палагняк

Захід

                             

Чи  бачив  ти,  як  сонечко  сідає!
Як  у  цей  час  навкруг  все  завмирає?
Промінням  пещені  весь  день,  поля  та  луки,
За  ним  росою  плачуть,  тужать  від  розлуки?

Квітки,  стуливши  пелюсточки,  засинають.
В  цю  мить  і  солов’ї  всі  замовкають…
Усе  із  сонечком  прощається  до  ранку.
І,  навіть,  чорний  кіт  на  дерев’янім  ґанку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447627
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.09.2013

Маму з святом привітаю

Маму  з  святом  привітаю,
Гарних  квітів  назбираю,
Все  в  кімнатах  приберу
Ще  й  чистенько  підмету.
Перемию  всю  посуду,
Цілий  день  слухняна  буду,
Все  старанно  пороблю,
Бо  я  матінку  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421058
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 26.04.2013

На день матері

                 
Мамочко  люба,  кохана,  рідненька,
Ти,  наче  сонце,  ласкавая  ненька.
Ти  найдорожча  у  світі  людина
Для  кожної  доні,  кожного  сина.

Ніжна,  турботлива,  добра  матуся,
Я  усім  серцем  до  тебе  горнуся.
Гладять  волосся  натруджені  руки,
Що  бережуть  від  зла,  лиха  та  муки.

Любляча,  щира,  дбайлива  лебідко,
Строга  й  сувора…    Та    це  бува  рідко.
В  день  цей  святковий  вклонюся  низенько
Й  подяку  складу  тобі,  милая  ненько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421056
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 26.04.2013

Великдень

Христос  Воскрес!  Христос  із  мертвих  встав!
І  світлом  вічну  темряву  здолав,
Добром  Він  зло  велике  переміг
Й  безсмертя  душам  дарувати  зміг.

«Христос  Воскрес!  Христос  посеред  нас!»  -
Летить  понад  землею  спільний  глас.
Безмежні  Його  ласка  та  любов,
Які  Він  проявляє  знову  й  знов.

Христос  Воскрес!  Воістину  Воскрес!
Радіють  люди  й  ангели  з  небес.
Великий  День  для  християн  настав  -
Розп’ятий  Божий  Син  із  гробу  встав!      

Христос  Воскрес!  Воскрес  Господній  Син!
Це  сповіщає  нині  кожний  дзвін.
У  всіх  містах,  у  кожному  селі
Все  об’єдналось  у  Його  хвалі.

Христос  Воскрес!  Воскрес  на  небесах!
Скрізь  :  на  землі,  в  повітрі,  у  лісах
Ця  звістка  переповнює  серця:
Звершилась  воля  нашого  Творця.                                                        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414479
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 31.03.2013

В святковий день

В  святковий  Великодній  день
Ми  всі  співаємо  пісень,
Несем  в  серцях  Божу  іскру
Й  хвалу  складаємо  Христу.

Бо  є  традиція  в  народі  –
Вести  гаївки  в  хороводі,
За  руки  біля  церкви  братись,
З  Ісусом,  в  пісні,  привітатись.

У  колі  і  дорослі,  й  діти.
Гаївки  тягнуться,  як  квіти,
З  землі  словами  до  небес
Адже,  Христос  нині  Воскрес!

В  містах  і  селах  спів  лунає,
Що  Сина  –  Бога  прославляє,
Який  сьогодні  з  мертвих  встав
Й  спасіння  всім  подарував.

Скрізь  урочисто  дзвони  дзвонять.
Вони  у  душі  світло  ронять,
Пісні  пасхальні  повторяють,
З  величним  святом  всіх  вітають.

У  вись  зринають  спів  і  дзвін
Ісус  живий!  Із  нами  Він!
Там  чути  й  тут:  «Христос  Воскрес!»
І  радощам  немає  меж!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407267
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.03.2013

Писанки

Я  теплий  віск  і  фарби  приготую
Та  писанки  сьогодні  розмалюю.
Узори  нанесу  на  них  чудові  –
І  традиційні,  і,  звичайно,  ж  нові.

Ще  й  символи,  як  оберіг  народу,
Що  йдуть  до  нас  від  роду  і  до  роду.
Усе  тут  –  сонце,    радість  і  добро,    
Любов,  земля,  душа  і,  навіть,  зло…

Хай  око  радують  веселки  кольори
Цієї  Великодньої  пори.
І  в  кошику  святити  понесу
Я  з  мамою  до  церкви  цю  красу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407264
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.03.2013

Паска

Мама  паску  розчинила  ,
Щоб  була  пухка  та  біла.
Взяла  яйця  і  муку,
Дріжджі  й  цукру  до  смаку.
Ще  й  родзинок  додала,
Щоб  смачненькою  була,
Щоб  у  Великодній  ранок
Була  паска  на  сніданок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405142
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.03.2013

Христос Воскрес!

Христос  Воскрес!  –  Воістину  Воскрес!
Зринає  нині  радість  до  небес.
Христос  Воскрес!  –  дзвенять  усі  дзвіниці,
Христос  Воскрес!  –  вітаються  вкраїнці.
             Великий  День!  Ісус  із  мертвих  встав  
             Й  надію  людству  на  спасіння  дав.
             Хоч  смерть  прийняв  за  всі  наші  гріхи,
             Із  миром  йде  до  нас  через  віки.
Частує  щиро  хлібом  і  вином,
Веде  у  царство,  що  панує  вічним  сном…
То  й  нам  перепросити  слід  усіх,
Щоб  не  носити  за  плечима  гріх.
             Щоб  у  святковий  Великодній  день
             Не  бракувало  б  нам  гаївок  і  пісень,
             Усмішок  щирих,  ласки  й  доброти,
             Краси  душевної  та  серця  чистоти.
Із  церкви  щоб  додому  всі  несли,
Крім  паски,  писанок  й  шматочка  ковбаси,
Частинку  Бога,  що  у  жертву  сина  дав
І  всім  життя  нам  вічне  дарував.
             Щоб  смерть  Христа,  розп’ятого  за  нас,
             Тривожила  сумління  повсякчас,
             І  кожний  щохвилини    б  пам’ятав,
             За  що  своє  життя  Ісус  віддав.
…  Земля  квітує,  пробудившись  знов,
Хай  скрізь  панують  злагода  й  любов,
Бо  нині  лине  радість  до  небес:
Христос  Воскрес!–  Воістину  Воскрес!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405140
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 01.03.2013

Лютий

Заскрипіли  морози  колючі,
 Закували  у  лід  тихий  став,
 Закрутили  хурделиці  жгучі  
 Коломийку,  бо  час  їх  настав.
 Розігнались  вітри  у  аркані,
 Польку  віхоли  поряд  ведуть.
 І  сніжинки,  відірвані  з  хмари,
Вирушають  ,  вальсуючи,  в    путь.                                            
Хуга  жваво  гопак  завертіла,
Завірюха  співа  залюбки    
Їй  метелиця  приспів  свистіла  
І  дзвеніли  у    тон  бурульки…  
В  чистім  полі  зима  бенкетує,  
Небеса  об’єднавши    і  твердь,  –
Свій  кінець  гомінливо  святкує,      
Слуг  пустивши  своїх  в  круговерть

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398456
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.02.2013

На Святвечір

Коли  Різдвяна  зірка  засвітилась,
Вся  ненька  -  Україна  звеселилась.
Й  тоді,  на  честь  Ісусика  малого,
Родина  кожна  поспіша  до  столу.

Весь  день  до  Свят  вечері  готувались,
Скрізь  прибирали,  порались,  старались,
Щоби  дитя  господнє  зустрічати,  
Та  як  належить,  свята  відмічати  .

Дідусь  приніс  під  стіл  соломи  й  сіна,
Щоби  велась  у  господарстві  худобина.
Бабуся  постелила  скатертину,
Щоб  лихо  обійшло  її  хатину.

Під  вишитий  обрус  -  сіна  охапка,
Щоб  щедро  уродили  поле  й  грядка.
На  всі  кути  стола  часник  поклали,
Щоб  всі  були  живі    й  не  хорували.

Один  горішок,  щоб  усі  любились,
Ще  й  так,  що  навіть  ним  завжди  ділились.
І  свічку,  щоб  у  мороку  світила
Та  відганяла  усі  темні  сили.

До  хати    батько  Дідуха  заніс,
Щоб  рік  новий  достаток  в  хату  ніс.
Матуся  готувала  смачні  страви:
Пампушки,  пироги,  узвари…

Поставила  на  стіл  дванадцять  страв.
Багато  було  з  ними  в  неї  справ.
Апостолів  вона  так    вшанувала  –
ЇЇ  робити  це  прабабця  наказала.

Малеча  всім  дорослим  помагала  –
Слухняною  була,  не  заважала,
На  сіні,  під  столом  кудахтала,  як  квочка…
Багато  що  зробив  і  син,  і    дочка.

Закінчивши  усі  приготування,
Переодівшись  у  святкове  вбрання,
Молитву  склавши  Богу  та  Христові,
До  вечора  святого  всі  готові.

Без  поспіху  кутею  починають…
А    потім  вже  й  колядочки    співають.
Про  те,  що    Бог  предвічний  народився,  
Спаситель    грішних  на  землі  з’явився.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381936
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 02.12.2012

Різдвяний наспів.

Бог  предвічний  народивсь  в  яскині  –
Веселіться,  люди,  в  єдиній  родині!
В  небесах  сіяє  Різдвяна  зірниця  -
Свят  зимових  знову  почалась  вервиця.

Небеса  і  землю  об’єднавши  в  співі,
Отрочатко  світу  заснуло  на  сіні.
Поруч  віл  спокійно  румига  стеблину,
Бо  прийшов  Спаситель  у  кожну  хатину.

В  Вефлеємі,  в  яслах,  добре  немовлятку,
Поклоніться  ж,  люди,  Божому  дитятку,
Поклоніться  ж,  люди,  Богу  –  чоловіку,
Рятував  щоб  грішних  від  нині  довіку.

Ангели  у  срібні  труби  засурмили  :
«  Син  –  Бог  в  світ  явився»,  –  всіх  оповістили.
Славте  ж  його,  люди,  дзвінко  колядами,
Хай  завжди  і  всюди  Ісус  буде  з  нами.

Хай  маля  Господнє,  у  стайні  сповите,
Увійде  у  серце,  що  йому  відкрите,
Для  усіх  обійми  радісно  розкриє,
Віри  та  любові  зерна  щедро  сіє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380470
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 26.11.2012

Новорічні вітання казкових героїв.

Снігуронька                                                                                                                        
З  Новим  роком!  З  Новим  роком!                                                                
З  святом  вас  вітаю!                                                                                                              
І  міцніше  подружитись                                                                                      
З  книжкою  бажаю!        
                                                                                                       
             Дід  Мороз
Щирі  я  приніс  вітання  -  
Новорічні  побажання                                                  
Від  героїв  сторінок  -  
Найцікавіших  книжок.      

           Робінзон  Крузо              
Не  бійтесь  труднощів  в  житті.                                                                          
“Пірнайте”  в  книги  сміло                                                                                          
І  відкривайте  “острови”                                                                                              
З  усіх  предметів  вміло.                                                                                                  
Беріть    в  багаж  собі  знання                                                                                      
І  вирушайте  навмання.                                                                                                        
Хто  завжди  з  книгою  дружив,                                                                                
Багато  білих  плям  відкрив.                                                                                      
А  “мілко”  плавав  в  навчанні  –                                                                                
Не  раз  опинишся  в  біді  .                                                                                                      
То  ж  часу,  друже,  ти  не  гай  
Й  мерщій  до  книжки  поспішай  .        

                 Попелюшка                                        
Хай  несе  навчання  радість,                                                                                      
Задоволення  і  сміх,    
Щоб  без  сліз  на  бал  казковий                                                                              
Кожен  з  вас  потрапить    зміг  .                                                                                  
Щоб  ви  в  міру  веселились,                                                                                      
Щоб  читати  не  лінились…                                                    
Якщо  дружним  буде  клас  -                                                                                                                        
Не  здолає  двійка  вас.                                                                      
Щоб  ніхто  з  вас  не  хворів                                            
Через  те,  що  зайве  з’їв.                                                                                                  
Щоб  не  було    серед  вас                                                                                                  
Невмивак,  що  входять  в  клас.                                                                            
Хай  минають  вас  усюди    
Злі,  жорстокі,  лихі  люди.                                                                                                    
І  були    щоб  всі  в  навчанні
Працьовиті  та  старанні.

     Червона  Шапочка                                                                                              
Щоб  росли  щасливо  діти,                                                                          
Щоб    не  знали  вони  сліз,                                                                                      
Щоб  цвіли  неначе  квіти    ,                                                                                      
Спокій  рік  щоб  цей  приніс.                                                                                
Щоб  нічого  не  боялись,                                                                                              
Добре  вчились  й  розважались.      
               
             Книжка      
Хто  не  нищить  сторінок,
Не  бруднить,  не  рве  карток,
Береже  мене  повсюди  –                                                                                                  
Вірним  другом  тому  буду,                                                                                      
Й  поведу  всіх  залюбки                                                                                                            
У  цікаві  мандрівки.

           Буратіно  
В  Новім  щасливім  році  
Здоров’я    усім  вам  бажаю
І  вчитися  лиш  на  відмінно
Всіх  учнів  закликаю.
До  книжок    “носа  пхайте”,
Розвіювати  сумнів,
Щоби    не  потрапляти,
Як  я,  в    країну  Дурнів.  
Шануйте  рідну  мову,  
Любіть  свою  Вітчизну
Й  вивчайте  світ  навколо
Через  веселу  призму.

             Кіт  у  чоботях
Я  бажаю  усім  вам  миру,
Щастя,  успіху,  довгих  літ.
Щоб  ніколи  ви  не  спіткали
Чорних,  зрадливих,  страшних  бід.
Хай  усмішка  завжди  сіяє
На  обличчях  ваших  ясних,
Хай  нещастя  і  зло  минає
На  дорогах  життя  складних.  
Хай  збуваються  всі  ваші  мрії,  
Як    у    казці  з  щасливим  кінцем.
А  події,  що  стались  зі  мною,
Хай    для  вас  усіх  будуть  взірцем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380466
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.11.2012

Новорічне

Сію,  сію,  засіваю,  з  Новим  роком  всіх  вітаю!
Друзі,  Вам  мої  вітання  й  найщиріші  побажання!
Щоб  була  в  Новому  році  удача  лиш  на  Вашім  боці,
Щоб  у  кожної  сім’ї    було  б  повно  на  столі.
Долі  щоб  були  хороші,  в  кишенях  велися  б  гроші.
Щоб  любов  в  серцях  буяла,  щастя  квітло  б,  процвітало.
Щоб  не  знав  біди  Ваш  дім!  Я  добра  бажаю  всім!
Щоб  минали  Вас  хвороби,  горе,  лихо  і  незгоди.
Поселились  щоб  навіки  з  Вами  разом,  в  цілім  світі,
Радість,  злагода  і  сміх.  Благ  земних  Вам  зичу  всіх!
Щоб  у  світлу,  святкову,  прекрасну  годину
Зустрілась  вся  ваша  весела  родина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380196
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.11.2012

Ой, коляда - колядонька

Ой,  коляда-колядонька,
Зимової  нічки  донька,
Січня  любая    дитина,
Всіх  Різдвяних  свят  родина.
Для  трьох  празників  хрещена,
Для  Вертепу  наречена,
Для  Маланки  помічниця,
Для  Щедрівочки  сестриця,
Дітям  радісна  розвага,
Божому  дитятку  слава!
В  селах  і  містах  лунаєш,
Всім  новину  сповіщаєш
Про  Ісуса,  що  на  сіні
Сповила  мати  в  яскині,
Про  ягнят  та  пастухів,
Про  дарунки  трьох  царів,
Про  вола,  що  ремиґає
Й  хор  ангельський,  що  співає,
Про  зорю  над  Вефлеємом,
Спільне  торжество  з…
Тебе  в  гості  всі  чекають,
Щиро  двері  відчиняють,
Щоб  з  тобою,  колядою,
Та  з    йорданською  водою
Все  навколо  освятити  –
Із  любов’ю  в  серці  жити!
То  ж,  колядко,  знову  й  знову,
Ти  дзвени  в  Різдвяну  пору,
Щоб  весь  світ  возвеселився,
Бо  Спаситель  народився.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380195
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.11.2012

Миколай

В  ніч  зимову,  в  кожний  край
Поспішає  Миколай!
Діти  всі  його  чекають,
Скоро  в  ліжечка  лягають,
Щоб  приніс  цей  гість  казковий
Подаруночок  чудовий.
Чемним  –  іграшки  й  цукерки,
Фрукти,  одяг,  феєрверки…
Хто  слухняним  був  весь  рік,
Незважаючи  на  вік,
Все  дістане,  що  бажає,  –
Миколай  про  це  подбає.
Спуститься  Святий  із  неба  
І  помчить  туди,  де  треба!
Не  пропустить  він  дитини
В  світі  з  жодної  родини.
Того  ж,  хто  байдикував,
Вчився    зле,  бешкетував,
Був  упертим,  наче  кізка,
На  вікні  чекає  різка.
Миколай  її  поставить,
І  нехай  пустун  затямить:
Має  він  тяжку  задачу  –  
Мусить  виправити  вдачу.
Так  і  їздить  Миколай
На  санях  із  краю  в  край.
Радість  й  втіху  дітям  носить,
Бути  добрими  всіх  просить.
То  ж  в  грудневу  ніч  казкову
Миколай  приїде  знову,
Тихо  у  житло  зайде  
І  залишить  у  дарунок
Під  подушкою  пакунок.
Ти  ж  про  вдячність  не  забудь  –
Мудрим  і  слухняним  будь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380070
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.11.2012

Зимові розваги

Вірш  -  загадка

Одяга  зима  у  шубки
І  дерева,  і  кущі.
А  для  цього  у  сніжинки
Заморозила  (  дощі).

