Христина Рикмас

Сторінки (2/137):  « 1 2»

Так легко…

 Ти  так  легко  знехтував  мною,
Обнулив  почуття  свої...
Зжував    серце,напився  кров'ю,
Мов  вампір!
Залишив  лиш  біль...

Ти  втоптав  у  багно  розлуки  
Крихку  душу,зелену  любов.
І  не  встигла  вона  зчервоніти!
І  зіржавів  подвійний  шов...

І  замурзаною  стояти  
Ти  покинув  в  стерильних  днях...

Так  безглуздо  було  стріляти  
І  гребти  у  пробитих  човнах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2013


Сни

Ти  не  внось  до  мене  в  сни-своїх  зітхань.
Порошком  дрімоти-я  присплю  печаль,
Порошком  спокою-втихомирю  біль.
І  не  стане  солі,там,на  дні  морськім…

Ти  не  внось  до  мене  в  сни-своїх  бажань.
Заколишу  миром-спроби  до  повстань,
Зодягну  весь  обрій  в  атмосферний  сміх.
І  зліплю  із  цукру  велетнів  морських…

Не  принось  до  мене  в  сни-своїх  проблем.
Залоскочу  осінь,відміню  тандем!
Розфарбую  смуток  в  теплі  кольори...
Лиш  не  смій  вриватись  в  мої  диво-сни!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013


Свинцева ніч

Порожня  ніч,
Колюча  ,щемна...
Ця  знахабніла,дика  тьма
Мене  в  полон  взяла!
Даремно  й  безжалісно  мене  трима...

Свинцева  ніч
 І  зблідлі  очі...
Важкі  думки  у  тілі  цім
І  вирватись  від  них  не  взмозі!
Прохід  закритий  в  всесвіт  снів...

Усе  навколо  вже  дрімає,сопе,
а  решта-кволо  сплять...
Давно  вже  сонечко  не  сяє,
Лягло  між  хмарок  спочивать.

А  я  не  здатна,я  в  тривозі...
Думки,мов  дзвоники  бринять.
Мене  зсередини  щось  гложить,
Щось  хоче  жили  розірвать!

А  що,як  я  вже  не  прокинусь
Собою,завтра,в  часі  цім?
В  чужому  просторі  опинюсь,
На  зламі  полюсів?!

А  що,як  я  вже  не  прокинусь
Й  залишусь  в  дивнім  напівсні...
Чи  ти  замітиш  цю  підміну
В  реальному  житті?

Чи  ти  зумієш  розпізнати
Серед  мільйон  гримас
Мою  збіднілу  душу-латку
Без  гриму  і    прикрас?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013


клавіші болю

Я  доторкнусь  до  клавіш  свого  болю
Й  зірву  із  серця  вицвілу  печать!
Озвучу  ці  надривні  нотки  жалю,
Що  вже  несила  в  закутку  тримать.
Я  доторкнусь  до  клавіш  свого  болю...
І  робуджУ  дрімотну  тишину!
І  відпущу  свою  тугу  на  волю,без  остраху...
Й  з  полегкістю  зітхну...
...Можливо  хтось  зуміє  прочитати
У  цьому  танці  пальців-щось  своє
І  розчинитись  в  сутінках  кімнати
Забувши  на  хвилину  все  сумне...
Забувши  про  колючу  диво-схему
Нам  незбагненних  планів  і  подій
Й  розірве  ще  сьогоднішню  систему  
І  закарбує  в  пам'яті  своїй...
Я  доторкнусь  до  клавіш  свого  болю
І  відізветься  змовчане  нутро!
Я  доторкнусь...зумію!
Я  загою...
Й  самотнім  ехом  в  світі  віддихну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013


стАрець

Нерівні  стінки  здавлених  судин,
Немов    погнуті...
Скрученії  змії  принишкли  
За  вітринами  світів
Й  виблискують  очицями  німії...  

Нерівні  стінки  ввігнутих  сердець...
Химерно  вивернутих  усміхом  назовні,
Дивакувато  згорблених...
Мов  підгорілі  жорна...
Немов  відживших  днів  своїх  стАрець…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013


Занадто мало

Занадто  мало  є  Мене  в  мені!
Мізерно  мало:ємкості  в  пустотах,
Любові,що  згубилась  в  поворотах...
І  на  спідометрі-висвічують  нулі.

Занадто  мало  у  мені-Мене...
Я  все  ж  згубилась  в  магістралях  світу,
Промчалась  крізь  огненную  орбіту...
Не  спромоглась  знайти  в  Тобі-Себе.

