор богів (фетишизм, тотемізм) а приходить більш зближене уявлення про божество як про особу.
Починаються побудови храмів а також в цей час починає встановлюватись каста жерців,людей що дивилися за храмом, виконували певні ритуали, «спілкуватися із богами»
Ще до нині на далекому півночі шамани використовують галюциногенні корінці або гриби після прийняття котрих людина впадає в транс. Звичайно що можна взяти із обкуреного планом чи іншим наркотиком?- та власне нічого! Вони можуть нести різні нісенітниці лише але не можуть об’єктивно думати (в мене є дуже великий сумнів чи вони взагалі можуть після прийняття таких речовин щось думати)
Одурманюючи мозок людини наркотик діє і на її підсвідомість. Так починають зявлятися перед людиною, в такому стані, різні істоти, духи, боги тощо.
А все це є лише плодом галюциногенних препаратів які використовує шаман.
Якщо на самому початку «віра» дозволяла кожному звертатись до божества то вже із настанням доби осілості починає себе проявляти інша тенденція. Починають находитись люди котрі є схильними до різного роду психічних відхилень(ось чому багато з того що говорили жреці було зовсім не зрозуміле для людей). Інакше кажучи – багато серед служителів культів страждали різними психічними захворюваннями(манії, шизофренія…).
Однак людина у розвитку релігії пішла трохи далі. Кожна людина хоче знати своє майбутнє. Це питання непокоїло її настільки, що вона була ладна за будь – яку ціну дізнатись що буде далі(згадаймо хоча б біблійну історію про царя Савла що визвав дух Самуїла). Так зявляються ще одні провідники релігійності – передвісники або пророки.ці люди за часту говорили події що мали би статися.
Ми ще до не давна стикалися із людьми що говорили мовляв «за гріхи воно так сталося» . цих людей свого часу вважали як святих і завжди до них зверталися за порадами у вирішенні важливих справ. Згадаймо історію Русі – князь Олександр перед битвою на Куликовому полі приїздив до до такого святця – Сергія Радонежського, щоби той благословив його на війну.
Проте разом із зміною способу життя приходить і зміна погляду на релігію. Окремі правителі починають усвідомлювати що за допомогою релігії можна утримувати у покорі цілий народ. Проходив довгий період і люди починали вшановувати свого вождя як воплочене божество. На самому початку, згідно історії це постало в Єгипті а потім поширилось і серед інших правителів стародавнього світу.
Тепер правитель ставав центром, об’єднувачем людей тим – хто виношував в своїй особі щось що було священе(в біблії є згадка: що коли до молодого Давида прийшло два генерали колишнього Саулового війська і сказали що вони знищили останнього із претендентів на трон – Давид наказав їх вбити бо вони мовляв пролили священну кров)
Бути помазаним на царя означало те саме що бути сином бога, тобто тим кого боялися, кого шанували і чия влада і слова були законом для всіх. Так починалася формуватись інституція царської влади. Багато царів, князів і навіть вельмож вигадували своє коріння десь від якогось бога чи богині. Наприклад Юлій Цезар вважав що йог рід походить від Афродити (Венери) – богині кохання.
Проте говорячи про стародавні релігії треба сказати що вони поділялися на два види: політеїстичні і монотеїстичні. Себто ті що поклонялися багатьом божествам(греки, фінікійці) і ті, котрі визнавали лише одне божество як найвищу і наймогутнішу силу що здатна творити(юдеї). Власне найяскравішим представником монотеїзму був Ізраїльський народ що проживав на території сучасної Палестини. Саме про нього піде подальша мова.
Глава 2
Виникнення Ізраїльського народу як і будь – якого іншого народу було досить простим в той час. Приблизно 2000 тисячі років тому один із князьків месопотамії вирішив покинути свою територію і шукати кращої долі( так принаймі говориться в біблійних текстах). Після довгих блукань він дійшов Ханаанської землі і там осів. Ця, добре відома навіть малим дітям, легенда насправді показує як встановлювався новий народ.
Якщо уважно розглянути історію Юдейського народу – то не знайдемо нічого нового чого б ми не могли не побачити у формуванні інших народів того часу. Однак окрім загальних рис: згуртування навколо сильного вождя, одна спільна ідея, пошук кращих земель є ще одна – річ. На перший погляд може і не надто замітна проте відіграла значну роль. Треба визнати що власне за допомогою цієї речі з невеликого племені на чолі з Авраамом перетворився могутній народ. Це не що інше як релігія – віра в одного бога. Їхній монотеїзм базувався на вшановуванні лише одного божества Ел (Елогім) котре представлялося як єдиний і справжній бог що панує над цілим світом і тримає у своїй владі все живе. Це заставляло їх ставитися з презирством до всіх інших релігійних ввірувань і тих народів що вшановували багатьох богів.
Юдейський бог виступає як всесильний творець – пантократор. Саме він із власної волі вибрав собі цей народ і захотів йому допомагати але при умові що той буде вшановувати його як свого єдиного бога.
Звичайно важко зараз уявити собі яке було те перше уявлення про бога серед юдеїв. В самій біблії ми маємо мало описів того уявлення. Зрештою й сама біблія не є до кінця об’єктивною книгою а радше лише історією «вибраного народу». Отже вона представляє одну із багатьох версій «походження всього» і людей загалом. Звичайно вона подає нам певні факти , події ,окремих людей. Одначе не можна спиратися лише на них. Власне біблія лише подає можливість прослідкувати як в простому первісному племені зароджується щось , що буде пізніше критерієм розвитку суспільства, його прогресу і розвитку.
Читаючи цю книгу у нас виникають питання6як Авраам будучи одним із вождів арамейських племен міг знати про одного бога коли всі поклонялися багатьом? яким було це обявлення і чи було взагалі? Адже навіть будучи вже далеко пізніше сформованим народом і «сини Ізраїля» не залишали поклоніння своїм богам. Цей факт може вказувати радше нате що віра в одного бога(монотеїзм) була сформована штучно і накинута з гори. Інакше кажучи виходить що сам Авраам видумав її для того щоб обєднати як найбільше людей біля себе. Для чого йому це було потрібно? – все досить просто. В той час можна сказати що від кількості «голів» у клані залежало чи зможе він в потрібний момент протистояти в якийсь сутичці із сусідній племенем. В той час війни в головному велися між племенами за кращий грунт і воду а це означало – вижити або померти.
Існує також і інша версія, котра на мою думку зацікавила б радше тих хто вивчає різні надприродні прояви або як ми ще любимо повторювати так зване НЛО. Ским говорив Авррам? Сам із собою?- тоді він був просто шизофреником. Не дуже схоже щоб психічно хворий зміг обєднати довкола себе народ! Може з богом ? тоді хто був цей «бог»?
