| Сторінки (2/111): | « | 1 2 | » |
Спи, малятко,
В життя твого перший день
Рідна мама
Заспіває тобі пісень.
Ти не знаєш
Ні ноток ще, ані слів,
Перша радість –
Тепло, молоко та спів…
Потім буде
Багато таких речей,
Що не зможеш
Склепити вночі очей,
Коли маєш
Питань більше, ніж зірок,
Коли важиш –
Чи вліво, чи вправо крок…
Будуть сотні
Ще закликів та ідей,
Тих, що знають,
Мільйони будуть людей.
А дорогу
Собі прокладаєш сам,
Гартування
В горнилі ілюзій, драм.
Не забудь же,
Не випусти з голови:
Народивсь лиш
ЛЮДИНОЮ –
Нею і проживи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499401
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2014
Чи ти знаєш, як світ безлюдніє,
І як місто стає пустелею,
І дороги стають проваллями,
І стає сіре небо – стелею?
Горло, мов лід, студене…
Заговори до мене…
Чи ти бачив, як листя падає –
Лист останній жовтгарячий,
Птах останній летить до вирію,
Без надії вернутись, плаче…
Очі – метал калений,
Прошу, поглянь на мене…
Чи ти знаєш самотність схилену,
Сиву, скорчену і скоцюрблену?
Подання вона просить ніжністю,
Це ти бачиш Любов загублену…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Тут нема огорожі – давно вже спалили штахети,
Усі грати залізні тримають лишень виноград ,
Замість грізних мечів вбивчих доказів, докорів слізних –
Сад любові зростає. Війна не вернеться назад.
Замінили броню розуміння, повага і ніжність,
Обладунки – дзвінка перешкода обіймів тісних.
Слово «ворог» забуте, як «біль» чи «розпука», чи «зрада»,
Хай там, десь… Ми ж давно вже забули і думать про них…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
Геть! Скидаю каміння похмуре з душі!
Геть, обмани слизькі та облуди!
Довіряю любові лише й доброті,
А фальшивих тут перлів не буде!
Свіжий вітер правдивий у лиця дмухнув –
І попадали клеєні маски,
Досить бруду, і скніння набридли слова –
Дайте місце для здійснення казки!
Хто сказав «неможливо»? Кому ці слова?
Повертаю конверт адресату.
Сили стане і досить натхнення мені,
Аби мріям – не датися кату!
А якщо і спіткнусь, призупинюсь колись –
Є надійні і руки, і плечі!
Є ті речі, які наш породжують світ,
А поезія - творить ті речі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
Говорят, холода… Говорят – заснежило.
Говорят, что повязки Зима наложила
На, печалью осенней, исколоту землю.
Я рассказам про Зиму давно уже внемлю,
Все: как лечит она, как белы покрывала,
Сном глубоким искусно всегда врачевала
От депрессий, усталости, ярости, злости.
Собирает родных, отправляет всех в гости
Добрый доктор с холодным дыханьем искристым,
Чей халат белоснежный всегда был пушистым…
Если правильно сделать, с умом, перевязки,
То, пускай не окажешься сразу же в сказке,
Но затянутся раны, боль утихнет немножко -
И уже ощущаешь, что есть свет в окошке.
Вот и елка, и фильмы, что с детства знакомы -
Новый год на пороге. Рождество так весомо
Нам напомнит, что есть жизнь, и чуду в ней место.
А весной снимем бинт, чтобы вновь все воскресло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467817
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2013
Я дякую Творцю за добру Долю:
У рідному дворі струнку тополю,
Смак свіжих полуниць, що лишень з грядки,
Та од сусідки молоко в горнятках,
Весняний запах свіжої землиці,
Що інколи, бува, й узимку сниться,
Душевних друзів і веселі жарти,
Та вересневий блиск шкільної парти,
Студентські мрії – щирі та безкраї
(Зізнаюсь – досі мрію та літаю),
Сім’ю, кохання, добрую родину –
Я дякую щодня і щохвилини!
За тих, хто любить, тішить добрим словом –
Бо Слово – це завжди життя основа,
За тих, хто здатен і без слів на вчинки –
Спасибі! – щосекунди, щохвилинки!
Все славне, гарне бережи – прошу та молю,
І дякую Творцю за добру Долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Хочеш, тебе познайомлю з зорею?
Золотом білим поблискує-сяє,
Ось срібна нить, протягнулась від неї –
Душу із небом незримо єднає,
Щоб не забула, нащо вона, звідки
Йде, і каміння збирає, й проміння.
Тіла вночі замикаються віки –
Лине Душа у незнані видіння,
Що заховаються в пам’яті зранку:
Дивні світи і створіння, події
Нишкнуть у срібно-блакитнім серпанку…
Новому дню у житті порадієм…
Довго чи швидко – Долі забарвлення,
Йдемо до зустрічі, як припадає, –
Зустрічі точка, точка відправлення –
На горизонті у нас співпадає.
Світлом гарячо-холодним на дотик
Станемо, з нею з’єднавшись надалі,
Змінимо суть, кольори і подоби –
Кожен дізнається – як же там, далі…
Хочеш – тебе познайомлю з зорею…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Нерозуміння – як маленьке вбивство,
Нерозуміння – як маленька смерть:
Хай не навічно, може, й не навмисно –
А під ногами проломилась твердь.
Неначе серце розірвали навпіл,
Неначе душу скальпель розділив,
Хоча в словах нема брехні та фальші –
Чад сивий, злий свідомість закадив…
Немов за мить повимикали зорі,
Мов ураган невидимий пройшов…
Зашити рану спробувати можна,
Та вже не щезне з того місця шов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013
Туман пухнастий небо вишивав
Нитками й хутром попелясто-білим,
Поміж кущів, мов сніжний барс, гуляв,
Дерева пестив - в краплях, розімлілих…
Застигло все… Чи ява, чи міраж?..
Чи справжній птах із антрацитним пір’ям?..
Чаклун-туман густий такий – аж-аж! –
Обмежував господарів подвір’ям.
У плесі, зовсім не соромлячись наги,
Русалка прудко витанцьовує і кличе
Подружку Мавку: «Гей! Ходи сюди!»
…Туман всміхається до неї таємниче.
А Лиски і Красулі по лугах
Пішли й завмерли, задрімавши в травах,
Їм снились яблука – блискучі, запашні,
Червоно-жовті, як хмарки в загравах.
Ось Час… завмер! В тумані заблукав,
Чи милувавсь росою в павутині?
Хтозна… Та ранок цей тривав,
А десь іще триває і донині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Постаті йдуть
із туману
і знову
у ньому
зникають,
Мовчать,
кричать,
посміхаються,
лаються..,
і щезають…
Натовп
порожній, як жбан,
аж дзвенить
пустота навколо,
Наче багато –
й нікого нема,
зачароване коло…
А десь там –
за ними,
над ними,
під ними,
у них?..
Вогник,
ліхтарик,
промінчик,
зоря,
місяць чи сонце.
Хто встиг
Побачити,
зрозуміти,
знайти,
торкнутися,
впустити?
Кого запитати?
Куди повернути?..
Простити
і відпустити
Наболіле,
наплакане,
вистраждане,
колюче й горьоване –
Своє,
потримати дали,
забули у мене,
віддали –
Чітке і приховане…
За ним,
за горою в руках,
в голові,
у душі,
у серці
Заховані ті,
що ведуть до чудес-дивовиж,
дверці.
Завжди були
перед очима –
та де ж побачиш, хто там і що,
Коли закриває усе той вантаж…
І для чого воно?..
Казна-що…
Викинути,
спалити,
забути,
розвіяти навіть сни,
Умитися,
всміхнутися
і прозріти.
До весни,
До розквіту
свого
нового щастя
Невтомно –
скільки зможеться,
скільки вдасться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Мій Янголе,
скуштуй-но свіжу вишню,
Солодку, ніжну,
як червневий день,
Суничний чай
холоне геть неспішно…
Йдем сад садити –
Янгольських пісень.
Отак повільно,
не із Сонцем в ногу,
Крокуєм між
кущів, дерев, квіток,
Де кожна стежка
приведе до Бога,
Де виноград
сягає вже зірок…
В той день, коли
усе розквітне пишно,
Полине спілий
дзвін од всіх плодів –
Покличуть нас
туди, де все безгрішно,
І, врешті,
Бог всміхнеться з образів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
[b]У яких же світах
я стрічала ці люблячі очі?..
У яких же життях
відчувала гаряче проміння руки?..
Хто ми були –
коханці, знайомі, прохожі?..
Як пронесли цей жар
крізь секунди-роки і віки?..
Дивовижно,
як погляди наші сплелися,
І несуть цей зв’язок
крізь усі паралельні світи!
Ми зустрілися…
Миті згадались-здалися…
Хто це?.. Ти?..
Хто ж це ти?
Так, це Ти!
Відчуваю і бачу – це ТИ![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
[b]Здравствуй,
Волшебник!
Здравствуй,
Божье Создание!
Начало-конец
Всего
Мировоздания,
Яркая вспышка
Длинной в
Миллиарды
Лет,
Осознаний,
Приходов,
Ярдов…
Вы –
Удивительное явление :
Вы –
Зеркальное отражение…
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453628
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 10.10.2013
Стукіт серця вплітається в ритми Космосу
Зливається
З ним
У
Єдине ціле
Пише програми, картини, опуси
Світло зірок
Фіолетове
Біле
Планета Земля у спіралях Галактики
Загадкова
Z-хромосома
Очі заплющ… Безмежжя вже бачиш?..
