| Сторінки (13/1240): | « | 11 12 13 | » |
Україно – голубко моя сизокрила,
Ти одна в світі єдина,
Немає в світі більше такого краю,
Я тебе рідненька всім серцем кохаю.
Може й посміються з мене люди,
Скажуть, що добра країні не буде,
Бідна вона і убога,
В безодню веде її сліпа дорога.
Хай буде бідна вона і убога,
Але з нею в нас спільна дорога,
Будемо разом бідувати, сумувати,
Тяжку бідноту долати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362004
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2012
Кохайтеся чорнобриві, кохайте, любіть,
Тільки честь свою дівочу, любі, не ганьбіть,
Буде клястися, що щиро і вірно кохає,
Лиш на тебе кожен вечір він одну чекає.
А душа дівоча вірить в те щире кохання,
Ніжно його пригортає з вечора до рання,
Любить вірно дівчинонька про все забуває,
Лиш йому одному щиро вона довіряє.
Так у парі до світанку зірочки рахують,
Як ті голуб’ята щиро воркують,
Не довго ще їм у парі зорі рахувати,
Не довго той хлопець буде кохати.
Зганьбить честь її дівочу знеславлену кине,
До другої дівчиноньки на крилах полине,
А вона, що їй робити, як на світі білому жити?
Чи ще зможе вона щиро і вірно любити?
Ганьба і образа змішались в душі,
Такі стали ночі безсонні, сумні,
Сльозами гіркими личко вмиває,
А що її далі з дитятком чекає.
Любі, дівчата, завжди пам’ятайте,
Про честь свою чорнобриві тай не забувайте,
Весна не раз ще буде квітувати,
Голосистий соловейко буде вам співати.
Любіться, кохайтеся, не всім довіряйте,
Про подруг зрадливих, теж не забувайте,
Радійте усьому, що є на землі,
Швидко пролітають роки молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2012
Осінній лист тихо кружляв,
Весь вечір я тебе чекав,
Осінь землю листом вкривала,
Невже мене ти не кохала?
Весною соловей співав,
Тебе я так вірно кохав,
Під ніжну пісню солов`їну,
Одну тебе, одну єдину.
Білим цвітом зацвітали садки,
Твої обійми були палкі,
Ти ніжно у вуста мене цілувала,
Про вічне кохання мені щебетала.
Я вірив тобі, бо щиро кохав,
Все літо у тебе стежину топтав,
Вже яблука стиглі давно у садках,
Я ладен носити тебе на руках.
Вийди кохана до мене в садок,
Я назбираю тобі зірочок,
Коси твої зірками вберу,
Я тебе вірно і щиро люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2012
Осінь, осінь ти чарівна
Золота пора твоя,
Ти багата , мов царівна
Вкрита золотом уся.
Все жовтіє, все палає
Лист із дерева летить,
Осінь зиму зустрічає
Земля хоче відпочити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361764
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.09.2012
Яблуками, грушами літо опадає,
Жовтокрила осінь в дорогу рушає,
В дорогу рушає, часу не гає,
Жовтим листом землю тихенько вкриває.
Журавлі у небі жалібно курличуть,
Немов нас з тобою у дорогу кличуть,
Кличуть у дорогу манять за собою,
Покидають землю з важкою журбою.
Я сумую разом з тими журавлями,
Не можу змиритись зі своїми літами,
Весни промайнули, а за ними літо,
Життя мого стежку жовтим листом вкрито.
Зиму вже не довго у гості чекати,
Вона не забариться снігом замітати,
У житті для неї перешкод немає,
Непрошена старість у гості завітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361501
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.09.2012
Хочу жити в Україні і щиро кохати,
Кожну квіточку у полі ніжно пригортати.
Кожну квіточку у полі і кожну стеблину,
Не продам я люди добрі свою Україну.
Україно, моя рідна, співучий мій краю,
Тебе, люба, в своїх віршах я лиш прославляю.
Прославляю свою землю і її діброви,
Я бажаю тобі, рідна, щасливої долі.
Щоб родили твої ниви колоски згинались,
Щоб всі люди українські щиро усміхались.
Щоб ліси співали пісню свою колискову,
Щоб народ не забував свою рідну мову.
Рідна мова українська ти така співуча,
Мов та нива у жнива колосом родюча.
Україні моїй рідній реклами не треба,
Піднімаю свої руки і благаю в неба.
Святий, Боже, Святий правий і Свята Марія,
На вас в мене лиш одна лишилась надія.
Хай добробут, мир і спокій лине нам із неба,
Ще здоров`я пошли, Боже, більшого не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361500
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2012
Жовтий лист летить додолу,
Я крокую прямо в школу,
Тут рідне все мені,
Вірні друзі, вчителі.
Читати вмію і писати,
Та ще багато хочу знати,
Люблю я в школі мізкувати,
Задачі, приклади рішати.
Рівняння мене не злякають,
Вірші в душу западають,
За вікном жовтий лист кружляє,
Зима вже швидко завітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361325
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.09.2012
Перші не сміливі кроки,
По важкій стежині знання,
Такі незнайомі уроки,
Таке незвичайне життя.
Та поряд очі ласкаві,
Тепла і ніжна рука,
Очі такі, як у мами,
Завжди привітні слова.
Літери з часом слухняні,
Стали у зошиті всі,
Перше вітання мамі,
Вчительці перші вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361324
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.09.2012
Зав`яла калина в лузі на водою,
Калині немає зовсім покою,
Весною дівчата білий цвіт ламають,
Тим цвітом білим коси прикрашають.
Лиш осінь настане, лист пожовтіє,
Над водою калина ясно червоніє,
Хто йде над водою до неї звертає,
Гілля тоненьке калині ламає.
Росте сиротою вона над водою,
І дивиться в воду калина з журбою,
Одна лиш вода про її горе знає,
Калина ночами з нею розмовляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361200
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2012
Літу, до побачення!
Осені, привіт!
З сумом поглядаю,
На журавлів політ.
Жовтий лист кружляє,
Золотом манить,
Вітерець холодний,
Дощем моросить.
Горобці сварливі,
Принишкли на мить,
Ночі довгі, холодні,
Мороз ранком блищить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361197
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2012
Стояли удвох ми під калиною,
З тобою була я дуже щасливою,
Весна рясним цвітом всю землю вкрила,
Я тебе вірно і щиро любила.
Я думала вічно весні квітувати,
Тебе я хотіла вічно кохати,
Вже сукню весільну собі я пошила,
Але тебе інша приворожила.
Ти наше кохання навіки зганьбив,
Моє серце каже ти її не любив,
Ти повернувся до мене зимою,
Стала до тебе я льодяною.
Зраду простити тобі не могла,
Любов моя дуже щира була,
Як цвіт весняний вона розцвітала,
Але твоя зрада той цвіт розтоптала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2012
Іде-іде дощик,
Сіє, посіває,
Мовби гриби в кошик
Для мене збирає.
Хоч замаскувались
Вони під листками,
Та мені впіймались
Бабки з маслюками.
А ось і лисички
З трави визирають,
Схожі, мов близнючки
В кошик мені пірнають.
Поряд на пеньочку
Гарно примостились,
Опеньків пучечки
Ледве всі вмостились.
Сироїжок в лісі
Різних кольорів,
Дощик їм голівки
Славно всім помив.
Іди-іди дощику
Землю поливай,
Грибочків в рядочки
В лісі насівай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360944
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2012
Похилилася додолу молода тополя,
За що їй безталання та зрадлива доля?
Так і моя голівонька низенько схилилась,
Дня нема такого, щоб я не журилась.
Покохала щиро, вірно полюбила,
У тому коханні була я щаслива,
Тільки не довго весна квітувала,
Сімейного щастя я не пізнала.
Серденько рветься від туги і жалю,
Долю свою кожен день проклинаю,
І вроду я маю і руки робочі,
Щире серденько і лагідні очі.
Де дівся твій розум? - скажи коханий,
Ти був для мене такий жаданий,
За що зрадив нашу любов,
Що ти в горілці, милий, знайшов?
Життя минає в одній тривозі,
Знову ти п’яний ідеш по дорозі,
Тверезого батька діти чекають,
З сумом на тебе вони поглядають.
Навіщо своє життя так губити?
Невже немає чому радіти?
Радій же сонцю, погожій днині,
Радій усій своїй родині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Зажурено-замріяно дивлюсь я у воду,
Дивлюсь я у воду, на свою дівочу вроду,
Дала мати мені вроду, хоч води напийся,
А мій милий, чорнобривий уже одружився.
На іншій одружився, вчора, у неділю,
Не була я рада такому весіллю,
Тихесенько сльози капають у воду,
Не має багатства, за те маю вроду.
Пошли мені, Боже, силу і волю,
Матінко Божа, пошли мені долю,
За серце щире, за дівочу вроду,
Щоб сльози не падали в чисту цю воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2012
Сонце землю гріло, ніжно вигрівало,
Літо до нас любий, в гості завітало,
Лілії на річці ніжно розцвітали,
Ми так одне одного щиро покохали.
Літо дарувало нам своє тепло,
Нам з тобою весело любий так було,
Цілий букет лілій ти мені нарвав,
В мої довгі коси ніжно заплітав.
Мов голуб’ята ми удвох воркували,
Другої долі собі не бажали,
До шлюбу з тобою я з радістю йшла,
Твоя я навіки коханий була.
Роки минають все за роками,
Любов назавжди залишилась з нами,
Вже діти домівку давно залишили,
Ми внуків своїх благословили.
І так все життя ми у парі живемо,
Любов ту у серці весь вік бережемо,
Спасибі для літа за ніжне тепло,
Неначе учора те літо було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2012
Закувала в лузі зозуля сивенька,
Зажурилась тяжко постаріла ненька,
Журиться сумує думку все гадає,
Гіркі-гіркі сльози на щоках втирає.
Уже коси в неньки стали зовсім білі,
Діти давно хату рідну залишили,
Рідко приїжджають погостити в мами,
Скупі дуже стали листи, телеграми.
Вийшла тихо з хати стала на порозі,
Чому завжди в неньки душа у тривозі?
Всім дітям у серці вона місце має,
Хай Бог їх в дорозі завжди вберігає.
Стиха стала мама Богу молилась,
Іконам на покуті низько поклонилась,
Дітям здоров`я у Бога благала,
І про внуків бабця теж не забувала.
Зозуля кувала віку бажала,
Мама з смутком в серці роки ті рахувала,
Життя промайнуло спливло за водою,
Мама на дорогу дивиться з журбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
Летять роки все за роками
І старість вже не за горами,
Життя так швидко пролітає,
Куди летить ніхто не знає.
