| Сторінки (36/3578): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Царівна-ніч в коробку склала день
І чорну сукню одягла по моді.
Набрала в жмені зірок із кишень
І розкидала їх по небозводі.
Щербатий місяць посмішку їй слав.
Давно уже кохав її без тями.
Начистив туфлі, чуба розчесав
Та пані милувалась ліхтарями.
Ішла по місті тиха та сумна
І кутала усе у чорні лати.
Дивився місяць, тьохкала струна.
Він так хотів за стан її обняти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
Ворони, сойки, горобці, синички
Маршрути крутять – ранішня пора.
І щось собі знаходять між травички,
На сливах, що їх рвала дітвора.
Поміж будинків і дерев літають,
На крилах радість сонячну несуть.
І весело так зраночку співають,
Вони не знають, що солдати мруть.
На сході України, не в чужині,
Стоїть солдат, бо мусить там стоять.
Він теж радіє новій світлій днині.
Сльоза за тим, кого вже не піднять…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533238
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2014
Вчорашнє...
Підступно в душу сум вповза.
Краде із серця рівновагу,
Стискає силу і відвагу,
Під корінь косить, мов коса.
А навкруги – болота муть,
Розносить реготи злоріка.
І правда топиться у ріках,
І небо точить сіру ртуть.
Гуляє сум... Але піде!
Бо все колись таки минає.
Засяє сонце золоте,
Освітить шлях моєму краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Вже вечір срібним місяцем в вікно
Глядить з-під почорнілої завіси.
На хмарну постіль сонечко лягло,
Поринуло у сон під шепіт лісу.
Замовкла пташка, стих дитячий крик.
Просіяв вечір вулиці крізь сито.
І тільки вовк наставив гострий клик,
Немовби хоче місяць укусити.
А зорі-квіти ясно розцвіли,
Моргають сіроманцю із суцвіття.
Пустив вовчок мелодію з імли
І зник поміж ялинового віття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533124
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2014
Любов окрилює чуття,
Пелюстками троянд жонглює.
В очах запалює життя,
У серці голубом воркує.
Вбирає неба голубінь,
На сонячній сопілці грає.
Кида у літню спеку тінь,
У холод жару підсипає.
Любов розстібує з душі
Всі ґудзики, замки, застібки.
Летить, мов пух із комишів
З комірки серця до комірки.
Любов – то мука і жага.
То гіркота й нуга солодка.
То страсть, що жили виверта.
То воля серця і колодка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2014
Цілує ранок променями сонця
Будинки в місті, вулиці, лавки.
Ловлю у сіті серця крізь віконце
Блукаючі комети-світляки.
Скрутилось листя, трави закоцюбли.
Вже кілька днів толочиться зима.
Ну, а птахи лишили свої кубла,
Шукають корм, чого сидіть дарма.
Ворони дерев́а окупув́али,
А голуби тілами ріжуть вись.
Тепла на крила в небесах набрали
І гріти землю пір’ям узялись.
В жилки зелений лист пустив надію,
Всміхнулася калина у кущі.
І я ще про палкий листопад мрію.
Улило небо віри для душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532768
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2014
Як хочеш мрію за хвоста зловити,
Як хочеш щось по собі залишити,
На карті зобрази маршрут життя.
Не тільки мрій – педаль тисни щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532696
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2014
Ще осінь не усьому листу
Жовто-багрець подарувала,
З кущів шипшинове намисто
Рука дбайлива не зірвала.
Ще павутиння сновигає,
Що баба літечком напряла.
А вже зима прийшла до краю.
Поля сніжком позасипала.
Вгорі золочені берези,
Горять, мов свічечки у храмі.
Під ними сніг холодним лезом
Траву складає в оріґамі.
Зима і осінь поєднались,
Ще листопад не встиг ступити.
У сніжні шапки айстри вбрались.
А мріють коси ще відкрити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532567
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2014
Так сніг і в Новий рік не ляже,
Як нині білим барсом ліг
У жовтні під самий поріг,
Як ото в січні, що зі стажем.
Гаї накрилися, поля,
Сади померзли, посумніли.
Недавно сонцем тихо мліли.
А вже їх точить зимна тля.
Та вірю, осінь приведе
Ще свого сина листопада.
Прийде замерзлому відрада.
Добродить листя, відпаде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2014
А до нас вночі прийшла зима.
Натрусила снігу із подолу.
Підбиралась тихо, крадькома,
Побілила дерева довкола.
А з-під снігу листя вигляда,
Скорчилось і настроєм упало.
Притиснулась до землі трава,
Ще вона на зиму не чекала.
Не чекала даму цю і я.
Хоч поштар прогноз приніс в конверті.
Плащ і шапку зранку одягла.
А душа - папером на мольберті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532303
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2014
Я хлопчина – хоч куди.
Не товстий і не худий.
Сила є, бо я тренуюсь,
Захищати край готуюсь.
Молоко із медом пив.
Чуб козацький відростив.
Все потроху я вивчаю.
Україну в серці маю.
Начувайтесь, вороги.
Їм із сиром пироги.
Труд люблю, не ледацюга,
Я - відважний козарлюга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531992
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.10.2014
Від ранку задощило, закапіжило.
Укрилось небо сірим кожухом.
Ще вчора сонце тіло щедро ніжило –
Прикрило нині щоки рукавом.
Ключ журавлів відбув із краю рідного,
Щоб відімекнути небо чужини.
Хапа за чуба вітер дуба мідного.
Обшарпує сорочку і штани.
Птахи сховались в туєвому гіллячку.
Відклали виступ, дощик підсобив,
Калюжами розлився по подвір’ячку,
Немов у бубон у шибки забив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Злий вітер додолу схиляє кленок,
Колише тоненьке гілля.
Листочки зірвались, пішли у танок,
Позліткою вкрилась земля.
Гуляла з онуком тут вийшла з двора.
Та й каже: «Поглянь, диво з див!
Он золото падає. Що за пора?
Мала: «Златопад наступив?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531813
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.10.2014
Жорстоке слово – війна.
Розруха і смерть за ним,
Запеклих боїв екстрим
І кров хмільна без вина.
Ідуть батальйони в бій.
Умерти за край - святе.
Але є одне але –
Дурити вояк не смій.
Потрібен їм харч, вода,
Тепло, щоб здобути мир,
Хороший ще командир
І зброя. Без них – біда.
Пустімо добро із брів,
І вирвім облуди пні –
Життя солдат на війні
На мушці у снайперів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531786
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2014
Горить ліхтар, гуляють люди.
У неба - беззірковий дрес.
Вдихаю вечір я у груди.
Безмежність втягую з небес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531567
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2014
Коник пасся на лужку
На зеленім моріжку.
Чорний-чорний, наче ніч.
Пишна грива, аж до пліч.
Підійшли ми до коня -
Злата, Оля, Лесик, я.
Він до рук:
- Хлібину дай.
- Не взяли ми. Вибачай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2014
Волонтери, ви п́осланці Бога,
В дар приносите час, сили власні,
Часом важко лягає дорога,
Але наміри звуть вас прекрасні.
Я плакучим схиляюся верб’ям
Перед Вашим трудом героїчним.