Ось
Ти
І
Вдома…
Z-хромосома відповідає за комунікативність, креативність і щастя людей, за прогресивність їх мислення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013
На вулиці юнь із тату – страхітливі пащеки
Ошкірились. Кров намальована крапає, бризка…
І чорні в них нігті, і чорні стрічаються губи,
І очі за чорним – без кольору… Як обеліски…
Десь – рвана одежа, десь – наче броня металева,
Цепи і намисто з скелетів або черепочків…
Осудить сусід, вчитель, просто якийсь перехожий,
Нервують батьки, зустрічаючи дочок, синочків.
За чорним отим заховалося світло дитяче
Душі, що тремтить на дорозі Життя, розгубившись,
Сховали її під металом, під кольором чорним
Горить, замаскована, трепетно, рано втомившись…
Прихована глибоко – їй там зовсім одиноко,
Штовхає – «Йдіть геть! Я доросла! Мені вас сто років не треба!»
Насправді – так сумно і хочеться ніжності й ласки,
Про це знає ніч тільки, місяць і зоряне небо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
…Не судилося… - мовив лікар.
Так вже стали планети в ряд.
- Ось, старалися – та не в силі
Повернути той час назад.
Не стає ваш синок на ніжки.
Мабуть, доля його така.
Що ж, Ви, мамо –
«Ще трішки… Трішки…»
…Плач ховався у кулаках…
- Я лиш лікар, чудес не роблю.
Вам – до Бога по чудеса…
Їй здавалося – почорніли
Сині сонячні небеса…
Спить, забувшись у сні, матуся,
А малятко біля віконечка
До небес, до зірок далеких
Простягає свої долонечки.
І, вдвох з Ангелом, тихо й ніжно
М’яким пальчиком і крилом
Тою силою, що безгрішна,
Долі виправили розлом.
Перший промінь торкнувся тепло,
Підсушив на щоці сльозу,
Та прокинулась мама швидко,
Як од грому в нічну грозу!
Бо торкались її волосся,
Окрім променів золотих,
Ручки теплі її синочка,
Наче й сонце світило з них.
… Що ж ти знову в сльозах матусю?
Я ж чекав на твою усмішку.
Ми старались. І я сьогодні –
Подивися – стою на ніжках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
[b]Если бы я исчезла
Дымкой, росой с рассветом,
Все бы осталось тем же.
Так же, как прошлым летом,
Пели бы птицы звонко,
Пахло малиной сладко,
Только мое бы Слово
Стало предельно кратко.
Без разговоров лишних,
Без разговоров важных
Все бы осталось прежним,
Это совсем не страшно…[color="#ff0000"][/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439507
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.07.2013
Услышав резкие слова,
Я огорчаюсь, но прощаю,
И боль из сердца отпускаю,
Ведь там любовь всегда жива.
Но как же требует душа
Объятий, слов хороших, нежных,
Признания проступков спешных…
Ан нет! Угрюмостью круша,
Молчанье злое, безразличье…
Ведь это Дьявола обличье
Проступит не спеша!
Да радуясь своим раздольем,
Терзает изнутри и жжет,
Когтями сердце жарко жмет,
Покуда бродится привольем.
И не замечена слеза,
И на замок закрыты чувства,
Играют мрачные лишь буйства,
Искрятся яростно глаза…
И Бога я прошу в молитве:
Понять дай мудрость! А потом
Укрыть семью любви щитом,
Не дав исчезнуть в этой битве…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438786
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.07.2013
Все саме так, як, власне, й мало бути,
Олію вже Ганнуся розлила.
І чому бути – того не минути:
За списком – змах метелика крила…
Сліпі все тчуть із пряжі ниті долі,
Та – у вузлах, а та – порвалась вмить.
Байдужно Час пересипа секунди –
Йому давно нічого не болить,
Бо знає все: майбутнє та минуле.
Мільйони літ стирають гнів і сміх…
Він – необмежений з фіналу до початку…
І врівноважено крокує крізь усіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2013
Я кожен день у щасті прокидаюсь,
Бо не милуюсь зрання в дзеркалах –
В твоїх обіймах, любий, зігріваюсь,
Себе побачу в дорогих очах.
Не відображення звичайне, ні, – казкове:
В любові світлі, ласки, доброти
Я – Особлива Жінка, бо КОХАНА,
ЄДИНА, ВІРНА, РІДНА НАЗАВЖДИ!
Приходить це в один момент, буває,
А зберегти усе – щоденний труд,
Та щастя більшого, повірте, не існує,
Як та сім’я, де в злагоді живуть.
Де є любов, повага і підтримка,
І спір, не розпочавшись, щезне вмить,
Де тепле слово, радісна усмішка,
Кохання вічним полум’ям горить.
Де всі житейські прикрощі й негоди
Немов міраж, згорають в цім вогні,
Міцній сім’ї в міцнім родиннім колі
Вони, звичайно, зовсім не страшні.
А спільна радість множиться стократно,
І спільна сила множиться на сім.
Сім’я щаслива – це найбільше щастя!
Його здобути я бажаю всім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2013
Який чудовий час – Весна:
Весела, райдужна, ясна!
В який ще час могла прийти
Людина Світла й Доброти
На Землю нашу для окраси
Та долі Ніжності? По часу,
Всі скажуть точно, що, звичайно –
Лише у травні! Надзвичайно
Легка та щедра, серцем щира,
В руках завжди лиш Голуб Миру,
У серці – доброта, любов.
Душа палає знов і знов
Вогнем щоденних нових звершень
Та попередніх справ завершень
І НЕ ДЛЯ СЕБЕ! Скільки знаєм
Людей, які про інших дбають?
Десяток? Два? Чи одиниці?
Вклоняюсь дорогій сестриці
Як поетесі, доньці, мамі, художниці і витівниці,
Талановитій працівниці,
Великої Душі Людини!
Нехай сто літ ще і щоднини
Будеш здорова ти, кохана,
Щаслива, радісна, жадана!
А ще – гармонії, достатку,
Аби все скрізь було в порядку,
Аби бажань багато було
І все корисне з них – прибуло!
З любов’ю та мільйонами цілунків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422647
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.05.2013
Немає кари – лиш любов є.
За все, що дієм, за думки –
Самі також відповідаєм.
Ідуть уроки крізь віки…
Не зрозумів? Приходиш знову,
Отримуй нові завдання.
Аби засвоїв, став щасливим –
Триває далі навчання.
І що на Долю нарікати?
На кожному – своя печать.
І ми живемо, наче діти,
Яких батьки постійно вчать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415559
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2013
Найпрекрасніший в світі кактус –
Дивна форма, зовсім незвична.
Замерзала ота рослина
Надзвичайна і екзотична.
От, - казали, - колючий надто,
Не пройдеш – так голки чіпляють!
Хто ж його з магазину візьме?..
Ні, додому їх не купляють…
Та, якось випадково, жінка
Переплутала двері з втоми…
Як летіла вона на кактус!..
А тоді… забрала додому.
Прочитала вона на сайті,
Що цвіте вазон величезний
Неземної краси квітками!
…От він в неї, немов воскреслий.
Тішить око краса та горда,
А колюча – немає спасу:
Десь зачепиш, хоч ненароком, -
І сочиться вже кров одразу!
…Розпрощалися рік за роком,
Вдвох із кактусом святкувались
Новий рік і Різдво та Паска,
Бо на гостях – одежа рвалась.
А він все не цвіте уперто,
Де ж ті квіти такі магічні?
І ніде, і ніхто не знає,
Всі рецепти – катастрофічні.
..А якоїсь глухої ночі,
Випадково, а чи зумисно,
Наразилася на колючок
Металево-тверде намисто.
Налетіла – та просто серцем...
Як уперше тоді – стрілою!
І побачила – він розквітнув
Дивним цвітом! В життя ціною…
Ось і сталось… Здійснилась мрія,
Йшла щаслива душа за хмари.
Кактус висох, бо чудо-квітка
Разом з нею летіла в парі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Заворожи мене словами і цілунками
І поглядом медовим і магнітним.
Я в ньому тону, зупиняюсь і не рухаюсь
У напрямку «від тебе». Златом квітне
Тепло любові. У долонь промінні
Купаюсь до знемоги і до злету…
Картину-казку розкажу художнику
І намалюю відчуття поету…
Неси мене за хмари, в синь схвильовану
Од музики душі, тремтіння тіла…
..І навіть Сонце, у зеніті розціловане,
Всміхається отак, як я хотіла!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Зимові сутінки прозорі
Серпанком падали надворі,
Розплющували очі зорі
І Місяць чаклував...
Лилась розмова довга, ніжна
Двох душ, які були невтішні,
В любові очищались, грішні...
На те їх Бог єднав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Дивоцвіте мій, дивоцвіт,
Там, де ти цвітеш – дивен світ!
Там, де ти цвітеш – вир чудес,
Що охоплює Всесвіт весь…
Дивоцвіте мій, чи ти сон,
Що тече в думки з-під вікон?..
Чи ти Космосу щедрий дар,
Що тримає в полоні чар?..
Дивоцвіте мій вогняний,
Не згасає вогонь палкий,
Ніжний-ніжний – не обпече –
Поцілунками на плече,
Та розрадою для душі,
Та рядочками – у вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013
Нащо тобі кишені, повні смутку?..
