| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Дотик. Тепло твоїх рук наповнює мене настільки, що хочеться кричати. Так багато хочеться, так багато, що просто неможливо це сказати. В уяві крутяться безглузді картинки, а навіщо вони взагалі потрібні. Зараз хочеться думати, думати тільки про нас - про мене і про тебе. Про почуття, про подяки, про дотик з якого все розпочалося. Ми просто лежимо в пустій кімнаті, в мертвій тиші, і більш нічого. Але між нами щось є. Щось таке, про що забракне слів говорити. Вся міська суїта залишилася поза вікнами, а та що проникла всередину розчинилася у пахощах наших тіл. Хочеться просто відірватися від землі, відчути ще і ще твоє тепло, наповнитись ним забутись...
Таких почуттів мало на світі, по-справжньому відвертих, чистих , ніжних, не спаплюжених несправжніми посмішками, брехливими словами і брудними поцілунками. Це одна мить, а здається вона продовжується віками, довгими як час, який невпинно летить. Один дотик, з якого все розпочалося, одна мить, яка триватиме вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457433
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Останній вечір.
Зорі. Місяць.
І ми з тобою вдвох,
Разом.
Так швидко все,
так холодно, так гірко,
так тихо...
Тихо...
І дотик знов
пронизує все тіло.
Не хочу я,
не хочеш ти іти...
Але вирішуєм не ми...
Вирішують усі!...
Але не ми...
Не ми...
Я згадую про нас у сні.
Усе так дивно:
Дні без тебе,
без усмішки
і щирого тепла.
Нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2013
Якщо хочеш всміхнутись
Ти щиро всміхайся
І не бійся образи
Тільки ти не ховайся
Якщо хочеш піти
Ти іди і не бійся
Ти про мене забудь
Тільки не повертайся
Якщо хочеш спитати
Ти спитай не соромся
Тільки ти не мовчи
І не будь як безмовний
Якщо хочеш зробить
Ти роби, не вагайся
Про причини забудь
Тільки не озирайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Прикрити долонями вікна у скронях,
Де вітрами щирості вибило шибки.
Шукати відвертості кроків в погонях
Глибоко вклубкованих в клубище нитки.
На пальцях лічити секунди до виходу
Звідти, куди ще не встиг і зайти,
Можливість знаходити в вирі безвиходу
Для того щоб знову туди увійти.
Сховати ображені сльози у вічність,
У кратери власно-чужої душі.
Сховати ображену душу у сльози,
У кратери, власне, чужої душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Звуки годинника
В серці тривають
Час подарують,
В душі заховають.
Знову ховають,
шукають, не знають.
Питають, гукають,
знайти де не знають.
Де справжнє життя,
Де є всі почуття,
промінчик від сонця
знайде вороття.
Рукою подати,
Не знати, де взяти.
Ходити між світом
знайти пустоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013
Потонув у очах,
Наче яструб в болоті,
Ті крила у бруді -
душа в позолоті.
Сховатись від світу,
Від неї, від нього...
Потрапити в пастку
Для всього живого.
Порізати нитки,
забути й втікати!
Шукати свободи...
Не знайти й покохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2013
Крок поза межі
життя понад краєм
Ми вірим і знаєм
Все в небі витаєм
От крила вогнем
Наповняються знову
Потрапили в змову
Ми втратили змогу
Прострочили дійсність
Пірнули в образи
Часами у фразах
Ховаєм відрази
Ми віру забудем
загубим свідомість
вернем початковість
і згубимо совість.
Цей крок поза краєм
Життя понад межі
Слова необмежні
І необережні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2013
Шукати дні, відчужені хвилини,
секунди щастя у годинах забуття.
Ниття...
Крізь стіни чути розпачу слова,
а їх уже ніхто не буде чути.
Забути...
Дивитись як в очах є тільки пустки,
заснули почуття глибоким сном.
І знов...
Чужі проблеми стукають в вікно,
а ти сидиш і навіть їх не чуєш.
Малюєш...