Такі швидкі ті коні вороні,
Що забирають роки молоді,
Вночі і в день вони не сплять,
Немов на крилах в даль летять.
Через весну швидко промчали
І не на мить не спочивали,
У літа трошки забарились,
На сонці мить одну погрілись.
А осінь щиро пригостила
До зими в гості запросила,
Зима тих коней давно чекає,
З коморі срібло виглядає.
Посипле снігом гніді гриви,
І стануть коні зовсім білі,
Далі нема куди спішити,
Вже можна трохи відпочити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
Люба, ненько, моя
Ти далеко від мене,
Ти пішла в небуття
Лиш спомин лишила для мене.
Туга серце огорне,
Як згадаю матусю про тебе,
Про дитинство далеке,
Коли була біля мене.
Твої лагідні руки
І усмішка ласкава,
Ті пісні колискові,
Що для мене співала.
Як же хочеться знову
В далеке дитинство вернутись,
В ту дитячу країну
Щиро до мами горнутись.
Ті роки не вернути
Все спливло за водою,
Тебе, мамо, навік незабути
Ти у серці лишилась живою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
Дивлюсь і милуюсь на матір з дитятком,
З таким безпорадним ще янголятком,
Так ніжно з любов`ю його пригортає.
Долю щасливу у Бога благає.
Дитятко всміхається у сні так миленько,
Серденько чує, що мама близенько,
Як голубка сиза воркує ненька,
Це ж її кровинка така ще маленька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Батькова оселя сниться по ночах,
Там моє дитинство у глибоких снах,
Батькова оселя, мамина любов,
В дитинство поринаю знов, і знов, і знов.
Бігаю босоніж я по літніх росах,
Стрічечка червона майорить у косах,
Матусю цілую, татка пригортаю,
Ту любов у серці життя все зберігаю.
Батькова оселя знов мені наснилась,
У неньчиних косах зима заблудилась,
Блудить у косах снігом замітає,
Батькові скроні також не минає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Троянди червоні це квіти кохання,
Троянди червоні це вічна краса.
Троянди червоні колють долоні,
Покотиться з болем солона сльоза.
А може не біль, а сум душу крає,
А може не біль, а вічна журба.
А може серденько сльозу ту пускає,
Без тебе коханий я сирота.
Без твого кохання я в’яну, як квітка,
Без твого кохання до долу хилюсь.
Без твого кохання я, мов лебідка,
Лебідь загинув і я розіб’юсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2012
Запишався рудий кіт,
Ще таке не бачив світ.
Дере голову ступає,
Хвоста також задирає.
Рижі вуса причесав,
Відтепер котам сказав.
- Буду я на сонці грітись,
А ви будете трудитись.
Миш для мене на сніданок,
Як прокинеться лиш ранок.
Тепер сметану буду пити,
А вам треба заслужити.
Ковбаса в обід і сало,
Цього мені буде мало.
На вечерю риба в мисці,
Щоб стояло все на місці.
Тут коти всі розшипілись,
- Чого б це ми отак трудились?
Той ліниво потягнувся,
У рижі вуса посміхнувся.
- Рідний брат для сонця я,
Отака в мене рідня.
Як не будете трудитись,
Не дам на сонці вам погрітись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354494
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.08.2012
Розкажи коханий,
Про свою любов.
Ти один жаданий,
Чому так довго йшов?
Ти так довго йшов,
А я все чекала.
Палку свою любов,
У серці зберігала.
Вона, мов пролісок весною,
З-під снігу розцвітає.
І ось зустрілися з тобою,
Душа моя співає.
Тріпоче в грудях серденько,
Від кохання щирого.
Щастя так близенько,
Діждалась свого милого.
Я на побачення біжу,
Лиш сонце задрімає.
Любов тобі свою несу,
Серденько завмирає.
І ти мене голубиш,
До себе пригортаєш.
І ти так щиро любиш,
В очі заглядаєш.
Любов нашу не вбити,
Нікому не під силу.
Ми вміємо любити,
Я свято тому вірю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2012
Обламалась яблуня,
І встала всихати.
Гірка моя доля,
Як біль вгамувати?
Як біль вгамувати,
Я того не знаю.
Звідкіль маму чекати,
І з якого краю.
Матінко, голубко,
Яблуневий цвіту.
Мені так, мамо, важко,
Не рада я світу.
Без вітру гнуся,
І без сонця в’яну.
Слізьми не раз заллюся,
Як на оселю гляну.
Ту домівку рідну,
Де ви колихали.
Туди й досі лину,
Ви ж мене чекали.
А тепер нема вас,
Куди не погляну.
Лишили на вік нас,
Знов плакати стану.
Вас не повернути,
Не зарадиш тому,
Повік не забути.
Нашу рідну дому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
Забрів кіт якось у ліс,
Тут йому на зустріч лис.
Здивувавсь лис, от діла,
Не було в лісі кота.
Кіт злякавсь, як зашипить,
Вмить на дереві сидить.
А там білочка в дуплі,
Ягідки їсть запашні.
На гостей я не чекала,
Кота з дерева прогнала.
А як скочив кіт до долу,
У лиху напевно пору.
Поколовся геть увесь,
Думав тут йому і смерть.
Поколовся об клубок,
Із колючих голочок.
Ох і диво дивина,
Тут з’явилась голова.
Кіт до нього каже няв,
Я у лісі заблукав.
Хочу до людей на піч,
Їжак мовив таку річ.
- Знаю я, де живуть люди,
Що для мене з того буде?
- Може миш тобі зловити,
Вмію сам я це зробити.
Кожен вечір так і знай,
Відтепер мене чекай.
Будеш борг свій віддавати,
Молочком все частувати.
А тепер йдемо гайда,
Я вже хочу молока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353525
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.07.2012
Тільки півень задрімав,
Мало з сідала не впав.
Страшний сон йому приснивсь,
Лис у курника з’явивсь.
Став кричати, верещати,
Всіх на поміч в курник звати.
Кури витріщили очі,
Чого кричиш ти серед ночі?
Не вгаваєш не на мить,
Нехай сонце ще поспить.
Воно й так за день стомилось,
Лиш за обрій опустилось.
Вгамуй ляк, годі кричати,
Прийшла ніч треба всім спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353523
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.07.2012
Дід у дзеркало дививсь,
Довго думав і журивсь.
- Не журися - каже баба,
- Яка душить тебе жаба?
Пораду може яку дати?
Годі діду сумувати.
Ти ще в мене той козак,
- Це стара усе не так.
Голова вся облисіла,
Борода геть посивіла.
Опустились зовсім вуса,
Ось сиджу я і журюся.
Може смерть вже за плечима,
Баба кліпає очима.
- Що ти кажеш, діду, годі,
Лисим бути тепер в моді.
Подивись без окуляр,
У Гордона який дар.
Пісні пише і співає,
Повну хату діток має.
Лисий також ну і годі,
Не зашкодить все це вроді.
А Влад Яма танцюрист,
Він до танців має хист.
Лиса також голова,
Це все діду не біда.
- А, де, бабо, мій талант,
Не танцюрист, не музикант.
Чарку вип’ю заспіваю,
До бабів ще поморгаю.
Як почую краков’як,
Чуєш, бабо, я козак.
Кров у жилах закипить,
Хоч і спина вже болить.
Вдіну бриля усміхнуся,
Туди-сюди повернуся.
Підкручу я свої вуса,
Смерті я вже не боюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352922
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.07.2012
Дуже хитра вже лисиця,
Так робити не годиться.
Вона полює ніч і день,
Ще заходить до людей.
Як загляне у курник,
Там такий почнеться крик.
Кури з ляку хто куди,
Вже не довго до біди.
Добре, що Рябко не спить,
Він чатує кожну мить.
Заважає йому цеп,
Тут лисиці була б смерть.
Злякав гавкіт її вмить,
Вона в ліс чимдуж біжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352921
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.07.2012
У парку музика звучала,
Забуті вже давно пісні.
У вальсі пара все кружляла,
Хоч побіліли скроні всі.
Стояла молодь посміхалась,
Старим ще хочеться кружляти.
А до них юність поверталась,
Хотілось їм усе згадати.
Пливли роки перед очима,
Яких уже не повернути.
Багато літ вже за плечима,
Те, що було їм не забути.
Згадалось все війна і голод,
Розруха і убогість всюди.
Серце огортає холод,
Та не здаються старі люди.
В грудях серце стрімко заб’ється,
Як вальс знайомий зазвучить.
Молодість нехай всміхнеться,
Їм дорога тут кожна мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012
Розкажи коханий,
Про свою любов,
Ти один жаданий,
Чому так довго йшов?
Ти так довго йшов,
А я все чекала.
Палку свою любов,
У серці зберігала.
Вона, мов пролісок весною,
З-під снігу розцвітає,
І ось зустрілися з тобою,
Душа моя співає.
Тріпоче в грудях серденько,
Від кохання щирого,
Щастя так близенько,
Діждалась свого милого.
Я на побачення біжу,
Лиш сонце задрімає,
Любов тобі свою несу,
Серденько завмирає.
І ти мене голубиш,
До себе пригортаєш,
І ти так щиро любиш,
В очі заглядаєш.
Любов нашу не вбити,
Нікому не під силу,
Ми вміємо любити,
Я свято тому вірю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2012
Розлінилось сонечко,
Не світить у віконечко.
Не хоче вставати,
Ще хоче поспати.
Місяць зажурився,
Цілу ніч трудився.
Час і відпочити,
Що йому робити?
З неба поглядає,
У пташок питає.
Кого попросити,
Сонце розбудити.
Жайворонок дав згоду,
Я в будь-яку погоду.
Високо літаю,
Для сонечка співаю.
Метнуся у гору,
В цю ранкову пору.
Пісню заспіваю,
Сонце пострічаю.
Тут з’явились промінці,
Сонечку зраділи всі.
Світи, світи сонечко,
У наше віконечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352495
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.07.2012
Десять літ вже сам Данило,
Жити зовсім вже не мило.
В інший світ відійшла баба,
А була ж якась розрада.
Лад у хаті, у дворі,
Смачна їжа на столі.
Ну а зараз безлад всюди,
Вже минають хату люди.
Без дітей роду немає,
Геть Данило погибає.
В газету оголошення подав,
Стисло в ньому написав.
Що шукає молодицю,
Пишну, гарну, білолицю.
Перепише в спадок хату,
Якщо зможе покохати.
Це не довго все велося,
Вже й знайомство відбулося.
Пишні груди, гнучкий стан,
Коси, мовби житній лан.
