| Сторінки (5/493): | « | 1 2 3 4 5 | » |
У кожній душі є свої мінотаври,
Свої лабіринти і пошук шляхів,
І біла голубка із гілкою лавру,
І сни неосяжні про велич віків.
У кожній душі є свої межі світу,
Своя черепаха і трійко слонів,
І плечі атлантів, і сонце в зеніті,
І писані глечики повні вітрів.
У кожній душі є у шафах скелети
І скринька Пандори, і попіл листів,
Синці від падінь і окрилені злети,
І безліч затінених «п‘ятих кутів».
У кожній душі є свій молот, горнило,
І вибір тернових вінків і хрестів...
І тільки поет бузиновим чорнилом
Усе це складає у руни зі слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019
Ви знов мені наснилися сьогодні.
Якийсь чужинський... В посмішці печаль...
А очі... як в покійника — холодні...
Ви — даль...
І руки... Я ж любила Ваші руки!
Вони для мене — як святий грааль!
А уві сні вони подібні крукам...
На жаль...
І чорна сукня у червоних маках,
Шампанське переповнює кришталь...
А я... Мені так хочеться заплакать...
Ви ж — сталь...
Прокинулася серед ночі — змерзла.
У шибці хмарно-місячна вуаль...
Уже не сплю, та гіркота не щезла.
Мигдаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2019
Кава з ваніллю і дрібка кориці.
Затишна книга і сніг за вікном.
Фото старе, дерев‘яні полиці,
Хата огорнена спокоєм-сном.
Ранок вже стука в віконниці сині.
Десь там, за обрієм, сонце встає.
Вітер дріма у безплідній калині.
Пташка шукає зернятко своє.
Кицька згорнулась клубком – до морозу,
А до весни залишився лиш крок...
Сплять у бруньках нерозплющених грози,
Теплі дощі і надії ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Цей тихий дощ про вічність шелестить,
Освячує молитвою вікно.
Осіння мить щемить...
щемить...
ще мить-
Глінтвейном стане сутінків вино
Із ароматом падолисту й снів,
Із присмаком морозу на вустах,
З мускатним шлейфом перезрілих днів,
Що губляться у пам‘яті й літах.
А тихий дощ іде собі й іде,
В свідомість падає і мрячить у думках...
Знов схуднув календар на цілий день
І хризантемить світ Чумацький шлях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
Надихатись весною до сп'яніння,
Напитися дощами до безтями,
Врости у тебе серцем і корінням,
Засолов'їтись світлими гаями
Так хочеться, що відчуваю небо
В своїй душі безмежно-веселкове.
А знаєш, я всміхаюся до тебе,
Мугичу щось наївно- сопілкове...
І говорю з тобою без упину
Про все на світі... навіть трохи більше...
Я б простелила хмарку, мов перину,
Лягли б з тобою і читали вірші,
Дивилися б у пролісковий вечір,
І лоскотали б вітрові за вухом,
А ти б тихенько обійняв за плечі
Мене, ту жінку, що уважно слухав...
І в ніч ввійшли б, як у святе причастя,
І спрагу гамували б аж до ранку...
Напевно, це і є жіноче щастя —
Чиєюсь бути... бути до останку....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
Затихло все. На лінії мовчання
Серед стриножених зимових вечорів
Брела собі прадавня Босорканя
У світлі придорожніх ліхтарів.
Неначе тінь несла химерне тіло,
Крива ковінька цокала об брук.
А позад неї врочисто біліло,
Неначе саван падав з її рук.
Деревам роздавала еполети,
Як полководець після вдалих битв,
Гротескно станцювавши піруети,
Збирала краплі сонячних молитв.
Немає сонця... Захмарі‘ло небо.
Стара чаклунка пристріт навела...
Ввібравши барви осені у себе,
Завіяла навколо, замела...
І в тиші снів зимового мовчання,
Вдягнувши розпач снігу, як вінець,
Шукала скрізь самотня Босорканя
Тепла і затишку невтрачених сердець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019
Дивлюсь, як плачуть абрикоси
Пелюстям білим, наче сніг,
Неначе іній білий в роси
Зірками білими приліг...
І білі хмари метушаться —
Жене їх вітру білий сон,
Дрімає на гілках акацій
Весільний завтрашній вельон...
І білий терен огортає
Мої думки у гронах днів...
І лине квітень небокраєм,
Туманом білим посивів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740550
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.07.2017
Я хочу дощ... І плакати під ним...
Чомусь так важко в грудях...мабуть втома...
Ще видихають хати в небо дим,
Хоч від зими давно у них оскома.
Весна... весна? Невже я дожила?
Невже мороз сховався у барлозі?
Я вірила, я мріяла, змогла...
Ліси синіють в пролісків облозі.
А я дощу так прагну, як тебе...
Та тільки дощ на цілу вічність ближче.
Катую свою душу і себе...
А може, то не втома, а вітрище?
То він мені вдихнути не дає —
Збиває подих і тривожить душу,
І розвіває все життя моє...
А край дороги зацвітає груша...
А там і перший грім, і солов'ї,
І келихи тюльпанів, як граалі...
Ну що ж на груди тисне так мої?..
Напевно, то сніжинки нерозталі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2017
Ти давно володар моїх мрій,
Ти — сюжет і головний герой.
Хочеться кричати: «Тільки мій!!!»
Та я просто нулик...Я — зеро...
Випаде на мене шанс — чи ні?
Десь, колись, в наступному житті
Зіштовхнемось у чиємусь сні,
У якомусь з тисячі світів...
Ти мене знайдеш чи я тебе...
Та яка різниця — хто кого?
Сяятиме небо голубе
В розкоші омріяння свого...
І зіллємось ми у чарах вуст,
В дотиках вогненних язиків
В найсолодшій із усіх розпуст
На долоні пройдених віків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
Побажай мені доброї ночі
І не дай заснути до ранку —
Розбуди мою сутність жіночу.
Я — кохана твоя і коханка.
Я для тебе — джерельна водиця:
Спрагло пий мою душу і тіло.
Я — твоя неполохана птиця,
Я до тебе крізь рими летіла...
Зацілуй, до свідомості втрати,
До зупинення часу навколо...
Я хотіла би хмаркою стати,
Чи засіяним зорями полем,
Я хотіла б злетіти у небо
І віддатись тобі до останку...
Я не хочу вже жити без тебе,
Бо кохана твоя... І коханка..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2017
Наливсь медами місяць — роздобрів,
Ліниво котиться між зорями до ранку.
Із берега за зграйкою човнів
Спостерігає вітрова коханка —
Гнучка верба, схилившись до води,
Купає в прохолоді довгі коси...
А я приходжу, зранена, сюди,
Коли у душу зазирає осінь,
Коли голосять в тузі журавлі
І дощ-в-мені налагоджує скрипку,
Щоб виплакати всі свої жалі
Вербі і вітру, місяцю і рибкам.
Щоб причаститись співом солов'їв,
Ввійти у чароспокій вечоровий
І віднайти крилатість своїх снів,
Де ти і я, і затишок вербовий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738541
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.06.2017
Море злизує з берега рани,
Залишаючи сіль цілунків,
І приправлена сонцем прана
Пророста у Всесвітню Думку.
Розбентежене небо у хвилі
Губить ясно-червоне коло
І вітри махаонокрилі
Пахнуть піснею матіоли.
Вечір сутінь підмішує в барви,
Як мільйони століть до мене,
Ще бродили тоді кентаври,
Ще співали тоді сирени,
Ще блукало світами Кохання —
Неприкаяне і не грішне —
Як пречиста сльоза прощання
І як листя терпке торішнє...
Море злизує з берега рани,
Пестить пінисто шлях зворотній,
Перетворює біль на шрами,
Заживляючи слід самотній...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2017
Я не вірю туману... А ти?
Чи тебе не лякає омана?
Часом є відчуття, що світи
Інших рас поховались в туманах.
І здається, що дихає хтось
У потилицю холодом люті...
Озираєшся — ні, то здалось...
Та очима ж не вбачити суті.
А душа, як маленьке дитя,
Просто хоче торкнутися світла...
І тому-то у вирій летять
Журавлі наших рим нерозквітлих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2017
Мадонно українського села,
Ґвалтована, катована, розп'ята,
Я вірю в тебе. Доторкнусь чола,
Де у віночку і калина, й м'ята —
Благослови! Дай сили і снаги
У світ нести твоє дитя і волю
Попри дощі, тумани і сніги,
Щоб відшукати оту згубу — долю,
Що до Сибіру прадідів звела,
Які посміли не скоритись звіру...
Мадонно українського села,
Тебе і досі ще несуть в офіру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711263
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2017
Дитя замовкло... ссе порожні груди...
Сльоза солона матері пече...
— Залиште хоч окраєць!.. Чи ж ви — люди?!
Та відповідь — мороз чужих очей.
— Не плач, Іванку, вірю — будем жити!
Вже до весни — рукою... там — врожай...
Побачиш колос, сонечком налитий!
Не плач, маленький, серденько не край...
Дитя заснуло. Мати пригорнулась
До тільця, де ледь жевріла душа...
