Антоніна Грицаюк

Півник герой

Зажурилось  сонечко
Не  світить  у  віконечко.
Півник  вискочив  на  пліт
Ще  таке  не  бачив  світ.
Ку-ка-рі-ку  усе  співає,
Що  робити  він  не  знає.
Що  не  так  скажіть  зробив
Сонце  зранку  розбудив.
Все  було  геть  до  ладу,
Хто  накликав  цю  біду!
Мало  з  плоту  він  не  впав,
Хто  його  перелякав.
Дивна  хмара,  мовби  лис  
Ще  й  пухнастий  в  неї  хвіст.
Став  він  вітер  все  благати
Страшну  хмару  геть  прогнати.
Той  не  довго  міркував
З  сонця  хмару  геть  прогнав.
Півник  голову  задер  
Став  герой  він  відтепер.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/101-pivnik-geroj.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398538
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.02.2013

Колискова донечці

Колихала  мати  дочку
У  вишневому  садочку,
У  садочку  колихала
І  сорочку  вишивала.
Як  сорочку  вишивала
В  Бога  доленьку  благала,
Спи,  дитино,  спи,  Ганнуся,
А  я  Богу  помолюся.
Попрошу  для  тебе,  доню
Я  здоров’я,  щастя,  долю,
Спи,  Ганнусю,  спи,  дитятко,
Моє  рідне  янголятко.
Берегти  твій  сон  я  буду,
Хай  шанують  тебе  люди,
Зірочка,  моя  ти  ясна,
Така  мила  і  прекрасна.
Ясне  моє,  сонечко,
Що  світить  у  віконечко,
Ніжна,  мов  лебідка,
Як  у  полі  квітка.
Очки  –  два  озерця,
Пригорну  до  серця
Ти  моя,  Ганночка,
Мов  та  перепілочка.
Спи  дитино,  спи  рідненька
Біля  тебе  завжди  ненька.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/100-koliskova-donechtsi.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398537
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.02.2013

Зима люта розлютилась

Зима  люта  розлютилась,
Земля  снігом  вся  покрилась,
Замело  садок,  гайок,
Замело  навіть  лужок.
В  зайця  лапи  замерзають,
Вуха  сніг,  аж  підмітають,
Білка  у  дуплі  сидить,
Не  вилазить  і  на  мить.
А  лисиця  рудий  хвіст,
Вже  оббігала  весь  ліс,
Їсти  хочеться,  немає,
Десь  вовк  люто  завиває,
Не  вгаває  і  на  мить,
А  мороз  досі  не  спить.
Та  вже  весна  не  за  горою,
Попливуть  сніги  водою.

http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/98-zima-lyuta-rozlyutilas.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398083
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2013

Зима наступила

Ось  зима,  зима  настала
Біле  все  вже  навкруги,  
Заметіль  рано  встала
Замела  ліси  ,  луги.

А  мороз  скував  всі  ріки
Даром  час  не  марнував,  
Роботящі  в  нього  руки
Без  сокири  майстрував.

http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/97-zima-nastupila.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398082
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2013

Безталанна доля

Росте  верба  над  річкою  в  воду  поглядає,
За  що  таке  безталання  доля  посилає?
Сонце  сходить  з  обрію  землю  звеселяє,
Моє  серце  тяжка  туга  навпіл  розриває.

Сонце  сходить  і  заходить,  так  і  дні  минають,
Твої  люди,  Україно,  кращого  бажають,
Скільки  ті  поневіряння  люд  буде  терпіти,
Невже  завжди  в  злиднях  народ  буде  жити.

Затулила  чорна  хмара  над  землею  сонце,
Невже  світло  не  засвітить  у  наше  віконце,
Може  дужий  вітер  повіє  із  поля,
Тоді  моїй  Україні  посміхнеться  доля.

http://antonina.in.ua/index.php/patriotichni/96-beztalanna-dolya.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013

Невже марно Україні волі ми бажали

Білим  цвітом  терен  забуяв  в  долині,
Дуже  тяжко  жити  моїй  Україні,
Рідна  моя,  ненько,  чому  ти  убога,
Чому  колючим  терном  встелена  дорога.

Ти  ідеш  ступаєш  по  крутій  дорозі,
А  в  бідного  люду  серце  у  тривозі,
Серце  у  тривозі,  а  душа  ридає,
Що  там  у  майбутньому  на  людей  чекає.

Колись  бідували  з  голоду  вмирали,
Але  з  кожним  часом  кращого  чекали,
Дружно  веселились,  свята  святкували,
Пісні  дружні  і  завзяті  по  селах  лунали.

Свою  землю  рідну  люди  оберігали,
З  всією  любов`ю  її  доглядали,
Садки  плодоносили  рясними  плодами,
І  земля  родила  багатими  хлібами.

Чиясь  рука  клята  садки  порубала,
Від  того  знущання  земля  застогнала,
Чому  хліба  в  полі  люди  не  зібрали?
Вони  ж  землю  рідну  завжди  обробляли.

Трактори  на  зиму  поля  не  зорали,
Тому  що  пального  в  колгоспах  не  мали,
Немає  пального  буряки  зібрати,
Як  же  тій  худобі  зиму  зимувати?

Діди  свою  землю  потом  поливали,
При  лихій  годині  життя  віддавали,
Де  поділася  повага,  любов  до  землі,
Ми  твої  всі  земле  діти,  навіки  твої.

Схаменіться  люди  добрі,  де  розум  ваш  дівся?
Що  за  новий  українець  у  нас  появився,
Вони  будуть  нашу  землю  грабувати  і  ганьбити,
Та  не  зможуть  вони  щиро  її  полюбити.

Їм  би  грошима  кишені  тісніше  набити,
Тоді  місце  проживання  можна  і  змінити,
Обікрали  народ  бідний,  убогим  поробили,
Українські  серця  щирі  навіки  зганьбили.

А  тепер  пенсіонери  голову  ламають,
Чому  їх  на  кожнім  кроці  власті  обкрадають,
Не  доведи,  Боже,  тяжко  захворіти,
Де  ті  гроші  людям  взяти,  щоб  ліки  купити.

Заощадження  збирали  у  поті  трудились,
Десь  ті  гроші  в  клятих  банках  в  землю  провалились,
За  що  старість  так  зганьбили,  за  що  обікрали,
Невже  марно  Україні  волі  ми  бажали.

http://antonina.in.ua/index.php/patriotichni/95-nevzhe-marno-ukrajini-voli-mi-bazhali.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013

Я свій край кохаю

Піду  рано  на  світанку,
По  весняних  росах,
Зламаю  з  вишні  гілку,
Причеплю  у  косах.

Калиновим  цвітом,
Сукню  уквітчаю,
Усім  своїм  серцем,
Я  свій  край  кохаю.

http://antonina.in.ua/index.php/patriotichni/94-ya-svij-kraj-kokhayu.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013

Молитва за Україну

Матінко  Божа,  свята  Марія,
В  мене  на  тебе  одна  лиш  надія,
Стою  на  колінах  і  щиро  благаю,
Ти  допоможеш  надію  я  маю.

Чому  Україна  твоя  згасає,
Люд  твій  надію  на  краще  втрачає,
Діти  забувати  стали  матерів,
Від  цієї  зневаги  світ  почорнів.

http://antonina.in.ua/index.php/patriotichni/93-molitva-za-ukrajinu.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013

Заспіваю пісню

Заспіваю  пісню  про  мій  рідний  край,
Про  родючі  ниви  їх  стиглий  урожай,
Про  луги  зелені,  ліси  і  діброви,
Про  тумани  сиві,  їх  роси  шовкові.

Про  батькову  оселю,  мамину  любов,
Про  світанок  літній,  що  тихо  прийшов,
Я  тобі  співаю  святий  ти  мій  краю,
У  своїх  піснях  тих  тебе  прославляю.

http://antonina.in.ua/index.php/patriotichni/91-zaspivayu-pisnyu.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397247
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.02.2013

Вічна пам'ять

Наснились  вночі  журавлята,
А  з  ними  батьківська  хата,
Душу  збентежив  черемухи  цвіт
Минуло  багато  вже  літ.

А  серце  щемить,  гірко  ридає,
Чому  сталось  так,  хто  відповідь  знає?
Стежка  на  цвинтар  вмита  сльозою,
Душа  і  досі  не  знає  покою.

Рік  за  роком  виросли  діти
Та  ти  не  можеш  тому  радіти.
Десять  років  уже  минає,
Важка  земля  тебе  покриває.

Душа  болить  моя  до  нині
Не  вистачає  тебе  родині.
Хочеться  так  все  розказати
З  внучкою,  рідний,  тебе  привітати.

Немов,  ясна  зірочка,  твоя  кровиночка,
Дівчинка  наша,  наша  перлиночка.
Смерть  невблаганна  тебе  відібрала
Не  заживає  болить  досі  рана.

Рана  болить  і  ліків  немає,
Нехай  вічно  душа  твоя  спочиває.
Як  вечір  настане  молюся  тихенько
Може  приснишся  ніч  вже  близенько.

Ось  так  і  минає  важких  десять  літ,
Як  залишив  ти,  братику,  світ.
Вічний  відпочинок  прошу  тобі  в  Бога
Дуже  коротка  була  в  тебе  дорога.

ВІЧНА  ПАМ'ЯТЬ!  ЮРЧУКУ  ВОЛОДИМИРУ  
ВАСИЛЬОВИЧУ.

http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/92-vichna-pam-yat.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2013

В’ється стежка, мов та змійка

В’ється  стежка,  мов  та  змійка,  тай  понад  лугами,
Йду  радію,  мов  дитина,  до  рідної  мами.
Бачу  очі  волошкові,  ситцеву  хустину,
Вже  не  йду,  а  мов  на  крилах,  до  матусі  лину.
Прокинулась  ненароком  це  я  сон  лиш  бачу,
Так  до  ранку  я  тихенько  у  подушку  плачу.
Залишилась  в  моєму  серці  лиш  одна  стежина,
Через  неї  я  на  цвинтар  до  матусі  лину.
Дуже  важка  та  стежина,  хоч  і  коротенька,
Вже  не  чує  і  не  бачить  мене  моя  ненька.

http://antonina.in.ua/index.php/matusi/89-v-etsya-stezhka-mov-ta-zmijka.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013

Гнітюча правда

Розліталось  вороняче
На  льоту  воно  все  кряче.
Цілиться  ще  дзьобом  в  очі,
Геть  їх  вибити  все  хоче.

А  народ  опустив  руки
Звик  терпіти  оті  муки.
Вороняче  не  вгаває
В  вогонь  масло  підливає.

Немає  ладу  між  собою
Хоч  літає  все  гурбою.
Скубуть  пір’я,  ломлять  крила,
Геть  вже  зграя  одуріла.

А  народ,  то  все  пусте,
Тут  кому,  як  повезе.
Один  б’є  себе  у  груди,
Ох  і  добре  жити  буде.

Доти  каркає,  кружляє
Не  на  мить  не  замовкає.
Як  насипле  в  очі  пилу
Гне  народ  все  нижче  спину.

Там  вкусив,  там  відірвав,
Швидко  так  всіх  обікрав.
Воло  повне,  аж  тріщить,
Ну,  а  ворон  все  кричить.

Крила  ширше  розставляє,
Все  під  себе  підгрібає.
А  обранці  від  народу
Добре  бачать  всі  ту  шкоду.

Кожен  піднімає  крила,
Що  терпіти  те  не  сила.
А,  як  побачать  тік  зерна,
Видовбуть  його  до  дна.

Кар-кар-кар  в  небі  лунає,
Народ  очі  геть  ховає.
Може  з’явиться  стрілець
Буде  зграї  тій  кінець.

http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/88-gnityucha-pravda.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397005
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 31.01.2013

Песик Рудик

Приятеля  вірного  я  друзі  маю,
Йому  у  всьому  я  довіряю,
Ніхто  не  образить,  ніхто  не  зганьбить,
Мій  приятель  завжди  за  мною  біжить.

Вірність  в  очах  його  завжди  я  бачу,
Дружбу  ніколи  з  ним  я  не  втрачу,
Завзято  хвостом  він  завжди  махає,
З  дому  до  школи  мене  проводжає.

Песик  зі  школи  мене  зустрічає,
З  радістю  на  мене  він  поглядає,
Руденький  песик  я  його  називаю,
Кісточку  ласу  завжди  йому  маю.

Коли  я  пірнаю  у  річці  під  водою,
Слідом  Рудик  стрибає  за  мною,
За  руку  на  берег  мене  витягає,
З  ляку  серце  його  вилітає.

Вірний  приятель  пізнається  в  біді,
Я  вдячний  за  дружбу  йому  завжди,
Ввечері  спати  я  спокійно  лягаю,
Рудик  спить  на  порозі  я  добре  це  знаю.

Знов  будемо  разом  ми  веселитись,
Не  дасть  мені  песик  мій  зажуритись,
Хвостиком  буде  весело  махати,
Радо  до  школи  мене  проводжати.
(З  реальних  подій)

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/87-pesik-rudik.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396726
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.01.2013

Мамусине свято

Прокинувся  сьогодні  рано,
Ще  сонце  навіть  не  зійшло,
Вітаю,  люба,  рідна,  мамо,
Свято  вже  твоє  прийшло.

Я  ніжно  маму  обіймаю,
І  щиро  її  цілую,
Перші  проліски  весняні,
Матусі  я  дарую.


http://antonina.in.ua/index.php/matusi/86-mamusine-svyato.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013

Заглянуло сонечко

Заглянуло  сонечко
Жені  у  віконечко,
Гріє,  вигріває,
Здоров’я  бажає.  

Женя  вже  проснувся,  
До  сонечка  всміхнувся,
Світи-світи  сонечко
У  моє  віконечко.

Світи,  вигрівай,  
Землю  звеселяй,
Звеселяй  Україну
І  всю  мою  родину!

