| Сторінки (5/493): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Коли за обрії спадає знову ніч
І місяць прикрашає душу неба,
Створи мене із тисячі облич -
Такою, як захочеш ти... Як треба...
І оживи!.. Лиш помахом пера...
Чи світлом серця... Може, поцілунком?..
Я -просто Єва... із твого ребра...
Я -поєднання снів твоїх і думки...
Створи мене! Вітрам наперекір!
Мечем створи чи обладунком долі!
Щоби печалі гнилозубий звір
Сам захлинувся у своїй крамолі!...
***
...Зима за вікнами... І в душу пада сніг...
Я -на долоні....З каменю камея...
Вдихни життя в творіння рук своїх -
Колись же оживала Галатея!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015
Зима із рукава все трусить сніг,
Співає вітер у дротах колядки...
А я прийду на змерзлий твій поріг
Малесеньким пухнастим кошенятком...
Поглянеш в очі -у душі кольне:
Впізнаєш в них щось рідне, незбагненне...
І забереш до рук своїх мене
В тепло безмежне і таке приємне...
Я пригорнусь до тебе, до грудей,
Замуркочу тихенько диво -казку,
Щоб ніжністю тендітних орхідей
В тобі затріпотіла моя ласка...
А вранці розчинюсь, неначе сон,
В твоїх думках, твоїй душі і мріях....
І тільки млостю витканий вельОн
Сніжинкою залишиться на віях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Люблю відлигу: небо акварельне,
Напівпрозорі хмарки, дзвін струмків...
Душа бринить, співає акапельно,
І настрій враз метеликом злетів!..
Я човника зроблю із мрій крилатих,
А замість ростри -посмішка моя;
І хай пливе, щоб друзям дарувати
Солодкий спомин - співи солов'я!..
І поцілую вітрове стокрилля,
Щоб знов побачить кучеряві сни...
Хтось думає, що це -зими безсилля?
Відлига - репетиція весни!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Цей день сніжить... То замерзають сльози,
Складається у перемети сум ...
Кому вони потрібні, ці морози?
Чому в їх скрипі відчуваю глум?
Не зрозуміло: пада сніг, чи зорі...
Ступаю по землі, чи вже лечу?
Лише бурульки -чисті і прозорі -
В них бачу і причастя, і свічу...
Мете, курИть, зриває хмари з неба,
Жбурляє в мене, опіка лице...
Чому у грудня виникла потреба
Сповити бірюзу важким свинцем?
Замерзлі пальці колючіють болем...
Та у душІ- на зиму холодніш ...
Жене вітрисько перекотиполем
Оцей колючий і схололий вірш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Зимове небо сяє Оріоном,
Конячками розбіглися хмаркИ,
І сни казкові кольоровим гроном
Нанизують на ниточку зірки...
Дрімає котик місячним клубочком,
У нього поміж лапок грайлик спить...
Груднева ніч морОзяним дзвіночком
Вже відміряє опівнічну мить...
Віддам тривогу вітру у долоні -
Нехай розвіє безвісти її...
Вже, майже, у дрімОти у полоні
Слова у вірші заплету свої..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2014
То не небо заплакало зра'ння,
То не чорнії хмари кишать -
То в мені роз'ятрилася рана,
То в мені розболілась душа...
Загорнувшись у сиві тумани,
Знов зрощу у собі їжака...
Мають здатність згасати вулкани,
Бо нутро їх вогонь випіка...
Розлітається попелом листя :
Інквізиція впертих думок
Палить осінь -цю відьму вохристу,
Що зійшла із яскравих зірок....
А зима... Хтось прокляв мої зими....
От би стежку до неї забуть...
Може, є десь чарі'вна, незрима
Обхідна до весни мені путь?
...
Відживу... Відхворію... Відплачу...
Знов босоніж ввійду в спориші...
Ще надія жива! А це значить
Мої вірші -то ліки душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014
Розлінилась моя Муза:
Склала крила у комод
І, почухуючи пузо,
Все горта журнали мод...
Я ходжу довкола неї:
" Ну, давай вже, прокидайсь!
Вірші час писать про фею!... "
А вона мені: " Та зась!
Хочу я відпустку мати,
Щоб усе -як у людей!
А іще -солодку вату
(Для осмислення ідей... )
Хочу гору шоколаду,
А морозива -аж дві!
Хочу бачить водоспади,
Облетіть навкруг Землі..... "
" Ну то що ж", - кажу: "Лінуйся!
Оголошення я дам
І назавтра вже займуся
Виборами Музодам!... "
Стало у кімнаті тихо...
Тільки стрілки: "Цок " та "Цок "...
І бурмочучи: "От лихо... " -
Муза одяга вінок:
"Ну чого ти? Я ж готова!
Маю тисячу думок:
Про курорти, про обнови
І про розсипи зірок;
Про кохання і про каву,
Про людей і про котів...
А ще думка є цікава -
Написати про китів... "
.....
Вже давно завечоріло...
Хлипа дощиком зима...
Моя ж Музочка уміло
У світи яснІ зрина;
І приносить мені світло
У долонечках хутчіш,
Щоб не згасло, а розквітло
І новий з'явився вірш....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544229
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.12.2014
У кожного своя винагорода-
Хтось п'є шампань із кубка золотого,
Хтось із копитця хлеще чорну воду
І вже ніколи не стає на ноги...
У кожного свої прерогативи:
Блакитне небо - чи в'язке болото,
Дивитись вдаль і бачить перспективи
Чи озирнутись , як дружина Лота...
У нас є вибір : чи вівця у стаді
Чи вільна птаха - сильний боривітер ,
Паяцем буть смішним на маскараді,
Чи душу свою щирістю зігріти...
Щомиті доля нас екзаменує...
І кожному своє: чи дно-чи масло:
Чи потонути ,склавши лапки, всує,
А чи горіти, щоб життя не згасло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536016
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2014
Ти приходиш у сни, як гонець найтеплішого вітру ,
Доторкнувшись душі, викликаєш омріяний злет...
І тихенько, щоб місяць -мій друг- не побачив, я витру
Зі щоки росянисто-солоний осінній сонет...
У долоні збираю розрізнені пазлики -мрії:
Ще до ранку далеко, ще встигну зібрати тебе..
І цілуючи сон, з гіркотою розлук розумію:
То не очі твої, а всього лише зорі з небес...
Ти приходиш у сни, ніби музики звуки чуттєві,
Композитором ночі ти пишеш акорди світань...
Замовкають слова, непромовлені і несуттєві
Відображенням думки у бісері віршописАнь...
Проганяє тебе цей ненАвисний вбивця -будильник,
Я хапаюся серцем за крила сполоханих снів...
Радо день зустрічать -для незламних, щасливих і сильних..
Я щаслива сьогодні, бо ти все ж приснитись зумів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
Вже гойдає небо на долонях
Розсипи перлинових зірок...
В шибку зазира моє безсоння,
Сни змотавши у тугий клубок...
Відчиню кватирку -хай заходить...
Колючіє морозцем ця ніч ;
І вітрисько водить хороводи ,
Розсипає осінь врізнобіч...
Вип'єм чаю із моїм безсонням -
Хай зігріє душу і слова...
Запульсує тихо в моїх скронях
Пісня ночі давня, вікова;
Безліч нерозпізнаних галактик...
Безліч нерозтрачених питань...
І паперу невеликий клаптик -
Пристань моїх мрій і сподівань...
І безсоння зазира у вічі
Поглядом довірливого пса :
Йти у холод вже страшніше вдвічі-
З тЕмінню зустрітись сам на сам...
Не жену: удвох нам веселіше...
Хай мене за руку потрима...
І сплететься у новому вірші
Я, моє безсоння і зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Цей дощ - для двох , а я у нім сама...
В душі капіжить -нащо парасоля?..
Під ноги пада осінь, і зима
Давно вже майорить на видноколі...
Хмаріє небо -і йому болить
Безликий сум, що завиває вітром...
І осідає білосніжна мить
На вигорілу вщент життя палітру...
Цей дощ -для двох...тоді злочинці ми,
Бо порізну збираємо краплини...
Вже відлунали пристрасні громи....
Вже відлетіли в літо павутини...
Сивіє іній у моїй душі...
ТумАниться давно забута рима...
Ведмедиця в захмарному ковші
Ніяк, напевно, сліз моїх не втрима....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
У землю небо блискавицями вростає,
Корінням космосу -до глибини душі...
Вусатий дощ бреде з-за небокраю
У старовиннім сірім кунтуші°;
І сипле із кишень навкруг кришталь краплинний
Під ноги квітів, у волосся трав;
І шепіт його звабний, дуже дивний
Вплітається у музику заграв...
Ступає тихо по стежках, де стигне літо,
Під барабанний дріб розтерзаних небес,
І зачіпає капелюхом віти
Берізок білих -лісових принцес.
На павутинні між кущів -дрібне намисто,
Його збирають лагідні вітри;
І заховався зайчик попід листом
З гостинцями, що ніс для дітвори...
А я перед вікном з чернеткою і чаєм
Записую штрихи для музики без слів...
І ми з дощем до вечора гортаєм
Старий альбом зі спогадів і снів....
°різновид верхнього одягу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014
Зберу у жменю зорі -намистинки
І нанижу на нитку своїх снів;
Мелодію заграють павутинки
На ноти композиторів -вітрів.
Я заспіваю тихо колискову
Про котика сіренького тобі,
Про лебедів, про дівчинку казкову
І про озера чисті голубі...
Дрімає місяць у пуховій хмарці,
І наш Руденький смачно позіха;
А сіра мишка у маленькій шпарці
Співа потішки сонним дітлахам...
...
Ступає на м'якеньких лапках нічка
І сипле срібні роси у траву...
Заплющуй, моя доню, свої вічка
І вслУхайся в мелодію живу....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Ти запримітив -ластівок нема?!.
Тому-то небо сиротливо плаче...
А десь уже за обрієм зима
Шукає віщі сни осінніх значень...
А пам'ятаєш березневий гай
І пролісків блакитні оченята?..
Та крає жовтень стиглий коровай
Ножами -стрілками річного циферблата...
