| Сторінки (4/367): | « | 1 2 3 4 | » |
Я її зневажала- непрохану;
Я її віддаляла туди,
Де вона зародилася.
Хай пощезне у світі назавжди-
війна!
Хай би в морі якомусь втопилася;
Заблукала в дрімучих лісах
І пропала би там без слідів!
Як би світ цій події зрадів,
Бо пощезли би з нею разом
З упирями-царями і служки її.
Ні, і тисячі тисяч разів,
Ні- війні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
Бал осінній скінчився,
Осінь плаття зняла.
Не лишила на згадку-
По двору розмела
Клапті жовто-червоні,
На забаву вітрам.
Ще в танку доспадають
Листя світлі- останні;
Упіймаю в долоні
Ці листи, як послання.
В гілках вітер заводить
Пісню сумно-тужливу;
Блисне сонце-радію
Золотим переливам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Як швидко Літо відбулося.
Постала Осінь золотоволоса.
Дощитиме -згодом,
Все буде вмите - перемите.
Й втрачатиме вона принаду золоту -
Мінятиме на мідну і руду.
Листя злетять додолу-
Простору більше стане .
Роси, як бісер, під ранок
Розвішають всюди тумани.
Блищатиме сонце рідко,
З-за хмар- цих небесних фіранок.
І довго шукатиме Ніч
Загублений вчора Світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Був тоді зорепад,
як сьогодні, о цій же порі.
Зблиски-спалахи в небі яскраві,
в найтемнішому небі -
під ранок - вогні.
...Світ ділився,
спочатку здавалося - навпіл.
Розлітався, мов скло, на друзки
з шумом - гуркотом - тріском
й щез потому зовсім;
залишивши по собі тишу,
сірість думки,
вогні від свічі
й зорепадні вогні;
в найтемнішому небі -
під ранок -печалі вогні.
...Був тоді зорепад,
зорепад Леоніди, у серпні,
в нього твоє ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
Мои часы показывают девять,
Хотя давно уже другое время.
Я с ними заодно -
Осталась в прошлом
И не смотрю за темное окно:
Горит ли свет в домах напротив.
Мне не до них:
Так важен этот миг,
В котором я осталась.
Он - единение.
Он - единение себя.
В нем нет сейчас фрагментов и кусков,
Нет недовольства, спешки, нет вины.
Огонь особенный внутри.
Особое горенье.
Необжигающий огонь.
В нем музыка звучит миро - творения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022780
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.09.2024
Піднімаю погляд свій,
Шукаю, де Ти?
Шукаю і прагну Волі Твоєї,
Навіть, якщо спопелить вона.
Серце знекровлене
Від страждання і болю.
В напрузі всіх століть
Прагнемо Волі, Святої Волі.
Схрестилися мечі
З ворогом жадібним,
Злим і підступним.
І вдень, і вночі палають вогні.
Недобрі вогні.
Закриваються очі
І вуста закриваються
І вдень, і вночі.
Струменіло життя по жилах -
Вбили.
Де Ти? Чому неволя,
Якщо прагнемо Волі?
Чи голос наш слабкий?
Та вже волають камені
В вогні. Ні - війні!!!
Героїв славлю на Землі
Й молитву в Небо посилаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Так хочеш ти:
Від мене йти.
Уже відносини крихкі,
Уже ламаються мости,
Які ніхто не будував:
Ні я, ні ти.
А може треба?..
Нема потреби втримувать старе,
Бо горизонт засяяв по-новому.
Незвідане привабливе,
В нім сірих плям іще нема.
Зима...Мороз і вітер студений,
В обличчя сніжинки колючі,
Цієї зими ти будеш без мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Вві сні я плакала.
Глибокий сум,
глибокий плач і розпач.
Назовні
розбурхані емоції летіли -
лавина,
яку вже стримати несила.
Глибокий сум,
глибокий плач і розпач.
Це ненадовго,
відчувала я;
розпечені жарини затухали
і своїм попелом вкривали:
глибокий сум,
глибокий плач і розпач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
Знавців побільшало до всяких побрехеньок:
в релігії, політиці, науці і мистецтві.
На голу істину причеплять ярлики
один другого яскравіший
і в колір інший пофарбують суть.
Словами підкріпити не оминуть
свою химеру.
Надавши значення другого
заплутають стежки до Бога.
Манеру цю посіяв той,
хто сіє бур'яни - плевели.
Від однозначності і простоти
так легко відійти
в багатозначність і яскравість слів,
вважай, до глупоти.
В цих пошуках примарних
блукання будуть марні:
то пустодзвін, то пустоцвіт.
Вже сказано для нас,
вже сказано до нас
за "енну" кількість літ:
Прямими зробіть Йому стежки..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
Куди б не припхалась
"загадкова російська душа"
прославляти буде завжди
своє затхле болото.
І поганити буде широку
повноводну ріку.
Тхне мулом від тих,
хто виріс на болотах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Були роки: все знав, усе умів;
Мав друзів, забував про ворогів;
Любив і ненавидів до безтями;
І Землю обіймав руками,
Коли любов свою зустрів.
Навипередки з вітром біг,
На місяці омріяно гойдався;
Той сяючий небесний ріг
Скидав охочих, бо з ночі в ніч-
То розростався, то ховався.
Спустошився достатку ріг:
Якісь хвороби лізуть в груди;
Виття сирени замість тиші,
І простір хрипко смертю дише...
...Допоки дихаю- живу.
Багаж життєвий піднімаю-
Важкий, всього в ньому доволі,
Та ні на що не проміняю,
Бо душу вкладено мою
У дні його:
І в ті, що пеклом назову,
І в ті, що був, немов в раю.
Цілий світ обнімаю,
Бо можливість любити і жити-
Маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Вже сумка складена з речами.
Чекає виходу, стоїть
У глибині кімнати.
Не буду спати:
Обставини змінилися.
Та буду сподіватись,
Що безнадію я туди не покладу.
Приходить "щось" й стирає нанівець,
Усе, що малював мрій олівець.
Фарби яскраві тьм'яніють,
І тоншає нитка часу.
Фарбую свою безнадію
У колір надій.
Та те,що прийшло зненацька
Свій не ламає стрій.
Як буревій нестримний
Дотискує далі, ламає.
Що досі було невидимим
Сутність свою проявляє.
Нуль впевненості.Обставини...
Вони не зоставили
Каменя на камені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Десь старість буянить, згасаючи...
Погляд злий, підозрілий, нав'язливий,
у зіницях очей, блукаючий.
У пам'яті глибинній
за брамою важкою
із багатьма засувами
заховане все добре.
В остатку на поверхні
погане хазяйнує:
і рве, і дориває
тоненькі світлі спогади;
любові дотики іззовні
вщент руйнує.
Образи, смуток, ревність,
нікомунепотрібність,
печаль і сльози горя
з маленьких виростають
у величезні гори.
Прямолінійна впертість
до саморуйнування,
прискіпливість до всього,
нав'язливість свого,
десь хитрість домінує,
приниження себе
і меншовартість -
все те, що лиш руйнує.
З ким не збігаються думки-
отримає образу, висловлену вбік,
а в очі скаже: ти права.
Цей незбагненний світ -
у такий вік, як 82...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
П'ють брехню, наче брагу хмільну:
Ще, іще, іще...
І не тільки всередину:
По вУхах і бороді тече...
В ній купаються, надуваються,
Ніби бульбашки круглі, яскраві
І не бачать чорне жало
В цій отраві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Друга річниця героїчного спротиву
українців нашестю росіян.
Коли вбиває гострий клин у груди
час пітьми,
тоді руйнується довкола все,
що дихає і надихає,
усе, що плаває, повзає, ходить, стрибає,
лазить, літає.
секундами вимірюється час руйнувань
і злої шкоди, а не творіння;
збираються і сунуть темні хмари,
ні, не з дощу і снігу - загроз і потрясіння;
і темні води, ввібравши задуми недобрі, злі,
затоплюють живе;
білим димом їдким застилається світ
у повітрі:
бомби фосфорні палять землю
і все на землі;
слід тотального нищення простору,
де живуть українці -є війна:
вдерлися зомбовані росією
загарбники-чужинці;
апогеєм всього:
до червоної кнопки "гриба"
тягнеться, тягнеться старча рука
злодюги-злочинця;
щоб поставити світ на коліна?..
чи є на те інша причина?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Пухнастий кіт ще вчора
муркав біля ніг.
