| Сторінки (2/175): | « | 1 2 | » |
Я не бачив такого ніколи.
Я б неповірив ніколи в житті.
Десь на станції, ось так, випадково,
плакав хлопець й тримав щось в руці.
Біля нього лежав худий пес,
придивишись помітиш, що сука,
бо щенят було шестеро десь.
Їхній лай розривав тишу звуком.
А хлопчина дивився на небо
і питав у Бога: Чому?
Він зробив те, що не треба -
по закону пішов у тюрму.
Матір рідна за два з лишнім років
не приїхала його обійнять,
влаштувала життя й здобула спокій,
а на сина тепер їй начхать.
І життєва складна та наука
за урок заплатиш сповна.
Хто є мама, а хто просто СУКА
хлопчина збагнув це й погладив щеня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
А дощ ішов тоді несамовито
і гуркіт грому розривав чийсь сміх.
Душа упала сумом оповита,
коли із подихом виривався крик.
Останній взмах руки, остання нота
і впав до долу знеможений скрипаль.
Він грав в останнє аж до всхлипу, стону
і дощ обнявши проспівав йому прощай.
***
Скрипаль сегодня стоит на площе.
Идет дождь, бежат куда то люди.
Музыканту намного проще:
зевак не будет, тебя не будет.
А струны с последним звуком утихли,
упал скрипаль и умер тут же.
Он знал что умирать придется
тогда, когда тебя уже не будет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012
Переворот в голове,
протест против системы.
Я уже не подобен траве.
Я не делаю из мухи дилеммы.
Просто понял как надо жить,
что оставлять детям.
Что надо ценить, кого любить,
кому покупать конфеты.
Взрыв личности изнутри
это интересное зрелище.
Хочешь так посмотри
я сей час выворачую карманы с мелочью.
Я просто наверно псих
или Бог меня посетил.
Я пишу за стихом стих
не задумываясь какой в нём смысл.
Десница Бога меня направляет.
А может не Бога а сатаны?
Та милый друг ну кто ж это знает.
Кто застрахован от сумы и тюрьмы?
Смешно и страшно иногда бывает
дышать без строчки как то не могу.
Придушит эмоция меня шальная
наверное от её удушья я и помру.
Но сей час опять перерождаюсь
и в голове вселенной стих.
В грехах своих я не раскаюсь
ведь я остался тот же псих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367157
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2012
Сидели два друга: ангел и бес .
Пили винишко за Христа что воскрес.
Бес рассказал о любви той своей.
Смертную любит уже сорок дней.
Они познакомились в жуткую ночь.
Девчонке никто уж не способен помочь.
Влюбилась в парнишку а он был кабель.
Водил на диван до сотни блядей.
Бес в облике парня к ней подошёл.
Слова утешение для её он нашёл.
Подал ей платок чтобы вытерла слёзы.
Она улыбнулась от ветви мимозы.
И стали гулять по ночам когда дождь.
И чем мой товарищ могу я помочь?
Спросил величаво ангел что друг
Бес молвил фразу: «Порочный ведь круг.»
Со смертными нам не на ровне.
Закон запрещает связи из вне.
Нарушив запрет что держался века
Я вновь обрету в тебе, друг мой, былого врага.
Душа той девчонки спор сатаны.
Бог не отдаст мне её уж взаймы.
Я бы отдал дюжину душ.
Для Бога это лакомый куш.
Но в сатаны на неё свои планы.
Он приходил не раз к её маме.
Вроде бы дочка, а может и нет.
Ангел достал с крестом свой кастет.
Ты понимаеш что дочь сатаны
Станет причиной страшной войны.
Ангелы на бесов вновь нападут.
Будет резня, многих убъют.
Мир погрузится снова во тьму.
Бог обвинит во всём сатану.
Но ангел увидел что бес загрустил.
Друг мой товарищ я тоже любил.
Но я удержался хватило мне сил.
Чувства и нежность в себе сам убил.
Но ты друг романтик хоть бесом и стал.
Я помогу тебе нарушить устав.
Любовь это чувство сильнее богов.
Рискнуть ради этого жизнью готов.
Поклал ангел руку на друга плечё
И стало друзьям от тех слов горечё.
Когда на планете стало темно
Бес постучал девчонке в окно.
Собирайся любимая мы улетаем
На ангельских крыльях подальше от рая.
Подальше от ада нас ветер несёт.
Ты слышиш ангел погоня идёт.
Ну что уж пора нам друзья расставаться.
Бегите, летите а я буду драться.
Они убежали а ангел стоит.
И перед смертью что то твердит.
Любви не убить вам боги-палачи.
Так умер за счастье ангел в ночи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365641
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.09.2012
Ну почему любовь шалава?
Отдавшись раз уходит навсегда.
И бьешься ты с судьбою так лукаво.
Вернуть любовь ты сможешь не всегда.
Не отпускай ее ни под любым предлогом.
И отдавай себя сжигая прочь грехи.
А упустив не упади на ноги.
Ты болью смочешь все свои стихи.
Но уж нашёл ты в себе силы драться.
Судьба подарит тебе шанс.
Возьми его и не смей бояться.
Ведь жизнь дала тебе опять аванс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365306
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2012
Заклинаю, просто заклинаю,
не нужно его ждать.
Ты одна, одна такая,
должен был он это знать.
Заклинаю будь счастлива,
позабыв плохие дни.
Не целуй так торопливо,
ангелы приходят в сны.
Но целуют только смертных.
Ангела нельзя обнять.
Мало белых средь верных.
Верные в аду горят.
В ангелы берут бродягу
что отдал всю жизнь судьбе.
Тот кто уважал отвагу,
с королём был на ровне.
Бойся ангела родная,
бойся истины в словах.
Заберёт он душу с рая
как уснёшь в его руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365048
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2012
Он крут, ему плевать на деньги.
Душа поёт, а сердце в ритме танго.
Его ты сможешь звать хоть менестрелем,
ему плевать на статусы и ранги.
Он дарит восхищение для души.
Он просто Бог, когда берёт гитару,
касаясь струн твоей души.
Ты плача прокричи: "маэстро Браво."
И это лучше всех похвал.
Волчонку ведь не много нужно.
Он не покажет свой оскал,
он по себе живёт со всеми дружно.
Надев на плечи чёрный плащ
и взяв спутницу гитару,
идешь вперёд застыв в сердцах
воспоминанием пожара.
Огонь теперь в душе твоей
и искры ты подаришь людям.
"Возьмите. Прогоните всех теней
и улыбнитесь своим судьбам."
И вот прощальный слышится аккорд,
уходишь, взяв с собою только совесть.
Ты был прекрасен, друг мой, менестрель.
Пускай звучит об этом громко повесть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365029
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2012
Двадцятилітні люди вбивають мрії,
блукають дурні в пошуках надії.
Дівча вищипує пінцетом вії,
а сердце стукотить в стихії.
Тридцятилітні люди вже самотні.
Ось відмовляють їх інстинкти рвотні.
Це сірі люди і їх сотні.
Вони всі грязні, вони всі потні.
Сорокарічні вже каліки.
У психа забирають ліки.
Всіх поділили на буби й піки
і йдуть війною у забуття навіки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012
Ти не приїдеш в моє місто.
Це особисте, дуже особисте.
Ти не наповниш його змістом.
Мені тут тісно, без тебе тісно.
Ти не пройдешся моїм бульваром,
твоїм базаром, моїм пожаром.