Он в павутині стомлений листок
Знервовано тріпоче в ритмі танго...
А, може, то -з минулого квиток....
А, може, пролетів над нами янгол...
Вже від морозів посолодшав глід,
І диха ранок снігом і грибами...
Дивись -но: листопад ховає слід
Залишений на стежці щойно нами...
Сузір'ям Ліри облітає клен...
Дуби гудуть на вітрі мідноброві....
А ми додому з лісу принесем
Цілунки жовтня з присмаком терновим......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Вітаю свою любу донечку Олю з Днем народження!
Тобі сімнадцять... Всього сімнадцять!
Ще первоцвітна молодість твоя,
Ще повні рухи весняних грацій,
Іще веселка у тобі сія;
Ще сяйвом казки душа зігріта,
Іще літаєш у дівочих снах...
Хто б подумав: бабиного літа
Мені вродилась Мамина Весна...
Тобі сімнадцять... Уже сімнадцять!
Вже рушниками стеляться шляхи...
Під шум жовтневих золотих овацій
Летять у небі твоїх мрій птахИ...
♥♥♥
Моя лебідко, хай щаслива доля
Тебе здійма у зоряний політ!
І пам'ятай,, що там, за видноколом,
Кінця не має цей безмежний світ!...
Я тебе дуже люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Останнім променем призахідного сонця
Торкну твоє замислене чоло,
ЗалИшусь теплим вітром у долонці,
До серця притулю своє крило...
Прошепочу тобі осінню колискову
Акордом нерозгублених листків,
І місячну посріблену підкову
Віддам за тебе феї чароснів...
Сплету вінок собі із білого латаття,
Зроблю намисто з тисячі зірок,
І, скинувши своє домашнє плаття,
Зроблю в твій сон несмілий тихий крок...
Наснюсь тобі в цю ніч ... Як сниться синє море,
Що берег заціловує щомить...
Я буду така ж ніжна і прозора,
Я буду колисати і п'янить...
І коли сон піде від тебе рано -вранці,
І день розвіє чари до кінця,
Побачиш знов промінчик на фіранці -
Мого усюдисущого гінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014
Раділа тобі дитинно,
Вплітаючи сни у коси,
Злітаючи ввись нестримно...
...А в серце вкрадалась осінь...
Тихенько дощем сіріла
І листячком облітала:
Вона грала сум уміло,
Їй просто сльотИ - замало...
Вона огортала хмарно
Моєї душі світлину,
Ховаючи в незугарну
Заплаканих днів ряднину...
Та думалось: все минеться,
Ще вітер туман розвіє,
Весна ще воскресне в серці,
Тюльпанно зросте надія...
Забула я хід природи...
Зима замітає осінь;
Куйовдить сади негода,
Де пташка співала досі.
Наносить мороз на вікна
Сніжинчасті витинанки,
Гойдаючи непомітно
Печаль на моїх фіранках...
...Раділа тобі дитинно,
Вплітаючи сни у коси...
Напевно, я в чомусь винна,
Раз осінь в мені голосить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Навіяне:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216256
Ти знаєш: я хочу лягти горілиць поруч тебе
В нескошені трави,що трохи гірчать полином,
І поглядом спільним обняти цілісіньке небо,
І вірші спивати солодким досвітнім вином...
Ти знаєш: я хочу навчитися слухати вітер ,
Пізнать таємницю сплетіння розхристаних рим;
І піснею серця весь Всесвіт холодний зігріти,
І змити дощем із душі вже потрісканий грим...
Ти знаєш: я хочу життя по краплині пізнати ,
Знайти його сутність в намисті коштовнім роси;
І промені перші з тобою щоранку стрічати,
І слухати світу пташині дзвінкі голоси....
Ти знаєш: я хочу розпити на двох чашку кави,
Одну щоб на двох, щоб по черзі її цілувать;
І просто мовчати про те, що обом нам цікаво,
І просто сміятись, бо нам іще є ,що сказать....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014
Ізранку дощ вистукує мотиви
Пісень прадавніх на литаврах стріх ;
Наспівує мелодію тужливу
Про хмарозиму, про холодний сніг...
Вистукує -видзвонює краплинно ,
Мов бісер, ноти сипляться згори;
А у калюжі, ніби човник, плине
Шматок старої темної кори...
За пасажира- втрачена надія ,
Шукає берег Ілюзорних Мрій ...
А вітер стугонить, безжально віє ,
Спліта у коси вижухлий пирій...
А дощ іде ... Рахує метрономно
Сльотаві па минулого часУ;
І бубонить уїдливо -невтомно
До осені: "Вальсуй! Вальсуй! Вальсуй!.."
І щось в мені розхлипалось тихенько ,
Підспівує дощу на всі лади...
І вересень, води набравши в жменьку,
Змива твої розсипані сліди.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Вже зорі водять хороводи
Під флейту місячних музик;
Сріблястий промінь ліг на воду,
Де вечір так раптово зник.
Бентежить душу крик совиний,
Що темінь розріза ножем;
І Осінь в заспаній жоржині
Готує світанковий джем...
Гойдає вітер павутинку -
Романси грає вочевидь;
Пливуть з-за обрію хмаринки -
В них дощенятко казку снить...
У попелі турбот вчорашніх
То тут, то там жаринки дум;
І у пантофельках домашніх
Блукає росянистий сум...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
Моїй старшій донечці задали домашнє завдання: написати твір, в якому б речення розміщувались в алфавітному порядку (перше речення має розпочинатися на літеру А, друге - на Б, третє -на В і т.д.). Ось що у нас вийшло:
А ще вчора було літо. Безмежно - сонячне, неповторно -золотисте і барвисте. Волошками голубіло на полях і ртуттю сріблилось у річці, полум'яніло дикими маками... Гриміло часом літо, спалахувало блискавицями, бриніло дощами... День за днем крокувало містами і селами, даруючи радість відпочинку і приємну втому від нелегкої праці . ..
Ех, літо... Єднання з природою... Життя у ритмі сонця... Зорепадові ночі...Ич, згадалося... І чого б це? Їй-бо, чогось навіялося - надумалося... Його ж усе одно не повернеш...
Крокує осінь... Лягає під ноги листочками, кутається у вранішні тумани, супить кошлаті брови -хмари. Мені подобається осіння терпкість.
Напевно, вже ліс радує грибників смачними гостинцями... От гайну у вихідний по підосичники! Повнісінький кошик наберу, ще й терну на вареники прихоплю!..
Роздмухує осінь багаття у верховіттях, уже де-не-де спалахують перші жаринки... Сьогодні вже бачила перший журавлиний ключ, який відмикав небо для дощів. Тільки не хочеться ще суму і сірості!.. Учора ж іще було літо...Феєричне і закохане у Чумацький Шлях, сповнене пригод і нових вражень, оповите ароматами троянд...
Хоча... Ця осінь -теж незвичайна: я ж стала на першу сходинку самостійного життя! Через багато років я з трепетом згадуватиму цей вересень,як щось особливе і особисте.
Швидко плине час, незабаром трава посивіє від інію, а калюжі вранці захрумтять першою несміливою кригою. Ще мить - і засніжиться...
Юна осінь тільки -но розпочала свій шлях до зими...
Я теж зробила свої перші кроки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523642
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.09.2014
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519780
Художники, поети, музиканти -
Дорослі діти з непростим життям ,
Володарі й заручники таланту,
Пронизані навіки почуттям...
Багато з них ламається душею,
Ще більше -губляться у пошуку грошЕй...
А Муза...Хто рахується із нею,
Коли довкола стільки нелюдЕй...
Та є такі, що зберегли світлинку
І не втоптали свій талант у бруд!
Вони щораз дають себе частинку,
Коли виносять витвір свій на суд...
Художники, поети, музиканти....
Без них цей світ давно б уже помер....
Вони красу тримають, як атланти,
На рівні світлості душі й небесних сфер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014
Щоденник невідомої поетки -
Барвисті пелюстки, хмаринки, став,
Листочки, паперовії серветки
І вітер, той, що душу лоскотав.
Лишаючи невидимі помітки,
Щоразу перечитуючи сни,
На небо нашива дощів лелітки,
Чи прикрашає сонечком Ясним.
Закохана у осінь яснооку,
Збирає стиглих віршів зорепад
У тім саду, де вересневим соком
Налився кучерявий виноград...
І занотує серцем у щоденник
Північний шепіт споловілих трав,
І щось оте, незнано-потаємне,
Від чого смуток, як туман, розтав....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
Не дай моїй мушлі закритися знову,
Не дай потонути у світі ілюзій -
Почни щиросердну і дружню розмову
Про пташку, про квітку, калину у лузі .
Давай ми з тобою про все поговорим:
Про місяць і зорі, метелика крила,
Про тепле і лагідно -сонячне море,
Про Грея, Ассоль і червоні вітрила...
Давай вип'єм кави під музику слова,
А, хочеш,- скуштуєм солодкої вати?
Я, навіть, про біль говорити готова...
Ти тільки не дай мені знов замовчати...
Не дай мені в себе сховатися знову....
Не дай відректися надовго від віршів...
Ти ж знаєш: страшним є несказане слово,
Та Муза, розп'ята мовчанням, - ще гірше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014
В душі твоїй гроза... Та це минеться -
Пройдуть дощі сльозинками з-під вій;
І знову забринить веселка в серці
На семиструнні волошкових мрій...
Життя без бурь не можна пережити -
То тут, то там здіймаються вітри...
Та після зливи - яскравіші квіти!
Не плач ,Веснянко, сум з лиця зітри!
Тобі болить... Я з цим знайома болем...
Та знаєш: хто живе -той відчува;
Бо гірше стать сухим покотиполем -
Кому потрібна вИжухла трава?...
В душі твоїй гроза? Радій озону -
Очистяться думки і почуття!
Жени подалі заздрісну ворону
І викидай з минулого сміття!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512725
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.07.2014
На годиннику -вже осінь без п'яти;
Вже легкі злітають павутинки
У безмежні і чужі світи,
Де дитинства жЕвріють стежинки...
