Дід Миколай

як Ружа в мами під віконцем квітне.

Я,  єсмь    потомок    оріїв    святих,
про  це  ви  б  мали  воріженьки  знати.      
Та  що  візьмеш  з  вас  олухів  лихих:
Ціпи  лишилось  з  схованки  виймати.

Я  ненавиджу  підлість  і  сексот,
хай  обминає  всяка  нечисть  хату.
Моя  ж  Вкраїна  прагне  тих  висот,
що  вам  руками  з  грязі  не  дістати.

Досіль  співає  жайвір  з  піднебес,
щоби  здійснилось  предками  завітне.
Майбутнє  наше  визріло  з  чудес,
як  Ружа  в  мами  під  віконцем  квітне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411857
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 24.03.2013

Вже нічка в досвідок біжить.

Ганяю  розпач,  йди  вже  спати.
Хоча  обом  пора  спочить.
Я  теж  не  можу  біль  сховати,
жура    розпеченим    жалить.

В  пітьмі  на  дворі  Сич  ридає.
А  він  чого  в  тузі  кричить?
Мо  то  Душа  твоя  блукає,
з  безодні  зіркою  горить.

Пішла  нічого  не  сказала.
Відтоді  серденько  болить.  
Не  скаже  нічка,  повінчала,
твоїм  спокоєм  дорожить.

В  куточку  свічечка  горіла.
Стьмяніло  блимнула  на  мить.
Інтимом  в  серці  промайнула,
І    вже  за  обрієм  зорить.

В  безкрайній  тьмі  думки  літали,
тож  нам  до  ранку  не  спочить.
Немов  приблуди  ті  блукали,
Ой,    як    хотілОсь    зупинить.

Куди  ж  вас    діти    подівати.
Вже  нічка  в  досвідок  біжить.
Журбу  не  можу  я  сховати,
печаль  тривогу  сторожить.

прим.Інтим  в  українській  мові  сокровення.
Не  путати  с  интимом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411441
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 22.03.2013

хвостом малечу обнімав.

Гасати  досить  бісенята,
і  охолонути  пора.
Ну  скільки  можна  ще  гуляти,
лаштуйтесь  в  ліжко,  дітвора.

Не  чують  бабцю  онучата,
як  поросятка  ті  вищать.
Зібрались  котика  спіймати,
на  весь  будиночок  кричать.

Уже  й  сусіди  хочуть  спати,
з  віконця  нічка  загляда.
Ви  ж  розходилися  курчата,
візьму  на  вас  мабуть  дубця.

Бабусю,  бабонько  рідненька,
не  треба  в  дуцю  біжимо.
Казала  слухатися  ненька,
погляньте  в  ліжко,  лежимо.

На  тому  й  кінчились  дебати,
в  куточку  вечір  задрімав.
Замуркотів  пустун  хвостатий,
хвостом  малечу  обнімав.

Як  у  кубельці  нянь  вусатий,
з  боків  внучатка  обняли.
Над  ним  схрестили  рученята,
і  мрії  в  казку  повели.

Всміхались  мило  янголятка,
прийшов  у  гості  мабуть  гном.
В  куточку  блимала  лампадка,
заснула  бабця  за  столом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411009
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 21.03.2013

Ліні Костенко - Князівні поетичного слова присвячую.

Збудили    в    лісі    проліски    весну,
коли  Вас  мама  рідна  народила,
З  руки  поклала  в  люльку  Талану,
майбуть  рідненька  Боженьку  зустріла.

Приніс  Янгелик  сяйво  на  крилі:
Обіч  Дніпра  навкружки  розвидніло.
Всміхнулась  Доля  в  церкві  на  шпилі,
то    безнадія  в  хмарках    проясніла.

Молили  ж  в  Бога  плачем  і  мечем,
ой,  де  ж  тебе  Недоленько  водило?
До  нас  вернулась  знову    Кобзарем,
душа  свята  в  Шевченкові  зродилась.

Велика,  сильна  духом  з  джерела,  
дали    Любов    нам  ,  Віру  і  Надію.
Як    Прометей,  заточеним  пером,                                                                  
З  кусків  гранітних  вимостили  мрію.

Реве  ревучий,  -  котиться    Дніпром,  
від  гніву  бісить  зголоднілу  річку.
Та  Вже  змостили  конику  сідло,
і  вклали  в  піхви  шабельку  сестричку.

Щоби  печаль  не  падала    жалем,
щоби  скоріше  тріснули  окови.
Вогнем  горіли  синім  над  Дніпрем,
донецькі  зайди  з  сходу  –  людолови.
   
Князівно  Ліно  зникнуть  шахраї,
ті  що  знічев’я  Душу  осідлали.
Вже  в  злобі  злій  здихають  хохлуї,
у  потойбіччя  разом  вирушають.

Ще  ж  дяку  Богу  голос  не  погас:    
Доки  живі  Вкраїнонька  не  згасне.
Завершим  справу  гідно  в  одночас.
Засвітить  мило  сонечко  прекрасне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410469
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.03.2013

Найвищі ноти в пісні не земній,

Пошив  сорочку  в  долах  Весновій,
Зняв  реманент  у  Лютня  та  вудила.
Одів  хомут  на  себе      Лобогрій:
По  крутосхилах  тільки  засвистіло.

Збудив  в  саду  закоханих  птахів.
Погнавсь  в  долину  вдалеч    очманіло.
Попив  водиці  з  джерела  й  струмків.
Розкинув  руки  в  лузі  захмеліло.

Трава  збуяла  наче  у  маю,
тепло  з  долини  просто  струменіло.            
Ох,  заспівали  ж  птахи  у  гаю,
аж  в  синім  небі  навстіж  розвидніло.

Упав  в  долину  дивом  небокрай,
в  гаях  і  долах  раптом  завесніло.
Приліг  на  груди  річки  водограй,
проміння  в  хвилях  наче  ошаліло.

Наповнив  груди  повні  весногрій,
зі  всіх  усюд  мелодія  бриніла.
Найвищі  ноти  в  пісні  неземній,
В  обіймах  щемом  весну  закадрили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410381
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.03.2013

Здоровя зичу під зав’язку.

Вже  37  в  дверях  стовбиче,
прийшло  прокуреним  шляхом.    
Рідню  і  друзів  в  гості  кличе,  
махає  здалеку  крилом.

Щоб  не  тупилися  чересла,
струмки  живились    в  джерелі.
Здарують  друзі  човен  –  весла:
Було  в  Господі  й  на  столі.

Надійних  гальм  на  поворотах
щоб  Капітанить  на  кормі.
Кар’єрних  успіхів  в  роботі,
лише  в  валюті  зарплатні.

Нехай  Дружинонька  кохає,
хай  поціновують  Жінки,
Хай  Теща  горенька  не  знає.
І  не  чіпляються    плітки,

Ще  хай  здарує  доля  Казку,
в  житті  насиченім  добром.
Здоровя  зичу  під  зав’язку,
Якщо  злетіти,  -  то  Орлом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410169
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.03.2013

Роки мої, як дикі квіти,

Роки  мої,  як  дикі  квіти,
у  чистім  полі  серед  трав.
Не  встиг  до  себе  притулити,
як  їх  у  мене  хтось  украв.                                                                        

Відцвів  бутон,  осіннім  снігом,
у  сивім  мороці  зівяв.
Пішов  собі  за  Боривітрем,                                                      
мене  ж  у  мандри  не  узяв.

Пішли  роки,  убрід  за  вітром,
журбу  пекучу  сум  обняв.
Чи  на  поталу  чи  на  втіху,
знічев’я  душу  осідлав.

І  хто  ж  я  є  тепер,  без  цвіту?
Як  сіромаху  хтось  підтяв.
Не  зміг  в  долонях  їх  зігріти,
щоб  зупинились,  не  вгойдав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410120
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2013

Капіжник.

Злітають  краплі  батіжком,
набрали  повну  діжу.
Збивають  піну  миріжком,
скалки  останні  ріжуть.

Втіка  в  долину  Зимобір,
розтав  у  хмарках  Межень.
Протальник  наче  нівелір,
дощами  гору  чеше.

Крізь  хмари  теплі  промінці,
Весною  марять  –  мріють.
В  калюжах  хвацькі  горобці,
зчинили  веремію.

Знов  збігло  Сонечко  на  мить:
Іще  тримає  Сніжник.
Та  тепла  посмішка  в  лиці,
бо  вже  морга  Капіжник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409266
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.03.2013

Господь за вами ноги витер

Із  потойбіччя  сонні  мари,
прийшли  із  схованок  сновид.
Мурло  згодоване  на  нарах
на  троні  всілось,  як  ведмідь.

Престол  обсіли  ідіоти,
куди  не  глянь  сидить  гібрид.
Із  вурдалаків  -    кіпріотів,
хрестив  для  себе  людоїд.
 
Халяви  лижуть  уркаїнці,
В  подобі  тілом  та  чужі.
Зїдять  і  матір  за  червінці
в  гнилім  болоті,  як  вужі.

Геть  обнагліли  шарлатани.
Гуляє  в  нетрях    крокодил.
Обсіли  душу  вуркагани,
укрили  хмари  небосхил.

Собаки  сучі,  ПідеРили,
потвори  пекла,  хижаки.
Бодай  скоріш  ви  десь  почили
щоб  вас    сточили  хробаки.

Щоб  вас  розвіявав  в  полі  вітер.
Журба  за  вами  не  стоїть.
Господь  за  вами  ноги  витер
у  сивім  мороці  століть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408947
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 14.03.2013

весновій

Летіли  гуси,  шумно  гелготіли,
додому  несли  весну  на  крилі.
Присіли  трішки  щоби  відпочити:
Зірвали  кригу  в  річці  на  воді.

Зустріла  річка  дочок  своїх  мило.
З  руки    Матуся  в  дзьобик  напува.
Ой,  як  за  зиму  скучила  за  ними,
не  відпуска,  за  крилоньки  трима.

Звільни  матусю  наші  білі  крила,
сховалась  вже,    за  обрієм  зима.
Струмочки  –  внучки  звечора  до  діла,
прилаштували  весла  до  човна.

Запріг  Протальник  у  барвінок    шило.
Украв  у  Сніжня      брата  застіжки.
Позичив    теплі  сани  в  Олексія,
цілує  в  груди  доли  й    миріжки.

Ой  ,  гуси  -  гуси  дітоньки  маленькі,
летіть  уже  удалеч  понад  гай.
Хай  напувають  коней  козаченьки,
нехай  малює  провесінь  розмай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407466
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.03.2013

марець

Як  любо  Боже  провесінь  на  хорі,
вже  весновію  коси  заплела.
Застигла  просинь  в  до  ре  мі  фа  солі,
розмай  -  косою  стежку  вистеля.

Озвалась  шалом  вивільга  з  тополі,
лоскоче  погляд  марево  здаля.
Струмок  в  гаю  озвучила  басоля,
на  груди  повні  дихає  весна.

В  діброві  вітер  гілочку  лоскоче,
з  хмаринок  казка  в  душу  струменить.
Вгорі  у  кроні  ку-у-рю  сваркоче,
застиг  в  зеніті  полудень  на  мить.  

Агу-хи-тьо  то  самочка  з  ялини:
Свою  струну  в  мелодію  вплела.
Печаль  зимова  вирвалась  з  рутини,
із  неба  дивом  в  застіжку  лягла.

Знов  засвистіло  тю  у  на  узвишші,
Крутнувсь  на  землю  соколом  юнак.    
Підняв  пірїнку  у  свою  опішню,
Там  лашував  колисочку  босяк.

Їх  пісня  щира  до  незмог  тривала,
вечірнім  стомом  падала  у  круг.
В  Капіжник  ноти  просинь  наливала,
вдягала  Марцю  з  миріжка  ланцюг.

В  Криму  співають  птиці  жовтокрилі,
в  Карпатах  шпарить  синій  шалапут.
Птахи  в  моїй  Волині  жовто,  жовто  -  сині,
Вже  в  Березолі  спати  не  дають!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406832
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2013

Ой не вертайте зиму снігурі

Розтали  зранку  сутінки  в  вікні,
у  скло  влетіла  захмеліла  просинь.
Весна  зі  звонів  в  церкві  на  шпилі,
в  зимову  душу  падала    як  роси.

Надворі  щемом  плакала  весна,
у  голих  гІлках    промені  горіли.
З  собою  в  гості  трунок  принесла,
що  ми  з  тобою  разом  окропили.

Порвали    клоччям  сходжені  вітри,
колись  в  горні  закалене  вудило.
Лишились  в  снах  засмучені  сліди:
Так  рано  в  вирій  птахом  відлетіла.

Вже  білий  сніг  туманами  розтав,
думки  лягали  в  скошені  покоси.
Їх  спокій  жваво,тепло  заплітав,
ще  вчора  в  мертві  льодяні  тороси.

Летять,летять  додому  журавлі,
пірїнка  впала,в  стежечку  присіла.
Ой  не  вертайте  в  зиму  снігурі,
мої  думки  коханням  здичавілим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2013

Ой, грубе ткалось полотно

Налийте  в  чарочки  вино,
зніміте  спогади  з  орбіти.                                
І  як  любилось,  що  було
на  довгій  ниві  пережито.

Ой,  грубе  ткалось  полотно
в  Івана  й  Ніни  з  розмаїття.
Як  те  концтабірне  тавро,
спливла  полова  в  лихоліття.

Десь  відшуміло  відгуло,
роки  по  суліях    розлиті.
Приємні    поряд,  як  весло,
Гіркі    у  сутінках  закриті.

Вже  старість  дивиться  в  вікно  
й  долоні  зморшками  укриті.
Та  ще  в  очах    горить  добро,
любовю  й  ласкою  зігріте.

Румянцем  вкрилося  чоло,
як  шибки  променями  вмиті.
Гей,  заспівайте  щоб  гуло,
хай  Вас  почують  в  цілім  світі.