Стали    гарні,  чисті  й  білі                                                                                                
Всі  дороги  та  стежки.
Надворі  малеча  грає,
Сміючися,  у  (сніжки).

Ось  уже  гуртом  зліпили
Красеня  –  сніговичка,
І  сніжинки  навкруг  нього
Закружляли  (гопачка).

Діти  винесли  із  дому
Лижі,  санки,  ковзани      
І  з  гори  летять  щодуху,  
Обганяючи  (вітри).

За  розваги  ці  казкові
І  великі,  і  малі
Від  душі  будемо  вдячні
Сивій  зимоньці  -  (зимі).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380068
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.11.2012

Чаграку Володимиру Омеляновичу на 60-річчя

Вже  осінь  скоро  закінчиться  –  
Листопад  добіжить  кінця.
Зима,  крокуючи  завзято,
Шле  наперед  свого  гінця.

Природа  начебто  завмерла,
Згубивши  всю  свою  красу  –
Дощі  розмили  її  барви
І  вітер  розтріпав  косу…

Та  на  душі  –  затишно  й  тепло,
Співаймо  ж  весело  пісень!
Ніщо  затьмарити  не  може  
Цей  урочистий,  світлий  день.

А  день  сьогодні  особливий  –
Директор  школи  ювіляр!
Про  це,  звичайно,  кожний  знає,  
Чи  то  учитель,  чи  школяр.

Перегорнув  шостий  десяток          
Й  поважним  кроком  далі  йде.
Спішать  його  з  цим  всі  вітати.
Аж  школа  в  усмішках  цвіте.

Завжди  тактовний  і  культурний
Всіх  вислухає  до  кінця,
Порадить  мудро,  допоможе,
Запалить  вогником  серця.

Контрольні,  зрізи,  семінари…
Усе  долаємо  із  ним.
Не  раз  він  відстояв  честь  школи,
Йдучи  без  страху  на  «килим».

І  перевірки  не  страшні  нам  -
Він  все  доводить  до  ладу.
Нових  вершин  сягнула  школа,
До  росту  маючи  жагу.

То  ж  хочу  нині  привітати
Із  Днем  народження  я  Вас
Здоров’я  щиро  побажати.
Хай  не  руйнує  його  час.

Наснаги  й  творчого  горіння
Сердечно  зичу  повсякчас.
Поваги,  шани,  розуміння,
Запал  щоб  у  душі  не  згас.

Щоби  любов,  віра,  надія
Наповнювали    кожну  мить.
Щоб  друзі  Вас  не  забували        
Комфортно  щоб  було  Вам  жить.

Щоб  в  нашій  школі  працювали
Ще  не  один  навчальний  рік.
Адже  багаж,  що  за  плечима,
Це  досвіду  та  вміння  вік.

Хай  злагода  крокує  поруч,
Керує  успіх  скрізь  і  всім.
Хай  Вас  добро  не  залишає,
Достаток  лине  у  Ваш  дім.    
           
Хай  Бог  за  руки  Вас  тримає
Легкою  доля  щоб  була.
І  хай  Він  Вас  благославляє
На  добрі    й  многії  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377043
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2012

Сніжинка

Сніжинка  на  хмарці  якось  мандрувала
Й  частенько  на  землю  згори  поглядала.
А  там  –  сміх  і  сльози,  сніжки,  ковзани,
У  білих  oдeжах    сади  та  лани.
Там  з  гірки  малята  на  санках  спішать
І  діти,  мов  вітер,  на  лижах  летять.
Мороз  залізає  до  них  в  рукавички,
Щипає  й  малює  рум’янами  щічки.
З  морквинкою  –  носом  стоїть  сніговик,
Який  до  вуглинок  –  очей  ще  не  звик.
Красуня    –  ялинка  свята  привела  -
Колядки  дзвенять  від  села  до  села,
Вертепи  й  Маланки  в  оселі  ідуть
Та  радість  різдвяну  всім  людям  несуть…
Сніжинка  розваг  зимових  захотіла
З  хмаринки  зірвалась  й  до  нас  полетіла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374383
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.10.2012

Листопад

Надворі  осінь…  Листя  опадає,
Йому  прощальне  соло  вітер  грає.
Останні  квіти  смутно  багряніють,
Пусті  поля  про  ранню  весну  мріють.

Хмарини  тужні  низько  небо  вкрили,
Дощами  геть  усе  навкруг  помили,
Птахи  від  лютого  морозу  утікають  –
Ключі  останні  швидко  відлітають.

Озера  й  ріки  стали  повноводні,
Без  галасу  дітей,  злі  та  холодні.
Ліси  й  гаї  готуються  до  сну  –
Їм  перебути  б  зиму  ще  одну.

В  дібровах  темних  ходить  звірина.
І  тішить  око  лиш  горобина.
Хоч  сонце  світить,  та  тепла  нема…
Минає  осінь.  Скоро  вже  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374377
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.10.2012

Жовтень

Вже  осінь  все  позолотила
І  жовтень  барви  розкида,
Вітрець  у  небі  голубому
Хмаринки  лагідно  гойда.

І  павучки  на  павутинні
Злітають  ранньої  пори  –
То  літо  бабине  з’явилось
На  радість  й  подив  дітвори.

Птахи  збираються  ключами
Летіти  в  дальнії  краї.
У  слід  їм  вітами  кивають
Сумні,  пониклії  гаї.

Лани  й  сади  відпочивають,
Завмерли  наче  уві  сні,
І  щедра  осінь  нам  дарує
Останні  гожі,  теплі  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367706
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2012

Про мишку і книжку або побажання бібліотекарям

Зажурилася    книжка  :  “Ой,  гризе  мене  мишка                                                            
Сторінки  поїдає  –  мене  з  світу  зживає
Шаром  пил  осідає,  і  ніхто  не  читає…                                            
Вже  давно  тільки  мишки  заглядають  до  книжки.  ”.        
                                                                         
Порятуйте,  друзі,  книжки                                                                                            
Від  безжалісної  мишки.                                                                                                    
Дайте  книжку  читачу  –                                                                                                    
Хай  читає  досхочу.                                                                                                                
Проведіть  різні  роботи,                                                                    
Щоб  весь  фонд  був  в  обороті,                                          
Заохотьте  читача,                                    
Щоб  не  дав  він  стрикача.                                                          
Поведіть  роботу  вміло,                                  
Щоб  всі  книги  враз  зраділи,                                                                      
Щоб  дійшла  до  читача                                            
І  старенька,  і  нова,                                                                                                                                          
І  пригоди,  і  казки.
Про  держави  й  їх  зв’язки,                                        
Про  природу  й  рідний  край  -
Вміло  книги    підбирай.                                                                                                        
Заведіть  у  книжний  град                                                                                                    
І  дорослих,  і  малят.                      
Там  розкрийте  таємниці,                                                                                                    
Адже  книги  –  чарівниці!                                                        
Про  усе  на  світі  знають                                                                                                            
Й  читачам  розповідають,        
Зможуть  у  пригоді  стати  –                                                  
Допоможуть  працювати,                                                                                                          
Порятують  із  біди…                                                                                                                                                      
Книгу  в  руки  лиш  візьми  –                                                
Починаєш  мандрувати                                                                                                    
Не  виходячи  з  кімнати.    

Творчий  пошук  і  завзяття    хай  підтримують  багаття
Ваших  мрій,  умінь,  терпіння,  до  нових  висот  стремління.
Хай  несе  читання  радість,  щирих  друзів,  сміх  й  знання,
Щоб  ніколи  не  блукали  ви  в  цім  світі  навмання.
Книги  мудрість  нам    дарують,  учать,  як  на  світі  жить.
То  ж  давайте,  любі  друзі,  будем  з  книгами  дружить.        
Будем  книги  шанувати,  про  “життя”  їх  будем  дбати,
Відженемо  сіру  мишку,  в  світ  широкий  пустим  книжку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356628
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.08.2012

Біла лілія

Я  не  можу  ніяк  надивитись,                                                                      
І  радіє  серце  моє,                                                                                                        
Що  так  пишно  цвітеш  край  дороги,                                            
Біла  ліліє,  щастя  моє!                                                                                        
 
Ти  чаруєш  усіх  своїм  квітом,                                                                    
Твоя  врода  так  ніжно  п’янить…                                                          
Ще  даруєш  надію  та  спокій,                                                                    
Бо  ж  недуги  ти  можеш  зцілить.                                                              

Із  тобою  пов’язана  згадка,                                                                              
Що  у  серці  моєму  завжди:                                                                        
Перша  зустріч  з  коханим…                                                                              
О  Квітко!  Ти  навіки  цвістимеш  в  мені!                                        

Коли  бачу,  що  знов  ти  розквітла,                                                          
Коли  пахощі  твої  вдихну,                                                                                    
То  пригадую  вечір  чарівний,                                                                          
Коли  вперше  почула  :  “Люблю”…                                                        

Відцвітають  роки,  наче  квіти  ,                                                                          
Та  з  коханим  минає  життя.                                                                                  
Я  навіки  тобі  буду  вдячна,                                                                                  
Біла  ліліє,  Квітко  моя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012

Із юбілеєм

Невпинно  лине  час  за  роком  рік.
Нехай    Ісус  благословить  Ваш  вік.
Нехай  душа  з  роками  молодіє,
Нехай  людська  пошана  серце  гріє.

Щоб  Ви  не  знали  лиха  та  біди.  
В  житті  лишили  довгії  сліди.
Під  ноги  доля  хай  розстеле  квіт,
Щоб  Ви  прожили  ще  багато  літ.

Нехай  вітання  щирі  нині  линуть.
Й  складається  подяка    за    усе.
Діяння,  що    на  просвітянській  ниві  
Нехай  Вам  море  радості  несе.

Хай  Матір  Божа  Вас  охороняє,
Панує  щастя,  мир  та  доброта.
Хай  Господь  Бог  здоров’я  посилає
На  многії  та  благії  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356294
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.08.2012

Cватові

У  Галичі,  на  Меживідді,
З’явилось  в  лютому  хлоп’я.
І,  як  належить  охрестивши,
Дали  йому    Роман  ім’я.

На  пагорбі,  що  біля  хати,
З  братами  старшими  зростав.
І  учнем  Галицької  школи
Кмітливий  Ромчик  згодом  став.

Там  добре  вчився,  був  спортсменом,
У  всіх  змаганнях  участь  брав,
Приносив  школі  перемоги,
Футбольні  матчі  вигравав…

Коли  шкільні  роки  минули,
Великі  плани  Роман  мав…
Спочатку  він  пішов  служити
Й  десантником  невдовзі  став.

У  Харкові  почав  роботу.
Там  Роман  трактори  збирав.
Але  про  свої  мрії  хлопець
Ніде  й  на  мить  не  забував.

Тому  як  слід  підготувавшись,
На  юридичний  поступив.
Завжди  веселий,  компанійський
Юнак  любов  свою  зустрів.

А  далі  –  виром  закрутило:
Сім’я,  робота,  дві  дочки,
Родина,  друзі  ще  й  будова,
А  там  цемент,  дошки,  тачки…

Дотепний  він  та  жартівливий,
Вимогливий  та    справедливий,
Урівноважений,  співучий,
Бадьорий,  мудрий,  балакучий.

Люб’язний,  чуйний  та  поважний,
Моторний,  добрий  та  уважний,    
Допитливий  та  не  лінивий,
Розважливий,    ну  і…    красивий…

Не  любить  він  пліток,  обмов.
Брехні,  насильства,    підлих  змов.
Були,  як  в  кожного,  й    поразки…
Та  не  жалів  для  ближніх  ласки.

Всі  шість  братів  й  сестра  Наталя
Роману  завжди  помагали,
Чи  прикладом,  чи  то  словами,
Чи  ділом,  інколи  й  правами.  

Всі  дружно  й  досі  поживають,
Полюють  та  відпочивають.
У  горах  люблять  мандрувати,
На  море  їздити,  співати…  

Були  в  житті  й  розчарування
Та  швидко  Роман  їх  долав.
В  Франківську  знов  зустрів  кохання
І  з  Люсею  щасливим  став.

Відтоді  йдуть  вони  пліч-о-пліч,
Тамують  вдвох    біль  та  печаль,
Собі        на  взаїм  помагають,
Долають  разом    сум  і  жаль…

Багато  можна  ще  сказати,
Але  біжить  нестримно  час.
На  шістдесяті  роковини
Роман  зібрав  сьогодні  нас.

То  ж  хочу  щиро  побажати
У  цей  чудовий  ювілей
Поваги,  радості  та  щастя,
Благополуччя    і  пісень

А  ще,  свате,  мушу  сказати,
Що  шістдесят  –  прекрасний  вік!
І  хай  годинник  долі  довго
Веде  діянь    ще  Ваших  лік.

Хай  множить  Бог  здоров’я,  силу,
Достаток,  успіх  та  любов.
І  щоб  із  сотим  ювілеєм
Ми  Вас  усі  вітали  б  знов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356293
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.08.2012

Вчительці онучки

Добра,  привітна,  лагідна,  мила
Вчителька  перша  моя.
Хочу  про  неї  усім  розказати
Восьмого  березня  я.

Всіх  зігріває  любов’ю  своєю,
Дбає,  як  мама,  про  нас.
Завжди  світліше  стає,  коли  входить
Ольга  Григорівна  в  клас.

Трішки  сувора,  проте  справедлива,
Вчить  пізнавати  нас  світ.
Вчить  рахувати,  читати,  писати…
А  гарна,  мов  яблуні  цвіт.

Хочу  у  день  цей  я  їй  побажати
Радості,  щастя,  добра,
Учнів  хороших,  наснаги,  терпіння,
Злагоди,  миру,    тепла.

Квітку,  найкращу  з  усіх,  відберу  я,
Святкову  листівку  зроблю,
Щиро,  учителько,  Вас    привітаю
Й  признаюсь,  як  сильно  люблю.

Хай  Вам  дає  Бог  здоров’я  та  сили,
Сонця  в  душі  й  надворі,
Щоб  Ви  могли  довго  ще  віддавати
Серце  своє  дітворі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355968
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.08.2012

Зимі 2012 року

Де  ж  ти,  зимонько,  поділась?
Може,  в  полі  заблудилась
Чи  дороги  не  знайшла,
Що  до  нас  ти  не  не  прийшла?..

Може,  люба,  ти  проспала
І  тому  вчасно  не  встала?
Чи  у  горах  загубилась,
Тому  й  досі  не  з’явилась?

Не  паде  на  землю  сніг,
Не  стоїть  на  річках  лід,
Не  щипає  мороз  ніс,
Не  одітий  в  іній  ліс  …

Ні  із  гірки  покататись!
Ні  з  сніговиком  погратись!
Ні  фортецю  збудувати!
Ні  сніжками  покидати!

Казки  на  шибках  немає,
Заметіль  нам  не  співає,
Не  риплять  стежки  й  доріжки,
По  болоті  ходять  ніжки.

Відколи  взяла  ти  звичку
В  січні  бачити  травичку,
Мух,  ведмедя,  їжака,  
Плазуна,  крота,  жука?..

Приходи,  зимо,  скоріше!
Із  тобою  -  веселіше.
Принеси  мороз  і  сніг,
Для  дітей  розваги  й  сміх!

Тільки  прошу,  не  барись,
Лад  наводити  берись.
Щоб  Різдвяний  настрій  всюди
Відчули  природа  й  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355967
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.08.2012

Маму з святом привітаю

Маму  з  святом  привітаю,
Гарних  квітів  назбираю,
Все  в  кімнатах  приберу
Ще  й  чистенько  підмету.
Перемию  всю  посуду,
Цілий  день  слухняна  буду,
Все  старанно  пороблю,
Бо  я  матінку  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355749
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.08.2012

Ювілейне

За  плечами  -    роки…  Та  чекає  незнана  дорога,
По  якій  доведеться  вперед  у  житті  мандрувать.
Щоб  вона  не  закінчилась  скоро,  щиро  хочемо  Вам  побажать.
Щоб  Господь  дав  терпіння  та  сили  перешкоди  долати  в  путі,
Щоб  дорога  була  та  легкою,  щоб  не  знали  зневіри  й  біди.
Щоб  супутниками  завше  були    радість,  віра,  надія,  краса,
Щоб  ніколи  не  наздогнали  черствість,  зрада,  зневага,  ганьба.
Щоби  друзі  завжди  поважали  і  щоб  рідні  про  Вас  добре  дбали.
Щоб  дорога  до  долі  вела  щедрої  та  прекрасної,  як  весна.
Щастя,  здоров’я,  наснаги  й  всіх  благ  на  довгий  вік,  на  многії  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355748
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.08.2012

Крапля сумління

Тривожать  докори  сумління  –
Пішли  батьки  у  небуття.
Чи  ж  все  робила  я,  як  треба,
Поки  тривало  їх  життя?