Хай він буде, як макове зерня –
Проросте в пам'ять світу навічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531332
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.10.2014
ПОТРОХУ ЖОВТИЙ ЛИСТ СПАДА
Пісня
Вже жовтень до межі іде,
Втрачає блиск і силу.
Здіймає клен кептар, кладе
На землю чорнобриву.
А дуб у кучерях стоїть -
Брунатних. Той ще модник!
Його волосся – щира мідь,
Не вирве вітер-шкодник.
Берізка золотом блищить -
Начистив місяць рогом.
А що йому іще робить,
Як спить усе під Богом?
А вишня зовсім вже нага,
Соромиться горіха.
У нього хоч якесь вбрання,
Вона ж, як дім без стріхи.
Зате земля у килимах
З барвистою листвою.
Ще трохи і прийде зима,
Засяє білизною,
Закурить села і міста,
В ставках затулить воду.
А поки що хваліть уста
Осінню диво-вроду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2014
У львівській опері «Чарівна флейта» йшла.
Велично Моцарта мелодії лунали.
Співали в такт їй, говорили, танцювали
Герої славно так, іінтрига все росла.
Минули дії дві, мов вітер – був і зник.
Пройшли крізь труднощі романтик-князь Таміно
Й красива, щира, йому віддана Паміна,
І з ними пташник Папаґено-жартівник.
Яскрава гра, чарівний спів, костюми теж.
Давно написано, та тема злободенна:
Це боротьба добра і зла, жорстка, щоденна,
Кохання віддане, котре не знає меж.
У львівській опері зносилась до небес.
Торкнулась духом я матерії тонкої.
Лишились в серці звуки флейти чарівної.
Ліпився довго спів лібрето до колес.
Вчора їздила до Львова дивитись оперу. Світлина зроблена мною. :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Згадалися події на Майдані –
Лютневі ті страшні криваві дні,
Як падали, звиваючись, мов п’яні,
В обійми смерті хлопці молоді.
Не стало в когось брата, друга, сина.
Качатами їх душі по ріці…
І вірилось, народжується сила,
Котра не зрадить смерті честі ці.
Та колесо запущено гігантське
Негідності, підступності, брехні.
Ножем у спину Крим, Донецьк з Луганськом.
Регоче смерть на чорному коні!
Скількох вона убила, потоптала!
Скільком довічне горе принесла!
Міста і села на шляху змітала.
Брилою на артерії лягла.
І що ми з цього винесли усього?
До чого йдемо й з чим сьогодні в путь?
Слова, слова… Слова і більш нічого…
А сотні вбитих дій рішучих ждуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2014
А я люблю отак в часи негоди
Із лоджії з відчиненим вікном
Послухати симфонію природи,
Що ллється з двору дзвоном- ручайком.
В обід сьогодні вийшла, подивилась,
Завмерла з дива – красень-кінь забрів
У дворик наш. Земля дощем умилась.
І він від крапель геть увесь змокрів.
Звідкіль прийшов? Господаря не бачу.
Тихенько в грядці зеленець пасе.
То йде неспіхом, то легенько скаче
І сірий простір вухами стриже.
Дзвінок з кімнати. Йду до телефону.
Розказую, хто взяв мене в полон.
Опісля знову – риссю до балкона.
Коня нема…, розтанув, наче сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530775
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.10.2014
Періщить дощ. Трубу прорвало в небі.
Але кому на нову обмінять?
Із торби осінь витягнула гребінь,
Деревам крони взялася чесать.
І поріділо листячко на клені,
На вишні, на берізці золотій.
Лише на соснах голочки зелені
Лишились – сильні, мов новий сувій.
Птахи попід дахи забились щільно,
Дитячий гамір у доми побіг.
Повіяв вітер запахом ванільним
І десь за лісом у яру приліг.
Я у вікні прочиненім стояла.
Вбирала в груди пахощі дощу.
Дивилась, як краплини танцювали
Поміж кропиви дикої й хвощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530576
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2014
Учора дощ по шибці молотив,
Помив дахи, дороги пильні, фоси
І своє місце сонцю уступив.
Воно злотаві розпустило коси.
Пустило усміх, скрипочку взяло
І Скорика мелодію заграло.
Затріпотіло листя, ожило –
Оте, що вчора не повідлітало.
Звільнилось небо з купчастих перин,
Розлилось чистим ультрафіолетом,
Сховало сум за обрієм ясним
І розродилось голубиним летом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530509
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2014
Ми у боргу перед захисниками,
Всіма, хто крила ранені зложив.
Хто землю вкрив кровавими тілами,
Стояв за волю, честі не зганьбив.
В боргу і перед тими, що лишились,
Які прийшли контужені, без ніг
За те, що спали ми, а вони бились,
За «Гради», що вогнем палили їх.
Ми у боргу перед отим солдатом,
Що безіменно під хрестом лежить,
Перед дітьми, котрим рости без тата,
Жінками, що їм траурне носить.
Усім, як пил, байдужість треба змести,
Уми відкрити і серця свої.
Ми Україну мусимо піднести,
Того позбутись, що тяжбить її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2014
Так ясно вчора сонечко сіяло.
Ходила осінь містом і селом.
Чарівним пензлем листя малювала,
Розмазувала тіні рукавом.
Такі пейзажі де ішла, лишила –
Очей не відірвати від краси.
Сьогодні ж, десь поділась її сила,
Сховалась в пар вечірньої роси.
І опустило небо сірі крила.
І сльози в трави, птахи – у кущі.
І навіть зорі ясність загубили.
Лягла зажура хмарою в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530191
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2014
Що значить буть людиною? Людина
Несе в душі любові й миру цвіт.
Це як дорослий - трішечки дитина
І його слово топить в серці лід.
Людина душу не загорне в лати.
Вона її відкриє навсібіч.
І кожному знайде, що може дати.
І сліду блиск її поміж сторіч.
Людина не сховає повні міхи
Багатства, коли поряд - біднота.
І більшої немає вона втіхи,
Ніж випущена в простір доброта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Присвячено Ользі Попович – матері – учасника АТО
Хіба може спокійно спати
Мати сина, що на війні,
Богу мольби не засилати
У гіркі скривавлені дні?
Про одну з матерів згадаю –
Пані Ольга Попович це.
Пішки босій іти по краю,
В джерелі омити лице
Її Бог покликав. Лишила
Дім, родину свою, село.
Полетіла, немов на крилах.
В місце те, де б’є джерело.
Йшла камінням, годила долі.
В ноги тисло – не спориші!
Кров текла. Тамувала болі,
Віру не згубила в душі.
Шлях - в чотири дні, спала сила,
Та дійшла до води вона.
Злегка стомлене тіло вмила,
Напилась води з джерела.
Навколішках Бога просила,
Щоби сина живим вернув.
Її жертва чудо зробила:
В дім вернулась і син прибув –
Ні поранення, ні забою,
Блиск в очах. Що значить любов!
Може, піде іще до бою.
Його Богу довірить знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529951
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.10.2014
Сонце у душу променем –
Тане крижина болю,
Губляться чорні спомини,
Барви малює доля.
Сонце у душу соняхом,
Запахом чебрецевим.
Милим гривастим коником,
Зором небес глянцевим.
Сонце у листі міниться,
Поміж трави мандрує,
Сріблом у річці піниться,
Ласку усім дарує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529940
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2014
Крокує осінь, мов статечна пава –
Врочиста, загадкова, золотава.