Явила смерть йому свій лик-
вона сьогодні торжествує:
життєву силу допила,
й жбурнула в серце тих, хто поруч-
холодний сніг...
Від прекрасного до жахливого,
від любові до болі -
так гойдається світ...
(18.01.2024р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Холодний я і темний,
Ти тепла й загадкова.
...Згубилася в снігах
Омріяна підкова.
Складав для тебе пісню я:
Мелодія наснилася,
Слова шукав до неї,
Але в пітьмі губилися
Усі слова прозорі,
Й ховалися від мене,
Як в темних хмарах
Місяць і ясні зорі...
Твоя палітра - світла, тепла,
Моя - холодна, темна:
Зустрілися з тобою ми даремно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Хтось Правду в возику возив,
як гарбузи, і роздавав:
комусь половинку,
комусь четвертинку,
а декому дві або три...
_
Брехні ніколи Правдою не стати,
в які б вона не одяглася шати.
І зменьшитись ладна брехня вполовину,
і збільшитись в кілька разів:
вона мінлива, їй вдається
робити це, як тільки заманеться.
І напівправдою себе назве,
й розказувати буде, що дві правди є,
або, що зовсім Правди не існує,
зате сама себе запропонує
на місце це святе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
Старий рік іде від нас.
Хай іде, хай забирає
Все, що він погане має.
Ми не будем сумувати,
Рік Новий іде до хати.
Трохи справ старих ще маємо,
Але двері відчиняємо,
Радо гостя зустрічаємо.
В торбі в нього дні і ночі,
Розпочне їх опівночі
Діставать і рахувать,
Їх буде: 360 і 5.
Перший день - це наше свято.
Раді всіх з ним привітати.
Миру, щастя побажати,
І здоров'я, і достатку.
Хай добро несе у хатку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Цінуй ту мить, в якій щасливий,
вона - зникає;
як вранішній туман,
у променях грайливих сонця, -
розтає...
На денці пам'яті своєї,
або нетлінної душі
поставить час СВОЮ печать
і двері стулить за собою.
Полином-гіркотою,
смаком вишні незрілої
стане спокій,
якого так прагнув.
Ні тебе, ні другого
не засмутить нехай
путь величний Природи,
який не збагнуть.
Її непізнанную суть,
від нас,
за скількома засувами - замками
ховає ЧАС ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Цени тот миг, в котором счастлив,
Он - ускользает...
Как утренний туман,
В лучах игривых солнца, -
Растает...
На донце памяти своей,
Или души нетленной,
Печать СВОЮ поставит время
И дверь закроет за собой.
Покой, к которому стремишься,
Неспелой вишней - загорчит,
И пусть тебя,
Пусть никого не огорчит
Природы путь.
Ее непознанную суть
За сколькими замками
Скрывает ВРЕМЯ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001221
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2023
Стрілки годинника - по колу.
Знавець хвилин - велика,
Володарка годин - мала.
Лише коротку мить
Між ними відстані нема,
Наздожене малу велика,
І знов від неї мчить.
Підйом угору, спуск донизу -
Однаково проходять.
Спішить одна, повільна інша -
Одна другій не шкодять.
-
Як спалах вогню уночі,
З'явилося в серці кохання.
Всі мрії - думки - лиш про тебе,
Але я від тебе...втікала.
Я пестила, подумки, очі твої;
Насправді, боялась втопитись.
І там, де присутній був ти,
Боялась в тобі загубитись.
Історія про нас -
Історія про час.
На мить коротку
Перетинались наші долі -
Дві стрілки годинника
В спільному колі.
Наші зустрічі - миті короткі,
Які легко рахуються.
Ми дві стрілки годинника
В колі одному -
До сьогодні цьому я дивуюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Не передбачити
Всіх перепон у житті.
Розуміння приходить,
Коли починаєш іти:
Щоб в яму не вскочити,
Пора будувати мости.
Кажу собі:
"Мости мости, без них ніяк.
Чи це канат, і маєш так пройти.
А може міст широкий - до мети.
Вузькі, зі скрипом, дерев'яні,
Повітряні, матеріальні і уявні,
Залізні і бетонні, скляні і підвісні:
Який ти тільки в змозі- проклади.
Не падай ниць
В безсиллі перед перепоною.
Зроби зусилля:
Для себе стань іконою.
Носитиме хвиля емоцій
Від краю до краю.
Назвали це пеклом і раєм.
Ти в центрі стійкий,
Тільки тут не хитає.
Зводь мости,
Мости поєднають круті береги."
З ромашкою- м'ятою
Наллю собі чаю.
І знаю: мости прокладатиму-
Між пеклом і раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Давно з тобою не були ми в парку.
І що він подарує нам на згадку?
(Рунельо Вахейко)
Ми з тобою прийшли знов до парку.
Літній день- довгий день- дуже жарко.
У фонтані виблискують бризки на сонці.
Одиноко конячка стоїть на тім боці.
Продається морозиво, вата цукрова.
Для малят карусель кольорова:
Тут конячки, там лебеді.
Все кружляє і крутиться знову і знову.
Ніби все, як раніше було.
Але ні! Загуло!
Звук сирени розламує час на шматки.
В мозок вістрям тривоги сигнал:
"Заховайся! Біжи!"
Малолюдно.В парку стримано-тихо.
Вже нема куражів.
(фото автора)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Красуня осінь притихла трохи:
Все буйство літа, дощем прибите,
Попід деревами лежить ковром.
Вгорі верхівки залишком листя
Переливаються в сонячних променях
Останнім штрихом.
Сонячне сяйво з небес зливається
На зелень трав, а там:
Під впалим листям маленька квітка
Розквітла сміло- фіалка синя.
Шляхи прокладає птахам перелітним
Неба вечірнього холодная синь;
Вже вкотре за вечір майнули ключами
У далечінь...
(фото автора)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
Перелистую дні осінні,
І які б вони не були сумні,
Я весною живу донині.
Не тумани, а вишні веснЯні,
Не свист вітру, а спів птахів:
Повертаюсь в думках
До щасливих років.
Твої очі- жарини з вогню,
Зблиск багаття в вечірній імлі.
Ми так довго блукали в світах,
І зустрілися- на Землі.
Один на двох
Палав вогонь в серцях,
Та роз'єдналися стежки,
І час, "не працював на нас."
Коли зустрілись знов-
Зізналися собі,
Що в світі є любов.
Є те, що окриляє,
Є те, що зігріває,
І люблячих єднає:
Основа всіх основ.
...Ловлю осіннє листя
І згадую про тебе,
Зустрілись на Землі,
А ще існує Небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Листки літали, мов птахИ,
Кружляли угорі;
Метеликами пурхали
Кленові насінини-
Так вітер додавав штрихи
В осіннюю картину.
*****
Поривчастий вітер здіймав з землі
опале листя, високо підносив його вгору
і воно кружляло у повітрі,
нагадуючи політ птахів;
поруч вертілися кленові насінини,
які спіралькою спускалися донизу;
рух їхніх крилець і мерехтіння в повітрі
нагадували політ метеликів -
штрихи осінньої картини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Зеленеє листя фарбувала осінь:
ЧервонИла, мІдила, висвітляла жовтим.
Довго тиха осінь берегла красу,
Ранками на листях вішала росу.
Налетіли з півночі буйнії вітри,
Позривали листя, жбурляли догори.
Падали додолу, котились по землі
Оці: червоно-мідно-жовті
Осінні посланці;
Шелестіли шумно, сперечались з вітром,
Крутилися-вертілися в прозорому повітрі.
Тихо-тихо уночі підкрадалися дощі,
Умивали довго листя,
Потім тягарем повисли
І листочки- трісь-трісь-трісь-
Одірвалися і вниз
Біля дерева упали.
Поливав їх дощ із хмари,
Та чарівність їх не змив,
Хоча ніч і день він лив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023
Мідь листя, жовтизна,
Осінній день згаса.
Посивіле небо,
Вітер скрізь гуля,
Та дощу нема.
Зірваний із гілки
На суху траву
Шумно лист спада.
Крізь роки, крізь весни,
Через листопад
Не пройду до тебе,
Не вернусь назад.
Дощику осінній, сій і мороси.
Осене багата, в гості запроси.
В парасолю стукай, я її стулю.
Під твоїм дощем душу ізцілю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Спадає листя з віт.
Здійметься вітер-закружляє,
Червоно-жовтим килимом
Траву встеляє.