Занадто  мало  є  Мене  в  мені,
Щоб  поділитись  Мною  із  Тобою.
Стою  лишень  пліч-о-пліч  із  собою
В  світанку  темноти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013


Мимохіть

Ми  мимохіть  навчилися  любити
Й  не  розбереш  тепер-де  правда,де  брехня.
Утихомирювати  почуття,глушити,
Холодністю  знеструмлювать  серця...

Ми  мимохіть  навчились  забувати
Й  зживатися  з  логічністю  думок;
Ще  в  зародку  кохання  убивати
І  власноручно  нажимать  курок!

Ми  залюбки  навчились  не  зважати
На  прагматизм  бажань  наших  і  мрій,
Адже  так  страшно  інший  шлях  обрати,
Коли  довкола  копії  людей...

Ми  розівчились  вірити  у  чудо
Й  не  довіряєм  серцю-лиш  очам.
Та  всеодно  блукаєм,мов  приблуди:
Снуєм,існуєм...тільки  не  живем!!

Ми  розівчились  падати  й  вставати,
як  у  дитинстві...й  знов  вдихать  життя...
Ми  із  запізненням  навчилися  встигати
Й  спішити  у  майбутнє  навмання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411512
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2013


Боже милосердний

Боже  милосердний,Ти  пробач,
Що  грішу  з  дня  в  день  усе  частіше,
Що  сама  в  собі-немов  палач,
Що  молюсь  я  в  поспіху  й  все  рідше.
Боже  милосердний,Ти  пробач
Недостойність  і  убогість  слів  цих,
Що  злітають,мов  підбитий  птах,
Що  грішу  з  дня  в  день  усе  частіше.
Боже  милосердний,Ти  пробач,
Що  всміхаюсь  рідше,аніж  плачу,
За  відсутність  вдячності  у  днях,
Слабкодухість  й  віру  цю  ледачу.
За  холодність  співаних  молитв,
Що  зринають  й  падають  додолу
Розпадаючись  на  сотні  сухих  крихт-
Зачерствілих  проявів  любові.
За  пустинність  обмалілих  душ,
Що  лиш  вміють  скаржитись  й  жалітись...
Ти  пробач  зрадливість  людських  слуг!
За  серця,що  мороком  покриті...
Боже  милосердний,Ти  пробач...
І  навчи  й  мене  життю  радіти!
Й  зацвітуть  мої  змарнілі  квіти
В  ще  вчорашніх  вицвілих  очах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408361
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2013


Попіл

Ти  ненароком  спом'янеш  мене
Й  всміхнешся  дивнім  спомину-утраті.
Й  заб'ється  швидше  серце  ще  живе
Та  вже  безлике,зболене  і  ватне.

Ти  ненароком  спом'янеш  мене
І  витягнеш  із  пам'яті  шухляди.
В  коробочку  із  сірників  вкладеш
Й  підпалиш!
І  залишиш  догорати...

І  я  згорю:..
До  коренів,дотла.
Без  функції  відновлення  структури,
Без  докорів.
Смиренна  і  німа...
Без  спроб  на  відбудову,без  зажури,
Без  болі,без  надії,без  туги
Беззвучно  загорюся  і  зотлію...

І  понесуся  попелом  в  світи:
Людської  черствості,глухої  сліпоти,
В  реальність  повсякденну  безнадії...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013


Несміло

Несміло  я  сніжинками  встелюсь
Й  зігрію  в  цю  зимову  хуртовину
Твоє  обличчя,руки...й  надломлюсь...
Й  всміхаючись  розчинюсь  і  загину.

Несміло  підкрадусь  в  твої  думки
Непроханим  й  давно  вже  зайвим  гостем.
Й  твоя  сторожа-викине  надвір,мов  ворога!
Брутально  й  надто  просто...