Із рукавів сорочки сипле листя
Під ноги клену, ясеню, берізці.
Ліси, сади, гаї позасипала,
Двори, стежки. І все їй мало, мало!
Вона ступа по жовтім листі боса,
Танцює вітер у її волоссі.
Проміння сонця виграє на щічках.
Милує зір ця осінь-чарівничка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529633
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2014
У Мадриді у неділю
Ярмарка святкова,
Де арена. Люди вільно
Крутяться довкола.
Жіночки такі чудові –
Цвіт у кожнім оці.
А мужчини гонорові,
З гідністю у кроці.
І бики такі статичні –
Спокоєм намліли.
І тут… прапор полуничний!
Всі геби здуріли:
Зойки, тупоти повсюди,
Викрики дурацькі.
Що зі світом робить, люди,
Прапор комуняцький!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529507
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.10.2014
Сьогодні церква золотом сіяла.
Так сонце гріло. Промені цвіли.
Пречиста Діва у опіку взяла
Усіх, хто нині в Божий храм прийшли.
Сьогодні ж її свято. Так врочисто
Спів літургійний нісся у блакить.
Губила осінь вичухране листя.
Душа гріхи губила в сяйну мить.
Отці зійшлись, щоби прославить Маму,
Ту, що родила Спаса нам Христа.
Зібрались старші й дітки біля храму –
Веселкою барвилось вишиття.
У нас тут мир. Дай, Боже, миру всюди
На древній наші батьківській землі.
Пошли, Пречитса людям сонце груди,
Щоби кінець поклало світло млі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529487
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.10.2014
Свято – це добре. Повна хатина!
Рідкі, та милі ці дні.
Тішиться серце. В зборі родина:
Дочки, онуки, зяті.
Свято – це добре. Страви багато –
Їж, доки втягне пупок.
Сміх водограєм гуляє завзято,
Дзвоником лепет діток.
Свято – це добре. Тепляться груди.
Гості із миром пішли.
Що там той клопіт, гори посуди!
Щастя у дім принесли!
Два дні прибирала, готувала. Часу писати вірші не мала. :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Партії різних ґатунків
Давно для мене – не манія.
Кожна шукає для шлунків
Поживу, народ обманює.
Хтось бреше більше, хтось менше.
Лозунги красиві – зневірою.
Народу не стає легше.
Його сльози ніхто не міряє.
Коефіцієнт корисності
В час виборів горою кублиться.
Можна вірити особистості.
І то не факт, що не скурвиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528996
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2014
Осінь плете із пожовклого листя сукенку.
Кожного дня все нового рядка додає.
Тратить природа, даровану травнем, зеленку.
Ну, а вона, панна осінь, пишніша стає.
Ловить руками листки і з землі підіймає,
Клена пурпур ліг у прядиво й липи жовтець.
Вітер б'є в бубон, звук вороном вгору злітає,
Листя зриває. А осінь кричить: "Молодець!"
Скоро сукенка сплететься, гілл́я оголиться.
Осінь поїде на бал, бо такий її вік.
Долю знайде там і буде усе, як годиться:
Цьомки, весілля, і... вересень- син через рік.
Я цей вірш бачу вальсом. :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Як гірко, коли косить оковита
Людину, наче серп траву в гаю.
Вже краще за державу бути вбитим,
Ніж цій змії віддати кров свою.
Дурману вистачає в цьому світі..
Та щастя з ним, мов скло, тонке, крихке.
На друзки розбиває його вітер,
Лиш тільки язиком шорстким торкне.
Минає ейфорія, злим вампіром
Вривається неспокій у буття.
Свідомість покривають чорні діри,
Сувій життя з’їда отрути тля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014
Мама і тато – це крила твої.
Їм сповісти про проблеми свої.
Зможуть тобі дати слушну пораду,
Як пережити неуспіх і зраду.
Страх і образу поможуть здолати.
Саме для цього є мама і тато.
Навіть, як поряд немає батьків,
Це ще не повід ховати свій гнів,
Смуток глибоко у серці тримати.
Треба дорослим про все розказати.
Мусить буть хтось: бабця, дід, а чи тітка,
Дядько, подружка, учитель, сусідка.
Щось тяготить? У собі не тримай.
Ти не один. Поряд світ. Пам’ятай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528876
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.10.2014
Жовтень сонечком ясним,
Рум’янцем налився.
Де ступив, там слід за ним
Золотий лишився.
По сліду піду собі,
Лишу голі плити.
-Жовтень, і не жаль тобі
Золотом смітити?
Світлина зоблена мною. У місті вчора. :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528715
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2014
ЛЮДИ І ЯСТРУБ
Яструб гостродзьобий жив
Високо у горах.
Там гніздо собі змостив,
Жив без страху й горя
Спини-скелі, ліс-безкрай,
Смолисте повітря.
Що ще треба? Лиш літай
Поміж сонця й вітру.
Мишку хочеш, то злови.
Коли вийде квола
Із холодної нори,
То пірнай додолу.
Та щодня ті ж калачі –
Нудь! Це не годиться!
Та ж (дізнавсь) нема межі
Небу і землиці!
Натягнув туге крило
Та й пустився вдалеч.
Залетів в якесь село.
Там курчата грались.
Вниз стрілою, двох зловив,
З’їв і скрився живо.
З пір тих завжди знаходив
У селі поживу.
Курку, кролика, гуся
Дзьобом міг узяти.
Людям хижа гра оця
Стала набридати.
Всіх об’їв, зібрались вмить
І дорослі, й діти.
Яструба рішили вбить,
Скільки ще терпіти?
Взяли птаха на приціл
(Куль в наган напхали).
Як на курнику присів,
Цілитися стали.
Влилась кров, мов від меча,
Вниз – пиха-папаха.
- Маєш курку і кача!
Маєш гуску, птахо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528696
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.10.2014
Козак із чубом довгим золотавим
Крокує полем, лісом, поміж хат.
У ріг задує – полягають трави,
Звільниться цвіт із пелюсткових лат.
Козак крокує, сонце розсипає,
Котре зловив у торбу повстяну,
Коли конем стрибав по небокраю,
Хмарини сік, пускав голубизну.
А часом від ходи козак втомиться.
На торбу ляже. Піде холодок.
І небо засумує, засльозиться.
Із чуба вітер вирве волосок.
Хмарини сік - мечем розсікав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528360
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2014
Що значить чутись, наче сиротина?
Це так, коли ніхто не втре сльозу.
А коли стан такий несе дитина –
Беззахисна, мов дерево в грозу?
Міста довкола, селища гарненькі,
Проспекти, сквери, вулиці, доми.
В них люди, рідні, а дитя – одненьке,
Мов той останній лист деревини.
І кожен біль його – вуглина в серці.
Образа кожна – каменем в душі.
І тане віра - завтра вдарить скерцо,
На друзки розіб’є думки сумні.
А рідні у свою шкарлупу влізуть.
У них діла, розваги, алкоголь.
Дитячу душу по живому ріжуть.
Стинають радість із дитячих доль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
Шлю медикам листівку я в конверті –
Отим, що не чекали нагород,
А рятували хлопчиків від смерті –
І на Майдані і під час АТО.
Є серед них і ранені, і вбиті.
З них жоден не піде у небуття.
З їх крові виростали маки в житі,
Їх вмінням поверталося життя.