То світить сонце, то морозить,
Дощем урізнобіч кидає-
В осінні дні усе буває.
А як настануть дні погожі-
Літають у повітрі
Корівки божі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Коли слова, як коштовне каміння,
обточене з різних боків;
а кожен порух думки-це
пошук варіанту:"а може так? або отак?";
коли вже казано і переказано-
то ще казати як?..
Словами бити по глухій стіні,
а звідти:"ні-ні,
не може бути; це не ми, це ви".
Вони- теж люди? А в голові?..
Бажання сильної руки...
Це зречення відповідальності,
страх і покора;
це зречення свого малого "я" ,
своєї волі.
Мовчатиму?
А чи волатиму?..у Всесвіт,
бо так здригається земля...
А може й бачать звідтіля,
та людські вчинки, їхні дії
не додають, певно, надії
й самим святим Богам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
В житті помиляється кожен,
та не кожен визнає помилку.
...Я пам'ятатиму голос рідний
і посмішку твою
за пеленою подій незворотніх
із тих доріг, де немає доріг вороття:
де день вчорашній не стане завтрашнім,
де правдою не стане вчорашня брехня,
де малюнок на чашці розбитій
не заклеїти, як було-
залишаються, як не крути, сліди:
злами, тріщини, запах клею;
де вогнище вчорашнє ще горіло-
сьогодні жевріє вугілля.
День вчорашній ховає
неповернення шлях:
можна все, що було, забути;
до дрібниць пам'ятати його,
та не можна вернути.
А задля чого?..Відомо:
відчиняються двері в одну сторону
і якщо розігнав голубів-
на паркані сидітимуть вОрони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
В жизни ошибается каждый,
но не каждый признает ошибку.
...Я буду помнить твою улыбку
и голос твой родной
за пеленой событий невозвратных
из тех дорог, где нет дорог обратных:
где день вчерашний не наступит завтра,
где ложь вчерашняя не станет правдой,
где рисунок на чашке разбитой
не склеить, как было-
остаются, как не крути, следы:
сколы, трещины, запах клея;
где вчерашний костер догорел,
а сегодня лишь угли тлеют...
День вчерашний скрывает
невозвратности путь.
Можно помнить его в мелочах,
можно все позабыть,
но никак не вернуть.
А зачем?.. Ведь известно:
открывается дверь в одну сторону,
и если там распугал голубей-
на заборе сидеть будут вороны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995772
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.10.2023
Чоловік дружині:
"Ти у подружки запитай,
вона така - все знає,
чи правда це, що в центрі міста,
де я колись дививсь в лице
"вождю проле-таріату",
котрого люди подумки
давно відправили за ґрати
і на смітник історії знесли-
ту-ту!- скінчився час твій;
то, чи на площі цій Соборній
з'явився пам'ятник коту?"
сквер Юність
Соборна площа
м.Черкаси
1-й в Україні благодійний пам'ятник
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023
Дощів не було давно.
Лагідний вітер осені
легко тепло розносить.
Вересня дні погожі
з літніми дуже схожі,
таких не чекав ніхто.
Тихенько радію
продовженню літа,
та прагне усе дощу,
вже треба;
про нього і я прошу
у синього неба...
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Йде дощ...
струмками-змійками
по вимитих шибках,
торохкотить і бамкає
по підвіконнях, по дахах...
Нудьгу прикликати?...
і повсякчас дивитися в вікно,
чекаючи,
коли скінчиться врешті-решт цей дощ.
Або ж,
у танці закружляти під дощем
під музику і блискітки краплин.
Як часу змінюється плин
від різності думок!
Емоцій млин
перемолов нудьгу-неспокій,
й допоки падав з неба дощ,
торкнулись серця хвилі торжества,
неначе руки божества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
Що у світі найпрудкіше?
-Думка.
Біжить і біжить,
снується, перетікає,
куди завгодно повертає,
кінця-краю не має,
безкінечно ця ниточка в'ється,
про що б не подумалось,
все в ній вдається;
та одногО не може учинити:
сама себе не вміє зупинити,
а коли зупиняється,
Ким?- невідомо,
то по-іншому все відбувається
і ніяк не називається,
бо думка кінчається,
нема.
(за мотивами прочитаного)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Місяць з хмарою грається:
то випливе,то заховається.
Хмара з місяцем в схованки граються:
хтось затуляє,а хтось ховається.
Дивлюсь і думаю:
Звідки речей таких дитяче бачення-
доросла начебто?
Місяць є місяць-небесне світило,
хмара-то суміш води,кристалів і пилу.
Пливуть обоє у просторі неба
і кожен має своє призначення.
Але існує якась потреба:
малюють люди в своїй уяві
казкове бачення.
Вітер розвіяв хмару грайливу.
Місяць світив і світив без упину
на сад серпневий, на сонні квіти-
окрасу літа, й на ті,
що осені рубіж намітять.
І тут, і там співали цвіркуни,
так голосно "виводили" вони.
Вгорі круг місяця-яскравий ореол.
Внизу блукало сяйво місячне
поміж духмяних матіол.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
но Бесполезен всякий монолог.
Рассудок не рассудит-но остудит.
Мы заслужили.По делам и честь.
Мы жили бесполезно и убого.
Ужели это вправду потолок?
Ужели больше ничего не будет?
(Виктор С.)
Тоннель.Лабиринт.Пространство.
Так скучно его убранство.
Так мало света.
Так мало света - во мне.
Пути расходятся и сходятся.
Каким идти?
Полоска серая отсвечивает сзади,
из серых облаков,
плывущих вдаль и вряд ли
они прольются проливным дождем.
Ненужные слова: свои,чужие.
Обрывки разных фраз.
Нелепостей-неясностей туманных череда.
И...счастья яркая звезда, да-да.
Увы...во мне погасла.
Полоску эту чувствую спиной,
но развернуться...
хотя бы в ней остаться:
- не остаётся сил?
- на волю рока сдаться?
- еще писать, ещё творить?
- еще собой побыть?
...Ещё я, думая, живу.
- Где мой улов?
- где рыбка яркая,цветная?
- где ожиданье мая?
- и где я?
(автор картины и эпиграфа
Виктор С.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991913
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2023
Вздовж доріг дивина й реп'яшок
жовті очка відкрили,
одірватись несила,
наче тисячі сонечок
на стеблі розмістились
і свічками горять.
Вітром маки гойдаються
у гущавині трав,
пломеніють червоні.
Пелюстки осипаються,
душу болем ятрять
і сльоза навертається:
-"Де ж ви, ті,
хто вертаються вже до нас
тільки в спогадах-спалахах,
тільки в снах?.."
Під колір неба квіти голубі
на довгих стеблах -
петрові батоги видніються з трави
і сивим полином усіяне узбіччя -
життя не тільки світлий сад,
а й темінь потойбіччя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
Туди, де вітер, як воля-
не впіймати нікому;
де спогади і мрії
оживають, наче квіти
під сонцем білим;
туди, де немає божевільних
інквізиторів любих епох
і сьогоднішніх теж.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023
Обертання планети -
це ще один одірваний
листок календаря.
Це - бій годинника опІвночі.
І коліщатками його маленькими
секундами, хвилинами, годинами
відміряне, поміряне, полічене життя.
В чергуванні незмінному
літо, осінь, зима і весна.
Десь такого нема,
тільки спека і зливи.
а десь вічна зима.
Наполовину розділена доба:
день і ніч, день і ніч...
Бій годинника опівніч.
Розмірений рух, система,
зв'язок і взаємодія.
Розхитує світ цей людина,
'людина?",
яка не від розуму діє:
жадоба до всього їй очі застлала
і розум забрала.
Якщо не знайдеться сили,
щоб це зупинити,
то де ж тоді ЛЮДЯМ жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
Ми випили свою неволю.
На волю!
Ми скуштували смак недолі.
Доволі!
Розкрились крила на спині.
Чи ні?
Змужніло серце у боях.
Чи страх заліз у душу?
Дихаю вільно.
Чи на колінах повзати мушу?
Слухаю серце.
Чи глухий до його стуку?
Шукаю темряву, де зло
Криваву миє руку?
_ _ _
Знайти його.
І вивести на світло...
На вічну муку...
"Бо кожен, хто робить лихе,
ненавидить світло
і не приходить до світла,
щоб не зганено вчинків його."
