| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Дотронься до моих волос,
И нежно-нежно отпусти.
Я закричу неслышно SOS,
А отзовется мне - "прости".
Я побегу по проводам,
Встречая раннюю звезду,
Вскочу на крылья к мотылькам,
И их сожгу, словно в аду.
И буду лишь осколком льда,
Кусочком радости и грез,
Потом растаю навсегда,
Оставив мысли не всерьез.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315249
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2012
О світла, добра осінь! Ти моя мати, і я твоє дитя. Ти мій творець і моє творіння. Ти мій сон і моя реальність. Доторкнись до мене! Забери мене! Врятуй мене! Хоч приснись мені... Я ж не можу більше - я ж бо не така сильна, як вони думають. Не відпускай мене так надовго - я ж зав′яну без тебе! Мене не врятує запах дешевої кави, мені треба справжніх дощів, тільки твоїх... Мені треба твоє листя, мені треба твій запах... О Боже, як я хочу розтанути в іскрах твоїх сумних очей... Хочу ховатися в широкому рожевому шарфі від твого подиху. Хочу почути, як ти сердишся. Впасти на тебе, вдихнути тебе на повні груди, одним махом вимести з думок все, чому не суджено збутися. Ти, тільки ти в змозі подарувати мені спокій. Я закохана в тебе шалено, безтямно, незрозуміло. Осінь, осінь... Де ж ти є, коли ти так потрібна? І де я, коли ти приходиш? Воістину - чого маємо - не цінуємо, а втратимо - плачемо. Я тебе не втрачу. Я буду на тебе чекати. З року в рік, з року в рік... Впиваючись надією і забувши про розчарування. Бо ми з тобою рідні. Я не єдина, і ти не єдина. Просто приснись мені, будь ласка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315121
рубрика: Проза, Поетичний, природний нарис
дата поступления 19.02.2012
Чом зупинилось ти, моє серденько?
Чому не б′єшся більше? Так і знай -
Я упаду листом осіннім легко-легко
Багряно - жовтим, висохлим, дороги край.
З тієї вишні, що заклякле віття
Безсило простягає до життя
І німо просить, дати їй благає
Секунду щастя, просто забуття.
Не знати щоб хоч мить одну, єдину
Про всі ті муки, щоб забути біль,
Що дістається в саму серцевину,
І там гризе, і точить, наче міль.
Спинилися в жахливому сплетінні,
Не доживуть до другої зими
Благають, просять, молять тихо вбити...
Навік в мені лишилися вони.
Я упаду, візьму усі ці муки,
Зберу в кулак й по прожилках пущу.
Я не забуду вишні віти-руки,
Що сліпо зачіпають спів весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Той, хто не спить
не має права на
слова
Той, хто не спить,
не має права на емоції
Той, хто не спить,
не має права...
Чорт!
Нескінченна мантра
Ти сам себе засудив на це
море іронії
крапелька суму
океан нещирості
ОЕ в навушниках
Щоб не чути чужого сміху
І погляд у себе
І шарф на обличчі
Щоб ніхто не помітив
Того, як хочеться
Щоб хтось помітив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314365
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2012
Ти забуваєш, я ж знаю тебе назовсім,
Наскрізь, до нитки, усі потаємні шпарки.
Я вже не мрію про чудо, як було досі,
Я - вже не та, я - колошнього недогарки.
Поки що я - це ти, аж по самі вінця,
Я - твоя пам’ять, твій сон і твої надії,
Твоя колонія я і твоя провінція,
Хай буде так. І про інше уже не замрію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Вовки голодні бігають під вікнами,
І тикаються мордами в долоні.
І ясні верби будуть ще довіку нам
Нагадувати все, на що ми згодні.
Чи гідні ми? Чи варті ми? чи дужі ми?
Щоб все це нам - однині і довіку?
Чи оплетемо нашу землю ружами,
Коли роки й літа зіб′ються з ліку?
А поки ненароджені ілюзії
Вбивають породіль своїх зсередини,
А ми у спровокованій контузії
Всміхаємося далі, як заведено...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313783
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2012
Заблудниця
Забудь-це-я
І дикий дим -
Її сім′я
Знесилена
Бо-сил-нема
Немає зим
А в ній зима
Минуле - сни
Хоч-не-засни
Безжальний світ
Ти ризикни
Забутися
Вона-це-я
На сонці лід
А я своя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
У світі, де теплий Гольфстрім
Розтоплює льодяні пальці, і
Невже нема місця мені,
Поки мозок мій ще в прострації?
Замерзну я вранці, і сніг
Покриє мене теплим інеєм.
Рахую до трьох, а на три
Замерзну, бо ж хто мене стримує?
Даремно доводжу собі,
Що це все - лиш сон, тільки манія,
Що десять яскравих снопів
Впадуть з сонця - враз і розтану я.
А вітер останнє тепло
Тим часом з-під ковдри виманює.
Не бачиш - уже розцвіло,
Забуло, що в мене ще рани є.
Я сильна сказати "привіт",
Слабка мовити "до побачення",
Отак, не лишивши завіт,
У всіх не просити пробачення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2012
Дарма, дарма ми заблукали в осені.
Нещадний ранок світанковим променем
Ударить гостро прямо в ціль - у скроні нам,
Ще з ночі сонним пилом припорошені.
Ми - діти дива, чудні й несподівані,
Необережні, знємо - і діємо;
Чи то промчатись босоногим вихором,
Чи то пройтися ніжноквітим килимом...
Ми знаємо секрети один одного.
Ми - одне ціле з вітром і туманами.
Ми кожен ранок починаєм заново,
Немовби не жили ще дня ні жодного.
Язичницького лісу давні жителі,
Боги правічні, тільки-но народжені,
О так, ми заблукалі діти осені,
Що до своєї повернулися обителі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012