Можна сказати що це був хтось - хто був набагато сильнішим і розумнішим за тогочасних людей. Ми маємо певні таки відомості в Єгипті. На малюнках в гробницях фараонів є багато зображень що нагадують щось на шкалт космічного літака. В латинській Америці теж знаходять велику кількість малюнків не земного походження. З гадки НЛО в Китаю, Індії,Японії та по багатьох інших країнах. Якщо прибульці вторбувалися в ці культури то чому б їм було не взяти в обробку і арамейське плем’я? ким були ті три мужі що гостювали в Авраама? Хто знищив Содому, Гомору та інші міста? Вияв божої сили чи може прояви сторження інших, позаземних цивілізацій? Ці питання заводили багатьох в глухий кут.багато хто робив якісь висновки що призводили до переслідування «вибраного» народу. Однак треба що стає зрозумілим той факт що людина переходить від простого розуміння релігії і віри в цілому до більш складних форм.
Не треба однак забувати і того, що люди в 4-5 тисяч років назад сприймали за правдиве будь – яке твердження відносно тих речей що були поза їхнім розумінням. Власне на цьому грунті і виростали різні релігії і культи. Згадаймо принаймні хоча б середньовіччя – коли люди були без грамотні і церква могла маніпулювати ними в свою користь. І лише з початком зацікавлення наукою почався справжній прогрес людства. Щось подібне було і в той час. Людина античних часів була готова вірити в будь – що, що становило дя неї непізнаність.
Серед багатьох стародавніх лідерів зокрема і серед біблійних. Зокрема розглядаючи особу Мойсея. Єгипецький принц котрий очолив «вихід» семітських та залишків гіксконських племен з Єгипецької держави. Він будучи принцом звичайно мав виховання(як на той час) що дозволило йому використовувати це в подальшому, особливому під час бродіння пустелею. Хід по пустині можна розцінювати не лише як « кару Господню» але як справжній і добре продуманий до всіх деталей військовий маневр. Саме так маневром і то не аби яким. Я не побоюсь цього слова тому, що роздумуючи над тим вчинком можна побачити справжню причину сорокарічного блукання ізраїльтян пустинею. За сорок років Мойсей створив із колишніх рабів хоробрих воїнів. Однак залишається питання чому в пустиню?
Найперше це треба згадати те – що він сам свого часу втікав у пустиню від переслідувань свого «дідуся» - фараона. Перебуваючи на вигнанні він зблизився із місцевими племенами. Мойсей навіть одружився із дочкою місцевого князька. Це в подальшому дало йому змогу краще пізнати природу пустелі – всі її так звані плюси і мінуси. Проживши певний час в пустелі і добре вивчивши життя і місцеві звичаї він повернувся до Єгипту. Тут Мойсей зближається із керівниками семітських племен що жили на той час в неволі. Це приблизний час правління фараона Рамзеса ІІ – наймогутнішого серед владик долини Нілу. Це був час розквіту Єгипецького царства. І як не дивно в цей час починається «вихід». Мойсей зразу ж стає на чолі цього «руху за визволення». Він об’єднує навколо себе всі дрібні угрупування у єдиний народ. Утворюється сила – що можливо й могла б військово протистояти Єгипетському війську.
Він нещадно використовує різні природні катаклізми виголошуючи що то є – кара божа. Власно цим він і починає впроваджувати новий культ, нового бога, нову релігію. Народ йому повірив як «божому посланцеві», бачачи в ньому не лише політичного лідера але радше посланця богів. Все це створює серед народу образ Мойсея як що говорив із живим божеством і має якісь магічні здібності.
Глава 3
В той же самий час на берегах Середземного моря утворюються багато різних царств, князівств, держав. Найбільш відомою була нам доля грецьких царств, де на зміну ахейцям приходять напівдикі дорійці. Це створювало нову але не лише релігію але й культуру, пізніше буде називатися античною культурою. Одним із головних чинників які вливали на цю культуру теж була релігія. Греки а пізніше і римляни вірили у багатьох богів(на відміну від Ізраїльського народу). В подальшому це позначиться і на політиці. Особливо варто звернути увагу що майже кожне місто мало свого бога – покровителя.(що є в дещо зміненому вигляді і у християнстві в культі святих). Дещо пізніше складеться пантеон – себто певна кількість богів котрих вшановували в усіх місцевостях. Це зумовлювало таку собі певну хоча єдності між грецькими державами ніколи не було. Треба згадати також і те що в час коли проводились Олімпійські ігри присвячені в честь верховного бога Зевса – то всі військові дії припинялися.
Всі на перший погляд прості релігійні вірування людини творили культуру світового масштабу.
В добу римського панування релігія стояла на службу державі. Імператор Октавіан встановив закон за яким всі народи, що були підкореними можуть визнавати своїх богів при умові що вони вшановуватимуть імператора як бога і приноситимуть йому жертви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339367
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.05.2012
Не вспоминай меня после заката
Когда станет ночь на дворе
И на улице слышно как ребята
Идут и дети играю во дворе
Не вспоминай меня холодным летом
Когда дожди идут и тусклые цвета
Не вспоминай меня и больше не о чем
Не возвращай маня с другого мира
Не вспоминай меня и снежной вюгой
Когда царит зима и новый год
Я уходу уже далеко – в мир иной
И знаю ждеш ты – но он не придет
Не вспоминай меня ты в своем сердце
Не думай что еще вернусь к тебе
Я знал что мы не будем больше
Я не вернусь – не думай обо мне
Не вспоминай меня и ранним утром
Когда – то упаду росой я на ладони твои
Прошу не вспоминай – я итак с трудом
Сдерживаюсь там когда вспоминаю образ твой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339173
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2012
Да, может в последний раз
Этот букет белых роз
Но все же не жалея о том
Все пройденное с тобой ни о чем
И не сказать больше
А все что будет дальше
И пусть это в последний раз
Я не жалею ни о чем
Он снова одинок – и снова в никуда
Он снова слышит стон своего сердца
Он снова улыбнется но это все равно
Душа болит и б'этся сердце – все прошло
Он понимает чего хочет
И сколько стоит его жизнь
По ней он идет – не плачет
Бросая по сторонам тень
Сменится время и друзья
Сменится все и только я
Останусь на всегда один
И слышно будет души стон
Он не останется никогда
И только память навсегда
Оставит после себя след
Он в памяти людей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339171
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.05.2012
Когда ты вновь услышыш эти звуки
И вспомниш миг кода с тобой
Когда тебя касались мои руки
Ты вспомниш – а в душе крик немой
Я знаю вспомниш что мы говорили
И как тебя я проводил домой
Ты вспомниш то – какими били
Те ночи ,без сна – под луной
Когда – то вспомниш как любили
Друг друга мы с тобой
И время когда вместе били
Теперь за каменой стеной
Ты вспомний все и каждый звук
Той нежной утреней росы
Сердце забэтся среди тисяч мук
Я знаю вспомниш меня ты
Но я того уже не буду видеть
Твою улыбку и твои глаза
В гробу холодном не услышать
Твой голос больше никогда
А ты живи долго и щастливо
И только в памяти твоей
Я буду возвращатся снова
Как в те дни когда били с тобой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338903
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2012
Сладось греха как страсный сон
Пускает в душу он печаль
И слышно только сердца стом
Не бойся… сделай… и не жаль
Сладость греха как она манит
Зовет он страстным голосом
Пенит он сердце й душу дурманит
Пенит сердце сладким вином
А по утру когда уже проходит
И остается только жаль
Бедна душа покоя не находит
На сердце боль й печаль
Только один вопрос – зачем?
