Леся Приліпко-Руснак

Сторінки (4/314):  « 1 2 3 4»

В останній раз

В  останній  раз  зустрілися  з  тобою
В  останній  раз  медовий  поцілунок
І  обійнявшись  з  сестричкою-журбою
Я  вип’ю  самоти  одвічний  трунок

Твого  повернення  не  буде  –  я  знаю
Я  розчинюсь  у  буденності  днів
Альбоми  спогадів  вже  не  гортаю
Не  шукаю  кохання  примарних  вогнів

Я  вбила  останню  надію
В  багатті  минуле  спалила
І  часом  собі  вже  не  вірю
Невже  колись  тебе  я  любила?

Те,  що  було  здається  примарою
Розмитою  тінню  в  осіннім  вікні
З  самотністю  –  божою  карою
Я  залишусь  на  життєвому  дні

Я  тепер,  мов  на  робота  схожа
На  ту  машину  без  почуттів
Мене  оживити  не  можна
Якби  хто  цього  не  хотів

Я  не  бачу  дороги  в  майбутнє
І  шляху  не  бачу  назад
Відчуття  часу  у  мене  відсутнє
А  зима  вже  малює  на  шибках  виноград

Ти  шукаєш  свою  половину
А  я  одна  по  вулицях  ходжу
Розлука  дрібнить  мою  душу  невинну
Сама  не  знаючи  межу

Твій  сміх  ще  десь  у  пам’яті  лунає
Турбує  спокій  мій
На  друзки  мене  він  розриває
І  відносить  в  царство  мрій

Весна  згодом  ступить  на  поріг
В  оренду    моє  серце  зажадає
Та  я  не  схилюся  їй  до  ніг
Нехай  навіть  не    чекає

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2012


Мамі!

Мамина  мова  –  пісня  солов’їна
Руки  мами  –  доторк  ніжного  крила
Як  близька  мені  ця  усмішка  безцінна
І  печальний  вираз  мудрого  чола

Немов  троянда,  мамо,  ти
Що  раз  в  саду  веснянім  квітне
Ясна  зіронька,  світи
Щоб  добро  твоє  було  усім  помітне

Нехай  здійсняться  мрії  сокровенні
Нехай  здається  казкою  життя
Щоб  були  діла  благословенні
І  не  минало  щире  почуття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340802
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.05.2012


Рідний край

Мої  гори,  полонин
Рідний  краю  мій!
Нема  твоєї  тут  провини
Що  на  чужині  я  чую  голос  твій

Найдорожча  ти  перлина
Котру  я  в  серці  бережу
І,  як  мала  дитина
Не  знаю  радості  межу

Сади  твої  квітучі
Сни  тихі  навівають
І  за  собою  ніжно  звучи
З  країв  далеких  забирають

 Мені  немилий  край  далекий      
Там  все  нерідне,  все  чуже
І  твій  аромат  п’янкий  і  терпкий
Завжди  зі  мною,о,невже!

Я  люблю  як  сонце  в  тебе  сходить  на  світанку
Люблю  твою  вечірнюю  зорю
В  морозом    звитому  серпанку
І  в  розквіті  веснянім  також  тебе  люблю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2012


Когда мне плохо…

Когда  в  душе  темно  и  плохо
Возвращаюсь  я  к  стихам
И  своих  печалей  кроху
Отдаю  своим  словам

Строкой  рифмованной  кричу
Быть  может,    кто  услышит
Я  больше  жить  так  не  хочу
За  меня  судьба  моя  все  пишет

День  на  день  похож
И  весны  расцвет  не  важен
Вонзился  в  сердце  нож
И  мой  диагноз  страшен

Осень  ждать  нелепо
Чтоб    боль  свою  ей  передать
И  в  любовь  мне  верить  слепо
Лучше  мне  ее  не  знать

Четыре  строчки  напишу
И  сразу  станет  легче
И  ночь  глухую  попрошу
Пусть  обнимет  крепче

А  утром  я  проснусь
Все  будет  так,  как  было
Себе  гордо  улыбнусь
Ведь  о  сердце  я  забыла?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339807
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2012


Прощання

Весняна  ніч  тревожить  душу
Сумні  думи  виклика
Від  болю  не  кричати  мушу
Розставання  нас  чека

Солодкий  запах  черемшини
Останній  дотик  коханої  руки
В  мене  ще  посмішка  дитини
Та  на  чолі  відбилися  роки

Я  стільки  болю  пережила
А  тепер  знов,  неначе  дежавю
Лиш  те,  що  я  тебе  любила
Для  когось  не  причина  будувать    сім́ю