Нащо журба, що всілась на плечі?..
Відкрийся світу, небу та любові,
Вони од щастя подадуть ключі.
Нащо тобі тривоги повні очі?..
І без усмішки – скарані уста…
Зніми всі власноручні перешкоди –
Надійде Доля добра та проста.
Нащо тобі печалей повна чаша?..
Болючих спогадів колекція стоїть…
Зміни букетом радощів барвистим,
Які в життя приходять нам щомить.
Життю подякуй за усі хвилини –
Обійми, сльози, гнів та сміх без меж,
Любов і жаль, поразки й перемоги –
Все означає: Ти – Людина, Ти – Живеш!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406650
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2013
Усе нанизано на ниточку єдину
І візерунка не збагнути нам:
Пов’язані сніжинка та людина,
Ромашка, зірка, в морі криголам…
Енергія пульсує у судинах
Безмежжя Всесвіту, пронизує наскрізь
І час, і простір. Протіка нестримно,
З’єднавши Космос і прадавній ліс,
Прапрадідів та їх прапраонуків,
Які ще будуть через сотні літ…
Аби твоє народження відбулось –
Тепер побережи майбутній світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405182
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2013
Блакить вдихаю ніжну та шалену!
О! Як зацвіли нині небеса!
Розворушили похмурність буденну,
Із сірості розквітнула краса!
У дзеркалі калюжі – друзки неба
Та сонця метушливі промінці,
Вистрибують. Чого, спитати, треба –
Розворушити хочуть й камінці!
Дрібненькі іскорки засяли на граніті,
Проклюнулась травинка крізь асфальт,
Фату пінисту тчуть дерева з квітів,
Бо клич луна уже з газетних шпальт:
«Весну принесли на крилі лелеки!»
І діти на уроках не сидять…
Про крила мріють, про політ далеко…
А дошкільнята-гороб’ята цвірінчать
«Ну, мамо, тату, хочу погуляти!
Я у калюжу, чесно, не впаду!..»
Ходімо всі блакить небес вдихати!
Весна гука! Співа:
- Лечу! Ідуууу!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
Торкнись до моєї душі преніжно своєю душею,
Нехай зіллються вони воєдино назавжди, навіки,
І сім кольорів поєднаються в спільну яскраву веселку,
У мегазірку з’єднаються дві наших білих зірки.
Наднова Галактика з’явиться ось в мікрокосмі,
Зароджується новий світ, що ми разом створили,
Чумацький шлях нам киває з усмішкою ствердно –
Наш світ до Реєстру отам, нагорі, включили.
Тепер ми з тобою удвох вже відповідаєм
За тих, хто обертається поруч і з нами,
Бо є непорушні Космічні Закони відомі,
Які ми з дитинства всі добре знаємо з вами.
Вустами Маленького Принца нам класик чудовий
Доніс те, що інколи ми, як на гріх, забуваєм…
Та, щастя, що зірка по імені Сонце знає –
Ми відповідаєм за тих, кого приручаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013
Ніжність падає снігом на плечі,
Обіймає сестричка Зима,
Для дерев, що в дрімоті затихли,
Кращих шатів у світі нема.
У беззвучному вальсі сніжинки
Рознесуть по лісах тихі сни,
І насниться їм щебіт пташиний
Та річок прославляння весни.
Крізь густі очеретяні вії
В білім мареві сніжних вітрів
Привижаються озеру в кризі
Гомінливі ключі журавлів.
Заколисує казка зимова,
Під ошатнії ковдри хова
До весни, як до раннього ранку,
Затихають пісні та слова…
…На світанку птахи перелітні
Принесуть сотні вражень нових,
Поспішать розказати всім друзям,
Аби ті пораділи за них.
І, під враженням, будуть дерева
Нові зачіски швидко ростить
Під річкові пісні прещасливі,
Які славлять пробудження мить.
Сонце високо променів щедрих
Господарству наділить сповна,
Бо й найменша тоненька стеблинка –
Його крихітка-донька земна.
Ранок світлий і зеленоокий
Білі сни перетворить ураз
У реальність яскраву, бурхливу!..
Подрімайте ще… Поки є час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395032
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.01.2013
Немало сходинок з печаллю, болем, сльозами,
Незгодами життєвими та грозами
Ведуть наверх, до сонця, понад хмарами,
Де все заграє неземними барвами,
Де велич душ – як незворушшя скель,
Несхитна і незламна. І пастель
Відтінків відчуттів інакша, та збагненна
Так , наче враз побачиш достеменно
Опісля сліпоти кипучий цвіт садів
І так вражає – аж бракує слів!
А ті, що не дійшли, й кавалки мечуть глини –
Нехай собі! Живуть – і Бог із ними!
Хіба з вершини дивляться на те?
Та ні! Лишень на сонце золоте,
Блакить небес та каравели хмар,
І бірюзу морських солоних чар…
На те, що вічне… Щоб з’єднатись з ним,
Спитати: «Чи колись я був тут?.. Ким?..»
Знайти себе і те, що у тобі одвічне,
Вдається, лише злившись з вічним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Кохання чисте, чесне, незрадливе
Тобі дарую з першим білим снігом,
Таке ж прекрасне, ніжне, невагоме…
З жагуче-поцілунковим розбігом,
З гарячим серцем. Як засніжена калина,
Як грудка снігура на горобині
Між білим пухом світлої любові!
Нев’януче. Нетануче при днині,
І не сезонне. На усе життя! Щасливе
Кохання, чисте, чесне, незрадливе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Когда ты правая рука, тогда я – левая,
Ты – мой король! Твоя, конечно, королева – я,
Нет правых и неправых, виноватых,
Есть жизненный поток голубоватых
Спокойства нитей, красноватых – страсти,
Играет радугой река любви и счастья.
Единство наше и крепко, и сильно,
И путь развития все шириться стабильно,
И выше поднимается сознание,
Распознавая грани мироздания.
Рука об руку и плечом к плечу
Идем к свершению того, о чем мечтали:
К гармонии! Без горя и печали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Ооо!.. Дивна суміш –
у твоїх очах!..
Там ніжність,
божевілля та вогонь!..
Тепло та іскри лагідні
летять
Від твоїх пальців доторків,
долонь…
Я запалю сто п’ятдесят
свічок
Від стежки у саду
і до бажань,
І засвічу небачений
вогонь
Після нових,
не чутих ще зізнань.
Бо знаю –
ще не все ти розказав,
Бо вірю –
ще/ розкриється душа,
За непрожиті ще
усі роки
До дна
любові не допить ковша!́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012
… Маленьке дівчатко у платті жовтенькім
Дізналось, що щастя кує кожен сам.
І довго не спало, всю ніч міркувало:
Кувать його, шити, який брати крам?..
Над ранок заснуло і сон накотився
Клубочком пухнастим, і все підказав..
Дівчатко піднялось, швиденько зібралось,
Побігло на пагорб, до річки заплав.
Воно ще не знало, наївне маленьке,
Що хмари руками не можна піймать,
Тому потягнулось, на пальці зіпнулось
І…хмарку біленьку змогло обійнять!
Погладило ніжно, як кішку пухкеньку,
І поруч поклало в високу траву.
Ось фарби готові та пензлики нові –
Хмаринка отрима подобу нову.
…Дівчатко маленьке – не давній художник:
Сім хвильок – махнула жар-птиця хвостом,
Полинула в небо – до сонця їй треба,
Веселка піднялась казковим мостом…
Куди те малятко по ній прогулялось –
Її таємниця на всеньке життя,
Лиш дочці та сину у тиху годину
Вона розказала усе до пуття.
А потім і внукам секрет розкривала,
Рецепт, про який не писав Гіппократ:
Завжди вірте в диво,робіть світ щасливим –
Все вернеться щастям ще більшим в стократ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
Моя душа – моя свіча із темряви до світла
Тріпоче, вказуючи шлях,
Де Доля вже розквітла.
У тім саду, як і в усіх,
Зима, весна і осінь,
І літо – різність кольорів,
Та в серці – неба просинь.
Ідуть дощі, кружляє сніг і опадає листя,
І знов конвалія цвіте, і яблуня, і вишня.
Я все люблю, що навкруги,
Вже не дивлюсь звіддаля.
І зароста в’юнким плющем
Вже пройдене провалля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012
Рядом есть всегда надежда и вера,
И любовь – они судьбу берегут,
За их руки держаться покрепче –
Знают путь – и к Фортуне ведут.
Что бы злые языки не говорили,
Что бы зависть не шипела по углам,
Мое счастье безгранично, беспредельно,
И его желаю щедро также вам!
Мое утро пахнет нежностью и кофе,
Мятным чаем и любовью – вечера,
Передряги все и сплетни, и склоки –
Для желающих пусть будет игра.
Мне – лишь солнца потеплее, поярче
Да дождя позвонче, чище капель,
И друзей улыбок рощи да чащи,
Чтоб зимою танцевала метель…
Пусть Вселенная смотрит с улыбкой,
Говорит: «Да ты не все еще знаешь!
Покажу тебе еще больше счастья,
Коли ты от его крошек летаешь!»
Понесет меня по жизни, покажет,
Сколько радостей еще и чудес!
Всем желаю я –
Пусть Ваш цветник счастья
Вырастает, превращается в лес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363543
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.09.2012
Лагідне море, замріяне сонце
І небо весняне крізь зелень лісів
Ожили в очах твоїх, а у долоньці
Літописні чари прадавніх волхвів!