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/83-zaglyanulo-sonechko.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396449
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.01.2013

Зайчисько

Якось  раз  забрів  зайчисько,
До  села  та  зовсім  близько,
Став  собі  порядкувати,
Кору  з  яблуні  згризати.

Сніг  мете,  а  він  працює,
Нічого  не  бачить  і  не  чує,
Коли  голод  вгамував,
Жах  його  всього  пройняв.

Сніг  засипав  всі  сліди,
Куди  бігти,  куди  йти?
Що  робити  він  не  знає,
Що  на  нього  тут  чекає.

Тут  десь  взявся  пес  рудий,
Заєць  кинувся  мерщій,
Через  поле  і  лісок,
Не  шукав  вже  він  стежок.

Дивом  він  вцілів  та  втік,
Ледве  лапи  вже  волік,
Всю  ніч  у  кущах  сидів,
З  ляку,  холоду  тремтів.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/84-zajchisko.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396446
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.01.2013

Замела заметіль

Заметіль,  заметіль,  замела  дорогу,
Як  же  зайчику  тепер  добігти  додому.
Замело  усі  сліди,  
Так  не  довго  до  біди.

Змерзли  лапки,  змерзли  вуха
Ой  і  люта,  зима  люта.
Шубка  біла  вже  не  гріє,  
Ну,  а  вітер  вовком  виє.

Зайцю  страху  наганяє
Зовсім  жалості  не  має.
Слідом  ходить  десь  вовчисько,  
Може  зовсім  уже  близько.

Часу  даром  він  не  гає
Ходить  зайчика  шукає,  
Зайчик  страху  так  набрався  
Під  ялинку  вмить  сховався.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/82-zamela-zametil.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396177
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.01.2013

Зайчик

Замітає  віхола,  снігом  замітає,
Куди  бігти  зайчику  він  уже  не  знає,
Загубив  усі  сліди,  заблукав  в  дорозі,
Стрепенулася  душа  в  нього  у  тривозі.

Куди  бігти,  куди  йти,
Як  дорогу  ту  знайти,
Порятунку,  де  шукати,
Може  в  білки  запитати.

А  та  шмиг  собі  в  дупло,
Як  її  і  не  було,
До  ворона  він  підбіг,
Ти  б  для  мене  допоміг.

А  той  кар  та  й  полетів,
Слухати  не  захотів,
Снігура  він  запитав,
Може  б  той,  що  підказав.

Той  не  слухає  співає,
На  віхолу  не  зважає,
Вже  і  темінь  наступає,
Що  його  в  ночі  чекає.

Гірко  зайчик  затужив,
Що  ж  це  я  та  й  наробив,
Не  слухав  маму,  тата  я,
Гірка  доленька  моя.

Тут  біжить  зайчиха  мати,
Вже  стомилася  шукати,
Як  побачив  її  зайчик,
Став  стрибати,  пострибайчик.

Став  стрибати  веселитись,
Перестав  він  вмить  журитись,
Кругом  ялинки  пішов  в  танок,
Скік-скок-скік-скок.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/81-zajchik.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396176
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.01.2013

Народні ліки

Трапилось  нещастя  захворів  Антон
Ще  й  вночі  наснився  якийсь  страшний  сон.
Пішов  до  лікарні  лікар  оглядає,
–  Скажіть,  що  хвилює,  –  лікар  промовляє.
–  Щось  пече  у  грудях,  ще  й  коле  в  ребрину,
А  ще,  мов  здуріло,  током  б’є  у  спину.
–  Багато  болячок  у  вас  назбиралось,
Розкажіть  для  мене  чи  давно  це  сталось.
Лікар  окуляри  свої  поправляє,
Прискіпливо  в  очі  йому  заглядає.
Грошей  піде  багато  у  вас  на  лікування,
Треба  вам  прикласти  всі  свої  старання.
Задумався  хворий  і  став  міркувати,
Де  для  нього  гроші  оті  назбирати.
Як  прийшов  додому  довго  не  гадав,
Тоді  до  ворожки  номера  набрав.
Та  в  слухавку  так  промовляє  тихо,
Приходь  до  світанку,  бо  наступить  лихо.
Часу  він  не  гаяв,  не  зійшло  ще  й  сонце,
Як  Антон  постукав  знахарці  в  віконце.
Молилася  довго,  потім  щось  бубніла,
Тоді,  мов  обухом,  в  голову  влупила.
Молоко  жіноче  треба  тобі  пити,
Будеш  до  ста  років  чоловіче  жити.
Не  довго  журився,  думка  прийшла  вдала,
Адже  кума  втретє  мамою  вже  стала.
Прийшов  до  куми  стукає  в  віконце,
Кума  така  гарна,  як  весняне  сонце.
Роз’яснив  кумі  все  не  довго  велося,
Владнати  цю  справу  Антону  вдалося.
Три  рази  на  день  до  куми  біжить,
Кума  з  нетерпінням  чекає  ту  мить.
Апетит  з’явився  і  пройшли  вже  болі,
Антон  дякує  кумі  і  дякує  для  долі.
Обірвавсь  в  куми  терпець,  вона  не  залізна,
Думка  в  голову  одна,  давно  вже  їй  влізла.
–  Може  ще  крім  молока  щось  бажаєте  куме,
–  До  молока  мені  б  пиріг  якщо  з  маком  буде.

http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/79-narodni-liki.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395540
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.01.2013

Чобітки

Сонечко  світило  рано  на  світанку
Промінці  лизали  на  вікні  фіранку,
Вийшла  з  хати  Настя  ніжно  потягнулась
Від  того,  що  буде  щиро  посміхнулась.

Кум  зайде  у  гості,  вчора  присягався
Та  під  вечір  мовби  та  свиня  набрався,
А  сьогодні  в  неї  на  столі  пляшина
В  кума  з  того  всього  покотилась  слина.

А  коли  кохання  йому  заманеться
Не  так  швидко  буде,  як  йому  здається.
Чобітки  із  шкіри  привезли  у  лавку,
Нехай  біжить  купить  їх  сьогодні  зранку.

Кум  зайшов  до  хати,  куму  пригортає,
А  та  голівоньку  на  груди  схиляє.
Муркоче,  як  киця,  все  про  чобітки
Біжи  швидше  куме  к  бісу  ті  плітки.

Кум  зайшов  у  лавку,  дріб’язок  в  кишені,
Затиснув  те  багатство  та  держить  у  жмені.
Туди-сюди  по  крамниці,  мов  крутий,  пройшовся,
В  голові  у  нього  вихід  тут  одразу  же  знайшовся.

У  коробку  з  чобіток  він  поклав  калоші
На  погляд  Івана  дуже  вже  хороші.
Біжить  кум  до  куми  голова  тепеться
Не  помітить  може  зразу,  може  так  минеться.

Як  прибіг  до  хати,  мов  сонечко  сяє,
Кумцю  свою  ніжно,  щиро  пригортає.
Настя  як  побачила,  що  мрія  здійснилась,
Душа,  як  та  пташка,  у  грудях  забилась.

На  ходу  ліжко  кума  розстеляє
До  коробки  руки  свої  простягає.
Не  встигла  коробку  вона  в  руки  взяти,  
Яка  там  коробка  кума  не  відняти.

Кума  у  коханні  гаряча  і  мила,
Такі  славні  чоботи  в  кума  заробила.
А  він,  мов  в  останнє  кумасю  кохає,
Що  калоші  в  коробці  добре  пам’ятає.

http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/80-chobitki.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395539
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.01.2013

Заметіль

Замело  дорогу  у  твоє  село,
Мете  заметіль,  наче  нам  на  зло,
Шкода,  що  я  крил  не  маю,
Що  я  в  небі  не  літаю.

Не  було  б  нам  перешкоди,
Не  було  б  нам  непогоди,
Я  б  розправив  свої  крила,
Ти  мене  щаслива  би  зустріла.

Я  в  вікно  дивлюся  мрію,
Не  втрачаю  я  надію,
Все  на  небо  поглядаю,
Непогоду  проклинаю.

http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/76-zametil.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2013

Невезучий дід

Везіння  в  діда  зовсім  нікудишнє,
Кара  якась  Божа  це  вже  мабуть  лишнє.
Пішов  на  базар  витягнули  гроші,
А  від  стресу  того  аж  напали  воші.

Баба  керосином  голову  змастила,
А  коли  помила  та  вся  облисіла.
Там  було  не  густо,  що  тут  говорити,
Хотів  з  того  горя  бабу  задушити.

Пішов  на  рибалку  тут  стало  клювати,
Давай  кляту  рибу  до  себе  підсікати.
А  та  смиконула  дід  шубовсть  у  воду,
Гребе  бідний  з  річки  та  не  чує  броду.

Ледве  виплив,  йшов  додому  лиш  вода  стікала,
Ну,  а  баба,  мов  все  знала  вже  його  чекала.
Руки  в  боки  та  стоїть,  мовби  та  статуя,
А  дід  знає  не  з  добра  душа  добре  чує.

–  Іди  сюди,  старий  хнич,  в  очі  подивися,
–  Скільки  тобі  уже  літ  мабуть  схаменися.
–  Тепла  піч  іди  лягай  досить  вже  коптити,
–  Ще  немає  грошей  в  мене  тебе  хоронити.

–  У  крамниці  риба  є  морський  язик  звати,
–  Можеш  навіть  не  жувати  цілою  ковтати.
–  Давай  швидше  гроші  ті,  що  брав  на  базар,
–  Побіжу  я,  у  крамницю  завезли  товар.

Тут  дід  руки  опустив  та  гірко  зітхає,
Ну,  а  баба  вже  мітлу  під  хлівом  шукає.
Що  там  піч  не  вбереже  на  гору  подерся,
А,  як  був  вже  під  верхом,  то  не  туди  вперся.

Летів  вниз  немов  орел,  баба  оніміла,
Ну,  а  потім  на  весь  двір  та  й  заголосила.
–  Схаменися,  що  ти  робиш  бісове  створіння,
–  Скільки  в  мене  може  бути  того  ще  терпіння.

Гепнув  дід  до  низу  лежить,  мов  поліно,
В  очах  в  нього  з  переляку  зразу  почорніло.
Ну,  а  баба  кругом  нього  літає,  як  птаха,
Штучне  дихання  для  нього  ще  й  робить  бідняка.
Бачить  дід,  що  ще  не  все  не  час  помирати,
Обхватив  бабу  за  шию  та  став  цілувати.
Помирились  все  до  ладу,  мов  в  молоді  роки,
Щоб  сидів  був  на  печі  не  було  б  мороки.

http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/77-nevezuchij-did.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395376
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.01.2013

Загадка – собака

Вірний  друг  у  мене  є,
Мені  лапу  подає.
Заглядає  щиро  в  очі,
Мовби  щось  сказати  хоче.

Замість  слів  лиш  чути  гав,
Всіх  котів  порозганяв.
Хто  скажіть  цей  розбишака,
Знають  всі,  що  це…

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/zagadki/74-zagadka-sobaka.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395179
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.01.2013

У маминих косах заметіль мете

У  маминих  косах  заметіль  мете,
Старість  до  неньки  у  гості  іде,
Так  швидко  роки  пролітають,
Мамині  руки  втоми  не  знають.

Зимніми  вечорами  рушники  вишиває,
Серця  частинку  в  них  мама  вкладає,
Для  онуків  шкарпетки  в’яже  тепленькі,
Щоб  не  замерзли  ніжки  маленькі.

Для  доні  кофтину  пухову  зв’язала,
Щоб  завжди  матусю  вона  пам’ятала,
І  за  сина  також  не  забула  мама,
Вона  йому  светра  теплого  зв’язала.!!!

І  так  цілу  зиму  клопочеться  ненька,
Ще  багато  хоче  зробити  старенька,
Усім  дітям  в  серці  вона  місце  має,
З  ранку  до  вечора  роботу  шукає.

Мама  рідну  землю  всім  серцем  кохає,
Вона  з  нетерпінням  весну  чекає,
Як  сонце  пригріє  ніжно  біля  хати,
Мама  на  городі  стане  клопотати.

Садки  рясним  цвітом  стали  розцвітати,
Пташки  стали  гнізда  собі  будувати,
Соловей  на  калині  пісню  співає,
Мама  дітей  в  гості  на  свято  чекає.

Встала  на  світанку    в  печі  розтопила,
Тісто  з  любов`ю  на  хліб  замісила,
Хліб  той  свіженький  доня  так  любить,
Вона  за  те  неньку  ніжно  приголубить.

І  за  сина  ненька  також  пам’ятає,
З  сиром  вареники  йому  виробляє,
І  для  внуків  бабця  гостинці  теж  має,
Гарбузове  насіння  з  печі  виглядає.

Під  вечір  стомилась  сіла  на  порозі,
Благослови  Боже  дітей  у  дорозі,
Дала  всьому  ладу  усе  поробила,
Мить  одну  матуся  лише  відпочила.

На  стежину  вийшла  на  шлях  поглядає,
Кого  не  зустріне  про  своїх  питає,
Тут  гомін  почула  уже  біля  хати,
Бігли  внуки  бабцю  рідненьку  вітати.

Затремтіли  руки  у  старої  неньки,
Де  ж  це  ви  взялися  мої  ви  рідненькі,
Оселя  матусі  оживає  вмить,
Кругом  сміх  дитячий  дзвіночком  дзвенить.

Усіх  пригостила  спати  положила,
А  сама  тихенько  на  ослінчик  сіла,
На  коліна  стала  Богу  помолилась,
Іконам  на  покуті  до  землі  вклонилась.

Дякувала  Богу,  сльози  покотились,
Де  ті  роки  неньки  молоді  поділись,
Біля  доні  стала  довго  розглядала,
Така  вона  гарна,  як  маківка  стала.

А  у  сина  кучері  в’ються  над  чолом,
Став  він  ніжним  батьком,  хоробрим  козаком,
А  онуки,  Боже,  як  ті  ластів’ята,
Вони  такі  схожі  всі  на  свого  тата.