Не вір собі, не вір нікому! Пожалкуєш!
Знайди у собі сили. Далі йди!
Живи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2013
Скажіть мені що значить полюбити?
хотіти, вірити чи розуміти,
повірити, довірити, прощати,
чекати, вірити й кохати?
Слівце із вуст вловляти,
не ревнувати, довіряти
і усмішкою зустрічати,
і ніжно щиро цілувати.
Триматися міцно за ручку,
святити кожну хвилину
і дарувати кожну днину
яскраву зірочку з небес.
Чи може на руках носити,
при зустрічі покірно обнімати,
щасливо разом жити.
От що значить полюбити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2012
Мы слышим шум чужих шагов,
мы открываем сердце другу.
Быть может это стук от каблуков,
быть может друг и враг едино.
Мы слышим шепот листьев за окном,
мы доверяем человеку жизнь.
Быть может это осень гонит вон,
быть может человек тот так жесток.
Мы слышим зов ветров снаружи,
мы верим в счастье и любовь.
Быть может это колокол ружья,
быть может это все вранье.
Мы слышим ритм чужого сердца,
мы думаем что жизнь так гибка.
Быть может стоит призакрыть все дверци,
Быть может жизнь нелепая ошибка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367049
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.09.2012
Ти біжиш, ти кудись утікаєш,
Ти ховаєш надії, кохаєш.
Розумієш: біжиш не туди
І запитуєш в себе: "Куди?"
Де є місце де скривджені мрії,
де забуті кохання й надії
Зрозуміють призначення їхнє?
Але як же туди нам добігти?
Ти біжиш, ти кудись утікаєш,
ти ховаєш надії, кохаєш.
Ти вже знаєш, біжиш не туди.
Й розумієш, що вже нікуди...
* * *
You are running, you try to escape
You are hiding your hopes like in cape
Understand it is bad destination
But where is right location
Where is place where your offended dreams
Your forgotten inloves mainstreams
Understand their purposes real
But can it be really to get there.
You are running, you try to escape
You are hiding your hopes like in cape
Understood it is bad location
But there is no destination.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2012
Б'є бурхлива хвиля об гострі скелі, розбиваючись на мільйони кришталевих частин. У кожній діамантово чистій краплині відбивається ще непевний промінчик сонця, що тільки-но виглянуло з-за обрію. Легенький вітерець повіяв зі степу. полоскотавши мовчазні трави,які зовсім недавно розкинули свої віти після сну. Через тоненький одяг пробирається вранішня літня прохолода і пощіпує за шкіру. Яскраво рожеве сонце, вже повністю витягнувшись на небесному тлі, забарвлює глибоку, ніжну, й цнотливу голубизну у пастельні тони, а кучеряві хмари враз засвітилися ніжно рожевим кольором, доповнивши цю неймовірну композицію пейзажу. По морському полотні простелилася кольорова доріжка, що ніби запрошувала пройти по ній у цю глибочінь наповнену красою. Достатньо тільки ступити невеличкий крок і хвиля вражень скружить голову, заполонивши всі розумні думки. Ще трішки і ти станеш частиною цього чуда - цієї незбагненної краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328487
рубрика: Проза, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2012
Чому життя таке несправедливе?
І гинуть ті, кому ще треба жить,
Оті, що прославляють Україну,
Оті, що прославляють нас усіх.
Вони, ніколи не шкодуючи про це,
всім серцем намагаються пробити
тернистий шлях Вкраїни до зірок.
За це їх маєм щиро поважати.
Не маємо паплюжити ім'я
Вкраїни нашої і тих, хто щиросердно
поклали тіло на цей шлях важкий
майбутнього країни - України
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328475
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.04.2012
Свобода то нехитре діло,
коли в скорботі і душа і тіло.
Мій розум скутий в смутку кайдани.
І де ж той розум і думки були,
Коли те нерозумне я творила?
Зробила, а вже потім зрозуміла,
до чого це все може призвести.