*ганьба-ганьбити
"...."- цитата з біблії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
Вже тої сестри, що була - немає.
Старість її - в зіницях літає.
В свідомості азбука Морзе:
Крапка, прочерк, три крапки, прочерк...
Хвиля спогадів може накрити
І реальності дня згубити.
До всього сумного вторована стежка.
Печаль доливає вона на жорна жалю.
І кожного разу туди знов вертає,
Якщо запитати:"А добреє де?
Куди воно зникло? І добре ж було!"
-"Було...Вже не знаю..."
Рукою махне
І в спогад пірнає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
Злети всі і падіння ще не пройдені.
Я вмовляла себе не плакати:
Сльози - сіль, рана дужче пече.
Всі події життя стрічкою
Чорно - червоно - барвистою
Тріпотіли за моїм плечем.
Вистою!
Виклик долі своїй не кину.
З гір емоцій високих
І емоцій з ущелин глибоких
Повернусь на рівнину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Ми вийшли на лужок.
Вода шуміла зовсім близько.
Цвів жовтий реп'яшок.
Серед трави стелились інші квіти.
А ще були блакитні - Петрові батоги.
На насипі кущем стояли
Й були розкидані в траві.
Їх квіти - очі, мов блюдця голубі,
Під колір неба...
Вода прикликала.
На шум її пішли.
Там камені і кладку з дерева знайшли.
Короткий зовсім перехід
На інший бік грайливого потічка.
А далі річка, що зветься Тетерів.
Ховаються скелясті береги серед дерев.
Шумить мала вода...
Під берегом в воді латаття:
Кувшинки жовті розцвіли,
А віддалік лілея біла - лиш одна.
Час рухався і рухалося сонце.
Сьогодні сонце світило в мамине віконце.
...Пора збиратися в дорогу,
До іншого порогу.
По східцях вгору, у провулок...
Внизу залишився лужок,
Петрові батоги і жовтий реп'яшок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Схід сонця закривала сива хмара.
Кудись летіла волохата.
Ховались тіні біля хати
І догорало в матіолах сяйво ночі.
Жадали очі бачити цей схід.
Край хмари плавився, світлів.
За ним, немов пастух отару вів,
З'явились інші хмари.
І їхні плавились краї,
І змінювались боки, допоки
Заголубіло небо поміж ними:
Дивився Всесвіт у наш світ
Холодними очима.
А збоку плавилось і рожевіло,
І хмари, гнані вітром, в інший бік летіли.
У небі починалося - і на землі ясніло...
З'явилося з-за хмар Світило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
"Пасуться" голуби в траві,
Літають вОрони,
З тополі пух розвіявся
У різні сторони,
Повис на павутині,
В гілках заплутався,
Усім давно відомі його маршрути:
Він - всюди.
Кружляють у повітрі
Пухнасті парашути.
І заклопотані
Цим днем п'ятничним
Ходять люди.
На ринках запахи пливуть суничні,
Пучками зелень на прилавках
Лежить в достатку.
- Давай морозиво з'їмо,
Ти будеш, татку?
Звичайний день, буденний день,
Вирує літо.
Куди б не глянув: зелень, квіти
І наші любі діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2023
Секунди в хвилини перетікають,
хвилини уже години гойдають.
- Тік-так, ви як, до нового готові?
Поріг, рубіж, кордон, умовна лінія, межа-
уже перейдені.
Старе відміряне і пораховане.
Новими рейдами нове вливається в життя.
І те, що вчора ще називалось майбуття,
тече широкою рікою до кожного порогу.
- Тік-так, впускайте! - цокає нове.
- А я старі часи не поміняю,
хай сиплеться пісок...
"Зозуля" крилами махнула і полетіла -
далека ще дорога...
* * *
Сміливці зважаться на новий крок -
такий урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023
Людино!
Коли треба вижити- виживай,
у серці свободу свою не гаси,
настануть часи,
повернеш її, так і знай.
У серці любов бережи,
де сходяться рубежі
темряви й світла, добра і зла-
світильником стане вона.
Хто не став боягузом, хто не втік,
Хто долає страхи і біль,
Серед хаосу, безладу, руйнувань,
Серед вихору всіх подій,
Бачить ціль і прямує до неї,
Той не схибить в дорозі
В цю зловісну , страшну заметіль,
Яка зветься війною.
Ніхто не хоче помирати:
Ані люди в будинках,
Ні в окопах солдати.
Ніхто не хоче помирати
У рабстві темряви і зла.
Від батьків нам заповідь дана:
" Не бути рабами".
Важкими роками на плечі лягло їх життя.
Там також війна.
Виганяли на захід фашистів.
Їх правнуки й внуки сьогодні на схід
Виганяють рашистів.
Розплодилася нечисть знову,
Ланцюги одягає на інших і кайдани - окови.
-"Мы наш, мы новый мир построим!"
Ми виросли на руїнах історії
Про самих себе, але
Кров предків тече в наших жилах,
Ми не можемо бути рабами.
Воля - і в серці колишеться вітер могутній,
Щем солодкий по жилах тече.
Воля - до плеча плече,
В єдиному русі, в пориві єдинім ця течія несе...
Пам'ятаємо тих, хто всіх нас захищав,
Хто свободу обрав і вже в цьому житті
Не додасть собі днів і дорослим не стане..
Героям нашим Слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023
Цей день, з поміж безлічі днів,
Промайне і розтане туманом,
Без слідів на землі.
Може пам'ять залишить його
Нескінченним романом,
Блиском сонячних променів у імлі.
Цей день серед безлічі днів
Стане дивом посеред див,
Чи сховається в хмарах років.
Теплий спогад на нього чекає,
А чи смуток і біль, забуття;
Намистинкою в колір любові
Хай нанижеться в нитку життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Оловом плавились хмари на сході,
збирались докупи дощі.
З домівок своїх земляних
на свято цвітіння вишні
цієї весни не з'явились хрущі.
Не знаємо, що відбулося;
із стоголосся звуків
випало їх звучання:
шурхіт коричневих крил,
стукіт у шибку
і голосне дзижчання.
Не відбулося...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
На траву соковито-зелену
Яблуневі пелюстки злетіли.
Покривалом рожево-білим,
Так здалося, було це диво.
Весняний вітер, рвучкий і спритний,
Все підхопив. І закружляло,
І полетіло через паркани,
Неначе в зиму.
У цьому русі і я кручуся:
Спіймати пелюстку кортить.
Та чи із вітром змагатись вийде!
Усе летить, летить, летить...
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Людина в просторі і часі...
Одвічні запитання:
Коли, хто, як і звідки?
І добре мислиться і зле:
І се, і те і версій безліч думка принесе.
Людина з яким не справилась завданням
І жити на Землі, як покарання?
А може - щастя більшого не треба,
Як споглядати Небо
Під тихий плескіт хвиль?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Хай музика звучить для вас,
Яка у серці музиканта зріла.
Нехай слова складаються у вальс
Й кружляють так, як пелюстки,
Які з дерев злетіли.
Танцюй, танцюристе, танок,
Яким промовляє тіло.
Художник, картину пиши,
Вона вже в тобі назріла.
...Фотограф зупинить мить:
То в злеті, то в русі, то в часі;
Невпинно життя летить,
Рух, як на швидкісній трасі.
Щоб ранки були прозорими,
Віщунами світлими й тихими
Ви б'єтесь за життя: під зорями,
Під дощами, під градами- зливами...
Низький уклін вам, Воїни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Сниться війна, сниться війна...
Аби пощезла!
Сниться біда, люта біда...
...Вже крига скресла.
Крижини в зламі
Гуркочуть з тріском..
Мені ж ночами ракетні свисти.
Мені ночами- не погляд мами,
Мені тривога й важка дорога...
Душа на зламі, душа в двобої.
Мов дим за вітром пропало сіре.
Немов крізь сито
Червоно-чорне кругом розлито:
Вогняні зарева, кров побратима,
Зчорнілі згарища, дими й пожарища.
Червоно-чорне кругом розлито,
На чорно- біле душа розбита.
...Тихо на гілку пташка сідає.
Недобра тиша, тиша лякає.
Ворог підступний здобич шукає,
Ворог- злодюга всіх убиває.
Нерви, як сталь.
Очі простір сканують.
Вуха шурхіт листка й кожен звук
В стократ чують...
Білий колір нехай насниться,
Моя матуся, наша світлиця,
Батько і сестри, рідня і друзі,
Пшениця в полі, гулянки в лузі,
Очі коханої сині, як небо...
