Крилата (Любов Пікас)

Сторінки (36/3577):  « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20»

Люблю Україну

Люблю  Україну,  бо  це  рідний    дім,
Тут  корінь  мій,  голос  і  сила.
Тут  вперше  ступала  по  листі  рудім
І  вітер  в  руќава  ловила.

Тут  все  було  вперше  –  холодна  зима
І  білий  на  дереві  бісер,
Весни  дзвінкогласа  весела  сурма  
І  сині  фіалки  під  лісом.

Тут  вперше  до  слова  збудилась  жага,
Тут  радощі  перші  і  мука,
Кохання-  зітхання,  розлука-туга
І  мамина  мудра  наука.

Тут  вперше  злетіла  й  торкнулася  дна.
Тут    зміряла  гір  полонини.
Люблю  Україну  і  вірю,  вона
Дістане  своєї    вершини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605806
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2015


Ти - для мене

Ти  даєш  мені  сили  жити.
Ти  даєш  мені  сили  бути.
Ти  мій  простір,  із  неба  зшитий.
Ти  вітрило,  вітрами  дуте.

Душу  тішиш,  мов  поле  хлібне.
Слово  родиш  в  душі    іскристе.
Ти,  як  кисень,  мені  потрібний,  
Наче  дневі  диск  золотистий.

Хочу  птахом  до  тебе  впасти  –  
Синім-синім,  як  неба  кусень.
В  леті  гублячи  всі  баласти,  
Мов  намисто  продерті  буси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015


Не так, як перше

Люблю  я  небо  сіре  і  блакитне
І  сонце,  і  поїсти  собі  в  смак,
І  обглодати  чтиво  колоритне  –  
Усе,  як  перше,  але  щось  не  так.

Тремтить  напруга  на  душі–триструнці.  
Гойдає  вітер  думи-мотилі.
І  ось  уже  котрась  застряла  в  лунці,
Мов  яблуко  на  гострому  шпилі.  

Лежить,    попалась,  вибратись  не  може,
Неволить  душу  грати  соул-блюз.
Що  їй  не  так,  чого  їй  треба,  Боже?  
О,  відчини  до  радості    їй  шлюз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2015


ПРО ДОЩ

1.  Д́обу  сльози  випускали  
Сіро-ртутні  небеса.
Пташки  в  гніздах    нудьгували.
В  шпарці  дрімкала  оса.

Та  паслися  ще    корівки,  
Дощ  їм  вилизав  боки.
Вітер  злісно  бив  по  гілках.
Позривав  кущам  шапки.

Змився  пил  із  тротуарів.
Граб  поник,  втягнувся  мох.
Серпень  виплакавсь,  постарів.
Вересню  віддав  посох.

2.  
Небо  вбрало  плаття  чорне.
Вітер  в  купи  хмари  горне.
Грізно  хвилями  гойдає.
Річка  стогне,  завиває.
Дідо-грім  упав  на  дуба,
Ледве  той  утримав  чуба,  
Потрусив    зеленим  листом  –  
Розлетілось,    мов  намисто,
І  на  трави,  і  на  води.
Вітер  далі  хороводить.
Дощ  пустив  з  хмільної  хмари,
Мов  пастух  овець  з  отари.
Лило  довго,  як  з  відра.
Дуб  попив,  віджив,  трава.
Річка  пригорщами  брала,
Поки  хмара  не  розтала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015


Роздуми одного дня

Дивиться  небо  очима  голодного    бездомного  собаки,  
Пускає  сльози,  зібрані    у  ручаях  смутку  світу.
Морщить  чоло  ліс,  йому  важко  зрозуміти  людей  –  
Тих,  що  розпалюють  вогнище  ненависті,  яка  пожирає  їхні  тіла  і  душі.
О,  прохолодо,  що  біжиш  гірською  річкою  між  старих  буків  і  ялин,
Між  берегів,  укритих  білим  каменем,  що  пам’ятає  народження  і  смерть  кожної  доби,
Влий    остуди    у  серця,  розпечені  злобою  ворожнечі.
О  сонце,  прорви  цю  сіру  пелену  байдужості,    розжени  цю  чорну  хмару  заздрості  та  захланності,  своїм  ясним  промінням  освіти  уми  тих,
Хто  забув  про  землю,  яка  чекає  його  на  кінцевій  зупинці  під  назвою  «Смерть».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604598
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2015


ДОЩ

Єдвабом  сірим  небо  вкрите.
Від  ранку  мочить  дощ  кущі.
Змив  пил  увесь.  Не  в  силі  змити
Лиш  жар  з  душі.  

Парує  ліс,  мов  кава  в  чашці.
Птахи  сховали  в  гнізда  спів.
Я  ж  відчинила  двері  казці
На  кілька  днів.

Жду  чуда.  Піднеслася  духом.
Летять  лелеки  в  ірій  з  гір.
А  дощ,  мов  вуж,  шипить  у  вухо:
-  Не  жди!  Не  вір!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015


ТІЛЬКИ ВІРИ В СЕБЕ НЕ ВТРАЧАЙ


Мій  вільний  переклад  з  російської  вірша  І.  Голішевської
ТІЛЬКИ  ВІРИ  В  СЕБЕ  НЕ  ВТРАЧАЙ
Хочеш  щастя  знайти?
То  знайди.
Хочеш  втіхи?
Візьми  від  життя.
Кличе  мрія?
До  неї  іди.
Друзі  кинули?
Бог  їм  суддя.
Хочеш  помочі  з  неба?
Молись,
А  й  сама  на  порозі  не  стій.
Смуток  маєш?
Розсій,  веселись,
Нудь  здолала?
Розлого  помрій.
Сил  нема  пам’ятати?
Забудь,
А  не  зможеш  забути,
кохай.
Хочеш  бути  красивою?
Будь.
Хочеш  згаяти  час?
Ну,  то  згай.
Є  кричати  потреба?
Кричи,
Щоб  у  березні
травень  почув.
А  захочеш  мовчати,
мовчи.
Не  гаси  лише  віри  свічу.

Оригінал
Хочешь  счастье  искать,  -  найди,
Хочешь  радость  узнать,  -  узнай,
Смотришь  дерзко  вперёд,  -  иди,
А  уходят  друзья,  -  отпускай.
В  Бога  хочется  верить,  -  молись,
Ну  а  сможешь  сама,  -  дерзай,
Наплевать  на  всё,  -  веселись,
Одолела  скука,  -  мечтай.
Если  нет  больше  сил,  -  забудь,
А  не  сможешь  забыть,  -  люби,
Быть  красивою  хочешь,  -  будь,
Хочешь  душу  сгубить,  -  губи.
Крикнуть  хочется,  -  так  кричи,
Чтоб  в  апреле  услышал  май!
А  захочешь  молчать,  -  молчи,
Только  веры  в  себя  не  теряй!
ГОЛИШЕВСКАЯ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015


До того, хто мене не жде

До  того,  хто  мене  не  жде,
Я  не    пущу  й  короткий  дзвоник.
Хай  серце  на  частини  рве,
Хай  кров  кипить  а  чи  холоне.

Не  відкоркую  почуття,
Коли  і  стріну  ненароком.
Зимові  лати  кину  я  
На  літо,  що  стікає  соком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015


Хочу бути

Мій  вільний  переклад

Мій  вільний  переклад  з  російської.  Автор  невідомий.
Просто  сподобався  зміст  вірша.


Хочу  бути  з  тобою
Відвертою.
Все,  що  маю,  
Тобі  відкрити.
Бути  number  one  –
Не  четвертою,
Світло  денно  для  тебе  
Лити.
Бути  призом  твоїм,  
Відрадою,
Райським  місцем
Між  біганини.
Коли  радий  ти  -  
Бути  радою.
Коли  в  смутку  –  
Пускать  сльозини…
У  єдине  з  тобою
Злитися.
З  джерела  твого
Міць  черпати.
І  творить  тебе,  
і  творитися,
Вічним  надихом
Тобі  стати,
Новознайденою
підковою.
Хочу  просто  для  тебе
Жити.
Бути  щирою,  загадковою.
І  любити  тебе,  
Любити!
Тільки  знати,  
Що  ти  десь  близько.
Що  гориш,  
Мов  тюльпан  розцвілий.
Водограєм    любові  
Бризкать.
Я  –  планета,  
Ти  –  Всесвіт  цілий.

Оригінал

Я  хочу  быть  с  тобой  
откровенной.
Я  хочу  для  тебя  всё  открыть.
Я  хочу  для  тебя  быть  
Вселенной.
Я  хочу  для  тебя  просто  быть.
Я  хочу  быть  
наградой,отрадой,
Райским  островом  средь  суеты.
Будешь,счастлив  -  и  я  буду  
рада.
Буду  плакать,когда  плачешь  ты.
Я  хочу  быть  твоим  
отраженьем,
Речкой  быть  с  твоего  родника.
Я  хочу  быть  творцом  и  
твореньем,
Музой  быть  для  тебя  на  века.
Я  хочу  быть  с  тобой  
настоящей.
Я  хочу  для  тебя  просто  
быть
Удивительной,страстной,манящей.
Я  хочу  тебя  просто  
любить.
Просто  знать,что  ты  близок,ты  рядом.
Просто  чувствовать  каждый  
твой  вздох.
Вечной  нежности  быть  водопадом.
Я  -  Вселенная.Ты  -  её  
Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604269
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.09.2015


Не відрікаються, кохаючи

Любов  не  кидають  в  вогонь.
Життя  ж  не  завтра  обірветься.
Забуду  жар  твоїх  долонь  -  
А  ти  прийдеш,    коли  не  ждеться,

Як  ляже  темна  тінь  в  вікно,
Завіє  хуртовина  біла,
Коли  згадаєш,  як  давно
Ми  душі  подихом  не  гріли.

І  так  захочеш  теплоти,
Яку  не  зміг  колись  прийняти,
Що  переждать  не  зможеш  ти
Ніч,  щоби  номер  мій  набрати.

Кусати  будуть  реп’яхи,
Шлях  гальмуватимуть  затори.
Сніг  замете  усі  шляхи  
На  дальніх  підступах  до  двору.

В  будинку  буде  сум  без  меж,
Хрип  чайника  і  шерех  книжки,
Коли  у  двері  ти  ввійдеш,
Пробігши  вгору  без  задишки.

Віддати  можна  все  за  це.
Віра  моя  є  незборима
У  те,  що  варто  ждать  тебе,
Вслухатись  в  звуки  за  дверима.