Так  і  не  помітила,  уже  зійшло  сонце,
Заглянуло  мамі  у  саме  віконце,
Знов  на  кухні  мама  стала  клопотати,
Діточкам  сніданок  треба  готувати.

Так  швидко  дні  в  клопотах  неньці  пролітають,
Вже  діти  в  дорогу  знову  вирушають,
Затремтіло  серце  у  старої  мами,
Пишіть  листи  дітки,  шліть  телеграми.

Мамина  оселя  знов  засумувала,
Дітей  у  дорогу  ненька  проводжала,
Всіх  пригорнула,  всіх  благословила,
Щасливої  дороги  в  Бога  попросила.

Засіяли  в  небі  ясно-ясно  зорі,
Іншої  не  хоче  мама  собі  долі,
Знову  біля  хати  буде  клопотати,
На  дітей  у  гості  кожен  день  чекати.

http://antonina.in.ua/index.php/matusi/75-u-maminikh-kosakh-zametil-mete.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013

Дід Мороз

Дід  Мороз  червоний  ніс,
Подарунки  нам  приніс.
Геть  стомивсь,  сів  відпочити,
Треба  його  розвеселити.

Танці,  віршики  і  сміх,
Краще  лікарів  усіх.
Гарну  пісню  заспіваймо,
Новий  Рік  в  ній  прославляймо.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/72-did-moroz.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394730
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.01.2013

Загадка – ведмедик

В  цього  звіра  є  свій  хист,
В  цирку  вправний  він  артист.
Клишоногий  цей  дивак,
Знає  і  малини  смак.

Любить  лапу  посмоктати,
Та  в  берлозі  зиму  спати.
Грізний  звір  що  тут  казати,
Як  же  його  діти  звати?

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/zagadki/73-zagadka-vedmedik.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394727
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.01.2013

Шикарне життя

Зажурився  дід  сидить  думу  все  гадає,
Ну,  а  баба  своє  править  на  мить  не  вгаває.
Економно  треба  жити  скоро  помирати,
Яку  таку  копійчину  треба  назбирати.

Хоронили,  щоб  нас  з  шиком,  щоб  заздрили  люди,
А  від  того  нам  в  труні  зручніше  буде.
Слухав  дід  мотав  на  вус  аж  лопнув  терпець,
Баба  вискочила  з  хати  думала  кінець.

Дід  за  нею  на  поріг  кулаком  махає,
А  стара  із-за  воріт  з  ляку  виглядає.
Йди  сюди  тобі  кажу  є  в  мене  розмова,
Та  дрібненько  так  ступає  не  промовить  слова.

Зайшли  в  хату  дід  почав  річ  таку  казати,
Досить  бабо  вже  в  панчоху  гроші  набивати.
Хочу  все  тепер  я  їсти,  що  не  їв  до  нині,
Піду  сам  та  подивлюсь,  що  є  в  магазині.

Хочу  ківі,  ананаси  ще  й  оте  диво,
Щось  відразу  не  згадаю  голову  забило.
Ікру  чорну  і  червону,  краби  і  кальмари,
Баба  нишком  все  сидить  геть  не  пустить  пари.

Хочу  в  місто  в  ресторан,  де  круті  гуляють,
Вони  толк  в  делікатесах,  то  напевно  знають.
Хочу  музику  живу,  щоб  душа  співала,
Ну,  а  баба  з  того  всього  ледь  з  стільця  не  впала.

Хочеш  їсти,  хочеш  пити  ще  й  з  шиком  гуляти,
Треба  тобі  старий  хрич  в  магазин  зганяти.
Бери  гроші  та  купляй  все,  що  заманеться,
Не  захочеш  в  ресторан  мені  так  здається.

Вдів  куфайку,  рукавиці,  валянки,  калоші,
Ну,  а  також  не  забув  взяв  в  кишеню  гроші.
Шкандибає  геть  стомивсь  ледве  тягне  ноги,
Як  зайшов  у  магазин  відпочив  з  дороги.

Подивився  по  полицях  є,  що  заманеться,
А  від  цін  не  тільки  руки,  а  душа  трясеться.
М’яв  ті  гроші  у  кишені  думу  все  гадав,
Аж  на  цілих  двадцять  гривень  тюльки  він  набрав.

Взяв  хлібину,  пляшку  пива,  бабі  шоколаду,
Хай  сама  вона  дає  отим  грошам  ладу.
Прийшов  в  двір  кричить  стара  звари  картоплину,
Та  стели  швидко  на  стіл  гарну  скатертину.

Будемо  ми,  як  в  ресторані  з  тобою  гуляти,
Треба  в  тюльки  із  очей  ікри  надовбати.
Ну,  а  музика  пусте  не  треба  вмикати,
Наша  кицька  геть  здуріла  стала  верещати.

Котів  стадо  назбирала  симфонія  ціла,
Ще  до  березня  далеко  геть  вже  одуріла.
Нема  ладу  у  державі  так,  як  у  природі,
Вгомонися  каже  баба  йди  в  хату  годі.

На  столі  усе  стоїть  картопля  і  сало,
Хіба  цього  нам  було  б  із  тобою  мало.
Купив  тюльки  та  пивця  це  хороша  штука,
Вже  хвоста  не  піднімеш  ось  тобі  наука.

В  ресторані,  щоб  з  крутими  вечір  погуляти,
Треба  тобі  років  десять  пенсію  збирати.
А  так  тюльочки  наївсь  і  водичка  п’ється,
Ота  дурість  твоя  діду  думаю  минеться.

http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/70-shikarne-zhittya.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394693
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.01.2013

Дід герой

Лемент,  гомін,  шум  і  крик,
Був  дід  вдома  раптом  зник.
Плаче  баба,  мов  дитина  сльози  проливає,
Звідки  діда  виглядати  і  сама  не  знає.

Вдів  куфайку,  галіфе  ще  й  шапку  кубанку,
Бабі  слова  не  сказав  десь  подався  зранку.
Віхола  вовком  гуде,  серце  навпіл  крає,
Кожен  в  хату  хто  зайде  бабу  потішає.

Сутеніє,  на  дворі  стихла  непогода,
Баба  геть  змарніла  для  всіх  її  шкода.
Тут  собака  мов  здурів  гавкіт  не  вгаває,
А  в  старої  із  грудей  серце  вилітає.

Тут  заходить  дід  до  хати  вуса  поправляє,
Ну,  а  баба  оніміла  очима  моргає.
А  за  дідом  при  пагонах  йдуть  поважні  люди,
Боже,  людоньки,  скажіть,  що  це  зараз  буде.

Зняв  куфайку,  а  там  орден  на  грудях  сіяє,
Баба  кинулась  до  нього  плаче,  обнімає.
Йдуть  сусіди  всі  вітають  дід  сльозу  втирає,
Яка  битва  була  страшна  досі  пам’ятає.

Скільки  літ  уже  минуло  найшла  нагорода,
Стара  стіл  вже  накриває  нічого  не  шкода.
Спів,  гулянка,  все  гуде  ще  й  гармошка  грає,
Гарна  звістка  по  селі,  мов  птаха  літає.

Дід  моргнув  ну,  що  стара  йдемо  танцювати,
Дасть  Бог  ще  не  один  рік  будемо  воювати.
Пригорнув,  поцілував,  сльоза  покотилась,
Бачиш  герой  вернувсь  додому,  а  ти  так  журилась.

http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/71-did-geroj.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394692
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.01.2013

Загадка – ворони

Чорна  хмара  налетіла,
На  гілля  у  лісі  сіла.
Кар-кар-кар  усі  кричать,
Аж  гілки  у  низ  летять.
Ох  допитливі  мотрони,
Величають  їх…

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/zagadki/68-zagadka-voroni.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394197
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.01.2013

Загадка – вовк

Виє  він  літо  і  зиму,
І  немає  йому  впину.
Сіра  шуба,  довгий  хвіст,
Ще  й  мисливця  в  нього  хист.

Звірі  в  лісі  хто  куди,
Так  не  довго  до  біди.
Зубами  стане  скреготати,
Як  же  його  діти  звати?

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/zagadki/69-zagadka-vovk.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394196
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.01.2013

Загадка – синичка

Завіяло,  замело,
Всі  стежини  у  село.
Ліс  біліє  і  гайок,
І  під  хатою  садок.

Зграя  птахів  прилетіла,
На  гілки  гарненько  сіла.
Природа  їх  не  обділила,
Зелений  верх,  блакитні  крила.

Голівки  чорні,  щічки  білі,  
Такі  завзяті,  гамірливі.
Жовтий  низ,  немов  те  сонце,
Що  мені  світить  у  віконце.

Що  це  за  птах,  як  його  звати?
Що  любить  салом  ласувати.
Пташина  зовсім  невеличка,
Та  це  ж  малесенька…

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/zagadki/66-zagadka-sinichka.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394176
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.01.2013

Загадка – зайчик

Куций  хвіст  та  довгі  вуха,
Як  завиє  завірюха.
Сіру  шубку  зніме  геть,
Бо  для  нього  вона  смерть.

Біла  шубка  -  це  потіха
В  ній  не  знатиме  він  лиха
Білий  сніг  і  шубка  біла
Куцихвостикові  мила

Хоч  і  виє  сірий  вовк,
Вухань  знає  в  шубах  толк.
Все  біліє  навкруги,
Замітає  сніг  сліди.

Хочу  дітки  запитати,
Шубу  хто  любить  міняти?
Хто  цей,  хто  цей  пострибайчик,
Це  швидкий  у  полі…

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/zagadki/67-zagadka-zajchik.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394175
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.01.2013

Розлютилася зима

Розлютилася  зима,
Віхола  лютує,
Ляку  всім  надасть  вона,
Їй  це  так  пасує.

Замітає  в  полі
Стежку  до  села,
Замітає  в  лузі,
Сліду  вже  нема.

Зайчик  загубився
В  далекій  дорозі,
Де  той  слід  подівся,
Серденько  в  тривозі.

Білочка  пухнаста,
Визирає  з  дупла,
Вона  працьовита,
Їй  біди  нема.

А  снігур  співає,
На  сосні  завзято,
Може  хто  не  знає,
Зима  йому  свято.

А  вовчисько  сірий,
Люто  завиває,
Від  морозу  лютий,
Голод  не  вгаває.

Дід  Мороз  по  лісі,
Порядкує  ходить,
Всі  дерева  білі,
Їм  це  не  зашкодить.

http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/63-rozlyutilasya-zima.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393564
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2013

Радіє білочка зимі

Радіє  білочка  зимі,
А  зайчик  у  тривозі,
Вона  сидить  собі  в  дуплі,
А  він  весь  час  в  дорозі.

У  неї  є  на  зиму  все,
Що  тільки  заманеться,
Що  зайчику  зима  несе,
А  може  так  минеться.

У  білочки  гриби,  горіхи,
На  десерт  ягідки,
У  зайця  довгі  лише  вуха,
Ще  ноги  є  швидкі.

Білочка  літом  працювала,
А  також  восени,
В  дупло  завзято  все  носила,
Чекаючи  зими.

А  зайчик  день  за  днем  плигав,
То  в  полі,  то  на  лузі,
І  в  ліс  бувало  забігав,
Дрімав  у  лісосмузі.

Вже  морозець  дерева  вкрив,
Замерзли  всі  калюжі,
Зайчик  вуха  опустив,
Сидить  у  лісосмузі.

Зима  прийшла,  зима  прийшла,
Білочка  радіє,
Зайчику  шубку  принесла,
А  він  про  літо  мріє.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/62-radie-bilochka-zimi.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393563
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.01.2013

Зайчикова шубка

-  Зайчику  сіренький,  зайчику  пухкенький,
Чому  ти  став  біленький?
Чому  це  ти  шубку  свою  поміняв?
Схожий  на  сніг  ти,  зайчику  став.

-  Серденько  моє  з  грудей  вилітає,
Про  сірого  вовка  завжди  пам’ятає,
Сіреньку  шубку  видно  зимою,
Може  мені  це  стати  бідою.

Біленька  шубка  на  сніг  дуже  схожа,
Зимою  мені  вона  дуже  гожа,
Сніг  іде,  чи  заметіль  мете,
Сірий  вовчисько  мене  не  знайде.

Весною  сонечко  пригріє.
Усе  живе  йому  зрадіє,
Сніги  водою  попливуть,
Зима  рушає  в  довгий  путь.

Земля  від  снігу  оживає,
Шубка  колір  вже  міняє,
З  біленького  я  знов  сіренький,
Новій  шубці  я  раденький.

Тепер  на  землю  шубка  схожа,
Вона  для  мене  знову  гожа,
Сміливо  я  скачу  по  полю,
Люблю  вільнесеньку  я  волю.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/59-zajchikova-shubka.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393239
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.01.2013

Скільки голок у ялинки?

Скільки  голок  у  ялинки?
Їх  не  зрахувати,
Вкрили  її  всю  сніжинки,
Стали  колихати.

Колихали,  сповивали,
Спи  собі  тихенько,
В  колисковій  їй  співали,
Що  весна  близенько.

Вже  вона  не  за  горами,
Сонечко  всміхнеться,
Попливуть  вони  струмками,
Так  уже  ведеться.

А  коли  прийде  зима,
Знов  стануть  сніжинки,
Ніби  ковдрою  вкривати,
Гілочки  ялинки.

http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/60-skilki-golok-u-yalinki.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393238
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.01.2013

У ведмедя хата біла

У  ведмедя  хата  біла,
Біла  мов  пушинка,
Це  зима  її  зробила,
Це  її  частинка.

Йому  тепло  в  тій  хатині,
Спить  собі  тихенько,
Він  лиш  вдячний  хуртовині,
Тепло  та  зручненько.

Хоч  мороз  тріщить,  лютує,
Його  не  злякати,
Лапу  він  собі  смакує,
Є  з  чим  зимувати.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/57-u-vedmedya-khata-bila.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393017
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.01.2013

Зима настала

Сніжинка  біла  довго  кружляла,
А  потім  тихо  додолу  впала,
Я  так  зраділа  зима  настала,
Її  давно  я  так  чекала.