І  не  насмілюсь  більше  я  прийти.
Ні  з  спомином,ні  з  снігом,ні  з  дощами.
Забув,відкинув  й  вивів  всі  сліди.
Пробач,що  залишаю  зайві  плями...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013


Дурман

Всі  райдужні  веселки  кольори
Злилися  у  криваво-чорну  пляму.
Й  не  вивести  її  й  не  відшкрябти…
З  комедії-створила  власну  драму.
Пан  Дальтонізм-зіграв  зі  мною  жарт,
Злий  жарт!
Без  оплесків  гучних  й  овацій.
Всі  світлі  фарби-кистями  змішав
Й  розмалював  життя,без  репетицій.
Й  отак  живу,мов  комікса  герой  ліричний.
Й  відпускаю  сумні  жарти,
Що  й  дірочки  від  бублика  не  варті.
І  сміх  не  тішить  з  залу-горенить…
Мелодія  фальшивить  й  ріже  слух
Секундами  забруднених  вібрацій,
Де  б  кода  мала  бути-лине  вступ,
Забарвлений  сплетінням  дисонансів.
Без  диригента-грає  все  нутро!
І  кожен  орган  відбиває  ритми,
властиві  лиш  Йому.
Сльозу  звело!
Натруджену  і  змоклую  до  нитки…
Без  парасолі  чи  дощовика
(мінорно  краплі  душу  омивають)
Стою  під  градом…
Й  вперто  визріва  в  думках  моїх  слова  твої  дурманом….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013


Листва

Вже  й  наклала  відбиток  осінь:
Почорніла  пожовкла  листва,
Що  ще  вчора  кружляла  в  вальсі,
Що  торкалася  гілля  тепла...

Листя  тішило  людям  око,
Шепотіло  до  них  єством...
З  висоти  пташиного  лету
Наповняло  весь  світ  добром.

Усміхалося  і  раділо,
Буйно  тішилось!Мов  дитя
З  золотистим  відтінком  тіла...
Щастям  повнило  небеса.

І  листвою,немовби  вбранням
Покривало  верткі  стежки.
Заспане  на  дозвіллі  світання
Забарвило  людські  думки...

Владарює  принцеса  Осінь,
Ліс  стоїть  вже  без  звичних  шат.
Будить  з  сну-стукіт  у  віконце:
Снігопад  закружляв,снігопад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398089
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2013


Невже не подасиш мені руки?!

Нестерпно  важко,подруго,без  тебе
Мені  писати  долі  сторінки.
В  них  стільки  помилок.
Стиснуло  ребра…
Стирчать  шипами  грубії  голки…
В  них  стільки  помилок,  
Що  я  не  взмозі
Сама  розставить  коми  і  крапки.
Стиснуло  серце…
І  нема  підмоги.
Невже  не  подасиш  мені  руки?!

Занадто  важко,подруго,без  тебе
Мені  боротись,правити  двобій.
Капітулюю.  І  підношу  в  небо
Хустину  білу-зіткану  з  надій.
Ти  раптом  зникла…
Й  забрала  з  собою  
даровану  частиночку  мене.  
Й  відразу  серце  вкрилось  шкарлупою…
Чи  байдуже  тобі?!Воно  ж  живе…

Ні!Я  не  вірю  у  твою  байдужість!
В  фальшивість  дружби-не  повірю  я!
Нехай  весь  світ  відкине  та  осудить!!!
Ти  б  не  змогла  ввійти  до  їх  числа…
Нема  в  тобі:підступності,зневаги,
А  слово  й  дії-щирими  були.
Тобі  зізнаюсь  у  своїй  повазі.
Невже  не  подасиш  мені  руки?!

Чом  раптом  стала  зайвою  для  тебе,
Чим  провинилась,в  чім  моя  вина?!


Як  ж  важко,подруго,у  світі  цім  без  тебе…
Вперед    штовхать  відкинуте  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


Безнадійний пацієнт

Гаразд...топчи  безжально  ніжні  квіти,
Руйнуй,вирубуй  цвіт  в  слабкім  єстві
Своїм  важким  чугунним  черевиком:
З  ночі  до  ранку,з  ранку  до  зорі...

Ні,не  виню  тебе!Ти  маєш  повне  право
Їх  позривати,знищити...й  піти.
Вони  без  тебе-всеодно  б  зів'яли!
І  не  змогли  б  ніколи  розцвісти...

Тому  ступай...без  сумніву  й  сміливо!
Слізний  ліміт  є  вичерпаним  вщент...
Сльози  замерзли  й  обпікають  груди.
Діагноз-безнадійний  пацієнт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2013


Непотрібність

Вже  не  потрібна  тобі.
Я  замінима  в  цім  світі.
Так  захотілось  кричать  наперекір  німоті,
Але  із  вуст  не  зронила  ані  найменшого  звуку.
Все  залишила  в  своїм  мовчанні  дикім,в  пітьмі.