ОРИГІНАЛ:
Не  отрекаются  любя.
Ведь  жизнь  кончается  не  завтра.
Я  перестану  ждать  тебя,
а  ты  придешь  совсем  внезапно.
А  ты  придешь,  когда  темно,
когда  в  стекло  ударит  вьюга,
когда  припомнишь,  как  давно
не  согревали  мы  друг  друга.
И  так  захочешь  теплоты,
не  полюбившейся  когда-то,
что  переждать  не  сможешь  ты
трех  человек  у  автомата.
И  будет,  как  назло,  ползти
трамвай,  метро,  не  знаю  что  там.
И  вьюга  заметет  пути
на  дальних  подступах  к  воротам...
А  в  доме  будет  грусть  и  тишь,
хрип  счетчика  и  шорох  книжки,
когда  ты  в  двери  постучишь,
взбежав  наверх  без  передышки.
За  это  можно  все  отдать,
и  до  того  я  в  это  верю,
что  трудно  мне  тебя  не  ждать,
весь  день  не  отходя  от  двери.
Вероника  Тушнова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603911
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.09.2015


В парку темному

МІй  вільний  переклад  з  російської

В  парку    темному  літа,  що  спурхнуло  птахою,
Жду  тебе,  поглинаючи      студу    осінню  ,
Терпкий  смак  захмелілого  пристрастю  заходу
На  губах,  знаменує  моє  воскресіння.
Після  туги,  що  серце  піддала  зневірі,
Після  довгих  ночей,  перемішаних  з  тишею  ...
Своїм  дотиком  ніжним  по  трепетній  шкірі
Я  любов  на  тобі  поцілунками  вишию  .
Я  знайду  романтизм  у  тобі  і  без  Франції
Через  ревнощів  терни,  розлуки  імлистії,
Я  пройду  пил  вагань  і  асфальтів  дистанції,
Щоб  потрапити  в  руки  твої  мускулистії.

ОРИГІНАЛ
В  тёмном  парке  ушедшего  лета  куда–то
Жду  тебя,  прижимаясь  к  прохладе  осенней,
Терпкий  вкус  опьянённого  страстью  заката
На  губах,  знаменует  моё  воскрешенье...
После  долгой  тоски  по  объятьям  до  дрожи,
После  длинных  ночей,  перемешенных  с  тишью...
Лаской  нежной,  скользящей  по  трепетной  коже,
Я  любовь  на  тебе  поцелуями  вышью.
Я  до  края  дойду  твоих  чувств  и  желаний,
Через  тернии  ревности,  горечь  разлуки,
Я  пройду  пыль  сомнений,  асфальт  расстояний,  
Чтоб  попасть  в  твои  сильные  верные  руки...
Вика  Май

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603815
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.09.2015


Летючий змій

На  клаптях  тіней  голуби  у  сквері.
Потоком  ллється  сонячний  єлей,
Хоч    вже  відкрила  осінь  світу  двері,
І  вересень  прибився  до  людей.

Плюс  35  за  Цельсієм.  Пащеку
Летючий  змій  із  Африки  відкрив.
Вогнем  лякає  бука  і  смереку,
Траву-мураву    у  лугах  спалив.

Температуру  тіло  регулює,
Воно  для  себе  добрий  аптекар
Та  злого  змія  це  лиш  стимулює  –  
З  новим  азартом  випускає  жар.

Скоріше  б  вечір.  Вересня  тут  влада.
Торкне  холодним  подихом  плече.
Це  все  у  нас.  
На  сході  канонада
Живцем  з’їдає,  не  лише    пече.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603537
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2015


І тим щаслива

Люблю  тебе,  як  пагорбок  калину,
Як  віти  простір,  берег  шум  води.
Як  спрагла  нива  дощику  краплину,
Як  сонця  подих  цвіт  у  холоди.  

Люблю  тебе,  неначе  небо  гори,
Як  світло  дуб,  як  день  своє  ім’я.
Мов  кораблі  і  ясні  зорі  море.
Мов  сад  червневий  пісню  солов’я.  

Люблю  тебе  і  міцно,  і  безсило,  
Як  любить  мати  дитинча  своє.
Любов  як  дар  тобі  вливаю  в  жили.
І  тим  щаслива,  що  ти  просто  Є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015


Джесіці

Африка
щедро  нам
сипле
привіти.
Джесіку  
сватає
нашим  
гаям.
Висохло
поле,  
похнюпились
квіти.  
Листя  
скрутилось
малим  
кошеням.
Схудли  
боки  
в  повновидої
річки.
Став  
опустився
і  ряску  
завів.
Пасма  
пожовкли
в  сухої
вербички.
Виклав  
язик  
обезводнений
рів.
День.  
наче  пес,  
що  набігався.
дише.
Кішка
злизала
всі  тіні
століть.
Джесіко,  
прошу,  
залізь  
на  горище.
Ляж,
подрімай,
угамуй
свою  хіть.


Джессіка  –  назва    антициклона,  що  йде  з  Африки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603065
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2015


Дай мені, доле

Дай  мені,  доле,  нитОк  кольорових.
Вишию  небо  і  квіти,
Човен,  що  мліє  на  хвилях  Дніпрових
В    золото-променях  літа.

Вишию  хату,  лелечу  родину,
Сад,  такий  серцю  жаданий.
Сірих  ниток  не  потрібно.  Хмарину
Я  вишивати  не  стану.

Ще  що?  Альтанку,  ну,  для  чаювання
Вишию,  в  ній  –  дві  людини:
Він  і  вона,  а  між  ними  кохання
Гроном  червоним  калини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2015


А про війну ніхто не хоче чути

А  про  війну  ніхто  не  хоче  чути.  
Усім  наср…и,  що  сочиться  кров.
На  часі  інше  –  файно  кайфанути  
І  почитати  щось  там  про  любов

Або  про  сливку,  що  мурахи  з’їли,
Про  дівку  блудну,  що  липка,  мов  мід.
Навіщо  це  –  читати  про  могили,
Про  страх,  про  рани,  про  вогню  сморід?

Отак  проср...мо  Україну-Матір,
Розділять  її  свОї  і  чужі.
Не  московини    будуть  винуваті  -  
Байдужість,  що  злеліяли  в  душі.

Пробачте,  за  деякі  слова.  Саме  так  відчувалося.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602799
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.08.2015


Мій брат помер

Мій  брат  помер.  Лежить  у  домовині.
Не  встане  вже,  не  пустить  пари  з  уст.
На  сході  рідно-краю,  не  в  чужині,
Мов  лист  звалився  під  затвору  хруст.

Мій  брат  помер.  Ми  ж  всі  брати  і  сестри,
Хто  торував  до  волі  й  долі    шлях.  
Вінки,  вогні,  медалі  та  оркестри
Того  не  вернуть,  хто  вже    в  небесах.  

Мій  брат  помер.  Хто  право  дав  вбивати,
Кроїти  світ,    вершити  самосуд?!
Немов  причинна,  ходить  полем  мати.
Господь  готує  кару  для  іуд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015


РОБИ, ЩО МОЖЕШ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ

Якщо  ти  сильний,  до  страху  стійкий    –  
Іди  боротись  за  рідний  край.
Якщо  не  можеш  –  збери  копійку,  
Захисникові  її  віддай.

Якщо  керуєш,  керуй  уміло,  
З  очей  і  серця  здійми  вуаль,
Бо  кожна  рана,  убите  тіло  –  
То  чиїсь  сльози,  гірка  печаль.

Якщо  ти  медик,  лікуй  солдата,
Поет,  письменник?  Відчуй  АТО.
Ні?  Волонтера  приміряй  шати.
Молись  до  Бога.  Не  ми,  то  хто?

28.08.14                                                                    
Вірш  річної  давності,  трохи  змінила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602646
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2015


ІВАНУ ФРАНКУ


Не  статки  йшли  до  хати,    тільки  лихо,
Хоч  працював,  здається,    без  упину.
Скупі  моменти,  коли  щастям  дихав,  
Як  радість  їла  з  ним  одну  хлібину.

Носив  в  думках  всякчас  народ  свій    бідний,  
Хотів,  щоб  скинув  він  із  рук  окови.
За  те  пихатій  владі  й  був  не  вгідний  -  
Сікла  і  крок  Франка  і  його  неслово.

А  він  хотів  сухе  добром  зросити,
Відкрити  навстіж  двері  рідній  мові,
Щоб  кожен  був  одягнений  і  ситий,  
Щоб  райдуга  цвіла  на  рушникові.

У  всякім  жанрі  спробував  потугу.
Був  науковцем,  діячем  громадським.
Клав  у  письмо  свою  і  спільну  тугу.
Кував  у  грудях  волю  й  дух  козацькі.

Помер  у  злиднях.  У  чужій  сорочці
Його,  в  чужому  гробі    поховали.
«Прощай!»  не  мовив  ні  жоні,  ні  дочці,
Ані  синам  -  в  усусах  воювали.

Вклонитись  нині  щиро  вас  благаю
Франку  Івану  –    сину  України.
Зве  нас  до  бою  за  свободу  краю.
У    його  славні  вірить  переміни.
27.08.15                              Л.  Пікас

Усуси  (УСС)  -  Українські  СІчові  Стрільці,  українське  військове  угрупування  за  часів  Австо-Угорщини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015


Я хочу бути…

Я  хочу  бути  коханою.
Я  хочу  бути  щасливою,
Потрібною  і  жаданою,  
Покірною,  вередливою,

Ловити  вогні  у  погляді
І  чути  кипіння  шкірою,
І  щоби  без  темних  спогадів.
І  щоб  у    майбутнє  з  вірою.

Бажаю  я  бути  жінкою  –
Слабкою,    як  в  спеку  сонях,
Відкритись  новою  сторінкою
У  теплих  міцних  долонях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2015


КРАП. КРАПЕЛЬКИ ДОЩУ…

Крап.  Крапельки  дощу
Сіро-мряку  в’ють,
В  шибку  б’ють  крильми.
Крап.  Дереву,  кущу
Прохолодь  несуть
Із  небес  хмільних.

Крап.  Кола  на  воді
Дзьобом  пише  дощ,
Бісики  з  брови.
Крап.  Білі  лебеді
Гріють  Черемош
Пір’ям  пуховим.

Крап.  Звук  кладе  Шопен
В  музику  дощу.
Я  її    ловлю.
Крап.  Падає  ромен
В  руки  споришу
На  слова  «люблю».

Крап.  Ніжно  розім’яв  
Дощик  у  брилі
Жовтий  луг  і  лан.
Крап.  Все,  що  мав,  віддав,
Спеченій  землі
І  пішов  в  туман.