Допивають ранки біль думок
У жоржинах дощового літа,
Де рясніють вишивки зірок ,
Де земля ще сонячно -зігріта...
Вже потроху з вишні капотять
Теплі дні в листковій позолоті....
На годиннику -вже вересень за п'ять,
А мені ще в осінь неохота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014
Бурштиново -медовим абрикосом
Липневий день упав мені до ніг;
А десь далеко жовтоока осінь
Вплітає хризантеми в оберіг...
Збирають сонце працьовиті бджоли,
Наповнюють по вінця стільники;
І бачить сни незвично тиха школа
Про вересень, про учнів і книжки...
У прохолоді річки тане спека,
Малюючи небесні вітражі;
І походжає повагом лелека
По щойноскошеній ромашковій межі...
Цілують хмарки перші ластів'ята,*
Давно вже відзвеніли пшеницІ...
Моїм селом від хати і до хати
Блукає літо з дощиком в руці...
* як правило, ластівки мають два виводки за літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511873
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.07.2014
Мої хороші, сонячні і світлі,
Я вас люблю і дякую усім
За те, що ви теплом в мені розквітли,
Зростили сонце в серденьку моїм!!!!
Я кожному із вас бажаю щиро
Любові, щастя і безмежних благ,
Здоров'я, злагоди з собою й миру,
Не втратити душевних рівноваг!!!
Я вас люблю, і завжди разом з вами
Де б не була я, де б ви не були;
Щоразу обіймаю вас думками ,
І хочу захистити від імли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2014
За мотивами твору Н. Подлєсової "Избушка "
Якось Заєць і Зайчиха збудували хату,
І, натомлено присівши, стали міркувати:
-Треба ж нам розфарбувати цю новУ оселю,
І відтінки підібрати світлі і веселі...
...Раз, поглянувши у вікна, Заєць насвітанні
Вирішив для стін обрати кольори весняЯні :
- Все покриємо зеленим, зробим, як годиться,
І у нас і взимку буде свіжая травиця!..
Фарбували -фарбували, притомились, сіли...
А отут якраз угості літечко приспіло.
Подивилася Зайчиха: маки скрізь, дзвіночки...
- А зробімо оці стіни, наче пелюстОчки?!
Заходились до роботи дружно і завзято -
Коли трудишся охоче, то й на серці свято!
...Осінь стука у віконце дощиком із неба.
- О! Ще в кольори жовтаві фарбували треба!
Доробили - любо глянуть! Усі пори року
Примостилися на стінах - красиво, нівроку!
Тільки дах іще сіріє... Думали -гадали:
Може, його в колір сонця?... Тут зима настала.
Похитала головою Зима, баба біла,
Та й покрила дах снігами щедро і уміло.
І бурчить собі під носа: "Ну й забудькуваті:
Є весна, і літо, й осінь у Зайців на хаті....
А про мене й не згадали, хоч уже і грудень!..
Я сама вже розфарбую - от сюрприз їм буде!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507262
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.06.2014
У волошці Сонко -Дрімко
Постелив собі перинку,
Із пелюсточки квасолі
Пошив собі білу льолю,
І простинку із дзвіночка,
Ковдрочку -з листка дубочка,
Із кульбабових пушинок -
М'якісіньку подушинку...
Потім взяв торбинку снів
І пішов до дітлахів.
Не присів усеньку нічку,
Стоптав свої черевички,
Бо розносив сни казкові -
Теплі, ніжні, серпанкОві;
Кожному синочку й доні
Розіклав їх у долоні...
Сонце зблиснуло за гаєм -
Він додому поспішає,
Щоб у ліжку із волошки
Відпочити вдень хоч трошки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506963
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.06.2014
Вітер дихає косовицею -
Чебрецем;
Небо свариться грозовицею,
Б'є дощем...
Десь між хмарами -місяць човником
Без весла;
Стане дуб моїм тихим змовником
Край села...
Втаємничу його про райдужне
І сумне,
Розповім йому , що небАйдуже -
І мине;
Шепотітиму, нерозказане -
Що в думках...
Вузлик пам'яті нерозв'язаний
У зірках...
Розпогодиться - знов захмариться,
Задощить...
В казані, ніби зілля, вариться
Громомить...
Креше сяєвом -блискавицями
Небокрай;
Розлетілися болі птицями -
Не збирай!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Художник пише вірші на мольберті -
В римовані й верліброві мазки
Вплітає свої роздуми відверті:
Поеми, оповідки і казки...
Він пише грози і ранкову тишу,
Гарячу каву і холодний дощ,
І вітерець, що лагідно колише
Гармонію звучань вечірніх площ...
На кожнім полотні зростає вічність,
Змережана любов'ю до землі,
Бурштинова осіння канонічність,
Весняні говірливі журавлі....
І оживають мрії і надії
У рухах пензлів, у єднані фарб;
В картині кожній райдужно зорІє
Його душі дорогоцінний скарб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
Винна сама: возвела тебе в ранг напівбога,
Ставши адептом, цілуючи навіть півтінь...
Духом збіднівши, я стала душею убога,
Влипнувши в пута медовості словосплетінь...
Що нарікати, коли крізь заплющені очі
Все споглядала величність безмежну твою,
Бачила сонце в тобі серед глупої ночі..
Впала полуда... а я... вже край прірви стою...
Ковзають ноги - нелегко здолати безодню...
Пальці - до крові... та в грудях ще більше болить...
Серце стискають ще щупала слизько -холодні...
В скронях пульсує: "Протриматись мить...ще хоч мить "..
Винна сама, тож не буде ні сліз, ні прощання.
Просто піду, залишИвши на стежці сліди...
Небо оплаче загублене наше світання,
Тихо зронивши краплини сумної води...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Коли замовкають вірші -
Впадає душа в летаргію,
І крила втрачають мрії,
І ночі стають темніші...
І попіл тих слів згорівших
Змивають дощів краплини...
Пече десь усерЕдині,
Коли замовкають вірші...
Коли замовкають вірші -
Від них залишаються шрами,
Думки стають ворогами,
І спади стають крутіші...
Вкриваються пилом ніші,
Де вчора іскрились рими;
Чуття вкриті шаром гриму,
Коли замовкають вірші...
Коли замовкають вірші -
Тьмяніє весь світ навколо,
Втрача аромат матіола,
І зорі стають блідіші...
Записую сни торішні...
Напевно, я завинила,
Згорнувши свої вітрила -
В мені замовкають вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014
Вже парта не чекатиме на тебе ...
І дзвоник не для тебе пролуна ...
Бринить дощами посивіле небо,
І нерви - перетягнута струна ...
Тепер ти гостя будеш в рідній школі :
Так, забіжиш колись згадать свій клас ...
Не помились на перехресті долі,
Бо не повернеш в інше русло час ...
Востаннє форму фартух прикрашає,
Востаннє бантики в волоссі розцвіли ...
Дитинство відліта за небокраєм
Пташатком білим, трепетно -малим ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2014
У моєму саду білим котиком ранок дрімає,
Розтрусивши росу, ніби низку коштовних перлин ;
І клубок вогняний визирає ріжком з небокраю
У віночку пухких, щойно випраних дощохмарин.
Заплітає трава ще не скошені коси шовкОві,
І волошки синЯть і без того яскраву блакить ;
В полуничок яснИть полум'яно -червона обнова,
І бджілками гледичія жовто-медова бринить.
З кучерявих півоній звучать аромати симфоній,
З ніжно-флейтовим соло в рожевості чайних троянд ;
П'є метелик нектар на квітковій духм'яній долоні,
Наливається соком лоза виноградогірлянд.
У волоссі весни - уже геть посивілі кульбабки
Парашутяться снами маленьких крилатих зернЯт ;
Котик -ранок для них підставляє розвітрену лапку -
Час зродити життя, тож нехай собі вільно летять! ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501737
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.05.2014
Без тебе так сумно і важко на серці ...
Між нами веснЯні дощі пролягли ...
І кожна краплина у вірші озветься
І пустить коріння любові углиб ...
Я знову і знову вплітатиму Слово
У кожен свій видих, в кожнісінький вдих ;
Я пісню народу візьму за основу,
Таку, щоби вітер буремний притих ...
Я буду леліяти думку про тебе...
В ключі журавлинім частину душі
Тобі відішлю, обійму тебе небом,
Схилюся до ніг у ряснім спориші ...
Я буду чекати твоï віршоспіви ,
Як предки чекали вогню благодать,
Як зе'млі чекали у посуху зливи,
Щоб кожнеє слово у серце ввібрать ...
Пиши мені, чуєш, коли бракне сили,
Як сльози у грудях вогнем запеклись,
Коли станеш птахом, розправивши крила,
Коли знову схочеш злетіти увись ...
Це знову відповідь на відповідь того ж автора (Serg)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Вже вкотре розпинаєм на хресті
Людського Сина під гучні фанфари,
Б'ючи у груди :"Господи, прости!
Дай оминути праведної кари! "...
Відпрацювавши тридцять срібняків,
Сльозами омиваючи обличчя,
З проворністю нікчемних байстрюків
Штовхаємо слабкіших на узбіччя ...
На фантиках смаколиків - зловтіх
Малюєм ілюзорне сьоме небо ;
Знов поспішаєм возвеличить гріх ,
Перекрутивши заповідь під себе ...
Бажаючи прощЕння роздобуть,
Не молимось ,поки не чуєм грому... ...
Знов Господа ведем у хресну путь,
Старим шляхом вертаючись додому ...
Забувши істину, що Бог - то є ЛЮБОВ,
Святе Ім'я згадавши вкотре всує,
Між ганчір'яно - туфельних обнов
За гроші індульгенцію купуєм ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Відповідь на відповідь
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499115
автор Serg
Єдина мить ...а скільки ïй дано
Верховним Кимось слабкості і сили?!
Сплітаю візерунчасте панно
З пір'ïн отих, що загубили крила ...
Вплітаю віршів золоті нитки,
Душі своєї і тепло, і світло ;
Роблю із пісні срібні завитки,
Щоб полотно моє душею квітло ...
Тобі дарую : хочеш - забирай!