Який  чарівний  білий  сніг,
Він  тихо  падає  до  ніг,
А  яка  радість  дітвори,
Санчата,  лижи,  ковзани.

Веселе  новорічне  свято,
Мов  чарівник,  мій  любий  тато,
Борода,  вуси,  кожух  червоний,
Мішок  дарунків  до  верху  повний.

Смачна  кутя,  колядки  різдвяні,
Це  до  вподоби  все  мені,
Сніжинки  падають,  кружляють,
Дітвору  в  танець  зазивають.

Танцюють  всі  кругом  ялинки,
Іванки,  Павлики,  Іринки,
Ох  і  чудова  ця  пора,
Радіє  їй  вся  дітвора.

http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/58-zima-nastala.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393015
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.01.2013

Ненаситна дружина

У  Миколи  в  хаті  є  все,  що  заманеться,
Ну,  а  жінка  губи  дує,  геть  не  усміхнеться.
Вже  забула,  як  в  батьків  вона  бідувала,
Як  та  баба,  у  тій  казці,  ненаситна  стала.

Золоті  прикраси  має,  ще  й  шуба  багата,
На  два  поверхи  стоїть,  немов  палац,  хата.
Діти  –  це  лиш  клопіт,  зіпсує  фігуру,
Вже  сусіди  двір  минають  через  ту  натуру.

Що  тут  скажеш  за  свекрів,  це  одна  лиш  драма,
Догодити  їй  не  може  її  рідна  мама.
Терпів  довго  чоловік  та  терпець  увірвався,
Взяв  в  валізу  необхідне  з  дому  геть  подався.

Ті  розкоші  десь  поділись,  не  довго  панувала,
До  батьків  та  до  свекрів  дорогу  втоптала.
Працювати  не  хотіла,  що  тут  говорити,
Треба  якось  научитись  на  цім  світі  жити.

Повернула  чоловіка  в  очі  заглядає,
Про  кохання  йому  шепче,  щиро  обнімає.
Чи  на  довго  та  наука,  отаке  питання,
Чи  не  згубить  ота  розкіш  палкого  кохання?

http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/54-nenasitna-druzhina.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392511
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.01.2013

Зима

Немов  лебідка,  біла-біла,
Зима  всю  землю  снігом  вкрила,  
Усе  завмерло  навкруги,
Ліси  і  гори  і  луги.

Зима  перину  підбиває,
Сніжком  всю  землю  покриває,  
Мороз  став  теж  порядкувати,
Без  пензля  вікна  малювати.

Земля  втомилась  тихо  спить,
А  сніг  додолу  все  летить,  
Немов  пухове  покривало,
Її  покрило,  вколисало.

Ну,  а  хурделиця  не  спить,
Чатує  кожну  свою  мить,  
Коли  прийде  її  пора,
Усім  покаже  хто  вона.

І  звір  і  птах  замруть  на  мить,
Усе  від  холоду  тремтить,  
Всі  хочуть  сонця  і  тепла,
Коли  ж  прийде,  прийде  весна?

А  вітер  вуса  поправляє,
Сніжок  тихенько  підмітає,  
Лиш  він  розлютиться  на  мить,
Завиє  вовком,  завихрить.

Але  скажу  вам,  дітвора
Чудова  в  році  ця  пора,  
Прекрасний  ліс,  хоч  тихо  спить,
Як  багатій  сріблом  блищить.

Усе  чарівне,  кожна  мить,  
Життя  не  можна  зупинить,  
Але  так  треба  в  світі  жити,  
Щоб  все  це  бачити  й  любити.


http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/51-zima.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392498
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2013

Свіжина

Лежить  дід  на  печі  потилицю  чухає,
Виє  вовком  завірюха  він  бурчить  і  слухає.
Вже  дістала  ця  зима  замело  все  геть,
Хоч  би  хату  обминула  ота  клята  смерть.

           Кому  треба  ті  проблеми,  ті  поневіряння,
         -  Чуєш,  бабо,  кабана,  завтра  колемо  зрання.
         -  Чи  ти,  діду,  з  дуба  впав?  Бач  яка  негода,
         Сама  знаю,  що  пора  хіба  мені  шкода.

Хоч  минув  вже  кінець  світу,  ледь  прийшов  до  тями,
-  Давай,  бабо,  вгомонись  не  треба  більш  драми.
Зайду  скажу  для  Петра,  а  ти  для  Марини,
Вже  не  ті  в  мене  літа,  не  гнутиму  спини.

         Все  владнав,  почистив  сніг,  ледь  ноги  волочить,
         Ну,  а  баба  слідом  ходить,  голову  морочить.
         Все  погода  їй  не  та,  мерзнуть  ноги,  руки,
         -  Діду  це  не  свіжина,  а  пекельні  муки.

-  Іди,  бабо,  не  копти  дай  ще  грам  пожити,
Йди  в  сусідки  відпочинь,  що  тобі  робити?
Пішла  баба,  чує  дід,  хтось  його  гукає,
Із  за  воріт  мордатий  дядько  в  двір  заглядає.

         -  Чи  не  хочеш  каже,  діду,  кабана  продати,  
         Гарні  гроші,  я  ось  зразу,  можу  тобі  дати.
         Швидко  дід  владнав  цю  справу,  в  дворі  стало  тихо,
         Та  напевно  він  не  знав  гроші  -  це  на  лихо.

-  Що  за  шум,  -  заходить  баба,  -  щось  кабан  кричав,
А  дід  гроші  їй  з  кишені  швиденько  дістав.
-  Не  хотіла  ти  мороки,  я  владнав  все  вмить,
Бачить  баба,  що  мітла  під  хлівом  стоїть.

         -  Ах  ти  клятий  ледацюго,  бісове  створіння,
         Скільки  в  мене  може  бути,  ще  того  терпіння.
         Підхопила  ту  мітлу  та  пішла  в  атаку,
         А  дід  швидко  у  хліві  закривсь  з  переляку.

Сидить  тихо,  як  та  миша,  баба  не  вгаває,
Перезлиться,  вгомониться  дід  це  добре  знає.
Пішла  в  хату  дід  в  хліві  сидить  замерзає,
А  та  вийшла  на  поріг  вже  його  гукає.

         -  Що  ти  мерзнеш  йди  до  хати  вечеря  парує,
         Щось  надумала  стара,  а  може  жартує.
         Зайшов  в  хату  сів  до  столу  душа  вилітає,
         Ну,  а  баба,  мов  здуріла,  до  нього  моргає.

Тягне  з  печі  баняка  дід  ковтає  слину,
Попустило  бабу  швидко,  думав  що  загину.
Взяла  миску  з  баняка,  щось  стоїть  черпає,
Ну,  а  посуд  той  пустий,  нічого  немає.

         Поставила  перед  носом:  -  Їж  діду  печінку,
         То  на  другий  раз  згадаєш,  що  ще  маєш  жінку.
         Бери  м'ясо,  бери  шкварку,  як  смачно  парує,
         А  дід  очі  опустив  та  мовби  не  чує.

-  Щоб  проблеми  ти  не  мав  із  шлунком  до  ранку,
Там  для  тебе  звіробою  поставила  склянку.
А  на  завтра  в  нас  в  меню  -  ломанка  гаряча,
Роботяща  в  тебе  баба  не  якась  ледача.

         Покректав  дід  і  на  піч  посунувся  спати,
         Потягнуло  геть  язик  нема  що  сказати.
 
22.12.2012
 
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/50-svizhina.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388555
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.12.2012

Новий рік, Новий рік!

Новий  рік,  Новий  рік,
Подарунки  ледь  волік,
Дуже  працею  стомивсь,
Дід  Мороз  тут  нагодивсь.

           Трійка  коней,  як  той  сніг,
           Не  треба  їм  знати  доріг,
           Вони  летять  під  небесами,
           Над  селами,  над  містами.

В  кожну  оселю  завітають,
Діти  їх  давно  чекають,
Дід  подарунки  роздає,
В  торбі  тій  добра  ще  є.

           Іграшки,  печиво,  шоколад,
           Дідусь  всьому  дає  лад,
           Працює  втоми  він  не  знає,
           З  Новим  роком  всіх  вітає!

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/47-novij-rik-novij-rik.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388554
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.12.2012

Сіє-віє білий сніг

Сіє-віє  білий  сніг,
Кругом  стало  біло,
Нема  стежок  і  доріг,
Снігом  все  покрило.
           Не  зважає  дітвора,
           На  лютий  мороз,
           Новорічна  йде  пора,
           Тут  не  до  погроз.
Дід  Мороз  вже  у  дорозі,
На  свято  поспішає,
Вже  ялинка  на  порозі,
вогниками  сяє.
           Завірюха  не  страшна,
           Нехай  собі  віє,
           Чудова  дітям  ця  пора,
           Дітвора  радіє.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/48-sie-vie-bilij-snig.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388368
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.12.2012

Забарилася зима

Забарилася  зима,
Дід  Мороз  в  тривозі,
Снігу  ще  чомусь  нема,
Новий  рік  в  дорозі.

Що  робити?  Підкажіть?
У  звірят  питає,
Трійка  коней  вже  стоїть,
Дід  Мороз,  зітхає.

Як  же  коней  запрягти,
Що  йому  робити?
Як  же  будуть  коні  ті,
Сани  волочити.

Не  смутись  хтось  промовляє,
До  нього  з  небес,
Миколай  святий  все  знає,
Чекай  Діду  чудес.

Ліг  Дідусь  наш  спочивати,
А  на  ранок    диво,
Вже  очей  і  не  відвести,
За  ніч  стало  біло.


http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/49-zabarilasya-zima.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388367
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.12.2012

Люблю я білий-білий сніг

Люблю  я  білий-білий  сніг,  
Що  тихо  падає  до  ніг.
Люблю  каток  і  ковзани
Така  потіха  дітвори.

           Люблю  канікули  зимові,  
           У  цій  порі  вони  чудові.
           Люблю  ялинку  чарівну
           Красуню  ніжну  лісову.

Люблю  колядки  різдвяні  
Веселі  щедри  гомінкі.
Люблю  світанок  зимній  я  
Це  ж  Україна  вся  моя!

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/43-lyublyu-ya-bilij-bilij-snig.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388148
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.12.2012

Падав сніжок

Падав  сніжок
Тай  на  лужок,  
Збіглось  багато  
Грати  діток.

Снігову  бабу
Зліпили  вмить,
Вийшла  до  ладу,
Ще  й  ніс  стирчить.

В  очах  вуглини,
В  руках  мітла,
Щічки  червоні
Від  буряка.

Ще  б  їй  на  голову  
Наложити  відро,
То  не  біда,
Що  випало  дно.

Відро  до  лиця  
Все  так  пасує,
Та  зима  злиться,
Вона  не  жартує.

Дітвора  до  хати
Розбіглася  в  мить,
Час  відпочивати,
Мороз,  аж  тріщить.

Вартовою  баба
На  лужку  лишилась,
Старенька  мітла  
Їй  якраз  згодилась.


http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/39-padav-snizhok.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388147
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.12.2012

Я проснувся рано-рано

Я  проснувся  рано-  рано,  
Що  за  диво?  Дивина!
Снігу  білого  багато
Зима  люта  намела.

Потрудилася  на  славу,  
Все  біліє  навкруги,  
Замела  дорогу  в  школу,
Снігом  вкрила  всі  сліди.

Цілу  ніч  мороз  трудився,  
Поки  я  спокійно  спав,  
Він  старався  не  лінився,
Вікна  всі  розмалював.


http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/38-ya-prosnuvsya-rano-rano.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387924
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.12.2012

Завірюха замітає

Завірюха  замітає,
Вовком  виє,  не  вгаває,
Нема  стежок  і  доріг,
Все  засипав  уже  сніг.

Та  я  його  не  боюся,
До  роботи  вже  беруся,
Сніг  старанно  відкидаю,
Стежку  в  дворі  прочищаю.

Розім’явсь,  зробив  зарядку,
Славно  працювати  зранку,
Бігти  в  школу  час  настав,
Я  взяв  лижі  і  помчав.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/37-zaviryukha-zamitae.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387922
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.12.2012

Кінець світу

Дід  задумавшись  сидить,  підкручує  вуса,  
Поселилась  в  них  сусідка  -  одна  лиш  спокуса.  
Дуже  гарна  молодиця,  ще  така  зваблива,  
Тут  у  діда  голова,  мовби  одуріла.  

Ще  й  немає  чоловіка  аж  проситься  в  руки,  
Хоч  давно  уже  дід  в  літах  та  нестерпні  муки.  
Хоч  би  глянула  у  очі,  щиро  посміхнулась,  
Ну,  а  з  часом,  Бог  би  дав,  може  пригорнулась.  

Кінець  світу  всі  пророчать,  до  бісу  ті  балачки,  
Але  сенс  напевно  є  з  тієї  гарячки.  
-  Слухай,  бабо,  діло  є,  треба  готуватись,  
Як  настане  кінець  світу,  де  будемо  ховатись?  

Погріб  є,  бетон  напевно,  то  велика  сила,  
Навіть  у  страшну  війну  бомба  не  розбила.  
Вцілів,  бабо,  це  вже  плюс,  є  у  нас  надія,  
Але  шкода,  як  загине  сусідка  Марія.  

Як  годиться  треба  нам  все  підготувати,  
За  товаром  в  магазин,  ще  треба  зганяти.  
Клич  Марію,  нехай  йде  у  льосі  білити,  
А  я  буду  їй  відро  із  вапном  носити.  

Баба  думки  і  не  має,  що  дідові  треба,  
З  ляку  руки  простягає  високо  до  неба.  
Просить  в  Бога  відвернути  лиху  ту  годину,  
А  дід  стоїть  та  й  сміється  дурить,  як  дитину.  