Які кольори ще вернути,
Щоби війну забути?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
Вы все-таки странно живете:
В 21 веке развязана война:
Россия воюет,
Но вы войны не признаете.
-" А нас там нет.-
Таков лукавый ваш ответ.
Народы Московии, "спрятав голову в песок",
Не заметят, как "каток"
В их же сторону помчится.
Вам каждому звонили в дверь,
Настойчиво стучали в окна,
Вам "обрывали провода",
В реальном времени летели фото;
-"Алло!Алле! Большая беда для нас и для вас:
На нашу землю от вас пришла война!" Но!.....
По вашу сторону войны
Ни проблеска раскаяния,
Ни ощущения вины.
Ждёт добычи имперский народ,
Повторения прошлого ждёт,
До сих пор в 45-ом живёт.
Очень странно живёт:
Утонули в иллюзии,
Очарованы майей
И живут от 9 до 9 мая.
По эту сторону войны, где в Украине
Рвутся бомбы, ракеты, снаряды -
'Разряды" силой в несколько столетий,
"Напряжение" силою в несколько веков.
Хватит ли сил освободиться от "оков"?
Здесь, на этой земле, пробудилась
Без-страшная сила
И время настало "Огненный меч" удержать!
Верую, в помощи нам не откажет
Небесная Рать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978475
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2023
Слава тобі, Герою!
Я біля тебе стоЮ.
Знаю за що у бою
Славу здобув свою:
За Україну, за її Волю,
За рідну неньку,
За рідний край.
Грай, баяністе, про все,
Що душу крає, грай,
Про "Рідний край" і "Калину червону"...
Вже сонце пробуджує анемону,
Білу квітку весняних вітрів.
Грай, баяністе - не вистачає слів-
Життя так сплуталось, що потребує див.
Сліз течуть соляні потоки:
Гіркота і біль у воєнні роки...
Анемона - грецькою це вітер.
Якби ж то вітер сльози витер, якби осушив...
Гойдається анемона- на тонкім стеблі.
Вслід за нею червона з'явиться з землі.
Дрібним маковим зернятком падала додолу,
Не вернулися Соколи до рідного дому...
Та не вітер у степах для них завиває,
А тепло сердець людських їм "Слава!" співає.
Від серця до серця вдячність людей,
Яких боронили від "диких звірей":
Від росіян - московитів,
Що подобу людську мають,
Та людського не приймають.
-" Повік би в болотах їм чахнути, вити!"
Соколики наші, СОколи, СокОли!..
Гойдатиме калину вітер при дорозі,
Шелестітиме тополя у широкім полі,
Зорі з місяцем світитимуть на нашу Країну-
Слава Ваша дзвенітиме!
Лани пшеничні похиляться під колосом повним,
Тепле сонце розілляється над краєм і домом,
Де здобувалася Воля в пекельнім двобої-
Вуста й серця промовлятимуть:
-"Слава Вам, Герої ! "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
- Бам-бам, бам-бам - весняні барабани-
Із снігу вчорашнього по підвіконню
Бамкають краплини.
Потім - тук - тук, тук - тук -
Вже інший звук.
В'юіть - в'юіть - із дерева летить.
"Оркестр" весняний оживає.
Стих вітер, десь між гілками спочиває.
Ворони з ґавами літають.
- Кар! Кар- кар! - бува лунає
І шурхіт крил могутніх долітає.
-Ців - ців - цвірінь, цвірінь - цвірінь!
Он на гілках гойдаються
Пухнасті горобці.
- "Цвірінь - цвірінь, журбу покинь" -
Далеке пригадалося.
...Чи спалося? Ні не мені,
Тим, хто зі зброєю в руках;
Хто скинув все своє життя,
Що "до...", як ненадійне плаття;
Хто запалив багаття у серцях:
- Нумо, браття! Єднаймося! -
В броню одягся, скинув страх.
Ті, хто запалюють вогонь Безсмертя -
Їх Слава не померкне
У віках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
День сонячний, зимово-вітряний
Навіяв дивне відчуття:
Хоч інколи туди вертатися,
Де вже ходилося, сміялося,
Любилося, жилося і тинялося.
То так здається: там тебе немає.
Присутність тебе - там чекає,
У вимірі зростаючого часу.
От тільки завісу його відхилити
І знов оживуть дивні квіти
Усіх відчуттів, тих, що вперше...
В холодній блакиті небес
Котиться сонце зимове.
Примружую очі:
З-під вій - промені кольорові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Непримиримі, небайдужі. Дужі, дужі!
Усміхнені на людях і на фото. Ото-то!
-Свою домівку не забуду.Буду, буду
Вас захищати.- В шати, шати
Одягнуться поля й сади.- Іди, іди -
Покликала біда: напали вороги. Роки, роки
Спливли з минулої війни. Війни, війни
Мені, студений вітре, в очі. Хочу, хочу
Від сну страшного пробудитись
І не стріляти, і не битись. Дивитись,
Як хати радо будуть нас вітати.
Дивитись, як бавиться дитя;
Як вітер, звідтіля, де поле жита колосить
Жайвора пісню доносить. Косить, косить
Батько траву у саду. Йду, йду
Вранці до нього теж. Без меж
Почуття охоплюють. Вихоплюють
Очі вранішнє сонце, проміння, росу. Косу
В руки свої беру...
- Пробудитись! І битись, битись,
Допоки ворогів лавина
Усі до одного не згине!
Тоді вже я полину
До отчого дому, до сина.-
Полином ятриться душа...
...Загін у похід вируша.
Непримиримі, небайдужі. Дужі, дужі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
Ні слів, ні сліз:
Біль чаїться повсюди,
Куди око погляне.
Втрати,
Які не забути.
Не виправити. Не повернути.
День змінить ніч:
Час - рівні долі.
Крізь події буремні
Проступають Свобода і Воля.
*"*"*"
Ни слов, ни слез:
Боль таится во всем,
Куда взор не направишь.
Много их:
Невозвратных потерь.
Не забыть.Не исправить.
Ночь сменяется днём:
Время - равные доли.
Из событий летящих -
Очертанья Свободы и Воли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
м.Дніпро 14.01.2023 р.
м. Бровари 18.01.2023 р.
Туман розвіявся.
За вікнами світліше стало.
Все, що було в душі трагічного, болючого,
Крутилося і вирувало,
На шмаття душу рвало і подих закривало.
-"Вдихати! Дихати! Вдихати!"
Звістка за звісткою летить до хати.
До кожної, бо болі чужої не буває,
Коли війна на знищення триває.
Садисту недостатньо з металу куль, снарядів-
Біль людини - теж серед його знаряддя.
-"Вдихати! Дихати!"
Переживаємо біль втрат і біль розлуки,
Але, не віддамо себе убивцям на вічні муки.
...Сонце блиснуло з-поміж хмар.
Вітер листя зів'яле носить.
В цій зимі вже снігів немає...
Біль не згасла, та досить жалю.
Перемога чекає.До бою!
Пліч-о-пліч стоїмо із тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
" А іноді така печаль
охопить душу, аж заплачу..."
(Т.Г. Шевченко)
Пісню слухала про думи:
"Думи мої, думи..."
Артем і Надія співали Шевченка.
Артем і Надія просили у Неньки,
Аби прихистила дітей.
Співають про час, у якому
Знов думи тривожні
І бути НІКИМ
В цьому часі не можна.
І ти, якщо крила ростив
Біля серця свого,
Щоб легко літати,
І навіть, посеред пітьми,
То час цей настав.Злети!
Щоб кращі світи спустити на Землю.
Бо ті, які в серці сплітали сітки
З думок нечистивих,
Заплутались в них і себе полонили.
Тепер, що є сили,
Ні, не рвуть свої пута -
Світ обплутують ними.
Скільки літ зло рядилось в добро
І теж посміхалось.
Але ...світ проґавив:
Потвору прославив,
Годував, ублажав і множив...
Та ті, хто ростив собі крила,
Що можна літати посеред пітьми,
Злітають,
Літають,
Ті пута рубають...
Тепер розумію, чому так сказав
Великий Поет:
..." Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу...отоді я
І ліси, і гори-
Все покину , і полину
До самого Бога
Молитися...а до того
Я не знаю Бога."
Він рідну домівку, свою Батьківщину
Не нищив, не зрадив, і не продав.