Ми  разом  востаннє  побудемо
Пройдемсь  босоніж  по  росі
Через  роки  навряд  чи  забудемо
Зірку  з  неба  в  моїй  шовковистій  косі

Одне  бажання  на  двох  загадали
Але  воно  не  збулося,  на  жаль
Жовту  квітку  кохання  зірвали
Перетворивши  серця  в  міцну  сталь

Десь  далеко  лишився  той  час
Де  барвами  щастя  палала  планета
Де  нікого  не  було,  крім  нас
І  бузкового  неба  -  намета

Безтямні  губи  «люблю»  шепотіли  
Стискалось  обіймів  кільце
Нас    слуги  розлуки  схопили
І  ми  втрапили  в  долі  сильце

 За  руку  взяв  тебе  світанок
І  на  стежину  майбутнього  веде
А  я  впаду  згорьована  на  ганок
І  соловей    печалі  пісню  заведе

Як  без  тебе  йти,  як  далі  жити  ?
Я,  мабуть,  мріяти  надовго  розівчусь
Хочеться  вовчицею  завити
Я  осуду  людського  не  боюсь..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012


Мелодія дощу

Я  слухаю  мелодію  дощу
Неначе  реквієм  кохання
В  душі  всередині  кричу
Назовні  чашу  п'ю  мовчання    

Безвихідь,  мов  кільце
Стиснула  моє  горло
Я  –  птах,  що  втрапив  у  сильце
Я  -  зернина  змелена  у  жорна

Я  вирву  з  серця,  як  бур’ян
Кохання  вквітчане  весною
Почуттів  зміліє  океан
І  нас  ніщо  не  з’єднує  з  тобою

Твій  образ,  намальований  дощем
Я  з  ненавистю  зітру
І  помсти  караючим  мечем
Тебе  з  усміхом  торкну

Ти  –  змій  в  людській  подобі
Іди  геть  з  мого  життя
Ти  скриню  зла  ховаєш  в  собі
Тобі  невідоме  каяття

Твої  поцілунки,  мов  отрута
Що  душу  спалюють  дотла
Не  зацвіте  в  саду  моєму  рута
І  печалі  слід  не  зникне  із  чола

В  твоєму    світі  жорстокість  панує
Там  немає  кохання  краси
Там  підступність  і  зрада  чатує
І  згубні  спокуси  навік  проросли

Погляд  твій,  мов  Антарктики  лід
Ти  нікого    кохати  не  в  змозі
Ти  приходиш  з  букетами  бід
А  я  опиняюсь  знову  в  облозі
©  Copyright:  Леся  Приліпко,  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012


Одна….

Тьма  кромешная,как  ворон
Опустилась  на  мой  дом
Цвет  надежды  моей  сорван
И  из  уст  лишь  слышен  стон

А  часы,как  вестники  разлуки
Стучат  так  громко  в  тишине



И  былого  счастья    звуки
Расстворяются  на  дне

И  ты  теперь  чужая  тень
Мечта  чужая  и  надежда
Ты  навек  забудешь  день
Который  помнил  ты  так  нежно

Одиночеством    пропитана  обитель
Врата  удачи  больше  не  открыть
В  судьбе  своей  я  просто  зритель
И  ход  событий  мне  не  изменить

И  твой  подарок-розу  белую
Я  к  сердцу  трепетно  прижму
И  все,наверно  сделаю
Чтоб  пережила  она  зиму

Она-твоей  души  осколок
Со  мной  осталась  навсегда
Твой  взгляд  так  остр  и  колок
А  она  к  ненависти  чужда

В  тьме  бездонной  я  сижу
Слезы  катятся  рекой
На  прощанье  ничего  я  не  скажу
Но  останусь  в  мыслях  я  с  тобой

Пусть  в  бездну  я  шагнула
И  возврата  больше  нет
В  своей  любви  я  утонула
И  несу  позорный  крест

Разделить  мне  не  с  кем  муку
И  тьму  на  свет  не  променять
Лишь  приходится  разлуку
Не  от  доброй  жизни  проклинать

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338988
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.05.2012


Моє щастя!