Чому  так  мало  говорила
Про  те,  як  сильно  їх  люблю,
І  як  шкодую,  що,  можливо,
Завдала  клопоту  й  жалю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012

Крапля самоти

Нічия,  одинока,  самотня…                                                                              
Як  іще  мене  можна  назвати!?                                                                      
Без  любові,  без  ніжності  й  ласки  -                                                          
Скільки  можна  життям  мандрувати?                                                

Де  є  відповідь  на  запитання:                                                                                    
Чи  ж  не  марні  мої  сподівання
Чи  закінчиться  щастям  чекання,                                                                
Чи  віднайдеться  врешті  кохання?                                                          

Нічия,  одинока,  самотня…                                                                              
Доки  ж  буду  такою  ходити?                                                                          
Без  підтримки,  без  вірного  друга  -                                                
Якось  сумно  на  світі  цім  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012

Крапля розпачу

Ти  ввірвався  у  долю  мою  ніжним  дотиком    вітру,
Скаламутивши  затишок  обнятої  сумом  душі,
Приласкав,  пробудив  мене  з  сну  і  розбурхав    надію,
Що  не  все  ще  утрачено  й  щастя  існує  в  житті.            
Та  закінчилось  все  надто  швидко,  банально,  жорстоко  -
Ти,  як  шквал,  розігнався  й  зненацька  понісся  у  даль,
Розкидавши  навколо  самотність  й  осколки  кохання,
Залишивши  по  собі  руїни,  зневіру  та  жаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2012

Молитва

Слова  шепочуть  спраглії  уста:
«  Хай  славиться,  Господь,  твоє  імення…
Хай  у  віках  не    згубиться  Христа
Велике,  світле,  мудреє  учення.
Хай  буйним  квітом  всюди  зацвіта
Його  любов,  терпіння,  милосердя.
Хай  в  людських  душах  густо  пророста
Його  довічне  і  пророче  вчення.  »

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355320
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2012

Крапля болю

О  Боже,  сили  дай  мені
пройти  і  це  випробування
й  знести  з  покорою  ще  раз
лихої  долі  бичування.
Війну  між  холодом  й  теплом
в  душі  Ти  припини  нарешті,
й  зерно,  просякле  лютим  злом,
нехай  не  проросте  у  серці.
За  всі  страждання  дай  мені
пожити  трохи  без  двобою
й  моє  життя,  молю,  направ
у  русло  щастя  та  спокою.
Благаю,  сльози  осуши
любов’  ю  вічною  Твоєю
і  з  ворогами  примири
добром  і  мудрістю  своєю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012

Крапля прохань

Відпусти  мене  і  не  тримай,                                            
Бо  несила  іти  крізь  утому.                                                
І  у  серці  надій  не  плекай,                                                    
Що  будемо  ми  разом  ще  знову.              

Все  пробач,  не  ховай  в  душі  зла.                            
Не  питай  знову,  чом  розлюбила,                              
Бо  давно  вже  солона  сльоза                                            
Жар  кохання  увесь  погасила.              
                                 
Все  забудь,  не  ятри  ран  й  не  клич  -              
Не  повернеш  того,  що  пропало.                                                        
І  не  дуйся  на  світ,  немов  сич,                                    
Бо  чужої  провини  тут  мало.                                                
 

Не  шукай,  чия  більша  вина,                                                    
І  образами  гнів  не  роздмухуй,                                        
Бо  на  скронях  блистить  сивина,                                          
Й  жалкувати  про  вибір  не  змушуй.                              

Не  катуй,  за  живе  ти  не  рви,                                                      
Залиши  всі  незгоди  позаду,                                                  
Бо  в  житті  білі  й  чорні  є  шви                                                  
І  завжди  всьому  доля  дасть  раду.    
                               
Заспокойся,  з  думками  зберись.                                  
Ще  попереду  довга  дорога…                                                    
З  тим,  що  сталось,  нарешті  змирись                                  
Й  попроси  сил  і  щастя  у  Бога..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012

Візит інопланетянина

Чумацьким  Шляхом  я  летів  -                                                                                                
Всесвіт  бачити  хотів.                                                                                                                        
Вашу  голубу  планету                                                                                                                        
Ще  здалека  угледів.      
                                                                                                                     
Враз  орбіту  я  змінив                                                                                                                              
Й  до  вас,  люди,  прилетів.                                                                                                              
Познайомитися    з      вами                                                                                                    
Дуже  -  дуже  захотів.      
                                                                                                                         
На  планеті  Салк  живу,                                                                                                                          
Фрукти  й  ласощі  люблю.                                                                                                                          
Як  навідаєтесь  в  гості,                                                                                                                              
Лашокодом  пригощу.    
                                                                                                                         
Все  сподобалось  мені!                                                                                                                            
Й  діти,  хоч  і  гамірні.                                                                                                        
Відпочити  досхочу                                                                                                                                      
Я  не  раз  ще  прилечу.        
                                                                                                                       
Ваші  гори  і  ліси                                                                                                                                                  
Незрівнянної  краси.                                                                                                                                          
Скрізь  в  Галактиці  бував  -                                                                                                                
Кращого  не  зустрічав.        
                                                                                                                     
Тож  природу  доглядайте,
Про  звірят,  рослинки  дбайте,                                                                                                                      
В  мирі  й  злагоді  живіть,                                                                                                                  
Завжди  лиш  добро  творіть.    
 
Хай  планета  процвітає,                                                                                                                    
В  космосі  блакитно  сяє                                                                                                                    
І  усмішками  квіток                                                                                                                                  
Зустріча  гостей  з  Зірок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354930
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.08.2012

Розлука

Знову  я  залишаюсь  одна,
Знову  туга  на  серце  лягає                                                            
І  розлука  в  шибки  зазирає,                                                        
Сум  за  плечі  мене  обійма  –                                                      
Залишаюсь  я  знову  сама.                                                              
Знов  самотність  за  горло  стискає,                                                  
По  обличчю  сльозинка  збігає,                                                                  
Жаль  обійми  свої  простяга…                                                                      
Знову  я  залишаюсь  одна.                                                                                      
Знов  чекання  по  сліду  ступає,                                              
А  печаль  стріли  влучно  пускає,                                    
Відчай  крила  свої  розгорта  -                                                  
Залишаюсь  я  знову  сама.                                                              
Страх  крижиною  душу  торкає,                                                                    
Біль  й  неспокій  мене  огортає                                                                          
Та  тривога  думки  запліта…                                                                              
Знову  я  залишаюсь  одна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012

Конкурс Персонаж – РУСАЛКА

Зранку  до  вечора  граються  в  морі,
Де  хвилі  гуляють  –  пливуть  на  просторі,
Маленька  русалка  й  дельфінів  сім’я  .
Будьмо  знайомі:  русалка  –  це  я.

Улюблена  донька  морського  Тритона,
Онука-  красуня  царя  Посейдона.
Мене  Аріель  друзі  й  рідні  зовуть,
Які  у  підводному  царстві  живуть.

Сьогодні  до  Вас  піднялась  з  глибини  -
І  наче  в  чарівні  потрапила  сни  :
Тут    люди  так  гарно  танцюють  ,співають,
Сніжками  зимою  у  друзів  кидають…
                                                                                                                                                                                                             
Попала  я,  мабуть,  сьогодні  на  свято
І  теж  хочу  участь  я  в    ньому  узяти  –
Щось  Вам  розказати,  себе  показати,  
Присутніх  у  залі  всіх-всіх  привітати.

Учасників  конкурсу  радо  вітаю,
Наснаги  й  удачі  всім  щиро  бажаю.
Хай  настрій  чудовий    усе  переможе
І  кожному  з  нас  хай  фортуна  поможе.
А  ще  від  душі  хочу  я  побажати
По  шансу  щасливому  кожній  з  нас  мати.

Глядачів  також  вітаю  за  кулісами  і  в  залі.
Маю  я  до  Вас  прохання.  Лиш  одне  -  на  цьому  балі
Кулачки  за  нас  тримайте,  звідси  йти  не  поспішайте  !
В  нагороду  –  хай  для  Вас  промине  приємно  час.
Рук  сьогодні  не  жалійте  –  часто  у  долоньки  бийте,
Конкурсантів  зустрічайте,    запал  до  кінця  тримайте.

Зараз,  любії    сестриці,  принесіть  із  дна  зірниці,
Щоб  суворому  журі  стало  б  тепло  в  цій  порі,
Щоб  вони  серця  зігріли  й  справедливо  нас  судили,
До  усіх  щоб  були  милі  і  поблажливі  ,  і  щирі.
Ну  а  ще  мали  б  терпіння,  витримку  та  розуміння.    

З  роком  Новим  галичан  всіх  вітаю
І  жити,  як  в  казці  ,  усім  Вам  бажаю.
Будьте  здорові  й  щасливі  у  долі,
Хай  обминають  Вас  лихо  та  болі,
Хай  гаразди  будуть  в  кожній  хатині,
А  мир  і  достаток  -    у    кожній  родині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354125
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.07.2012

Прощання з дитсадком

Спасибі  Вам  за  усмішки  й  турботу,
За  Вашу  вкрай  потрібну  всім  роботу,
За  дитсадок  у  нашому  селі  –
Низький  уклін  до  самої  землі.

За  щирість,  за  увагу,  за  любов
Подяку  Вам  складаємo  ми  знов!
І  за  серця,  що  гріють  малюків,
І  за  поради  мудрі  для  батьків.

За  шлях  малят  у  світле  майбуття,
За  перші,  хоч  й  маленькі,  їх  знання,
За  клопоти,  що  завдавали  діти,
Для  Вас  сьогодні,  любі,  ось  ці  квіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354124
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.07.2012

Ветеран

Над  чим  задумавсь,  сивий  ветеран?
Що  згадуєш?  Поразки?Перемоги?
Затишшя  дні,  а  чи  курні  дороги?
Чи  може  біль  тамуєш  давніх  ран?

Чому  ж  ти  зажурився,  ветеран?
Що  знову  в  пам’яті  своїй  тривожиш  ?      
Минулого  забути  ти  не  можеш-
Війни  події  в  сни  приходять  знов?

І  знову  ллються  піт  солдатський  й  кров,
І  падають  в  атаках  побратими…
Ти  пам’ятаєш    всіх,  хто  там  загинув,
Хто  вже  ніколи  не  прийде  назад.

То,  може,  ти  тамуєш  біль  утрат?
Про  що  ж  ти  думаєш,  старий  солдат?
Про  синє  небо  чи  страшні  ракети?
Про  мир  і  спокій  нашої  планети  ?..

Про  дим  і  попіл  спалених  осель
Чи  про  страхіття  ядерних  пустель?
Про  муки  й  жах  ворожих  таборів,
Про  сльози  горем  вбитих  матерів?

Про  що  ж  ти  мрієш,  сивий  ветеран?      
Щоб  в  світі  не  було  “воєнних”  ран
Щоб  лиш  від  щастя  виступали  сльози
І    зникли  б  назавжди  війни  страшні,    загрози!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353481
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2012

Сум

Сумую,  тато,  за  тобою,  
Шкодую,  що  тебе  нема.
Жаль  по  щоці  збіжить  сльозою,
Біль  втрати  серце  затиска.  

Про  що  тобі  не  розказала,
Чого  зробити  не  змогла
Тоді,  коли  ще  був  між  нами,    
Допоки  не  забрала  мла  ?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012

Туга

Не  можу  тугу  вилити  словами!..
Пригадуєш,  як  ми  жили  без  мами?
Як  в  вісім  років  я  варила  й  прала
І  брата  так  невміло  доглядала?

Закреслив  ти,  що  разом  пережито,
І  ниті  обірвав,  що  з’єднували  нас,
З  чужими  веселишся  та  святкуєш…
І  хто  правий  –  покаже  згодом  час.

Не  плачте,  очі.  Серце,  не  кричи,
А  мовчки  хрест  свій  крізь  роки  неси.
Та  досі  розум  мій  не  може  те  сприйняти,
Що  рідну  кров  на  іншу  можна  проміняти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353299
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.07.2012

Покликання.

Я  прийшла  у  цей  світ,  відвести  щоб  біду,
Щоб  розвіяти  сум,  відігнати  журбу,
Щоб  недуги  лихі  зняти  дотиком  рук,
Погасити  не  раз  навісний  болю  звук.
Щоб  надію  збудити,  хвалити  красу,
Щоб  терпіння  та  віри  збирати  росу.

Я  прийшла  у  цей  світ  за  велінням  небес,
Щоб  свідомо  до  зла  не  торкатися  меж,
Щоб  діянням  чіткий  вести  вимір  і  лік,
Щоб  комусь  помогти  скоротати  свій  вік.
Щоб  обману  й  пліток  в  світі  менше  було,
Щоб  довіри  чар  –  зілля  всюди  буйно  цвіло.

Я  прийшла  у  цей  світ,  щоб  творити  добро,
Щоб  усмішки  цвіли    і  зникало  б  геть  зло,
Щоб  брат  брата  любив  і  сусіда  сусід…
Щоб  усмішки  й  вітання  летіли  услід.  
Щоб  прощав  усіх  грішних  небесний  Творець,                                                                                
Щоб  ніколи  життю  не  надходив  кінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353297
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2012

Марії Іванівні Литвинець

Нехай  ті  дев’яносто  літ,
Що  за  плечима  залишились,
Не  струть  отой  чарівний  світ,
В  якому  з  Вами  ми  зустрілись.

Залуква.  Школа.  П’ятий  клас…
Тоді  зустріли  вперше  Вас.
Й  почули:  «Ціхо!  Не  шуміть,
А  всі  ботаніку  учіть.

Щоби  в  селі  хазяйнувати,
Ви  маєте  багато  знати…»
Чотири  роки  з  класу  в  клас,
Ми  на  урок  чекали  Вас!

Над  контрольними    сиділи,
Різні  досліди  робили,
Екзамени  готували,  
На  ділянці  працювали.

Трави  лікарські  збирали,
З  них  гербарії  складали.
Скрізь  ми  з  Вами  мандрували  -  
Флору  й  фауну  вивчали.

І  співали,    й  жартували.
В  полі  буряки  збирали,
У  теплиці  «пропадали»
Та  кроликів  доглядали  …

Дорослими  давно  ми  стали.
Ваші  знання  -  з  собою  взяли.
І  знаємо,  як  льон  цвіте,
Капуста  й  морква  як  росте.

Як  і  коли  часник  садити,
Навіщо  з  липи  чай  варити.
Як  вилупиться  каченятко,
Що  їсть  свиня,  що  козенятко.

Як    й  чим  пшеницю  підживити,
Як  полуниці  розсадити…
Поради  цінні  у  житті…
За  це  поклін  Вам  до  землі.

У  дев’яностий  ювілей,
Бажаємо  здоров’я  й  сили,
Щоб  радість,  щастя  та  добро
До  Вас  у  дім  рікою  плили.

Щоб  квіти  навкруги  буяли,
Зозулі  довгий  вік  кували.
Щоб  проявив  Господь  до  Вас
Свою  любов  й  ласку  не  раз.

Хай  Небеса  Вас  бережуть,
І  сонце  променем  ласкає.
Хай  Матір  Божа  стереже,
А  Бог  Ваш  вік  благославляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353111
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2012

З днем народження, рідна країно

З  днем  народження,  рідна  країно!
З  днем  народження,  земле  моя!
Хай  у  день  цей  тебе  привітає                              
Промінь  сонця  і  спів  солов’я.

Не  міліє  хай  Княжа  Криниця    
І  джерела  навкруг  чисті  б’ють.
Хай  лелеки  весною  вертають
І  зозулі  в  гаях  хай  кують.  
                                                                                                                                                                 
Хай  колоситься  жито  у  полі,
Червоніє  калина  в  саду…
Й  синьо-жовтий  із  тризубом  прапор  
Гордо  скрізь  майорить  на  вітру!  

Хай  відродиться  велич  й  могутність,    
Сила,  воля  і  слава  твоя.
Й  заспіває  «Не  вмерла  Вкраїна…»
Наша  спільна,  велика  сім’я!  

Процвітай  же,  моя  Україно!
Подолавши  всі  чвари  й  біду
І    розвіявши  сум,  усміхнися
В  вишиванці  й  барвистім  вінку.  