Онімів, кліпає очима,
Смерть давно вже за плечима.
Така гарна молодиця,
Ще й проворна білолиця.
Моргне оком, усміхнеться,
Душа, мовби стрепенеться.
Взялась вона вмить за діло,
В руках в неї закипіло.
Лад у хаті, все сміється,
А дід також не здається.
Пішов в лавку взяв пляшину,
Оселедця, хліб, свинину.
Квас і мінеральну воду,
За таку жіночу вроду.
Віддасть душу бісу вмить,
А вона все сокорить.
Заглядає діду в очі,
Той вечеряти вже хоче.
А тоді хто зна що буде,
Вже сміються з діда люди.
Старий хрич, та йому й годі,
Він не встоїть такій вроді.
Вийшла молодиця з хати,
Та давай діда гукати.
Лазня вже давно готова,
Не промовив старий слова.
Швидко зняв штани, сорочку,
Присів кліпає в куточку.
А вона, як мак, цвіте,
Познімала миттю все.
Як лягла вона на лавку,
Дід почав робити зарядку.
Віником стоїть махає,
А вона, то не вгаває.
Стогне бісики пускає,
В діда серце хід збавляє.
Він на лавку сам вмостився,
Вже не радий, що родився.
Молодиця силу має,
Віник, мов той пух, літає.
Вибила старий весь бруд,
Тут на діда напав блуд.
Вже не хоче йти до хати,
Буде в лазні спочивати.
Вмовила сіли у ганку,
Затулив старий фіранку.
Тут вечеря закипіла,
Молодиця розімліла.
Розстелила ліжко вмить,
Чиста постіль аж рипить.
Скочив дід, немов гусар,
Тіло стало, мовби жар.
Ох солодка молодиця,
Цілу ніч йому не спиться.
А на ранок вийшов з хати,
Знов став лізти обнімати.
А вона кличе у ганок,
На столі стоїть сніданок.
Мов та пташечка літає,
Усе діда пригощає.
Як поснідав став дрімати,
А вона не хоче спати.
Все прибрала вмить зі столу,
Завела таку розмову.
Якщо хочеш панувати,
Папір треба підписати.
Заповіт тиче у очі,
Мов голубка все вуркоче.
Може в нас ще будуть діти,
Треба їм все залишити.
Дід не довго міркував,
Заповіт взяв підписав.
Як папір взяла у руки,
Почалися в діда муки.
Старим чортом обзиває,
Тепер дід як птах літає.
Що хотіла те зробила,
За ніч діда обкрутила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352493
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.07.2012
Раз зустрілись дві куми стали щебетати,
Одна хвалить чоловіка, є що розказати.
Ну, а друга про дітей, про нього ні слова,
Отака у них чомусь склалася розмова.
Перша знай все не вгаває щебече без впину,
Ну, а друга каже: - кумцю, я як квітка гину.
- Чого, кумцю, гинеш, люба, може дам пораду,
Може якось твоєму лиху знайдемо ми раду?
- Чоловік геть охолов не хоче любити,
Як прокинусь на світанку, то не хочу жити.
- Було, кумцю, і з моїм отаке нещастя,
Своєму раду я знайшла, і тобі, як вдасться.
В магазин завезли мило - «Юність» назва в нього,
Я швидко пішла купила, викупала свого.
Ніч була немовби казка, є про що згадати,
Біжи швидко купуй мило, можуть розібрати.
А на ранок кума вийшла стала на порозі,
Чомусь серце геть забилось у неї в тривозі.
У куми в дворі білизна випрана ще з ночі,
Вона біжить швидко в двір витріщивши очі.
А та вийшла з хати зморена, безсила,
А кума щебече чи купила мила.
- Розібрали каже «Юність», лишилось «Дитяче»,
Чуєш знов уже прокинувсь - лежить в ліжку плаче.
Вимила, поклала спати і сама вмостилась,
Не була я кумцю рада, що на світ родилась.
Розплакався, як дитина, так гірко хлипає,
Мило, то взяла дитяче, памперсів немає.
Довго плакав, знайшов груди тоді присмоктався,
Так до ранку він проспав вже й не прокидався.
Шкода памперс не взяла, тепер мушу прати,
Побіжу я в магазин знов «Юність» шукати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352169
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.07.2012
У маленького Колі,
Сині всі долоні.
Запитує мама,
Що це в них за драма.
Той опустив очі,
Сказати не хоче.
Покликала тата,
Ще й старшого брата.
Кліпає очима,
Маленький хлопчина.
Дуже захопився,
Старанно трудився.
Як робив уроки,
Набрався мороки.
Ручка розігрілась,
Мов вода полилась.
З неї все чорнило,
Геть все посиніло.
Зошит, стіл та руки,
Такі терпить муки.
За оті уроки,
Набрався мороки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352168
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.07.2012
(з уст малят)
Розцвіла картопля молода в городі,
- Стару, жінко, їсти напевно вже годі.
Хочу молодої - чоловік бурчить,
А та не вмовкає також сокорить.
- Та зовсім недавно ще жуки кропили,
Щоби від отрути ми не захворіли.
- Що ти там говориш приступай до діла,
Щоби на вечерю картопля скипіла.
А, як вона стане, жінко, закипати,
Треба піну буде для тебе зібрати.
Маленький Михасик все на вус мотає,
За мамою ходить та спостерігає.
Вкопала картоплі, пошкребла, помила,
Вже вода на плиті давно закипіла.
Вже й кипить картопля, та піну знімає,
А хлопчик щебече усе не вгаває.
- Чи це правда, мамо? Хочу запитати,
Як жуки в картоплю змогли наплювати?
Тато мабуть бачив знає, що робити,
Знає, як картоплю молоду варити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352044
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.07.2012
Піду на полювання чоловік каже дружині,
Будемо м'ясо тепер їсти кожен день від нині.
Взяв рушницю, рюкзака, пляшку, як годиться,
Ну, а жінці самій в ліжку зовсім щось не спиться.
Не встиг вийти за ворота, сонце ще дрімає,
А вона до кума номер уже набирає.
А на дворі дощ зібрався, блискавка аж сяє,
Нехай бісів чоловік звірину шукає.
Линув дощ немов з відра ото вже негода,
Змокне кум, а їй його, як рідного шкода.
Чує двері в хату рип, кум зайшов до хати,
Навіть очі не відкрила стала промовляти.
- Змок напевно любий, куме, стомилась чекати,
А мій дурень пішов в ліс звірину ганяти.
Нехай мокне хоче м’яса я геть не журюся,
Лягай швидше йди до мене, то я пригорнуся.
Мовчить кум вона відкрила свої сонні очі,
Перед нею чоловік стоїть та регоче.
- Кума в гості запросила, яка важна пані,
Подавай іди в газету про нього всі дані.
Не встиг хвіртку він відкрити, як з’явився я ззаду,
Отій зустрічі ми вдвох були дуже раді.
Зняв рушницю та прицілив йому прямо в груди,
З переляку біг й кричав, що чули всі люди.
Чого лежиш та мовчиш, геть вся побіліла,
Це не я, а ти у гості кума запросила.
Бери «Тайд» та йди до кума, як той у рекламі,
Може, як зарадиш ти оцій страшній драмі.
Випери штани для кума, хай сяють, як сонце,
Може ще коли загляне до тебе у віконце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352042
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.07.2012
Сама лишилась, а чому,
Чому не вберегла весну.
Оту що в серці квітувала,
Так щиро, вірно покохала.
Пройшло все мов би літні роси,
Вже сивиною вкрились коси.
Вона самотня стільки літ,
Роки і на лиці лишили слід.
Немає чоловіка і дітей,
Не так все в неї, як в людей.
Напевно долю таку має,
Сльозу непрошену втирає.
Журавлі знову відлітають,
Її самотню залишають.
До весни буде їх чекати,
Надію ще свою плекати.
Так з року в рік на них чекає,
Про все минуле знов згадає.
Самотні дні, самотні ночі,
Змарніли її блакитні очі.
Чому це так у кого запитати?
Невже самотній доживати.
Хоча б дитятко їй було,
Та й того Богом не дано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
Чого кричиш, чаєчко?
Кричиш над водою,
Важке моє горечко,
Живу сиротою.
Залишив миленький,
З іншою полинув.
Світ білий не милий,
Без нього я гину.
Ой не кричи, чаєчко,
Не край мою душу.
За що таке лишенько,
Я забути мушу.
А як же забути,
Його поцілунки .
Кому повернути ,
Його подарунки.
Де його шукати,
У якій країні.
Біль не вгамувати,
Мені сиротині.
Люба моя чаєчко,
Любе пташенятко.
Не довго чекати,
Родиться дитятко.
Родиться дитятко,
Рідна кровинка.
Лишив його татко,
Воно сиротинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
Коли обручку надівав,
Я так тому раділа.
Мене одну ти покохав,
Твоя я половина.
Кохала, вірила тобі,
Немов перепеличка.
Радість у мене на душі,
Тепер я молодичка.
Тепер у двох, лише у двох,
Від щастя не раз плачу.
Від щастя серденько завмре,
Кохання в очах бачу.
За що мене ти покохав,
Все хочу запитати.
Навік мене причарував,
Чи можна так кохати?
Боюсь зурочити любов,
Тихесенько молюся.
Так ніжно знов і знов,
До тебе я горнуся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2012
Ти була чарівна,
Ти була тендітна.
Ти була ласкава,
Ти була привітна.
Моя, зоре, ясна,
Яка ти прекрасна.
Милі твої очі,
Полонили ночі.
Душу полонили,
Любов запалили.
Тебе, як побачу,
З радості заплачу.
Як так полюбити,
Що не хочу жити.
Як тебе немає,
Серце завмирає.
Душа, як та пташка,
Дуже мені важко.
І страшна година,
Я як сиротина.
Коли ти зі мною,
Я тішусь тобою.
Тішусь і радію,
Ти несеш надію.
Поряд моя кохана,
Зіронька жадана.
Моє ясне сонечко,
Що світить у віконечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2012
Розсмішили горобці,
Позлітались чисто всі.
В калюжі купаються,
Завзято стараються.
Миють крила і хвоста.
Аж кругом летить вода.
Не вгавають і на мить,
Цвірінь-цвірінь в небо летить.
Покупались, посушились,
І всі дружно розлетілись.
Розлетілись хто куди,
Сон зморив після води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350772
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.07.2012
У крота велика хата,
На зерно вона багата.
Трудиться він щоночі,
Слухати того не хоче.
Що сліпий без окуляр,
Та у нього є свій дар.
Носом добре він все чує,
Ніхто його не вгамує.