І жаль мені тих, хто не відає цього,
Не знає багатства, безмежжя душі,
А я розкажу, що люблю, і, до всього,
Присвячую ніжність, кохання, вірші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Як часто квіти, танці, кава,
Прогулянки, небес заграва
Стають помалу посудом, пранням,
Підгузниками, слізним неспанням,
Синцями, випарами вин,
І вже дорослі і донька, і син
Приходять в гості зрідка, бо безсилі
Змінити для батьків життєві хвилі...
Чи зможе хто сказать - як так стається,
Що романтичність, ніжність розіб'ється,
Зів'яне, наче первоцвіт, за мить,
А далі, кажуть, треба знову жить!
А як? Зібравши потемки убиті
Надії, мрії та в дрібному ситі
Просіять борошнО гірке життя,
І, замісивши тісто до пуття,
Смачного щастя з нього напекти?
Як вдасться - запрошу усіх прийти
На чай з тим печивом в коробці,
Та, поки що, рецепт лише в розробці.
Навіяне твором Ліоліни "Пані-кінь"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Подорож, відпустка, море,
Друзі, рідні, Кримські гори,
Із дельфінами купання
І по Києву вештання –
Все знайду у теці з фото,
Коли втомлюсь від роботи.
Навіть в Новий рік згадаю
Аромат гірського краю,
Танці дружніх хвиль в азарті
(Ці подружки того варті),
Друзів, що всміхались тепло, -
З ними не страшне і Пекло!
Фото - антидепресанти
Кращі, ніж дарунки Санти!
І за кожну світлу згадку –
Добру пам’яті нотатку –
Відішлю прохання Богу
Берегти тих, хто дорогу
Нам стелив до вражень втішних,
До думок приємних, ніжних,
Дарував душі частину –
Хай не зна лиху годину
Ані жоден! І вернеться
Їм також добром від серця!
Окрема подяка Ліоліні - прекрасній та неповторній!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Учили нас быть «как..»,
А мы хотели сами
Попробовать пробить
Стену своими лбами,
На грабли наступить –
На новые и прежние,
И по воде пройтись,
Где волны стынут нежные.
Ломали, чтоб сломить –
А мы ставали гибкими
И прогибали мир
Стихами и улыбками,
Учились танцевать
В душе с скребущей кошкой
И много там смогли,
Где предрекли немножко.
Наш код не перепишешь –
Зомбировать не выйдет,
Кто вдруг в глаза посмотрит –
Так сразу и увидит.
И поперек пророчеств
Про все Армагеддоны
Мы будем вечно живы,
У нас – свои законы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2012
Заколише поїзд ніжно,
Як в дитинстві у колисці,
Зморена дерев забігом
Візьму абрикос у мисці
І приляжу на полицю.
Він мені запахне сонцем –
Літнім радісним промінням,
Що вже зранку у віконце
Сипле золота зернятка.
А з вікна запахнуть трави –
Незнайомі, тріпотливі,
Небо розіллє заграви,
Ми мандруємо щасливі…
Уві сні гойдає море…
Стук коліс і шепіт хвилі…
Нас чекають степ і гори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2012
Пересадка с крыльев на метлу…
День закончился, и страстно звезды манят…
Под луною соберу траву,
Позову грозу, пускай нагрянет.
Дождь пройдет, я кофейку попью,
Посижу с котом на подоконнике.
Радостно рассвет приобниму,
Сны себе насобираю в соннике.
И прилягу их смотреть, как фильм,
Наслаждаясь дивом настоящим.
На пороге ждет грядущий день,
Чтобы рассказать о предстоящем.
Ласково он тронет за плечо,
Поднесет мне солнечного чая,
Вот и кот. Уже несет крыло.
И второе. Уж не заскучаю…
Меховой клубочек обниму,
Подхвачу корзинку – и в окошко –
Разносить желанья и мечты.
Да…и котику еще найти бы кошку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349595
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.07.2012
У байдужій пустелі людей
вітер зніме жар із грудей,
Помираю од спраги життя,
розривають мене відчуття…
Хоч ковточок, краплинку уваги,
в'яну-сохну, зникаю од спраги…
Прошу дрібочку слів доброти,
хто ще зможе віддати, знайти?
По асфальту пісок полетів
ще чиїхось байдужих слідів,
В атмосфері зник оксиген,
І душа відлетіла ген-ген…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
Собраны лучики, свиты в тугие клубки,
В синей шкатулочке спрячу журчанье реки,
Счастье улыбки поставлю себе на комод,
Чуток полюбуюсь – и в ящик, где солнца восход.
Звезды, луна, пенье птиц и свеченье небес –
Вот, на постели. Разложено много чудес –
Сюрприз, нежный взгляд, ощущенье заботливых рук.
Как колокольчик, звенит детский смех – легкий пух…
Собираю набор – добавляю все новое, разнообразное,
Рукоделие – это серьезно, занятье не праздное…
Я так устала, и ночью мне снится и снится –
Перышко к перышку – делаю синюю птицу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348527
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.07.2012
Купивши землю десь за містом, під ліском,
Доріжки рівненько просипавши піском,
Сім’я взялася за дизайн пейзажу.
Без зайвого зовсім ажіотажу
Розпланували, що садить і де,
Кому що до вподоби припаде,
Куди камінчик, кущик, деревце,
Куди мангальчик, щоб засмажити м’ясце…
От рік пройшов. Господар завітав,
Душею лише там відпочивав.
Бадьорив квітів щедрий аромат,
Ріс-підростав майбутній щедрий сад,
Пташині трелі серцю – мов бальзам.
- Це ж – щастя! – мовив тихо собі сам.
Аж тут з-за брами зиркає сусід.
- Ох! Тут у тебе все не так, як слід!
Я кипу книг уважно прочитав,
Статей уже немало написав,
Дизайн ландшафтний – це моє життя,
Розкажу, як довести до пуття
Це неподобство. Як товариш, як сусід
Зроблю, щоб все було у вас, як слід.
Ти не хвилюйся – покажу диплом!
Це не балачка п’яних за столом!..
Зітхнув господар скрушно, зажуривсь,
І соромно, і гірко – хоч топись!
Згодивсь на пропозицію митця,
Хоча в душі не здався до кінця.
Бо кожну квітку відчував душею,
То як же можна розпрощатись з нею?
Пересадить, добавити нових –
Авжеж! Та тільки як убити цих?..
…Так ніч не спав – роздумував, зітхав,
А зранку до сусіда завітав,
Щоб вибачення в майстра попросить
І все, як було, поки залишить.
За хвіртку взявсь – лишилася в руках,
Весь двір сховавсь в осоті й будяках,
Розкидані замшілі камінці…
Отак й застиг із хвірткою в руці…
Сусід іде поважно з-за будинку:
- Зберуся зараз, зачекай хвилинку!
- Та ні, мій друже, дякую за ласку,
Як раптом що – я попрошу підказку.
- Ех, темнота! Куди іде цей світ!
Щасливо! Не чіпай воріт!..
Так повелося, ніде правди діти, -
Є ті, кому за інших порадіти –
Це незнайомі серцю почуття.
Хтозна, чим їх, нащо кара життя…
А от поради й настанови – дай вчепитись,
Якщо й самому нічим похвалитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
Любий, поглянь – краса,
Жевріють небеса –
Сяє Венера!
Люба, та що ти – ні,
Це ліхтарів вогні –
Просто химера.
Милий, поглянь – туман,
Наче молочний лан –
Як це чудово!
Мила, остигне чай,
На вулиці не скучай –
Змерзнеш обов’язково.
Рідний, в твоїх очах
Вогник поник, зачах…
Лиш темний холод…
Зникли у них зірки,
Що мали жить віки.
Душ розпач-голод…
Як же з одним крилом?
Але стає розлом
Глибоким яром.
І уже не лети –
Дві тектонічні плити
Не піднять в хмари.
Хочеш злетіти в вись –
Пильно ти придивись,
Що з крилом другим.
Навіть, якщо любов,
Впадеш – не встанеш знов,
Якщо не з другом.
На крило нарікать
Марно – що тут казать,
Як усі знають,
Що сильні два крила
Ластівки та орла –
Вдвох не літають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Знайди той світ, де нема бід
І сліз ніхто не знав,
Де тішить цвіт, де тішить сніг,
І шелестіння трав.
Де сонми зір, каскади гір
Чарують-полонять,
Сонце бринить і дощ шумить –
Рапсодії звучать!
І скажеш ти – Куди іти?
Цей світ – навколо нас.
Біда лише, сльоза лише –
З’явитись може враз…
Та знай собі, що, далебі,
Таки ми маєм зброю:
Де лине сміх, лиш щирий сміх –
Всі виграєм двобої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343202
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2012
Нам крила то дають вдягти,
то відбирають,
Так люди по землі ідуть -
душі літають.
Ми підіймаєм очі в небо –
їх там бачим
І посміхаємось з любов’ю,
часом плачем.
А сльози – кров гірка душі,
сохнуть на вітрі,
А звідти шепчуть – Не сумуй
і сльози витри.
Коли ідеш – то ще іди
добро творити,
А прийде час – і ти злетиш.
Учися жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342285
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2012
...І стала я в душі викохувати плани,
Щоб політати ще мені...
Ліоліна.