Хай  весь  світ  і  почує  й  побачить,  
Як  на  ноги  ти  твердо  встаєш!
Як  окрилена  вірою  в  Бога,
Незалежна  в  майбутнє  ідеш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353108
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2012

Помічниця

Із  бабусею  Христинка  квасолю  садила:
У  землі  маленькі  ямки  сапкою  робила,
Квасолинки  в  них  кидала,  потім  накривала,
Щоб  на  борщик  й  пиріжки  квасолька  зростала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352793
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.07.2012

Хай буде мир

Хай  буде  мир  віднині  і  довіку!                                                                        
Хай  буде  мир  й  замовкнуть  війни  злі.                                                    
І  сльози  щастя  на  своїх  обличчях                                                                      
Відчують  всміхнені    усюди  матері.                                                        

Хай  буде  мир.  Веселі  будуть  діти,                                                                    
Спокійними  скрізь  стануть  всі  жінки                                                            
І  перестануть  думати  ночами,                                                                                    
Що  десь  коханий  гине  на  війні.                                                                                

Хай  буде  мир  й  замовкнуть  всі  гармати.                                                
Доволі  крові,  сліз,  нещастя  й  бід…                                                                
Хай  відпочине    змучений  боями                                                                      
До  праці  звичний  чоловічий  рід.                                                                          

“  Хай  буде  мир!  “-  звертаються  до  Бога,                                                      
Чоло  зросивши  потом  трударі,                                                                              
Бо  хочуть,  щоб  сміялись  дзвінко  діти                                                              
На  нашій  древній  галицькій  землі.                                                                      

Хай  буде  мир  віднині  і  довіку!                                                                                  
Хай  буде  мир  й  замовкнуть  війни  злі!                                                            
Хай  у  міцних  обіймах  всі  народи                                                                              
Ідуть  у  майбуття  через  віки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352791
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2012

Спогад

Я  пригадую  руки  ласкаві,                                                            
Що  пестили  голівку  мою,                                                        
Очі  ніжні  та  коси  русяві,                                                            
Добру  усмішку,  мамо,  твою.          
                                       
Пам’ятаю,  як  ти  жартувала,                                                      
Як  навчала  чужого  не  брать,                                                    
Як  ти  муки  пекельні  скривала,                                              
Щоб  нас  з  братом,  бува,  не  злякать.                                    

Як  любила  ти  дзвінко  сміятись,                                                                          
Як  співала  всім  бідам  на  зло,                                                                
Як  уміла  любов  цінувати                                                                      
І  радіти,  як  іншим  везло.                                                                            
                                                                                                                                                               
Як  надіялась  в  щасті  прожити,                                                      
Не  одну  ще  зустріти  весну…                                                          
Та  недуга  підступна  й  жорстока                                                  
Обірвала  надій  тих  струну.                                                                  
                                                                                                                                                             
Не  змогли  лікарі  у  двобої                                                                  
Молоде  відстояти  життя.                                                                    
Верх  взяла  смерть  кістлява  й  косою                                      
Погасила  твій  вогник  буття.                                                              
 
Потрощила  бажання  та  мрії                                                                  
І  затьмарила  весь  білий  світ,                                                                
Сльози  й  горе  на  дім  наш  звалила,                                            
Розтоптавши  років  твоїх  квіт.                                                                                    

В  домовині  дитинство  забрала.                                                    
Вже  йому  не  буде  вороття.                                                                                        
Щастя,  спокій  та  радість  украла  –                                            
Без  матусі  яке  ж  то  життя?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012

Сумнів

Жене  доля  мене  у  далекі  світи.
Може  добра,  а,  може  зла.
Що  чекає  мене  у  незнанім  краю?
Може  світло,  а  може  пітьма?
По  дорогах  яких  до  ведеться  пройти?
Може  довгих,  а  може  кривих.
Там  зустріну  –  спіткаю  людей  яких,
Може  добрих,  а  може  злих?
Що  я  зможу  знайти  у  чужій  стороні
Розуміння  а  може  й  страх?
У  світах  що  зазнають  надії  мої
Перемогу  а  може  і  крах?
Промайнуть,  пролетять  поза  домом  дні
У  спокою  чи  у  боротьбі  ?    
Чи  в  далекім  краю  поталанить  мені?
Може  так!  А  можливо  і  ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012

Батькові

Яка  я  вже  не  є,  та  я    -  твоя  дитина,
Твоя  від  плоті  плоть,  твоя  від  крові  кров,
Твоя  помилка,  докір  чи  провина,
А  може,  доказ,  що  була  колись  любов?!

Я,  хочеш  ти  чи  ні,  твоя  родина,                          
Я  гілка  роду  твого  деревця,
Вразлива  й  невибаглива  стеблина,
Що  проросла  із  твого  корінця.

Весела,  зла  чи  добра.  Я  –  людина.
У  мене  є  свої  і  мінуси,  й  плюси…  
Та  на  Землі    я    ось  така,  єдина!
Невже    ж  не  розумієш  цього  ти?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352410
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.07.2012

Старий дуб

О    могутній,    крислатий,  свідку  давніх  подій.                                                    
Скільки  б  міг  розказати  ти    про  радість,  про  біль?                                            
Про  народні  повстання,  про  тиранів,  катів,                                              
Про  любов  і  страждання,  про  відвагу,  про  гнів…                      

Бачив  ти,  як  проходив  в  сорок  першому  бій.  
Над  тобою  знущався  злих  запроданців  рій.
Це  вони  розпинали  молодих  і  старих                                                                      
На  розлогих  та  дужих,  дубе,  вітах  твоїх.  

Був  ти  свідком  наруги  та  безжалісних  страт.                                              
Й  досі  чуєш,  напевно,  крику  й  болю  набат,
Й  досі  бачиш  –  корою  кров  багряна  стіка,                                          
Й  відчуваєш  на  гілках  рани  від  мотузка…                                                    
                                                                                                                                                                                               
Крижаною  рукою  корінь  жах  охопив,                                                                  
Твою  крону  столітню  навпіл  враз  поділив.
Зеленіє  надія,  але  сушить  журба  –
Переконливий  доказ:  два  у  долі  крила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352408
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.07.2012

Пам’яті Марії Скрентович – Лаврів

В  Залукві  дівчина  росла,
Вродлива  й  мудрая  була.
Законом  Божим  дорожила
І  землю  рідную  любила.

Свою  родину  шанувала,
Усім  навкруг  допомагала,
Своєї  мови  не  цуралась,
Бути  корисною  старалась.

У  неньки  вчилась  працювати:
Варити,  прясти,  вишивати.
У  батька  –  звичаїв  родини
І  жити  ради  України.

З  людьми  й  роботою  дружила.
Отак  собі  Маруся  й  жила.
Помалу  дівчина  зростала
Й  красунею  нарешті  стала.

Коса  до  пояса  спадала.
Вона  завжди  і  скрізь  встигала:
До  церкви,  клубу,  на  зібрання,
В'язати,  лагодити  вбрання.

Учитись,  молодь  гуртувати,
Околицями  мандрувати…
До  всього  дівчина  готова.
Струнка,  висока,  чорноброва…

Тепер  би  юнці  лиш  радіти,
Сміятись,  мріяти,  любити  …
Але  біда  прийшла  в  оселі
Всі  люди  стали  невеселі.

Чужинці  захопили  край  –
На  боротьбу  народ  вставай!
Маруся  стала  зв’язковою,
Адже  ця  жінка  –  з  головою.

В  ОУН  Марійка  –  «Звенислава».
Далеко  йде  про  неї  слава!
В  підпіллі  марно  не  сиділа,
Чимало  в  неї  було  діла.

Із  братом  зброю  привозила,
Дівчат  у  проводі  школила,
У  Чорнім  лісі  воювала.  
Свою  Вітчизну  захищала…

Та  патріотку  упіймали,
В  тюрмі  безжально  мордували.
На  зраду  нелюди  чекали:
«Не  витерпить!»  -  надію  мали.

Все  витерпіла  Звенислава  –
Рука  ворожа  не  зламала:
Ні  віри  в  Бога,  ані  духу,
До  волі  та  звитяги  руху.

Судили,  заарештували
Й  на  каторгу  її  заслали.
В  Сибірі  в  шахті  працювала,
Але  навколішки  не  встала.

У  Воркуті  зазнала  лиха  –
Гнітили  зверхність,  злоба,  пиха.
Та  не  зреклася  свого  роду,
Ні  мови  рідної  й  народу.

Пісень  українських  співала,
В  душі  завжди  надію  мала,
Що  ще  побачить  Україну
Батьків,  братів,  усю  родину.

Що  ще  зіб’є  росу  з  стежини,
Що  в’ється  з  рідної  хатини,  
Що  соловейка  ще  почує,
Зірве  калину,  що  чарує…

Збулася  заповітна  мрія  –
Вернулась  в  рідний  край  Марія.
У  Львові  з  радістю  осіла
Готова  знову  в  бій,  до  діла.

Нема  в  живих  вже  Звенислави.
Та  час  не  стер  про  неї  слави.
Її  і  досі  пам’ятають,
Всім  про  землячку  повідають.

Яка  віддала  все  країні  –
Своїй  квітучій  Батьківщині!  
Яка  боролась  без  упину
За  незалежну  Україну!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352122
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2012

На городі

На  городі  працювала  заповзято  вся  сім’я:
Дідусь,  бабця,  тато,  мама,  братчик  і,  звичайно,  ж  я.
Посадили  ми  картоплю,  кукурудзу,  кабачок,
Помідори,  кріп,  капусту,  горох,  салат,  часничок,
Патисони,  біб,  квасолю,  ще  редиску  й  буряки,
Перець,  редьку  і  цибулю,  гарбузи  та  огірки.
Не  забули  про  петрушку,  моркву,  баклажани,  дині,
Щоб  домашні  вітаміни  їли  всі  в  нашій  родині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352121
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.07.2012

Абетка в іменах

А
Автобус  повезе  до  школи
Аничку,  Аллу  і  мене.
Андрійко  теж  поїде  з  нами
І  айстри  вчительці  візьме.
Б
Бабуся  з  дідусем  онукам
Банани  й  бублики  шукають.
Богдан  з  Борисом  на  балконі
Їх  із  базару  виглядають.
В
Володя,  Владислав  й  Василько
Водичку  в  відрах  носять  в  сад.
Вадим  там  вишні  підливає,
А  Валя  з  Вірою  -  сидять.
Г  
Григорій  з  Гнатом    гладіолус
Галинці  гарний  принесли,
Гвоздик  букетик  їй  нарвали.
Ще  й  груш,  що  у  саду  росли.
Ґ
Ґа-ґа      гуска  ґелґотала
Ґаві    гусочка    казала:
«Ґавою  тебе  назвали  -
Ім’я  тобі  гарне  дали».
Д  
Дмитро,  Данило  та  Даринка
Дорогою  додому  йдуть.
Дорослим  «добрий  день»  говорять,
Байдики  з  друзями  не  б’ють.
Е
Денис  пшеницю  з  татом  жне.
Швиденько  справа  в  них  іде.
Їм  техніка  допомагає  -
Прогрес  велику  силу  має.      
Є
Євген  малює  євшан-зілля.
Єхидна,  заєць,  єнот  є.
Єдина  наша  Україна,  
Там  ластівка  гніздечко  в’є.
Ж
Женя  й  Жанна  в  жмурки  грались
Жабки  дуже  налякались.
А  жоржина  жовто-біла
Жука  в  гості  запросила.
З
Зоя  в  лісі  заблукала!
«Зиновій,  де  ти?»-  загукала.
-  «За  берізкою  ховаюсь  -
Звірят  знайти  намагаюсь».
И
Пилип  й  Микита  в  ліс  пішли.
Грибів  багато  там  знайшли.  
Лисички  та  боровики
Під  кожним  кущиком  росли.
І
Іванко,  Ігор  та  Ірина
Із  кабачків  ікру  їдять.
Інеса  з  Інною  іриски
Несуть  в  садочок  для  малят.
Ї
Їжачок  їхав  в  трамваї.
«Звати  як?»-  його  спитали.
-«Їжусь,  як  їсти  давала,
Їжачиха-мама  звала»!
Й
Йосип  йогурту  купив.
Йога  чемно  пригостив.
Банку  йоржиком  помив,
Йоршу  воду  замінив.
К
Килина  поспіша  з  кімнати  –
Курей  із  квітника  прогнати.
Катюша  рве  калини  квіти,-
Не  кашлятимуть  взимку  діти.
Л
Ліда,  Любомир  і  Люда
Йдуть  провідувати  друга.
Левко  в  школу  не  з’явився.
Можливо  сливами  об’ївся.
 М
Мирон  й  Марійка  без  Миколи  
Марширують  біля  школи.
Матвій  з  ними  та    Микита,
Мар’яна,  Марко  й  інші  діти.
Н
Надя,  Нестор  та  Назар
Зробили  безліч  добрих  справ.
А  в  Ніни,  Насті  та  Наталки,
Є  однакові  скакалки.
О
Олеся,  Орест  та    Остап,
Почули  у  оселі  храп  -
Оксана  й  Оля  під  столом  
Сховались  і  приснули  сном.
П
Петро  з  Павлом  у  парк  ідуть
Шпаківні  для  шпаків  несуть.
Поліна  хлопцям  помагає  –
Пшеницю  пташкам  розсипає.  
Р
Роман  розсаду  поливає  –
Сестрі  Раїсі  помагає.
Руслан  йому  рушник  подав,
Щоб  руки  Рома  витирав.
С
Соломія  та  Софія
Доганяли  Олексія.
А  Сергій  –  Степанка…  
Вийшла  доганялка!
Т
Тарас  Тані  тюльпан  дав.
З  святом  її  привітав.
Тихін  про  Тамару  дбав  -
Їй  троянду  дарував.    
У
Устим  Уляні  усміхнувся.
Й  до  учительки  звернувся:
«Хочу  я  оцінку  гідну
За  вірш  про  Україну  рідну»  .
Ф
Фламінго  Федір    змалював,
Фросині  аркуш  показав.  
Фантазувати  має  хист.  
А  Феодосій  –  футболіст
Х
Христинка  по  халву  ходила.
Хому  на  вулиці  зустріла.
Хлопчик  ангіною  хворів,
Бо  холодну  воду  пив.
Ц
Цвіркун  цікавився  усім.
Цимбали  мати  захотів.
Цимбаликом  його  назвали.
За  гру  цукерок  йому  дали.
Ч  
Чіпка  вивчився  читати.
Чабанів  став  частувати
Чорносливом  й  черешнями…  
Щоб  череду  пасли  днями.
Ш
Шура  шишок  назбирав.
У  шухляду  поскладав.
Ще  з  шипшини  ягідок  –
В  школі  здасться  на  урок.
Щ
Щур  Щуплик  щітку  в  руки  взяв,
Щодуху  все  позамітав.
Щодня  ретельно  прибирає  
Й  щетину  чисту  завжди  має.
Ь  
В  альтанці  джміль  Бренько  сидів.
Нектару  кухоль  з  другом  пив.
На  мальві  хвацько  погойдався
Й  до  вільхи  у  гайок  подався.
Ю
Юрко,  Юхим  та  Юля
Кричали,  мов  зозуля.
«Ку-ку»  в  зеленому  гаю
Перешкоджає  солов’ю.
Я
Яків,  Ярослав,  Ярина  
Міркували  біля  тина  –
«Явір,  ясен  та  ялини
це  дерева  чи  рослини?»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351965
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.07.2012

Бібліотека – царство книг

Бібліотека  –  тихе  царство  книг.
Вся  мудрість  людства  зібрана  у  них:
Філософів  трактати  про  буття,
Про  Всесвіт,  речі,  смерть  і  про  життя.

Думки  та  вислови  громадських  діячів,
Сказання  про  походи  русичів.
Істориків  і  вчених  відкриття,
Фантастів  погляди  в  минуле  й  майбуття.

Учених  є  тут  догми  і  закони,
Про  атом,    двигуни  та  телефони.
Письменників  надії  та  бажання  -
Романи,  драми  та  оповідання.

Про  віхи,  дати  та  персони  історичні,
Протистояння,  та  події  політичні..
Книжки  про  нашу  мову  солов’їну,  
Про  увесь  світ  і  неньку  -Україну.          

Вірші  поетів  про  кохання  та  красу,
Про  збиту  копитом  з  трави  росу.
Думки  прозаїків,  заплетені    у  твори,
Усе  про  ліс,  про  море,  ріки,  гори.

Казки,  легенди,  загадки,  прислів’я,
Пісні,  прикмети,  ігри  та  повір’я…
На  поличках  стоять  рівненько
Марко    Вовчок,  Франко,  Куліш,  Шевченко.  

Олесь,  Чайковський,  Українка,
Гончар,  Бажан,  Стус  і  Косинка.
Чекають  читача  тихенько
Некрасов,  Лермонтов,  Довженко.

Дюма,  Шекспір,  Дефо,  Малкович,
Збанацький,    Пушик,  Лем,  Антонич.  
Багряний,  Ольжич,  Симоненко,
Сосюра,  Пушкін  та  Костенко…  

Поповнять  тут  ваші    знання
Універсальні  видання,
Енциклопедії  та  словники  
Альбоми,  атласи,  довідники...

 Періодичні  твори  друку,
 Книжки  про  космос  і  науку,
 Про  техніку  та  про  прогрес,
 Загадки  моря  та  небес.

 Про  мову  нашу  солов’їїну,
 Найкращу  в  світі  Україну,
 Про  побут  й  звичаї  народу,
 Що  йдуть  від  роду  і  до  роду.

Казки,  прикмети  та  прислів’я,
Пісні,  легенди  та  повір’я.
Знайдеш  тут  все,  що  забажаєш,
Якщо  сторінки  погортаєш.

Бібліотекарі  в  цім  царстві  правлять  владно.
Слідкують,  щоб  було  тут  затишно  і  гарно.
Посеред  книг  уміло  хазяйнують
І  читачам  скарби  ці  пропонують.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012

Скаврінку Миколі Бартковичу

Микола  Барткович  Скаврінко…
В  Залукві  знають  це  ім’я.
Він  був  директором  у  школі,
З  ним  вчилась  й  працювала  я.

Він  був  вимогливим  та  строгим.
Завжди  співаючи  ходив.
І  як  справжнісінький  господар  
Скрізь  він  заглянути  любив.

Його  боялись  і  любили,
Авторитет  й  повагу  мав.
Та  не  одному  поколінню
Путівки  у  життя    давав.
         