У лютий холод хай тебе зігріє ;
Твого джерельця чистий віршограй
Відродиться і знов заструменіє ...
У післягроззі райдуга сія,
І дихається солодко і вільно ...
І навіть біль уже не дошкуля,
Коли він нами вистражданий спільно ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Місяць скрутився на небі клубочком,
Прядиво снів розтрусивши додолу ;
Ми (з муркотливим сіреньким коточком)
В цій колисковій співаємо соло ...
Зіроньки мружать свої оченята,
Хмароперини збиваючи стиха ;
Казка навшпинечках ходить по хаті,
Крилами з ліжка зганяючи лихо...
Десь, за віконцем, верба солов'ïна
Вітер колише в тендітних листочках ;
Цокають мірно на заспаних стінах
Дами -хвилини в своїх чобіточках ...
Тіні мережать підлогу кімнати
У незвичайну якусь таємницю ;
Вечір у кошик вкладається спати,
Лиш павучок плете щастя на спицях ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
В Павука на іменинах
Вся зібралася родина :
Син Павло, невістка Пава,
Дід Петро, кума Купава,
А ще тітонька Павлина,
Павуковая дружина,
Сваха, баба Повитиця,
Онучата (як годиться),
Кум Павлиній, сват Павлій,
Брат двоюрідний - Повзій ...
Пригощали всіх на славу :
Із комАшок перші страви,
І салати комарині,
І ковбаси стрекозині,
Купа з гусені ватрушок,
І компот із сухомушок...
А пиріг із саранчею
Був прикрашений свічею ...
Танцювала вся родина,
Аж тремтіла павутина!
Розійшлися десь під ранок,
Як упав роси серпанок.
І радів старий Павук,
Що немає в нього вух -
Бо якби смикнув ïх кожний,
На слона він став би схожий ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497345
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.05.2014
Я, напевно, померла серцем :
Не співається і не спиться ;
Лиш тривоги безрідна птиця
Допива моïх мрій озерце ...
Тільки темрява скрізь і хмари -
Вже немає ні зір, ні сонця,
Тільки крила мого Охоронця
Ще витримують днів удари ...
Я, напевно, уже осліпла,
Бо не бачу весняні барви,
Тільки болю гудуть литаври,
Закриваючи моє світло ...
І на грудях важке каміння
Не дає мені дихать вільно,
І ятрить рани сльозосільно
На межі мого збайдужіння ...
Чи впадуть світанкОві перли
На розтерзані душу й тіло?
Так, я - грішна, бо жить посміла ...
Та, напевно, уже й померла ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Наша квартира - то зона відчуження;
Кожен куток в ній волає самотністю...
Хворе кохання ...Чи буде одужання?
З ким поєдинок - колишнім чи з совістю?
Маски облич вже злилися із душами,
Знову крізь сльози я посмішку вишию ...
Як і коли ми зробились байдужими
В світі, що пахнув шаленою вишнею? ..
Стежка між нами - спориш непротоптаний ...
Всі перші кроки давно уже зроблено ...
Вечір ходив за вікном заклопотаний,
Ношу мовчання поніс знову згорблено ...
Скельця рожеві дощенту розтріскані
Десь у альбомах з ясними світлинами ...
Хто між чужими вимірює відстані
Цими яскравими щастя краплинами?..
Крила моï уже міллю поïжені -
Не врятував ïх і спогад лавандовий ...
Тільки уперта надія засніжені
Ще зігріває пелЮстки трояндові ...
це не моя істрія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Засолов'ïлися гаï
Довкруг мого села,
Білих метеликів роï
Черешня одягла.
І затюльпанились двори
Під спів дощів дзвінких,
Вплітають щебет дітвори
В кульбабові вінки.
Рахують жабок журавлі
У кумканні річок ;
Сплітає хма'рові жалі
В тенета павучок.
В мереживі пелюсткозлив
Куйовдяться вітри ;
Вже вечір зорі почепив
На шовк небес чадри.
Тріпоче стомлена душа :
"О, як цвіте бузок!!!"
І Сонко -Дрімко поспіша
Стежиною казок ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495579
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.04.2014
Шепоче час
Пилинки фраз
Про сни, про нас,
Про біль образ,
Про гордість літ,
Про сонцецвіт,
Мрій зореліт,
Днів моноліт ...
Нитки думок
Змота в клубок ;
Карбує крок -
Все "цок " та "цок "...
Не зупинить
Прийдешню мить,
Не прихилить
Небес блакить ...
Танцює час
Секундовальс
Без космотрас
І без прикрас ;
На згинах вій,
Де зір сувій,
Де буревій
В душі моïй ...
На грані снів,
Під дощоспів,
Де жар вогнів
Від почуттів ...
Шепоче час
Пилинки фраз,
Де лиш каркас
Зостався з НАС...
ЩИРО ДЯКУЮ МИКОЛІ ШЕВЧЕНКУ (НИКОЛЯ-БАБА') ЗА МУЗИКУ І ВИКОНАННЯ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Вранішній дощ ніжно пестить ще сонні асфальти,
На брунькощічках залишає свій мокрий дотик ...
Весна ховає в минуле набридлі зимові пальта,
Розтрусивши ловко абрикосових снів наркотик ...
Знову хочеться жити, розправивши білі крила,
Заплітаючи сонце у пісню кульбабовіночків ...
Із землі струменіє відродження світла сила,
Пробудившись від дзвону квітневих дощодзвіночків ...
••• Прошу вибачення у тих, хто читав і коментував цей вірш. Я знову його розмістила, бо вчорашній текст десь загадково зник з моєї сторінки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Мені болить ... О, як мені болить ...
У скроні стука і пече у серці ...
Пронизана голками кожна мить
Розрядом струму у мені озветься ...
Моя сльоза ... О,ця гірка сльоза -
Непрохана, небажана, нежданна ...
Із неï смутку пророста лоза -
Стрімка, витка і зовсім невблаганна ...
Моя душа ...Розтерзана душа ...
Кому потрібна ти в своïм натхненні?
Ти - наче наполохане пташа
У неба дощовому одкровенні ...
Куди піти? Куди мені піти,
Коли грозою шви тріщать у долі?
Чи є іще незаймані світи
У щастя неземному ореолі?
І часу плин. .. Нестерпний часоплин,
Замішаний на сумнівах колючих,
Гірчить, неначе вицвілий полин
В думках підступних, як в пісках сипучих ...
...На перехресті зламів і падінь
Розпутний камінь шлях мені не вкаже ...
Мене зреклась, напевно ,височінь ...
Куди тепер мені... безкровній, майже?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
- А що, тварюко, ти вже не крутий?!
Мовчиш ...Дрімаєш? ...Так як я уранці ...
Пізнаєш зараз, що буваю злий -
Мій гнів кипить, немов окріп у склянці!!!
Мовчиш? Мовчи, як нічого сказать,
Тремти від жаху у своïм куточку!!!
Я відучу тебе на всіх гарчать!
Та ти - ніхто, ще й ходиш на шнурочку ...
...
Отак бурчав і зловтішався кіт
Собі у вуса, може і під носа,
Коли кусав оскаженіло дріт
Залишеного мною пилососа ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490215
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.04.2014
Розбився годинник ...А може, то час
Розсипав свої коліщата?
Тепер на долоні у кожного з нас
Уламки життя кострубаті ...
Пружиниться думка квітневим дощем ...
Замерзла промокла Ерато• ...
Минуле для нас - оповите плющем ...
Серця ввійшли в темп модерато ••...
Згубились ключі, непотрібні тепер.
Всі звуки - неначе крізь вату ...
Зродивши в душі міріади химер,
Все грається ніч циферблатом ...
•Ерато - муза любовноï поезії
••Модерато - спокійний, помірний темп в музиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Не сумуй, мій трояндовий цвіте,
Що до осені стелиться шлях -
Ще співатиме сонячно вітер
На відроджених стиглих полях ;
Ще дощем цілуватиме небо
Твою дивну врочИсту красу ...
Я щоранку ітиму до тебе
Цілувати холодну росу ...
Ще не раз розів'ються бутони
Пишноквіттям солодких думок;
Кучеряві сплетуть Купідони
З них коханню вогненний вінок ...
Не сумуй, мій трояндовий цвіте,
Не ховайся в колючість стеблин ;
Доки в серці твоïм тепле літо -
Не гірчитиме душу полин ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
На зрошене вранішнє небо
Нашию проміння цілунків ;
Той день, що почався із тебе -
Найкращий з усіх подарунків !
Розкавилось наше світання,
Від дотику рук стрепенулось ...
-Мій милий, єдиний, коханий ...-
Із кожним ковтком відгукнулось ...
Ми - крила одноï пташини,
Ми - блискавка з громом у парі,
Одної веселки частини,
Романс на циганській гітарі ...
Розкинутий ранок співає,
Торкається вікон рукою...
І кращоï миті немає,
Як миті удвох із тобою ...
Коли ж бо проміння сіяє
І кавою пахне у ліжку,
Рум’яниться личко й співає,
Душа вишиває маніжку.
Кохана, з тобою у парі,
Ми будемо в щасті горіти,
Твої намагнічені чари,
Довіку нам мають світити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Знову вечір склада пасьянси
З недороблених вічних справ,
Допиваючи із фаянсу
День заварений з перших трав.
Місяць бавиться в хмаросніжки
З віддзеркаленням у вікні,
Віднайшовши собі нічліжку
На холодній німій стіні .
Десь летять запізнілі гуси,
Розбиваючи тиші дзвін ;
Я весняних вітрів нап'юся,
Щоб злетіти ïм навздогін ...
Переваживши за і проти,
Відкладу терези думок ...
Зачиняючи сни -ворота,
Замикаю ïх на замок ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Сумна соната дощових краплин
Пронизує артерії світання;
Далеко ще до кавових годин
Просякнутих росою і мовчанням ...
Крізь вовну хмар проблискують зірки,
Величним Кимось зібрані в букети ...
Вільшаний гай (іще не говіркий)
Готує стиха солов'ïв кларнети ...
Дрімає вітер у липких бруньках,
Вслухаючись у колискову ночі -
Вона гойдає небо на руках,
Немов навіки вколисати хоче ...