А однією із сусідніх вулиць
Печальний Янгол Смерті поспішав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701957
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2016
Я хочу бути деревом. І біль
З плечей струсити листям пожовтілим,
І огортати душу білим-білим,
Коли вальсує сива заметіль.
Прокинутися вранці навесні
І зацвісти, укотре, без вагання,
Леліяти наївні сподівання,
Що соловей співає лиш мені.
Я хочу бути деревом. А ти
Зірвавши плід, по осені достиглий,
До мене принесеш сокири й пили,
Щоб в дім тепло узимку принести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016
Я колись промину, як минає осіннєє листя,
Як минають сніги, теплі леготи і первоцвіт,
Як мина колискова у тихій порожній колисці,
Як минають зірки, що завершують дивний політ.
Я колись промину. Що залишу на згадку про себе?
Материнську любов у якій променіє душа?
Вірші — бризки думок, подаровані милістю неба?
Росянисті сліди у пухнастих м'яких споришах?
Я колись промину. Все минає на нашій планеті.
Ви не плачте за мною, а краще співайте пісень,
Щоб душа моя вічна всміхалась щасливо на злеті,
Щоб летіла не в ніч, а у сонячний лагідний день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697921
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2016
Я повернусь, не плачте, мамо!
Обов'язково повернусь!
В осіннім небі журавлями
Безсоння Вашого торкнусь.
В зимовій тиші до порогу
Снігами спрагло припаду,
Молитимусь за Вас до Бога,
Щоб Він відвів від Вас біду.
Вернуся гомоном весняним,
Струмком до серця потечу —
Воно боліти перестане.
А Ви...запалите свічу...
Я повернусь, не плачте, мамо,
Віддайте літечку сльозу —
Нехай воно понад полями
Відсвітить по мені грозу...
Я повернусь... Я поруч з Вами,
Я буду жити у душі.
Я — попід Вашими ногами
Росою вкриті спориші,
Я —сонця промінь на світанні,
Кульбаби сивина в траві,
Холодні вранішні тумани
І трелі рідних солов'їв...
Я повернусь. Не плачте, мамо.
Торкнуся вітром верховіть,
Умию ріднокрай дощами...
А Ви... за мене доживіть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2016
Я тебе роздягну
безпардонно, нахабно і грубо,
Оближу язиком,
і вдихну неземний аромат...
На тобі затанцюють
мої, такі жадібні, губи,
В напівтемряві ночі,
у спокої тихих кімнат.
Тільки ти... тільки я...
І безмежна у рухах свобода...
Я забуду усю
сотню тисяч журнальних порад...
Куштувати тебе —
то така неземна насолода,
Мій гіркий і солодкий...
маленький грішок — шоколад...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696852
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.10.2016
Дякую Оленці Вишневській
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696378
Просто дощ за вікном...просто осінь бринить
На обірваних вже павутинках...
І римується з сумом оця дощомить,
Застигає в графічних картинках.
Просто дощ за вікном...І в душі, чомусь, дощ
Тихо грає мінорні мотиви.
І дзеркалить калюжно бруківку у площ
Ця осіння замислена злива.
Просто дощ за вікном... Силуети людей
Розпливлись у хвостатих краплинах...
І танцюють думки, як в театрі тіней,
На старих чорно-білих світлинах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696525
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2016
Я тебе ніяк не розкохаю...
Рву із серця, із життя, з душі...
А ти знову й знову проростаєш,
Як ростуть весняні спориші.
А ти знов приходиш в мою думку,
Коли я втрачаю спокій-сон,
Дістаю всі спогади із клунків,
І ридаю з вітром в унісон...
І чому, навіщо і для чого
Я себе вбиваю день за днем?..
Десь згубились пройдені дороги
Вибитим у бурю вітражем,
Розгубились кольорові скельця,
Втрачено минулого сюжет...
Там було моє розбите серце
Чи покрите шрамами твоє?
Хто зна...вже ніхто не відгадає...
Може тільки я в зимовий час
Намалюю знов на небокраї
Дві химерні тіні...тобто нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
А знаєш, учора гриміло в нас...знов...
І вечір жбурляв у шибки хмаровиння...
А я все складала уламки розмов,
Зчищаючи з них загрубіле лушпиння...
Ревіло і бликало в пащі вітрів,
І так гоготало, як полум'я в пеклі...
Я знаю, ти поруч би бути хотів...
Та швидко захмарилось... ще швидше смеркло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016
І знову блукають дощі у моїм Закрайсвітті,
Збиваються в купу чи просто вервечкою йдуть
Туди, де, напевно думки спочивають невмиті...
А може, вони просто втратили сонячну суть?
Клубочаться хмари димами старезної люльки,
Яку палить Всесвіт, поринувши в мудрість віків.
Йому, час від часу, нагадує сива зозулька,
Що він ще не все відлюбив, відстраждав, відхотів.
Земля вже всотала у себе водиці по вінця,
Уже обважніла і хлюпає тихо з-під ніг.
І дихати важко промоклій маленькій пір'їнці,
Дощем розіп'ятій за ним же придуманий гріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695053
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2016
Дощ - розбишака, дощ - хуліган
Десь розгубив свої ноти
І обіймає вербицю за стан,
Листя торка позолоту.
Краплі дрібненькі збирає в туман,
Мрячить і сіється з неба,
І запрягає вітри в шарабан,
В коси сплітаючи стебла.
Зрошує сріблом засіяний лан
І горобцям мочить свитки,
Ковдрою снів накриває лиман,
Хмари попрявши на нитки.
Це розбишака? Це хуліган
Пестить березові коси?
Просто у нього таємний роман —
Він закохався у Осінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694342
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2016
Блукає осінь Ірпенем
В пожухлих травах,
Тумани змішує з дощем,
Немов приправи.
Розводить тишу перестук
Коліс і колій,
А ще грози далекий звук
І вітер в полі.
Блукає осінь Ірпенем
В опалім листі,
В терпких жаринах хризантем,
В роси намисті.
Ховає душі ліхтарів
У морок ночі,
І силуети у вікні —
Як поторочі.
В калюжі хмари і зірки
Спивають вічність,
Сідає мжичка на гілки —
То нелогічність?
Листок багряний, як тотем,
Упав на коси...
Блукає осінь Ірпенем,
Самотня осінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693999
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2016
Синдром хронічної втоми
У осені і у мене,
І стіни в моєму домі
Тоскно-сіро-зелені...
Не радує душу вітер,
Ще теплий, іще грайливий,
Що з листя склада і з літер
Цей вірш...ні, не особливий,
А просто осінній віршик
Про те, що душа сумує,
Про те, що не пише більше,
Чомусь вона не римує...
Синдром хронічної втоми...
А може, моє безсилля...
І стіни мойого дому
Ховають моє безкрилля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691741
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2016
Що тобі до мене, сивий волхве,
Що вітрами дивишся з-під брів
І шепочеш листям пересохлим
Щось на грані осені і снів?
Що у мареннях твоїх зірчастих?
Чорні хмари в мене над чолом?
Блискавиці — вісниці нещастя?
Напівтіні предків за столом?
Не кажи нічого, чуєш, волхве?!
Краще плід солодкий незнання.
Вже давно передчуття замовкло,
Я бреду наосліп, навмання...
Чом вдивляєшся так пильно в очі?
Там безодня чи небесний рай?
Ні, не ворожи мені, не хочу!
Звергнутих богів не закликай!
Що тобі до мене, сивий волхве?
Що побачив у душі моїй?..
Чи слова, чи листя пересохле
Навздогін кидає вітровій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690813
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2016
От ми й зустрілись, Осене. Привіт!
Ти відкоркуєш пляшку із дощами?
Чи ти спочатку розфарбуєш світ,
Прикрасиш синє небо журавлями?
А можна і мені з тобою в ліс
Вплітать березам золото у коси,
Чи місяцю в туман сховати ніс,
Заколихати до весни покоси?
Я сумувала, Осене, повір,
Моїй душі тебе не вистачало,
Вона томилась, ніби дикий звір,
В якого клітка волечку забрала...
От ми й зустрілись... через стільки бід...
Минули квіти, вишні і суниці...
Я так чекала, Осене, привіт!
Додати в чай і меду, і кориці?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690379
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2016
Осінь в мені розпорошує фарби —
Жовтогарячі, багряні, терпкі.
Сонце свічею у канделябрі
Промені сипле червоні меткі.
Вечір схиляється нишком до поля,
Кутає верби в тумани легкі.
Ніби сторожа, принишклі тополі.
І перші зорі, як мрія, крихкі...
Вечір осінній, призахідне сонце,
І вітерець кошенятком рудим
Спить на ще теплій кленовій долоньці,
Там, де багаття клубочиться дим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689923
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2016
Не тривожте душі моєї -
Не приходьте до мене в сни.
Я - не згусток тепла-єлею,
Просто день на краю весни,
Просто квітка безпелюсткова
(лиш осердя лишилась міць),
Журавлиночка паперова,
Що не може у вись злетіть...
Не тривожте. Вона заснула,
Заклубочилась кошеням...
Відлітають слова в минуле -
Залишається біль-стерня.
Косовиця була завчасно -
Не достигли іще жита...
