| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Безлисті стихли зморені сади,
А листопад спинили на узліссі
Міцні дуби – на те вони й дуби,
Щоби не здатись, щоб стояти в листі!
Підсунулися ближче до села,
Стоять червоні, ні, таки ж вишневі!
Дуби вишневі? Просто дивина!
Так ось хто вкрав ті кольори червневі!
І не хваляться жолудями, ні.
(вони ж то знають сиплять їх для кого…)
А може, десь далеко в глушині
Кусочки віршів зовсім випадково
Погублять по листочках в сірий будень –
І цим ми також схожі з ними будем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2012
З монітора на Юлю глянуло миловиде чоловіче обличчя. Сяючі очі дивилися так, ніби спостерігали за чимось дуже-дуже гарним, зачудовано і сонячно, губи посміхались лагідно і щиро, хвилясте волосся віночком прикрашало високе чоло. Юлі ніколи не подобалися вусаті і бородаті чоловіки , але цього поголеним важко було уявити – так гарно було вимальовано природою його підборіддя. Чоловік напівлежав на дивані, а біля нього світило оченятами кудлате, смішне собача. «Відпочиваємо…» - пояснював підпис під фото. Про це свідчила і сіренька, зім’ята майка, але на ньому вона виглядала навіть елегантно і водночас по-домашньому просто.
- Привіт, дівчино! Ти хто? Польова царівна? Лісова фея?
- Привіт, красеню! Ні, я проста, земна… Але дуже люблю і ліси, і поля, і особливо - квіти…
- Я бачу це по твоїх фото! Навіть здається, що, коли ти підходиш до них – вони розцвітають…
- Ти перебільшуєш, принце!
- Чому я принц?
- Не знаю, сказалось так… Ти гарний дуже…
І побігли слова: грайливо-веселі, задумано-тривожні, повідомлення за повідомленням, дні за днями. Дивовижно співпадали думки, смаки, судження. Коли одне з них розпочинало речення – друге могло його безпомилково закінчити, одне щось розповідало про себе, друге повторювало: і я, і мені так само…
- Ти у мене така красуня… Я хотів би тебе намалювати!
- Ти вмієш?
- Так. Тут на моїй сторінці є фото з картинами. То мої роботи… А зараз я хочу створити ще одну. Під назвою «Зустріч»…
- Зустріч? Кого? З ким?
- Нашу з тобою…
- Ти про це думаєш, принце? Але ж ти мене не знаєш! Зовсім!
- Чому ж? Знаю! У тебе такі добрі очі! У них дуже багато любові до світу. Твої завжди щирі слова йдуть від такого ж доброго серця. Якщо я тобі принц, то ти – моя принцеса. Я так хочу побачити тебе!
- А якою ти уявляєш зустріч?
- Я чомусь завжди уявляю, що зустріну тебе під розквітлою яблунею, будуть пелюстки падати у твоє пишне волосся, місячне сяйво освітлювати тебе,а кругом - високі трави… Я надивитись на тебе не зможу тоді!
- До травня ще так далеко, принце… Сніги лежать кругом!
- Так, і я на кілька днів хочу поїхати у гори…
- Ти хочеш малювати засніжені вершини?
- Можливо. А ще я дуже люблю лижі і хочу якнайскоріше летіти на них! А тобі це подобається?
- Колись давно, ще у дитинстві, я любила спускатися з гори, без палок, розкинувши руки, уявляла, що я лечу…
- Саме оце відчуття польоту і тягне мене в гори. Хочеш зі мною?
- Хочу, але не можу…
- А ще мені подобаються яхти! Це теж політ, але вже під вітрилом. І так само небо і простір навколо… Я обов’язково тобі все це покажу!
- От бачиш, недаремно тебе принцом назвала… Ще якби тобі вітрила червоні…
- Жартуєш… Я просто замріяний романтик і так хочу багато побачити, спробувати. Я ще не говорив, що танці люблю, особливо бальні…
- Зрозуміло… Танці – це теж політ, як і лижі, яхти. А ти у мене – як птах, такий крилатий і такий недосяжний…
- Чому ж недосяжний? Ти сама все відкладаєш нашу зустріч! А я малюю собі уявно нові картини зустрічі з тобою. Колись вони все ж будуть! І на полотні теж… Уяви, горить багаття – і в його світлі ми танцюємо з тобою…
- Художнику, ти раніше мене уявляв у місячному сяйві, зараз при світлі вогнища. Чому завжди поночі?