Ну почему я это сделал
Тогда ведь я не думал ни о чем
Не каялся и не жалел
Душа болит и тихо плачет
В углу ангел – хранитель мой
Все уже окончено значит
Но я прошу тебя постой
Сладость греха которая манила
Сладко шептала и вела
Которая голову мою скружила
Которая с ума свела
И больше нет мне в этом мире
Прощения – только одно
И даже смерть в сырой могиле
Мне не поможет – суждено
И боль и страх и ненависть я ощущаю
Когда припомню вечер тот
Зачем тогда поддался – я не понимаю
Теперь же он меня ведет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338902
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.05.2012
Я за тобой взлетаю в небо
Стоит это только сказать
Образ твой мне вспомнить
Я понимаю – опять
Что без тебя мне
Не жить
Стоит только спросить
И это только признать
Что без тебя я жить
Не могу больше
Ждать
Я с хочу с ума от любви твоей
Я прошу тебя – постой
Я ищу образ твой среди людей
Но никогда – крик немой
С тобой в небо взлетаю
В обятьях твой таю
И больше не замечаю
В этом мире вещей!
С тобой я улетаю
И не замечаю
Я просто теряюсь
В этом мире любви
Стоит только начать
И не опоздать – взлететь
Стоит мне увидеть
Тебя и больше
Не могу дышать
Стоит только узнать
Стоит только забыть
Этот мир и понять
Что без тебя уже
Не могу жить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338727
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2012
Я разорву нить моей любви
Такую нежною – но теряю вновь
Я скажу тебе только – прости
Это била наша любовь
Я разорву любовь на куски
И больше может никогда
Я разоб*ю сердце в дребезги
Наверное в душе моей зима
А завтра будет осень – а в душе моей зима
А завтра будет осень – и ты уже одна
А завтра будет осень – а новые мечты
А завтра будет осень – и только ты
А завтра будет осень – я умираю на всегда
А завтра будет осень – и больше никогда
Я разоб»ю часть своей души
А в сердце будет слышно боль
Я утрачу все вои мечты
Но сохраню любовь
Я упаду с неба в самый ад
Останусь я у твоих ног
Я давно умереть бы рад
Но образ твой забыть не смог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338726
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2012
Опять мне снился сон
Я вижу вновь тебя
Ко мне приходиш вновь
Мы вместе – ты и я
Я знаю что нельзя
Забыть мне тебя
Я знаю – ты моя
Мечта – любовь моя
Ты – моя любовь
Ты – судьба моя
Вспоминаю вновь
Я твои глаза
Ты – моя любовь
Ты – мой ангел
Я дышу тобой
Я пленен тобой
Я вижу образ твой
И вспоминаю вновь
Я только для тебя
Живу – твоя любовь
Только тебя любить
Мне без тебя не жить
Я знаю – ты моя
Мечта- любовь моя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338535
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2012
Больше не встречу я тебя
Даже не знаю я твое имя
И только память о тебе
Остается в моей душе
Уносит поезд вновь меня
И не увижу больше я тебя
Не знает ночь как тежало
Все понял я – но все прошло
Просто обернись и в ответ
Я скажу тебе – привет
А ты улыбнись уходя
Незнакомка
Просто извини больше нет
Просто останся –уже рассвет
Придет и ты уедеш вновь
Незнакомка
Только постой только на миг
Мы не знакомы эдинствена ночь
Только постой только одна
Эта ночь она мне нужна
Уходит ночь и без сна
Последний раз – ты мен нужна
Ну и зачем нам эта печаль
Прошу тебя – постой
Больше не будет никогда
Время уносит как вода
Уносит ночь тебя эта ночь
И я свои сомнения прочь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338305
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2012
Она девушка моей мечты
Она одна единственная
Девочка мечты – она
Живет в моем городе
Я вновь жду встречи
Этой встречи с ней
Я хочу увидеть ее
Карие глаза
Принцесса моей любви – леди моя
Принцесса моей любви – только ты и я
Принцесса моей любви - только одна
Принцесса моей любви – любовь моя
Принцесса моей любви – я люблю тебя
Моя единственная
Принцесса моей любви – ты для меня
Ангел с небес
Принцесса моей любви – за твою
Любовь
Принцесса моей любви – снишся
Мне вновь
Я жду с ней встречи
В парке вечером вновь
Я хочу ее увидеть
Это моя любовь
Я вижу ее – это она
Уже идет - это она
Мы будем гулять
В месте до утра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338302
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2012
Последняя фраза – просто так
Все улетает в даль
Последние слова модный лак
Ветер уносит печаль
Стоит захотеть – не знаю зачем
Больше не думаю ни очем
Последняя мечта ушла в никуда первая
Любовь ушла навсегда
И стоит только захотеть
Можеш поднятса в небо, взлететь
Забить все кругом и новый мир
Новые друзья новые ошущения
Это твой мир
И стоит только захотеть
Ты можеш просто мечтать
Сделать рывок – это шанс
Это твой мир
Не надо ничего не говори
Ведь я тебя итак пойму
Ты только прошу подожди
Я так тебя люблю
Последние фразы – и больше нет
Все что было – прошло
Последний вопрос – один ответ
Мою мечту унесло
И уходить зачем, куда
Время уйдет в никуда
Я не вернусь но образ твой
Но я прошу тебя – постой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338035
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2012
Я опять не сплю снова образ твой
Вспоминаю я –значит это любовь
Встреча вновь с тобой
И боюсь сказать но
Пленит меня взгляд твой
И не знаю я только до утра
Никак не заснуть мне..без тебя
Я живу тобой я дышу тобой
Я ищу твой взгляд я приду вновь
Ты моя моя мечта ты моя любовь
В месте навсегда мы с тобой – любовь
Тебя увидел я тебя увидел
Не понимаю что со мной
Тебя увидел я тебя увидел
Ты ангел !небесный ангел мой
Тебя увидел я тебя увидел
Ты – призрачная мечта
Тебя увидел я тебя увидел
И влюбился на всегда
Опять тебя жду слышу голос твой
И схожу с ума я ели живой
Встретится с тобой
Я мечтаю вновь
И понимаю – я твой
Ты плениш меня я дышу тобой
Дляменим огнем я горю – тобой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337841
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2012
Говорячи про правду ми часто суперечливо говоримо не про сам факт правди як такої але про певний її момент. Власне сама по собі правда є нічим іншим як лише тією ж самою брехнею котра з позиції суб’єкта подається як правдоподібний факт.