(Мені  це  співалося,  коли  писалося    :)  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602163
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2015


Лиши цей запах

Мій  вільний  переклад  з  російської.  

Лиши  цей  запах  кави,  як  розраду,
І  йди,    не  будем  більше  ми  лукавити,
Понівечене  літо  вже  позаду,
Ще  трохи  й  осінь  балом  буде  правити.
Ще  трохи  й  листя  висохлого    прах
Відправить  нас  обох  по  різних    спальнях,
Лиши  мені  цей  запах  на  губах
І  кілька  повідомлень  віртуальних.
Лиши  цей  червень  збурений,  сліпий,
Жагучий  липень,  серпень  непритомний.
Хай  буде  в  тобі  образ  мій  такий:
Чутлива    і  образлива,  нескромна  ...
Лиши  цей  запах  кави  та  іди,
В  уста  свої  вкладу  твій  усміх  бравий.
Дасть  осінь  глузду  спілого  плоди.  
На  помилку  ж…  усі  ми  маєм  право.
25.08.15  р.                          Л.  Пікас

ОРИГІНАЛ
Оставь  мне  запах  кофе  и  иди.
Давай  не  будем  скомкано  лукавить,
Истерзанное  лето  позади,
Еще  чуть-чуть  и  осень  будет  править.
Еще  чуть-чуть  и  желтых  листьев  прах
Отправит  нас  в  супружеские  спальни,
Оставь  мне  запах  кофе  на  губах,
И  несколько  посланий  виртуальных.
Оставь  июнь  тревожный  и    слепой,  
Пылающий  июль  и  август  томный,
Запомни  меня  именно  такой  --
Чувствительной,    обидчивой,  нескромной...
Оставь  мне  запах  кофе  и  иди,
Губами  сохраню  твою  улыбку,  
Осознанная  осень  впереди,
И  все  имеют  право  на  ошибку.
Лиля  Ромашкина-Цепеман

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015


Ранок

ДИТЯЧИЙ
Пташка  удосвіта  молиться.
Виглянув  цвіт  із  трави.
Дерево  листям  шовковиться.
Радуйся,  світе,  живи.

Сонечко  золотом  вишилось
На  лазуровій  канві.
Місце  для  хмарки  залишилось.
Вишийся,  хмарко,  й  собі.

Білої  нитки  й  сріблявої
Хай  принесе  янголя.
Дощику  треба  пишнявого  
Щоб  напоїти  поля,

Щоби  річки    наповнилися,
Виросли  в  лісі  гриби…
Вишились  хмари,  пролилися.
Радуйся,  світе,  живи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602078
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.08.2015


Вже двадцять п'ятий…

Вже  двадцять  п’ятий,  як  свобідні  ми,
Як  позбул́ися  гамівн́ої  свити.
Та  знов  недоля  чорними  крильм́и
Вкриває  край  наш,  зиркає  сердито.

Вже  двадцять  п’ятий  нас  ведуть  вожді
Під    «Ще  не  вмерли…»  й  стяг  –  жовто-блакитний.  
Та  спить  і  бачить  нас  в  своїй  узді
Рука  кремлівська  –    хижа  і  невситна.

Вже  двадцять  п’ятий  ми  кудись  йдем́о.  
А  приглядітись  –    товчемось  у  ступі.
Та  досить.  В  цей  раз  вже  не  проспим́о
Свою  фортуну,  зберемось  укупі,

В  бою  здобудем  воленьку  святу,
Оселим  щастя  в  Материній  хаті,  
Освітим  чорно-вишкірену    тьму
Биттям    гарячим  златосерць-дукатів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2015


До Дня державного прапора

Під  прапором  жовто-блакитним
В  час  воєн    на  рідній    землі
Неслись  наші  предки,  несхитна
Іх  воля  тримала  в  сідлі.

Під  ним  вояки  умирали.
Від  крові  багровів    ручай.
Та  близили,  вірили,  знали  –  
Прийде  колись  воля  у  край.

Вже  двадцять  чотири  минає,
Як  прапор  вершину  здобув.  
Та  спокою  ворог  не  має,
З  душі  вигрібає  злобу

І  фану  цю    хоче  схилити
З  помогою  шквальних    вогнів.
Та  зможемо  ми  захистити.
Край  неба  й  пшеничних  ланів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601622
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2015


РІЧНИЦЯ ВОЛІ

Річниця  волі,  та  не  тішить  свято.
Війна  зжувала  всю  його    окрасу.
Рука  кістлява  душить  горло  брата.
І  кров  гуляє  жилами  Донбасу.

Ми  –  центр,  де  в  січі  дві  схрестились  сили
За  вибір  шляху  й  цінності  житейські.
Ми  кров’ю  карму  промахів  омили,
Щоб  нам  відкрили  врата  європейські.

Не  тішить  свято…    Ранений  жде  ранку.
Молитву  щиру  мати  шле  до  Бога.
Я  не  вдягну  сьогодні  вишиванку.
Хоч  вірю,  прийде  наша  перемога!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601540
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2015


А ТИ ЖИВИ

На  день,  на  два  забігаюсь,  забуду
Про  тебе  я,  затихне  в  серці  біль.
А  потім  знову  щось  підійме    груди,
Наповнить  вени  градусами    хміль.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 
Я  розумію,  разом  нам  не  бути.
Що  можещ  більше,  як  прийти  у  сні?
І  цей    напій  із  меду  і  цикути
Мені  прийдеться  випити  одній.  

А  ти  живи.  Хай  щастя  в  тобі  дише.
І  слава  грає  соло  на  трубі
Хоч  у  буття  своє  мене  не  впишеш,
Щоранку  сонце  митиму  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2015


ОТУТ, У МОРШИНІ

Тут    в  центрі  міста  навесні
Горить  каштан,  неначе  свічка.
Струмки  веселі  гамірні
Вбирає  Березниця-річка.

Жовтіє  в  лісі  первоцвіт,  
Фіалка  синім  оком  грає.
Тут  соловей  співає    хіт,  
А  ліс  йому    рукоплескає.

Тут  гриб  під  пісню  голосну
Із-під  землі  іде  до  світу.
Вбирає  шляпку  чепурну.
Красується  між  трав  і  цвіту.

Тут  пахне  свіжістю  озер.
П'янить  нутро  вода  джерельна,
Язик  полонить,  мов  бізе,
У  літню  жароту    пекельну.

Дві  церкви,  три  каплиці  є.
Музики  просто  неба  грають.
В  долині  бусол  роси  п’є.
Мій  Моршин  –  це  куточок  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601264
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.08.2015


ПІШЛА ЕМА

Якось  Лесь  до  друга  Колі
Завітав  раненько.
Бачить,  свічечка  на  столі
Горить  потихеньку.

- Що  таке?  Якісь  проблеми?
Свічка  на  підносі…
- Та  пішла  від  мене  Ема.
На  цей  раз  назовсім.

- Не  горюй.  Ось  зараз  вмажеш.
Заковтаєш  «піщу».
Ще  сто  буде!
-    Ще  сто,  кажеш?
Oh,  my  God,  за-віщо?!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601173
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.08.2015


ЦЕ КОХАННЯ (пісня)

1.Він  побачив  її  біля  ставу,
Що  у  білім  лататті  було.
У  очах  її  кольору    кави
Загубилося  серце  його.

Все  довкола  цвіло,  зеленіло.
Прибережна  гойдалась  шума
Раптом  тіло  немов    заніміло,
Так  його  полонила  вона.

ПРИСПІВ  1:
Це  кохання,  як  промінь  у  спеку.
Впало  з  синіх  небес  до  долонь.
Віднесло  його  спокій  далеко.
Запалило  у  серці    вогонь.

Це    кохання  на  крилах  пташиних
Прилетіло  до  нього  зі  снів
Там,  де  став  у  гаю  і    стежина,
На  якій  її  вперше  зустрів.

2.Та  вона  говорити  не  стала.
Відвернула  свій  погляд  убік.
Він  не  знав,  вона  хлопця  кохала  –  
Обіцяв  їй  вернутись  за  рік.

Вона  не  знав,  що  ночами  не  спала,
Цілувала  на  фото  лице.
І  гаряча  сльозина  упала,
Як  дізнався  про  неї  оце.

ПРИСПІВ2  :
Та  кохання,  як  промінь  у  спеку.
Впало  з  синіх  небес  до  долонь.
Віднесло  його  спокій  далеко.
Запалило  у  серці    вогонь.

Та    кохання  на  крилах  пташиних
Прилетіло  до  нього  зі  снів,
Там,  де  став  у  гаю  і    стежина,
На  якій  її  вперше  зустрів.

3.  Став  він  другом  їй,  разом    бували
На  могилі  у  того  бійця.
І  потроху  хмарини  втікали
Із  її  молодого  лиця.

Дарував  їй  волошки  у  житі,
Із  душі  виторочував  тлю.
І  всміхалося    сонце  в  блакиті,
Коли    ніжно  казав  їй    «люблю».

ПРИСПІВ1

Ані  пари  із  уст  не  пускала.
Вже  і  осінь  зірвала  листок.
Раз  його  на  могилі  застала
Хлопця    свого,  що  вбили  в  АТО.

-      Відпусти  її,  -  плакав.  -    Благаю.
Я  люблю  її!  Хлопче,  прости!
Ї  вночі  той  спустився  із  раю,
Мовив:  «Заміж    за  друга  іди».

ПРИСПІВ1

І  за  рік  вони  злились  в  родину.
Клятву  дав  на  могилі  бійця,
Що  ніколи  не  скривдить  дружину,
Шанувати  буде  до  кінця.

Він  беріг  її,  наче    дитину.
На  могилу  ходили  удвох.
І  родила  вона  йому  сина.  
Освятив  його  наміри    Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601009
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.08.2015


За крок до Європи

Не  думала  я,  що  вернутися  може  війна
І  спокій  в  державі    порушити  махом  єдиним.
Поранених  тисячі,  сотні  смертей  –  ось  ціна
За  крок  до  Європи  країни    верби  і  калини.

За  крок  до  Європи  Майдан  пошматований  був
Кийками  гумовими,  кулями  –  щедро  летіли.
Та  тільки  народ  новий  дух  після  цього  здобув
І  честі  набрав  у  своє  понівечене  тіло.

Воюють  одні,  інші  кошти  збирають  для  них,
Співають  і  пишуть,  осколки  із  тіла  виймають.
І  сонце  зчорніле  світліє    у  хмарах  лляних,
І  громи  гучні    у  розпеченім  небі  стихають.