Відійде  хай  на  вітер  зло,  
жалі  давно  дощами  змиті.                                                                                                                  
На  зиму  вдягнуті  в  манто,
пливуть  як  послідок  в  транзиті.

Хай  бє  в  криниці  джерело,
співають  птахи  у  зеніті.
Махають  довго  ще  крилом,
з  престолу  Божої  блакиті.

Півсотні  в  парі  відцвіло.
Як  ті  волошки  сині  в  житі.
Нуртує  в  душах  ще  тепло:
Дай  Боже  довго  бути  в  літі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404944
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.02.2013

Злетіло соло з гілки у ключі,

Вечірній  обрій  промінь  закадрив,
дістав  вчорашні,  сутінки  з  торбини.  
Забралом  тихо  темінь  опустив,
здійнявся  в  кронах,  легкий  як  пірїнка.

І  раптом  пісня  наче  з  тятивИ,
вгорі  зірвалась,  лощено  і  стрімко.
Самець  за  зимку  сріблом  із  канви,
дістав  крещендо,  голосно  і  дзвінко.

Прохожі  в  ступір  стали  водночас,
хмаринки  в  небі,  як  одна  спинились.
Сховався  промінь  зовсім  щез  погас,
забрало  й  темінь,  в  чарах  опинились.

Злетіло  соло  з  гілки  у  ключі,
з  тополі  самка,  вивільги  озвалась.
Так  стало  ніжно  й  світло  на  душі,
нове  кохання,  в  пісні  розпочалось…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404679
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2013

Весна на дворі

Сніги  заплакали  під  стріхою,
доріжки  вмилися  слізьми.
Упав  струмок  в  долині  втіхою,
в  дитячих  пустощах  весни.

У  світлі  сонця,  переливами
порхають    ноти  у    гаю.
Упали  зранку  в  душу  хтивії.
Знаходжусь  досі  я  в  Раю.

В  калюжі  промінь,  пустотливими
гойдає  трісочку  крильми.
Дзвінкими    світлими  поривами,
торкає    пальцями      струни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404625
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2013

ІДІТЬ СОБІ…

Поганський  сину,  предків  сучих,
пігмей  із  зарослів  глухих,
шпангоут  виродків  гадючих,
що  приплелись  з  чужих  доріг.

Ти,  дрібна  наволоч  паскудна,
забув  мабуть,  що  у  гостях.
Душа  твоя  наскрізь  маркуртна,
як  той    в  реп’яхах.

Затисни  писок  свій  пархатий,
втули  язик  свій  у  мошну.
Я  маю  честь  тобі  сказати:
ковтай,  не  плюй  свою  слинУ.

Я  ж  –  українець,  –  мусиш  знати.
А  ти  –  ядушливий  варяг!
Не  смій  нас  вдома  зневажати,
приблудо  з  юдиних  ватаг.

Запропастив  ти  душу  й  тіло,
своєму  Гаспиду  запріг.
Тож  не  судить  тобі,  бацило.
Котись,  макако,  за  поріг!

За  Іллічем,  кровинко,  слідом.
Нехай  поб’є  лихий  вас  грім.
Шуруй  паскудино  за  "дідом",  –
давно  пора  й  тобі  в  дурдім.

Ми  не  дозволим  вам,  медузи,
вкраїнську  душу  розіп’ять.
Чужинці,  шустери–лакузи
привикли  в  сутінках  башлять…

Жидівський  шабаш  ваш  печерний
уже  нам  доста  осмердів.
Чмо,  схаменися,  чуєш,  Кернес?
Дивись,  щоб  сам  себе  не  з’їв!

Ідеї  ваші  –  екскременти.
Чужинці,  зайди,  лахмани,
вожді  пітьми  –  експерименти
вже  в  печінках!  Балакуни…

О,  як  ви  вже  остодоїли!
Почини  ваші  від  чуми
й  лихі  ідеї  –  мовчки  з’їли,
й  дістали  похорон  з  пітьми.

Не  плюй  у  воду,  красножопий.
Ти  –  в  Україні.  Не  казись!
Похресник  юдосинантропа,
не  хай  нас  вдома,  схаменись!


…Ідіть  собі,  ви  ж  «Божі  діти».
Десь  там  собі  ціну  складіть.
Бодай  лиха  зняла  з  орбіти:
назавше  бидло  хай  летить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404405
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 26.02.2013

Хай вам Вкраїни - божий захисник,

Надворі  сніг  запрошує  у  вальс.
В  віконце  тепле  туляться  сніжинки.
Пухнасті  гості  просяться  до  вас,
в  кущах  мережать  білу  скатертинку.                              

Несуть  у  гості  свічку  й  коровай,
чудесний  день,  від  сонечка  частинку.
Як  повелось  в  Вкраїні  зазвичай,
в  куточку  мостять  з  вовни  кожушинку.

В  теплі  сповити  душу  хоч  на  мить,                                                            
аби  у  ній  не  змерзалася  крижинка,
на  нім  потрібно  трішки  посидіть  ,
покласти  скраю  вишиту  торбинку.

…Гей  наливайте  повні  бо  вже  час,
Лунає  пісня  з  чаркою  в  обнімку:
Влетів  в  шпаринку  чарівник  Пегас,
привів  з  собою  Музу  із  Олімпу.

Вкраїнська  пісня  щира,  як  життя,
прийшла  до  нас  сьогодні  на  світлинку.
Нехай  вона  вас  всюди  захища,
від  злих  негод,  як  шапка  невидимка.

Під  ноги  стелють  вишитий  рушник,
любов  матусі,  -  струджену  краплинку,
Хай  вам  Вкраїни  -  божий  захисник,  
щасливу  й  довгу  вимостить  стежинку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403558
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2013

Лід безодні в руках розтоплю.

Якась  пустка  зависла  навколо,
марять  квіти  у  вазі  бліді.
У  думках  -  чорне,замкнуте  коло...
Чом  без  тебе  так  сумно  мені?

Де  ти,зіронька  мила,  відрадо?
Серцем  плачу,  душею  кричу...
З  візерунків  земного  свічадо,
я  у  небо  до  тебе  лечу.

Свою  свічечку  там  прилаштую...
У  холоднім  промінні  вогню,
тебе    знов    обніму,    зацілую...
Лід  безодні  в  душі    розтоплю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2013

Мені не сором, за своїх братів,

Мені  не  сором,  за  своїх  братів,
життям  своїм  вони  ризикували.
Коли  кипіло  й  виливався  гнів,
вони  завжди  попереду  стояли.

Пігмеї  ниці,  зайди,    хохлуї,                                    
як  ті  шакали  з  ями  виглядали.
В  Москві  ідейні  вишколи  пройшли:
Вожді  чужинські  їх  завербували.

Позаду  вас,  як  тінь  ішла  Москва,
ви  перед  нею  завше  плазували,
бо  за  душею  шабелька  крива:
З  мошни  –  талмуда,  гроші  визирали.

І    поки    ваші,    кровники    -    брати,
Вкраїну  нашу  в  рабство  продавали,  
Ви    в    підворіттях,    клятих    холуїв,
пропащі  душі,  у  общак  скупляли.

Когось  тягають  досі  по  судах,
когось    ви    вже  давно    купили.                                                                                
Стоять  в  журбі  могили  у  хрестах,
це  ті  кого  ви,  окаянні    вбили…

Тремтить  голосить,  змучена  журба,
о,  сучі  діти,    щож  ви  наробили?
Від  ваших  «дій»  посивіла  вона,
у    гнів  Господній,  самі  породили.    

Мо,  вам  поможуть,  хрещені  в  жидах?  
що    у    Печерських    пагорбах    засіли.    
Як  ті  що  ходять,  взуті  в  «Беркутах»,      
бодай  нечисті,  разом  всі  горіли.      

Ми  не  забудем  вам  Гостинний  двір,
коли  ви  Беркут  клином  шикували.
Нас  як  худобу,  в  відчаї  товкли,
від  українців,  банду  захищали.    

Що  інвалідів,  хлопців,  що  дівчат,
усім  наліво  й  справа  «роздавали».
Закон  і  право  в  вас  на  носаках.
І  депутатів  в  заки  лаштували.  

Тріщали  руки,  спини  і  носи,
як  носороги  навкруги  топтали.
Летіли  шапки  слідом  і  куртки,
за  нами  труби,  -  докази  влітали.

В  «покоях»  свідки,  -  «наші»  поняті,
стомились  видно,  нас  давно  чекали:
Листки  тремтіли  й  ручки  в  кулаці,
така  їх  доля,  бали  набирали.

Рипіла  стула,  рвались  аркуші,
мордастий  Беркут,  -  рапорти  писали.
Як  по  команді,  що  там  на  душі,
як  ми  їх  били,  матом  пригощали…

Стерпить  бумага:  слідчі  тут  як  тут.
Давно  ці  хлопці,  службу  знають.
Їм  не  впєрвой,  мо  косточку  дадуть,
злочинні  дії  у  рядках  шукають.

Царапина  вот  видиш  на  звєздє,
ти  мог  пагон,  колєгі  оторваті.
Вот  здєсь  приказ  ,  сматри  із  МВД,
то  мой  Закон,  нє  смєю  вибіраті.

Сматри  в  бамагу,  граматниє  всє,
замовкни  сучка  Беркута  вгощали:
То  за  столом  озвалося  дівча,  -
донецькі  хлопці,  протакол  пісалі.

Майор  зайшов:  Знайоменькі  тут  всі,
Як  вас  приємно,  тихих  зустрічати.
Отож    прийшлося,  «другу»  що  в  душі,
тут  накипіло,  трішки  відірвати.

Ой,  жаль  мені,  Батьків  і  Матерів,
що  зустрічали,  вас  колись  для  хати.
Якби  їм  знати,  в  люльці  упирі.
Вони  б  на  завше  вас  заколихали.

Тож  не  достойні,  ви  моїх  синів,
попи  чужинські  мабуть  охрестили.
"Хай  вам  воно",-  забризкало  з  -  під  брів..,
у  злості  скули,  ходором  ходили.

Ой,  як  хотілось  зїздить  по  зубах.
Я  бачив  в  нього,  аж  лице  зчорніло,
та  був  із  нами  разом  адвокат.
...Пішов.  Без  нього,  наче  посвітліло.

Ступив  вечірній  смуток  за  поріг.
Спартанців  зеки  й  слуги    відпускали.
Лунало:  "  Слава"  -  в  відділок  з  доріг.
З  Свободи  хлопці,  друзів  зустрічали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402524
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 19.02.2013

де Ти є, озвися.

Обізвалася  бандура,
плаче  гірко,  тужить.
Край  калиноньки  зажура,
свого    сина  будить.

Проснись  Гетьмане  Богдане,
де    Ти    є,    озвися.
Топчуть  матір  вуркагани,
встань  же,  подивися.

Куди  глянь  чортополохом,
поросли  кургани.
Сум  чатує  за  порогом,
а  на  серці  рани.

Все  поїли,  наче  мілі,  
де  беруться  сили?              
Із  жадоби,  як  у  хмілі,
виривають  жили.

Навстіж  тягнуть  і  грабують,
вже  немає  сили.
Москалі  і  хозарюги,
як  воші  обсіли.

Просинайся  вже,  сідлай,
свого  вороного.
Нехай  геть  іде  відчай,
до  біса  лихого.

Ні,  не  буде  вам  жалю,
підколодні  змії.                                          
Досить  жиду  й  москалю,
висіти  на  шиї!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401364
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 15.02.2013

Ять обкурила розум дурманом

Вгорі  у  стійло  місяць  прямував
щоб  мотузок    із  променя    дістати.
В  хмаринках  білих  люльку  лаштував
щоб  зірочок  в  перинці  колихати.

Прикрив  дитяток  стомлених    рядном,
зіграв    аккордом    ноту  із  кантати.
Махнув    бувайте,  нам  обом  ріжком
щоб  в  вишині  до  вечора  розтати.

Ять  обкурила  розум  дурманом,
десь  положила    за  межею  спати.
Терпким  солодким  впоєним  вином,
Тебе  бажав  любити  і  ласкати.

Сич  у  ялині    втомлений  дрімав,
бриніло  плесо  у  кінці  загати.
Тебе  п'янку  до  щему  цілував.
Не  відпускав,  закоханий  до  хати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401107
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.02.2013

Ой кумонько що було, вам не розказати

Баба  Маня  відсудить  пенсію  хотіла,
Бо  в  них  зона  від  ЧАЕС:  занесло  вітрило...


Бабу  Галю  виглядає,  вийшла  щойно  з  двору.

Як  та  качечка  повзе,  ледь  чалапа  в  гору.  
Вбік  поставила  ціпка,  сіла  скраю  лави,
Ну  кажи  що  там  було,бо  не  до  забави.
Тільки  грубку  розтопила,борщику  заправить,
тож  давай  скоріш  кумо,  щоби  не  прогавить.

…Оце  ж,  я  була  в  суді,  зайшла  коридором.
А  там  людоньки  мої,  наче  я  в  оборі,
всі  сердиті  якісь  злі,  наче  звірі  люті,
як  у  клітках  бугаї,  звечора  припнуті.

Захотілося  кумо  у  нужник  сходити.
Тут  я  бачу  що  біда,щоб  не  наробити
то  я  скромно  до  вікна:  дядько  там  сиділи.
Скажіть  дядьку  де  воно  :аби  ви  хотіли…

Хе,  корова  ти  сильска,  словна  вишла  с  двору,
Подивився  на  мене,  як  на  ту  потвору.
Чухай  га  а,  па  єтажах,  слиш  спрасі  в  них  чипу.
Ги  и,  а  єслі  нє  датут,  бєрі  в  руцькі  дупу.

Яж  у  другий  бік  обори,  жінка  там  сиділа.
Наче  з  виду  так  нічо,  чи  я  прогляділа.  

Ти  чево  снуешь  везде,  что  тебе  зараза.
Надоели  как  ви  все,  вжє  от  вас  ураза.

