| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Ти пішла. Кудись в імлистий ранок
Я залишився з містом сам на сам
І більш ніхто не залікує мої рани
Тебе забрав навіки цей туман
І місто стало таким сірим-сірим
Та й я таким же сірим став
Просив туману я тебе віддати
А він лиш тихо мовив: «Не віддам»
Я боровся з ним, кричав:
«Почім тобі моя кохана?»
Аж поки долі безсилий не упав
А серце стало загрубілим шрамом
І я лежав, огорнений туманом
Без сил й надії все ж таки чекав
А ти пішла кудись в імлистий ранок
А ти пішла. Тебе ніхто не забирав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Вчора, я бачив жінку із твоїм волоссям
Я кликав її твоїм іменем, але вона
не обернулась
бо у неї його не було
У неї взагалі нічого твого не було
І навіть волосся, яке здавалося мені таким самим
було іншим
Мені просто захотілось повірити, що це ти повернулась у це місто
і ми можемо випадково зустрітися на одній із вулиць,
на яких
майже нереально просто випадково зустрітись
І я вже ненавиджу все близьке зарубіжжя
І далеке теж ненавиджу
Я взагалі, ненавиджу кожну країну, де ти далеко
А я ж навіть не маю закордонного паспорту
Зате маю кілька твоїх фото. І твій голос у пам‘яті
Знову і знову пишу, для тебе і про тебе, римовано та неримовано
не замислюючись, що, можливо, ти ніколи цього й не читатимеш
Адже, головне, що пишу і, головне, що
для тебе
Кажуть, час лікує, та мене вилікує лиш відстань, коли скоротиться
І я блукаю містом уночі, думаючи про ці кілометри,
про тебе і, чомусь, про море
Воно таке ж далеке, як і ти
Вулиці пусті
І я, так само пустий
І мені тісно на цих вулицях
І я блукаю, не знаходячи собі місця
Врешті, повертаюсь додому
Довго не можу заснути і починаю писати,
згадуючи тебе
у своїх віршах, у деяких рядках чи, принаймні,
у літерах
Адже головне, що пишу
Для тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Коли вона говорила
То небо прихилялося додолу
А час опускав свої вітрила
Щоб просто послухати її втомлений голос
І вона зовсім не була дивною
Вона була нормальною, навіть звичайною
Але було в ній щось таке невловиме
А ще в неї море було в очах
І я ніколи не міг її зрозуміти, й насправді
Я не розумію її й досі, коли згадую
Усі її вигадки і вся її правда
Так і залишаються для мене загадкою
І коли вона була десь далеко
Мені хотілося вити й кричати
Я любив її голос, я любив її шепіт
Я любив плескіт моря в її очах
І я хотів пізнати усі ті таємниці
Які вона у собі берегла
Мені часто снилися її литки і прірва її зіниць
І я помирав щоразу, коли вона йшла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012
Давай знайдемо якесь красиве місце
де ми з тобою просто зникнемо
де ми загубимось
для цілого світу
Втечемо туди де слухати тишу
ми швидко звикнемо
де не треба читати
стінам молитви
й де легко
дихати
Давай загубимо там усесвіт
серед ночей теплих
і зоряних
давай знайдемо там себе
забудь про світ
він вже створений
І час зупинився часу вже немає
забудьмо про все
загублене/знайдене
минуле/майбутнє
зливи і райдуги
Що десь далеко йдуть потяги
що чайник давно закипів
всі пори року, всі пори осені
характеристики почерку
всіх перелітних птахів
В пісочнім годиннику ніч осипається
тихими зорями,
зорями у вічність
я йду виключу чайник
а ти слухай тишу
ти слухай тишу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
Він був її черговою обіцянкою
Однією з тих, котрі вона не виконувала
Вона ж для нього була чимось на кшталт світанку
А можливо навіть неписаними законами
До неї у його житті ніби нічого й не було
І хоч сонце і сходило на горизонтах
Лиш зараз він дізнався яке воно має тепло
і за що його люблять вазони на підвіконнях
Мов цей квітень, засланий квітами і дощами
Вона була непередбачуваною, інколи тихою
Світанком сходила дощовими ночами
І як до всього хорошого
він встиг швидко до неї звикнути
І коли уночі вони сиділи на кухні
П’ючи теплий чай і курячи важкі сигарети
Вона говорила, а він більше слухав
Про те чим вона живе й за що готова померти
Вона говорила про те, що було у неї в думках
І про те, що було у неї в минулому
А під небом десь зорею мигтів літак
І вулиці пахли нічними парфумами
«Знаєш, - казала вона, - весни останнім часом
Були такі холодні-холодні
