Мирослав Гончарук_Хомин

Сторінки (7/696):  « 1 2 3 4 5 6 7 »

Кава моїх очікувань

Кава
Моїх
Очікувань
Збігла  
Давно,
Чай  
Охолов,
Джезва
Наповнена
Молоком
Виблискує
Міддю,
Холодно,
Як  же  насправді
Холодно,
Згустки
Мого
Повітря,
Потяг  мій  у
Темних
Перонах-депо,
Не  спить
Тільки  метро,
Метрономом
Рахуючи
Станції
Як  роки.
Припини!
Не  снися  
Мені,
Ці  мої
Найжаданіші
Сни  -  
Найкривавіші
Передові!
Не  стрічайся
Мені
Уві  сні,
Не  співай
Мені  колискові
Пісні!
Ми  більше
Ніхто…
Мовчання
Колотить
Дощем
У  вікно.
За  що  це
Мені?
За  що?

За  те,  що
Любив.
А  треба  було,
Щоб  ні.
Кава
Моїх
Очікувань
Ще  трохи
Тепла  
На  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013


Тягуче виливається ніч

Тягуче
Виливається
Ніч
Мазутом
Через
Вікно,
Кристалізується
Скло,
Кристалізується
Мить,
Море  шумить,
Я  відчуваю
Повітря,
Я  відчуваю
Пісок,
Чайка
У  небі
Все  далі  і
Далі
Летить,  
Є  такі  ночі,
Коли  уже
Все  одно,
Є  такі  речі,
Які  не  можна
Простить.
Зима
Бруднить
Мою
Пам'ять,
І  з  нею
Бруднить
Мої  сни,
Де  насправді
Той  холод,
Терпіти
Який  -  
Наспрвді
Чекати
Весни.
Де  насправді
Є  Ти  -  
Любити
Яку,
Насправді
Кидатися
Поза  борти.
Відпусти,-
Море  шумить,  -
Відпусти.

То  ж  я  відпускаю,
Мене  пробирає
Холод,
Шукаючи
Щось  на
Мідно-скляному
Дні...
Відпустити  
Насправді  -
Це  лише
Тамувати
Голод

За  нею,
По  ній,
При  її...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013


Виривай мене із нетрів Мого Минулого

Виривай  мене
Із  нетрів
Мого
Минулого,
З  яким
Зрослися  
Ми,
Як  матроси
Із  "Філадельфією",
Напророченого
Жрицями
Новоприбулими
І  оракулом
Над  фокідськими
Дельфами.

Виривай  мене
Із  тенет  і  сіток
Моїх
Спогадів,
Слизьких,
Наче  риби,
Що  падали
В  бурю
На  палубу,
Брудних,
Як  вода
У  портах,
Як  жінки
Між  матроськими
Доками,
Що  ковтали
Мене,
І  досі,  напевно,  
Ковтали  би.

Виривай  мене,
Тільки  ти
Мене
Можеш,
Тільки,
Тільки
Тебе
Хочу  
Я,
Тільки  Ти...
Крики
Мої
Усі:  "Боже,
Боже,
Боже..."
Це  насправді
До  нього,
Це  наспраді
До  тебе,
Це  насправді
Вітри...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013


Чуєш, золотко, в нас відлига (майже дитяче)

Чуєш,  золотко,
В  нас  відлига  -  
Привези  мені
Трошки
Свята,
Щоб
Скресала
На  річці
Крига,
Щоб
Цвіла
Полум'яна
М'ята,
Щоб  земля
Укривалася
Снігом,
І  він  
Грів  її
Тепло-
Тепло,
Привези
Мені,
Крихітко,
Літа,
І  якусь
Шоколадну
Цукерку.
І  вертайся,
Золотко,
Годі,
Терпким
Спогадам  -  
Вічну  осінь,
В  нас
Святкові
Погодні
Прогози,
І  цього
Насправді
Досить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013


Кити розпливалися у кути

Кити  розпливалися  у  кути,
Наслідки  розпливалися  по  причинам,
Раніше  нам  було  дуже  замало  води,
Сьогодні  нам  -  забагато  години.

Листя  стелилося  по  траві,
Гордість  стелилася  попід  ноги,
Раніше  -  тобі,  я  знав,  що  раніше  -  тобі,
Сьогодні  я  знаю  -  існують  ще  й  інші  дороги.

Сонце,  що  грілося  -  відпусти,
Небо,  що  гріється  -  просто  небо,
Раніше  -  що  нам  потрбіно  обом  окрім  цієї  весни?
Сьогодні  -  що  нам  потрібно,  крім  того,  що  вже  не  треба?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013


Жінка, одягнута у фетровий світер

Приносила  рукавички
Дітям  із  дит-будинків,
Варила  каву,
О  восьмій  йшла
На  роботу.
Жінка,  одягнена
У  фетровий  світер
Взимку,
Не  вірила
У  людей,
Не  вірила
Навіть  Богу.
Не  вірила
Всім  продажним
Дощам,
І  перепроданим
Зливам,
Не  вірила
Священникам
І  морякам,
Не  вірила
В  щастя,
Тим  паче  не
Вірила  в  диво.
Не  вірила
Териконам
І  блок-постам,
Не  вірила
Сталінграду
І  Риму,
Не  довіряла
Солодким
Хлопчачим
Вустам,
Злилась  на
Грубість,
І  ще  більше
Злилась  на  
Силу.  
Не  вірила  у  
Кохання
І  у  пусте,
Не  вірила
У  обіц́янки
І  порожнечу,
Мріяла
Про  свободу
І  через  це,
Ще  більше  
Мріяла
Про  осіннє
Вино,
Планувавши
Весняну  втечу.
Не  вірила  в
Теплий  одяг
І  сивину,
Любила  ромашки
І  світлі
Пустельні  квіти,
Вірила  у  вітер
Холодний,
І  в  завжди  
Постійну  зиму,
Молода  
Жінка,
Одягнута  у
Фетровий  світер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013


Море - це я і ти, море - це понад усе…

Бо  ця  вода,  і  це  море,  і  цей  прибережний  кеп,  
З  характером  хлопчика  наче  у  двадцять  два,  
Що  цілуючи,  на  вустах  залишали  мед,  
І  мали  очі  із  синьо-зеленого  скла...

Та  от  вони  всі  чекали  лише  тебе,  
Пробачаючи  берегам,  що  з  іншої  сторони
Холодні  припливи  і  каботажний  дрейф,
Солоні  присмаки  і  пробиті  човни...

І  я  колись  знайду  для  тебе  інші  слова,
Почну  відчувати  шкірою  подихи  у  плече,
Море  -  це  не  лише  щорічні  повені  і  вода,
Море  -  це  я  і  ти,  море  -  це  понад  усе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013


Ну хто тобі розказав, що я взагалі любив?

Ну  хто  тобі  розказав,  
Що  я  взагалі  любив?
Чекаючи  переправ
В  осінню  епоху  злив,
Читаючи  молитов
І  пишучи  на  ніч  ві́рші,
Ну  хто  тобі  обіцяв,
Що  я  не  такий  як  інші?
Ну  хто  тобі  говорив,
Цілуючи  у  вуста,
Як  осідає  дим,
У  прикордонних  містах?
І  як  осідає  січень,
І  як  повертає  лютий,
Хто  кохатиме  тебе  вдвічі
А  кого  ти  мусиш  забути?
І  на  кого  ти  будеш  чекати,
У  потоці  весняних  злив?
Я  ніколи  не  вмів  кохати,
Тому,  хто  сказав,  що  любив?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013


Бо січень - насправді, жінка

Все  почалося  до  того,
Як  холод  заповнив
Горло,
Поїзд
Ввійшов  у  гори,
Як  у  безвихідь
Гордо,
І  розтопив  тонелі
Холодним
Як  відчай  світлом,
В  купе
Закривалися  двері,
І  замовкали
Діти.
В  містах
Догоряли  свічі,
І  зупинялися  ночі,
Архаїчно
Глибокий  січень
Темнотою
Підводив
Очі.
Бо  січень  -  насправді,
Жінка,
А  зима  -  лиш
Солдатська
Вдова,
Яка  безвідмовно
Ніжна,
Але  й
Безвідмовно
Чужа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013


Хмари тягнулись на Східний Берлін

Хмари  тягнулись
На  Східний  Берлін,
Як  понтони
Тягнуться  по  Дунаю,
Ховаючись  у  осінній
Дим,
Тримаючись  правого
Краю.
Хмари  знали,
Що  далі  сніг
Зупинить
Пе́ристі  каравани,
Зупинялися
Навесні
У  протестантському  
Храмі.
Хмари  нав'ючені
По  воді
Пробиті  немов
Есмінці,
Остерігались
Пшеничних  полів,
Північних  ірдандських
Провінцій.
Вони  завжди
Мудріші  людей,
Ці  душі  весняних
Крапель,
Дим  із  теплих
Осілих  осель,
Пов'язки  із
Білої  вати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013


Інтимніcть ховається не в серцях

Інтимніcть  ховається
Не  в  серцях,
Переливаючись
Пальцями
Рук,
Вона  вимальовує
Звуки
У  друк,
Замикаючи  
Щастя  у  коло,
Фарбує
Його  у  круг,
Проводжає
Дітей  у  
Школу,
Боїться  дощів
І  самотніх
Душевних
Мук.

Інтимність
Виграє  в  долі
Час
І  партії
У  рапід,
Оберігаючи
Нас  від
Того,  що  над,
Тримаючи
Подалі  від,
Вкраплює
В  розум  трохи
Серцевих  вин,
У  сльози  -  солі,
У  жінок  -  корицю
І  джин,
Сіє  терену
По  життю,
Але  поряд  сіє
Полин.

Інтимність  тримає
Корнцангами
Країн  ран
І  душевних
Істин,
Зашиває
Пустки
Морями,
Гріє  гори
Обіймами,
Жовтим  листям,
Перебираю
Життя
Ниткою  твого
Намиста,
І  молюся  на
Подихи  і  вуста.