П’янкі,  зоряні  ночі
Мені  маряться  в  сні
Твої  карії    очі
Так  милі,кохані  мені

І  місяць  щораз  виглядаю
Неначе  спасіння  своє
З  нетерпінням  на  тебе  чекаю
Аж  поки  світанок  зорю  не  доп’є
 
І  кохання  твоє,немовби  ріка
Що  змиває  мої  береги
Сильна,невпинна,гірська
Затоплює  все  навкруги

Немов  пісня,  що  немає  кінця
З  візерунком  барвистим  й  розкішним
В  унісон  б’ються  серця
Благословенні  Всевишнім

Немов  ніжна  струна
Що  від  вітру  тремтить
Немов  в  горах  луна
Що  так  чисто  звучить

І  обіймами  твоїми  я  не  натішусь
Бо  знаю  я  щастя  ціну
Навік  тобі  вірною  лишусь
І  печалі  твої  я  збагну

Все,  що  хочеш  тобі  я  віддам
Без  останку  і  жалю
Твоїм  повірю  словам
Зірки  для  тебе  запалю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2012


Ненька Україна

Ненька  Україна
Сива  і  свята
Поклала  вузлик  на  коліна
Де  причаїлись  щастя  і  біда

Її  очі  сльозами  политі
За  долю  втрачену  дітьми
Її      ніженьки  в  кров  збиті
Від  тих  доріг,що  йшли  з  пітьми

Її  білі  рученята
Давно  зламали  вороги
А  її  діти-пташенята
По  світу  розлетілись  навкруги

Залишивши  матір  бідну
В  злиднях  помирати
Залишивши  землю  рідну
В  війн  вогні  згорати

В  намисті  червона  калина
Розіллялася  бурою  кров’ю
І  моя  нещасна  Вкраїна
Себе  огорнула  журбою

Лани  ,колись  квітучі
Вкрила  чорна  пелена
Вражі  сили,проклятущі
Породила  знов  війна

В  руїнах  отчий  дім
У  небо  дивиться  незряче
Навік  поховано  у  нім
Життя  юне  та  дитяче

І  доль  скільки  загубилось?
На  тернистому  шляху
Скільки  душ  занапастилось?
В  життя  бездонному  рову

Що  ж  тепер  нарешті  маємо?
До  чого  дожились?
На  чиюсь  милість  ми  чекаємо
Що  стане  кращим  все  колись

І  мати  наша-  Батьківщина
Збезсиліла  від  мук
Перед  небесами  впала  на  коліна
Не  рознімаючи  за  нас  в  молитві  рук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2012


Палачу моей души!

Зачем  ты  мучишь  мою  душу?
Зачем  ты  пьешь  ее  до  дна?
Не  прикрывайся  больше  чушью
Что  я  одна  тебе  нужна

Не  ищи  в  глазах  моих  ответа
На  вопрос  извечный  твой
Нет  в  прошлое  билета
И  свои  желанья  успокой

Хоть  я  люблю  тебя  безмерно
За  тебя  готова  жизнь  отдать
Но  не  смогу  терпеть  наверно
И  всю  жизнь  покорно  ждать

Твои  слова  любви  -  вода!
Что  течет  сквозь  пальцы,  как  и  время
Ты  не  сможешь  никогда
Любви  верной  нести  бремя

Мои  крылья  в  руках  твоих  остались
И  я,  как  птица  в  клетке  заперта
А  в  твоих  глазах  читались
Нелюбовь  и  пустота

Мне  не  найти  ни  выхода,  ни  входа
Не  могу  сбежать  я  от  любви
В  окне  моем  дождливая  погода
И  не  согреют  слова  меня  твои

Я  без  тебя  счастливой  быть  пытаюсь
Ищу  в  другом  свою  мечту
Но  назад  все  время  возвращаюсь
И  с  памяти  никак  я  не  сотру

Ты  души  моей  палач!
Сколько  можно  делать  больно?
Мне  не  поможет  точно  врач
С  меня  каторги  довольно

Если  нет  любви  в  тебе-
Иди  себе  другой  дорогой
Не  сворачивай  ко  мне
Не  озаряй  мой  сон  тревогой

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338626
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2012


Вокзал

Тревожные    огни    вокзала
Перрон  в  молчании  застиг
Он  ждет    любви  финала
И  до  разлуки    остается  миг

Ты    сжимаешь  мою  руку  крепко
Будто  оставить  хочешь  след
Но  в  плену  нас  время  держит  цепко
И  не  вернуть  нам  прошлых  лет

Не  обещай,  что  когда-нибудь  вернешься
И  всегда  помнить  будешь  обо  мне
Ведь  ты  ко  мне  не  отзовешься
И  не  увидишь  даже  в  сне

Дождь  бьет  по  нервам  оголенным
Током  пробирается  в  виски
Наше  счастье  оказалось  неподъемным
А  сердца  -  зажатыми  в  тиски

 И  вот  поезд  прибыл  за  тобой
От  мук,  душевных  мук  мой  избавитель
Ты  уезжаешь  вслед  за  той  весной
Где  ты  был  когда-то  повелитель

Не  смотри  на  слезы-капельки  дождя
Что  лицо  мое  преобразили
Они  устали  от  тебя
И  любовь  мою  похоронили

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338556
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2012


Бо ми ж тепер чужі….