Він  школу  пильнував,  як  око,
Їй  віддавав  свої  знання.
Всі  сили  тут  вкладав  і  душу
Не  за  заслуги  чи    звання          

Історія  –  його  стихія  
Нею  учив,  її  вивчав.
Статей  та  нарисів  чимало  
Він  про  минуле  написав.          
                                                                             
Був  життєлюбом  й  патріотом.
Служив  народові,  як  міг...
І  всі  свої  творчі  здобутки
Складав  Галичині  до  ніг.

Він  правду  говорив  у  очі.
Критикував  не  без  підстав.
Не  лицемірив,  не  лукавив…
Тому  й  в  селі  відомим  став.

Дослідник,  вчитель,  науковець…
Його  вже  серед  нас  нема.
Та  він    вісімдесять  два    роки  
Прожив  на  світі  недарма.

Він  за  сторінкою  сторінку  
Села  історію  писав.
І  білих  плям  про  односельців
Не  мало  нам  повідкривав.

Своїм    завзяттям  та  старанням
Безцінний  диво-плід  зростив  …
Доробком  ,  що  лишив      у  спадок.  
Любити  рідний  край  навчив.

Його  зоря  на  небі  згасла.
У  вічність  відійшов  навік.
Та  в  пам’яті  він  буде  жити,
Залишивши  по  собі  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351653
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.07.2012

Про професії

У  вишневому  садочку
Діти  грались  в  холодочку.
Замок  із  піску  робили
І  між  іншим  говорили.

Олег  сказав  Катерині:
«Тато  їздить  на  машині.
Вантажі  скрізь  доставляє.
Завжди  він  роботу  має.
Виросту  –  й  буду,  як  тато.
Справ  у  водія  багато».

«Ну  а  я  буду  актриса  »-
Обізвалася  Лариса  –
«Різні  ролі  буду  грати,
Танцювати  та  співати
У  театрах  і  в  кіно  –
Мрію  я  про  це  давно».

За  хвилину  мовив  Льончик:
«З  мене  буде  класний  льотчик.
Мрію  я  пілотом  стати    -
В  небі  високо  літати.
Вантажу  підніму  більше
І  доставлю  значно  швидше,
Океан  вмить  подолаю,
Всюди  радо  побуваю».

Тут  почули  друзі  Люду:
«Мабуть,  лікарем  я  буду.
Хочу  людям  помагати
Від  хвороби  їх  лікувати.
Щоб  здоров’я  усі  мали,
Довго  жили  й  працювали,
Призначатиму  уколи…
Та  спочатку  йду  до  школи».

«А  мій  тато  –  все  збудує»  -
Вголос  Василько  міркує  -
«Будівельник  в  мене  він
Побудує    офіс,  дім…
Буде  в  батька  помічник.
Я  до  цього  уже  звик  ».

«Продавці  потрібні  всюди»  -
Каже  Адріан  до  Люби:
«Меблі,  техніку,  машини.
Їжу,  одяг,  сувеніри,
Іграшки  та  інструменти…
Весь  товар  в  асортименті
Ввічливо  запропонують
Часу  вони  не  марнують».

«Я  піду  вчителювати»  -
Юля  почала  казати:
«Вчитель  теж  потрібний  дуже.
Він  дітей  навчає,  друже!»-
Мовить  Юля  до  Руслана:
«Вчителька  у  мене  мама.
Я  ще  трішки  підросту  –  
В  школу  з  мамою  піду.
Тільки,  ось    біда,  –  не  знаю
Який  предмет  вести  маю?!»

Вихователька  всміхнулась  
І  до  діточок  звернулась:
«Всіх  професій  –  не  назвати,
Про  усі  не  розказати.
Кожна  з  них  потрібна  дуже,
Будь-яка  почесна,  друже.
Необхідно  мати  хист
Чи  ти  кухар,  чи  юрист.
Інженер  чи  будівельник,
Медик,  штукатур,  сантехнік.
Кулінар  чи  перукар,
Водолаз,  касир,  шахтар.
Слюсар,  металург,  кравець,
Риболов,  таксист  чи  швець.
Агроном  чи  тракторист,
Фермер,  менеджер,  артист.
Гончар,  клоун,  програміст,
Фармацевт,  економіст.
Хлібороб  чи  машиніст,
Режисер,  митець,  лісник.
Тесля,  коваль,  провідник,
Секретар,  електрик,  ткаля.
Рятівник,  бухгалтер,  маляр,
Геодезист,  кондитер,  пекар.
Офіцер,  бібліотекар.
Архітектор,  садівник,
Археолог  чи  рільник.
Вівчар,  муляр,  продавець,
Чабан,  льотчик,  мисливець.
Міліціонер,  двірник,
Спортсмен,  пожежник,  пасічник.
Поштальйон,  водій,  друкар,
Педагог,  поет,  боднар….
Мабуть,  годі  рахувати.
Неможливо  всі  назвати!
Ви  швиденько  виростайте
Й  будь-яку  з  них  обирайте.
Краще  ту,  що  вам  цікава…
За  роботу  добру  –  слава.
Як  старанними  будете,
Користь  скрізь  ви  при  несете.
Шана  всім  трудівникам,
Що  добробут  творять  нам.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351652
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.07.2012

Виступ учнів на святі

Знов  подія  у  шкільній  родині.                                            
Тут  зібралось  майже  все  село.                                        
Ювілейне  свято  гостей  нині                                                      
На  шкільне  подвір’я  привело.      

Тут    б’є    бездонне  джерело,                                                      
Вирує  океан  науки                                                                                    
Й  по  курсу  впевнено  ведуть                                                  
Дітей  учительськії  руки.      
           
Тут  не  одне  вже  покоління                                                            
Ввібрало  в  себе  знань  проміння  –                                      
Навчилось  думати,  читати,                                                          
Лічити,  креслити,  писати.      
                     
Сто  десять  років  Залуквянська  школа                        
Несе  науки  світло  між  людей,                                                
Запалює  до  пізнання  бажання,                                                  
Навчає  грамоти  дорослих  і  дітей.      
     
Знання,  що  сіють  тут,  як  квіт,                                                  
Випускники  несуть  у  світ,                                                                
Примножуючи  цілий  вік,                                                                    
Усе  життя  із  року  в  рік.      
 
Спішить  до  нас  сільська  громада                                            
Сьогодні  у  ранковий  час.                                                                      
Ми  раді  бачити  всіх,  друзі,                                                            
Та  привітати  з  святом  вас.    
                   
А  ювілей  у  нас  подвійний        
І  радості  немає  меж!                                                                                                                                              
В    приміщення,  де  ми  вчимося,                                            
Сьогодні  іменини  теж.                                                                            

Воно    вітає  сорок  років,  
У  своїх  стінах  школярів.
Люб’язно  й    радісно  приймає
Дітей,  батьків,  учителів.  

Вже  сорок  років  в  світлих  класах
Життя  вирує  –  гамір  й  шум,
А  це  подвір’я    перебуло
Уже  не  раз  і  щастя,  й  сум.

Вже  сорок  років  дзвоник  тут    лунає
А  на  перервах  –  пустощі  та  крик.
Дитинство  наше  в  стінах  цих  минає,
І  хтось  іде  із  школи  кожен  рік.  
   
Хай  не  чує  серце  втоми!
Ювілей  –  всього  лиш  коми
У  прожитому  житті,
Адже  треба  далі  йти.  

Це  зрілість  завжди  і  в  усьому:
В  великому  і  у  малому,
Це  досвід  великої  праці,
Це  успіх  й  досягнення  наші.

Вік  цей  зовсім  не  великий,
Якщо  душею  не  старіти.
Тож  буде  наша  школа  вчити,
Допоки    буде  людство  жити.

В  віках  красуйся,  люба  школо,
Плекай  Вкраїни  гордість  й  цвіт.
Бажають  нині  всі  навколо    
Тобі  ще  не  одних  сто  літ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012

Випускникам

Вересневим  різнобарвним  ранком                                                    
Ви  прийшли    до  школи  перший  раз                                                
І  з  боязню  й  трепетом  у  серці                                                                  
Відчинили  двері  в  перший  клас.        
                                                   
Все  тоді  було  для  вас  незвичним  –                                                    
Дзвоник,  дошка,  зошити,  книжки…                                                
Й  відтоді,  як  сіли  ви  за  парти,                                                                
В  школу  вас  вели  усі  стежки.    
                                                                 
Ваші  щирі,  милі  оченята                                                                                      
Все  вбирали  в  себе  без  вагань.                                                                  
Вчителька,  неначе  рідна  мати,                                                                  
Повела  вас  у  Країну  Знань.                
                                                           
Тут  ви  вчились  літери  писати,                                                                
Речення  складати  і  читать,                                                                              
Цифри  додавати,  малювати…                                              
Все  на  світі  ви  хотіли  знать!        
                                                             
Ну  а  ще  навчилися  дружити,                                                                      
Захищати  свій  народ  і  край,                                                                            
Землю  рідну  берегти  й  любити,                                                            
Мандрувати  ген  за  небокрай.              
                                                       
Час  біжить  –  його  не  зупинити.                                                              
Ви  уже  давно  не  дітвора.                                                                                      
Ви  сьогодні  закінчили  школу                                                                    
Й  вирушати  в  світ    прийшла  пора.              

Хай  зустріне  райдужним  серпанком                                                
Й  поведе  до  здійснення  надій                                                                        
Завтрашній  ваш  сонячний  світанок                                                  
Й  відлік  розпочне  нових  подій.  

Хай  поможуть  вам  дійти  до  цілі,                                                        
Покорити  піки  всіх  бажань                                                                              
Віра,  доброта,  порядність,  чесність                                                    
Й  зібрані  трудом  перлини  знань.                                                          

Хай  ніколи  долю  не  спіткають
Неудачі,  розпачі    чи  крах.
Матір  Божа  хай  охороняє
Й  відганяє  біди,  горе,  страх.

Хай  Господь  благословить  дорогу,
По  якій  ви  підете  в  життя
Від  шкільного  й  отчого  порогу
Уперед  до  свого  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012

Школа

Школа!  Хіба  лиш  споруда?
Це  храму  науки  ім’я.
І,  мабуть,  у  першу  чергу  -  
Велика  шкільна  сім’я.

Це  –  галасливе  подвір’я,      
Зошити,  класи,  дзвінки…
Для  кожного  незабутні
Шкільних  років  сторінки.

Це  –  безтурботне  дитинство,
Мандрівка  в  Країну  Знань,
Уроки,  гуртки,  перерви  -  
Світ  наших  захоплень    й  бажань.

Це  успіхи  та  поразки,
Що  в  долю  нашу  вплелись,
Це  бійки,  страх,  сміх  і  сльози,
Бо  ж  різне  траплялось  колись.  
                                                                     
Школа!  Хіба  лиш  навчання  ?
Це  ж  юності  пишний  квіт,
Перше  палке  кохання,
Романтики  й  лірики  світ.

Екзамени  та  контрольні  -
Науки  здолана  гора.
Років    тих  учнівських  суцвіття,
Без  сумніву,  гарна  пора.

Це  дружби  випробування,
Наші  шалені  літа,
Фантазія  та  реальність,
Стежина  в  доросле  життя.  
 
Це  шліфування  тих  граней,
З  якими  ми  маємо  жить.  
Це  те,  що  ніколи  в  світі  
Нам  не  забути  й  на  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012

На святі Останнього дзвоника випускникам.

Закінчили  ви  школу,                                                                
А  ми  лиш  почали.                                                                        
Та  як  і  ми,  колись  ви                                                          
Маленькими  були.      
                                             
Приводили  вас  мами                                                            
За  руку  в  перший  клас,                                                      
Сідали  й  ви    з  сльозами                                
За  парту  перший  раз  

Учились  й  ви  писати,                                                                .                                                                
Читати.  рахувать…                                                                  
Сьогодні  ж  на  прощання                                                      
Нам  хочеться  сказать:    
                                                   
“Ще  багато  гризти  нам                                                      
Книжного  граніту.                                                                          
Та  без  цього  ну  ніяк                                                    
Не  підкориш  світу.    
                                                                 
Ви  вже  через  це  пройшли  -                                              
Скінчилася  мука!                                                                              
Тільки  хай  не  пропаде                                                              
Вся  ота  наука.    
                                                                                     
Хай  знання,  що  здобули
У  пригоді  стануть
Й  світлі  спогади  про  школу
В  серці  не  зів’януть.

Шлях  ваш  хай  не  зароста
Бур’яном  й  травою,
Все  найкраще,  що  було,  
Заберіть  з  собою.

Дружбу  щиру,співчуття,
Світ,  що  був  навколо…
Пронесіть  через  життя
Все,  що  дала  школа.        
                                                                                                                                                                                                               Не  згасає  хай  вогонь,
Що  тут  зародився,  
Що  із  вчительських  долонь
До  вас  перелився.

Вилітаєте  у  світ
З  шкільного  подвір’я
Хай  легким  буде  політ,
Як  пташине  пір’я  .

Хай  вам  доля  усміхнеться,
Як  сонечко  ясне
Й  щастя  кожного  торкнеться
Щире  та  прекрасне  .”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012

Вісімнадцятиріччя

Ласкаве  сонце  світить,  як  ніколи,                                                                                    
Пташки  співають,  славлячи  весну.                                                                    
У  тебе  день  народження  сьогодні                                                                        
І  ти  вступаєш  в  жадану  пору.  
                                                                                   
Вісімнадцять!  Це  багато  чи  мало?                                                                      
Що  у  день  цей  святковий  сказать!                                                                      
Долі  доброї,  щастя    безмежного                                                                                
Від  душі  нам  дозволь  побажать.

Хай  біда  обмина  стороною,                                                                                                
Хай  журба  не  спіткає  в  житті,                                                                                    
Хай  хвороби  пливуть  за  водою,                                                                                  
Не  здожене  підступність  в  путі.                                                                                  

Щоб  утрат  ти  не  знала,
Вірних  друзів  лиш  мала,
Щоб  кохання  зустріла  
Й  наче  квітка  розцвіла.  
                                                                             
Хай  опіку  Господь  посилає,
На  путь  істинний  скрізь  наставляє.
Матір  Божа  нехай  захищає
Й  від  прокляття  і  зла  заховає.

Хай  мрії  здійсняться
І  все  хай  вдається,
Хай  радість  і  спокій  
Оселяться  в  серці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350909
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.07.2012

Перший ювілей

Десять  років  ти  радуєш  серце                                                    
Відтоді,  як  прийшов  у  цей  світ,                                                    
Адріан,  дорогий  мій  онучок,                                                              
Мій  червневий,  піоновий  квіт!      
                                                 
Час  біжить  непомітно  і  швидко,                                                    
Ніби  помах  пташиних  крил…                                                            
Хай  Господь  дасть  здоров’я  міцного                                      
І  багато  –  багато  сил.      
                                                                                   
Літо  в  душу  теплом  хай  ввіллється,                                            
Осінь  щедрість  дарує  свою,                                                                      
А  зимові  морози  тріскучі                                                                              
Загартують  дух  й  волю  твою.  
                                                           
Хай  весна  розквіта  веселково                                                                
В  круговерті  твоїх  снів    і  мрій.                                                            
Ну  а  ще  що  ж  тобі  побажати                                                                  
В  ювілей  перший,  хлопчику  мій!  
                                                 
Щоб  зростав  наче  дуб  той  могутній,                                            
Що  не  хилиться  –  тягнеться  ввись,                                              
Щоб,  змужнівши  й  розправивши  плечі  ,                                
Став  опорою  нам  ти  колись.        
                                                               
Щоб  всміхалося  щастя,  мов  сонце,                                                    
Доля  щоб  наче  річка  лилась                                                                        
І  життєва  дорога  барвисто                                                                                  
Рушником  барвінковим  вилась.

Щоби  мудрість,  тебе  не  минувши,
Научила  без  болю  прожить,
Щоби  Бог  із  тобою  був  завше  –
Кожен  рік,  кожний  день,  кожну  мить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350908
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.07.2012

Чому

І  знову  ти  завдав  мені  удару,
І  сльози  знову  котяться  з  очей,
І  відповідь  на  всі  “чому”  шукаю
Я  у  пітьмі  недоспаних  ночей  

Чому  так  гірко  й  важко  до  нестями  
Від  холоду  в  очах  й  колючих  слів?    
Чому  твоя  гординя  та  жорстокість
Шматують  серце  без  жалю  навпіл?

Дізнатись  хочу,  чом  любов  зачахла,
Не  витримавши  злих  випробувань,
Без  ніжності  чому  вона  погасла,
Засохла  від  чекання  та  страждань.                                                                                                                          

Навіщо  вкрали  радість  й  сум  буденність,
А  черствість  захопила  почуття?
Розлука  полонила  нас  з  тобою,
І  у  думках  нема  вже  каяття.

Ти  знову  ні  за  що  мене  образив.
Ятрить  душа,  і  туга  огорта,
Бо  лють  свою  ти  у  мою  адресу
Женеш  чомусь,  мов  гончого  хорта.

Твої  напади    ревнощів  й  докорів  
Не  дали  щастю  нашому  цвісти.
І  на  шляху,  де  ми  удвох  ходили,
Зірвало  геть  всі  кладки  та  мости.

Ти  сам  стіну  поставив  поміж  нами,
Та  ворожнеча  жалить,  обпіка.
Й  тепер,  як  наші  долі  розійшлися,
Мовчить  сумління  і  не  доріка.