Так  захотілось  кричать,щоб  світ  почув  моє  горе,
Прислухавсь  хоч  би  на  мить...й  вжахнувся  розпачі  цім.
І  витяг  біль  із  сердець:людей  побитих,забутих
Своєю  долею  й  примхами  чуждих  ідей.

Лиш  мовчазнії  рядки,каракулі  на  папері
Змивали  з  серця  журбу,чинили  крила  думкам...
І  віднаходили  зміст,і  відчиняли  ті  двері,
де  була  схована  радість,не  було  місця  пліткам.

Вже  не  потрібна  собі.
Та  все  ж...крокую  уперто,чалапаю  уперед
І  розганяю  туман.
Бо  раптом-ти  заглянеш,
А  я  ще  досі  у  черзі:
За  нездійсненним  коханням,за  надможливим  життям...

(з  минулого...року)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013


Я щаслива!!!

Я  щаслива  тим,що  я  живу,
Я  щаслива  тим,що  відчуваю,
Я  так  люблю  сонце  зустрічать
Й  дощ  люблю,коли  він  накрапає.  

Я  щаслива,бо  іще  жива,
Я  щаслива,бо  можливість  маю
В  кращий  бік  звернуть  своє  життя,
Замість  тих,хто  змоги  вже  не  має.

Я  щаслива,всупереч  всьому!
Завжди  знайдеться,той  хтось,
кому  складніше  жити  в  світі  цім.
Я  дякую  йому,заставляє  дужче  пломеніти!

Я  радію  пташкам  на  гіллях,
Що  виводять  пісню  загадкову,
Чудно-мелодійну  і  казкову,
Враз  світліє  у  людських  серцях...

Я  є  вдячною  за  біди  у  житті,
За  проблеми-дякую  я  щиро!
І  до  глибини  душі  я  вірю  в  диво...
Всупереч  життєвій  метушні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388537
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.12.2012


До безрассудства тобой пяна…

До  безрассудства  тобой  пяна…
И  окончательно  сбитая  с  толку…
А  появлением-изумлена,
Но  за  тебя-благодарна  я  Богу.

Спасибо  Богу  за  то,  что  ты  есть,
Что  Он-позволил  с  тобой  повстречаться,
Что  я  имею  возможность  прочесть
Твои  стихи…и  невольно  смущаться...

До  безрассудства  тобой  пяна…
Ты  изменил  меня  своим  вниманием.
И  даже  строгая  в  небе  луна
Заулыбалась  небесным  мерцанием…

(Салтану  Николаю)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385091
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2012


Застиглість

Я  застигла  в  напівдорозі,
в  напівтакті  до  вступу  в  рай.
Відчини!Я  стою  на  порозі...
Без  запрошення?Вибачай.

Прокотилось  повз  мене  щастя,
не  впізнала  нажаль  його,
не  зуміла  спинить  завчасно
й  щастя  чемно  мене  обійшло.

В  напівтемряві,в  напівсвітлі,
з  половиною  серця  живу...
З  половиною  віри-надіюсь...
Я  кульгаю  в  напівбігу...

Я  застигла!Й  не  можу  зрушить...
Біль  рощеплює  на  шматки,
біль  гнітить,біль  штовхає  в  груди!
Зникли  посмішки  у  душі.

Лиш  застигла  гримаса  болю
перекривлює  все  нутро.
В  напівтиші  з  самим  собою.
Чом  ти,щастя,мене  пройшло?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382897
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2012


Ми живемо гіркими утратами…

Ми  живемо  гіркими  
           утратами...
Протилежними  людям  
           чеснотами.
Забагато  близьких  було
           вкрадено!
Сновигаємо  світом  
           сиротами...
Було  вкрадено  й  
           не  повернуто,
Що  обіцяно-те
           не  зроблено.
Лиш  у  форму  красиву
           завернуто,
А  про  зміст-
           не  подумано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377958
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2012


"Нас"-немає один у одного

Я  зрадила  твою  вірність,
ти  ж:залишався  лише  моїм...
Анулювала  твою  потрібність,
видавала  свій  сором-за  гнів.

За  межею  була  досяжності,
поза  зоною  відчуттів.
Ти-злякав  надлюдською  справжністю,
я  ж:ляклива,мов  дикий  звір.

"Нас"-немає  один  у  одного
і  не  буде,скоріш  за  все.
Я,для  тебе,була  непригодною.
Егоїзм-це  є  суть  моя.

Ти  ж:відкрився  для  мене  повністю,
розчинився  в  молекулах  правди,
обколовся  моїми  голками.
Я  ж:продовжувала  брехати.