Ти  -  моя  вже
Зимова  осінь.
І  моя  ще  не
Літня  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013


І чекаю твої листи…

Кого  це  все
Хвилюватиме  після
Нас,
І  ким  залишимось
Ми  після  всього:
Зима  пересипаючи
Крихту  за  крихтою
Час,
Сіючи  в  землю
Зерна,
Розсипаючи  їх
На  дорогу,
Говоритиме  поза  очі
До  воронів-круків
Чорних  мов  ночі
В  холодний  лютневий
День,
Годуватиме
Їх  із  рук,
Із  материнських
Глибоких  кишень
Вивільняючи
Холодні  вітри,
Лети,  вороння,
Лети!
Шляхи  на  землі
Також  небесні  шляхи!
Пересікаються  на
Узбіччях,
Прямують  уздовж
Води.
Тільки  найвужчі
Стежки
Насправді  ведуть
До  мети,
І  тільки  весняні
Мрії,
Повертають,
Як  прийде  вирій.
А  поки
Ми  всі  на  холодних
Кордонах  
Зими.
Відправляю  тобі
Телеграми,
І  чекаю  твої  листи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013


Медичні сестри

Буває  випадок,
Коли  ви  їдете  
З  друзями  у  купе
На  революцію,
Чи  якусь  іншу  соціальну
Акцію,
І  твоя  колишня,
Яку  ти  досі  кохаєш
Одноосібно  і  змучено,
Телефонує  твоєму
Другу,  який  сидить
Напроти,
Як  кожен  з  нас
Обрегіаючи
Амуніцію
І  совість,
Що  кувалась  роками,
І  питає  у  нього:
"Ну  як  ви  там?"
Ну  як  ми  тут,  крихітко?
Тут  холодно  й  зимно,
Але  ми  у  такому
Віці,
Коли  ще  хочеться
Романтизму,
Ми  ще  можемо  
Пережити  кризу
Чи  навіть  дві,
Ми  ще  можемо
Не  спати  і  грітися
Біля  бочок  у  вихідні,
Це  взагалі
Такі  критерії  у  житті,
Що  обмежують
Категорії
Самосвідомості.
Але  чому  телефони
Твої
Набирають  його
Номери?
Розділи  нашої
Спільної  долі:
Із  алфавітів  весни
У  афоризми  чужих.
Любов
Читаючи
Власний  триптих
Рефрактерна  до  
Соціальних  акцій.
Я,  власне,  недогорів,
Але  передчасно  
Здаватись
Не  мав  і  міри.
Шийте  мене  хірурги,
Кулі  хай  роблять
Діри,
Дайте  мені
Морфію  і  ефіру,
І  я  витримаю
До  кінця.
А  тобі,  крихітко,
Якщо  після  нас
Почнеться  війна,
Набирати
Чужі  номери,
Телеграфів
Чужі  адреси,
Розсію  тебе
Алкоголем,
Через  сповіді,
Через  меси...
Довкола  мене
Краплинами  гордість,
Лікарі  і  
Медичні  сестри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013


Видихай зі мною роки

Привчаєш  мене,
Як  дітлахи
На  привокзальних
Зупинках
Привчають
Птахів  до  хліба
І  доброти,
Глевка  і  тягуча
Гордість  моя,
Холодна  як
Січень  взимку,
Роззброєна,
Амнестована,
На  сузір'ях
З'явились  кити,
Збирають
Хвостами
Море  у  куш
Водоліям  із
Піренеїв,
Вдихай  
У  мене  життя,
Видихай
Зі  мною  роки,
Хворобливі
Як  осінні
Жовтаві  алеї.
Листя  трави,
Листя  трави
Із  суцвіттям
По  округу
Передмістя
Летить
Собі  у  інші
Перед-міста,
Нарешті
Прийшла
Весна,
Та,  до  якої
Ми
Звикли,
І  літо,
До  якого
Ти
Звикунти
Не  змогла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013


Самоочищення росте із самотності

Розширюючи  межі
Свого  часопростору
Поїздками  і  революціями,
І  дивлячись  як  курчаві
Дівчатка  і  хлопчики
Проводжають  на
Вокзалах  свою  юність,
Як  тимчасового  гостя,
Я  хочу  спитати  провідників:
 -  Де  ваш  чай,
Де  ваша  постільна  грубість?
Де  ваша  вічність
Хитка  із  присмаком  злості?
Де  пасажири  ваші,
Замкнуті  у  купе,
Як  у  забутих  камерах
Алькатрасу,
Таке  відчуття,
Що  у  вас  було
Забрано  щось,
Або  забрано  навіть  все,
І  залишилася  Вам
Лиш  сипуча
Відсутність  часу.
Відчеплюй
Останній  вагон,
Один  за  одним
Відпускай
Їх  у  темінь  масну,
Нехай  холонуть
На  коліях
Безкінечності
І  зими,
Самоочищення
Росте  із  самотності
По  самонутру,
Як  сонце
Росте  у  тополях
Десь  на  кордоні  
Весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013


Чайки

Холодним  вечором  у  п'ятницю  написав  музику  до  свого  вірша,  потім  обіграв  його  та  записав  разом  із  прочитанням...  і  от  що  з  того  вийшло

"Чайки"

Життя  моє  -  цукор-час
Розмішаний  з  
Долею-молоком,
Риба,  що  плаває
За  бортом,
І  чайка,  що  
Сіє  надію,
З  такою  ж  
Чайкою-близнюком  -  
Насправді,  не  
Просто  мрії,
Із  чорним
Та  білим
Крилом  -  
Усе  це  якісь
Доленосні  
Знаки
Питання.
Море  двозначне:
Якщо  прибої  -  тоді
Вітання,
Якщо  відпливи  -  то
Навпаки,
Тримайся  міцніше
Моєї  руки,
І  взагалі  тримайся
Руки,
Яка  тебе  тепло  гріє,
Бо  поміж  чайками
Стигмою  круки,
А  поміж  штилями
Буревії,
І  головне  -  безвідмовно
Бути,
Коли  за  вікном
Дериватом  лютий,
Коли  за  вікном
Помирає  січень,
І  люди,
Зібравшись
У  нове  віче,
Ховають
Чайок
Поміж  снігів,
Зима  зустрічає
Таких  птахів
Дуже  по-своєму.
Інколи
Важко  встояти,
Розуміючи
Неозброєно
Усю  прикрість
Цієї  весни.
У  храмах
Стінами  молитви́,
Ще  тримають
Віру  у  нас.
Топиться  цукор-
Час,
Сонце  пече  у  
Груди,
Я  хворію
Грипом  і  сном,
Лікуюся
Від  застуди.
Та  де  мої  чайки
Із  чорним  та  білим
Крилом?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013


Бий в полкові барабани, мала

Бий  в  полкові
Барабани,  мала,
Мерзни  у  руки,
Вкривайся  у  
Натовпі  
Потом,
Виходь  на  площі
Змикай  живі
Ланцюги!
Христос  носив
Тернові  вінки,
Нас  обмежують
Мідним  дротом,
І  наші  свідомі
Блокади
Обмежують
Блок-пости!
На  річці  прогнили
Мости,
І  з  ними  гниють
Береги,
Інфекція  сіється
Рибою,
Падають  вниз
Птахи,
І  вихід
У  море
Обмежують
Ланцюги
Сталево-блискучі
На  сонці,
Розхитуються
Вітри,
Щури,
Що  заснули
На  шхонці,
Топляться
В  морі
Найперші!
Де  Ви  -  найбільш
Потрібні,
Однак  не  відверто
Чесні?
Студенти
Гріються
Від  дотику  тіл,
Ти  виходиш  на  площу,
Позбавлена  сил,
І  віддаєш  у
Термосі  свого
Тепла,
У  неділю  
Уже  зима,
Фарбуймо  разом
Нові  знамена,
Збираймося
Під  повстанським
Кленом,
Історія  -  нитка
Веретена,
Бий  в  полкові
Барабани,
Моя  кароока
Мала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013


Совість - тартар

Власне,  проти
Совісті  не  попреш  -  
Це  твій  власний  варіант
Інквізиції,
Варівант  спокути  
І  варіант  пекла,
Це  море  заточене
Поміж  скелястих
Веж,
Поміж  Сцилою
І  Харибдою,
Діоскурами
Кастором  
І  Полідевком.

Совість  -  тартар,
Скільки  її  не  рви,
До  Стікса  -  ніяк,
А  нижче  того  -  
Виблискує
Люта  гордість,
Цербером  сушить
Ріки  моєї  спокути.
Я  залишаю  людей
Для  інших  людей
Натомість,
Як  залишали
Життя
Для  інших  людей
Курсанти
Містечка  Крути.

Совість  -  не  лабіринт,
Це  пісок,
Яким  укритий
Таємний  хід,
Це  клубок,
Який  виведе
Тебе  назовні,
Коли  Мінос
Руйнуватиме  
Кріт.
Додавайте
У  кубки,
Повні  вина,
Трохи  жалю
І  муки,  бо
Совість,
Мучиться,  що
Одна,
Жаліє
І  плаче  у  
Руки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013


Життя моє - цукор-час

Життя  моє  -  цукор-час
Розмішаний  з  
Долею-молоком,
Риба,  що  плаває
За  бортом,
І  чайка,  що  
Сіє  надію,
З  такою  ж  
Чайкою-близнюком  -  
Насправді,  не  
Просто  мрії,
Із  чорним
Та  білим
Крилом  -  
Усе  це  якісь
Доленосні  
Знаки
Питання.
Море  двозначне:
Якщо  прибої  -  тоді
Вітання,
Якщо  відпливи  -  то
Навпаки,
Тримайся  міцніше
Моєї  руки,
І  взагалі  тримайся
Руки,
Яка  тебе  тепло  гріє,
Бо  поміж  чайками
Стигмою  круки,
А  поміж  штилями
Буревії,
І  головне  -  безвідмовно
Бути,
Коли  за  вікном
Дериватом  лютий,
Коли  за  вікном
Помирає  січень,
І  люди,
Зібравшись
У  нове  віче,
Ховають
Чайок
Поміж  снігів,
Зима  зустрічає
Таких  птахів
Дуже  по-своєму.
Інколи
Важко  встояти,
Розуміючи
Неозброєно
Усю  прикрість
Цієї  весни.
У  храмах
Стінами  молитви́,
Ще  тримають
Віру  у  нас.
Топиться  цукор-
Час,
Сонце  пече  у  
Груди,
Я  хворію
Грипом  і  сном,
Лікуюся
Від  застуди.
Та  де  мої  чайки
Із  чорним  та  білим
Крилом?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013


Любов збиралась краплинами, наче березовий сік

Любов  збиралась  краплинами,
Наче  березовий  сік,
По  корі  і  по  шкірі
Чайки  годинами,
Дотиком  тіла
Білими  крилами,
Синім  небом
Текучим  як  річкою
Набираю  в  долоні  
Час,
Втомлений
Як  Ельзас
Поміж  долі
Рудокопалень,
Я  купую  квитки
Для  нас,
Від’їжджаю  
Чомусь  один,
За  вікном  розцвітає
Травень,
Закутаний  у  
Вечірній  дим,
Холод  ховається
В  тамбур,
Самотність  лишається
У  купе,
Владна  як  гордий
Габсбург,
Кольорова  наче
Моне,
І  я  відчиняю
Вікна
В  ще  сонний  о  шостій
Світ,
Ти,  я  знаю,  без
Мене  звикла,
А  я  досі  б’юся
Об  лід
І  дрейфую
Під  берегами…
Кохання  весною  
Цвіте  поміж  сірих
Порід,
Та  чомусь
Не  розквітне
Між  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2013


Ріка, як і щастя, не має міри

Ми  перепливали  цю
Річку  двічі,
Вперше  -  у  лютому,
Вдруге  -  у  січні,
І  я  казав  тобі:
"Крихітко,  вічність  -  
Це  те,  що  проходить
Зараз  крізь  пальці...
А  щастя  -  це  сонце
На  теплій  гальці,
Вітер  відчутний  в
Твоїх  долонях,
Коли  від'їжджають
Останні  вагони,
Теплі  хвилі  твої
Прибережні,
Усі  хлопчаки,
Які  обережно
Невпевненно  
Пишуть
Тобі  вірші...
Щастя,  крихітко,  
Це  врешті,
Коли  навесні,
Він  присилає
Тобі  у  листі
Теплого  дотику  й
Цвіту  жоржин,
Амністій  сотні  
На  сотні  провин,
Кредити  на  сотні
Спроб  і  довір..."
Бо  хто  ж  залатає
Душевні  діри,
Темні  із  мороку
Серця  рани?
Ріка,  як  і  щастя,
Не  має  міри,
Лиш  обмежена
Берегами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013


Колишнє не варте складних передмов

І  він  покине
Якось  усі
Насиджені
З  часом  місця
І  перележані
Шхонки,
Сорочки,
Що  нагадували
Гамівні,
Будинки,
Кольору
Мелорі,
Жінок  із
Запахом
Осені,
Дітей,
Що  просили
Цукерки,
І  подасться
Собі
До  Дюнкерку,
Щоб  переплисти
Далі  усіх
Берегів,
Де  порвався  
Ла-Манш.
І  всі  говоритимуть  -  
Наш!
А  він,  насправді,
Навіть  не  свій!
По  ньому
Пройшлися  кохання
І  війни:
Колишні  дружини  -  
Колишньо  постійні,
Колишні  друзі  -  
Що  завжди  у  тузі,
Колишня  любов  -  
Яка  знову  і  знову.
Колишнє  не  варте
Складних  передмов,
І  передмов
Взагалі...
Він  якось  покине
Всі  ці  місця.
Скоріше  всього,
Навесні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013


Ця жінка робила зі мною найгірше

Ця  жінка  робила  зі  мною  найгірше  -
Вона  не  звертала  на  мене  увагу,
І  мідно-холодний  тамбурний  січень,
Який  розливався  рікою
Мов  вічність
На  кожній  станції  моїй  зустрічній,
Збирався  в  солдатську  флягу...