Там зерно нанюхав в полі,
Вже воно в його коморі.
І з горохом славна грядка,
Це для нього лиш зарядка.
Накрутив він нір усюди,
Нехай думають все люди.
Звідки висуне він носа,
Гірка вже є біля проса.
Біля моркви, буряка,
Праця в нього клопітка.
В день запаси він рахує,
А вночі знов помандрує.
Компас йому зайвий клопіт,
Він йому лише зашкодить.
Добрий нюх поганий зір,
Отакий кріт у нас звір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350771
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.07.2012
У малої Галі,
Новенькі сандалі.
А на них є квітка,
Йде немов лебідка.
Ступає тихенько,
Як їй в них гарненько.
Дивиться усюди,
Чи бачать всі люди.
Купив їх їй тато,
Адже в неї свято.
Іменини в Галі,
Хороші сандалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350570
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.07.2012
Сонце світить пригріває,
Дітвора все не вгаває.
Всі біжать дружно до річки,
До тепленької водички.
Від усюди сміх лунає,
Літо свої примхи має.
Десь з’явилась чорна хмара,
Дощиком на землю впала.
Всі розбіглись хто куди,
Чомусь злякалися води.
Пройшов дощ з’явилось сонце,
Засвітило у віконце.
По калюжах всі гайда,
Дуже тепла в них вода.
Хто це, хто це з того краю,
В річці воду набирає?
Працює веселка завзято,
Дощик це для неї свято.
Набере собі водички,
Випере всі свої стрічки.
В коси їх позаплітає,
Знов на дощика чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350569
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.07.2012
Білим цвітом яблуня зацвіла в садку,
Зустрічає радісно красуню весну,
Мама, як та яблуня, вся зробилась біла,
Чом же її доля така нещаслива?
Вже яблуня та давно відцвіла,
Плодами рясними вся вкрита вона,
Гілля похилилось аж до землі,
Яблука стали смачні, запашні.
Так матуся діток ростила,
Їх усім серцем щиро любила,
Усе що найкраще їм віддавала,
Про себе вона повсякчас забувала.
Але, де помилку вона допустила?
Чим вона дітям не догодила?
Ще довго над тим мама буде гадати,
На щоках сльози гіркі втирати.
На дворі давно вже холодна зима,
Матуся сама сидить у вікна,
Лиш яблуня гілки в вікно простягає,
Вона для матусі одна співчуває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012
Заспівав у лузі соловей весною,
Думала, що вічно будеш ти зі мною,
Ти мені казав, що щиро кохаєш,
Що мене одну кожен день чекаєш.
Недовго ту пісню соловей співав,
Недовго мій любий ти мене кохав,
Весна промайнула – літо настало,
Наше кохання воно відібрало.
Тебе мій, коханий, забрали в солдати,
Я обіцяла тебе вірно ждати,
Я клятву не зганьбила,
Щиро тебе всі роки любила.
Знов заспівав соловей у лузі,
А ти одружився на моїй подрузі,
Ви моє кохання ногами топтали,
Від мене правду удвох приховали.
Журавель на хаті кубло намостив,
На весілля любий мене запросив,
Може це потіха для нього така,
Може він сміється, бо я сирота.
Але чому сльози на його очах?
Чому немає усмішки на його устах?
Чому це весілля гірке, сумне?
Чому його погляд шукає мене?
Навіщо, коханий, мій так поступив,
Подругу мою ти не любив,
Батьки одружили його на грошах,
Не раз бачу смуток у його очах.
Багато вже часу спливло за водою,
І ось ненароком зустрілись з тобою,
Співав соловей ту пісню кохання,
Весна в цьому році прийшла дуже рання.
Ти ніжно до серця мене пригорнув,
Про дружину свою ти зовсім забув,
Забула і я про все на землі,
Були ми з тобою щасливі такі.
Хоча в наших косах уже сивина,
Але ніч наче казка нам двом була,
Ти ніжно любив мене, пригортав,
Як в юності палко в уста цілував.
Моя трепетала від щастя душа,
В ту ніч мій коханий твоя я була,
В душі ми були такі молоді,
Почуття були наші щирі палкі.
Я твою зраду любий простила,
Я тебе завжди щиро любила,
Навіщо Бог дав нам таку долю,
Чому ми не в парі коханий з тобою.
Весна відцвіла цвіт білий зав`яв,
Місяць на небі ясно сіяв,
Як в юності знову тебе я чекаю,
Ти прийдеш до мене я добре це знаю.
Люди можуть нас осудити,
Але їм кохання ніколи не вбити,
Роки у нас його не забрали,
Під старість ми щастя з тобою пізнали.
Соловей співає у лузі весною,
Ми так щиро любимось, любий, з тобою,
Зрадою кохання наше не назвати,
Борги треба долі коханим вертати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2012
Чому так трапилось не знаю,
Чи в такий час тебе зустрів,
Тебе життя все пам`ятаю,
Одну тебе я полюбив.
Я не забув тебе кохана,
Великі очі голубі,
Для мене ти тільки жадана,
Ти весь мій вік в моїй душі.
Моє ти серце полонила,
Забрала ти його навік,
Але мене ти не любила,
У тебе був вже чоловік.
Для тебе був я, як та цяцька,
Що можна викинуть в сміття,
А ти була така жорстока,
Зламала все моє життя.
Я згоден все тобі простити,
За марно прожиті роки,
Щоб поцілунки ті відчути,
Такі гарячі і палкі.
І кожну ніч аж до світання,
Я буду згадувати знов,
Зрадливе те своє кохання,
Ту покалічену любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2012
Летять роки, мов чайки над водою,
Пливуть немовби в морі кораблі,
Немовби вчора була молодою,
Сьогодні уже дорослі сини мої.
Дорослі діти дякуючи Богу,
Це моя радість, це моя потіха,
Вже вибрав кожен у житті дорогу,
Вбережи, Боже, їх навік від лиха.
Благаю тебе, матінко, Христова,
Заступницею будь моїм синам,
Щоб завжди була вірною дорога,
За них життя своє я їм віддам.
Сини мої, синочки, голуб’ята,
Для вас на цьому світі я живу,
Немає більшого для мене свята,
Коли до серця свого вас горну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
Баба, мов би з дуба впала,
На «Дім 2» вона запала.
Дивиться не моргне оком,
Дід завадить ненароком.
Мов та птаха вилітає,
Швидко двері закриває.
Баба, мов би та тигриця,
Жити так їм не годиться.
Може пульта де сховати?
Як ту бабу вгамувати?
Якось зранку дід пробудився,
Туди-сюди подивився.
Нема баби, вийшов з хати,
Скрізь давай її шукати.
А вона сидить на лавці,
Взула зовсім нові капці.
Сідай діду є розмова,
Той присів не мовив й слова.
- А тепер на вус мотай,
І мені не заважай.
Добре я обміркувала,
Довго думу все гадала.
«Дім 2» свій я хочу мати,
План вдвох будемо складати.
Прибери іди все в клуні,
А я піду до Настуні.
Запроси діда Ониська,
Поряд з ним живе і Пріська.
Погукай Марка із хати,
Любить він у день поспати.
Скажи Мотрі і Федорі,
Можна ще й сказать Миколі.
Слухав дід уважно все,
Що це баба там плете.
- Чи стара ти геть здуріла?
Одур голову обсіла.
Ледь волочить Марко ноги,
Вже не бачить він дороги.
А Микола літо, зиму,
Не знімає куфайчину.
А казав мені Онисько,
Що вже бачив смерть він близько.
Кавалери всі під стать,
Кого будеш вибирать?
Я козак ще хоч куди,
Принесу тобі води.
Ще й дрівцяток нарубаю,
У дворі попідмітаю.
Як моргне до мене Пріська,
Роздивлюсь її я зблизька.
Ще й Настуня хоч куди,
Так не довго до біди.
Була юність, мовби вчора,
Не вгавала все Федора.
Усе бісики пускала,
І до мене загравала.
Ну, а Мотря заспіває,
Душу навпіл мою крає.
Отакі бабо діла,
Чи потрібен Дім нам два?
- Досить нам однієї хати,
Хочу я спокійно спати.
Твоя правда к бісу дім,
Не віддам тебе я їм.
Одур голову обсіла,
Мало діду не здуріла.
Миші хай живуть у клуні,
Не віддам свого дідуні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349189
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.07.2012
Каже мати до Данила,
- Я уся геть посивіла.
Десь по ночах пропадаєш,
Вже дівулю якусь маєш
А я ночей не доспала,
Одну мрію все плекала.
Голос в тебе, як в Зіброва,
І нагода є чудова.
Україна талант має,
Вже давно тебе чекає.
Сцена, успіх, визнання,
В цьому мрія вся моя.
- Не нервуй, матусю, годі,
Все в руках моєї долі.
Є у мене вже Настуся,
Скоро з нею одружуся.
Ось тоді і заспіваю,
Її вдачу добре знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349188
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.07.2012
Може так, а може ні,
Все наснилося мені,
Що у лісі заблукав,
До дому стежку я шукав.
Плакати став, голосити,
Що мені тепер робити,
Аж тут білочка з’явилась,
Швидко до ніг моїх спустилась.
Промовила до мене тихо,
Не страшне твоє ще лихо,
Я по деревах пробіжу,
Тобі стежку покажу.
Ти пильнуй та не зівай,
Горішки в кошик підбирай,
Працею я захопився,
Ось і ліс вже закінчився.
Вклонивсь я білочці низенько,
Додому побіг швиденько,
Горішками посмакував,
Мало в школу не проспав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348381
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.07.2012
Кажуть люди, що гуцули, Довбушеві діти,
Стала думати гадати, що мені робити.
Може щастя у Карпатах, зібралась швиденько,
Їду, їду, серце мліє, щастя вже близенько.
Лебідкою прилетіла, під смереку сіла,
Бачу йде, а я від щастя руки опустила.
Мов той лебідь до лебідки став він загравати,
Почав пестити, до серця свого пригортати.
Знепритомніла від щастя, як відкрила очі,
Залишилась гола, боса одна серед ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348379
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.07.2012
Зустрів вовк якось собаку,
Той заплющив очі з ляку.
Не лякайся каже вовк,
Може з тебе буде толк.
Якщо гавкати навчиш,
То додому побіжиш.
Якщо ні, то начувайся,
Із життям своїм прощайся.
Пес усе обміркував,
Про натуру вовка знав.
Буду гавкати ти знай,
Також пащу розкривай.
Чим закінчився б урок,
Чи навчанню був би толк.
Та на щастя й диво,
В лісі вмить все потемніло.