Ти не побачиш стару вежу,
а я все стежу, тебе бентежу.
Ти не появишся в повітрі
в моєму світі, хоча б на миті.
Ти не даруєш поцілунок,
а я у клунок, себе в дарунок.
Ти вмерла два століття тому,
а я з дурдому пишу додому.
Таких як ти нажаль не буде
і світ забуде, мене й тебе забуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012
ПРИВІТ!!!!!!!!
Якщо ти пишеш ВІРШІ, ПРОЗУ без різниці українською, російською чи молдовською мовами.......якщо ти граєш на ГІТАРІ і маєш АВТОРСЬКІ ПІСНІ ........тоді це саме для тебе.
Проект ===ТВОРЧЕ КАФЕ=== 3 сезон
детальна інформація в групі http://vk.com/club19841046
перша зустріч відбудеться 13 вересня 2012
http://vk.com/event42803130
З повагою організатор проекту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363125
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Пекельна хвиля змиває все.
Всі почуття у вир несе.
Все, що не встигли забути самці,
всіх, кого кличуть душі-праотців.
Пекельна хвиля несе гнів,
перекричавши ангельський спів,
перебивши мелодію весни,
а ти міняєш знову полюси.
Пекельна хвиля наче золота.
Небачиш в ній ти вороття.
Не бачиш в ній ти самоти,
тому ідеш до неї ти.
Тебе поглине хвиля ця,
забудеш ти Небесного Отця,
забудеш істини закон.
Поставив душу ти на кон.
Програв бо граєш неуміло,
хоча ішов ти дуже сміло,
тому захлине хвиля золота
і понесе тебе в пекельне забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Якісна підробка моєї ЖІНКИ
Ти така ніжна, така чарівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Повертаються лише божевільні,
задихаються лише коханням.
Вони знову поруч вільні.
Все сказано простим вітанням.
Все сказано простим привіт
і у очах засяє вогонь,
і перевернеться знову світ,
а ти струни душі тронь.
Повертаються лише назавжди,
віддаючи усе до краплі,
і їм не треба чужої правди.
Вони забули домашні капці.
Повертаються лише справжні
до останнього подиху тіла.
Вони будуть надзвичайно гарні
бо любов у них іще не зтліла.
Та зробити так важко крок.
Повертатись - важка дорога.
І проймає судома, ток.
Та бути без тебе незмога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Я вже втомився від сваволі гаманців.
Свободи слова вже ніде немає.
Ми не клянемо устрій праотців
й навіщо нам боротися незнаєм.
Навіщо відвойовувать своє майно?
Ось те, що прадіди руками відбивали
в бою із німцями, місячи багно.
Про це скажи, що в книзі не читали.
А ти сидиш і гадиш на життя.
Яке воно не справедливе і убоге.
І згадуєш що підеш в небуття,
проклявши неодноразово Бога.
Ну що ж ти вибираєш шлях,
де будеш йти й картати долю.
Для тебе вже ніщо жовтоблакитний стяг
і наплював давно на рідну мову.
Я вибираю жовто-синій колір
і гімн просочений в крові.
Мене бадьорить рідний простір
землі, що не дістанеться тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Ти забираєш в мене право жити.
Яке ти право маєш це робити?
Хто дав тобі оці уповноваження?
Чому повинен я терпіть твої ображення?
Ти теж людина й маєш сердце,
і очі ну й душу з перцем.
Я маю шрам від дурних твоїх законів.
Понаставляв для мене безліч перепонів.
Та я простак. Достану я сокиру,
накличу друзів з добру половину
і прийду до твого будинку.
Втікай у вікна й захвачуй свою жінку.
Бо будемо трощить усе добро,
що нажив ти. Ти єси люте зло.
Ти просто син мамони, не людський,
а хочеш відхватити, то постій.
Я сам поставлю тебе на коліна
й заставлю закричати:"Вільна Україна".
І будеш їсти землю нашу,
козацьку землю, а не заморську кашу.
І привяжу тебе мотузкою на площі.
Нехай збереться український люд,
нехай то візьмуть дрина й бють по спині.
Щоб плакав ти допоки не вловиш суть.
Ми українці, нас не розєднати.
Ви можите лише одне - брехати.
Ми виросли усі на одній пісні,
що нам співали, як були в колисці.
Ми виросли на тій повазі
до старших й дивувалися увазі
з якою вони бавили дітей.
А ви виховуєте наркоманів і блядей.
Тому втікай, біжи подалі бидло.
Бо як достану то мотузка й мило
для тебе буде китайським подарунком,
тому втікай з своїм тим депутатським трунком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Зірвусь колись. І це я добре знаю.
Просто напруга пристрасті нестерпна.
Хоча терпіння чаша не вичерпна,
але душею й сердцем я над тобою лиш витаю.
Ти тільки жди і я зірвуся обіцяю.
Як сонце буде точно у зеніті
ти порахуй дірки в бабусиному ситі
і подивись на небо, якого нам на двох не вистачає.
Зірвусь коли подує спогадів наш вітер
й торкнуся твоїх вуст гарячою росою,
щоб нагадати, що колись була для мене не чужою
твоя усмішка, яку пройдоха час із памяті нам витер.
Нестепність віддалі мене катує. Знаю.
Та я тримаюся, боюся знову неуспіти.
Я божевільний і не можу це терпіти.
Зірвуся осінню. Чекай мене. Я обіцяю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Я починаю цінувати мудрість
не через те, що вже старий:
роки ідуть, а я лишаюся собою;
а через серце, що не йде у бій.
Уже прагматик, а не розбишака
і в голові уже не сніг.
Вже забуваю, як бігати я міг
босоніж по батьківській хаті.
Я подорослішав чи помудрішав?
На це питання я недам отвіта.
Я полюбляю ті тюльпани-квіти
і у душі ми з друзями, як діти.
Та щось незрозуміле коїться в мені,
перевертаючи свідомості колони.
Молюсь до БОГА, боюсь МОмони
і розумію, що все це пророчили мені.
Чому у нас багато суєти?
І у словах ми вмієм лиш брехати.
Ми забуваємо привіт сказати
й одиноко кидаємо в урни цигарки.
Скажіть, що сталося з суспільством?
Чому похмурість риса притаманна
усім, усім. І це все не омана.
Ми всі гуртом займаємось насильством.
Своєрідним самовбивством.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Подих.
Крик десь проймає мою свідомість.
Так хочеться нірвани, а натомість
в думках літає кавардак.
Я згадую усе і твій останній знак,
що як та скалка, не дає спочити.
Життя забороняє людям вити,
тому приходиться мені усе в собі терпіти.
Сопіти.
Та потреба в написанні чорних слів,
що стануть просто лиш куплетом,
тієї пісні, що ти хочеш заспівать дуетом.
Але відмовишся, коли дізнаєшся хто був її поетом.
Метром
перемірюєш кожен клаптик паперу,
відраховуючи нескінченність літер між рядків.
Згадаю твій такий байдужий до суспільства спів,
під нього танцювати я лиш вмів.
Тепер незрозумлілість у думках витає.
Суспільство дивиться на мене і себе питає
невже ось та людина посмішку ховає
і я втікаю, я втікаю.
Втачаючи канати правди й божевілля,
одного разу я перерожусь.
Хоч цього, всеж, з дитинства так боюсь,
але ще гірше нам ставать заручником свавілля.
