Дід Миколай

Сторінки (10/903):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

А навкруги все уй та уй.

Шароно  –  Путінські  пігмеї,
Із  орд  Московських    шахраї.
Й  по  світу  зібрані  гебреї:
Зібрались  в  кучку  -  буржуї...

 Співає  нам    свої    мінеї:
Уже  стабільність,  -  «ПідмахУй».
Підпише    все  він  в  Колізеї,  
На  благо  нам,  -  вай  -  вай  царюй.

 ПідЕ  Ру.    вдіту  у  лівреї:
Направить  справно  –  «РозмахУй».
Підняв  він  палець  і  лакеї,
Одна  команда,  -  хоч  мордуй.

 Лопату  вам  кричить  плебеї:
Сьогодні  краще  –«  БерихУй».
Бо  це  від  всього  панацеї,
Хапай  скоріш  за  ручку  -  жуй.  

Рахують  справно  фарисеї:
І  крапку  ставить  –  «ПідрахУй».
Лікують  нас    від  гонореї,
Хоч  у  святі  ти  їх    пакуй…

 Вже  дожились  до  апогею,
Чи  не  пора  послать  на  «_Уй».
Чи  не  відправить  до  музею,
Народе  мій  прости,  почуй!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359365
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.08.2012


Дивосвіт

Так  якось  тихо  -  тихо,  по  краплині,
Червлене  літо,  в  гаю  догоря.
В  промінні  осінь,  на  руках  калини,
Червоний  кетяг,  листям  цілува.

 Біжить  дитятко  стежкою,  й  сміється,
В  розлогах  дивом,  котиться  луна.  
Цей  сміх  нектаром,  в  моїм  серці  бється,
Клітинку  кожну,  в  тілі  омива.  

 Стежина  в  полі,  чебрецями  вється,
Під  ноги  мяко,  стелеться,  пірна,
Дозрілим  літом,  жовтим  листям  ллється,
Опалим  квітом,  пяним  від  вина.

 Манливий  спокій,  ліг  на  горизонті,
Бринить  сльозою,  в  благодатях  даль.
Шепоче  тиша,  сповіддю  в  ротонді,
Сховавши  чари  ,  звабу  під  вуаль.

 З  ротонди  вийшла,  величава  пані,
Зійшла  неначе,  щойно  і  з  скрижаль.
Чарує  тишу,  осінь  невблаганна,
Смичка  виймає,  сивий  дід  скрипаль.

 В  віках  блукає,  круговерть  спіралі,
Вже  осінь  знову  ,  на  поріг  прийшла.
Хоч  нам  з  тобою,  додала  печалі,
Та  ясно  якось,    на  душі  весна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359116
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.08.2012


Вор прощенный

Зэков  бывших  не  бывает,
В  этом  сказ,  а  в  нем  резон.
Это  каждый  понимает,
В  зоопарке  ,  даже  слон.

Вор  прощенный  -  волк  ручЕнный,  
Страшно  думать,  упаси.  
Жыд  крещенный  -  конь  кастрЬонный.
Что  твориться  на  Руси…

 Это  знают  бедуины,
В  окияне  кашалот.
И  медведи  и  пингвины,
У  саванне  бегемот.

 Брук  мощенный  -  зуб  леченный,
Не  закроешь  латкой  брешь.
Лук  клоненный  -  хлеб  казенный,
Много  ль  онОго  ты  сьешь..?

 …Задерет  овцу  «ворчара»,
Как  его  ты  не  проси.
Конь  не  «родит»  жеребенка,
Как  его  ты  не  крести...
«Бузина»    ув  огороде,
А  вокруг  позор  и  срам.
Президентом  вор  в  законе,
Как    мессия    холуям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358734
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2012


Березовий дощ

Стою  заворожений,  виросли  крила.  
Краса  неземна,  якось  тихо  в  гаю.
Солодка  печаль  почуття  мої  вкрила,
Неначе  я  справді  знаходжусь  в  раю.

 Кептарики  осінь  деревам  наділа,
Сховала  траву  під  березовий  дощ.
Опеньку  нахабі  сандалики    вділа,
Що  виліз  у  дуба  з  широких  холош.

 Всі  гами  і  радощі,  пестощі  світу,
ДивОгляд  цнотливий  з  довкіль  позвАла.
Переливами  див  з  глибини  первоцвіту,
Пянку  насолоду  в  бурштин  одягла.

 В  кептариках  вишила  Всесвіту  зорі,
Що  з  неба  попадали  їй  на  поріг.
Що  в  світі  найкраще  є  в  дивнім  узорі,
Зібрала  в  єдино  з  далеких  доріг.

 І  хмари    у    небі    якісь    безтілесні,
Така  благодать  лежить  там    в  далині:
Мо"  поряд  знаходяться  сили  небесні...
Так  легко  й  здаровано  дихать  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357556
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.08.2012


у хвилях Дніпрових

Моя  мова,  у  хвилях  Дніпрових,
Народилась  з  звитяг  козаків.
Розчинилась  у  вірі  Христовій,
Живить  спрагу  в  корінні  віків.

 Моя  мова,  звучить  світанково,
Солов’їним  запоєм    з    гаїв  .
Бо  як  мама  у  кожному  слові,
Молоком    годувала  синів.

 Тому  й  бісяться,  так  звіролови:
На  сирітку  спрямований  гнів…
А  Вона  все  звучить,  загадкова,
По  розлогах  яруг  і  степів.

 Тож  проснімося.  Будьте  здорові,
В  буйноцвітах  вишневих  садів.
Ще  збудуєм  підмостки  ми  нові,
І  згадаєм  чиїх  Ми  батьків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357356
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.08.2012


Ще вкраїнська звучатиме мило

Ще  Вкраїнська  звучатиме  мило:
Не  зростала  покритка  в  шовках.
І  лунатиме  ,  бо    заслужила,
Її    внуки    прославлять  в  віках.

 Ні  не  ті,  що  Кличками  "зовуться",
Не  розбавить  краплинка  чужу.
Українцем  потрібно      вродиться,
Нашу    мову    любить,  як    свою.

 І  не  "гратимуть"  браття  по  крові,
На  підмостках  заклятих  врагів.
Площина  ця  лежить    в  нелюбові,
Хамовитих    московських  хортів.

 Бо  в  них  гроші  лежать  у  основі,
Де    мірилом    шматок  в  холуїв.
Де    "Народні"  у  нас    випадкові:
До    чужого    ж    нема    почуттів.

 Зціпив  зуби  пацан  в  каганаті,
Шаленіють  хорти  у            Кремлі.  
Чорні  дні  настають  в  паханаті,
Вже  готуєм  для  них  ми  граблі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357351
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.08.2012


Русским о языке

Понимали  прекрасно    веками,
Были  рады  с  дороги    гостям.
И  не  нужно  нам  этого  с  Вами,
Это  нужно  лишь  нашым  врагам.

 Кость  забросили  шулери  -  хамы,
Слишен  вереск  с  юсюд  до  нестям.
Почернело  в  округе  от  "плямы",
Свиньи  тешаться:  в  стойле  бедлам.

 Не  нужны  нам  теперь  тарарамы,
Ведь  курили,  один  фимиам.
Ведь  бывали  друг  в  друга  гостями,
Нас  судили  по  общим  делам.

 Не  злобитесь,  останьтесь  братами.
Свиньям  бросьте  Вы  свой  ятаган.
Предлагаем  вам  будьте  друзьями:
Просит  Вас  из  могилы  Богдан.

 Горько  плачут  степями  курганы,
Предков  нащих  русинов  -  словян.
Нет  не  братьтя  ви  в  крови    шайтани,
Вам    глаза  застилает  туман.

 
Щиро  кАжу  повірте  словам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357152
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 13.08.2012


Де ти сурмаче

-  Мою  Душу  порвали  шакали,  
У  дерев  на  гілках  розпяли  .
Аж  нещасні  від  горя  завяли,
Бо  наруги  стерпіть  не  змогли.

 Рано  скинули  листячка  з  крони,
Плакать  нічим  –  немає  сльози.
Впали  смутком  глухім  на  газоні,
Їм  від  спраги  забракло  роси.

 А  душа    шаленіє    і    плаче  ,
Лежить  в    серці  зрадлива  печаль:
Окупант  чорним  вороном  кряче,
Насміхається  клятий  «москаль».

 Рідну  мову  мою  ,  сиротину,
Зек  донецький  сьогодні  украв,
В  рідній  хаті  чужую  дитину  .
Серед  ясного  дня    зґвалтував  …

 Шапкокрад  і  з  донецького  бидла,
Підписав,    юродивим    Закон.
Вже  терпіти  не  сила  –  обридло,
Геть  зажрався  донецький  пітон.

 Боже  збав  від  австралопітЕка,
Охоронь  від  московських  щурів.
Що  непрошеним  плИло  здалека,
Хай  пливе  собі,  вдаль  й  поготів…

 Де  ти  ходиш  Кобзарю  –  сУрмаче,
Озовись  ,  засурми  по  скоріш.
Гей  Тарасе  проснись  небораче,
Моє  серденько  зранене  втіш.

 Нехай  зявиться  Сокіл  у  небі,
І  проснеться  в  гаю  свинопас.
Щоб  сказати    комусь  при  потребі,
Князь  він  дома,  а  чи  папуас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357130
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.08.2012


Притча від Гоя

Проснись  Мойсею,  встань  з  віків,  
Де  сором  дівсь  в  твоїх  синів  .  
Світ  перекинувсь–  занімів,
Себе    рівняють    до    Богів  .  

 З  коріння  давніх  іудеїв,
Вже  не  залишилось  євреїв.
Потомки  Каїна  «бикують»,
По  всьому  світу  владарюють.

 Це  ті,  що  Господа  розпяли,
За  срібняки,  немов  не  знали,
Що  він  їм  «стукав»,  та  глухі,
Одноплемінники  лихі.

 У  Сатани  «добро»  купили,
Собі  подібних  наплодили.
Тож  не  потрібно  їм  вериг,
Ну  що  святе  у  шарамиг…

 Кричить  до  виску  ідіот:
Це  Богом  обраний  народ.
Вторять  сектанти  -  шептії,
Хохли  –  у  шлеях,  холуї…

 За  гречку,  рис  у  пів  –  ціни,
Купились  в  діток  Сатани.
Давно  в  худоби  думку  вкрали,
А  честь..,  самі  дурні  віддали.

 Ну,  що  візьмеш  ти  і  з  свині,
Корито    в    неї      у    ціні:
Їх  вчать  ,  соколики  «святі»,
Тож  відробляють  за  харчі…

 В  тім  парадокс,  оте  мірило,
Що  є  жадоба...,  розділило
Їх    на    євреїв    і    жидів,
Також  вкраїнців  і  хохлів…

 Дві  сторони  ляга  в  медаль,
У  цьому  суть,  а  в  ній  мораль:  
До  Раю  в  того  є  ключі,
Хто  носить  Бога  у  душі.

 Аби  не  дійшлО  до  розплат,
Мо  в  племї  знайдеться  прагмат.
Тож  схаменітеся  «святі»,  
Скоріш  покайтесь  у  Христі.

 Бо  перстОм  Божим  будуть  драти,
Штани  для  різочки  знімати.
Гонити  будуть  вас  «прищів»,
Як    щука    в    річці    карасів.  

 І  знімуть  німби  з  самозванців,
І  розвінчують  вас  «обранців».
Нехай  не  сняться  вам  спокОї,
Привіт  «небесним»,
                                                                       з  вами
                                                                                                             Гої  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356450
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2012


Здалося

Когось  любимо  ми,
 Хтось  кохає  не  нас  ...
 У  житті  чомусь  так  повелося!

 Взаємно  кохатись,
 комусь  довелось...
 А  може  їм  лише  здалося?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356219
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.08.2012


Купальське свято на Волині.

В  раю  Вселенському  у  фратрій,    
 Боги  зєднали  в  брадекадрі.
 Тепло,  добро,  красу,  розмай,
 Щоби  віднести  в  Лесин  край.

   Там  дІвки  в  березі  регочуть,
 Коли  русалки  їх  лоскочуть:
 В  покрові  ночі  -  темноти,
 Полощуть  коси  край  води.

   Відтоді    Мавки    і    донині,
 В  Купальське  свято  на  Волині,
 В  обіймах  тиші  -  прохолоди,
 На  лузі  водять  хороводи.  
 
   На  сопілках  там  хлопці  грають,
 Як  в  лісі  папороть  шукають.
 А    Лісовик    її    ховає  ,
 Коли  ночами    зацвітає.

   Кругом  в  житах  волошки    сині,
 Озера  в  сяйві  -  серпантині.
 Нам  здарували  навкруги,
 Цю  квітку  -  папороть  Боги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356047
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.08.2012


Веселка

Для  тебе  лиш  моя  ,  для  тебе,
   Веселка  рано  так  встає  :  
   Це  я  прошу,  бо  не  без  мене,
   І  з  неба  зорі  дістає.

     Щоразу  знов  і  знов  потреба,
   Для  мене  бачить,  що  ти  є  .
   Ти  для  мене  частинка  неба,
   Де  в  нім  веселка  виграє.

     Я  так  люблю  тебе  (не  гребуй),
   Хоч  ніч  нам  сутінки  снує  :  
   Для  нас  з  тобою,  коли  треба,
   Й  вночі  зозулька    закує...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355862
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.08.2012


Дурман

О  Боже  милий  ...  -  зашарілась:
 І  кров  гаряча  в  плоті  завелась  .
 Зацілувать  до  забуття  схотілось,
 Щоб  ТИ  в  мені  дурманом  розлилась...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2012


Посеред гаю в купідоні

Сьогодні  все  Вас  помічає  :
в  віконці  промінь  зустрічає  ,
веселка  в  небі  велича  ,
з  Дніпра  водою  пригоща  .

Поливши  грицики  ,  дзвіночки  ,
сплела    і  з  них  для  Вас    віночка  .

А  з  нього  бджілонька  зліта  ,
Теж  Вас  з  народженням  віта  .

Вгорі  щебече  ластівятко  ,
дарує  в  доленьки  горнятко
здоровя  ,  щастя  і  добра
в  куделі  Вашого  шатра  .

Посеред  гаю  в  купідоні  ,
Вам  явір  грає  на  тромбоні  .
 Клени  затишок  в  своїй  кроні    ,
скидають  листям  ,  у  долоні,

Ген  вітерець  пустун  літає  ,
І  з  святом  Вас  також  вітає  .

Бажають  хмароньки  вгорі  ,
прожити  довго  і  в  добрі  ,
Гукають  ,  після  сорок  пять  ,
Жінки  ,  як  ягідки  опять  .
Вам  ще  ,  добавить  Бог  принад  :

І  з  днем  пародження  ,
Віват  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354660
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2012


Я осінь ще не замовляв

Ну  ось  ,  дістався  восени  ,
Майбуть  в  літах  я  трохи  здав  .  
Коли  в  діток    свої  сини  ,  
Моїх  шукають  переправ  .

 О  Боже  ,  де  скажи  коли  ,
Я  загубився  серед  трав  ?  
Іще  за  світлої  доби  :
Можливо  я    лише  дрімав  .

 Ой  доле  ,  доле  ,  не  дури  ,
Я  ж  осінь  ще  не  замовляв  :
Жбурну  і  з  круч    свої  жури    ,
Бо  їх  сьогодні  ще  не  звав  .

   Тому  ,  цвітуть  мої  льони  ,
Серед  смарагдових  оправ  .
Життя  продовжують  вони  ,
Бо  ще  багацько  мають  справ  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354632
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2012


Ми в раю краплю побули

Сором’язливо  очі  підняла  ,
І  блиснув  вогник  щирий  промовисто  .
Солодким  щемом  груди  пройняло  ,
Десь  в  глибині  на  дні  затисло  .

 Хай    сипле  дощик    зорі  чарівні  ,
В  твої  жмені  закоханим  намистом  .
Надінь  їх  зараз  вже  мені  ,
Нехай  іскриться  вечір  променисто  .

 Слів  не  потрібно  помовчи  ,
Промінням  вечора  проймися  .
Поринь  жадана  в  наші  сни  ,
Щоби  вони  в  цю  ніч  збулися  .
 
 Й  нехай  співають  цвіркуни  ,
Лиш  нам  обом  це  так  згодиться  .
Аби  спочить  в  обіймах  провини  :  
Нехай  нам  гріх  святий  проститься  .

 То  верби  коси  розплели  :  
Тому  майбуть  й  зіркам  не  спиться  .
Ми  в  РАю  краплю  побули  ,
Опісля  хай  уже  й  не  сниться  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354372
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2012


Я у шпарину заглянув

ЇЇ  побачив  й  розум  заклинило  ,
Так  тихо  якось  в  ноги  завело  .
Електрошком  тіло  пронизало,
Навскачки  серце  в  грудях  понесло  .