Погукала  тут  сусідку,  що  робить  сказала,  
А  сама  взяла  торбину  та  й  пошкандибала.  
А  дід  вуса  підкрутив  ще  й  підморгнув  оком,  
Молодицю  зачепив,  мовби  ненароком.  

На  драбину  та  й  у  погріб  стоїть  і  чекає,  
Під  спідницю  молодиці  нишком  заглядає.  
Закипіла  кров  у  жилах,  серце  душить  жаба,  
Хоч  би  довше  забарилась  у  дорозі  баба.  

Вапно  носить,  молодиця  робить  все  до  ладу,  
Думка  голову  обсіла  чи  дасть  він  їй  раду.  
Поклав  руку  на  сідниці,  в  очі  заглядає,  
А  Марія  за  відро  та  в  діда  кидає.  

Аж  тут  баба  лізе  в  погріб,  немов  та  тигриця,  
Вже  летить  на  діда  зверху  з  банками  полиця.  
Кінець  світу  люди  вже  дід  кричить,  що  духу,  
Заніміли  руки,  ноги  геть  немає  руху.  

Відкрив  очі,  десь  з  тунелю  світло  виглядає,  
-  Прости,  Боже,  вже  напевно  душа  відлітає.  
-Тобі  пробачення  немає  і  немає  віри,  
Хоч  давно  твої  вже  вуса  діду  посивіли.  

А  ще  біс  лізе  в  ребро  треба  сором  мати,  
Не  для  тебе  молодиця  треба  міру  знати.  
Лізь  на  гору,  в  лазню  йди  швидко  не  барися,  
Зроблю  тобі  кінець  світу,  старий,  бережися.

http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/34-kinets-svitu.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385920
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.12.2012

Вередлива киця

Чогось  гірко  плаче  киця,
Плакати  їй  не  годиться.
Я  впустив  її  в  кімнату,
Може  дам  яку  їй  раду.

Дав  їй  м’яса  вона  з’їла,
Ще  сильніше  затужила.
Ковбаси  дав,  кусок  сала,
Вона  також  все  владнала.

Дав  сметани,  молока,
Та  все  киця  не  така.
Не  муркоче,  не  дрімає,
Все  на  мене  поглядає.

Заглядає  пильно  в  очі,
Мовби  щось  сказати  хоче.
Тут  без  слів  я  зрозумів,
Рибу  вранці  я  ловив.

Дав  їй  риби  ось  дива,
Моя  киця  ожила.
Перестала  геть  тужити,
Стала  славно  муркотіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380005
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.11.2012

Розсмішили горобці

Розсмішили  горобці,
Позлітались  чисто  всі,
В  калюжі  купаються,
Завзято  стараються.

Покупались,  посушились,
І  всі  дружно  розлетілись,
Розлетілись  хто  куди,
Сон  зморив  після  води.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380003
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.11.2012

Пам’яті голодомору

Наснивсь  мені  сон  -  в  ньому  я  дитина,
А  в  сні  сниться  знедолена  моя  Україна.
Я  дитина,  діток  бачу  -  з  голоду  вмирають,
Просять  в  Бога  порятунку,  руки  піднімають.

Святий,  Боже,  святий  правий,  в  чім  наша  провина?
Святий,  Боже,  святий  правий  гине  Україна.
Божа  Матінко  помилуй,  за  що  таке  горе?
Хто  збирати  хліба  буде,  засіяне  поле?

Ті  молитви  йшли  до  Бога,  люди  вимирали,
Хоронили  діти  матір  і  самі  згасали.
Не  було  труни,  могили,  одна  спільна  яма,
Писана  не  Шекспіром  була  страшна  драма.

Керманичі  її  писали,  що  були  у  влади,
Згине  ненька  Україна,  були  цьому  раді.
Згине  ненька  Україна  і  її  всі  діти,
А  вони  на  тих  могилах  будуть  лиш  радіти.

Не  судилось,  не  збулося  -  живе  Україна!
Та  все  точить  її  корінь  клята  черв’ячина.
Точить  корінь,  під’їдає  та  хоче  згубити,
Україно,  моя  рідна,  тобі  треба  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2012

Святий хліб

Не  раз  казала  бабця:  -  «Діти,
Святенький  хлібчик  бережіте,
Під  ноги  хліба  не  кидайте,
Його  завжди  ви  поважайте».

І  капали  старечі  сльози,
І  серце  билося  в  тривозі,
На  стільчик  сяде  біля  печі,
Розповідає  нам  малечі.

Як  люди  з  голоду  вмирали,
За  що  самі  того  не  знали,
Села  спустошені  були,
Ох  і  зазнали  всі  біди.

Дітки  на  очах  згасали,
У  неньки  хліба  все  благали,
А  вона  зморена,  безсила,
Лободу  в  горщику  варила.

Кропиву  їли,  лободу,
Не  зупинили  тим  біду,
Смерть  по  селах  йшла  з  косою.
Вкраїна  вкрилася  журбою.

Стогнала  бідна  Україна,
А  в  чім  її  була  провина?
Перед  ким  дітки  завинили?
Вони  так  хлібчика  просили.

Просили  хліба  й  помирали,
До  неньки  ручки  простягали,
Над  нею  смерть  також  стояла,
Душа  вже  тіло  покидала.

І  знову  бабця  затужила,
Окрайчик  хліба  відломила.
Той  хлібчик  ніжно  цілувала,
До  свого  серця  пригортала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379575
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2012

Непроханий гість

Що  це  робиться  в  дворі,
Страшно  стало,  аж  мені.
Рябко  гавка  не  вгаває,
Може  він  когось  кусає.
Це  не  жарти  вибіг  з  хати,
Як  собаку  вгамувати.
Ніс  подертий,  кров  біжить,
І  клубок  якийсь  лежить.
Так  це  зовсім  не  клубок,
Забрів  в  двір  десь  їжачок.
А  кругом  одні  лиш  голки,
Нема  ніг,  нема  головки.
В  бік  його  я  відкотив,
Вже  в  Рябка  немає  сил.
Не  гавкає,  а  хрипить,
А  їжак  тихо  лежить.
Взяв  я  яблук,  кошик  взяв,
Їжачка  туди  поклав.
Через  стежку,  аж  у  ліс,
Його  швидко  я  відніс.
Нехай  собі  чимчикує,
Та  гостинцями  ласує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379574
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.11.2012

Дівоча врода

Верба  розпустилась  біля  крутого  броду,
Ти  ідеш  по  кладці  несеш  в  відрах  воду,
Стан  гнучкий  дівочий  і  руса  коса,
До  твоїх  ніг  босих  падає  роса.

Я  стою  дивлюся  на  твою  красу,
Я  давно  кохаю  тебе  лиш  одну,
Давно  мою  душу  ти  заворожила,
Краса  твоя  дівоча  серце  полонила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2012

Листопад сів на пеньку

Листопад  сів  на  пеньку,
З  груднем  мову  вів  таку,
-  Ти  бачиш,  як  ми  працювали,
З  братами  мить  не  спочивали.

В  коронах  всі  дуби  стоять,
Золотим  листям  шелестять,
Земля  вся  золотом  покрита,
Спить,  мов  дитя  сповита.

А  ти  зненацька  тут  з’явивсь,
Памороззю  весь  покривсь,
Замерзла  річка  і  ставок,
Веселих  назбирав  діток.

Веселися  з  ними  на  ковзанах,
А  я  ужахаюся  у  снах,
Навіщо  я  так  працював,
Щоб  ти  все  взяв  і  змарнував?

Грудень  щиро  засміявся,
-  Чом  ти  так  розхвилювався?
Від  того  сміху  пішов  сніг,
Впав  листопадові  до  ніг.

Покрив  те  золото  він  вмить,
А  той  сидить  і  весь  тремтить,
–  Чому  ж  ти  так  скажи  жартуєш,
Невже  не  бачиш  і  не  чуєш.

Що  я  сиджу  і  замерзаю,
Робити,  що  скажи  не  знаю,
–  А  ти  іди  і  спочивай,
Та  свого  часу  знов  чекай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379367
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2012

Плаче бідна дівчинонька, бо немає пари

Вийшло  сонечко  з-за  гаю  сховалось  за  хмари,
Плаче  бідна  дівчинонька,  бо  немає  пари.
Мала  хлопця  молодого  і  щиро  любила,
Але  чужина  клята  кохання  згубила.
Він  поїхав  на  чужину  гроші  заробляти,
Наказав  для  дівчиноньки  на  нього  чекати.
Мрії  канули  в  безодню  у  одну  хвилину,
Їде  милий  та  вже  має  іншу  він  дівчину.
З-за  кордону  наречена,  заможна,  красива,
Одяг  весь  на  ній  по  моді,  сміється  щаслива.
Вона  пані,  бо  в  жупані,  пилюку  здувають,
А  від  бідної  дівчини  очі  відвертають.
Вийшло  сонце  із-за  гаю  світить  аж  сміється,
Ще  для  тебе  дівчинонько  щастя  усміхнеться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2012

Думала, гадала, вірила в любов.

Думала,  гадала,  вірила  в  любов,
Довго  ти  до  мене  мій  коханий  йшов.
Осінь  замітає  листям  всі  сліди,
Підійду  до  річки  швидкої  води.

Куди  течеш,  річечко,  хочу  запитати,
Де  моє  коханнячко,  де  його  шукати?
Хвиля  підкотилася  аж  до  самих  ніг,
Зненацька  із  неба  посипався  сніг.

Впала  на  землю  перша  пороша,
Хоч  несподівана,  але  хороша.
Розвіяла  сумнів,  прогнала  печаль,
Стою  зачарована  дивлюся  я  в  даль.

Осінь  минає,  зима  пролетить,
Прийде  кохання  настане  та  мить.
Серце  дівоче  вміє  кохати,
Вірити  треба  і  щиро  чекати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2012

Заблукала осінь між дубами в лісі

Заблукала  осінь  між  дубами  в  лісі,
Я  ходжу  шукаю  її  на  узліссі.

Вже  листя  додолу  геть  облетіло,
Немов  би  ще  вчора  воно  майоріло.

Холодні  ночі,  холодні  дні,
Літо  приходить  лише  у  сні.

Корони  дубів  співають  тихенько,
Зима  на  порозі  вона  вже  близенько.

Хоч  осінь  блукає  ще  між  дубами,
Холодна  зима  не  за  горами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378934
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2012

І без слів…

Баба  зовсім  розлінилась,
Зранку  навіть  і  не  вмилась.
Сяк  так  коси  розчесала,
Хустку  швидко  зав’язала.

Одягнула  куфайчину,
Тут  щось  стукнуло  у  спину.
Кричить  діду:  -  Прокидайся!
Іди  в  хлів  та  постарайся.

Нагодуй  усю  скотину,
Та  знайди  стару  корзину.
Швидко,  діду,  ворушися,
Що  ти  ходиш?  Метушишся!

Свої  звички  геть  кидай,
Грибів  хочу  вирушай.
А  я  спину  підлікую,
Іди,  діду,  не  жартую.

Тільки  вийшов  за  ворота,
Почалася  тут  робота.
Баба,  мов  молодша  стала,
З  скрині  сукні  повиймала.

Підібралась  хоч  куди,
Та  майнула  до  куми.
Взяла  пляшку,  кусень  сала,
Ну,  а  та  немов  чекала.

Яйця  в  мисці,  огірки,
Вже  й  картопля  на  столі.
Почали  двох  банкувати,
Одна  одну  частувати.

Потягнуло  вже  на  спів,
Дід  із  лісу  ледве  брів.
Серце  з  грудей  вилітає,
Чує  в  куми  спів  лунає.

Це  ж  його  хвора  співає,
Кума  також  не  дрімає.
Розлютивсь,  взялась  десь  сила,
Тут  корзина  полетіла.

Аж  у  хату  через  сіни,
Вже  не  чула  баба  спини.
Бігла  швидко  вже    додому,
Що  докажеш  тут  старому?

Мов  би  зовсім  одурів,
Може  мухомора  з’їв.
А  кума  стоїть  на  лаві,
Як  зарадити  цій  драмі?

Як  все  стихло  у  дворі,
Позбирала  всі  гриби.
Їх  до  ладу  довела,
Бутлика  з  льоха  взяла.

Та  майнула  до  кумів,
Вже  не  треба  більше  слів.
Все  наладилося  вмить,
Від  кумів  вже  спів  летить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378933
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.11.2012

Колише вітер у лузі калину

Колише  вітер  у  лузі  калину,
Немов  малесеньку  дитину.
Ой  люлі-люлі  спи,  засинай,
Мороз  настане  ти  не  зважай.

Нехай  тріщить,  нехай  лютує,
Настане  час  весну  почує.
Відступить  швидко  в  чужі  краї,
Вернуть  додому  і  солов’ї.

Коли  настане  гожа  днина,
Прилетить  до  тебе  твоя  пташина.
Буде  для  тебе  всю  ніч  співати,
А  я  тихенько  колихати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378602
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.11.2012

Дід депутат

-  Хочу,  бабо,  в  депутати,  -  дід  твердить  без  впину,
А  щоб  грошей  назбирати  продамо  скотину.
Висуну  кандидатуру  у  своїй  окрузі,
Голоси  мені  дадуть  мої  вірні  друзі.

А,  як  виберуть  мене  будем  панувати,
Вже  не  треба  буде,  бабо,  раненько  вставати.
Буде  наймичка  у  нас  -  молода  дівчина,
Стара,  в  тебе,  від  лежні,  болітиме  спина.

Буду  зиму  в  депутатах  кнопки  нажимати,
А,  як  що  буде  не  так,  можу  в  морду  дати.
Є  ще  в  мене,  бабо,  сила,  хоч  куди  козак,
А  складати  різні  байки  я  також  мастак.

А  настане  святе  літо  не  будемо  дрімати,
Полетимо  на  Канари  у  двох  відпочивати.
Будеш  в  золоті  у  мене  геть  уся  купатись,
Мов  би  світська  та  левиця  під  сонцем  валятись.