Ця  жінка  труїла  мене  спокійно  -  
Вона  відмовляла  мені  минулим,
І  всі  мої  громадянські  війни,
Солдати,  які  від
Утоми  поснули,
І  просто  віддали  свої  пости,
Це  все  наближало  її  до  мети..

Ця  жінка  тримала  мене  мов  зброю  -  
Вона  заряджала  у  мене  відчай,
І  всі  мої  підсвідомі  двобої,
Сатиричні,  а  
Також  комічні,
Були  програні  передчасно  і  чесно.
Капітулюю  для  тебе  двічі,
Перев'яжи  мені  рани,  сестро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013


Дерева росли у небо і землю

Дерева  росли
У  небо  і  землю,
Мрії  впирались  в
Підлогу  і  стелю,
Зорі  на  небі
Для  мене  -  для  тебе,
Сьогодні  уже
Середа,
Третього  грудня
Випаде  сніг,
Іній,  тривога,  роса.
Дерева  накриє
Жовтий  пісок,
Землю  нагріє
Пада  листок,
Хто  ж  обійме  мене?
Я  забуду  усе,
Хай  вода  забере
Сіру  ртуть,
Дорогу
І  даль.
Не  приймаєш  мене?
Не  любиш  мене?
Не  хочеш?
Не  треба.  Нехай.
Повернеться
Із  вирію  жаль:
По  колишніх  роках,
По  змарнованих  снах,
І  знецінених  дотиках  рук.
Ти  хоч  згадуй  мене,
Коли  все  промине,
Бо  відлуння  породжує
Звук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013


Часом легше забути, аніж простить

Ти  грієшся  від  чужих  долонь
І  моїх  подаровних  рукавичок,
Тримайся,  крихітко,  дещо  осторонь  -  
Від  прокурених  пабів  і  шкідливих  звичок,
Від  подружок,  хтивих  як  після  мадери,
Від  друзів  уже  не  потрібних  нікому,
З  війни  повернулись  усі  офіцери,
І  ти  повертайся  додому.
Осінь  моя,  така  ж  жовта  і  хвора,
Осінь  моя,  безпорадна  і  квола,
То  ж  вилікуй  мене  і  її
Напередодні  свят,
Я  довіряю  весні,
Як  безпорадний  емпат,
Я  довіряю  тобі,
Як  останній  із  всіх  святих,
Вода  затопить  усі  береги,
Робимо  видих-вдих,
Ділимо  простір  на  двох.
Десь  на  небі  смієтья  Бог,
Із  мене  сміється  найбільше,
Хоч  я  не  найбільш  і  грішний,
Хоча  я  давно  не  дитина.
Мене  якорем  топить  провина,
Мене  каменем  топить  жаль.
Ранок  зігріє  даль,
Ранок  збере  у  путь,
Я  збирав  обіцянки  як  тальк,
Ти  збирала  відмову  як  ртуть.
Часом  легше  забути,
Аніж  простить.
Простір  збирається  в  труби,
Час  збирається  в  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013


Де вони зараз твої обійми?

Вона  вміщала  в
Своїх  обіймах
Усю  мою  повінь
І  безнадійну
З  часом  вицвілу
Гамівну,
Холодну  постіль
Мою  осінню
Вона  нагрівала,
Очей  її  синіх
Щирих  весняних
Повних  провини
Я  малюю  на  жовтім
Піску.
Вона  віддавала
Мені  у  руки
Долю,
Розбиту  на  крихти
І  муки,
Час,  розбитий  на  
Відчай-розлуку,
І  щастя,  розбите
На  двох.
Ми  сіяли  терен,
Збирали  дощі  і
Пололи  чортополох.
І  що  ми  отримали
Загалом?
Ти  грієшся  з  іншим,
Я  гріюсь  вином,
Постіль  весняна,
Стала  осіння,
Вітер  минає,
Приходить  циклон,
Зміни  в  погоді,
Холод  як  злодій
Краде  у  мене  частки  
Тепла.
Десь  у  чужих
Почалася  війна,
Я  знову  один  в
Своїй  безнадійній
З  часом  вицвілій  гамівній,
Де  вони  зараз
Твої  обійми?

Відчай  приходить
Часто  й  постійно,
І  ночує  у  вихідні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013


Ніжні долоні

Свинцеві  фаланги  
Пальців  й  долоні,
Що  відтягали
Час  і  вагони,
Що  зупиняли  вітер
У  кронах
Дерев  пожовтілих
Чомусь  передчасно,
Торкались  її
Надто  ніжно,
І  з  часом
Вона  навіть  
Зловить  себе
На  думці,
Що  щастя
Вміщається
В  темній  сумці
Безрозмірній
Чорній  й  дорожній,
Кров  зупинятиме
Подорожник,
А  усе  інше
Зупинить  Він.
Вона  піде
Із  ним,
Вона  любить  Його,
Ніч  дивиться  в  
Тамбур
Крізь  синє  скло,
Зима  дивиться  
В  душу
Крізь  лід  і
Крізь  очі.
Вона  просто
Більше  нічого  не  хоче:
Білети  із  чаєм,
Постіль  і  скроні,
Свинцеві  пальці  і
Ніжні  долоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013


Життя обірвалось, замкнулось в спіраль

Я  почав  купувати  заборонені  ліки  -  
Так,  мабуть,  починається  відчай,
І  тиша,  що  місяцем  сходить  із  стріхи,
Наздоганяє  мене  все  рідше.
Життя  обірвалось,  замкнулось  в  спіраль,
Витки  угору,  витки  униз,
"Ніколи  не  пізно,  -  писав  Стендаль,  -  
Для  білих  суконь  і  чорних  риз".
Холодна  повінь,  чужа  зима,
Знамена  вітром  у  вузол  шиті,
Я  додаю  у  совість  вина,
І  топлю  у  ньому  самотні  миті.
Першогруднева  вітка  тепла,
Морози  гоять  глибокі  рани,
Я  -  не  один,  ти  -  не  одна,
Сірі  квартири  -  забуті  храми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013


Хворі діти плакали - матері прокидалися

Коли  поїзд  зупинявся  на  станціях  -  
Хворі  діти  плакали  -  матері  прокидалися  
Із  ледь  помітного  секундного  сну,
Я  виходив  у  тамбур  без  світла,
Як  у  незвідану  темінь  масну,
І  намагався  вдивлятись  крізь  вікна,
Як  люди  вдивляються  між  стрічок,
Коли  хочуть  вловити  знак.
Я  пам'ятаю  холодний  барак,
Темний  як  тамбур  поїзда  "Чотирнадцять",
Земля  впиралася  нам  у  карк
І  у  спину,
Коли  приходила  ніч  і  ми  намагались
Спати.
За  стіною  -  стріляли  гармати,
І  діти  плакали  як  тепер,
Бо  холодно  було  взимку.
Матері  хвилювались:
"Не  плач  же  сину,  бо  буде  гірше..."
І  ніщо  не  турбує  більше.
Ті,  хто  сьогодні  цитує  Ніцше
Нічого  не  згає  про  надлюдину,
Сформовану  воєнним  режимом,
Гільйотинами  і  ранами  куль,
Сіллю  вибитою  у  плече,
Болем  різьбленим  на  серцях,
Витримку  точить  страх,
Душу  відчай  пече,
Війна  гріється  на  дровах
Колотих-різаних  мук.
У  тамбурі  свій  соціум
Творить  павук.
Колеса  у  ритміку  -  стук.
Я  видихнув  холод  в  долоню.
Діти  дихають  матері
В  скроню,
Я  укрию  їх  уночі.
Бо  всі,  хто  їдуть  сьогодні:  
Усі  ці  біженці  і  ченці,
Сповідались  напередодні.
Хоча  б  Господу.
А  у  кращих  випадках  -  
Собі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013


Хто тебе, крихітко, вивчатиме після мене

Хто  тебе,  крихітко,
Вивчатиме  після  мене,
Коли  небо  буде
Холодне  й  зелене,
І  навколо  тільки  дощі...
Цієї  дев'ятої  осені,
Розведеної  в  молоці
Із  теплим  і  чорним  чаєм,
Я  напишу  тобі  у  листі,
Що  досі  скучаю,
Що  досі  пишу  вірші,
Що  досі  не  відправляю
Тобі,
Хоча  й  знаю  усі  адреси...
Що  усі  мої  проповіді
І  меси,
Звернені  лише  до  тебе.
Я  продав  своє  право  вето
За  можливість  відірваних  зим,
Повних  речитативів  і  рим,
Повних  чужих  лібрето,
Щоб  навчитись  жити  один,
Рідний  ніколи  не  стану  чужим,
Але  назавжди  стане  далеким...
За  вікном  відлітають  лелеки,
Чорні  тіні  ідуть  по  проспекту,
А  у  записах  картотеки
Лише  прізвища  всіх  колишніх...
Тримайся,  крихітко,  дещо  вище
Усіх  цих  амбіцій  і  сварок,
Холодних  вітрів  і  молочної  криги,
Ніч  починається  із  цигарок,
Зима  починається  із  відлиги,
Гордої  як  Синай...
Тобі  завтра  у  теплу  Ригу,
А  мені  на  львівський  трамвай.
Передумаєш  -  повернешся,
Не  прощайся,  хоча  прощай,
Ніч  не  стукає  у  вікно,
Зима  не  зігріє  чай...
Я  чекаю  тебе  єдину,
І  ти  також  на  мене
Чекай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013


Відчиняй вікна, кохана

Відчиняй  вікна,  кохана,
Цвітом  вишня,  червона
Й  жадана,
Наповнює  груди
Нехай,
Назбирай  
Нам  весни,
Хоча  б  трохи,
Щоб  ми  донесли
Через  лютневу  відлигу,
Коли  з  мріями  рушить  
Крига,
Коли  в  березні
Вернуть  птахи.
У  вінок  заплети,
І  пусти  у  липневі  
Ріки,
Коли  теплі
Ще  зовсім  стріхи
Спочивають
У  літню  ніч.
Забираю  волосся
З  дівочих  пліч,
І  цілую  ніжно  у  
Губи,
Так  замовкають
Оркестри  і  труби,
Партитури  і  
Нотні  листки.
Чуєш,  вишня,  шумить?
Вона  також
Чекає  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013


Нехай не чекає на мене!

Нехай  не  чекає  на  мене!
Чуєш,  крихітко,  не  чекай,
Бо  навіть  осінь  буває  сповнена  зим,
Нас  розділяє  між  берегами  Дунай,
Між  континентами  -  нас  розділяє  Крим.