 Я  танець  вів  не  говорив  нічого  ,
За  мною  ніжно  в  ритмі  йшла  .
Немов  дві  гілки  дерева  одного  :
Якою  –  ж  ти  колись  була  ?

...  Я  вперше  мабуть  в  стільки  років  ,
Себе  знов  легенем  відчув  .
Ступив  назустріч  кілька  кроків  :
Неначе  в  юність  зазирнув  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354369
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2012


Волинь , краса моя Волинь .

Біжить  стежка  змійкою  ,  в  манівці  ,
Там  живе  матусенька    десь  в  кінці  .
За  селом  хатинонька    у  брилі  ,
А  у  ньому  буслики  у  горі  .

 Давно  запримітили      і    з    корми  ,  
Відчиняють  брамоньку  з  ворітьми  .
Наробили  галасу    здійнялись  ,
Як  у  казці  лебеді  обнялись  .
 
 Зустрічають  радісно    і  з  доріг  ,  
Бурлака  запрошують  на  поріг  .  
Зашарілись  ходжені    спориші  ,
Ой  як  тепло  й  радісно  на  душі  .

   Ступив  ніжно  й  впевнено  за  поріг  ,
У  спориш  закоханий  на  миріг  .
Розцвіли  розрадою  ген  мальви  ,
Туляться  в  віконечко    тай  грудьми  .

 На  тИну    заплетенім    із  лози  ,
Паничі  породжені  із  роси  ,
Обняли  малесеньке    кошеня  ,
І  цілують  в  оченьки    бісеня  .

 Із  ставка  повіяло    холодком  ,
До  травиці  й  дерева    ой  ладком  .
Перевеслом  в’язаним    на  руці  ,
Вітер  заколисує      пшениці  .

 Призьба  розмальована    –    неба  край  ,
Веселками  стелена  –    водограй  .
Залетіла  горличка  у  вікно  ,
Сіла  спочиватоньки  в  полотно  .

 На  ліжках  у  кружевах  подушки  ,
Дикотравям  мощені  доріжки  .
В  чорнобривцях      півники  як  малі  ,
В  скатертині  тішаться  на  столі  .

 На  килИмах  лебеді  ось  злетять  ,
В  світлячках  фіраночки  миготять  .
Над  ослоном  вазонька  з  бірюзи  ,
В  ній  на  денці  сонечко  із  сльози  .

 Обізвались  скрипкою  в  ній  клени  .  
Я  торкнувся  звичкою  до  струни  .
Навкруг  тихо  й  затишно    ой  розмай  .
Бо  в  Господі  маминій  –  завжди  Рай  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2012


До шлюбу

В  велику  річку  –  повінь  ,  із  ніжного  потічка  ,
Хай  розіллються  щиро  ,  всі  Ваші  почуття  .
Для  Вас  сьогодні  дітки  ,  розстелеться  доріжка  :
Хай  вимостить  Небесний  ,  широку  у  життя  .

 Нехай  він  Вас  надійно  ,  підтримує  в  дорозі  ,
Нехай  в  дорогу  дальню  ,  Він  Вас  благословля    .
Коли-ж  Ви  десь  спіткнетесь  ,  чи  будете  не  в  змозі  ,
Веде  хай  Віра  щира  ,  Вас  далі  в  майбуття  .

 Нехай  Надія  також  ,  за  Вами  поруч  ходить  ,
У  горі  та  стражданнях  ,  Любов  не  покида  ,
А  Щастя  як  дитину  ,  нехай  за  руку  водить  ,
Душа  від  зради  й  муки  ,  ніколи  не  стражда  .

 А  ще  бажаєм  діток  ,  в  житті    як  повелося  ,
Недоленька  –  нужденна  нехай  їх  обмина  .
Налиймо  чарки  повні  ,  бо  так  завжди  велося  ,
Хай  Доля  їх  щаслива  ,  до  себе  прихиля  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354144
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.07.2012


Принцеска

Зустріла  вчора  внучка  ,  коли  прийшов  в  порозі  .
Враз  кинулась  на  груди  ,  за  шию    обвила  .
Спинило  раптом  подих  ,  аж  дід  ступить  не  в  змозі  ,
Так    притулилась    кріпко    ,    так    щиро    обняла  .

 З  руки  спорхнула  птахом  ,  ні  милим  пелюсточком  .
Злетіла  ,  як  вюрочок    ,    на    вулицю    дзвінком  .
Вже  дражниться  на  лузі  ,  з  дружком  своїм  Синочком  :
Годує      вже      з      бабусею    ,    телятко    молочком  .

 В    саду    защебетало    ,    аж  проясніло    плесо  ,
Озвалася    за    ставом  ,  немов    з    небес    луна  .
Поглянь    дідуню    милий    ,    ми    маємо  принцесу  ,
Здаля      її      бабуленька      ріднесенька      гука  .

 Ой    дяку  Богу  маю  ,  -  ми    маєм    янголятко  ,
Як    часто    серце    бється    ,    як    бється    і  стає  .
Як    жити    хочу  -    жити    ,    для    вас    мої    курчатка  ,
Нехай    же    Нам      Зозулька    ,    ще      років    накує  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349551
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.07.2012


Вітер

Стомився  вітер  :  взяв  високу  ноту  ,
Змінив  тональність  ,  в  травах    подрімав  .
Прокинувсь  швидко  -  поборов  дрімоту  .
Піднявшись  в  небо  ,  у    хмаркАх  розстав  .    


 Розсипав  в  клени  ,  з  неба  позолоту  ,
...Благословив  широку  ,  глибину  уяв  :
Хазяїн  бачте  -  не  людського  роду  .
До      друга    свого    -      гаю      завітав  .


 Розкинув  пальці  ,  колючками  глоду  ,
В  долонях    грона  ,  ніжно  погойдав    .    
Грудьми  схилившись  ,  у  дівочу  вроду  :
Крильми      на      плесі  ,    лілію    обняв  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349185
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.07.2012


Розчарована реальність . (правка до реальності від 04. 05. 12 р на виборах Ющенка )

На    Майдані    мара    нас    покрила  ,                                                                                                              
 Як    сліпців    у    безвихідь    вела  .
 Байстрюча    за    первістка  вродила      ,
Аби    й    далі    наруга    жила    .        


 Збайдужіла    душа    світанкова    ,  
КалинОвий    осипався    цвіт  .
То    під    сонцем    ранковим    зимово    
 Загубились    надії    століть  .  
 
                                                                                                                                                                                                                                                 За      помилку    покаємся    щиро  ,  
Україні    такій    молодій    .
А    збережену    віру    та    силу    ,
На    алтар    покладемо    -    надій  .


 Калинонько    моя    молодая        ,
Солов’їних  напівів    Земля        .                          
Простудилась    в    свитинонці    з    холоду    ,
Видно    рано    тоді    розцвіла    .    

                                                     
Україно    моя    дорогая    ,        
Забагато    розмов    завела  .    
Воріженькам    лукавим    повірила    ,
Не    в    ті    руки    ти    свічку    дала  .

                                   P  .  S  .

 Візьмем  вили  в  натружені  руки  ,
Цих  горил  і  з  Олімпу  зженем  .
Їх  не  будем  терпіти  ,  як  муку  ,  
Заслужили  ,  у  гарби  впряжем  !

                     05.07.2012.р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348314
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.07.2012


Жадоба

Ось      35    синок    ,    спинися  ,
Хоч  на  хвилинку  ,  озирнися  .
Зміни  життєвий  свій  формат  ,
Звільнись  від  німбу  ,  від  сонат  ,  

 Які    тобі    зівсюд    лунають    ,
Немов  святий  ти  ,  навівають  .
Аби  по  твердому  пройтись  ,
З-за  хмар  на  Землю  опустись  .

 Щоб  ти  ,  як    житній  колосок  ,
Знов      силу    з  неї  пив    синок  .
Нехай    підтвердять    небеса  ,
Ця      сила    чиста    ,    як    роса  .

 Щоб  не  накликать  Божий  гнів  ,  
Ти  бережи    любов  Батьків  .
Образи  ,  гнів    не    полишай  ,
Аби    пожИли    ще    ,    благай  .

 Не  цілься  в  небі  в  журавля  ,
Не  у    багатстві    сенс    життя  .
Зіжми  в  кулак    свою  гординю  ,
Тиж  батько  сам  ,  мій  любий  сину  .

 Жадоба    –    то  лиха  стезя  :
Ой    не    у      золоті    ферзя  .
Не  йди  за  нею  ,  повернись  ,
Не  пізно  ще  ,  тож  схаменись  .

 А    ще    скажу    тобі    дитино  ,
Колись  мій  милий  добрий  сину  .
Батьківських  грошей  не  рахуй  ,
Мудріш      своїми        покеруй  .

 Бо    не    робив    ти    мозолями  ,
Не  працював  ,  як  тато  й  мама  :
Щоб  ті  часи  ,  були  згоріли  ,
Коли    ви    грошики  ділили  .  

 Ось  невісток  чужих  не  «жмуть»  ,
Бо  їм  батьки  навряд      дадуть  …
І    не    наступлять    ті    на    вила  ,  
Де    нас    нечистая    носила  .

 Тож  будь  здоров  ,  поздоровляю  ,
І    з    днем    народження    вітаю  .
Усі    помрем      ,    та    нас  згадай  ,
Як  час  пливе  …  –  його  не  згай  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347681
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 02.07.2012


Сповідь про

В  кублі  "Олімпу"  ,  як    небесні  ,
Сидять  соколики  тілесні  .
Метуть  ,  гребуть  не  наїдяться  ,
Як    день  останній  ,  веселяться  .

 Не  житка  стала  ,  просто  жах  ,
Вже  добираються  до  лах  .
Давно  в  кожусі  і  з  блохи  ,
Вже  не  залишилось  й  ноги  .

 Украли    пляжі    і    ліси  ,  
В  дільницях  наші  голоси  .
Оранжи    ,    білі    ,    голубі  ,
По  черзі  їздять  на  горбі  .

 Ген  з  хащі  виліз    Медведчук  ,
Неначе  з  неба  Чинга  –Чук  .
«Вкраїнський  вибір»  ,  о  бай-бай  ,
Російську  мову  подавай  .

 Скрізь  на  білбордах  Королєвська  ,
Ну  просто  наскрізь  Європейська  .
У  обєктивах  все    стражда  ,
Прошу  вас  виберіть  ,  рида  .

 Ось  на  сторінці  мер-спортсмен  ,
Туди-сюди  ,  як  шоумен  .
Щей  досі  путь  свій  вибирає  ,
Що  хоче  ,  лиш  хазяїн  знає  .

 Що  Кучма  ,  Симон  ,  що  Плющі  ,
Що  Янкель  ,  Ціля  чи  Ющі  .
Ой  вміють  хлопці  обіцяти  ,
А  як  прийдуть  вам  дулю  дати  .  

 Вже  знов  Зозульки  по  гніздечках  ,
Свої  розкладують  яєчка  .
Готують  далі    світлу  путь  .
Лапшу  на  вуха  нам  кладуть  .

 ..  Щось    зверху  наче    загриміло  ,
Аж    у    окрузі    заніміло  .
Озвався    Ангел    і    з    небес  ,
Неначе  предок  наш  воскрес.  

…  Де    Ви  ,  вчорашні  козаки  ,
Чого  в  колінах  дрижаки  .
На  що  розтратили  свій  дух  ,
Потомки  предків  одчайдух  .

   Та    полишіте    їх    горба  ,  
Ато    зараза  привика  .
Їм  там  чудесно    на  горбі  ,
Як  у  раю  сидять  ,  «святі»  .

 Немов  соколики  -  «небесні»  ,
Звели    хоромики  чудесні  .
Не  треба  й  німба  ,  не  давай  ,
Собі  земний  створили    рай  .

 …  І  на  колінах  ви  відтОді  ,
Коли  довірились  наброді  .
Під  гору  тягнете  підводу  .
Як  глину  місите  колоду  .

   А  тих  соколиків  в  колоді  ,
Як  мух  на  вашому  комоді  .
О  Боже  милий  ,  просто  жах  ,
Згубили  гідність    через  страх  .  
 
 Пора  шаблюку  діставати  ,
І  лезом    задницю  надрати  ,
В  хозарських  зайд  ,  чорт  –забирай  ,
Аби  не  лізли  з  вовчих  зграй  .

 На  вашу  Землю  на  святу  ,
Як    наркомани    у    чаду  .
Для  них  давно  вже  ,  навіть  в  снах  ,
Немає    місця    в    небесах  .

 Тому  на  виборах  наплюй  ,
Їм  дулю  в  бюлетні  змалюй  .
Хай  в  приісподню  йдуть  біси  ,
Віддай      Вкраїні      голоси  …    

 Бо  де  не  йди  продажні  рила  ,
С  Б  у,  суди  ...  і  з    Піде    Ри..  .
І  де  не  глянь  вшир  в  далечінь  ,
Всі  "святість"  зверху  ,  як  один  .

 Бо  скоро  вас  ,  як  бідних  вдів  ,
«  Небесні»  лишать  й  без  трусів  .
Козацький  дух  свій  пошануй  ,
За      українців      голосуй  .  

 І  що  їх  зараз  люструвати  ,
Етапом  прямо  в  стійло  гнати  .  
І  не  потрібно  лишніх  сил  .
Для  цих  соколиків    -  горил  .

 З  земного  їх  женіть  Олімпу  ,
 -Заразу  скиньте  з  Евересту  .
Зніміть  корону  і  з  "святих"  ,
Женіть  у  стійло  цих  муриг  .
 
 І  будуть  зняті  з  вас  гріхи  ,
За  це  ,  піднімем  келихи  .  
За  мир  ,  за  щастя  ,  без  розлук  ,
Хай  буде  вільним  наш  онук  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346466
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 26.06.2012


І лізуть

Вперед  кричить  нам  на  білборді  
Пихата  посмішка    на    морді  .
Як  киця  в  горщику  муркоче  ,
як  в  лісі  горличка  воркоче  …

 Каміння  в  пазусі  не  маю  ,
Я  вас  не  зраджу  ,  обіцяю  .
Любіте  партію  мою  ,  
як  агрономи  дощ  в  маю  .

 На  телебаченні  вобще  
аж  телевізора  трясе  
від  обіцянок  світлих  ,тез  
в  мого  папуги  вже  абсцес  .

 Ну  молодець  ,  ото  дає  ,
Аж  люд  ,  що  вмер  ,  з  могил  встає  .
Навіть  патрони  з  Піде  .  еР  .
Так  не  малюються  тепер  .

   Занадто  щиро  ці  вже  крали  
потрібні  «  нові  ліберали  »  .
Вік  молодий  ,  нове  лице  ,
Туди  й  кладуть  про  всяк  яйце  .

 Цеж  лиш  початок  ,  буде  ще,
Не  так  у  п’ятах  гаряче  …
Кида  зображення  в  дієз  ,
Регочуть  Янголи  з  небес  …

 -  О  люди  ,  люди  схаменіться  ,
В  воді  холодній  остудіться  .
«Небесну»  наволоч  женіть  ,
СВОЇХ  –  Свободу  оберіть  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345387
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.06.2012


Поцілунок

В  красу  заквітчану  сувоєм  ,
З  небес  спустилася  блакить  .
Серпанком  ніжним  над  водою  ,
На  плесі  сріблом  мерехтить  .

 Лілея    вбралася    нагою  ,
В  ставу  русалкою  лежить  .
Ох  і  красивая  ж    холера  ,
Аж  у  траві  струмок  тремтить  .

   Замовк  ,  зірвався  вітер  сивий    ,
Йому  все  дно  ,  знай  гомонить  …
А  наш  струмочок  ніжний  ,  юний  ,
Застиг  від  зваби  ,  не  дзюрчить  .  

   Запахло  в  сутінках  пергою  ,
Луг  від  натхнення  аж  бринить  .
І  нас  той  гомін  ,  спів  жагою  ,
У  чебреці  ,  як  бджіл  манить  .

 Бажання  в  вись  несе  стрілою  ,
Ох  той  чебрець  ,  як  він  п’янить  .
І  вже  ніякою  грозою  ,
Наш  поцілунок  не  спинить  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2012


Петровичу .

Нехай  квітує  в  полі  жито  ,
В  полях    колоссям  виграє  .
Росу  холодну  в  ранках  спиту  ,
Тобі  з  промінням  віддає  .

 Хай  сміх  внучат  ,  ще  довго  щирий  ,
Тобі      здоровя      додає  .
Твоя  посмішка  чуйна  ,  мила  ,
Суттєвих  змін  не  зазнає  .

 А  щастя  вдома  і  в  дорозі  ,
Твій  Ангел  міцно  стереже  .
Затишок  в  хаті  ,  на  порозі  ,
Дружина  вірна  береже  .

   Тож  хай  це  все  не  лише  сниться  ,
Тобі  мій  друже  –  шевальє  .
З  небес  щедрот  –  води  напиться  ,
Уже  ,    веселка  дістає  .