Баба  слухала  усе  та  думу  гадала,
Які  ліки  допоможуть  про  те  добре  знала.
-  Дармоїдів  досить  там,  куди  тобі  братись,
Якщо  хочеш,  то  в  кориті  можеш  покупатись.

А  скотина  у  хліві  не  твоя  заслуга,
Вже  на  сміх  тебе  взяла  вся  наша  округа.
Як  захочеш  ти  ще,  діду,  рватись  в  депутати,
То  знайду  і  силу  я,  щоб  по  морді  дати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378598
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.11.2012

Свита Микити

Замело,  занесло  листям  увесь  ліс.
Ходить  голову  задер  гордовитий  лис.

Геть  забув  чомусь  про  страх  хитрий  лис  Микита,
А  за  ним  позаду  йде  уся  його  свита.

Там  лисиця,  лисенята,  уся  їх  родина,
Настав  їм  золотий  час  ще  й  погожа  днина.

Осінь,  каже,  нам  рідня,  немов  рідна  мати,
Може  кожного  із  нас  у  листя  сховати.

Маскуватися  в  листках  для  лисів  потіха,
Бо  не  в  добрий  для  них  час  вбереже  від  лиха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378452
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.11.2012

Осінній лист тихо палав та осінь полонила

Осінній  лист  тихо  палав  та  осінь  полонила,
Мене  забути  ти  вже  зміг,  а  я  тебе  любила.
Любила,  як  тільки  могла,  душа  аж  вилітала,
Така  вже  доленька  моя  я  вперше  покохала.

Осінь,  гуляє  весілля,  наречені  щасливі  усі,
А  я  пригортаю,  цілую,  так  це  лише  у  сні.
Осінь,  гуляє  весілля,  «Гірко!»  кричать  молодим,
Мені,  мов  у  люту  зиму,  зненацька  вдарив  грім.

Розлюбив,  розлюбив  -  не  мучся,  не  карайся,
Від  свого  кохання  також  відрікайся.
Вбий  в  серці  любов,  немов  гадюку,
Забудь  про  кохання,  забудь  важку  муку.

Пусти  в  душу  зиму  нехай  замітає,
Настане  весна  тоді  забуяє.
Прийде  кохання  ніжне,  мов  цвіт,
Тоді  усміхнеться  тобі  увесь  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2012

Осінь зиму причарувала

Осінь  зиму  причарувала,
Чари  всюди  розсипала,
Золотом  вбрала  лісок  і  гай,
Куди  не  глянь  немовби  рай.

Манить  до  себе  червона  калина,
Червоніє,  палає  уся  долина,
Красою  тією  зима  милувалась,
Білим-білим  снігом  щиро  засміялась.

Сріблом  вкрила  по  лісі  усе,
Та  для  калини  все  те  пусте,
Ще  краще  з  під  снігу  вона  червоніє,
Немовби  зимі  вона  щиро  радіє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378128
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2012

Осінь зажурилась

До  долу  листя  жовте  полетіло,
Та  неначе  вчора  зеленіло,
Осінь  зажурилась,  та  засумувала,
Зиму  ще  у  гості  вона  не  чекала.  

Жоржини  померзли  під  вікном  біля  хати,
А  їм  би  ще  цвісти,  цвітом  буяти,
Але  цвіту  того  уже  не  підняти,
Треба  дорогу  зимі  уступати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378127
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2012

Як повернути все назад?

Прийшов  так  швидко  листопад,
Дороги  вже  нема  назад,
Я  з  іншим  зрадила  тобі,
Ти  не  пробачиш  це  мені.

Осінь  листом  землю  вкрила,
Я  думала,  що  розлюбила,
Я  думала  пройшла  любов,
Але  дурман  той  вже  пройшов.

Про  тебе  мрію  вечорами,
Мочу  подушку  я  сльозами,
До  ранку  очі  не  прикрию,
Про  тебе  любий  тільки  мрію.

Що  наробила  я  не  знаю,
Я  свою  долю  проклинаю,
Скажи,  де  взявся  листопад?
Як  повернути  все  назад?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2012

Глибока осінь у садках

Глибока  осінь  у  садках,
Все  ще  порядкує,
Дерева  вже  в  глибоких  снах,
Холодний  вітер  дує.

Дощ  тихо-тихо  моросить,
Хмари  все  насувають,
Останній  лист  з  дерев  летить,
Усі  зими  чекають.

Ще  де-не-де  поміж  гілок,
Немовби  яке  диво,
Таке  солодке,  запашне,
Ще  яблуко  вціліло.

Хоч  і  холодне  та  смакую,
Я  вдячна  саду  цьому,
По  ньому  з  радістю  крокую,
До  рідного  дому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374820
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2012

Ходить осінь порядкує

Ходить  осінь  порядкує,
Всіх  гостинцями  частує.
Білочці  -  гриби,  горіхи,
Білченятам  для  потіхи.

Їжачок  все  чмих  та  чмих,
Він  до  яблуньки  підбіг.
Осінь  з  вітром  розмовляє,
А  той  яблучка  кидає.

Їжачкові  це  лиш  свято,
В  нього  є  рідні  багато.
Лиш  ведмідь  вже  хоче  спати,
Листя  в  кучу  став  згрібати.

Заєць  в  полі  порядкує,
Капусту,  моркву  він  смакує.
Аж  по  вусах  біжить  сік,
Він  по  полю  скік  та  скік.

Для  пташок  є  горобина,
Тут  і  сойок  вся  родина.
Всі  смакують  та  співають,
В  пісні  осінь  прославляють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372620
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.10.2012

Гусак

Каже  Грицик  до  матусі,
-  Я  до  школи  йти  боюся.
По  дорозі  є  гусак,
Пощипати  вмить  мастак.

За  воріт  він  визирає,
Наче  лиш  мене  чекає.
Засміялась  тут  мама,
-  Не  така  вже  синку  драма.

Тонку  різочку  візьми,
Свою  мужність  покажи.
Боягуз  він  той  гусак,
Коли  різка  є  в  руках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372618
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.10.2012

Якщо хочеш…

Для  Івана  каже  Галя,
-  Ой  була  я  гарна  краля.
Пам’ятаєш,  як  колись,
На  мені  ти  одруживсь?
Які  мала  гарні  груди,
Заздрили  всі  тоді  люди.
До  колін  груба  коса,
Брови  чорні,  мов  дуга.
Очі,  мов  би  дві  тернини,
Не  було  такої  днини.
Цілував,  заглядав  в  очі,
А  які  були  в  нас  ночі.
Щирі  палкі  почуття,
Думала  на  все  життя.
Той  ліниво  потягнувсь,
Туди-сюди  повернувсь.
-  То  епіграф  був  лиш  Галю,
Я  не  бачу  зараз  кралю.
Свою  косу  продала,
Захотілося  бабла.
Брови,  мов  та  павутина,
Вже  сміється  вся  родина.
Де  той  стан  і  пишні  груди,
Озираються  вже  люди.
Мов  та  баба  стара  йдеш,
Кожен  раз  щось  волочеш.
Ось  сусідка  Катерина,
Отака  б  мені  дружина.
В  неї  досі  все  до  ладу,
Дає  собі  вона  раду.
Носить  все  вона  по  моді,
-  Ой,  Іване,  досить,  годі.
Хочеш  таку  жінку  мати,
Треба  гроші  заробляти.
Катька  може  бути  пані,
Ти  лежиш  лиш  на  дивані.
А  її  десь  наймитує,
А  вона  тут  хазяйнує.
Грошей  в  неї  є  торбина,
Не  болить  у  неї  спина.
А  тут  тягнеш,  як  коняка,
Ось  така  мені  подяка.
Йди  працюй  вже  годі  спати,
Якщо  хочеш  кралю  мати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372341
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.10.2012

Голосуйте не дрімайте!

Що  це  буде,  що  це  є,
Ступа  воду  все  товче.
Знову  ті  реклами  всюди,
Вже  зневірилися  люди.

Гарно  жити  обіцяють,
Журавля  в  небо  пускають.
Журавель  у  вись  летить,
Кажуть  скоро  вже  та  мить.

Голосуйте,  голос  дайте,
Йдіть  швиденько  не  дрімайте.
Стелять  з  пуху  всі  перини,
Геть  немає  такої  днини.

Хочеться  закрити  вуха,
Все  набридло,  мов  в  спас  муха.
Як  не  вкусить,  то  дзижчить,
Не  вгаває  і  не  спить.

Журавель  в  небі  літає,
Кожен  щось  наобіцяє.
Про  народ  усі  подбають,
Тоді  дружно  обдирають.

Мов  із  липи  деруть  лико,
Та  усі  терплять  це  лихо.
Голосуйте  не  дрімайте,
Та  ще  гідність  свою  майте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372338
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.10.2012

Холодні ночі, холодні дні

Холодні  ночі,  холодні  дні,
В  лісі  дерева  стоять  сумні.
Погралася  осінь  -  золотом  вкрила,
Покрова  прийшла  -  красу  загубила.

То  йде  дощик,  то  світить  сонечко,
Ще  трішки  гріє  воно  у  віконечко.
Принишклі  горобці,  сидять  під  стріхою,
Ворони  -  кар-кар,  немов  з  потіхою.

Озима  у  полі  уже  зеленіє,
Калина  у  лузі  лиш  червоніє.
Останній  лист  десь  пролетить,
Зима  напевно  не  проспить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369275
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2012

Пам’ятаєш, як колись?

Припав  з  ночі  морозець  до  землі  щільненько,
Зажуривсь  дід  на  порозі  -  зима  вже  близенько.
Холод  душу  огортає,  серце  щось  щемить,
Баба  з  хати  виглядає,  що  там  дід  коптить.

Вийшла  сіла  на  порозі,  в  очі  заглядає,
Дід  примружив  їх,  як  лис,  до  баби  моргає.
-  Пам’ятаєш,  як  колись  ще  лиш  залицявся?
Ох  були  тоді  морози  я  їх  не  боявся.

Мете  снігом,  замітає,  виє  завірюха,
Стара  шапка  геть  не  гріє,  замерзають  вуха.
Прибіжу  під  твою  хату,  стукну  у  віконце,
А  ти  виглянеш  до  мене,  як  весняне  сонце.

Вмить  забуду  про  мороз,  серце  заспіває,
А  твій  батько  вже  собаку  із  двору  пускає.
Ох  був  лютий  собацюра,  нехай  йому  трясця,
Раз  втечу,  а  то  бувало  втекти  і  не  вдасться.

Геть  порвав  було  штани,  як  іти  додому,
Так  постукав  я  в  вікно  вдовиці  Федорі.
А  була  вона  тоді  -  гарна  молодиця,
Пишні  груди,  гнучкий  стан  та  ще  й  білолиця.

Обігріла,  напоїла,  штани  полатала,
Аж  до  самого  світанку  мене  пригортала.
Баба  слухала  тихенько  та  на  вус  мотала,
Куди  вперла  кочергу  гадки  і  не  мала.

Рогачі  в  кутку  стоять,  оце  так  везіння,
Досить  того,  що  дослухала,  хватило  терпіння.
Як  підхопить  рогачі  та  пішла  в  атаку,
Дід  не  знає,  що  робити,  тремтить  з  переляку.

-  Чи  здуріла,  бабо,  ти  прошу  схаменися,
Вже  давно  пройшли  роки,  добре  роздивися.
Кому  треба  я,  тепер  голова  вся  біла,
Ну,  а  баба  рогачами  діда  приліпила.

Як  підхопить  за  штани,  аж  по  швах  тріщать,
Тільки  ґудзики  у  різні  сторони  летять.
На  печі  тепер  ти  будеш  зиму  зимувати,
Та  обірвані  штани  сам  собі  латати.

Забудеш  Федору,  Гапку  і  Марину,
А,  як  не  забудеш,  то  зламаю  спину!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369273
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.10.2012

Дика яблуня

Де  взялася  вона  в  лісі,  нема  їй  покою,
Росте  вона  знедолена  одна  сиротою,
Чому  доля  її  бідну  важко  обікрала,
Вона  кожен  день  у  вітру  тихенько  питала.

Так  хотілося  б  для  неї    в  садку  розцвітати,
Так  їй  щастя  сиротині  того  не  пізнати,
Одна  стоїть  сиротою  та  й  поміж  дубами,
Нема  сонце  десь  високо  воно  за  гілками.

Тільки  вітер  їй  шепоче  тихенько-тихенько,
Не  журися,  моя  люба,  ти  моє  серденько,
Та,  як  же  їй  не  журитись,  як  не  сумувати,
Не  побачить  вона  світу,  тут  їй  помирати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368220
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2012

Кажуть їде цирк в село, кіно відмінили

Кажуть  їде  цирк  в  село,  кіно  відмінили
Люди  мов  би  у  селі  усі  одуріли
І  старі  і  малі  всі  летять  що  духу,
хоч  негода  та  вона  не  зупинить  руху

А  дощ  льє  немов  з  відра  під  ногами  річка
Перед  цирком  кажуть  буде  реклама  невеличка
Тут  на  сцені  появились  горді  депутати
Народ  кліпає  очима,  що  можна  сказати.

На  перед  знають  вже  люди  їхні  обіцянки
Ну  і  знають  всі  про  те  що  це  лиш  цяцянки
Дві  прем’єри  в  один  день  -  це  уже  багато
Так  іще  не  розпочавшись  закінчилось  свято.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368218
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.10.2012

Час промайне син запитає

Осінь  холодним  дощем  задощила,
До  шлюбу  дівчина  йшла  дуже  щаслива,
Всім  серцем  любила,  всією  душею,
Думала  щастя  весь  вік  буде  з  нею.

Те  щастя  не  довго  для  неї  тривало,
Що  це  за  лихо  його  обірвало?
Стали  обійми  холодні  такі,
Недавно  були  такі  щирі,  палкі.

Забув  про  ті  клятви  про  щиру  любов,
Іншу  для  себе  він  вже  знайшов,
Забув  про  дружину,  про  сина  забув.
Дружини  розпач,  плач  сина  не  чув.