Ти,пробач  мені,мою  фальшивість.
І  в  байдужість  мою  не  вір.
Стільки  часу  пройшло,що  не  сила
нам  це  згадувать  стільки  днів...

Замело,засніжило  дороги,
по  яких  ми  ішли  разом.
Й  відпусти...бо  уже  не  в  змозі...
Все  давно  повз  нас  двох  пройшло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2012


Музика

Музико  мойого  серця...
Супровід  всього  життя.
Ми:мов  Альфа  і  Омега,
від  початку  до  кінця.

Muzika,ти  завжди  в  мені,
спопеляєш  все  нутро!
Не  слова  це  на  папері-танець,
темп-Prestissimo!

Musica:така  тендітна,
говірлива  і  п'янка.
Ти-щоденна  доза  світла,
іскорка  мого  життя!

Музыка-весвітня  мова,
подарунок  від  Землі...
Ми,раби  твої  до  скону,
найвольнішії  раби!

Muzyka-ти  надихаєш...
З  людством  ти  у  кожну  мить:
і  коли  душа  ридає,
і  як  сміх  в  устах  бринить...

То  ж,прийми  цю  скромну  лепту,
завершальний  мій  акорд.
І  розвій  у  полі  з  вітром...
Перейдем  цей  рубікон??

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373781
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 27.10.2012


Вже не мій…

Мерехтять  зірки  на  небі  
міліардами  світил…

Ти  ще  згадуєш  про  мене?
Якщо  так…Чому  ж  лишив
свої  спроби,  намагання?
Невже  все  було  дарма
і  весна  уже  востаннє  
в  нашім  серці  відцвіла??

Більш  не  прийде  й  не  стривожить  
наш  холодний  супокій,  мертву  тишу.
Не  посміє.

Вже  не  мій…


Відбуяли  дикі  квіти.
Повсихали  ручаї.
Ми  любилися  мов  діти,
а  розстались  мов  чужі,  незнайомі,
одержимі  поміркованістю  дій!
Лиш  пожовкле  кладовище  перед  нами…

Ти  не  мій…

Залишається  сміятись  
над  безглуздістю  речей,
у  конвульсіях  здригатись
і  ховатись  від  людей,
щоб  хоч  якось  захиститись.
Мінімально  вберегтись.
Вижити!Та  не  скоритись!!
Не  програти  цей  двобій!


Як  же  хочеться  творити
незважаючи  на  біль…
А  у  голові  лунає,  констатує:
«Вііін  нее  твіііій!»
Ні  на  хвилю  не  забула…
Дуже  прагла.Не  змогла…

Брили  льоду  в  моїх  грудях,
антарктичная  зима...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012


Безжальний спам

Ти  зачепив  тужливі  струни
мого  змарнованого  я,
й  вони  розплакались...
Зажурі-нема  ні  краю,ні  кінця...

Ти  одвернувсь  від  мене  зовсім,
а  я  спустошена  стою  і  мокну
під  дощем  холодним,
мов  та  осика  на  вітру...

А  вітер  свище,завиває!
Змокріли  всі  надії  вщент.
Твої  слова  лиш  обпікають...
Обрид  цей  пафосний  концерт.

Ні  радості  нема,ні  болю...
Лишень  байдужість  до  життя.
Була  зухвалою  з  тобою?
Мабуть  всьому  моя  вина...

А  так  хотілося,щоб  іншим,
щасливішим  був  наш  фінал...
Сиджу  й  пишу  нікчемні  вірші...
Невже,ти  лиш  безжальний  спам??

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012


Дороги

(+  О.  Шевчук  +  В.  Шевчук)  

Засніжило  розмиті  дороги,
По  яких  ми  ішли  удвох.
Поспішаючи  на  допомогу  
Нам  достирує  пам'ять  Бог.  

Вже  нема  того  мокрого  бруду
І  ця  ожеледь  теж  мине.
Скоро  ти  мене  геть  забудеш,
А  можливо  і  я  тебе.

Мабуть  правду  говорять  учені,
Що  й  в  галактики  є  межа.
Засніжило  шляхи  кручені...
Лиш  на  серці  і  досі  жар.  