Вчора зірка на небі згасла...
А я вкотре пишу листа...
Не тривожте душі моєї,
Світлим спогадом не будіть -
Сльози сплять під крилом у неї
І закрито тривогу в кліть...
Павутинно снується думка
Поміж подихів голосних :
Я для себе сама - брехунка...
Ви...приходьте до мене в сни.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
В небо вдивляюсь. По ньому пливе
Слоник, метелик і літера "Ве",
І крокодильчик (а може, дракон)
Ледь не торкається лапками крон.
Замок пливе - в ньому Фея живе,
Далі он, лебідь і бджілка пливе.
Очі заплющу, рахую до ста -
Бачу вже квітку літак і кота.
Бачу вітрильник я і пароплав...
Вітер дмухнув - і усе розмішав...
В небо вдивляюсь. Від сміху аж плачу:
Слонометелика з хвостиком бачу,
Лебідь, от цирк, осідлавши кота,
Ловить те чудо уже за хвоста.
А крокодильчик (а може, дракон)
Ласує смачно собі літаком.
Замок десь зник. Пароплавобджола
Жалить вітрильник (яка ж вона зла!)
Далі он, вже квіткоконик приліг...
- Дякую, любі хмаринки, за сміх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669239
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.05.2016
Я нікого не звинувачую -
Ні себе, ні, тим більше, Вас.
Просто долею не призначено.
Просто вимір не той і час,
На ромашках не тих гадалося,
Говорились не ті слова...
От тому-то, мабуть, не склалися
"Одинички " в жадане "два"...
Я вважатиму Вас удачею
(хоча й кіт на душі шкребе)...
Я нікого не звинувачую...
Може трішечки...і себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Коли загораються зорі,
А місяць гуляє дахами,
І вітру крильцята прозорі
Жонглюють чарівними снами,
Тобі розкажу тихо казку,
Пухнасте моє Кошенятко.
Заплющуй очиці, будь ласка,
Бо час уже грайликам спатки.
На стелі гойдає дрімота
Якісь візерунчасті тіні -
Немов відкриває ворота,
Щоб в хату ввійшли сновидіння;
Залишимо печива трішки
І чашечку м'ятного чаю
На столику, побіля ліжка, -
До тебе нехай прилітають .
Присядуть нехай на подушку
І крильцями ніжно лоскочуть,
І тихо шепочуть на вушко :
"Спи, Котику, доброї ночі... "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668721
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.05.2016
Я, певно що, - піщинка на долоні :
Дмухнеш - і зникну серед сотень інших.
І тільки галасливе гайвороння
Згадає, що були якісь там вірші...
Ну може, вітер інколи згадає,
Як ніжно пестив моє тіло зночі,
Як з ним літали аж за небокраєм,
Як золотили зорі мої очі...
І дощ згадає...бо не раз в краплини
Ховав мій біль і розпач від невдачі,
Не раз голубив і до мене линув,
Як я, бувало, потайки заплачу...
А ти? Згадаєш? Поспішиш забути?
Чи й не помітиш, що здмухнув піщинку?
А я до тебе ланцюгом прикута...
А я без тебе - посивіла жінка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016
Гойда весну на китицях бузок
Під ніжну солов'їну колискову.
Попід шатром із шовку і зірок
Вітри згубили місячну підкову.
Старий горіх іще смакує сни
Про зиму, про сніги і холоднечу,
Та у бруньках ефірних і ясних
Леліє твердобоку вже малечу.
Десь "ойка" сичик серед ясенів.
Під вербами, в ставку, регочуть жаби :
Напевно, розсмішити їх зумів
Блискучоперий селезень-незграба.
Муркоче кіт, куйовдить спориші
Обабіч стежки до моєї хати...
Так хороше і легко на душі,
Що хочеться й собі замуркотати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667405
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.05.2016
Десь, у місячній безодні,
Гаснуть зорі,
Тіні постають холодні
І прозорі,
І думки стають твердими,
Ніби криця,
І літають Херувими,
Наче птиці...
Десь, у місячній безодні, -
Інший вимір.
Там гуляє Звір голодний
(ще не вимер),
Іклами і пазурами
Тягне світло
До задимленої ями -
Щоб не квітло.
Десь, у місячній безодні,
Дні - пустелі:
І безлюдні, і безводні -
Невеселі.
Замість перекотиполя -
Мертві душі.
І жене їх вітер-доля
За край суші...
Десь, у місячній безодні,
Сни про тебе,
Що наснилися сьогодні
Без потреби...
Розсівають хмари просо
Небокраєм :
Чи то сльози, чи то роси -
Хто їх знає?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666903
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2016
Я до чаю додам теплий відзвук імбирної ноти
І корицевий шлейф, ніби сонячний промінь, густий...
Щось приваблює погляд у гладі люстерка напроти...
Тінь якась невиразна...та я майже впевнена - ти...
Не відводжу очей, бо боюся укотре згубити
Павутинку тонку, що тебе у мій сон приведе...
А за вікнами вечір, п'янким абрикоссям налитий,
Із зірницею вдвох витанцьовують свій па-де-де...
Попід стелею сплять врівноважені штучні світила,
І годинник стіка, як з полотнища пензля Далі,
Чай схолонув давно, а мені відірватись несила
Від химерної точки на сріблом покритому склі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016
Як дивно... Дощ?! Дивись, це справді - Дощ...
Прийшов в мій дім нахабно, без запрошень...
Тепер сидить і уплітає борщ,
Поставивши в куток свої калоші.
І позіхання похапцем хова
У грубі і обвітрені долоні...
І розкладає всі мої слова
Серветками на білім підвіконні.
Мої слова... Я розгубила їх
Колись давно, осінніми листками...
Вони вмерзали у грудневий сніг...
Вони текли весняними струмками...
Де він узяв їх? І яким богам
Він мусив принести себе в офіру,
Щоб повернути в Мого Серця Храм
Вогонь Любові і Надії, й Віри?..
Цей дивний Дощ... Оцей нахаба Дощ,
Що в мої вікна стукав спозаранку,
Сидить і мовчки уплітає борщ...
А я... Ще підкладу йому сметанки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2016
Поклич мене гуляти в тиху ніч,
Де солов'ї і місячна соната,
Де стерті грані різних протиріч,
Де вітерець грайливий і крилатий.
І я піду з тобою хоч на край
Усесвіту... а може, навіть, далі...
Веди мене, цілуй мене, кохай,
Вплітай мене до сяйва пекторалі!..
Поклич мене гуляти в тиху ніч,
Де окрім нас - лиш зорі і дорога,
Де ми з тобою будем віч-на-віч
З собою, з небом і, напевно, з Богом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016
Не моляться до сонця пшениці,
Лиш маки бовваніють, наче рани,
На тілі незасіяного лану,
Де Янгол зі свічею у руці
Ллє сльози по Вкраїнському талану...
Цьогоріч вродять знов одні хрести -
У Смерті дуже щедра косовиця.
Втомилася стинать її правиця
Ті долі, що могли б ще розцвісти,
Та душить їх нещадно повитиця...
Зрікаються крилаток ясени...
Бентежний дощ мигичить над полями,
Як посивіла колискова мами
Чиї у муках зроджені сини
У вічність відлітають журавлями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664328
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.05.2016
Слова твої пахнуть лавандою -
Як спокій...як місяць...як ніч,
Де я між сузір'їв розгадую
Тайнопис твоїх протиріч...
Думки твої пахнуть поли'ново-
Як вітер спекотного дня,
Де кисло - солодко - ожиново
Нам сонячні струни бринять...
Мовчання твоє пахне холодом -
Як сни-візерунки на склі...
Сміється Мороз в сиву бороду
І сипле снігів кришталі...
І пахнуть цілунки цукатами...
Гіпотез кружляють рої :
Якими п'янять ароматами
Мене теплі очі твої?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
І упала зоря Полин
Чорним болем на наші долі...
І міста неживі, схололі,
Не турбує вже часоплин...
У квітневий гопак садів
Увірвався уламок Сонця,
І зростив "дуже мирний" стронцій
Найпекельніший із грибів...
І весняна гірчить ваніль -
Бо не скоро ще в Лету кане
Ця на тілі планети рана
І цей чорний пекучий біль...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662338
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2016
До тебе доторкнутися не смію...
Банальне "здрастуй" на просте "привіт"...
І заганяю в клітку птахомрію,
І замикаю знов свій власний світ...
До тебе доторкнутись - як до неба -
Напевно, тільки обраним дано...
Я бачу сни про крила і про тебе,
Спиваючи бажання, як вино...
До тебе доторкнутися не смію...
Очима обіймаю - от і все...
Мою слабку розтоптану надію
Північний вітер в зиму віднесе...
До тебе доторкнутися б губами...
Щоб поцілунок - довжиною в сон...
Щоб знов і знов здаватись вечорами
У твій солодкий ніжності полон...
До тебе доторкнутися так хочу...
Та знову "здрастуй" на просте "привіт"...
І тільки мрія крильцями тріпоче
У клітці, де зачинено мій світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Вслухаюся в елегію дощу
Затамувавши подих... Насолода!..
І навіть вітер крила склав - ущух.