Десь півень розбиває напівсон -
Вже скоро глипне сонце з небокраю ...
І я з дощем сьогодні в унісон
Досвітню пісню серцем заспіваю ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Ти знай, що я молитимусь за тебе
На всіх шляхах прийдешньоï весни,
Чи посмішкою сяятиме небо,
А чи проллється дощиком рясним ...
Де б ти не був, відчуй, що я - з тобою,
Душа ...вона ж не знає перепон...
Я обійму тебе плакучою вербою,
З птахами заспіваю в унісон ...
Відчуй мій подих в прохолоді ранку,
Мої слова - у шепотінні трав ...
Я- виткана тумановим серпанком
Найвища нота місячних октав ...
Ти просто знай, що не самотній в світі,
Що в тебе є таємний оберіг ...
А я...для тебе буду просто жити,
Вплітать молитви до твоïх доріг ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
А весни не римуються з війною ...
Із першогроззям, з ластівкою - так!
А ще із первоцвітом, посівною ,
З усим отим, що має щастя смак ...
Римуються з бруньками і дощами,
Із дзьобиком тюльпанових ростків,
З коханням життєдайним до нестями ...
Але не з кров'ю бравих козаків ...
Із солов'ями, з райдуг перевеслом,
Із журавлиним клином поміж хмар ...
З Любов'ю Божою, Яка для нас воскресла ...
Але не з жертвами на Аресів вівтар ...
Ні... весни не римуються з війною,
Ані з брехнею, що веде на смерть...
Лише з блакиттю в мирнім супокоï,
Піснями сонця сповненою вщерть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Вона лежить самотньо у кутку -
Ота, що вчора ще була царівна;
У спогадів сумному сповитку ...
І біль німий - тепер ïï катівня ...
Немає сліз ...Чи плачуть іграшки?
Чи просто так, у забутті вмирають?
Чи заповітні є у них стежки
По той бік Сонця, десь, за небокраєм? ..
Нема зітхань ...Та й хто почує ïх -
У кожного своï, дорослі, ігри ...
І падає в куток холодний сніг -
Дитинства півзабутого верлібри ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Не перекреслюй розчерком пера,
Все те, що ще в тобі пульсує...
Ти знаєш, як це жити всує,
Коли минуле - то діра? ..
Не перекреслюй розчерком пера ...
Чи ти колись лишався сам на сам
З німим питанням у долоні?
Чи відчував, як стука в скроні
Невіра сказаним словам? ..
Чи ти колись лишався сам на сам ...
Запеклий бій..де чорно-білий ти...
Мат королю - твоя поразка ...
І тільки серце -то підказка,
Де світло для душі знайти ...
Запеклий бій ...де чорно-білий - ти...
Зустрінь хоч раз світання без примар...
Трикрапка ночі не бентежить...
Скупа сльоза -то мозку нежить ...
Надія сходить поміж хмар!
Зустрінь хоч раз світання без примар ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480188
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2014
А давай осідлаємо коней -
І у срібнозасніжену зиму
УвірвЕмось, як вітер, зрозгону,
Простодушно, без масок і гриму! ...
З-під копит вибиваючи скалки
Усього, що на душах намерзло...
В первозданному стані русалки
Все минуле й майбутнє щоб щезло ...
І донЕсхочу, як малі діти,
Ми всотАємо радість у себе,
Будем сніжкам -бурулькам радіти,
Обіймаючи крилами небо ...
А як сутінки місячним сяйвом
Келих ночі наповнять по вінця,
Ми слова всі відкинемо зайві,
І у ватру підкинем полінця ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Не дивись в моï очі так пильно,
Не шукай в них ранкову росу ...
Моє серце до крайнощів схильне -
Я цей хрест свій крізь роки несу ...
Не вдивляйся ...Там плаче дощами
Листопадовий крик журавля ...
Я навмисно лишаю між нами
Непорушений кроками шлях ...
Я так довго ховала від тебе
Тихий шепіт незронених слів ...
Не вдивляйся так пильно...не треба
Проникати у тайну вітрів ...
Не дивись в моï очі так пильно,
Не шукай в них зображень чужих ...
Недовіра морозить могильно
Кожен видих і кожен твій вдих ...
На півкроку залишилось стежки,
На півмріï залишилось днів ...
Не вдивляйся в лякливу мережку,
Якщо більшого щастя хотів ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Мурчелло (в побуті - Мурчик) був першим нашим з чоловіком спільним господарством. Щойно ми почали жити разом, як взяли собі кошеня - чорне, без жодного білого п'ятенця. Своє ім'я виправдовував з лихвою : муркотів так, що чути було на всю хату, аж з присвистом. А що вже добра душа - словами не передати!
Згодом у нас з'явилися дві кішки ...ну як "з'явилися "- прийшли від свекрухи . (До речі, одна з них його мама.)Ну, звісно, де кішка, там і кошенята (підозрюю, що без Мурка тут не обходилось, бо чорнявих було вдосталь) .З часом дрібнота підростала, і мамці треба було ходити на полювання частіше, щоб діти мали всі необхідні для росту вітаміни у вигляді мишей, пташок, вужів, ящірок, ато й риби (була й така- вправна рибачка) . Що цікаво, кицьки ніколи не ділили потомство на своє й чуже, удвох доглядали виводки,тож кошенята були справненькі, гарненькі і ïх завжди розбирали залюбки. Так от, відправляючись на лови, кішка відшукувала Мурка, приносила йому кошенят і спокійнісінько йшла собі в справах - у дитсадка надійний нянь! Так кумедно було спостерігати, як здоровенний котисько вилизує мордочки своïм підопічним, дозволяє ïм гратися своïм хвостом, вкладає спати в себе під боком, а тим, хто ніяк не вгамується ...дозволяв смоктати живіт (ну, як мамка) ...
Одного разу, коли довго не було кошенят, вусатий нянь відкрив дошкільний заклад для ...курчат. Уявіть собі картину : спить Мурчик, згорнувшись довкола чотирьох пухнастих клубочків і від задоволення голосно муркоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477537
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.02.2014
Якщо це не кохання, то чому
Повітря мало, як тебе стрічаю,
В очах твоïх без спротиву тону,
Відроджуюсь -вмираю - воскресаю?
Чому бентежно стукає десь там,
У лівім підребер'ï, моє серце?
І хочеться підспівувать пташкам ...
І розтектися сонячним джерельцем ...
Якщо це не кохання, то чому
Ти в сни моï приходиш весноцвіті?
Долає твоя посмішка пітьму
В думок моïх розколенім граніті?
А, може, все це -вигадка моя?
Сама собі надумала кохання?
А твоє дивне і святе ім'я -
То музики й поезії вінчання?
Якщо це все полуда - то нехай
Вона й надалі застилає мрії,
Аж поки я ступлю за небокрай
І зорі покладу собі під віï ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014
Сонцеокий день розправив крила
В гороб'ячій гамі до-мажор ;
Розігнавши хмарові вітрила,
П'є зима із березнем кагор.
Сніговий кожух зняли дороги,
Одягнувши сіре пальтечко ;
Відіспавши сни до епілогу,
Пагінці зелені - ïжачком ...
У змаганнях пролісків і неба
Важко зрозуміти, хто синіш ...
І зростає впевнено потреба
У душі посіять весновірш ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477034
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2014
Розрізаним навпіл чужим помаранчем
Скотилося сонце за край небосхилу ;
Застигли в знімінні, сторожа неначе,
Прадавнього степу козацькі могили ...
Під струпами льоду вже ледь б'ється серце,
Пульсує у вирі космічних симфоній ...
Заснуло, затихло пречисте джерельце,
Згорнулось і стислось у неньчинім лоні ...
Весни ембріони у сніжнім завоï
Ще міцно тримають зими пуповину...
Лиш вітер північний - один в полі воïн -
Зганяє у безвість морозяну днину ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476295
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.02.2014
Масік - собака моєї тьоті. Хтось викинув його на вулицю, награвшись кумедним щеням, і кудлатий змушений був шукати собі прихисток ...Так вони й зустрілися ...
У дворі з'явився новий господар, а у тьоті - друг, компаньйон і охоронець, який на вихідних ставав ще й товаришем в іграх для двох онучок хазяйки.
Мушу сказати, що Масік - дуже товариський, знайшов спільну мову навіть з представниками родини котячих, яких було кілька у цьому обійсті. Кішки йому довіряли найсвятіше - кошенят!
Особливо міцна дружба виникла у нього з Беллою - білосніжною кицькою, дуже гарною і витонченою. Вони могли разом ïсти, спати, ганяти горобців і ловити мишей... Була у них іще одна спільна риса - нелюбов до білого кольору ...
Біла кішка в селі ... Я думаю, що всім зрозуміло, чому ïï доводилось купати дуже часто. Але ...зранку вся білосніжність випаровувалась буквально за лічені хвилини. Довго не могли зрозуміти, ну як можна так швидко забруднитися, доки не побачили картину, достойну "You Tube ": Белла підходить до Масіка, той бере ïï обережно за шкірку (як зазвичай переносять кицьки свою малечу) і волочить по росяній траві, а потім по пилюці грунтівки ...
Якось ранок видався не росяний. Провівши звичну процедуру, і не отримавши дрстойного результату, Масік, довго не роздумуючи, поніс щойно вимиту білявку до грядки з полуницями, яку постійно поливали, і провозюкав ïï по рідкій багнюці, що зібралася у канавці в кінці ряду ...Мабуть, це був перебір, бо більше вранішні "купелі" не повторювалися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474168
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Половинкою місяця злоокою
Тривога дивиться мені в душу ...
І знову немаю ні сну, ні спокою...
Снують хмари зиму байдужу ...
На деревах сльози білим інеєм ;
На щоках - просто мокрі смуги ...
Моя пам'ять воює з твоïм іменем -
Щось невдалі в неï потуги ...
Між ударами серця годинника
Народжуються - вмирають миті ...
Час не має достойного супротивника,
Тож і пряде різнодовгі ниті ...
Іще не завтра, та вже і не вчора -
Де та невидима грань між ними?