Колись  все  скінчиться.  Це  буде,  мабуть,  не  за  день.
Держава  моя  стане  центром  життя  на  планеті.
А  нині  ми  пробу  на  гідність  і  силу    здаєм  -  
Хто  в  смокінгу  новім,  хто  в  латанім  бронежилеті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2015


Лиш…

Природно  це,  що  є  холодним  лід
І  що    вогонь,  торкнешся  –  обпікає.
Що  із  зернини  колос  виростає,
З  яйця  пташа  прокльовується  в  світ,

Що  п’є  калина  воду  із  землі,
Що  на  світанку  небо  голубиться,
Що  сад  улітку  гусне,  соковиться,
Радіє  квітка  сонцю  і  бджолі,

Що  тьохкає  надвечір  соловей,
Лиша  мазки  художник  на  мольберті.
Лиш  не  природно,  як  планують  смерті  -  
Людські,  в  ім’я  диявольських  ідей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600559
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2015


Покликав ліс

А  мене  позвав  у  гості  ліс.
Зранку.
Сонце  ще  не  вилізло  зі  сну.
Спало.
Ніс  ранкову  пісню  верболіз
Ґанку.
Небо  хустку  світло-голубу
Вбрало.
Я  пішла  і  сонце  піднялось
Вгору.
Віддали  долини  небесам
Пару.
Відкривати  в  лісі  довелось
Штору
Неуваги,  щоб  ввійти  у  храм      
Дару.  
Ліс    ожину  відавав  свою
Щиро.
Кидав  спілі    ягоди  мені  
В  руки.
Дрозд    виводив  соло  в  сосняку,
Мило.
Плескали  крильми  йому  чижі  
Й  круки.
Брала  шир  в  ясир  парфумами
Мелііса.
Подих  дарували  свій  дерева
Зично.
Дякую  тобі,  мій  протеже,
Лісе,
За  прихильність  і  твою    привабу
Вічну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015


Вечір серпневий

І  знову  вечір  чорним  вороном  злетів.
Та  не  приніс  у  світ  жаданої  остуди.
Злегенька  дощ  поміж  гілок  прошурхотів.
В  польоті  висох,  не  торкнувши  всохлі  груди.

А  біля  озера  зібралася  юрма.
Вбирати  плесо  водяне  –  то  насолода.
Купає  коси  чорні  в  озері  пітьма.
До  ночі  місяць  підбирає  в  небі  коди.

Качки,  що  дикі,  в  гнізда  вклалися  давно.
Вода  застигла,  наче  віск,  що  збіг  із  свічки.
А  ми  з  подругою  на  лавці  сидимо.
В  вінок    вплітаємо  думок  строкаті  стрічки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600135
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2015


Ніщо не гріє так

Ніщо  не  гріє  так,  не  більшить  віку,  
Як  щирий  усміх  друга,  у  реалі  –  
Не  в  силі  сонце  –  у  найвищім    піку,
Вогонь  в  печі,  а  чи  вино  в  бокалі.

Той  усміх  друга  –  для    душі  намисто,
Те  світле  слово  –    в  погляді  зорею.
Той  ніжний  дотик  –  соковитим  листом
Ставково-світанкової  німфеї.

Ніщо  так  рани  загоїть  не  в  змозі,
Хоч  день  сиди  в  медичнім  чемодані,
Як  друга  крок    на  зболенім  порозі
За  мить  до  буревію  в  океані.  
.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015


Її кохання

Її  кохання  -  дивний  корабель  -  
То  тоне  у  душі,  то  виринає,
Мелодію      грайливу  витинає,
Мов  під  софітом  неба  менестрель.

Її  кохання    здатне  гріти  світ
Незгірше  сонця  у  серпневу  днину,
Парфумами  квітучого    жасмину
Розгойдувати    звичний    моноліт.

Її  кохання    -  овоч  в  два  смаки,
Коли  солодкий,  а  коли  пекучий.
Амур  в  саменький  центр  серця  влучив,
Не  вичисливши  в  погляді  роки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015


Як важко

Як  важко  з  почуттям  отим  ховатись,
Яке  давно  пустило  корінь  в  вени,
На  крок  зустрічний  твій  не    сподіватись  –  
Не  вимитий  у  думаннях,    шалений.  

Як  важко  жить  тобою  і  без  тебе,
Рожевим  мріям  мостити  могилу
І  знать,  що  корінь  не  народить  стебел,
Не  здійме  човен    зложені  вітрила.

Як  важко  це…  дивитись  на  світлину,
Вбирать  твій  промінь  і  назад  вертати,
Ковтати  смак  ванілі  і  полину,
Сонет  родити,  потім  обривати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2015


Двоякі почуття

Хороший  ранок.  Просто  так  хороший.
Відкрилось  небо.  Кава  на  столі.
Сховалась  спека.  Серпень-листоноша
Приніс  остуду  спеченій  землі.

Маленькі  діти  гойдалки  колишуть.
Над  ставом  тихо  висне  верболіз.
Під  ним  качки,  що  дикі,  кола  пишуть.
Ждуть  корму.  Сни  не  випустив  ще  ліс.

Птахи  тоненьким  співом  славлять  Бога.  
Піднялось  вгору  листя  орхідей.
Але  зі  сходу  краю...  пре  тривога.
І  хоче  радість  вирвати  з  грудей.
14.08.15                              

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599596
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.08.2015


ЛЮБИТИ ПОПРИ ВСЕ

Люд,  що  був  ліплений  із  глини,
Любити  хочу  попри  все  –  
Хай  навіть  ніж  мені  у  спину,
Хай  навіть  сміх  гіркий  в  лице,

Байдужі  очі,  зимне  серце
І  осуду  зо  шість  кошів.
Зігрію  кров  червоним  перцем,
Любов  пошлю  їм  до  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2015


Любов до тебе

Любов  до  тебе  не  палить  буття.
Вона  у  серці  –    сонячним  промінням  –  
Отим,  що  будить  вранці  до  життя,
Отим,  що  дробить  надважке  каміння.

Любов  до  тебе  –  то  живий  ручай,  
Якому  доля  дала  шанс  пробитись.
І  скільки  б  не  казала  я  «прощай!»,
Цій  течії  -    не  сила  зупинитись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015


О, як болить…

Болить  за  рідний  край,  о,  як  болить!
За  те,  що    його  тіло  покремсали,
Що  честь  і  гідність  у  крові  скупали
Сини  колишні.  Де  їх  совість?    Спить.  

Болить  за  того  кожного  бійця,
Що  його  смерть  взяла  на  полі  бою,
Керована    кремлівською  рукою
І  церквою  московського  жерця.  

Та    рана  кожна  воїна…  пече,
Котру  нанесла  озвіріла  зграя.
Ті  сльози  серце  тиснуть  обручем,
Що  їх  вдова  і  сирота  пускає.

Болить  отой  без  миру  «Мінський  мир»
І  те,  що  хтось  на    бідах  руку  гріє,
Коли  беруть  солдата  у  ясир,
Коли  пускаєш  крик,  а  він…    німіє!

Та  вірю,  прийде  світло  до  вікна.
Пролиту  кров..    Дніпра  омиють  води.
Засяє  сонце  –  слави  і  свободи!
Хто  сіяв  смерть  –  пожне  її  сповна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599266
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2015


Хоч ти не мій…


Хоч  перестав  ти  снитися  мені,
Губити  пам'ять  так  тебе  не  хоче.
Іще  іскриться  серце  і  тріпоче,
Як  лист  берези  в  буревійні  дні.

Хоч  стійко  ти  тримаєшся  в  сідлі,
Мовчиш,  за  тебе  очі  промовляють  –  
Два  маяки,  що  ночі  осявають,  
Щоб  не  згубили  гавань  кораблі.

Хоч  не  зі  мною,  друже,  ти,  не  мій,
Безсила  воля  –    нитку  обірвати,
Цей  дивний  щем  на  закланн́я  віддати,
Завити    в  за-туж́авілий  сувій.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015


Цей світ…

Цей  світ  красивий,  але  зшитий  з  протиріч.
Любов  і  ненависть,  щедрота  і  захланність,
Війна  і  мир  ідуть  із  людством  пліч-о-пліч.
Вони,  як  stars  the  Bear  Great  –    старі  й  туманні.

Чому  б  не  пити  з  джерела  життя  усім,
Задовольняючи    лише  природну  спрагу,
Тепло  тримать,  нести  у  світ,  немов  Гольфстрім?
Невже  це  краще  –    в  гени  кликати  Гаагу?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598974
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2015


Для тих, хто вірить в казку

Розкрила  темні  крила  бабка-ніч
І  полетіла.
Кидали  сяйво  зорі    зусібіч
На  її  тіло.  

Чекала  місяць.  Витрішки  ловив
Крізь  млу-фіранку.
Не  міг  він  вийти,  бо  ключа  згубив
Від  свого  замку.

Шукав.  Останні  сили  розплескав
До  задрімання.
А  бабку-нічку  смуток  обіймав
Аж  до  світання.

Бабка  -  комаха.:)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598888
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2015


РІДНА МОВА

Рідну  мову,  що  в  генах  моїх,
Що  п’янить,  наче  цвіт  матіоли,
Я  забути  не  зможу  ніколи,
Бо  це  зрада  прародові,  гріх.  

Хай  живе  у  мені,  хай  бринить,
Хай  продовжиться  в  дітях  і  внуках.
Скільки  гинула  раз  вона  в  муках…
Не  згубила  живучості  нить.

Наче  сонце  люблю  рідне  слово,
Як  повітря,  як  небо  святе.
Розмалюю  його  веселково
Духом  серця.  Хай  гойно  цвіте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598818
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2015


ЦЕ БУЛО БІЛЯ МОРЯ …

Переклад  (мій  довільний)  вірша  І.  СЄВЄРЯНІНА

ЦЕ  БУЛО  БІЛЯ    МОРЯ  ...  
Це  було  там,  де    море  плете  гобелена,  
Де  нечасто  зустрінеш  міський  екіпаж...  
Королева      там    грала  -  у  вежі  -    Шопена,  
І  відчувши  його,  полюбив  її  паж.

Все  було  дуже  просто,  було    все    чудово:  
Королева  просила  розрізать  гранат;  
Дала  пажеві  пів,  він  утратив  дар  мови.
Покохала  його  у  мотивах  сонат.