 В  нас  не  дарма  бокали  повні  ,
Нехай  у  грудях  запече  .
Затягнем    Слава  Україні  ,  
Хай  воріженьків  потрясе  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344552
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.06.2012


Бабуля - королева

Моя    бабуся    королева  ,
Її      хатинка      теремок  .
Сказала  внучка  мені  вчора  ,
Й  побігла  в  сад  ,  через  місток  .

 Ой  як  приємно  защеміло  ,
Озвався  в  бджілці  голосок  .
Розцілував  бабусю  дзвінко  ,
І  полетів  й  собі  ,  в  лужок  .

 Щось  передумав  повернувся  ,
І  знов  бабусю  в  личко  чмок  .
Враз  засміявся  й  покотився  ,
Як  щойно  з  казки  ,  колобок  .

 А  понад  гаєм  забриніло  ,
Приємне  віяло  з  думок  .
І  на  душі  так  мило  стало  ,
Аж  зашарівся  ,  потічок  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342728
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.06.2012


Чужа наречена

Я  зустрів  тебе  знов  ,  як  колись  ,
Ти  босоніж  виходила  з  ганку  .
Я  закляк  і  чомусь  затремтів  ,
у  пориві  схопившись  за  клямку  .

 Я  забувся  ,  що  ти  не  моя  ...
Ой  як  довго  ж  тебе  я  не  бачив  .
Що  серденьку  так  гірко  ,  щемить  ,
я  ще  й  досі  собі  не  пробачу  .

 Пам’ятаю  ту  ніч  восени  
ми  гуляли  з  тобою  до  ранку  .
У  гаю  соловї  –  співуни  
обізвались  чомусь  з  позаранку    .

 Запитав  тебе  тихо  ,  чому
вони  встали  для  нас  на  світанку  ,
наче  пісню  щасливу  свою  ,
віддають  нам  усю  до  останку  .

 В  твоїм  личку  зявилась  сльоза  
і  додолу  скотилася  кволо  ,
це  не  Наша  ,  не  Наша  Весна  ,
В  моїм  серці  шепнуло  -  вкололо  .

 Ти  зірвалася  ,  наче  у  сні  ,
Я  почув  ,  як  ридала  у  сінях  .
Відчини  я  просив  ,  відчини  :
Але  ти  мені  вже  не  відкрила  .

 То  чому  ж  так  співав  соловей  
для  обох  нас  не  лише  для  мене  .
Невже  знала  ,  ти  знала    тоді  ,
що  не  будеш  моя  наречена  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2012


Мавка .

Коли  ти  йдеш  пташки  змовкають  ,
   Солодким  щемом  обрії  бринять  .
 В  заціпенінні  хмари  зависають  ,
   Готові    руки    небу      цілувать  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012


Правда про хозар та Галю

Їхали  хозари  ,  з  розбою  до  дому  ,
Упіймали  Галю  ,  забрали  з  собою  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Упіймали  Галю  ,  забрали  з  собою  .

Поїдемо  з  нами  ,  вашими  панами  ,
Краще  тобі  буде  ,  як  в  рідної  мами  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Краще  тобі  буде  ,  як  в  рідної  мами  .

 Їхали  хозари  яром  долиною  ,
Зґвалтували  Галю  ,  з  довгою  косою  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Зґвалтували  Галю  ,  з  довгою  косою  .

Зайди  з  каганату  з  славою  лихою  ,
ЮдЕї  ординські  ,  пронеслись  чумою  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Юдеї  ординські  ,  пронеслись  чумою  .

Везли  везли  Галю,  темними  лісами  ,
Прив’язали  Галю  ,  до  сосни  косами  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Прив’язали  Галю  ,  до  сосни  косами  .

Розбрелись  по  лісу  ,  назбирали  хмизу  ,
Підпалили  сосну  ,  від  гори  до  низу  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Підпалили  сосну  ,  від  гори  до  низу  .

Горить  стрімка  сосна  ,  горить  аж  палає  ,
Кричить  Галя  криком  ,  кричить  знемагає  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Кричить  Галя  криком  ,  кричить  знемагає  .

Ой  хто  мене  чує  ,  ой  хто  ж  мене  знає  ,
Небога  нещасна  ,  уже  й  замовкає  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Небога  нещасна  ,  уже  й  замовкає  .

Ой  хто  дочок  має  ,  нехай  научає  ,
Дівчат  молоденьких  ,  від  урків  ховає  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Дівчат  молоденьких  ,  від  урків  ховає  .

Хлопець  обізвався  ,  я  тебе  кохаю  ,
Жить  мені  чи  вмерти  ,  сам  тепер  не  знаю  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Жить  мені  чи  вмерти  ,  сам  тепер  не  знаю  .

Щось  з  тобою  сталось  ,  і  з  далека  чую  ,
Але  що  я  зроблЮ  ,  біля  трун  ночую  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Але  що  я  зроблЮ  ,  біля  трун  ночую  .

Галю  моя  рідна  ,  що  мені  робити  ,
Вбили  Сестру  й  батька  ,  треба  далі  жити  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Вбили  Сестру  й  батька  ,  треба  далі  жити  .

Тішились  собаки  ,  що  їм  наше  горе  ,
Як  вовки  голодні  ,  втікли  в  чисте  поле  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Як  вовки  голодні  ,  втікли  в  чисте  поле  .

Залишили  рани  ,  при  дорозі  битій  ,
У  ярах  у  крові  ,  з  видолинка  вмиті  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
У  ярах  у  крові  ,  з  видолинка  вмиті  .

У  борах  й  дібровах  ,  роки  відшуміли  ,
Та  забуть  жорстокість  гени  не  зуміли  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Та  забуть  жорстокість  гени  не  зуміли  .

Кров  пролита  дарма  ,  у  серцях  нуртує  ,
А  юдей  хазарський  ,  знай  собі  панує  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
А  юдей  хазарський  ,  знай  собі  панує  .

Ген  над  нашим  станом  ,  вороном  кружляє  ,
Як  павук  паскуда  ,  нутрощі  виймає  .
Ой  ти  Галю  Галю  молодая  ,
Як  павук  паскуда  ,  нутрощі  виймає  .

Упилися  кров’ю  ,  слуги  Ліберили  ,
Свою  кров  гадючу  в  нашій  розчинили  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Свою  кров  гадючу  в  нашій  розчинили  .

Скільки  раз  по  писку  ,  предки  їм  давали  ,
А  вони  як  лихо  знову  поставали  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
А  вони  як  лихо  ,  знову  поставали  .

Були  десь  поділись  ,  в  густім  часі  плину  ,
Вірити  хотілось  ,  злягли  в  домовину  .
Ой  ти  Галю  Галю  молодая  ,
Вірити  хотілось  ,  злягли  в  домовину  .

Поховалися  у  дуплах  ,  зникли  на  століття  ,
Як  зачули  крови  ,  вилізли  з  "укрИття"  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Як  зачули  крови  ,  вилізли  з  "укрИття"  .

Куди  глянь  до  верху  ,  їхні  писки  –  рила  ,
Як  вовки  голодні  ,  терпІти  не    сила  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Як  вовки  голодні  ,    терпІти  не  сила  .

   Їхали  хозари  ,  з  розбою  до  дому  ,
Упіймали  Галю  ,  забрали  з  собою  .
Ой  ти  Галю  ,  Галю  молодая  ,
Упіймали  Галю  ,  забрали  з  собою  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342032
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 05.06.2012


В моїй хаті моя правда , моя честь і сила .

ИЗБРАННИМ  !                      
         Спасибо  милий  в  блоге  воин  ,  псевдоним  твой  тебя  достоин  !    
   Спасибо  «братикам»    с  Кузбаса    ,  за  депутатов  с  ПидеР  .  
 За  интернетниє  простори  ,  с  вонючей  и  заразной  спори  .  
   Коли  вспокоїться    воно  ,  хазарофінськотюрскє    чмо  ?
 Остопекли  нам    ваші    месси    й    козлобороді    інтереси  .

   От  солнца    свєточь    свет    затмила  ,  с  кавказьких  гор  до  дельти  Нила  .
 Нещасний  с  ними  сей  народ  ,  тобой  насилований      род.
Но  как  Рассєя  жить  могла  ,  раз  под  таких  ручьем  легла  ?
 Не  за  него  ти  рвеш  живот  ,  безродний    викормиш  ти  –  сброд  .

 Коли  в  Трипіллі  мать  «носила»  Москва  ще  й  квакати  не  вміла  …
- Сім  тисяч  років  ген  назад  ,  тож  поцілуй  мене  в  фасад  .
О  ,  мой  маленький  московит  ,  завидний  маєш  апетит  .
 Послушай  милий  ,  о  Жан  Джан  ,  ти  тоже  дуй  в  Биробиджан  .

Нещасний  ти  пихатий  гусь  –  не  проковтнеш  святую  Русь  .
І  казаку  сказать  хочу  ,  в  нас  нет  «Кремля»  ,  я  не  кричу  .
Росийская  с  ПидеР  «знать»  ,  не  будеш  довго  вікувать  .
Бо  наші  предки  ,  як  бджілки  ,  збирали  в  соти  «сторінки»  ,
Історію  свою  і  мову  мали  ,  а  не  чужу  яку  ви  крали  .

   Спаплюжить  мову  не    дамо  -  існуєм  надто  вже  давно  .  
 Сподволь  готовьте  ешелони  ,  ми  не  забили  (  тройки  ,  СЛОНи  )  .
 Простор  большой  ,  язик    могуч  ,  там  пой    05  с  високих  круч  .
 Хоть  церкви  строй  «болшой  страна»  ,  бо  не    поможе  й  сатана  .

 А  то  .  Залишаться  з  Москви  –  Петром  кастровані  коз..  .
 Дарма  старався  собіратель  ,    -    не  подведешь  у  знаменатель  ,
Козлов  ,  баранов  ,  спиваков  ,  окончим  речь  ,  ну  нету  слов  .
История    империй  много  знала  ,  но  их  не  вндно  у  причала  .

-  Вам  с  блогов  -    гостю  ,  черепку  -  ще  будє  хм  ,  Мерси  куку  .
За  то  как  ви  нас  награждали  ,  голодоморами  питали  .
На  мини  ,  пули  голих  гнали  ,  мілоьном  кручи  устилали  .
Кишку  свою  гнилую  рвали  ,  когда  нас  виселить  питались  .
Но  много  нас  ,  в  итоге  всра  …

 Тож    урку  ,  -  ти  запам’ятай  ,  ублюдку  ,  що  приплівсь  і  з  вовчих  зграй  .
Ну  ,  де  ви  цуцики  ?  -  ніде  .  А  Україна  все  іде  !!!

Послушай  ти  сибирский  штрек  ,  давно  в  нас  мова  як  суб’єкт  .
Принесена  крилом  лелек  ,  для  нас  дарована  з  далек  .
Всіх  розуміє  не  німа  ,  твояж  й  «  братов  »  не  поніма  .
                                                                                       Р.С.
Пусти  кацапа  за  порог  ,  Вважай  себя  ти  вже  прирок  ,
Получиш  в  дяку  голий  фог  ,  не  оберешся  мух  и  блох  .
Що  суржиком    -  для  нєпонятних  ,  -  ну  що  візьмеш  з  вас  ,    сурогатних  .
Бож  так  говорять  :  ме  чи  нє  -  когда  принєсєно  из  внє  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342007
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.06.2012


Кохаю

Коли  кохають  ,  відчуваю  
Усе  назустріч  віддаю  .
У  синь  небесну  поринаю  
Як  жайворОнок  у  маю  .

 І  хоч  казатимуть  ,  я  знаю  ,
Не  пий  настій  і  з  дурману  .
Яж    не  можливе    подолаю  :
Застигну  в  краплі  бурштину  …
 
   -  За  все  на  світі  забуваю  ,
Як  соловейко  у  гаю  .
 Мій  гріх  в  обіймах  помирає  ,
Неначе  в  Бога  я  в  раю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2012


Працюючим пенсіонерам

Ми  віримо  щиро  ,  ще  довго  Вам  вдастя  ,
Як  диво  посмішку  ,  колегам  нести  .
Здоровя  Бабусю  Вам  ,  милого  щастя  ,
 Хай  радують  в  полі  Вам  ,  око  житИ  .

   Нехай  надворі  ,  вітерець  малиново  ,
Для  Вас  голограмами  ,  мітить  ставки  .
   Всміхаються  квіти  щоденно  ,  ранкові  ,
Як  промінь  веселкою  ,  тішать  думки  .

Хай  горя  потомки  ,  ніколи  не  знають  ,
Нехай  їх  невдачі  ,  в  житті  оминуть  ,
 Хай  мудрі    здобутки  ,  в  пошані  тримають  ,
В  глибокім  корінні  ,  нехай    збережуть  .

Хай  Ваша  буденність  ,  веселкою  грає  ,
 В  щоденній  любові  ,  Вам  суть  постає  .
 Нехай  Вас  на  довго  ,  іще  вистачає  ,
В  зеленім  гайочку  ,  зозулька  кує  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338222
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2012


Двуликий Янус

Дві  сестри  ,  дві  близнючки  в  батьків  народилось  ,
                                                                                       Першу  Ніжністю  ,  з  рання  батьки  нарекли  .
                                                                                         Ну  а  другу  ,  вже  ввечері  Світоч  назвали  ,
                                                                                           Два  струмки  одночасно  у  світ  потекли  …

                                                                           Довго  й  нарізно  Доля  по  світу  водила  :
                                                                           Під  фініш  додому  обох  привела  .
                                                                             Померли  Батьки  ,  вже  своє  відходили  ,
                                                                             Ще  недавно  Душа  їх  в  цім  світі  була    .

                                                                                           Дві  сестри  ,  як  дві  краплі  ,  похожі  обоє  ,
                                                                                             Похресниці  Долі  :  добро  і  ганьба  .
                                                                                             Низько  голову  перша  в  коліна  схилила  ,
                                                                                             В  повазі  й  пошані  ,  як  вічна  журба  .

                                                                             Друга  гордо  незрячий  свій  погляд  підняла  ,
                                                                               Каламуті  очима  по  верху  юрби  .
                                                                                 Що  життя  ,  коли  світ  ,  перед  нею  схилявся  ,
                                                                         Нівелюючи  гори  ,  поля  і  горби  .

                                                                                       Раптом  впала  на  землю  ,  сльоза  бурштинова  ,
                                                                                           У  камінні  холоднім  ,  барвінок  зацвів  .
                                                                                       Світанкові  гаї    ,  соловями  озвались  ,
                                                                                             Смуток  пам’яттю  теплою  ,    в  серці  розцвів  .
           
                                                                             Затремтіли  в  гордині  покірно  повіки  ,
                                                                             В  камінні  незрячім  проснулася  суть  .
                                                                             Невже  в  тому  винен  був  Янус  дволикий  ,
                                                                               Чи  то  в  яку  пору  Батьки    наречуть  ..?

                                                                                             Аби  не  зявилОся  слово  це  ,  ім’я  ,
                                                                                             Хай  живлять  веселки  ,  блаженні  луги  .
                                                                                           Колиж  упаде  ,  десь  засмічене  сім’я  ,
                                                                                             Негайно  нехай  ,  переорють    плуги  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2012


Овен

Я  не  щадив  себе  ,  ніколи  ,
                                                                                           Не  гнувсь  дугою  ,  не  миривсь  ,
                                                                                             Хоч  інші  падали    довкола  ,
                                                                                             Не  міг  ,  бо    Овном  народивсь  .

                                                                                             Не  заперечиш  ,  Божій    волі  :
                                                                                               Бо  перших  ,  сам  Ти  обирав  .  
                                                                                               Я  не  шукав  собі  ,  цю  долю  ,
                                                                                             Її  з  життям  Ти  ,  дарував  .

                                                                                             Горю  вогнем  ,  живу  бажанням  ,
                                                                                             Зійти  на  свій  ,  я    «Еверест»  .
                                                                                           Прости  Всевишній  за  старання  ,
                                                                                               Алеж    я      вірую  ,  в  свій  «хрест»  .

                                                                                                 Життя  моє  земне  ,  не  вічне  ,
                                                                                               У  візерунках  протиріч  .
                                                                                               І  поведінка  моя  звична  ,
                                                                                               Для  Овнів    це  ,  буденна    річ.
                                                                               
                                                                                             Я  в  цьому  світі  не  худоба  ,
                                                                                               За  срібняки    не  продаюсь  .
                                                                                             Твоя  ж  по  милості  подоба  ,  
                                                                                               Лише  тобі  в  житті  ,  вклонюсь  .
                                                                                             
                                                                                             Мій  хрест  важкий,  розпуки  повен  ,
                                                                                               Та  скільки  зможу  ,  понесу  .
                                                                                               Весняний  кінь  ,  вогняний  Овен  ,
                                                                                             В  Огні  родивсь  ,  в  Огні  помру  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337969
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2012


Святкова

Нехай  щастя  твоє  ,  не  дрімає  ,  
 Не  зустрінеться  підлість  ніде  .
   На  порозі  хай  радість  стрічає  :
       До  людей  ,  як  лелека  іде  …                      

                 На  душі  нехай  буде  святково  ,
                       Коли  Ранок  проснеться  ,  з  чудес  ,
                           В  його  пахощах  ,  квіти  казкові  ,
                                 Бо  їх  леліє  промінь  з  небес  .