- Ти вгадала… Бо я безсилий перед твоїми очима!Щось таємниче, незбагненне є у них. Я не зумію підібрати фарби для кольору твоїх очей, не зможу передати їх глибину. А ще, люба моя, я ніяк не можу збагнути причину вічного смутку у них і тим більше не хочу його малювати. Усе зробив би для того, щоби його ніколи не було! Але як?
- Скажи, як ти думаєш: несказана правда – це брехня?
- Не знаю… Мабуть, так!
- Мій пресвітлий принце, крилатий птаху, любий красеню! Я тобі бажаю польотів високих-високих, де вершини засніжені, хвилі ласкаві, в ясному сяйві, в чарівних мелодіях!
Видалила переписку. І свою сторінку. Видалить і з душі. Бо вона – фея. А значить – зможе!Під’їхала на візочку до вікна, глянула на місячне сяйво тими очима,у яких кілька місяців була чи то брехня, чи то несказана правда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012
Не розказав мій дід нічого про війну.
Про неї тільки рана говорила.
А до млина турботу ніс одну -
Щоб хліб родив і люди мало мливо.
Вертався білий – вкритий борошном,
Спокійний, мудрий і в літах – ще гарний.
Пропах мій дід навіки тим млином,
І рідним млин мені донині пахне.
Читати він навчив мене малу,
А скільки всього я від нього взнала!
Не встиг лиш розказати про війну,
Бо не дожив, що я його спитала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2012
Уже, як мовиться, «окончен бал»,
Та очі все вдивляються в дорогу,
Життя – як переповнений вокзал,
Де все чекаєм гостя дорогого.
В руках лише скромнесенький бутон,
Слова привітні складені в букети,
А в нього інший розклад і вагон,
На іншу путь замовлені білети.
Глузує мовчки вулиця пуста,
Та, на яку завжди чекаєм свята,
З бутона тихо капає сльоза.
Все ж добре, коли є кого чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Дні переступали в зрілу пору літа…
«Він – як юний червень»,- думала собі.
Ти ж мене і в чистім полі не помітив,
Одного тебе лиш бачила в юрбі.
Невесела усмішка змилася сльозою,
Все ж пливли ілюзії біло-голубі
То дев’ятим валом, штормом і грозою,
То втішались тишею в солов’я гнізді.
Виглядала вишнею із рясного саду,
Зав’язь осипалася в сумі без води,
У вінки спліталися розпач і розрада,
Поспішало літо, а спізнились ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Від сподівань – лише прозорі тіні,
Лиш контури мальованих надій,
А безконечна мряка та осіння
Згасила ватру спопелілих мрій.
А цвіт зів’яв, не ставши спілим плодом,
Не забродивши соком доброго вина,
Комусь до тебе йти міленьким бродом,
Навпроти мене – вир і глибина.
Чи долі знак, чи клятого сузір’я?
Спокута? Кара? Ще когось виню…
До попелища вперто рветься віра
Шукати в ньому іскорку живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Я все ж прощаю, все одно прощаю,
Хоч посмутнію на одну печаль.
І в теплий спомин давнього розмаю
Не допущу крижиночку страждань.
Все зрозуміло, як ніхто – відчую,
Хоча збіднію на одну весну
І радісний промінчик подарую,
На перехресті поглядів – всміхнусь.
І не осуджу, і не докоряю,
Хоч постарію на одну журбу…
Я все ж чекаю, все одно – чекаю
І кожну мить до тебе йду і йду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Сум не заходить в хатину,
Тінню блукає по вікнах,
Вперто шукає щілину
В парі з холодним вітром.
Тихо зітхне до порога:
-Що би лихого зробити?
Садом посію тривоги,
Буду подвір’ям бродити,
Звію останню билинку,
Кину вітрам під ноги,
Гарної звістки світлинку
Не допущу з дороги,
Друзів змету брехнею,
Ще й посміюся з болю,
Радості перемелю
І заберу з собою…
Він глузувань тих за тином
Плів павутиння прокляте,
Сум не заходив в хатину…
Хто б його мав пускати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Хвилювався натовп на пероні:
Хтось чекав, а хтось кудись спішив.
А бабуся сіла на відсонні
І годує хлібом голубів.
Скибочку дістала із корзини.