Є тільки дощ...і небо...і свобода...
Є тільки крапель мельхіорний спів
І відзвуки громів, немов кантата,
І шепіт набубнявілих садів,
Де літнє сонце бджолами зачато.
І більш нічого... Тільки я і дощ...
Сповза з душі утома і скорбота...
Є тільки музика всесвітніх прощ,
І кожна мить у ній бринить, як нота...
Я день пройдешній в Лету відпущу -
Нехай пливе кульбабовим віночком...
Вслухаючись в елегію дощу,
Стаю маленьким весняним струмочком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2016
Буденність знімаючи з одягом,
Змиваючи з тіла наліт,
Легеньким невидимим протягом
У ніч відлітає Ліліт...
Як птаха - ніким не впокорена,
Сягає до сяйва зірок.
Вона була іншою створена!
Вона ж бо - найперша з жінок!
Удень, заховавшись за маскою,
Сіреньким живе мишеням -
З каструлею, шваброю, праскою
Офіру несе трудодням...
Та тільки-но ніч зблисне зорями,
Вона починає політ -
Вогненна, п'янка, невпокорена,
Зваблива цариця Ліліт...
***
Ліліт, в єврейському фольклорі жіночий демон ночі. Вважалося, що вона насилає еротичні сновидіння. Згідно з повір'ям, Ліліт прагне навести псування на немовля і його матір або зовсім їх вбити, особливо в перший тиждень після пологів. У раввіністічній літературі слово «Ліліт» пов'язувалося етимологічно з єврейським словом «лайла» («ніч»). Проте ймовірніше, що це гебреїзована форма імені Ліліту, духу бурі Дворіччя .
За повір'ями, саме Ліліт була першою жінкою на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2016
Припорошили вранішні сніги
Мого дитинства пройдені стежини,
Де мала крила срібно-журавлині,
Де все було можливе й до снаги.
Вплітались в коси сонечка кульбаб,
Веснянками цвіли на білих щічках.
Всесвітнім Морем уявлялась річка,
А Велетнем - старезний сивий граб.
І вірилось у Казку і Добро,
І мчали вдаль велосипеди - коні,
І падало в обвітрені долоні
Омріяне Жар-птицеве перо...
Спускалися зірки на моріжки,
Спадали роки росами в отави...
І першим снігом прихилило трави
На всі мої вже пройдені стежки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016
Знов по колу буття - знов зустрілися Авель і Каїн,
А це значить - попереду Ноїв Ковчег і потоп.
Та не буде Розп'яття, бо двічі його не буває.
І життя - не чернетка із безліччю справлень і спроб.
Відбудуються знову зруйновані мури і храми,
Над невірством волхвів пролуна єрихонська труба.
Десь у Всесвіті плаче наш Янгол, напевно, над нами -
Зорепадами в землю його опадає мольба...
Завтра буде світанок... Та ми не повернемось завтра -
Нам дано час до півночі... Й знову за вітром злетить
На чужих помилках розікладена заново ватра...
Знов по колу буття, де з нас кожен - розвітрена мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2016
Безжальний весняний сніг
Підкрався вночі, як злодій,
І в дивному хороводі
Лягає мені до ніг,
І в пролісків синій сон
Вдирається невблаганно...
І сиплеться сіль на рани
Вітриськові в унісон...
Пташиний лунає спів
В сніжинковій витинанці.
Цей Березень в лихоманці -
Напевно він захворів...
Цей Березень... Як він міг
Пустити собі у душу
Нахабність Зими байдужу
І цей знавіснілий сніг?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659310
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2016
Візьми мене до рук своїх -
Не відпускай!..
Допоки вітер, поки сніг
Мете за край,
Допоки вишні сплять в саду
І сонце снять,
Не відпускай, бо я впаду
У жар багать...
Тримай мене за крила снів,
За сяйво рим,
За сіру тугу журавлів,
За сльози ринв.
Тримай міцніше - не пусти
Моїх долонь,
Бо лиже язиком мости
Страху вогонь...
Ти знаєш, не боюсь падінь -
Боюся втрат...
Дзвенить тривожно височінь,
Немов набат,
Бо Звір Страшний на волі знов,
Що душі п'є...
І ставить на зеро любов
Старий Круп'є...
Тримай мене - не відпусти
В буремний час -
Хисткі руйнуються світи
Довкола нас.
Холоне сонце у бруньках -
Мете зима.
І тільки ниточка тонка
Мене трима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Не хвилюйся за мене - я просто виплакую зиму,
Це дощами виходить із рани пекучої сіль.
Я ще трішки поплачу - і сонце у грудях нестиму,
Заспіваю веснянку, щоб став у танок березіль...
Ще хвилинку, будь ласка...я хочу побути слабкою,
Пригорнутись до неба і душу у нім віднайти...
І я знову зречуся престолу у Храмі Покою...
І я знов відбудую попалені вкотре мости...
Це весна, розумієш, - весна всі сніги розтопила,
Журавлями лоскоче ще сонний і зморений світ...
Щось свербить на спині - то мої прорізаються крила...
Щось тривожить мене... Мабуть, просто вже час у політ...
Не хвилюйся за мене - я сни непобачені плачу.
Ще хвилинку, будь ласка, - я знову себе віднайду...
Розумієш, весна - це час прощі, спокут і пробачень...
Дай хвилинку мені у моїм Гетсиманськім саду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Достигає у пролісках квітень,
Нетерплячку сховавши в бруньках,
В насінинах майбутнього літа
Почина нуртувати життя.
Пшениці виграють росянисто,
І ясніють калюжниць зірки,
І бджолине збира товариство
Аромати весни в стільники.
Вже бузьки розхапали білети -
Анонсовано жаб'ячий хор,
Пише вітер у вербах памфлети,
І дощі перейшли в до-мажор.
Журавлями видзвонює небо,
Розливаючи щедро блакить...
І душа відчуває потребу
Хоч у мріях до сонця злетіть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657148
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2016
Подалі від людської суєти,
В гармонії з природою й собою,
Я зможу Шлях до Істини знайти,
Що душу проведе до супокою...
В обіймах лісу і шовкових трав,
Думками долучаючись до Світла,
Скидаю шкаралупу вічних справ,
Щоб знову рима віршами розквітла...
І оживаю! Ніби джерело,
Що навесні пробило панцир криги,
Стаю, неначе птаха, на крило,
Залишивши землі свої вериги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656823
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.04.2016
Я плакала крізь сон... Не пам'ятаю,
Чи снився ти...чи, може, навпаки -
Тебе шукала десь за небокраєм,
І не знайшла... І падали зірки...
Вогонь горів...але якийсь холодний...
І мерзла я крізь товщу сновидінь...
І дикий страх - незнаний, первородний -
Тягнув мене в якусь крилату тінь...
Я кликала тебе на допомогу -
І навіть камінь виронив сльозу ...
Та оминули всі твої дороги
Маленький світ і гори поблизу...
Я плакала вві сні ... І навіть після...
Тихцем ковтала сіль колишніх втрат...
Спав грудень за вікном... І тільки місяць
Збирав сльозини для своїх сонат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2015
Спинилась ніч... Куди їй поспішати?
Їй добре й тут, у стомленій душі...
Сама собі - фортечні мури й ґрати...
Сама собі - сумА і бариші...
З чортополоху й перекотиполя,
З дощів морОсних, вичавлених з хмар,
Змостила лігво в павутинні болю,
Покликала сторожових примар...
Спинилась ніч... Не цокає годинник...
Півні мовчать - не проженуть мару...
І стогне вітром, плаче безупинно,
Ховаючи обличчя у чадру...
Душа мовчить... Вже ні жива, ні мертва...
Застигла у граніті чорна мить...
Спинилась ніч... Собі і кат, і жертва...
Спинилась ніч... Їй нікуди спішить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629472
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2015
Незабаром Новий рік зазирне до хати...
Подарунки зароблять треба починати!
Я спочатку приберу всі свої машинки...
Ні! Напевно, із паперу виріжу сніжинки. ..
Ні! Найперше - треба, мабуть, олівці зібрати...
Ой, згадав :ще помиритись треба мені з братом...
Чи протерти пил з полиці?.. Чи помити посуд?..
Як же важко вибирати щось на власний розсуд...
Вже сиджу я три години у тяжкій зажурі...
Може, спершу їсти дати любій киці Мурі?..
-Милий синку, поможи! - кличе мене мама ;
Тільки ніколи мені за цими думками.
Так і день минув... Вже ліжко кличе мене спати,
На подушці он сидить світлий сон крилатий...
І наснилося мені, що попід ялинку
Дід Мороз приніс мені лиш одну крижинку...
І написано на ній :"Любий мій Вітюшо!
Я не знаю, що тобі дарувати мушу :
Чи машинку, чи бінокль, може, якусь книжку,
Чи конструктор, чи папугу, чи біленьку мишку?...
Довго - довго я сидів, обирав і думав
І для тебе подарунок у мішок не всунув... "
Ну і сон... Та розгадав я його уміло!
Чесне слово, я сьогодні вже візьмусь за діло!