                                               На  дорогу  впаде  рукавичка  ,
                                                     В    ній  червінці  ,  на  твій  острівець  :
                                                         Якщо  мати  ,  то  свою  світличку  ,
                                                                 Аби  хрюкав  там  свій  кабанець  .

                                                                                 Нехай  буде  в  хатинці  затишно  ,
                                                                                       Хай  роки  твої  в  далеч  летять  .
                                                                                               Нас  нехай  не  турбують  за  лишньо  ,
                                                                                                     Хай  тікають    кудись  без  оглядь      .
                                                                     
                                                                                                             Хай    нам  сісти  за    стіл  побажають  ,
                                                                                                                   Щоб  сховатись  від  мук  суєти  .  
                                                                                                                         В  щасті  дивних    пісень  заспівати  ,
                                                                                                                               Аби  грішника  ,  в    рай  віднести  !..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336126
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.05.2012


Марусі

Ой  засвІти  місяченьку  ,  місяцю  бурлаче  ,
Бачиш  хлопці  пють  горілку  ,  а  Маруся  плаче  .

Ой  ви  хлопці  непотрібні  ,  де  ж  ви  подівались  ,
Лише  вчора  козаками  ,  небораки    звались  .

Пропили  вчорашню  долю  ,  матір  Україну  ,
Залишаєте  нащадкам  ,  попіл  та  руїну  .

Схаменіться  бусурмани  ,відійдіть  з  похмілля  ,
Бо  вже  скоро  буде  ні  з  ким  ,  згуляти  весілля  .

Ой  не  плачте    чайко  в  морі  ,  і  в  хаті  Маруся  ,
Схаменуться  хлопці  вірю  ,  тому  не  журюся  .

Дасть  Господь  широку  долю  ,  правнуків  багато  ,
Зацінують  воріженьки  ,  Неньку  у  стократо  .

Понесуть  по  всьому  світу  козацькую  славу  ,
Щоб  завершить  :

Візьмем  чарку  ,  

За  батьківську  справу  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335849
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2012


Ювілей

Нехай  боронить  Вас  Всевишній  ,
 Нехай  обходить  Вас  біда  .  
 Хай  не  залишить  Вас  здоров’я,
 І  щирих  друзів  доброта  .

 Нехай  минуле  озоветься  ,
 Весняним  проліском  в  душі  .
 А  майбуття  нехай  леліють  ,
 На  крилах  сонячні  стрижі  .

 Нехай  замріяна  ромашка  ,
 Для  Вас  сміється  ,  на  межі  ,
 Нехай  родинне  щастя  вється  ,
 В  багатстві  ,  щасті  ,  почутті  .

 Хай  в  жилах  кров  ,  як  цвіт  буяє  ,
 Краса  наповнює    життя  .
 Всі  негаразди  пережиті  ,
 Відійдуть  разом  в  небуття  .
 
 Нехай  вино  рікою  ллється  ,
 Бажаєм  Вам  ,  у  доброті  .
 Нехай  співається  ,  хай  пється  ,
 100  літ  бажаю  Вам  в  житті  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335837
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.05.2012


Весняна повінь

З  піхов  весняних    в  акварелі  ,
 Вийма  веселка  пензЕлі  .
   Із  почуттів  нам  синь  небесна  ,
       З  чудес  малює  вензелі  .

   Твоя  постава  –  місяць  в  Овні  ,  
Твої  порухи  чарівні  .    
     Гріху  незайманого  повні  ,
       Немов  струмочки  лісові  .

     Навкруг  весна  життям  буяє  ,
Єство  закохане  ,  в  красі  .
В  пориві  час    пливе  неспинно  :  
   Йому  щебечуть  соловї  .

В  тобі  втоплюся  ,  розчинюся  ,
   Як  рання  повінь  по  весні  .      
До  біса  спокій  ,  не  спинюся  ,
Хай  гріх  проснеться  ,  в  каятті  …

 Нуртує  кров  і  душу  гріє  ,
Бентежить  тіло  в  забутті  .
Засну  ,  зімлію  і  проснуся  ,
   Нектаром  в  квітці  –  дурмані  .

       Серденько  мліє  і  тріпоче  ,
     Так  хоче  вирватись  з  душі  .
     Душа  кричить  ,  стражда  ,  благає  :
       Не  розпинайте  на  гіллі  .

   На  дворі  ранок  догоряє  ,
   Лишивши  смуток  десь  у  сні  .
     Віддав  тобі  частинку  серця  ,                            
 Забрав  частиноньку  собі  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335661
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.05.2012


Назустріч першої любові .

Не  впізнаю  тебе  ,  ну  хто  ти  ,
А  серце  тьохкає  ,  лечу  .
І  не  можливо  зупинити  ,
Цю  зустріч  нашу  ,  як  біду  .

Через  роки  через  печалі  ,
Твій  образ  якось  тихо  зблід  .
Лише  душа  моя  з  вуалі  ,
Назустріч    йшла  тобі  услід  .

Печаль  моя  любове  перша  ,
Прийшла  ,  схилилась  до  воріт  :
Від  хвилювання  наче  вперше  ,
Стою  ,  як  вкопаний  ведмідь  .

Давно  я  сам  і  ти  самотня  ,
У  вирі  вимріяних  снів  .
То  мабуть  воленька  Господня  ,
Прийшла  з  вчорашніх  почуттів  .

Схватило  в  серці  щось  й  понесло  ...
Для  нас  схилились  небеса  .
Кохання  в  полумї  воскресло  ,
Як  в  травах  вранішніх  роса  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2012


Молодятам

Бажаєм  многі  –  многі  літа  ,
     Нехай  зозулька  накує  .
         Веселка  росами  умита  ,
             Із    неба  зорі  дістає.  

                 Хай  благодать  рікою  ллється,
                   Із  двох  струмочків  у  душі.                                                                            
                 Хай,  як  одне,  серденько  бється,
                     Сто  літ  прожити  в  доброті.

                       Нехай  недоля  відвернеться,  
                         Взаємність  мліє  у  злитті.  
                         Нехай  співається  хай  п’ється  ,      
                           Цей  день  дається  раз  в  житті  .
                                                                   
                                 Волошка  хай  квітує  в  житі  ,
                                 Колише  доленька  буття  .  
                                   Хай  в  цім  раю,  у  дивоцвіті,  
                                     Не  згаснуть  Ваші  почуття.

                                             Нехай  кубельце  Ваше  вється,
                                             В  промінні  сонця  в  теплоті.
                                                 Майбутнє    щастям  хай  снується,
                                                   В  багатстві,  ласках,  почутті.                                                                      

                                                         Живіть  кохані  довго  й  мило  ,
                                                               Хай  гріє  в  парі  Вам  обом  ,
                                                                 У  цім  житті  ,  надійно  й  щиро  ,
                                                                   Укриє  Ангел  Вас  крилом  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335429
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.05.2012


Бабуленьці

Бажаю  міцного  здоров’я  ,
                                                                                             На  старість  тихий  хуторець  .
                                                                                             Де  з  лісу  віє  прохолода  ,  
                                                                                             На  миріжку    росте  чебрець  .  

                                                     А  за  ставком  дзюрчить  струмочок  ,
                                                     Біжить  внуча  через  місток  .
                                                     Штанці  «  засіяв»  реп’яхами  ,                                                                                                    
                                                     Коли  він  виріс  з  пелюшок  ?

                                                                                               В  гаю  розливи  солов’їні  ,
                                                                                               Багряна  шавлія  п’янить  .
                                                                                               Цвіркун  озвавсь  ,  співак  неспинний  ,
                                                                                               Так  і  запрошує  пожить    …

                                                     Муркоче  киця  на  порозі  ,
                                                     Бай  –  бай  малечу    забавля  .
                                                     Затихло  …  -  в  сутінках  вечірніх  ,
                                                     Вже  над  садком  зійшла  зоря  .

                                                                                                 Живіть  бабусю  довго  й  мило  
                                                                                                 Бож  Вам  женить  іще  внуча  …
                                                                                                 Йогож  діток  соната  щира  ,
                                                                                                 Вам  на  здоровя  хай  звуча  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335428
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 06.05.2012


Медова квітка

                                   Твій  образ  милий  ,  мед  горішній  
                                                                                                                                                       
                                           Твоя  постава  чарівна  .

                                                   Веснянком  душу  розбудили  ,                                                                                                                                                    
                                   Звідкіль  спустилась  ти  така  ..?  



                                                       Прийшла  ,  й  спинилась  наді  мною  ,

                                                     З  далеких  вимріяних  снів  .

                                               В  обіймах  мрії  голубої  ,

                                                   Неначе  мак  в  саду  розцвів  .


       
                                 Відкрила  мріям  щиро  груди  ,

                                       Свята  жоржина  пелюстки  :

                                   Роками  зоранім  в  тривогах  ,

                                     Порватім  серці  на  куски  ...



                                                 -    Віддам  останнє  ,  все  доскону  ,,                                                                                                                                                                      
                                                 Без  обіцянок  всяких  тез  .  

                                               Тій  ,  що  прийшла  і  залишилась,

                                                   Із  мрій  ,  веселкою  з  небес  .



                                       Аби  цвіла  ця  квітка  щира  ,

                                     В  саду  у  мене  під  вікном  ,
                                                                                                                                                                                                                                                         
                                             Застигну  променем  в  віконці  ,

                                   І  залишуся  їй    навік  рабом  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335267
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.05.2012


Реальність .

На          Майдані    де    святість  ходила.                            
 Хороводом    мільйони    вела        .                                              
 Немовлятко    від    духу    вродила        ,                                
Аби    вічно    Вкраїна    жила    .                                                                  

 Розродилась    роса    світанкова    ,                                          
На    бруньках    калинових    суцвіть    .                            
 Світить    сонце    зимове    ранково        ,                      
 Оживають    надії    століть        .                                                              

   Тож  віддаймо    подяку    цю    щиру    ,                              
 Україні    моїй    молодій            .                                                                            ,                                                              
 Маєм  віру  енергію  силу  ,  
З    Президентом    народних    надій    .                                    

                                                                                                                                             
   Україно    моя    молодая    ,      
 Як  я  вдячний  ,  що    ти    розцвіла    .  
 Не  злякалась  в  свитиноньці  холоду,                  
Ти    сирітонько    віри    й    добра    .                                        
 
               
 Калинонько    моя    дорогая    ,                    
З    цілим    світом    розмову    вела  .      
Символ    вічності    й    духу    святого    ,  
 По  світах    ,    як    свічу    понесла        .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2012


Грішная любов

Ну  не  віддам  любов  цю  грішну,
Зіпю  ,  як  вранішню  росу  .
Від  мук  та  заздрощів  подалі  ,
До  Бога  в  небо  понесу  ...

В  раю  кохану  приголублю  ,
До  серця  ніжно  притулю  .
Як  сильно  ,  я  в  гріху  кохаю  ,
Усьому  світу  розкажу  .

Бог  милостивий  в  вірі  ,  знаю  ,
Надію  цю  не  полишу  :
Колись  простив  же  Він  Вараві  ,
Хібаж    багато  ,  я  прошу  ?

Ні  ,  не  віддам  любов  цю  грішну  ,
В  холодну  стриманість  чужу  ...
В  благословенній  волі  Божій  ,
Цю  гірку  чашу  осушу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334937
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.05.2012


Сповиті терпінням .

Не  позбудусь  з  Майдану,  одного  ,
Коли  мрію  украли  живцем  
Слуги  тих  ,  що  розпяли  Святого  ,
Цеж  яким  треба  бути  сліпцем  .

Знову  яйця  знесли  ліберИли  ,
У  чергове  гніздечко  кладуть  .
А  за  ними  ,  ті  ж  писки  і  рили  ,
Від  "Кличка  "до  "Вперед"    -  єдна  суть  ...

Ну  проснітЕся  ,  глибше  загляньте  ,
Чи  Вам  мало  "  Космічних  облудь  "?
Ми  їх  бачили  в  Києві    встаньте  ,
Цього  жаху    нам  ще  не  забуть  .

Схаменіться  прошу  Божі  діти  ,
Женіть  зайдів  без  роду    нікчем  .
Так  давно  ,  вже  терпінням  сповиті  :
Злодіям  наймитами  стаєм...

На  коліна  в  проханні  Вам  стану  ,  
В  немовля  свою  честь  вколишу  .
Збережіть  же  ,  як  цінність  останню  ,
Обирайте  Вкраїну  ,  прошу  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334777
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2012


Зброджене вино

Навкруг  весна  життям  буяє  .
Єство  закохане  в  красу  ,
В  зеніті  променями  грає  :
Візьму  його  ,  заколишу  .

Нехай  дістане  акварелі  ,
З  піхов  весняних  пЕнзелі  .
Під  кожним  кущиком  ,  у  зелі  ,
Малює  власні  вензелі  .

Серденько  мліє  і  тріпоче  ,
Все  хоче  вирватись  з  душі  .
Даль  заворожує  ,  лоскоче  ,
Нема  закоханню  межі  ...

Душа  летить  ,  не  зупинюся  ,
Хмелію  в  збродженім  вині  .
В  красі  застигну  ,  розчинюся  ,
Мов  та  комашка  в  бурштині  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334722
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.05.2012


Правда Батька Тараса .

Оглянься  друже,  як  на  коло,    вкраїнську  душу  розпяли.
Тих,  що  боролися  за  волю  в  холодні  грати  одягли.
Цинічно  грубо  і  безжально,  неначе  вдома  ,  вороги  
на  нари  душі  відправляють  системи  вовчої  сини.
Своїм    -  чужим  переконанням,  судить  без  доказів  вини,
навчали  їх,  як  зверху  скажуть  ті,  що  при  владі  пацани.

В  своїй  Украйні  Боже  милий,  керують  нами  пахани,
ту  владу,  що  в  руках  тримали,  вчергове  просто  віддали.
Сум  на  душі,  мої  печалі,  думки  в  безвихідь  завели.
За  них  життям  ризикували,  вони  ж  так  легко  нас  здали.
За  ким  ішли  і  проти  кого  :Один  одного  обняли  
й  в  безмежній  злобі  Україні,  по  груди  Крила  відтяли.

Бо  знов  повірили  сволоті,  мої  нещасні  земляки.
Все  наступаємо  на  граблі,  через  роки  й  через  віки.
Здавалось  вкотре  вже  вчергове,  знов  відродилися  з  золи.
Лиш  потяглись  ростки  до  світла,  а  нас  облогу  вже  взяли.
Моя  Вкраїно    мати  рідна  ,  ліси  і  гори,  байраки  
благаю,  я  щоб  в  вас  проснулись,  Кармелюки  й  Залізняки.

Вставайте,  кровю  окропіте,  поля  й  незорані  луги,
Не  бійтесь  в  груди  їм  втопіте  ,  свої  заржавлені  плуги.
Згадаймо  Крути,  шляхту  польську,  голодомори  -  Колими.
Втопім  ,  як  предки  їх  топили  ,  прям  там  де  ставлять  Тереми.
Ну  скільки  можна  вже  терпіти,  пора  ламати  їм  хребти,
бо  пришлі  зайди  -  людолови,  допоки  ставлять  нам  хрести.

На  нашій  на  моїй  Вкраїні,  там  де  господар,  я  і  ти  
вже  скоро  -  скоро  на  могилу,  не  буде  й  клаптика  знайти.
Усе  розкрали,  все  купили,  вчергове  вкотре  розвели,
Людей  на  Мерсах  убивають,  вже  їхні  внуки  і  сини.
На  дику  поросль  на  заразу,  чуму  на  них  де  віднайти,
щоб  всіх  їх  махом  одним  -  мором,  з  землі  Вкраїнської  змести.

І  янучарів  і  пархатих,  всіх  слуг  диявола  звести  
в  один  байрак  -    єдине  стійло,  як  наші  предки  й  загребти  .
Самі  не  підуть    не  просімо,  бо  таракани  -  пацюки,
пристосуванці,  поразити  -  одвічні  слуги  сатани.
Сидять  пихаті    захмелілі,  бодай  лиха  їх  всіх  бери.
Куди  не  глянь  куди  не  кинься,  їдять  живцем  нас,  як  тхори  .