А зранку буде знов похмілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012
Зула работает здесь официантом.
Она заполняет столы провиантом,
И искусно отшивает алкашов матом.
Она влюблена в танцора Колю.
Его глаза подобны морю,
Но сердце набито болью или солью.
Коля танцует искусно.
Но ему постоянно грустно.
И на лаваш Зулы кричит:
"Не вкусно."
Коля приехал заработать долларов,
Чтоб купить кому то восточных товаров,
И развеить в сердце пыль былых пожаров.
А здесь Зула своим признанием,
Потом нелепым оправданием
Выводит Колю из себя.
Девчонка вроде не плохая:
Не курит, даже не бухает.
Другой об этом лишь мечтает,
А коле это всё мешает.
Он уехал два дня назад.
Зула пыталась прятать взгляд,
Но Коля и этому не рад.
А через месяц вдруг звонок.
В Зулы по телу проходит ток.
Это Коля. Мало денег. Набери ок?
И вновь настала тишина.
Зула сидит чуть взбешена.
Берёт мобилу и набирает его она.
Привет Зула, моя Зула.
Ты где? Ты счас одна?
Люблю тебя. Жена развод дала.
И тут настала тишина.
А в трубке фраза:
"Коля, извини, я беременна."
Гудок и снова тишина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356997
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.08.2012
Девушка которая ждёт,
Верит, любит, терпит.
Она по жизни мало врёт.
Любовь её ,как сталь, всё крепнет.
Девушка которая любит.
Матроса с моря ждёт с рассветом.
Она ,сквозь сон, парнишку будит,
Чтоб приласкать, поцеловать приветом.
Девушка которая верит
В истинность и верность любви.
Когда он не рядом, она бредит,
Но глаза её по истине мудры.
Девушка которая терпит.
Разлука ведь выматывает сны.
Но она всей душой верит
Что они друг другу созданы.
Девушка его дождётся
И сомнения прочь, долой.
Она к нему прикоснётся
И скажет любимый ты мой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356990
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.08.2012
і знову в полоні
в полоні думок
неможу зробити лиш крок
банальний не перший крок
ток чи сок
мерехтіння
насторожує народжене фантазією безсоння
зникає лишнє покоління
лиш наркотик сердце вгамовує
бумкає
біт у думках
це був столітній куб
я памятаю запах твоїх губ
а зараз внутрішній крах
замах
так замах
я зроблю на тебе замах
на себе замах
промах
аххххххх
плахта
покриває безглузде тіло
ти підіймала очі не сміло
в мені іще життя горіло
а у тобі дотліло
боліло свербіло
хотілось
але втомились
вже не такі як колись
життям ми обпились
і обкурились
Проживемо ще раз на БІС?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012
Цей сигаретний, наркотичний дим.
Фільтр вже обпікає губи.
Це все було сильніше згуби.
Сижу на пагорбі один.
Дим проникає в мої груди,
перетворившись в паразит.
Уже забули ми про піт
і ті рядки, що підказали музи.
Дим, покидаючи вже пяне тіло,
щось забирає із собою у пітьму.
Та я одного не збагну,
чому димку цього мені хотілось.
У сердці залишається зола,
а дим здійнявшись загубився.
З життям ти, хлопче, не змирився
і згадуєш часи, коли була
ось та, пора падіння листопаду
і шуму снігу, що нестримно мчався.
Він пошепки до тебе обзивався,
допоки цигарки не відібрали владу.
Цей дим проймає мою сутність
та душить груди очі і легені.
Ми закінчили із собою теревені,
бо цигарки то є самотність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012
І на кого ти мене сонце проміняла?
Ти бачила, воно ж таке тупе.
Від нього і краса бігом втікала,
а у ночі він храпом спати не дає.
Твій смак змінився не на користь,
але фломастери, напевно, різні всі.
Удачі. Пишіть свою, новеньку повість,
а я що хочу скажу у вірші.
Тут рими не дадуть збрехати,
слова мов контролери для думок.
Ти не знайдеш хто вміє так кохати
й робить так невинно перший крок.
Та знову я пишу рядки для тебе.
Пишу слова, пишу рядки, вірші.
І віриш, неочікував від себе,
що музою залишу в сердці і душі.
Ти не втікаєш, просто відлітаєш,
натхнення лиш даруєш у ночі.
Ти моя муза. Але цього ти не взнаєш,
як й погляду у очі голубі твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Усе, спасибі, я пішов,
віддавши Богу своє тіло.
Душі своєї не знайшов
і сердце заховав уміло.
Два скарба - сердце і душа.
Я все програв заради тебе.
Тепер я мучусь, ось біда,
ще й серджуся я сам на себе.
Та хватить-хватить скажеш ти,
ну не зійшлись в житті буває.
Та не збагнуть тобі всієї суєти,
що моє сердце й душу розриває.
Молива ввись летить щоночі.
Молюсь за тебе, сонце не моє.
Заглянуть хоч би раз у твої очі,
щоб забрати сердце порване, моє.
Душі частинка зараз у віршах,
що дарував тобі несміло.
Ти придивися, що в словах
душа моя захована уміло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Червоний місяць мене лякає.
Червоний місяць не дає спати.
Він ,мов примала, по небу блукає,
щоб теплоту комусь всеж віддати.
Червоний місяць мене дратує,
наводить на слова дивні, дурні.
Він мізки людей нишком гвалтує,
щоб потім забрати мрії сумні.
Червоний місяць мене питає:
"Навіщо сонце втікає в пітьму?"
Та знаю я і місяць знає
чому червоний він. чому?
Чому не можна просто жить,
як всі, в буденності проклятій?
Ти ж можеш просто не любить,
пройти свій шлях не по "hayati".
Червной місяць наче постать
людини-воїна, що живе в собі.
Та всеж не знаєш коли вдосталь
ти вмиєш кровю руки в боротьбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Народе мій, тебе лишають крову.
Ті суки забирають рідну мову.
Ті суки знову наїбали.
Народ мій, а тобі усе ще мало.
Народ мій, класики вже мертві,
В гробах перевертаються щоночі.
Вони дивуються, що ви не вперті,
що вас сумління ще не точить.
Вставай, бери кайдани в руки
і нумо кувр-регіоналів бити,
за всі страждання, наші муки,
за рідну мову, що намагаються убити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
І знову лист паперу і думки безглузді.
В навушниках титанік. Звучить все в мінусі.
Небачати світла, йдеш ти по калюжі,
ховаючись в очах перехожиш у ввісні.
На душі щось трішки нетерпляче.
Стукоче в памяті життя минуле.
Небачачи сонця, люди не плачуть,
бо з памяті все зникло, усе забулось.
Ось трек міняється і життя невпинне.
Була романтика, ну а зараз звучить реп.
Ти йди нестримно по журавля у небо,
а я вернусь додому по молот й серп.
Усе, бувай, тримайся цього вітру.
Нехай несе бестримна шумна течія,
а я іду, наперекір тобі і світу,
не забуваючись, що ти колись була моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Сказавши слово, скажеш ще
І далі повісті огидні.
Від слова у душі пече
І совісті карання ті великі.
Слідкуй за мовою своєю,
Плекай її і бережи.
Ти націю убєш статею,
А в очі скажеш:"Не бреши".
І кара тебе не досягне,
І тих грошей блиск в очах твоїх,
Але та совість в інше тягне,
Де правди істина скупих.
Скупих на волю і свободу.