Свобода може з розуму звести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
От хтось сидить страждає
нещаснеє кохання
от в іншого метелики
літають в голові
он той ізнову пише
про грусть печаль тоску
а та сидить і плаче
бо щастя знов на волоску
а я не розумію
що в голові брреде
ні смутку ані щастя
ні радості. це все
Я знову знову всім говорю
що все нормально слава богу
а підсвідомість все волає
бо щось тут знову не хватає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Наповнить обрій промінь сизокрилий,
Обійме ніжно весь небесний край.
Засвітиться те сіре тло любов'ю
Для всіх людей для кожного із нас.
З-за горизонту виглядає ніжне сонце,
Немов соромлячись промінчики кидає.
Освітить душу зайчик пустотливий,
Породить щастя у твоєму житії.
Маленькі хмарки - це небесні вівці
Всім стадом бігають по небокраю.
Рожеві, милі і пухнасті пустунці
З собою завжди усмішку приносять.
Поринуть у безмежну синю гладь
Всі страхи, неприємності й турботи.
Розчиняться в голубизні небесній
Усі проблеми і будь-які незгоди.
Вдивляєшся у кольори небесні:
Рожевий, жовтий, голубий й фіолет́овий,
І все одраз наповниться любов'ю
Любов природи, неба й всього світу
Для всіх людей для кожного із нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315189
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 19.02.2012
Чи знаєш ти, як серце сильно крає
все те, що з нами відбулось тоді?
Сум огортає серце, а самотність душу.
Як хочеться сказати все тобі...
З одного боку має бути сумно,
бо це для тебе був лише роман,
але в мені усе ж витає радість.
Самотня радість. Все це лиш обман...
Я дякую тобі за все, що було.
Краплина щастя в океані забуття.
Не розуміючи того, змінив мене,
і ставлення до усього життя.
Напевно ти незнаєш навіть правди,
про почуття, що досі душу гріють.
Як тяжко розуміти, що сумую,
але ти не сумуєш за мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2012
присвячується моїм трьом найріднішим сестричкам.
Сестра, здається, найпростіше слово -
складається з шестірки букв,
з таких самих простих, на диво, звуків,
що мають не такий простий вже сенс.
Вона не тільки рідна кров'ю,
ззовні схожа чи складом ДНК,
очей кольором, може і волосся,
манерами й характером життя
Сестра - душі це друга половинка,
впродовж всього життя допомагає нам,
підтримує й духовно лічить
і поділяє як і горе, так і радісне чуття.
Можливо рідна може і двоюрідна,
це все не є важливим поряд з тим,
що це вона віддасть свою забавку
щоб зупинити дощ із сліз гірких.
Вона дарує повнії любові
обійми, поцілунки й гарнії слова.
Тож віддамо їм шану, тим же сестрам,
що все життя кохають і турбуються про нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308084
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2012
Мороз по склі малює візерунки,
Хуртелиця танцює з снігом вальс,
Мале дитя, розглянувши малюнки,
На все життя запам’ятає їх.
І дивиться, встромивши очі в шибку,
Як падають сніжинки білі вниз.
Вони кружляють з вітром в ритмі танго,
Звертаючи всі погляди на них.
Невже нема на світі цікавішого
Ніж білий пух, що все летить униз?
А хтось в цім пухові розгледів диво,
Що назавжди’ наповнить все його життя.
Він теплими руками, наче чуда,
Торкається до їх холодних душ.
Чому ж тоді не тануть ті сніжинки
За різними законами наук?
Для цього в світі і існує диво –
Щоб всі почули крик душі,
Крик щастя, крик любові, крик надії
На непроглядне, але краще майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Чому усі так дивляться в майбутнє,
Планують посекундно все життя,
Живуть у мріях роздумах думках
Про це невидане в майбутньому буття.
Не розумію я чому малих дітей
Примушують дорослими ставати,
Роздумувати над метою вчинку
І наслідки завжди передбачати.
І наше коротенькеє дитинство
Проходить швидко, наче одна мить
Й виростемо у людей серйозних
Ще не дізнавшись, як в дитинстві жить.
