| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Танок сталевих колій
І запах креозоту,
Дорога йде на південь,
Степи, Степи, Степи...
Хати на видноколі,
Дискусії спільноти,
Немов вогнений півень
Запалює думки.
Я все подорожую,
Шукаю правди в світі,
Навколо мене танок
Метеликів в смолі.
Це все зі сном межує,
Як срібній блиск в граніті
Товстих і круглих ланок,
На траурному тлі
Тьмяніє мій малюнок,
Набитий на сітківку,
Лиш спогад залишає
Про димні міражі
П'янкий повітря трунок,
Заїзджена платівка...
А потяг їде тихо
Із ними на межі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.08.2006
Кресало в підвалі намокло дощенту,
І іскри вже з нього не сиплються шквалом.
І чвакає цвіль на брудному цементі.
Якого я дідька блукаю підвалом?
Бо літо? Бо спека, нема прохолоди?
Та ні... тут не в спеці цій сонячній справа.
Цікаво, якого шукаю я льоду?
Чи льоду сокири швидкої розправи?
Над ким і для чого, мені те відомо.
Цікаво б дізнатись: яким саме чином.
Охопить все тіло раптово судома...
І морок безпам'ятства серце поглине.
Лиш чутно, як думки скрегочуть об зуби,
І рвуться назовні виттям, як у звіра.
Вода протікає тихенько по трубах,
Колише всередині мого вампіра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17304
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2006
Годую я своїх дітей:
Мій страх, мій біль і сум молодший.
Щоб на непроханих гостей
Їх напустити, в пил змоловши.
Ви підростайте, малюки,
Я вас лелію не даремно.
І вам дається невзнаки
Наука про цинічну чемність.
Сміються люди із небес,
На блискавицю зуби шкірять.
І свято у всесилля вірять
Громовідводів на дахах,
А в душі всеж крадеться страх,
Що їх пристукне хрест недільний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2006
Під білими шпалерами
На паперовій стелі
Кишіє світ химерами
Брунатної пустелі.
Ти чуєш шурхіт пластівців,
Що сиплються донизу,
Під шкірою кімнати снів,
Де висить жовтий тризуб.
То сиплються мої пісні,
Шаленії фантазії,
І там лежать, немов у сні,
Чекаючи оказії.
Допоки стіни обдеруть,
Оголять всі графіті,
Побачать, що і там живуть
Химери в мурім світі.
Я хочу, щоб скривилося
В усмішку саркастичну
Лице, щоб подивилося
У дзеркало містичне.
Люстро не дуже давнєє,
Люстро не дуже мудре,
І хтось колись надав йому
Властивість дуже чудну:
Воно казало правдоньку,
Ніколи не брехало,
І серце, мов ганчірочку,
На шмаття розривало...
Коли ж я дозбираю всіх
Шматочків свого клею,
Зберу скалки сердець отих
І до зірок приклею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2006
Багатоповерхівка
із сірого бетону
Сміється над травою,
Що жовкне назавжди.
Розірвано всі межі
І стерто всі кордони.
Ми летимо так швидко!
Й не знаємо куди...
А по дорозі з пилом
І кров'ю розмішались
Загублені надії
Й полив'яні хрести.
Ти клав їх до кишені,
Вони там залишались
Допоки проміняв їх
На дрібку самоти.
Тепер я йду додому,
Підкидую жетона
І поглядом блукаю –
Лиш смітників лани!
Багатоповерхівка
із сірого бетону,
В якій живуть примари
і вигорають сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15765
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2006
Якщо не можеш їсти
Хробаків на сніданок,
Краще купи собі спагеті!
Щоб більше не боятись смерті,
Я з нею заприятелюю.
Напругу впевнену і вперту
В єстві своєму я відчую.
Я в мороці шукаю спалах,
А в мозку – імпульс нейрокризи.
І після пошуків невдалих
Прийду до висновку: вже пізно.
Важкі бетонні вогкі стіни
Напівзруйнованої вежі...
І в цій старій кімнаті гине
Те, що в мені не знає межі.
Хтось дивне марево побачить,
А хтось його охрестить глюком.
Тебе розбудить він, а значить,
Прийдеш до мене лунким звуком.
Я розповім тобі, напевно,
Легенду про тиранозавра.
Тут все одно вже буде темно,
Тож не ховай на тілі тавра.
Не намагайся бути з тими,
Кого покликали нізвідки,
На рівних ти не будеш з ними,
Тебе візьмуть лише у свідки.
...А я все в мороці шукаю
Шалений спалах, промінь впертий,
У нетрях істини блукаю,
Бо більше не боюся смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15764
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2006