| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Нас постійно оточують спокуси. Хтось піддається їм і йде на компроміс із совістю, а інші притримуються принципів до кінця. Але чи є правильне співвідношення, золота середина у ваганнях між матеріальним і духовним?
Я вважаю, що відповісти на це запитання однозначно неможливо. Вибір завжди залежить від обставин, у які ми потрапляємо, ситуації, що склалася в даний період часу.
Хтось із великих філософів сказав, що ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти. Можливо, він мав рацію, бо їжа ніколи не повинна переважати на терезах вибору перед духовними цінностями. Але й без неї неможливо уявити ні творчого піднесення, ні простого животіння. Іноді, щоб зберегти собі життя доводиться поступатися... Та йти на компроміс із власним сумлінням не просто. На своєму прикладі це довела відома українська поетеса Ліна Костенко.
Політична ситуація у державі не влаштовувала молоду письменницю, і восхваляти тогочасну владу їй не дозволяла громадянська свідомість, любов до Батьківщини. Жінка розуміла, що непокора може зламати все її життя, родину, але змогла приборкати спокусу обрати матеріальні блага.
На жаль, не всі можуть зробити такий вибір. Це здається мені цілком зрозумілим, бо "на кону" стоїть власне життя, добробут і щастя рідних. Треба мати безмежну силу душі, щоб не злякатися перед обличчям смерті виказати свої справжні думки, погляди.
Не зміг зробити вибір на користь духовного й головний герой твору М.Хвильвого "Я(Романтика)". Безіменний чекіст так і не став на захист матері. Його душа двоїлася, але страх за власне майбутнє, життя переміг над синівською любов’ю і вдячністю.
Отже, не можна обрати однозначно між духовним і матеріальним. Не існує одного правильного вибору для кожної конкретної людини у будь-якій ситуації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515155
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 03.08.2014
Взаємність лише у святах,
А може інколи в буднях.
В печалі завжди самотні,
А інколи може не дуже.
Щодня забуваю сказати;
Щодня говорю «люблю».
Кому б це іще не знати,
Якого все одно згублю.
По лицях біжать вже тіні,
Кремезні, жахливі, тлінні.
І листя вже сипле в ноги
Прощальні акорди і ноти.
Вітри замітають вулиці,
Їм наче робити нічого.
Любити їм справді нікого –
Не зводити їх на милиці.
Усе, що лунатиме потім, -
Забуті людьми пісні,
Розтрачені мрії, як дим
Розлетілось по степу.
Вже треба комусь піти.
Кому? Це дізнаємось згодом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469593
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.01.2014
Сльози життя, сльози...
У минулого віщі прогнози.
Дощ усе змете змите,
Світанку кров'ю залите.
Забувається вже забуте,
Завірюхою сніг закруте,
І нічого не повернути,
Лиш радій - вдалося забути.
Всепрощаюче буде майбутнє,
Бо усе, що було присутнє,
Залишилося вже позаду,
І не треба страшного обману.
Навіки́ все змивають дощі
У далекі краєчки душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013
Я до скону тобі говоритиму,
Мабуть, мовою жовтих тюльпанів:
"Одного лиш тебе любитиму
Серед звуків далеких орга́нів".
І втрачатиму розум щоразу,
Щоб довести любов свою.
Залунали тонкі ноти джазу -
Повернулись у казку твою.
Зупинились усі пори року,
Захлинулась в тобі вода.
Все, достатньо. Більше жодного кроку -
Хай наступить у серці весна.
Моє серце, розбите тобою!
Надто безліч займенників "я",
І стежина життєва моя
Переповнена спогадів злою.
Хай прощення наступить не раз.
Я прощаю тобі свою долю...
Непідкупна підступність фраз
І улюблені квіти болю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420979
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.04.2013
Життя живеш – сторінку пишеш,
Відведену строфу буття.
Хтось зупинився, Ти не лишиш.
Зупинка – тільки укриття.
Тобі ж не треба захищатись,
Бо в Тебе слово як броня.
Як не хотів з Тобою знатись
Народ, що тільки лиш стерня,
Ти замовкала, Ти все знала
І розуміла, хто прийде.
Однак Ти віру не втрачала,
Тобі воздасться і за те.
Твій час настане не сьогодні,
Мабуть, не завтра, не торік,
Але прийдуть колись голодні
На Твою славу, на Твій крик.
Тоді, мабуть, вже буде пізно,
Коли прийдуть такі, як Ти.
В той день надворі буде грізно,
І навіть хмарі не пливти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Мороз у серці вже минає -
Весна приходить у твій дім.
Закони істин сонце знає
На видноколі голубім.
І ти крокуєш їм назустріч
Ще не закохана сама.
Долаєш власний параліч,
Якого справді вже нема.
А доля ось до тебе мчить,
Кидає виклик всьому світу.
І вирішальна тільки мить,
Вона не потребує звіту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Останній лист, написаний тобі,
І я не зраджую собі.
Забуть не можу, ти мовчиш,
І навіть іншим не кричиш
Про світ незвіданий ніким.
Ти перед ким постанеш тим,
Що справді в серці робиш рани?
Хай перекриті будуть крани,
Але ж не може не щастить,
Коли троянда ще цвітить.
Всі білі квіти у блакить
Летять у небо зоревіт.
Наш білий цвіт піде у світ,
Та головне – чи він злетить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2012
Як би серце твоє знайти
Так, щоб зараз і назавжди.
З пелюсток теплу ковдру зшити,
Все байдуже дощам злити.
Малюватиму світлі картини,
Розглядатимем різні вітрини.