Скупих на правду у думках.
Не треба лити дарма воду.
Через брехню потерпиш крах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Колія, рейки, тихе стучання,
Посмішка, шепіт, нестримне мовчання,
Погляд угору, погляд униз.
Вибери долю, кохання не скрізь.
Кажеш що вільна, кажеш сама,
Прожити цю долю зможеш одна.
Кажеш що сильна, кажеш не треба,
Щоб не хапав зірки з твого неба.
Жити неможу. Без тебе сумний.
Потяг життя без вагонів постій.
Кохання з дороги дозволь підібрати
І вище хмар над людьми нам літати.
Потяг все їде і рейсів той стук.
Жити без тебе, що жити без рук.
Паралель колій, паралель доль,
Словами не сип на рану ту соль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
Ідеш по вулиці, слухаєш улюблену музику, весьрозслабився. Люди метушаться в своїх справах і їм все рівно хто ти, і які втебе проблеми. В мп3 новий трек, який заставляє тебе загрузитися, задуматися.Проходячи повз храму, ти бачиш декількох жебраків. «Чому вони тут ? навіщо вонице роблять?» Починаючи спостерігати, помічаєш, що деяким з них потрібні грошілюбою ціною і вони ладні перегризти один одному глотку за нещасну копійку. Якне дивно саме ця частина отримує найменше симпатії людей. Інші давить нажалість, але вони ніколи не дивляться в очі. Можна зробити виснвок: їм все однона людей, в їх погляді лише сарказм і презирство. І тут помічаєш старенькогодідуся який стоїть осторонь. Він стоїть прямо, не горблячись. Посмішка на йоголиці така приємна, що заставляє самого посміхнутися. Незрозуміло чому всі людикидали йому найбільші пожертви. Хммммммм Хоча зрозуміло. Від ньоговипромінювалося тепло і душевна рівновага. Дідусь дивився на людей невідводячипогляд. Проходячи далі, ти відчуваєш його погляд в себе на спині. Але неосуджуючий, а добрий, як батьківський. І знаєш, після цього стає добре на душі,спокійно і всі проблеми відходять на інший план. І тоді починаєш розуміти місіюістинного жебрака. Він стоїть не для того, щоб ти йому щось дав, а сам ділитьсяз оточуючими теплотою своєї гарячої душі.
П.С. не забувайте про милостиню. Добро вертається в сто крат=)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346799
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Біль, самотність, нереалізація мети. А що тебе зможе заставити задуматися: Для чого життя? А памятаєш дебати до піни з рота в стані спяніння. Не важливо якого: алкогольного, наркотичного чи душевного. Інколи здається, що всі проти тебе і тут спрацьовує ефект доміно, де падіння однієї кістки є наслідком попередньої дії іншої. Згадай дитинство. Памятаєш, як ти робив розгалуження. Ось так і в житті. Можна змиритися з проблемами і тільки скиглити нічого не роблячи, а можна і кинути виклик. Виклик долі, життю, людству,Богу. Для кожного порізному, але мета однакова – не потонути в сірому болоті бетонних будівель наших сірих, незграбних міст. Ти скажеш: «А толку? Всеодно, якщо вище піднімешся то больніше шмякнешся об сірий асфальт». Дедала та Ікара памятаєш? Ти думаєш що Ікар хоч секунду жалкував, що кинув виклик сонцю. Ні, адже він був першим і єдиним, хто зіграв з богами в покер на «олл ін» програвши наступні сірі роки, вигравши право на ціль,мету.
П.С. Життя без впевненості в собі - це жалке існування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346798
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Я стою, подойди и ударь.
Я стою, докажи, что ты круче.
Я стою, ну а где же ты тварь?
Я стою -пускай совесть помучит!
Подними этот камень и брось
брось в лицо ни о чём не жалея
брось так сильно, чтоб сразу все в розь
пускай тело кричит, кровь бледнеет
ха,молчите??? вам не что сказать
нет ни звука ни визга. ни крика,
так постойте - устаньте всем врать
поживите хотя бы пол мига.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346564
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.06.2012
Я просто втомився.Неповірите втомився, втомився боротися, втомився казти, просити, мовчати.Я втомився битися об стінку, але розумію, якщо зупинюся то вмре в мені та дорогоцінна частинка мого життя, вмре в мені особистість.І тому, незважаючи на перепони після декількох хвилин перепочинку, я йду далі штурмувати бетонну стіну, знаючи, що ніколи її не пробю. Але головне не результат, а ціль. І щоб якщо ти в кінці все ж відійдеш від стіни, то будеш радий, що ти зробив все можливе, що прожив недаремно.Після цього ти обов’язково посміхнешся і зрозумієш: жити - це круто.
Але зараз я втомився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346563
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.06.2012
она сидит читает книгу
мобильник рядом с ней лежит
не позвонит ей наш амиго
и через год не прибежит
не позвоню и тем обижу
не позвоню стакан возьму
не позвоню ведь ненавижу
и больше жизни тебя люблю
*****
сижу кормлю я комарей
ищу я отблески идей
но мир весь рухнул в єтот день
вокруг меня твоя лишь тень
и вечер как то тусклым светом
сменил пейзаж как будто летом
и сакура здесь вновь цветёт
но мрачный дождь на зло идёт
*****
он писал здесь стихи
на тебя не смотрел
он здесь жил он здесь спал
и тобою болел
ну а ты лишь прошла
лишь взглянула разок
в себе сил не нашла
просто лечь у его ног
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346311
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2012
просто взять и не увидеть
просто взять и не суметь
просто больно так обидеть
и от гнилы не взлететь
ты стоишь и смотришь мимо
сколько наглости в глазах
я же любил тебя красиво
а сейчас я мёртвый птах
будто Финикса из пепла
я себя сам воскрешу
подниму себя из пекла
ведь я цель в себе ношу
моя цель гордиться миром
моя цель ценить себя
моя цель сыграть красиво
моя цель забыть тебя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346310
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2012
Граючись з вогнем, він помітив, що, вмираючи, вогонь віддає останні сили нежаліючи самого себе.
Хмммм якщо вогонь, живучи своє коротке життя, настільки віданий своїй цілі то чому людина така слабка? Чому, чому?
Він замовчав думаючи. В думках пронісся крізь своє життя в саме дитинство ,де було все так просто і банально.
Далі встав, закурив цигарку і пішов пити самогон. Сьогодні він живе для себе, прагнучи втопити в алкоголі любі почуття, навіть інстинкт самозбереження.
Вона не варта, не варта шепотів він собі під ніс і плакав в своїй маленкій душі.....Життя кидало цього художника на всі вили і штики, які тільки можна було. І він вставав кожний раз, знаходив сили встати і гордо дивитися на зірки священного неба....а тут вона ,після падіння він неочікувано для себе нехотів нічого .Взявши її портрет він перезвонив її чоловікові і сказав, що картина готова.
Картина готова, в цих словах було стільки емоцій ....все він більше її не побачить ніколи-ніколи-ніколи...Її гнучкий стан, її розкішне волосся. Ніколи-ніколи .....Викуривши останню сигарету, він останній раз вдихнув забруднене автомобілями повітря і скотився мертвим по сходам вниз......Коли його знайшли то на устах у нього застигло слово НЕ ВІДДАМ .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346075
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Привіт. Знаєш інколи хочеться забути все: просто полетіти високо високо в небо, де ніхто не буде дивитися на тебе згори ,не буде тикати пальцями і казати про твої помилки ,де будеш повністю відчувати слово свобода ……Але тоді захочеться трішки неволі під назвою кохання……Це слово обпікає кожне серце і вимотує душу.