Помагатиму матусі, слухатимусь чемно,
Щоби потім подарунок не шукать даремно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628851
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.12.2015
Заховалося небо у віхолу,
Колючками вітрисько пройма,
По крайнебу на санЯх проїхала
В горностаєвім хутрі Зима...
Зачепилась намистом перлиновим-
Розірвалась вервечка тонка,
І на землю сніжинки полинули
В бальних сукнях і срібних вінках.
Розійшлась - розгулялась хурделиця,
Цілий світ у танок повела.
І пухнастою ковдрою стелиться
На стежинах по краю села...
І малює на склі візерунками -
Серцем казку її прочитай,
Де вже зваблений вкотре цілунками
Губить Герду свою змерзлий Кай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625869
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2015
Пам'яті жертв голодомору...
Плаче свічка на моїм вікні...
Мовчки котить сльози своїм тілом...
І гарячим воском у мені -
Пам'яті жарина розпашіла...
Вогник віддзеркалився у склі...
Моторошно...холодно...і страшно...
Ніби десь там, у нічній імлі
Очі світять смерті сіромашні...
І хрести...хрести...кругом хрести...
Де-не-де ще бродять люди-тіні...
Вже немає сили віднести
Дитятко, заснуле в домовині...
... Щось болить і плаче у мені...
Вогник ріже серце, ніби бритва -
Плаче свічка на моїм вікні,
Встромлена в пшеницю, як в молитву...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624671
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.11.2015
Чом ти знов не спиш, моя тривого?
Чом шкребеш на серці пазурами?..
Розійшлись із осінню дороги,
Встелені промоклими вітрами...
Хтось у небі розтрощив клепсидру -
Час водою котрий день стікає...
І мугиче пісеньку нехитру
Ліс безлистий - сторож виднокраю...
Чи зима тривожить мою душу?
Чи туман- обманщик і нероба?
Чи то знов піщаний замок рушить
Недовіри здавнена хвороба?
Чом же ти не спиш, моя тривого?
Чом на серце каменем лягаєш,
Сиплешся думками на підлогу,
Котишся по снах моїх курАєм?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2015
Нічне Місто зібрало всі зорі на небі і простягло мені їх на долонях :
- Обирай будь-яку! На згадку. На повернення...
Я дивилася на ці різнокольорові сяйвочка, ніби в очі зазирала Великому Всесвіту і намагалася віднайти у них себе - маленький атом, нікчемний і важливий водночас...
- То ти хочеш, щоб я повернулася?
-Звісно! Адже твої кроки уже увійшли в мою історію, а твоя душа долучилася до мого храму... Ти ж відчувала мене, правда?
- Правда. Як і ти мене...
Зірочки все ще підморгували мені з величезних, але таких вразливих і лагідних долонь.
- Я візьму оцю, зеленаву, можна?
- Бери. Вона завжди буде у твоєму серці часточкою мене...
Я обережно взяла маленьку зірочку і сховала її за пазуху від липкого туману, що потихеньку розповзався нічними вуличками, чомусь оминаючи головну артерію Міста.
-Дякую тобі! Я обов'язково повернусь, щоб ще хоч раз доторкнутися до твоєї вічності...
... Автобус розмірено погойдував мене, стрімко віддаляюсь від Міста. Я востаннє поглянула йому в очі - втомлені, але напрочуд добрі і мудрі. Темрява. Тільки за пазухою світилась і зігрівала мене маленька зеленава зірочка - подарунок величного Міста, яке стало частиною моєї історії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623174
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015
Небо залите оловом...
Хмар поминальне коливо *
Вітер несе розхристаний
В далеч опалолистяну...
День розговівся мОросом...
Півнячим рветься голосом
Вранішня тиша ватяна,
Зночі дощами латана...
Сніда пташА калиною...
Замість плаща - рядниною
Плечі покриті Осені,
Сіротуманноросяні;
Всі черевички зношено -
В зиму шкребе калошами,
Хлюпа тихцем калюжами
Стомлена і застуджена...
* Ко'ливо - поминальна обрядова страва,
готується із поламаного печива, залитого узваром
чи солодкою водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621971
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.11.2015
Ніхто, окрім рідних його не згадає...
Людей-бо багато (звичайних людей)...
І тільки зоря упаде з небокраю,
Із вдихом останнім змертвілих грудей...
Мовчатиме завтра ранкова газета,
В новинах - ні слова (не зірка, либонь)...
Лиш мати старенька в усіх силуетах
Вбачатиме сина крізь призму безсонь...
... Розквітла у маках солдатська могила
Краплинками крові в осінній журі...
І хусточка чорна, мов янгола крила,
Тріпоче від вітру на сивім чолі...
... Зима замітає стежину до хати,
Де згасло в печі її серце - вогонь...
І супиться хмарами небо кошлате,
Узявши свічу до змарнілих долонь....
Дякую за натхнення :
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621292
Автор Крилата
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621589
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.11.2015
Я все ще намагаюся розбити
Те, що було не-мною-у-мені...
Напевно, ми з життям у чомусь квити,
Якщо воно згорає у вогні?..
Із воску виливаються фігури -
Товстезний накип злазить із душі...
Хтось замовля видовища - тортури,
Бо сам до бою стати не спішить...
Я ж на арені псевдо-колізею
Стою з мечем любові проти зла
І відчуваю, як в мені змією
Зневіра - відчай - втома проповзла...
По чім квитки до лев\'ячої пащі?
А можна у розстрочку чи кредит?
Іще одне питання можна? Нащо
Ламати руки у Каріотид?
Вони ж тримають на долонях небо...
Що буде, коли небо упаде?
Де істина в вині, там є потреба
У вожакові для сліпих людей :
Бо суне зграя просто у провалля...
Хто спинить їх? Хто далі поведе?
А темний світ кривого задзеркалля
Хапає душі де запопаде...
... А я воюю все ще із собою...
Вже час давно все це перерости...
За еру непотрібного двобою
Із болем збрудершафтились \"на ти\"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2015
Захворіло Сонечко -
Ліки п'є ;
І хова в долонечки
Личенько своє...
Вкрилася периною
Неба вись,
І блука хмариною
Дощик - он, дивись!
Заберу малесеньке
З-під дощу,
Дам рушник м'якесенький,
Чаєм пригощу;
Запрошу я Сонечко
До душі,
Дам йому в долонечки
Казку і віршІ ...
Завтра розпогодяться
Небеса -
Бо з любові рОдяться
Справжні Чудеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Сьогодні вночі мене розбудило тихе зітхання... Очі ще не встигли розплющитися, а мій напівсонний мозок уже малював мені монстрів одного страшнішого за іншого... Потім, таки прокинувшись зовсім, я подумала, що якщо це і страшко якесь, то нещасне, бо зітхає дуже вже сумно...
Обережно відкривши очі, я роздивилася навколо... Хм...нікого... І тут знову почулося зітхання.. . Зовсім поруч... Раптом, на долоні у місячного променя, який майже щоночі приходив мене цілувати надобраніч, я побачила звичайного нічного метелика... Подумки записавши себе на прийом до психіатра, я пошепки (щоб не злякати тендітне створіння) запитала :
-У Вас щось трапилося?
І уявіть мій подив, коли (знову зітхнувши), метелик відповів (його голос був схожий на шепіт квіткових пелюсток) :
- Я сьогодні почув надзвичайно сумну історію...
У кімнаті запанувала тиша.... Навіть годинник затамував подих, щоб почути метеликову оповідку (а що вона буде не сумнівався навіть скептичний павук Вася, який жив за бильцем мого ліжка і уперто відновлював свою павутину, після того, як я щоранку її прибирала)... Ми не помилилися.
- Я сьогодні був на ближньому полі - там живе мій брат (а сам я тутешній)... Ну...ми інколи літаємо один до одного на гостину... Так от... (сумне зітхання перервало розповідь) Прилітаю я, значить, до брата, а він... плаче... (знову зітхання...) Я вперше бачив , щоб він плакав...
Тепер уже притих вітер за відчиненим вікном (я завжди підозрювала, що він не просто так гойдається на гілці абрикоси....) Метелик, ще раз зітхнувши, вів далі :
- Знаєте, що він мені розповів? - і не чекаючи моєї відповіді, продовжив : Що вчора втратив кохану...
У світлі місяця я побачила, як щось блискуче (схоже на пилинки у сонячному промені) розлетілося довкола.... "Сльози метелика!" - майнуло у моїй голові... А вголос запитала :
- Метелики уміють кохати? (краще б я прикусила язика...)
Мій нічний гість махнув крильцями і злетів....
- Вибачте! - голосно сказала я: поверніться, будь ласка!...
Метелик зробив коло кімнатою і знов сів поруч мене... Кілька миттєвостей ми просто дивилися один на одного...
- Вибачте - вже шепотіла я: Я не хотіла Вас образити. Просто це все так дивно... Я розмовляю з метеликом про кохання... Та дивно, що я взагалі розмовляю з метеликом!
Мій співрозмовник підійшов до мене ближче :
- Добре, я розумію, що Вам не віриться... Скажи я своїм, що розмовляв з людиною - мені теж не повірять... Та я зараз не про те... Розумієте, коли мій брат утратив кохану, я зрозумів, що все у цім світі тримається на тоненькій павутинці, тоншій, ніж у Василька... І тому вирішив сказати своїй коханій, що люблю її. Більше за життя люблю!...