Серце  завмерло,  душа  заридала,
За  що  так  доля  її  обікрала?
Зима  замітає  його  всі  сліди,
Не  ждала  вона  для  себе  біди.

З  сином  сидить  сама  вечорами,
Рученятка  він  простягає  для  мами,
Час  промайне  і  він  запитає,
Чому  від  нас  батько  лише  відвертає?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2012

Журавлі

Журливо  дивляться  із  неба,
На  рідну  землю  журавлі,
У  вирій  їм  летіти  треба,
Низький  уклін  рідній  землі.

Тут  рідне  все  вони  лишають,
Летять  в  далекі  ті  краї,
Але  вони  того  не  знають,
Чи  всі  повернуться  сюди.

Так  жалібно  вони  курличуть,
З  журбою  з  смутком  на  душі,
Наче  з  собою  нас  всіх  кличуть,
Такі  в  них  погляди  сумні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367990
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2012

Осінь жовтим листом землю засипає

Осінь  жовтим  листом  землю  засипає,
Горобина  в  лісі  яскраво  палає,
Осіннім  дощем  небо  задощило,
А  нам  з  тобою,  любий,  так  любо  і  мило.

Наші  сліди  листопад  засипає,
Але  нам  дороги  назад  вже  немає,  
Немає  назад  нам  вороття,
Доля  сплітає  наше  життя.

До  шлюбу  з  тобою  завтра  ми  йдемо,
Кохання  своє  назавжди  збережемо,
Долі  щасливої  попросимо  в  Бога,
Щоб  все  життя  була  спільна  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2012

Старий дуб

Старий  дуб  стоїть,  
Один  серед  поля,
Стиха  листям  шелестить,
Така  в  нього  доля.

Лишивсь  сиротою,
Один  в  цьому  світі,  
Проклинає  долю,
За  роки  прожиті.

За  що  його  доля,
Тяжко  скарала,
Одного  серед  поля,  
Старість  застала.

Старий  став,  кремезний,
Дуб  сумно  зітхає,
Такий  світ  безмежний,
Старість  не  чекає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012

Доля вдовина

Голосистий  соловейку,  сіренька  ти  пташко,
Як  же  мені,  на  серці,  гірко  й  важко,
Ти  щебечеш  свою  пісню,  душу  розриваєш,
Як  же  тяжко  мені  жити  ти  того  не  знаєш.

Залишилась  я  вдовою  одна  з  діточками,
Кожен  вечір  мию  личко  гіркими  сльозами,
Невже  я  не  заслужила  щасливої  долі?
Вийду  стану  на  порозі  подивлюсь  на  зорі.

Так  щиро  і  ніжно  ми  з  милим  кохались,
Прийшла  весна  ми  з  коханим  в  церкві  обвінчались,
Долі  кращої  собі  я  вже  не  бажала,
Незабаром  доля  діток  нам  подарувала.

Тільки  та  стежина  долі  круто  повернула,
Я  про  щастя  з  чоловіком  відразу  забула,
Що  зробилось  з  моїм  милим  я  того  не  знала,
Думала  його  інша  в  мене  відібрала.

Але  зраду  незабаром  я  ту  зрозуміла,
То  горілка  оковита  його  загубила,
У  чорну  безодню  його  затягала,
Батька  в  моїх  діток  навік  відбирала.

Перед  ким  мої  діти  так  завинили,
Вони  свого  татка  щиро  любили,
На  кого  він,  Боже,  нас  поміняв,
За  що  мою  долю  так  обікрав.

Чоловіки,  мої,  хороші,  навік  запам’ятайте,
Оковиту  ту  горілку  в  душу  не  пускайте,
Кохайтеся  з  жіночками  діточок  любіть,
Бережіть  своїх  рідних  себе  не  губіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012

Сіє мама льон

Наснивсь  мені  сон,
Сіє  мама  льон,
Сіє  посіває,
Грядки  загортає.

Грядки  загортає,
Пісню  співає,
Край  величає,
Землю  прославляє.

А  той  льон  синіє,
Матуся  старіє,
Сивина  у  косах,
У  неньки  біліє.

Наснивсь  мені  сон,
Сіє  мама  льон,
Сіє  засіває,
Всім  добра  бажає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012

Дала мати вроду доньці

Дала  мати  вроду  доньці,
Хоч  води  напийся,
Але  на  тій  дівчиноньці,
Нелюб  одружився.

Гірко-гірко  тій  дівчині
В  тому  шлюбі  жити,
До  кого  їй  безталанній
Голову  схилити.

Ясне  сонце  з  слізоньками
Завжди  зустрічає,
Для  нелюба  вечорами
Вона  догоджає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012

Подарунок від діда мороза

Прийшов  син  із  військкомату  та  гірко  зітхає.
Ну,  а  мати,  тут  як  тут,  у  нього  питає.
-  Що,  синочку,  розкажи,  є  які  новини?
Як  лебідка  припадає  вона  до  дитини.

А  той  гірко  так  зітхнув,  оце  так  невдача,
Хоч  крути,  а  хоч  верти  не  склалась  задача.
-  Як  було,  для  мене,  мамо,  лиш  чотири  роки,  
Для  Діда  Мороза  я  задав  мороки,

Просив  форму  я  військову  в  нього  в  подарунок,
А  тепер  за  стільки  літ  маю  візерунок,
Довго  дід  метикував  де  її  дістати,
Мабуть  в  війську  зараз  він  має  свої  блати.

Буде  форма  в  мене,  мамо,  і  будуть  пагони,
Ще  не  раз  для  того  діда  відправлю  прокльони.
Як  був  я  іще  малий,  де  були  ті  блати?
Вже  не  хочу,  мамцю,  я,  оту  форму  мати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365827
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.09.2012

Зійшла на небі зірка ясна

Зійшла  на  небі  зірка  ясна,
Але  на  мить  лиш  і  погасла,
За  нею  я  засумувала,
В  той  вечір  зраду  я  пізнала.

Ти  не  прийшов  до  мене  милий,
Неначе  перший  сніг  зрадливий,
Ніжно  горнувся  і  кохав,
Пригріло  сонце  в  мить  розстав.

Любила  я,  кохала  я,
Та  доля  вже  така  моя,
Той  сніг  всю  душу  огорнув,
Як  швидко  ти  про  все  забув.

Зима  так  люто  лютувала,
Я  як  той  сніг  холодна  стала,
Лиш  сонце  весняне  пригріло,
Той  сніг  в  душі  мій  розтопило.

Знов  в  небі  зірка  засіяла,
Але  цей  раз  вона  не  впала,
Я  знову  щиро  покохала,
Тебе  зимі  подарувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2012

По гриби

Вже  холодний  стає  ранок.
Сонце  з  ночі  довше  спить.
Дід  прокинувсь,  вийшов  в  ганок,
І  щось  тихо  бубонить.

Вийшла  з  хати  його  баба,
На  ходу  іде  і  спить,
Яка  душить  її  жаба?
Чого  лазить  та  дзижчить?

-  Грибів  хочу,  їдьмо  в  ліс,
Доки  сплять  сусіди
Назбираймо  грибів  віз,
Нехай  заздрять  люди.

Як  приїхали  у  ліс,
Вже  сонечко  встало,
Ледве    дід  із  воза  зліз,
Баба  ледь  не  впала.

Грибів  в  лісі  хоч  коси.
Оце  так  і  щастить,
-  Лишай,бабо,кошелі,
Настала  та  мить.

У  віз  будем  висипати,
Що  тут  морочитись  ,
Зиму  будем  панувати,
Не  будем  журитись.

Припну  коня  хай  пасеться,
Щось  вхопить  скотина,
Ну,  а  баба  все  радіє,
Як  мала  дитина.

Гриби  просяться  до  рук,
Оце  так  робота,
Десь  набралось  ґедзів,  мух,
Для  коня  турбота.

Так  і  сяк  їх  відганяв,
До  землі  тулився,
В  кущі  голову  ховав,
Та,  як  розлютився.

Віжки  тріснули  умить,
Зірвалась  скотина,
-  Стій!  -  до  нього  дід  кричить,
Клята  та  година.

Пролетів,  як  куля  він,
Лиш  кущі  тріщали,
Дід  почув  у  вухах  дзвін,
Зорі  поскакали.

-  Будем  воза,  бабо,  пхати,
Як  тут  залишити?
-  Що  нам  діду  помирати?
Я  ще  хочу  жити.

Маєш  силу  то  вези,
А  я  піду  пішки,
Тільки  гриби  бережи,
Не  погуби  мізки.

Заманулося  грибів.
Ось  така  картина.
Скажуть  люди,що  здурів,
Тягнеш,як  скотина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365686
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.09.2012

Осінь манить

Осінь  манить,  кличе  –  йди,
В  ліс  грибочків  набери,
Не  лінуйся  не  зівай,
гарний  в  лісі  урожай.

Сонце  вийде  із-за  ганку,
І  загляне  крізь  фіранку,
Кошик  в  руки  та  рушай,
Йди  швиденько,  не  дрімай.

Роса  вмила  всі  грибочки,
Ростуть  рівно  всі  в  рядочки,
Стоїть  гордо  боровик,
Що  він  перший,  давно  звик.

Так  тут  вся  його  сім’я,
Мов  дитя  радію  я.
Повен  кошик  в  мене  в  мить,
В  лісі  час  швидко  летить.

Ще  додому  йти  несила,
Осінь  серце  полонила.
Жовтий  лист  горить  палає,
Радість  душу  зігріває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365453
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2012

Загадкова ніч

У  відрядження  Семен  вдвох  з  Іваном  їде,
Веселіше  їм  у  парі  там  напевно  буде.
Дали  гроші  на  готель  їм  ,геть  не  поскупились,
Ну,  а  друзі  у  дорозі  вже  порозумілись.

Один  номер  ми  на  двох  будемо  знімати,
Ще  залишиться  грошей  добре  відірватись.
Зняли  номер  лягли  спати  наступив  і  ранок,
Семен  їсти  уже  сів,  та  якій  сніданок?

Іван  голову  схилив  та  думу  гадає,
Семен  їсти  перестав  та  його  питає:
-  Яка  муха  розкажи  тебе  покусала?
Ну,  а  може  то  комар  -  муха  вночі  спала.

-  На  цю  ніч  не  будемо  ми  з  тобою  спати,
номери  окремі  будемо  знімати,
Ти  з  просоння  цілу  ніч  говориш  до  ранку,
Зрозумів  я  одну  річ,  лише  на  світанку.

Що  ти  мене  уламав,  нехай  тобі  трясця,
На  цю  ніч  тобі,  Семене,  нічого  не  вдасться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365450
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.09.2012

Чому мені сумно

Чому  мені  сумно,  чому  мені  важко?
Чому  не  співаєш  голосиста  пташко?
Чом  сонце  не  світить,  місяць  сховався?
Чому  ти  так  щиро  мені  присягався?

Я  вірила  щиро,  бо  вірно  кохала,
Весна  рясним  цвітом  в  серці  буяла,
Душа  розцвітала,  серце  раділо,
І  сонце  світило  радісно,  мило.

Соловей  на  калині  всі  ночі  співав,
Місяць  на  небі  зірки  пригортав,
Щиро  тебе  я,  любий,  кохала,
За  що  так  доля  мене  обікрала.

Ми  заручились  з  тобою  весною,
Чому  ті  заручини  стали  журбою?
Сукню  весільну  собі  я  пошила,
Фата  до  лиця,  як  сніжиночка  біла.

Усе  пасувало,  у  вальсі  кружляла,
З  радістю  наше  весілля  чекала,
Сьогодні  до  шлюбу  з  тобою  іду,
Тебе  виглядаю  тебе  лише  жду.

Але  чому  серце  забилось  в  тривозі,
Чому  це  так  довго  ти  у  дорозі?
Чому  квіти  в’януть  у  мене  в  руках?
Чому  в  мами  сльози  біжать  по  щоках?

За  що  ти  зрадив,  за  віщо  зганьбив?
Ти  моє  серце  навіки  розбив,
Вже  сукня  не  треба,  не  треба  фата,
Під  серцем  живе  вже  твоя  сирота.

Вже  сонце  сідає  за  обрій  тихенько,
Прости  мене  рідна  і  любая  ненько,
За  поговір  людський,  що  пішов  по  селі,
Прости  мені  мамо!  Тяжко  мені!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012

Гидке каченя

Промайнули  роки  шкільні  вже  давно,
Зажурено  я  поглядаю  в  вікно,
Згадую  з  сумом  ті  роки  шкільні,
Назад  не  вернути  їх  уже,  ні.

Ми  разом  до  школи  з  тобою  ходили.
За  партою  поряд  завжди  сиділи,
Гидким  каченям  я  тебе  називав,
Уроки  учити  тобі  заважав.

Але  час  ішов,  шкільні  роки  минали,
Ми  випускного  свого  діждали,
Дивлюсь  на  дівчат,  що  це  за  краса,
Що  за  царівна  з  казки  прийшла?

Де  ділося  те  гидке  каченя?
Кругом  пішла  голова  моя,
А  може  це  сон,  а  може  і  ні,
Куди  не  погляну  там  очі  твої.

Чому  ти  очима  не  ловиш  мене?  
Тебе  до  танцю  інший  веде,
Ви  з  ним  у  парі,  весь  вечір  удвох,
А  в  моїй  душі  переполох.

Де  очі  мої  були  всі  роки,
Такий  тяжкий  сум  у  мене  в  душі,
Що  я  наробив,  що  я  чекав,
Чому  тебе  другий  у  мене  забрав?

Стою  я  дивлюсь  на  подвір’я  в  вікно,
Ти  уже  в  парі  з  другим  давно,
Донька  у  тебе  потішна  така,
Така,  як  матуся  в  дитинстві  була.