Моя  надія  крила  опустила  -
Байдужість  придавила  тягарем.
І  день  за  днем  росте  переконання,
Що  ми  разом  вже  більше  не  будем.

Розбитого  не  склеїти  без  сліду,
Зруйноване  ніяк  не  відновиш.
Загублене  не  завжди  відшкодуєш,                                                                                
І  рани  без  рубців  не  загоїш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012

В день весілля

Хай  барвінком  стелеться  дорога,
На  яку  ви  стали  в  літній  час.
Відійде  хай  в  далечінь  тривога
І  розлука  не  спіткає  Вас.

Нехай  множить  доля  з  кожним  роком
Щастя,  радість,  злагоду,  любов.
Хай  життя  квітує  буйним  цвітом
І  бажання  будить  знову  й  знов.

Хай  палає  в  серці  променисто
Щирість,  що  ніколи  не  згаса,
Хай  у  почуттях  будуть  взаємні
Розуміння,  ніжність,  доброта.

Хай  кохання  Ваше,  як  зірничка,      
Довго  –  довго  й  ясно  мерехтить.
Нехай  зрада  та  розчарування
Не  торкаються  до  нього  і  на  мить.

Хай  буде  сім’я    Ваша  міцною  -  
Не  розіб’ють  горе  чи  біда,
Лихо  пролетить  хай  стороною
Й  не  порушить  спокою  сльоза.

Хай  іти  пліч  –о-  пліч  помагають
Дружба,  вірність,  мудрість,  теплота.
Хай  Господь  Ваш  шлюб  благославляє
На  весь  вік,  на    довгії  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350671
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 16.07.2012

Невісточці Ірині

87
Весна  прийшла  вже  на  поріг.
Теплом  всіх  сонечко  ласкає
Й,  хоча  ще  холодно  вночі,
Верба  бруньки  все  ж  розпускає.

Нечутно  березень  ступа
Та  перші  квіти  розсипає.
Це  він,  Ірусечко,  тебе
Із  днем  народження  вітає.

Вітаємо  тебе  і  ми
В  прекрасне,  урочисте  свято
І  в  двадцять  п’ятий  ювілей
Сказати  хочемо  багато.

Ми  дуже  любимо  тебе
За  вдачу  щиру  й  добре  серце,
За  людяність  і  простоту,
За  душу  чисту,  мов  озерце.

Хай  сонце  сипле  у  долоні
Проміння  щастя  навіки,
Весна  нехай  тобі  приносить
Надії  розові  квітки.

Хай  Ангела  чарівні  крила
Тебе  від  лиха  захистять,
І  вісники  ясної  долі
До  тебе  з  неба  прилетять.
                                                                                                                                                                                                         
Хай  збудуться  усі  бажання,
Всі  мрії,  наміри  й  думки.
Хай  успіх  легко  відкриває  
В  житті  всі  двері  та  замки.

Хай  оминуть  біда  та  горе,
Зозуля  накує  роки.
Хай  радощів  бурхливе  море
Несе  в  майбутнє  залюбки.

Кохання  зичим  й  насолоди,
Натхнення,  втіхи  і  краси,
Терпіння  й  сили  –  від  природи
І  вроди  з  літньої  роси.

Була    щоб  гарна  кожна  днина,
Цвіла  усмішка  на  устах,
Щоб  вірні  друзі  та  родина
Йшли  завжди  поруч  по  стежках.

Щоб  Бог  послав  тобі  здоров’я,
А  зірка  твоя  золота
На  небі  довго  не  згасала
На  щедрі  й  многії  літа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350484
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.07.2012

Софії

Приємне  й  звучне  ім’я  є,
Що  мудрість  начебто  дає.
Воно  із  Греції  прийшло
Й  домівку  тут  свою  знайшло.\

Усюди  зводились  церкви,
Які  стоять  уже  віки.
Святу  з  ім’ям  цим  прославляють,
Спокою  й  віри  всім  бажають.

Інтригу  годі  вже  тримати.
Настав  час  ім’я  це  назвати.
Я  про  Софію  повідаю
І  намір  свій  у  цьому  маю.

Адже  таке  ж  славне  ім’я
Має  й  племінниця  моя.
Розумна  і  талановита,
Любов’ю  й  ніжністю  сповита.

Росте  Софійка,  скажу  вам,
На  радість  друзям  та  батькам.
Гарненька,  скромна,  щира,  тиха…
Нехай  не  знає  зла  та  лиха.

Нехай  свята  Софія  з  неба
Оберігає  скрізь,  де  треба,
Господь  візьме  її  в  опіку
Й  щасливого  пошле  їй  віку.

І  добру  долю  Божа  Мати
Нехай  Софійці  зможе  дати.
А  ще  –  здоров’я,  вдачу,  вроду,
Співучість  рідного  народу.

Хай  сонце  ласкою  зігріє,
В  житті  лиш  тихий  вітер  віє,
Не  знає  серце  смутку  й  туги,
Хай  будуть  щирими  подруги.

Суцвіття  мрій  щоби  цвіло,
Життя  як  в  казці  щоб  було,
Щоб  усміхалася  завжди,
Не  знала  горя  та  журби.

Добра  ріка  плила  щоб  в  дім,
Багато  сміху  було  б  в  нім.
Щоб    втіху  несла  всій  родині
І  славу  неньці  -  Україні.

Щоби  у  нашої  Софії  
Збувалися  усі  надії…  
Цього  ми  від  душі  бажаєм
Та  з  днем  народження  вітаєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350483
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.07.2012

Івасів Христині.

У  весняний,  квітневий,  ясний  день,
Коли  земля  почала  розквітати,
У  Галичі  на  світ  прийшло  дитя,
Яке  давно  чекали  тато  й  мати.

Події  цій  раділи  всі  навкруг  –
І    дідусі,  й  сусіди,  і  бабуся.
Ходив,  піднявши  голову,  татусь,
Сіяла  щастям  й  ніжністю  матуся…

Була  безмежно  рада  цьому  й  я  –
Адже  це  брата  рідного  дитина!
І  перед  Великоднем  неспроста
поповнився  наш  рід  ,  наша  родина.

На  честь  Ісуса  назвали  маля.
Й  Христинка  наша  стала  підростати
І  ось  уже  племінниця  моя
Буде  знаменну  дату  відзначати.

П’ятнадцять  років,  наче  в  небі  птах,
Вже  промайнуло  зовсім  непомітно.
Росте  у  Галичі  похресниця  моя,
Розумна,  гарна,  до  усіх  привітна.

Росте    батькам  й  родині  на  добро.
Іде  вперед,  назустріч  своїй  долі.
Нехай  же  її  доленька    буде
Густа  на  щастя,  як  пшениця  в  полі.

Нехай  барвінком  стеляться  роки,
Хай  розквітає,  наче  кущ  калини,
Нехай  ніколи  не  прийде  біда,
Щоби  украсти  спокій  й  сміх  Христини!

Нехай  здоров’я,  силу  і  талан
Дарують  їй  весна  і  чисті  води,
Нехай  Господь  її  оберіга
Й  веде  через  життя,  через  незгоди.  

Нехай,  як  сонце,  усмішка  сія,
І  пелюстки  вистелюють  дорогу,
Яку    вона  всього  за  кілька  літ
Почне  сама  від  отчого  порогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350368
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.07.2012

Твій день народження

Твій  день  народження  прийшов!
Для  рідних  це  величне  свято.
Дорослішим  на  рік  ти  став  –
Радіють  з  цього  мама  й  тато.

В  цей  дорогий  для  тебе  дeнь
Бажаєм  квітів  і  пісень!
Багато  іграшок,  дарунків,
Цукерок,  усмішок,  цілунків!

Сердечних,  щирих  привітань,
Та  здійснення  усіх  бажань,
Гаразду,  мудрості,  тепла,
Щоб  доля  щедрою  була!

Рости  здоровим  і  щасливим,
Не  знаючи  страху  й  біди.
Хай  Господь  Бог  буде  з  тобою
Сьогодні,  завтра  та  завжди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350367
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.07.2012

Внукам.

Другу  збірку  закінчила
Й  своїм  внукам  присвятила,
Щоб  вони  вірші  читали
І  мене  не  забували.  

А  як  виростуть  рідненькі
Й  будуть  в  них  свої  маленькі,
Хай  цю  книжку  їм  покажуть  
І  про  мене  щось  розкажуть.

Може,  спати  як  вкладала
Й  колискової  співала.
Як  вареники  ліпила,
Борщ  смачний  для  них  варила.

Як  ходили  ми  гуляти,
Прибирали  біля  хати,                                                                              
На    городі  веснували  
І  у  різні  ігри  грали.

Як  гриби  в  ліску  збирали,
На  Дністрі  як  загоряли,
Разом  казочки  читали
І  цукерки  купували.

Як  малих  їх  доглядала,
Віршики  для  них  складала.
І  у  Бога  як  просила,
Щоб  Він  дав  здоров’я  й  сили.

Щастя,  розум,  добру  долю,
Вроду,  успіх,  талант,  волю…
Як  безмежно  їх  любила  -
Небо  їм  би  прихилила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350033
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.07.2012

Про онука Дмитрика

Народила  доня  сина.
Наче  з  казки  ця  дитина,
Просто  на  очах  росте  –
Богатир  у  нас  буде.
Пару  місяців  лиш  має  –
Сам  вже  на  живіт  лягає.
«Коней  попасе»так  трішки
І,  спираючись  на  ніжки,
Знов  на  плечі  повертає
Ще  й    завзято  щось  співає.
Та  за  хвилю  козачок
Знов  лягає  на  бочок.
Він  і  лазити  береться,
І  до  братчика  сміється,
З  татом  надворі  гуляє,
Все  уважно  розглядає.
До  усього  він  цікавий,  
Не  плаксивий,  сильний,  жвавий.
У  долоньки  «тосі»  б’є,
Молочка  багато  п’є.
Вже  й  характер  проявляє,
І  уваги  вимагає.
З  мами  погляду  не  зводить,
Як  про  щось  з  нею  «говорить».
Любить  все  у  руки  брати,
На  повітрі  свіжім  спати…
Ось  такий  малюк  у  нас!
Тішить  серце  повсякчас!
Що  росте  така  відрада  –  
Вся  родина  дуже  рада!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012

Хворий зуб

Ой,  у  мене  зуб  болить  –
Рій  у  голові  летить,
Зуб  і  тьохкає,  і  рве,
В  роті  шарпає,  дере.

Вередливим  зуб  стає  –
Їсти  й  спати  не  дає.
До  лікарні  поспішу
Допомоги  попрошу.

О  дантисте,  порятуй,
Мій  зубочок  полікуй.
Щоб  могла  спокійно  їсти,
Все  кусати,  фрукти  гризти.

Щоб  могла  я  усміхатись,
Свого  зуба  не  боятись.
Лікарю  складу  подяку  –  
Вгамував  він  забіяку!
                                                                                                                                                                                                 
Не  болить  уже  мій  зуб.
Можу  їсти  борщ  і  суп,
У  сметані  пироги,
Із  картоплі  деруни.

І  цукерки,  і  печеню,
Мед,  горішки    та  варення…
Якщо  знов  буде  боліти  –
Лікар  знає  що  робити.

Будуть  тебе  лікувати,
Якщо  будеш  турбувати.
То  ж,  зубочок,  начувайся,
Мучити  не  намагайся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349805
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.07.2012

В церкву дзвони запросили.

У  неділю  рано
Дзвони  задзвонили  –        
Весь  люд  християнський
B  церкви  запросили.

Йдуть  статечні  ґазди
Господу  вклонитись,
Йдуть    маленькі  діти
З  Ісусом  зустрітись.

Йдуть  жінки  й  дівчата
Голови  схилити  –
У  Діви  Марії
Долі  попросити.

Йдуть  бідні  й  багаті
Послухати  Слова
І  спільну  молитву
Звернути  до  Бога.

Своє  сокровенне
Довірити  Пану
Й  віддати  належно
Йому  честь  і  шану.

Благати  Владику
Щодня,  щогодини
Небесної  ласки
Для  себе  й  родини.

А  ще  помолитись
У  скрутну  годину
За  нашу  страждальну
Усю  Україну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349804
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2012

Думка вголос

Людське  життя!  Це  дивний  шлях  до  віри,
Устелений  шипом  тернових  віт.
Воно  таїть  в  собі  печаль  і  радість,
Несе  тягар  уже  прожитих  літ.
Людське  життя!  Це  відчай  і  надія.
Це  сумнів,  сльози  щастя  та  журби,
Плекана  ніжно  заповітна  мрія,
Манливий  поклик  Вічності  –  сурми.
Людське  життя  –  безодня  й  порятунок!
Випробування  Духа  і  сердець,
Діянь  чіткий  та  зважений  рахунок
І  долі  кожного  назначений  вінець.
Людське  життя  –  любов,  добро,  терпіння,
Що  воєдино  з  мудрістю  злились.
Воно  ,  як  джерела,  срібляста  пісня
По  смерті  лине  у  небесну  вись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349526
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2012

Голодомор

Голодна  смерть  безжалісно  косила
Люд  в  кожнім  місті,  в  кожному    селі.
Плач,  стогін  по  землі  моїй  носила,
Сиріт  і  трупи  сіючи  в  пітьмі  …

Голодомор,  небачене  страхіття,
Що  холод  навіває  крізь  роки,
Що  серце  кригою  до  сліз  стискає.
Й  скорботу  розливає  навкруги.

Голодомор.    Всього  лиш  тільки  слово,
Але  волосся    піднімається  з    чола.  
І  постаті  голодних  й  очманілих
Неначе  йдуть  до  нас  із  небуття.

Кістляві  руки  тягнуться  до  хліба,
Уста  шепочуть:  “Боже,  не  вини…“
І  сотнями  лягають  у  могили
Мого  народу  дочки  та  сини.

Старі  ,  малі  …    За  що  вони  віддали
Свої  надії,  мрії  та  літа?!  
За  що  вони  голодні  умирали  
На  чорноземах  косячи  жита?

Голодомор  .  Московське  лихоліття.
Це  розпачу  та  відчаю  набат.
Вінок  терновий  і  петля  на  шиї,
Якими  наділив  нас    “старший  брат  ”.

Голодомор  –  незагоєнна  рана,            
Яка  пече  неначе  в  оці  сіль…
То  Сталіну  за    “вільний  дух”  данина,
То  України  вічний  смуток  й  біль.

Забути  ті  часи  не  маєм  права    
Й  жахливі  тридцять  третього  жнива
Хай  будуть  докором  насильству  й  зраді,
Допоки  наша  нація  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349523
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2012

Крапля зневіри

І  знову  доля  завдала  удару  в  спину,                                    
І  знов  одна  мандрую  стежкою  життя,    
І  знову  серце  кровоточить  без  упину                                        
Від  завданих  образ,  зневіри,  болю,  зла.    
                 
Дай,  Боже,  сили  знести  ці  випробування,                  
Піднятись  й  далі  йти  без  сумнівів  й  вагань,
Пройти  через  їдкий  туман  розчарування                
І  не  згасити  у  душі  вогонь  бажань.                
                                                                                                                                                 
Не  дай  згубитись  в  нетрях  самоти  й  зневіри  
Пустивши  в  душу  ворожнечу  та  обман,  
Не  дай,  о  Господи,мені  покуштувати  
Жадобу  помсти  і  ненависті  дурман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012

Крапля жалю

Спалахнула  любов  і  погасла  -                                                                
Наче  зірка  скотилась  з  небес.                                                                  
Та  життя  мандруватиме  далі                                                                    
Із  коханим,  а  навіть  і  без.          
                                                                     
Віджену  геть  зневіру  і  розпач,                                                              
Щоб  розцвів  у  душі  зелен  сад,                                                                    
Щоб  воскресла  гармонія  в  серці                                                      
Й  сіяв  чари  свої  зорепад  .      
                                                                       
Заховаю  від  всіх  сум    і  тугу,
Розіб’ю  вщент  зневагу  та  жаль
Й,  захопивши  надію  на  щастя,
Рушу  знов  у  незвідану  даль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012

Крапля розчарування

Я  не  вірю  словам  ”бери  долю  у  руки”.        
Із  долонь,  як  жар  птиця,  виривається  спритно  вона.
Бо  в  народження  мить  нам  на  радість  чи  муки,
Але  кожному  власна  Богом  доля,  як  зірка,  дана.  
   
Я  не  вірю  словам    “ти  коваль  свого  щастя’’,    
Бо,  як  марево,  манить  й  раптово  зникає  воно.
Несподіване,  бажане  і  недосяжне,
Як  з  прадавніх  легенд  золоте  аргонавтів  руно.  
                                                                                                                                                                                                                           
Я  не  вірю  словам    “моє  вічне  кохання”.
Все,  що  має  початок,  без  сумніву,  має  й  кінець.
І,  буває,  чарівність  палких  поцілунків    
Перетвориться  згодом  в  отруту,  в  терновий  вінець.  