І, мабуть, я зустріла тебе якраз вчасно
Бо, думаю, справа була не у погоді
Я була як дрейфуючий корабель
Що постійно блукав посеред океану
Аж поки його не прибило до твоїх дверей
Мов до острову святої Єлени чи Анни
І все те, що існує між нас
Це щось більше, ніж ці опівнічні розмови
Це більше, аніж навіть сам час
Більше, ніж вічність чи щось раптове
Це більше, ніж подорожі у нічних поїздах
Ніж мої розповіді і твоє, постійне, мовчання
Більше за завзяття, більше за страх
Я невпевнена, але можливо, це навіть кохання»
І хоч він більше думав, аніж говорив
Він мовив таке, у момент, коли струшував попіл:
«Знаєш, якщо Бог десь чує нас там угорі,
Я хочу щоб ти була поряд, завжди була поряд»
Бо він також замерзав тими веснами
Поки вона не увірвалась у його тихе життя
Не списала його верлібрами та палімпсестами
Поки вона не поділила його на два
І все тепло, що було в цій маленькій квартирі
Він знаходив і без остатку їй віддавав
Вона ж обіцяла, що вже ніколи його не покине
І лиш дим сигарет їх тихо вбивав
І тепер коли минуло ось уже сто років
Він згадує всі ті нічні розмови
Сидячи на кухні і ще на стакані
Все так само збираючи у легенях смоли
Згадуючи її нічні обіцянки
Згадуючи день, коли її раптом не стало
І як він кричав стінам у пустій кімнаті:
Ти ж обіцяла, ти ж обіцяла, ти ж обіцяла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
Ти покинула це місто вранці
Коли ще навіть не почали ходити трамваї
З думкою вже більше не повертатись
Так і не сказавши всього, що хотіла сказати
Ти палила мости і будувала відстані
І заплітала довгим дорогам коси
Тамуючи слова так, як під водою тамують дихання
Слідувала власними дороговказами
І ранки часто стрічали тебе туманами
Передмістями, заправками з бензоколонками
Карбувалися у пам‘ять рваними ранами
Вулиці, що мали щось спільне із мишоловками
Лиця людей, що торгують на вулиці кавою
Квітами, героїном чи антикваріатом
Запам‘ятовувались брудні небезпечні квартали
Які ти з обережності старалася оминати
І я, мов по карті, ішов по твоїх слідах
І ніяк не міг тебе наздогнати
І я відчував тебе в кожному місці де ти до цього була
Бо просто не міг тебе не відчувати
І я відбудую мости і зруйную відстані
Я залишатиму знаки на всіх постах
Щоб коли прийде осінь і пожовтіє листя
Ти все-таки могла повернутись назад
Щоб ти повернулася до мого дому
І я теж незабаром прийду туди по твоїх слідах
Щоб забути про цю Атлантову втому
Щоб знов дивитися в твої очі
із битого
скла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
Дівчина, яку я колись знав
І яка не відповідає на мої листи
З якою я якось танцював
І яку можливо любив
І якій я знову пишу
Хоча знаю що не відповість
Шлю повідомлення в пустоту
Дівчині яку я знав колись
З такими синіми очима
Що тепер залишаються спогадом
З ніжними тендітними плечима
І волоссям-золотом
Може вона змінила адресу
Проживання та електронної скриньки
Читає інші книжки, іншу пресу
Вчиться грати на скрипці
І усе це дуже неважливо
Усі ці зміни у її житті
Неважливо чи вона отримує
І якщо так то чи читає мої листи
Бо я зовсім її не шукаю
І ну зовсім її не люблю
Мені просто-напросто в кайф
Писати листи в пустоту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Цілий світ ходить по колу
бо вічність складається з митей
а у кожній миті прихована вічність
і все вже було
і все
повториться знову
Пори року ходять по колу
по колу продовжують
та скорочують
світло
постійно скорочують
наші дні
І люди ходять по колу
помираючи та народжуючись знов
постійно повторюють
у своїх дітях
свої обличчя
І навіть дерева ходять по колу
ховаються у снігу від зими
де б здавалось неможливо сховатись
і це прекрасно
це
загадково
Цілий світ ходить по колу
бо вічність складається з митей
а у кожній миті прихована вічність
і все вже було
і все
повториться знову
а уроборос все так само
кусає себе за хвіст
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Не дивися на мене з осудом
Своїми очима, що зіткані з неба
З тобою хочу навіть скандалів із битим посудом
Без тебе й солодких примирень не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012
Ти не образишся, якщо буде не у риму?
Бо чи ж можна заримувати
Кожен згин, кожну лінію твого тіла,
Небо у твоїх очах та твій сміх?