Ідуть рука об руку щастя і горе -
Людського життя пілігрими ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474014
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2014
Не судилося - не збулося ...
Сум небес допива земля ... .
В моï сни повернулась осінь
На засніжених журавлях. ...
Обірвалася павутинка
На розхресті семи вітрів ... .
І танцює моя пилинка
На долонях у ліхтарів ....
Не судилося ...Не збулося
Під дощами німіє ніч...
Заплітаю в своє волосся
Стрічку зболених протиріч ... .
Розмальовують думку тіні,
Веселковість забравши мрій ;
І згортаються сновидіння
В непрозорий цупкий сувій ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Коли похмурий день стискає скроні,
А завіконність сіра і мрячить,
Я простягну вам Усмішку в долоні,
Щоб звеселіло серце хоч на мить!
Зігрію словом непривітність січня,
Вкладу у вірші сонце і тепло ...
І хоч зима спізнилась цьогорічна,
Нехай печаль не ляже на чоло!
Давайте-но згадаємо про друзів,
Що кожен з нас - маленький чарівник ;
І пІдемо уздовж по білій смузі,
На чорній засіваючи квітник!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471803
Сиджу і думаю, що б його ще про Маркіза написати?.. Чи вже досить?.. Час змінити тему?.. Аж тут муза мене - коль! - у самісіньке серце :"Ей! А про любов і кохання?" (Зазначу, що ці поняття різняться в нашій мові) ... Точно! Остання розповідь про ТАКОГО кота має бути саме ТАКОЮ!
Дуже швидко Маркіз дійшов до правильного висновку, що головний в домі той, хто годує і я просто потонула у знаках уваги галантного кавалера. Він за мною ходив по п'ятах буквально : я на кухню - хвостик за мною, я прибираю - поруч сидить, я на диван - муркотун залазить на руки ... (Взагалі-то, він вважав, що гладити його - неабияка честь для всіх, тож найвищий прояв прихильності -дозволити себе погладити.)
Далі - більше! Маркіз, вочевидь , вирішив, що я - його власність і почав таємну боротьбу , особливо вночі : лягав між мною і чоловіком спати, намагався випхати конкурента з теплого містечка, використовуючи заборонені прийоми ( наприклад, покласти під носа ворогові свого хвоста з місцем, від якого той хвіст росте) ... В цей же час мені приносились подарунки : гарненько запакована у моï шкарпетки мишка, шматочок м'яса у ліжко, тощо...Навіть потім, коли став ходити до кішечок на вулицю, він не забував балувати мене іноді чимось приємним!..
Тим часом завесніло ...Одного дня я відчинила двері навстіж, щоби пустити в хату весну, і Маркіз вибіг надвір ... Треба було бачити, як він повз на пузі вперше по снігу, а потім, злякавшись собаки, по абрикосині заліз на дах будинку і жалібно пищав, щоб його зняли (довелось шукати довгу драбину і лізти по кота, а потім довго відмивати від зеленого моху, що розфарбував його пузце) ...
І ....кіт пішов у загул .... Я вже говорила, що він був красунчиком, видно з точки зору кицьок теж, бо це - єдиний кіт, до якого дами ходили додому, всі інші мали десь блукати, вишукуючи своє кохання. Одного разу, вийшовши вранці надвір, я побачила досить цікаву картину : на вже згадуваній абрикосі сиділа кішка (сусідська Мурка) на самісінькому вершечку, трохи нижче - Маркіз, а далі - на кожнісінькій гілці по одному коту ("Коти прилетіли " - так називалася світлина, яку я потім знайшла в інтернеті) . На ночівлю пухнастий Казанова заходив до хати, але вранці стрибав на ліжко і відкривав мені очі лапою :" Вставай, сонька, час мені гуляти! "... Так що будильника ми ніколи не заводили ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472897
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Вином вишневим відзорІв світанок,
Спустивши човен місячний за край ;
І ледь помітний інію серпанок
Покрив голками гострими курай ...
Хрумкочуть льодом заспані калюжі -
До пІвночі збирали кришталі,
Та черевики зношено -байдужі
Ступають всюди, ніби королі ...
В єдиній хмарці проростає сонце,
Ховає до криниці сонми снів ;
І на замерзлій виноградній ґронці
Десант пташиний щось зажебонів ...
На клапті снігу, вишиті слідами,
Ліг відпочити вітер після справ ...
І добрий ранок срібними ключами
Зимовій днині браму відчиня ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471424
Окрім гри в квача, Маркіз дуже любив хованки. Думаю, що він угледів, як ми з малою гралися (я ж піддавалася :ходила довкола доньки і вдавано зітхала, що не можу ïï знайти) .І от під час черговоï нашої гри, він заліз під диван і принишк. От уже й Оля знайшлася, вже й мене знайшла, знов моя черга вести пошуки зниклоï дитини, а він -сидить, тільки хвіст з-під дивану виглядає ...
Вже й гра скінчилася - сидить ...Через де-який час подає жалібний писк, я візьми й ляпни : "Де ти, моя кицюня? ".Ех, він як вилетить зі свого сховку - щасливий і задоволений - і давай по хаті гасати ...Так ми здогадалися, що Маркіз теж грає в хованки з нами. Тепер, тільки котик залазив під диван, мені треба було, перечіпаючись через його хвоста, ходити і запитувати, чи хтось бачив, де дівся наш пухнастик ...
Але його улюблений сховок був ...за хлорофітумом (така кімнатна квітка з довгими тонкими листками) , який я щойно посадила, і складався він на той час з трьох листків, що не заважало Маркізу почуватися повністю схованим. Треба було бачити його щасливу мордочку, коли я ходила туди -сюди повз нього, бідкаючись, що не можу знайти котусика ...
Одного разу до нас завітала моя свекруха, яка дуже любила Маркіза, і яку він не дуже любив ...Нічого кращого не придумавши, мій кіт, наïжачившись, прожогом кинувся за свій хлорофітум (з трьох листків) , всівся за ним і ...почав по-шпигунськи виглядати з-за нього ...Сміялися ми цілий вечір ...згадуючи загадковий і хитрий вираз мордахи нашого кота ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471803
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.01.2014
ГОрнуться сніжинки до вікна
Сутністю зимового чекання ...
А ще вчора сонячна весна
Поміж трав розсИпала клечання ...
А сьогодні ...Рвучко стугонить
Дід - вітрисько у холодну шибку,
І ховає у кишені мить
Місяцем, розрізаним на скИбки ...
І думки, розсипаним зерном
Об підлогу стукають прийдешнім ...
...А мені згадались перед сном
Намистинки літа на черешні ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Інше місто за твоïм вікном
Розцвітає зорями ручними,
Згадкою про мене перед сном,
Різними химерами нічними ...
А у мене колючіє час
На долонях місячної рими ...
Вчора ще не писано про нас,
Завтра ми зустрінемо чужими ...
Спалахом - іскринкою згорить
В атмосфері днів метеоритом
Наша зустріч - лиш єдина мить,
Що промчала долями транзитом ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471173
Кажуть, що домашні тварини з часом стають схожими на своїх господарів ... Не буду заперечувати, оскільки мій Маркіз таки перейняв у мене мою величезну любов до шоколаду. Уже й не згадаю, як він скуштував свою першу цукерку, але як він викрав у мене цілу плитку солодкого дива пам'ятаю й досі.
У Олі була підозра на діатез - кілька червоних цяток на щічках, які щедро мазались синькою (замінником зеленки) .Все б нічого, але ïй категорично заборонили шоколад. Дитя якось не особливо засмутилось - ніколи було : цілі дні, з невеликими перервами, вони з пухнастим другом грали в квача, а от я... Промучившись кілька днів, я купила собі шоколадку, розламала на шматочки і заховала, щоб донька випадково не натрапила.
Спостерігаючи за біготнею, я потихеньку дістала першу "дозу " і насолоджувалась "хлібом і видовищами ", а подивитися було на що. Уявіть собі, як по хаті тупотить кучеряве синьооке і синьощоке (щойно намазане уже згадуваною синькою) дитя, а за ним не менш тупотить кіт, у якого все хутро сторчма, хвіст, як помело, ще й місцями проступа пресловута синька, в місцях особливого тертя об маленьку подругу. В одну кімнату Маркіз женеться за Олею, в зворотньому напрямку - навпаки. Час від часу кіт зачіпався об килим кігтями і з усього розмаху простягався на підлозі ...
...Вклавши увечері спати виморене Янголя, я взяла книгу і пішла шукати свій скарб, щоби поєднати дві з найприємніших речей в моєму житті ...Сунувши руку до першого сховку, довго і безрезультатно шукала свою "заначку "- ïï не було. Обізвавши себе за те, що не змогла заховати від хвороï дитини спокусу, пішла до іншого тайника ...знов порожньо ....Але ж тут вона не могла дістати - зависоко! .. Раптом я побачила бічним зором якийсь рух у районі останньоï надіï. Повернувшись в той бік, я побачила, як мій Маркіз дістає шматочок за шматочком заборонені ласощі і наминає ïх за обидві щоки ...Я метнулась до тайника, але було запізно - мені дісталась лише обгортка із неповторним ароматом шоколаду ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471424
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Так чи інакше, моє життя завжди було тісно пов'язане з тваринами. Маючи змогу постійно за ними спостерігати,
я зробила відкриття (ще в дитинстві) , що вони такі ж як і ми, а не говорять, бо не хочуть; але коли поглянути у ïхні очі -відпадає всяка потреба у вербальному спілкуванні.
Сьогодні, черговий раз знімаючи кота з акваріуму, я подумала : "А чому б мені не спробувати записати своï спостереження? "
І от, порадившись з Музою, я вирішила спробувати. Якщо перша оповідка сподобається читачам, то буду продовжувати, а ні -... буду писати й далі вірші.
Маркіз був крутим хлопцем із самоï столиці. Варто було лише глянути на його пихату морду, як відразу ставало зрозуміло, що він це знає, як і те, що має надзвичайну вроду : попельнастий, з блакитнуватим відтінком і яскравозеленими очима. До всієї цієї краси обрамленням була шикарна пухнастість - іграшка, а не кіт!