Нехай  не  чекає  на  мене!
Чуєш,  крихітко,  без  надій,
Бо  небо  тримають  труби,  а  не  Атланти,
Ти  у  Моравії  залишила  дитячих  мрій,
А  у  Брюсселі  -  географічні  карти.

Нехай  не  чекає  на  мене!
Чуєш,  крихітко,  без  образ,
Бо  я  перехожий  на  доленосних  зебрах,
Друзі  ще  згадують  мене  і  тебе  -  як  нас,
Хоча  я  і  ти  -  паралелі  на  дугоподібних  ребрах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013


Хто тобі, золотко, гріє чай?

Як  ти,  золотко,
Хто  тобі  гріє  чай
У  теплих  долонях,
Хто  тебе  сонну
Цілує  у  скроню?
Хто  тебе  ніжно
Цілує  у  руки?
Сьогодні  вже
Друга  осінь  розлуки,
Після  якої  друга
Зима.
Я  маю  надію,  що  ти
Не  сама
Ночуєш  між  стін
Своїх  поверхівок,
Що  ти  торкаючись  його
Стінок
Грудної  клітки
Бентежиш  душу
Собі  і  йому,
Бажаєш  спокійного
Сну,
Він  тихо  цілує  тебе  у  вії,
І  щоб  у  Вас  були
Спільні  надії:
Частіше  молися  й
Частіше  прощай,
Бо  хто  тобі,  золотко,
Грітиме  чай?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013


Потеплішало, Ольго, надворі

Потеплішало,  Ольго,  надворі,
Діти  граються  на  околі,
Сиплеться  осінь  зонтиком
З  листя,
Набираю  в  долоні  дощ.
Як  там  Київ  –  місто  гранітних  площ,
І  зовсім  інших  дощів?
Місто  підземних  шляхів,
Місто  наземних  трамваїв,
Місто,  де  осінь  людей  збирає
І  роздає  їм  папери  у  руки.
Між  нами  –  пів-України  розлуки,
Доба  міжрельсових  шпал.
Я  посилаю  тобі  із  вітром
Західних  теплих  заграв,
І  запах  осіннього  листя,
Нехай  тобі  щастя  насниться,
І  хай  частіше  не  сниться,
А  буде.
Бо  ми  дуже  близькі  люди,
Бо  ми  дуже  близькі  друзі,
Хоча  між  нами  рівнини  і
Гори,
Не  тільки  у  радості,
Навіть  у  тузі,
І  не  дай  Бог,    навіть  у  горі…
Потеплішало,  Ольго,  надворі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013


Бо все починається із метафор…

То  що  це  насправді  було:
Історія  чи  іронія?
Який  порушили  ми  канон,
Занапастили  який  катехізис?
Балканським  присмаком
Невідома  нам  досі  мелодія
Збирала  спогади  у  рюкзак,
А  з  ними  -  сувеніри  і  візи.
І  з  ними  -  адреси  і  телефони,
Хоча,  хто  кому  потім  напише?
У  місті  -  сірішали  таксофони,
І  розцвітали  вишні.
У  місто  приходила  осінь,
Писали  щоденник  у  графи,
І  вітер  пахне  твоїм  волоссям,
Бо  все  починається  із  метафор...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013


Під дотиком льоду сниться

Озон  наповнює  мої  груди,
Я  вдихаю  його,  видихаю,
Як  море  наповнює  трюми  посудин
Розведеним  в  Бостоні  чаєм.
Топить  усіх  попід  берегом  дощ  -  
Вода  так  рідниться  з  водою,
Я  не  питаю  тебе  за  що?
І  не  питаю,  чому  не  зі  мною?
Бо  між  тополями  падає  сніг,
Земля  укривається  листям,
І  лиш  оголене  пасмо  доріг
Під  дотиком  льоду  сниться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013


Хіба що любов залишиться хініном

Хіба  що  любов
Залишиться  хініном
На  грудях,
Переломами  й
Вивихом  крил,
Несправедливим
Вироком  суддів,
Болючим  видихом
Сил.
І  скільки  не  лий
В  мої  бронхи  води,
Не  закидай  каміння  -  
Така  любов  не  
Вартує  весни,
Така  любов
Жовта  й  осіння.
Така  любов  для
Пустих  квартир
І  для  розпусних
Дівчат,
Із  неї  виходять
Уламки  брил,
І  зграї
Злих  вовченят.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013


Сенатор Флавій, розкажи про колишній Рим

Сенатор  Флавій,
Розкажи  про
Колишній  Рим,
Той,  який  у  попіл
І  дим,
Той,  який  у  вогонь
І  страх,
Палив  Нерон,
Сіючи  жах,
На  чорну  землю
Людського  жалю,
Якого  не  мав  Спартак.
Якого  не  матиме  Брут,
Яким  захлинулись  Крути,
По  вбитих  задарма
Й  задарма  забутих.
Пісок  під  сандалями
Сіє  розлуку,
Під  Колізеєм  -  сіє
Біль  і  печаль.
І  навіть  Цезар,
Який  Юлій  Гай,
Напевно,  знав
Наперед,
Що  з  галами
Прийде  голод
І  смерть,
Із  Сени  і  Рейну
Війни  круговерть
Пошириться  як
Інфекційний  процес,
Двозначним  його:
"Alea  iacta  est..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013


Коли вона дивилася мені у вічі

Коли  вона  дивилася
Мені  у  вічі  –  
Нагрівалося  повітря
Між  нами,
Земля  трималася
Берегами  
За  воду,
І  я  думав  двічі,
Перед  тим  як
Віддати  свою
Свободу
У  її  теплі  у  синіх
Рукавичках
Пальці.
Море  вмиває
Берег  піском,
Ми  ходимо
Босоніж  по  гальці,
Час  пробігає
Навшпиньки,
Наче  маленька
Дитина,
Та  потім  стине,
Як  кераміка  стигне
Із  глини,
Як  із  сплаву
Стигне  метал.
Характер,  який
Кував,
Ти  розбила  наче
Кришталь,
Я  дивлюся  у  небо,
Бо  намагаюсь
Вгледіти  даль,
Але  бачу  
Обмежений  час.
Вітрилами  на
Парнас,
Щоглами  до
Небес.
Не  було  часу
До  нас,
Не  буде  його  і  без.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013


Він квартирант, до якого ти звикла.

Де  тво́я  осінь,  мала?
Де  тво́я  осінь?
Гори  не  просять,  бо
Вічність  не  просить.
Час  малює  сірістю
Просідь,
Новий  стиліст
Твого  волосся.
Це  тво́я  осінь,  мала,
Це  тво́я  осінь.

Де  тво́є  літо,  мала?
Де  тво́є  літо?
Де  твій  коханий
З  голосом  жита,
Де  твій  коханий
З  поглядом  світла,
Він  квартирант,
До  якого  ти  звикла.
Це  тво́є  літо,  мала,
Це  тво́є  літо.

Де  тво́ї  морози,  мала?
Де    січень  холодний?
Де  тво́я  зима,
І  де  тво́ї  грози,
Де  тво́ї  вежі,
І  де  тво́ї  штилі,
Від  снігу  пролежні,
Самотні  хвилі
Хлюпочуть  у  душу.
Я  покидаю  тебе,
Бо  мушу.
Це  тво́є  море
І  тво́я  зима.
А  я  шукаю  тепла
І  суші,
Чи  навіть  просто
Тепла.

Це  мо́ї  мрії,  мала.
Це  мо́я  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013


Що мрія поголена, наче шия

У  чужій  сербській  квартирі
Ми  писали  листівки  своїм  дружинам,
Що  потяг  наш  зупинили  у  Сирії,
І  з  нами  моляться  халіфи  і  навіть  равини.
Що  тут  тільки  пісок  і  повітря,
Що  спрага  нас  мучить  пустельним  пеклом,
Ранок  приходить  з  колючим  вістрям,
Дощем  і  прогнозом  про  небезпеку.
І  нас  збивають  як  груди  брухту,
Плече  до  плеча,  що  дихати  тісно,
Чужі  Мойсеї  у  Доусона  бухту
Нас  не  доведуть  на  ранок,  звісно.
Що  мрія  поголена,  наче  шия,
У  стерв'ятників  над  головами,
Диких  псів  нічним  голосом  виє  
Над  заплаканими  небесами.
І  щоб  не  чекали  на  нас  ще  скоро,
Але  і  щоб  не  забули  назовсім,
Сьогодні  у  неба  на  обрії  гори,
Яких  вже  роками  не  було  досі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


Покидай мене і прощай (музично)

Моя  чергова  авторська  домашня  поетично-гітарно-баянна  темка  "Покидай  мене..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013


Цінність чоловіка для жінки

Цінність  чоловіка  для  жінки
Полягає  в  тому,
Щоб  любити  її
Попри  буденну  втому
І  немитий  посуд,
Коли  вони  прокидаються
Босі,
Переплітаються  пальцями
Як  виноград,
За  вікном  зливи  і  град,
За  вікном  сніг  і  дощі,
Я  тихо  цілую  її
Уві  сні,
Я  тихо  цілую  її
У  плече,
Нехай  зупиниться
Час,
І  з  ним  зупиниться
Все,
І  нехай  залишиться
Ніч.
Я  буду  любити
Тебе  вдвічі
Сильніше,
І  по-дитячому  щиро.
Закутайся
В  мої  крила,
Грійся  від  моїх
Грудей,
Дихай  в  мої  
Ключиці,
Зима  виростає  
Із  криці,
Давай  горіти,
Бо  холод
Вінчає  осінь  і  втому,
І  ти  досі  боїшся
Грому,
І  вітру  на  своєму
Горищі,
Грійся  від  моїх
Грудей,
Горнися  до  
Мене  ближче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013


Кохання - сіті рибалок і очі портових шлюх

То  були  ночі,  коли  можна  втратити  все,
Що  привчали  нас  до  холодних  жіночих  рук,
Світ  поміщався  в  купе,  віра  –  в  уламки  сект,
Кохання  -  у  сіті  рибалок  і  очі  портових  шлюх.

Ті  ночі  переходили  в  дні,  слизькі  наче  палуба,
Повні  мадери,  бочок  з  вином  і  тягучим  ромом,
І  скільки  б  ти  мене  не  губила  і  не  ковтала  би,
Я  приносив  тобі  морфін  і  сипучі  таблетки  брому.

Ти  засинала  на  грудях  моїх,  пробитих  наче  вітрила,
Відкривала  назовні  їх,  коли  хотіла  послухати  море,
Вибивала  на  серці  хініном,  наповнювала  чорним  мастилом,
І  небо  ставало  таке  ж  уїдливо  темне  і  чорне.

І  я  відлітав  у  те  небо  повним  мазуту  птахом,
Крильми  бруднив  ще  незаймані  білі  хмари,
Та  завжди  повертавсь  на  флігель  чорного  твого  даху,
І  мерз  у  дощах,  які  мене  відмивали.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013


Це проблеми суто колишніх людей

Це  проблеми  суто  колишніх
Людей:
Сліди  від  каблучок,
Запальнички  на  кухні,
Цигарки  забуті  вже
Вічність  по  тому.
Ти  як  раніше
Боїшся  грому,
Коли  він  разом
З  дощем
Наповнює  кубічні
Об'єми
Твоїх  маленьких
Систем,
Прописаних  
Метрів  квадратних.
Небо,  що  повне  вати,
Шия,  що  повна  порізів,
Чому  ми  настільки  різні,
Що  змогли  розійтись  восени?
Ріки  повні  весняних  злив,
Наповнююсь  ними
До  кісточок  крил,
У  серці  клекоче
Акрил
І  мазут.
Нічого  не  зміниться
Тут,
Нічого  не  зміниться
Там,
Я  віддам  душу
Північним  вітрам,
Тіло  залишу
Холодній  зимі.
На  обрії
А,  може,  на  склі
Напишу  останній  до
Тебе  лист.
Ти  як  раніше  боїшся
Сліз,
Я  перестав  боятись
Валіз,
Луг-кислота
Несумісні,
Особливо  у
Холодному  січні.
Сліди  від  каблучок,
Запальнички  на  кухні,
Забуті  цигарки,
Я  надіюсь,  ми  були
Варті,
І  залишимось  вільні,
Ти  у  своєму
Владному  Києві,
А  я  у  маленькому
Відні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013


Вітер над нами насвистує у гобої

Через  дванадцять  днів  закінчиться  вересень,
І  ми  зможемо  видихнути  і  допити,
А  йду  навпроти  -  попід  твоїм  берегом,
По  піску,  який  врізається  в  пам'ять  і
покриває  гранітні  плити.