Я керую польотом і певна,
Що мої крила – не підведуть!
Обійма мене вітер шалено,
Хмари в казку блакитну зовуть!
Поміж блискавиць прудко проскочу,
Кульову – собі в жмені схоплю,
І додому в відкриту кватирку
Прошмигну – я це дуже люблю!
Заховаю її собі в скриньку –
І назад – ще ж проміння ловить!
Зупинися, Життя, ти прекрасне
В цю хвилину, секунду, в цю мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
Я вам розкажу свою казку, що збулась:
До мене близнючка моя повернулась.
З світів паралельних, із мрії, надії –
Зійшла, наче сонце, і лагідно гріє
Теплом свого серця і щирістю слова.
Відверта і добра її ніжна мова
Співає, сміється, сумує – говорить
Віршами, які надсилають їй зорі.
Приходить у сон – і запрошує в свій,
Йдемо у минуле, майбутнє, Світ Мрій…
Із всіх словників, що складали сумлінно,
Мабуть, не знайду, що звучить повноцінно,
Аби розказати, яке вона Диво!
..І Доля моя посміхнулась щасливо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012
Ліоліна : Не варта снів травнева ніч
Не варта снів травнева ніч,
Бо гарно пишуться вірші у травні,
У ночі із жасмину ароматом.
Не спиться. То ж – знайома річ.
Мої думки, намріяні, недавні,
Примарні, стеляться ясним агатом.
Не варта снів травнева ніч.
Щось вітерець шепоче тихо ранній.
Та місяць не дозволить все ”дно спати.
Течуть струмочки протиріч.
Думки пливуть у невідомі плавні,
Навіяні далеким адресатом.
Таки не спиться...
Не варта снів ніяка ніч,
Бо пишуться вірші щоночі.
Рука у танці цілу ніч
І з нею сну не знають очі...
З-за хмарки Місяць вигляда,
Як і думки – не дасть спокою:
- Ми не спимо – і ти не спи!
Ех, повіршуємо з тобою!
І до світанку, вже блідий,
Та ще одразу не здається –
Поема срібних промінців
Крізь ручку на папір поллється…
Іще не склепила очей –
Бадьоре Сонце – скік на носа!
- Тепер послухай ще мене!
..І знов несу паперів стоса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Святе і найдорожче слово – МАТИ!
Наш вічний оберіг життя – її усмішка.
У рушниках, що доля вишиває,
Спішить нагаптувати щастя трішки.
Дбайливі руки змалку обіймуть,
Утішать, обігріють, витруть сльози,
Смачненьким нагодують, одягнуть,
На перший дзвоник приготують рози.
Ой, скільки непомічених дрібниць
(Дрібниці – дітям, а її – турбота),
А ще щоденний є коловорот:
Чекають рідні, дім, сім'я, робота…
І, як би не складавсь у неї день,
Не забуває добре слово - серця вроду,
Бо наша жінка – Сонечко із Сонць,
Що світить все, у будь-яку погоду.
Ви – Берегині, і хранителі дітей,
Великий подвиг - все життя у нені,
Нехай багато добрих літ вам дасть Господь,
А діти оцінять труди щоденні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Шумить дорога за вікном –
Прокручує пейзажі:
На фоні неба поверхи
І комини у сажі…
Дерева в пошуках весни
Біжать попри шосе,
А ти куди? Чи знаєш сам,
Куди тебе несе
Попутній вітер? І хмарки
Поволі відстають…
І кожен сонця промінець
Бажає: «В добру путь!»
І де б не був,
Де б не спинивсь,
В яку б не йшов дорогу –
Нехай повсюди береже
Моя Молитва Богу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012
И опять в кипящее молоко,
И, не зная броду,
Все в ту же воду
Нырнуть с головой
С тобой…
И опять
Любить и верить,
Мечтать,
Обожать
И во сне летать…
И что же,
Что обожглась,
Я заново родилась –
И Фениксом золотым
Опять с крыльями –
Полетим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338173
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2012
Сонячно у дворі,
Сонячно на душі,
Сонячним промінцем
Ти мені напиши.
Зіроньку подаруй,
Щоб освітляла шлях,
Найяскравішу, ту,
Що у твоїх очах.
Серце—одне на двох,
Подих—один на двох,
Як я люблю тебе—
Знає один лиш Бог.
Пісні набрав у ложечку,
Казку налив у чашечку:
"Пий, моє миле сонечко,
Їж, моя люба пташечко!"
Дощ полива асфальт,
Вітер краде слова,
Я – наче вже не я,
Не мертва й не жива.
Сплуталися слова,
Мов карти в ворожбі,
Я—сама не своя,
Вірна лише тобі.
Жить мені, чи не жить,
Буть мені, чи не буть,
Тільки тобі сказать,
Тільки мені почуть.
Знаю, ти можеш все,
Навіть звести мости,
Коли мене знайдеш—
Обійми й не пусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2012
Що, скажи, що можу тобі я віддати?
Нічого нема. Затихли пісні слова,
І годі їх відшукати.
Що, розкажи, що тобі подарувати?
Зникло усе… Води потік віднесе
Останні слова, що не треба було казати.
Хто, поясни, хто іде в твої сни?
Не я це – мене шукати дарма,
Я сама не своя – убита донька весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
После теплого лета васильковых напевов
Впору мне подошел мой наряд Королевы.
И опять жизнь во льдах, где нет места огню,
Я от жара себя только там сохраню.
Не согреет, и сердце мое не опа́лит,
Не обрадует больше и не опечалит
Страстный яркий пожар из эмоций, касаний,
Жарких летних ночей звезд счастливых мерцаний.
Пусть горит изнутри, как обычно горел,
Чтоб увидеть его человек не сумел.
Чтобы лед ― как хрусталь, не пробила слеза…
Чтобы не испариться – влюбляться нельзя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337156
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.05.2012
На екрані ламана лінія життя
Перетворюється на рівну.
Реанімуємо почуття,
Поки нам іще не все рівно.
Два електроди ми, беремо
Два електроди,
І рятуємо почуття
Відчуттям любові й свободи.
Розряд, ще розряд, давай!..
Ну, от, вчасно усе якраз.
Рятували ми почуття –
І вони теж рятували нас.
В реанімацію ще, і там
Тиждень спокою.
І вбиваємо, і рятуємо ми
Вдвох із тобою…
На екрані ламана лінія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012
Я проклинаю войну.
Не хочу, чтобы дед был героем,
Чтобы ночью кричал он,
Опять вдруг попав под обстрел.
Чтобы раны сводили с ума
И сводили в могилу из строя,
Рикошетом убив и сестер,
И всех жен, дочерей, матерей –
Сжечь, разрушить успев.
Проклинаю войну,
Что состарить успела детишек,
В мясорубку толкнув
Молодых, стариков – просто всех.
Победили! Смогли! –
Поднимаются в небо салюты.
Где же люди, которые
Этот успех
На своих белоснежных,
Забрызганных кровью,
Но крыльях!
Принесли, под гармошку
Идя в кирзачах через мир?
Поклонитесь же им,
И могилам вы их поклонитесь,
Не забыв, что без них
Не настал бы и ваш жизни пир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336295
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.05.2012
Я эту ночь остановлю,
И на глубоком небе звездном
Луну тихонько обниму –
Пусть утро будет поздним-поздним.
Мне нужен этот разговор,
Глаза и руки, и улыбки…
Я эту ночь остановлю,
Чтоб мы не сделали ошибки.
И нежный розовый рассвет
За горизонтом тает в неге,
Присело Время отдохнуть,
Впервые в марафонском беге.
Умолкли даже соловьи,
Тихонько ветер затаился,
Чтоб стук сердец был в тишине
Всем слышен – не остановился!
Чтобы раскрылись вдруг глаза,
Чтоб молвила душа: - Люблю!
Луну тихонько обниму
И эту ночь остановлю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335814
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.05.2012
Я хочу бути сильним деревом
І обіймати тебе вітами.
А ти будеш моєю пташкою,
А ти будеш моїми квітами.
Я хочу бути стиглим колосом,
А ти будеш ланами-нивами,
Я проростатиму щороку там,
І разом ми будем щасливими.
Щоб під одним дощем намокли ми,
І під одним сушились сонечком,
Щоб на ранкові візеруночки
Дивилися в одне віконечко.
… Наснилось - чашечки дві з кавою
Парують на балконі зраночку,
І сонце в небі посміхається –
Зове до легкого сніданочку.
Букет ромашок звеселяється,
Голівками киває дрІбними,
Бо будем ми завжди щасливими,
Бо ми будем завжди потрібними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012
Щастя множимо на два.
Маємо палкі слова,
Поцілунки, подарунки,
І серця без обладунків.
І масаж, і чай гарячий,
Слива, саджена на дачі,
Сміх веселий діточок,
На природі шашличок.
Ніжність в дотиках, турботу,
І заглянуть на роботу,
І порада, і розрада,
І нові знання й посада,
Новий рік, хороші друзі,
І прогулянки у лузі,
Книги, фільми та маршрути –
Спільних вражень не забути.
Множимо на два нещастя –
І спинити це не вдасться,
Навпіл ділена картина.
Мовчазна сидить дитина,
У повітрі іскри скачуть,
Заховавшись, тихо плачуть,
Чашка з кавою одна,
І стіна, кругом стіна…
Вдвох будують, вдвох руйнують,
Миряться або воюють,
Тож собі шукайте множник,
З яким буде жити можна
Так, щоб множилось добро,
Розросталось і цвіло,
І ділилось на розсаду –
Аби дарувати радо.