Воно заставляє людину робити безглузде, для інших смішне, а для когось незрозуміле.
Це слово що увібрало в себе те все ,що можна розповісти за допомогою семи нот.
Кохання – це гармонія душ ,це коли не говорячи нічого знаєш все ,
це коли дихаєте одним повітрям, живете однією думкою і спілкуєтеся однією мовою - мовою добра і ніжності . Але часто буває що кохання не розділене тоді воно починає тебе душити ,адже для однієї людини його замало ,а на двох не вистачило. І часто люди плачуть над долею проклинаючи всіх і все не знаючи, що можливо їхня половинка зовсім поруч: можливо це друг , співбесідник в маршрутці , продавець магазину……..
Але кому ж нас судить якщо ми самі в собі не можемо розібратися: ми просимо поради у людей ,але самі наперед знаємо ,що нічого з цього путнього не буде ;
ми плануємо наші дні ,загружаючи їх роботою, щоб забути про минуле.
Але якщо його не відпустити ,не відпустити ті спогади, то нічого не допоможе
і будеш мучитися картаючи себе думками що ж я зробив не так.
Хмммммммммммм тож виходить що кохання – це неволя , неволя самого себе, адже своїми почуттями ми перекриваємо собі повітря і якщо немає другої половинки то повільно втрачаємо сенс буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346074
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Дивлюсь на людей я і плачу,
Жадоба їх й зло роздирає.
Коли десь я бидло побачу,
то серце все в ранах й страждає.
Кулак став як сленг,звична мова,
Хоча ніким не планувалось,
а далі знущання йдуть знову,
і владою вмитись зосталось....
Людина продажна тепер ВІН,
під себе все й всіх загрібає,
й про маму свою,її горе
нічого не бачить й не знає.
І в чорний день, в день її смерті,
віночка лише передавши,
не знайде слова ті відверті
про спогади з нею згадавши....
Живуть такі люди на світі.
Для ЧОГО живуть- я не знаю.
Що матері є вони діти
про це з часом вкрах забувають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2012
Я рождён не в той эпохе.
Здесь романтики уж нет.
Тут беда на кожном вздохе,
ну а на руке кастет.
Девушкам стихи не надо,
Ни ласки, нежности, баллад.
Им подавай пьянящие стадо
И дурной сленг на новый лад.
Но есть на свете ещё принцы,
Которые всем сердцем любят,
В которых нежность по сами винца,
Которые на дуэлях друга губят.
И ищет он одну принцессу,
Но не возможно отыскать.
Вас много дурочек прогрессу,
Но не умеете страдать.
Страдать так сильно, что аж страшно.
Любить так нежно, чуть дыша.
Казнить так горько и напрасно.
И умереть в душе любя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345885
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2012
Ніч окутає темним промінням,
місяць спати тобі не дає.
Із тих вус впаде легким тремтінням,
те що ниє в душі і сопе.
Те що вирватись в день так боялось
і без слів, і в очах не нести.
Те що в сутінка на волю так рвалось
і сказавши ти зможеш піти.
Ти підеш у бескраї простори
темноти, що окута туман,
і тих згадок, яких було море,
розібєш ти об слово "ОБМАН".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2012
Музична формація -
параліч чи анімація?
Сім нот, написаних тобою,
але життя нас зве до бою.
В руках є лист і ноти.
Як бджоли строїм соти.
Купуємо одні кросівки
і ладимо чужі автівки.
Та, всеж, ми часто мрієм,
танцюєм й божеволієм,
кохаєм і інколи благаєм.
Про що? Самі не знаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2012
Идя в перёд, я веселю толпу
И с многими друзьями выпью Эля.
Но сырость мира в душу не пущу,
Я выбрал тёмную жизнь менестреля.
Свою игру ведете Вы с собой,
Имеете лишь то, чего желали.
Вы правила писали собственной рукой
И счастье Вы к себе не подпускали.
Не подпускаю счастье, я его боюсь,
Боюсь проснуться утром ранним
И осознать, что Вам всего лишь снюсь,
Ведь я, увы, лишь менестрель и странник.
Я аплодировать Вам стоя стану,
Ответ достойный Вашего пера,
И может, даже ждать Вас не устану,
Но Вы, увы, далеки, как заря.
Пройдут года и звёзды смело
В ладони ночью к нам опустятся на миг,
И хоть живём мы с Вами не умело,
Так встретимся, когда допишем этот стих.
Ну что же, пред выбором стою,
Пусть будет все, как Вы хотите.
Я первенство решения Вам даю,
Судьбу дальнейшую определите.
Открыть Вам тайну лишь спешу,
Увы, судьбе я не угоден,
Я фаталист и жизнь крушу,
Ведь в целях очень старомоден.
И Вам в ответ открою тайну,
Я гость далекий на Земле,
Быть может это и печально,
Но я убита в январе.
Убита плоть, душа ещё жива,
Ведь парадоксов в нашем мире много,
А ты права, душа, назло права,
Идём со мной, нас ждёт забытая дорога.
Быть может, мой поэт, и правы Вы,
И смерть ознаменует возрождение.
Неведомы нам наперед судьбы
Дороги странника и менестреля.
П.С. ДЯКУЮ СВОЄМУ СПІВАВТОРОВІ - ЛЮДМИЛІ ГЕРАСИМЧУК
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345475
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.06.2012
Забуду той день,
забуду той час.
Забуду той спогад,
що зєднував нас.
Забуду думки
почуття і вуста,
бо в них вже немає
кохання й тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2012
Теперь послушай ты, мои ведь правила,
любовь ушла и ничего нам не оставила.
Ни строчки текста на жёлтой бумаге,
ни звука флейты в забытом ресторане,
ни капли виски в моем, хмельном стакане,
а только кровь на грязном полу , в ванне.
Ушла надежда, плевать на правила,
ушла любовь и ничего нам не оставила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345286
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.06.2012
Я ЇЇ ПОКОХАВ
ЗА ЩО ТИ ЇЇ ПОКОХАВ?
За її чистоту. Вона була настільки справжньою, що я не боявся отруїтися нею.
За її синь і глибину озер-очей.
За її високо підняту голову незважаючи на палки, які життя вставляло в колеса.
За її яскравість і неповторність. Такою різнобічною і багатогранною може бути тільки Вона.
За її жовтогарячу спідницю і насичено блакитну блузку.
За її мелодійний спів. Такими голосами і переливами могла хизуватися тільки Вона.
За її привітність до сусідів: поляків, росіян, білорусів, румунів.
За її робочі руки. Коли вона готувала їсти сусідки божеволіли від запаху і смаку.
І мені було абсолютно все одно, що в середині у неї відбувалися революції свідомості, мені чхати було на всі її проблеми…
Її звали Україна=)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345284
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.06.2012
Девять грамів свинцю розпяли всі надії.
Через дику причину поопадали всі мрії.
Тепер вільний, як вітер, блукаєш у сні,
хочеш їй щось сказати та вуста все німі.
Ти обрав собі долю бути привидом сну
і кохати її, і пекати її, її лиш одну.
Тепер, проклятий долею, нишком ідеш
і благаєш у Бога, коли ж ти помреш.