І  дійдемо  до  жовтня  -  там  де  русло  твоє
Бере  початок  із  високих  гірських  порід,
Вітер  над  нами  насвистує  у  гобої,
І  розламує  на  сегменти  сферично
Подібний  світ.

І  мене  тривожить,  що  станеться  потім,
Коли  закінчиться  осінь  моя  русява,
Аби  ця  осінь  тільки  не  затягнулась  назовсім,
Бо  вона  як  і  ти  видалась  патетична,
Але,  чесно,  не  надто  вдала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2013


На тобі скальпель

На  тобі  скальпель,
Проводи  поступовий  розріз,
Намалюй  горизонт
На  дугах  моїх  реберних,
Заглиблюйся  до  судин
Надто  тонких  і  надто  тривожних,
Між  них  бастіони  думок
Моїх  особистих  і  темних.

Звільни  їх!  Чекань  по  металу
Метал,
Іскриться  нехай,
Щоб  вогник  замість  кресала,
І  чекай,
Бо  я  завжди  тебе  чекав,
Я  стерплю,
Що  ніколи  мене  не  чекала.

Воно  прийде  із  віком,
Розуміння  дитячих  істин,
Але  до  того  нехай
Закипить  і  тричі  
Зміниться  кров,
Я  терпіння  збирав,
Як  марки  філателісти,
І  як  висновок  -  
Тільки  тебе  знайшов.

То  ж  звільни  їх,
Найглибші  титани  мої
Повиходять  назовні
І  будуть  тебе  любити.
Тримай  у  руках
Ключі  від  моєї  душі,
Скальпелі  і  бинти,
Щоб  при  потребі
Наглухо
Мене
Зашити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013


Ми живемо тугі й закриті

Бо  даремно  боятись  миті,
Ціна  поділки  в  часу  інша,
Ми  живемо  тугі  й  закриті,
І  це  напевно  найгірше...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013


У диспансері - бита кахельна плитка

Під  її  вікном  він  провів  цілу  осінь,
Мокнув  у  кедах  і  снігопадах,
А  вона  залишала  його  на  потім,
До  Нового  року  чи  листопаду.

І  він  кашляв  від  25  жовтня,
А  у  грудні  стискало  груди,
У  кишені  остання  з  стипендії  сотня,
Пігулки  від  болю  і  від  застуди.

Гострі  плечі  його  впиралися  в  небо,
Легені  заповнював  листя  попіл,
У  лікарні  санбюлетені  й  стенди:
Туберкульоз  -  вирок  чи  докір?

Він  не  чекає  біля  її  вікна,
Дивиться  через  стаціонару  шибки,
Надворі  дуже  привітна  весна,
У  диспансері  -  бита  кахельна  плитка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013


Коли я пишу для неї вірші

Вона  рідко  розповідала  мені  про  себе,
Про  те,  як  покинула  стриманий  Дублін,
Як  горіло  прошите  кетгутом  небо
Берлінським  вогнем  в  42  грудні.

Як  команда  хвора  на  цингу  й  холеру,
Спустивши  її  в  корабельній  шлюпці,
Стрілялась  і  пила  кріплену  мадеру,
Стискаючи  зуби  вмирала  у  муці.

І  як  береги  пришвартованих  доків
Зустріли  у  ніч  майже  мертву  і  сонну,
Її  розбудив  своїм  криком  сокіл  -  
Один  із  солдатів  її  легіону.

І  так  вона  жила  в  чужій  країні,
І  одягалась  в  позичені  светри,
І  хлопчаки,  що  зовсім  наївні,
Писали  поезій  їй  повні  конверти.

А  так,  вона  рідко  говорить  про  себе,
Про  те,  що  було  із  нею  раніше,
Однак  її  погляд  наповнює  небо,
Коли  я  читаю  для  неї  ві́рші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013


Що це за марафон: кохання і голоду?

Що  це  за  марафон:
Кохання  і  голоду?
Чи  це  канонічний
Надто  затягнутий  піст?
Не  відчуваю  більше
Нічого
Теплого,
Окрім  холоду,
Сніги  прикривають
Пробоїни  сорому.
І  я  вдивляюсь  у
Праву  сторону:
Може  звідти
Хтось  відповість.

Але  і  звідти
Мовчать,
Там  також,
Напевно,
Танки  або
Гармати,
Глушать  совість,
З  пов'язками
На  очах
Не  можна  людей
Зустрічати,
І  навіть  підбитий
У  небі  птах
Падаючи
На  плити
Буде  вмирати,
Але  ніколи
Не  буде  просити.

То  що  це  за  марафон
Тиші
На  хвилях
Радіо,
У  просторі
Між  будівель
І  інтернатів,
Я,  напевно,  граю
Миттєве  камео,
У  соц-мережі
Твоїх  приватів,
Між  зимним
Дахом  твоїх
Будівель
І  мотузками
Парашутів,
Я  буду  луною
Поштових  відділень,
І  шумом
Трамвайних  маршрутів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2013


Їй, напевно, хотілось сказати «Прости…»

Їй,  напевно,  хотілось  сказати  «Прости…»,
Але  дівоча  гордість  густіша  дамаської  сталі,
Раніше  совість  її  кували  мечі,  а  тепер  відливає  щити,
Заокруглені  рамки  її  перейшли  у  заточені  грані.

Я,  правду  кажучи,  полюбив  би  її  і  таку,
Хоч  вона  тепер  палить  і  стала  все  більше  владна,
Проблема  в  тому,  що  не  я  починав  цю  гру,
Але  лише  через  неї  у  серці  моєму  садна.

Хоча  це  пусте,  хіба  ж  я  не  звик  до  бинтів,
До  тугих  перев’язок,  наркозу,  медичних  містик.
Ти  привчаєш  мене  до  себе  за  допомогою  гайок  й  гвинтів,
Ембріони  моїх  почуттів  під  полками  твоїх  балістик.

У  такому  стані  –  ти  мусиш  збирати  страйки,
Що  приречені  на  революції  і  повстання,
Беру  штурмом  маяк,  а  над  морем  кружляють  чайки,
Війна  зупиниться  уночі,  а  зараз  година  рання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013


Вона була монотонною-монолітною

Вона  була  монотонною-монолітною,
Коли  поверталася  і  прощалася,
Коли  цілувалася  і  трималася
Осторонь,
Я  для  себе  завжди  вважав
Її  квіткою,
Зігрітою  вранішнім  сонцем
І  вечірніми  росами.

Вона  була  незбагненна  і  невагома,
Невідома  і  анонімна,
Передчасна  і  запізніла
Як  сніг.
І  коли  розводила  свої  крила  -  
Било  в  груди,  зривало  вітрила,
Викидало  на  берег,
Покидало  щосили,
І  вертало  мене
На  поріг.

Вона  була  така  близька  і  дистанційна,
Заручена  і  без  зречень,
Без  доведень,  та  все  ж  достовірна,
Без  подвигів  і  приречень.
Я  віддав  свої  медалі,
І  старі  колекційні  марки,
Щоб  тримаючись  від  неї  подалі,
Цілувати  її  на  згадку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013


Куди вона поверталася опісля мене

Куди  вона  поверталася  опісля  мене,
У  які  холодні  квартири  і  маленькі  кімнати,
Як  досягала  рукою  неба
І  зривала  звідти  мною  запущені  аеростати.

Як  засинала  між  книг  у  твердій  палітурці  і  кави,
Роззброювала  війська,  оголошувала  амністію,
Розірвані  на  папері  мої  держави
Вона  пазлом  збирала  у  якусь  недописану  істину.

І  скільки  провів  я  штурмів,  революцій,  атак,
Щоб  підкорити  кордони  її  Ітаки,
Сокіл  над  нею  захищав  її  від  гармат,
Море  шумом  -  від  чуток  і  осінньої  мряки.

І  не  важливо,  хто  лівий  із  нас  чи  правий,
Вона  вибирала  лиш  тих,  хто  приходив  в  січні,
А  я,  як  і  більшість,  вертався  до  неї  у  травні,
І  вона,  як  і  більшість,  давала  мені  довічне.

І  скільки  я  повертався,  тікаючи  на  вокзали,
Дезертиром,  прибічником,  пересмішником,  водолієм,
Вона  заварювала  мені  чай,  досипала  у  нього  трави,
І  він  тримає  мене  осторонь  біля  неї,  тримає  і  тепло  гріє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013


Я навіть не пам’ятаю тих жінок, що були опісля

Я  навіть  не  пам’ятаю  тих  жінок,  що  були  опісля:
Звабливі  до  памороку,  дешеві  наче  вино,
Холодні  неначе  яблука  у  зимовій  діжці,
Вони  старішали  із  роками  і  мутнішали  наче  скло.

І  коли  я  від  них  йшов  –  вони  залишали  мені  конверти,
Жовті  стрічки,  алкоголь,  сорочки  із  довгими  рукавами,
І  я  не  хотів  бути  із  ними  відвертим,
Їхав  до  інших  разом  з  вантажними  поїздами.

Переповнював  й  тих,  запалював  в  них  серця,
А  потім  руйнував  місто  і  нищив  храми,
І  їхні  чуття  шепотіли,  як  в  листі  трава,
І  я  слухав  їх,  зупиняючи  попутні  аероплани.

Бо  всі  вони  –  тіні,  перешкоди  зіркових  парсеків,
Які  приміряють  єдино  правильний  трафарет,
Не  дай  Бог,  вони  зберуться  колись  у  секту,
І  залишать  мені  єдиний  від  всіх  конверт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013


А волосся любить западину позаду ключиць

Її  шкіра  особливо  чутлива  до  сонця,
Очі  кольору  мелорі,  себто  глибокої  прусської  блакиті,
І  я  не  знаю,  звідки  у  неї  мої  ключі,
Вона  пояснює  це  так,  ніби  пояснює  на  санскриті.

Але  я  все  одно  пускаю  її  у  дім,
Навіть  коли  вона  сама  відчиняє  двері.
І  якби  не  будильник,  то  я  б  не  знав,  що  робота  в  неї  у  сім,
Що  вона  любить  каву  і  французькі  еклери.

Її  дотик  чутливий  до  теплоти  моїх  рук,
А  волосся  любить  западину  позаду  ключиць.
І  вона  обплітає  мене  сітями,  снастями  неначе  павук,
І  будує  в  мені  прив’язаність  до  її  особистих  столиць.

І  куди  вона  йде,  заплакана  у  сльозах,
І  коли  залишається  усміхнена  і  щаслива  -  
Я  опускаю  швартові  на  своїх  парусах,
А  через  три  дні  знову  піднімаю  вітрила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013


У вас у душі – розведений сталлю акрил.