Ну,  а  потім    йому  віддавалась  грозово,  
І  до  сходу  рабинею  була  вона  ...
Це  було  там,    де  хвиля  морська,  бірюзова,  
Де  соната  від  пажа  й  ажурна  піна.

ОРИГІНАЛ
ЭТО  БЫЛО  У  МОРЯ...
Это  было  у  моря,  где  ажурная  пена,
Где  встречается  редко  городской  экипаж...
Королева  играла  -  в  башне  замка  -  Шопена,
И,  внимая  Шопену,  полюбил  ее  паж.

Было  все  очень  просто,  было  все  очень  мило:
Королева  просила  перерезать  гранат;
И  дала  половину,  и  пажа  истомила,
И  пажа  полюбила,  вся  в  мотивах  сонат.

А  потом  отдавалась,  отдавалась  грозово,
До  восхода  рабыней  пробыла  госпожа...
Это  было  у  моря,  где  волна  бирюзова,
Где  ажурная  пена  и  соната  пажа
И.Северянин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015


Не цвіте у душі акація

Не  цвіте  у  душі  акація.
Джерелу  перекрито  краник.
Твоє  ультрахолодне  раціо,
Наче  сіль  на  кроваві  рани.

Хоч  люблю  я  у  мріях  виснути,
Набирати  швидкість  в  легені,
Знаю,    зможу  гальма  натиснути.
Моє  его  завжди  при  мені.
08.08.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015


Не час і не обставини…

Не  час  і  не  обставини  виною,
Коли  у  серці    проросла  туга,
Коли  шляхи  покрила  пилюга,
Удача  повернулася  спиною.

То  ми  самі  накликали  біду,
Свідомо,  а  чи,  може,  неумисно.
Ридаєм  в  самотині  беззахисно
І  сварим  шлях,  а  не  свою  ходу.

Що    в  грунт  іде,  те  зроджують  луги.
Що  ми  лелієм,  те  візьмемо  в  руку.
То  ж  не  кидаймо  розум  у  багнюку.
Красиве  й  вічне  сіймо    навкруги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598397
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2015


Ваша величносте ЖІНКО

Тьмою  покриті  тут  сті́нки,
Тиша,    немов    на  дні  ...
Ваша  Величносте  Жінко,
Цей  ваш  візит  мені?

Темрява  кр́аде  бесіду.
З  даху  -  струмки  води.
Жінко,  загадко  Всесвіту,
Як  ви  прийшли  сюди?

О,  ваш  прихід,  як  ватра.
Дихання  щось  стиска  ...
Входьте  же,  Клеопатро.
Правди  в  ногах  нема.

Хто  ви?  У  невідь  вкутали…
Ну,  я  й  чудний  чоловік  ...
Двері,  мабуть,  ви  сплутали,
Вулицю,  місто,  вік.
Б.Окуджава  

ОРИГІНАЛ

Тьмою  здесь  все  занавешано,  
И  тишина  как  на  дне...  
Ваше  Величество  Женщина,  
Да  неужели  ко  мне?  

Тусклое  здесь  электричество,  
С  крыши  сочится  вода.  
Женщина,  ваше  величество,  
Как  вы  решились  сюда?  

О,  ваш  приход  -  как  пожарище.  
Дымно,  и  трудно  дышать...  
Ну,  заходите,  пожалуйста.  
Что  на  пороге  стоять?  

Кто  вы  такая?  Откуда  вы?!  
Ах,  я  смешной  человек...  
Просто  вы  дверь  перепутали,  
Улицу,  город  и  век.
Б.Окуджава

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015


Я люблю тебе…

Я  люблю  тебе,  видно  усім,  
Без  претензій  на  трон  і  звання.
Я  вирізьблюю    твоє    ім’я́
Денно  й  нічно  у  серці  свої́м.  

Чи  ще  хтось  так  без  тями  кохав?
Так  кричав,  що  аж  сонце  навпі́л,
Що  пішов  ручаєм  суходіл,
Що  аж  місяць  у  річку  упав?

Ти  для  мене  –  світанок  в  росі.
Ти  -  це  Всесвіту  зорі  ясні.
Пір’я    крилам  моїм  на  спині.
Ти  –  мов    нотному  стану    до  –  сі.    

Чи  пізнаю  твій  подих  чи  ні,  
Ця  любов  –  подарунок  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015


Коли ми стрінемось

Коли  ми  стрінемось  
(Це  буде  зовсім  скоро)
З  шкарлупи  витягну  тебе,
Немов  яйце.
Не  треба  вірша  чи  роману,  
Чи  есе.
Я  виссу  суть  з  очей  твоїх,
Мов  рабин  з  Тори.  

Коли  ми  стрінемось,
Настане  новий  лік
Моїм  рокам,
Нова  простелиться  дорога.
Там  будеш  ти  зі  мною
Із  веління  Бога,
Або  й  не  ти,
А  зовсім  інший    чоловік.

Коли  ми  стрінемось,  
Придбаю  щось  нове.
Це  буде  мир  чи  бій,  
Не  знаю  достеменно.
Але  рішуче  впхаю
Ногу  у  стремено
Пущусь  конем  -    
Чи  то  по  мріях  чи  до  мрій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015


ПРО МРІЇ

Я  мрії    в  ранг  не  возвеличу,
Бо  з  них  букета  не  складеш.
В  своє  життя  тебе  покличу
Осіннім  днем,  і  ти  прийдеш.

У  дощову  холодну  сльоту
Проміння  пустиш  з  рукава.
Піднімеш  крила  для  польоту,
Із    тиші    викрешеш  слова.

Розвієш  всякий  сум  і  сумнів,
Мов  вітер  хмару  грозову.
Я  мрії  викину  безумні.
Я    дії  в  кроки    позову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2015


Ти скарб

Ти  скарб,  дорожчий  від  смарагда  й  перла,
Душі  моєї  чарівна  струна,
Реаніматор  серця,  що  завмерло,
Вітрила  для  життя  мого  човна.

Ти  мрій  вершково-кремовий  світанок,
Думок  крилатих  швидкісний  політ.  
Ти  сонце,  що  виводить  із  туману
Жури  і  болю  у  казковий  світ.

Вершина,  не  підкорена  ще  мною.    
Екзотика,  незвідана  на  смак.
Ти  силою  палаєш    неземною.
Ти  серед  прози  жита  гойний  мак.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015


Без назви…

Ми  якось  звиклися  з  отим  страшним  АТО.
Бо    гул  війни  не  чуєм,  він  десь  там  –  на    сході.
Але  не  всім  везе,  хто  грає    у  лото,
Не  всі  живі  і  непоранені    приходять.

П’ємо  вино  собі,  смакуємо  плоди,
Усі  купуємось    на  світову    приманку.  
А  десь  там  воїн...  спраглий...  просить  лиш  води…
І  молить  Господа    дожити  до  світанку.

Видать,  родину  тільки    горе  тяготить,  
Коли  вогнем  прошито  тіло  їх    солдата.
А  як  же  ми?  Як  ми?  Нас  совість  не  болить?
Невже  і  справді  їм  не  маємо  що  дати?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597502
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2015


Диво ночі

Цвіркун  на  скрипці  грає  зорям.
Зачервонілись,  мов  гранат.  
Кидає  погляди  суворі
Зіркам  до  віч  їх  місяць-брат.

Простую  містом,  ніч  гойдаю  –  
Туди-сюди,  не  спішачи,
Ковтаю  свіжість,  підглядаю
За  дивом  дивним,  ідучи.
                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015


Росте надія

Росте  надія  в  неї  на  крилі.
Ще  трохи  часу    –    й  набереться  подиху,
Зав’ється,  наче  вітер  в  ковилі,
В  очах  заграє  від  німого  подиву.  

Росте  надія,  гусне  у  житах
І  пахне  так  принадно  диким  вересом,
Покошеними  травами  в  лугах.
І  рівноважать  біль  і  радість  т́ерези.

Росте    її  надія  з  кожним  днем
І  просить  серце  Богові  молитися,
Щоб  та  любов,    гартована  вогнем,
Могла    в  глибинах    вічності  лишитися.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015


Розсипав вечір. .

Розсипав  вечір  зернята  кавові.  
Дмухнув  вогнем  на  місяця  свічу.
Прошу  тебе,    налий  в  бокал  любові,
Нехай  уп’юся  нею    досхочу.  
Тугу  стопчу.

А  як  стопчу,  то  піду  танцювати
На  міжпланетних  зоряних  шляхах.
На  скрипці    тонко  Всесвіт  буде  грати.  
Я  закружляю,  мов  безжурний    птах.
В  твоїх  руках.  

В  твоїх  руках  сталевих,  але  теплих
Воспряну  духом,  піднесусь  на  трон.
Поглянь,  зірковий  майстер  щастя  клепле
Нам  із  медово-бурштинових  грон.
І  це  не  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015


ДВА ВІРШІ ПРО ЇЖАЧКА

ІРИНКА  Й  ЇЖАЧОК

Йшла  із  двору  в  дім  Іринка.
Нили  ноги,  гнулась    спинка,
Цілий  день  дівча  крутилось  –    
Натрудилось,  натомилось.
Місяць  Ірі  злотив  тіло.
Раптом  щось  зашурхотіло  –  
Збоку  стежки,  зовсім  близько.
Не  змія  це?  Їжачисько!
Стала  –    той  лякливо  зиркнув.
Кинула  вітання  –    фиркнув.
-  Бачу,  прагнеш  утекти?
Я  люблю  таких,  як  ти!
Не  зроблю  тобі  я  лиха.  
Не  хвилюйся.  Тихо!  Тихо!
Морду  витягнув  голчастий.
-  Яблуко  прибіг  украсти?
-  Ні,  до  нього  я  байдужий.
Гусінь  я  люблю,  і  дуже.
Нею  вволю  поласую
І  до  лісу  помандрую.
-  Що  ж,  усе  збагнула  наче!
Хай  щастить  тобі,  їжаче!
31.07.15

ЩО  ЗА  М'ЯЧ?