Та прокляття сильніше від смерті і сну,
покохавши дівчину навіки одну,
ти приречений вічно терпіти цей біль,
бо не зникне кохання, як з моря вся сіль.
Почуття ці сильніші ніж час у віки,
згине тіло, нетлінні одні лиш думки.
Почуття, що не вбити плітками омани,
будуть вічно жевріти в серцях двох коханих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Прошу, молюся, закликаю,
нехай у неї все буде гаразд.
О Боже, милий мій благаю:
"Ти збережи її на добрий час."
Нехай в житті у неї сонце сходить,
хай ластівки завжди несуть весну,
нехай двійнятку діток вона родить.
Хмм... ще памятаю мрію ту одну.
Прошло усе у неї в сердці Боже,
а я картаюсь, мучусь, як завжди.
З надією, що молитва допоможе
забути її хочу. Поможи.
Щоночі присилаєш в снах її,
щовечора даруєш її спогад.
Я вже втомився і задуми твої
мене дратують, наче дурний догад.
Надія дійсно умира остання.
(В моїм титаніку вона іще жива.)
Ти, Боже, непочув мої благання,
чи просто забуваєш всі слова.
Ось на сьогодні все мій Боже,
спасибі, що ти дав мені життя.
І вірю я, Що ти всеж допоможеш,
Бо я Люблю її, й немаю каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Заплюватися б кислотою,
щоб по тілу опіків багато,
щоб дивилися на мене люди
і кричали, кричали, що хватить.
А я буду плювати і далі.
Який світ така і людина.
Всі обупльовані владою разом -
ми одна, бомжацька країна.
Де людей за тварин не рахують.
Де кидать на кожному кроці.
Ти не впевнений чи прийдеш додому,
коли просиш здачу в маршрутці.
Бо у арках чатує бидло.
І бутилка летить у пику.
Вибачай сьогодні дівчино,
бо твій хлопець вкоротив собі віку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012
Меня бесят девчонки,
что как щенки,
ищут среди мальчишек
своего парнишку,
что готовы, ради его улыбки,
бросится под каренину книжку.
Мня бесят бабки на лавке,
что как радио эфир,
всем расскажут кого ты кумир
и что ты курил.
Всё скажут мамке.
Меня бесят романтики,
что как беглые фанатики,
не меняя мимики,
куражатся стаями,
думая что не шизики.
Мне не нравится мир.
Запиши это как приговор
и кричи, что я твой личный вор,
что приносит тебе лишь спор.
Вот такой наш совместный жизни пир,
а я ухожу из жизни в очень тёплый мир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344875
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2012
Я уж никто и звать меня никак.
В твоей я жизни басня-повесть.
Мое нетерпение, ты - мой враг,
но что-то кричит, не умолкает совесть.
Уж позабыла ты те мартовские дни
и отношение твое уж охладело,
а я рубанул с плеча, меня прости,
но от игнора сердце одурело.
Наверно всё, приплыл наш теплоход.
Я выхожу из твоей жизни,
желая счастья и попутных вод,
и выше нос, пожалуйста не кисни.
Спасибо чистое, как тот хрусталь,
что дарят людям в день рожденья,
скажу тебе, а на душе немного жаль,
что не хватило мне немножечко терпенья.
Что я не смог тебя заворожить
и своровать твой взгляд, и твою душу.
Ну что ж, мы продолжаем дальше жить:
ты все на теплоходе, а я пошёл на сушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344652
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.06.2012
Чим менше впевненості, тим більш надії.
Вітаю Вас серед смертних людей.
Про взаємність були Ваші мрії,
а думки про лярв і блядей.
Що ви хочете від цього суспільства,
потонувши у вирі гріха?
Ви самі синонім насисльства.
Смерть когось - для вас лише гра.
Ось і падаєте нишком на землю,
піднімаєтесь і знову прижок.
Ви не знаєте, яке на вас клеймо?
Хто вижимає із вас увесь сок?
Хто та, що гірше за смерть і зраду?
Хто, що спідкає на муки сердця?
Кого ти не можеш забути з досаду?
Бо вона ніколи не буде твоя.
Вона грає людьми, як цариця
і в очах в неї запекла лиш кров.
Вона біла, самотня вовчиця.
Чужа її імя, хоча, скоріш зов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012
Тихо ступнями стаєш на крихке скло,
тихо плачеш ти, употай від всіх.
Людям скажеш, що нічого у вас не було
й ударить у серце чийсь зрадливий сміх.
Але поки танцюй, кружляй несамовито,
здіймайся вверх і падай сміючись.
Кохання твоє, ще покищо не вбито,
сказала доля, життям, все, граючить.
Нехай всі рухи будуть рвані,
нехай в думках наступить параліч,
а ти, цей танець, присвяти коханій,
з якою по житті, ти йшов пліч-о-пліч.
Останні ноти вже звучать сьогодні,
і ти безсили, падаєш на стіл.
Вона не бачила, як ти на передодні
очима їй сказати щось хотів.
Задиханий і загнаний звірюка,
в очах твоїх видніється лиш біль.
Кохання не взаємне - то є мука,
а танець - це приправа, просто сіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Ніжність - це синонім твоїх, теплих губ.
Ніжність - це твій стан і твої руки.
Ніжність - це очей блакитних вірний згуб.
Ніжність нас спіткає двох на муки.
Муч мене, карай своїм, тендітним тілом
і давай здіймемось вище всіх.
Наш диван, старенький, вже покрився пилом,
памятаю я твій стогін і твій сміх.
Ти, тигрице, роздираєш тіло й душу,
як ягня все підкорюсь тобі одній.
Лиш сказати, моя радість, тобі мушу
вільний я, але сьогодні тільки твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Нестримна ніжність виринає з твоїх рук,
жар почуттів зїдає моє, спрагле тіло.
Ми починали вечір так не сміло,
а закінчили все в полоні еротичних мук.
"Візьми мене"- лиш ти вустами шепотіла,
все посміхалася і цілувала шию,
а на душі, у мене, все горіло,
бо я хотів тебе і ти мене хотіла.
В танку чи в такті ми зливались,
блукаючи в тенетах насолоди.
Не бачив я прекраснішої вроди,
твоїх очей, коли ми пощепки кохались.
Ця ніч, ці рухи, вчинки божевільні
нам не забути навіть через роки,
хай вижима життя із нас всі соки,
заради ніжності ми поруч знову вільні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344241
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.06.2012
Стих пишу, а темы нету,
просто плохо на душе.
Напишу ка два куплета
о твоей улыбке на лице.
О твоей забытой боли,
этих чувств не позабыть.
Сколько выпито уж крови,
сколько нервов. Хочешь пить?
Выпьем рюмку и вторую,
третью, может и допьем.
Ты расскажеш про былую
жизнь, где были вы вдвоем.
Как любили вместе прыгать,
в лужах летнего дождя.
Как хотела ты любимой
быть с ним рядом. Не смогла.
Жизнь-сударыня злодейка.
Поворот и вот тупик.
И осталась лишь наклейка,
на твоей станице ник.
Ты чужая стала вкратце
и своя среди чужих.
Исчешь ты иголку в зайце,
мертвого среди живых.
Пройдёт год или столетие,
позабудутся слова,
только повесть про чужую
будет жить в сердцах века.
Как любила ты парнишку,
как ты сердце отдала.
Прижимаешь теперь мишку
и в душе твоей лишь мгла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344237
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2012
Этот клоун - белый невротик.