Здеся  чипа  нє  дают.  Ходят    пракурори.
Не  хватала  им  ищо  на  очкє  умори.

Беги  в  сторону  метро  там  на  пєреходє,
только  под  ноги  сматри,  лампачка  в  дійодє.
Ув  акошко  пастучі,  всунь  у  дзюрку  гривні.
Можат  сразу  отварят,Єсь  мянути  дивні…

…Не  верталась  я  кумо,Сатана  їх  втопить.
Бачу  в  них  не  відсудить,  скорш  лихая  вхопить.

Баба  Маня  із  відром,стоїть  для  криниці.
Нахилила  журавля,  набрала  водиці.

Ой  кумонько  що  було,Вам  не  розказати.
Тільки  після  того  всього,  не  хочеться  й  ср…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400449
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.02.2013

Збриніли струни

Прийшла  в  думки  мої,
сьогодні  і  зненацька.
Застала  серце
рабом  врозполох.
Збриніли  струни
у  душі  юнацькій.
В  долонях  гріли
знову  нас  обох.

О,  Боже  милий,  
скільки  ж  то  не  спито.
Із  губ  твоїх,  
той  хтось    украв.
У  часі  десь
загубленим  покрито.
Аби  лихий
тоді  його  забрав.

А  за  віконцем  
вітер  хамовито,
печалі  пісню
сумом  вигравав.
Свою  мерзенну,  
стару  сіру  свиту,
комусь  нещастям
знову  одягав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400184
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.02.2013

Щоб за вами навіть сліду не лишилось ніде.

Почорніли  сині  хмари,  люди  наче  тіні,
Збайдужілість  і  відлюддя,  як  у  домовині.
Обідрали  воріженьки,  одягли  в  свитину.  
За  що  маєм  таку  долю,  за  яку  провину?

Защо  ж  довго  так  топтали  нашу  добру  вдачу,
Душу  їсти  розпочали,  гідність  на  додачу.
Та  стривайте,  зупинітесь,  терплячка  ввірвалась,
Бо  вже  в  крові    від  наруги  пам'ять  обізвалась.            

Обагрилось  знемоглося,    серденько  терпляче,
В  поковиллі  в  чистім  полі  сиротою  плаче.
Знов  настали  гіркі  днини,  як  в  лиху  годину,
Славу  лицарів  козацьких,  кинуто  на  кпини,

Ой  дай  Боже  хозарюгам  це  життя  собаче,
Довело  вже  геть  до  ручки,  плем’ячко  щуряче.
Мало,  мало  предки  били,  гнали  у  три  шиї,
Мо  забулися  іуди,  -  з  Хозарату  змії.

До  страждання  і  до  горя  ви  як  пень  глухії,
Вражі  дітки  Каганату,  вороги  лихії.
Йдіть  по  доброму  вас  просим,  хату  нам  звільніте,
Щоб  за  вами  навіть  сліду  не  лишилось  ніде.

Засвітило  з  горизонту,    зове  батько  сина,
Кобзарі  з  могил  повстали,  проводжа  дружина.
Стоїть  коник  вороненький,  не  встоїться    грає,
Козаченько  сокіл  ясний,  уже  поспішає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399676
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 09.02.2013

НА СВІТАНКУ

Біля  ставу  під  вербою,  тебе  кохану  обнімав,
Місяць  пас  телятка  в  небі  і  в  наші  очі  заглядав.

Із  видолинка  вранішок  грайливий                                                                          
У  вербах  білих  з  ночі  визирав.                        
А  в  небі    місяць  повний  злотоглавий,
Cвоїх  дитяток  в  люлі  колихав.

Сховались  Мавки  і  сичі  в  діброві,                    
Хоробрість  їхню    тихо  хтось  украв.
Поблякли  зорі  -  дітоньки  бідові,
Лягали  спатки,  ранок  їх  ласкав.

Озвався  з  гаю  вітер  полохливий,
В  ярузі  щойно  мирно  ще  дрімав.  
Упав  росою  пяним  в  різнотрав’я,
Волошки    сині  в  житі    цілував.

Так  захопився,  що  злетів  з  надриву,
В  грайливі  хмарки  із  небес  упав.
Смарагди  в  нічку  темінь  чорногриву
В  косу  промінням  любо  заплітав.    

На  плесо  ставу  дивом  кольоровим,  
Коштовний  камінь  випав  із  оправ.  
Розсипав  перли    з  рукава  –  обнови,
Веселку    зранку  долучив  до  справ.

Виходив  ранок  зі  свойого  схову,
З  -  за  горизонту  мирно  виглядав.
У  день  наступний  вдів  свитину  нову,
До    чергування    знову    заступав.

Сусідський  півень,  та  холєра,  вчергове  ноту  пробну  брав,  
Ти  все  просилася  до  хати,  а  я    тебе  не  відпускав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398766
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2013

Межень

В  кожушині  зими  заіскрило,
в  білій  шубі  дзвіночком  дзюрчить.
З  кучугури  пробилося  шило,
по  доріжці  струмочком  біжить.

Прийшло  в  гості  вчорашнєє    диво,
мабуть  ходить  за  нами  услід.
І  коли  нам  вже  зовсім  немило,
розчищає  від  хмар  краєвид.

Заплело    у    косу  мою  долю.
В    юнь    зелену      її    одягло.
Аби  я  був  забувся  від  болю:
Що    черешня    моя  відцвіла.
                                   
Весна  в  Межені  Боже  мій  милий,
свою  часточку,  -  серденька  слід
в  мою  душу    поклала  під  ноги:
Знову  в  серці  промінням  зорить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397832
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.02.2013

Налийте в серце із Дніпра води

Ой  зупиніться  хмари  наді  мною,
візьміть  у  жмені  крапельки  жури.
Із      снів  моїх  закоханих  казкових,                                                                          
налийте  в  серце  із  Дніпра  води.

Нехай  Веселка    прямо  мені  в  душу,
опустить  руку  із    небес  крило.
Вона  відчує  там  промінчик  дужий,                                  
Вкраїна  в  крові  стала  джерелом.

Я  бачу  вірю  наша  Берегиня
в  єднанні  разом  із  моїм  Дніпром
в  відтінках  фарби,  як  свята  -  Богиня,
розчинить  горе  в  сутінках  добром.

Вкраїну  вкриє  ніжним  покривалом,
відкриє  в  небі  -  просторі  вікно.
Те  що  було  для  нас  колись  причалом,
та  загубилось  у  путі  весло.              

Щоб  здарувати  для  онуків  спокій,
вчорашня  радість  вийде  за  село.
І  вам  прихилить  небеса  високі,
аби  ви  знали,  як  колись  було.

Все  буде  добре,  зникнуть  воріженьки,  
осядуть  хвилі  з  піни  миріжком.
І  зникнуть  юди  -  вороги  маленькі,
як  той  міраж  підуть  курним  шляхом.

Все  ж  вірю  в  долю    втомлений  двобоєм,
прийде  до  вас  мій    змучений  фантом.
В  саду  розлється  вранішнім  левкоєм
й  присяде  з  вами  разом  за  столом.

Затягнем  гучно  Слава  Україні!
Хай  їй  зозулька  років  накує.
Любіте  неньку  нашу  Батьківщину,
в  любові  мати  вічна    не  помре!

І  ласка  щира  хай  її  голубить,
цілує  ніжно    сонечко  згори.
Ніхто  не  зміг  згубить  її  не  згубить,
вже  з  горизонту  дмуть  її  вітри!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013

В бокалі промінь мабуть Боже око

Течуть  роки,  вже  скоро  тридцять.
Ти  ж  лише  вчора  бігав  беріжком.
Чарчину  випю  я  -  налий  по  вінця:
Ой  Боже  мій,  біжать  роки,  притьмом.

Біжать,  біжать,  біжать,  не  зупинити,
За  нами  вслід  прокуреним  шляхом
І  не  сховатися  від  них  і  ніде  діти
За  нами  завше  йдуть  вони  слідом.

У  безтолоччі    вже  вчорашні  хмари,
Укрили  сум  мій  вранішнім      рядном...
Та  що  той  сум,-  хоча  він  крутоярий,
Я  бачу  внуків.  –  Радість  за  столом!

В  бокалі  промінь,  -  мабуть  Боже  око.
Обняв  серденько  тихо  за  столом.
Спасибі  синку,  що  так  склалась  доля,
Тобі  й  невістці,    дякую  обом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397312
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.02.2013

Чому

Чому  скажи  мій  Господи,  чому?
Приходиться  нам  гірко  так  страждати.
Що  не  бажаємо    дарма  дають.
До  чого  прагнемо  так  часто,  не  дістати.

Дарма  то  болі  й  підлість  навкруги,
яких  ніколи    не  зовем  до  хати.
Приходять  самі  слуги  із  пітьми,  
не  вміють  помилок  такі  прощати.

А  я  так  хочу  ласки  й  теплоти,
щоб  недолюблене,  загублене  пізнати.
Зігріти  в  грудях  і  піднять  до  хмар,  
щоб  не  змогли  вони  його  відняти.

Аби  у  злагоді  й  спокої  жить,
я  ладен    серцем  Всесвіт  обійняти.
Простити  грішникам  їх  гріх,
І  на  колінах  Землю  цілувати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396850
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2013

Лиш пятдесят на струнах відзвеніло

Біжать  роки,  як  річка  повновода,
і  ні  защо  їх  неможливо  зупинить.
В  дорозі  в  них  немає  перешкоди.
Не  продаються,  неможливо  їх  купить.

Буття  лиш  трішки  в  осені  оділось.
В  душі  сміється  промінь  -  оптиміст.  
Ой  ще  багацько  в  долі  залишилось,
а    двері  навстіж,  лише  оглянись.

Дівки  -  жінки  кохають  до  упаду:
Хай  повноводдям  живиться  ручай.
Та  обережно  в  хвилях  водопаду,
Щоб  не  втопитись  якось  не  взначай.

У  кулаці  завжди  тримай  пружину
щоб  часом  десь  кудись  не  занесло.
Щоб  не  пропасти  десь  в  лиху  годину,
Теж  при  собі,  тримай  завжди  весло.

Лиш  пятдесят  на  струнах  віддзвеніло.
У  відголосках  стиглих  серенад
блищить  іще,  не  стерлося  вудило.
Тож  хай  клекоче  юнню  листопад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395962
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.01.2013

Де Тато хто його відняв

Дощило  в  кронах,  -  плакали  берези.
У    хмарі    промінь    щиро    сумував.
Тужила    гірко    жінка  на  могилі,  
Маленький  син  позад  її  стояв.

Чим  янголятко  в  Бога  завинило,
Маленьке  диво,  хто  його  прокляв?
Що    з    Батьком    він    не    розуміє.
Де    тато,    хто    його    відняв…

В  пориві  сну  в  обіймах  ейфорії,
Ілюзію  чужу  на  рідне  проміняв.
Тож  за  подвійну  дозу  трамадолу
Удав  пітьми  в  той  світ  його  забрав.

Не  скаже  зараз  це  ніхто  дитині.
І    Тато,    десь    з  -за    берега    уяв.
Лежить  у  квітах  красень  в  домовині
Руками  свічку  холодом  обняв.

Листок  зелений  впав  у  домовину,
Диявол    тихо    з    дерева    зірвав...
Ну  що  йому  за  сина  за  дружину,
Чергову  душу  в  пекло  спакував.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394509
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 22.01.2013

Заздрощі сусіди.

Україно  мати  сива,  тебе  не    впізнати,
Одягли  тебе  в  свитину  аби  осміяти.

Працювали  ми,  як  коні,  та  прийшли  Ведмеді,
Вбили  наших  полководців,  знищили  поетів.

Боже,  як  нас  опустила  в  кожанках    зараза,
Оселилась  в  нашій  крові  ордИнська  проказа.  

Хохломони,  як  собаки    завше  на  підхваті  
Щоб  хозарикам  у  церкві  й  на  Горбах  співати.  

Світять,  святять  і  почтують  в  пагорбах  гібреїв,
Репетують,  шкварку  мають  в  московських  пігмеїв.
.
Чужа  мати  гроші  платить  тож  синів  почтує  
І  співають  знову  й  знову:    Боже  Алі  –  Луя.

Жуйте,  жуйте  хохломони  дадуть  в  Вашингтоні:
Вже  готують  Катю  нову  в  Лондонськім  притоні.

І  положать,  як  в  Єгипті  із  лиця  погожу,
Гейшу  сину  Фараона  у  батьківське  ложе.

Де    поділось  Перське  царство,  нема  Вавилону,
Де  імперія  Священна  -  була  ж  із  бетону.

Ну  а  ти,  як  ґвалтував  братику-москалю?
Апетити  ж  у  тебе,  мало  було  й  Галі…

Зрозумійте  українці  звідки  Ваші  біди:
Їз    отруєної    крові,  з    заздрощів    сусіди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392437
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 14.01.2013

Чим же завинили ми у свойого Бога.

Сорочечку  білую    вишивала.
Ниточку  до  ниточки  близесенько  клала.
Пам’ятаю  добре  я  із  юначих  літ
Стелила  стежиноньку  в  білий  світ.                                                  
                                 Приспів:      
Узором  на  писанку,  -  квіти  з  поля.
У  сорочці  біленькій,  лежить  доля.
А  дорога  дальняя,  курінь-втома,
Ой  матусю  рідная,  як  далеко  дома.
                                               
Вже  сама    я  писанку  малювала.
В  путь  чужу  незвідану  із  собою  брала.
У  сорочці  й  писанці  рідний  край,
Із  річок  та  з  озера  водограй.
                                 Приспів:                                          
                                               
Чужина  розпукою  зустрічає.
Моє  бідне  серденько  жалем  крає.
Як  хрести  по  світу  скрізь  серед  поля,
В  писанки  і  вишивки  впала  доля.
                                   Приспів:                                          
                                           
Коли  гірко  й  сутужно  у  часи  відчаю
Оберіг  із  кухрика  тай    виймаю.
Ой  стежино  стежечко  дальняя  дорога,
Чим  же  завинили  ми  у  свойого  Бога.                                                    
                                 Приспів:      
Узором  на  писанку.  -  квіти  з  поля,
У  сорочці  біленькій,  лежить  доля.
А  дорога  дальняя,  курінь-втома,
Ой  матусю  рідная,  як  далеко  дома.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391604
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 11.01.2013

На завше місяць в парі повінчав.

