| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Я твої очі пам’ятаю
Вони пронизливі мов біль
І як забути їх не знаю
Повсюди ходить твоя тінь.
Спинися я тебе благаю
Ти не блукай за мною вслід
Я ж знову очі ті шукаю
Такі пронизливі як біль.
Ти ж сам мене покинув
Навіщо знову ходиш тут?
Навіки краще би полинув
Бо залишив в серці сум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Вже чорні хмари вдійшли,
ми щастя там своє знайшли.
Веселка шлях нам проклала,
між зорями вона була.
Під звук чарівної струни
у храм любові увійшли.
Земне життя не до душі,
нам краще жити уві сні.
Кохання нам давало крила,
веселка все ту воду пила.
А ми ішли в саду любові,
не знали ні біди,ні горя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Ти чуєш?Вже прийшла весна,
Послухай ці чарівні звуки.
Що принесе мені вона?
Самотність…Це найгірші муки.
Я з кожним днем заглиблююсь в пітьму
Мене уже нічого не цікавить.
Що сталось? Я не розберу.
Життя все нові п‘єси ставить.
Я поринаю в музику,в її красу,
І на краю душі стою,чогось чекаю.
Я слухаю замріяну весну
В думках своїх сумних витаю.
Весна іде,а я все мрію.
І нова п’єса, в ній вакантна роль.
Я в чудеса давно не вірю.
Та мрію,щоб усе закінчилось як сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Я задивляюсь в небо голубе,
Що ще на світі жде мене?
Куди іду? Куди лечу?
Назустріч кому я кричу?
А час іде не спинить крок,
А ми повинні досягти зірок.
Та час іде ми не встигаєм,
Йому втекти допомагаєм.
Марнуєм кожну мить
Не памятаєм,що не спить
Той час. Пливе рікою
Й зникає срібною росою.
Я задивляюсь в небо голубе…
Ти запитаєшся а де?
Де те,що було тут колись?
Та час забрав усе у вись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2012
Ти знаєш,боляче так жити,
І з дня у день солоні лити,
В моїй душі кипить війна,
Коли уже закінчится вона?
Це суперечка багатьох думок,
Вже краще звів би на курок.
Покінчив з цим би назавжди
Пішов,сказавши лиш прости.
Ці стіни все тримають в собі
І нам здається,що ми хворі.
Мовчиш?І я не знаю,що сказати.
Мені тут тісно хочеться кричати.
Пройшов ще тиждень,і пройшла війна.
Душа вже випита до дна.
Я знов щасливо заживу,
Думки погані примирю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2012