Таке  відчуття,  що  забув  удома  ключі,
Або  ще  гірше  –  забув,  чи  закриті  двері,
До  мене  верталися  із  колишніх  усі,
Хтось  у  квітні,  а  хтось  в  спекотному  червні.

І  я  приймав  їх  за  стіл,
Хоча  вони  просилися  у  постелі,
Їхня  сталева  гордість  перетворювалась  у  акрил,
І  вони  обнімали  мої  солдатські  шинелі.

Напували  своїм  поглядом  так,
Що  мені  здавлювало  пульсуючу  сонну,
Їхні  пальці  у  поцілунку  готові  вирвати  мені  карк,
Якщо  я  не  прийму  їх  муки  в  свою  долоню.

Але  де  ж  ви  були,  коли  мені  було  зле,
Коли  кашляв  сумлінням  між  поліклінік,  і  між  лікарень,
Коли  передсердя  зупинялися:  то  ліве,  то  праве,
Коли  стаціонарний  січень  переходив  в  амбулаторний  травень.

Де  ви  були,  коли  я  не  міг  писати  вірші,
Коли  засохли  чорнила,  і  навіть  осінь  була  морозна,
Коли  я  ходив  по  воді,  але  не  ходив  по  траві,
І  я  знав,  що  хочу,  але  не  знав,  чи  можна.

Отож  бо  й  воно.  Не  тягніться  за  мною,  бо  жарко,
І  я  люблю  птахів  із  новим  подихом  крил.
У  мене  в  серцях  війська  Ганнібала  Барки,
У  вас  у  душі  –  розведений  сталлю  акрил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2013


Це добре, що ми - не ми

Що  я  потім  робив  із  своїм
Сухопутнім  морем,
Які  відправляв  листи
І  отримував  телеграми,
Як  відзеркалювався  у  прозорих
Есмінцях,
Які  штурмували  держави,
А  влучали  в  церковні  храми.

І  ти,  як  впоралась
Із  своїм  буревієм,
Зупиняла  лавини,
Нівечила  гори.
Як  віталась  полінезіцям,
Як  прощалась  Наполеонам,
Як  закривала  штори.

Це  добре,  що  ми  -  не  ми,
А  лиш  -  я  і  ти,
Гарячий  вітер
Не  терпить  холодну  зиму.
Я  і  далі  пишу  вірші,
Купую  каву,
Воджу  поїзди.
А  ти  відлітаєш
Самотнім
Лелечим  
Клином.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013


Моє серце завжди на півдні

Моє  серце  завжди  на  півдні,
Де  ми  ніколи  не  будемо  вільні.
І  тихо  плаче  на  сході
У  твоїй  дощовій  погоді.
Чекає  фрегат  на  захід,
Витримує  перевтому,
Проводжає  на  північ  птахів,
І  з  ними  хоче  додому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013


Ти стоїш до мене спиною

Ти  живеш  від  мене  окремо,
Хоча  хочу,  щоб  жили  разо́м,
Як  частинки  безмежного  неба
Над  таким  же  безкраїм  Дніпром.

Ти  обходиш  мене  стороною,
На  зупинці  чекаєш  трамвай,
Наші  крила  сплелись  над  Десною,
І  несуть  нас  у  Яблокитай.

Ти  стоїш  до  мене  спиною,
І  пронизуєш  поглядом  даль,
Я  загину  в  останнім  двобої  -
Не  полишу  твою  магістраль.

Ти  цькуєш  мене  своїм  серцем,
І  відточуєш  нові  грані,
І  воно  кам'яніє  і  мерзне
Між  безмежних  пустель  в  Єревані

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2013


Однак мені закритий твій Євфрат

Пішла.
У  секту  кришнаїтів.
Хоча  вони  теж  непогані
Люди.
Вплітають  у  волосся  квітів,
Між  пагорбів
Тибету  
Дзвони  й  труби.

І  ти  між  них
І  ще  малим  дівчам,
Босоніж
Бігаєш  –  
Дитинство  без  пороків.
У  середу  ви  молитесь
Богам,
По  четвергам  –  
Ви  молитесь
Пророкам.

Мені  це  місто
Теж  уже  чуже.
Я  атеїст
Із  зрілим  атестатом.
Корпускулярно
Вірю  у  нове.
Хвилеподібно
Вірю  позаштатно.

Однак  мені
Закритий  твій
Євфрат,
На  нім  стоять
Чужої  долі
Тигри.
Мої  чуття  –  
Як  грона  виноград,
Не  розпустилися,
А,  може,  й  перестигли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013


Напевно, Бог. Чи просто так вода

Ти  ближче-далі
Наших  полюсів,
Зв'язки,  гудки,  
Сталеві-мідні  дроти
По  паралелям  вверх  -  
Меридіани  сотих.
На  абордаж
Екватор  й  острови,
Пливи,
До  Мікронезії,
На  мис,
Будь  сухопутнім
На  морському  полі.
Озвись,
Коли  не  стане  волі,
І  повернись,
Коли  покличу  я.
Земля!
Зійшлися  береги,
Розподіл  вод,
Тектоніка  і  плити!
А  нам  ще  ждать,
Терпіти  і
Творити
Нових  висот,
Западин.
До  глибин
Тече,
До  ядер
Ближче  всіх,
Там  щирість?
Так!
Там  навіть
Чути  сміх!
Напевно,  Бог.
Чи  просто
Так  вода
Між  полюсів
Шукає  свого  дна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013


Колиши мене вітром, Напувай мене cтиглим повітрям.

Випиваєш,
Висушуєш  аж  до  дна,
Порожніше  пустки,
Луною  через  пустелі.
Дюни.
Бархани.
Згустки
Свідомості.
Крихти  скла.
У  горах  птахи.
Під  ними  -  
Потоки  й  селі.

І  я  залишаюся.
Зістаюсь.
Карбуюся  з  глибини.
Присутністю.
Долею.
Вчинком.
Дією.
Птахом.
Тягнуться  ріки.
Руйнуються  вітряки.
А  я  у  тобі  -  
Тавром,
Міткою,
Знаком.

Колиши  мене  вітром,
Напувай  мене
Стиглим  повітрям.
Солодше  вина,
Терпкіше  солодких
Вуст.
Не  моя  вина,
Що  у  грудях
Сталевим  вістрям,
Поміж  ребрами  глибина,
Поміж  пальцями  чужина,
У  свідомості  -  
Пустка  розпуст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013


Коли мій потяг повертає - ти сонно схиляєшся на плече,

Коли  мій  потяг  повертає
Кава  на  столі  схиляється  вбік,
Ти  сонно  схиляєшся  на  плече,
Із  мене  достатньо
Такого  щастя.
Ще  якби  на  дворі  дощем
Застати  осінь.
Мабуть,  не  вдасться.
Березень  за  вікном
Кличе  мене  у  літо.
Але  я  не  з  ним,
А  з  тобою  -  завжди  у  двох.
Якби  провідники
продавали  квіти.
Я  б  не  полишав  тебе,
Щоб  вискочити  на  перон,
На  якому  у  Рівному  діти
Продають  фіалки  за
Копійки,
Усмішку  за  жетон,
Проїзний  у  село
До  мами,
Де  узимку  немає
Чим  гріти.
Контрасти  течуть
Звідусіль,
Заходжу  в  купе  -  
Закриваю  двері.
Я  не  зможу  віддати  тобі
Усе.
У  мене  немає  нічого,
Окрім  кави,  що  стоїть  
На  столі,
Окрім  тебе  схиленої  на  плече,
І  грошей
На  нічні  поїзди,
І  їхні  нічні  постелі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013


Ми з тобою у одній Божій локації

Ми  з  тобою  у  одній  Божій  локації,
У  одному  човні,
Хоча  й  між  різними  берегами.
Над  нами  тривожаться  листям
Акації.
Вітер  казкує  над  нами.

Хвиля  -  у  борт,
Похитнулось  судно  -
Ближчим  далекий  твій  берег.
Ти  в  моїй  долі
Колхідське  руно,
Уквітчаний  щастям  терен.

Прокладемо  мости.
Хоча  краще  стежки
По  воді  -  
Як  босоніж  по  долі.
Ти  просто  з'являйся  частіше
Весни,
Напувай  із  зіниць  мої
Зорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013


Ти проводжала мене діалектом вологих зіниць

Ти  вмивала  руки  срібним  дощем,
Кришталики  замість  совісті,
Іній  у  терпких  очах...
Я  -  безпечний  герой  своєї  власної  повісті,
Вибитий  тугою  геть  із  вирію  птах.

Ти  ховала  обличчя  у  казку  долонь,
Струми  замість  емоцій,
Інерція  у  серцях...
Я  -  осінній  листок  у  швидкому  гірському  потоці,
Чекаю  весни  на  зовсім  чужих  берегах.

Ти  проводжала  мене  діалектом  вологих  зіниць,
Дотики  замість  слів,
Пробачення  у  руках...
Я  -  осіннє  фото  приречених  літніх  днів,
Присмаком  відчуття  залишусь  на  твоїх  устах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013


Розтопи мою душу - звільни мене від води

Розтопи  мою  душу  -  звільни  мене  від  води,
Що  тримає  її  у  кристалах  льоду  і  туги,
За  допомогою  лугу,  тепла  або  кислоти,
За  допомогою  слів  чи  старого  вірного  друга.

Бо  я  вже  замерз  -  цей  холод  тріпоче  ззовні,
Іній  на  ребрах,  вустах,  у  кратерах  між  лопаток,
Опіки  досягли  найвищих  одиниць  болі,
Я  зашию  їх,  металевим  терпінням  і  совістю  із  заплаток...

Але  чи  ще  довго  так  -  перетворюватись  у  камінь,
Кресалити  кришталів,  замінити  кришталики  ока,
Виблискувати  на  сонці  сотнею  своїх  граней,
І  чекати  весни.  Весна  не  буває  жорстока.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013


І вже краще б не було нас…

Домашня  власноруч  записана  музична  формація  на  один  із  віршів


Тобі  завтра  в  далеке  небо,
Мені  завтра  в  далекий  порт,
Ти  для  мене  -  лише  потреба
Я  для  тебе  -  окремий  сорт...

Тобі  завтра  в  далекі  штилі,
Мені  завтра  в  далеку  путь,
Ти  для  мене  -  лише  вродлива,
Я  для  тебе  -  життєва  суть...

Тобі  завтра  в  далеку  долю,
Мені  завтра  в  далекий  час,
Ти  для  мене  -  причина  болю,
І  вже  краще  б  не  було  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2013


Кругами на воді - босоніж в даль

Зове  вже  час,
Удалині  там-тами,
Луною  звук,
Відлунням  у  душі
Слова  останні,
Що  сказала  мама,
Між  ними  проза
І  вірші,  вірші.

До  берега,
Кругами  на  воді,
Босоніж  в  даль,
Зустрінемось,  минуле!
Мій  потяг  зник,
В  імлистій  глибині,
Без  звуку  струн,
Немов  останні  тури.

Чи,  може,  ну  їх,
Шпали,  що  у  час,
Вітрила-ванти
В  сизе  потойбіччя.
У  всіх  кредит,
У  мене  лиш  аванс,
То  ж  я  доп'ю
За  власне  протиріччя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2013


Я гора - розбивайся об мене вітром

Я  гора  -  розбивайся  об  мене,  хвиле,
На  мільйони  часток,  на  мільярди  маленьких  мрій,
Допоки  ти  маєш  снаги,  бо  потім  -  із  віком  штилі,
І  у  пісках  зникає  колишній  жвавий  прибій.

