| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Мовчиш? Невже бракує слів?
Коли у небі хороводять хмари,
Летиш на крилах почуттів,
Але без пари, знов без пари...
Вокзал. Розтанули проспекти.
Мчать знову поїзди без крил.
І люди божеволіють від спеки –
Дрейфують кораблями без вітрил.
Абзац. І нова думка на сторінці,
І пересохли вже твої вуста.
Природа розкривається у жінці
Та логіка у неї не проста.
Мовчи! Коли слова – порожні обіцянки,
Як з липи облітає пізній цвіт.
Не склеїш ти розбитої вже склянки
І не почуєш з вуст її «привіт».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2017
Лише в тиші думок прокидаються страхи,
Що крокують у темряві й лізуть під шкіру.
І невже у житті програють лиш невдахи,
Незалежно від статусу, кризи і віри.
Позолота брехні прилипає до рук,
Хоч солодша від правди, проте з післясмаком,
Гіркоти полину всіх прощань і розлук,
Буде в серці твоїм лише пам’ятним знаком.
Ти злетиш лиш на мить від облудливих слів,
Що леститимуть й грітимуть душу.
Поки влада в руках буде «світлих» голів,
Далі й кроку одного не зрушиш.
Ти мовчиш, я мовчу – як отара ягнят,
Тягне тіло своє на заклання,
Коли душу твою вже давно розп’яли
Прокляне в тиші слово мовчання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2017
Ти знаходиш усмішку в печалі
І у маренні світлих зірок,
І у смутку твоєму, і жалі
Розцвітає вічне на двох.
Невагомо спливає літо,
Поцілунком губиться сміх.
Ти завжди умієш радіти,
Навіть з того, що сумно для всіх.
Арабесками стануть миті,
Що розніжені від тепла
І від сліз на очах розмиті
Відображення в дзеркалах.
Ти крізь сльози завжди сміявся
І терпіти не смів образ.
Шаленів, божеволів, боявся...
Та завжди без купюр і прикрас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016
Знов ти ішов минувши перехрестя
Своєї долі чи чужих образ.
Колись була поезія для серця,
Тепер лишилась проза без прикрас.
Гірчать у роті кинуті слова
І тиша рве на клапті випадковість.
Не забувати лиш, що ще жива,
Коли втрачати випаде свідомість.
Прошиє струмом пульс у скронях,
Зайдеться серце аж до болю,
І марно ворожити на долонях,
Коли не можеш ти змінити долю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015
Осінній день, дощами перепраний,
Губився сум у дзеркалі калюж.
Торкнися, вітре, вуст медово-п'яних,
Але душі моєї ти не руш!
Зірвався крик з німотних вуст востаннє:
Тремтінням пальців, трепетом сердець...
Лиш терпкий присмак гіркоти кохання,
Коли ти розумієш, що це й є кінець.
І знов похмурий день, немов з похмілля,
Впивався з келиха холодного дощу.
Шалений вітер танцював своє весілля
І шепотів завітне "Я не відпущу..."
Хмільна неприспана тривога,
Немов та кулька у руці.
Тремтить і рветься ввись, до Бога,
Там, де початок у кінці...
Я відпущу її у небо
Куди б сама і без жалю...
Але для цього крила треба,
Що виростають з слів "Тебе люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
Все складу і просто викину.
Без причин і якоїсь мети.
Всі слова здаються безликими,
Коли спалюють всі мости.
Так безглуздо мовчати й плакати,
Коли падаєш на асфальт.
Розривати на клапті пам’яті
Ледве стриманий тихий гвалт.
Розкладати на фрази й такти,
Що так сказано й не було.
Не навчилась, мабуть, брехати
Або просто мовчала на зло.
У повітрі повисла тиша,
Павутину снує павук.
Мабуть, щось там у долі не вийшло
Або щастя випало з рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014
За що ви знову б'єтесь "патріоти"?!
Та так, що аж тріщать лоби,
Хіба вам мало старої роботи,
Що знову ви переділ почали?!
Хіба вага пролитої вже крові
Не вгамувала спрагу навісну
Чи із "надмірної вселюдської" любові
Розпочали кати запеклу цю війну?!
В могилах спочивають ті герої
Хто щиро вірив в правду боротьби,
Та чи не марно душі свої
Вони у жертву принесли?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Ми знов на "Ви"...
Такі чужі й байдужі...
За ширмою ховали почуття.
На мить здалося, що ми - друзі...
Лише на мить, коротку як життя.
Наповню склянку лиш на половину
Любові мірка це буде моя.
Ти так і не долив свою частину,
Хоч свято вірив, що назавжди я твоя.
Розбите серце... Скла ти не побачиш,
І не збереш уламків по шматку.
І не чекай, що я заплачу,
Немов ображена дитина у кутку...
Ти так й не зміг всю душу осягнути.
Лиш пригорщу даремно зачерпнув.
Ким була я, такою вже не бути.
"Та" залишилась там, де сам її забув!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Зриваю пластир без болю,
А там колись були рани...