І тоді лиш взнає світ,
Як прожити 300 літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Мете хурделиця, поля вкриваються порошею,
Хто ниву злою назове, а хто – назве хорошою.
Стоїть стерня із сподівань, надій, у Бога прошених,
Стоїть біда-журба – ліс трав – стривожених, нескошених.
Нема стежиночок на ній, доріжечок проложених,
Стоїть табун думок-коней сполоханих, стриножених…
А там, ген за ярком, життя. Весна буяє квітами.
І там слова – вже не граніт, а сяють малахітами.
Нащо стриножили коней?! Зірвати пута силяться,
На яблуневий ніжний цвіт з сльозами пильно дивляться.
Їм – до життя, їм – до весни, їм – полетіти хочеться,
Хай дим печалі та журби позаду десь клубочиться!
… Коли вертають журавлі, піснями ділять щастя,
Беріть своє мерщій собі – нехай Вам в руки дасться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012
Буває, блискавка у дуб
Поцілить і спалить,
Бува, що явір засиха,
Лиш потім пень стирчить...
А по ромашечках щорік
Машини й люди мчать,
У землю втоптані, вони,
Зітхаючи, мовчать...
Але до сонця тягнуть знов
Вцілілі пелюстки,
Бо їх краса, як і любов,
Безсмертна навіки!
Інколи ніжне та тендітне стійкіше переносить випробування, аніж велике та міцне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2012
У Новий рік кипуче сум'яття,
І за шампанським, коньяком – предовгі черги,
Так хочеться сховатися під плед,
С прикрас залишити лише браслет та серги…
Не у вечірній сукні – в негліже
На підвіконня сісти і дивитись,
Як в сутінках між жовтих ліхтарів
Так заклопотано всі будуть метушитись…
Усі за стіл!!!... Вітання Президентів
Одне за одним в різних поясах..
Не хочу слухати… Я хочу інше чути…
Я хочу чути… щастя в голосах..
..І небо темне на шматочки крають
Яскравих феєрверків зірочки…
..Щасливі ті, кого уже кохають,
Щасливий той, хто любить навіки…
Що свято?.. Є, було – і вже скінчилось…
А є тепло у серці – наче жар,
Що сподвигає жити і творити,
На диво, справді, пречудний цей дар…
Я люблю запах хвої новорічний,
Бокал шампанського, яскравий мандарин…
…Коли мене ти радісно цілуєш,
Коли я не одна, ти не один..
Коли ми разом… і на підвіконні,
І під ялинкою, і у заметах білих…
У новорічні пристрасні світанки
Під пестощами рук твоїх умілих
В наш дім заходить світло днів нових,
Що в новий рік несе нам добру долю,
Ніхто нічим це світло не згасить,
Бо ми захистимо його любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2012
Намалюй мене заново…
На полотнах незайманих
Все яскравими фарбами –
Всі пісні та думки.
Намалюй мене пошепки,
Щоб слова не стривожили
Світлу радість небачену
І в зіницях зірки.
Намалюй мене з ласкою,
Щоб життя стало казкою,
Щоб згорьоване-зболене
Стороною пройшло.
Намалюй мене з ніжністю,
З лебединою вірністю,
Щоб серденько поранене
Половинку знайшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2012
Холодеют руки и сердца
на прозрачном ледяном ветру,
может быть, заплачу-загрущу,
может, рассмеюсь я поутру…
На рассвете солнца первый луч
Жизнь свою опять начнет с утра,
Только то, что за "вчера" чертой –
Навсегда останется вчера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332949
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2012
Йому подобалося гуляти містом… Вдень було цікаво спостерігати за перехожими, вночі – з дитячою допитливістю заглядати у вікна і тихенько постукувати по шибках. Ось і сьогодні він зібрався на вечірню прогулянку.
… На вулиці стемніло, ліхтарі дивилися на своє яскраве відображення у калюжах. Він теж заглядав у калюжі і бачив там себе у ліхтарному сяйві. - Гарно так! – подумав, і ще жвавіше пострибав по калюжах, посміхаючись.
Раптом в одній із калюж він побачив щось незвичайне, рубінове… Це не ґудзик, не брошка і навіть не камінчик з сережки чи кольє… З холодної, трохи брудної води він витяг дві половинки серця. Було помітно, що хтось приклав немало часу і зусиль, аби воно таки розділилося навпіл. Серце було у подряпинах і дрібних тріщинках, трохи нерівне на зламі.
- Як же можна таке диво зламати і викинути? - дивувався він, із завзяттям поліруючи серце зі всіх сторін, намагаючись склеїти його і затерти всі ранки-пошкодження. І такими гіркими були його сльози, чи завзятими намагання одремонтувати знайдену річ, що старання принесли плоди – серце почало виблискувати, дрижати і його половинки притиснулися одна до одної так тісно, що шпаринки між ними майже не було видно.
- Треба, мабуть, знайти власників цих половинок. Як же їм, нещасним, зараз із розбитим серцем? - бідкався він, біжучи у тому напрямку, куди виривалося і тягнулося серце. Ось воно затріпотіло, запульсувало, замерехтіло біля одного з будинків, де світилося лише одне вікно. Він обережно заглянув. У кімнаті сиділа дівчина з великою скляною чашкою кави в руках. Кава навіть не парувала. А скам’яніла постать дівчини, що сиділа втупившись у стіну, вказувала на те, що вона давно знаходилась не тут, не в цій квартирі, а десь далеко, у своїх думках. Раптом вона стрепенулась і схопилася за телефон. Він задзвонив, і вона щось швидко почала говорити, її вуста відпускали слова і ловили сльози. Зрештою, бліде лице освітилося – на нього впав із-за вікна промінь рубінового серця, і дівчина скрикнула: - Так, приїзди! Я чекатиму…
І в той же момент серце пронизало, наче воду, скло шибок і розчинилося сяйвом у грудях, дівчина засяяла зсередини, мов ранкова зоря. ... Він був вражений.
- Тепер завжди пильно дивитимуся в кожну калюжу! – сам собі обіцяв, стрибаючи далі по калюжах, Дощ. - Воно варте того, щоб побачити таке диво! Нічого, що на годинку довше прогуляюся.
… А ви, до речі, ніколи не помічали, що під час дощу інколи щемить серце? Це Дощ знайшов половинки розбитого серця і намагається з’єднати їх в єдине ціле…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332715
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.04.2012
Думки, думки рояться, наче бджоли,
І жалять боляче, і меду принесуть,
Та інколи безладно так літають –
Ні сну, ані спокою не дають.
Одну по одній, тихо та дбайливо
Зігрію і у вулик одпущу.
А щоб знайшли собі затишне місце -
Я спокоєм солодким пригощу.
Його, на жаль, у мене небагато,
Але додам до нього радість до життя,
Бо кожна квітка раз лиш розквітає,
Немає до "учора" вороття.
Проте розквітнуть завтра нові квіти,
Не кращі та й не гірші, ти поміть,
Вони інакші, зовсім трішки інші.
Життя безмежне тільки лиш на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332401
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2012
Хто ти?
Ніхто…
Що ти?
Ніщо…
Де ти?
Ніде…
Я - сльозина в пісок,
Я – тонкий голосок
У безодні струмка,
Я – травинка тонка,
Серед безлічі трав
Хто б мене відшукав?...
Я – тонкий промінець,
Я – початок й кінець
Солов'їних пісень,
Я не ніч і не день,
Я – лиш тінь, лише звук,
Я – лише серця стук…
Я – ранковий туман,
Я – вечірній обман,
Я – далекий міраж,
Я – забутий пейзаж,
Я – краплина води…
Віднайди…
Віднайди…
Хто ти?
Ніхто…
Що ти?
Ніщо…
Де ти?
Ніде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
Пусть не принес нам первый день весны тепла,
Пускай стоят сугробы по колено –
Под ними просыпаются цветы…
Прислушайся – услышишь непременно!
Их стебельки, как струны арф поют
Под толстой коркой снежно-ледяною,
О том, что ждут тепла, что солнца ждут,
И с нетерпеньем встречи ждут с весною!
Оттаивай, проснись же, Человек!
Забудь о возрасте, если душою молод!
Пусть жизнь несет к победам, как ручей,
Что с гор течет – не страшен зной и холод!
Горячим сердцем растопи снега -
И к солнцу, к свету, как цветок весенний!
Ты сможешь все, если в душе весна,
И соберешь плоды своих стремлений!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331585
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2012
Тривога це, чи радість у душі?
Курличуть журавлі в осіннім небі,
На чорнобривці іній зрання впав,
Я запитати хочу щось у тебе.
Як пахне кохання осіннє?
Який аромат у любові,
Що має початок тоді,
Коли все навкіл завмирає?
Так яблука пахнуть достиглі
В осінніх садах полум'яних,
Виноградові грона тугі,
Що соком налиті до краю.
Це запах щемкий і терпкий
Осінніх метеликів – листя,
Їм птахою долі летіть
І посланням по річці плисти.
Так пахне ранковий туман,
Роса на пожухлих травах.
Хто восени покохав –
Малює все в інших барвах.
Глибокий, тонкий, дивний аромат,
Щасливий той, кому вдалось почути.