Усі говорять: "Часу не марнуйте";
Й самі ж перечать всім словам своїм,
Бо заставляють марнувати тії миті
Безціного дитинства нам усім.
Й коли зростем уже в людей дорослих
Усі умовності людські побачим
Й захочем повернути ті хвилини,
Де навіть лихо здавалось незначним.
І вже не зможем повернути вкрадене дитинство,
Ті миті безтурботного життя,
Тож дам пораду вам я невеличку
Живіть хвилиною і насолоджуйтесь життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Ти дивишся у очі, довіряєш,
ти віриш, ти надієшся, кохаєш,
ти намагаєшся знайти в очах тепло,
а бачиш що йому вже всеодно.
І вже загублені ті почуття, що тліли
в його душі і тіло веселили
і став байдужим він до тебе,
Хоча недавно притискав до себе.
Та марно вже ростити ті надії,
що розтоптали всі недавнії події.
Й безжальний холод відчувати будеш.
Ще довго ти його не забудеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2012
Чи не здається вам, що ми,
турботливі й чутливі люди,
Які несуть у світ добро
і мир поширюють по всюди,
Стаєм все більш жорстокими і злими,
і замість миру, ми війну несем у світ,
І нелюдство поширюєм, як рису,
не думаючи про миттєвість літ.
І успіху, щоб трішки досягнути,
ми ходимо по головах людей!
Зневіру сіючи у їх життя і душі,
ми ловимо зірки із чужих небес.
Ми лаємось і кажемо неправду,
і власним Я придушуємо інші,
Показуючи ницість існування,
ми вже забули, що існують вірші!!!
І вже нікому не здається парадоксом,
що еволюція, впродовж мільйон років,
Створила нас - істот живих, розумних,
щоб пережить мільйони почуттів …
А ми змогли, всього за сотні років,
здеградувати так, що стали гірше за амебу,
Що не принижує хоча б своїх братів по роду,
а просто так шука життєву насолоду.
Життя не є таким елементарним,
бо нам навряд чи так було б цікаво жити.
Тож кожну хвильку, час і кожну днину
треба любити жити й живучи любити…
…Усіх і все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307613
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2012
Коли ти бачиш квіточку просту,
Що звично виростає у травиці,
А душу розриває щастя і тіло пробирає до кісток,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли в простих речах ти бачиш чудо
Й милуєшся усім дрібницям в світі,
А люди навкруги безглуздям це вважають,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли останнім часом ти
Витворюєш все неймовірні вчинки
І самі фантастичніші ідеї ти впевнено утілюєш в життя,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли на спині враз з’явились крила
І ти як птах витаєш між зірками,
А в голові безладдя із думок кишить,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли, на диво,ти, мале дівча,
І не шкодуючи ні часу, ні батьківських грошей,
Косметику на личко тоннами шпаклюєш і намагаєшся Міс Всесвіт бути,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли, на диво, ти, хлопчак, з невисохлими ще від молока губами,
Готовий і не тільки гори всі звернути, а і цілий світ
І стрибнути на п’єдестал, на перше місце, ще перемігши всіх суперників своїх,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли у темноті сидиш в кімнаті, що пронизує самотність
І усміхаєшся, радієш, веселишся,
Бо спогади обігрівають душу,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли у голові твоїй твориться чудернацьке щось:
Співають солов’ї на повне горло
Й віршовані рядки оповивають мозок
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли раптово настрій міняється, як колір світлофора:
То радість, то вже сум, то весело то настрою зовсім нема,
Захоплюєшся, а тепер вже бісить, й дурієш від усього цього,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли ти бачиш очі ті єдині
І розумієш, що заради них готовий все віддати
Й згоден ти життя прожити з нею чи із ним одним,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання стукає у душу.
Коли ти вже зустрів свою щасливу половинку
І перший поцілунок в спогади поринув,
І все, що так здавалося важливим враз стало зовсім непотрібним,
Ти не лякайся дуже ти радій,
Бо це кохання вже вселилось в душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2012