Влупив грім ліс стрепенувся,
Про навчання вовк забувся.
З усіх лап біжить собака,
Змок і змерз тремтить бідняка.
В буду шур він уже дома,
Лиш по тілу ходить втома.
А вовк виє завиває,
Буди досі він не має.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348188
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.07.2012
Якось діду сниться сон,
Що він з бігу чемпіон.
Встав раненько годі спати,
Треба бабі розказати.
Слухала, довго мовчала,
Якусь думу все гадала.
Оббіжи ти кругом хати,
Треба м’язи розвивати.
Набери води у бочку,
Покоси у холодочку.
Попаси корову нашу,
Приготуй для неї пашу.
Викинь гній іди в свиней,
Зажени на став гусей.
Вибери йди огірки,
Покропи швидше жуки.
Качкам ряски налови,
Все швиденько, та не спи.
М'ясо там кипить в каструлі,
Начисти картоплі та цибулі.
Підмети в дворі сміття,
Роби гарно до пуття.
Пополи у полі грядку,
Це зробив ти лиш зарядку.
А ще будуть інші справи,
Ось тоді досягнеш слави.
Де не ходиш, то там спиш,
Ходиш світом лиш коптиш.
Бородатий чемпіон,
К бісу, бабу, отой сон.
Як до нині будем жити,
Будеш ти це все робити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348187
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.07.2012
Гамір, лемент, шум та крик,
Аж ворушиться курник.
Зранку півень десь подівся,
Мов крізь землю провалився.
Де шукати, що робити,
Хто курей буде будити?
Куд-куда, куд-куда,
Ох і сталася біда.
Так до вечора кричали,
Ні на мить всі не вгавали.
Аж тут йде. Це що за лихо?
Всі замовкли - стало тихо.
Гордо голову задер:
- Скажу вам всім, відтепер
Є у мене нова дружина,
Лиш вона одна єдина.
Буде жити в курнику,
Думку маю я таку.
Не барися, де ти люба?
А та виставила чуба,
Ще й коралі поправляє,
Лапи в чобітках ховає.
Що це має бути далі,
Де беруться такі кралі?
Зайшла в курник - куд-кудак,
Я зроблю усе не так.
Нестись я не буду годі,
Заважає все це вроді.
До обіду люблю спати,
Щось смачненьке поклювати.
Півень ходить, мов орел,
Гордо голову задер.
Потоптався біля кралі,
Ну, а що було там далі?
Кури, мов би одуріли,
На ту кралю налетіли.
Летить пір’я, летить пух,
Півень перевівши дух:
- Схаменіться досить битись,
Хочу з вами помиритись.
К бісу кралю, її чуба,
Вже вона мені не люба.
Загуляв з ким не буває?
Про це кожен півень знає.
Не раз скочить він у гречку,
Сім`ї зробить суперечку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347942
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.07.2012
Мої вірші - це мої другі діти ,
У них радію плачу і живу,
У них я вмію щиро так любити,
Для них любов я в серці бережу.
Люблю свою знедолену країну,
Люблю її діброви і ліси,
Де б не була, до неї серцем лину,
До не повторної і вічної краси.
Горну я кожну квіточку у полі,
Радію кожній гожий днині,
За все я вдячна своїй землі і долі,
Своїм синам всій своїй родині.
Люблю світанок росами сповитий,
Босоніж йти по мокрій ще траві,
Як, скажіть все це мені і не любити
Не треба жити на святій землі.
Пробач рідненька за всю ту зневагу,
Вклоняюсь низько я чолом тобі,
Тебе любити я не перестану,
Ти завжди в моєму серці і душі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347939
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.07.2012
У Марини іменини гостей повна хата,
Пруть гостинці, хто що може, вона всьому рада.
Ось свати вже на порозі, сват цілує в губи,
Нехай дивляться, хай заздрять для неї всі люди.
Прийшли куми, кум, мов сонце куму обнімає,
А вона для нього в очі щиро заглядає.
А сусід Іван і годі про те говорити,
Ладен свою сусідоньку на руках носити.
На столі ікра червона, ківі, ананаси,
Не скупилась вигрібала всі свої запаси.
Ковбаса, рулет, холодне, огірки, салати,
Просить їсти, просить пити, вміє пригощати.
А сама аж вся сіяє, макіяж, вбирання,
В перукарні була перша, дуже птаха рання.
Прийшли діти, дочка, зять, а з ними онуки,
Зять вітає свою тещу, ще й цілує в руки.
- А це мамо подарунок для вас лиш від мене,
Щоб частіше ви дивились в дзеркало на себе.
- Чи у мене любий зятю дзеркала немає?
Воно є у кожній кімнаті з часом все минає.
Як була я молодою, як пташка літала,
На все час був в мене зятю, без дзеркал сіяла.
Заплету я русу косу підфарбую губи,
Закохувались усі хлопці, заздрили всі люди.
Та минають роки швидко і краса минає,
Старість в вікна не вгаває усе позирає.
А так хочеться вернути оті юні роки,
К бісу були б макіяжі не було б мороки.
А тепер вередувати нема сенсу сину,
Треба мене пригортати, як малу дитину.
Хоч я кожен день працюю на вас всіх гну спину,
Чоловік давно забув про свою дружину.
Хоч роки спливли та годі не хочу це чути,
Хочу я такою завжди чарівною бути.
Щоб горнулися до мене не в літах мужчини,
На обійми в мене ті ще знайдуться сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347744
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.07.2012
Настрій зовсім щось пропав у малого Миколи,
Вчитель батька визиває негайно до школи.
Причепився, мов ріп’ях, чи зробив уроки,
- Не мав часу батько нам всім задав мороки.
Зловив сома на два метри клята та рибина,
У роботі біля нього була вся родина.
Вчитель довго міркував підкрутивши вуса,
- Може я піду до вас і сам подивлюся.
- Що дивитись ми йому давно дали ладу,
Може я піду за парту і спочину сяду?
- Іди сядь, а то для тебе буде, що робити,
Бо ту двійку на два метри важко волочити.
Хай прийде батько до школи, як він зараз вдома,
Може фото ще покаже мені з того сома.
- На полювання він іде, в нього є рушниця,
У цей час його до школи звати не годиться.
За п’ять метрів муху вцілить не моргнувши оком,
Може вас він зачепити зовсім ненароком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347738
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.07.2012
Тільки сонце засвітило зранку крізь фіранку,
Вискочив дід з хати та кричить із ганку.
- Нема сили вже терпіти оцю, бабо, спеку,
- Не кричи чого ти злишся ставок не далеко.
Йди ще люди у селі напевно дрімають,
А то глянуть на твій торс з сміху повмирають.
Попірнай, по засмагай, сили наберися,
- Що верзеш, бабо, скажи зараз схаменися.
Засмагати та пірнати невелике діло,
Але в мене щось у спині зранку заболіло.
Підемо вдвох швидко збирайсь іди не барися,
Та купальник одягай буде як годиться.
- Чи ти діду з дуба впав, що це за знущання,
Оголюся і піду купатися зрання.
- Годі, бабо, суперечок іди швидше до хати,
А я піду до ставка та буду чекати.
Як прийшов він до води вона аж парує,
А у діда серце в грудях як море вирує.
Присів ніжиться на сонці, галіфе знімає,
Тут дівиця, мов русалка, у воді пірнає.
Як побачила старого про сором забула,
Вийшла з води зовсім гола, як мати родила.
А дід кліпає очима оце, то попався,
Чого сам, чого без баби на ставок припхався?
А дівиця підійшла стала загравати,
Та облесливі слова давай промовляти.
- Роздягайся швидше юначе давай не барися,
Пірнай в воду голяком. - Що ти? Схаменися!
Не такий вже я юнак сивина обсіла,
А дівуля не вгаває терпіти не сила.
Роздягнула діда вмить та шубовсть у воду,
Тягне діда в глибину, а він шукає броду.
Обхватила йому шию обома руками,
А дід дно уже не чує, мов під небесами.
Печуть груди, мов вогонь, а вона регоче,
Серце скаче, мов здуріло вилетіти хоче.
Не скупилась на обійми цілувати стала,
Як голову закрутити про те добре знала.
Б’є кров в жилах, мов здуріла, ще й тремтять руки,
За що, Боже, ти послав для діда ці муки?
- Як русалонько тебе скажи мені звати,
Таку рибку все життя я хотів кохати.
- Марусею батьки звуть ну, а друзі Маша,
Але діду від сьогодні буду я вся ваша.
- Моя рибко, лиш моя, к бісу уже бабу,
Але я давно в літах чи дам тобі раду?
Зирк на берег, а там баба одяг весь зібрала,
Помахала кулаком, дулю показала.
Залишивсь дід голяка, русалка десь ділась,
Мов би вона в одну мить в землю провалилась.
Заховавсь в кущах сидів до самої ночі,
Думав бідний від жари повилазять очі.
Потемну прибіг додому, як Тарзан із лісу,
Баба бачить крізь вікно лиш голову лису.
Очі просять порятунку, оніміли губи,
- Стій на дворі старий пень хай побачать люди.
- Пусти, бабо, більш не буду попутав чортисько,
Дай приляжу відпочину смерть напевно близько.
Не камінна, що казати защіпку відкрила,
Та качалкою у плечі все ж таки влупила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347195
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.06.2012
Прискіпливо дивиться на Ганну Данило,
- Що з тобою жінко це життя зробило?
Колись був у тебе гнучкий тонкий стан,
Коси, мов у серпні колосистий лан.
Губи, мов троянди пишні пелюстки,
Ще й такі медові і такі смачні.
А зараз, що сталось на себе подивись,
Підійди до дзеркала добре роздивись.
Де поділась ніжність і рум’яні щоки,
Не такі у тебе і ще Ганно роки.
Стан гнучкий дівочий, де скажи шукати,
Все злилося в купу, що тут пригортати.
Слухала уважно не мовила й слова,
Дуже вже вражала чоловіка мова.
- А тепер послухай, що буду казати,
Краще тобі було мене не чіпати.
Подивись на себе, де дівся той козак,
Все в тебе Данило зараз вже не так.
Де чуб кучерявий, твої пишні вуса,
Не раз серце плаче, як я подивлюся.
Що з тобою зараз живіт аж обвис,
Немає козацьких вже давно тих рис.
Де ті поцілунки, слова про кохання,
Лиш одне хропіння з вечора до рання.
Час забрав з собою юність і красу,
Але я над іншим голову сушу.
На дівчаток юних досить задивлятись,
Смерть уже скоро скаже в дорогу збиратись.