А  я  свою  пару  ще  не  знайшов,
Багато  доріг  я  в  житті  вже  пройшов,
Але  ще  в  дитинстві  думками  блукаю,
Гидке  каченя,  своє  я  шукаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012

Я своє кохання в серці зберігаю

Місяць  на  небі  ясно  засіяв,
До  твоєї  хати  я  стежку  протоптав,
Ходжу  вечорами  в  вікно  поглядаю,
Виглянь,  дівчино,  я  тебе  чекаю.

Соловей  співає  душу  навпіл  крає,
Моє  серце  люба,  коханням  палає,
Вийди  на  хвилинку  виглянь  в  вікно,
Я  стою  чекаю  вже  тебе  давно.

Я  тебе,  серденько,  ніжно  пригорну,
Про  своє  кохання  тобі  розкажу,
Ніжно  поцілую  тебе  у  вуста,
Я  хочу,  щоб  вічно  ти  була  моя.

Весна  промайнула  і  літо  пройшло,
Ти  так  і  не  виглянула  до  мене  в  вікно,
Осінь  давно  золотом  усі  дерева  вкрила,
Ти  мене,  дівчино,  так  і  не  любила.

Зима  не  бариться  снігом  замітає,
Та  дівчина  гадки  про  мене  не  має,
Я  ходжу  до  неї  топчу  сніг  ногами,
Про  її  кохання  мрію  вечорами.

Чи  довго  ще  я  буду  той  сніг  топтати,
Буду  безнадійно  ту  дівчину  кохати,
Може  моя  доля  мені  усміхнеться,
Може  люба  дівчина  до  мене  вернеться.

Ходжу  вечорами  на  зорі  поглядаю,
Я  свою  надію  досі  не  втрачаю,
Я  своє  кохання  в  серці  зберігаю,
Ту  кохану  дівчину  я  ще  зачекаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012

Яблуневим цвітом

Яблуневим  цвітом  весна  забуяла,
Тебе  з  нетерпінням  весь  вечір  чекала,
Я  знала,  що  зустріч  буде  остання,
Але  серце  мліло  від  мого  кохання.

Навіщо  зустріла  тебе  я  не  знаю,
Я  долю  свою  за  той  день  проклинаю,
Зустрілись  з  тобою  в  не  добрий  ми  час,
Є  сім`ї  коханий  давно  вже  у  нас.

Весна  буяє,  мою  душу  крає,
Про  наше  кохання  ніхто  ще  не  знає,
Нічого  не  можна  коханий  змінити,
Заради  дітей  любов  треба  вбити.

З  нами  злий  жарт  доля  зіграла,
Від  неї  такого  я  не  чекала,
Назад  двадцять  років  не  повернути,
Про  тебе  я  мушу  навіки  забути.

Як,  любий,  забути  очі  твої,
І  ті  поцілунки  щирі  палкі,
Той  трепіт  в  душі,  ту  ніжну  любов,
Чому  ти  так  пізно  до  мене  прийшов?

Сьогодні  скажу  для  тебе  прощай,
Про  наше  кохання  завжди  пам’ятай,
Воно,  як  той  цвіт,  що  цвіте  восени,
Не  довго  для  нього  чекати  зими.

Холодним  морозом  вітер  повіє,
Душа  зачерствіє,  окам’яніє,
Лиш  іскра  кохання  в  серці  буде  жити,
Тебе  я  у  мріях  буду  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012

Як ми любились все розцвітало

Як  ми  любились  все  розцвітало,
Як  розлучались  в  мить  все  зав`яло,
Перед  ким,  Боже,  ми  так  завинили,
Ми  так  з  тобою  щиро  любили.

Мов  голуб`ята  ми  воркували,
Поки  злі  люди  того  не  взнали,
Їх  чорні  душі  нас  розлучили,
Наше  кохання  навік  загубили.

Серце  твоє  та  розлука  убила,
Одного  мене  ти  навік  залишила,
Один  в  білім  світі  гірко  ридаю,
Язики  людські  весь  час  проклинаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012

Біля мого двору рута зеленіє

Біля  мого  двору  рута  зеленіє,
Як  тебе  зустріну,  то  серденько  мліє,
Душа  завмирає  від  того  кохання,  
Кожен  вечір  жду  тебе  я  до  світання.

Рута  зеленіє,  біля  неї  м’ята,
Невже  не  діждуся  я  такого  свята,
Коли  ти  всміхнешся  мене  приголубиш,
І  мені  розкажеш,  як  мене  ти  любиш.

Ще  з  дитячих  літ  ти  мене  полонила,
Твоя  краса  ніжна  до  себе  манила,
Ти  в  мені  бачила  хорошого  друга,
А  мене  кохала  твоя  щира  подруга.

На  уроках  бачив  я  тебе  лиш  в  школі,
Не  хотів  собі  я  другої  долі,
Але  швидко  роки  шкільні  пролітали,
Твої  сині  очі  іншого  шукали.

Ти  його  кохала  ніжно  обіймала,
Моє  бідне  серце  навпіл  розривала,
Ти  мене  сусідом  завжди  називала,
Як  зустрінеш  круто  з  дороги  звертала.

Чому  це  ти  сльози  гіркі  втираєш?
Чому  свій  погляд  від  людей  відвертаєш?
Твій  коханий  тебе  залишає,
До  твоєї  подруги  сватів  засилає.

Тебе  його  зрада  тяжко  засмутила,
Розкажи  за  що  ти  його  полюбила?
Усміхнись  до  мене  щиро  пригорнись,
За  його  ти  зраду  люба  не  журись.

Я  тебе  кохаю  лиш  тебе  одну,
Ту  любов  з  дитинства  в  серці  бережу,
Те  моє  кохання  ми  на  двох  розділим,
Ти  мене  зробиш  на  весь  вік  щасливим.

Пожовтіла  рута,  а  за  нею  м’ята,
Я  діждався,  дівчино,  великого  свята,
В  неділю  до  тебе  сватів  засилаю,
З  нетерпіння  я  весілля  наше  чекаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2012

Ластівка

Лиш  сонце  пригріло  весняне  з  гори,
Водою  побігли  весняні  сніги,
Земля  пробудилась  від  зимнього  сну,
Я  зустрічаю  радо  весну.

Ластівка  гордо  під  моєю  стріхою,
Гніздечко  майструє  з  потіхою,
Маленька  пташина,  а  така  завзята,
Ніколи  немає  для  неї  свята.

Лиш  на  хвилинку,  коли  спочиває,
Свою  ластів’їну  пісню  співає,
Та  пісня  лунає  по  всьому  дворі,
Радість  у  мене  тоді  на  душі.

Швидко  дні  у  клопотах  минають,
Вже  ластів’ята  з  гнізда  виглядають,
Крильця  швидко  в  малечі  міцніють,
Долетіти  до  сонця  тихесенько  мріють.

Несміло  з  гнізда  перший  раз  вилітають,
Поряд  їх  мама  вони  добре  знають,
Ластівка  з  любов`ю  їх  доглядає,
Вона  лиш  добра  своїм  дітям  бажає.

Весна  промайнула  і  літо  пройшло.
Пожовтіле  листя  заглядає  в  вікно,
Дружна  сімейка  в  дорогу  рушає,
З  сумом  в  вікно  моє  поглядає.

Сіли  на  шнурку  всі  біля  хати,
На  прощання  пісню  стали  співати,
Та  пісня  за  душу  з  сумом  бере,
Що  переліт  той  для  них  принесе.

Знов  з  нетерпінням  я  весну  чекаю,
Ластівка  прилетить  я  цього  бажаю.
Буде  весь  час  знов  клопотати,
Пісню  свою  ластів’їну  співати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012

Наречена для зайця

В  трансі  звірі  в  лісі  всі,  
Сталось  все  немов  у  сні.
Заєць  шлюб  законний  взяв,
Довго  десь  він  пропадав.

А  коли  в  лісі  з’явився,
Всім  сказав  що  одружився.
-  Хто  та  наречена  буде?
Звірі  шепчуться  усюди.

-  Дуже  вже  вона  багата,
Власна  є  у  неї  хата,
Закордонна  це  мадам
Я  за  неї  життя  віддам.

Заєць  хвалиться  що  сили,
Звірі  всі  мов  одуріли,
З  нетерпінням  всі  чекають,
Кожен  день  в  зайця  питають.

-  Де  мадам  ця  закордонна,
Чи  вона  така  вже  скромна?
Пройшла  осінь,  зима,  весна  та  літо,
Вже  багато  пережито.

Заєць  масть  не  раз  міняв,
Наречену  все  чекав.
Ось  і  мить  вже  та  настала,
Закохана  в  ліс  примчала.

Тут  така  з’явилась  сцена,
-  Хто  ця,  хто  ця  наречена?
Черепаха  підповзає,
Щиро  зайця  обіймає.

Той  від  щастя  мліє,
То  біліє,  то  сіріє.
Ну  для  зайця  це  дрібниці,
Він  нікого  не  боїться.

В  нього  є  тепер  дружина,
І  така  надійна  спина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364490
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.09.2012

Не кохала, обіймала

Зірка  з  неба  тихо  впала,
Не  кохала,  обіймала,
Ніжно-ніжно  пригортала,
А  за  що  сама  не  знала.

Дурман  душу  огортав,
Ти  про  любов  свою  казав,
Я  вірила  в  твою  любов,
Ти  кожен  день  до  мене  йшов.

Йшла  до  шлюбу  думала  навік,
Кохає  мене,  любить  чоловік,
Його  любов  розділимо  на  двох,
Але  в  душі  моїй  переполох.

В  Бога  доленьку  благала,
Все  думала  та  гадала,
Бог  діток  дасть  з  літами,
Не  передати  те  словами.

Душа  навік  окам`яніла,
Чому  до  шлюбу  йшла,  як  не  любила,
Назад  не  повернути,  немає  вороття,
Сама  обікрала  своє  життя.

Одна  потіха  підростають  діти,
Тепер  я  маю  чому  радіти,
Материнська  любов  до  них  вічна  моя,
Ось  в  цьому  сенс  всього  мого  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012

Зорі сміються із неба

Зорі  сміються  із  неба,
Місяць  моргає  мені.
Лечу  на  крилах  до  тебе,
Кохання  співає  в  душі.

Вечір  стомивсь  іде  спати,
Ніч  владу  в  руки  бере.
Невже  так  можна  кохати,
Як  я  кохаю  тебе?

Для  тебе  віддам  серце  й  душу,
Для  тебе  живу  на  землі.
Для  тебе  зізнатися  мушу,
Що  в  мене,  коханий,  в  душі.

Місяць  заходить  за  хмари,
Землю  туман  огортає.
Чи  будемо  коханий  ми  в  парі,
Чи  в  тебе  так  серце  співає?

Обійми  твої  й  поцілунки,
Для  мене  солодка  отрута.
Твої  слова,  подарунки,
Я  ними,  немовби,  прикута.

Кохання  безмежне,  без  краю,
Наповнило  серце  моє.
Коханий  я  вперше  кохаю,
А  що  мені  доля  несе?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012

Сіла на порозі зажурена мати

Вечоріє,  сонце  йде  спочивати,
Сіла  на  порозі  зажурена  мати.
Сльоза  покотилась  гірка  і  солона,
Тіло  полонила  від  роботи  втома.

Роки,  мов  ті  птахи,  у  вирій  відлітають,
Та  назад  дорогу  чомусь  забувають.
Розлетілись  діти,  мов  ті  голуб’ята,
Стала  геть  самотня  їх  старенька  хата.

Інколи  приїдуть  в  мами  погостити,
Вона  ладна  небо  для  них  прихилити.
З  печі  смачна  їжа  всім  постіль  біленька,
Хоч  не  ті  вже  сили  та  тішиться  ненька.

Нехай  відпочинуть  мої  голуб’ята,
Приїхали  в  гості  ось  діждалась  свята.
Літає,  мов  голубка  крильми  припадає,
Все  що  є  у  неї  в  дорогу  збирає.

Розлетілись  діти  із  рідної  хати,
Знову  для  матусі  треба  їх  чекати.
Дає  всьому  ладу  хоч  не  ті  вже  сили,
Як  приїдуть  дітки,  щоб  знов  відпочили.

Сидить  на  порозі  усе  пригадала,
Немовби  ще  вчора  молодість  буяла.
Молодість  буяла  уся  весняним  цвітом,
За  життя  багато  було  пережито.

Сльози,  мов  горох  той,  котяться  до  долу,
Є  кого  чекати  дякуючи  Богу.
Діти  та  онуки  її  вся  потіха,
Вбережи  Боже  їх  усіх  від  лиха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012

Заблукала Осінь

Заблукала  осінь  в  лісі  між  дубами,
Літо  відступило  рясними  плодами,
А  осінь  ступає  золотом  вбирає,
Коронами  золотими  дубочки  вбирає.

Покружляла  в  лісі  майнула  до  гаю,
Думала  берізок  в  вальсі  покружляю,
Бавилась  кружляла  лиш  мить  веселилась,
А  під  кінець  танцю  золотом  вклонилась.

Ще  когось  може  забула  у  лісі,
Що  це  червоніє  збоку  на  узліссі,
До  ягід  червоних  жовтий  лист  пасує,
Прикрашає  осінь  добра  не  скупує.

Горобину  вбрала,  гайда  до  калини,
Не  забула  кущик  вона  і  шипшини,
Втомилась  працювати  треба  відпочити,
Як  би  ще  водиці  для  неї  попити.

Десь  взялася  хмарка,  пішов  рясний  дощик,
Осінь  назбирала  грибочків  у  кошик,
А  щоб  мороз  зненацька  вночі  не  підкрався,
Кожен  грибок  швидко  під  листок  сховався.

Не  забула  осінь  також  і  про  поле,
Зеленіє  поле,  як  зелене  море,
На  той  рік  врожаєм  серпень  почастує,
Свіжий  хліб  із  печі  осінь  покуштує.

Подбала  про  землю  жовтим  листом  вкрила,
А  тоді  тихенько  сіла  відпочила,
Тут  зима  з’явилась,  осінь  відступила,
Немічна  вже  стала,  де  ділася  сила?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362886
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2012