Я  гора  -  розбивайся  об  мене  вітром,
Фюзеляжем  заточені  груди  у  двадцять  три,
Конкордантність  уже  не  та,  бо  ми  не  діти,
Якщо  з  тобою,  то  краще  щоб  назавжди.

Я  гора  -  розбивайся  об  мої  стіни,
Падай  у  море,  топися  серед  вітрів,
Я  гора  -  мене  вже  ніхто  не  змінить,
А  змінити  когось    я  сам  не  дуже  хотів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013


Британські звичаї, чужі мольберти,

Бенгальскі  вогники,
Під  шию  светри,
Холодні  дотики
До  твоїх  щік.
Британські  звичаї,
Чужі  мольберти,
Далекі  зустрічі
І  теплий  сніг.

Вербові  котики,
Цікаві  погляди,
Сузір’я  ближчі
Твоїх  очей.
Тепліші  дотики,
Цукерки  сотнями,
Юнацькі  спогади
Ще  тих  ночей.

Липневі  зустрічі,
Вечірні  здогади,
Годинні  спізнення
Не  просто  так.
Тихіша  ввічливість,
При  наших  спогадах,
Знайомий  берег,
Далекий  птах.

Пожовклі  звичаї,
Укриті  тишею,
Над  моїм  домом
Ідуть  дощі.
І  ти  чим  далі
Здаєшся  ближчою,
Але  приходиш
Лише  вві  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013


Що зосталося тобі після мене

Чесно  кажучи,  я  вже  навіть  не  знаю,
Що  зосталося  мені  після  тебе:
Кратери  чи  терикони?
Резолюцій  пакти  чи  висновки  декларацій?
Партитури  струнних  чи  мідні  осінні  дзвони?
Воєнні  руїни  чи  ембріони  нових  формацій?

Чесно  кажучи,  я  вже  навіть  не  знаю,
Що  зосталося  тобі  після  мене:
Тюльпани  або  нарциси?
Теплий  сніг  чи  приємний  дощ?
Відчай  чи  спогади  про  малюнки  чи  навіть  риси?
Квадратні  метри  квартир  чи  нові  знайомства  площ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013


Ти не знаєш, скільки в душі моїй недопалених пусток

Ти  не  знаєш,  скільки  в  душі  моїй  недопалених  пусток,
Скільки  порожніх  пляшок  і  незвіданих  автострад,
І  гордість  моя  -  принципово  і  без  відпусток
Випалює  з  серця  тебе,  як  чужорідний  йому  імплантант.

Скоріше  б  минули  ці  дні  -  відчаю  та  імуносупресій,
Щоби  лікар  зміг  ще  дужче  стягнути  шви,
Щоб  у  рану  не  проникали  уламки  старих  депресій,
Щоб  не  гноївся  розум  у  календариках  самоти.

Я  вмію  чекати.  З  дитинства  я  часто  хворів,
Але  застуда  тобою  перетворилась  в  хронічний  стан,
І  спогад  про  тебе,  вимагає,  щоб  я  горів,
А  гордість  хоче,  щоб  я  навпаки  перестав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013


Сьогодні у твої горнуся крила

Ми  пада  вниз,  немов  у  горах  селі,
Немов  лавин  до  того  більше  не  було,
Лишаються  свічки  й  пусті  постелі,
Немов  після  туману  крапле  скло.

Холодна  ніч  розводить  вже  вітрила,
Мені  до  снів,  сьогодні  не  до  снів,
Сьогодні  у  твої  горнуся  крила,
Зігрій  мене,  я  цього  так  хотів.

Сьогодні  ти  із  мене  п'єш  вологу,
Годинник  на  стіні  притишив  крок,
Ти  забери  з  вологою  тривогу,
З  тривогою  -  попутчиків  пліток.

Ми  пада  вниз,  ми  рвемось  знов  у  гору,
Немов  ми  дим,  туман  після  дощу,
Ти  відчуваєш  це?  Я  відчуваю  знову,
І  я  тебе  вже  більш  не  відпущу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013


Не здивуй мене просто нічим

Не  здивуй  мене  просто  нічим,
Я  відвик  у  житті  від  сюрпризів,
Я  був  перший  із  всіх  пілігрим,
Хто  пройшов  по  весняній  кризі.

Не  здивуй  мене,  просто  не  треба,
Я  очікувань  витерпів  сотні,
Я  був  перший  в  падінні  із  неба,
Хоча  перший  був  і  в  польоті.

Не  здивуй  мене,  краще  спокій,
Я  стомивсь  від  словесних  міфів,
Я  був  перший  істинний  сокіл
У  глибокій  релігії  скіфів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013


Хто ти така, що нівечиш мене з глибини?

Хто  ти  така,  що  нівечиш  мене  з  глибини?
Яка  у  тобі  непояснена  темна  сила,
Перетворює  сльози  мої  у  холодні  краплі  води,
Що  разом  із  вітром  рвуть  у  шмаття  мої  вітрила.

Хто  ти  така,  що  піднімаєш  мене  до  висот?
Які  на  тобі  білосніжно-сріблясті  крила,
Направляють  мій  компас  у  найближчий  південний  порт,
І  наповняють  груди  відчуттям  неземної  сили.

Хто  ти  така,  чому  зіткана  з  протиріч?
Чому  у  тобі  стільки  муки  і  поряд  втіхи,
Чому  ти  мовчиш,  коли  залишаємось  віч-на-віч,
І  говориш  до  вітру,  коли  я  від  тебе  поїхав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013


Якщо повернусь взагалі

Поділи  мій  маршрут  на  чотири,
І  частину  залиш  собі,
Я  повернуся  до  тебе  щасливим
У  незайманій  нашій  весні.

Поділи  мою  долю  на  вісім,
І  уламок  залиш  собі,
Я  повернуся  до  тебе  з  Полісся
У  новому  своєму  вірші.

Поділи  моє  серце  на  двоє,
Половину  залиш  собі,
Я  повернуся  до  тебе  з  двобою,
Якщо  повернусь  взагалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013


Мені без тебе - лише на межі

Пробач  мені  ці  зайві  слова,
Але  я  був  з  тобою  щасливий,
Після  тебе  -  суцільна  осіння  пора,
Жовтим  пензлем  розведені  зливи.

Постійно  ідуть  холодні  дощі,
І,  напевно,  вже  скоро  морози,
Усе,  що  хотів  віддати  тобі
Забрали  осінні  грози.

Скоріше  б  зима  -  і  коротші  дні,
Примхливі  лютневі  ночі,
Мені  без  тебе  -  лише  на  межі,
А  на  межі  -  я  дуже  не  хочу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013


З кожним днем мутнішає скло

З  кожним  днем  мутнішає  скло
І  здаються  нижчими  стелі,
Від  твого  тепла  мені  холодно,
Пустельні  самотні  постелі…

З  кожним  днем  твердішає  лід,
Роз’єднує  духів  прерій,
Не  треба  збиратись  в  далекий  політ,
Складати  казок-містерій.

З  кожним  днем  самотніша  ніч,
Довші  стіни,  вузькі  коридори,
Можна  щасливим  хоч  десять  сторіч,
Одиноким  –  не  можна  ніколи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013


Сивочолі мої лелеки

́́По-далекому  свої́,
По-близько́му  чужії,
Під  час  осінніх  двобоїв,
Померли  квітневі  мрії.

По-далекому  щирі,
По-близько́му  відсутні,
Холодний  зимовий  вирій
Забе́ре  усіх  присутніх.

По-далекому  близькі,
По-близько́му  далекі,
На  небі  кружляють  низько
Сивочолі  мої  лелеки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013


Як добре, що у мене в житті сталася Ти

Якби  у  мене  в  житті  не  сталася  Ти,
Хто  знає,  яких  тоді  б  по  житті  зустрічав  мінаретів,
Які  б  підкорював  гори,  перепливав  річки,
Про  яких  богів  роздавав  би  дешевих  буклетів.

Які  б  вірші  писав,  алегорій  які  словники,
Які  б  дітям  читав  казки,  і  яку  купував  би  каву,
Якби  у  мене  в  житті  не  сталася  Ти,
Я  б  віддав  би  життя  своє  під  кредити  або  заставу.

Я  б  віддав  його  по  частинкам  холодних  рук,
По  пабах  за  гірке  пиво  і  чужі  сигарети,
І  списки  каторг,  страждань,  пустель  і  душевних  мук,
Відмолювали  б  зовсім  чужі  мінарети.

Як  добре,  що  у  мене  в  житті  сталася  Ти,
Хоча  б  на  долі  секунд,  хоча  б  знаю  що  ти  існуєш,
Я  буду  до  тебе  летіти,  бігти,  дертись  угору  і  просто  йти,
І  плекати  надію,  що  колись  Ти  мене  відчуєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013


Ти - примха моїх літот-алегорій

Ти  -  примха  моїх  літот-алегорій,
Я  скульптор  твоїх  древніх  міфів,
Зіткана  із  банальних  історій
Здавалась  богинею  скіфів...

Ти  -  відчай  моїх  зречень-гіпербол,
Я  речник  твоїх  передбачень,
Ерудована  наче  Шерлок,
Не  пунктуальна  щодо  побачень...

Ти  -  ілюзія  моїх  ві́ршів-спокус,
Я  вісник  твоїх  декларацій,
Непідкорений  наш  Ельбрус
Як  трикрапка  наших  формацій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013


Та в дитбудинку все забрала злість

У  мені  -  біль,  депресії  і  страх,
І  серце  прокидається  у  тризмах,
Всі  думають,  що  молоді  літа
Не  зорені  душевним  травматизмом.

Дарма.  Мені  лиш  двадцять  три,
Я  -  сам  в  житті,  раніше  була  мама,
Раніше  були  сестри  і  брати,
Різдвяні-новорічні  телеграми.

Та  в  дитбудинку  все  забрала  злість,
Феномени  інстинкту  виживання.
Тепер  я  в  кожнім  домі  -  тільки  гість,
А  на  порогах  -  стримані  прощання.

Подай  же,  Боже,  трохи  самоти,
Яка  підкорює  серця  і  шиє  нерви,
Я  сам  від  берега  відштовхую  борти
Вином  заповнюю  прогалини-каверни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013


Хтось мусить повернутись, хтось - піти

Хтось  мусить  повернутись,  хтось  -  піти,
І  добре,  що  коли  це  різні  люди,
Холодні,  ті  що  з  Лейпцига,  вітри
Через  порвані  мов  вітрила  груди...

Хтось  мусить  повернутись,  хтось  -  піти,
Бо  в  почуттях  -  це  ти  мене  прикрила,
Гарячі,  мов  із  олова,  сліди
На  твоїх  ніжних  розпростертих  крилах...

Хтось  мусить  повернутись,  хтось  -  піти,
Пробачення  -  месія  одкровення,
Прощатися  -  не  завжди  навіки,
Хоча  насправді  ця  наука  древня...

Хтось  мусить  повернутись,  хтось  -  піти,
І  не  залежно,  хто  керує  нами,
Галактику  об'єднують  мости
Поміж  моїми  і  твоїми  берегами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013


Тобі завтра в далеке небо

Тобі  завтра  в  далеке  небо,
Мені  завтра  в  далекий  порт,
Ти  для  мене  -  лише  потреба
А  я  для  тебе  -  окремий  сорт...

Тобі  завтра  в  далекі  ниви,
Мені  завтра  в  далеку  путь,
Ти  для  мене  -  лише  вродлива,
Я  для  тебе  -  життєва  суть...