Закрилось  сонце  гайворонням,  у  небі  крУки  -  вОрони  
та  світлу  правду  відстояти,  прийдеться  нам  брати  -  пани.
Дай  нам  терпіння  Боже  милий,  не  наїдяться  -  схамени,
аби  вдалося  нам  без  крові,  Вкраїну  нашу  зберегти.
Мо  дасть  Господь  на  цьому  світі,  щось  не  поділять  пацани.
Нехай  один  одного  ріжуть,ми  ж  їм  не  виставим  ціни.
Ну  схаменіться  сучі  діти,  вам  все  ж  прийдеться  хрест  нести.
На  тому  світі  перед  Богом,  на  страшний  суд  і  вам  прийти  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334627
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2012


Надія Віра і Любов

Нехай  тебе  люблять  ,  нехай  поважають  ,
 Багатство  рікою  на  зустріч  біжить  .
 Нехай  твою  вроду  ,  роки  зберігають  ,
 А  щастя  в  дорозі  ,  ніколи  не  спить  .


 Хай  заздрощі  боком  ,  оселю  обходять  .
 У  грудях  від  зради  ,  нехай    не  болить  .
 До  серця  тривоги  ,  щілин  не  знаходять  ,
 Від  підлого  слова  ,  душа  не  щемить  .


Надія  і    Віра    ,  нехай  слідом    ходить  ,
Любов  їх  сестричка  ,  най  поряд    дзюрчить  .
Хай  Доленька    щиро  ,  за  руку  їх  водить,
Нехай  тобі  з  сестрами    ,  вічно    щастить  .      

                           
Хай  сонечко  завше  ,  по  обрію  бродить  ,
У  кленах  високих  ,  хай  вітер  шумить  .
Додому  щоранку  ,  добро  хай  заходить  ,
І  з  хати  ніколи  ,  нехай  не  спішить  !..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334592
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.05.2012


Козирний

Як  криголам  ,  я  брав  без  бою  ,
 Такі  ,  не  звідані  світи  :                                                                                  
 Що  океан  ,  я  за  собою  ,
 Міг  на  плечах  його  нести  .

 Не  бачив  Сонця  ,  задавався  :
 Яж  не  просив  ,  мені  світи  .
 Ой  ,  як  тоді  ж  я  помилявся  ,
 В  земному  світі  суєти  .

 Тоді  до  Бога  не  звертався  ,
 Коли  за  крок  був  від  мети  .
 На  гроші  ,  лише  сподівався  ,
 Здоровя  й  вічність  зберегти  .                                                                                  

 За  гроші  вірив  ,  можна  жити  ,
 В  багатстві  ,  спокій    віднайти  .
 У  грязі  підла    руки  мити  ,
 В  барлозі    затишок    знайти  ...
                                                                                                                       
                                       Р.S.  
             
 Усе  пройти  потрібно  знаю  ,
 Життя  в  гріхах  занапасти  ...
 Тому  на  старість  уявляю  ,
 Де  риску  жирну  підвести  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2012


Ода пропащого

Тій  жінці  ,  яку  я  так  щиро  кохаю  ,
                         Жінці  ,  якої  я  погляд  ловлю  .
                       Тій  ,  що  так  часто  в  житті  докоряю  ,
                     Беззастережно,    до  гроба    люблю  .

                     Давно  їй  віддав  ,  я  запродану    душу  ,
               Давно  з  її  склянки  ,  напИвсь  дурманУ.
                 Щоразу  від  погляду  ,  каятись  мушу  :
             Чомуж  не  спинюся  ,  по  вуха  в  гріху  ..?
                                         
                   Який  це  дарунок  ,  що  я  її  маю  ,
                       В  чергове  на  думці  ,  себе  я  ловлю  .
                 Та  чОмусь  і  досі  у  грішника  граю  :
             Прости  мене  рідна  ,  і  в  Бога  молю    .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2012


Врода

Сині  очі  ,  бездонна  криниця  .
 Де  струмки  нерозбурхані  сплять  .
 Там  лежить  таїна  -  таємниця  .
 На  розлогах  життєвих  розпять  .

   Притулить  твою  вроду  дівочу  .
 До  грудей  своїх  хочу  й  обнять  .
   Цілувать  цілувать  до  несхочу  ,
 Твої  руки  у  своЇх  тримать  ...

 Цілувать  ,  цілувать  без  зупину  ,
 Щоб  зірватися  десь  в  безоглядь  ,
     У  блаженство  ,  нехай  на  годину  ,
   Що  нам  з  того  ,  що  роки  біжать  .

   Білолиця  моя  молодице  ,
   Як  на  лузі  в  весну  сіножать  .
 Незрівнянка  моя  ,  чарівниця  ,
   Бурштинами  заквітчана  гать  .

   Хочу  чути  тебе  ,  в  цю  хвилину  ,
 Хочу  бачить  ,  як    очі  блищать  .                                                    
   Мову  чути  твою  солов’їну  ,
   Моя  пташко  ,  моя  благодать  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2012


Вирій

Махнув  бусел  крилом  за  городом  ,
 Опустився  з  бабусиних  стріх  .
І  поважно  заквітчаним  бродом  .
В  царство  лілей  ступив  на  поріг  .

Защеміло  ...  -  у  вирій  порину  ,
       В  пам'ять  ту  ,  що  роками  беріг  .
     Полечу    ,  і  зі  всього  розгону  ,
 Плюхну  в  воду    ,  що  вкрила  миріг  ...
                                                                                                                                                                                 
 Де  в  калюжі  з  любої  нагоди  ,
     Ми  хвостатих  лякали    прачів  .
Як  хорти  ,  не  питачи  згоди  ,                          
 Виганяли  і  з  жита    зайців  .  

 Вміла  бабця  моя  частувати  ,
Коли  грішних  нас    гнала  тихцем  .
   По  стежині  ,  що  бігла  до  хати  ,                                                            
 В  аргументах  ,  вербовим    дубцем  .    
                     
     Вечоріє  засмучене  літо  ,
   Вже  своїх  мають  наші  дітки  .
 Нема  бабці  ,  що  внучків  любила  ,                                                                            
 Відібрали  у  вирій  ,  роки  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333748
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.04.2012


Волиняночка

Волинянку  свою  ,  волиняночку  ,
Я  у  горах  Карпатських  знайшов  .
За  життя  ,  що  шукав  ,  цю  перлиночку  ,  
Не  один  перевал  перейшов  ...

Притулюсяж    до  тіла  коханої  ,
Відчуваю  ,  як  серце  тремтить  .  
Мов  на  грудях  у  гладі  озерної  ,
Промінь  сонячний  ,  ніжно  бринить  .

Красота  навкруги  ,  невимовная  ,
Спить  на  плесах  пора  золота  .
На  руках  своїх  -  віть  ,  зачарована  ,
Карасів  колихає  верба  .

В  мить  розтану  ,  від  посмішки  щирої  ,
Зацілована  юнь  перший  раз  :
Розімлів  я  від  дотику  милого  ,
Аж  в  захваті  завмер  перелаз  .

Розіллюся  гірськими  струмками  ,
Що  з  вершин  у  долину  спішать  .
Рочинюся  в  смереках  піснями  ,
Хай  високо  у  горах  звучать  .

Нехай  верби  над  ставом  ,  похилені  ,    
За  горою  спянів  небокрай  :
Стоять  коні  гарячі  ,  намилені  ,
Ой  ,  скоріше  бери  ,  та  сідлай  ...

Посмітюх  у  калині  гойдається  ,
Над  ставком  лежить  тиха  печаль  .
Ну  чому  все  так  швидко  кінчається    ?
І  для  тебе  й  для  мене  ,  на  жаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333527
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2012


День закоханих

Бажаєм  в  злагоді  та  мирі  ,  
Нехай  життя  пливе  ладком  .
Тепло  добра  і  ніжна  щирість  ,
За  Вами  слідують  ,  рядком  .

Хай  болі  ,  прикрощі  ,  тривоги  ,
Не  зустрічають  аби  де  .
І  на  лиці  усмішка  щира  ,
Не  покидає  Вас  ніде  .  

Нехай  обходить  марнотратство  ,
Хай  береже  любов  від  бід  .
Хай  супроводжує  багатство  ,
А  щастя  ходить  ,  з  Вами  ,  в  слід  .

В  шаленній  пристрасті  ,  в  коханні  ,
Взаємних  ноток  в  почутті  .
Як  віддаєтесь  ,  мов  в  останнє  :
Ні  ,  вперше  ,  мабуть  у  житті  .

Тож  що  бажаєте  ,  що  ждете  ,
Лише  для  Вас  ,  любі  жінки  .
Ви  мед  солодкий  у  щербеті  ,
Кохаєм  Вас  ,  чоловіки  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333516
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 27.04.2012


Ластівка

З  глибин  потоптаних  літами  ,
Забута  пісня  ,  край  межі  ,
Сьогодні  раптом  обізвалась  :
І  заспівали  соловї  ...

Прийшла  і  тихо  зачепила  ,
За  душу  ранену  крилом  .
І  защеміло  серце  ,  дивно  ,
проснувся  промінь  за  вікном  .  

Як  перша  ластівка  зявилась  ,
Як  перша  квітка  серед  трав  .
То  доля  ,  в  юність  повернулась  ,
Ой  довго  ж  ,  я  її  чекав  .    

Ні  ,  глибину  таку  не  бачив  ,
Очей  проникливих  ,  журних  ,
Таких  глибоких  і  красивих  ,
Таких  жаданих  ,  чарівних  .

Моя  лебідко  чорноока  ,
Самотня  горлице  сумна  .
Нам  не  дарма  в  житті  зустріться  ,
На  цім  віку  дала  судьба  .

А  навкруги  життя  буяє  ,
Журжать  струмки  ,  до  забуття  :
Живуть  давно  ,  опрішні  ,  знають  ,
Любов  ,  подовжує  життя  .

Щоб  не  розтрачене  зібрати  ,
Дозволив  Ангел  під  крилом  .
Не  будем  згублене  шукати  ,
Життям  упємось  ,  як  вином  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2012


Мінорий аккорд

Враз  замовкли  акорди  в  мінорі  :
Розтривожили  душу  мою  .
Одинокая  чаєчка  в  морі  ,
Не  закінчила  пісню  свою  .

Зажурились  роки  посивілі  .
Постарілий  в  задумі  стою  .
Через    ,  літа  -  заметілі  ,  
Вдома  хочу  проснутись  ,  в  раю  .

Хіба  вміють  в  чуЖині  співати  ,
Так  ,  як  птахи  заводять  в  маю  :
Щоб  гарячі  стрижалі  дістати  ,
Чистоти  їй  забракло  ,  жалю  .

Повернуся  ,  оглянусь  ,  всміхнуся  ,
Ну  чому  ,  я  себе  так  корю  :
Деб  не  бУло  ,  і  як  ,  не  скорюся  ,
Крил  своїх  ,  ще  міцних  ,  не  спалю  .

Там  в  затишку  ,  де  рідная  мати  ,
У  моїм  черемховім  краю  ,
Мене  вчила  за  обрій  літати  :
Соловейка  стрічати  в  гаю  .

Щоб    стрижалі  і  з  неба  дістати  .
Я  своєму  дружкові  велю  .
Мені  часточку  серця  віддати  .
Своюж  Душу  йому  віділлю  .

Та  щоб  знову  струну  не  порвати  .
Я  з  футляра  баян  дістаю  ...
Всю  Волинь  ,  там  де    друзі  ,  і  мати  ,
У  любові  своїй    ,  потоплю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2012


Дід Мороз

Зі  святом  Вас  любі  ,  всіх  щиро  вітаю  ,
                                                     Стареньких  ,  дорослих  ,  малят  -  янголят  .
                                                   Привітно  хай  сонечко  ,  Боже  вам  гріє  .
                                                     Пісні  Новорічні  ,  з  Курантом  звучать  .

                                                       Здоровя    багатства  ,  в  Господі  бажаю  ,
                                                       Ялинки  нехай  ,  іграшками  горять  .
                                                     Хай  буде  затишно  ,  у  хаті  й  надворі  ,
                                                       Для  діток  маленьких  ,  синичок  ,  звірят  .

                                                     У  році  Новому  ,  всім  серцем  жадаю  ,
                                                       Усі  негаразди  ,  рішуче  здолать  ,                                                    
                                                     А  би  не  посмів  Вас  ,  ніхто  ображати  :
                                                   Для  цього  навчіться  Ви  ,  їх  поважать  ...

                                                     Нехай  обнімуть  Вас  ,  хвилини  спокою  ,
                                                       Слова  лиш  красиві  ,  приємні  звучать  .                                                    
                                                     Тепло  від  любові  ,  для  дальніх  і  ближніх  ,
                                                     В  бездоннім  мішку  моїм  ,  щиро  черпать  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333102
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.04.2012


Тоска

За  тропинкой  сбежались  березки  .
                                                           Ивы  к  речке  уселись  гурьбой  .
                                                             Бледный  месяц  блуждает  в  потемке  ,
                                                         Зори  словно  прыкрылись  чадрой  .

                                                       Не  шуми  запоздалая  вюга  ,  
                                                     Песен  мрачных  тоскливых  ,  не  пой  ,
                                                       Не  кручинтесь  березки  и  ивы  ,
                                                         Над  моей  горемычной  судьбой  .

                                                       На  душе  моей  грустно  и  холодно  ,
                                                         За  окошком  горюет  метель  .
                                                       Больно  сердце  мое  растревожила  ,
                                                         Одиноко  грустившая  ель  ...

                                                       Не  грусти  моя  ель  дорогая  ,
                                                         Застилая  глаза  пеленой  .
                                                         От  обятий  чужых  засыная  ,
                                                       О  далекой  мечтаю  с  тоской  .

                                                       А  пока  что  душа  молодецкая  ,
                                                     Не  шуми  ,  заиграй  веселей  .
                                                       Чтоб  дышалося  сердцу  свободней  :
                                                     Своей  удали  мне  не  жалей  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333073
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 25.04.2012


Втомлений день

День  притомився    ліг  за  тином  .
                               Прикрив  полою  синій  ліс  .
                                   Простяг  натружені  долоні  ,  
                                 На  щойно  скошений  покіс  .

                               Сховалось  сонце  за  полями  ,
                                 Роса  проснулась  в  купині  .
                               Над  ставом    диво    з  русалками  ,
                                 Вмиває  квіти  польові  .

                               У  кручах  вечір  вже  дрімає,
                                 Під  шепіт  річки  засина  .          
                               Лукаву  нічку  вітер  буйний  .
                                 Гулять  під  вербами  гука  .

                             В  траві  цвіркунчики  сюркочуть  ,
                           Аж  луг  закохано  бринить  ...
                               Вуста  бажані  цілувати  ,
                             Той  дивний  спів  мені  велить  .

                               Навкруг  життя    ледь  ледь  жевріє  ,  
                             Спокоєм  нічка  дорожить  .
                             ...  Нам  не  заснуть  ,  палким  коханням  ,
                               Ранковий  промінь  розбудить  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332823
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.04.2012


З Різдвом

Із  різдвом  усіх  ближніх  вітаю  ,
                                         Щастя  Вам  ,  аж  до  самих  небес  ,
                                   Там  де  Всесвіт  ,  до  самого  краю  ,
                                     Доброти  Вам  ,  без  міри  ,  без  меж  .

                                       У  Господі  співучого  гаю  ,
                                     Щоб  родилось  надворі  ,  велось  .
                                       Мріям  Вашим  чарівного  раю  ,
                                     У  що  вірите  ,  хай  би  збулось  .

                                         Всім  любові  сердешно  бажаю  ,
                                           Долучайтесь  до  слів  Божих  ,  діл  .
                                       У  душі  весняного  розмаю  :
                                     Із  кутею  смачною  на  стіл  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332807
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.04.2012


Нераскрывшая роза

Не  гляди  у  глаза  мне  березонька  ,
                                             Почему,  я  не  знаю  ,  прости  :
                                               То  любви  не  раскрывшая  роза  ,
                                             Красным  пламенем  дышит  в  груди  .

                                           Та  последняя  встреча  под  вербами  ,
                                             Словно  сон  у  глазах  мне  стоит  .
                                               И  та  юнная  память  щемящая  ,
                                             В  моем  сердце  доселе  болит  .

                                               Неужель  не  прокинется  зорька  ,
                                               Утром  ранним  в  дали  голубой  .
                                               Не  проснется  в  душе  твоей  радугой  ,
                                             Ручеек  наш  с  весенней  росой  .

                                               Чтобы  вновь  заалевшие  розы  ,
                                                 Осыпали  к  ногам  лепестки  .
                                           Красным  пломенем  ,  жызнью  вливаясь  ,
                                             В  не  раскрывшейся  розы  ростки  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331745
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2012


Тенистая алея

Жизнь  увела  судьбу  ,  таежною  тропою
                                                 Пылинку  ветром  в  сопки  унесла  .              
                                                   Пути  дороги  ,  что  ведут  додому  ,
                                               Сегодня  вдруг  метелью  замела  .