Свій край поневолений
Звільнити не міг,
Та в серці своїм носив Україну,
Як свій Оберіг.
А ми?..
Артем Пивоваров
Дорофеєва пісня "Думи"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Війна - це мир. (Дж. Орвел "1984")
Суспільству вихованому на ідеї
загарбання чужих територій і
вбивствах інших народів (чеченців,
молдаван, грузинів, українців),
суспільству, яке споживає брехню
і не приймає правду-НЕМОЖЛИВО
цю правду донести.
Так довго й голосно я стукала у двері...
Ніхто не відчинив.
Напевно, спали.
Від біди і печалі
Я травою зросла за порогом.
...До Небес простяглася дорога.
* * *
Громко очень стучала я в дверь...
Мне никто не открыл.
В доме спали.
От беды и печали
Придорожной травой я взросла у порога.
...В небеса уходила дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Вдяглись в броню,
ввібрали в серце
Дух рідної землі...
Мою відвагу вітер вольний
Гойдатиме в полях колоссям жовтим.
Мою любов дівча вплітатиме в вінок
Волошками (очима) і маками (то кров).
Мій погляд прямий,
Моя сила незламна.
Я знаю, чому тут стою,
Чому у бою пощади не буде нікому.
...Лелеки додому повернуться знову,
Вишневі садки зацвітуть...
-"У путь, рушаємо, хлопці!"
Дощ в лице...
Але думка моя не про це...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022
-Где ты? Как ты?-запитуєш мене.
Звучить це, як знущання над тими,
Кому вже вирок винесли кати: Вбивати!
Твоя російська мати в тобі перемогла
І ядом отруїла кров у жилах.
Твій батько українець -в тобі загинув.
Ще байдуже тобі,
Що падають ракети й бомби,
Горять страшні вогні,
Димить, здригається земля,
Де предків й родичів твоїх могили.
Ідея: - "Визволяти"- теж
В тобі коріння розпустила.
Вже не дивуюсь я, чому так сталося.
Брехня з облудою заполонили світ.
Багато тих, хто в цім не розібралися...
І лицемірство, і лукавство викинули цвіт...
Дурману запахи пливуть,
Лоскочуть ніздрі,
У кров отруту ллють...
Безвольними усі стають,
Хто це вдихає, хто це шукає.
Омана і примара- як нерозлучна пара:
Омана дурить,
Примара в мареві підсовує своє,
Так створюють ілюзію з того, що є.
У дзеркалі кривому не побачиш прямоти,
Там лінії спотворені, там ти - уже не ти.
Як оце скинути, як Бога віднайти?
Заплутались дороги...
Та сказано: "Прямими зробіть Йому шляхи".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Знявся вітер. Закружляли сніжинки.
Притрусило стежинки.Зима. Зима.. Зима...
Було літо й нема.
Яскравість днів гарячих, сонячних
Лягли цілунками на зелень трав,
Кущів, дерев.
Почервоніли, зазолотіли, спадали, падали,
Допоки, лист останній з них не впав.
Морозами остужений, вітрами заколисаний
Спить став.
Не з водою верби журливо говорять,
На лід задивились, на лід похилились.
Очерет шепоче, листями лоскоче
Лід прозорий.
Зима - студениця чи комусь присниться,
Як весною красною сонце заіскриться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
В перетині доріг земних,
В сплетінні доль людських
Стрічається й Нікчема із Талантом
І той йому вбачається Атлантом.
Дрібному до Великого - далеко.
І скільки б це дрібне не пнулось
У черевики Велетня воно б не взулось.
Але своїх не має,від того і страждає.
Уміє лише злитись,коли потрібно потрудитись,
Бо зло в думках його змогло вгніздитись.
А що ж у серці і душі?
Душа забута-брехнею скута,
А серце лиш насос, качати кров.
Талант працює, творить, дбає,
Примножує добро.
Нікчема ж Долю проклинає,
Завидує і на Таланта зазирає,
У голові думки снує:
-"От би й мені такеє мати,
Але не хочу працювати."
Куди веде дорога ця - всяк знає.
Та Воля Вибору дарована Людині
Ще від Біблійного Адама
І донині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Як добре бути вдома, коли надворі дощ.
У думці - гарячий борщ.
Та струму в оселях немає-
Злий сусід з-за кордону його "відключає".
-Як би зробити чай?..
Від того, що вже не одиноким
Хижим птахом смерть кружляє,
А хвилями ударними із злоби накриває
Усе живе, чи є відчай?
Та ні, немає.
Серце знає солодкий смак і ритм Життя,
Ритм Творчості і ритм Любові,
Ціну Свободи і ціну розмові
За келихом вина, чи кави запашної.
...Як швидко все руйнується...
Але...Ту силу, що творити має,
Нічого не здолає.
Вона збере, складе, заклеїть, зшиє, пофарбує.
Вершиною всього: ще краще побудує, відновить
І закарбує в камені слова: "Свобода над усе!"
А рештки - на смітник знесе.
Жовто - блакитний стяг в повітрі затріпоче,
Символ незламності, символ єднання.
Скупа сльоза щокою залоскоче...
Наші цілі - відкриті.Україна - жива.
На холоднім граніті історії карбуються
Всіх ІМЕНА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
Скрипить під ногами сніг,
Проходять по ньому люди.
Сліди, сліди, сліди - всюди.
Сліди - туди, сліди - сюди,
Ще стежка не вторована -
Це перший сніг
Зимою подарований.
І новизна, і білизна, і чистота кристалів:
Все бадьорить в ранкову мить.
Навіть лапок пташиних мереживо
Чистотою снігів збережено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Осінь листя під ноги скидає
З, позолотою вкритих, дерев.
Осінь вітром й дощем нагадає:
Ким були ми і стали тепер...
... Зелене листя весни.
Чарівні запахи квітів.
Чудові ті вечори:
У мріях щастя розлиті.
Гриміла музика там.
Кружляли пари по колу.
Сміялись наші вуста.
І все любили довкола.
Шукали очі того,
Хто був єдиний, жаданий.
Свою найпершу любов.
І долю свою, Богом данну.
Гриміла музика там.
Кружляли пари по колу.
Сміялись наші вуста.
І все любили довкола...
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Була колись одна дорога.
І вірили,здавалося, в одного Бога.
Чому ж тоді на «світло» для моїх очей
Ти кажеш «темрява» тепер?
Чому, де радість пробивається моя
У тебе злість кипить і булькає,
Немов у казані смола?
Сокирою несказані слова
В повітрі виснуть.
І напівпогляд вбік,
Де тінь моя не промайне ...
Дим цигарок туманить слова,
Яких не було і нема.
Мовчання, як дощ в темних хмарах
Докупи збирається й гусне.
Грому чекати чи миті , в яку
Мовчання моє першим лусне?
...Пройде не так мало часу,
Я висушу сльози і
- Досить!- скажу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
1
Як б'ється серце рідного народу!
Із ним в вогонь,
Із ним у воду,
У неба простір, де блакить,
Де Мрія коливається, летить
Назустріч Долі до
Віками бажаної Волі.
Відроджуєшся Ти із попелищ,
Із всіх судилищ і ристалищ,
Лише Свободою Ти мариш:
Повітря свіжого ковток
Під небом синім в ріднім краї;
Де червоніють маки в полі,
Волошки виглядають з жита,
На колосках розгойдується вітер
В ланах безкраїх.
2
Країно! Дощами вмита
Ти не забудеш "гради"...
І постріли у спину...
І у груди...і підлі зради...
І ті тиради,
Що Тебе не існує:
(Немов закляття
Для тих, що набивалися у " братья").
Ти не забудеш жодної Душі
В жертовнику Свободи,
Ти не забудеш Воїнів своїх,
Своїх Героїв вільного народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Рука не дрогнет,
Мускул не сожмется,
Когда в земле, для вас, чужой,
В тлен будет тело превращаться,
Что раньше двигалось
И говорило, что живой.
Деньги за сына
российская мать получит,
За руль "гробовой" сядет отец
И будут вдвоём вспоминать,
Какой у них сын "молодец!"
А многие не увидят:
Ни обещанных денег,
Ни вещей дорогих,
Ни даже могилу " крещенного" сына,
Что пал оккупантом в землях чужих.
"Ещё нарожают" -Таков у них мир:
Чужое - клеймить, унижать,
Угрожать, воровать, убивать.
И в беззакониях этих -
“Царя” величать.