Тобі  завтра  в  далеку  долю,
Мені  завтра  в  далекий  час,
Ти  для  мене  -  відсутність  болю,
Я  для  тебе  -  більше  за  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013


Чи то у мені любов…

Чи  то  у  мені  любов,
Чи  небо  багрового  цвіту?
Читаю  своїх  молитов
Тобі  у  колисці  вітру.

Чи  то  у  мені  любов,
Чи  знову  в  саду  жоржини?
Закохуюсь  в  тебе  знов
Терпко,  щиро,  невинно.

Чи  то  у  мені  любов,
Чи  просто  душевні  муки?
Із  кручі  твоїх  відмов
В  чужі  незнайомі  руки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013


Спочатку я був синглетний і монолітний

Спочатку  я  був  синглетний  і  монолітний,
Ніяких  подряпин,  тріщин,  деформацій  або  фрактур,
Але  життя  -  не  вода,  що  точить  камінь  гранітний,
Воно  із  контузій,  імпресій,  операцій,  шрамів,  стриктур.  

Воно  із  банальних  вивихів  в  підсвідомість,
Зміни  елетрик,  подолання  сили  тяжінь,
Чекаєш  лише  коливань  -  отримуєш  вибух  натомість,
Реактивні  згорають  графіти,  живою  стає  власна  тінь.

І  якщо  ще  зберігся  в  житті  імпеданс,
Залишки  опору,  непідкорені  досі  Оми,
Доплером  рухай  подалі  -  усе  захоплює  транс,
Гострі  кути,  круті  віражі,  доленосні  чужі  телефони...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013


Коли мені продаватимуть кисень і честь

Коли  мені  продаватимуть  кисень  і  честь,
А  я  зупинюсь  між  галактик  сповнених  руху,
Мені  привітає  задумливий  сивий  старець,
Без  болю  в  очах  посміхнеться,  подасть  мені  руку.

Зверне  погляд  у  даль  -  а  там  океани  суші,
І  котитися  б  колесом  в  неосяжну  таку  далечінь,
Не  чекай,  поки  тобі  хтось  дозволить,  підкаже,  відпустить,
Ти  ж  і  є  глобальна  енергія  янь,  і  чутлива  енергія  інь...

То  ж  прямуй,  реставруй  і  заглиблюйся  в  горизонт,
Паралелями,  стрілами,  вектором,  силою,  серцем,
І  над  містом,  раєм  чи  пеклом,  над  чистим  килимом  крон,
Партитур  ще  незвіданих,  непояснених  досі  терцій...

А  коли  упадеш    -  до  тебе    з'явлюся  я,
Без  болю  в  очах  посміхнусь,  подам  як  уперше  руку,
Дам  у  завдаток  кисню  і  декілька  років  життя,
Щоб  ти  далі  ішов  між  галактик  сповнених  руху...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013


Між лопаток гострих кутів

Між  ребрами  і  душею,
Між  серцем  і  почуттям,
Глибокі  стоять  траншеї,
Залишені  твоїм  буттям...

Між  ключицями  і  крилом,
Між  дотиком-помахом  рук,
Глибоко  пульсує  кров,
Високо  кружляє  крук...

Між  лопаток  гострих  кутів,
Між  тендітних  твоїх  плечей,
Глибоко  незвіданих  снів
Між  дівочих  твоїх  речей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013


Ти маєш родимку на грудях

Ти  маєш  родимку  на  грудях,
Ближче  до  лівої  ключиці,
Не  вмієш  жити,  як  інші  люди,
І  я  хочу  цього  навчитись...

Ти  маєш  звабливий  запах  ідей,
Солодку  пульсуючу  кров,
Ключі  від  усіх  дверей,
Варіанти  для  всіх  відмов...

Ти  маєш  холодний  дотик  зими,
Весною  граючи  в  поло,
Сині  пігулки,  дитячі  сни,
І  час,  зав'язаний  в  коло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013


Лікуй мене від емпатій

Лікуй  мене  від  застуди
Ніжним  своїм  поцілунком,
Щоб  серце  билось  об  груди
Голосно,  дзвінко,  лунко...

Лікуй  мене  від  депресій,
Дотиком  свого  волосся,
Чуєш  серцевих  терцій?
Знову  тобі  вдалося...

Лікуй  мене  від  емпатій,
Обіймами  серед  ночі,
Жестом  твоїх  симпатій,
Підбурюй  мене  на  злочин...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013


І хоча я бував після того холодним терпки́м

Я  тебе  почекаю,  бо  час  -  не  найгірший  у  світі  ворог,
Тільки  ти  повернись  назавжди,  і  нікуди  більше  не  йди,
Між  усіх  тимчасових,  яких  вже  було,  напевно,  сорок,
Думав  тільки  про  тебе  тендітно  єдину,  і  незбагненно  цнотливі  сни...

І  забудь  вже  про  те,  що  в  лютневому  передмісті
Ти  пішла  собі  геть  і  віддала  у  руки  ключ,
Ми  були  ще  діти,  а  діти  ніколи  не  грішні,
Але  з  того  часу  стільки  птахів  полетіли  у  море  з  круч...

І  хоча  я  бував  після  того  холодним  терпки́м,
Але  ти  залишались  в  мені  ранішнім  запахом  кави,
Я  почекаю  тебе,  нехай  грози,  дощі,  семафори,  туманний  дим,
Ти  лише  повертайсь  русявим  волоссям  своїм  у  промінні  останнім  заграви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013


Нівелюй моє третє пришестя

Інтегрована  у  м́оє  життя,
Як  вірус  у  мікросхему,
Ти  у  мене  одна,  одна,
Назавжди,  навіки,  напевно...

Ти  -  вільна  енергія  Гіббса,
Хаотичний  броунівський  рух,
Як  міфи  Еллади  вічна,
Ти  -  зорі,  а  я  пастух...

Нівелюй  моє  третє  пришестя,
Залишай  мене  міддю  в  кишені,
Я  віри  твоєї  похресник,
Що  щастя  ховає  у  жмені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013


Похнюпився старий жовнір

Похнюпився  старий  жовнір,
І  хочеться  вже  додому,  брате
Війни  ненаситний  звір
Все  виє  до  нас:  "Воювати!"

Химера,  примара,  мара,
А  вдома  -  ще  двоє  діток,
І  жінка  думає,  що  вдова,
І  з  нею  -  двійко  сиріток...

Коли  вже  закінчиться  час,
Коли  вже  зійдуться  ріки,
Хтось  на  братській  згадає  нас:
"Ночуйте,  вояки,  довіку..."

І  хочеться  так  до  мами,
Хоч  вона  вже  на  тому  світі,
Допоможіть  мені  з  рюкзаками,
І  трохи  нарвати  квітів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013


Я ніколи не говоритиму при ній про любов

Коли  на  мене  часом  навіює  сум,
Жовтий,  як  стіни  будинку  для  людей  особливо  хворих,
І  глибокий,  як  музика  з  партитур
Синіх  мелодій  Пінк  Флойда  в  дисперсії  справді  чорних...

Телефоную  до  неї,  яку  я  зустрів  восени
Мокру  від  крапель  дощу  і  постійних  душевних  баталій,
Вона  трохи  старша  -  у  неї  трьохрічний  син,
І  чоловік,  який  скиглив,  а  потім  покинув,  пославши  їх  двох  подалі....

Вона  залишилась  сама  у  двадцятиметровому  світі,
Із  малим  шепелявим  згортком  щастя  материнських  обійм,
А  потім  з'явився  я  -  їй  було  соромно,  бо  в  тому  весняному  квітні,
Закохалася  вдруге  в  дитя,  яке  до  того  знало  лиш  дотик  повій...

Я  ніколи  не  говоритиму  при  ній  про  любов,
Забираю  її  сина  із  дитсадка  і  біжу  на  вечірні  пари,
Але  якщо  у  світі,  справді  існує  щастя,  яке  пришвидшує  кров,
То  хай  би  воно  жило  у  її  звичці  будити  мене  теплим  запахом  кави....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013


Хочеться виплакати усю синь

Хочеться  виплакати  усю  синь,
І  лишити  прозорі  склери,
Замінити  гордості  височінь
На  дешеві  львівські  шпалери.

Невчасно  закінчився  чай,
І  з  ним  час  -  релятиви  моїх  буденних,
Перестав  ходити  сьомий  трамвай,
Останній  із  друзів  певних.

Напевно,  замерзло  скло,
І  поряд  замерзла  осінь,  
Вакарчук  правий  -  справді  "Холодно",
І  на  скронях  зимова  просідь.

Оце  б,  виплакати  цю  синь
У  твої  тендітні  долоні,
І  дивитись  як  сонний  син
Проводжає  мене  на  пероні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2013


Зацвіти для мене, кохана

Зацвіти  для  мене,  кохана,
Як  тюльпани  біля  Вудберна,
Від  щастя  палкого  п'яна,
Якого  ніхто  не  поверне...

Зацвіти  яблуневим  цвітом,
Щоб  акації  білі  квіти,
Примхливим  зірвані  вітром,
Розказали  про  тебе  світу...

Зацвіти  немов  би  востаннє,
Чи  як  в  перші  грудневі  ночі,
Коли  я  зустрів  кохання,
У  обіймах  твоїх  дівочих...

Зацвіти,  розпусти  волосся,
Залиш  присмак  п'янкої  шкіри,
Неначе  усе  вдалося,
Щоб  я  знову  тобі  повірив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013


Твій сум замовк, як готи восени

Твій  сум  замовк,  як  готи  восени,
Відтінків  сірих  сиплеться  тріада,
Над  мовчазною  Темзою  мости
Відлунням  в  унісон:  "Це  -  зрада,  зрада..."

І  стрибнути  б  отак  із  тих  мостів
В  тенета  чорної  до  млості  аж  води,
Та  там  на  дні  мабуть  немає  снів,
Підводні  течії  німої  самоти...

І  тільки  сум,  і  тільки  смуток,  тільки  страх,
Колишніх  почуттів  у  інтернати,
Замовк  із  вирію  останній  щирий  птах,
В  самотності  -  всім  треба  замовкати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013


і не від того, що хворий раком

...і  знаєш,  мені  дуже  болить,
і  не  від  того,  що  хворий  раком,
мама  просить  у  Бога  -  мені  пожить,
тато  п'є  із  горя  і  просить  у  неба  знаку...

...і  знаєш,  мені  гірше  вже  третій  тиждень,
легені  розпадаються  на  некрози  і  ішемії,
до  мене  приїхали  друзі  у  будній  день,
відволікають  розмовами  про  справи  і  мертві  мрії....

...і  знаєш,  мені  не  дожити  до  Нового  року,
хоча  я  дуже  люблю  різдвяних  свят,
у  снах  -  частіше  картини  Далі,  але  із  зла  і  мороку,
на  екрані  -  вбивства  і  смерть  безневинних  малят...

...і  знаєш,  не  приходь  до  мене  прощатися  у  четвер,
нервові  центри  на  межі  апоптозу  і  дистрофії,
я  не  впізнаю  тебе,  потемнішали  грані  склер,
це  останні  мої  театрально-життєві  дії...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013


…об'єми моїх передсердь

...кореляція  моїх  відчуттів
до  тебе  і  твого  неба,
дорівнює  сумі  прожитих  днів,
які  я  прожив  без  тебе...

...об'єми  моїх  передсердь,
які  я  наповнюю  кров'ю,
рівнозначні  гордості  веж,
що  здобуваю  в  двобої...

...кілометри  моїх  доріг,
сукупності  щирої  дії,
холодні  як  в  січні  сніг,
але  варті  моєї  мрії...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013