Багато з них покликані є Богом
Такі стрічались на шляху й мені.
Робота їх – щасливим епілогом
В моєму і моїх дітей бутті.
Скупі осінні квіти я дарую
І щире тепле серденька биття
Усім, хто від хвороб, смертей рятує.
Добра Вам, щастя, довгих літ життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528280
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.10.2014
Увись, мов птаха я лечу.
Відтінки змінює життя.
Вбирає небо голубу
Сорочку з жовтим вишиттям.
Росте у серці благодать,
Як цвіт у теплі літні дні.
І буду я отак злітать,
Допоки небо в висоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
Мечем кромсали, списом протинали,
Вогнем палили - знищить не змогли,
Моя Вкраїна завше воскресала,
Вставала з крові, попелу і мли.
Вона не вмерла, була, є і буде.
В її судинах роду честь пливе.
Ввірветься вітер волі в чисті груди,
Розбите тіло стане як нове.
Моя країна вийде із болота,
Обтрусить з ніг налиплу чорноту.
Бо час прийшов того тягнути лота,
Що дасть їй гідну слави висоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527935
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2014
Рве серце біль, мов буря простір,
Перевертає все нутро,
Коли дивлюсь на наших хлопців,
Що були ранені в АТО.
Ще вчора мир голубив хати,
Жив край без страху від вогню.
І знав – є день, щоб працювати,
А ніч – для спокою і сну.
Сьогодні в дім прийшла руїна,
Стріляє зрада з-за плечей
Вогнем лжебратської країни
І хижим блискотом очей.
Гадали ми, здобули волю,
Та ворог намір причаїв,
Давно накреслював недолю
Країні маків й солов’їв.
Та скільки б не плелася зрада,
Брехня не лилася в ефір,
На повний зріст постане правда,
У славі край знесесь до зір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527798
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2014
Блохи в бар прийшли з Петром.
Випив той горілки.
Потім пива ще з вином
І стакан вишнівки.
Впився, впав, немов мертвяк.
Блохи теж упились.
Стали танцювать гопак,
Поки не стомились.
Петю викинули в двір,
Щоб прийшов до тями.
Засмердівся, наче тхір,
Мов хліець з козлами.
Спить. І блохи хочуть спать.
Раз по раз зівають.
Але на Петра скакать
Зовсім не бажають.
Стали думоньку гадать,
Як вертать до хати.
- Пішки будемо скакать
Чи собак лапати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527670
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.10.2014
А ми ходили з дітками до річки.
По небу хмари-лебеді пливли.
Ласкала очі шовкова травичка,
Останні квіти, що в узір лягли.
Кидало сонце золоті підківки.
Ловили їх і діти, і луги.
Неподалік паслись сільські корівки.
Так тихо мирно було навкруги.
Мінилась річка. Сріблом-злотом грала.
Крутився яструб високо вгорі.
Природа дітям диво дарувала.
Мов світло в темінь місту ліхтарі.
Звивались діти, мов птахи стокрилі.
Вогонь палили. Смакоту пекли.
Пісні співали українські щирі.
Дух прадідівський в жилах зберегли!
Шипшину рвали. Колючки – в долоні.
Та чай із ягід корисний усім.
Летіли миті, наче бистрі коні.
Час підійшов вертатися у дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527461
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2014
Із почуттями свого народу
Не грайся, владо.
Бо підеш з трону, як камінь в воду,
За підлу зраду.
Сміттєві баки – це перші кроки,
То цівка з крану.
Терпіння тліє в душі, допоки
Вогнем не стане.
Не грайся владо. Чини по правді.
Вогонь – не жарти.
Спалить дощенту, як час і справді
Розкриє карти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527251
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.10.2014
Василю Пелишу, 19 -річному учаснику АТО з Львівщини
присвячено
Він повернувся. Він прийшов додому.
Бійцем «Айдару» вірно службу ніс.
Змахнув з обличчя біль, неспокій, втому,
У храм подяку Богові заніс.
Він повернувся. Мати обіймає.
Скандує місто: «Ось він, наш герой!»
Була рука в бійця. Тепер не має.
Взяв терорист його під свій конвой
І по руці, неначе по стеблині,
Пройшовся лезом, кров залила слід.
Татуювання «Слава Україні!»
На цій руці так розпалило гніт
Ненависті. Був у полон закутий.
Та вижив хлопець, дяка лікарям.
Допитували, катували люто,
Та він нічого не сказав катам.
А потім обміняли полонених.
І ось удома. Місто хліб пече.
А дехто ще у тих собак скажених...
Сльоза скорботи змійкою тече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527217
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.10.2014
А день сьогодні пахнув травами,
Ромашками і чебрецем,
Листками жовтими опалими,
На щоки падав рум’янцем.
Крутився в срібних хвилях річечки,
Над нею соколом літав.
Галопом біг по стежці-стрічечці.
Кущем калиновим палав.
А день в промінні сонця плавився,
Так ніжно, наче віск в свічі.
Своїми дарами уславився
Й заснув на сонячній печі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527002
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2014
Депутата кинули в смітник.
Мов лантух важкий у ємність ліг.
Голосив, немов голодний бик.
Шарпався, та вирватись не міг.
Ось закрилась кришка. В акурат
Сіла. Темно. Тіло взяв мандраж.
Прокричав смітник: «Цей депутат
Засмердів мені увесь вантаж!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526852
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.09.2014
Кроваві рани бійців
Свердлом пронизують душу.
Та бачу світло в кінці
Війни тунелю, то ж мушу
Сталити волю хитку
І вірити в перемогу.
Хай поки біль на листку.
Та я довіряю Богу.
Молитви чує палкі.
Ще трохи витерпіть треба.
Пологи миру важкі,
Та прийде поміч із неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526761
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2014
Ковбаски з’їв вареної,
Дві булки з маслом вм’яв
Васько та й ліг під деревом,
Пивко у руки взяв.
Тягнув ковтки, не кваплячись,
Цигарку запалив.
Лежав би, в небо глядячи,
Так, пив би пиво й пив.
Але обід кінчається.
Продовжить треба труд.
Тож до дружка звертається,
Що з ним обідав тут:
- Скажи, братан, чому це так
Робота важко йде?
Вже третій день я мучуся.
Що б означало це?
- Ще трохи, думаю, й мине
Ця важкість від труда.
Вона говорить лиш про те,
Що нині – середа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2014
І знову ранок. Осінь у вікні –
Холодними очима позирає,
Кидає пасма світла по землі,
Добірне листя із дерев зриває.
Збиває хмари, наче подушки –
Кудлатяться в небесному просторі.
Сади боксує – падають грушки,
Немов під ранок відгорілі зорі.
Ще соняшник принаду видає,
Насіння живить і тримає листя.
Калина ягідками виграє –
Красується, мов дівчина в намисті.
Колишеться у травах деревій,
Голівку витягає конюшина.
О, мить чудесна, ти іще постій.
Не рви з душі цю теплу кожушину.
Збирає вітер пісню із октав,
Пускає звуки радісні по жилах.
Промінням небо будить сонний став.
Стартує день на лебединих крилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526419
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2014
Є люди, що горять, як смолоскипи,
Щоб іншим розвиднялися путі.
Вони правдиві, наче квіти липи,
Їх думи не ховаються в куті.