россия! Взрастила иуд!
И разлилось зло на Земле:
Молдова, Ичкерия, Грузия,
Сирия и Украина -
Везде - плач матерей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955818
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2022
Воля - це крила для людей,
тільки тоді можна літати...
1
Я билась, як пташка, схована в клітку:
Вітром воля на крилах іще тріпотіла,
Ще в синьому небі думками летіла
І раптом...безсила...
Залізнії пруття і коло,
І очі людськіі, так близько, довкола.
Невже їм не видно, що я помираю,
Коли не літаю?
Це наче хто крила обрізав мої.
Поставили зерно.Води налили
І звідси пішли.
2
Я билась, як пташка, схована в клітку,
Коли почалася війна...
Бо «звідти» летіло і все руйнувало -
В росії у мене рідня.
"Абсурдом" назвали ракетні удари
І ні на півслова віри.
...Чужинське солдатське вбрання
І поведінка звірів:
грабіжники, вбивці, насильники і окупанти-
В Україну вдерлися російські солдати.
Страх і сльози, вогонь і смерть,
Руйнування вщент...
Це у нас, а у них : "все спокойно"
...Залізніі пруття, стіна кам'яна,
Підрізані крила...
Мій мозок і серце шукають слова.
Ні, не долітають!
(Я пташка у клітці...)
Я хочу казати:
-Війна- це є зло, не можна вбивати!
...В очах моїх спалах зневіри.
Свідомість випрошує помсти і боротьби:
Смерть вже прийшла,
А нам треба ВОЛЯ!
-Точити сокири!
У серці - горнило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Як Закон,
Серед всіх лихоліть і століть
Непорушним для долі людини
Є свобода душі
По велінню Творця.
І багато безумців ламають його.
Та чи Боже - зламати?
Добіжить до кінця
Розгул злих, нечистивих,
Тих, хто спритно міняє
Маски свого лиця,
І не признає своїх зло-діяній.
О, лукаві!
Добре знають вони про Отця.
Та натура оця
Має присмаки зла:
Йти супроти Закону
І втікати, ховатись
Подалі від світла
Туди, де темрява й не видно.
Розгул злих, нечистивих
Добігає кінця...
Непорушним для долі людини
Є свобода душі
По велінню Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Чи є такий куточок на Землі,
Де б зло не поселилось?
Чи є такий куточок на Землі.
Щоби жила людина веселилась?
Ні! Око заздрісне знайдеться всюди,
Де живуть-проживають люди.
Жадоба до чужого
Зів'є гніздо у серці злого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Хай не падають з неба ракети,
Тільки зорі - в щасливу мить;
Танки хай не гримлять по вулиці,
А весільний кортеж летить;
Чужий чобіт солдатський грубий
Землю рідну не топче повік;
Хай родину свою обіймає
Батько, дід, син, онук, чоловік;
Птахи вільно у небі літають,
Ненажахані громом війни,
Люди мирно поля засівають-
Хлібороби од віку вони;
Мужній, сильний, хоробрий, красивий,
Славний роде, вогонь праотців ти зберіг;
Синє небо й від краю до краю лан пшеничний -
Це твій оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Ворогу не усвідомити
Силу нашої Волі й Свободи,
Силу нашого пошуку Правди,
Силу нашої Віри й Любові;
Наш шлях - то шлях до Світла,
А ворог - темряву шукає,
(Шляхи - у протилежні боки);
Не усвідомить той,
Хто сам цього не має,
Не усвідомить той,
Хто все руйнує і ламає,
І, самий тяжкий гріх -
Вбиває.
Сонце світло дає,
З ним - не заблукати.
Тим, хто в темряві йде-
Місяць світло дає.
Ті, що блудять завжди:
І вдень, і вночі -
До світла їх душі -
Байдужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Прийди, прийди, Перемого,
В нашу Україну.
Москаль, клятий, біснується,
Робить з нас руїну.
Прийди, прийди, не барися,
Доки військо б'ється
Молитва із серденька
До Господа льється.
Прийди, прийди, Перемого,
Тебе закликаємо!
Квітами любові - радості
Тебе заквітчаємо.
Голови похилимо
В хвилини скорботи...
Слава Воїнам - Героям
Й мужньому Народу!
Слава Воїнам - Героям
Й мужньому Народу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Метеликами були ми при світлі
грайливих променів сонця...
Дощу і вітру раділи ми
і розкривали їм свої долоні...
Нині в кулак стиснуті пальці рук.
Вухо гостріше сприймає звук.
Тиша з сиреною ведуть двобій.
За виживання нації ведеться бій.
Ми стали іншими.
Ні, не понурими і не злими.
Наші добрі серця не змінились,
Просто стислись від болю,
Сльозами скотились
По віях, щоках і впали на землю,
Яка нас зростила,
Яка дала силу,
Яка дивиться в небо тепер
Вирвами, подібними до очей,
Крізь чорноту своїх днів і ночей.
Люди, люди, хто ви?
Закували серця свої
В рамки жорстокості
Й ненависті окови?
Вбили майбутнє у своїх серцях,
Сприйнявши, як спосіб життя,
Тотальний страх.
Вас багато, вами керує один,
Хто сказав війні "так",
Кров і на ваших руках.
Свідомість - як зброя.
Думка - як кулі й снаряди.
Слово, яке стало ПОЧАТКОМ
("Спочатку було СЛОВО")
Використали не для Блага.
Та "Бог зневаженим не буде".
Повстали інші люди:
Думки їх осяяні світлом,
Серця їх любові сповнені,
Один до одного так схожі
І ймення їм: "Сини Божі".
" " - цитати з Біблії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Мы были бабочками в свете
лучей игривых солнца...
Дождю и ветру радовались
и раскрывали им свои ладони...
Теперь в кулак зажаты пальцы рук,
Ухо острее воспринимает звук,
А тишина хранит сирены вой,
За выживание нации ведётся бой.
Мы стали другими.
Нет не угрюмыми, злыми.
Наше доброе сердце не изменилось.
Просто сжалось от боли
И слезой покатилось
По ресницам, щекам
И на землю упало.
Землю, взрастившую нас,
Воронками, как зеницами глаз,
Смотрящую в небо сейчас.
Люди, люди, кто вы?
Заточившие сердца свои
В жестокости рамки
И ненависти оковы?
Убили будущее в своих сердцах,
Приняв, как способ жизни,
Тотальный страх.
Вас много, вами управляет один,
Но, поддержав войну,
Кровь и на ваших руках.
Сознание - как оружие.
Мысль - как пули, снаряды.
Слово, которое стало НАЧАЛОМ
("Вначале было СЛОВО")
Используется не во Благо.
Но "Бог поругаем не будет."
Восстали другие люди.
Светом их мысли озарены,
Сердца их полны любви,
Имя им: "Божьи сыны."
" " -цитаты из Библии
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2022
Не хочу про минуле.
Воно - минуло.
Вже все розплавилось,
Спаковано й притрушено
І попелом, і пилом.
Настане мить,
Коли і думка про минуле
Вже не злетить.
Ті відчуття не матимуть ваги
В сьогоднішньому дні
Й лежатимуть на дні.
Вони, як книга, вже прочитана
І в картотеку пам'яті
З відміткою: "Архів" здана.
Всі спогади війни
Лежатимуть на дні,
Та чи захочеться туди пірнати,
Аби дістати.
Ще пам'ятаю очі й тих,
З Афганістану:
-Щось можеш розказати?
У відповідь лиш погляд
І мовчання...
Слова...Слова пусті,
Коли торкаються страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Крізь товщу вод
До сонця пробивається
І на поверхні розкривається
Латаття біле - лілея водяна.
У трьох світах зроста вона
При темряві і світлі:
Корінь в землі,
Стебло в воді,
Квітка в повітрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Дзвіночків лугових
Уявні передзвони
Під шелест трав
Блукаючих вітрів...
На мить згадається
І тиша, і той мир,
Що спокоєм дзвенів.
Душа тепер
На сполох б'є
В церковні дзвони:
Свій Світ
Не вберегли від зла-
Його спотворила війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Як відділити зерна від полови?
-Зерно важке і падає,
Полову - вітер носить.
А Правду від брехні ?
-Брехня, як полова;
А Правда - важка.
Якою стежкою іти?