- То скажіть! - прохопилося у мене...
-Так я і говорю... - метелик перелетів на мою руку : я Вас уже давно кохаю... Щоночі я залітаю у відчинене вікно, щоб доторкнутися до Вашої щоки поцілунком...
- А я думала, що то місячний промінь....
-Щоночі я шепотів Вам казкові сни...
-А я вважала, що то вітер бавиться....
- Щоночі я залишав відбиток свого крила на Вашому телефоні..
-А я щоранку протирала екран і не могла зрозуміти, де він міг забруднитися...
Ми замовкли... У кімнату знову вповзла тиша... Вітрові стало нудно і він жбурнув абрикосиною у підвіконня. Цей звук стрепенув нас і ми знову почали розмову.
- Дякую Вам - прошепотіла я, підносячи метелика до свого обличчя : дякую за Ваше кохання! Воно відкрило мені двері у інший вимір...
- Ви впевнені? - пильно дивлячись у мої очі, запитав метелик.
-ТАК! Я ще ніколи і ні в чому не була так впевнена!
Метелик злетів наді мною і затріпотів крильцями. На мене посипався якийсь золотавий пилок і я відчула дивну легкість у тілі.... Руки самі собою змахнули і...я злетіла.... Маленьким нічним метеликом випорхнула у відчинене вікно, розкуйовдила кучері вітру, востаннє озирнулася на порожню кімнату, в якій спочивав холодний місячний промінь, а павучок гойдав тишу на павутинці і...
Я стала щасливою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594553
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
Якийсь не літній липень цей... Здається :
Ось-ось затужать в небі журавлі,
І перші ноти листопадних терцій
Долонями торкнуться до землі...
Шепоче дощ вже котрий день сюїту,
Наносячи на шибку вітражі ;
І розбивають гострокриллям вітер
У піднебессі ватянім стрижі...
Покоси пахнуть холодом туманів,
Босоніж ходить ранок по стерні ;
З упертістю затятих кавоманів,
Спивають ночі по краплині дні...
Якийсь не літній липень цей... Одначе
У тихому мінорі дощоднів
Він - той, єдиний, хто зі мною плаче
На перехресті зоряних шляхів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
В соавторстве с Потусторонним.
Наш век смеётся, плачет невпопад,
Играет смело в "русскую рулетку ";
И, созерцая тусклый звездопад,
Махровым матом мягко стелет клетку ...
И "секонд -хенд " беря на абордаж,
По весу тряпок раскупая души,
Из фильможизней лепит антураж
Лапше "пророков " подставляя уши ...
Переосмыслив формулу любви,
Собрал манатки ...И, кляня дорогу,
Построив мегаполис на крови,
Ногой стучится в ожидальню к Богу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592914
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.07.2015
Хто я? Зоря - а чи неба окалина?
Свічка у храмі - чи зблиск сірників?
Я догоріла? Я заживо спалена?
Вогник душі - чи пожежа віків?
Хто я? Поетка? Чи зайда в поезії?
Може, не свій колись вибрала шлях?
Вірші пишу - чи словесні суспензії?
Я- Квітка Сонця? Чи просто реп'ях?
Хто я для тебе? Лірична мелодія?
Фуга органна? Ревіння вітрів?
Може, я - просто бездарна пародія?..
Ти навіть слухать мене не схотів....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Не ворушіть прадавніх поховань
Думками, що" колись було все краще ":
Життя у вимірі" якби "- пропаще
В контексті історичних міркувань...
Нехай і Скіф спочине і Сармат -
Охороняє древній степ могили ;
Вони свій хрест уже давно зносИли...
А ми ніяк не розпочнем свій старт...
Шукати правду нині - моветон :
Історія - одвічна куртизанка :
Лиш тридцять срібних - і вона коханка
Того, хто нині посідає трон...
... Ще безліч бовваніє запитань,
Де відповіді совісті - тернисті...
Сучасності придворні літописці,
Не ворушіть прадавніх поховань....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
А, знаєш, про що мені мріється?
А, знаєш, чого мені хочеться?..
У ніч повновидого місяця
Знайти ту єдину пророчицю,
Що Книгу читає Зоряну
І знає, ЩО в ній написано
Від сАмого Літостворення -
До звершення Літочислення...
І стати її ученицею,
Обітницю дати Усесвіту,
У нім розчинитись корицею,
Дружиною ставши для Леготу...
І стати , як він - крилатою,
Утративши тіла видимість,
ЗАвжди тебе цілуватиму...
Я іноді тобі снитимусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015
Дощовечір. Дощодень.
Дощоніч і дощосни.
Все співає нам пісень
Стиглий дощопад рясний.
Дощонастрій. Дощостан.
Дощолітній сірий сум...
Все плете самообман
Цей меланхолійний шум...
Дощороси. Дощокрай.
Дощодзеркало калюж.
І повзе дощоручай
По дорозі, ніби вуж...
Дощовимірний портал
Десь прорвала повінь вод...
І якийсь дощовандал
Щиро тішиться з негод...
З дощонеба повсякчас
Дощохмара цебенить...
І промоклий мій Пегас
П'є у вірші дощомить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590542
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.06.2015
Дякую Касьяну Благоєву
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590123
Живу, дарую своє серце,
Таке, як є, без солі з перцем...
Натомість маю звідусіль
Біль...
***
Які ж то вірші пишуть нам мужчини :
Букет троянд, загорнутий у рими....
В житті ж : сумки, ганчірка, посуд...
Осуд...
***
Коли ти друзям віддаєш останнє,
Коли на все готовий для кохання,
Спочатку окуляри витри гарно-
Аби не марно!
***
Коли тобі хтось крила подарує -
Радій, літай - не втрать те диво всує...
Тільки дивись, щоб та ж людина крила
Не спалила....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590239
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2015
Я - просто подих вітру на губах...
І більш нічого... Чуєш : більш нічого...
Моє життя - Чумацький Зорешлях :
Удень його нема - є тільки спогад...
Я - просто павутинка під дощем :
Промокла, та все та ж - дзвінкоголоса...
Отруйним упивається плющем
У зранену ментальність хижа осінь...
Я - просто птаха, вигнана з небес...
За що - не знаю - відібрали крила...
Мій світовимір...він кудись пощез...
Чи я його собі сама наснила?..
Я-крихітна росинка на листку :
Безслідно зникну, як пригріє сонце...
Лиш Всесвіт на Калиновім Містку
Тримає мою душу на долоньці ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
Шепоче ніч солодкі дощосни-
Відчинене вікно вбирає звуки,
А морок надто в'їдливо-масний
Мене тримає холодом за руки...
Чомусь не сплю... Снує павук думки,
Вплітаючи секунди в павутиння...
Так хочеться намалювать зірки
На ватяне промокле хмаровиння...
У тишу закарбоване "тік-так"-
Годиннику не спиться і без кави...
Вітрисько - розкуйовджений відьмак,
У темінь викликає...для забави...
Іти - чи ні? Так страшно квилить птах -
Напевно править опівнічну месу...
А що, цікаво, снить замшілий дах?
Чи мають Янголи свою імейл-адресу?
Як лялечка, щільніше загорнусь
У ковдрококон - для метаморфози...
А ранок - затуманений дідусь -
Зітре зі щік мої безсонні сльози...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Тримай мене за руку - не пусти,
Бо я впаду під ноги людостаду...
Попереду у нас - місток хисткий,
Та спалені дороги - вже позаду...
Не відпусти... Не рви тоненьку нить -
Вона з клубочка діви - Аріадни...
Відчуй всім серцем цю тендітну мить :
Початок - це і просто, й дуже складно...
Тримай мене за руку - не пусти,
Не дай згубити відчуття надії...
Кидає осінь звОхрені листи,
Де я писала сни - дівочі мрії...
Не відпусти... Тримай мене міцніш -
Бо кожен крок - Русалоччина мука...
Та поцілунок зболений - п'янкіш,
А шепіт ніжний - наймиліші звуки...
Тримай мене за руку - не пусти!
Вона в твоїй долоні пташенятком
Потроху забува свої хрести
І починає вірити... спочатку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
Отак іти за місяцем у безвість,
Сховавши душу за тугий замок,
Вростаючи свідомістю в безмежність,
Де сліз нема, ні болю, ні думок...
Вінок із будяків з чола здійнявши,
У плащаницю загорнувши сміх,
Сузір'ям стати (хоч дрібним) назавше...
Та тягне в баговиння Єви гріх...
І засихає вкотре сіль на віях...
Чи є мета в розлуки - вища суть?
Я алгоритм життя не розумію -
Та чи дано комусь його збагнуть?..
...Ця ніч на двох - в ній тільки я і місяць ...
Отак би йти за ним у небуття..
Мій поводирю світлий, ти не смійся -
Я нерозумне і сліпе дитя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
У кошиках ромашок стигне літо...
Чому ж тоді так холодно мені,
І дощосльози залишає вітер
На підвіконні, на моїм вікні?
У полуницях рум'яніє ранок,
Мережать ластівкИ примхливу даль...