Ховався  в  хмари    Місяць  загадковий,
Ще  промінь  трішки  рогом  обнімав.
Ми  ж  цілувались  у  човні  обоє,
Сміялись  з  нього,  явно  загуляв.

Для  нас  старався  друг  хазяйновитий.
Всю  нічку  щиро  дивом  розважав.
То  лоскотав  лілеї  наче  рідні  діти
То  до  заплави  Мавок  проводжав.

Лягла  навкруг  краса  несамовита,
Прийшла  наживо  з  простору  уяв.
Сповиток  тиші  цноту  цю  не  спиту,
У  гладь  озерну  зранку  пеленав.

Скінчилась  нічка,  в  заводь  гордовито,
Вже  день  прийдешній  озером  ступав.
А  нас  відтоді  у  вербових  вітах,
Назавше  Місяць  в  парі  повінчав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2013

А ще язик як помело

Візьму  баян  на  лаві  сяду,
Вже  трохи  вдарило  вино.
Хай  пісня  котиться  по  саду,
Біжить  луною  за  село.

Піднявсь  в  мелодії  на  крилах,
В  чарівність  звуків  захмелів.
Тож  відірватися  не  сила,
Лечу  із  клином  журавлів.

В  Душі  приємне  розлилося,
Думки  роками  попливли.
Воно  ж  за  звичай  повелося,
Як  випєш  в  памяті  спливли.

Так  якось  склалося  донині,
Мене  ще  балують  жінки.
Ох  є  ж  красуні  в  Україні,
Щасливі  ми  чоловіки.

Готовий  втріскатись  щомиті,
Нуртує  в  серці  джерело.
Гарячі  файні  працьовиті,
Як  заглядівся  й  повело…

Червоні  губи  як  черешні,
Ну  як  же  з  них  води  не  пить.
Стан  гордовитий,  а  чересла:
Та  як  таких  їх  не  любить.

Ой  не  судіть  бо  трохи  грішний,
Бодай  лихе    все    замело.
Буває  часом  випю  лишнє,
А  ще    язик  як  помело.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391316
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.01.2013

В царстві таїни.

Відкрив  послушник  вхід  -  церковну  браму,
Війнуло    в    груди    Царством    таїни.
Ступив  в  покорі  до  притвору  храму,
Назустріч    виплив  Ангел  з  глибини.

Лились  єлеєм    молитовні  звуки,
На  крилах  Ангел  на  Амвон  підняв.
Тремтячі  пальці  взяв  у  свої  руки,
За  плечі  ніжно  й  тепло  обийняв.

Печать  покори  впала  із  Розпяття,
В  жмені  скотилась  прямо  із  колін.
Упала  в  серце  частка  благодаті,
Лунав  навкруг  ранковий    передзвін.

Тут  так  тепло  Душі  моїй  невтішній.    
У  лоні  церкви  з  глибини  уяв,
Блаженством  вищим  напоїв  Всевишній.
Тут  над  Престолом  дух  його  літав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391078
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.01.2013

РІЗДВО НА ВОЛИНІ,

Піднімайтесь,  каже  Батько  ,  Велія  на  дворі.
Пора  хлопці  лад  навести  в  хліві  та  стодолі.
Потім  Дідуха  поставить  в  джерелі  умиться,
Хай  пшениця  цілий  рік  в  полі  колоситься.

Святий  Дідух  то  зв'язок  і  дарунок  роду,
Тож  в  родині  у  затишку  його  ставлять  зроду.
А  дівчата  у  куточку  його  прикрашають,
Щоб  раніше  вийти  заміж  його  умовляють.

Мати  страви  у  печі  з  дочками  готує,
Щоб  дванадцять  їх  було  на  столі  чаклує.
Адже  місяць  цілий  рік  буде  годувати,
Треба  кожному  із  них  щедро  здарувати.

Ще  Апостолів  дванадцять    треба  вісм  подати,
Що  вони  нас  не  минали  щоб  зайшли  до  хати.
Щоб  Господи  не  пройшли  щоб  зайшли  до  хати,
Аби  жили  всі  щасливо  й  горенька  не  знали.

По  куточках  розкладають  часнику  головки,
Щоби  внучки  були  крепкі  і  в  роботі  ловкі.
Столи  сіном  укривали  вклонялись  до  лави,
Як  сідали  до  трапези  дозволу  питали.
Бож  худоба  і  звіринка  бджілка  і  травинка,
За  всіх  в  Боженьки  болить  то  його  кровинка.

Свят  -  вечірняя  пора  світиться  на  дворі,
Просять  вибачення  всі  поки  зійдуть  зорі.

Ось  і  вечір  на  дворі,  зійшла  зоря  ясна,
Всі  запалюють  свічки  щоб  життя  не  згасло.
Повечеряли  в  сімї  разом  помолились,
Із  любові  в  благодаті  Марії  вклонились.
Щоб  все  мати  все  було  щоби  всі  любились,
Щоби  внучки  й  діточки  у  злагоді  жили.

Встають  разом  з  –  за  стола  Боженьку  вітають,
Похристосились  у  Трійці  здоровля  бажають.
Вранці  Батько  йдуть  у  хлів  несуть  хліб  зі  столу,
Із  руки  дають  худобі  щоб  не  впало  долу.

По  обіді  як  посплять  йдуть  колядувати,
Закінчився  піст    великий  пора  й  погуляти.
Несуть  дітки  калачі  рідним  на  Волині,
Бо  вже  святки  Різдвяні  почались  віднині.
І  старенькі  і  малеча  в  Вертепах  ходили,
Возвістить  що  Мати  Божа  сина  народили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390987
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 09.01.2013

Мила- свічадо

Опустив  над  ставочком  гірлянду,
Місяць  вербам  з  свого  рукава.
Раптом  ти,  як  іскра  з  водопаду:
Наче  зірка  із  неба  жива.

В  бризках  сяйва  косУ  розпустила.
Місяць  дивно  над  ставом  кружляв.
Зачароване  плесо  застигло,
Щеб,  русалка  із  казки  прийшла.

Я  закоханий  в  тебе  розрадо.
Вже  напився  давно,  дурману.
Моя  зіронько  мила,  –  свічадо    
В  дивнім  сяйві  земного  вогню!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013

Вогневик

За  вікном  вже  примовкли  синички,
Свічка  гасне  в  кутку  за  столом.
Закриваються  втомлені  очки,
Місяць  в  небі  махає  веслом.

Дістав  казочку  Дідух  з  занички,
Під  подушку  поклав  наче  Гном.
Спіть  малятка  мої  невеличкі,  
Осінив  Дід  Микола  перстом.

Замуркотана  киця  з  куточка,
Помахала,  -  добраніч  хвостом.
Прилетів  Вогневик  із  лісочка,
Вкрив  малечу  до  ранку  крилом.

В  дивовижі  чарівниця    нічка,
Розгулялась  в  гаю  за  селом.
Задоволенням  світяться  личка,
Упиваються  казкою-сном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389133
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.01.2013

ГЕРОЮ СЛАВА

Вставай  Степане  розвиднілось  нині,
По  Бессарабці  лицарі  ідуть.
Гудуть  в  столиці  сурми  із  Волині,
В  набати  -  дзвони  вже  поети  бють.

Горять  в  темряві  їхні  смолоскипи:
Вогонь  сердець  в  віках  не  затухав.
В  ворожім  стані  вже  лунають  схлипи,
То  їх  за  горло  страх  вчорашній  взяв.

За  ті  містечка  почорнілі  села,
Голодомором  знищених  людей.
В  Раю  земнім  полишену  пустелю,
В  вогні  дикунськім  проклятих  ідей.

Радійте  друзі,  вороги  тремтіте,
УПА  в  столиці  то  Степан  веде.
Зросли  із  праху  вже  його  онуки,
Свобода  маршем  по  Вкраїні  йде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389119
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2013

До Нового Року

Любові  Вам  і  спокій  в  хату,
Нехай  за  діток  доля  дбає.
Живуть  хай  довго  батько  й    мати,
Хай  горе  й  смуток  обминає.

Хай  підлість,  заздрощі  пихаті,
Назустріч  Вам  не  виглядають.
Добро  багатство  в  благодаті.
В  дорозі  Вас  оберігають.

У  лузі  хай  цвіте  калина,
Щоб  за  столом  пісні  співали.
Моя  Вкраїнська  мова  лине.
Щоб  за  її  не  забували.

Нехай  почують  у  могилах,
По  обидвА  боки  Дніпра.
Що  вже  проснулась  Україна,
Що  рідна  матінка  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389064
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2012

З новим Роком Вас любі з Різдвом

Засвітились  вогнями  ялинки,
Рік  Новий  вже  прийшов  на  поріг.
У  танку  закружляли  сніжинки,
Прилетіли  з  далеких  доріг.

Аби  рідних  й  чужих  привітати,
І  дорослих  і  зовсім  малих.
Щастя  радості  Вам  побажати,
Вберегти  Вас  Від  заздрощів,  лих.

Хай  поселиться  в  домі  й  родині,
Від  сьогодні  довіра  й  любов.
Обминає  хай    смуток  віднині,
Хай  обходить  Вас  знову  і  знов.

Закортіло  Вас  Всіх  обійняти,
Над  землею  полинуть  добром.
З  неба  зорі  для  Вас  здарувати:
З  Новим  Роком  Вас  любі,з  Різдвом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389052
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2012

Опустив із Місяця Дід Мороз

Загляда  промінчиком  ніжним  у  віконечко.
На  порозі  хатоньки  Новий  Рік.
Дід  Мороз  в    пакуночку  вам  маленьким  сонечкам:
Готує  даруночки  Чарівник.

А  щоб  булО  радісно  він  чудну  цікавинку,
Для  онучків    Дідових  з  дивних  див.
Все  що  є  у  лантусі,  як  найкращу    казочку,
В  білі  ріжки  Місяцю  почепив.

Сплів  драбинку  діточкам  як  перинку  з  квіточок,
В  сяйві  зіроньки  із  мімоз.
Хай  пливуть  даруночки  для  маленьких  діточок:
Опуска  вже  з    Місяця    Дід  Мороз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388580
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2012

Лицарі Вкраїни

У  парламенті  нацисти,
Лемент  в  Тель-Авіві,
Розкудахкались  на  плоті.
Як  півні  в  кропиві.

У  Європі  завищали,
Ліві,  із  з  притону.
«Помірковані»  євреї,
Вилізли  із  схрону.

Представляєте  назвали,
Жидівкою  Клуні.
Споконвіку  вас  так  звали:
Не  пускайте  слюні.

Ви  прийшли  до  нас  як  гості,
А  гостям  ми  раді.
Ви  ж  на  пагорби  забрались:
Скільки  терпим  в  зРаді.

Прийняли  у  свою  хату,
Прошу  поважайте.
Мо  не  так  цвіте  калина,
Вибір  є,  бувайте.

Довели  нас  вовча  зграя,  
Вже  для  прірви  скраю.
Тож  негайно  і  рішуче.
Щось  робити  маєм.

У  парламенті  Свобода,
Лицарі  Вкраїни.
Молоді  завзяті  хлопці,
Піднімуть  з  руїни.

Вже  озвався  соловейко,
Хлопці  не  зівайте.
Наведіть  порядок  в  хаті.
Ви  ж  його  не  згайте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388517
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 29.12.2012

БО ЇХНІ БАЛАЧКИ ПУСТІ

Ну  сколька  на  нєрви  нам  капаті,
Привиклі  вгадовані  спаць.
Пора  вам  вжє  задніцу  драпаті:
Наєлісь  пакращенья,  -  зляць.                

Да  хваціт  па  углАм  балакаті,
Досіць  вам  дурня  ламать,
Привиклі  в  платочєк  поплакаті.
Пара  на  зямлє  попахать!

І  сколька  вам  можна  даваті,
Привиклі  смотрі  только  брать.
Пора  вже  лапаті  вам  браті:
Чі  можа  вам  руцьки  балят.

Потрєбна  сємю  годуваті,
Чі  буду  за  вас  гадувать.
Пакращеньє  хватіть  шукаті,
Да  сколька  вас  бля  ратувать.

Закончалось  хваціць  балякаті,
А  гдє  для  вас  су      всьо  брать.
Пора  вам  з  салфєтачкі  лакаті,
Шоб    больша  нє  било  чем  ср    .

Р.С.  Ну  скільки  вже  можна  терпіти,
               Приматів  на  нашім  хребті.
               Невже  не  пора  зрозуміти,
               Що  їхні  балачки  пусті.

.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388126
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 27.12.2012

зорі - очі

Більш  не  загляну  в  сині  очі,
Застиг    в  снігах  весняний  сад.
Згубились  сни  в  покровах  ночі,
Все  відійшло  як  листопад.

У  небі  сяють  зорі  -  очі,
Лишивши  серденьку  надрив.
І  світять  з  простору  щоночі,
О  Боже  милий  як  любив…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388109
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.12.2012

Вал дю пєз

Сніг  сріблом  сиплється  з  небес.
Заповнив    щілИни        елеєм.
Озвучив  в  долах  полонез,
аби  в  гаю      гуляли      феї.

Ялинку  в  танці  закружляв.
Одів  калину  у  пастелі.
Червоні  губи  цілував,
звабливі  пестощі  веселі.

Враз  зупинився,  невпопад
застигла  хуг  в  зеніті.                                                                                              
Краса    в  гаях  небесна  кладь
У  відображеннях  блакиті.