03.10.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012


Пробач, мій Отче

Я  тихо  впала  на  коліна
і  піднесла  до  неба  руки:
«Пробач,мій  Отче,не  хотіла
я  створювать  для  тебе  муки  »…
В  душі  моїй  враз  стало  тихо
і  наче  струни  обірвались:
відчула  біль,  відчула  лихо-
своє  життя  не  оправдала…
До  цього  часу  не  зробила  
потрібного  для  світу  цього:
я  дев’ятнадцять  літ  згубила!
А  що  потрібно-невідомо…
Для  мене  це-немов  загадка,
і  нам  її  не  відгадати.
Куди  звернути?З  ким  піти?
Хто  має  нам  підказку  дати?!
Скажи,що  маю  я  робить,
промов  до  мене,  Святий  Отче.
Направ  думки  й  чуття  мої
на  твою  праведну  дорогу.
Направ,  щоби  життя  моє
ще  не  однеє  врятувало,
щоби  це  серце  кам’янеє-
людей  любило.Відчувало.
Щоби  не  було  в  ньому  зла!
І  щоби  заздрості  не  було!
Тримай.  Воно  в  твоїх  руках.
Навіки  слава!  Богу  слава!!!

10.07.2010р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363108
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2012


Звучить мелодія знайома

Звучить  мелодія  знайома…
У  сотий  раз  я  тисну  play.
Таке  близьке  по  змісту  слово!
Вже  не  хвилює  стан  речей…
Усе  в  цю  мить  стає  байдужим-
важливою  лиш  пісня  є!
Спорідненість  наша  разюча.
Я  впізнаю  у  ній  себе!
Розпізнаю  і  вмить  жахаюсь,
уже  не  йду,а  спотикаюсь,
калічусь  й  знову  піднімаюсь.
Я  розчиняюсь  :..
у  просторі,  у  звуках  дивних
на  перший  погляд-примітивних,
у  спогадах-гнилих,  застиглих.
В  плодах  любові:  недостиглих,
в  таких  зелених  і  гірких!  
Раптом  й  акорд  фінальний  стих…
Я  прокидаюсь…
і  дивуюсь  коктейлю  дивних  відчуттів
з  космічних  стоків,  полюсів…
Жму  ще  раз  play-та  плеєр  сів.
І  дощ-немовби  знавіснів  
і  на  повіках  враз  осів.
Чи  це  не  дощ  зовсім?А  сльози?!
Та  розібратись  я  не  взмозі…
Сама  в  собі-  солдат  в  облозі,
в  глибокій  ямі  на  окрузі:
лежу  й  плачу  свій  борг  Вітчизні.  
Своїй  землі!  Гербу  і  тризні.
Примаро,щезни!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


Гори!!!

Краще  бути  потрібним,
аніж  вільним.
Краще  померти  з  честю
і  в  боротьбі,
аніж  прожити  довго
і  без  змісту
й  стати  рабинею  страху,
покори.  Гори!!!
Доки  ще  порох  є
в  твоїх  порохівницях,
доки  ще  бачиш  світ
в  різнобарвних  тонах…
І  незнайомець-ласкаво
тобі  посміхнеться…
Й  враз  вщухне  злива!
І  вирине  сонце  
в  небесних  степах!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


Втома

Я  до  смерті  втомилась
безнадійно  чекати…
Спотикатись  об  біль,
об  зухвалість,  об  злість.
Я  не  можу  вже  більше
в  цім  світі  блукати
в  лабіринтах  із  
власних  страхів.

Я  відверто  втомилась
віднаходити  щастя…
Опускаються  руки  -  
безпорадність.  Журба
в  моїй  посмішці  милій.
Як  же  болю  багато!!!
В  кожнім  дні:  
наяву  і  у  снах…

Я  насправді  втомилась…
Порозхитані  нерви.
Валер'янка  уже  не  бере.
Порозкидані  долі,
мов  конверти  без  марок.
Зниклий  мій  адресате,
Ти  де??!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012


***

Гуркоче,хлюпотить  ріка  печалі
і  схлипує  розтерзана  земля…
Про  наслідки-людство  не  хвилювалось,
мета-задовольнити  власне  «я»!
Із  року  в  рік  ми  знищуєм  природу!
Безжально  вирубаємо  ліси,
Безкарно  бруд  зливаємо  у  воду!
Поводимось,мов  власники  твої…
А  ти  без  скарг  все  зносиш  і  прощаєш,
в  мільйонний  раз  даруючи  нам  шанс!
А  ми...мовби  цього  не  замічаєм
й  сокирою  вирубуємо  клен…
І  байдуже,що  терпиш  біль  пекучий,
аби  лиш  людям  хОроше  жилось!
А  в  ріках  не  вода  тече-отрута…
І  вже  давним-давно  лишень  її  п’ємо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355777
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.08.2012


Розплакалася знову. .