Так п'янко пахнуть білі хризантеми,
Коли до серця їх з любов'ю пригорнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2012
Коли стріля радикуліт,
І сивина лягає густо -
Куди іти, кого просить,
Аби в душі не було пусто?..
Чи ту дружину, що давно
На вітрі висушила сльози,
Чи сину стукати в вікно,
Чи стати мовчки на порозі?..
Чи доні навздогін нести
Прикраси, іграшки та квіти?..
Ти у дітей не був давно…
І чи були у тебе діти?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
На закате меня не обнимешь,
На рассвете меня не разбудишь.
Я не знаю, насколько ты веришь,
Я не знаю, насколько ты любишь…
И не знаю я, что тебе снится
В ночи ясные, и за туманом,
Что в словах твоих правда, что – выдумка,
Где все искренне, где – с обманом.
Я хочу улыбаться при встрече,
И хочу тосковать в разлуке,
И чтоб сердце бодрей стучало
При знакомого голоса звуке.
И пускай тетива – до отказа,
Пусть устала, конечно, больно…
Только выстрел быть должен верным,
И тогда только выдохнуть вольно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2012
Навпіл душа розривається,
Навпіл сльоза розділяється,
Навпіл думки розпадаються,
Навпіл слова розлітаються…
Світ весь навпіл… Загубилася.
На якій половині лишилася?
Небо з землею мінялося,
Добре й погане змішалося.
Сонце і місяць злилися,
Світлом навпіл ділилися.
Круговерть, круговерть, круговерть…
Де життя, де омана, де смерть?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Хай з-під пера розквітнуть квіти
І радо засміються діти,
Прадавніх гір проснеться казка,
Зігріє доброта і ласка,
Там оживе легенда сива,
Хай не весела, та правдива,
Зелена зашумить діброва,
Полине пісня колискова.
А все недобре та погане
Розчиниться і димом стане.
І згине.
Щезне навіки!
Бо не для того крізь віки
Свою красу несла велично
Вкраїнська Мова чарівнича,
Крізь лихоліть важкі дороги,
Нашестя, війни та облоги,
Щоби загидили красу
І витерли об неї ноги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330628
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2012
Так багато слів,
Так багато фраз,
Стільки радощів,
Стільки є образ,
Почуття усі –
Як клубок вогню.
Що ж це сталося?
Я тебе люблю?!
Не розкажеш все,
Не змалюєш, ні…
Серце у вогні,
Голова в вогні.
Чи дощі ідуть,
Чи сніги метуть –
Всі мої думки
Лиш до тебе йдуть,
Лиш про тебе сон,
Лиш тобою жить!
Ти не знаєш це -
Як душа болить…
Я з небес колись
Зачеплю крилом,
Розкажу – коли
Стану Ангелом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2012
Не малюй мені картини
Чорним кольором лишень:
Чорне небо, чорне сонце,
Чорний вітер в чорний день,
Чорні люди, чорні душі,
Чорні думи і слова,
Чорні квіти в чорнім полі,
Чорна річка і трава.
Чорний сніг мене лякає,
Чорний дощ і чорна кров,
В чорнім серці може жити
Лише чорная любов.
Ти заглянь мені у вічі –
Набери там кольорів.
Доброти візьми веселку,
Світлий колір теплих слів,
Сяйво ніжності й любові,
Всі відтінки співчуття
Ти візьми в свої долоні –
Розфарбуй своє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012
Зберу твої листи і запалю багаття,
Із димом – в небо пісня про любов.
Дощем упадуть сльози твої з неба,
Зітхає вітер знову, знов і знов…
Ти не приходь у сни мої печальний,
І душу своїм жалем не тривож.
Ось мій вінок в твоїх руках вінчальний,
Ти збережи його… Якщо не ти – то хто ж?
Ти тільки спомин з літ моїх далеких,
Кохання вічного міжчасовий політ.
Не поруч ти, та сонце, зорі, небо…
В своїх долонях ти приніс весь світ.
Ми два материки на різних картах,
Із двох Галактик різні дві зорі.
Такі близькі ми, і такі далекі,
Як дві смереки на одній горі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012
Ти знаєш, я сильно так вмію любити,
Аж іноді страшно самій.
Як люблю тебе! Як необачно – любити…
Ображати мене лиш не смій.
Ти знаєш, я вірно так вмію кохати,
Чи комусь це потрібно – порадь.
Чи ще можуть у світі оце цінувати?
Лиш не зрадь мене. Лиш не зрадь…
Хтозна, як обернеться ще дивная доля,
Та прошу – вірним другом будь.
Чи за гори далекі йдеш, а чи за море –
Не забудь мене. Не забудь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Горять вечірні ліхтарі,
І зустріч майже випадкова.
І до зорі, і до зорі
Тече вином палка розмова…
Ти знаєш все, я знаю все
Про болі, радощі, розлуки…
У потиску міцнім руки
Зігріємо холодні руки.
Зустріти важко рідну душу,
Її не хочеться втрачать.
Знайомих маємо удосталь,
А друзів – треба рахувать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Будь, пожалуйста,
послабее.
Будь,
пожалуйста.
И тогда подарю тебе я
чудо
запросто.
И тогда я вымахну -
вырасту,
стану особенным.
Из горящего дома вынесу
тебя,
сонную.
Я решусь на всё неизвестное,
безрассудное, -
в море брошусь,
густое,
зловещее, -
и спасу тебя!..
Это будет мне
сердцем велено ,
сердцем велено...
Но ведь ты же
сильнее меня,
сильней
и уверенней!
Ты сама готова спасать других
от уныния тяжкого.
Ты сама не боишься ни свиста пурги,
ни огня хрустящего.
Не заблудишься,
не утонешь,
зла не накопишь.
Не заплачешь
и не застонешь,
если захочешь.
Можешь плавной стать,
можешь ветреной,
если желаешь...
Мне с тобою -
такой уверенной -
трудно,
знаешь?
Хоть нарочно,
хоть на мгновенье, -
прошу,
робея, -
помоги мне в себя поверить,
побудь
слабее.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329757
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2012
Не скорити незгодам мене
Не скорити мене тим незгодам,
Що у черзі стоять на порозі.
І не змінять всі біди погоди,
Що вже сталась на моїй дорозі.
Бач, чигають, жадаючи страти
Раби Божої, злії вампіри.
Стійте, трясця вам, стійте на варті,
Оголіте мечі та сокири.
Я біжу по дорозі, уперто
Оминаючи ями й капкани.
Я скажу тим незгодам відверто:
Та ж проваляться всі ваші плани.
Бо за обрієм сонце сідає
Над верхівками сосен мрійливих,
Бо у житі волошки чекають,
Що омиє пелюстки їх злива.
Бо зелені, як мох, очі сина , -
То мій захист на довгій дорозі.
І тягар із душі мені скине,
І утішить в печалі й тривозі
автор: Ліоліна
А ти їх усмішкою крий,
Пали душі яскравим світлом -
Аби на місці тих незгод
Весняне дерево розквітло!
Дощем умиється душа,
Вдихне повітря посвіжіле,
В волоссі сонечко сяйне,
В зіницях – небо заясніле.
Хай потиск дружньої руки
Не пустить слабкість й на хвилину,
Щоб в погляді цвіла любов –
Дивись частіше в очі сину!
А три сестри, що поруч йдуть,
Й на мить не лишать на дорозі.
Любов, Надія, Віра – тут,
Тож не тримай їх на порозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Столько бессодержательных слов
И спецэффектов для обрамления,
Что за огнями ночной рекламы
И в белый день не рассмотришь гения.
За 3-Д масками спрятанных лиц
Так устала глаза искать я
В мире, где много ненужных понтов
И мало так Настоящего Счастья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329485
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2012
Заснули за вікном сніги,
Заснули друзі й вороги,
Заснули в Пеклі і в Раю,
А я і досі ще не сплю.
Розклала на безмежнім полі
Свою чудну складанку-долю.
А як зібрати – ще не знаю,
І так, і так перекладаю,
А візерунок не виходить
Немов лихий рукою водить.
Уже зовсім замерзли руки,
І серце тисне од розпуки…
А ранок доти не прийде,
Поки малюнка не буде!
Лиш мовчки сльози витираю,
Я допомоги не чекаю…
Хоч плач, поки луна піде –
Ніхто на поміч не прийде…
І на морозі під зірками
Впаду під темними думками…
***
Гаряче серце сніг розтопить!
Біда мене таки не схопить,
Бо є ще на землі ЛЮБОВ,
Що світ рятує знов і знов.
Усі – дорослі та малі,
І злидарі, і королі
Її жадають все життя,
Ще – розуміння, співчуття.
Вона ж – і грішна, і свята,
Буває іноді «не та»…
Але дає бажання жити,
І сподіватись, і творити,
Плекать ілюзії, надії,
І потаємні дивні мрії…
Вона – в усіх, вона – усюди,
Але сліпі бувають люди,
Бо кожен ту шука частину,
Де буде добре в цю хвилину,
А ширше оком не кида,
Що поруч є чиясь Біда.
Її ж, Любов, шукать не треба.
Вона у Сонця є, у неба,
У пісні лагідній лісів,
У звуках наших голосів.
Вона у серці є у тебе,
Туди лишень заглянуть треба
І двері ширше відчинить,
Аби на волю відпустить.
Хай розквітає, як уміє,
Хай душу ще чиюсь зігріє,
Комусь розрадою буде,
Комусь хоробрість віднайде.