Говорячи про тебе, мені буває важко
підібрати слова
То чи ж варто говорити про риму?
Це так, мов вітер у твоєму волоссі
Якого не зрозуміти з написаного
Який потребує, щоб його ловили пальцями
або
встигали вдихнути і встигали видихнути
у ту коротку мить
поки він триває
Устигали його відчути
І я знаю тебе достатньо
І я знаю чого ти боїшся
Ти так само як вітер у твоєму волоссі
Хочеш, щоб тебе відчували
Щоб тебе устигали вдихнути і видихнути
У ту коротку мить, поки ти триваєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012
Ще один день минає без тебе
І я намагаюсь убити
Нову
Буденну
Незвичність
Ще один день минає без тебе
Без тебе минає
іще
одна
вічність
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Я прийду співати до тебе під вікнами
Взявши стареньку гітару і кілька акордів
Ти будеш дивитись, здивовано кліпати
А неромантичні сусіди захочуть дати мені по морді
Проте злий сусіда не вийде мене побити
Можливо, почувши щирість у моїх почуттях
Адже він так само колись учився любити
Адже йому колись так само зносило дах
І він поринатиме у спогади, поки я співатиму
Хоча, може, в нього тих спогадів і нема
А я добитись тебе старатимусь
Сказавши, наприклад, що світ без тебе – тюрма.
А потім настане твоя черга щось говорити
Коли я замовкну, а сусіди закриють фіранки
Нам обом треба трохи застити
Хоча, знаю,
Застити не зможемо, до самого ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Знов до четвертої ранку пишу вірші,
Що більше наближені до маячні
Аніж до високого мистецтва.
І осінь прощається в моїм вікні
Махає рукою листя, що летить
Додолу. І торкаючись землі
Воно тихо так дзвенить.
І навіть дощ нахаба, що у вікно
так нагло гуркотить
цей ніжний дзвоник не заглушить
А осінь все прощається зі мною
Й ще так далеко до зими
А завтра буде близько
Й мороз холодною рукою
Намалює на вікні
Осіннє листя
А я все так само в напівсні
Писатиму вірші
Що більш наближені до маячні
Ніж до високого мистецтва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Весна вже минула і знов нічого не змінилось
Ще не скінчилося літо, а ти вже боїшся зими
Тобі снилось щастя. Я пам’ятаю, воно тобі снилось
Тоді ще, давно, як ми були дітьми
У ті часи, коли віриш, що не будеш курити
А батьки не дозволяють пити каву
Коли не думаєш ще, що отак будеш сидіти
На балконі з розчинною і цигарками
А зараз ці теплі ночі ти наповнюєш димом
Сумуючи за дитинством своїм безтурботним
І за дощем, що заблукав десь в далеких країнах
Там зараз сезон. Дощів. Чи скоріше болота.
З руки випала чашка, вона, як і мрія розбилась
Розлилася кава з відтінком нічної пітьми
Тобі снилось щастя. Я пам’ятаю, воно тобі снилось
Тоді ще, давно, як ми були дітьми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012
У ранкової кави завжди твій присмак
Особливо, коли дуже рано не спиться
Особливо, коли уранці дощ
Коли на вулиці багато перехожих
У кожного з них твої риси
Чи то я просто шукаю тебе
У кожному з них.
Просто будь поряд.
Не у каві, не у снах, не у перехожих
Тебе там і так забагато
Ти навіть не уявляєш як цього мало
Просто будь поряд.
Це ж так просто.
Це так складно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2012
Давай залишимося вдвох
На цьому дні, на цьому бездоріжжі
І де ми є, хай знає тільки Бог
Хай нас простить дурних і грішних
За те, що ненаписані книжки
У вогонь, що вхід закрив до раю
В отих обкладинках тонких
Ми так сміливо укидаєм
І у тім вогні самі згораєм
І той вогонь у нас горить
Ми молоді і грішні, ми кохаєм
Хай нас Господь за все простить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2012
Небо дощем сипле на землю
Цілий світ залишився десь за вікном
Сьогодні похмуро, у квартирі темно
Ми розбавим пітьму духм’яним вином
У тому вині змочимо тишу
За старі, вже майже забуті пісні
За те, що писав чи ще тільки напишу
За краплі дощу на твоєму вікні
За те що на вулиці листя
З кожною миттю втрачає свій колір
А денному світлу не вистачає повітря
І з кожною миттю ближчає осінь
А місто собі сповільнює кроки
Під ритми вже майже осінніх дощів
За межами світу сутеніє потрохи
Минається шал парасоль та плащів
За дверима промерзле літо
Опускається вечір і палить вогні
На крамницях з’являються таблички «Закрито»
І з кожною миттю, коротшають дні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2012