Як такої правди не існує але є лише така собі ілюзія правди котра замінює людині певні поняття. Для кожного правдою є бачення тієї чи іншої проблеми з кута свого погляду,своєї сторони. Саме тому правда не може існувати як загальна і об’єктивна. Оскільки правда є лише особистою думкою – то вона не може впливати на вирішення певних якихось завдань оскільки тут потребується широкого поняття а просто власних поглядів. Правда є правдою лише тоді коли вона є доведена фактами істинність яких є погоджена всіма(їх не можна заперечити). Правдивим можна вважати те що відбулося в реальності і має місце в часі просторі. Людина не може сказати правди оскільки у своїй природі схильна до різного роду махінацій. Від самого початку від поділу на касти людина в пошуку правди. Правда стала для багатьох символом їхнього життя але ніколи не стала тим поняттям однаковим для всіх. Ми ніколи не можемо знати всієї правди бо багатьом це є і буде не вигідно. Нам подають ті поняття і формули котрі ми змушені приймати за правдиві які комусь є вигідним. Ми і надалі залишаємося під гнітом релігійно – фанатичного мракобісся.
Правда – це лише ілюзія тих, хто хоче підкреслити що його думки, вчинки,погляди є правильні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337811
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.05.2012
Дві тисячі років назад…Двір прокуратора юдейської провінції Понтія Пилата. Велика юрба юдеїв на чолі зі своїми князями та первосвящениками приводять судити злочинця якого звати Ісус родом із Назарета.
Серед юрби вирізняється єдина постать – так це він, чоловік середнього росту середньої статури з ясними великими очима та світлим волоссям. Тепер від його краси мало що залишилося. Весь обшарпаний , під очима синці видніються…за ним до двору входить народ. Цей народ що ще вчора кричав – осанна нехай живе Ізраїльський цар!Слава синові Давида! - скоро кричатиме – розіпни до Пилата. Цей же самий народ що ще до недавна визнавав його за авторитет , за великого проповідника і вчителя тепер прийшов щоби винести над ним свій остаточний суд – смерть! Той самий народ убачивши його чуда говорив що то пророк нині засудить його на розп’яття!
Гамір що зчинився був біля воріт поволі почав затихати,але не надовго. Раптом римські воїни зачиняють ворота починає зчинятися знову крик юрби, починаються сутички, переходять до зіткнень римських солдатів зі слугами первосвящеників.
В той же час Ісус стоїть ніби відгороджений від них. Ніби це його не стосується. Колишній проповідник зраджений своїми найблищими послідовниками котрі ще вчора були готові за нього померти а сьогодні сховалися серед юрби і дивляться що буде далі…
Ось кілька вояків підходять до нього і забирають та відводять на підвищення куди має зараз прийти прокуратор щоби вершити своє правосуддя.
На балконі видно як появляється постать. Це і є той самий правитель ненависний усім юдеям Пилат Понтійський. Про його жорстокість і немилосердність всі давно уже чули тому його страшенно ненавиділи.
З темноти виходить постать чоловіка років сорока. Трохи лисуватий,міцної тіло будови і низького зросту ,як на військового. На правій руці у нього великий перстень – це той самий перстень що його носив свого часу останній представник династії Хасмодеїв – Гіркан.
Кожен його крок розважний, чіткий. Типовий римський військовий: пихатий ,самовпевнений і боягузливий прокуратор що вийшов судити ще одного Юдейського месію котрий ходить і підбурює народ до повстання проти римської влади…
Наближається одне із найбільших Юдейських свят – Пасха. До Єрусалиму стікаються тисячі людей з усіх найблищих околиць. Пилат розуміє що справу цього Назорейського вчителя на довго затягувати не можна, інакше можуть бути досить погані наслідки. Він аж ніяк не хоче нікого зараз засуджувати. Сьогодні в нього дуже гарний настрій(В Пилата часто був мінливий настрій) і він не хоче ніяких смертних вироків підписувати. Але лише хоче перечекати поки закінчиться то юдейське свято і повернутися назад о свого палацу в Кесарії що над морем.
Однак стає зрозумілим що це не просто якийсь в’язень ,долю котрого він швидко вирішить і всі забудуть. Ні – це хтось досить відомий в їхньому народі. Пилат почав нервувати. Він вийшов на звичне судівне місце і сів у великому кріслі, на котрому свого часу засідали Юдейські вожді народу починаю від Юди Молота, потім представники Хасмодейської династії, пізніше Ірод Великий а тепер – він римський прокуратор Понтій Пилат.
До нього зараз же приступили старійшини на чолі з Анною та Каяфою. Ці два останні були зять із тестем і мали велику владу в народі.І хоча вони були лише священиками мали свій вплив у народі і могли утримувати суспільство у своїх руках.
Пилат спитав їх що вони прийшли до нього з цим чоловіком. Тоді вони почали викладати своє обвинувачення: …цей чоловік говорив що зруйнує храм цей і за три дні знову його відбудує!
- І що мені з ним робити?- питає тоді Пилат.
- Розіпни його!на смерть його!-почав кричати народ –не хай буде він розіп’ятий!Стратити його!
- Але що він такого зробив вам що я маю його так покарати? – продовжував правитель. Це здивувало його бо часто люди ставали на захист засудженого, прохали про помилування а тут…
- Тоді він наказав завести Ісуса до середини свого двору…
Закритий двір являв собою подвіря оточене з усіх сторін будинком. Сюди також виходили вікна з окремих кімнат,з низу кругом були зроблені арки а по самій середині стояв гарно зроблений фонтан і біля нього лавки.
Пилат провів Ісуса і сів на лавку біля самого фонтану. Він з цікавістю розглядав в’язня. Ще будучи в своєму палаці в Кесарії він багато чув про цього вчителя як по добру і розумну людину. Пилата дивувало те ,за що люди котрі ще зовсім не давно так ним захоплювалися враз усі відвернулися він нього. Ісус мовчав. Тоді прокуратор бажаючи почути щось почав:
- Ну то скажи мені чому тебе відрікся власний народ?
Ісус і далі мовчав.
- Ну що ж … мовчи і далі – промовив похмуро Пилат – але ти певно знаєш те,що я маю право тебе відпустити або покарати смертю!
- Твоя влада від того хто послав мене . Інакше не мав би ти ніякої влади якщо б не було це дано тобі з гори.
Ці слова дуже вразили Пилата. Він на якийсь час замислився. Про що він міг думати у той час ніхто не може сказати але було видно що він є чимось збентежений. Правитель встав, підійшов до фонтану сів на нього і довго дивився у воду, а тоді спитав:
- Скажи мені Галилеянине, що саме ти розповідаєш людям?