Творити може чудеса –
Це її сила і краса.
Хоч і не завжди так буде,
Та все ж сторицею прийде
Назад до тебе ще не раз
Стинать гіркий полин образ.
Бо у житті, як і на ниві, -
Що сієш – те собі ж і жнеш.
Якщо любові не даруєш –
Собі любов не знайдеш теж.
Я вірю в доброту людини,
В любов, у широту душі,
Тим і живу я… Так живу я…
І дивні пишуться вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Давай, ти пригорнеш мене,
Давай, я тебе обійму,
І ти до тих пір не заснеш,
Допоки я не засну.
І в теплому тихім сні
Тобі не насниться жах,
А лише лелека в гнізді -
Родинного свята птах.
Якщо раптом зникне сон,
З думками один на один,
Подумай, що щастя – це
Тоді, коли ти не один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Все сам. Скрізь сам і завжди сам.
І рішення, й сніданок пізній.
Слова, немов зими любов, -
І гріють, й знову коле іній.
І сам народжуєш раптово,
І похорониш – знову сам,
Шалені змішуєш коктейлі
Із ніжностей, кохання, драм.
На сцені – тисяча емоцій,
На сцені боляче герою…
І знов байдужості завіса
Твоєю кинута рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Я тобі принесу оберіг,
Подарую на щастя, на долю,
Чи встеріг мене, чи вберіг –
За собою іти не неволю.
Ти пробач, що давно у душі
Мій Чорнобиль давно підірвали,
Отруїли думки та вірші,
І отруєне щастя топтали.
Чи надія є в мертвих пісках,
Чи у попелі квіти ожили?!...
Біль всесвітній зібравсь у віках,
В серце встряв, мов колючка ожини.
Кожен погляд, думки і слова
Радіація світить рентгеном.
Це відклалося вже в глибині
Особливим окремим геном.
Ти на мене зовсім не дивись –
Легше буде це пережити,
Чим Надію і Віру, й Любов
Отруїти чи загубити.
Я, повір, не для того прийшла,
І бентежить тебе не хотіла.
Я частину душі віддала –
А твоя навздогін полетіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Сьогодні плачу я,
Бо завтра буду сильна,
І усмішкою буду зігрівать.
Можливо, потім упаду безсила
І крила стомляться за цілий день літать.
Але усе сьогодні.
Поки тихо.
Поки ніхто не потривожить жаль,
Поки на хвильку можна зупинитись,
Щоб роздивитись вже свою печаль.
Поки мовчання розумніше слова,
А погляд ловить в дзеркалі думки,
Такі короткі півтори години
Зістарять на незлічені роки.
Долає втома – сон душа зганяє,
Шука розради – а її нема.
І відповідь знаходить між зірками,
Куди злетіти може лиш сама.
Тому так холодно, тому так одиноко –
Несила ще когось туди піднять.
Звикає там зовсім сама блукати…
Зізнатися комусь?... Нащо казать?
Сьогодні плачу я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Холодеют руки и сердца
на прозрачном ледяном ветру,
может, я заплачу-загрущу,
может, рассмеюся поутру…
На рассвете солнца первый луч
Жизнь свою опять начнет с утра,
Только то, что за "вчера" чертой –
Навсегда останется вчера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Здається, бачилися ми зовсім недавно,
А в тебе стільки нових друзів, нових справ,
І ти стрічав мене, стривожившись, незграбно,
Та невпопад все обіймав, мовчав, зітхав.
Зовсім забувся чаєм напоїти,
Спитав лише, як склалося життя,
І, відповідь десь мимо пропустивши,
Занурився в думки і почуття.
А я пішла… Нащо прийшла, незвана?...
Ударилась в несказані слова
І, в пустоту потрапивши, мовчала, -
Від слів лише відлуння ожива.
Чи більше не було чого сказати,
Чи більше не було чого почуть?
Чи, просто, не хотілось зачіпати
Того, чому ніколи вже не буть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Рясний і теплий літній дощ по тілу біг, торкавсь ласкаво,
Мені так гарно було з ним, йому зі мною – так цікаво…
З чола стекла з водою хмурність, втонули пахмурні думки,
З любов’ю розквітала радість, чи кращі можуть буть квітки?
І сонце, й зорі дивувались – іще такого не бувало,
І день, і ніч злились в єдине – багряне диво розквітало.
Народжувався новий Всесвіт у душах пристрасно жагучих,
Незнані хвилі вкрили все – від трав земних до зір летючих.
..Тремтіли в тілі гострі почуття,
тремтіли кольори веселки в хмарах,
У солов’їнім щебеті пісень ми чули ангелів,
що грають на фанфарах.
Вогонь, що жадібно томив, палив,…
наситившись, заліг у серці променитись,
Щоб, одігрівши душу і слова,
знов полум’ям безкраїм розгорітись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Постелила матінка
Ліжечко дитині –
Місяць на подушці,
Зорі на перині.
У головах сонце,
У ногах хмарина –
Затишно і тепло,
Спи, моя пташино.
А над головою,
Мов разки намиста,
Пісня колискова
Ніжно-шовковиста.
Засинає поруч
Казочка цікава,
І її укриє
Рученька ласкава…
Матіоли ніжні,
Білії лілеї
Личенько маленьке
Пестять та лелеять.
В однім вікні місяць,
В другім вікні сонце,
Спить маленьке щастя,
Щічка на долоньці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Вона з'явилась невідомо звідки,
Земна занадто, або неземна.
В її очах світивсь мінливий Всесвіт,
У натовпі була, проте одна.
То завше поруч, наче тінь, блукала,
То оглянешся – вже її нема,
Знов появлялася - і танула в тумані,
З ким не була б – усе ж, немов сама…
І мовчки поглядом у землю заганяла,
І лікувала поглядом одним,
То змучувала, навіть докучала,
То обдаровувала раєм незвичним.
Була, мов біль й найвища насолода,
І карою, і сенсом літ життя,
Була тим ангелом, що втік колись із пекла,
Але не мав на небо вороття.
Вогнем, мабуть, їй крила обпалило,
Та душу зачепити не змогло,
І, навіть, коли сердилась – світились
В очах завжди любов, добро, тепло…
Ще зберегла великий дар і силу
Піднести у небесну височінь
Того, кого кохала і любила,
Подарувати дивну далечінь…
Розтанула, немов сніжок в долонях,
Не побажала – і не показала
В нічному небі ту зорю далеку,
Куди з Землі назавжди відлітала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012
Ти мене все життя шукав,
Я на тебе завжди чекала,
Ти зі мною у снах літав,
Я тебе у віршах кохала.
Ти у кожні очі дививсь,
Щоб побачити там мої,
Я торкалася теплих рук,
Щоб відчути у них твої…
Ти у хмарах бачив вечірніх
Мою постать, що танула в ночі,
На світанку промінням першим
Посміхались мені твої очі.
Відчував ти мій подих у вітрі,
У ласкавім, легенькім літнім.
Твоїм голосом говорили
Сині хвилі, зелені віти…
Вищі сили нас об'єднали,
Мов магніти, у поцілунку,
Вся любов не розтрачена в серці
Мов вино в щонайвищім ґатунку.
Я і ти – це Галактики дві,
Є щось радісне, щось сумне,
Але серед мільярдів людей
Є в нас щастя: на двох – одне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2012
Я так хочу тебя обнять,
Прижаться тесно, и надолго
Застыть вот так,
Заснуть вот так,
Так жить с тобою.
Долго-долго…
Давай, не будем о плохом
Ни говорить, ни вспоминать.
А вместо слов,
Всех горьких слов,
Друг друга просто
Целовать.
Все, что случилось –
То случилось.
Прошло – и все,
Уже довольно.
Давай, все будем делать так,
Чтоб никогда не было больно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327608
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2012
Ви дивились у вічі так пильно, натхненно і звабливо,
Заглядаючи в душу, пірнаючи на саме дно,
І торкались руки, і плеча. І волосся погладили,
Та я знала – це гра. Лише гра – не насправді оце, все одно…
Ви приносили квіти. Дарунки були несподівані…
І писали вірші, і співали пісні – лиш мені…
Але знала я – Ваша чергова забаганка –
Вдовольнитись і зникнути, наче сніги навесні.
Ви і далі співаєте, пишете вірші. Цілуєте,
Обіймаєте інших жінок і дівчат молодих,
Від одної до другої роки та вірші міняєте,
Але я у Вас була й буду і до них, й після них…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012
Зітхання падають, немов осіннє листя
Під ноги нам, і тихо шелестять,
Розсипалось калинове намисто,
У ягідках серця вогнем горять.
А небо синє-синє і прозоре,
Дерева в синяві горять вогнем свічі…
Була ця осінь, чи мені здалося?
Скажи мені, благаю, не мовчи.
Мовчання скаже більше, аніж слово,
Поранить глибше, ніж простий кинджал,
І ми затято будемо мовчати,
Щоб показати, наче нам не жаль.
Таке багаття розпалити в серці!
Так розтривожить душу і думки!
І мовчки розвернутися спиною
І йти в туман осінній навіки?
Все сказано… Ще більше – промовчали.
Нащо слова огидні на вустах,
Що так недавно палко цілували
І підіймали в рай на небесах.
День догорає. Догорає осінь.
І щось нетлінне, вічне догора…
Душа зітліла… Залишився попіл…
Але, можливо, там ще є іскра…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2012