Хоч не пишні коси, а стан не гнучкий,
Але краще вдома, як йти до повій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347194
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.06.2012
Як журавка, що зламала крила,
Так і моя рідна Україна,
Все сумує в небо поглядає,
Полетить коли, того не знає.
Хто полікує її хворі крила,
Щоб високо в небо полетіла,
Скільки можна біль тяжку терпіти,
А так хочеться щасливо жити.
Хто загоїть її тяжкі рани,
Щоб летіла з іншими птахами,
Серце туга тяжка огортає,
За що муки вона ті приймає.
Ключ журавлиний у небі пролітає,
З висока на неї поглядає,
А вона вся зранена безсила,
Голову на крила похилила.
Може час загоїть її рани
І вона на ноги гордо стане,
Полетить високо під небесами,
Разом з гордими птахами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346492
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2012
Люблю я теплий літній ранок,
Коли дрімає ще світанок,
Босоніж по траві ступати,
Ту прохолоду відчувати.
Відчути запах житніх колосків,
І голосний пташиний спів,
Скупатись у волошковій синяві,
Зустріти сонце перші промінці.
Люблю куточок кожен я,
Це все моя рідна земля,
Як же красу цю не любити,
І щиро нею дорожити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346491
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.06.2012
Засвітило рано сонечко,
Прямо у моє віконечко,
Зайчик сонячний стрибає,
Мені спати заважає.
Мама мило посміхнулась,
І до мене пригорнулась,
- Вже пора вставати синку,
Я даю тобі хвилинку.
Умивайся йди швиденько.
- Я іду вже рідна ненько,
Ось уже ми у дорозі,
Моє серденько в тривозі.
Мама в світ мене веде,
Де таке чарівне все,
Все цвіте, все зеленіє,
Мама всьому так радіє.
Мене до себе пригортає,
І до мене промовляє,
Поглянь синку навкруги,
На ці діброви і луги.
Це все твоя рідна земля,
Вона навік сину твоя,
Кожне деревце, кожна травина,
Вона, твоя, сину, єдина.
На все життя запам’ятай,
Її завжди оберігай,
Люби свій край, свою країну,
Одну на все життя єдину.
Я щиро мамі посміхнусь,
До неї ніжно пригорнусь,
- Одна навік моя країна,
І, мамо,ти також єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346278
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.06.2012
Зозуленько, зозуленько ти зрадлива пташко,
Тобі легко так живеться, а мені так важко,
Своїх діток в чужі гнізда весь час підкидаєш,
Як їм вижити на світі знати не бажаєш.
Тебе зовсім не хвилює твоїх діток доля,
Чи всміхнеться для них доля чи тяжка неволя,
А мені так тяжко на цьому світі жити,
Але діток своїх рідних не можу лишити.
Як горличка припадаю їх оберігаю,
До свого серденька ніжно пригортаю,
Як же їх безпорадних самих залишити,
Треба камінь в душі мати, щоб таке зробити.
Кажуть люди вроду маю та блакитні очі,
Але плачуть мої очі не раз серед ночі,
Навіщо та врода, як долі немає,
Від жалю рветься моє серце, душа завмирає.
Зозулею політала б я у світ широкий,
Там у лузі на калині знайшла б собі спокій,
Я б кувала б з ранку, з ранку і до ночі,
Не бачили б люди мої сумні очі.
Слухала б до ранку пісню солов`їну,
Думками своїми до калини лину,
Марно сподіваюсь і марно мрію,
Про щасливу долю втрачаю надію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2012
На перехресті тих доріг,
Серед літа випав сніг,
Де ми з тобою розлучались,
Ми щиро так удвох кохались.
Він мої руки цілував,
Пробач кохана, він шептав,
Пробач за поговір людський,
Пробач за біль такий важкий.
Пробач за зламане життя,
Назад немає вороття,
А я молилася тихенько,
За що рідненька моя, ненько?
За що нас люди розлучили?
Були ми вдвох такі щасливі,
Ми так любилися, кохались,
Поки злі люди не дізнались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2012
Гримнув грім серед зими
Кажуть люди до біди,
Скільки ж можна бідувати
Україні мій страждати?
За що, Боже, ти караєш?
Край співучий зневажаєш?
За чиї такі провини
Бідувати Україні.
Вже вона набідувалась
Не раз кров`ю поливалась,
З предка віку бідувала,
А за що сама не знала.
То татари нападали
Народ тяжко зневажали,
Шляхта польська панувала
За бидло народ твій мала.
Кров людська, текла рікою,
Але ж народ твій був з тобою,
Запорізька Січ вставала
Край з неволі визволяла.
Але знов одне страждання
Одне лиш поневіряння,
Кров рікою розпливалась
Нова влада в край вривалась.
Хто в Сибір, хто в Казахстан
Податковий давай план,
Люди з голоду вмирали,
А за що, того не знали.
Німці тяжко лютували,
Коли край під ноги брали,
Застогнала Україна
В чім її була провина?
З руїн тяжко піднімалась
Все на краще сподівалась,
Волю собі піджидала
Ось і та пора настала.
Україна вільна стала,
Але знов біда спіткала,
Лихо те Чорнобиль звати
Довго ще людям бідувати.
За твої, країно, муки
Ще страждатимуть і внуки,
Все долає, Україна
Все моя одна, єдина.
Невже, завжди бідувати
Тільки лиха дожидати,
Де козацтво те поділось?
Щоб за край свій заступилось.
Невже ми такі убогі
Не піднімемось на ноги,
На весь світ заявимо щиро
Живи вічно, Україно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345785
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2012
Мамо, мамо, рідна моя, мамо,
Чому вам віку Бог вділив так мало?
Вас доля ненько важко обікрала,
Не раз печаль вам душу розривала.
Не раз жалоби хустку ви в’язали,
Лице сльозами гіркими вмивали,
Від жалю ваше краялось серденько,
За що ті муки рідна моя ненько?
Золоті руки, мамо, у вас були,
В’язали, пряли, мили, вишивали,
Під вікном квіти завжди у вас цвіли,
В городі ладу ви всьому давали.
Праця важка, недоля, вас згубила,
Земля сира собою вас накрила,
На вік пішли ви спочивати мамо,
З життя пішли ви ненько зовсім рано.
Справедлива приказка ходить у народі,
Яке щастя мамі, таке у доні,
Щасливої долі ви мамо не мали,
Не раз своє личко сльозами вмивали.
По ночах молились, очей не змикали,
Для доні своєї доленьку благали,
Та не той час був і не та година,
Не маю я щастя, як та билина.
Від сонця прив’яну, від вітру схилюся,
За що та недоля гірко зажурюся,
Гірко зажурюся, вмиюся сльозами,
Туга серце крає, як бувало в мами.
Хоч вдача весела, та щире серденько,
Як мені важко люба моя ненько,
Забула про сміх той, ту веселу вдачу,
Від туги і жалю гірко-гірко плачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Була ця година страшна чи ні,
Може наснилось все це мені,
Брат йшов на брата, батько на сина,
Земля застогнала, заголосила.
Села усі підряд голод косив,
Хто ж отой голод штучний робив,
Жито вродило, став важкий колос,
Земля стогнала, плакала в голос.
Здригалась від ран, від крові людської,
Зазнала знущань та ганьби важкої,
Той хто засіяв не діждав врожаю,
Полинули душ до Божого раю.
Той хто живий все ж залишився,
Не раз у молитві слізьми вмився,
Благаючи в Бога, в Марії святої,
Щоб не допустила години лихої.
Молю тебе, Боже, змилуйся над нами,
Твоїми доньками, синами,
Пошли нам розсудливість, шану, любов,
Щоб кожен в серці Бога знайшов.
Щоб шанували діти батьків,
Щоб сльози не падали з очей матерів,
Небо голубе не затьмарить війна,
Батьківщина у нас лише одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2012
Хочу кохати, щиро любити,
Хочу страждати, а потім радіти,
Життю радіти так, як ніколи,
За все те разом дякувати долі.
Доленько, доле, ти мов те поле,
То хліба стиглі, то стерня коле,
Коле, аж серце біль навпіл крає,
Душа гірко плаче, ніхто того не знає.
Ніхто не знає, і не почує,
Доля, мов циганка, своє диктує.
Доленька, доле, де ти блукаєш?
Одного любиш, другого караєш.
Вини він не має перед тобою,
Тебе він чекає завжди з журбою,
Доленько, доле, ти мов билина,
А я без тебе, мов сиротина.
Доленько, доле, де ти блукаєш?
Може для мене щастя шукаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012
Так рясно липи розцвітали,
Такі духмяні, запашні,
Ми одне одного кохали,
Були в ту мить ми неземні.
Була ти вся така медова,
Я цілував твої вуста,
Ти мене ніжно обіймала,
Ти перший раз була моя.
Ми розцвітали, як ті липи,
Любились щиро, як могли,
Хотіли так ми весь вік жити,
Щоб цвіт той завжди був в душі.
І ось здійснились наші мрії,
Ми щиро любимось весь вік,
Коханій любій мій дружині,
Я весь вік вірний чоловік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2012
Розцвіли конвалії в лісі на поляні,
Ніжно-ніжно білі і такі духмяні,
Я ті квіти ніжні до серця пригортаю,
Свою землю рідну я щиро кохаю.
Соловей співає пісню солов`їну,
Про мою країну рідну Україну,
Калиновий цвіт в лузі опадає,
Літо до нас в гості скоро завітає.
Озима у полі колосом наллється,
Може краща доля країні всміхнеться,
Україні рідній пошли, Боже, щастя,
Щоб пішли в майбутнє всі її нещастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344532
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.06.2012
Розцвіли троянди червоні, мов кров,
Де поділося кохання, та вірна любов,
Чому забув про палкі ночі?
Лишив заплакані лиш очі.
За що зрадив і зганьбив?
А так клявся, що любив,
Залишив мене одну,
Більше немає мені сну.
Як кров троянди ті червоні,
Покололи всі долоні,
Покололи мою душу,
Я забути тебе мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2012
Який то сум, яка печаль,
Словами те не передати,
Дивлюсь з журбою я у даль,
Де, мамо, вас мені шукати?
Пішли ви вічне небуття,
Пішли ви вічно спочивати,
Звідтіль немає вороття,
Так важко біль в душі тримати.
Не раз покотиться сльоза,
Печалі гіркої та смутку,
В житті ви, ненько, лиш одна,
Втираю ту сльозу я гірку.
Дітей навчали ви добру,
Любити рід свій, поважати,
Любити рідну сторону,
Та сиву старість шанувати.
Той скарб в душі своїй ношу,
Ту золоту скарбницю,
Вашу любов і доброту,
Немов бездонну криницю.