- Я є дорога правда і життя ,- мовив Ісус.
- Правда?,- здивовано спитав Пилат,- що таке правда Галилеяненине ?Хіба ж не твої одноплемінники видали тебе ?
Потім він встає і йде геть. Пилат виходить до народу. Н адворі знову гамір. Люди кричать. В середині юрби зчиняється заколот що переростає знову у бійку. Тільки побачивши його люди трохи заспокоїлися. Пилат знову сідає на своє звичне місце і каже:
- Я не бачу нікої провини в чоловікові цьому за яку його можна було б судити. Зрештою… оскільки він галилеянином тож ідіть до Ірода – Агриппи .Нехай він розбирається з цим. Що мені до того?!
Він наказує вигнати людей з подвіря разом із в’язнем . Юрба людей виходить із брами і направляється до палацу Ірода Великого, того самого Ірода що свого часу наказав убивати малих дітей. Тепер від колишньої величі і могутності батька залишилось лише саме імя. Сам Агриппа був хворобливим та ще й не сповна розуму, і тримався на троні лише завдяки тому що не втручався у політику. Єдиним його зайняттям були гулянки. Він влаштовував у своєму палаці справжні оргії. До Єрусалиму приїжджав лише інколи щоби показатися що він також як і всі правовірні юдеї шанує свята.
Це був чоловік тридцяти п’яти – сорока років,середній на зріст із запухлим від вічного п’янства лицем, малими очима і великим носом. Він також чув колись про сина теслі із Назарету хоча сам його ніколи не бачив. Агриппа саме в той час встав і поснідавши наказав привести Ісуса до себе. Він дуже хотів побачити яке – не будь чудо. Поглянувши скоса на в’язня він спитав:
- Це ти той що про нього говорять люди?
Але той не говорив ні слова.
- Що ж ,- продовжував говорити Агриппа ,- не хочеш – і не говори …але зроби мені… зроби мені якесь маленьке чудо… ну хоть якесь …зовсім маленьке!ну!
Але відповіді не було знову. Це вельми засмутило напів дурного етнарха.
- Що ж … ну якщо ти не хочеш зі мною говорити…заберіть його геть з відси … він якийсь дивний і взагалі скоро пасха я хочу бути чистим а ви… приперлися до мене і хочете щоб я засудив на смерть якогось чоловіка. Ідіть з ним до Пилата. Він правитель нехай розбирається сам!
- Але ж він наказав іти до тебе ,- промовив Каяфа головний серед них,- він мусить померти бо ж назвав себе сином Бога !
Коли Агриппа почув це то ще гірше почав нервувати. Він ходив по кімнаті, щось бурмотів сам до себе. Махав руками а тоді крикнув:
- А ви хочете вбити його моїми руками? Ні, робіть це самі. Ідіть … ідіть до Пилата до кого завгодно але забирайтеся звідси і не приходьте більше…геть!
- Що ж прийдеться таки вернуся нам до Пилата-, промовив Анна,- може щось по дорозі придумаємо. Самі ж бачите що від цього нема жодної користі….
В цей час уже ціле місто почало прокидатись від сну. Люди ходили по вулицях ,гомоніли . Однак було важко не помітити велику масу людей що просувалася , і привертала до себе увагу оточуючих.
По переду йшли первосвященики. Вони говори щось між собою. З усього було видно що розмова була надто напружена . До цієї юрби почали приєднуватись люди, так що скоро назбиралась велика маса. Між ними були такі котрі були відкрито настроєні проти особи Ісуса, і пропонували закидати його камінням (згідно зі звичаєм Мойсея) проте Каяфа був чомусь явно проти:
- Ні!Ми не можемо допустити ніяких самовільних дій,- сказав він,-чи ви не бачили які маси збирав він…подумайте що тоді про нас скажуть люди…це ж не якусь повію каменувати, котру ніхто потім не згадає… а ще якщо дізнаються галилеяни ,що тоді?
- Що ж тоді робити ,- спитали два інші що йшли поруч,- а якщо Пилат не захоче його вбити?Як же ж нам його позбутися?
- Треба за будь – яку ціну вмовити – нехай Пилат сам його засудить…Тоді ми будемо ні причому …тоді вийде що він порушив римський закон і поніс за це кару!
А тим часом Пилат сидів у себе в палаці – в твердині Антонія. Це було найбільш захищене місце в цілому Єрусалимі, і свого часу було створене ще Антіохом . Він насолоджувався тим ранішнім спокоєм що панував ранком у місті.
- Щось надто тихо в місті -,звернувся він до свого сотника,- може… народ цей трохи почав розуміти що таке цивілізованість, хоча дикуни вони залишаються дикунами…о боги,як же я хотів би перебути спокійно ці дні і спокійно повернутися назад до Кесарії…
- Так,мій пане! Але боюсь що ця тиша є надто підозрілою…Щоби це затишшя не стало первіщеням якоїсь бурі ,-відповів Корнелій ,- сам знаєш пане який це народ !
- Так …знаю ,знаю…я ще не встиг приїхати а вони вже ще трохи і вчинили б заколот.
Раптом до кімнати вбіг слуга. Його вираз обличчя не віщував нічого доброго:
- Мій пане Юдейські старшини знову перед брамою!Вони вимагають щоби ти вбив того чоловіка!
- Що ,вимагають?-,аж крикнув Пилат,- як ж е вони мене дістали. Нікчемний народ що нищить своїх проводирів…добре відіпри браму…
… Двір вмить наповнився людьми що кричали і тиснулися щоби бути по блище до переду. Крик , гамір , волання – і знову він. Так той самий обвинувачений. Виходячи до народу Пилат побачив його і остовпів:»добре я говорив собі що це не проста справа і так легко воно не скінчиться »- подумав про себе. Він став розгубленим бо знав що первосвященики прийшовши вдруге конче знайдуть щось щоби його засудити.»Але чому,- питав сам себе,- що ж він їм такого міг зробити ?От сидить один злочинець Бар Абба , як він сам себе називає,той справді заслуговує на смерть: підняв заколот, замах на мого центуріона …чому його вони не хочуть розіп’ясти , але цього що нічого не винен? Зрештою що мені до того?»
- Чого знову прийшли до мене?-, перше слово яке міг вимовити Пилат ,- я ж вам виразно сказав:»ідіть до Ірода» Чого ще від мене хочете?
- Він повинен померти ,- закричали священики,- він повинен померти !
- Що ж він зробив такого через що я міг би так скарати-,спитав првитель,- я покараю його батогами і відпущу.
- Ні ,він має померти !Розіпни його!
- Відведи в’язня до середини,-звернувся правитель до сотника.