Я не здавалась без бою...
На це лиш доказом шрами.
Я не жалілась ніколи
"Чому троянди з шипами?!"
І не сичала від болю,
На це лиш доказом шрами...
Щодень ходила босоніж
По склу товченому сміло...
І одягала лиш гордість
На пошрамовані душу і тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Заскрипіла хвіртка біля хати.
Тихо впали яблука в траву...
Вже нема кому їх підіймати.
Тільки вітер шепче: "Я живу".
Омертвіло пусткою навколо,
Тиша ріже душу без ножа.
Вже замкнулося прокляття коло,
Бо ніхто не знає де межа...
Де границя всім людським стражданням?
Де кордон жорстокості і зла?
Де кінець? Коли востаннє
Зникне і розвіється імла?!
Над голівкою маленької дитини,
Над сивинами байдужих вже старих...
Голод косить без усякої провини,
Без причин на те усіх.
Мов чума заполоняє душу,
Змором мучачи тіла.
Йде по трупах, горло душить
Тінь жорстокості і зла.
По селу гуляє вітер,
Тільки він іще живе.
Голод все старе вже витер
І прокляв усе нове!
Тихо стало коло хати...
Навіть пес не завива.
Вже не тужить гірко мати,
Як дитину сповива.
Вже не плаче та дитина,
Обірвалося життя...
Кров на руки материні...
Жах в очах і сум'яття.
Гріх безумства і розпуки,
Поруч мертве дитинча...
Заламала мати руки
І погасла мов свіча.
Крізь роки палає свічка
В пам'ять жертвам з небуття
В серці рана завжди вічна
Не піде у забуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2012
Фатально...
Двозначно...
і невипадково
і вся безкінечність
в порожніх розмовах...
Безглуздо...
Даремно...
І мабуть занадто
Цікавить єдине –
А може не варто?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
Не вистачає слова "досить",
Щоб зупинитись нема сил.
І хтось даремно щось попросить,
А я все падаю без крил...
Шум голосів заповнив тишу,
І так хотілося втекти
Я щось на пам'ять не залишу
Без зайвих слів і суєти...
Холодний спокій незалежний
Гамує сльози самоти
Ці відчуття нам не належать
Я так боялась висоти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Ми знову граємо в мовчанку,
Коли слова втрачають сенс.
І починаємо з початку
Перебирати "з" і "без"...
Без тебе вітер божевільний
Зриває спогадів дахи.
З тобою бути я невільна -
Згоріли наші сторінки
Емоції усі на грані,
За крок до краху почуттів
Ми не знайдемо винних й крайніх...
Ти сам давно цього хотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012
Не говори "Прощай", когда не хочеш раставаться,
Не говори "Привет", кого-то видя первый раз
И от тоски не обязательно влюблятся
Живи и вери, не завтра, а сейчас!
Не уходи дождём, смывая тротуары.
Не убегай, коль нет обратного пути.
Мы не глупы и не настолько стары,
Чтобы забыть волшебное "прости".
Не оставляй мечты на перекрёстке судеб,
И не решай за всех: кто прав, кто виноват
И мы не в праве знать что было и что будет
Но ведь всегда есть шанс вернутся и позвать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350065
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.07.2012
Так бракує чужого голосу,
Що нічого не вирішує...
Із галактики твого космосу,
Щоб забутись перед тишею.
І безглуздо чекати потяга
На платформі колишніх фраз.
Лиш уламками чи може протягом
Повернеться минулий час.
Заглушити бурхливі емоції,
Прокрутити ціле життя,
Розділити на рівні пропорції
Слова фальші і почуття.
Суд присяжних виносить рішення,
Неможливо ще щось довести
Ти не здатний змінити свідчення
І від кари не зможеш втекти.
Я ніколи не стану катом,
Бо і жертвою не була
Чи це доля твоя чи фатум
Але сам ти обрізав крил'а.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012
У кишені зім’яте щастя,
На папері краплини роси.
Вона мабуть звалася Настя
І любила щедроти краси.
Десь губилось у косах літо
І горів у очах вогонь,
Все носила букети квітів,
Дарувала тепло долонь.
Серед степу в подертих джинсах
Несла світу свої почуття.
Мабуть, звалась вона Лариса
І була для когось життям.
На корі заповітно написано
Поруч з власним чиєсь ім’я.
Чи то Настя буде, чи Лариса
Головне, що любов твоя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2012
Зимовий день нічого не пророчив.
Губились спогади у нетрях самоти.
Прохожі поспішали, опустивши очі,
А я боялася твій погляд не знайти.
Уже весною пахло і цвіла душа
В романтиків заядлих і поетів.
До мене не приходила вона
І не співала од гучних, сонетів.
У душу крався невимовний страх
Згубити час, впустити шанс останній.
Шукала прихисток в чужих очах
Та не знайшла і натяк на кохання.
Хотіла здатися спокійна і байдужа
Всередині ж таївся розпач й біль...