Руки – як потрісканий асфальт.
Скільки вони житечка скосили,
Скільки того тіста намісили!
Знали будні – мало знали свят.
Доброта з пошерхлими губами,
Милосердя, ласка – чого більш?
Дні пройшли…
Бабуся з голубами
Ще відтоді просяться у вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Я сховаюся в цьому дощі,
Я втечу в нього дуже надовго,
Крізь зашторені вікна душі
Хочу чути його лише гомін.
Не стежки тут, а бистрі річки,
Не проміння – бурхливі потоки.
Все стікає, змиває, збіжить,
Огортає плащами спокій.
І хоч папороть тут не знайти,
І вже вереснем віє здалека –
Десь по той бік дощів – є ти,
На краю у дощів – веселка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
Раптово, дивно, недоречно
На зелень сніг вночі упав
І над гніздом своїм лелечим
Наметом крила птах розклав.
То гляне вниз на змерзлі трави,
То вгору дзьоб свій підведе…
Чому ж ти, веснонько лукава,
Отак обманюєш мене?
В гнізді появиться малеча,
Їй треба їжі і тепла…
Кричить, кричить душа лелеча,
На щось надіється вона.
Своєму мудрому інстинкту
Довірив серце юний птах…
Тепер знесилено дрижиш ти?
Буває, птаху мій, і так…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
З села
З тобою говорили ми недавно,
Хтось підійшов, а ти йому: пожди,
Хвилинку зачекай, як маєш зайву,
З села ось жіночка приїхала сюди.
З села… Це як ім’я моє, адреса,
Це все: професія, посада і звання,
А ще звучить воно у нас, як нижча раса,
Відсталий клас і місту не рівня.
Сховала руки я свої за сумку
І туфлі немодельні під столом,
Лишилася одна єдина думка:
Скоріш додому би в село!
Там в мене вишні гілочками в вікнах,
Там цвітом, зелом світ увесь пропах,
Поки я тут, там соняхи розквітли,
Ой, ластів’ятка б не попадали з гнізда!
Мої десь діти прямо під городом
Руками ловлять рибку в осоці,
А кіт краде. В ставку на мілководді
Ще й дичини якоїсь табунці.
Така у нас ідилія щоденно
І вічний труд без вихідних і свят,
Але одне я знаю достеменно:
Я не заміню, хоч давай даремно,
Цей світ за твій сухий асфальт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
Ще назва є, а річки вже немає...
Ліна Костенко
Ще назва є, а вже села немає…
Хоча чому? Пропали лиш стежки.
Все, як було. Сюди ще прилітають
За звичкою гніздитись ластівки.
Похила хвіртка, на ставочку кладка,
Барвінок під причілком вікном,
На плоті глечик, під жасмином лавка,
І вишні наливаються теплом.
Косилось, сіялось, любилось і прощалось,
Знаходили, губили, берегли,
Сміялись, плакали, родились, помирали-
Які віки? Хтозна, які віки…
І чи колись відкриється нащадкам
Загадка не засипаних Помпей?
Моя ти яблунько, моя простенька кладко,
З ким доживете ви? Чи без людей?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
Так мало треба, щоб стало усе, все гаразд –
Сонечка в погляд,
Бо серед тисячі ввічливо мовлених фраз –
Слів же буває обмаль.
Бо серед натовпу, де всі чекають на щастя підков.
Часто безлюддя.
Де сподівання на віру, надію, любов –
Бачим лиш суддів.
Десь загубилися в шумі гуманних ідей –
Мудрість і сміх.
Боже, у людства так мало людей –
Побережи їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Ви чуєте, як лебедині крила
Весняні ноти струшують з небес?
Весна на сірих котиках лозини,
Ніби на клавішах заграє полонез.
Ви знаєте, як пахне знову літом,
Як скосить хтось під вечір в росах сад?
Душа полине за каштани в цвіті
На білих парашутиках кульбаб.
Ви бачили, як місячної ночі
Танцює осінь свій останній вальс?
Спинити мить прощання, може, хоче
Її партнер – барвистий листопад.
Ви вмієте прозоро-біло-чистий
Намалювати тихий перший сніг?
Щоб аж запахло змерзлим мокрим листям.
Земля кругом – як стовбури беріз.
Ви чуєте, ви бачите… Ми знаєм ,
Життя – спіраль, чи, як в природі, -рік.