Співають  янголи  з  небес.  
Яке  ж  це  свято  без  чудес.
Тож  прошу  друзі:  вал  дю  п’єз.
З  Різдвом  вас  любі,  -  До  дієз!


(  Вал  дю  п’єз  )  –  замок  духовної  краси

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387900
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 26.12.2012

Налиймо чарчину

Налиймо  чарчину  по  самії  вінця,
Вже  промінь    зявився  у  сивій  імлі.
Пробився  крізь  хмари  у  наше  віконце:
Мо  доленька  впється  росою  на  склі.

Розкидані  в  світі,  як  ті  чаєнята,
Зневажених  предків  онуки  малі.
Впустили  істоту  у  батьківські  хати,
Тепер  наймитами  на  власній  землі...

Тож  випємо  чарку,  хай  буде  нам  гірко,
За  доленьку  сиву,  -  свої  звичаї.
Хай  котиться  пісня,  вже  наша  вечірка,
До  воленьки  -  річки  несе  ручаї.

У    Році    Новому    щасливої    долі,
Ще  нам  накурличуть  з  небес    журавлі.
І  вродить  ячмінь  і  пшениця  у  полі,
Ще    буде  в  достатку  у  нас  на  столі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387770
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.12.2012

Засіяла зірка ясна

Засіяла  зірка  ясна  в  святім  Назареті,
Спалахнуло  світло  сяйвом  по  усій  планеті.

Благодать  нам  здарували  Ангели  з  Едему,
Божа  мати  розродилась  в  яслях  Віфлеєму.

У  куточку  у  хліві  свічечки  горіли,
Народився  Божий  син  пастушки  раділи.

Стало  видно  як  у  день  у  покрові  ночі.
Бог  прийшов  у  грішний  світ  нам  розплющить  очі.

Гляньте  зіронька  різдвяна  загляда  в  віконце,
Щоби  в  кожного  з  душі  в  нас  світило  сонце.  

Благословить  кожен  дім  і  луги  й  діброви,
Донесе  у  кожну  хату  часточку  любови.

Закінчився  старий  світ,  новий  наступає,
Тож  радійте  і  любіть  Бог  цього  бажає.  

Спалахнула  над  землею  зірка  в  Назареті,
Щоби  сяяло  добро  на  усій  планеті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387616
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 25.12.2012

МАТЕРИНСЬКА ДОЛЯ

Сіє  мати  в  грядку:  перчик,  горошинку,  
Заміта  на  дворі,  творить  без  спочинку.
Доки  є  ще  сила,  аж  зняла  хустинку,
Вигляда  синочка  із  доріг,  кровинку.

Посадила  мати,  квіти  біля  хати
Аби  не  одненькій,  сина  виглядати.
Дивиться  на  квіти,  душа  молодіє,
Мальвам  та  жоржинкам,  старенька  радіє.

Вийшла  на  лужочок,  сіла  на  пеньочку,
Кладе  у  рядочок  долю  на  листочку.
Понад  лугом  вітер,  віє    повіває
Незлим  ніжним  болем,  серденько  їй  крає.

Біля  мосту  верби,  листячком  тріпочуть,
Журбу  материнську,  вітами  лоскочуть.
Над  широким  полем,  вивільги  ширяють,
В  синім  небі  плачуть,    долі  їй  благають.

Жайвір  в  піднебессі,    Боже  як  співає,
Материнський  відчай  у  хмарках  ховає.
У  печаль  сховалась,  стара  хата  скраю,
До  плоту  схилилась,  від  журби  відчаю.

Сіє  мати  в  грядку,  знову  горошинку,
Присіла  в  розорі,  спочити  годинку.
А  весна  надворі  знов  мете  стежинку,
Деж  ти  ходиш  досі,  мій  єдиний  синку...

 З  циклу  віршів  Софії  Миронівни  №10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386634
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.12.2012

Запрягає святий миколай

Вечір  сутінки  вдів  у  сутану,
Заховавсь  в  горизонт  виднокрай.
Коні  вийшли  ,  як  казка  з  туману:
Запрягає  святий  Миколай.

Місяць  вигулькнув  наче  з  обновок,
Сяйво  в  небі  повісив  на  ріг.  
Причесав  загадково  загривок,
У    хмарину  з  перинки  приліг.

Ясні    зорі  закохані  дивом.
Заворожені  смайлом  чудес.
Щедрим  дощиком  наче  у  зливу,
Впали  сріблом  на  доли  з  небес.

В  грона  ягід  на  грудях  калини,
Лягли  скалки    з  Миколиних  риз.
Із    коштовного    сяйва    перлини,
Лежать  в  пазухах  наче  сюрприз.

Для  синичок  звірюшок  з  долини,
Янголяткам  святим  -  ду  ю  пліз.
Дід  Микола,  -  в  діток  іменини,  
В  кожну  хату  дарунки  привіз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386321
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2012

Зашифрований з вічності код.

Знов  трембіти  і  сурми  заграли
в  унісон  із  обох  берегів.
Подає  нам  Всевишній  сигнали.
З  Соловецьких  гуде  островів.        

Просинайтесь  і  часу  не  гайте
у  степах  розцвіла  ковила.
Силу  й  дух  свій  до  нас  долучайте
по  обидві  сторонки  Дніпра.

Чужинецькі  вожді  –  Ліберали,
безпросвітнєє  з  тундри  хамло,
Коні  їхні  з  пітьми  -  буцефали,
як  блощиці  в  нас  звили  кубло.  

Ворогам  приготуєм  портали.
Піднімайтесь    з  могил  ковалі.
Надто  довго  Забрало  кували,
долинає    плачем  журавлів.

Повертайтесь  брати,  повертайте,
проти  сутінок  смути  і  зла.
Вороного  на  січу  сідлайте
щоб  Вкраїнонька  вічна  жила.

Тризуб  з  сутінків  долі  виймайте
замордований,  з  вічності  код.
Прапори  жовто  –  сині    здіймайте,
Тут  наш  Бог,  наша  Віра,  Народ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385554
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2012

То розправила Свобода жовтосині крила

Відучора  в  новій  Раді,  
Проявилась  сила.
То    розправила  Свобода,
Жовто  -  сині  крила.

Вже  на  дворі  і  у  Раді,
бурян  полють  з  грядок.
Потихеньку,  -  бо  удома,
Наведуть  порядок.

Враз  прибрали  загорожу,
Стіну  від  народу.
Злікували,  -  заблудився:
Бютівську  наброду.

По  руках  дали,  -  в  три  шиї,
Кому  слід  за  мову.
Українську  солов’їну,
Ми  почули  знову.

Та  так  чешуть  так  смакують,
Де  ті  обіцянки.
Язик  в  страсі  проковтнули,
Запивають  з  склянки.

Чи  не  чули  в  Піде  еРі,
Вже  щурі  зявились.
Щось  у  лігві  засмерділо.
Бо  Балоги  смились.

Не  наїлися  у  гаранта,
В  шакалиній  зграї.
Не  інакше  кінець  світу:
Ордени  чіпляє.

Хлопці  довго  місце  гріли,
Досить  їм  жиріти.
Ой,  земелька  під  ногами,
Буде  в  них  горіти.

На  кінець  в  Верховну  зРаду,
Прийшли  козарлюги.
Начувайтеся  Гібони,  -
Зеки  та  ворюги!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384865
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 14.12.2012

УКРАЇНИ ДОЛЯ

Моя  рідна  Україно,
Батьківщино  мила.
Скільки  ж  ти  нещасна  Мамо,
горенька  стерпіла.

Куди  глянь  наскрізь  розруха,
а  на  серці  рани.
Наче  докір  в  полі  чистім,
височать  кургани.

У  дібровах  на  покруччі
у  курганах  з  поля,
як  билина  при  дорозі
згвалтована  доля.

Закипає  кров  у  жилах,
скільки  ще  мовчати.
Доки  будем  на  колінах,
пора  вже  вставати.

Просинаються  кургани,
грають  волхви  в    сурми.
В  серці  криком  обізвались,    
Кобзареві  Думи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384789
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 14.12.2012

Андрія

Вранці  рано  до  криниці  дівки  поспішають,
Одна  одну,  як  годиться    зі  святом  вітають.

Наварили  вареничків  хлопців  споглядають,
У  свячені  відеречка  воду  набирають.

Личка  білі,  як  лілеї,  як  сніжинки  сяють.
Чорноброві  повногруді  Андрія  гуляють…

Вже  для  річки  наші  чічки  веселяться  бають,
В  ополонку  повну  чарів  зерно  висипають.

Наче  Мавки  лісовії  свічами  квітчають,  
Аби  рівненько  горіли  пОдружкам  бажають.

Над  водицею  святою  в  крузі  завмирають,
Що  їм  доленька  готує  вони  знати  мають.

Може  скоро  вдінуть  вельон  на  кругу  гадають.
Чи  ледащо,  а  чи  принца  в  дзеркалах  шукають.

Наламали  з  вишні  гілок  букетик  складають,
Чи  розквітне  до  Різдва  в  Русалок  питають.  

А  Русалоньки,  як  зорі  з  води  виглядають,
Їх  бажання  милі  серцю    у  воді  купають.  

Вдома  мами  на  придане  крайки  вишивають,
І  до  ранку  вечорниці  Калиту  чекають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012

Заповіт

Застиг  в  красі  Маріїн  сад
на  ноті  знятій  з  камертона.
Серця  гарячі  бються  в  лад,
То  знак  прийшов  для  нас  з  Амвона.

Плече  в  плече  ставаймо  в  ряд,
Вже  бють  з  могил  в  набати  дзвони.
Ідуть  планети  на  парад:
З  горбів  покотяться  Гібони.

Зсіріло  сонце  від  облуд,
Зажрались  геть  вовки-заброди.
Вірьовку  виймем  для  приблуд,
Піднімем  сховані  клейноди.

Сприйміть,  як  заповідь  наказ,
Ви  меч  тепер  для  ПідезРади.
Для  влади  ви    –    тепер  спецназ,
Для  холуїв  –  загрянотряди.

Вже  розпочався  снігопад,
З  Амвона  падає  в  долоні.
Чи  з  дива,  -  гляньте  невпопад,
Стоять  їх  ідоли  в  поклоні.

                               Депутатам  Свободи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384549
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2012

Студень

Запорошило  снігом  долини.
Наче  в  сні  зачарований  ліс,
заховався  у  ковдру  з  перинки,
як  в  колечку  лежить  аметист.

Студень  щойно  зійшов  із  картинки
в  первоцвітах  весняний  нарцис.
В  душу  падають  дивом  сніжинки:
Зробив  вечір  вчорашній  сюрприз.

Білі  шати  наділа  ялинка:
Здарував  і  для  неї  відріз.
В  кожушинку  сховались    ожинки,
У    яру    з    кучугури    валіз.

Одинокий  снігур  з  горобини,
П’ять  зерняток  у  дзьобі  приніс.
Щоб  синички  веселі  в  шипшині,
Влаштували  собі  бенефіс.

На  узвишші  біжить  в  серпантині,
В  піднебесся    алея  беріз.
Наче  в  горах  чаклунки  –  майстрині,
На  мольберті  нанесли  ескіз.

Грона  ягід  на  грудях  калини,
У  змальований  щойно  сервіз.
Із  коштовного  сяйва  перлини,
Дід    Мороз  із  собою  привіз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382887
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.12.2012

Гімн свободи

1
Просинайтесь  козаченьки  ви  від  сну  -  дрімоти,
Геть  зарвались  воріженьки  пора  до  роботи.
                                                         *
Залишила  нас  босота  в  порваній  свитинці,
Хазяюють  в  нашій  хаті  зайди  і  чужинці,
                                                         2
Розчинилися  у  крові  та  не  наші  в  плоті,
Бо  ніяк  не  наїдяться  мало  все  гидоті.
 
                                                         3
Розжирілася    бидлота  наче  бегемоти,
Повилазили  на  світло,  як  кроти  -  істоти.
 
                                                         4
Не  бояться  крокодили  жирують  в  болоті,
Наче  море  по  коліна    горе  й  гріх  підлоті.

                                                         5
Тож  вставаймо  браття  поряд  вороги  павпроти,
Доки  будемо  терпіти  наче  ідіоти.
 
                                                         6  
Пора  дати  у  три  шиї    зарваній  мерзоті,
Досить  в  темряві  ходити,  як  вдова  в  скорботі.
                                                         *          
Залишила  нас  босота  в  порваній  свитинці,
Хазяюють  в  нашій  хаті  зайди  і  чужинці,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382676
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 05.12.2012

Я ваш меч підніму із вогню!

На    узліссі    де    спалена    хата,
Загубилась    в    бузковім    краю.
Лежить  пам’яттю  вічність  на  чатах,
Наче    досі    повстанці    в    строю.

Відшуміли  і  грози  й  гармати,
сива  пам'ять,  могилки  в  гаю.
Тут  вмирали  Вкраїни  солдати.  
Полягли  за    свободу  мою.

На  узліссі  згорьована  мати,
На  колінах  в  могилки  скраю.
Мені  з  памяті  хоче  сказати,
Про  нескінчену  їхню  борню.  

Щож  ви  можете  в  спОкої  спати,
З  потойбіччя  запевню  рідню.
Для  чужинців  настане  розплата,
Я  Ваш  меч  підніму  із  вогню!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012

ЗАПІЗНІЛА ОСІНЬ

Грає  вітер  тужливо  мінором,
В  гілках  клена  струною  звучить.
Гайвороння  підспівує  хором,
З  лісу  сірого  сойка  кричить.

У  свитину  прощального  клину,                                                                                      
Заховалась  осіння  блакить.
Серед  гаю  червона  калина,  
Наче  дівка  убранням  горить.                                                                                                                                                      

На  узліссі  смарагдом  умилась,
Пацьорки  из  небес  одягла.
У  душі  моїй  лід  запалила,
Розтопила  серденько  до  дна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380760
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2012

Вибрали

Як  гіркий  спомин,  кляті  роковини,
Повстали  болем  -  глумом  з  глибини.
Де  віру  чисту  іп’яли  кпини,
в  штандартах  грязі  синьої  шпани.