Шукала я тебе, мій милий друже,
Однак не розпізнала образ твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2012
Стук підборів по шкірі асфальту,
Віддається пульсом у скронях.
Вже давно забуте контральто...
Лиш рука у твоїх долонях.
Нерозгадані звуки природи.
Хвилювання струмом по тілу.
Лиш рука у твоїх долонях
І душа кудись відлетіла.
Лиш на мить торкнутись рукою
До сторінок твого майбуття...
Не рука у твоїх долонях
Там давно моє життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Три кроки назад в невідомість
Стираю граничну межу
Втрачаю пам’ять й свідомість
І правди уже не скажу.
Далеким здається небо
Не видно його із вікна
Та мабуть тобі і не треба
Щоб поруч буяла весна.
Самотньо лунає голос
Напнутий як дика струна
Лиш тиша виконує соло
Лиш тиша в цю мить одна.
Три кроки назад в невідомість
Над прірвою висне любов
За гранню хвилинна притомність
І в жилах твоїх стигне кров.
Не маєш права забутись.
І втратити власне ім’я
Давно вже пора позбутись,
Того що вона не твоя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Димком туману виплаканих сліз,
Стрімким потоком хвилі водоспаду,
Я стану тихим шелестом беріз,
Я загублюсь у тиші, і пропаду.
Росою трав нескошених світанком,
Я розіллюся піснею дзвінкою.
Я стану зоряним серпанком,
Коли залишуся на мить з тобою.
П'янкими пахощами квітів,
Я розіллюся над водою.
І стане раєм тепле літо,
Коли залишуся на мить з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Не судилось звернути цю скелю
І порвати цупкі ланцюги.
Всі боролись за світлу ідею
Та спіткнулись об ногу слуги.
Він не зрадник, а жертва як ми,
Підло скорений гнітом тирана.
Ставить пастки, риє ями,
А у серці ятрить свіжа рана.
Час за часом ішли, день за днем
Скелю бід розбивали зухвало.
Збиті руки пашіли вогнем,
Мов у шкіру впивалося жало.
За Вкраїну, за світле життя!
Розбивали і рвали кайдани.
Світлий погляд летів в майбуття,
Де загояться всі твої рани.
Не судилось звернути цю скелю,
Повернулось безглузде життя.
Знову плани, нові ідеї...
Ну, а люди? Придаток, сміття.
Тільки він, Каменяр, патріот,
Людям сили давав для повстання
Він не бачив прикрас й позолот,
Цінував лиш добро і кохання.
Волю вчив здобувати в бою
І не йти на підкуп тирана
Сліпо вірити в правду свою.
Нести камінь угору титаном.
Не здавайся "лупай сю скалу"!
До останнього подиху й руху
Ми народ і здобудем в бою,
Правду й долю візьмем в свої руки.
Незабутнє слово Франка
Завжди має тримати нас разом,
Мов велика, бурхлива ріка,
Ми здолаєм все своїм часом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348033
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2012
Заховай під сорочкою крила.
Стрімкий погляд очей погаси!
Зупини до польоту пориви
І надії усі полиши.
Вільним бути тобі не судилось,
Нема неба на грішній землі.
Двері клітки на мить відчинились
Й твої шанси надто малі...
Лиш крізь грати видніється небо,
Крила пнуться піднятись увись...
Тобі вільним бути так треба,
Але доля кричить: "Зупинись!"
Заховай під сорочкою крила,
Погаси волі вогник в душі.
Ти людиною бути повинен
І топтати землі спориші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347848
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2012
Не знайшов митець яскравих барв в палітрі
І в сірий тон розмалював моє життя.
Розвіяв радощі на вітрі
Й не залишив надій на майбуття.
Шалений вир тамуючи в душі,
Я промовчу не осквернивши мрії словом.
Для когось може всі вони смішні...
Заради них я жертвувать готова.
Туманить зір раптовий дощ на вітрі,
І губиться у гіллі суєта.
Я прагну залишити смуги світлі
На полотні асфальтного життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Неважливо хто виграє битву
І прийде із щитом у руці
Хтось до Бога звертає молитву
Інший зверне з шляху направці.
Вже давно забуті герої
І покрились іржею мечі.
Ти ж завжди готовий до бою
І не чуєш у серці плачів.
З часом гояться важкії рани
Та лишився пульсуючий нерв.
Завжди будуть людці і тирани,
Ти ж повинен лишитись борцем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347669
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2012
Залишаюсь ніким без нікого
Вимикаю світло в кімнаті
Ми усі досконалі моделі
У руках безголових фанатів
Давить тиск невідомого звуку
І нервово дзвенить у вухах
Я затямила давню науку
Переможців не стримує страх.
Витираю файли з пам’яті
Щоб ніхто не зміг довести
Гарні хлопці давно зайняті
А мені залишився ти.
Я не хочу більше плакати
Щоб раділи з того вороги
Але мабуть повинен знати
Почуття вже не мають ваги..
Застигає в повітрі тиша
Замикає тривоги коло,
Я уже для тебе колишня
Хоч твоєю не була ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012