Душа у них красива і багата,
Плодами вкрита - підходи, бери,
Гризи, ковтай і долі будь за брата,
Вдягай свій день у світлі кольори.
Труди людей цих не підвладні моху.
Перед ведуть і не бояться куль.
Без нарікань освічують епоху,
Допоки в їхнім тілі б'ється пульс.
28.09.14 Любов Пікас
Василь Сухомлинський - великий педагог. Він віддавав себе школі 24 години на добу, якщо можна так сказати. Був поранений на війні. З кулею жив. Хворів. Але лишив велику спадщину - і для дітей твори повчальні, і для батьків, і для вчителів. Його роботи перекладені багатьма мовами. Найбільш популярна книга "Серце віддаю дітям". Велике значення як виховному чиннику надавав праці, природі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2014
Не вичавить із наших душ
Народну пісню українську
Про плин ріки, калини кущ,
Тривожну долю материнську.
Не випороть із сорочок
Орнамент, вишитий нитками,
І долю, що на рушничок
Ляга з-під рук сердешних мами.
Із серця – людськості лице,
У Бога віри не забрати.
Хай скаже хтось – не модно це.
Та як же корінь обрубати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014
Якби не матушка Росія,
Наш батько Київ вже б давно
В Європу прорубав вікно
І був би, наче сам Месія.
Ярмо Москви вже сотні літ
Гризе вкраїнську шию білу
І не дає розвою тілу,
Спиня думок стрімких політ.
Але всьому бува кінець.
Отак з неволенькою й буде.
Гнів закипить у теплих грудях.
Урветься праведний терпець.
І батько Київ на коні
З тризубцем золотистим н́овим
В бою зійдеться з двоголовим.
Обірве жили вражин́і.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526012
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2014
Уже фарбує осінь лист,
Мазки на кронах – золотом.
Красу писать – у неї хист
І ранком віять холодом.
У багрянець убравсь каштан,
А верби оксамитові.
Кида кавуновий баштан
Услід подяку літові.
Все рідше спів птахів луна.
Ховаються між туями.
Ще місяць - стануть дерева
Безлистими статуями.
В обід приб’ється до людей
Проміння ясне сонячне.
Його притисну до грудей –
І серцю вже не боляче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525974
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2014
Ти далеко від мене, незнаний солдате.
Але серцем так близько. Я чую твій пульс,
Запах шкіри полиновий, солонуватий.
Бачу простір твій, зітканий з крові і пуль.
Ти далеко. Та знай, тебе любить країна,
Я молюся за те, щоб вернувся живий.
Кожна рана твоя – то для серця руїна.
Кожен успіх найменший – то дух бойовий.
Ти далеко. Любов я свою посилаю,
Віру в тебе тримаю. Її не згаси.
Я чекаю на тебе , солдате, чекаю!
Повертайся! Свободу і мир принеси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525858
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2014
Грає променями сонце.
Усміхається блакить.
І шука у річці донце
Світанково-ніжна мить.
Із туману випливають
Сині гори-кораблі.
Радість градус набирає
У душевному котлі
І летить поміж раїни
На пір'їнці золотій:
- Добрий ранок, Україно!
Мир землі твоїй святій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525805
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2014
Емоцій вихолола піч.
Зайшли у ступор почуття.
А за вікном чаклунка-ніч
Вдягнула чорне вишиття.
А я впустила самоту –
Ні, не сьогодні, а давно.
Ніяк не вигнать пані ту.
Роль головна її в кіно.
З долонь викрешую тепло.
З іскри запалюю життя.
І воском топиться чоло –
Яскраве бачить майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014
Прости, мій Боже. Часом, вийду з сил,
Заплаче серце, мов мала дитина.
У кожного бува така година,
Коли вкриває душу сірий пил.
Тобі цей стан не ставлю за вину.
Бо знаю, що Ти люблячий є Тато,
Що змиє будень сльози, прийде свято,
Що біль, мов грім виводить ізі сну.
І хай сьогодні смуток на вікні
Малює темну непроглядну хмару,
Я знаю, вип’ю Божого нектару,
Заграють лоском крила на спині.
Вчорашнє. Сьогодні - душевна рівновага, дяка Господу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Небо хустку вдягає в сіро-чорні тони –
Ввись ключем відлітають України сини.
Буря кронами грає, гілки гне до землі.
Небо ридма ридає - сльози сіллю в зелі.
Був солдат і не стало. Його свічка стекла.
Кров свободою грала, біль за Неньку пекла.
Мати ждала і мила. Але все вхолосту.
Його Градом накрило. Він стояв на посту.
Мати сохне з розпуки. Жалю повні коші.
І стискаються руки . Гнів росте у душі.
І свої, і заброди злу відкрили вікно.
Але дасть свої сходи перемоги зерно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525134
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2014
Я маю те, на що я заслужила.
Я маю те, що Бог дозволив мать.
Не скаржусь. Вкриті пір’ям мої крила
І у душі квітує благодать.
Господь щодень дає мені поживу –
Для тіла і душі без перепон.
І я іду, лечу, долаю ниву,
Немов бігун свій дальній марафон.
Я дякую за те, що було й буде.
Цілую руку Господу за все.
Він завжди щирий, люблячий. А люди…
Вони лиш люди, як і я проте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
_ _ _ _ _ _ _ / _ _ __ _.
Не раз у році треба, щоби не стріляли.
_ _ _ _ _ _ _ / - - - -.
Щодня потрібен мир людині на землі,
Щоб не тонули в морі збиті кораблі,
Щоб гладь небесну літаки безпечно брали.
Невже щось вище є понад людське життя,
Над сміх дитини, над щасливі очі мами,
Природи в різні пори кольорові гами,
Земного пульсу помірковане биття?
Гей, ті, хто смерть несе, мов жарти скоморохи.
Не пхайте душу свою нечисті в ясир.
Усім, як кисень, як вода, потрібен мир.
І не на день чи на годину – на епохи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524866
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.09.2014
Оксана вийшла заміж за Данила.
Життя із ним було у неї – рай.
Їй перед шлюбом мама говорила:
- Як хочеш щастя, язичок сховай.
Своєму мужу не переч, дитино,
І будеш ти кохана навіки.
Як допече - бери нитки й тканину
І вишивай серветки, рушники.
Так і робила. Жили мирно-тихо
Літ п’ятдесят, їм заздрило село.
Та захворіла, підібралось лихо
У час, коли квітчалося зело.
Оксана тоді мужа попрохала
Піднести їй коробку до руки –
Оту, де нитки з голками тримала.
Приніс, подав.
- Тут гроші й рушники!
Казала мама, щоб я не сварилась
З тобою. Злиш? Займалась вишиттям.
- Моя голубко. Тільки раз сердилась?
Один рушник тут з сірим голуб’ям.
- Не раз, Данило. Гроші звідки взялись?
- А й справді, звідки? Товстенько лежать!
- Щоб не сваритись, вишиттям займалась.
Сестра возила в місто продавать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524721
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.09.2014
Теплом і світлом наповнилась хата –
Приїхали маленькі онучата!
Хоч простір біготнею заштормили,
Та скільки сміху й радості лишили.
До вигадок і шкоди – в них таланти.
Та для бабусі - понад діаманти.
Гнучкі, рухливі, мов берізок кронця.