Розплакалася  знову…
Не  вщухає…
Цей  біль  нестерпний  душу  розрива
на  друзки!
Топірцем  всю  плоть  рубає!  
І  спогадами  серце  облива..
Розплакалася  тугою,журбою
і  безпорадним  почуттям  вини-
за  глупість,за  цю  гру  перед  тобою
невдало  зіграну-придуману  людьми…
Розплакалась  раптово  і  невчасно,
без  stop  сигналу  давлячись  слізьми!
На  мить  задумайтеся:
як  усе  ж  прекрасно  по  світу  топати
невинними  дітьми…
Радіючи  усьому,що  довкола,
не  плачучи,а  сміючись  в  отвіт!
Відволіклась…
коли  сльоза  вагома  
розбилася  об  контур  моїх  пліч…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012


Пробач мені…

Пробач  мені  за  те,  що  не  звертала
уваги  я  на  тебе...Ну  пробач.
В  тодішній  час  я  точно  ще  не  знала,
що  я  жаліти  буду  -  в  серці  плач.

Не  можу  вже  не  думати  про  тебе,
коли  на  самоті  залишусь  я-
мій  розум  тут,  а  серце  -  біля  тебе.
Пробач  мені.Прощення  прошу  я.

Нажаль  не  можу  вже  я  повернути  той  час,
коли  подобалась  тобі.
Я  є  мов  звір  до  ланцюгів  прикутий,
твоя  байдужість-  лютий  ворог  мій.

Скажи,  як  заслужить  твою  прихильність?
Як  стать  жаданою  в  твоїх  очах?!
Скажи,  бо  не  розправлю  я  ніколи
ті  крила,  що  є  в  кожного  із  нас.

Лиш  не  мовчи...Промов  принаймні  слово!
Зустрінь  мене  з  усмішкою  в  очах-
таких  красивих  мов  безкрає  море...
та  обійми...і  більш  не  відпускай!

Тоді,  найщасливішою  я  буду  з  усіх
людей  на  світі.Ти  повір!
Й  нарешті  зможу  на  собі  відчути
любов  твою  у  вихорі  шалених  почуттів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2012


Досить!

Безглузді  зустрічі,признання..  
Холодні  ночі  й  дні..  
Нещирі  і  різкі  цілунки  
у  мене  на  щоці..  

Фальшиві  дотики.  
Усмішка-без  щирості  очей,  
а  справжності  нам  тре  повчитись  
в  новонароджених  дітей.  

Байдужі  погляди  і  вчинки,  
відсутність  співчуття,  
а  у  думках  людських  вселилась-  
зневіра  в  майбуття.  

Убиті  почуття,без  бою,  
важкий  тягар  в  душі..  
мов  зомбі  на  автопілоті  
існуєм  на  Землі.  

Померлі  вже  давно  надії  
зруйновані-життям.  
Та  серце  їх  не  відігріє..  
занадто  довго  вони  сплять..  

Намочені  сльозами  очі-  
просохли  й  не  печуть.  
Безхмарнеє  моє  дитинство  
нажаль  не  повернуть..  

Завмерле  серце-знову  б'ється.  
Хоч  тихо,але  в  такт..  
І  губи,рідко,та  сміються  
крізь  біль  людських  утрат!  

Пекучі  сльози  вже  не  рвуться  
щоночі  із  очей!  
І  не  торкнуться  вже  ніколи..  
твоїх  міцних  плечей..  

Глухі  удари  підсвідомості,  
реанімація  відчуттів..  
Порожнє  місце  у  м'язі  скорочення,  
на  місці  любові-придавлений  гнів.  

Зашиті  рубці  у  тілі-  
розходяться,їх  роз'їдає  кислота,  
яка  вирує  із  кровообігом,  
немов  в  ходячого  мертвеця.  

Загублені  навіки  мрії  
укрились  грубим  шаром  бруду..  
І  не  посмієш  ти  зробити  
більше  із  мене  ляльки  вуду!  

Я  віднайду  у  собі  сили!!  
Щоб  моя  могутність  тебе  бісила.  
Сам,захлинайся  своєю  жовчю.  
Прощай,бацила!Інфекцій  досить!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350124
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2012


Самотня

Кругом-закохані  одні.  
 Лиш  я  стою  самотня.  
 В  душі-безмежна  пустота.  
 Німа  безодня.  