Світоч ранку запалимо разом,
А вкінці все підпалимо гасом.
Зачекаю іще одну нічку
Поки в сні моїм запалиш свічку.
Тьмяне марево заллє всі щілі,
Та відкриє нам нові цілі -
Незворушні, як давні скрижалі,-
Непідвладні, незвідані далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2012
Дріботить осінній дощ,
Де росте ласкавий хвощ.
Тінь майнула, друга тінь.
Сонце, з неба промінь кинь:
Хай простелиться стежина,
Знайде вихід та людина.
Не блукай у страшнім лісі,
Краще спи у теплій стрісі.
Тут же осінь, тут вода,
Тут же спокою нема.
Ду́мки в зграю забирай
І далеко відлітай:
За моря, за океани,
Знов у пошуки омани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Минає біль, минає сон,
Лунять два серця в унісон.
Ми, мов розгойдані дроти, -
Заряди "плюс" заради "мінус".
Даруйте, пане, не пройти
До миті-синус.
Далі йти!
Бажання вічні зберегти -
Не означає лиш знайти.
Важливо тут і щось втрачати,
А не в надії сон кричати.
Мовчання-дар, що ніч несла
На спогад, що вона зросла,
Бо все мине, як все минає...
Кохання серце колихає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356116
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.08.2012
Вірна мить, зрадлива мить.
Як без тебе мені жить?
Ти звела мене з коханим,
Вічним заревом незнаним.
Подарунок долі й сну
Чи грабуєш ти весну?
Віддала мені всі мрії,
Дарувала ти надії.
Мить життям закерувала -
Зірка в небі запалала.
Буде зустріч - буде час,
А поки що не для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355577
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2012
Вперше ти в моїй душі
Намалюєш вітражі.
Жаль, що ти про це не знаєш.
Через те і не кохаєш.
Сонце, сонце, не заходь.
Ти ж до мене теж приходь.
Не даруй чужим надій,
Відсипай їм наших мрій.
Ти ж мене ще покохаєш,
Хоч про це поки не знаєш.
Все ще станеться повір.
Кожен в світі - дивний звір,
То ж чекай від них голів-
Незабутніх, тихих слів.
Вірю в тебе. Вірю, знай
І нічого не питай.
Ти даруєш мені силу-
Мою тінь золотокрилу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2012
Ми точно разом будемо,
Наш час ще не настав.
Сьогодні ми не судимо,
а завтра - цвіт зав'яв.
Всі білі квіти станули,
Перетворились в гранули.
Згоріли думи всі
В огні чужих бажань.
Не треба нам страждань,
Коли чужі вогні
Відбились у вікні.
Чарівно все це знати...
Тебе лише кохати.
Це почуття нестримне,
А відчуття те зимне -
Що віра у взаємність
Породжує вичерпність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355231
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.08.2012
Пробачу все, бо я кохаю.
Малюю вірші і співаю.
В тремтячі рухи поринаю.
Кричу від болю й заклинаю.
У нічнім сні
блукають дні.
А я нестомлена лягаю
на білу постіль дум твоїх.
Брудні й негарні мрії всі,
бо я, як ніч, уже минаю.
А досі снів своїх не знаю.
Не знаю й годі - полишаю
край тихих слів, емоцій диких.
З бажанням ранку на вустах
я відлітаю в ясний рай.
Я пробачаю, ти кохай!
Лечу, лечу! А ти прощай,
бо я, як ніч, уже минаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355230
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.08.2012
Як осінь золотавая
Мигнула світлим оком,
То рожа величавая
Схилилась зсохлим боком.
Просилася, молилася:
"Ой, літечко, не йди!"
А листячко стелилося
Й не ждалося біди...
Останній місяць осені -
Мрійливий зорепад.
І пташеньки курносенькі
Летіли в листопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355015
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 03.08.2012
Як вітер обірве
Всі квіти у саду на вишні,
Він і листом зірве
Мого кохання віти пишні.
Тепер не спокусить
Своїм чарівним медом
Тим вітам, бджіл, хоч якби не просить.
І все за ними плаче тихим криком:
І вітер віє -
Серце мліє.
Та його не заспокоїть
Сонця ніжного промінням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355012
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.08.2012
Шукаючи себе,
Зустріла я тебе,
Блукаючи у сутінках життя.
Понесла річкою буття
Нестримна течія твоя.
Ось осінь золота моя
Відкрила вікна і пустила вітер...
Жовтневий, вересневий - потік повітря, літр.
Знайшла тебе,
А втратила себе.
І що тепер? Ніщо не допоможе?
Та все ж обличчя твоє гоже,
А очі світяться вогнем незрозумілим.
Ти будь щасливим і сміливим,
Забудь мене, знайди у собі силу
Покинути мою усмішку милу.
Бо я знайду себе і все полишу...
І тільки спогади тобі залишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2012
Я нічого не хочу бачити
і нічого не розуміти...
Тільки очі, одні лише очі
У вогні тих далеких молінь.
Моє серце усе не пробачить:
Тільки правду і ще раз любов,
Залишайся, лишайся назавжди...
Не покинеш свою любов.
Не в новинку малюнки чудові,
що їх вітер-мороз малював..
Те дароване щастя щоночі
він з собою щораз забирав.
Хай іде все на світі й минеться,
Тільки біль не покине ніде,
Тільки сонце усюди знайде.
Вільним подивом дивних думок,
вічним заревом свіжих зірок…
Не мине і століття –
Ти прийдеш у життя.
Та чи буде кохання,
адже я – не твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354802
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.08.2012