Для людей он лишь смех,
для меня - тяжолый наркотик.
Клоун медленно руку подымет.
Клоун смех вызывает в людей.
Клоун маску по жизни не снимет.
Клоун жалкий, наивный плебей.
Верит в чувства, наивно и свято,
и людей чтит за богов.
В детстве, дал он кровавую клятву,
что добро творить он готов.
И теперь клятва эта бесстыдна,
жизни клоуну портит мотив.
Правду людям, наверно, не видно,
разрывается пред ними сатир.
Но, кто верит, тот выше преграды,
в жизни клоуна наступит свирель.
Соберёт он свои, все награды
и умрёт, как запахнет апрель.
Образ клоуна забудут детишки,
а в том городе появится он -
паренёк, что любил читать книжки,
стал политиком и это не сон.
В жизни круто сменяется повесть,
поворот не туда и тупик,
а партнёр то, одна только совесть
и победи пронзающий крик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344042
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2012
Все закінчилось, не почавши,
і навіщо кричати дарма.
Ти не знав, що так станеться з вами,
почуття твої знову тюрма.
Та метеликом мчався крізь вітер,
мов той пес, що свою все шукав,
але з часом дні хтось всі витер
і слова, і думки, що кохав.
Невже знову помилка чи промах???
Я не вірю, що знову стіна.
Я зроблю на долю свій замах,
бо потрібна мені ти одна.
Долю можна змінити, напевне,
вода кімінь роки обмива.
Випєм водки, нюхнем кокаїну,
та напевно усе це дарма.
все закінчилось, не почавши,
та лиш осад на серці моїм.
Я не знав, що так буде і з нами,
та в думках залишуся твоїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2012
а я, мов вітер, шалено вільний
блукаю привидом вночі,
і ніхто-ніхто не бачить біль мій,
який так стоне, нишком у душі.
в куток забились почуття високі,
забув про ніжність, ласку і любов.
ходив у далечі, блукав там цілі роки,
але з нічим, приходив знов і знов.
і холод снігу сковує свідомість,
немає сили випити портвейн-вино.
пісні вже не лікують, а натомість,
лякають змістом, гіршим ніж кіно.
тепер по аркам, наче тінь нестримна,
біжу, втікаючи від себе і її,
тієї, що зоветься долею, і є нетлінна,
та що гвалтує мрії одинокі ті мої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
чай ще теплий
голова нестримно розривається
вже давно не бачив безхребетного листя
вітер холодний
судома крізь тіло проймається
сніжинки творіння архітектурного передмістя
весняно закоханий
приборкуючи мрії руйнується
будинки фантазій змиваються хвилями
волею обвінчаний
невпинно долею гвалтується
крокує життям безнадійно впертими милями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
эбонитовая палочка
для кого смешок,
а кому-то выручалочка(с)
Вниз по лесенке две тени,
солнце падало им вслед.
Он стоял весь на коленях,
слышался её лишь смех.
Через сотню лет вернется,
дескать люди постоянны,
будет он стоять всё там же
покаянно, покаянно.
Будет мрачно улыбаться,
неужели ей всё пофиг,
будет в руки целоваться.
Пофиг парень, ей всё ПОФИГ!!!
Встал, поднялся, вытер сопли
и гуляй по переулку,
где услышишь стоны-вопли,
ты беги подальше, в дурку.
Там нормальных больше ныне,
тормоза живут ведь с нами.
Там напишеш что-то дочке, сыне
Кровю с пальца и ступнями.
Умер сын, владелец краски,
в человеке на коленях.
Скинем вместе, дружно маски
и помянем всех смиреньем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343760
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.06.2012
Перекрили повітря у венах,
сік з душі вижимають вовки.
Вкрали сни і кохання у мене,
залишили на згадку думки.
Щоб втішався, хоч чимось, употай,
щоб життя знав усе, як болить.
Щоб не міг, їй дивитись у очі,
щоб страждав, коли вона спить.
Все сарказмом убито до болю.
Я стою, не знаючи куди іти,
щоб благать, у вітра, кращу долю,
де в своїй душі себе знайти.
Щось нікчено проживаю роки,
дні ідуть, а я беру кредит.
Із життя, сам, вижимаю соки,
зараз пяний, поки совість спить.
Потім встану, отряхнуся швидко,
буду знову всім казать привіт,
але совість спить і чомусь мені так бридко,
написав уже свій перший, передсмертний заповіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.06.2012
Я пью джин, со льдом и тонком,
я закидуюсь им, как анаболиком,
мягким, но очень сильным наркотиком.
Мечтаю про свою удачу,
о жизни и любви в придачу
и что бы ты не сделала, я не заплачу, не заплачу.
И пью я джин с тоником,
закидуюсь я анаболиком,
становлюсь мальчиком-твоим наркотиком.
Пей меня и вводь меня внутривенно.
Ты мой клиент фактически и ежедневно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343463
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2012
Гравець кохання або коханець гри,
життя товариш та курви-долі рятівник
любив ділити всі почуття на три
і відзивався тільки на голосний крик.
Сміючись, голови дурив дівкам,
словами пестячи безглузді мізки,
та залишався завжди тільки сам
і смакував він водку, а не віскі.
Банальність істини проста як двері:
невміючи нічого, треба мати все.
І королев тендітних *ахати в постелі,
а друзів цінувати понад все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Браво, девушка, кра-са-ва,
сделала всё по разряду.
Для тебя ведь я забава,
просто штучка для наряду.
Клюнул на твои уловки,
хоть и знал на что иду я,
но слова твои так ловко
душу манят и вербуя.
Вот игнор пошел в атаку.
Артиллерию включила??
Словно я объелся маку,
мысли ты мои сгубила.
Но забыла ты про опыт
этих лет, прожитых мною.
Слышу где-то только шепот,
спорит сердце с головою.
С боем вырываюсь с клетки,
воля мне дороже вдвое.
Опалила ты лишь ветки,
корни сердца не тревожа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343187
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2012
Биения сердца в ритме танго.
Его бросало в судороги странно.
Ты воевала с ним на поле алых роз,
утаивши за спиною были сладких грёз.
Музыкальный релакс без оргазма,
сотни стонов за жизнь, опасно.
Наше купание голышом в ночи
и вздохи страсти, а ты кричи-кричи.
Танцуем эротику на шесте смело,
целуемся на людях так умело,
а мне бы обнять твое, нагое тело,
чтоб в мыслях у меня всё помутнело.
Потом проснуться, выпить чаю,
в контакте написать "скучаю",
почистить зубы и побриться,
и жить так, как другим лишь снится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343184
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.06.2012
Дівчинка - тряпка.
Дівчинка - фальш.
Для когось загадка,
для мене муляж.
Комусь лізе в душу,
комусь скубе сердце.
Терпіть суку мушу.
В наушниках герци.
Одних ти ламаєш,
а з ним лиш мовчиш.
Ти совість хоч маєш?
Ти ба, щей кричиш?
Ти думаєш сильна?
Насправді - слабка.
Ти трішки дибільна
і часто сліпа.
Життя все покаже,
розтавить крапки,
а ти, всеж, убого
піднімаєш стопки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Роки біжать і зморшки вже на тілі,
думки літають нижче ніж колись,
а очі, все ж, вдивляються у вирій,
і в подумках, з птахами б пронестись.
Думки про вічне душу вже не гріють,
та інколи, в житті, буває навпаки.