Я  не  вірю  у  те,  що    любов  є  сліпою,  
Що  зваблива  і  вірна,  прекрасна  і  ніжна  вона,  
Бо,  трапляється,  часом  п’янка  і  зрадлива,  
Ніби  випитий  келих  гіркого  міцного  вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012

Чоловікові

Скажи,  чому  ти  знову  вибрав  зло?
Чому  на  чарку  проміняв  родину?    
Чому  так  легко  зраджуєш  Добро
І  забуваєш  про    дітей,    дружину?                                                                  
Чому  обіцянки  кидаєш  навмання,            
А  слова  не  дотримуєш  ніколи?
Чому  прирік  себе  на  самоту    
Й  очей  не  підведеш,  щоб  глянути  навколо?
Між  нами  ворожнеча  проросла
Й,  мов  той  будяк,  вп’ялась  у  серце  й    груди,
І,  оглядаючись  на  те,  що  вже  пройшло,
Кохання  плаче  з  болю  і  наруги.
Прокинься,  милий,  підведись  з  колін
Та  прожени  скоріш  оту  гадюку,
Що  у  душі  твоїй  звила  зручне  кубло
Всім  ворогам  і  нечисті  на  руку
Розвій  нарешті  той  хмільний  туман,                                                                    
Відмовся  твердо  від  шального  трунку,
Натомість  ти  візьми  собі  дурман
Та  насолоду  ніжного  цілунку.
Взамін  вина  візьми  мою  любов,
Що  так  давно  на  тебе  вже  чекає,
Що  від  образ,  зневіри  та  жалю
Сльозами  по  щоках  вночі  стікає.
Опам’ятайся!  Бога  не  гніви!
Не  випробовуй  знову  й  знову  долю.
Надую,  щастя,  спокій  поверни
Й    не  завдавай  нам  сорому  та  болю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012

Моя скала сліз і печалі.

Моя  скала  сліз  і  печалі,                                                                      
До  тебе  я  приходжу  знов,                                                              
Щоб  розповісти  на  одинці                                                            
Про  нерозділену  любов.  
                                                                 
Розкрию  я  свій  біль  таємний                                                                      
Лише  тобі,    моя  скала,                                                                                          
Й  впаде  на  камінь  твій  прадавній                                                      
З  очей  моїх  гірка  сльоза.    
                                                             
Гірка  з  наруги  та  обману,                                                                
Пекуча  з  жалю  та  ганьби,                                                              
Солона  від  страждання  й  туги,                                                            
Зневіри,  розпачу  й  журби.          
                                                               
Нікому,  знаю,  не  розкажеш                                                                    
Про  рани  в  серці  від  образ.                                                          
До  тебе  прийду  пожалітись,                                                      
Можливо,  я  іще  не  раз.
                                                                       
Тобі  довірю  без  вагання                                                                                
Своїх  надій  і  мрій  квітки,                                                                            
Що  милий  обірвав  жорстоко,                                                                
Пустивши  з  вітром  пелюстки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2012

Мій Ангел небесний

Мій  Ангел  небесний,  страж  даний  від  Бога,
в  дорозі  життя  -  Ти  надія  й  підмога.
До  Тебе  в  молитві  сьогодні  взиваю,
Твоєї  підказки  щомиті  чекаю.
                                 До  світла  й  спокою  стезю  укажи,
                                 здолать  перешкоди  усі  поможи,
                                 тягар  із  плечей,  із  душі  познімай,
                                 каміння  з-під  ніг  на  шляху  позбирай.
Звертаюсь  до  Тебе,  мій  Ангел  -  спаситель,
порадник  у  горі  та  зла  ізбавитель,
хай  сумніви,  заздрість,  зневіра  й  незгоди
не  знайдуть  до  долі  моєї  дороги.
                                 Щоб  щастя  та  радість  змогла    я  знайти,
                                 візьми  під  опіку  мене  й  захисти,
                                 щоб  світ  і  людей  я  могла  б  розуміти,
                                 попробуй  мій  дух,  віру  й  розум  зміцнити.
Удачу,  підтримку  і  просто  терпіння
даруєш  мені,  дай  ще  трохи  й  везіння.
Хай  поруч  зі  мною  будуть  тільки  ті,
хто  серце  відкрив  лиш  одній  доброті.
                                 О    Ангеле  любий,  про  мене  ти  дбай,
                                 мій  дім  і  родину  від  бід  захищай,
                                 від  недругів  й  чар  відмежуй,  мов  стіною,
                                 крізь  терни  та  прірви  веди  за  собою.
Мій  Ангел  -  хранитель,  прошу  я  тебе,
від  розпачу  й  лиха  рятуй  Ти  мене.
За  те  ж,  що  Ти  поруч  завжди  і  усюди,
Тобі  щиро  вдячна  до  скону  я  буду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2012

Про древній град

Розлігся  ти  на  берегах  Дністра,
Тебе  сповили  давнини  тумани,
Твою  могутність  ,велич    і  красу      
Охороняли  всі  князі  й  гетьмани.  
 
Ти  тисячу  і  сто  славетних  літ
Розгадуєш  минулі  таємниці,
Історії  бездонне  джерело
Поїть  тебе  із  Княжої  криниці.

О  древній  Галиче,  ти  княжий  граде  мій  ,
Повернеш  ,  вірю  ,  віковічну  славу,
Прокинешся  й  постанеш  із  руїн,    
Піднявши  гордо  Галицьку  булаву.

Пошлють  благословення  небеса  -
Відродяться  твої  могутність  ,  сила,
Розквітнуть  знову  велич  і  краса,
Омріяні  нащадками  Данила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348706
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2012

На Україну линуть журавлі

О    Україно,  рідний  краю  мій  !
Прокинулась  і  встала  ти  з  колін  ,        
Й,  почувши  волі  клич,  усі  кому  ти  мила,  
Вітання  щирі  шлють  на  журавлиних  крилах.
                                                                                                               
На  Україну  линуть  журавлі.
Летять  вони  до  отчого  порога,
Щоб  низько  поклонитись  тій  землі,
Де  ними  так  давно  неходжена  дорога.

Спішать  чимдуж  з  усіх  материків
До  України  –  неньки  гнані  діти,
Де  чути  славний  відгомін  віків,
Де  вони  серцем  зможуть  відпочити.

Тут  здавна  жили  їхні  прабатьки,
Тут  корінь  роду  їхнього  сягає,
Сюди  неслися  з  тугою  думки,
Тепер  надія  в  серці  проростає.

Вони  почують  знову  солов’я,
Побачать  знову  пишний  кущ  калини,  
Збереться  біля  столу  вся  рідня  -  
І  дзвінко  пісня  в  синю  даль  полине.  
                                                                                                                                                                                         
О  Україно,    краю  дорогий!  
Ти  так  давно  чекала  свою  волю  
Не  обмани  ж  цих  заповітних  мрій,
Плеканих  крізь  роки,  про  кращу  долю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348705
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2012

Безіменні могили

Безіменні  могили  –  без  хреста  і  вінка…
Хто  навіки  тут  ліг?  Чий  тут  син  чи  дочка?
Що  зробили  вони  для  народу  й  держави,
Жили  в  злиднях,  в  достатку,  в  ганьбі,  в  лаврах  слави?..

На  землі  слід  нащадкам  який  залишили,
У  воєнні  чи  мирні  часи  вони  жили?..
Ті  забуті  могили  поросли  бур’янами  
І    навіюють  думи  :  «Чи  ж  буде  таке  й  з  нами?»

Адже  ті,  що  лежать  тут,  певно  мали  родину  -
Хтось  сестру  або  брата,  хтось  батьків  чи  дитину…
На  землі  між  людей  тут  колись  вони  жили,
То    чому  ж    із  землею  їх  зрівнялись  могили?

Занедбані  могили  -    cуму  й  розпачу  крик
На  усіх  цвинтарях  люд  їх  бачити  звик…
Щоб  в  собі  самому  не  згубити  людину  -
Постав  свічки  у  свята  й  на  забуту  могилу.

На    ледь  виднім  горбку  прибери  все  чистенько,  
За  поховану  душу  помолися  тихенько.
Бо  опіки  такої  кожний  з  тих    потребує,  
Хто  по  той  бік  життя  вічним  царством  мандрує…

І  коли  навчимось  про  усіх  пам’ятати,
Буде  наша  країна,  мов  сад,  процвітати.
Як  не  буде  байдужих    до  горя  чужого,
Стане  менше  у    душах  людських  всього  злого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348476
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.07.2012

Моя Україна

Україно  моя,  рідний  краю!
Як  безмежно  тебе  я  кохаю.
І  красу  чарівну,  калинову,
І  співучу  батьків  моїх  мову.

Твої  звичаї,  побут,  культуру,
Твою  тиху  вечірню  зажуру.
Ще  історії  славнії  миті,
Що  цвітуть  наче  маки  у  житі.

Ти  оспівана,  ненько,  піснями,
Возвеличена  в  творах  митцями  –
На  полотнах  спинились  навіки
І    Карпати,  і  луки,  і  ріки.

Всім  художникам  –  знаним  й  не  дуже  -
В  розбудову  нести  лепту  гоже,
Завжди  й  всюди  тебе  малювати.
Йти  вперед,  до  мети  помагати.

Закликати  в  картинах  до  бою
За  свободу,  за  щастя,  за  волю.
Піднімати  країну  з  руїни,
Прославляти  скрізь  край  солов’їний.

То  ж  в  ділах,  у  віршах  і  в  картинах
Розквітає  нехай  Україна.
Хай  сіяє,  як  в  небі  зоря,
Мальовнича  Вітчизна  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348474
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.07.2012

Маестро вечір

Ось  і  сонце  догора.
Перша    вийшла  вже    зоря.
Вечір    по  траві  ступає,
Чари  свої    розсипає.

Матіоли  аромат
Розлітається,  мов  птах.  
Клубами  туман  пливе,
Наче  в  казку  всіх  зове.

Віртуози-скрипалі  -
Довгоногі  цвіркуни  -
Стали  вечір  розважати,
Увертюри  награвати.

До  них  жаби  приєднались  –
Всі  охаби  обізвались,
Бо  зелені  музиканти
Розкривають  тут  таланти.

Соловейко  долучився,
Дзвінко  трелями  залився.
Сольну  партію  співає,
Всіх  завмерти  заставляє.

Й  вітерець  не  байдикує
Із  деревами  танцює.
Нахиляє  їх  униз…
Танцюриста  в  нього  хист.
                                                                                                                                                                                                                   
Сонце  зовсім  вже  зайшло.
Утомилося  воно.
Ну  а  вечір-диригент
Свій  продовжує  концерт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348270
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.07.2012

Хмаринки

Плив  по  небу  бегемот,
Був  широкий  в  нього  рот.
Вітер  хмарку  ледь  змінив  -
І  зробився  крокодил.

Ще  по  небу  мчали  коні.
За  хвилину  –  стали  поні.
Там    я  бачила  й  сову,  
Білку,  бусла  на  стогу.

Вовка,  що  на  місяць  вив,
Барана,  що  в  бубон  бив,  
Ще  –  із  півником  дівчатко,
З  пастухом  мале  ягнятко.

Танцювала  балерина,
Бігла  з  м’ячиком  дитина,
Віз  ведмідь  з  городу  тачки,
Доганяли  його  качки.        
                                                                   
Хлопчик  гладив  пса  по  спині,
На  цимбалах  грали  свині,
У  тумані  плив  кораблик,  
Ліз  йому  на  зустріч  равлик.

Зайці  у  рядок  стрибали,
Довгі  вуха  вони  мали.
Колобок  тікав  з  віконця  -
Доганяв  проміння    сонця.
     
Лис  своїм  хвостом  махав,
Синє  небо  замітав.
Янголятко  виглядало,
За  усім  спостерігало.

Вмить  мінялись  силуети,
Як  у  танці  піруети.
Так  зі  мною  вітер  грав  –
З  хмар  мозаїку  складав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348268
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.07.2012

Як була я ще маленька

Як  була  я  ще  маленька,                                                                              
Говорила  мені  ненька:
«Хоч  всю  землю  обійдеш  –
Краще  краю  не  знайдеш.»
             І  водила  мене  мати
             По  околицях  гуляти:
             Понад  річку  бережком,
             Лісом,  полем  і  ярком.
Через  ниви  та  сади
На  барвистії  луги,
Що  красою  ваблять  очі,
Де  росу  кидають  ночі.                                                                                        
             Де  цвітуть  барвисті  квіти,
             Які  люблять  рвати  діти:
             Мак,  ірис,  зозулинець,  
             Євшан,  орлик  і  чебрець.
Тюльпан,    м’ята,    деревій,          
І  медунка  й  звіробій,                      
Пшінка,  рябчик,  череда,
Білоцвіт  і  сон  -  трава,  
             І  ромашка,  і  гвоздика,
             І  волошка,  й  мальва  дика,
             Незабудка,  материнка,  
             І  кульбаба  й  конюшинка…
Вже  сама  на  луг  іду
Й  свою  донечку  веду
Понад  річку,  через  гай,
Щоб  любила  рідний  край.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348072
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.07.2012

Моя мама

У  моєї  мами  шовкове  волосся,
Неначе  на  ниві  достигле  колосся,
Заплетене  в  косу,  опада  на  плечі
І  лоскоче  щічки  мої  кожний  вечір.

У  моєї  мами  добрі  –  добрі  очі,
Що  сяють  любов’ю    навіть  серед  ночі.
Голубі,  як  небо,  як  волошки  в  полі,
Що  пильнують  пильно  дитячої  долі.

У  моєї  мами  уста  милі,  гожі,
Що  цвітуть  на  личку  пелюстками  рожі,
Що  пісні  співають,  лагідно  цілують,
Все  розповідають,  усмішки  дарують.

У  моєї  мами  турботливі  руки,
Що  пахнуть,  як  влітку  барвистії  луки,
Що  мене  ласкають,  пестять,  доглядають,
Для  мене  готують,  перуть,  прибирають.

У  моєї  мами  золоте  серденько.
Біля  нього  завжди  затишно  й  тепленько.
До  рідного  серця    міцно  пригорнуся…
У  мене  найкраща  на  світі  матуся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348071
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.07.2012

Вишня.

Ніби  наречена,
В  плаття  і  фату
Вишня  одяглася
У  моїм  саду.

Урочисто  –  біла
Гілочки  схиля
І  сором’язливо  
З  вітром  розмовля.

Той  її  голубить,
Ніжно  пригорта
Й  пелюстки  грайливо
З  квіточок  зрива.

Прилітають  бджілки
Й,  ніби  дружечки,
Розправляють  вміло
В  косах  стрічечки.

Цілий  день  милуюсь
На  красу  таку  –
На  розквітлу  вишню
У  моїм  садку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012

Сливочки

Слива  сливочки  зродила
І  на  гілках  розсадила,
Під  листочками  сховала,
Бути  тихо  наказала.

Але  діти,  як  відомо  ,
Не  сидять  спокійно  вдома.
Вони  бігають,  стрибають,
Всюди  свого  носа  пхають.

То  ж  і  сливочки  маленькі  
Також  не  були  чемненькі  –
З-під  листочків  виглядали,
За  усім  спостерігали.

Сонце  з  ними  жартувало,
Їх  промінням  лоскотало.
Вони  ж  мусили  мовчати,
Щоб  від  мами  не  дістати.

Ціле  літо  так  терпіли,
Аж  боки  в  них  посиніли.
З  дерева  вони  зірвались,
У  травиці  заховались.

Та  в  тіні  засумували,
За  сонцем  забанували.
Можеш  там  їх  пошукати,
Всі  у  миску  позбирати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347819
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.07.2012

Пори року

Дванадцять  місяців  у  році
І  пори  чотири  є.
Та  ось  разом  їх  зібрати
Йому  сили  не  стає.
Бо  зима  на  санях  їде,
Літечко  ж  на  бричці  мчить,
І  зустрітися  їм  разом
Не  вдається  ні  на  мить.
Весна  осінь  обминає,
Як  побачитись,  не  знає.
Тож  по  черзі    вони  ходять,
Місяці  з  собою  водять.  

Першою  іде    Зима  -
Старша  з-поміж  всіх  вона.
У  суворої  зими
Дивні  місяці-брати  –
Грудень  грудки  розкидає
І  під  снігом  їх  ховає.
Січень  січе  ніс  та  щоки,
Хуртовини  пхає  в  боки.
Лютий  з  морозцем  лютує,
Квіти  на  шибках  малює.
Хоча  й  холодом  лякають,
Все,  мов  в  казці,  прикрашають,
Свят  багато  нам  приносять,
До  розваг  зимових  просять.
Лижі,  санки  й  ковзани
Пропонують  лиш  вони.

Потім  до  нас  поспіша
У  своїй  красі  Весна.
А  весна-красна  іде  -
Інші  місяці  веде.
Березень  в  фанфари  трубить
На  березах  бруньки  будить.
Квітень  квіти  скрізь  саджає,
Чорну  землю  прикрашає.
Травень  шовковії  трави  
Піднімає  для  отари.
Кожний  місяць  потрудився,
Весні  любій  прислужився.
Заповзято  працювали,
Все  навкруг  поприбирали.
Щоб  на  Великодні  свята  
Було    радощів  багато.
І  щоб  кожній  мамі  діти
Дарували  гарні  квіти.                                                      

Літо  черги  дочекалось
І  хазяйнувати  взялось.                
Літо  в  гості  як  приходить,  
Літні    місяці  приводить.
Червень  одну  звичку    має:
У  червоне  убирає
І  черешню,  й  полуничку,
І  редиску,  і  суничку…
Липень  липою  чарує  -
Аромат  п’янкий  дарує.
Серпень  із  серпом  мандрує,
З  хліборобами  жнивує.
Літо  сонечком  ласкає,
Землю  нашу    прикрашає
І  веселкою  –  дугою,
І  зеленою  травою,
І  квітучими  лугами,
І  багатими  садами.
У  річках  водичку  гріє…
Всіх  потішити  уміє.