Що  за  м’яч  із  колючок?
А,  це  сірий  іжачок  –    
Морда  довга  і  не  зла,
Очі  чорні,  як  смола.
Дикий-дикий!  І  живий!
Притулився  до  трави.
Запах  слив  із  пишних  трав
Із  нори  його  позвав.  
Ще  і    плід  не  начепив  –    
Хлопець  шлях  загородив.
Мама  сину:  «Йдімо  звідси,  
Нас  колько  малий  боїться".
Тільки  в  руки  взяли  весла,    
Їжака,  мов  вітром,  знесло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597004
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.07.2015


Саксофон під дощем

Дощ-музикант  ...  і  соло  на  трубі.
А  ноти-краплі  навдиво́вижу    прозорі.
Я  подарую…    блюз  оцей  тобі
Крізь  тугу,  темряву  і  кільця  тютюнові.
Мелодій  різних  зіграно  чимало.
Не  скажу  з  впевненістю  –  мінус  це  чи  плюс.
Та  жодна  з  них  так  ніжно  не  звучала,
Як  цей  журливий  і  дощем  налитий  блюз.
Давай  станцюємо  в  порожнім  ресторані.
Хай  ми  безглузді  і  вальсуєм  невпопад.
...  А  дощ  стукоче  по  самотнім  барабані.
І  наші  спільні  дні  -  як  в  фільмі  напрокат.

Геннадій  Бордуков

ОРИГІНАЛ
Саксофон  под  дождём
Дождь-музыкант...и  соло  на  трубе.
А  ноты-капли  удивительно  прозрачны.
И  этот  блюз  я  подарю  тебе
Сквозь  темноту,  тоску  и  дым  табачный.
Мелодий  разных  сыграно  немало.
Не  знаю  -  это  минус  или  плюс.
Но  ни  одна  так  нежно  не  звучала,
Как  этот  грустный  и  дождливый  блюз.
Давай  станцуем  в  опустевшем  ресторане.
Пусть  мы  нелепы  и  кружимся  невпопад.
...а  дождь  стучит  на  одиноком  барабане.
И  наша  жизнь  -  как  в  фильме  напрокат.
Геннадий  Бордуков

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015


А давай поїдем до Парижу

А  давай  поїдем  до  Парижу.
Купимо  собі  в  кіоску  карту,
Будемо  гуляти  по  Монмарту,
Черпати  із  вулиць  дивовижу.

Парусником  пустимось    по  Сені.
І  знайдемо    щастя  в  пінних  хвилях,
Зміряєм  у  градусах  і  милях,
Укладемо  у  новім    катрені.

А  давай  собор  отой  знайдемо,  
Де  за  опікнку  Богомати,
Зорі  будем    в  пригорщі  збирати.
В  Тюільрі  –  земнім  саду  Едему.

А  давай  поїдемо  цим  літом,
Відірвемо  ноги  від  площини.
Доторкнемось  Франції    перлини,
Піднесемось  над    рутинним  світом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015


Вона в нього…

Вона  в  нього  ні  в  сотці,  ні  в  тисячці,
Ні  на  n-му  місці  важливості,
Ні  у  слові,  ні  в  крапці  і  рисочці,  
Ні  у  хтивості,  ні  у  глумливості.

Вона  в  нього  -  невидима  видимість,
Щось  таке,  що  позбавлене  логосу.
Він  для  неї  -  незвідана  глибимість,
Нерозгадана  загадка  Космосу.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015


Райдуга

Дощ  пішов.  Трава  змочилась,
В  небі  райдуга  з’явилась,
Усміхається  привітно  –  
Феєрична,  семицвітна.
Вибігайте,  люди,  з  хати
Її  фотографувати.
Нумо,  швидше,  не  лінуйтесь.
Чудо  в  небі,  полюбуйтесь!
А  дуга,  мов  коромисло,
Над  будинками    нависла.
Це  дарунок  Бога  людям.
Оком  кинеш  –  тепло  грудям.

Світлина  зроблена  мною

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596684
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2015


А ти не вір

А  ти  не  вір  її  словам.  
Живи,  як  жив  –  велично  й  сито,
Пересівай    життя  крізь  сито,
Усе  що  над,  кидай  у    спам.

А  ти  щоранку  пий  свій    чай,  
З’їдай  «Корону»  -  шоколадку  .
Серед  ла...а  зерно  шукай,
Іди  до  зір  крізь  неба  кладку.

А  поміж  тим  пливи  в  човні,
Де  буря  хвилі  не  колише.
Та  десь-колись  з’явись    у  сні
Отій,    котра  тобою  дише.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015


Дякую (Спасибо)

В  тяжку,  та  усе-таки    праведну  днину,
Окроплену    потом  і  кров'ю,
Не  хлібом  єдиним  живеш  ти,  людино,  -
Живеш  також  ти  і  любов'ю.
Не  злись,  що  прийшла  і  твій  графік  зламала,
Не  злись,  що  прийшла  без  запрошень.
Подякуй  за  те,  що  в  душі  її  мала,  
Насип  їй  цілунків  у  кошик!  
Коли  здобуваєш  ти  верх  у  двобою
Над  всякою  в  світі  бідою,  
Знай,  мало  для  цього  самої  лиш  волі,
Ще  треба    доволі  й  любові.
Не  плач,  як  була  непокірною,  злою
Часами  в  душевній  колибі,
Подякуй  за  те,  що  була  із  тобою,  
Скажи  їй  за  це  ти    спасибі!  …  
Леонід  Філатов

Оригінал
СПАСИБО
В  наш  трудный,  но  все-таки  праведный  век,
Отмеченный  потом  и  кровью,
Не  хлебом  единым  ты  жив,  человек,  -
Ты  жив,  человек,  и  любовью.
Не  злись,  что  пришла  –  оттеснила  дела,
Не  злись,  что  пришла  –  не  спросила,  -
Скажи  ей  спасибо  за  то,  что  пришла,  -
Скажи  ей  за  это  спасибо!..
Когда  удается  одерживать  верх
Тебе  над  бедою  любою,  -
Не  волей  единой  ты  жив,  человек,  -
Ты  жив,  человек,  и  любовью.
Не  хнычь,  что  была,  мол,  строптива  и  зла,
Не  хнычь,  что  была,  мол,  спесива,  -
Скажи  ей  спасибо  за  то,  что  была,  -
Скажи  ей  за  это  спасибо!..
Леонид  Филатов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015


МЕНІ ЛЮБОВІ ВИСТАЧИТЬ…

Моя  улюблена  тема.  

Люблю  тебе.  За  що?  Сама  не  знаю.
Люблю  за  все  і  всупереч  всьому,  
Отак,  як  волю  рукави  Дунаю,
Котрі  шукають    течію  свою.

Люблю  тебе  безмовною  любов’ю
І  з  криком  у  120  децибел.
Складаю  пазли  зустрічі  з  тобою
Й  виштовхую  з  насиджених  крісел.

Вузли  рубаю,  потім  знову  в’яжу.
Така  любов  –    світилом  для  епох.  
Прийдеш?  Уста  патокою    помажу.  
Мені  любові  вистачить  за  двох.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015


Якби пустив…

Якби  в  своє  життя  мене  покликав,  
Якби  покликав    літнім  днем  рудим,
Співала  б  я,  мов  у    руках  музики
Співає  скрипка  під  смичком  твердим.

Сміялась  би,  а,  може  б,  і  ридала,
Струною  вигинаючись  у  такт.
Якби  покликав…  ,  душу  би    віддала,
Що  вище    понад  всякий    артефакт.

Якби  в  своє  життя  пустив,  летіла  б
Під  хмарами,    не  чуючи  ваги.
Але,  на  жаль  реальність  чорно-біла
Нам  визначила  різні  береги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015


Ранок, хмари і вітер

Пейзажна  лірика  для  дітей

Синє  небо  на  початку  днини
Вкуталось  у    білу  аергу.
Вітер  тіло  витяг  із  шпарини,
Що  облюбував  собі    в  лугу.  

Походив  між  квітів,  розім’явся,  
Потоптав    зеленчасте  руно.
А  тоді  у  небеса  подався,
Взявся  за  розпашне  полотно.

Рвав  на  шмаття,  скільки  було  сили,
Аж  летіли  іскри  із  очей.
Птахи  йому  трохи  підсобили
Співом  дзвінкогласим    з-за  плечей.

Працював  натхненно,  притомився.
Ліг  під  кущ  невидимий  владар.
Соняшник  вітриськові  вклонився,
Вивільнив      він  сонце  із-під  хмар.


Аерга  («опинка»,  «обгортка»,  «горботка»  тощо)  —  одноплатовий  розпашний  жіночий  одяг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596177
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2015


ЛЮБЛЮ СВОЇХ Я ОНУЧАТ

Люблю  своїх  я  онучат  –  
Маляток  невгамовних.
Дорожчі  серцеві  в  стократ
Від  каменів  коштовних.

Дві  дівчинки  –  зірки  ясні    
І  хлопчик  –  місяць  злотий  –  
Нутра  мого    дзвінкі    пісні,
Найвиграшніші  лоти.  

Люблю  їх  срібні  голоси  
І  усмішки  бентежні.
Чомучки-очі  і  носи,
Кошачу  незалежність.

Нехай  ростуть  із  року  в  рік,
Всього  пізнають  в  міру.  
З  землі  черпають    живо-сік,
А  з  неба    –    мир  і  віру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596096
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2015


КОЛИ…

Коли  розмито  землю  під  ногами,
Кругом  в’язке  болото,    трясовина́́́,
Ридає  правда,  скута  ланцюгами,
І  рветься  з  небесами  пуповина,
Коли  сморід  викручує  легені,
Коли  по  честі  –  батогом  в  анфас,
Коли  серця  в  спекотні  дні    студені,
Хоч  чиїсь    зорі  гаснуть  раз  у  раз,
Коли  уже  й  на  сонці  чорні  лати,  
І  не  бере  ніхто  за  це  вину,  
Так  хочеться  на  прю  зі  всім  цим  стати,
Зітнути  злові  голову  хмільну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595963
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2015


БОЛИТЬ МЕНІ

Болить  мені,  що  я  –  то  інші  всі,
Оті,  котрим  не  світять  твої    очі,  
Котрим  не  вмитись  у  рясній    росі
Твоїх  світанків,  що  пливуть  із  ночі.

Болить  мені…    невідомість  доріг,
Якими  крок  твій  в  день  новий  несеться,
Мій  самотою  дихає  поріг,
Крихка  потуга…  на  шматочки  рветься.

Болить  твій    холод  синій  із  душі,
Уста  німі...    середину  спікають.
Бентежать  очі  –  чорні  два  вужі,
Котрі  в  кущі  хвости    свої    ховають.