 Так  сумно,наче  
 хтось  забув  у  мені  голку,  
 якою  рани  ковиряв  уже  
 розпатрані  без  толку.  

 Ця  голка-каторга  моя  
 дається  чути,лише  тоді,  
 коли  я  намагаюся  
 тебе  забути.  

 Й  бути...без  тебе...  
 Далі  жити,існувати...  
 Все!!!Витягла.  
 Я  можу  тебе  забувати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012


Чому не усвідомлюємо ми?

Чого  так  тяжко  нам  знайти  того,
кого  потрібно?
Чому  не  усвідомлюємо  ми,
що  жити,як  любити-треба  гідно?

Така  природа  вже  людська,
така  наша  натура.
Та  варто  нам  почати  змінювать  себе,
як  ти  побачиш-зміниться  людей  усіх  культура.

О,якби  кожен  з  нас
старався  стати  кращим  ніж  він  є,
боровся  за  єдине  право-жити..
Тоді  б  забули  люди  про  війну
й  назавжди  перестали  матері  тужити..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012


Помни, что ты человек

Не  говори,что  трудно-
легкого  не  найти.
Не  говори,что  поздно-
ты  не  в  конце  пути.

Не  говори-"смогу  я",
если  все!Нету  сил..
Не  говори-"люблю",
если  огонь  остыл.

И  не  считай,что  ложью
можно  украсить  мир.
Трудно  жыть  только  правдой,
не  отступать  ни  на  миг.

Но,как  бы  не  было  трудно-
помни,что  ты  человек.
Не  забывай  об  этом
на  протяжении  лет.

Кажется:все  возможно..
Стоит  лишь  захотеть.
Но,лишь  желанья  мало,
нужно  и  потерпеть.

Просто  взять  себя  в  руки,
Шаг  за  шагом  ступать,
нужно  спуститься  на  землю-
не  в  облаках  летать.

И  не  ищи  виновных  там,
где  твоя  вина.
Переверни  страницу-
жызнь  слишком  коротка!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335392
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.05.2012


БЕЗ ВІДЧУТТІВ

Не  відчуваю,що  з  тобою,
Не  відчуваю  я  тепла.
Не  відчуваю,що  твоєю
я  буду  до  кінця  життя.
 
Не  відчуваю,що  кохаю,
Не  відчуваю,що  люблю.
Тепло  твоє  не  зігріває-
я  краще  шубу  одягну!
 
Не  відчуваю,що  за  тебе
піду  одна  на  край  Землі.
Чи  варте  воно,чи  не  варте?
Судити  все-таки  мені!
 
Не  відчуваю,що  ти  любиш,
Не  відчуваю,що  люблю...
Можливо  просто  я  не  вмію
відчути  цю  любов  твою?!
 
Не  відчуваю-я  не  плачу,
Не  відчуваю-не  сміюсь..
Можливо  я  причин  не  бачу
в  той  час,коли  на  них  дивлюсь?!
 
Не  відчуваю  я  скорботи,
Не  відчуваю  смутку  я
і  каяття  не  відчуваю..
Можливо  безсердечна  я?!
 
НЕ  ВІДЧУВАЮ.......
Серце  моє!!!
Дозволь  мені  відчути  біль,
коли  я  утоплюсь  у  морі  із  сліз  моїх-
ВІДЧУЮ  Я!У  це  ти  вір..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2012


Ідуть дощі

Ідуть  дощі...
Настала  осінь.
Салютів  пелена.

А  на  душі-
тужливо  зовсім.
Спасіння  уві  снах.

Та  ні,не  зовсім
в  ній  тужливо-
хоч  трішки  суму  є.

Хоча-це  зовсім
неважливо,бо
осінь  настає...

Для  когось  зараз
дійсно  осінь,
для  іншого-весна.

А  може  ще  в  чиємусь
серці,на  дні-
захована  зима!

У  кожного  свої
турботи,щоденна
метушня.

Хтось  поспішає
на  роботу,а  в
іншого-її  нема.

Я  впевнена,що
ще  є  літо  у  когось
на  душі.

І  що  теплом
душі  цієї-можна
зігріти  цілий  світ!

Кожна  людина-
пора  року,яка  лиш?
Знає  Бог.

Чому  б  нам
не  спитати  в  нього?
Зробити  перший  крок?!

І  враз,проб'ється
світло  в  серці,
в  тужливу  цю  пору!

І  запанує  Бог  у  серці!
І  неважливо-
в  осінь  чи  в  весну!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012