Знання сотають, наче сонях сонце.
Про все на світі вони хочуть знати.
Де грім живе? Чи є у сонця мати?
Потроху навіть з бабцею віршують,
В підказку слово-риму подарують.
Поїхали. І знову тиша в силі.
Пустунчики, та серцеві так милі.
Дай Бог рости їм, розуму набрати,
Родину й Україну прославляти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524654
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.09.2014
у день народження
Марічко моя мила,
Ти - кладіж доброти.
Дві квітки я зростила.
Одна із них – це ти.
Як сонце – промениста,
Глибинна, мов моря.
Як лань, тонка і бистра,
Яскрава, мов зоря.
Тобі бажаю щиро
Енергії, краси,
У шлюбі будь щаслива,
Дух роду не згаси.
Хай донечка маленька
Здоров’ям променить.
Шанує тата й неньку,
Пташиною дзвенить.
Учись, бо вчитись треба,
Знання – це світло дня.
Хай ласками із неба
Наллє Господь життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524419
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.09.2014
Музику написав Микола Шевченко (Николя-бабА тут на сайті)
Виконує Марина Романович
Вишивала матуся сорочку.
Рівно хрестики клала в узір.
Я її не сховаю в куточку.
Бо у ній – я душею до зір.
ПРИСПІВ:
Одягну вишиванку красиву –
Мого тіла й душі оберіг.
В ній тепло материнське і сила,
Блиск очей, що в орнаменті ліг.
Одягну у театр я обнову
І до храму святкового дня.
Стан свій випрямлю ввись смереково.
На мені ж українське вбрання.
Ту сорочку, що мама розшила,
Збережу – це дарунок душі.
До грудей її ненька тулила,
Вишиваючи долю мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2014
Небо накинуло шаль голубий,
Торки країв на дерева спадають,
М’яко голівки зелені торкають,
Запах женуть із долин луговий.
Ранок піднявся, зарядку зробив,
Золотом шаль заходивсь малювати.
Краплі розхлюпав на трави, на хати,
Трішечки фарби на вікна пролив.
Вітер із нірки злетів, мов літак.
З гіллям у «Лови» він грати зібрався.
Та хто б у спритності з вітром змагався?
Втік, не дограв, не зостався і знак.
Заметушилися люди в домах.
Запах кавусі із кухні подався.
Ранок так мило стояв, посміхався,
Смаком повидла лишивсь на губах.
Шаль - в укр. мові може вживатися як імненник жін. роду і як іменник чол. роду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524327
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2014
Обклали серце люті зими,
Нависла хмарою печаль.
Завмерли думи, впали рими.
Сховалась впевненість під шаль.
Ну, що ж, не все конем скакати.
Є час для радості й журби.
Упала? Спробую я встати.
Бо жить – не поле перейти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Ми дякуємо вам, захисники,
За те, що край наш рідний боронили,
Що голови в покорі не схилили,
Ішли у бій, як справжні козаки.
Хай страх не раз стрічав вас у анфас,
І хай в окопі без матраца спали,
Ви Україну мужньо захищали,
Хоч гради й кулемети рвали вас.
Подяка тим, хто із останніх сил
У бій вас вів і прикривав надійно.
А тим, хто кинув смерті у обійми,
Ганьба навіки стогоном з могил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524011
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2014
У СЛІЗНІЙ ХМАРІ УКРАЇНА
У слізній хмарі Україна –
Синів багато полягло.
На сході згарище, руїна,
Розбите місто і село.
Напнула чорну хустку мати,
Ночами виє, мов сова.
А інша жде свого солдата,
Ні в мертвих, ні в живих нема.
Ще інша у чоло цілує –
Живий! Прийшов перепочить.
Над ним голубкою воркує,
Вплітає ласку в кожну мить.
А скільки неньок почорнілих –
Сини каліками прийшли,
До терористів озвірілих
Попали в сіті, жах знайшли.
І не склада війна картечі –
Москва дарунками годить.
Та голову не втягнем в плечі,
Зумієм Матір захистить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524010
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2014
В душі – пожежі хлібні,
Свербіж, мов від корости –
Нікому не потрібні
Мої вірші і пости.
У місті проживаю.
Та я йому байдужа,
Мов та кропива з гаю,
Немов зів’яла ружа.
Раділи б, і не кволо
Колеги моїм крокам,
Якби пішла зі школи,
Лишила б їм уроки.
Лиш доні тягнуть з дому.
Онукам хилю небо.
А так у світі цьому
Нікому я не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Я хочу, щоб діти родились,
Промінився сонячний круг,
Пташині мелодії лились,
Купався у пахощах луг.
Я хочу, щоб гір верховини
Вдягали зелене вбрання,
Барв́ила свобода хвилини,
Любов’ю сочилось життя.
Щоб миру набухлі зернятка
Крізь попіл зелом проросли,
Щоб батько, матуся, дитятко
Дух нації гідно несли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Виходить день на сонячну орбіту.
Повніє ранок, злизуючи ніч.
Кида вугілля Бог у сонцепіч,
Щоби теплом зігріть частину світу.
Куйовдяться долиною тумани.
Торка промінням сонце ніжно їх.
І місяця вибілюється ріг.
Усе живе вбира дихання прани.
Що вище сонце, більше світла й блиску .
Тумани в росах на траві м’якій.
А ніч залізла в дідову колиску -
Лягла, заснула, зорі сняться їй.
Світлина зроблена мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523629
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2014
Буває, біль візьме в тенета душу
І тисне, давить, наче брила ґрунт.
І терпне кров, як сік у дички-груші,
І в думах зріє, ѓущавиться бунт.
І ось коли він закипить у грудях,
Межу пройде, вулканом забрижить,
Гнів відійде. Душа свій пил остудить
І знову схоче у спокої жить,
Відкритись людям, ранкові радіти,
Вбирати сонця промені ясні,
Красою світу Божого радіти,
Добро і правду малювать у дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Про що ви думаєте, віковічні гори?
Так тихо дихаєте нині ви чогось.
Бешкетник-вітер рве долинами простори.
Ви ж непорушні, наче в чари взяв вас хтось.
Ялини й сосни у нагуслім оксамиті.
Березам вересень чуби позолотив.
Над ними хмари салютують у блакиті.
Глядять на все це гори, мружаться з під брів.
Дзвенять дзвіночки в низині, ромашки мріють.
Пішли у танець конюшина й деревій.
Кущі шипшинові ще сонечком хмеліють.
Сховався в вулик бочковий бджолиний рій.
Потрохи вечір на вершини гір лягає.
Стихає день, відходить сонце відпочить.
І тільки річечка з камінням розмовляє,
Біжить, дзвенить, не зупиняється й на мить.
Була на вихідних у горах. Світлина зроблена мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523506
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2014
З днем народження,люба Настю!
Хай приходить у гості щастя!
Будь розумниця, вчись гарненько,
Щоб раділи і тато, й ненька.
Хай успішні всі будуть кроки,
Кожен день мина без мороки.
Друзі будуть лише правдиві –
Чесні, віддані, милі, щирі.
Хай життя весело проходить.
За добро Господь нагородить.
Вишиттям стежину гаптує,
Добру долю тобі дарує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523436
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.09.2014
Новенька вчителька прийшла учить до школи.
Зайшла проводити урок у шостий клас.