Самотня  осінь  по  вулицях  іде
Де  колись  з  тобою  ми  блукали
Може  щастя  те  вона  знайде
Яке  даремно  ми  шукали.

Ми  по  різні  боки  барикад
І  в  долі  милості  не  просимо
Нам  закритий  шлях  назад
І  ми  мости  останні  зносимо

Листя  жовте,як  листи
Що  не  прийдуть  ніколи  адресату
Їм  залишається  нести
Коханню  нещасливому  присвяту

І  самотність    розливається  усюди
Холодним,сонячним  промінням
Осінь  домальовує  етюди
Життя  здається  животінням…

І  із  шпарин  сумного  неба
Проллється  тихая  печаль
Можливо,так  і  треба
Коли  в  очах  застигла  даль

Коли  в  слухавці  відлунюють  гудки
Слова:  «Без  тебе»  в  скронях  б’ються
І  дні  йдуть,неначе,як  роки
Що    лиш  болем  озовуться

Ти  на  зустріч  більше  не  прийдеш
До  мене  стежку  не  згадаєш
Минуле  вітру  віднесеш
І  забрати  попрохаєш

А  я  пірнаю  в  річку  самоти
Холодну,білу,крижану
Я  намагаюся  пливти
Та  раз-по  раз  тону

Ти  на  березі  стоїш
На  муки  дивишся  мої
З    байдужістю  мовчиш
Бо  ми  ж  тепер  чужі…..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2012


Симфонія печалі

Ліхтар  в  вікно  пронизливо  світить
Спопелити  хоче  до  дна
Невже  печаль  мою  він  помітить  ?
Невже  зрозуміє-одна?

І    біль  породжує  у  пам’яті  світлини
Гіркі  й  солодкі  водночас
Сльози  котяться  щоками,як  в  дитини
І  вперед  невпинно  рухається  час

Все  невмолимо  він  зітре
Не  залишить  ані  краплі
Лиш  душу  розітне
Лезом  невидимої  шаблі

І  в  вечір  той  останній  ти  говорив  мені  про  зорі
Щось  про  незвідані  світи
Про  кораблі  в  далекім  морі
І  над  безоднями  мости

Ти  казав,що  я,мов  квітка
Я  розцвіла  в  твоїм  саду
Місяць  кликав  ти  за  свідка
І  клявсь  в  коханні  на  мою  біду

Але  в  вікно  постукало  світання
Тебе  з  собою  забравши  назавжди
Розвіяв  вітер  даремні  сподівання
І  потяг  мрій  поїхав  в  нікуди


І  біль  у  спогади  закутавшись
Не  вщухає  ні  на  мить
В  кохання  путах  серденько  заплутавшись
У    ніг  твоїх  безпомічне  лежить…

В  обійми  ночі  я  кидаюсь
Ридаю,плачу,знов  клянусь
Що  тебе  нарешті  відцураюсь
І  щоб  забуть  тебе  молюсь

Щастя  твого,не  бійся,не  наврочу
В  житті  твоїм  ніколи  не  з’явлюсь
Я  йти  вперед  без  тебе  хочу
І  назад,повір,не  оглянусь  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2012


Хорошо!

Хорошо,  когда  звезды  сияют
И  мирное  небо  над  головой
Хорошо,  когда  птицы  летают
Не  боясь  ничего  над  землей

Хорошо,  когда  волен  ты  в  мыслях  своих
И  сердцу  не  нужен  приказ
Бояться  не  нужно  поступков  чужих
Что  боль  приносили  не  раз

Хорошо,  когда  мамины  руки
Нежно  тебя  обнимают
И    детства  волшебные  звуки
Неподвластно  годам  возникают


Хорошо,  когда  ты  всем  сердцем  любим
И  любишь  не  хуже
Счастья  плот  разделим
И  в  зное  житейском,  и  в  стуже

Хорошо,  когда  жизнь  бьет  ключом
Не  зная  покоя
И  чьим-то  надежным  плечом
Тебя  от  печали    укроя

Хорошо,  когда  первый  декабрьский  снег
Покрывалом  ложится
И  время  замедляет  свой  бег
Вдаль  не  спешит  и  не  мчитcя….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338347
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.05.2012