Проживши півроку у Києві, і поставивши в сім'ї моєї сестри руба питання, яке одного разу задав ïï чоловік : "Я чи кіт? ", - він був відправлений у заслання в село (як подарунок мені на входини) .
Так Маркіз став сільським жителем і другою дитиною в домі. Першою була моя донечка, на той час п'ятирічна, Оля.
Зростаючих на "Віскасах " та "Кітікетах ", пухнастий не здогадувався, що є інша ïжа, як і про те, що окрім мух," довкола живності аж кишить ...А тут ...борщ!
Підійшовши до миски, Маркіз довго дивився на субстанцію червоного кольору, в якій щось плавало. На той час привезений з міста посаг у вигляді кошачого корму вже скінчився, і в животі починало бурчати, але гордий малий впертюх категорично відмовлявся від замінників : картопляного пюре з підливою, бульйону, тощо ...А тут ...борщ ...
Маркіз довго не наважувався навіть понюхати оте, але чергова мелодія із його живота таки заставила його бодай обнюхати тарілку ...Видно, що відшукане носом добро чимось -таки сподобалось перебірливцю, і він запустив туди лапу. Нанизавши на кігті, як на виделку овочі, кіт смачно і смішно плямкаючи, об'ïдав ïх із заплющеними очима. Потім, коли гуща вже не ловилась, було вилизано юшку і вимито язиком тарілку. Так я стала для Маркіза найбільшим авторитетом у нашій сім'ї. А церимонія поïдання борщу була заснована раз і назавжди...Були й інші, не менш цікаві, але то - вже зовсім інші оповідки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471173
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.01.2014
Вона пішла ...не грюкнувши дверима ...
Скандал не влаштувавши ...просто так ...
Знизавши по-дитячому плечима. ..
Зваривши кави ще на двох ...про всяк ...
І задзвеніла тишею кімната,
Осиротіла без тоненьких рук ...
Лиш кави такі щЕмні аромати
Впліталися в самотній серця стук ...
І вікна ...о, які самотні вікна
Заплакали непроханим дощем ...
А вчора ще буяли сонцеквітнем ...
Сміялися вони ...учора ще ...
Сепійний світ угвинчується в мІзки
На вістрі думки і слабких надій ...
І зникли звуки й відчуттів обрізки
В нашаруванні зламаних подій ...
Холоне кава гірко - непотрібна ...
Зібгався час у зморшку на чолі...
Ну от і все...Остання крапка срібна -
Від щастя ключ у кухні на столі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Кублиться зима у димарях,
Загорнувши небо у ряднину ;
Задрімали зорі в ліхтарях,
Заховавши місяць у торбину ...
Накошлатив свій кожух туман,
Жмуття вовни кинувши в яругу ;
Вітер заховався за паркан -
Пише на траві пожухлій фугу ...
На дорозі лиже камінці
Хмаровиння, сіяне крізь сито ;
І незвично мовчки горобці
Дивляться із терника сердито ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014
Моï батьки давно вже посивіли,
Та в ïх очах - мого дитинства світ ...
І яблука ...такі щемливо -спілі
В саду, де цілував ïх весноцвіт ...
У ïх руках - від зайчиків гостинці,
Добро землі та сонячне тепло ;
У зморщечок тоненькій павутинці
Роками помережене чоло ...
Захризантемилась ïх осінь моïм літом ...
Весна летить на крилах онучат ...
І ïх сердець безцінні самоцвіти
У кожному з маленьких лелечат ...
http://www.youtube.com/watch?v=kRXTqoraZBg
http://nathnennya.ucoz.ru/publ/moi_batki/87-1-0-3483
Дякую Віктору Оху за гарну музику і відеоряд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Вже столи всі багато накриті,
А за вікнами чути кроки -
То ідуть в безкінечність миті
Грудня й цього, старого, року.
Сяє вогниками ялинка,
Наче хоче затьмарить зірку ;
Навіть мишка несе скоринку
В новорічно прикрашену нірку.
Таïну опівнічного неба
Розфарбовують бризки салютів...
Загадайте бажання для себе,
Намагайтесь погане забути ...
Розпочнемо з новоï сторінки
Свою світлу життєву повість :
Посірілі сумні відтінки -
Швидкоплинуча тимчасовість ...
Новий рік вже на злітній смузі -
Загадаю я без вагання
Щоб у рідних моïх і друзів
Заповітне збулось бажання!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
В небосині сонцем'ячик
Заховався під плащем -
По дорозі босо скаче
День посрібленим дощем.
Все довкола калюжіє,
Заструмковано дзвенить ...
Та грайливим вітровієм
Плащик знятий був за мить.
Розкрилатилась веселка
На підкладці у плаща,
Задивилась у люстерка
На листочках у куща.
Горобці струсили пір'я
Від небесноï води,
Позлітались на подвір'я -
По калюжах побродить.
В бризках радощів малята
Обирають : хто з них "квач "?..
А стара поважна хата
Ловить в вікна сонцем'яч ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468513
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.12.2013
Ну хто сказав, що стіл - письмовий?!
Понакидали папірців ...
Я ж говорю вам : стіл КОТОВИЙ!!!
Тож прибирайте олівці!
Який твердий мені матрацик
Поклали серед володінь...
Ой! Розірвали!..Ой! Ще й клаца! ..
А ...ноутбук ...ех, гризти лінь ...
А, може, лапкою ...легенько :
Ну ненавмисно ...вибачай? ..
О ні! Я краще посиденьки
Влаштую на кнопках ...Вмикай!
Диви : утупивсь в казна що те,
І розмовля з собою сам ...
Ей! Чуєш? Хоче ïсти котик!!!
...Ану тебе до пащі псам! ..
Посплю ... Так : голову на штуку,
ОбІймем лапами дроти ,
А хвіст куди? Ага - під руку!
Ну совість май - тут сплять коти!!!
А це що? Миша??? Тьху, зараза!!!
Вже штучну ïжу завели ...
А в пам'яті моïй відразу
Вся живність, що колись ловив ...
Ой! Ой! Зачухалось! ..Ну вибач! ..
Подумаєш - якийсь "деліт "...
Я хочу ïсти! Чуєш? Рибу!
І зачекає нехай світ!!!
Ура-а-а! Таки свого добився!
Ну ...це не риба ...та нехай! ...
Наïвся! Треба тепер вмиться ...
Я тут, скраєчку, не спихай ...
Тепер вмощусь отут зручніше,
Примружу очі ...Ти сиди!!!
Я вже наïвсь! Але пізніше
Мені захочеться води ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468113
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.12.2013
Сумує день марудними дощами
В туманнобрових сивих берегах ;
І шкряба вітер небо пазурами
Ховаючи сніги у рукавах.
Зсірів кришталь на скатерті дороги,
Розхлюпавши крізь тріщини вино.
Зима склада часи у діалоги
Як чорно -білі кості доміно ...
Тремтять дерева, втративши принади,
Ïх летаргія вже чека весни ...
А десь в захмар'ï зоряні лампади
Срібля'ть крізь вікна новорічні сни ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
Месяц заглянет в окошко украдкой -
Лучик мышонком шмыгнёт по стене .
Спи, моя радость, безоблачно -сладко,
Пусть к тебе сказка приходит во сне.
В кресле пушистится кот полосатый,
Лапки домоет -и тоже уснёт.
Только на улице ветер крылатый
Меряет звёздами вечный полёт.
Плюшевый мишенька спит на подушке
Рядом с тобою и лапу сосёт,
Книжки уснули и дремлют игрушки,
Только часы продолжают отсчёт.
Я поцелую тебя в обе щёчки,
Маленький носик, что сонно сопит.
Доброй желаю волшебницы -ночки,
Пусть тебя ангел, малышка, хранит
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467494
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2013
Приручу довгу ніч, простягнувши ïй сни на долоні,
Ніби крИхти пташкам, що шукають розради в людей ...
Запишу стан душі партитурою вічних симфоній,
Щоби соло звучало, як сповідь зів'ялих лілей ...
В шепотінні хвилин зазорІє розхристаність вікон,
Місяць білим наливом дозріє на схилі небес ...
Еліксир із пісень - вже давно перевірені ліки,
Коли привид з минулого раптом у серці воскрес ...
В нагромадженні дум знов зародиться вогник надії,
Відкидаючи тіні на стіни колишніх тривог ...
...Ще учора весна фарбувала у прозелень віï,
А вже грудень дописує в "Повісті літ " епілог ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Сонко -Дрімко на темнеє небо
Пришива зірочки веселі,
Щоби казка прийшла до тебе,
Прилягла на твоïй постелі.
Вушка місячного зайченятка
Пустотливо лоскочуть щічку.
Спи, маленьке моє дитятко,
Нехай доброю буде нічка.
Хай до тебе приходять в гості
Попелюшка чи Синя Птиця ;
Хай насниться Чудесний Острів,
Або повна пісень криниця.
Нехай коник веселкогривий
Принесе тобі Семицвітку,
Або Оле -Лукойє сивий
Знов розкаже свою оповідку ...
Спи, маленька, до самого ранку,
В Дивосвітнім своïм розмаï,
А матусина хай колисанка
Від злих снів тебе оберігає! ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Призахідне сонце присіло на гілку,
Проміння винове сплело у вінок ;
Вже вечір до вуст прикладає сопілку
І кличе зірниці в шалений танок ...
Розвітренокрило злітає жаринка
З багаття нічного володаря снів;
І місяцелика небесна перлинка
Вказала шляхи до незнаних світів ...
І десь там, на зламі логічних законів,
Зустріну на мить довгокосе дівча,
І опік залишить мені на долоні
Сердечком із воску дитинства свіча ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Зима на сонці розімліла -
І потекла струмком у тінь,
Де морозенко так уміло
Кує кришталь зі сновидінь.
У віддзеркаленні бурульок
Сміється промінець тепла,
І кішка, вилізши на вулик,
Промоклі лапи простягла.
Сльозяться очі у калюжок,
І чмока під ногами сніг,
І водяний прозорий вужик
Слідами від машин побіг...