Осінь  завжди  йде  остання
Й  несе  з  роком  розставання.
Осінь  по  землі  ступає.
Свої  місяці  скликає.
Вересень  врожай  збирає,
Двері    в  школах  відкриває.
Жовтень  золотом  чарує,
Багрянець  лісам  дарує.                                                                                                                                                                                            
Листопад  із  вітром  грає  -
Листя  із  дерев  зриває.
Осінь  щедра  та  багата,
Працьовита  і  завзята.
Про  запаси  щиро  дбає,
Хоча  й  різною  буває  :
Ранньою  та  золотою
Чи  холодною  та  злою,
З  вітром  й  частими  дощами,
Із  сльотою    й  болотами…

Пора  кожна  є  чудова,
Неповторна,  гарна,  нова.
Кожна  із  своїм  сюрпризом,
Своїм  норовом  й  капризом.
Кожна  має  подарунки,
Не  заховані  в  пакунки.
Кожна  з  них  несе  роботи,
Свята,  клопоти,  турботи.
Кожна  з  них  про  землю  дбає,
На  свій  смак  її  вдягає.
Кожна  у  свій  час  приходить,
Й  свої  місяці  приводить.
З  року  в  рік  вони  крокують  –
До  майбутнього  мандрують.
То  ж  у  гості  їх  чекайте,
З    ними  разом  вирушайте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347633
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.07.2012

Місяці року

Січень
Січе  снігом  і  морозом,
Свята  нам  везе  обозом.
Із  Різдвом  усіх  вітає,
Колядки  всюди  співає,
Засіває  на  гаразди,
Щоб  раділи  усі  ґазди.
Та  й  почати  відлік  новий
Січень  кожний  рік  готовий.

                           Лютий
Лютує  –  сердиться  зима,
Бо  в  неї  сили  вже  нема.
Вона  морозом  ще  скрипить
Чи  віхолою  погрозить,
Навколо  снігом  ще  кидає
Та  заметіллю  покружляє…
Але  іде  услід  весна  -
Вже  в  спину  дихає  вона.

                             Березень  
Починається  весна,
З  березнем  прийшла  вона.
Хазяйнує  він,  як  слід,  –
Топить  вміло  сніг  і  лід.
На  дахах  бурульки  плачуть,
Горобці  ж  радіють,  скачуть.
Уночі  холоднувато  ,  
Та  іде  весна  завзято.
Хоч  зима  ще  й  бешкетує,
Квіти  березень  дарує.
Ряст,  підсніжник,  першоцвіт
Тягнуться  з-під  снігу  в  світ.    

                             Квітень  
Квітне  поле,  квітне  луг,
Квітне  сад  і  все  навкруг…
Квітня  час  уже  настав  -
Піклуватись  він  почав,
Щоб  росли  усюди  квіти,
Щоб  раділи  цьому  діти.
А  ще  місяць    квітень
І  садить,  і  сіє,
Подбати  про  ниви  
Він  добре  уміє.

                             Травень  
І  дорослі  й  діти  знають:  
Коли  трави  проростають  –
Травень  у  календарі,
Перші  громи  у  дворі.
Травень  землю  прикрашає,
Все  в  барвисте  одягає.
Поспішає  і  прибрати,  
І  зігріти,  й  уквітчати.
Літу  треба  ж  все  без  ліку
Передати  у  опіку.
                                                                                                                                                                                                             
                             Червень
Червень  віжки  в  руки  взяв  –
Естафету  перейняв.
Наводити  лад    усюди
Він  по-своєму  почав.
Людям  клопоту  додав  –
Сінокоси  розпочав.
В  лісі,  у  густій  травиці,
Порозкидував  суниці,
Під  листочком  в  полунички
Підрум’янив  білі  щічки.
Фарби  червень  не  шкодує  –
У  червоне  все  малює.

                             Липень  
Ось  і  середина  літа…
Медоносна  квітне  липа.
Бджоли  час  тепер  не  гають,
Мед    із  лип  навкруг  збирають.
Мабуть,  через  чудо-квіти,
Й  липень  маємо  ми,  діти.
Сонце  високо  сіяє,
Все  промінням  зігріває…
Липень  втіху  всім  дарує,
Всіх  сюрпризами  чарує.

                             Серпень
Серпень  жито  в  полі  жне,
Урожаєм  гілля  гне.
Має  він  роботи  досить  –
І  траву,  і  злаки  косить.
Грядки  вміло  доглядає,          
Дощем  землю  напуває,
Сонечком  усіх  нас  гріє…
Серпень  добре  це  уміє.
Дбає  він  про  урожай,
Щоб  багатим  був  наш  край.

                             Вересень
Осінь  настала…  Вже    літо  пройшло…
Лиш  трішки  тепла  залишило  воно.
 На  клумбах  жоржини  та  айстри  цвітуть,
До  школи  учитись  школярики  йдуть.
Збирає  в  саду  урожай  садівник,
В  комори  все  звозить  із  поля  рільник,
Дарують  ліси  і  гриби,  і  горіхи.
І  бабине  літо  розносить  утіхи…
Багато  у  вересня  справ  і  турботи.
Ні  дня  не  мина  без  важкої  роботи.
Усе  він  збирає.  Всьому  лад  дає  –  
Багатим    і  щедрим  за  те  він  стає.
       
                             Жовтень  
Жовтень    на  поріг  ступає,
Жовті  барви  розсипає,
Ліс  у  золото  убрав,
Та  ще  й  багрянцю  додав.
Проводив  за  небокрай
 Він  птахів  у  теплий  край.
Сонце  нижче  опустив
І  коротшим  день  зробив.
Все  навкруг  відпочиває,          
Далі  що  буде,  чекає.
                                                                                                                                                                                                                         
                             Листопад
Владно    листопад  крокує,
До  зими  усе  готує.
Укладає  звірів  спати…
Про  усе  він  мусить  дбати.
Листя  із  дерев  зриває,
Щільно  землю  загортає
Ще  й  шепоче  їй  :  «Засни
До  наступної  весни.
Сил,  землице,  набирайся,
Відпочити  постарайся.
Міцно  спи,  моя  хороша,
Адже  йде  уже  пороша.
А  за  нею  гостя  біла  –  
Зимонька  –  майстриня  вміла.
Буду  я  її  просити
Тебе  ковдрою  укрити…»
Листопад  ще  з  вітром  грав,
Всі  дороги  замітав,
З  хмар  вихоплював  сніжинки,
Й  прикрашав  ними  стежинки.
Та  й  з  людьми  він  пустував  –
Парасольки  їм  ламав.
 
                             Грудень
Знов  почалася  зима!
Хоча  снігу  ще  нема,
Та  морозець  вже  вчудив  –
З  землі  грудки  утворив.
Тому  й  груднем  назива  
Перший    місяць  свій  зима.                                                    
Рукавом  він  потрясе  –
Усе  снігом  занесе,
А  потопає  ногою  –
Стане  лід  понад  водою.
Посохом  дерев  торкнеться  –
Памороззю  все  вбереться.
Він  й  дітей  не  забуває  –
Про  розваги  їхні  дбає.
Грудень  трудиться,  як  слід  ,
Щоб  зустріти  Новий  рік!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347632
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.07.2012

Про лісовичка

Жив  собі  лісовичок,
Дивний  мав  носовичок:
Кине  його  на  горбочок  -
Вмить  там  виросте  дубочок.

             Як  зачепить  десь  на  різку,
             То  побачить  там  берізку,
             Покладе  біля  потоку  -
             В’яз  враз  стане  з  того  боку.

Сяде  з  ним  десь  на  хвилину  –
Вітерець  гойда  ліщину.
Де  потрусить  ним  хоч  мить,
Клен  відразу  зашумить.

             А  махне  понад  ярочком  –
             Стануть  ясени  рядочком.
             Стисне  його  в  кулачок  –
             Випуска  листки  бучок.

Як  постелить  на    травичку-
Буде  мати  там  смерічку.
Доторкнеться  до  землиці  –
Ростуть  сосни  та  ялиці.

             Перекине  через  гору  –
             Явір  тягнеться  угору.
             На  пеньку  десь  прилаштує
             То    осикою  здивує.

Підійме  над  головою  –
Граби  постають  юрбою.
Кине  ним  через  плече  –
Вітер  вільхою  січе.

             Упаде  десь  ненароком  –
             Тішить  липа  серце  й  око,
             Розправляє  гілочки,
             Де  пахучі  квіточки.

Цілий  день  лісовичок
Теребив  носовичок  –
Ліс  навколо  закладав
Для  усіх  нас  працював!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347418
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.07.2012

Про жабеня

У  ставочку  край  села
Народилось  жабеня.
«Ква…  -  заплакало  маленьке.  –
Пропаду  я  тут  саменьке.

Мама-жаба  загуби-и-илась.
Може,  у  ставку  втопи-и-илась?!
Краще  швидко  заховаюсь,
І  матусі  дочекаюсь».

Очерет  йому  шепоче:
«Скрию  я  тебе  охоче,
На  листочку  погойдаю,
Колискову  заспіваю.

Перебудеш  тут  до  ранку,
Аж  до  самого  сніданку.
Ш-шу,  ш-шу,  ш-ша,  ш-ша,  баю-бай
Спи,  малятко,  засинай».

Красне  сонечко  зійшло,  
Жабенятко  ж  підросло.
Спритно  мушок  наловило,
Досита  собі  поїло.

У  ставочку  покупалось
Та  із  п’явками  погралось.
Так  почала  жабка  жити,
Кожний  день  всьому  радіти.

Всіх    боятись  перестала.
Ставком  спритно  мандрувала.
Вдень  стрибала,  веселилась,
З  раком,  навіть,  подружилась.

В  очереті  ночувала
З  ним  разом,  пісні  співала.
«Ква  –  ш-шу»,  –  лине  навкруги
До  хаток  через  луги.

Росла  вона    підростала  -
З  жабенятка  жаба  стала.
Так  живе  в  ставку  й  надалі
Без  турботи  та  печалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347417
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.07.2012

Хвалився горобець

«Цвінь-цвірінь,  -  кричить  горобчик.–
Я  такий  хороший  хлопчик:
І  хоробрий,  і  кмітливий,
Голосистий,  не  лінивий.

По  землі  собі  стрибаю
Хробаків,  мурах  збираю,
На  льоту  мух  наловлю,
Павучків    скрізь  я  знайду.

З  дня  на  день  їжу  шукаю,
З  друзями  відпочиваю…
Гнізда  в’ю  собі  повсюди,
Переважно  там,  де    люди.

Забіяка  я  лиш  трішки  
Не  боюсь  ні  пса,  ні  кішки.
В  них  під  носом  воду  п’ю  -
Дратувати  їх  люблю.

Вранці  сонце  зустрічаю,
Спати  також  з  ним  лягаю.
Ось  такий  я  молодець…»  -
Всім  хвалився  горобець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347248
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.06.2012

Кіт – музика

Сидів  і  думав  кіт  Мурлика:  
«Чому  ж  я  досі  не  музика?
І  голосок  чудовий  маю,
І  серенади  добре  знаю.
             Як  починаю  ноти  брати  –
             Ніхто  навкруг  не  може  спати.
             Всю  ніч  без  втоми  я  співаю,
             Сусідських    кішок  розважаю.
І  господині  я  мурличу,
Коли  спокійних  снів  їй  зичу.
Ще  колискові  пам’ятаю…
Про    свій  репертуар  я  дбаю!
             А  ще  чудовий  маю  слух  –
             Почую  мишки  в  нірці  рух.
             І  хвостиком  я  диригую,
             Коли  мелодію  почую.
Чому  ж  я  ще  не  музикант?
Чом  пропадає  мій  талант?  
Тому  що  скрипочки  не  маю?!
Піду  тай  інструмент  придбаю.
             А  потім  буду  мандрувати,
             Співати,  грати,  виступати.
             Про    мене  знатимуть  усі,
             Побачать  в  величі  й  красі!  »
Пішов  Мурлика  наш  у  світ
Й  пропав  його  кошачий  слід.
Чи  досі  скрипку  він  шукає?
Чи  ще  на  неї  заробляє?..
             Якщо  почуєте  м’яв  –  мур,
             Можливо  йде  музичний  тур.
             І,  може,  саме  наш  артист
             Показує  усім  свій  хист.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347247
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.06.2012

Про лелеку

У  червоних  чобітках
По  болотах  ходить  птах.
Довгим  дзьобом  жаб  лапає
Чорно-біле  пір’я  має.
             Гнізда  в’є  він  на  стовпах,
             На  деревах  і  дахах.
             Їжу  в  полі  ще  шукає,
             В  вирії  ключем  літає.
Кажуть,  він  й  дітей  приносить
Тим,  хто  дуже  про  це  просить.
То  ж  частенько  чути:  «Бузьку,
Принеси  скоріш  Маруську».
             Хтось,  побачивши  здалека,
             Каже:  «Он  летить  лелека».
             Хтось  говорить:  «Журавель  
             Прилетів  з  чужих  земель».
Так  його  і  величає,
Хто  собі  як  забажає.
Тільки,  думаю,  курлиці,
Як  назвуть,  –  нема  різниці.
             Він  додому  повертає,
             Де  гніздо  затишне  має.
             Тільки  там  зростуть  малята,
             У  лелеки  пташенята.
Втоми  крилонька  не  знають  –
На  Вкраїну  поспішають…
Адже  наша  Україна    
І  для  нього    Батьківщина.      
             Лине  птах  у  рідний  край,
             Де  діброви,  ріки,  гай,
             Де  калина  зацвітає,
             Де  його  кожний  вітає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347062
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.06.2012

Коник – стрибунець

Із  квіточки  на  стеблинку,
Із  травинки  на  травинку  
Поспішає  навпростець
Спритний  коник  –  стрибунець.

Він  прямує  на  лужок,
Де  його  чека  дружок,
Із  яким  буде  співати  –
Всіх  навколо  розважати.

Ця  малесенька  комаха
Звуки  творить,  мов  «Ямаха».
Тільки  дивний  має  хист
Зелененький  цей  артист.

Бо  мелодії  виводить,
Як  крильми  по  спинці  водить.
Ротом  лиш  нектар  збирає  –
Не  кричить  і  не  співає.

Наче  соло  скрипаля,
Чути  його  іздаля.
Ось  такий  він  молодець  -
Славний  коник  –  стрибунець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347061
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.06.2012

Мавпеня

В  джунглях  галас  й  метушня
Через  риже  мавпеня,
Що  на  дереві  високо
У  гримасах  мружить  око.

             Що  на  хвостику  звисає,
             Спритно  по  гілках  стрибає,
             Гойдається  на  ліанах
             Та  знається  на  бананах.

Пальми  любить  штурмувати,
Учепившись  в  маму,  спати,
Вниз  висіти  головою,
Пустувати  із  водою.

             Любить  шерсть  собі  чесати,
             Щось    кумедне  показати…
             Вхопить  палицю  у  лапи  –
             Й    нумо  їжу  діставати.

То  невинну  зробить  міну  
І  наслідує  людину.
То  закриє  вуха,  очі
Й  звуку  видати  не  хоче.

             Скрізь  його  і  чути,  й  видно,
             Бешкетує  без  упину  .
             Так  веде  себе  щодня
             Вередливе  мавпеня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346832
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.06.2012

Про кенгуру

Я  –  маленький  кенгуру.
У  Австралії  живу.
У  матусиній  торбинці
На  бочку  сплю  чи  на  спинці.

         Там  і  затишно,  й  тепленько,
         І  м’якенько,  і    зручненько…
         Молочко  там  попиваю
         Та  помалу  підростаю.

Вісім  місяців,  буває,
Про  малятко  мама  дбає,
Всюди  носить  із  собою…
З  нею  я,  як  за  стіною.

         Коли  раптом  налякаюсь,
         В  складці  маминій  сховаюсь.
         З  неї  рідко  вилізаю  -
         На  світ  звідти  споглядаю.

Ноги  свої  наставляю,  
Коли  більшим  підростаю…
І  мені  найбільш  безпечно
Біля  мами,  безперечно.

         Так  живу  я,  поживаю
         В  сумці  з  мамою  й  стрибаю.
         Метрів  три  –  десять  стрибок  –
         Ось  такий  у  неї  крок.
                                                                                                                                                                           
Вона  швидкість  розвиває,
Що  й  п’ятдесяти  сягає.
Хвіст  великий  для  баласту  –  
При  утечі    більше  шансу.

         Верхні  лапки  «обгорілі»,
         Зате  задні  довгі,  сильні.
         Ними  б’є  або  штовхає,
         Ворогів  як  відганяє.

Цінна  шкіра  у  нас,  друже,
Через  це  страждаєм  дуже.
І  ледь  –  ледь  з  Землі  не  зник
Наш  сумчастий  славний  вид.

         Поруч  з  нами  проживає
         Страус  –  птах,  що  не  літає.
         Ще  коала  і  комбат  –  
         Для  крота  названий  брат.

Качконіс  і  какаду…
Всіх  я  їх  й  не  назову.
А  щоб  все  про  край  мій  знати,
Раджу  книжки  почитати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346830
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.06.2012