І тут зустрів її базікало Микола.
На слово вчителя у нього десять враз.
Коли слова хлопчини вчительку дістали,
«Мовчання – золото», - промовила вона.
- Ага, мовчав учора, як мене питали.
І що? Один одержав у щоденник я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522763
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.09.2014
Вишивала матуся сорочку.
Рівно хрестики клала в узір.
Я її не сховаю в куточку.
Бо у ній – я душею до зір.
ПРИСПІВ:
Одягну вишиванку красиву –
Мого тіла й душі оберіг.
В ній тепло материнське і сила,
Блиск очей, що в орнаменті ліг.
Одягну до театру обнову
І до храму святкового дня.
Стан свій випрямлю ввись смереково.
На мені ж українське вбрання.
Ту сорочку, що мама розшила,
Збережу – це дарунок душі.
До грудей її ненька тулила,
Вишиваючи долю мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2014
Ще вересень тримає літо
За сонцедайного хвоста,
Шовкові трави ніжить, квіти,
Будує з райдуги моста
Після дощу, що ненадовго
Приходить в гості з сірих хмар.
Так, по землі трішки почовга
І знову шмига за кептар
Сонця - патлатого владики,
В якого борода густа.
Радіє луг і поле дике,
І ліс грибами нароста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522499
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.09.2014
Сонячний вересень
Хвалиться вересом,
Що фіолетом розцвів,
Яблуком, сливкою,
Ягід наливкою,
Мружиться хитро з-під брів.
Небові зморшки
Димчасті розгладжує,
Чистить яскраву блакить.
В сад плодоносний
Ворону принаджує.
Спілим горішком манить.
В гілля шипшини
І глоду колючого
Ягідки рясно кладе.
Добре! Пташина
Дня зимного злючого
Корм вітамінний знайде!
Все на догоду
Людині ріднесенькій –
Морква, картопля, буряк.
З надер городу –
В підвал холоднесенький.
Без коренеплодів же як?
Дяка сердечная
Вересню ґречному,
Листя й пелюстки із рож.
Діла статечного -
Миру безпечного
Ждемо від нього також.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522290
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2014
ВСЕВОЛОДУ СТЕБЛЮКУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Звання мав, працю і сім’ю – живи, радій.
І міг радіть, у мережі собі сидіти.
Та як Майданом кулі понеслись, мов рій,
Кровавить стали наших хлопців і косити,
Прибув - від Бога ж лікар, поміч надавав
В золотоверхому Михайлівському храмі.
І багатьом тоді життя урятував -
Оперував, моливсь Христу і Його Мамі.
У Крим поїхав, вірив, що не відійде.
Нашим військовим помагав – потрібним чувся.
І ось АТО. І патріот в Слов’янську вже,
Як лікар тут і як боєць також відбувся.
Та справжнє пекло ждало у святкові дні –
Як відмічали незалежність України.
Під Іловайськом опинився він тоді,
Тут Гради били й кулемети, рвались міни.
Тут він відчув уперше, що таке війна -
Жорстока підла і зажерлива убивця.
Де полювання не на лося, кабана,
А на людей, і де тече рікою крівця.
Не так пішло щось. В пастку втрапив батальйон.
В кільці подвійнім опинився без підмоги.
І тут надія – коридор через кордон!
Бо наверху – така домовленість. На Бога!
Угода зірвана. Бійців палив вогонь.
Горіла техніка, солдат на часті рвало.
Не випускав кермо з міцних своїх долонь
Машини «Жужі» медик наш - і вийшов вдало
Із того розстрілу. Залишився живий.
До росіян попав в полон... в своїй державі!
Стрівся десантник-офіцер йому не злий,
Дав дозвіл рани обв’язать бійцям кроваві -
Бійцям Вкрани! Розумів свою вину.
Ходив професор і в‘язав, ковтавши зл́обу.
Футболку навіть розірвав нову свою,
Бо не було бинтів. Ішли ж вони на д́обу!
Бійців десь близько шістдесят тоді зібрав.
Що міг, зробив. Але життя не всім розквітло…
Медикам штатним він поранених віддав –
Десантник-ворог дав усім лежачим світло.
Лікар у Києві вже, нагород не брав.
Та те, що бачив і відчув під Іловайськом,
Він навіть ворогу відчути б не бажав,
Бо душу має чисту, людську, християнську.
Не просто лікар, Всеволод - герой тепер.
Скільком бійцям він дав можливість дальше жити!
І сам живий зоставсь, лиш біль за тих, хто вмер.
Він буде й далі потребуючим служити.
На світлині Всеволод Стеблюк третій зліва направо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522056
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2014
А небо сьогодні таке голубе
І промені сонця розлогі.
Вітрисько із дерева листя скубе,
Кидає у трави вологі.
Так ясно, так чисто. Затримайся, мить!
В свої одягни мене лати.
Бо хочеться дихать, сміятися - жить,
Любов у душі колихати.
Та тінь, що поклала травицю до сну,
Про болі мені нагадала.
Закінчити б швидше жорстоку війну,
Щоб кожного радість обняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521814
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.09.2014
Дорогі Романе і Марто!
У день одруження прийміть
Від нас найкращі побажання:
У мирі й злагоді живіть,
Так, наче кожен день останній.
Хай радість вам життя дає,
Надійні підбере колеса.
Хай джерелом здоров’я б’є,
Лелека діток в дім принесе.
Сердець кохання бережіть,
Неначе талісман завітний.
Добра багато наживіть,
Цвітіть, мов луг ясний у квітні.
Нехай вас Бог благословить
І Пресвята візьме в опіку.
У Божій мудрості живіть.
Любові, миру Вам довіку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2014
О, як чудово у селі!
Повітря кришталево чисте.
Шипшина одягла намисто –
Рубін на оксамитнім тлі.
Працюють люди на грядках,
Картопельку в коші кидають,
Жнуть кукурудзу - не дрімають,
Мішки горою по дворах.
На вулицях вся дітвора -
Ганяє м’яч, у ігри грає.
Пташина у кущах співає.
За обрій хилиться жура.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521694
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.09.2014
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ…
Він був веселий і успішний.
З дитинства спів гучний любив.
І ось війна… І вість невтішна –
Життя на сході загубив.
Він добрим був і другом вірним.
Вкраїну в серці й думах мав.
Любив дієво, не позірно.
Їй молоді роки віддав.
Спочатку на Майдан подався,
Його покликав волі стяг.
Лишивши бізнес, там зостався,
Хотів нового він життя.
Як в дім прийшла війна-шуліка,
Узявся волонтером буть.
Возив пайки, медичні ліки,
Вдягнуть вояк старався, взуть.
А потім в військо записався,
В «Дніпро» подався воювать.
Стояти до кінця поклявся.
Бо хтось же мусить там стоять!
Стояв, доки його снарядом
Із РПГ не пройняло.
Друг Парасюк зоставсь позаду.
А він... У згар, як не було.
- Чому ж найкращим треба вмерти,
Піти до неба, як птахи?!
Своє життя дають у жертву,
Щоб краю жилося віки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2014
Понеділок. День важкий.
Ледве Ромцьо встав уранці.
Та й до школи - млявий, злий,
Почвалав, узявши ранця.
Ось почався вже урок.
Всі читають про роботу.