Відмінність є одна: щодня чекаєм
В своє віконце сонячний потік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Нарешті дощик… Справді благодатний!
Тихенько, лагідно шепоче до трави
І пестить листя. Хочу прислухатись,
Бо він – як Ви…
Такий жаданий, трепетно мрійливий,
Він теж сюди примандрував здаля…
Вслухаюсь в дощ, сміюсь йому щасливо,
Як чую в його шепоті «моя»…
А дощ іде, відкапує хвилинки,
Полоще листя(от якби й думки!),
Збираючи у локони краплинки,
Чекаю Вас, далекий мій такий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Я на плечі під золотавим кленом
Відчула дотик теплого листка…
Мій лицарю далекий, незбагненний,
Могла би бути Ваша то рука!
Піти б узліссям в злотолисте диво
Удвох, забувши суєту і час…
Хоча б тоді буваю я щаслива,
Як віршами роздумую про Вас.
В житті ми розминулись випадково
І стрілися вже не тоді й не там…
Ой осене, твоя пора святкова
Дарує мрії недоречні нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Так, як мотлох тулимо в мішок,
Ще зібрати б всі книжки і вірші,
Намотати душу на клубок
І в кутку сховати на горищі.
І ходити роботом німим
До огиди і краси незрячим,
До брехні і совісті глухим,
Може, жити так було би краще?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Коли від цих буднів твердіють долоні,
І бруд їх, мов скалки, залазить під шкіру,
Тільки би душу не вкрили мозолі,
Тільки би серце не огрубіло,
Відгородившись трьома саркофагами,
Званими злістю, нудьгою , байдужістю,
А коли днина затягнеться хмарами -
Не розминутися б з мужністю!
Щоби цей світ кольоровий, незвіданий
Бачився казкою, повнився мріями,
Смугами чорними, смугами білими
Дні не минали...Безликими тінями
Хай ці печалі втікають за обрії,
А не шукають притулку у віршах,
Стрітися - з гарними, знатися - з добрими,
Встигнути, встигнути, встигнути більше!
І навтішатися дружбою щирою,
Намилуватися піснею гарною,
Бути для когось зорею єдиною,
Бути на світі коханою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Заростає стежечка травою –
А по ній би ще іти й іти!
Без утоми, страху і без болю…
Як усе це довше зберегти?
Застеляє лід остигле плесо –
А зцілитись би прозорістю води!
Руки опустивши, ніби весла…
Як усе це довше зберегти?
Рідні, ви в дорогах віддалились…
Друзі, ви в тенетах суєти…
Дорогий, чому ми запізнились?
Як же всіх навіки зберегти?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2012
Звісно, все по-різному ще буде,
Ще не раз ми встанемо й впадем -
Бездоріжжям доля часто блудить,
А один до одного дійдем!
Може, станемо старесенькі і сиві,
Може, навіть в іншому житті…
Будемо збентежено щасливі
І, як діти, боязкі й смішні.
Ми поглянем в очі ніжно й пильно,
В них побачимо несказані слова –
Так чомусь в це вірю свято й сильно,
Може, й через це я ще жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328365
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.04.2012
Сонет квіткам
Квітки після морозу вже безсилі
І не п’янкий їх ароматний трунок,
Вони очам і серцю так немилі,
Як випрошений в когось поцілунок.
Пробачте, квіти, холодам підвладні,
Безвинні, безкорисливі – не люди,
Бо ви ж – не усмішки від тих, хто тричі зрадив,
Не їх запевнення, що більше так не буде.
Я краще вам вдивлятимусь у вічі,
І вас я грітиму і подихом, й руками,
І наодинці буду лише з вами.
Ви – справжні, незрадливі, ви ж бо – вічні…
Щоби забути все, що є погане,
Про вас я говоритиму з коханим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328259
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2012
Поцілувати б на Вашій долоні
Лінію серця, лінію долі
І помолитись, щоби Вас ніколи
Не перетяли лінії болю,
І теплотою довіку би грітись,
І захиститись цією ж рукою…
Стрітися краще було б чи не стрітись?
Ангеле мій, будьте, будьте зі мною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2012
І обмежено, і безмежно,
Так із сумнівом і безсумнівно,
І підступно, і обережно,
І мовчазно, й багатослівно,
І з надією, і безнадійно,
І безжалісно, і без жалю,
І божественно, і божевільно –
Так на світі живу й люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012