Чому ж мені дістались на сніданок
Солоні краплі і гірка печаль?..
Поля лоскочуть небо колосками,
Лелеки цибатІють у гнізді...
А я кариатидою, руками,
Тримаю Всесвіт в лихоманці днів...
Летить над світом літечко, співає,
Леліє - пестить вишнями сади...
А в мене пересохшим водограєм
Лишились рим потріскані сліди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
У сонмі блискавок - заграв,
Поміж запльованих криниць,
Де люд байдужий поспіша
У край приручених синиць,
Лежить зґвалтована душа
Обабіч пройдених доріг -
Уже не варта ні гроша,
Лиш так...ганчірочка для ніг...
Посеред слів важких - в'язких,
З ножем по саму рукоять -
За те, що вірила в казки,
Що можна душу покохать...
Наївна!.. Зовсім, як дитя...
Обличчя й тіло - над усе!
Тоді на блюдечку життя,
Напевно, щастя принесе...
... Там, на розпутті доль і мрій,
Де душ загублених базар,
Котилась болем з-попід вій
Чи то дощинка...чи сльоза....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
З вдячністю Касьяну Благоєву
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585730
Коли на сході запалає день,
Зцілуй росинки на моїх долонях,
Збери з волосся залишки пісень,
Наспіваних шаленістю безсоння...
В твоїх очах ще зоряні шляхи,
Що ми пройшли, тримаючись за руки ;
І наші свідки - небо і птахИ
Вплітають в ранок срібнодзвонні звуки...
Зігрій мене пригубленим теплом,
Щоб розлилося венами винОво,
Щоб огорнула шОвковим крилом
Нас черешнева пристрасть світанкова...
Сьогодні і назавжди - я твоя...
Не приторно-солодка, трохи з перцем...
Не відпускай!.. Без тебе згину я...
Без тебе змовкнуть вірші...змовкне серце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Запроси ти мене до осені
Літнім дощиком з грозовицею,
Може, ранком прозоро - росяним,
Чорнокавою із корицею...
В журавлинім знайди клинописі
Мого імені знаки - музику -
У вітрів семиструннім голосі
Розв'яжу всі мінорні вузлики...
Твою осінь зігрію сонячно,
Розчинюсь у тобі веселкою;
Проведу між сузір'їв поночі,
Прожену туман - зраду спекою...
Кожен з тисячі моїх дотиків
ВідізвЕться в тобі мурашково...
І прогнозам на зло синоптиків
Розіллється тепло ромашкове...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Я дивилась на неї крізь морок нічної палати -
На бліду, ніби з місяця зіткану, шкіру...
І не плакалось вже...не хотілось ні їсти, ні спати..
За плечима десь Янгол тримав мою віру...
В завіконні береза сердечками - листям тремтіла,
Виплітаючи з тіні якісь силуети...
Лікар стомлений - час крокував, одягнувши бахіли,
Внутривенно вливав мені "завтра" в катетер...
І набридлива думка снувала "якби" недоречне,
Оплітаючи серце липким павутинням....
І від станції "видих" до станції "вдих '' - безкінечність...
І байдужим дощем розповзлось хмаровиння...
Я тримала її півпрозорі тонесенькі пальці...
Від тривоги з душі всі слова відлетіли...
... Десь під ранок лягло на тендітно - знервованій шальці
Світле слово :" жива ", як метелик несмілий....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
Сьогодні суд у Пилата...
За святість Його знущання.
Його вже чекає страта
(Обіцяна у Писаннях )
Що більше болить -хто знає?
Чи тіло Його побите,
Чи серце, що Божим краєм
Несло благодать молитви?..
Сьогодні -дорога хресна...
І натовп в самоомані...
Із дерева хрест важезний....
Завіса роздерта в храмі...
"Прости їм, Пресвітлий Отче... "
І смерть...між землею й небом...
І день, що темніший ночі...
І списове вістря в ребра...
Сьогодні було розп'яття...
І учнів розчарування...
...Позавтра -День Благодаті
І нОвих надій світання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015
Сьогодні Він митиме ноги
Всім учням Своїм...та Юді...
Змиватиме пил дороги,
Утому і пересуди....
І хліб, і вино -востаннє...
Сьогодні і тут...назавше...
А завтра -Його заклання...
І смерть...во спасіння наше...
Сьогодні -сад Гетсимані...
Молитва...до кровопоту...
І прОщення, і прощання...
Щоб завтра йти на Голготу...
Терновий вінок...і цвЯхи...
І хрест -як щабЕль останній...
І темінь над битим шлЯхом...
І нОвих надій світання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015
Ще пів неба співає сонячно,
А пів неба вже хмарокрилиться;
Із-за обрію мряка войлочна
Вогко диха вітрам в потилицю...
І хова зірочки калюжниця
Старотрав'ю в торішню бороду...
І, неначе Зими прислужниця,
Віддається Веснянка Холоду...
А назавтра, дощами вмитая,
І, як фенікс зі смерті зроджена,
Ніжне тіло прикривши свитою,
Розпочне своє нОве сходження...
І садами пройде квітневими,
І посяде на трон царицею...
Черевичками кришталевими
Грім розбудить із Блискавицею...
...Хай Зима в навісній агонії
Холодить ще вітрам потилиці,
Та проклюнулися півонії...
І пів неба вже веснокрилиться....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015
Дощ звучить за вікнами дзвіночком -
То весна кує тепла мечі...
Хочеться згорнутися клубочком,
Муркотіти на твоїм плечі...
Заховатись від думок і світу
В затишку твоїх надійних рук,
І на ноти веснянОго вітру
Твого серця заспівати стук...
Пригорнутись, ніби на прощання,
До тремтіння, щоб відчути щем...
Споглядати як прийдЕ світання
Вмите до рум'яності дощем...
Щоб душа позбУлась обладунків...
В неї ж крила, Янгола незгірш....
...ПелюсткАми ніжних поцілунків
На мої долоні ляже вірш...
ПІСЛЯМОВА.
Нам на сьогодні сніг передають...
Весна холодна, мабуть в тому й суть,
Що захотілось крапельки тепла,
Тому цей віршик Муза принесла...
Він не найкращий з-поміж інших рим,
Та якось стало мені добре з ним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015
Вітер б'ється грудьми у шибку,
Як сліпий заблукалий птах -
Чи то неба йому невидко,
Чи то втратив на волю шлях?..
Розлітається снігопір'я,
Припада до брудних узбіч -
Покрива наготу ганчір'ям
Ця зазИмлена весноніч...
Виє вовком і стогне хрипко,
Плаче слізно -чи їй болить?..
...Каніфолить смичок для скрипки
Опівнічна незрима мить:
Завтра знову концерти зранку -
Дежавю навісних погод...
І осінні руді останки
Де-не-де ведуть хоровод...
І маленьке-в-мені-дівчисько,
Загорнувшись у ковдру мрій,
Все шепоче: "Весна вже близько!.. "
Ніжно -пролісковій зорі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
-Продається весна на ниточці!
Ось купіть собі, люба жіночко!
У квітчастій блакитній свиточці
І легесенька, як пір'їночка...
Лиш погляньте: повітрянокульково
Рветься в небо, немов неприв'язана!
Тільки вітер ще коле бурульково...
Тільки казка її нерозказана...
Я б купила... Та ,майже, розтрачено
Все, що мала душа замріяна:
І сльозинки з-під вій освячені,
І дитинство , любов'ю сіяне...
Тільки гудзик в чотири дірочки
У кишені лежить самітником
І маленька яскрава зірочка,
Що дощем подарована -лІтником...
-Ну, беріть! Не вагайтесь! Дешево!
Ні грошЕй не потрібно, ні золота!
Тільки снів осяйне мереживо...
Тільки іскри з-під долі -молота...
-Тільки сни, щоб весну окрилити?!
Тільки іскри, щоб дать їй волечку?!
...І за мить, разом з чеком вибитим,
Я веснянку тримала -сонечко...
…
І змахнула веснянка крилами...
Пересіяла хмари ситечком...
...І лягла на папір чорнилами
Перерізана мною ниточка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015
Квіти вмирають стоячи -
Мовчки... таємно... боляче...
Сиплять пелюстям -душами,
Сірість навкруг затрушують...
Завтра їх просто викинуть
(В зіткану безвість митями )...
...
Тільки з небес залатаних
В скрипко -дощах заплаканих
Їм зазвучить адажіо -
Щиро... розбито... наживо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015
на твір:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567938
автор Наталія Циганова.
Не спали мене, небо...
Ні, не птаха, не зірка я...
І святіший хто -небудь -
То перлина і є твоя...
Та дозволь хоча б краєм,
Хоч по хмарах пройти мені...
Просто я догораю
У холоднім чужім вогні...
Не карай мене, небо,
За зухвалість мою таку...
Ні, без прав я на тебе...
Та щастить же і жебраку...
Так подай мені милість...
Не на довго... хоча б на мить...
І болюча безкрилість
У обійми твої злетить...
А тоді -хоч у прірву...
Хоч у темінь болотних вод...
Обіцяю, я вирву
Із душі твій секретний код...