                                                 Когда  бывало  горько  мне  и  грустно  ,
                                                   Немедля  шел  к  отцовскому  двору  .
                                                   Меня  аллея  листьям  целовала  ,
                                                 Бросая  нежно  под  ноги  листву  .

                                                   По  жизни  шла  ,  жила  со  мною  ,
                                                 Я  с  малыша  ее  растил  .  
                                                     Любовь  и  нежность  отдавала  ,
                                                   Лишь  для  меня  ,  что  б  не  грустил  .

                                                       Еще  пройдусь  тенистою  аллеей  ,
                                                     Моей  судьбы  разлукой  возбужден  .
                                                   Присяду  молча  отдохнуть  с  дороги  ,
                                                   От  стука  сердца  упоеньем  наслажден  .

                                                 Березка  белая  накинет  шарф  на  плечи  ,
                                                   И  тополь  строгий  приукроет  от  невзгод  .
                                                 Аллея  молча  душу  мне  согреет  ,
                                                   Стук  сердца  искренний  уймет  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331710
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2012


Осень

С  чего  мне  вдруг  ,  вновь  холодно  и  грустно  ,
                                                               Хотя  душа  ,  упоена  теплом  ?
                                                         Ах    осень  ,  осень  листьям  желточубым  ,
                                                           Стучится  в  сердцэ  снова  ,  как  в  окно  .

                                                               Пронесся  ветер  над  озерной  гладью  ,
                                                           Коснувшись  мыслей  бережно  рукой  :
                                                           Умчался  дальше  ,  осени  навстречу  ,
                                                         На  конях  резвых  рыцарь  боевой  .

                                                           Рябин  нарядных  заалели  гроздья  ,
                                                         Теребит  ива  волосы  в  траве  .
                                                           Сережки  ,  листья  по  буграм  рассыпав  ,
                                                           Поставит  точку  в  пройденной  главе  .

                                                             Гусей  последних  вдаль  проплыли  стаи  ,
                                                           Растаяв  снегом  где  то  в  вышине    .
                                                         Крылом  прощальным  ,  осень  разбросали  ,
                                                           В  союзе  с  летом  ,  скрылись  в  далеке  .


                                                         Шумят  дубравы  гордо  ,  величаво  ,
                                                           Бросая  нежно  под  ноги  листву  .
                                                             Прощанье  птиц  -  гусей  ,  порывы  ветра  ,
                                                           Отдав  до  капли  ,  сердцу  моему  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331490
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.04.2012


Директору

Ну  що  бажати  ,  що  сказати  ,  
                                                             Коли  у  тебе  вже  все  є  .
                                                               Сімя  ,  садочок  коло  хати  ,  
                                                             В  саду  зозуленька  кує  .

                                                           Лише  років  не  наздогнати  ,
                                                     Тож  бережи  життя  своє  .
                                                         Не  можна  віку  подолати  ,  
                                                               Хоч    як  зозуля  не  кує  .

                                                             А  ще  ,  хотів  би  побажати  ,
                                                         Життя  без  гумору  ,  не  є  .
                                                         І  за  чужих  не  забувати  ,  
                                                           Бо  в  наші  роки  ще  ...

                                                             Нехай  квітує  в  полі  жито  ,
                                                               Життя  ж  у  гуморі  жиє  ...
                                                             Якраз  у  жінки  старість  -  літо  ,
                                                           Ти  поки  десь  ,  майбуть  ..!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012


Доні

Хай  веселка  заквітчана  в  небі  ,
                                                                             Розіллється  у  в  синю  блакить  .
                                                                                             Побажаєм  для  тебе  далебі  ,
                                                                             У  житті  цім  щасливо  прожить  .

                                                                     На  розписані  Богом  маршрути  ,
                                                                       Це  шаленне  життя  мчить  ,  як  мить  .
                                                                         Хоч  буває  нам  прикро  це  чути  ,
                                                                                 Та  років  не  можливо  спинить  .

                                                                             Живіть  довго  ,  щасливо  та  мило  ,
                                                                               Не  цурайтеся  власних  сумлінь  .
                                                                                   Щоб  всміхалася    Доля  вам  щиро  ,
                                                                             Бережи  вас  Всевишній  ,  Амінь  .    

                                                                               Божа  мати  хай  діток  боронить  ,
                                                                             Хай  лунає  постійно  їх  сміх  .
                                                                           Нехай  гріх  їх  за  руку  не  водить  ,
                                                                             Береже  нехай  Ангел  від  лих  .
                                                                         
                                                                             Хай  печаль  стороною  обходить  ,  
                                                                         Зранку  досвід  серпанком  бринить  .
                                                                           Хай  обіда  буденна  не  шкодить  ,
                                                                         Спинить  розум  від  прірви  ,  за  мить  ,

                                                                                 В  суєті  за  Батьків  не  забудьте  ,
                                                                               Бо  їм  скоро  у  вічність  ,  спочить  .
                                                                             Прихиліть  ,  захистіть  ,  пригадайте  :
                                                                               Вже  їм  скоро  у  вічність  ,  простіть  .

                                                                           За  мету  ще  ,  бажаю  світличку  ,
                                                                           Хай  виспівує  в  ній  цвіркунець  .
                                                                             Під  порогом  зелену  травичку  ,
                                                                         Матіолу  ,  барвінок  ,  чебрець  .

                                                                             А  ще  внуків  колись  і  з  діброви  ,  
                                                                               Принесе  хай  колись  ,  чарівник  .
                                                                             Хай  свята  береже  їх  Покрова  ,
                                                                       Вам  на  радість  і  нам  для  утіх  .

                                                                         Біля  ставу  червону  калину  ,
                                                                       Під  порогом  крутий  мерседес  .
                                                                           Тож  наповніть  ,  піднімем  чарчину  ,
                                                                         Щоб  нам  Бог  посміхнувся  з  небес  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331381
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.04.2012


Дзвіночки

Думки  нуртують  ,  спокій  в  крові  ,
                                                                                 Посію  подих    ,  посажу  .
                                                                               Цю  ,  память  першої  любові  :
                                                                             -  Свої  дзвіночки  ,  збережу  !

                                                                                                                   ***

                                                                                   В  очах  синіх  застигли  печалі  .
                                                                                 В  моїм  серці  журбою  злягли  .
                                                                                     Гей  лелеки  летіте  до  мами  ,
                                                                               Найвірніші  Волині  сини  .

                                                                                                                 ***

                                                                                     Мені  б  можливості  ,як  в  Вія  ,
                                                                                   Хай  темна  нічка  ,  та  одна  .
                                                                                     Не  брудні  будні  ,  як  в  повії  .
                                                                                         І  не  щасливі    ,  як  в  шута  .

                                                                                                               ***

                                                                               Чому  часто  так  смуток  до  мене  приходить  ,  
                                                                                 Все  частіше  ,  щоранку  ,  мені  на  поріг  .
                                                                                   Сьогодення  у  вирій  відходить  :
                                                                                     Начеж  долі  ділили  ,  вторік  ?

                                                                                                               ***

                                                                                   В  чуприні  сніговій  веселка  грається  ,
                                                                                 Забавою  пташиною  у  шибку  задивляється  .
                                                                             Борулькою  весняною  у  скельце  задивляється  ,
                                                                               У  променях  закоханих  ,  як  дівка  ,  умивається  .  

                                                                                                             ***

                                                                         Вели  в  світле  нас  майже  століття  ,
                                                                           Наче  в  мареві  ,  наче  у  сні  :
                                                                           Стоять  символи  їхні  ,  ще  й  досі  ,  у  міді  .
                                                                             Ми  ж  по  груди  ,  душею  ,  в  багні  .

                                                                                                       ***

                                                                                 Знов  в  крилах  кров  моїх  буяє  ,
                                                                               Радіє  в  пролісках  життя  .
                                                                           Та  лиш  вона  ,  єдина  ,  знає                      
                                                                             Чи  є  назад  ще  ,    вороття  .

                                                                                                     ***

                                                                                 Вплели  думки  з  осіннім  вітрем  ,
                                                                                   Літами  в  сум  мій  ,  сивину  .
                                                                                   Усе  забрали  ,  залишили  ,
                                                                                 Лиш  гіркий  присмак  полину  .      

                                                                                                   ***

                                                                             Я  віддам  тобі  свіжість  ранкову  .
                                                                             Квітів  вранішніх  пахощі  всі  .
                                                                       Розмаїття  красу  веселкову  ,
                                                                         Розчинюся  для  тебе  ,  в  росі  .

                                                                                                     ***

                                                                               О  ,  квіти    квіти  ,  льон  зозулин  ,
                                                                           Моїх  веснянок  пелюстки  ,
                                                                           Гарячим  щемом  знов  тривожать  ,
                                                                               Дитинства  щирого  думки  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330897
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 17.04.2012


Колокольчик

Крепился  я  когда  бывало  ,  мне  сердце  кровю  обагряло  ,

         Воспоминание  любви  ,  что  мы  с  тобой  не    сберегли  .

         Той  самой  первой  ,  той  далекой  ,  такой  желанной  и  жестокой  :

             А  время  шло  ,  в  душе  пылало  ,  и  боль  в  душе  не  утихала  .

         О  ,  как  терпеть  ,  о  если  б  знала  ,  то  оживет  ,  то  затихала  ,    все  о  себе    
     напоминала  .

                       Да  понял  я  ,  забыть  не  сила  ,  и  без  тебя  мне  жыть  не  мило  ,

           Что  была  близка  так  мила  ,  что  Колокольчиком  звала  .

       Таким  простым  ,  и  нежным  словом  ,  таким  желанным  мне  ,  до  боли  .

         Как  прежде  глуп  я  был  бывало  ,  а  годы  вдаль  все  уплывали  ...

   Я  был  так  горд  ,  и  ты  горда  ,  простить  обиду  не  смогла  .

     Пронес  ее  как  испытанье  ,  споткнувшись  в  жизни  ,  так  нежданно  .  

       Плыли  лета  ,  любовь  осталась  ,  она  с  летами  закалялась  .

         Моя  любовь  ,  а  как  же  ты  ?  хоть  в    родная  ,  раскажи  .

                   Коль  как  и  мне  ,тебе  желанно  ,  ответь  письмом  мне  долгожданным  .

       Скажи  ,  ожыл  росток  ,  живет  ,  любовь  в  неведаль  ,  не  уйдет  .

         Поллем  его  водой  живою  ,  с  ручья  с  долины  ,  мы  с  тобою    .

                       Теплом  согреем  сей  бутон  ,  забудем  горечь  всю  ,  как  сон  .

     Забудем  чаянья  ,  обиды  ,  даны  нам  милостью  Темиды  ,

                                     И  в  чистых  росах  мы  вдвоем  ,  любовю  первой  зацветем  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330888
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.04.2012


На чужбине

Среди  сопок  седых  на  таежной  тропе
                                             Синевой  заглядевшись  ,  я  с  грустью  мечтаю  .
                                               Словно  кажется  мне  ,  над  тропинкой  моей  ,
                                             Ключ  журавлей  ,  я  в  путь  проводжаю  .

                                       Вдоль  манящий  летя  ,  над  осенней  листвой  ,
                                                   Любви  птицы  ,  о  чем  говорите  ?
                                           В  небесах  голубых  ,  в  ранней  утренней  мгле  ,
                                             Почему  вы  так  громко  кричите  .

                                                 Перестаньте  рыдать  журавли  надо  мной  ,
                                               В  края  теплые  вдаль  ,  вы  летите  .  
                                             Не  тревожьте  тоской  ,  вы  мне  душу  мою  ,
                                                   В  Украину  мою  ,  заверните  .

                                                 Где  любимая  мне  ,  часто  снится  в  ночи  ,
                                         Где  бы  не  была  ,  -  вы  отыщите  .
                                     Передайте  привет  ,  самый  низкий  поклон  :
                                       Любовь  первую  вы  ,  мне  верните  .

                                       Той  любви  теплый  луч  ,  скоротечный  как  сон  ,
                                     Хоть  частицу  на  крылья  возьмите  .
                                         И  меня  чудака  на  таежной  тропе  ,
                                 Вслед  глядящего  птицы  ,  поймите  .

                                               На  чужбине  гордец  ,  остаюсь  я  один  ,
                                             И  за  просьбу  меня  вы  простите  .
                               Пролетая  на  юг  над  вершыной  седой  ,
                                       Вы  желанья  мои  все  ж  учтите  .

                                 Где  бы  не  были  вы  ,  как  не  труден  ваш  путь,
                                             Любви  -  птицы  себя  берегите  .
                                     Ну  а  если  со  мной  вдруг  случится  беда  ,
                                         О  любви  моей  ей  раскажите  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329976
рубрика: Поезія, Белый стих
дата поступления 13.04.2012


Невісточці

Всі  щедроти  ,  що  є  на  планетах  ,
                                                                   Все  добро  і  з  далеких  орбіт  .
                                                                     Чарівниця  веселкою  в  небі  ,
                                                                     Заплітає  в  небесну  блакить  .

                                                                 Нехай  зорі  спадуть  водопадом  .
                                                                             Всім  на  радість  і  вам  для  утіх  .
                                                                   А  скарби  і  з  небес  водопадом  ,
                                                                 Хай  впадуть  пелюстками  до  ніг  .

                                                               Аби  мрії  в  путі  не  розстали  .
                                                             Не  цурайтеся  власних  падінь  .
                                                               Піднімайте  у  бурі  вітрила  ,
                                                                       Не  пливіть  по  життю  навздогін  .

                                                                   У  Всевишнього  Долі  й  маршрути  ,
                                                               Нам  вчорашнього  вже  не  зустріть.
                                                                 Хоч  буває  нам  прикро  це  чути  ,
                                                               Та  років  ми  не  в  силі  спинить  .

                                                                   За  Батьків  у  житті  не  забудьте  ,
                                                                     Ви  частинонька  їхніх  творінь  .
                                                                 Все  простіть  у  житті  не  осудьте  .
                                                                       Бережи  їх  Всевишній  Амінь  .

                                                                       Тиху  гавань  на  старість  бажаєм  ,
                                                                     Серед  трав  оксамиту  дібров  .
                                                                 Там  де  Мавки  в  краю  Водограїв  ,
                                                                   Гріють  в  променях  вічну  любов  .

                                                             А  в  Розмай  чебрецю  іван  -  чаю  ,
                                                         Принесе  онучат  вам  Творець  .
                                                           Як  частиночку  світлого  Раю  ,
                                                               У  закоханий  ваш  хуторець  .

                                                       Хай  ніщо  у  житті  не  бентежить  ,
                                                   І  на  старість  вам  добрих  людей  
                                                   Нехай  Доля  за    спокоєм  стежить  ,
                                                             Вдень  і  в  ніч  щоб  співав  соловей  .

                                                       Щоб  світилось  спокоєм  в  Господі  ,
                                                         А  життя  не  пройшло  без  чудес  .
                                                           Хочем  вам  побажать  при  нагоді  ,
                                                     Нехай  Ангел  всміхнеться  з  небес  .

                                                                                                                               Батьки  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329967
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.04.2012


Думки

***
   Зацвів  буркун  осіннім  лихом  ,
Моя  печаль  ,  в  моїй  душі  .
Злягла  розлука  в  серці  плахом  ,  
Як  стрічка  чорна  в  полотні  .
                                         ***
   Весняними  громами  ,  далі  загуркочуть  ,
Знову  косу  вербі  ,  весна  заплете  .  
Горлиці  з  діброви  в  серці  залоскочуть  .
І  додолу  крапля  ,  юності  впаде  ...
                                         ***                                                                                                                  
   Думки  тривожать  без  зупину  .
Років  пройдешніх  почуття  .
Щодня  за  обрій  линуть  ,  линуть  ,
Не  доженуть  ніяк  літа  .
                                         ***  
   Гуляє  віхола  у  сутінках  поля  ,
Ганяє  думки  по  степу  ,  наче  рій  .
Мою  незахищену  Ангелом  долю  .
Пекучих  ,  незбулих  ,  вчорашніх  подій  .  
                                       ***
   Он  схилом  проліски  пробігли  ,
Грайливо  ,  шумно  до  води  ,
Майбуть  скупатися  схотіли  ,
Ну  що  візьмеш  ти  з  дітвори  .
                                     ***                                                
 Все  частіше  думки  мої  вдаль  поспішають  ,
В  тінях  предків  сховатися  ,  мріють    мерщій                    
Від  раю  земного  нещадно  втікають  ,
Для  людей  не  заслуженій  ,  сутності  злій  .    
                                         ***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012


Роки

                                                             
                                                                 Прийшли  роки    не  забарились.
                                                             Стоять  ,  як  коні  за  вікном.
                                                               Йдіть  далі      чому  зупинились  
                                                                 Не  по  дорозі  нам  обом  .