Той скарб я дітям передам,
У спадок з покоління в покоління,
Я вдячна ненько за все вам,
За любов вашу та терпіння.
Як повернути святий той час,
Хоча б одну хвилину,
Щоб пригорнути, ненько, вас,
На все життя мою єдину.
Вже тих днів не повернути,
Та їм немає вороття,
Прошу всіх матір шанувати,
Потім немає каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012
Як же повернути хоч на хвильку час,
Щоб повернулася молодість батьки для вас,
В дитинстві поблукати стежиною крутою,
Щоб мама була зовсім молодою.
Батько приголубив мужніми руками,
Не забути це не викреслити з роками,
Не повернути нічого, нема вороття,
Пішли вже ви рідні у вічне небуття.
Пішли спочивати за вік свій втомились,
В житті було все веселились, журились,
Радість пізнали та горе тяжке,
Для вас в моєму серці завжди місце є.
В душі той спомин ніколи не вбити,
Буду вас вічно рідненькі любити,
Буду любити завжди пам’ятати,
Вічний відпочинок вам в Бога благати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012
Тихо місяць плив над хатою,
І стиха вітер шелестів,
Ти називав мене коханою,
І одружитися хотів.
Зірки із неба посміхалися,
Немов би бачили вони,
Як щиро ми удвох кохалися,
Такі щасливі ми були.
Я щиро вірила надіялась,
Любила, як тільки могла
Лише тобі тоді довірилась,
Але душа сліпа була.
З`явилась в небі чорна хмара,
Закрила місяць і зірки,
Інша тебе причарувала,
Лишилась я на самоті.
Ти заморозив мою душу,
Як мороз квіти восени,
Тебе забути навік мушу,
Але, як, любий мій, скажи?
Скільки ночей я недоспала,
Плакала гіркими слізьми,
Від людей погляд відвертала,
Які ті чорні були дні.
Вночі і вдень я бачу любий,
Ті чорні кучері твої,
Оченят синіх погляд ніжний,
Це все належить лиш мені.
Синочок мій такий чудовий.
Як перша квітка навесні,
В ньому кохання моє вічне,
Не зрозуміти це тобі.
Та хмара чорна десь пропала,
Місяць ясно засіяв,
І знову я щаслива стала,
А ти те щастя не пізнав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2012
Верболози з вікном тихо шелестіли,
З тобою в парі ми про щастя мріяти любили,
Тихо місяць плив над нами,
Ти заворожив мою душу своїми словами.
Я повірила в кохання, у твою любов,
Я не знала, що від мене до іншої ти йшов,
А той місяць бачив з неба, знав про нас усе,
Чому не розповів, яка зрада мене уже жде.
Він зрадливо посміхався, зрадливо моргав,
Так, як ти зрадливо клявся, що мене кохав,
Може ти частинку в серце місяця вложив,
Він зірок, а ти дівчат міняти любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2012
Солов’їний спів,
Над лугом лунає,
Світанок забринів,
Сонце виглядає.
Виглядає сонечко,
З-за лісу, з-за гаю,
У моє віконечко,
Я його вітаю.
Новий день настав,
Надії, чекання,
Весну Бог послав,
Нові сподівання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343786
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.06.2012
Тихо річенька біжить,
Немовби серденько тремтить,
Біжить, біжить немає впину,
А я за нею слідом лину.
Верба розпустила свої довгі коси,
Мовби перлини блищать ранні роси,
Калина росте над самою водою,
Пишається гордо своєю красою.
Качка за качатами в воду пірнає,
Ще ранок над річкою тихо дрімає,
Ось із-за обрію сонце з’явилось,
Заглянуло у воду, причепурилось.
Лелека ходить кругом заглядає,
Дітям сніданок завзято шукає,
Жовтим лататтям берег горить,
Ку-ку від зозулі в небо летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343785
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.06.2012
Плаче свічка, гірко плаче,
Вогонь тихо мерехтить,
Серце в грудях, як м’яч скаче,
І душа важко так болить.
Опустили руки люди,
Вік будуть мовчати,
Беззаконня править всюди,
Як чума та клята.
Життя райське обіцяють,
Нема що казати,
Тоді швидко обдирають,
Все, що можна взяти.
Забувають обіцянки,
Що дали народу,
Обіцянки, як цяцянки,
Мов пішли під воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343561
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2012
Людина живе на землі,
В турботах про земне життя,
Швидко минають дні,
Крутиться швидко земля.
Скільки не знає ніхто,
Віку судилось йому,
Бродить усюди зло,
Не дає шансів добру.
Образи, плітки, пересуди,
Зради, хвороби усюди,
Терплять усе наші люди,
Чи довго тривати це буде?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Носатенький їжачок,
Шубку має з гілочок,
Ну й колюча його шуба,
Їжачкові вона люба.
Небезпеку, як почує,
Шубка вмить його врятує,
Загорнувся вмить в клубок,
Втиканий весь з гілочок.
Де не глянь одні голки,
Ніг немає та головки,
Як безпеку він почує,
Так швиденько чимчикує.
Носом вишукає все,
Та до дому все несе,
Сам в дорозі посмакує,
Своїх діток почастує.
Не ліниться працювати,
Він не любить вночі спати,
А зима, коли прийде,
Він вже душу відведе.
Буде собі тихо спати,
Своїх діток зігрівати,
Віхоли він не боїться,
Так затишно йому спиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343349
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.06.2012
Доня маму засмутила,
Вранці личка не вмила,
Не заплела русу косу,
Сукню вділа брудну.
За сніданком суп пролила,
На хвіст котові наступила,
Молодшу образила сестричку,
Потягнула за косичку.
Матуся доню не взнає,
Де взялось дівча таке,
І сварливе, вередливе,
Неслухняне, і плаксиве.
Де пораду їй шукати,
Як їй доню вгамувати,
Дайте пораду, любі, діти,
Що матусі тій робити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343348
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.06.2012
Дуже зажуривсь дідок,
Старий дідок-лісовичок,
Було в лісі мирно, тихо,
А тепер одне лиш лихо.
Валять дерева всюди,
Дуже вже невдячні люди,
Звірі спокою не мають,
Круглий рік по них стріляють.
В лісі гомін, шум та крик,
До такого я не звик,
Що робити, куди йти?
Раду, де мені знайти?
Не сплю, кручусь з боку на бік,
Ох жахливий настав вік,
Знищують ягідники,
Не щадять комашники.
Палять в лісі багаття,
Ох і страшне це прокляття,
Не загасивши ідуть геть,
Ну, а ліс чекає смерть.
Ліс горить, вогнем палає,
Птах і звір чимдуж тікає,
Встигне хто, а хто і ні,
дуже страшні ночі, дні.
Стогне ліс, вогнем горить,
Рана сильно так болить,
Дуже страшне відчуття,
Коли знівечене життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343059
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.06.2012
Ох і впертий баранець,
Не веде в гори овець,
Біля лісу він блукає,
А там лишенько спіткає.
Бо там бродить сірий вовк,
Зубами скрегоче,
В овечках знає добре толк,
Їсти дуже хоче.
Ох і впертий баранець,
Наробив він лиха,
В ліс пішов він навпростець,
Вовк підкрався стиха.
Ох і лиха наробив,
Той вовчисько сірий,
З баранця роги лишив,
Один клаптик шкіри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343058
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.06.2012
Вередуля гірко плаче:
- Чому сестричка в класи скаче?
Чому це м’ячик покотивсь?
Глечик з молоком розбивсь.
Кіт подер йому всі руки,
За що для нього всі ці муки?
Те не так і те не так,
Чому гуде в небі літак?
Щораз скажіть навіщо митись?
Від того можна застудитись,
Чому гусак його кусає?
А півень крилами махає?
Навіщо ніч? - не хочу спати,
Краще в хованки пограти,
Цілий день все не так,
Не хлопчисько, а кисляк!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342908
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.06.2012
Травень – місяць гоноровитий,
Яблуневим цвітом вкритий,
Високо голову задер,
Та промовив відтепер:
– Лиш буду я хазяйнувати,
Квітками землю вкривати,
Все кругом нехай квітує,
А червень все це стоїть чує.
Той посміхається тихенько,
– Прийде час і ти швиденько,
Забудеш про свої погрози,
Як літо стане на порозі.
Впаде тоді з дерев весь цвіт,
Почне рости на них і плід,
Вправно почну хазяйнувати,
Тоді не буду нудьгувати.
Вплету травам літні роси,
Тоді вкладу їх у покоси,
Ладу всьому дам тоді,
Погрози всі твої пусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342907
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.06.2012
Залетіла якось пташка в вікно до Семена,
Тут, немовби у кіно розігралась сцена.
- Чоловіче їдуть гості - треба зустрічати,
Та непевно не чужі, їде моя мати.
Треба матінку зустріти, немов генерала,
На мить жінка не вмовкала усе щебетала.
Семен довго міркував потилицю чухав,
З нетерпінням, але все ж дружину дослухав.
- Чи надовго теща їде, що це за новина?
Може моя мама їде навістити сина.
- Що ти, любий, схаменись, що їй тут робити?
Буду голову собі марно морочити.
Куди спати положити і що їсти дати,
Зовсім інше, як моя з’явиться тут мати.
Та усьому ладу дасть і в дворі, і в хаті,
І ти будеш, мов соколик, у неї літати.
Аж тут стукає хтось в двері, Семен відкриває,
Тестя, мов рідного батько, щиро обнімає.
- А де, тату, скажіть мама, чого це не бачу?
Ой напевно зараз з горя я гірко заплачу.
Затримали хатні справи, нехай хазяйнує,
Ну, а донька, що стоїть, чого не частує?
Тут Семен туди сюди забігав по хаті,
Вже й пляшина на столі, почав наливати.
- Вип’ємо за ті хатні справи, не буде їм краю,
На відстані свою тещу щиро поважаю.
Люблю, мовби рідну матір, цього не сховати,
Прошу їй вітання щирі, тату, передати.
Хай клопочеться у справах є кому трудитись,
А ми будемо за неї тут Богу молитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342824
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.06.2012
На дивані чоловік лежить та читає,
Ну, а жінка в хатніх справах, мов птаха літає.
Дітей ранком розбудила, дала всім їсти,
Нема, як у гору подивитись, не кажучи сісти.
Все до ладу, все як треба лиш хліба немає,
Підійшла до чоловіка тихо промовляє,
- Залиш диван на хвилину, досить вже лежати,
Треба піти в магазин булку хліба взяти.
- Хліб купити, я гадаю, не чоловіча справа,
Може щось ти важливіше б мені загадала?