А Роман згорнувсь в клубок,
Провалився у дрімоту.
- Спиш? – учителька торка,
По плечу тихенько стука.
- Тут поспиш! Якраз, ага!
Не спання – суцільна мука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521420
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.09.2014
Єднаймось, друзі, в час війни.
Гнійник неправди розітнімо
І силу у кулак зберімо.
Борімося. Хто, як не ми?
І ти, Європо, не дрімай.
Не тішся, що твій двір у квітах.
Сьогодні плачуть наші діти.
А завтра горе – у твій край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521089
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2014
Уже ні сліз і ні емоцій.
Все виїв біль, мов хижий сокіл.
Змаліла сила в моїм кроці
І серце вигоріло в попіл.
Але я знаю, що з долівки
Підніму втомлені коліна.
Щасливі знайдемо підківки
І я, і рідна Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520901
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2014
І ЩЕ ОДИН ПІШОВ У НЕБО
Такої кількості людей, як сьогодні, село Долішнє Стрийського району Львівської області, мабуть, не бачило ще ніколи. Мешканці Моршина, Стрийщини і самі доліщани зібралися дуже чисельно. Були тут і очільники м. Моршина та Стрийського району, партійні, громадські діячі. А причина зовсім нерадісна - ховали учасника АТО, воїна 24 механізованої бригади Миколу Штинду. В селі Долішнє він народився і виріс – добрий, відповідальний, працьовитий, небайдужий до долі України чоловік. Свою половину - дружину, знайшов у Моршині. Тут і проживав з нею, поки його не забрали в зону бойових дій на схід України.
А 20 серпня військовий ЗСУ Микола Штинда відійшов до вічності. Танк, в якому він перебував, виконуючи бойове завдання, був підірваний. Тіло опізнали, провівши експертизу. Це важко...
Лишилася дружина, з якою прожив 12 років і двійко діток – хлопчики 11 та 5 років.
Багато священиків Стрийщини відправляло чин похорону. Серед них був парох УКГЦ Покрови Пречистої Діви Марії отець-декан Моршинського деканату Іван Пецюх.
Дуже гарно співав стрийський муніципальний хор «Каменяр» (диригент заслужений діяч культури Степан Целюх), особливо хапала за душу пісня «Пливе кача». Солдати строкової служби стояли на варті біля тіла Миколи. Несли домовину на руках до церкви і з церкви. Жінки стелили дорогу герою квітами. Коли Миколу клали в могилу, воїни віддали салют – вистрілили в небо кілька разів. Рідні плакали. Дуже! Але всі стали кричати: «Герої не вмирають!»
І дійсно, вони не вмирають, вони ідуть в небо ангелами, бо віддали життя за інших, в тому числі і за нас з вами. Микола назавжди залишиться в нашій пам’яті. А от дітей, жінку і матір треба підтримати. Обов’язково!
Вічна слава Герою Андрію Штинді та всім, хто загинув у АТО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520734
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 31.08.2014
До школи йти прийшла пора,
А настрою зовс́ім немає –
У хмари небо забирає,
Ховає в хвилечках Дніпра.
Десь там на сході гине син -
І хай не мій, чиєїсь жінки,
Та смутку падають чаїнки
На дно душі з війни вітрин.
Та треба вчити йти діт́ок.
Вони ж – майбутнє України.
Їм серця принести рубіни,
Умінь і знань ясний вінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2014
Ми переможемо. Бо ми – велика сила.
Хай мало танків, бетеерів у нас є.
Це правда, смерть без жалю нас не раз косила.
Але ми вижили і честь у грудях б’є.
Ми переможемо. Бо з нами правда Божа.
В нас ген свободи є, із нами роду дух.
Зметемо зло. І заживемо вільно, гоже.
Ти ж, Московіє, розлетишся, наче пух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2014
Іван Марічці у коханні
Признався, йшло в відпустку літо:
- Моя ти квітко, пташка рання,
Люблю тебе, мов сонце квіти.
Я на край світу за тобою
Піду, лиш тільки б ти шепнула.
- І до Росії , мій герою?
- Це ти вже палку вже перегнула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520377
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.08.2014
Якщо ти сильний, до страху стійкий –
Іди боротись за рідний край.
Якщо не можеш – збери копійку,
Захисникові її віддай.
Якщо керуєш, керуй уміло,
Відповідальність накинь на плащ.
Бо кожна рана, убите тіло –
То чиєсь горе, безсоння, плач.
Якщо не можеш ти воювати
І копійчину не можеш дать,
То волонтером йди працювати,
Молись до Бога про благодать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520196
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2014
Апетит твій не має меж?
Все залишиш, прийде часок.
То навіщо, мов звір живеш,
Все стягаєш у свій мішок?
Тільки те – горою в душі,
Що віддав ти іншим, зробив.
Краще смерть за волю в борні,
Ніж ярмо за те, що убив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
20 серпня в бою за Ілловайськ загинув Волинянин з батальйону «АЗОВ» на псевдо ХОМА.
Він зовсім юний на війну пішов –
Не з примусу, а із душі веління,
Мав чисте незаплямлене сумління,
Себе захисником АТО знайшов.
Два курси вузу й зразу на війну –
Край рідний від злочинців боронити.
Йому б дівчаток у кіно водити,
А він у бій, по кілька діб без сну.
Любив життя, любив цей Божий світ.
Та як же в вісімнадцять не любити?
Та рідну Неньку мусів захистити.
Гранати вибух – тепла кров – у лід.
Він завжди усміхався. Сирота…
Ну, що він бачив у житті? Дитина...
Вкриває очі слізна павутина
І душу наповняє гіркота.
Такий ото Андрій – герой війни.
Прикрив гранату тілом, як осина,
Урятував життя він побратимам
І відійшов туди, де вічні сни….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519741
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2014
Ні дня без сліз. Стискають серце болі.
Щодень солдат до смерті робить крок.
В сильці війни, а її пекельнім колі
Чийсь чоловік, чийсь батько, чийсь синок.
Під гулом гаубіц, «градів», автоматів
Ідуть, в душі любов несуть і гнів.
В тенета хоче взяти страх солдатів,
Але вони долають ворогів.
О, скільки їх до неба відлетіло -
Життя урвалось зріле й молоде.
І корчить з болю України тіло.
Та вистоїть і вільною буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519688
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2014
Це свято із запахом диму,
Із болем та слізьми без меж,
Бо кращі бійці нині гинуть,
Невинне населення теж.
Нам воля , як кисень, потрібна.
Її ми здобудем в борні.
Країна ми – мирна і хлібна,
Та нас пов’язали в війні.
Лан в полум’ї, стогне раїна.
Та віримо міцно у те,
Що буде свобідна країна
І цвітом крізь біль проросте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2014
До дня державного прапора України
Наш прапор мирний – небо синє,
Пшениця стигла золота.
Нам аби сало у свята
І вишиття до дат у скрині.
Наш стяг підносимо сьогодні
У кожнім місті і селі
На нашій батьківській землі.
Як барви нині його модні!
Мости, зупинки і машини,
І одяг – синьо-жовте все.
Це нині нову суть несе.
Патріотизм сягнув вершини.
Із прапором солдати наші
Ідуть із ворогом у бій.
Мир принесуть, немов прибій
Хвилі несе в прибрежні чаші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519123
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.08.2014