Старенькі люди, сидячи на лавці, мріють,
зжимаючи при цьому руки в кулаки.
І згадують, коли були малими.
Шаленство долі, простота думок.
Могли собі дозволить бути злими
і першими зробить на зустріч крок.
Але реальність правила диктує сміло
і люди всі стають, з роками, вже не ті,
бо забувають, з часом, як могли уміло
шалені мрії втілювать з наснагою в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Любовь, как шхуна в нашем море.
А мы с тобой - два капитана.
Веди меня сквозь бури, горе,
и сквозь протоку Магелана.
Тебе доверю жизнь свою я,
и стоя на краю кормы,
тихонько, нежно прошепчу я,
как сильно вот тебя люблю.
И ты как мудрый капитан,
любви - корабль наш лелея.
На все печали в нас есть план,
чтоб помириться нам быстрее.
Слова все строчки и стихи,
что пишутся простым поэтом,
не осуждая за грехи,
они стают любви портретом.
Портретом искуренной мечты,
портретом божьего творения
и к той небесной красоты,
любовь моя, к тебе моё лишь рвение.
Спасибо случаю судьбы,
что нас случила воедино
и я прошу нас не губить,
те чувства верности красивой.
Вот так живём души нечая
уже два месяца почти
и от безумия страдаем,
безумия большой любви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342977
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2012
Рвёт и просится на ружу,
то что таилось так внутри.
И жизней я сейчас простужен.
Ты только с памяти сотри.
Сотри те точки, запятые,
сотри не сказаны слова.
Они сейчас уже пустые,
от них лишь эхо в никуда.
Травлю я тело тем токсином,
что люди крысам так дают,
живу, как призрак, в этом мире,
где старики пол жизни пьют.
И водкой заливая свое горе,
они поют-рыдают об одном,
что не увидят сына в море
и горе здесь это лишь первый том.
Том тех страданий неземных,
что уготовил Бог-творитель,
что за смертельные грехи
им уготовлен ад, а не святой обитель.
А я кидаю в глотку чипсы с крабом
и лбом смотрю в глубь к монитору.
И мне у жизни так не много надо,
лишь, чтоб спалили заново Содом-ГОМОРУ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342973
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.06.2012
Я хочу вмерти в тому небі,
у справжньому, з великою грозою.
Що би ніхто мені не сказав бейбі,
задрали всі мене цією вже байдою.
Я хочу розчинитися у громові,
у щирих звуках почуттів,
де люди віддають всеж Богові
таємні ті бажання своїх снів.
Я хочу захлинутися промінням
і нишком попросити прохолоди,
що ніжно огорне мене в тремтінні,
неначе не було тієї, іншої нагоди.
Я хочу дихати весняною грозою,
співать дощем, кохати градом,
але іду я, мовчки, за водою
і інколи блукаю понад садом.
Все думаю про цвілість світу,
про той пеніцилін, що лізе в душу
і я не можу так відкритись вітру,
бо це людське і з ним я жити мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342816
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2012
Куда мне бездарью, пройдохе
к наивным девушкам идти.
Вы извиняйте охи-вздохи
и понапрасну не реви.
Бывает в жизни есть предел,
но всем, увы, его никто не знает.
Ты сможешь сгрызть хоть белый мел,
собака по другому не залает.
Я бы отдал тебе пол жизни смело,
но вам давай бабло и мерседеса,
а у меня кроме души лишь тело
и мысли ваши в поисках лишь секса.
Но я, увы, не ваш клиент мадам,
ведь у меня в душе лишь птицы,
и сердце я вообще вам не отдам,
так что замолкните, все вы блудницы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2012
Послухай людино, для чого життя?
Для чого ти, з малку, ідеш в небуття?
Живеш не для кого і спиш невідь з ким.
Життя - це дорога з узбіччям сумним.
Життя проживеш тай умреш неспокійно.
Відчуєш лиш пристрасть в останніх обіймах,
в останніх словах у думках і бажаннях
й захочеш вернутися , рвешся в стражданнях.
Та все, відіграли, забиті голи,
програні фінали - це все, що змогли.
Фінали життя, фінали страждання,
фінали нестримних ілюзій-бажання.
Несказано фразу, незроблено вчинку.
Написані, потай, бажання у скриньку.
Це все, з чого складено твоє життя.
За гріх цей дорога тобі в небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342520
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2012
Ти послухай мій стогін.
Ты услыши мой шопот.
Мій не зрадливий гомін.
Твои ворчания и ропот.
Я кохаю тебе, ти чуєш.
Я слепая, дурак, что не видиш.
Ти мене, як природа дивуєш.
Ты опять мои слова не услышиш.
Я дивлюся на тебе кохано.
Ну, а видиш лиш убогое тело.
Не мовчи, а то в душі так погано.
Ха, может и в твоих глазах потемнело.
Що з тобою?. Скажи, не кричи.
Да орать на тебя нету толку.
Провинив я тебе, підкажи.
Нет, просто я проглотила иголку.
Все ,з мене досить, дістала, іду.
Что и надо было и знать.
Але знай, що тебе я люблю.
Ну а мне уже на всё наплевать.
Не роби над собою самосуд.
А ты кто, чтобы меня здесь учить.
Я кохаю тебе, чуєш, дурну.
Ну не нада меня щас лечить.
Люди добрі, визвіть ноль три.
А игла была длинна, как дрот.
Я тебе прошу лиш не вмри.
А ты зделай дыхань рот-в-рот.
Ти нікчемне дурне котеня.
Ну а ты мне поверил глупыш.
Я кохаю тебе, зайченя.
И я тебя, милый малыш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
Стою я сам возле черты забвения,
И дух мой пал в грязи твоего греха.
За все поступки нету мне спасенья
И жизнь моя была лишь вещь лишь мгла.
Я не судил вас бедные людишки.
Я не казнил вас словом, иль мечом.
Я просто жил по заповедям в книжке,
Той книге вечности мытарств или грехов.
А щас живу я скорбью и печалью.
Я позабыл тот вечен истины закон.
И что мне делать, я сейчас не знаю
И лишь души я слышу вечен стон.
Я возлюбил своего ближнего больше Бога.
Я знаю это не постижимый грех
и в страшный ад, мне лишь туда дорога,
но я люблю тебя, ты мой смертельный грех.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342358
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.06.2012
Весь мир, как крематорий.
Мечты и цели в нём горят.
Горят и судьбы и лав стори,
а люди, улыбаясь, всё твердят,
что жизнь прекрасна - это факт
и что вранье уж нет в помине.
Но их слова лишь сласти акт,
а за спиной лишь только мины.
Здесь каждый точит сталь-мечи
и всем здесь пофиг на спасенье.
Все скажут:"ты нас не лечи!"
Ведь только к мраку, злу их рвенье.
Вот миг и впються в глотку мне,
но я и так готов отныне
содрать их зубы, снасти все
и дело даже тут не в силе.
Давайте, вот я сам стою,
а где же ваши мысли убоги,
толкайте, я ведь на краю,
где нет тоски и нет тревоги.
Да вы лишь стадо, стадо лжи.
Куда один туда и другие.
И на протест не в силах вы.
В моих глазах вы все гнилые.
Ведь жизнь прожить как вы, как стадо,
не зная ни себя, ни Бога,
все принимать лишь так, как надо.
Так в тёмный гроб вам всем дорога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342356
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.06.2012