Бандитів  в  тюрми,  нам  зівсюд  гукали.
Ганьба  котилось  площею  з  юрби.
Це  ваш  месія  зайди  нам  кричали:
У  ранг  святих,  іуду  підняли.

Дурні  сліпі,  зневірені  мовчали,
Святі  клейноди  сучці  подали.
А  руки  чисті,  що  ніщо  не  крали,  
донецькій  банді,  пута  віддали.

Та  вже  Вкраїна,  кроки  карбувала,
за  горизонтом  громи  загули.
Над  Дніпрем  сивим  чайка  закричала,
в  просинні  неба,  виросли  орли.

Повіяв  вітер  буйний  з  України,
тремтять  в  хоромах  зайди  і  кати.
В  усі  кінці  на  доли  і  вершини,
здійме  Свобода  славу  на  щити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380452
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2012

Вночі літали в хмари голубі

Пішла  назавжди  й  слова  не  сказала.
Під  ноги  впали  сумом  спориші.
Протяжно  птаха  з  гаю  закричала,
лишила  щем  у  зраненій  душі.

О  Боже    щирий,  як  же  ми  любились.
Впивались  щастям  -  росами  на  склі.
В  зимові  ночі  ми  снігами  грілись.
Вночі  літали  в  хмари  голубі.

Зрадлива  весно  чом  снігами  вкрилась,
коли  світило  сонце  нам  в  імлі.
Любове    щира  де  ж  ти  загубилась,
куди  сховалась  вранці  на  зорі.

В  погожий  день  надворі  посіріло.
Застигли  хмари  мертві  угорі.
То  кляті  люди  бодай  все  згоріло,
Любов  розп'яли  в  церкві  на  шпилі.

Печаль  в  колючках  раптом  опинилась,
Пожухло  листя  глоду  на  гіллі.
Не  гріє  тиша  серце  зупинилось,
Деж    ви  поділись  Ангели  святі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2012

бодай все згоріло.

Біля  гаю  стоїть  дівка,
до  верби  схилилась.
Притулилась  чорнобрива.
сумом  зажурилась.

Розкидає  в  воду  вітер,
з  шувару  покоси,
Розпліта  неначе  віти.
дівочії  коси.

Розгулявся  лобуряка,
жалості  не  має.
У  долонях  небораку,
він  слізьми  вмиває.

Тут  разом  колись  ходили,
збирали  Коралі.
Коли  б  знати  було  сила,
що  чекає  далі…

Кричить  в  житі  перепілка.
хтось  підрізав  крила.
Плаче  в  гаї  гірко  дівка,
бодай  все  згоріло  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378617
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 18.11.2012

Яєчко

І  страх  і  шок  на  вулиці  Бандитській,
забракло  мови,  вчмарилось  хамло.  
Не  чути  бУло  де    пітон  Донецький,
допоки  з    приту  вилізло  мурло.

Як  від  яйця  найменше  лікувався,
Свобода  в  Раду  бо  ж,  пройшла.
Та  так  злякався,  що  в  корчах  ховався,
В  козла  від  страху    кишечка  згнила.

Із  джунглів  виповз,  як  же  він  старався,  
Горила  бідна,  ой  це  щось  було.
Як  кліщ  у  лісі  за  хутро  чіплявся,  
брехав  по  світу  аж  в  трубі  гуло.

В  нас  все  було  на  виборах  публічно,
Ой  чеше  вуха,  гонить  баєчки
Кін-Конг    поняття,  парить  істерично,
Іде,  як  бреше,  завше  навпрошки.

…Нацисти  йдуть:  кричать  у  Тель-Авіві,
Скавчать  хозари  -  дикі  москалі.
Попи  в  пархатах  скаженіють  в  гніві,
пігмеї  ниці  трусяться  в  Кремлі.

Плюються  в  злості  піною  гебреї,  
в  Нью-Йорку,  Лондоні,  Ізраїлі,  Москві.
Ти  бач,  проснувся  дух  Гіпербореї,
Чи  мо  з  Волині  віяння  нові..?

Здіймає  крила  вже  моя  Вкраїна,
до  перемог  святих,  лишилась  мить.
Благословляє    сина  Батьківщина,
в  пориві  льоту  вже  не  зупинить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2012

ПЕРЕСУДИ

В  твоїх  очах  потонуть  хочу,
щоб  заглянуть  в  озерну  синь.
Яри  і  прірву  перескочу,                                                                              
щоби  добратись,  до  глибин.

Ні  не  боюсь,  я  опинитись,
кохання  ради  серед  зим.
В    коханій  лоєм  розтопитись,
чи  розчинитися,  як  дим.

Не  хочу  чуть,  що  кажуть  люди,
З  любовю  поруч,  я  один.
Лихі  розмови  й  пересуди,
далеко  йдуть  хай,  на  спочин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377914
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2012

Ранкове сонце просинь запалило.

Ранкове  сонце  просинь    запалило,
понесла  стежка,  душу  в  далечінь.
Ступлю  із  східців  наче  в  мене  крила,
здіймусь  до  неї  серцем  в  височінь.

В  осіннім  небі    вивільги  журкочуть,
їх  спів  чудесний,  наче  камертон.
Востаннє  просинь  покидать  не  хочуть,
утнувши  в  хмарках  цирк    -    атракціон.

Біжить  струмочок  тихо  із  долини,
поміж  берізок,  в  далеч  навпрошки.
В  кущі    вербові  чеше  на  гостини,  
зібрався  в  гості  гаєм  напрямки.                                                                          

Гойдають  клени  осінь  у  вершинах,
бурштин  під  ноги,  сипле  падолист.
В  проміннні  сяйвом  світиться  ожина,
немов  в  оправі  персня  аметист.

Калина  з  гаю  вбралась  молодою,
наливши  соком,    вділа    пацьорки.
У  гронах  промінь  за  одно  зі  мною,
радіє  диву  й  грається  в  жмурки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377670
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2012

ДИВО.

Мене  согодні,  диво  чарувало,
волошки  сині  під  моїм  вікном.
Привітно  й  щиро  ранок  зустрічали,  
прохожих  всіх,  сусідів  загалом.


Сховалась  в  хмарах  синьоока  просинь,
теплом  не  гріє  сонечко  з  гори.
Дощами  вмилась  запізніла    осінь,  
малює  з  вітром  сірі  кольори.


В  чаклунках  синіх,  я  побачив  літо,
і  юність  давню,  ой  коли  було.
Й  моє  серденько  так  було  зігріте,  
Неначе  знов,  здійнявся  на  крило!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376104
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.11.2012

Докерувались

Докерувались  гризуть    лікті.
не  зчулось  бидло,  як  смеркає.
Стабільність  партії  реліктів,                      
уже  й  дебілів  не  вражає.                                  

Мордате  бидло-бритогеї,
в  дільницях  душу  вириває.
Фарс  на  підмостках  гіменеї
за  гроші  істину  рішає.

Паскуда  в  стельку  обнагліла,
весь  світ  брехнею  озуває.  
В  кублі  покращення  поїла,
Нас  в  Україні  добиває.

ПідеРа  -  чумка  клаповуха,
під  скрипку  шабаш  утіває.
Танцюють  Мельники  -  Засухи,
Аж  піна  з  рота  вилітає.                                  

В  предсмерті  біситься    шуліка,
Обставивсь  Беркутом,  вражає.
Та  видно  знизу,  що  каліка,
Уже  в  агонії  конає.

Наївсь  багато  –  подавився,
спаливши  крила  знемагає.
Бо  тільки    крав  і  не  хрестився:
Кінець  до  ручки  добігає.

Кричить  в  туманах  сивий  докір.
аж  кров  у  серці  закипає.
Реве  та  стогне  Дніпр  широкий,
Горами  хвилі  піднімає.    

Вставайте  браття  заметемо
пітонів  тьми,  Кобзар    благає.
Потомкам  волю  обретемо.
Уже  на  обрії  світає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375856
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 06.11.2012

Волиняночко, полісяночко.

Де  ти  виросла,  моя  панночко,
тонка  талія,  як  в  бджоли.
Як  та  зіронька,  моя  Ганночка,
стан  карбований,  як  з  лози,

В  льонах  виросла,  моя  дівонька,
вмила    матінка  в  молоці.
Впала  серденьком  з  неба  зіронька,
Й    залишилася    на    лиці.

Волиняночко,  полісяночко,
сині    оченька,    голубі.
Як  у  Свитязя,  як  у  Горині,
наче    проліски    у    траві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2012

Прокляті будуть їхні мертві мами

Скажіте  предки  в  чім  ми  винуваті?
Обрать  не  можем  в  себе  на  землі
за  холуями  свою  владу  в  хаті.
Чи  нам  мішають  в  хаті  москалі?

Опухші  рила    вкачені    здорові
плюють  за  губу,  котять  матюки,
із  царства  тіней    бидло  людоловам
за  гроші  служать  кровникам    братки.  

У  вишиванці  сучка  чорноброва,
вкраїнське  личко  стан,  як  у  оси.
Кобила  друга,  як  бугай  здорова
в  суді  рятують    їхні    голоси.

Прокляті  будуть  їхні  мертві  мами,
що  загулялись  сімячком  чужим.
Пустили  нечисть  у  свої  вігвами,
в  Раю  за  похіть,  ласку  та  сантим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374781
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 01.11.2012

ОЙ НЕ МІШАЙТЕ ТРИМАТИСЬ ЗА РАЛО

Коли  у  Європі    заграви  заграли,
прийшли  комісари  зі  сходу  з  імли.
Чим  дишуть  червон  вони  показали,
багато  щасливців  до  лісу  втікли.

А  тих,  що  не  встигли  на  бійню  погнали
під  кулями  Берії  клятих  катів.
Життя  своє  юне  за  Сталіна  клали
в  чужинській  сторонці  бодай  він  згорів.  

За  кОго  і  защо    хіба  вони  знали,
приреченим    шати  смертей  одягли.  
Як  схили    Дніпра  голірУч  форсували
без  зброї  мільоном  назавжди  лягли.  

Похилену  стеллу    в  грудях  обеліска,
ховають  у  листі  своїм    ясени.
Зажурені  клени  стоять  у  підліску:
загублена  юність  в  тернах  війни.

А  скільки  вкраїнців    без  обелісків.
Уже  не  можливо  й    могил  їх  знайти.
Героям  ,  що  гинули  за  Вкраїну
лише  віднедавна    становлять  хрести.

Ще  й  досі  червона  приблуда  в  законі  
спішить  пофарбована    в  світле  вести  .
Стоять,  як    болвани  чужинці  в  бетоні:  
Ідоки  ми  будем  образу  нести  ?

В  яругах  розкидані  наші  могили  ,
Дніпро  їх  єднає  з  обох  берегів.
Вас  просить  Славутич  втомилися  схили,
Очистіть  його  від  чужинців  -  щурів.

Аби  вас    лиха  всіх  година  забрала,
не  лізьте  ,  як  пошесть  і  з  різних  боків
аби  не  мішати  триматись  за  рало.
Що  вмієм,  як  предки  із  сивих  віків  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374568
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 31.10.2012

МАТУСІ

Походив,  він  по  білому  світу,
поблудив  серед  тіней,  хуги.
Спив  і  меду  в  дорозі  та  більше  отрути:      
На  лиці  його  шрами  й  вузли.
 
Як  скарбИ  прилягли  на  обличчі.
В  очах  стомлену  долі  печать,
полишають  думки,  як  сміття  на  узбіччі,
журавлями  додому  летять.

Залишився  як  пагін  одненький,
Милостивий  для  неї  зберіг,
аби  тішилось  серце  в  старенької  неньки.
Бо  ті  дітки  не  прийдуть  з  доріг.

Поспішає  до  рідної  хати,
Стежка  вкурена  пилом  тужить.  
Біля  сивого  двору  згорьована  мати,
Виглядає  назустріч  ,  біжить.

Дочекалась,  схилилась  на  груди.
Деж  ти  довго  рідненький  так    був?  
Немає  вже  Батька  не  ходять  там  люди:
Чи  дорогу  додому    забув?

Похилив  свою  голову  сиву
на  коліна    матусині  впав.
Кленучи  свою  долю  нещадно  зрадливу,
Як  в  дитинстві  колись  заридав…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374516
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 31.10.2012

Кликав Батько синочка до хати

Кликав  Батько  синочка  до  хати,
бо  старий  вже  немічний,  приїдь.
А  синок  відкладав,  вікладав  усе  дати,
думав  вічний  татусь  вочевидь.

Ой  покинув  так  рано  домівку,
повела  ж  його  доля  в  світи.
Ох  і  довгу  дорога  обрала,  мандрівку,
хіба  міг  він  її  обійти…

Вже  не  сяде  із  Батьком  на  призьбі,
не  торкнеться,  як  змалку  плеча,
Не  всміхнеться  їм  сонечко  разом  в  узвиссі,
й  не  насварить  вже  хтось  блукача.

А  так  хочеться  знятись      в    небо,
курінь    -    втомою    битих    доріг.
Журавлиним    польотом    наповнити    груди,    
 впасти    криком    до    батьківських    ніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373679
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2012

ПОШУКАЙТЕ У СЕБЕ ЕДЕМ

Схаменітеся  зайди  –  чужинці,
не  бередьте  ви  гідність  мою.
Ми  тут  вічні,  трипільці  –  вкраїнці.
У  моєму  вишневім  гаю.

Ви  ж  прийшли,  як  не  прошені  гості,
хоча  вас  прийняли  за  столом,
як  собаки  поїли  і  кості,
потоптали  з  пітьми  постолом.

Користуєте  нашу  гостинність,
Нашу  щирість,  щедроти  благі.
Не  по  Божім  живете  велінню,
ваші  помисли  й  дії  лихі.