- Чоловічу хочеш справу? Тут проблем немає!
В одну мить вона халат на диван кидає.
- Чоловічу хочеш справу - приступай до діла.
Чоловік очима кліпа: - Та ти що здуріла?
Бачу жарти ти вже зовсім не вмієш сприймати,
Скільки того, в магазин для мене зганяти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342820
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.06.2012
Для діда Миколи не легко живеться,
На старості літ не так все вдається.
Баба все бурчить немає їй впину,
А ще при нагоді штовхає у спину.
Штовхає у спину, немовби здуріла,
Вже давно в руках, а Кличка є сила.
Раненько поспати не дасть все бубнить,
Мов би в ній сто бісів у одній сидить.
А як одружились щиро так кохала,
Мовби та лебідка по хаті літала.
Душа вилітала, кров кипіла в жилах,
Ох була в Миколи тоді міцна сила.
Підхопить на руки молоду дружину,
Таку ніжну, щиру лиш його єдину.
А тепер, що робити? Немов з дуба впала,
Давно вже забула, як клятву давала.
Годі вже терпіти, треба честь і мати,
На розлучення піду бабу подавати.
Як прийшов до суду довго міркував,
Але все ж заяву якось написав.
Не має вже сили, баба геть здуріла,
На старості років певно розлюбила.
Суддя подивився на діда з-під лоба,
Водночас смішно, та ще й чомусь шкода.
На роздуми місяць добре обміркуйте,
Свою бабу також добре підготуйте.
Як майно нажите будете ділити,
Може малолітні є у вас ще діти?
Як прийшов додому і відкрив лиш рота,
Баба перебила - діду є робота.
Досить вже ходити по світу коптити,
Треба нову лаву під вікном зробити.
Стара вже трухлява уся розвалилась,
Чомусь цілу ніч вона мені снилась.
Як колись бувало сядемо на лавку,
Ти мене пригорнеш не пустиш до ранку.
Серце стрепенулось, душа затремтіла,
Все ж пам’ятає, напевно любила.
До біса ті суди, ті поневіряння,
Як змайструю лаву поверну кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342558
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.06.2012
Цвітуть півонії під вікном,
Рожеві, білі та червоні,
Голублю я їх перед сном,
Я вдячна щиро долі.
За ніжні квіти, аромат,
Що лине, аж до хати,
Багато літ тому назад,
Садила квіти мати.
Півонії досі все цвітуть,
Горну їх до серденька,
Вони все спогади несуть,
Немов тут поряд ненька.
Усміхнена зайде до хати,
Щаслива, гарна, молода,
Промовить досить дітки спати,
Вже літечка пора прийшла.
Вікно відкрила і до хати,
Влетів півоній аромат,
Як же років тих не згадати,
Хоч вороття нема назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342557
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.06.2012
Виражає чоловіка вірна дружина,
Той шепоче їй на вухо ти моя єдина.
Як зароблю грошенят будемо панувати,
А ти мене за те будеш щиро пригортати.
Чужина є чужина, що тут говорити,
Треба добре працювати, щоб щось заробити.
На квартиру прийняла вдовиця кирпата,
Та напевно, то була та година клята.
Все не зводить оченят вона з Василя,
Де не ступить тут поруч вже вона.
Заглядає мило в очі та щебече щиро,
В Василя у грудях раптом защеміло.
Давно з дому, що казати, а нечиста сила,
Кров у жилах зупиняє, де ще та дружина?
Совість мучить, як тут бути,
Що йому робити?
На горище поліз спати може все минеться,
Та не так було, як хоче, біс, то поруч треться.
Погукала серед ночі вдовиця кирпата,
Кинувсь з гори, мов орел той, та драбина клята.
Не потрапив на драбину та гунув додолу,
Везуть друзі чоловіка для жінки додому.
Не дихнути болить в грудях,
Що сказати жінці, людям?
А дружина все вуркоче,
Зазирає щиро в очі.
Василь славну байку склав,
Дах для боса майстрував.
Та поїхала драбина,
Була б вона сиротина.
Та на щастя і на диво,
Лише ребра потрощило.
Під очима синяки,
Довірливі ж ці жінки.
Нема грошей та біс тому,
Повернувсь живий додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342340
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.06.2012
Під стріхою на стовпі,
Звели гніздечко два голуби,
Воркували, щиро вони любились,
Ось і яєчка у них з’явились.
Голубка гріє їх вигріває,
Голуб літає їжу шукає,
Співає пісню їй голубину,
Любить він щиро свою пташину.
Ось і з’явилися голуб’ята,
Голуби діждалися свого свята,
Щиро голублять їх вигрівають,
На майбутнє надію вони плекають.
Не так було, як їм гадалось,
Лихо зненацька до них підкралось,
Підкралось лихо, клята година,
Бідна голубка, бідна пташина.
Людям кубельце їх заважало,
Через те, лихо страшне спіткало,
Стали трощити його, знімати,
А голуб’ята стали кричати.
Вони кричали, гірко ридали,
І до кубельця все припадали,
Впало кубельце і голуб’ята,
Прийшла година їм ота клята.
Хоч би літати вони навчились,
А так лячно в куток забились,
Тріпочуть крильцями раду шукають,
Свою матусю все виглядають.
Голубка хліба знайшла кусок,
І прилетіла до діточок,
Застала лише одні гілки,
А де ж їх два голубки.
Довго літала і ось знайшла,
Біді зарадити вже не могла,
Руки, не крила, якби мала,
Діток на гору попіднімала.
Слізно ридала, серденько рвалось,
Діти рідненькі, що з вами сталось,
Не доведи, Боже, кіт надбіжить,
Пір’ячко сизе з вас полетить.
Чим же пташата ви завинили,
Ви ще літати навіть не вміли,
Не вміли літати, на світі жити,
Та людям того не зрозуміти.
Метнеться вниз, а тоді в гору,
В лиху з’явилися ви діти пору,
Навіщо зло те у людей,
Невже не мають своїх дітей.
Голуб був завжди божа пташина,
Не розуміє того людина,
Голуб миру, голуб добра,
Благаю люди не робіть зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
Кожен день одне і те ж,
Телебачення крутить,
Що ти, доле нам несеш,
За що світ цей блудить?
За що кров невинна ллється?
В кого запитати?
Не одна ще стрепенеться,
Знедолена мати.
Гірко, гірко заридає,
За що таке горе?
За що дитина помирає?
За що, святий Боже?
Мусульмани, католики та християни,
Усі живі люди,
За що гинуть знедолені,
Доки ж біда буде?
Скільки треба цій людині,
На білому світі,
Щоб був лад завжди в родині,
І здорові діти.
Того мало, дай вбивати,
Кров невинну лити,
Людські сльози проливати,
Планету губити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342089
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.06.2012
Рідна домівка, бузок під вікном,
Усе що минуло, було ніби сном,
Дитинство минуло моє вже давно,
Води з того часу багато втекло.
Маминих рук ще тепло відчуваю,
Не раз я ті руки у мріях згадаю,
Уже спочивають натруджені руки,
За свій вік зазнали вони багато муки.
За ранку до ночі важко працювали,
Начебто втоми вони і не знали,
Шили, в’язали, мережили, пряли,
Дітей сповивали, спочинку не знали.
Голубили квіти вони під вікном,
Та спить вже матуся моя вічним сном,
Лишилось від мами одне лиш добро,
Від рук працьовитих вічне тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2012
Скупавшись росою світанок настав,
Село пробудилось від сну,
Півень завзято співав,
Соловей затихає у гаю.
Зозуля у лузі ку-ку та ку-ку,
Дурманить черемухи цвіт,
Благослови, Господи, весну,
І цей чарівний білий світ.
Сонце вмилося росою,
усміхається з гори,
Земля пишається весною,
Немає кращої пори.
Яблуня стукає в вікно.
Цвітом до себе манить,
Рідне моє ти село,
Яка неповторна ця мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341816
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.06.2012
Люблю я літечко святе,
За його чисті роси,
За те, що щиро заплете,
Воно їх травам в коси.
Люблю волошки сині в полі,
Червоних маків пелюстки,
Я вдячний своїй землі і долі,
За ці чудові літні дні.
За те, що сонечко сміється,
До нас так щиро з неба,
Хмаринка дощиком проллється,
Літом його так треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.06.2012
Скаче м’ячик скік-скок,
З горбика на горбок,
Заблукав він у дорозі,
Скаче б’ється у тривозі.
Десь Мишко у мить пропав,
М’ячик з ляку в річку впав,
А та, мов його чекала,
На хвилях ніжно погойдала.
З хвилі на хвилю скік-скок,
А ось з’явився і місток,
На містку Мишко стоїть,
М’ячика впіймав він вмить.
Збіглись друзі до Мишка,
Почалась запальна гра,
Від воріт до воріт,
М’ячик весело летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341627
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.06.2012
Покотився колобок,
Скік-скок, скік-скок,
Від діда втік, від баби втік,
Скік-скік, скік-скік.
Від ведмедя втік, від вовка втік,
Скік-скік, скік-скік,
І зайчиська обдурив,
Той геть вуха опустив.
Скік-скок, скік-скок,
З горбика на горбок,
А руда-руда лисиця,
Мовби та чарівниця.
Слова ніжні промовляла,
Колобочка чарувала,
Плигнув лисці на язик,
В одну мить у роті зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341626
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.06.2012
Сказав для мене ти прощай,
Що було ти інколи згадай,
Пішов лиш залишив на снігу слід,
Разом прожитих в парі літ.
Куди ти йдеш я тихо запитала,
Тебе усі я ці роки кохала,
Та слід той швидко віхола покрила,
Вона холодна і ніколи не любила.
Немов проснулась я від сну,
Синочка за руку беру,
Той дорогоцінний скарб, мою любов,
Від мене він з тобою не пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2012
Скільки літ пройшло, весен промайнуло,
Спогадом гірким душу огорнуло,
Часу багато спливло за водою,
Була колись я юною такою.
Мріяла ночами про щасливу долю,
Та дай серцю волю заведе в неволю,
Неначе у всьому доля сприяла,
Та гірка недоля свого часу ждала.
Тим моїм мріям не судилось здійснитись,
Не раз ще я буду гірко журитись,
Гірко журитись, долю проклинати,
Гіркі-гіркі сльози по ночах втирати.
Та мого смутку люди не бачать,
За моєю спиною собі судачать,
Заздрять на мою працю важку,
Та сум свій нікому не покажу.
На устах у мене усмішка завжди,
Та де сум той діти пораненій душі,
На чистий аркуш паперу його виливаю,
З ним розуміюсь, йому довіряю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012