У внутрішньому подвірї твердині знаходилася кімната для покарання , так звана преторія. Її назва походила ще й від того що у внутрішньому подвірї розміщувалися воїни – преторіанці. Пилат підійшов до в’язня. Він довго вдивлявся в Ісуса. Потім щось довго шепотівся із сотником , а тоді звертаючись до нього запитав:
- То ти справді Царем юдейським?
Ісус йому відповів:
- Це ти так від себе говориш чи тобі інші про мене так оповіли?
- То отже ти є цар?,- перепитав Пилат
- Ти кажеш що я цар,- відповів Ісус,-. Я прийшов у світ щоб свідчити про істину.
- І що ж таке ця істина?-,спитав Пилат і додав,- ось дивися – твій народ тебе відрікся і видав мені. Що ти їм такого зробив?
- Царство моє не є від цього світу. Якщо б воно було від цього світу слуги мої воювали б за мене і не віддали б мене в руки юдеям. А той хто видав мене тобі має більший злочин.
- Що ж !,- задумливо мовив правитель. Він зрозумів що розмова уже скінчена.
Так на його віку попадали різні випадки різні :«месії-повстанці, але коли справа приходила до смертної кари вони різко мінялися;просили ба навіть благали про помилування, плакали, говорили все що завгодно аби лише їх залишили живими – а цей! Ні ,він зовсім інакший,не схожий на жодного злочинця. Він свідомо розуміє що говорить а головне як він це робить – без найменшої злості чи ненависті, без погоди до тих хто його обвинувачує. Що ж це за такий чоловік дивний.»
Хоч як він хотів відпустити цього юдейського вчителя однак нічого не міг зробити – той сам ніби навмисне не йшов на будь – які діалоги з ним. Пилат розумів що в справі дедалі більше наростає конфлікт. Тому він наказав віддати Ісуса на катування. Цей процес проводився тут таки у преторії . воїни роздягли в’язня і прив’язавши до стовпа що стояв посередині почали бити різками та скорпіонами, котрі впинаючись в тіло людини виривали з неї м'ясо, живу плоть завдаючи в’язневі не людських болів. Батоги або скорпіони мали на кінчиках прив’язані до шнурків камінці або спеціальні кігті, що впиваючись в тіло виривали м'ясо зі шкірою. Тіло людини ставало неначе суцільна рана а колишня форма людини втрачалась на завжди. Ця форма катування застосовувалася до в’язнів котрі мали за собою великі злочини. Людина котра проходила ці форми знущання навідь якщо й залишалася в живих то залишалася назавжди калікою з фізичними і психічними травмами. Тіло Ісуса покрилося першими слідами від різок. Було видно як він щось шепоче – ні він не просив помилування і не кляв своїх катів, що ж шепотів цей юдейський равві… але катів це мало хвилювало – вони сумлінно виконували свою роботу…
Тепер Пилат сидів на своєму кріслі і мав остаточно вирішити долю чоловіка з котрим ще не зовсім давно говорив.
- Ви добре знаєте що на ваше свято я маю добрий звичай відпускати одного вашого в’язня ,- звернувся правитель…але народ перебив його і почав кричати:
- БарАббу !відпусти нам БарАббу Верни БарАббу!
- Приведи того в’язня,-звернувся Пилат до Корнелія
За кілька хвилин на балконі зявилась постать зв’язаного БарАбби котрого вело двоє воїнів. Його страшний погляд проникав наскрізь і вбивав своєю ненавистю до всього живого. Це була людина що усвідомлювала що життя її вже скоро скінчиться. Йому ще не було і сорока років. Порваний одяг,розпатлане волосся, скуйовджена борода – все в ньому виказувало що це не розкаяний злочинець і вбивця. І от тепер він стоїть перед народом, стоїть на судді. Ще до не давна він був відомий своєю жорстокістю і нелюдськістю – тепер. Ще зовсім не так давно він був шанованим серед золотів і був одним із вождів що мали вчинити повстання – а тепер. Тепер він ніхто – просто злочинець що чекає свого вироку. Скоро буде проголошено що він засуджений до смерті через розпяття і все. Його життя скінчилося. Все скінчено. А ще кілька днів тому він був на волі але жадоба слави спровокувала його на той вчинок. Він іще з кількома чоловіками вчинили заколот в місті, повстання котре не вдалося. Тепер він чекає на свій засуд ,чекає на смерть. Зараз лише прозвучить вирок Пилата і…і все. Єдиний шлях за місто – а там його розіпнуть на хресті і залишать повільно вмирати в муках.
Однак щось тут не так – народ кричить розіп’ясти якогось Ісуса а його відпустити. То й самий народ що кілька днів тому його не хотів підтримати сьогодні хоче його звільнити, і навідь первосвященики стоять на чолі цієї юрми.
- То кого отже я маю відпустити -,питає Пилат ,- БарАббу чи Ісуса що звете його царем юдейським?
- Верни нам БарАббу!відпусти БарАббу!-,почав кричати народ.
Ця мить для БарАбби була ніби тріумфом. Він почав себе відчувати ніби переможцем. Так ніби він переміг і ненависного Пилата і увесь рим.
А що Ісус – він молиться. Він розуміє що його чекає і ніби сам хоче щоби це все якнайшвидше закінчилося. Здається що він знає від самого початку чим усе закінчиться, знає свою долю. Духовно він уже там – на Голгофті. Його мовчання неначе мовчання нерозумного що не може себе захистити ,або мовчання злочинця що не має чим себе оправдати …Ісус мовчить… Йому ніби байдуже до первосвящеників, до слів римського прокуратора…Він весь час щось шепоче… Його очі сповнені жалю – жалю за народ котрий сам не розуміє що робить відкидаючи свого бога; за місто що буде зруйноване. Ісус бачить страшні картини часу коли війська Тита обляжуть це Святе місто. Йому шкода людей котрі вимруть від холоду, голоду і меча у цій війні. Він знає що чекає Ізраїлький народ… але він мовчить…
- То що отже маю робити із вашим царем?.- лунають слова Пилата.
Тоді весь народ починає кричати:
- Стратити!Розіпни його!
- Востаннє повторюю – чого я маю розпинати вашого царя?
- Нема у нас царя окрім римського цезаря!-,закричали обурені фарисеї,- якщо його відпустиш то не будеш другом цезаря!
- Він не зробив нічого такого що заслуговує на смерть!
- Цей назвав себе сином божим!-,крикнув Каяфа,- це богохульство! В нас один Господь – Бог наших батьків … а цей себе робить його сином!
Як почув це Пилат то ще більше почав нервувати. Він обхопив голову руками…- «о, боги – що ж робиться зі світом цим! Ну чому? Чому? Що ж мені робити?» Він прикликав свого слугу і тихо сказав:
- Швидко принеси мені умивальницю з водою!
- Я не хочу бути винним за його кров -,сказав правитель,- ви ж самі побачите що він є не винен!