Але  уява…  зустріч  ще  снує.
Слабку  надію…  дума  грішна    гріє.
Бо  ж  ти  живеш!  Бо  ти      у  світі  є!
Допоки  так,  живи  у  серці,  мріє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015


Коли немає слів

Коли  немає  слів,  коли  немає,
Усі  застрягли  десь  поміж  зубів,
Коли    тебе  байдужість  обіймає
Холодною  дрімотою  гробів,
Коли  ущент  розбиті  твої  берці,
Нав’язує  недоля    гру  лиху,
Не  дай  сльозі  розмити  віру  в  серці,
Не  дай  стоптатись  мрії  на  шляху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2015


НЕ ПРИХОДИ ДО МЕНЕ В СНИ

(ВІД  ІМЕНІ  ЧОЛОВІКА)
Коли  зустрів  тебе,  зійшла  нова    зоря.
Забило  серце,  мов  налякане  звіря.
Тебе  віддав    своїм  розхристаним  думкам.
Та  не  судилось  
Бути  нам.


Приспів:
Не  приходи  до  мене  в  сни,  
Не  приходи.
Не  сила  сонцю  розтопить  
В  душі  льоди.
Розквітне  ранок,
Зніме  ніч  свою  вуаль.
А  я    спиватиму    
Печаль…


Моя  наснаго,  яблуневий  гілки  цвіт.
З  тобою  мріяв  про  окрилений    політ.
А  ти  сховалась,  мов    туман  удалині.
Лишила  біль
Гіркий  в  мені..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595683
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.07.2015


Ранкове…

Накинув  ліс  на  плечі  сіру  свиту.
Пустило  небо  з  хмар  тонку  сльозу.
Співає  птах  велично  оду  житу,
Що  колос  повнить  в  спеку  і  грозу.

Квітують  квіти.  Їм,  видать,  невтямки,
Що  десь  на  сході  смерть  когось  знайшла.
Вбирають  дощ  повільно  до  горлянки,
І  тішаться,  що  спека  відійшла.

Красу  уздрю,  спиваю  її  жадно.
Шукаю  в  каламуті  джерело.
Так  виглядає  зовні  світ    помадно.
А  середину  брудом  замело….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595619
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.07.2015


О, як любов душі потрібна!

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595411
Надихнув  на  вірш  вірш  Анндрія  Яремко-Ярого.

О,  як  любов  людській  душі  потрібна,
Як  серцю  -  кров,  як  пташці  –  голосок,
Мов  путнику  нічному  зірка  срібна,
Легеням  -  кисень,  берегу  –  пісок.

Любов  із  тверді  духу  проростає,
Дарує  світу  пахощі,  красу,
Земне  тяжіння  без  труда  долає,
Із  хмари  неба  п’є  хмільну  росу.

Любов  –  це  річ  тонка  і  незбагненна.
Пряде  щоденно  нитку  для  шиття,
На  вісь  землі  намотує  натхненно,
Щоби  у  ній  калатало  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2015


Моєму "нині"…

Моєму  «нині»  заздрити  не  треба.
Із  попелу  переродилась  в  цвіт.
Я  виплакала  свій  шматочок  неба
І  надземної  музики    політ.

Я  довго  тьму  торочила  із  сонця,
Допоки  кожен  промінь  не  блистів.
Чавила  гіркоту  із  серця    гронця,
Вбирала  мед  із  річок  і  полів.

Вилущувала    істину  з  шкарлупи.
Палила  й  будувала  знов  мости.
Вдивлялася  у  світ  крізь  скельце  лупи,
Щоб  свій  куточок  раю  віднайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2015


Вставай, країно!

Ну,  що,  ковтати  будемо  облуду
І  хусточкою  прикривати  рот?
Чи  переорем  ту  смердючу  груду,
Котра  згноїти  хоче  нас,    народ?

Чи    ми  вогонь,  який  не  загасити,
Чи  ми  сміття,  яке  зметуть  з  доріг?
Пора,  пора  нам  вибір  вже  робити:
Ховатись  в  кут  чи  вийти  за  поріг.

На  коси  мами  сивина  лягає.
І  очі  вбитих  докором  горять.
Шевченко  сльози  у  Дніпро  пускає.
А,  може,  й  справді,  досить,  досить  спать?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2015


НЕ КРАЩЕ БУЛО Б?

Ми  часто  судим  людину,  
Не  звідавши  її  дно,
Не  з’ївши  її  хлібину,
На    спивши  її  вино.

За  усмішкою  не  видно
Печалі  і  болю  плин.
Поверху  смачне    повидло,
Під  сподом  –  гіркий  полин.

Ми  праведні,  легко  мітим
Стрілою  в  чуже  яйце.
Не  краще  було  б  для  світу
Любити  усіх  і  все?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2015


І ЯК ЗДОЛАЮ ОСІНЬ Я?

Питала  я  тебе:  «Ну,  як  ми  будем?
Зріднились  ніби.    А  тепер  –  чужі?  
І  що  ж,  любов  відправимо  в  нікуди?  
Живильну  жилку  пустим  під  ножі?»

Ти  довго  грався  в  мовчанку  колючу.
А  потім  в  сон  несміло  заглянув.
В  долоні  кинув  потаємний  ключик,
Котрим    колись  неспокій  відімкнув.

Пустив  той  ключ  на  радість  чи  на  журу?
Так  люба  сталість  чи  відпломенів?
І  як    здолаю  осені  понуру,
Коли  не  будеш  зіркою  мені?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015


Над вечірнім теплим морем

МІЙ  ВІЛЬНИЙ  ПЕРЕКЛАД
Над  вечірнім  теплим  морем
небо  оксамитно  грало.
Гриво-огненне  світило  
Промінці  порозкидало.  

Хвилі    пінно-кучеряві
Лижуть  берега  каміння.
Птахи,  риби  -  все,  що  дише,
В  млість  занурилося  з  лінню.

Втомлено,  але  блаженно
хмари  в  сон  ідуть  в  мінорі.
Крізь  вуаль  їх  запалились
Бісером  по  небу  зорі.

Легкий  вітер    ледь  побіжно  
брижі  зняв  на  хвилях  ніжно.
Море,  граючи  лускою,
Зачаровує  красою.

 ОРИГІНАЛ:
Над  вечерним  тёплым  морем
небо  бархатно  дышало.
Огнегривое  светило
лучи  сонно  расплескало.
Волны  с  пеной-завитками
поцелуи  дарят  брегу.
Птицы,рыбы  -  всё  живое
погрузилось  с  ленью  в  негу.
Чуть  устало,но  блаженно
облака  плывут  к  ночлегу.
Сквозь  вуаль  их  зажигались
звёзды  бисером  по  небу.
Лёгкий  ветер  незаметно
рябь  поднял  на  волнах  нежно.
Всё  чешуйками  сверкая,
море  выглядит  волшебно.
Ирина  Чичикина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594951
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.07.2015


ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ

Війна  їх  шлях́и  обірвала.
Спинилося  в  грудях  биття
У  час,  коли  р́уки  штурвала
Узяли  на  н́ове  життя.

Занадто  короткі    ліміти
Отримали  їхні    сліди.
У  них  не  народяться  діти,
Вони  не  насадять  сади.  

Їх  мрії  затінили    ночі.
Їх  запах  вилизує  час.
Їх  пам'ять  –  то  сльози  жіночі.
А  приз  –  то  усміхнений    Спас.

За  край  наш  пішли  під  гармати,
За  тебе,  за  мене  –  за  всіх!
Ми  мусим  країну  вдержати.
Забути  їх  подвиг  –  то  гріх.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594830
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2015


ВІДОМІ, КРАСИВІ

Живуть  поміж  нами  відомі  і  стильні.
Несуть  по  житті  їх  вітрила  всесильні.
За  словом  в  кишеню  такі  не  полізуть.    
Їм  доля  везіння  кладе  у  валізу.

Гостинно  їм  двері  усі  відчиняють.
Усмішки  на  лиця  поспішно    вдягають.
Доступні  країни  їм  і  океани,
Усі  паралелі  і  меридіани.

Їх  фото  у  модних  журналах,  газеті.
Їх  прізвища  ґуґлять  щодня  в    Інтернеті.
Та  часом  і  їх    б’є    життя  голим  гіллям,
І  сльози  у  них,  як  і  в  інших  –  із  сіллю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015


ЙОГО ЛЮБИЛА

Його  любила  до  безтями,
Мов  сонце  після  зливи  колос,
Як  немовля  кохає  маму
За  теплі  руки,  ніжний  голос,

Як  тихий  вітер  любить  море,
Нектар  пахучий    бджілка  в  лузі,
Як  синє  небо  шпилі-гори,
Як  зустріч  по  розлуці  друзі.

Його  любила  так,  що  квіти
В  душі  її  цвіли  щорання
І  світ  виходив    із  орбіти
В  нову  галактику  -    Кохання.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015


ПРОБАЧ ЗА ВСЕ

Я  знаю,  Боже,  що  не  варта  
Торкнути  образ  твій  щокою.
Душа  уже  не  того  гарту,
Сліди  покроплені  смолою.

Та  не  ховай  очей      від  мене.
Не  те  (свідома  я!)    ліпила.
Гріхи  чорнобилем  у      венах.
Пробач  усе,    чим  завинила…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015


Вечір тихо крадеться

Помаранчеве  сонце  
У  пригорщі  овиду  лізе.
Оком  вправно  моргало
Весь  день,  тож  стулити  пора.
Стихли  трави-мурави,  
Лелеки  сховались  у  гнізда.
Залишила  двори
Галаслива  гінка  дітвора.

Небо  дивиться  мляво.
Активність  потрохи  втрачає.
Позіхає  і  тягне  
На  себе  перину  із  хмар.
Колискову  деревам
Чугайстер  на  пищавці  грає.
Зняв  корону  і  ліг  
Під  ялиною  Вітерко-цар.

Світ  іде  на  спочинок.
Бджола  затихає  у  цвіті.
Я  в  автобусі  їду.  
Театром  палає  нутро.
Скільки  довкруж  родзинок,
Чуття  закидають  у  сіті!
Подив  гасне  тоді  лиш,  
Як  ніч  розпрямляє    крило.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015


Воїну України

Ти  там,  на  сході,  у    окопах.  
Де  простір  кулями  прошито.
Де  думи  мчать  швидким  галопом.
Неправда  сіється  крізь  сито.

Ти  там,  де  маєш  бути,  сину,
В  шкарлупу  серце  не  ховаєш.
Вмираєш  тричі    за  хвилину.
І  тричі  знову  воскресаєш.

Ти  там,  де  страх,  де  без  атаки
Ні  дня,  ні  ночі  не  буває.
Де  ворог  сіє  смерть  і  маком
На  тілі  рана  розквітає.

Стоїш,  долаєш  біль  і  втому.
Позаду  –  край,  батьки  і  діти.
Та  ось  вертаєшся  додому  –  
Не  знаєш,  де  себе  подіти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594253
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2015


Який же ти чудовий рідний краю!