Розірвали  украли  скупили,
задарма,  як  у  лісі  вовки,
ненаситні,  нам  пхаєте  вила:
Як  же  зїли  ви  нам  печінки.

Не  бажаєте  миром  ви  жити,
бо  прийшли,  за  плечима  з  мечем.
Не  збираючись    нас  зрозуміти,
одягли  наші  свічи  в  тотем.

Кричать  криком  з  могил  убієнні,
чайка  плаче  над  сивим  Дніпрем,
де  мільоном  томляться  втопленні,
Наші  знищені  душі  Кремлем…

Забирайтеся,  йдіть  собі  тихо,
по-під  тинню  ми  вас  не  женем.
Не  напрошуйтесь  гості  на  лихо:
Пошукайте  у  себе  Едем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373644
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 27.10.2012

НЕ ОПАЛИ В СВІЧІ ВІТРИЛА

О,  Боже  мій,  в  долині  -  Рай,
весна  напевне  тут  спочила.
Це  осінь  в  мій    спізнілий  гай
принесла  свічку  й  запалила.

Горить  в  долині  іван–чай.
Чи  благодать  його  скропила?
Лежить  у  просині  розмай:
Це  гай  підняв  його  на  крила.

О,  осене  ,  не  поспішай,
не  опали  в  свічі  вітрила.
Моє  ти  серденько  не  край.
Не  одягай  душі  вудила.

Залиш  прошу,  не  зачіпай.
Нехай  іскриться  златокрила.
Нехай  цвіте  осінній  май,  -
весняна  осінь  запізніла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372594
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2012

СУРМИ

З  Дніпрових  круч  побратимам  обох  берегів
Віталію  Назаруку  та  Олександру  Печорі:

Лежить  у  хвилях  богатир  билинний,
В  крутих  яругах,  –  сивих  берегах.
Реве  ревучий…  Плач  його  глибинний
Розносять  чайки  криком  в  молитвах.

Вставайте,  браття,  вже  громи  на  сполох!
В  руках  тріпочуть  знову  прапори.
Проснувся  в  грудях  предковічний  спомин.
Гострімо  вила,  шаблі  –  догори!

Гірка  недоля  котиться  туманом.
В  Печерських  Лаврах  –  наші  вороги
Отаборились  підлістю  й  обманом.
Пора  поставить  правду  на  круги!..

О,  Дніпре-Дніпре,  мудрий  батьку  сивий,
В  зажурі  тихій  серденька  не  край.
Орлом  здіймися,  Батьку  милостивий,
Вкраїну  в  крилах-берегах  з’єднай!

Аби  зібрались  браття  воєдино
З  твоїх  далеких  –  братніх  берегів,
Щоби  втопити  в  твоїх  водах  синіх
Всю  нечисть  –  зайдів,  хижих  ворогів.

З  могил  нас  просять  знищені  поети,
З  небес  –  померлі  з  голоду  й  чуми.
В  скорботі  всюди  храми,  мінарети…
Голосять  досі  сурми  з  Колими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371651
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.10.2012

Тому знову берусь за перо.

Серед  віхоли  талого  диму,  
Як  в  пітьмі  в  порожнечі  стою.
І  кристалики  білого  суму,  
Снігом  падають  в  Душу  мою.

Бо  не  можу  ніяк  зрозуміти,
Хай  би  я  десь  загинув  в  бою.
Україно  тебе  розпинають,
Окупанти  у  Божім  раю.

Де  ще  є  такі  доли  і  ріки,  
Де  ще  є  такий  сивий  Дніпро.
А  Господь  дав  душею  спочити,
Благодатнеє  спивши  вино.

Хіба  десь  іще  так  зустрічають,
Соловейки  весну  у  гаях.
А  ще  люди  роботи  не  мають,
Гнуть  горба  в  чужинецьких  краях.

Гей  вставайте  і  пута  порвіте,
Свою  честь  підніміть  на  крило.
Зайд  чужинських  із  хати  женіте,
У  вогні  своє    змийте  тавро.

Розпяли  Україну  заброди.
Скільки  наших  могил  по  світах,
Потоптали  чужинські  народи,
Зна  лиш  в  небі  Господь  чи  Аллах.

Повій  вітре  в  мою  Україну,
Там  де  сивий  Славутич  Дніпро.
Підніми  мене,  скинь,  не  загину,
Щоби  взятися  знов  за  перо.

Як  колись  у  злагоді  зібрати,
Воєдино  трипільську  рідню.
Розбудити  потомків  Арати,
Своїм  словом  з  глибокого  сну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012

Розмаїття у хмарах висить.

Ніжно  сонечко  блима  в  тумані,
Гай  осиковий  листям  горить,
З  неба  просинь  неначе  в  нірвані,
Зачарована  в  хмарах  висить.

Ген  до  річечки  стежка  побігла,
Зупинилась  неначе    на  мить.
Тай  завмерла,  назавше  прилігши,
В  бурштиновій  красі  розмаїть.

Вітер  ніжно  хмарки  поганяє,
Що  то  значить  душа  молода.
Рання    осінь    на    дворі    гуляє,
Моя  юність  -  пора  золота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371502
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2012

До Киян - до українців.

Наш  ти  виборцю  нещасний,
Візьми  за  пораду.
Обирати  українців,
А  не  нову    зраду.

Скільки  можна  обирати,
Де  один  махає.
Чим  займаються  останні,
Лише  Яник  знає.
 
Он  заглянь  в  Верховну  раду,
Пустують  ослони,
На  Канарах  в  пісках  ,  сонці,
Гріються  Гібони.

На  тебе  шановний  дурню,
Давно  положили.
Бо  нещасну  твою  душу,
З  гамузом  купили.

Глянь  Герега  й  Пилипишин,
Мало  хіба  вкрали:
Козачки  із  регіонів,
Лиш  для  себе  дбали.

Та  ще  є  в  Вкраїні  люде,
В  противаг  ординцям.
Для  них  гідність  не  байдуже,
Вони  українці.

Це  Іллєнко,син  достойний,
Командир  ройовий.
Або  Левченко,  що  Юрій,
Наш  політик  новий.

Подолай  тупу  продажність,
Здолай  перешкоду.
Не  продайся  й  цього  разу,
Обери  Свободу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370737
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2012

Козацька Покрова.

Ворон  кряче  у  діброві,
На  порваних  струнах.
То  бандури  українські,
Досі  плачуть  в  трунах…

Гей  вставайте,  українці  ,
Геноцид  триває.
Борні  нашій  на  Покрову,
Сімдесят  минає…

Наче  й  маєм  незалежність,
Начеб  -  то  й  світає.
Та  не  видно  сонця  браття,
Бо    її  немає…

Тож  візьмем  голоблі  в  руки,
За  своїм  звичаєм.
Так  як  брали  наші  предки,
Хай  втікає  каїн…

Українці  мають  мати,
Знов  свого  Богдана,
Україна  українцям,
Нам,  Всевишнім  дана…  

Геть  паскуди    з  України,
Зайди  –  бусурмани.
Проросло  уже  насіння,
Є  в  нас  отамани…

Під  Покровою  коріння,
Виріс  ватажок.
Українець,  славний  лицар,  
Гетьман  Тягнибок  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370645
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2012

Твої вірші скупались в промінні.

Вір  ю  щастя  ще  прийде  до  тебе  -
В  ніжне  серце,  твоє  -  візаві…  
Бо  ще  буде  у  казці  потреба,  
Схаменеться  минуле  в  душі.  

Не  сумуй,  коли  може  й  обійде,
Стороною  далеко  від  мрій.
Твоя  доля  ще  буде  зігріта,
Ображатись  на  неї  не  смій.

І  розвіються    хмари    у    небі,
І  відійдуть    вдаль    дні    дощові  .
Смуток  зляже,  словами  не  гребуй,
Вір,  ще    зявиться  сонце  в  графі.
 
Поетеса  ж  бо  ти,  поетеса,
Не    пасує    блукати    у    сні.
Ще  заграє  веселка  на  плесі,
І  постукає  крильми  в  вікні.

Хай    буяє  дар  Божий  в  осінні,
Юна    ніжність  у    мрії    зліта!
Твої  вірші  скупались  в  промінні,
Там  де  хмари  цілують  літа.


         Тетянці.

Прекрасній  поетесі  древньої  Волинської  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370396
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.10.2012

Може десь, я в холєру й не той…

Було  вчора,  як  вклав  на  гульні,
Ліз  додому…-  як  був  на  війні.
Та  буває,  ну  знаєте,  зглаз,
Бо  я    довго  шукав    перелаз…  

На  світанку  проснувся,  кипить.
Моя  рибонька  бачу  ще  спить.  
Я    схопився    і  шасть  у  поріг,
Коли  чую,  що  хтось  мене  впріг…

Ти  куди  вже  начухривсь,  петух,
Чом    ти    вчора    іще  не  потух.
Розпахтілась,  як    та    бузина,
З  –  за    одвірка  ,  як  тінь  вирина…

Скаже  так,  що  не  кожен  звика,
Рило    вмий,    і    вали  до  бика.
Щоби  зараз  вкосив,  гній  прибрав,
І    чого  тебе  чорт  не    забрав…

Пий  розсол  на  столі,  розговій,
Й  до  роботи  заразо  мерщій.
Чого  вилупивсь,  як  сатана,
А    нехай    моя    доля    скона...

Галасує,  як  в  люльці  дитя,
Отаке  в  мене  люди  життя.
Як  не  зробиш  муриго  прибю,
Ну  а  вечором,    може  наллю…

Кажуть  люди,  -  мо  правда  свята,
Що  дружина  в  мене  золота.
Може  десь,  я    в  холєру  й  не  той,
Знаю  сам,  не  кажіть,  не  герой…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370187
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.10.2012

Плаче вивільга в діброві

Плаче  вивільга  в  діброві,  в  полі  ворон  кряче,
Струни  порвані  в  бандури,  деж  ти  дівсь  козаче?
Невже  досі  все  воюєш,  чи  коник  підбився,
Чи  в  чужинки  на  перинах,  назавше  лишився?  

А  удома    людолови,    лишили  нас  крову,
Все  порвали  все  забрали,  навіть  рідну  мову.
Гола  воля  залишилась,  нема  про  що  дбати,
Лютий  ворог  в  нашій  хаті,  пора  вила  брати.

Кобзарі  десь  забарились,  щось  не  йдуть  до  хати,
По  яругах  чужинецьких,  лягли  спочивати.
Положили    голівоньки,  за    нашую    волю,
Світ  жорстокий,  не  дай  Боже,  мати  таку  долю.

Когось  вбили,  когось  судять  вороги  зухвалі.  
Підкозачика  купили,  щоб  їм  мив  сандалі.
Ті  хто  міг  ще  воювати  ,  ті  вже  не  почують,
Ті  ж  що  можуть  лиш  махати  ,  в  подушках  ночують.

                                                           Р.с.
Вчора  вигналось  пагіння,  дощиком  скропило.
То  земелька  горем  вмита,  козаків  зродила.
Усміхається  з  причілка,  доленька  похмура,
Начувайтесь  воріженьки,  бо  вже  гра  бандура  .

Ви  ж  прийшли  до  нас,  як  зайди,  ми  вас  не  просили,
Мабуть  досить  спочивати,  бо  вже  загостились.
Тож  збирайте  ви  манатки,  досить  вам  томитись,
Допоможем,    дуже  щиро,  пора  помолитись…!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369777
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2012

За що полюбила

За  що  полюбила,  чому  віддалася,
Чому  мене  долю,  ти  в  гріх  завела.
З  жонатим  не  зчулася,  як  повелася,
Бандура  його,  мене  з  світу  звела…

Зігрій  моє  серденько,  мила  бандуро,
Нехай  твої  струни,  не  ятрать  серця.
Мелодію  ніжну,  зі  сховку  Амура,
Віддай  тебе  прошу,  усю  до  кінця…

І  що  нам  із  того,  що  люди  говорять,
Нехай  собі  кажуть,  хай  грози  гудуть.
Любов  нашу  грішну,  десь  Ангели  молять,
І  в  дощ  і  в  негоду,  на  крилах  несуть…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2012

Братове щось не те

Захмурило  братове,щось  не  те,  
Ні,  не  туди  ця    «Власть»    веде.
Побільше    хапнути  проте,    
Не    забуває,    все    мете…

Під  себе  горне  ненаситне,
І  скільки  дай  їм  не  обридне.
Та  так    зажралося    огидне,
Що  й  морди  з  жиру  вже  не  видно…

Ну,  як  воно  тебе  побачить,
Коли  воно  отак  ішачить.
Це  ж    манна  даром  тим  летить,
Хто  думу  дума,  а  не  спить…

Як  вкрасти  те,  що  залишилось,
Ще  десь  в  куточку  приютилось.
Воно    зараза,    як    гіпноз,
І    з    неба    хапне  віртуоз…

З  під  носа  в  Бога,  що  казать.
Земельку  лишилось  схапать.
А  руки  чешуться,  сверблять,
От    би    її    іще    забрать…

По  писку  даймо  цій  істоті,
Котра    нас  має,  в  ідіоті,
І  зась  в  парламент,ще  на  взльоті,
Піднімем    їх,    на  ешафоті…

                   Р.С.

А  Гриць  не    бачить,  цоб,  цабе:
Чи    то    не  чує,    чи  вдає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012

Каштани оділися Київські в цвіт.

Ген  панни  стоять  на  алеї,  як  в  сні,
А    може    дівчата      на      виданні  ?

Погода  на  дворі  прекрасна  як  світ.  
Каштани  оділися    Київські  в  цвіт  !


Обабіч    дороги    алеї    в    фаті,  
Піди  та  вгадай  що  у  них  на  меті  ?  

Пішла  за  поріг    наче  сніг  самота,
А  стежка  назустріч  пора  золота  !


Так  солодко  й  сумно  і  серце  блука,
Невже  це    від    мене    вона    не    тіка  ?