                                                                           Ідіть  аби  Ви  провалились.  
                                                                 Подалі  йдіть  собі  шляхом  .                                                                
                                                               Почули  наче    розчинились.  
                                                                 Махнули  лебедем  -  крилом  .                                                                                                                  

                                                         
                                                             В  дворі,як  згадку  залишили,  
                                                                 І  сум  і  радість    все  гуртом.
                                                           Достатньо  в  світі  походили,  
                                                             За  стіл  всідалися  разом  .

                                                             Зірвалась  пісня  соловїна  ,
                                                       Майнула  вдалеч  рушником  .
                                                       В  борах  ,  дібровах  забриніла  
                                                         І  полилась  навкруг  теплом  .

                                                           Застигла  суть  у  благодаті  ,
                                                                 Немов  опоєна  вином  .
                                                           Красу  довкруж  з  небес  податі,
                                                       Бог  осінив  своїм  перстом  .

                                                           Роки  стриножені  прожиті,
                                                             Нехай  несе  у  даль  шляхом.
                                                       Ти  ж  день  сьогоднішній  прожитий,              
                                                     Сприйми  в  дарунок  всім  єством.    
                                                       
                                                           І  що  з  того,  що  у  морщині,
                                                             Сріблиться  мудрість  над  чолом.
                                                         Твоїх  очей  веселки  сині,
                                                           Ще  живлять  річку  джерелом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329745
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.04.2012


Колегові

Біжать  роки  ,як  коні  навіжені  ,
Не  чують  крику  ,  не  оглянуться  назад  .
Думки  у  простір  ,  мчать  їх  незбагненні  ,
Десь  у  сузіря  ,  Діви  чи  Плеяд  .

 Нам  залишають  радість  і  тривогу  ,
Любов  і  смуток  ,  втіху  і  печаль  .
На  ранок  знову  ,  у  незвіданну  дорогу  ,
Веде  життя  нас  ,  з  невідомих  даль  .

 І  що  чекає  там  за  горизонтом  ,
Нам  не  відомо  ,  знає  лиш  Творець  .
Ми  милістю  його  ,  знаходимось  під  зонтом  ,
Він  долі  нашої  сіяч  і  жнець  .

 А  долі  поле  це  ,  таке  широке  ,
Скрізь  колоситься  .  віра  і  любов  .
Затишок  спокій  ,  почуття  глибокі  ,
В  високих  горах  ,  в  затінках  дібров  .

 Бажаю  внуків  гарних  і  щасливих  .
Забуть  про  смуток  ,  і  печаль  тривог  ,
Тож  друзів  вірних  ,  добрих  ,  милостивих    ,
Хай  оминуть  невдачі  ,  щиро  -  перемог  !

 В  дорозі  дальній  ,  хай  минають  бурі  ,
Добро    у  серці  ,    живить  джерелом  .
У  починаннях  ,  аби  все  в  ажурі  ,
Осінить  Бог  ,  своїм  перстом  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329502
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.04.2012


Рукавичка

Мені  казочку  цікаву  мама  розказала  ,
 Як  хатинкою  для  звірів  рукавичка  стала  .

   Ось  зима  ліси  й  поля  білим  снігом  вкрила  ,
 Й  рукавичку  я  свою  у  стіжку  лишила  .

   Срібним  інеєм  посипав  Дід  Мороз  доріжку  ,
 І  в  будиночку  своїм  ,  я  знайшла  лиш  мишку  .

   Значить  дуже  замала  ,  моя  рукавичка    ,
 Проти  татових  вона  ,  наче  та  дрібничка  .

   Ми  збудуєм  і  з  татком  ,  для  звірят  світличку  ,
 Щоб  сховалися  у  ній  ,  їжачки  й  синички  .

   Тато  в  мене  чарівник  ,  нехай  мають  хатку  ,
 Місця  вистачить  усім  ,  хай  живуть  в  достатку  .  

     Щоб  зустріли  Рік  Новий  ,  весело  ,  розкішно  .
   Нехай  буде  в  їх    Господі  ,    тепло  і  затишно  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329487
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.04.2012


Одинак

Вчора  дощик  промайнув  і  пішов  у  літо  ,
 Красу  щедру  полишив  ,  ось  вона  ,  не  спита  ...

   Персик  -  мрійник    одинак    ,  заглядає  в  вічі  ,
 Наче  хтось  там  у  душі  ,  мені  ставить  свічі  .  

   Гладіолус  нахилився  ,  на  плече  гербері  ,
 До  майори  усміхнувсь  ,  й  притуливсь  до  мене  .

   Хризантема  на  межі  ,  з  мятою  шепоче  ,
 Подружитись  каже  їй  ,  з  грициками  хоче  .

   Ось  жоржинонька  червона  ,  вигляда  з  меліси  ,
 А  за  нею  серед  мальв  ,  соняшник  ,  як  в  лісі  .

   Такий  гордий  серед  трав  ,  він  мажор  на  дачі  ,
 Бо  у  нього  перший  друг  ,  амарант  ледачий  .

   Синь  небесна  чарівні  ,  волошки  розкрились  ,
 Повтікали  від  мажора  ,  до  землі  схилились  .

   Набундючився  піон  ,  під  кущем  ромашки  ,
 Ген  в  кутку  розчервонілий  ,  розпустив  тормашки  .

   Покривало  з  диких  трав  ,  чебрецем  розквітло  ,
 Навкруги  ,  як  на  душі  ,  вже  тепло  та  світло  .

       Чорнобривці  вмили  личко  ,  і  проснувся  ганок  ,
 Літо  тихе  на  зорі  ,  зустрічає  ранок  .

   ...Кожну  квітоньку  живу  ,  Бог  красою  мітить  ,
 В  якій  хвильку  спалахне  ,  в  якій  зорям  світить  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329204
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2012


Літепло

Вітер  руки  зімкнув  на  дівочому  стані    горобини  і  закохано  читає  
 вірші    у  її  зеленкуватому        листі  .  

   Низенько  схилився  над  Землею  сонячний  промінь  і  соромливо
 цілує  спраглі  розтулені    вуста  рожевої  троянди  ,  що  притулилася  
 до  одвірка  .

   Веселі  ластівки  синіми  хмарками  кружляють  високо  в  небі  .
 дістаючи  своїми  крильцями  з  Землі  по  краплинці  полуденної  
 радості  даруючи  її  нам  з  висоти  неосяжного  польоту  .

   Придорожня  ромашка  ,  мов  закохана  дівчинка  ,  зачарованим  
 оком  поглядає  навкруги  і  дивиться  мені  в  очі  ,  немов  хоче  сказати
 та  чомусь  соромиться  ,  як  навкруги  їй  все    подобається  .

   В  куточку  під  маминою  хатою  польовий  тмин  гойдає  на    своїх    
 ручках  малесенького  равлика  ,  який  довірливо  притулився  до  
 його  грудей  і  розімлівши  від  навколишньої  краси  солодко  дрімає
 в  пахощах  бабиного  літа  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329186
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2012


Равлику

Равлику  равлику  дай  ручку  Павлику  ,
 Зварю  тобі  борщику  в  поливянім  горщику  .
 Дам  тобі  їстоньки  ,  дам  тобі  питоньки  ,
 Покинь  лише  равлику  ,  ти  свою  клітоньку  .

   Одіжку  чистеньку  тобі  пошукаю  ,
 В  водиці  джерельній  тебе  покупаю  .
 Збудую  хатинку  з  трави  лугової  ,
 Щоб  було  затишно  і  в  дощ  і  зимою  .

   Знайду  я  на  дворі  і  з  береста  трісочку  ,
 Вистружу  з  неї  маленьку  колисочку  .
 При  місяці  буду  тебе  колихати  ,  
 І  будемо  в  купі  ми  вдвох  засинати  .

   Равлику  равлику  ,  дай  мені  щавлику  ,
 Зварю  тобі  борщику  в  поливянім  горщику  .
 Подам  смачно  їсти  ,  встелю  мягко  спатоньки  ,
 Ну  виглянь  же  равлику  ,  з  тісної  хатоньки  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328968
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.04.2012


Колискова

Пізній  час  ,  вже  спать  пора  ,  
 Галаслива  дітвора  ,
 Спать  лягайте  швидко  в  ліжка  ,  
 Дайте  спокій  ручкам  ,  ніжкам  .

 Вийде  місяць  над  полями  ,
 Заколише  вас  піснями  .  
 Хай  вам  сняться  сни  чудові  ,  
 Сни  солодкі  ,  сни  медові  .

 Про  моря  ,  полів  розмай  ,
 Над  струмочком  водограй  .
 Люлі  ,  люлі  ,  дітлашня  ,
 Спіть  спокійно  ,  до  рання  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327583
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 04.04.2012


Вєрю

Успел  обнять  тебя  за  плечи  ,
 К  груди  в  забвении  прильнуть  ...
 И  не  успел  в  любви  признаться  ,
 За  это  ты  ,  не  обессудь  .

   Куда  судьба  ведешь  ,  не  знаю  ,
 Где  остановишь  поезд  мой  .
 В  пути  легко  так  потерятся  ,
 В  тумане  ,  в  ливне  ,  в  летний  зной  ...

   Себя  за  скупость  презираю,
 Как  мог  ,  не  смел  ,  поцеловать  :
 А  сниться  ,  вновь  ,  и  вновь  целую  ,
 В  порыве  страсти  ,  не  унять  .

   Но  знаю,  выйдешь  мне  навстречу  ,
 Положишь  руку  на  плечо  .
 Диханьем  сердце  мне  согреешь  ,
 Как  скажешь  :  милый  хорошо  ...

 Посмотришь  нежним  ,  жгучим  взглядом  ,
 Расправишь  волоси  мои  .
 Снежинки  губ  для  поцелуя  ,
 Подставишь  сладкие  свои  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327362
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 03.04.2012


Бабусі

Життя  кипить  в  метаморфозі  ,
 Злягло  на  Землю  Божеством  .
 В  поклін  схилившись  у  гіпнозі  ,
 Веселка  воду  пє  крилом  .

 Там  за  ставком  дзюрчить  струмочок  ,
 Біжить  внуча  через  місток  .
 В  одній  руці  трима  кийочок  ,  
 В  другій  Бабусин  пиріжок  .

 Тож  Вам  бажаю  при    нагоді  ,
 На  старість  тихий  хуторець  .  
 Де  з  лісу  віє  прохолода  ,
 На  миріжку  росте  чебрець  .  

 Де  з  ранку  арії  бджолині  ,  
 Вечірня  шавлія  пянить  .
 Розливи  в  гаю  соловїні  ,
 Аж  нахиляється  блакить  .  

 Ген    зграйка  ластівок  в  дорозі  ,
 Вам  синє  небо  прихиля  .
 Жде  киця  дома  на  порозі  ,
 Бай  -  бай  малечу  забавля  .    

 Хай  світ  всміхається  Вам  мило  ,
 Хай  клен  листками  шелестить  .  
 Цвіркун  закохано  і  щиро  ,
 Лише  для  Вас  всю  ніч  звучить  ,

 Жива  гармонія  у  прозі  ,
 Пянким  спокоєм    окриля  .
 Краса  при  Божій  допомозі  ,
 Роки  старенькі  віддаля  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327335
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.04.2012


Зозулин льон

В  очах  на  лузі  сіножаті  ,
 Так  ранок  пахощами  цвів  .
 І  я  малий  ридав  в  лататті  .  
 Не  міг  спинити  косарів  .

 Туман  сльозу  зронив  росою  ,
 На  щойно  скошений  покіс  .
 Людська  рука  пройшлась  косою  ,
 Де  льон  зозулин  щойно  ріс  .

 Впав  бідолашний  ,  мабуть  сонний  ,
 Прикривши  рану  пелюстком  .
 Мов  у  ві  сні  ,  страшному  ,  чорнім  ,
 Як  пташка  з  відтятим  крилом  .

 Голівку  зміг  би  ще  підняти  ,  
 Бо  ще  в  стеблі  буяла  кров  .
 Однак  на  ніжки  вже  не  встати  ,
 Він  зла  людського  не  зборов  ...

 Відкрив  свої  блакитні  очі  ,
 Назустріч  руки  простягнув  ,
 Що  назавжди  його  підтято  ,
 Того  майбуть  не  осягнув  .

 Чи  можна  жаль  ,  оту  забути  ,  
 З  роками  сумнів  не  втіша  .
 Не  можу  досі  ,  я  збагнути  ,  
 Що  в  нього  теж  була  Душа  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327118
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2012


Вечерний разговор

Надел  кафтан  закат  вечерний  ,
 Упрятав  солнышко  рукой  .  
 Спать  убаюкал  день  прошедший  ,
 Коснувшись  ласково  полой  .

   Проснулась  зорька  в  темном  небе  ,
 Немножко  в  облаке  вздремнув  .
 Склонился  месяц  над  полями  ,
 На  дно  оврага  заглянув  .

   Скатились  к  резвому  оврагу  ,
 Березки  ,  ивы  кутерьмой  .
 Уселись  в  кучу  безшабашно  ,
 Под  алым  облаком  гурьбой  .

   И  повели  свои  беседы,
 Свой  разговор  ,  о  сем  ,  о  том  ...
 -  Развеселились  ,  зашумели  ,
 О  чем  то  радостном  своем  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327104
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.04.2012


Україні

В  борні  за  вільну  Україну  ,  віддам  життя  своє  ,  як  ціну  .

 Заради    кращої    їй    долі  ,  заради  памяті  живої  .

 За  тих  ,  які  кістьми  лягли    ,  Вкраїні  долю    здобули  .

 Що  в  вирі  слави  і  звитяг  ,  несуть  нам  свічку  по  світах  .

 Заради  волі    ,  що  ми  мали  ,  через  довіру  не  втримали  .

 Я  вірю    птах  ,  ще    оживе  ,  -    Вкраїна  в  вічності  живе  .

 Ще  поженем    як  предки  гнали  ,  ми  тих  ,  що  волю  нашу  вкрали  .  

 В  Господі  терпіти  образи  ,    в  своїй  не  будемо  заразі  .

 Дарунок  долі  сподівання  ,  ще  зникне  з  памяті  страждання  .

 Недарма  предки  помирали  ,  і  не  дарма  вжитті  страждали  ,

 Щоб  внукам    небо  прихилить  ,  і  з  нього  сонечком  світить  .  

 Щезникнуть  в  незвідь  єзуїти  ,  не  будуть  нам  життя  труїти  .

 Ще  ворогам  зготуєм  каші  і  з  нашої    гіркої  чаші  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326362
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2012


Весілля Золоте

Бажаєм  в  долі  Вам  здоровя  ,
 В  стареньких  душах  чистоти  .
 Від  внуків  правнучків  чудових  ,
 Від  всіх  ,  що  люблять  доброти  .

 Нехай  минають  Вас  хвороби    ,
 І  злії  погляди  чужі  .
 Хай  збереже  Вас  віра  в  Бога  ,
 Як  чисті  помисли  в  росі  .

 В  житті  не  можна  наздогнати  ,
 Років  ,  які  беруть  своє  .
 Живіть  ,  радійте  віддавати  ,
 Пока  веселка  виграє  .

 Ще  в  жилах  кров  ,  як  цвіт  буяє  ,
 Радіє  в  пролісках  життя  .
 Тож  негаразди  пережиті  ,
 Нехай  відійдуть  в  небуття  .

 Для  Вас  радіє  сонцю  жито  ,  
 Для  Вас  волошками  цвіте  .
 Тож  хай  палає  оксамитом  ,
 Весілля  Ваше  ЗОЛОТЕ  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326324
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.03.2012


Єдиній

Надворі  ранок  догорає  ,
 Майнула  ніч  ,  немов  у  сні  .
 Віддав  тобі  частинку  серця  ,
 Лишив  частиноньку  собі  ...

 -  Твої  вуста  скажений  вихор  ,
 Твої  посмішки  чарівні  .
 Нуртують  кров  і  душу  гріють  ,
 Нектаром  в  квітці  дурмані  .

   Твій  голос  ніжний  з  перезвоном  ,
 Звучить  у  серденьку  на  дні  ,
 Як  дощ  у  липні  полудневий  ,
 Бентежить  радощі  земні  .

   Твоя  постава  плинь  манлива  ,
 Зваблива  квітка  в  тумані  .
 Гріху  незайманого  повна  ,
 Як  в  мами  мальви  в  полотні  .

   Твій  погляд  милий  мед  горішній  ,
 Солодкий  досвіток  в  росі  .
 Туди  заглянув  ,  розчинився  ,
 Як  лист  лавровий  у  вині  .

   Із    губ  твоїх  напився  трунку  .
 Зібгавши  гріх  в  свої  жмені  .
 ...Давно  у    прірві    опинився  ,
 До  біса  клопоти  земні  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2012


Другу

Чоловічої    сили  бажаю  ,
 То  для  нас  не  останнє  в  житті  .
 Хай  ще  довго  жінки  "заглядають  ",
 Ну  а  вдома  ,  як  мають  в  сімї

   поважати  і  діти  й  дружина  ,
 Хай  старенькі  батьки  край  села  ,
 Тебе  довго  іще  зустрічають  ,
 Зграйка  внуків  нехай  зустріча  .