Який  же  ти  чудовий,  рідно-краю!
Ласкавить  вухо  скрізь  пташиний  спів    
Від  буйних  закарпатських  водограїв
До  Чорного  й  Азовського  морів.
Гойдаєшся  в    ялині  і  каштані,
Звучиш  в  сопілці,  кобзі  і  трубі.
Несешся  в  польці,  гопаку,  аркані.
Злітаєш  в  хвилі  неба  голубі
Лелекою  чи  чайкою  морською.
Стругом  у  Тисі,    у  Дніпрі  лящем
Вистрибуєш  над  синьою  габою.
Квітуєш  лугом  і  новим  віршем.
Ти  пахнеш  медом,  бабиним  варенням,
В  бджолинім  леті    казкою  бриниш.
Чаруєш  серце  мислі  одкровенням,
Величним  дзвоном  із  церков  летиш.
Край  козаків,  що  не  перевелися,
Плугів  і  шабель,  пісень  і  терпінь.
О,  тільки    б  ти  в  своїй  межі  лишився,
Розцвів  над  світ  для  нових  поколінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594158
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2015


Ліс - добрий лікар

Ліс  –    вправний  лікар,  всі  заштопав
У  серці  рани.
А  дощик  змив  усю  брудноту,  
Співає  гами.

Вужем  сховався  сум  під  дубом,
Листом  укрився.  
День  закалатав  в    сонце-бубон
І  збадьорився.

Хмарки    зібрав    у      небозводі
Господь  в  рулони.
Заграли    сотнями    мелодій
У  серці  дзвони.
15.07.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015


Ти - світ мій

Ти  -    світ  мій.  Ти  моя  зоря.  
Ти  в  дні  моєму  свіжим  киснем,
Терпким  вином,  котре  не  кисне,  
Червоним  днем  календаря.

Ти  сонце,  що  виходить  з  хмар,  
Ночей  тривожних  сновидіння,
Чуттів  не  здолане  тяжіння,
Зажури  й  радості  гончар.  

Хай  камінь  сиплеться  із  гір,
Хай  смерч    кружля  над  горизонтом,
В  душі  сіятимеш    яхонтом
Вітрам  лихим  наперекір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015


Світ міняє орбіту

Світ  міняє  орбіту  зі  злої  на  добру.
Чути  дзенькання  правди  на  голих  шаблях.
Світ  міняє  орбіту.  Звиваються  кобри.
Вони  чують  нутром,  їх  обірветься  шлях.

На  заклання  ягня  вони  б  радо  віддали.
Те,  ягня,  що  родилось  на  зламі  епох.
Його  в  крові  Майдану  і  сходу  скупали.
На  заклання  тепер?  Не  дамо.  З  нами  є  Бог.

Доведемо  до  фінішу  те,  що  почато.
Україна  двигун  для  нового  життя.  
Ще    Шевченко  казав:  «Буде  син,  буде  Мати,  
Будуть  люди».  І  стане  ще  раєм  земля.
 

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2015


А НЕБО СЬОГОДНІ…

А  небо  сьогодні  без  настрою.
Нахмурило  брови.  Ридає.
Ліс  димкою  вкрився    сріблястою.
Тривога  в  вікно  заглядає.

Виходжу  у  місто    без  радості.
Гойдається  твердь  під  ногами.
Яскравість  згубили    принадності,
Мов  хто  їх  побив  батогами.

Порушена  світу  гармонія.  
У  миру  обламані  крила.
Подразнює  слух  какофонія.
Гей,  вітре,  дмухни  на  вітрила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015


І ДОКИ?

Не  грайся,  владо,  в  «Котика  і  мишки».
Бо  мишки  вже  не  ті,  які  були.
Майдан,  АТО  їх  вивели  в    опришки.  
Ресурс  у  тебе,  в  них  же  –    дух,  стволи.

Та  ситість  вже  твоя  -  фонтаном  з  горла.
Народ  не  в  силі    знести  тягарі.
А  ти  до  себе  горнеш  все  і  горнеш.
І  думаєш,  сховаєшся    в    норі?

Лягають  плями  на  слова  в  законі.
За  це    найкращі  мали  помирать???
Гей,  небайдужі,  запрягаймо  коні.
В  похід  рушаймо  правду  здобувать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593309
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2015


НЕ СПІМО

Не  Бог  виною  –  горе  на  поріг,
Війна,  що  тисне    кров  з  людського  тіла.
Безвільність  –    ось  де  наш    одвічний  гріх,
Байдужа  ситість,  що  кістки  пригріла.

А  Бог  –  Він  любить,  руку  Він  подасть,
Коли  побачить  намір  соковитий.
Але  не  зробить  сам  усе  за  нас,
Лишив  нам  волю,  вибір  щоб    робити.

Отож  не  спімо,  коли  дім  в  біді.
В  метал  самі  не  переходять    руди.
Хай  будуть  кроки  й  помисли  тверді
Заради  світла,  що  наповнить  груди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593233
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2015


Тільки

Коли  я  уперше  торкнулася  твого  тіла,
Просто  торкнулася  –    серцем  пробігли  вольти.
Слухала  слово  твоє    і    яблуком  райським
Стигло    в    душі  воно,  ребра  мої  розпинало.
Ти  не  торкався  обличчя  мого    руками,  
Солоду  вуст  не  спізнав  ти.  Просто  дивився.
І  вже  від  того  світ    мій  –  верхи  ногами.
І  вже  від  того  дзиґою    закрутився.
Різала  пуповину,  серце  з  грудей  виймала.
Не  помогло.  Ти  далі  ріс  у  душі    осотом.
Може,  і  не  осотом  -  дивним  казковим  цвітом,
Тільки    його  магічність  я  побороть  не  вмію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593232
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 12.07.2015


Ти не такий

Ти  не  такий,  як  інші,  не  такий.
У  тобі  щось  заховане  магічне.
До  твого  «я»  дійду    колись-таки,
Що  вислизає  зіркою    у  вічне.

Ти  у  столиці  й  ніби  не  у  ній.
Тебе  у  рамки  міста  не  укласти.
Щораз  несешся  на  коні  у  бій,
Бо  з  козаків  і  отаманів    касти.

Нікому  ти  належати  не  смій,
Не  розпиляй  душі  природні  блиски.
Лиш  Україні  –  матері  своїй,
Віддай  себе  і  тим,  хто  серцю  близький.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015


ЗНАЙТИ Б СКОРІШЕ

Зеленопілля.    Іловайськ.  За  ним    Дебальцеве.  
Війна  без  правил.
Під  корінь    -  тисячі  життів  –    така    субстанція.
Криваві  трави.

Кого  судить,  з  кого  питать  за  долі  зламані
У  безголоссі?
Обличчя  воском  обпікають  сльози  мамині.
І  сіль  в  волоссі.

А  «мінський  мир»  -  зовсім  не  мир.  Двоглавий  біситься.
Немає  рішень.
І  де  яйце,  в  якому  смерть    дракона  міститься?
Знайти  скоріше  б.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592822
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2015


Сумне і радісне

Розкрився  день  у  птаха  на  крилі
Блакитноокою  остудою.
Ранковий  вальс  полонить  журавлів.
Війна  жбурляє  в  небо  грудою.

В  садах  налились  соком  вишняки.
Затужавіли  ниви  колосом.
А  там  на  сході  наші  вояки
Фортуну  кличуть  у  півголоса.

Красу  мережить  літо  –  справжній  ас.
Від  неї  кров  буває  хмільною.
На  сході  жахи  грають  лютий    джаз.
Коли  вже  радість  буде  спільною?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2015


Реальне і віртуальне

Дарують  гори  верхи  грудасті
Під  звук  кларнету.
А  ми  шукаєм  примарне  щастя
Ув  Інтернеті.

Життя  години  летять  у  Сіті,
У  віртуальне.
Торкають  квіти  небес  софіти  –  
І  це  реальне.

В  екрані  зводим  із  жару  млості  
Хиткі  споруди.
А  треба  просто  ввійти    у  простір,
Щоб  груди  в  груди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015


Сонет №4

Твоє́  ім’я́  купала  у  меда́х
Зводи́ла  міст  у  вічне,  наче  зодчий.
А  ти  залишив  порох  на  слідах.
Пішов,  не  глянув  навіть  мені  в  очі.

Жевріла,  знаю,  у  тобі  любов.
І  небо  постіль  вже  із  зір  ладнало.
Та  розійшовся  того  сховку  шов,
Де    ми  чуття-дитя  своє  ховали.

То  що  хай  мре  та  вистраждана  плоть?
Хай  чорна  стрічка  жалі  колихає?
Вкопаєм  в  землю  серця  сонцезлоть
Чи  повернемо  те,  що  жити  має?!

Ну  ж  бо,  наважся,  спробуємо  хоть
В  «Лото»  зіграти.  Там  є  квиток  до  раю.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015


Славень України

Хто  ми  з  вами  є?  Русини,  
Вихідці  з  Аратти.
Небо,  сонце,  кущ  калини  –
Наші  тато  й  мати.

Міць  ростили,  меч  гострили,
Воленьку  кували,  
Русь-державу  утворили,
Бога  шанували.

ПРИСПІВ:
Хай    же  сяє      Україна,
Як  перлини-зорі.
В’ється  пісня  солов’їна
Від  Карпат  до  моря.

Обнімімось,    люди-браття,  
Нам  ділитись  всує.
З  чистим  духом  і    завзяттям
Край  наш  відбудуєм.

Дні  настануть  світлі,  славні.
Вірмо,  діймо  сміло.
Гострий  ум  і  руки  вправні  
Зроблять  своє  діло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015


Пробач

Пробач,  коханий.  Можеш?  То  пробач
За  те,  що    серце  я  тобі  відкрила.
Сигналив  (чула)  совісті  трубач  –  
Його  накрила    променем  Ярила.

Сто  тисяч  вольт    горіло  у  нутрі.
Сто  тисяч  хвиль  здіймали  вгору  груди.
І  сон  ще  той  –  ми  двоє  у  шатрі,
І  нам  байдуже,  що  довкола  люди.

Вогні  загасли.  Хвилі  уляглись.
Ні,  не  самі,  приклала  безмір  сили.
Ховала  біль  небес  лазурних    вись.
Зчорніле  серце    сірі  хмари  мили.

Кінець.  Та  гляну  в  очі  десь-колись
І  серце,  наче  тісто,  що  змісили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015