Не ховай мене ,небо ,
Не цурайся колючих сліз...
Дай торкнутись до тебе...
А тоді... можна впасти вниз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
Там, у світі моєму, вже вкотре блукають дощі,
Вимиваючи біль з посірілих за вічність асфальтів;
І душа неприкаяна, в наскрізь промоклім плащі,
Грає тихо мінор на старім і розладнанім альті...
Там, у світі моєму, все виють -голосять вітри,
Викидають на берег човни, обриваючи мрії;
Я не можу заплакать, бо сіль і без того ятрить
Свіжі шрами від ран, звідкіля вигризала надію...
Там, у світі моєму, палають останні мости,
У багрянець фарбують розп'яте утратами небо...
Я тебе не тримаю: як хочеш -будь вільним! Лети!
Я жила якось до... Значить ,зможу прожить після тебе....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
О,Вітре весняний, -близький і далекий коханцю,
Ти пестиш так ніжно, що тіло листочком тремтить,
Ведеш мене знову у снах до весняного танцю,
Вплітаєш у коси, як стрічку, омріяну мить...
Мене знов тривожиш, розвітрюєш заспане серце,
Роздмухуєш знову в мені первозданний вогонь...
І жінка навпроти (в чарівнім, напевно, люстерці )
Бере знову сонце до теплих дбайливих долонь...
Ти знаєш, мій Вітре, як я сумувала ночами,
Зимове колюччя шпигАло нестерпно у бік...
І йшли сірі дні, як до храму смиренні прочани...
Я їх розгубила, вервечці утративши лік...
Ти знов повернувся... На тебе цю вічність чекала....
Цілуй мене, Вітре, отак, як умієш лиш ти!
І буде весни нам, як завжди, напевно, замало,
Щоб знову пізнати далеких галактик світи....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
Це вже весна... Розумієте, люди, - ВЕСНА!!!
Та, що нарощує в душах троянди і крила;
Та, що торкає солодким бажанням у снах;
Та, що фарбує в червоне безбарвні вітрила...
Гей! Це ж -ВЕСНА!!! Розумієте -все оживе!
Знову співатиме птаство, літатимуть бджоли...
Значить, ми всі починаємо коло нове...
Значить, у нас заборонене слово "НІКОЛИ! "
Чуєш: ВЕСНА!!! Значить, час відкривати себе!
Душу провітрити, щоб не було в ній застою...
Клин журавлів розірвав синю тишу небес...
Руку -но дай -полетімо за ними з тобою!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015
А я нещодавно десь вірус впіймала
(Хворіть навесні... Чи зими мені мало? )...
Дротами Кахикало горло лоскоче,
Чоло розпіка і заклеює очі...
У вусі стріляє гармата (ЦАРЬ-ПУШКА!!!!! )
І ядра летять у моє бідне вушко...
Ще й гад якийсь Землю гойдає і крутить...
(Ото б заловить його, дать йому прута )...
Та ще й неслухняні мої тарганята
В моїй голові облаштовують свято;
Мені ж замість тортиків і танцювання -
Мікстури, пігулки, гіркі полоскання...
*****
Та я -оптимістка: у всього є плюс:
Допоки хворію -хоча б відісплюсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565346
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.03.2015
навіяне твором " Воскресить мы пытались любовь." Автор Потусторонний.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564948
Я любила дощі і твій сміх...
Тепло -сонячний... тихий... привітний...
І пили ми удвох напівгріх,
Все блукаючи небом і квітнем...
Грали ми у чотири руки
(Так здавалося нам ) вальс весняний...
Та вже тліли потроху містки
І фальшивило фортепіано...
Чи було то коханням?.. Хто зна...
Може, просто хотілося казки?
Я була не чужа -мовчазна...
Просто щастя хотіла і ласки...
Хто ж із нас віднайти не зумів
Срібний ключик до спільного раю?...
..І вслухаючись в музику слів,
Розуміла: тебе я втрачаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015
Зі щирою вдячністю, повагою і любов'ю до Оленки Зеленої, яка надихнула і дозволила використати назву її чудового віршу:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564381
У скронях пульсує ніч...
Годинник ковтає тишу...
І плетиво протиріч
Сумління гризе, як миша...
Який розділовий знак
Поставлять нулі дисплею?
Цілую в уста (про всяк )
Улюблену орхідею...
За штучним світилом -бра
Ховається згусток темний...
І гусне нічна пора
Як млосний шербет гаремний...
Від приторності чекань
Тремтіння душі і тіла...
Чи вартий ти хвилювань?
Чи то я тебе зустріла?
Знов опік? Чи вітер змін?
Болітиме? Чи загоїть?
Торкаюсь холодних стін
У пошуках супокою...
А в скронях пульсує ніч -
Безжальна, глуха, байдужа...
І зорі -мільярди свіч -
Не гаснуть чомусь в калюжах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
Не красуня, але й не чудовисько,
Ішла містом вечірнім дівчина -
Ішла гордо, повз вічне збіговисько
З теплим вітром і місяцем звінчана...
Не скарбів не несла, ні придАного,
Тільки мрії безмежне сяєво,
Тільки душу, шипами зранену,
Тільки серце, на два розкраєне...
І брела навпростець грозами,
І босоніж брела калюжами...
Тільки верби з гнучкими лозами
Не бували до сліз байдужими...
Навздогін їй летіли камені,
І зловтіха лилась отрутою...
Два крила ледь кровили зламані
За інакшість її спокутою...
Йшла за місто бруднюче смілИво -
Де дорога кінчалась прірвою...
Крок останній... І сірість в'їдлива
Вже невладна над птахою білою...
...Не красуня, але й не чудовисько-
Просто трохи інакша дівчина -
Стала лебедем над збіговиськом
У призахідних сонця промінчиках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015
А, хочеш, я буду твоєю веснянкою -
Розвітреноніжною, сонячноквітною?..
Звучатиму сміхом, або колисанкою?..
Чи пташкою стану, до неба привітною?..
А, хочеш, сніжинкою стану останньою -
Впаду на долоні п'янкою краплиною?
У вікна зорею світитиму ранньою...
У каві корицею стану -жариною...
Чи, хочеш, я квіткою стану підсніжною,
Тією, що з дійсністю бореться сірою?
Чи стежкою стану длятебепідніжною...
...Не зрань мене тільки своєю невірою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
Сьогодні туман -ніби зітканий з місяця,
Просякнутий ним, ніби маревом снів....
Напевно із крил світлих янголів звісився,
Щоб виткать вельон на весілля весні...
Сміливо зайду в це звучання сонатове,
У нім розчинюсь, відродившись у нім;
Зі світлом зіллюсь до останнього атома,
Сузір'ям лишусь в піднебессі нічнім...
Тріпоче душа, ніби в іншій реальності,
У вимірі нот і скрипічних ключів,
На рівні чуттів, ейфорії ментальності,
Де тільки Любов -без щитів і мечів...
Вже вени мої повні місячним променем....
Ще мить -і політ... Але я повернусь!
У землю вросту розгалуженим коренем,
У кожнім струмку кришталево озвусь...
Спадає туман на волосся перлинами...
Цілує вуста прохолодністю зим...
Та думку мою пропікає жаринами
Цей місячний вірш -моїх снів пілігрим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015
Зелений чай, ватрушка на сніданок,
У вікна -неймовірний сонцесяй,
Лиш де-не-де шифоновий серпанок
Спустив на луки обважнілий край.
Загрався кіт -розсипав муркотИнки,
Тепер танцюють штори пірует...
І, нанизавши плани на хвилинки,
Годинник метрономить часолет...
В родзинках сну ще солодИться думка,
Хоча буденність вже гризе, як міль...
І ранок поруч потихеньку хрумка
Корицю ночі і зірок ваніль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Я досі вірю в те, чого нема...
Все намагаюсь осягнути вічність...
Ховає свої щупальця пітьма
У місяцем розчинену північність...
Стаю потроху "річчю -у-собі "
(Пробачте, Канте, за таку зухвалість )...
На крила почорнілих голубів
Наклеюю думок недосконалість...
Під абажуром заховались сни -
Червоні маки посеред ромашок...
Напередодні балу у весни
Малюю сніг мазочками "гуашок "...
У музиці нестало півтонів -
Бемоль з дієзом зрадили палітру...
І попелом легесеньким злетів
Останній вірш, написаний для Вітру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Під небесним шатром шовковим,
Там, де вишиті сни -сузір'я;
Візерунком із мрій квіткових
Покривається хмаропір'я;
Де ховається дощ -маестро,
Загорнувши у спогад скрипку;
Спочивають весни оркестри,
Час від часу бурмочуть хрипко;
Саме там, де блукають грози,
І Амури ладнають стріли,
І парфуми із туберози
Огортають любові крила;
У таємних садах словесних,
Де сунички найчервоніші,
У весЕлкових перевеслах
Я свої відшукала вірші....
То колючі, то дуже ніжні,
То сумні, то в іскринках сміху,
То холодні, зимово-сніжні,
То тепла принесуть утіху...
Зазирають мені у очі,
Як малі пустотливі діти,
Ніби душу мою лоскочуть...
Ну і як же їх не любити?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015