neomatrix

Сторінки (1/2):  « 1»

немоя

І  тільки  ненависть  і  грім  
За  спинами  відплатить  всім  
І  всилить  в  душі  тільки  страх  
Це  жаль  розплати  тільки  так  
По  їх  гріхах  і  по  моїх  
Ах  жаль  мені  не  бути  більше  ним  
Самим  собою  тепер  не  можу  бути  
Сам  себе  ,  тепер  я  мушу  все  забути  
Своє  життя  таку  любов  одвічну  
Чуже  життя  таку  любов  цинічну  
І  біль  помре  ,  помре  в  моєму  серці  
І  страх  пройде  не  буде  більше  смерті  
І  страху  смерті  
Лиш  втратити  боявся  я  її  одну  
Думав  смерть  забере  але  життя  
Зламало  все  саме  забрало  і  не  віддало  
І  навіть  смерть  не  брала  
І  біль  назад  до  дому  не  пускала  
Убий  мене  благаю  хочу  вмерти  
Але  немає  сили  просто  вже  померти  люблю  тебе  
Таку  сяку  одвічно  і  біль  мине  
Я  не  буду  жити  вічно  убий  
І  ніжність  ту  що  була  поміж  нами  
Сховай  мету  що  була  поміж  нами  
Не  ламай  люблю  ти  не  заради  мене  
Я  лиш  ловлю  твої  очі  ніжно  сині  
Я  в  них  тону  в  безодні  неба  сині  
Я  їх  люблю  і  більше  не  люблю  
Таку  чужу  я  не  люблю  
Ти  не  моя  іди  вже  звідси  
ТИ  не  моя  закрий  вже  очі  сині  
Ти  не  моя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2012


Біль

Щоб  вміти  любити  треба  простити
А  іноді  може  просто  пустити
Ту  ніжну  тендітну  ту  ручку  єдину
Просто  що  міцно  тримав  ще  годину
Без  болі  без  сопель  просто  простити
Ну  а  може  стоїть  її  попросити
А  просто  тихо  простити
Простити  любити  її  відпустити
І  більше  за  руку  її  не  тримати
І  більше  у  губи  не  цілувати
Та  біль  при  цій  думці  
Тільки  вбиває  всі  мрії  всі  плани  вона  лиш  ламає
І  думаєш  мабуть  ,  мабуть  я  ніхто
Нікому  нетреба
Непотрібний    ніхто  життя  штука  вперта
Всі  нерви  зламає
Але  мабуть  все  ж  її  ти  кохаєш
Що  ночі  від  болі  не  спиш  помираєш
Ламаєш  ти  руки  ,  тремтять  вже  від  болю
І  думаєш  вперто  про  себе  відверто  ти  щось  неприємне
Сумне  і  нечемне  але  біль  не  втихає  лиш  тихо  вбиває
Й  болить  тихо  серце  що  проситься  вмерти
Померти  забути  й  уже  не  вернути
Ті  тихії  ночі  ті  очі  дівочі
Ти  їй  непотрібний  на  жаль  хочеш  вмерти
Та  серце  недасть  так  тихо  померти  
Спочатку  помучить  а  потім  замучить
Той  біль  невгамовний  пекучий  умовний
Він  тільки  у  серці  і  тільки  у  грудях
А  страх  він  усюди  ламає  всім  груди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012