Блукаючи, не впасти
І назбирати, наче квіти
До букету, гіркої Правди
Блискітки малі,
Розкидані в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
Як у руйнаціях Старого
Серед смертей, обломків, звалищ, згарищ,
Побачити зародження Нового
І не забути Бога ?
Коли Душа розбита на друзки,
Мов дзеркала куски,
І в кожному зображення своє
Поламаного світу, яким він є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Мовчання може бути згода,
А може бути зрада.
Мовчання додасть людині крила;
Підніме до небес,
Щоб стати з вітром ти на ти;
Або причепить камені до ніг
І скине з висоти.
Мовчання - політ і легкість;
Бездна і тяжіння,
Коли з душі не скинути каміння.
Два келихи тобі мовчання
Піднесе на вибір:
Напій солодкий і хмільний- в одному,
Але веде в загибель.
У іншому - полин гіркий, який
Пробуджує від сну міцного,
Від марення й омани.
Такі стежки людські
Під Сонцем, Вітром і Дощем,
А ще - Туманом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Зло - це відсутність добра.
(із книг)
Темрява важкістю дихає,
Страх заганяє в душу,
Брехню за брехнею згодовує
Неначе солодку грушу,
Множить ненависть тоннами,
Підлість на підлість-гронами.
Темрява зло породжує,
Руйнації, безлад, спотворення;
Війна - це її ремесло,
Як метод підкорення.
Ховає у мстивості й злості
Заздрісну душу, нікчемність;
Приниженням і гнобленням
Свою піднімає зверхність.
А де ж Добро? Немає.
У Світлі процвітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Темрява - це відсутність світла.
(із книг)
Усе, що зібрала Темрява
Жбурнула у Світло,
Бо світло їй очі ріже;
Піщинка мала і та
Їй муляє і не дає забути
Про те, що вона Пітьма
І Світла їй не збагнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Час темряви при світлі Сонця...
Таких часів промчалося
Багато по землі,
По травах, квітах,
По дзеркалу води,
По зелені дерев.
І всюди чорнота,
Руїни, дим, вогні
Пожарів нищівних...
Коли ж прийде він
Світла час при світлі Сонця,
При світлі Місяця й Зірок?
Який зробити Крок?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
О! Ложь умеет приодеться
И приукрасить, и подсластить;
В глаза лукаво улыбаться
И льстить.
Сестрою, братом называть
И щупальца свои
Под корень Древа запускать:
В других, отличных от нее.
Где Правда станет на пути
Её сумеет обойти,
Обрисовав старухой дряхлой,
Немытой,непричесаной- неряхой.
Все страшное, что есть в запасе
На Правду набросает
И опрокинет все вверх дном,
И в направлении ином
Укажет путь,
Изобразив себя спасателем отважным.
Неважно для неё,
Что завтра будет:
Кто уличит её, а кто забудет.
Ложь- однодневкою живёт,
Но паутину ложь плетёт.
Ещё назойлива, как муха.
О Правде нечего сказать.
Правду всегда нужно ИСКАТЬ.
Твой компас- сердце.
Отзовется!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943327
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2022
границы взорваны, нарушены,
разрушены
в 24 -й день февраля...
между нами ракеты и бомбы
краснокаменной твоей страны!
между нами теперь
все картины и звуки войны:
треск пожаров...холод подвалов...
сирены протяжный вой...
взрывы...руины ...
села, города, заводы,
школы, церкви, больницы...
руки, ноги, тела на асфальте,
машин сожженных вереницы.
без еды и воды...ДЕТИ в подвалах,
под обстрелами даже коты!
скоты!!!
на нашей земле бесчинствуют!
...Чередой улетают в невидимый мир
Чьи-то души...
Пусть обретут покой...
у россиян на болотах
все тот- же крикливый вой:
-"мы в россии за мир!"
-"мы за то, чтобы избежать войны!"
-"на Украину не мы напали!"
-"но можем повторить
и берлинскую стену восстановить!"
...у ненависти много масок
и очень много лживых лиц.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942966
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2022
Ще не закінчилась війна
І не питай мене:"Де я?"
Я там, де біженці з дітьми,
Я там, де воїни в окопах,
Де люд весь чесний:
В боротьбі за нашу Волю і Свободу,
За нашу славну Україну,
Там моє серце,
Туди я лину
Душею і думками,
Щоби закрити-захиcтити
Тендітні паростки Життя
Від вражої навали,
Від навіженої орди.
Зажди! Мене не спокушай
На злобну відповідь,
Бо звинувачення твої брехливі
І світ, якому у долоні
Плещеш ти.
Історії ще довго вимітати смітники,
Які людська ненависть і жадоба породила.
Зажди!
Допоки не навчишся вирізняти,
Хоча би крихту правди від брехні.
Війна- це смерть! Війна- це страх!
Ця істина - проста.
Збудуй моста
На інший берег, де є Життя,
Де є Любов, де Воля є
І є Закон Творця:
" Не убивай! "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Під прапором "Асвабадітєль міра"
Країна рабської свідомості існує.
Країна брехунів, злодюг і вбивць,
Країна диктатури,
Там, де кремлівські мури.
Чи я бувала там? Бувала.
І бачила на власні очі,
Як влада громадян цькувала
На молдаван, грузин, чеченців
І нашій діставалось Неньці.
На їхніх вулицях зелених,
На площах кам'яних-
Зневага, лють, презирство розливалось.
Ця суміш у повітрі коливалась
І падала на спини інших,
Для них- чужинців,
Але яких вони братами
Лицемірно називали.
Орда, ординці-ймення їм.
Якщо десь є всесвітнє зло,
То там воно існує.
Земля Ізраїльська Ісуса породила,
Але підступно вбила.
Шевченко народився в Україні:
Цінують і шанують.
Гітлер -в Німеччині:
Там нові покоління просять пробачення донині.
І три кати в Росіі: ленін, сталін, путін.
Чи слово " каяття" для цих людей існує?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022
Широке коло мирних днів
Стискається у цяточку малу,
Коли війна.
Людина, як натягнута струна,
Як тятива від лука.
І поглядом, і словом
Летить відпущена стріла
У ворога - падлюку.
Не воїн я, та воїном стаю
У серці своїм:
Жену чужинця геть
З землі своєї,
З думок своїх, з оселі.
Війни страшні картини:
Розбиті вулиці, руїни,
Тваринний смерті страх,
Розгубленність в очах,
Та впевненність у діях:
Ніколи, чуєте, ніколи
Не вб'єте нашу мрію
Про нашу вільну Україну,
Про мову нашу солов'іну.
На вітрі завжди майорітиме
Наш синьо- жовтий стяг-
Символ героїв і їх звитяг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
росія 24 лютого 2022
розпочала війну проти
України
Ми стукали до них.
Вони не відкривали,
Бо мали
Вуста закриті німотою,
Всередині черстві серця.
Заціпеніли руки їх від страху,
Лише важка хода
Під пильним поглядом "царя",
Царя іуди.
Країна злоби і облуди.
Хіба просити допомоги
Можна
У тих, хто свою волю і життя
Поклав до рук чужих?
І мілліони рук таких,
Як нитки стягнуті у вузол,
Тримаються лише в одній руці.
Сміється демон в образі людини,
Брехню "згодовуючи" людям,
А з них висмоктуючи страх,
Страх і покору,
Як свою зброю.
Чи правди будуть шукачі?
Чи буде світло в їх ночі?
- Знов темрява поглине їх
За цей - всесвітній гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
Громко очень стучала я в дверь.
Мне никто не открыл:
В доме спали.
От беды и печали
Придорожной травой
Я взросла у порога:
В небеса уходила дорога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941408
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.03.2022
Подякую минулому за те,
Що можу сісти на його порозі
І ніби крізь завісу чи прозоре скло
Побачити себе на тій дорозі:
...Там ноги бігали мої
з братами й друзями
по білій конюшині,
а потім серед зелені трави
виймали жала з них бджолині.
...Горять вогні...
Палахкотить багаття...
І бачу я багато
очей людей,
що стрілися мені.
...У гарні дні
мій спомин попливе
корабликом з паперу,
який весняними струмками
свій шлях в майбутнє прокладав.
...І як не спалося,
коли любов свою впізнав.
...Як завірюха кружляли дні й години.
Подякую за теплий дух родини,
За дім, за вишні й яблуні в саду.
Іще не раз до них у споминах прийду.
Вже білим кольором зими
Лежать на скронях всі роки.
Все ж дякую минулому за те,
Що шлях його у майбуття веде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022