 Промінь  сонця  всміхається  мило  ,
 Голубіє  волошка  в  житах  ,
 З  днем  народження  друже  вітаю  ,
 Тож  розслабся  й  забудь  про  літа  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326022
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2012


Незабудці

Вітерець  нахиливсь  над  вербою  ,
 Море  тихо  за  пірсом  шумить  .
 Зберігають  наш  спокій  зтобою  ,
 Аби  вічністю  виросла  мить  .

 Незрівнянна  моя  ,  Афродіто  ,
 Незабудко  моя  весняна  .
 Що  прийшла  наче  юність  далека  ,
 Віддалася  коханню  сповна  .

 Нам  здаровану  часточку  раю  ,
 У  гарячих  приморських  вітрах  .
 Своїм  спраглим  коханням  скупаєм  ,
 Вмиєм  ласкою  в  білих  пісках  .

 Хіба  віриш  ,  що  щастя  минуще  ,
 Коли  в  тілі  єдинім  злились  ,
 Жар  бажання  й  реальність  кричуща  ,
 Хіба  скажеш  собі  схаменись  ..!

 Щоб  до  скону  тебе  обнімати  ,
 Вкрию  тіло  цілунком  своїм  .
 Серцем  спробую  небо  дістати  ,
 Стану  вічним  коханцем  твоїм  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325737
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2012


Чаклун

Мороз  схилився  над  вербою  ,
 Хмаринку  в  вітах  погойдав  .
 Відтак  при  зорях  в  білий  іней  ,
 Гілки  верби  запеленав  .

 Повів  насуплено  бровою  ,
 Доріжки  всі  позамітав  .
 Річки  ,  стави  ,  озера  сині  ,
 Враз  чистим  сріблом  всі  скував  .

 Ліси  узорами  дбайливо  ,
 Як  павутинням  поснував  .
 Горби  й  поля  під  білим  спігом  ,
 Немов  чаклун  нараз  сховав  .

 Присів  стомившись  для  стодоли  ,
 Собі  щось  в  вуса  прошептав  .
 Махнув  рукою  й  вмить  на  санях  ,
 В  тумані  віхоли  розстав  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325728
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2012


До 8 березня

Рожевим  цвітом  з  підвіконня  ,  Гербера  в  шибку  загляда  ,
 А  за  вікном  бузок  з  вербою  ,  Весна  промінням  обруча  .

 Вітаю  всіх  жінок  і  з  святом  ,  Нехай  воздасться  вам  сповна  .
 В  житті  сімейнім  ,  на  роботі  ,  Щоб  Ви  хмеліли  без  вина  .

 Хай  Вам  дарують  море  квітів  ,  В  цей  день  ,  як  снігу  за  вікном  .
 Бажаю  я    в  житті  щомиті  ,  Любов  хай  гріє  Вас  теплом  .

 Ви  найпрекрасніші  міледі  ,Частинка  кожного  і  з  нас  .
 Такі  прості  ,  такі  буденні  ,  Такі  прекрасні  без  прикрас  .

 Цілую  руки  Ваші  ніжні  ,  Жінок  маленьких  і  Матусь  .
 За  все  що  є  ,  за  все  що  буде  ,  Я  щиро  в  ноги  Вам  вклонюсь  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325464
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.03.2012


Дружині

Ці  очі  прекрасні  ,  ці  очі  буденні  ,  
 Коли  в  них  дивлюся  ,  я  наскрізь  в  блаженні  .

 Як  росу  весняну  ,  в  часи  полуденні  ,
 Запал    я  черпаю  ,  в  очах    у  натхненні  .

 Вкладаю  в  рядочок  ,  віршовану  думку  .
 В  співучих  цимбалах  ,  незайману  струнку  .

 Мої  ви  звичайні  ,  шалені    смиренні  ,
 Які  ж  ви  звабливі  ,  які  потаємні  .

 Коли  обнімаю  ,  кохану  чаклунку  ,
 Від  погляду  млію  ,  як  поцілунку  .

 Нехай  не  зівяне  ,  запал  візерунку  ,
 Очей  незрівняних  ,  кохану  голубку  ,

 Свою  зацілую  ,  у  губи  червленні  ,
 Теплом  розіллюся  ,  у  в  очі  богемні  .

 Немаю  я  ради  ,  нема  порятунку  ,
Колись  в  них  заглянув  ,  напився  я  трунку  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325457
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.03.2012


Ностальгія

Ну  де  так  книга  жалько  плаче  ,  Деінде  так  гудуть  хрущі  ?
 А  сонце  зранку  дивиться  в  віконце  ,  Як  в  мами  варяться  борщі  ...

 -  Латаття  в  коси  річка  не  вплітає  ,  Не  чути  крику  ,  "відлетіли"  журавлі  .
 Тих  ,  що  любили  ,  поруч  нас  немає  ,Пройдешніх  років  ,  спогади  німі  .

 Переступлю  каміння  на    дорозі  ,  Щоб  знову  не  спіткнутися  ніде  .
 Впаду  лише  у  мами  на  порозі  ,  Куди  вузенька  стежечка  веде  .

 Її  старечі  руки  поцілую  ,  Скажу  собі    ,  схились    ,  велю  ,
 Аби  Вона  і  вся  Волинь  відчула  ,  як  сильно  їх  обох  люблю  .

 Не  буду  я  ні  слова  говорити  ,  За  мене  скаже  все  Душа  .
 Так  ,  як  говорять  Батькові  берези  і  на  дорозі  Братова  одна  .    

 То  їх  життя  живе  у  яворині  ,  У  хмарках  ,  що  десь  губляться  в  імлі  ,
 У  тім  струмку  ,  що  гріється  в  долині  ,  У  сон  -  траві  ,  що  тулиться  Землі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012


Майстриня Доця

Прийшла  з  гаю  в  килими  ,  тай  любов  ,
 Свята  благословила  ,  їх  Покров  .
 
 Шила  Тату  сорочку  я  ,  тай  хрестом  ,
 Серцем  клала  ниточки  ,  в  ній    рядком  .

 На  сервіроньках  вишила  ,  юних  фей  ,
 Чудеса  з  нереальності  ,  для  дюдей  .

 На  хустинці  закохані  ,  павичі  ,
 А  в  куточках  закручені  ,  паничі  .

 Метушня  на  покривалі  ,  то  Бджілки  ,
 Сіли  вишні  на  гілочку  ,  як  дітки  .

 Сплелись  нитки  у  в  образі  ,  тай  з  чудес  ,
 То  перстом  осінив  їх  Бог  ,  і  з  небес  .

 Розлили  узорами  ,  в  ній  льони  ,
 Душу  ніжну  ,  трепетну    ,  талани  .

 Заснув  вечір  чарований  ,  в  полотні  ,
 В  самоцвітах  купається  ,  як  у  сні  .

 На  долівці  в  доріженьці  ,  весь  квітник  ,
 Розстелив  у  світлиноньці  ,  чарівник  .

 Всю  зібрала  красу  Земну  ,  у  жмені  ,
 Щоб  втілити  в  фантазії  ,  неземні  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324416
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 23.03.2012


Рік новий

В  дідуся  під  ганочком  заховалось  сонце.
 Притулилось  в  затишку  гріючи  віконце  .
 Шибонька  в  віконці  від  тепла  розстала  .
 І  такою  дивною  враз  мені  постала  .

 За  вікном  черешенька  інеєм  покрита  .
 Дрібним  срібним  дощиком  ,  як  ялинка  вкрита  .
 Що  збирали  вчора  ми  разом  і  з  Бабусею  ,
 В  Дідовій  оселі  з  татком  і  Матусею  .

 Завтра  синку  Рік  Новий  ,  каже  мені  Тато  ,
 Принесе  Дідусь  Мороз  іграшок  багато  .
 Всій  малечі  на  Землі  ,  онучкам  жаданим  ,
 І  тобі  Андрійкові  ,  як  будеш  слухняним  .

 Підхопив  радіючи  ,  я  свої  санчата  ,
 Тай  махнув  на  вулицю  Дідуся  стрічати  .
 Де  Зима  горби  й  поля  білим  снігом  вкрила  .
 Мчусь  на  крилах  і  з  гори  ,  наче  в  мене  крила  .

 Натомився  я  прийшов  ,  тай  заснув  у  ліжку  ,
 Раптом  чую  ,  тпр...у  ,  і  Дід  Мороз  натягає  віжку  ...
 -  Стали  коні  -  лебеді  ,  всі  білої  масті  ,  
 А  ось  і  Снігуронька  ,  як  царівна  в  казці  .

 Зійшли  в  хату  ,  як  з  небес  ,  стали  біля  мене  ,
 Я  прокинувсь  їх  нема  ,  що  це  було  Нене  ?
 ...-  Лежать  під  ялинкою  ,  ласощі  дарунки  ,
 Й  лукаво  всміхається  Мурка  і  з  пакунка  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324409
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.03.2012


Джмелятко

В  калині  Зозулі  колишуться  в  люлі  ,
 Павук  їм  колиску  мереживом  спряв  .
 Моргають  кивулі    кульбабині  кулі  ,
 В  блаженстві  веснянім  осот  задрімав  .

 Босоніж  хлопятко  ,  моє  онучатко  ,
 Чередник  мій  милий  торбинку  несе  .
 З  маленьким  телятком  ,  як  те  ластівятко  ,
 Лиш  їм  зрозумілу  розмову  веде  .

 Калюжниця  дивом  всміхається  мило  ,
 Повільно  канавою  ряска  пливе  .
 Немов  на  весіллі  ,  старе  бусурмило  ,
 Гусак  з  за  верби  парубка    удає  .

 Вбрана  цвітом  ,  цнотливо  ,  стоїть  горобина  ,
 Вітер  ніжно  ледь  -  ледь    очеретом  трясе  .
 Немов  онучатко  ,  моя  горобчина  ,
 Своїх  прудконогих  ,  теляток  пасе  .

 Дбайливо  і  тепло  ,  мов  руки  Бабулі  ,
 Черемхову  квіточку  Джмелик  обняв  .
 В  калині  Зозулі  гойдаються  в  люлі  ,
 Красу  з  благодаттю  Господь  повінчав  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324145
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2012


Чудовій незаміжній

Хай  в  очах  твоїх  синіх  звабливо  та  мило  ,
 Усмішка  весняна  струмочком  лежить  .
 Від  дотику  сутність  всміхається  щиро  .
 Від  подиху  солодко  досвіт  тремтить  .

 Ворогів  хай  не  буде  в  тебе  принципово  ,
 Журба  оминає  тебе  звідусіль  ,
 Аби  на  душі  не  було    вечорово  ,
 Добро  прилітає  нехай  і  з  довкіль  .
 
 В  житті  тобі  зичу  здоров"я  -  румянц"я  ,
 Як  в  калині  червоній  добротних  суцвіть  .
 Того  одного  ,  що  десь  ходить  ,  обранця  ,
 На  шляху  життєвім  від  Бога  зустріть  .

 Хай  сонечко  світить  завжди  світанково  ,
 Береже    його  хай  піднебесна  блакить  .
 Нехай  у  житті  усе  буде  чудово  ,
 У  промінні  добра  тебе  ,  світ  захистить  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324126
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.03.2012


Матусі

Не  сплю  в  "Зозульці  "ранок  знаю  ,  вже  за  вікном  ,  я  відчуваю  ,
 Частинка  вчора  наче  мить  ,  назустріч  колії  біжить  .

 О  ,  боже  мій  в  якому  краї  ,  Ще  є  така  світлинка  раю  .
 Де  Мавки  з  Лесиних  чудес  ,  Приходять  досі  і  з  небес  .

 Лечу  додому  манівцями  ,За  нею  скучив  до  безтями  .
 Біжу  до  хати  й  Мами  лину  ,  Щоб  спити  радощів  краплину  .

 Під  тином  милі  маргаритки  .  Відкрили  очки  ,  як  сирітки  .
 До  них  схилилася  на  пліт  ,  Чекає  Мама  край  воріт  .

 Без  крил  піднявся  до  небес  ,  Немов  в  дитинстві  я  воскрес  .
 Десь  тут  ховався  чарівник  до  Мами  з  ранку  у  квітник  .

 Чекають  мальви  і  клени  ,  край  поля  ясен  і  льони  .
 Чекають  бусли  у  горі  ,  Моєї  Мами  вартові  .

 Ступлю  і  з  приступки  не  вміло  ,  Чогось  серденько  защеміло  .
 Сприйму  грудьми  красу  німу  ,  І  тихо  Матір  обніму  ...

 Прости  Матусю  шалапуту  ,  Образу  може  не  забуту  .
 На  стелі  докори  сумні  ,  За  очі  сплакані  в  вікні  .

 Коли  ждала  ,  коли  терпіла  ,  Там  де  було  уже  не  сила  .
 Літа  пошарпані  в  вітрах  ,  душею  клала  в  вишивках  .

 Схиливши  голову  в  поклоні  ,  Візьму  в  жмені  Твої  долоні  ,
 Спасибі  Богу  ,  що  Ти  є  ,  І  ще  зозуля  накує  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323862
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2012


Вітання до дня народження

Нехай  тебе  люблять  нехай  поважають  ,
                                                                 Багатство  назустріч  рікою  біжить  .
                                                                 Нехай  твою  вроду  роки  зберігають  ,
                                                                 А  щастя  ніколи  в  дорозі  не  спить.
 
                                                                 Хай  заздрощі  здалеку  хату  обходять  ,
                                                                 У  грудях  від  зради  душа  не  болить  .
                                                                 До  серця  тривоги  щілин  не  знаходять  ,
                                                                 Від  підлого  слова  нехай  не  щемить.

                                                                 Із  Долею  Віра  нехай  поряд  ходить  ,
                                                                 Весняним  струмочком  Надія  дзюрчить  .
                                                                 За  руку  від  Бога  Любов  хай  їх  водить  ,
                                                                 Нехай  на  віку  від  них  завше  щастить  .

                                                                 Хай  сонечко  завше  по  обрію  бродить  ,
                                                                 У  кленах  високих  хай  вітер  шумить  .
                                                                 Додому  щоранку  добро  хай  заходить  ,
                                                                 І  з  Вашої    хати  нехай  не  спішить  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323852
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2012


Спянілі клопоти

Бринить  сльозою  виднокілля  ,
                       Духмяні  трави  запашні  .
                       Солодким  маревом  весілля  ,
                       Спяніли  клопоти  земні  .

                         Надворі  скрипка  ледь  -  ледь  грає  ,
                       Кленовим  листям  шелестить  .                            
                       Ранковий  вітер  завмирає  ,      
                       Листком  осиковим  тремтить  .            
                                                                                                                                 
                         Пробіг  ручай  до  річки  схилом  ,
                       Забувши  клопоти  земні  .                  
                       І  усміхнувшись  ніжно  й  мило      
                       Розкинув  руки  весняні  .    

                       Зраділа  річка  щиро  другу  ,  
                     Спянілим  клопотам  земним  .
                     Таїнству  скрипки  ,  виднокругу  ,
                     Духмяним  травам  запашним  .                                                                                                    

                       В  грудях  струною  серце  мліє  ,  
                     Десь  завмирає  в  дурмані  .                  
                     Кленова  скрипка  плаче  й  мріє  
                     В  весняній  скупане  красі  .                        

                       Берізка  біла  коси  миє  ,                  
                     Стоїть  ,  як  дівка  в  убранні  .
                     І  ніжним  станом  душу  крає  ,
                     Тебе  нагадує  мені  .

                         Мовчать  замріяно  багряні  ,
                       Понад  стежиною  вгорі  .
                       В  вершинах  щем  ,  печаль  гойдають  ,
                       Озвавшись  скрипкою  в  душі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012


Солодкий жаль

В  гаю  на  скрипці  вітер  грає  ,
колише  клени  багряні  .
Смичком  мелодію  гортає  ,  
роки  нагадує  мені  .  
 
     Тут  біля  ставу  при  долині,
     тумани  память  обняли  .
     В  дозрілі  кетяги  калини,                        
     гріхи    юначі  заплели.  

Єдину  ніченьку  до  пари
шовкові  трави  віддали.
Зійшли,  як  вранішнії  чари.  
Росою    память  сповили.

   Впав  небокруг  у  край  гармоній  ,
   в  гріху  тілесному  воскрес  .
   Я  трунок  пив    з  твоєї  жмені  ,
   Як  наймиліше  із  чудес  .

Листки  ,  як  юнь    такі  зелені  ,    
як  память    впали  з  верховіть  .
Сльоза  зявилась  на  долоні  
куди  ж  мені  її  подіть  ...

   Надворі  день  заснув    зоріє  ,
   умився  клен  в  пянкій  росі  .
   Кленові  вітер  потурає  
   в  осінній  скупаний  красі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012