Це був останній жест котрим він хотів відвернути хід подій що наближалися. Пилат думав що народ може ще передумає а самі первосвященики без підтримки народу нічого не зможуть вплинути на нього і все владнається. Та раптом сталося те – чого він зовсім не очікував. Народ що пильно стержив за ходом подій став кричати:
- Розіпни його! А кров його буде на нас і на наших дітях! Ми відповімо за його смерть!
Такого повороту подій ніхто не чекав. Навіть Анна і Каяфа налякались тих слів що їх крикнув народ, але вже було пізно. Наляканий Пилат побачивши що наростає бунт і що старшини Юдейські втратити контроль над масами не знав що йому робити. Він встаючи з крісла крикнув до розлюченого натовпу:
- Нехай буде по вашому -, а до сотника тихо сказав,- піди, виконай той суд … над ним….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337615
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.05.2012
Опять один - ушла она
Одна единственная – моя
Моя любовь и боль моя
О муза ты моя
Скажи зачем?
Я вспоминаю когда
Была со мною ты
Когда несли меня мечты
Твоей я нежностю
Был окружен!
С тобою вместе мы
Мечтали и любили
И среди бурь жизни плыли
Но все прошло – осталось
Воспоминания одни!
Куда ушла , зачем?
Прошу тебя вернись
Прошу тебя озвись
Услыш мой
Крик души
Скажи прошу ты мне
Зачем меня ты покидаеш
Ведь что я, ты же знаеш
Я без тебя один
Остался на всегда
Стою один опять на грани
Моя душа болит
А сердце плачет
Скажи зачем
Ты покидаеш меня вновь?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337613
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.05.2012
Все меняется время летит вперед
Люди встречаются но ты лиш игрок
Мечты сбываются а время не вернуть
Люди влюбляются а ты просто забудь
Последняя мода – весь шик
Последняя песня – один крик
Последние мечта – просто ник
И ты в контакте вновь
Последняя фраза – одна
Последняя минута – зима
Последние слова – ушла
В другое пространство в онлайн
Года пролетают и над головой
Ты понимаеш ты в мире чужой
И не понимаеш как жить тебе здесь
Ведь у тебя есть виртуальная жизнь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337309
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.05.2012
Последний раз – последний раз
Мы встретились с тобой
Последний раз – последний раз
Мы говорили про любовь
Последний раз – последний раз
С тобою были мы вдвоем
Последний раз – последний раз
С тобой любились а потом…
Последний раз – и ты уходиш
Последний раз – теперь уже на всегда
Последний раз – мечты уносиш
Последний раз мы встретились тогда
Последний раз – последний раз
С тобой растались мы стобой
Последний раз – последний раз
И все забилось – ноя кричу постой….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337308
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.05.2012
Город за стеклами вдали
А в душе туман - ну прости
Я не видел тебя тогда но
Такое бывает только в кино
Ты смотриш на меня – но как
Признаюсь я совсем дурак
И понимаю что второй раз
Уже не будет никогда
Ярко светят звезды… облака
Мы идем … в руке твоя рука
Я скажу тебе люблю… а ты
Но это всего только мечты
Ярко светят звезды … облака
И меня коснеет твоя рука
Я не знаю где сейчас есть ты
Но все это не важно…мечты
Теперь мы уежджаем в никуда
Не знаю ли увижу и когда
Когда мы встретимся с тобой
Прошу не убегай, постой
Встреча сбылась и два крыла
Меня коснулась твоя рука
И понимаю что второй раз
Уже не будет никогда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336411
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2012
Ночь тишина я вновь поднимаюсь
Ночь тишина от земли отрываюсь
Да я такая – я в этом не каюсь
Все изменить не знаю – но как
Все бы забыть – последний рывок
Ночь тишина я улетаю
Ночь тишина и не замечаю
Да я такая – и не жалею
Зачем изменятся – и как
Все бы забыть – последний рывок
Последний рывок – последняя мечта
Последний этаж – дальше в никуда
Не знаю что дальше – но стоит на миг
Остатся одной – последний побег
Я не скажу просто уйду
Я не вернусь не провожу
Ты не узнаеш многих вещей
И не увидиш среди людей
Стоит уйти и не возвратится
Стоит взлететь – перелетная птица
Начать все с нуля и не ошыбится
Ночна тишина уносит меня
Ночна тишина и только я
Забыть все что было не вспоминать
Себя изменить надо взлетать
Надо поднятса вверх и не упасть
Но как это зделать совсем я не знаю
Зачем я живу - не понимаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336410
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.05.2012
Ты снова стремишся к власти
Ти хочеш всегда бить царем
Но ти знаеш что значит страсти
Но все же стремишся стать богом
Давай забудь обетом и потом
Подумай луче о другом
Забудь эту мечту шальну
Ведь жизнь имееш только одну
Ведь ты не бог а только человек
И жизнь твоя есть на виду у всех
Ведь ты не бог – героем хочеш стать
Но чтобы жить надо умирать
Но ты всего только человек
Из плоти и крови есть ты
Хочеш ли ты потерять на век
Все свои мысли и мечты
Ты снова стремишся узнать
Все премудрости этой земли
Зачем тебе обетом думать
Ты просто себе живи
Ведь ты же человек а не бог
И богом не стать никогда
Зачем тебе сунуть свой нос
В совсем не свои дела?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336226
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.05.2012
Однажды парень летнею порою
Милу девчьонку провожал
Луна светила – а он с нею
Били щастливи но он ей сказал
Моя любимая – скоро уеду
Я в далекий край страну
Я буду жить там и учится
Но любить буду тебя одну
Он попрощался и уехал
Й не видел больше никто его
Года летели а никто не слихал
Где же парень – нет ничего
И вот однажды осенью позной
Он возвращался к себе домой
А на груди ленты блестели
И голуби погони на плече
Он возвращался в родные земли
Где жил когда – то и где его
Любимая ждала и ждала наверно
ждала и любила его одного
узнал он вскоре что та ненаглядна
которая говорила ему – люблю
уже давно ждать перестала
сказала – я жить себе хочу
вернулся парень тот с деревни
назад где бил и только одно
сказал он девушке той при встрече
что не полюбит больше никого
года летели и давно забили
в деревне парня все уже давно
но вот однажды как кино смотрели
а в главной роли увидели его
А в новостях вскоре сообщили
Что застрелился где – то генерал
В нем парня того все узнали
Что так за девушкой страдал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336225
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2012
І знову сон і знову ти
Являєшся мені - чому?