То    бабине    літо    в    омані    лежить,
І  жалібним  болем  у  душу  кричить  !


В  стежину  ступаю  біжу  і  кричу,
Дай  Господи  крила    я  мо  полечу  ?  

І  зваж  мені  Боже  прошу  і  молю,
Не  хочу  я  в  осінь  хоч  дуже  люблю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368390
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2012

Даль закохана в загадках літа

Даль  закохана  в  загадках  літа,
Павутинням  сріблиться  в  траві.

Заколисує  в  кроні  самшита,
Напуває,    як  грона    в    крові.  
                       Приспів:
                                   *
 В    небовиді  проснувсь  боривітер,
Втявши  ноту  вербовим  смичком.

Згаптував    бурштини  в    краєвиди,                                                        
Над  рікою  змахнувши  крилом.
                       Приспів:
                                   *
 Зачарований  бабиним  літом,
В  краї  теплі  провів  соловїв.

Здарував  теплу  осінь  не  спиту,
Й  оксамитову  ніжність    гаїв.
                       Приспів:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368200
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2012

Благодать, як в Раю, що в Едемі.

Знов  за  обрій  сховалося  літо,
За  весною  зачухрилось  в  тінь.
Щоб  залишити  соком  налиті,    
Подарунки  небесних  творінь.

                         Приспів:
 Благодать,  як  в  Раю,  що  в  Едемі,
Зацілована  з  неба  глибінь,
Змалювала  в  саду  хризантеми,
Висить  хмарами  їх  голубінь.

                                   *
   Бризнув  дощик  на  Землю  парфуми,  
Ї    на      груди      єлеєм      упав  .
Наче  Ангел  у  притворі  храму,
Над  престолом  завісу  підняв.

                       Приспів:

                               *      
 У  повітрі  запахло    каштаном,
То  на  землю  осипався  цвіт,    
З  царства  громів  принесену  свічку,
Запалив  уночі  горицвіт.

                       Приспів:

                                 *
 З  парапетів  прокинулась  просинь,
З  небовиду  у  гості  прийшла.
Зачаровану  барвами  осінь,
За    собою    услід    привела…

                     Приспів:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368144
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 02.10.2012

Боривітрем у світ рознесу

Ой  чому  мені  досі  не  спиться,
Так  на  серденьку  мило  й  тепло.
Літо  бабине  лугом  іскриться,
Павутинням    чарує    зело.

 Я  на  крилах  у  висі  здіймуся,
Політаю  у    мрій    на    даху.
У  думках  від  Землі  відірвуся,
Поблукати  в  Чумацькім  Шляху.

 Там  на  вежі  для  Бога  спочину,
Щоб  зігріти  в  теплі  благодать,
У  молитві  в  заграву  порину,
Скину    зірок    заквітчану  гать…
 
 Візьму  в  осені  жменьку  бурштину,
В  моїм  серденьку  прополощу,
Бризну  з  неба  дощем  розмарину,
Бори  -  вітрем  у  світ    рознесу,

…  Загубилась  в  дощах  ВедмедИця,
Впали    краплі  на    сонне    село.
Ой  так  хочеться  росами  вмиться,
Й  взяти  в  руки  блокнот  і  перо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367039
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2012

Осінь окаянна.

Жбурнула  осінь,  жменьку  бурштину,
 Під  ноги  прямо  -  в  душу  окаянна.
 Торкнула  в  серці,сховок  –  глибину,
 І  задзвеніла,  музика  багрянна…
                     
                           Приспів:

 Мліє  в  серденьку  кожна  клітинка,
Літо  тихо  лягло  на  крило,
Теплим  дивом  горить  горобинка.
Гріє  душу  в  самісіньке  дно.
                                   
                                   *
 Ой  не  зажурюй,  в  музику  сумну,
Хіба  комусь,  як  не  тобі  це  знати,  
Роки  біжать,  не  вірю  талану,
Поздовж  стежини,    їх  не  наздогнати…

                           Приспів:

                                     *
 Хай  їх  несуть,  у  далеч  журавлі,
Ще  не  пора,  на  сповідь  -  покаяння.
Яж  залишусь,  Господь  ще  не  велів,
Хоч  часто  просить,  осінь  невблаганна.
                                                                                                                                                                                                                                                 
                           Приспів:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366320
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.09.2012

Весільна

Бажаю  Вам  хатинку  нову,
Десь  там  під  лісом  за  селом.
Гайок  зелененький  кленовий,
Із  прохолодним  джерелом.  

 Нехай  лелека  круговиди,
Гаптує  з  осені  крилом,
Малює    в    небі    краєвиди,
Як  в  дивній  казці  діткам  гном.

 Для  призьби  Ви  посійте  квіти,
Удобріть    пахощі    добром.
Щоб    білу  хату  і    сусідів,                                
Вони    наповнили  теплом.

 І  хай    у    злагоді  і  мирі,
Життя  бреде  завжди  слідком.
Добро  любов,  бажання  щирі,  
Мандрують  з  Вами  в  світ  ладком.

 Нехай  не  заздрять  злі  іуди,
Нехай  лихих  іб’є  гром.
Хай  Вас  шанують  добрі  люди,
Вам  друзів  повно  за  столом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365637
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.09.2012

З днем Ангела

Вітаю  з  святом,  Ангела  святого,
Для  Вас,  хай  в  небі,  зорі  прихиля.
А  там  де  важко,  доленька  –  небога,
Дорогу  в  горах,  мохом  вистеля.  

 Хай  мати  Божа  ,  береже  в  дорозі,
І  дужі  будьте,  як  стрімка  вода.
Хай  зустрічає,  Вас  Господь  в  порозі,
Душа  хай  буде,  завше  молода.

 Нехай  царює,  в  Вашій  хаті  згода,
Голубить  спокій,  тишу  -  теплоту.
Для  вас  хай  буде  він,  як  нагорода,
Нехай  здарує  осінь  золоту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365602
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.09.2012

Чому плакала пташечка книга

Раптом  в    лузі  заплакала  книга,
Мабуть  з  жалю,  аж  терен  зацвів,
скинув  квіт,  засоромивсь  сновига,
Від  надміри  своїх  почуттів.

 Закурликала  птахом  тривога,
В  моїм    серденьку  ніжно  щемить.
Кида  листячко  сумом  під  ноги,
Що  в  долині  туманом  лежить.

…  Не  сумуй  моя  птахо  -  тривого,
Нехай  лине  журавликом  вись.
Я  ще  краплю  крила  золотого,
Притулю,  обніму,  опустись.

 Заціловано  вечір  красою,
Зачарований  в  травах  приліг.
Обійняв  свою  осінь  рукою,
Цноту  й  ніжність  для  неї  беріг.

 В  щасті  жаль  не  бува  безкінечно,
Бо  не  має  кінця  благодать.
Як  краса  не  бува  безсердешна,
Коли  серцем    її  цілувать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365425
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2012

Ген хтось розвішав орхідеї.

Неначе  в  Бога  я  під  зонтом,
На  серці  ніжна  благодать.
Упав  туман  за  горизонтом
В  оправу    пЕрстеня,    агат…

 Серпанком  світлим  над  водою,
На  плесі  срібло  мерехтить.
Струмок  цілується  з  рікою
І  тиха  музика,  звучить…  

 Ген  хтось  розвішав  орхідеї,
Небесних  променів  елей.
Краса  буяє  в  благодаті
Лежить  гірляндами,  лілей…

                             Р.С.

 Шукай  прекрасне,  озоветься,
Здарує  Ангел  із  небес.
Життя  вам  зранку  розпочнеться,
Як  все  в  природі,  із  чудес...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365398
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2012

Байстрючатко - депутатко.

Сатана  породив  байстрючатко,
Душі  купленій  всебіч  годив.
Стелив  піря  щоб  жИло  в  достатку,
Гладко  камінь  у  стежку  мостив.

 Плаче  гірко  Волинь  моя  сива,
Під  руками  води  не  знайшлось,
Щоби  мама  відразу    втопила…
Щоб  нехрещене  в  квіт  не  велось.  

 Не  забуло  «закохане  диво»:
Це  ж  воно  не  від  світу  цього.
Його  «чадо  небесне  зробило»,
Йому  владу  над  «бидлом»  дало.

 Тож  плювати  на  совість  хотіло,
На  стражденних  нещасних  їх  біль.
Проковтне  в  своє  благо  й  кадило,
Що  їх  горе  для  нього  всуціль…

     Р.С.

 Не  кидайтеся  в  гріх  очманіло,
Встерігайтесь  «небесних  богів»
Чужа  кров  проковтне  і  кропило:
Щоб  ти  в  пеклі  байстрюче  згорів!

 Це  нещастячко  ректором  звуться:
Що  навчить  воно  Ваших  синів?
В  депутати  вчергове  знов  рвуться,
Пора  нечисть  відправить,  в  АРХІВ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364747
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2012

Незалежний кандидат.

Кричить  вищить,  на  поворотах,
На    перехрестях,    виборчих    доріг.
Бє  в  груди  щиро,  сиплється  в  "турботах",
Впав  на  коліна,  бідний  занеміг…


 ЗавЕрещав  як  свині,  на  помості,
-  Мошна    гнила,  заморських  хазяїв.
Що  припливла,  непрошена  у  гості,
Колишня  шушваль,  племя  шахраїв.


 Я  ж  Незалежний  обирайте  прОшу,
Дам  срібняків,  Сам  Бог  велів.
Поклони  бє,  вчепивсь  за  кльошу,
Лихе  насіння,    -  випав  із  штанів…


 З  чиїх  штанів,  дивіться  люде,
Мошна    гнила,  тож  поготів,
Хоч    як  не  бє,    себе  у  груди,
Ви  не  «купляйте»,гречку  в  ворогів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364708
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2012

Ти так любила

Я  так  любив,  ти  так  любила,
Колись  ось  тут  хай  скаже  став…
Печаль  моя  ж  бо  тут  безкрила:
Любов    мою  ,  чужий    украв  .

 Однак  листочки,  падають  в  любові,
Гай    золотавий,    в    тиші    завмира.
В  роках  минуле  мою  біль  у  схові    ,
Ласкавий  промінь,  в  тиші  цілува.

   А  в  нім  печаль,  туга  опалим  листям,
Під  кленом  тихо,    спомином  злягла.
В  мої  долоні  порваним  намистом,        
Давно  забуте,  в  крайці  принесла.

 А  глід  буян  п’янить,  осіннню  тишу,
На    узбережжі,  дивних    снів  -  уяв.
Плоди  терпкі,  печалі  осінь  рижу  ,
Моє    минуле,    в  гілках    розіп’яв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012

Проснітесь нещасні

Скажи  любий  Боже,  що  маю  зробити,
Аби  розбудити,  зі  сну  земляків.
Не  можу  дивитись,  та  далі  так  жити,
За  що  мій  народ  заслужив  такий  гнів.

 Чому  наймитами,  вони  в  себе  дома,
Чому  у  «небесненьких»,    за  холуїв,
Яка  ж  величезна,  взяла  їх  «утома»,
Коли  не  проснуться,  з  полону  віків.

 Прости  Ти  їх  Боже,  прошу  умовляю,
Невже  в  тебе  більше,  нема  почуттів.
Я  долю  свою,  ради  них  проклинаю,
Аби  за  гріхи  ти  простив  бідаків.

 Хіба  він  нещасний,  украв  чиюсь  долю,
Як  предки  «небесних»,  не  брав  срібняків,
За  гідність  за  совість,  за  правду  за  волю
Стояв  за  свободу  з  тих  давніх  часів...

 Тож  де  та  свободонька:  кровю  спорошена,
схолощена    ордами,    лютих    врагів?
-Вже  мусить  давно  бути,  милістю  прощена,
Десь  там  на  помості  Олімпу  в  Богів.

 ...Проснітесь  нещасні,  стражданням  сповиті.
Спитайте    чиї    ви,    у    предків  –  дідів.
Не  бійтесь  вставайте,  в  три  шиї  женіте,
З  Господи  своєї  цю  нечисть  -  катів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361902
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 04.09.2012

У перший клас Настусю.

Бабусю  рідненька    дідусю,
Щебече  наче  горобча.
Біжить  по  сходинках  Настуся,
Нас  у  порозі,    зустріча.

 Підняв  дідусь  на  руки  внучку,
В  щоку  її  поцілував.
Обняв  свою  непосидючку,
І  хто  його  роки,  украв?

 І  з  рук  знялося  пташенятко,
Бабулі  шию  обвило.
У  перший  клас  іде  зернятко:
І  полетіло,  як  бджола  .

 До  внучки  хмароньки  сміються,
Радіють  сонечку  вгорі,
Майбутнє  в  стежечку  снується,
То  мудра  осінь  на  дворі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361093
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 31.08.2012

Напуття

…  В  тебе  добра  Миколко  і  щира  душа,
Та  не  можна  печалі  у  серці  тримати.
У  стражданнях  душевних  також  є  межа,
Спробуй  вЕсну  дитинко  віршем  описати.

 Не  ховай  свої  болі  від  світу  цього,
Неначе  зі  мною  і  з  ним  поділися.
Не  встане  твій  братик  нема  вже  його,
У  вIрші  до  нього  словами  торкнися.

 І  відІйде  печаль,  заховається  біль,
Що  тримає  серденько  у  сумі  сповите.
Вкриє  горе  теплом  весняну  заметіль,
У  вишневих  пелюстках  ,як  сонце  розлиту.

 …  До  поета  весна  знов  прийшла  на  поріг,
Нагадать  напУття  ,  походила  ж  по  світу.
Ти  чому  зупинивсь,  далi  йти  занеміг,
Чи  забракло  пянкого  весняного  квiту.

 Я  згадаю  тi  дивні  i  щирi  слова,
Сивиною  iх  суть  оцiню,  припорошу.
А  допОки    в  цім  світі  Вона  ще  жива,
Iй  здоровячка  кращого  в  Бога  попрошу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360691
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2012