Та ось набігли сиві хмари,
Подув північний вітерець -
І зникла геть весни примара,
Піднявши з хутра комірець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465989
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.12.2013
У холодну зимову ніч
Сонце падає з небосхилу ;
У запаленні протиріч
Постає зореока сила ...
Напівмісяцем у вікно
Зазирає напівсубота,
Нашиваючи на сукно
Календарну співзвучну ноту.
Я вдивляюсь в квартет нулів
Електронного циферблату :
Щось магічне є в зміні днів
І в двокрапковім піцикато...*
Під прирученим світлом ламп
Роздивляюсь миттєву сутність
Гостродумних когтистих лап
У пародії на могутність.
І під вартою сновидінь
Перейду в невідоме завтра,
Де із вранішніх володінь
Знову з'явиться сонцеватра ...
*ПІЦИКАТО (від іт. pizzicato - щипком) - 1. Спосіб гри
на смичкових музичних інструментах, коли звук
видобувається не смичком, а щипком пальця.
Щиро дякую композитору і виконавцю Миколі Шевченку (Николя -баба')
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465691
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465606
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2013
Заколючились зорі грудневі,
Згостроносився місяця лик,
І мости на річках кришталеві
Лиже вітру холодний язик .
Одягнувши плащі -невидимки,
Морозці, як майстри -ковалі,
Все кують філігранно сніжинки -
Срібнодзвонні прикраси землі.
Хтось умілий пряде диво -тишу,
Уплітаючи наші сліди,
Там , де спомини сонячні вишень
Сповивають зимові сади ...
Де-не-де хмаровідьми на мітлах
Сонні тіні кладУть до кишень ...
В позолоті віконного світла
Ніч крокує у завтрішній день ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Голомозі дерева підскрипують жалібно вітру,
Що гойдає майбутнє у сонних пахучих бруньках ...
Сльози осені в титрах з віконного скла тихо витру,
І відкрию кав'ярню для птаства у груші в старезних руках ...
Вже парфуми зими обдають всіх морозяним шлейфом,
І куйовдиться дим з ароматом сосни в димарях ...
І останній листок, поруділим і стомленим ельфом,
Ліг в долоню мені, як закладка мого букваря ...
З листопадом на "ти "...Тож прощатись нам важче удвічі ...
Збережу його вірші у теці з поміткою "Мій часоплин "...
Буйні коні зими вже гарцюють у днів на узбіччі,
Закусивши вудила, викрешують іскри хвилин ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013
Давай не будем підганяти зИму,
Вона і так сніжИться поміж нас,
І забирає з поцілунків риму,
Лишаючи оголений каркас ...
І кожен дотик віддаляє літо,
Стирає запис в картотеці днів ...
А ти ще й досі іній не помітив...
А може не помітити хотів ...
Слова між нами застигають муром -
Уже на рівні півсліпих очей ;
Чи варто піддавати нас тортурам?
Давай прохати милості мечей!
Загубиться дитинно -безпорадно
Прощання наше поміж гільйотин,
Де плаче осінь стигло- листопадно
У кошики калИнових жарин...
Музика і виконання Миколи Шевченка (Николя -бабА)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013
Сіре небо в сльозах листопаду
Защеміло загубленим сонцем,
І химерам порожнього саду
Вітер став крижаним охоронцем ...
Я пройдусь поміж яблунь застиглих,
Підставляючи краплям обличчя ...
На душі щось тихесенько скиглить,
Але плакатись в осінь - не личить ...
Дощ холодний - компресом для лоба,
Щоб минуло запалення думки ...
ЗАвжди можна зробить нОву спробу,
Перевірити всі розрахунки ...
Я довірюсь паперу і чаю,
Відігрію замерзлий промінчик ,
У зів\'ялому дні відшукаю
Ще живий і зелений пагінчик ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
Твоя ніжність лягла на подушці місячним зайчиком ....
Я навіть подих затамувала, щоб не злякати ...
Але легесенько таки торкала пальчиком
Той згусток почуттів дивакуватий ...
Ніч за вікном напівзгорілим -напівновим ґнотиком
Запалювала зорі - небесніï свічки ... Чи очі? ..
І місячний зайчик, напившись моïх дотиків,
Щось шепотів незвідано -пророче ....
Крізь призму вікна, розчинившись до атома в промені,
Я хмаринкою світла до тебе злетіла крилато....
На хвилях ріки, у човні під вітрилом споминів,
Ми склали загадане слово "кохати "...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
А осінь складає експромти дощами :
І мрЯчить, і тужить, і ллє, як з відра ;
То вкриє дерева з туману плащами,
То стелиться полем із мжички чадра ...
Збирає в нотатник своï дощовірші,
Щоб видати книгу на сто сторінок ...
А нам вже судити -де кращі, де гірші,
Чи варта обкладинка тисяч думок? ..
Залишить автограф на тлі листопаду,
Вкарбує у пам'ять рядочки присвят ...
І сняться катрени безлистому саду
Про сонце і вітер, і мрій зорепад ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Перерізаним навпіл місяцем
Ніч осіння із неба звіситься,
Сни запалить -гірлянди зоряні,
Розкуйовдить думки нескорені ...
Запряже у карету спомини -
Накатається до оскомини ;
На папері розляжеться римами,
Підкує новий день хвилинами ;
Осідлає вітри нестримніï -
І роздмуха вогні інтимніï ...
І відкриє листи загублені,
Прошепоче ïх неголубленим. ;
Переплаче із серцем зболеним,
І надію дасть обездоленим ...
Затанцює ногами босими ...
І впаде на світанні росами ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Намалюй мені місячне сяйво,
Щоби пензлі звучали, як струни,
Щоби зникло буденне і зайве,
І розквітла душа вічно юна ...
Намалюй зачарованість сосон,
Що вслухаються в музику ночі ;
Ïхній стан розкуйовджена осінь
Обіймає і ніжно лоскоче ...
І щоб річка про щось шепотіла
На твоïй надзвичайній картині ;
Намалюй же, будь ласка, уміло
Як співа вітерець в павутині ;
І бринять срібнодзвонисто зорі,
Опадаючи росами в трави ;
І берізки тремтять білокорі
Без яскравого сонця оправи ...
Намалюй мені місяць уповні,
Щоб звучав, як оргАн, величаво,
Щоб моï почуття невимовні
Струменіли, як місячне сяйво ...
фото мого друга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Читай мене книгою без ілюстрацій -
Відчуй десь, на рівні сердечних вібрацій ;
Зіграй на всіх струнах душі й мого тіла -
Щоб я на край світу з тобою летіла ...
Укрий мене словом, загорненим в сонце,
Влети білим птахом до мене в віконце ;
Цілуй мене вітром шаленим без тями -
Я стану для тебе у небо щаблями ...
Тримай у міцних чоловічих долонях,
Люби павутинку сивин, що на скронях ;
Зігрій у обіймах, міцніших за скелі -
Я стану джерельцем для тебе в пустелі ...
Я зможу....я буду ...і вір, що зумію ....
Розраджу, підтримаю, знов дам надію ...
Зі шля'ху твого я зверну кожну гору -
Якщо ти зі мною завжди будеш поруч ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
Не люблю дзеркала'- вони брешуть!!!
Чи буває спокійним обличчя,
Коли блискавки в серці крешуть,
Коли біль -то думок добича? ..
Чи бувають порожніми очі,
Коли рветься душа навпіл,
Коли світло якісь поторочі
Загасили, неначе факел?..
Хіба може сіять усмі'шка ,
Коли в друзки розбилась осінь,
І шкребе пазурами кішка
Ще учора спокійну просинь? ..
Ну невже отой срібний клаптик
Почуття так ховає вміло? ..
Чи то з різних зійшлись галактик
І ментальність моя, і тіло? ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Таємниця місячного світла
Запливає музикою в серце ...
Я воскресла знову! .. Я розквітла! ..
Вибилась з-під каменю джерельцем! ..
Знявши з дум буденності кайданки
І відпивши зоряної рими,
Одягла на душу вишиванку,
В піднебессі стала пілігримом. ..
І зустрівши свій попутний вітер,
Поборовши силу гравітацій,
Віднайшла своє сузір'я літер
Серед сотень різних варіацій ...
Загорнувши ніч у плащаницю,
Відпустивши з пам'яті минуле,
Місячного світла таємницю
Я на рівні серця осягнула ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Ну от... Я зважилась нарешті...
Цей лист - останній - так і знай!..
Так важко йти в одному мешті,*
Шукаючи примарний рай...
Я видаляла "електронку",
Палила душу і папір...
Мене тягло в твою воронку -
Чорнішу з з найчорніших дір...
Я зарікалася - клялася...
Переступала за межу...
Ховалася...Не вбереглася...
Знов стала скельцем вітражу...
Я видирала вірші з серця,
Юшила кров*ю в попіл рим...
Твоїх очей почула скерцо -
І знов паломник-пілігрим...
Я виривала з себе нитку,
Яку ти смикав, мов лялькар...
У кожнім губ твоїх відбитку
Руками загрібала жар...
І знов на вогник твій летіла,
З розгону - крилами в свічу...
...У саркофазі мого тіла
Мою ти душу не відчув...
І ось нарешті - лист останній...
Останній зболений привіт...
Без тебе я піду в світання...
Прощай, мій кате! Все!..."Деліт"...
*Мешта- черевик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
Осінь -майстриня з батисту й жаккарду
Шиє наряди для сірих доріг,
Небу дарує із сонця кокарду,
З ягід калини плете оберіг ...
Шовком оздоблює хмарам хустини,
Росяні перли в намисто збира ,
Пензлем кудлатим розписує днини
І хризантемить -айстрить у дворах ...
Міряє простір і час журавлями
І капелюшить грибами ліси,
Яблуко -грушні наводить рум'яна
Скрізь у садах, для смачноï краси ...
І випускає махрові тумани,
Щоби пухкі розім'яли тіла;
Із цвіркуново -пташиноï гами
Звуки зібрала - і снам віддала ...
Осінь -майстриня дощить і калюжить,
Щоб в парасолі квітчались міста ....
І на полях, де і сіють, і плужать,
Пише до грудня терпкого листа ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013