Чому не даш мені забути
Тебе? – одну лише надію ту
Надію що повернешся назад
Розвіяти цей цей серця спомин
Ти ж не знаєш що у душі моїй ад
Із ним я лишився один на один
Пришодиш знову не наче привид
І знову спогади одні сумні
Тебе вже обіймає інший
І не приходь більше мені у сні
Прошу тебе дай спокій – більш не треба
Не повертайся ти до мене знов
Моя душа лине уже до неба
Більше не хоче вона тих спогадів
Я знаю що не вернеш мені ти
Того що було – спокою на серці
Лише одне прошу – мене прости
А в голові моїй думки немов мерці
І знову сон і знов приходиш
Навіщо запитаю я тебе
Чому ти мою душу непокоїш
Забудь усе прошу тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012
Наступит снова утро, день
Но будет уже совсем другим
И снова зацветет сирень
Мне никогда не стать твоим
Приходит полночь, тишина
И даже мертвые смолчат
Боль излечима но она
Оставила в душе глубокий след
А в мир другой уходит – ночь
И остаются только тени
И все сомнения свои я прочь
Но все равно – душа на грани
А в мир другой скоро уйдут
Погаснет свеча – вот он бил
И все вскоре уже забудут
А вспомня скажут – нет жил
Наступит снова новый день
И я буду совсем другим
А прошлое – оно как тень
Тот боль души не излечим
Пройдут года а может нет
Когда – то я услышу снова
На все вопросы ответ
И все начну опять сначала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335641
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.05.2012
Горит душа и сердце плачет
Нет больше что сказать
Слова мои больше уже не значат
И снова полночь – больше не моя
Я знаю больше нет
Горит горит моя душа
Но все один ответ
Я понял не вернуть
Тебя мне никогда
Ты скажеш – да просто забудь
А время как вода
Не знаю я смогу ли забить
Тебя я на всегда
Не знаю я смогу ли любить
Как я любил тебя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334762
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2012
Проходит день и снова ночь
Твоя любовь у меня в сердце
Откину все сомнения прочь
Я не хочу сомневаться больше
Хочу просто тебя любить
Хочу остаться на всегда
Мне больше никогда не забить
Твою улыбку и твои глаза
Приходит снова день и я
Не знаю больше что сказать
Я знаю – ты мечта моя
Только тебя одну любить
Тебя только одну и на всегда
И что бы мне не говорили
Хочу остаться с тобой на всегда
Хоть многие меня не поняли
Ты для меня есть прислана с небес
Пришла из космоса – не постижимая
С тобой я словно вновь воскрес
Ты ангел – ты эдинствена и неповторимая
Постой прошу тебя опять
Любовь ты и мечта моя
Тебе все это может и не понять
Что я живу только для тебя
Прекрасная Психея подожди
Я преклонюсь перед тобою на колени
Прошу останься еще не уходи
И сходят звезды опять на небе синем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334761
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2012
И вновь я жду твоего дзвонка
Проходит время – а ты не дзвониш
Может и не услышу больше никогда
Я голос твой , значит уходиш
Прошу не дай сгореть в огне
Не дай упасть не дай розстатся
Даже не знаю как сказать тебе
Хочу увидеть и на век остаться
Да, я люблю только одну тебя
Никого больше в небе й на земле
Прошу, молю не покидай меня
Только скажи и я к тебе приду
Эдинствена любовь и боль моя
И в моем сердце больше нет покоя
Только одна улыбка на лице твоя
Творит чуда – и я схожу с ума
Да, я не верил в рай и ад
И говорил что нету в мире бога
Теперь возьму свои слова назад
Тебя увидев – я понял много
Ты – ангел мой – любовь моя
Ты радость и надежда и мечта
С ума схожу я без тебя
Буду любить тебя я на всегда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334553
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2012
И оставляеш ты меня опять
На сердце грусть – глубока рана
Ведь я хочу ее одну любить
Но нет, она ушла – оставила
Я знаю не вернуть уже назад
И ничего не изменить
А в душе моей сущий ад
Я так хочу сейчас с ней быть
Да, виноват и признаюсь
Хоть и любил – ни разу не сказал
Стою теперь я на коленях и каюсь
О как же я тогда не понимал
Зачем? Спрошу я в тишине
Может станешся со мной
И только ты – не надо мне
Только услышать голос твой
И вновь теряешся ты
Куда не знаю пропадаеш
Прошу тебя не уходи
Ведь я люблю только тебя
И ты об этом знаеш
Прошу останься хоть на миг
Хоть на минутку ты со мной
Ах если б я забыть тебя мог
Но нет – я образ вижу твой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334552
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2012
Ну вот и снова лето на дворе
Теплые дни месячные ночи
Ребята что играют во дворе
И снова я увижу твои очи
Ах эти летние мечты
Когда – то я вспомню вновь
Время когда били с тобою мы
И вспомню я твою любовь
И снова время пролетит
Наступит снова лето золотое
Но то что было уж не изменить
Болит душа – не знаю что со мною
Какая разница ведь я уже любил
Но изменила нашу жизнь судьба
Я думал что уже тебя забыл
Но не забыть мне никогда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334348
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.05.2012
Уходит вновь и не вернуть то
Когда я жил мечтой
Давно уплыло время куда- то
Нет! вернись - постой
Куда же децтво ты мое
Уходиш на всегда
И забираеш все з собой
Й не вернуть никогда
Прошу тебя – моя печаль
Останься хоть на миг
Но ты все время рвешся в даль
Догнать тебя не смог
Зачем мне слава и года
И весь земной почет
Если я не любил никогда
Хоть жил я без забот
Я впоминаю о тебе всегда
Хоть я давно другой
Придет весна и иногда
Мне кажется, порой
Что я ребенок ,что дитя
Оглянулся – и нет
О, где ж е ты судьба моя
Где молодости цвет
Прошли года уже другой
Я стал – не узнают
Но, стал я сам себе чужой
Куда же дальше путь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334347
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.05.2012
Ночь – погасли свечи
Ночь – и не замечен
Ночь – а в душе моей
Разгорелась любовь
Я смотрю – пустота
Я – улечу в небеса
Я упаду камнем вниз
У твоих ног
И снова май – в моей душе весна
И снова май – любить сердцу пора
И снова май – улыбка нежная твоя
И снова май – встретил я тебя
И снова май – весенний первоцвет
И снова май – я розовый букет
Дарю тебе и понимаю что ты моя любовь
Знаю приходит весна
Вижу на небе луна
Вспомню я образ твой
Той не земной красоты
Я улечу сквозь года
Я к тебе на всегда
Я ,я покорный слуга
Навеки ваш my lady
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334170
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.04.2012
Тебе побачив я
Красива наче роза
Спитати я хотів твоє ім’я
Та ти пішла і лиш гроза
Чарівна незнайомка
Ти – одна, більше таких нема
Ти – єдина й неповторна
Ти- неосяжність моїх мрій
Ти – центр всіх моїх надій
Ти – дикий вогонь мого бажання
Ти – навіки перша і остання
Ти – моя радість і моя печаль
Ти – біль душі і жаль
Благаю повернись назад
Молю хоча б на мить
А в серці моїм справжній ад
Не знаю чи варто жить
Чарівна незнайомка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2012